Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кре мній силі цій хімічний знак Si displaystyle ce Si лат silicium хімічний елемент з атомним номером 14 що належить до

Силіцій

Силіцій

Кре́мній, силі́цій (хімічний знак — , лат. silicium) — хімічний елемент з атомним номером 14, що належить до 4-ї групи, 3-го періоду періодичної системи хімічних елементів.
Проста речовина — кре́мній, утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали з гранецентрованою кубічною ґраткою типу алмазу.

Кремній (Si)
Атомний номер 14image
Зовнішній вигляд простої речовини В аморфній формі —
коричневий порошок,
в кристалічній — темно-сірий,
трохи блискучий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 28,0855 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 132 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 786,0(8,15) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Ne] 3s2 3p2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 111 пм
Радіус іона 42 (+4e) 271 (-4e) пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,90
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 4, -4
Термодинамічні властивості
Густина 2,33 г/см³
Молярна теплоємність 0,703 Дж/(К·моль)
Теплопровідність 149 Вт/(м·К)
Температура плавлення 1683 К
Теплота плавлення 50,6 кДж/моль
Температура кипіння 2628 К
Теплота випаровування 383 кДж/моль
Молярний об'єм 12,1 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки алмаз
Період ґратки 5,430 Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая 625 К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
image Кремній у Вікісховищі

Густина кремнію 2,328, tплав 1415 °C, tкип 3250 °C. Твердість за Брінеллем 2,4 ГПа, за Моосом — 7. Модуль пружності 109 ГПа. Кремній — напівпровідник, електричні властивості якого дуже залежать від домішок.

За низької температури кремній хімічно інертний. З багатьма металами утворює силіциди. Вміст у земній корі 27,6 % за масою. Солі кремнієвих кислот поширені в природі — мінерали класу природних силікатів. У разі ізоморфного заміщення в їхній структурі частини кремнію алюмінієм, утворюються алюмосилікати. Відомо понад 400 мінералів, що містять кремній. Найважливіші мінерали кремнію — силікати, кремнезем.

Історія та походження назви

У чистому вигляді кремній виділили 1811 року французькі вченимі Жозеф Луї Гей-Люссак і Луї Жак Тенар. 1825 року шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус дією металевого калію на фтористий кремній SiF4 отримав чистий елементарний кремній. Новому елементу дано назву «силіцій» (від лат. silex, дос. «кремінь»). Назву «кремній» увів 1834 року швейцарсько-російський хімік Герман Іванович Гесс.

Поширення в природі

За поширеністю на Землі кремній посідає друге місце серед хімічних елементів (27,6 % маси земної кори). У вільному стані в природі проста речовина кремній не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками кремнію є діоксид кремнію SiO2 (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки кремнію входять також до складу організмів рослин.

Приблизно 12 % літосфери становить кварц SiO2 і його різновиди, а 75 % становлять різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи).

Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10−4 %.

Ізотопи

Докладніше: Ізотопи кремнію

Природний кремній складається з трьох стабільних ізотопів: 28Si, 29Si та 30Si, серед яких найбільше кремнію-28 (92 %). Серед цих ізотопів тільки кремній-29 використовується в ЯМР та ЕПР спектроскопії. Відкрито 20 радіоактивних ізотопів, поміж якими найбільший період напіврозпаду, 170 років, має ізотоп 32Si, 31Si має період напіврозпаду 157,3 хвилини. Решта радіоактивних ізотопів живуть менше, ніж сім секунд, а більшість із них менше, ніж одну десяту секунди. Ядерні ізомери для кремнію не відомі.

Масове число ізотопів кремнію — від 22 до 44. Шість ізотопів з масою, меншою від маси стабільного ізотопу 28Si, розпадаються здебільшого через бета-плюс розпад, утворюючи ізотопи алюмінію. 16 ізотопів з масою, більшою, ніж у 28Si, розпадаються через бета-мінус розпад, утворюючи ізотопи фосфору.

Фізичні властивості

Вільний кремній може бути в аморфному і кристалічному стані. Аморфний кремній — бурий порошок, а кристалічний має сірий колір і металічний блиск. Густина — 2,33 г/см³; температура плавлення 1415 °С, температура кипіння +2620 °C

Кристалічний кремній є непрямозонним напівпровідником з шириною забороненої зони 1,12 еВ. Електричного струму чистий кремній майже зовсім не проводить. Електрична провідність кремнію дуже залежить від присутності домішок, які поділяють на два види: донори й акцептори. При переважанні донорів основними носіями заряду в кремнії є електрони провідності, при переважанні акцепторів — дірки. Такий кремній є напівпровідником n-типу й p-типу, відповідно.

Аморфний кремній за своїми властивостями належить до аморфних напівпровідників.

Кремній надзвичайно зручний з огляду на технологію виготовлення напівпровідникових пристроїв електроніки, тож є основним її елементом. Власне, очищений від домішок кремній використовується як підкладка, де ділянки провідності різних типів, порівняно легко можна утворити вибірковим легуванням, тоді як шари діоксиду силіцію, утворені шляхом вибіркового окиснення, слугують ізоляторами між провідними областями.

image
Монокристал кремнію для виробництва напівпровідників.

Хімічні властивості

Кремній, як і вуглець, належить до головної підгрупи четвертої групи періодичної системи Менделєєва. У його зовнішньому електронному шарі чотири електрони, тож атоми кремнію під час хімічних реакцій можуть прилучати відсутні в них до завершення шару чотири електрони, або віддавати іншим елементам власні чотири валентні електрони. Отже кремній проявляє ступінь окиснення або −4, або +4. Типовішим для нього є позитивний ступінь окиснення.

За звичайної температури кремній досить пасивний і взаємодіє лише з фтором:

Si + 2F2 = SiF4

Але у разі нагрівання він стає активнішим і безпосередньо сполучається з киснем, галогенами і навіть з вуглецем. Водночас аморфний кремній виявляє значно більшу активність, ніж кристалічний: Si + O2 = SiO2

Si + 2Cl2 = SiCl4
Si + С = SiC

Під час нагрівання він сполучається також з багатьма металами, утворюючи так звані силіциди, наприклад:

Si + 2Mg = Mg2Si

З воднем кремній безпосередньо не реагує, але його водневі сполуки — силани — можна одержати опосередковано. Найпростішою з водневих сполук кремнію є моносилан SiH4, подібний метану. Його можна одержати під дією хлоридної кислоти на силіцид магнію:

Mg2Si + 4HCl = 2MgCl2 + SiH4↑

З кислотами кремній не взаємодіє, але з їдкими лугами реагує досить діяльно, особливо аморфний, з утворенням солі силікатної кислоти та виділенням водню:

Si + 2KOH + H2O = K2SiO3 + 2H2 ↑

Отримання

Аморфний кремній можна одержати нагріванням діоксиду кремнію з магнієм: SiO2 + 2Mg = Si + 2MgO.

Під час обробки продуктів реакції хлоридною кислотою, оксид магнію розчиняється, а порошок кремнію залишається у чистому вигляді. Аморфний кремній добре розчиняється в розплавленому цинку й алюмінії, а з їхнім охолодженням виділяється в кристалічному стані. Кристали кремнію можна легко відокремити від цинку або алюмінію розчиненням останніх в хлоридній кислоті, з якою кремній не реагує.

У техніці кремній одержують відновленням діоксиду силіцію вугіллям за дуже високої температури в електропечах:

SiO2 + 2C = Si + 2CO↑

Для потреб чорної металургії кремній отримують зазвичай у вигляді його сплаву з залізом під назвою феросиліцію прожарюванням в електропечах суміші залізної руди з діоксидом силіцію і коксом.

Феросиліцій, залізо-кремнієвий сплав, який містить різні співвідношення елементарного кремнію та заліза, становить близько 80 % від світового виробництва елементарного кремнію, а Китай, котрий станом на 2016 рік — був провідним постачальником елементарного кремнію, забезпечує 4,6 млн. тонн (або 2/3 від світового видобутку), більша частина якого є у вигляді феросиліцію.

Отже список країн за видобутком кремнію, на основі даних USGS, очолює Китайська народна республіка, далі йдуть: Російська федерація (610 000 т), Норвегія (330 000 т), Бразилія (240 000 т), Сполучені Штати Америки (170 000 т), на 12 місці Україна (64 000 т). Цікаво, що ще 2003 року, в Україні видобувалося 230 000 тонн кремнію.

Чистий кремній добувають зазвичай так: суміш діоксиду силіцію і коксу за дуже високої температури обробляють хлором і одержують SiCl4 (рідина з температурою кипіння 57,6 °С). Останній старанно очищують перегонкою, а потім відновлюють парами дуже чистого цинку за температури 950 °С. Хімічні реакції, що відбуваються при цьому, можна показати такими рівняннями:

SiO2 + 2С = Si + 2CO↑
Si + 2Cl2 = SiCl4↑
SiCl4 + 2Zn = Si + 2ZnCl2

Застосування

Кремній застосовується переважно для виробництва різних сплавів:

  • Залізо з додаванням 4 % кремнію, має здатність швидко намагнічуватись і розмагнічуватись. З нього виготовляють осердя електричних трансформаторів.
  • Сталь із вмістом 15–20 % кремнію, є кислотостійкою і йде на виготовлення хімічної апаратури.
  • Стоп міді з 4–5 % кремнію, застосовується у машинобудуванні.

Кремній широко застосовують як напівпровідниковий матеріал в електронній та радіотехнічній промисловості. Але для цього він мусить бути найвищої чистоти.

Серед штучно одержуваних сполук кремнію, які застосовуються на практиці, слід відзначити карбід кремнію, або карборунд SiC, котрий отримують прожарюванням в електропечах діоксиду кремнію з надлишком коксу:

SiO2 + 3C = SiC + 2CO↑

Карборунд за своєю твердістю мало в чому поступається перед алмазом, його використовують як абразивний матеріал для виготовлення точильних і шліфувальних кіл, брусків тощо.

Технічний кремній застосовують як легувальну добавку для виробництва сталей і сплавів кольорових металів, напівпровідниковий кремній — в електротехніці й електроніці.

Див. також

Примітки

  1. . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
  2. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
  3. NNDC contributors (2008). Alejandro A. Sonzogni (Database Manager) (ред.). Chart of Nuclides. Upton (NY): National Nuclear Data Center, Brookhaven National Laboratory. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 вересня 2008.
  4. Jerschow, Alexej. Interactive NMR Frequency Map. New York University. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 жовтня 2011.

Джерела

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —
  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kre mnij sili cij himichnij znak Si displaystyle ce Si lat silicium himichnij element z atomnim nomerom 14 sho nalezhit do 4 yi grupi 3 go periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Prosta rechovina kre mnij utvoryuye temno siri zi smolistim bliskom krihki kristali z granecentrovanoyu kubichnoyu gratkoyu tipu almazu Kremnij Si Atomnij nomer 14Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini V amorfnij formi korichnevij poroshok v kristalichnij temno sirij trohi bliskuchijVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 28 0855 a o m g mol Radius atoma 132 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 786 0 8 15 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Ne 3s2 3p2Himichni vlastivostiKovalentnij radius 111 pmRadius iona 42 4e 271 4e pmElektronegativnist za Polingom 1 90Elektrodnij potencial 0Stupeni okisnennya 4 4Termodinamichni vlastivostiGustina 2 33 g sm Molyarna teployemnist 0 703 Dzh K mol Teploprovidnist 149 Vt m K Temperatura plavlennya 1683 KTeplota plavlennya 50 6 kDzh molTemperatura kipinnya 2628 KTeplota viparovuvannya 383 kDzh molMolyarnij ob yem 12 1 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki almazPeriod gratki 5 430 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya 625 KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Kremnij u Vikishovishi Gustina kremniyu 2 328 tplav 1415 C tkip 3250 C Tverdist za Brinellem 2 4 GPa za Moosom 7 Modul pruzhnosti 109 GPa Kremnij napivprovidnik elektrichni vlastivosti yakogo duzhe zalezhat vid domishok Za nizkoyi temperaturi kremnij himichno inertnij Z bagatma metalami utvoryuye silicidi Vmist u zemnij kori 27 6 za masoyu Soli kremniyevih kislot poshireni v prirodi minerali klasu prirodnih silikativ U razi izomorfnogo zamishennya v yihnij strukturi chastini kremniyu alyuminiyem utvoryuyutsya alyumosilikati Vidomo ponad 400 mineraliv sho mistyat kremnij Najvazhlivishi minerali kremniyu silikati kremnezem Istoriya ta pohodzhennya nazviU chistomu viglyadi kremnij vidilili 1811 roku francuzki vchenimi Zhozef Luyi Gej Lyussak i Luyi Zhak Tenar 1825 roku shvedskij himik Yens Yakob Bercelius diyeyu metalevogo kaliyu na ftoristij kremnij SiF4 otrimav chistij elementarnij kremnij Novomu elementu dano nazvu silicij vid lat silex dos kremin Nazvu kremnij uviv 1834 roku shvejcarsko rosijskij himik German Ivanovich Gess Poshirennya v prirodiZa poshirenistyu na Zemli kremnij posidaye druge misce sered himichnih elementiv 27 6 masi zemnoyi kori U vilnomu stani v prirodi prosta rechovina kremnij ne zustrichayetsya prote jogo v znachnih kilkostyah otrimuyut shtuchno dlya potreb promislovosti Najposhirenishimi spolukami kremniyu ye dioksid kremniyu SiO2 silikatnij angidrid abo kremnezem i soli silikatnoyi kisloti silikati sho ye osnovoyu vsih girskih porid U nevelikih kilkostyah spoluki kremniyu vhodyat takozh do skladu organizmiv roslin Priblizno 12 litosferi stanovit kvarc SiO2 i jogo riznovidi a 75 stanovlyat rizni silikati i alyumosilikati polovi shpati slyudi amfiboli Serednij vmist kremniyu v masovih v kam yanih meteoritah 18 ultraosnovnih girskih porodah 19 osnovnih 24 serednih 26 kislih 32 3 glinah 7 3 piskovikah 36 8 karbonatnih girskih porodah 2 4 u vodi okeaniv 3 10 4 IzotopiDokladnishe Izotopi kremniyu Prirodnij kremnij skladayetsya z troh stabilnih izotopiv 28Si 29Si ta 30Si sered yakih najbilshe kremniyu 28 92 Sered cih izotopiv tilki kremnij 29 vikoristovuyetsya v YaMR ta EPR spektroskopiyi Vidkrito 20 radioaktivnih izotopiv pomizh yakimi najbilshij period napivrozpadu 170 rokiv maye izotop 32Si 31Si maye period napivrozpadu 157 3 hvilini Reshta radioaktivnih izotopiv zhivut menshe nizh sim sekund a bilshist iz nih menshe nizh odnu desyatu sekundi Yaderni izomeri dlya kremniyu ne vidomi Masove chislo izotopiv kremniyu vid 22 do 44 Shist izotopiv z masoyu menshoyu vid masi stabilnogo izotopu 28Si rozpadayutsya zdebilshogo cherez beta plyus rozpad utvoryuyuchi izotopi alyuminiyu 16 izotopiv z masoyu bilshoyu nizh u 28Si rozpadayutsya cherez beta minus rozpad utvoryuyuchi izotopi fosforu Fizichni vlastivostiVilnij kremnij mozhe buti v amorfnomu i kristalichnomu stani Amorfnij kremnij burij poroshok a kristalichnij maye sirij kolir i metalichnij blisk Gustina 2 33 g sm temperatura plavlennya 1415 S temperatura kipinnya 2620 C Kristalichnij kremnij ye nepryamozonnim napivprovidnikom z shirinoyu zaboronenoyi zoni 1 12 eV Elektrichnogo strumu chistij kremnij majzhe zovsim ne provodit Elektrichna providnist kremniyu duzhe zalezhit vid prisutnosti domishok yaki podilyayut na dva vidi donori j akceptori Pri perevazhanni donoriv osnovnimi nosiyami zaryadu v kremniyi ye elektroni providnosti pri perevazhanni akceptoriv dirki Takij kremnij ye napivprovidnikom n tipu j p tipu vidpovidno Amorfnij kremnij za svoyimi vlastivostyami nalezhit do amorfnih napivprovidnikiv Kremnij nadzvichajno zruchnij z oglyadu na tehnologiyu vigotovlennya napivprovidnikovih pristroyiv elektroniki tozh ye osnovnim yiyi elementom Vlasne ochishenij vid domishok kremnij vikoristovuyetsya yak pidkladka de dilyanki providnosti riznih tipiv porivnyano legko mozhna utvoriti vibirkovim leguvannyam todi yak shari dioksidu siliciyu utvoreni shlyahom vibirkovogo okisnennya sluguyut izolyatorami mizh providnimi oblastyami Monokristal kremniyu dlya virobnictva napivprovidnikiv Himichni vlastivostiKremnij yak i vuglec nalezhit do golovnoyi pidgrupi chetvertoyi grupi periodichnoyi sistemi Mendelyeyeva U jogo zovnishnomu elektronnomu shari chotiri elektroni tozh atomi kremniyu pid chas himichnih reakcij mozhut priluchati vidsutni v nih do zavershennya sharu chotiri elektroni abo viddavati inshim elementam vlasni chotiri valentni elektroni Otzhe kremnij proyavlyaye stupin okisnennya abo 4 abo 4 Tipovishim dlya nogo ye pozitivnij stupin okisnennya Za zvichajnoyi temperaturi kremnij dosit pasivnij i vzayemodiye lishe z ftorom Si 2F2 SiF4 Ale u razi nagrivannya vin staye aktivnishim i bezposeredno spoluchayetsya z kisnem galogenami i navit z vuglecem Vodnochas amorfnij kremnij viyavlyaye znachno bilshu aktivnist nizh kristalichnij Si O2 SiO2 Si 2Cl2 SiCl4 Si S SiC Pid chas nagrivannya vin spoluchayetsya takozh z bagatma metalami utvoryuyuchi tak zvani silicidi napriklad Si 2Mg Mg2Si Z vodnem kremnij bezposeredno ne reaguye ale jogo vodnevi spoluki silani mozhna oderzhati oposeredkovano Najprostishoyu z vodnevih spoluk kremniyu ye monosilan SiH4 podibnij metanu Jogo mozhna oderzhati pid diyeyu hloridnoyi kisloti na silicid magniyu Mg2Si 4HCl 2MgCl2 SiH4 Z kislotami kremnij ne vzayemodiye ale z yidkimi lugami reaguye dosit diyalno osoblivo amorfnij z utvorennyam soli silikatnoyi kisloti ta vidilennyam vodnyu Si 2KOH H2O K2SiO3 2H2 OtrimannyaAmorfnij kremnij mozhna oderzhati nagrivannyam dioksidu kremniyu z magniyem SiO2 2Mg Si 2MgO Pid chas obrobki produktiv reakciyi hloridnoyu kislotoyu oksid magniyu rozchinyayetsya a poroshok kremniyu zalishayetsya u chistomu viglyadi Amorfnij kremnij dobre rozchinyayetsya v rozplavlenomu cinku j alyuminiyi a z yihnim oholodzhennyam vidilyayetsya v kristalichnomu stani Kristali kremniyu mozhna legko vidokremiti vid cinku abo alyuminiyu rozchinennyam ostannih v hloridnij kisloti z yakoyu kremnij ne reaguye U tehnici kremnij oderzhuyut vidnovlennyam dioksidu siliciyu vugillyam za duzhe visokoyi temperaturi v elektropechah SiO2 2C Si 2CO Dlya potreb chornoyi metalurgiyi kremnij otrimuyut zazvichaj u viglyadi jogo splavu z zalizom pid nazvoyu ferosiliciyu prozharyuvannyam v elektropechah sumishi zaliznoyi rudi z dioksidom siliciyu i koksom Ferosilicij zalizo kremniyevij splav yakij mistit rizni spivvidnoshennya elementarnogo kremniyu ta zaliza stanovit blizko 80 vid svitovogo virobnictva elementarnogo kremniyu a Kitaj kotrij stanom na 2016 rik buv providnim postachalnikom elementarnogo kremniyu zabezpechuye 4 6 mln tonn abo 2 3 vid svitovogo vidobutku bilsha chastina yakogo ye u viglyadi ferosiliciyu Otzhe spisok krayin za vidobutkom kremniyu na osnovi danih USGS ocholyuye Kitajska narodna respublika dali jdut Rosijska federaciya 610 000 t Norvegiya 330 000 t Braziliya 240 000 t Spolucheni Shtati Ameriki 170 000 t na 12 misci Ukrayina 64 000 t Cikavo sho she 2003 roku v Ukrayini vidobuvalosya 230 000 tonn kremniyu Chistij kremnij dobuvayut zazvichaj tak sumish dioksidu siliciyu i koksu za duzhe visokoyi temperaturi obroblyayut hlorom i oderzhuyut SiCl4 ridina z temperaturoyu kipinnya 57 6 S Ostannij staranno ochishuyut peregonkoyu a potim vidnovlyuyut parami duzhe chistogo cinku za temperaturi 950 S Himichni reakciyi sho vidbuvayutsya pri comu mozhna pokazati takimi rivnyannyami SiO2 2S Si 2CO Si 2Cl2 SiCl4 SiCl4 2Zn Si 2ZnCl2ZastosuvannyaKremnij zastosovuyetsya perevazhno dlya virobnictva riznih splaviv Zalizo z dodavannyam 4 kremniyu maye zdatnist shvidko namagnichuvatis i rozmagnichuvatis Z nogo vigotovlyayut oserdya elektrichnih transformatoriv Stal iz vmistom 15 20 kremniyu ye kislotostijkoyu i jde na vigotovlennya himichnoyi aparaturi Stop midi z 4 5 kremniyu zastosovuyetsya u mashinobuduvanni Kremnij shiroko zastosovuyut yak napivprovidnikovij material v elektronnij ta radiotehnichnij promislovosti Ale dlya cogo vin musit buti najvishoyi chistoti Sered shtuchno oderzhuvanih spoluk kremniyu yaki zastosovuyutsya na praktici slid vidznachiti karbid kremniyu abo karborund SiC kotrij otrimuyut prozharyuvannyam v elektropechah dioksidu kremniyu z nadlishkom koksu SiO2 3C SiC 2CO Karborund za svoyeyu tverdistyu malo v chomu postupayetsya pered almazom jogo vikoristovuyut yak abrazivnij material dlya vigotovlennya tochilnih i shlifuvalnih kil bruskiv tosho Tehnichnij kremnij zastosovuyut yak leguvalnu dobavku dlya virobnictva stalej i splaviv kolorovih metaliv napivprovidnikovij kremnij v elektrotehnici j elektronici Div takozhSpisok krayin za vidobutkom kremniyu Silikatna kislota Silikati Sklo Cement A centrPrimitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros NNDC contributors 2008 Alejandro A Sonzogni Database Manager red Chart of Nuclides Upton NY National Nuclear Data Center Brookhaven National Laboratory Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2008 Jerschow Alexej Interactive NMR Frequency Map New York University Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2011 DzherelaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Derkach F A Himiya Lviv Lvivskij universitet 1968 312 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaSILICIJ 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya

Дата публікації:
Топ