Теодор Майман (англ. Theodore Harold Maiman; 11 липня 1927, Лос-Анджелес — 5 травня 2007, Ванкувер) — американський фізик, що створив перший у світі працюючий лазер.
Теодор Майман | |
---|---|
Народився | 11 липня 1927[2][3][…] Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Помер | 5 травня 2007[1][2][…] (79 років) Ванкувер, Британська Колумбія, Канада ·мастоцитоз |
Країна | США |
Національність | єврей |
Діяльність | фізик |
Галузь | фізика |
Відомий завдяки | лазер |
Alma mater | Стенфордський університет (1955)[5] і Університет Колорадо у Боулдері (1949)[5] |
Науковий керівник | Вілліс Лемб |
Вчителі | Вілліс Лемб |
Заклад | Північно-Східний університет і Hughes Aircraft Company[d] |
Членство | Національна академія наук США[6] і Національна інженерна академія США |
Нагороди | |
|
Освіта
Майман народився в Лос-Анджелесі. Щоб оплатити навчання в коледжі займався ремонтом електро- та радіоприладів. У 1949 році закінчив університет Колорадо та отримав ступінь бакалавра в галузі інженерної фізики. Після цього вступив до Стенфордського університету, де отримав ступінь магістра в 1951 році, а пізніше також ступінь доктора філософії (1955 рік).
Наукова діяльність
У 1955 році Майман приєднався до досліджень в Х'юзькій науково-дослідній лабораторії, Маямі. Маймана особливо цікавить лазер, що вперше був розроблений у 1955 році незалежно американцем Чарльзом Таунсом та радянськими науковцями М. Басовим і О. Прохоровим.
16 травня 1960 року Т. Майман створив перший у світі рубіновий лазер. Він обійшов у цьому змаганні провідні компанії, такі як Lincoln Labs, IBM, Westinghouse, Siemens, RCA Labs, GE, Bell Labs, TRG тощо.
7 липня 1960 року Теодор Майман презентував свій лазер. Його основу складав монокристал штучного рубіна, що створював інтенсивне випромінювання червоного кольору. Промінь лазера здатний долати великі відстані, майже не розходячись, й концентрувати оптичну енергію на маленькій ділянці.
Майман заснував свою компанію Корад Корпорейшн, що перетворилась на провідного розробника і виробника потужних лазерів.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- https://www.invent.org/inductees/theodore-harold-maiman
- NNDB — 2002.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2019) |
Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Majman angl Theodore Harold Maiman 11 lipnya 1927 Los Andzheles 5 travnya 2007 Vankuver amerikanskij fizik sho stvoriv pershij u sviti pracyuyuchij lazer Teodor MajmanNarodivsya 11 lipnya 1927 1927 07 11 2 3 Los Andzheles Kaliforniya SShAPomer 5 travnya 2007 2007 05 05 1 2 79 rokiv Vankuver Britanska Kolumbiya Kanada mastocitozKrayina SShANacionalnist yevrejDiyalnist fizikGaluz fizikaVidomij zavdyaki lazerAlma mater Stenfordskij universitet 1955 5 i Universitet Kolorado u Boulderi 1949 5 Naukovij kerivnik Villis LembVchiteli Villis LembZaklad Pivnichno Shidnij universitet i Hughes Aircraft Company d Chlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA 6 i Nacionalna inzhenerna akademiya SShANagorodi medal Styuarta Ballantajna 1962 Premiya Olivera Bakli 1966 premiya Volfa z fiziki 1983 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1984 premiya Vuda 1976 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Premiya Yaponiyi 1987 d 1994 Mediafajli u VikishovishiOsvitaMajman narodivsya v Los Andzhelesi Shob oplatiti navchannya v koledzhi zajmavsya remontom elektro ta radiopriladiv U 1949 roci zakinchiv universitet Kolorado ta otrimav stupin bakalavra v galuzi inzhenernoyi fiziki Pislya cogo vstupiv do Stenfordskogo universitetu de otrimav stupin magistra v 1951 roci a piznishe takozh stupin doktora filosofiyi 1955 rik Naukova diyalnistU 1955 roci Majman priyednavsya do doslidzhen v H yuzkij naukovo doslidnij laboratoriyi Mayami Majmana osoblivo cikavit lazer sho vpershe buv rozroblenij u 1955 roci nezalezhno amerikancem Charlzom Taunsom ta radyanskimi naukovcyami M Basovim i O Prohorovim 16 travnya 1960 roku T Majman stvoriv pershij u sviti rubinovij lazer Vin obijshov u comu zmaganni providni kompaniyi taki yak Lincoln Labs IBM Westinghouse Siemens RCA Labs GE Bell Labs TRG tosho 7 lipnya 1960 roku Teodor Majman prezentuvav svij lazer Jogo osnovu skladav monokristal shtuchnogo rubina sho stvoryuvav intensivne viprominyuvannya chervonogo koloru Promin lazera zdatnij dolati veliki vidstani majzhe ne rozhodyachis j koncentruvati optichnu energiyu na malenkij dilyanci Majman zasnuvav svoyu kompaniyu Korad Korporejshn sho peretvorilas na providnogo rozrobnika i virobnika potuzhnih lazeriv PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 https www invent org inductees theodore harold maiman NNDB 2002 d Track Q1373513 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2019 Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi