Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софі́я Васи́лівна Ковале́вська (3 (15) січня 1850, Москва — 29 січня (10 лютого) 1891, Стокгольм) — російський математик, письменниця і публіцистка. Професорка Стокгольмського університету.
| Ковалевська Софія Василівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Софья Васильевна Корвин-Круковская |
| Народилася | 3 (15) січня 1850 Москва |
| Померла | 29 січня (10 лютого) 1891 (41 рік) Стокгольм ·вірусна пневмонія[1] |
| Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[2][3][4] |
| Місце проживання | Стокгольм |
| Країна |  Російська імперія Швеція |
| Національність | полька |
| Діяльність | математик, фізик, письменниця-романістка, викладачка університету, communard, письменниця |
| Alma mater | Геттінгенський університет (1874) Стокгольмський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла HU Berlin d |
| Галузь | математика, механіка, астрономія |
| Заклад | Стокгольмський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | PhD |
| Науковий керівник | Карл Веєрштрас |
| Вчителі | Карл Веєрштрасс Густав Роберт Кірхгоф і d |
| Аспіранти, докторанти | d[7] |
| Членство | Петербурзька академія наук Російська академія наук |
| Рід | Ковалевські |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d[…] |
| Діти | d[10] |
| Нагороди | премія Бордена (1888),  |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Ковалевська Софія Василівна у Вікісховищі | |
Авторка праць з математичного аналізу (диференціальні рівняння і аналітичні функції), механіки й астрономії.
Перша жінка, що отримала звання професора математики в Європі. Уроджена Корвин-Круковська, дружина В. О. Ковалевського — основоположника еволюційної палеонтології, що походив із старшинського роду на Слобожанщині.[]
Життєпис
Народилась 15 січня 1850 року в Москві. Батько — Василь Васильович Крюковський, військовий — за участь у трьох походах нагороджений найвищими орденами і медалями, у 1858 р. у чині генерала вийшов у відставку і переїхав з родиною до маєтку в с. Полибіно Вітебської губернії (Білорусь). Тут і пройшли дитячі роки Софії. Змалку мала такі риси, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковиту самостійність. Читати навчилася сама. Гувернантка-англійка вчила Софію хороших манер і англійської мови. Передовий педагог Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети.
Спочатку арифметики Софія не любила, але згодом захопилась нею: розв'язувала задачі за допомогою різних комбінацій чисел, виявляючи неабияку кмітливість. Малевич дав їй вивчати двотомний курс арифметики Бурдона, написаний для студентів Паризького університету. Вивчення геометрії також ішло успішно. Інколи, вислухавши доведення вчителя, Софія доводила деякі теореми по-своєму.
Коли Софії виповнилось 11 років, під час зимового перебування родини у Петербурзі викладачем математики до неї запросили лейтенанта флоту О. М. Страннолюбського. Вже на перших заняттях викладача здивувало те, як швидко дівчина засвоювала перші поняття з вищої математики (границі, похідної тощо), «начебто вона їх раніше знала». Софія пояснила: «У ту хвилину, коли ви пояснювали мені ці поняття, мені раптом пригадалося, що все це було написано в лекціях Остроградського, якими була обклеєна наша кімната, і саме поняття про границю здалося мені давно відомим».
Щоб самостійно жити і вчитися, восени 1868 року Софія вступає у фіктивний шлюб з Володимиром Онуфрійовичем Ковалевським.
З захопленням відвідує лекції з фізіології Сєченова у Медичній академії, анатомію вивчає в лабораторії Грубера, біологію — у Мечникова, хімію — у Зініна, математику — в Страннолюбського. Багатопредметність у навчанні пояснюється підготовкою до екзаменів. Крім цього, мріє стати лікаркою. Але склавши екзамени на атестат зрілості, віддає перевагу математиці. У тодішній Російській імперії до вищої школи жінок не приймали. Тому подружжя Ковалевських разом із сестрою Софії Ганною виїжджають за кордон.
У Гейдельберзі, де працювали видатні вчені Кірхгоф, Гельмгольц, Бунзен та інші, Софія добилася дозволу відвідувати університетські лекції: щотижня слухала по 22 лекції, з яких 16 — з математики. Навчання в університеті йшло дуже добре.
Наприкінці 1870 року закінчила навчання в Гейдельберзі і переїздить до Берліна, щоб продовжувати освіту в столиці Пруссії. У берлінському університеті працював визначний математик Карл Веєрштрас — знавець вищих трансцендентних функцій, абелевих і особливо складних еліптичних та ультраеліптичних. Веєрштрас працював з Ковалевською двічі на тиждень по 2 години. Німецький математик Фелікс Клейн говорив, що інтелектуальна сила Веєрштраса більше пригнічувала слухачів, ніж сприяла їхній самостійній творчості. Ковалевська ж, працюючи у Веєрштраса, вела власну творчу роботу. Першу невелику працю написала для математичного журналу, але друк не стався через те, що до редакції кількома днями раніше надійшла аналогічна праця іншого автора. У цей період написано три складні математичні праці. Перша з них — «Зведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до інтегралів еліптичних», її дуже високо оцінив Веєрштрас. Друга праця «Про форму кільця Сатурна» доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця — «До теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних» — узагальнювала відповідні дослідження самого Веєрштраса. До Вейерштрасса цю тему досліджував Коші. Теорема, що її довела Ковалевська, належить до класичних, вона увійшла до математичних курсів університету під назвою «теорема Коші-Ковалевської».
Ковалевська співчувала революційній боротьбі та ідеям утопічного соціалізму, тому у квітні 1871 р. разом з чоловіком приїхала в обложений Париж, доглядала за пораненими комунарами. Згодом брала участь у порятунку з в'язниці діяча Паризької комуни В. Жаклара, чоловіка своєї сестри-революціонерки Анни.
У 1874 р. Веєрштрас поставив перед Геттінгенським університетом питання про надання Софії Ковалевській заочно і без екзаменів ступеня доктора філософії. Він писав, що Ковалевська сильна в усіх галузях математики і що кожна із трьох її праць може бути достатньою підставою для присудження докторського ступеня. Математичний факультет університету розглянув ці праці і дав їм найвищу оцінку, на підставі чого рада Геттінгенського університету в липні 1871 р. надала Ковалевській без екзамену і диспуту, заочно ступінь доктора філософії з найвищою відзнакою.
Того ж року Ковалевська повертається до Петербурга. Зайняти посаду викладача математики у вищій школі вона не могла, бо це категорично заборонено жінкам. Змушена відійти на деякий час від наукової роботи, поринула у літературно-публіцистичну діяльність: писала для газет наукові нариси і театральні рецензії. У домі Ковалевських можна було зустріти таких визначних учених, як Сєченов, Менделєєв, Чебишов, письменників — Тургенєва, Достоєвського та ін.
Ковалевська показує свої математичні праці Чебишову. Він високо їх оцінив за свіжість, глибину думок і порадив одну з них прочитати на VI з'їзді природодослідників і лікарів, що мав відбутися у Петербурзі в 1879 р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптичних інтегралів» вислухали з великою увагою. Видатні вчені М. Є. Жуковський і К. А. Тимирязєв щиро радили їй працювати й далі в цій галузі, бо вона «народилася для математики».
У 1880 р. Ковалевська переїжджає в Москву і просить дозволу складати екзамени на ступінь магістра, але її прохання відхилено. У 1881 р виїздить до Берліна, згодом — до Парижа. Але і там не змогла знайти викладацького місця у вищій школі. 1881 року повернулася до Росії.
У серпні 1883 р. VII з'їзд природодослідників і лікарів в Одесі одноголосно обрав Софію Ковалевську головою математичної секції. Тут було зачитано дві доповіді — С. В. Ковалевської і професора Московського університету Л. Є. Жуковського. Доповідь С. В. Ковалевської «Про інтегрування диференціальних рівнянь з частинними похідними, що визначають заломлення світла в прозорому кристалічному середовищі» викликала великий інтерес. Наступного року Ковалевська зробила доповідь на цю ж тему на засіданні Паризької академії наук. Пізніше її було надруковано в записках Паризької академії наук і Стокгольмської академії наук. Працю високо оцінили вчені всього світу, вона принесла авторці широку популярність у наукових колах. На з'їзді Софія зустрілась з професором Стокгольмського університету Міттаг-Леффлером і була запрошена зайняти посаду приват-доцента. Ковалевська дала згоду і незабаром її запросили в Стокгольм офіційно.
До Стокгольма приїхала в листопаді 1883 р, а з січня 1884 р. почала читати лекції про диференціальні рівняння з частинними похідними. У першому семестрі викладала німецькою, а до початку другою семестру оволоділа шведською настільки, що читала нею лекції шведським студентам.
Рада університету обрала Софію Ковалевську штатним ординарним професором. Шведські газети помістили її портрети і біографію. Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Парижа, Лондона і Відня з проханням надіслати портрет і біографію С. В. Ковалевської. Наступного року в Стокгольмському університеті Софії Ковалевській запропонували читати, крім лекцій з чистої математики, курс із механіки.
Окрім читання лекцій в університеті, Софія Ковалевська наполегливо проводила дослідження, найбільш важливі з яких стосуються теорії обертання твердого тіла. Світову славу вченій принесла фундаментальна праця «Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки». Софія Ковалевська відкрила третій класичний випадок розв'язання задачі про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки. Цим просунула вперед вирішення задачі, розпочате Леонардом Ейлером і Ж. Л. Лагранжем. Довела існування аналітичного (голоморфного) рішення задачі Коші для систем диференціальних рівнянь з частинними похідними, досліджувала завдання Лапласа про рівновагу кільця Сатурна, отримала друге наближення. Вирішила завдання щодо приведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптичних інтегралів. Працювала також в області теорії потенціалу, математичної фізики, небесної механіки.
У 1888 році Паризька академія наук оголосила третій конкурс на найкращу працю з цієї теми з видачею премії Бордена на три тисячі франків. Перші два конкурси не дали очікуваних результатів, і премію нікому не присудили. Софія Ковалевська надіслала свою роботу, узявши за девіз французьку приказку: «Говори, що знаєш, роби, що маєш; що буде, те й буде». Спеціальна комісія Академії визнала працю відмінною, найкращою з 15 поданих, в якій відкрито новий випадок. Враховуючи всі наукові якості праці, комісія ухвалила присудити авторці збільшену премію: п'ять тисяч франків. Праця була надрукована в наукових записках Паризької академії наук за 1889 рік. Вчені не поскупилися на оплески. Ковалевська, приголомшена успіхом, насилу опанувала себе і вимовила слова подяки.
Ковалевська оселилася поблизу Парижа, в Севрі, і доручила Міттаг-Леффлеру привезти до неї доньку. Тут вона вирішила продовжити додаткове дослідження про обертання твердих тіл для конкурсу на премію Шведської академії наук. До початку осіннього семестру в університеті повернулася в Стокгольм. Закінчуючи дослідження, працювала з відчайдушною рішучістю. За цю працю Шведська академія наук короля Оскара II присудила Софії Ковалевській премію тисячу п'ятсот крон.
7 листопада 1889 року Ковалевську обрали членом-кореспондентом на фізико-математичному відділенні Російської академії наук. У квітні 1890 року Ковалевська поїхала до Росії в надії, що її оберуть у члени академії на місце померлого математика Буняковського і вона здобуде ту матеріальну незалежність, яка дала б змогу займатися наукою в своїй країні. У Петербурзі Софія Василівна двічі була у президента академії князя Костянтина Костянтиновича, один раз снідала з ним і його дружиною. Він був дуже люб'язний з відомою вченою і все твердив, як було б добре, якби Ковалевська повернулася на Батьківщину. Але коли вона побажала бути присутньою на засіданні Академії як член-кореспондент, їй відповіли, що перебування жінок на таких засіданнях «не в звичаях академії». Софію Ковалевську в останні роки її життя близькі стосунки пов`язували з відомим науковцем Максимом Ковалевським.
29 січня 1891 Софія Ковалевська померла у Стокгольмі від паралічу серця, спричиненого запаленням легень, у віці 41-го року. Відспівували Софію Василівну в Свято-Преображенському храмі — найстарішій російській православній церкві в Західній Європі, а жалобний катафалк до кладовища проводжали тисячі шведів. Телеграми і вінки надходили з Росії та інших країн, всі шведські газети помістили жалобні некрологи. Похована на Північному кладовищі Стокгольма. У 1896 р. російські жінки на кошти, зібрані комітетом Вищих жіночих курсів та іншими організаціями, встановили на могилі Софії Ковалевської в Стокгольмі пам'ятник з чорного граніту, привезеного з Росії.
Софія Ковалевська у мистецтві
Картина художниці Марини Іванової «Софія Ковалевська» зберігається в художньому музеї м. Дрезден, Німеччина.
Картина з аналогічною назвою створена і художником .
Вшанування пам'яті
Примітки
- Hedvig Eleonora kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0006/F I/14 (1890-1893), bildid: 00012484_00072 — С. 73.
- Kowalevski, SOPHIE — Svenskagravar.se.
- Sten nr 587 – Sophie Kowalevski — Norra begravningsplatsen.se.
- KULTURGRAVAR.SE STOCKHOLMS LÄN Norra begravningsplatsen Solna sydvästra delen Sonja Kovalevsky — kulturgravar.se.
- Ковалевская, Софья Васильевна // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 20–21.
- Ковалевская, Софья Васильевна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVа. — С. 499–500.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Жаклар, Анна Васильевна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIа. — С. 709.
- Б. П. Ковалевский, Владимир Онуфриевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVа. — С. 501.
- Swedish Census 1890 — Riksarkivet.
- Sofya Vasilyevna Kovalevskaya [ 28 Березня 2014 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica.
- Богдашина, О. М. Маловідомі епізоди з життя М. М. Ковалевського. Історія та географія. № 58. с. 15—23. doi:10.34142/2313-2345.2020.58.02. ISSN 2313-2345.
- . Архів оригіналу за 13 Жовтня 2017. Процитовано 13 Жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 Жовтня 2017. Процитовано 13 Жовтня 2017.
Див. також
- Теорема Коші-Ковалевської
- 1859 Ковалевська — астероїд, названий на честь вченої.
- Софія Ковалевська (фільм, 1956)
- Софія Ковалевська (фільм, 1985)
- Премія імені С. В. Ковалевської
- Премія Софії Ковалевської
- Нанні Седеркрейц
Джерела
- Софія Ковалевська коротка біографія / Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua/ [ 13 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalevska Sofi ya Vasi livna Kovale vska 3 15 sichnya 1850 18500115 Moskva 29 sichnya 10 lyutogo 1891 Stokgolm rosijskij matematik pismennicya i publicistka Profesorka Stokgolmskogo universitetu Kovalevska Sofiya VasilivnaSofiya Kovalevska 1880 rik Sofiya Kovalevska 1880 rikIm ya pri narodzhenni ros Sofya Vasilevna Korvin KrukovskayaNarodilasya 3 15 sichnya 1850 1850 01 15 MoskvaPomerla 29 sichnya 10 lyutogo 1891 1891 02 10 41 rik Stokgolm virusna pnevmoniya 1 Pohovannya Pivnichnij cvintar Stokgolm 2 3 4 Misce prozhivannya StokgolmKrayina Rosijska imperiya ShveciyaNacionalnist polkaDiyalnist matematik fizik pismennicya romanistka vikladachka universitetu communard pismennicyaAlma mater Gettingenskij universitet 1874 Stokgolmskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla HU Berlin dGaluz matematika mehanika astronomiyaZaklad Stokgolmskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin PhDNaukovij kerivnik Karl VeyershtrasVchiteli Karl Veyershtrass Gustav Robert Kirhgof i dAspiranti doktoranti d 7 Chlenstvo Peterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya naukRid KovalevskiBatko dMati dBrati sestri dU shlyubi z d Diti d 10 Nagorodi premiya Bordena 1888 Orden Akademichnih palmAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Kovalevska Sofiya Vasilivna u Vikishovishi Avtorka prac z matematichnogo analizu diferencialni rivnyannya i analitichni funkciyi mehaniki j astronomiyi Persha zhinka sho otrimala zvannya profesora matematiki v Yevropi Urodzhena Korvin Krukovska druzhina V O Kovalevskogo osnovopolozhnika evolyucijnoyi paleontologiyi sho pohodiv iz starshinskogo rodu na Slobozhanshini dzherelo ZhittyepisNarodilas 15 sichnya 1850 roku v Moskvi Batko Vasil Vasilovich Kryukovskij vijskovij za uchast u troh pohodah nagorodzhenij najvishimi ordenami i medalyami u 1858 r u chini generala vijshov u vidstavku i pereyihav z rodinoyu do mayetku v s Polibino Vitebskoyi guberniyi Bilorus Tut i projshli dityachi roki Sofiyi Zmalku mala taki risi yak zoseredzhenist napoleglivist u dosyagnenni meti i cilkovitu samostijnist Chitati navchilasya sama Guvernantka anglijka vchila Sofiyu horoshih maner i anglijskoyi movi Peredovij pedagog Malevich vikladav rosijsku gramatiku literaturu matematiku ta inshi predmeti Spochatku arifmetiki Sofiya ne lyubila ale zgodom zahopilas neyu rozv yazuvala zadachi za dopomogoyu riznih kombinacij chisel viyavlyayuchi neabiyaku kmitlivist Malevich dav yij vivchati dvotomnij kurs arifmetiki Burdona napisanij dlya studentiv Parizkogo universitetu Vivchennya geometriyi takozh ishlo uspishno Inkoli visluhavshi dovedennya vchitelya Sofiya dovodila deyaki teoremi po svoyemu Koli Sofiyi vipovnilos 11 rokiv pid chas zimovogo perebuvannya rodini u Peterburzi vikladachem matematiki do neyi zaprosili lejtenanta flotu O M Strannolyubskogo Vzhe na pershih zanyattyah vikladacha zdivuvalo te yak shvidko divchina zasvoyuvala pershi ponyattya z vishoyi matematiki granici pohidnoyi tosho nachebto vona yih ranishe znala Sofiya poyasnila U tu hvilinu koli vi poyasnyuvali meni ci ponyattya meni raptom prigadalosya sho vse ce bulo napisano v lekciyah Ostrogradskogo yakimi bula obkleyena nasha kimnata i same ponyattya pro granicyu zdalosya meni davno vidomim Shob samostijno zhiti i vchitisya voseni 1868 roku Sofiya vstupaye u fiktivnij shlyub z Volodimirom Onufrijovichem Kovalevskim Z zahoplennyam vidviduye lekciyi z fiziologiyi Syechenova u Medichnij akademiyi anatomiyu vivchaye v laboratoriyi Grubera biologiyu u Mechnikova himiyu u Zinina matematiku v Strannolyubskogo Bagatopredmetnist u navchanni poyasnyuyetsya pidgotovkoyu do ekzameniv Krim cogo mriye stati likarkoyu Ale sklavshi ekzameni na atestat zrilosti viddaye perevagu matematici U todishnij Rosijskij imperiyi do vishoyi shkoli zhinok ne prijmali Tomu podruzhzhya Kovalevskih razom iz sestroyu Sofiyi Gannoyu viyizhdzhayut za kordon U Gejdelberzi de pracyuvali vidatni vcheni Kirhgof Gelmgolc Bunzen ta inshi Sofiya dobilasya dozvolu vidviduvati universitetski lekciyi shotizhnya sluhala po 22 lekciyi z yakih 16 z matematiki Navchannya v universiteti jshlo duzhe dobre Naprikinci 1870 roku zakinchila navchannya v Gejdelberzi i pereyizdit do Berlina shob prodovzhuvati osvitu v stolici Prussiyi U berlinskomu universiteti pracyuvav viznachnij matematik Karl Veyershtras znavec vishih transcendentnih funkcij abelevih i osoblivo skladnih eliptichnih ta ultraeliptichnih Veyershtras pracyuvav z Kovalevskoyu dvichi na tizhden po 2 godini Nimeckij matematik Feliks Klejn govoriv sho intelektualna sila Veyershtrasa bilshe prignichuvala sluhachiv nizh spriyala yihnij samostijnij tvorchosti Kovalevska zh pracyuyuchi u Veyershtrasa vela vlasnu tvorchu robotu Pershu neveliku pracyu napisala dlya matematichnogo zhurnalu ale druk ne stavsya cherez te sho do redakciyi kilkoma dnyami ranishe nadijshla analogichna pracya inshogo avtora U cej period napisano tri skladni matematichni praci Persha z nih Zvedennya deyakogo klasu abelevih integraliv tretogo rangu do integraliv eliptichnih yiyi duzhe visoko ociniv Veyershtras Druga pracya Pro formu kilcya Saturna dopovnyuvala doslidzhennya Laplasa z cogo pitannya Tretya pracya Do teoriyi diferencialnih rivnyan u chastinnih pohidnih uzagalnyuvala vidpovidni doslidzhennya samogo Veyershtrasa Do Vejershtrassa cyu temu doslidzhuvav Koshi Teorema sho yiyi dovela Kovalevska nalezhit do klasichnih vona uvijshla do matematichnih kursiv universitetu pid nazvoyu teorema Koshi Kovalevskoyi Kovalevska spivchuvala revolyucijnij borotbi ta ideyam utopichnogo socializmu tomu u kvitni 1871 r razom z cholovikom priyihala v oblozhenij Parizh doglyadala za poranenimi komunarami Zgodom brala uchast u poryatunku z v yaznici diyacha Parizkoyi komuni V Zhaklara cholovika svoyeyi sestri revolyucionerki Anni U 1874 r Veyershtras postaviv pered Gettingenskim universitetom pitannya pro nadannya Sofiyi Kovalevskij zaochno i bez ekzameniv stupenya doktora filosofiyi Vin pisav sho Kovalevska silna v usih galuzyah matematiki i sho kozhna iz troh yiyi prac mozhe buti dostatnoyu pidstavoyu dlya prisudzhennya doktorskogo stupenya Matematichnij fakultet universitetu rozglyanuv ci praci i dav yim najvishu ocinku na pidstavi chogo rada Gettingenskogo universitetu v lipni 1871 r nadala Kovalevskij bez ekzamenu i disputu zaochno stupin doktora filosofiyi z najvishoyu vidznakoyu Togo zh roku Kovalevska povertayetsya do Peterburga Zajnyati posadu vikladacha matematiki u vishij shkoli vona ne mogla bo ce kategorichno zaboroneno zhinkam Zmushena vidijti na deyakij chas vid naukovoyi roboti porinula u literaturno publicistichnu diyalnist pisala dlya gazet naukovi narisi i teatralni recenziyi U domi Kovalevskih mozhna bulo zustriti takih viznachnih uchenih yak Syechenov Mendelyeyev Chebishov pismennikiv Turgenyeva Dostoyevskogo ta in Kovalevska pokazuye svoyi matematichni praci Chebishovu Vin visoko yih ociniv za svizhist glibinu dumok i poradiv odnu z nih prochitati na VI z yizdi prirododoslidnikiv i likariv sho mav vidbutisya u Peterburzi v 1879 r Dopovid Kovalevskoyi na temu Zvedennya deyakogo klasu abelevih integraliv tretogo rangu do eliptichnih integraliv visluhali z velikoyu uvagoyu Vidatni vcheni M Ye Zhukovskij i K A Timiryazyev shiro radili yij pracyuvati j dali v cij galuzi bo vona narodilasya dlya matematiki U 1880 r Kovalevska pereyizhdzhaye v Moskvu i prosit dozvolu skladati ekzameni na stupin magistra ale yiyi prohannya vidhileno U 1881 r viyizdit do Berlina zgodom do Parizha Ale i tam ne zmogla znajti vikladackogo miscya u vishij shkoli 1881 roku povernulasya do Rosiyi U serpni 1883 r VII z yizd prirododoslidnikiv i likariv v Odesi odnogolosno obrav Sofiyu Kovalevsku golovoyu matematichnoyi sekciyi Tut bulo zachitano dvi dopovidi S V Kovalevskoyi i profesora Moskovskogo universitetu L Ye Zhukovskogo Dopovid S V Kovalevskoyi Pro integruvannya diferencialnih rivnyan z chastinnimi pohidnimi sho viznachayut zalomlennya svitla v prozoromu kristalichnomu seredovishi viklikala velikij interes Nastupnogo roku Kovalevska zrobila dopovid na cyu zh temu na zasidanni Parizkoyi akademiyi nauk Piznishe yiyi bulo nadrukovano v zapiskah Parizkoyi akademiyi nauk i Stokgolmskoyi akademiyi nauk Pracyu visoko ocinili vcheni vsogo svitu vona prinesla avtorci shiroku populyarnist u naukovih kolah Na z yizdi Sofiya zustrilas z profesorom Stokgolmskogo universitetu Mittag Lefflerom i bula zaproshena zajnyati posadu privat docenta Kovalevska dala zgodu i nezabarom yiyi zaprosili v Stokgolm oficijno Do Stokgolma priyihala v listopadi 1883 r a z sichnya 1884 r pochala chitati lekciyi pro diferencialni rivnyannya z chastinnimi pohidnimi U pershomu semestri vikladala nimeckoyu a do pochatku drugoyu semestru ovolodila shvedskoyu nastilki sho chitala neyu lekciyi shvedskim studentam Rada universitetu obrala Sofiyu Kovalevsku shtatnim ordinarnim profesorom Shvedski gazeti pomistili yiyi portreti i biografiyu Mittag Leffler oderzhuvav listi vid gazetyariv Parizha Londona i Vidnya z prohannyam nadislati portret i biografiyu S V Kovalevskoyi Nastupnogo roku v Stokgolmskomu universiteti Sofiyi Kovalevskij zaproponuvali chitati krim lekcij z chistoyi matematiki kurs iz mehaniki Okrim chitannya lekcij v universiteti Sofiya Kovalevska napoleglivo provodila doslidzhennya najbilsh vazhlivi z yakih stosuyutsya teoriyi obertannya tverdogo tila Svitovu slavu vchenij prinesla fundamentalna pracya Obertannya tverdogo tila navkolo neruhomoyi tochki Sofiya Kovalevska vidkrila tretij klasichnij vipadok rozv yazannya zadachi pro obertannya tverdogo tila navkolo neruhomoyi tochki Cim prosunula vpered virishennya zadachi rozpochate Leonardom Ejlerom i Zh L Lagranzhem Dovela isnuvannya analitichnogo golomorfnogo rishennya zadachi Koshi dlya sistem diferencialnih rivnyan z chastinnimi pohidnimi doslidzhuvala zavdannya Laplasa pro rivnovagu kilcya Saturna otrimala druge nablizhennya Virishila zavdannya shodo privedennya deyakogo klasu abelevih integraliv tretogo rangu do eliptichnih integraliv Pracyuvala takozh v oblasti teoriyi potencialu matematichnoyi fiziki nebesnoyi mehaniki U 1888 roci Parizka akademiya nauk ogolosila tretij konkurs na najkrashu pracyu z ciyeyi temi z vidacheyu premiyi Bordena na tri tisyachi frankiv Pershi dva konkursi ne dali ochikuvanih rezultativ i premiyu nikomu ne prisudili Sofiya Kovalevska nadislala svoyu robotu uzyavshi za deviz francuzku prikazku Govori sho znayesh robi sho mayesh sho bude te j bude Specialna komisiya Akademiyi viznala pracyu vidminnoyu najkrashoyu z 15 podanih v yakij vidkrito novij vipadok Vrahovuyuchi vsi naukovi yakosti praci komisiya uhvalila prisuditi avtorci zbilshenu premiyu p yat tisyach frankiv Pracya bula nadrukovana v naukovih zapiskah Parizkoyi akademiyi nauk za 1889 rik Vcheni ne poskupilisya na opleski Kovalevska prigolomshena uspihom nasilu opanuvala sebe i vimovila slova podyaki Kovalevska oselilasya poblizu Parizha v Sevri i doruchila Mittag Leffleru privezti do neyi donku Tut vona virishila prodovzhiti dodatkove doslidzhennya pro obertannya tverdih til dlya konkursu na premiyu Shvedskoyi akademiyi nauk Do pochatku osinnogo semestru v universiteti povernulasya v Stokgolm Zakinchuyuchi doslidzhennya pracyuvala z vidchajdushnoyu rishuchistyu Za cyu pracyu Shvedska akademiya nauk korolya Oskara II prisudila Sofiyi Kovalevskij premiyu tisyachu p yatsot kron 7 listopada 1889 roku Kovalevsku obrali chlenom korespondentom na fiziko matematichnomu viddilenni Rosijskoyi akademiyi nauk U kvitni 1890 roku Kovalevska poyihala do Rosiyi v nadiyi sho yiyi oberut u chleni akademiyi na misce pomerlogo matematika Bunyakovskogo i vona zdobude tu materialnu nezalezhnist yaka dala b zmogu zajmatisya naukoyu v svoyij krayini U Peterburzi Sofiya Vasilivna dvichi bula u prezidenta akademiyi knyazya Kostyantina Kostyantinovicha odin raz snidala z nim i jogo druzhinoyu Vin buv duzhe lyub yaznij z vidomoyu vchenoyu i vse tverdiv yak bulo b dobre yakbi Kovalevska povernulasya na Batkivshinu Ale koli vona pobazhala buti prisutnoyu na zasidanni Akademiyi yak chlen korespondent yij vidpovili sho perebuvannya zhinok na takih zasidannyah ne v zvichayah akademiyi Sofiyu Kovalevsku v ostanni roki yiyi zhittya blizki stosunki pov yazuvali z vidomim naukovcem Maksimom Kovalevskim 29 sichnya 1891 Sofiya Kovalevska pomerla u Stokgolmi vid paralichu sercya sprichinenogo zapalennyam legen u vici 41 go roku Vidspivuvali Sofiyu Vasilivnu v Svyato Preobrazhenskomu hrami najstarishij rosijskij pravoslavnij cerkvi v Zahidnij Yevropi a zhalobnij katafalk do kladovisha provodzhali tisyachi shvediv Telegrami i vinki nadhodili z Rosiyi ta inshih krayin vsi shvedski gazeti pomistili zhalobni nekrologi Pohovana na Pivnichnomu kladovishi Stokgolma U 1896 r rosijski zhinki na koshti zibrani komitetom Vishih zhinochih kursiv ta inshimi organizaciyami vstanovili na mogili Sofiyi Kovalevskoyi v Stokgolmi pam yatnik z chornogo granitu privezenogo z Rosiyi Sofiya Kovalevska u mistectviKartina hudozhnici Marini Ivanovoyi Sofiya Kovalevska zberigayetsya v hudozhnomu muzeyi m Drezden Nimechchina Kartina z analogichnoyu nazvoyu stvorena i hudozhnikom Vshanuvannya pam yatiVulicya Sofiyi Kovalevskoyi v Kiyevi PrimitkiHedvig Eleonora kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0006 F I 14 1890 1893 bildid 00012484 00072 S 73 d Track Q64166606d Track Q10478639 Kowalevski SOPHIE Svenskagravar se d Track Q26699962 Sten nr 587 Sophie Kowalevski Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 KULTURGRAVAR SE STOCKHOLMS LAN Norra begravningsplatsen Solna sydvastra delen Sonja Kovalevsky kulturgravar se d Track Q75311703 Kovalevskaya Sofya Vasilevna Russkij biograficheskij slovar SPb 1903 T 9 S 20 21 d Track Q1960551d Track Q656d Track Q21175480d Track Q25866178 Kovalevskaya Sofya Vasilevna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVa S 499 500 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892925d Track Q24442604d Track Q19908137 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Zhaklar Anna Vasilevna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIa S 709 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24393963d Track Q19908137d Track Q23892914 B P Kovalevskij Vladimir Onufrievich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVa S 501 d Track Q22980200d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892925d Track Q19908137d Track Q4369749 Swedish Census 1890 Riksarkivet d Track Q1724971d Track Q50287327 Sofya Vasilyevna Kovalevskaya 28 Bereznya 2014 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Bogdashina O M Malovidomi epizodi z zhittya M M Kovalevskogo Istoriya ta geografiya 58 s 15 23 doi 10 34142 2313 2345 2020 58 02 ISSN 2313 2345 Arhiv originalu za 13 Zhovtnya 2017 Procitovano 13 Zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 13 Zhovtnya 2017 Procitovano 13 Zhovtnya 2017 Div takozhTeorema Koshi Kovalevskoyi 1859 Kovalevska asteroyid nazvanij na chest vchenoyi Sofiya Kovalevska film 1956 Sofiya Kovalevska film 1985 Premiya imeni S V Kovalevskoyi Premiya Sofiyi Kovalevskoyi Nanni SederkrejcDzherelaSofiya Kovalevska korotka biografiya Dovidnik cikavih faktiv ta korisnih znan c dovidka biz ua 13 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine