Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гу́став (Ґу́став) Ро́берт Кі́рхгоф (нім. Gustav Robert Kirchhoff; 12 березня 1824 — 17 жовтня 1887) — німецькій фізик, оптик. Разом з німецьким вченим Бунзеном заклав основи спектрального аналізу, відкрив цезій та рубідій. Встановив один з законів випромінювання (закон Кірхгофа) та правила для розрахунку електричних кіл (правила Кірхгофа).
Член Лондонського королівського товариства (1875), іноземний член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (1862).
Біографія
Народився 12 березня 1824 року в Кенігсберзі. Батько Карл Фрідріх був радником юстиції. Навчаючись в гімназії Густав охоче займався математикою та фізикою. Тому після її закінчення вступив на фізико-математичний факультет Кенігсберзького університету (1842—1846).
В 1847 році вже виступив як приват-доцент у Берліні;
В 1850—1854 роках як екстраординарний професор читав лекції в Бреславлі (Сілезія, нині Вроцлав, Польща), потім до 1874 року був на посаді ординарного професора в Гейдельберзі, звідки в 1875 році перейшов в Берлін;
В 1859 році на засіданні Прусської академії наук Кірхгоф оголосив про відкриття закону теплового випромінювання, за яким відношення здатності тіла випромінювати електромагнітні хвилі до його здатності їх поглинати однакове для усіх тіл при одній і тій же температурі (закон Кірхгофа).
В 1862 році він ввів поняття «абсолютно чорного тіла» й запропонував його модель — порожнина з невеликим отвором. Розробка проблеми випромінювання «абсолютно чорного тіла» урешті-решт призвела до створення квантової теорії випромінювання.
З 1862 року був членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.
В 1875 році обраний членом Прусської академії наук.
Відкриття та дослідження
Наукові праці з оптики, електродинаміки, механіки та ін.
Сформулював основні правила для розрахунку струмів та напруг в електричних колах. (Див. Правила Кірхгофа)
Також йому належать роботи з дослідження розряду конденсатора та індукції струмів. В області механіки займався головним чином питаннями деформації, рівноваги та руху пружних тіл, руху рідин.
Головні його праці «Дослідження спектра Сонця та спектрів хімічних елементів» (1861—1862) та «Лекції з математичної фізики» (в чотирьох томах, 1874—1894) відіграли велику роль у розвитку теоретичної фізики.
Спектральний аналіз
В Гейдельберзі Кірхгоф пропрацював 20 років. В ці роки він разом з Бунзеном заклав основи спектрального аналізу та разом з ним відкрив цезій (1860) та рубідій (1861). В основі методу лежить експериментально відкритий і теоретично обґрунтований Кірхгофом фундаментальний закон, що носить його ім'я: відношення монохроматичної випромінювальної і поглинальної здатностей у всіх тіл — одне і те ж, воно залежить тільки від температури і довжини хвилі.
Розробка в 1859—1862 роках Кірхгофом і Бунзеном методу спектрального аналізу, який став потужним засобом вивчення небесних тіл, знаменувала появу нової галузі астрономії — астрофізики. Кірхгоф виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи зустрічаються в атмосфері Сонця. Відкриття Кірхгофа дозволили йому по-новому підійти до проблеми фізичної природи Сонця. Показавши, що пануючі в той час уявлення про холодне темне сонячне ядро і розпечену зовнішню оболонку неспроможні, він запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, в якій всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими областями в цій атмосфері.
Праці
- «Poggendorf's Annalen d. Physik»,
- «Crelle's Jonrn. f ü r Math.»
- «Gesammelte Abhandlungen» (Лейпциг, 1882).
- «Vorlesungen über Mathematische Phys ik» (Лейпциг, 1876 та нас.)
- «Untersuchungen ü ber das Sonnenspectrum und die Spectra der chemischen Elemente» (Берлін, 1861; 3 вид., 1876)
Див. також
- 10358 Кірхгоф — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118723146 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- А. Гершун Кирхгоф, Густав Роберт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 147.
- www.accademiadellescienze.it
- http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start
- Ковалевская, Софья Васильевна // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 20–21.
- CONOR.Sl
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- [[https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] Правопис-2019. § 122. Звуки [h], [g]]
Бібліографія
- Столетов А. Г. Густав Роберт Кирхгоф: Собр. соч. — Т. 2, М.— Л. — 1941.
- Горнштейн Т. Н. Кирхгоф и его исследования по тепловому излучению // Тр. института истории естествознания и техники. — 1960. — В. 34. — С. 110–56.
- Agassi J., The Kirchhoff — Planck radiation law, «Science», 1967, v. 156, № 3771, p. 30-37.
Посилання
- (нім.)
- Інститут фізики ім. Г. Р. Кірхгофа [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu stav Gu stav Ro bert Ki rhgof nim Gustav Robert Kirchhoff 12 bereznya 1824 17 zhovtnya 1887 nimeckij fizik optik Razom z nimeckim vchenim Bunzenom zaklav osnovi spektralnogo analizu vidkriv cezij ta rubidij Vstanoviv odin z zakoniv viprominyuvannya zakon Kirhgofa ta pravila dlya rozrahunku elektrichnih kil pravila Kirhgofa Gustav Robert Kirhgofnim Gustavo Robert KirchhoffIm ya pri narodzhenni Gustav Robert Kirhgof nim Gustav Robert KirchhoffNarodivsya 12 bereznya 1824 1824 03 12 1 2 Kenigsberg Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 1 4 Pomer 17 zhovtnya 1887 1887 10 17 1 2 63 roki Berlin Nimechchina 1 4 Pohovannya d 5 Krayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist FizikaGaluz fizika i mehanikaVidomij zavdyaki fizikAlma mater Kenigsberzkij universitet 1846 Naukovij kerivnik Franc Ernst Nojman i Gesse Lyudvig OttoVidomi uchni d Kovalevska Sofiya Vasilivna d Ernst Shreder d i Lachinov Dmitro OleksandrovichZnannya mov nimecka 2 7 Zaklad HU Berlin Vroclavskij universitet i Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 8 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Ugorska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Korolivske tovaristvo Edinburga i Turinska akademiya nauk 4 Rodichi Karl Fridrih Kirhgof Zhanna Genrietta VittkeU shlyubi z d i dNagorodi Medal Koteniusa 1876 Medal Rumforda 1862 medal Matteuchchi 1877 medal Zhansena 1887 medal Devi 1877 d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 8 kvitnya 1875 Mediafajli u Vikishovishi Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1875 inozemnij chlen korespondent Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk 1862 BiografiyaNarodivsya 12 bereznya 1824 roku v Kenigsberzi Batko Karl Fridrih buv radnikom yusticiyi Navchayuchis v gimnaziyi Gustav ohoche zajmavsya matematikoyu ta fizikoyu Tomu pislya yiyi zakinchennya vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Kenigsberzkogo universitetu 1842 1846 V 1847 roci vzhe vistupiv yak privat docent u Berlini V 1850 1854 rokah yak ekstraordinarnij profesor chitav lekciyi v Breslavli Sileziya nini Vroclav Polsha potim do 1874 roku buv na posadi ordinarnogo profesora v Gejdelberzi zvidki v 1875 roci perejshov v Berlin V 1859 roci na zasidanni Prusskoyi akademiyi nauk Kirhgof ogolosiv pro vidkrittya zakonu teplovogo viprominyuvannya za yakim vidnoshennya zdatnosti tila viprominyuvati elektromagnitni hvili do jogo zdatnosti yih poglinati odnakove dlya usih til pri odnij i tij zhe temperaturi zakon Kirhgofa V 1862 roci vin vviv ponyattya absolyutno chornogo tila j zaproponuvav jogo model porozhnina z nevelikim otvorom Rozrobka problemi viprominyuvannya absolyutno chornogo tila ureshti resht prizvela do stvorennya kvantovoyi teoriyi viprominyuvannya Z 1862 roku buv chlenom korespondentom Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk V 1875 roci obranij chlenom Prusskoyi akademiyi nauk Pomer v Berlini 17 zhovtnya 1887 roku Vidkrittya ta doslidzhennyaIlyustraciya do pravil Kirhgofa Naukovi praci z optiki elektrodinamiki mehaniki ta in Sformulyuvav osnovni pravila dlya rozrahunku strumiv ta naprug v elektrichnih kolah Div Pravila Kirhgofa Takozh jomu nalezhat roboti z doslidzhennya rozryadu kondensatora ta indukciyi strumiv V oblasti mehaniki zajmavsya golovnim chinom pitannyami deformaciyi rivnovagi ta ruhu pruzhnih til ruhu ridin Golovni jogo praci Doslidzhennya spektra Soncya ta spektriv himichnih elementiv 1861 1862 ta Lekciyi z matematichnoyi fiziki v chotiroh tomah 1874 1894 vidigrali veliku rol u rozvitku teoretichnoyi fiziki Spektralnij analiz V Gejdelberzi Kirhgof propracyuvav 20 rokiv V ci roki vin razom z Bunzenom zaklav osnovi spektralnogo analizu ta razom z nim vidkriv cezij 1860 ta rubidij 1861 V osnovi metodu lezhit eksperimentalno vidkritij i teoretichno obgruntovanij Kirhgofom fundamentalnij zakon sho nosit jogo im ya vidnoshennya monohromatichnoyi viprominyuvalnoyi i poglinalnoyi zdatnostej u vsih til odne i te zh vono zalezhit tilki vid temperaturi i dovzhini hvili Rozrobka v 1859 1862 rokah Kirhgofom i Bunzenom metodu spektralnogo analizu yakij stav potuzhnim zasobom vivchennya nebesnih til znamenuvala poyavu novoyi galuzi astronomiyi astrofiziki Kirhgof vimiryav polozhennya kilkoh tisyach fraungoferovih linij v spektri Soncya i vstanoviv yihnij zbig z emisijnimi liniyami desyatka zemnih elementiv z chogo zrobiv visnovok sho ci himichni elementi zustrichayutsya v atmosferi Soncya Vidkrittya Kirhgofa dozvolili jomu po novomu pidijti do problemi fizichnoyi prirodi Soncya Pokazavshi sho panuyuchi v toj chas uyavlennya pro holodne temne sonyachne yadro i rozpechenu zovnishnyu obolonku nespromozhni vin zaproponuvav pershu naukovo obgruntovanu model Soncya yak rozpechenoyi kuli z duzhe visokoyu temperaturoyu otochenoyu mensh garyachoyu atmosferoyu v yakij vsi elementi perebuvayut v gazopodibnomu stani Sonyachni plyami pravilno vvazhav holodnishimi oblastyami v cij atmosferi Praci Mogila Kirhgofa Poggendorf s Annalen d Physik Crelle s Jonrn f u r Math Gesammelte Abhandlungen Lejpcig 1882 Vorlesungen uber Mathematische Phys ik Lejpcig 1876 ta nas Untersuchungen u ber das Sonnenspectrum und die Spectra der chemischen Elemente Berlin 1861 3 vid 1876 Div takozh10358 Kirhgof asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118723146 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 A Gershun Kirhgof Gustav Robert Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XV S 147 d Track Q23892924d Track Q602358d Track Q24440726d Track Q19908137d Track Q4137643d Track Q656 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 http www stadtentwicklung berlin de cgi bin egab eg pl fieldname grab amp search messel amp Search Start Kovalevskaya Sofya Vasilevna Russkij biograficheskij slovar SPb 1903 T 9 S 20 21 d Track Q1960551d Track Q656d Track Q21175480d Track Q25866178 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 https web archive org web 20190917112449 https mon gov ua storage app media zagalna 20serednya 05062019 onovl pravo pdf Arhivovano7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Pravopis 2019 122 Zvuki h g BibliografiyaStoletov A G Gustav Robert Kirhgof Sobr soch T 2 M L 1941 Gornshtejn T N Kirhgof i ego issledovaniya po teplovomu izlucheniyu Tr instituta istorii estestvoznaniya i tehniki 1960 V 34 S 110 56 Agassi J The Kirchhoff Planck radiation law Science 1967 v 156 3771 p 30 37 Posilannya nim Institut fiziki im G R Kirhgofa 26 zhovtnya 2008 u Wayback Machine nim