Лазерна фізика або наука про лазери — це галузь оптики, яка досліджує теоретичні та практичні аспекти роботи лазерів. Лазерна наука головним чином пов'язана з квантовою електронікою, створенням лазерів, дизайном оптичного резонатора, фізикою отримання інверсної населеності в лазерних середовищах, а також часової еволюції світлового поля в лазері. Лазерна фізика також вивчає фізичні аспекти поширення лазерного променя, зокрема фізику Гауссових пучків, вивчає можливе використання лазерів, а також з відповідними полями, а також досліджує суміжні галузі науки такі як нелінійна оптика та квантова оптика.
Історія
Лазерній науці передував винахід самого лазера. Альберт Айнштайн в 1917 році, своєю працею, в якій він заново вивів закон випромінювання Макса Планка, використовуючи формалізм ймовірнісних коефіцієнтів (коефіцієнти Айнштайна) для поглинання і спонтанного та стимульованого електро-магнітного випромінювання створив основи для лазера і мазера. Існування вимушеного випромінювання було підтверджено в 1928 році Рудольфом В. Ладенбургом. В 1939 році Валентин А. Фабрикант передбачив використання вимушеного випромінювання для підсилення коротких хвиль; в 1947 році Вілліс E. Лемб і Р. К. Резерфорд виявили слабке вимушене випромінювання в спектрах водню і здійснюють першу демонстрацію вимушеного випромінювання; в 1950 році Кастлером (Нобелівська премія з фізики 1966 г.) був запропонований метод оптичного накачування, експериментально підтверджений, два роки по тому Бросселем, Кастлером, і Вінтером.
Теоретичні засади, що описують роботу СВЧ-лазера (мазер) були вперше описані Миколою Басовим та Олександром Прохоровим на Всесоюзній конференції по радіоспектроскопії в травні 1952 року перший мазер був побудований Таунсом, Джеймс П. Гордоном і HJ Зеіджер в 1953 році. Таунс, Басов і Прохоров були удостоєні Нобелівської премії з фізики в 1964 році за дослідження в області вимушеного випромінювання,.
Перший робочий лазер (імпульсний рубіновий лазер) був продемонстрований 16 травня 1960 року Теодором Мейманом в науково-дослідній лабораторії Х'ю.
Див. також
Примітки
- Einstein, Albert (1917). Zur Quantentheorie der Strahlung [On the Quantum Theory of Radiation] (German) .
- Steen, W. M. «Laser Materials Processing», 2nd Ed. 1998.
- Batani, Dimitri (2004). [The risk from laser: what it is and what it is like facing it; analysis of a problem which is thus not far away from us.]. Programma Corso di Formazione Obbligatorio Anno 2004 (Italian) . Архів оригіналу (Powerpoint) за червень 14, 2007. Процитовано 1 січня 2007.
- . Presentation Speech by Professor Ivar Waller. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 17 жовтня 2010.
- . . University of Chicago. Архів оригіналу за 4 квітня 2004. Процитовано 17 жовтня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lazerna fizika abo nauka pro lazeri ce galuz optiki yaka doslidzhuye teoretichni ta praktichni aspekti roboti lazeriv Lazerna nauka golovnim chinom pov yazana z kvantovoyu elektronikoyu stvorennyam lazeriv dizajnom optichnogo rezonatora fizikoyu otrimannya inversnoyi naselenosti v lazernih seredovishah a takozh chasovoyi evolyuciyi svitlovogo polya v lazeri Lazerna fizika takozh vivchaye fizichni aspekti poshirennya lazernogo promenya zokrema fiziku Gaussovih puchkiv vivchaye mozhlive vikoristannya lazeriv a takozh z vidpovidnimi polyami a takozh doslidzhuye sumizhni galuzi nauki taki yak nelinijna optika ta kvantova optika IstoriyaLazernij nauci pereduvav vinahid samogo lazera Albert Ajnshtajn v 1917 roci svoyeyu praceyu v yakij vin zanovo viviv zakon viprominyuvannya Maksa Planka vikoristovuyuchi formalizm jmovirnisnih koeficiyentiv koeficiyenti Ajnshtajna dlya poglinannya i spontannogo ta stimulovanogo elektro magnitnogo viprominyuvannya stvoriv osnovi dlya lazera i mazera Isnuvannya vimushenogo viprominyuvannya bulo pidtverdzheno v 1928 roci Rudolfom V Ladenburgom V 1939 roci Valentin A Fabrikant peredbachiv vikoristannya vimushenogo viprominyuvannya dlya pidsilennya korotkih hvil v 1947 roci Villis E Lemb i R K Rezerford viyavili slabke vimushene viprominyuvannya v spektrah vodnyu i zdijsnyuyut pershu demonstraciyu vimushenogo viprominyuvannya v 1950 roci Kastlerom Nobelivska premiya z fiziki 1966 g buv zaproponovanij metod optichnogo nakachuvannya eksperimentalno pidtverdzhenij dva roki po tomu Brosselem Kastlerom i Vinterom Teoretichni zasadi sho opisuyut robotu SVCh lazera mazer buli vpershe opisani Mikoloyu Basovim ta Oleksandrom Prohorovim na Vsesoyuznij konferenciyi po radiospektroskopiyi v travni 1952 roku pershij mazer buv pobudovanij Taunsom Dzhejms P Gordonom i HJ Zeidzher v 1953 roci Tauns Basov i Prohorov buli udostoyeni Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1964 roci za doslidzhennya v oblasti vimushenogo viprominyuvannya Pershij robochij lazer impulsnij rubinovij lazer buv prodemonstrovanij 16 travnya 1960 roku Teodorom Mejmanom v naukovo doslidnij laboratoriyi H yu Div takozhVidi lazeriv Lazernij prominPrimitkiEinstein Albert 1917 Zur Quantentheorie der Strahlung On the Quantum Theory of Radiation German Steen W M Laser Materials Processing 2nd Ed 1998 Batani Dimitri 2004 The risk from laser what it is and what it is like facing it analysis of a problem which is thus not far away from us Programma Corso di Formazione Obbligatorio Anno 2004 Italian Arhiv originalu Powerpoint za cherven 14 2007 Procitovano 1 sichnya 2007 Presentation Speech by Professor Ivar Waller Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2010 University of Chicago Arhiv originalu za 4 kvitnya 2004 Procitovano 17 zhovtnya 2010