«Підпільна залізниця» (англ. The Underground Railroad) — позначення таємної системи, що застосовувалася в США для організації втечі та перевезення темношкірих рабів з рабовласницьких штатів Півдня на Північ і до Канади. Найбільш активно мережа діяла в період з 1850 до 1860 року, до початку громадянської війни в США 1861 року.
За різними оцінками, у найактивніший період діяльності системи було врятовано від 6000 до 30000 людей.
Законодавство
Законодавчий акт 1793 року гарантував рабовласникам право захоплювати рабів, які намагались утекти. Проте в північних штатах це, як правило, ігнорувалось.
1850 року південні політики пролобіювали посилення прав рабовласників. Представники влади у вільних штатах повинні були сприяти ловцям біглих рабів. Оскільки документації для підтвердження того, що людина є рабом, майже не вимагалось, ловці досить часто захоплювали вільних людей, особливо дітей. Деякі справи щодо підтвердження статусу вільної людини вирішувались у судах. Нова законодавча ініціатива фактично давала хабара суддям: вони отримували більшу плату (10 доларів) за рішення про визнання людини рабом і лише 5 доларів за визнання її вільною.
На території Британської Північної Америки (сучасна Канада) рабство було заборонено, тому більшість утікачів прямували саме туди.
Термінологія
Насправді система не була власне залізницею, але її учасники активно використовували залізничну термінологію:
- людей, що допомагали рабам, називали «агентами»
- провідників, що супроводжували групи рабів, називали «кондукторами»
- самих рабів згадували як «вантаж» або «пасажирів»
- власники будинків, де переховувались раби, були «начальниками станцій»
Маршрути
Різні маршрути, якими пробиралися групи втікачів, починалися від кордонів штатів Теннессі, Кентуккі, Вірджинії, Джорджії, Меріленда і вели в Північні штати, а також у Канаду.
У деяких випадках людей дійсно перевозили потягами, але в більшості випадків вони переходили пішки від станції до станції. Відстань між станціями становила від 10 до 20 миль, переміщення відбувалось уночі. Одночасно переправлялись 1-3 особи, але в деяких випадках у групі було одночасно до 20 людей.
Активісти
Найактивнішу участь в організації «Підпільної залізниці» взяли активісти аболіціоністського руху, вільні негри й мулати, квакери й баптисти. Найбільш відзначилися , який допоміг більш ніж 2200 рабам, і негритянка Гаррієт Табмен, що здійснила 19 «подорожей» і звільнила приблизно 300 рабів.
Література
- Фостер У. «Негритянский народ в истории Америки», М., 1955
- Still W. «The Underground Railroad», Phil., 1879
- Siebert W.H. «The Underground Railroad», N.Y. 1898
- Preston E.D. «Genesis of the Underground Railroad» (J. of Negro History, 1933, vol.18).
Виноски
- «From slavery to freedom» [ 13 липня 2007 у Wayback Machine.], The Grapevine, pp. 3–5.
- . Historica. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 16 квітня 2014.
Between 1840 and 1860, more than 30,000 American slaves came secretly to Canada and freedom
- Bordewich, Fergus, 2005, p. 324
- Douglass, Frederick (July 5, 1852), «The Meaning of July Fourth for the Negro» [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.], History Is a Weapon, Retrieved July 17, 2011.
- Blight, David, 2004, p. 98
- (PDF). Myths and Codes of the Underground Railroad. Safe Passage. Greater Cincinnati Television Educational Foundation. с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 29 червня 2013.
- Torrey, E. Fuller (2013). The Martyrdom of Abolitionist Charles Torrey. Baton Rouge: Louisiana State University Press.
- Larson, p. xvii.
Це незавершена стаття з історії США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidpilna zaliznicya angl The Underground Railroad poznachennya tayemnoyi sistemi sho zastosovuvalasya v SShA dlya organizaciyi vtechi ta perevezennya temnoshkirih rabiv z rabovlasnickih shtativ Pivdnya na Pivnich i do Kanadi Najbilsh aktivno merezha diyala v period z 1850 do 1860 roku do pochatku gromadyanskoyi vijni v SShA 1861 roku Shlyahi pidpilnoyi zaliznici Za riznimi ocinkami u najaktivnishij period diyalnosti sistemi bulo vryatovano vid 6000 do 30000 lyudej ZakonodavstvoZakonodavchij akt 1793 roku garantuvav rabovlasnikam pravo zahoplyuvati rabiv yaki namagalis utekti Prote v pivnichnih shtatah ce yak pravilo ignoruvalos 1850 roku pivdenni politiki prolobiyuvali posilennya prav rabovlasnikiv Predstavniki vladi u vilnih shtatah povinni buli spriyati lovcyam biglih rabiv Oskilki dokumentaciyi dlya pidtverdzhennya togo sho lyudina ye rabom majzhe ne vimagalos lovci dosit chasto zahoplyuvali vilnih lyudej osoblivo ditej Deyaki spravi shodo pidtverdzhennya statusu vilnoyi lyudini virishuvalis u sudah Nova zakonodavcha iniciativa faktichno davala habara suddyam voni otrimuvali bilshu platu 10 dolariv za rishennya pro viznannya lyudini rabom i lishe 5 dolariv za viznannya yiyi vilnoyu Na teritoriyi Britanskoyi Pivnichnoyi Ameriki suchasna Kanada rabstvo bulo zaboroneno tomu bilshist utikachiv pryamuvali same tudi TerminologiyaNaspravdi sistema ne bula vlasne zalizniceyu ale yiyi uchasniki aktivno vikoristovuvali zaliznichnu terminologiyu lyudej sho dopomagali rabam nazivali agentami providnikiv sho suprovodzhuvali grupi rabiv nazivali konduktorami samih rabiv zgaduvali yak vantazh abo pasazhiriv vlasniki budinkiv de perehovuvalis rabi buli nachalnikami stancij MarshrutiRizni marshruti yakimi probiralisya grupi vtikachiv pochinalisya vid kordoniv shtativ Tennessi Kentukki Virdzhiniyi Dzhordzhiyi Merilenda i veli v Pivnichni shtati a takozh u Kanadu U deyakih vipadkah lyudej dijsno perevozili potyagami ale v bilshosti vipadkiv voni perehodili pishki vid stanciyi do stanciyi Vidstan mizh stanciyami stanovila vid 10 do 20 mil peremishennya vidbuvalos unochi Odnochasno perepravlyalis 1 3 osobi ale v deyakih vipadkah u grupi bulo odnochasno do 20 lyudej AktivistiGarriyet Tabmen foto G B Lindsli 1870 Pracivnicya Pidpilnoyi zaliznici yaka zdijsnila 19 poyizdok do Pivdnya vryatuvavshi ponad 300 lyudej Kvaker abolicionist zi svoyeyu druzhinoyu dopomig blizko 2000 vtikacham Najaktivnishu uchast v organizaciyi Pidpilnoyi zaliznici vzyali aktivisti abolicionistskogo ruhu vilni negri j mulati kvakeri j baptisti Najbilsh vidznachilisya yakij dopomig bilsh nizh 2200 rabam i negrityanka Garriyet Tabmen sho zdijsnila 19 podorozhej i zvilnila priblizno 300 rabiv LiteraturaFoster U Negrityanskij narod v istorii Ameriki M 1955 Still W The Underground Railroad Phil 1879 Siebert W H The Underground Railroad N Y 1898 Preston E D Genesis of the Underground Railroad J of Negro History 1933 vol 18 Vinoski From slavery to freedom 13 lipnya 2007 u Wayback Machine The Grapevine pp 3 5 Historica Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 16 kvitnya 2014 Between 1840 and 1860 more than 30 000 American slaves came secretly to Canada and freedom Bordewich Fergus 2005 p 324 Douglass Frederick July 5 1852 The Meaning of July Fourth for the Negro 4 lipnya 2008 u Wayback Machine History Is a Weapon Retrieved July 17 2011 Blight David 2004 p 98 PDF Myths and Codes of the Underground Railroad Safe Passage Greater Cincinnati Television Educational Foundation s 20 Arhiv originalu PDF za 12 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2013 Torrey E Fuller 2013 The Martyrdom of Abolitionist Charles Torrey Baton Rouge Louisiana State University Press Larson p xvii Ce nezavershena stattya z istoriyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi