Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еліс Іствуд (англ. Alice Eastwood; 19 січня 1859 — 20 жовтня 1953) — канадсько-американська жінка-ботанік.
| Еліс Іствуд | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 19 січня 1859[2] Торонто, d, Канада, Британська імперія[3][2] |
| Померла | 30 жовтня 1953[4][2](94 роки) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[3] |
| Поховання | d[2] |
| Країна |  Канада США[5] |
| Діяльність | ботанік, ботанічна ілюстраторка, кураторка, редакторка, ботанічна колекціонерка, наукова ілюстраторка |
| Галузь | ботаніка[6] |
| Заклад | Каліфорнійська академія наук[3][7] |
 Еліс Іствуд у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
| ||
Біографія
Народилася 19 січня 1859 року в Торонто, в сім'ї Коліна Скіннера Іствуда англ. Colin Skinner Eastwood) і Елізи Джейн Гоуді Іствуд англ. Eliza Jane Gowdey Eastwood). У 14 років переїхала разом з родиною в Сполучені Штати Америки. З 20 до 30 років працювала вчителькою в Денвері, Колорадо, одночасно займаючись самоосвітою в області ботаніки.
У 1891 році вона почала працювати в гербарії Каліфорнійської академії наук. У 1892 році Іствуд призначили на посаду сокуратора ботаніки Академії (посада куратора займала Мері Кетрін Брандеджі). У 1894 році — після відходу Брандеджі з посади куратора — Іствуд стала куратором і завідувачем відділення ботаніки; на цій посаді вона пробула до того, як звільнилася у 1949 році.
Під час написання своїх ранніх робіт з ботаніки Іствуд здійснила ряд експедицій по збиранню гербарного матеріалу до кордонів району Біг-Сюр, який наприкінці XIX століття фактично був кордоном (оскільки не було доріг, що ведуть на центральне узбережжя нижче нагір'я Кармель). В цих поїздках вона відкрила декілька досі невідомих видів рослин, включаючи вербу Іствуд (Salix eastwoodiae) і перстач Хікмана (Potentilla hickmanii).
За спогадами тих, хто особисто знав Еліс Іствуд, вона була наділена "незвичайною енергією і могла під час польової роботи в день пішки подолати відстань у 20 кілометрів (а на коні — всі 40). Володіючи міцною статурою, вона під час походів не поступалася чоловікам. Оскільки юні роки Іствуд пройшли в бідності, вона звикла жити скромно, хоча вже в зрілому віці значно поліпшила своє матеріальне становище за рахунок успішних вкладень у нерухомість.
Драматичні дні Еліс Іствуд довелося пережити навесні 1906 року. Ввечері 17 квітня вона, любитель класичної музики, слухала в сан-франциському оперному театрі спів Енріко Карузо, виконував партію дона Хозе в опері «Кармен» Жоржа Бізе. А на наступний день, 18 квітня, грянув катастрофічний землетрус 1906 року в Сан-Франциско. Прийшовши в себе, Іствуд поспішила до будівлі Академії і насилу піднялася з напівзруйнованої гвинтових сходах на шостий поверх, де зберігалася гербарна колекція Академії. Ціною величезних зусиль їй вдалося врятувати частину колекції — 1497 зразків рослин (в тому числі 1211 незамінних); інша (більша) частина колекції загинула у вогні.
Після землетрусу — до того, як Академія побудувала новий будинок — Іствуд вивчала гербарії в Європі та Америці, включаючи гербарії Гарвардського університету, Нью-Йоркського ботанічного саду, Британського музею і Королівських ботанічних садів К'ю. У 1912 році Іствуд повернулася на посаду куратора гербарію і в наступні роки відновила втрачену частину колекції. Вона побувала в численних поїздках по збору матеріалу по західній частині США, включаючи Аляску, Аризону, Юту і Айдахо. Зберігаючи один варіант кожній колекції для Академії і обмінюючись дублікатами з іншими інститутами, Іствуд зібрала колекцію, яка до 1942 році налічувала третину мільйона зразків.
Іствуд протягом своєї кар'єри опублікувала понад 310 наукових статей. Вона була редактором журналу Zoe і помічником редактора журналу Erythea до землетрусу 1906 року, а пізніше спільно з Джоном Томасом Хауеллом заснувала журнал Записки Західної Ботаніки (1932—1966). У 1890-ті роки Іствуд протягом декількох років була директором Каліфорнійського Ботанічного Клубу в Сан-Франциско. З 1892 року Іствуд офіційно перебувала у Каліфорнійській академії наук, а в 1942 році їй було присвоєно звання почесного члена Академії.
Померла Іствуд в Сан-Франциско 30 жовтня 1953 року.
В честь Еліс Іствуд названі вісім видів рослин. Її ім'я увічнене ще й у видовій назві красивих, але отруйних грибів родом з західної частини Північної Америки — Boletus eastwoodiae, які вона зібрала
Галерея
Примітки
- IPNI, Eastw.
- Find a Grave — 1996.
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 394. — 798 p. —
- SNAC — 2010.
- https://researcharchive.calacademy.org/research/library/special/findaids/eastwood.html#ref24
- Harvard University Herbaria & Libraries Index of Botanists — Harvard University Herbaria and Libraries.
- — OAC.
- . // California Academy of Sciences. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
- Morin, Rebecca. . // Biodiversity Heritage Library. 29.03.2012. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 11 жовтня 2015.
- Blakely, Larry. . // [en]. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 жовтня 2015.
- H. D., Halling R. E. |частина=California Boletes V: Two New Species of Boletus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eastw ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Elis Istvud Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Elis Istvud angl Alice Eastwood 19 sichnya 1859 20 zhovtnya 1953 kanadsko amerikanska zhinka botanik Elis IstvudNarodilasya19 sichnya 1859 1859 01 19 2 Toronto d Kanada Britanska imperiya 3 2 Pomerla30 zhovtnya 1953 1953 10 30 4 2 94 roki San Francisko Kaliforniya SShA 3 Pohovannyad 2 Krayina Kanada SShA 5 Diyalnistbotanik botanichna ilyustratorka kuratorka redaktorka botanichna kolekcionerka naukova ilyustratorkaGaluzbotanika 6 ZakladKalifornijska akademiya nauk 3 7 Elis Istvud u VikishovishiSistematik zhivoyi prirodiStorinka na VikividahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Istvud BiografiyaNarodilasya 19 sichnya 1859 roku v Toronto v sim yi Kolina Skinnera Istvuda angl Colin Skinner Eastwood i Elizi Dzhejn Goudi Istvud angl Eliza Jane Gowdey Eastwood U 14 rokiv pereyihala razom z rodinoyu v Spolucheni Shtati Ameriki Z 20 do 30 rokiv pracyuvala vchitelkoyu v Denveri Kolorado odnochasno zajmayuchis samoosvitoyu v oblasti botaniki U 1891 roci vona pochala pracyuvati v gerbariyi Kalifornijskoyi akademiyi nauk U 1892 roci Istvud priznachili na posadu sokuratora botaniki Akademiyi posada kuratora zajmala Meri Ketrin Brandedzhi U 1894 roci pislya vidhodu Brandedzhi z posadi kuratora Istvud stala kuratorom i zaviduvachem viddilennya botaniki na cij posadi vona probula do togo yak zvilnilasya u 1949 roci Pid chas napisannya svoyih rannih robit z botaniki Istvud zdijsnila ryad ekspedicij po zbirannyu gerbarnogo materialu do kordoniv rajonu Big Syur yakij naprikinci XIX stolittya faktichno buv kordonom oskilki ne bulo dorig sho vedut na centralne uzberezhzhya nizhche nagir ya Karmel V cih poyizdkah vona vidkrila dekilka dosi nevidomih vidiv roslin vklyuchayuchi verbu Istvud Salix eastwoodiae i perstach Hikmana Potentilla hickmanii Za spogadami tih hto osobisto znav Elis Istvud vona bula nadilena nezvichajnoyu energiyeyu i mogla pid chas polovoyi roboti v den pishki podolati vidstan u 20 kilometriv a na koni vsi 40 Volodiyuchi micnoyu staturoyu vona pid chas pohodiv ne postupalasya cholovikam Oskilki yuni roki Istvud projshli v bidnosti vona zvikla zhiti skromno hocha vzhe v zrilomu vici znachno polipshila svoye materialne stanovishe za rahunok uspishnih vkladen u neruhomist Dramatichni dni Elis Istvud dovelosya perezhiti navesni 1906 roku Vvecheri 17 kvitnya vona lyubitel klasichnoyi muziki sluhala v san franciskomu opernomu teatri spiv Enriko Karuzo vikonuvav partiyu dona Hoze v operi Karmen Zhorzha Bize A na nastupnij den 18 kvitnya gryanuv katastrofichnij zemletrus 1906 roku v San Francisko Prijshovshi v sebe Istvud pospishila do budivli Akademiyi i nasilu pidnyalasya z napivzrujnovanoyi gvintovih shodah na shostij poverh de zberigalasya gerbarna kolekciya Akademiyi Cinoyu velicheznih zusil yij vdalosya vryatuvati chastinu kolekciyi 1497 zrazkiv roslin v tomu chisli 1211 nezaminnih insha bilsha chastina kolekciyi zaginula u vogni Pislya zemletrusu do togo yak Akademiya pobuduvala novij budinok Istvud vivchala gerbariyi v Yevropi ta Americi vklyuchayuchi gerbariyi Garvardskogo universitetu Nyu Jorkskogo botanichnogo sadu Britanskogo muzeyu i Korolivskih botanichnih sadiv K yu U 1912 roci Istvud povernulasya na posadu kuratora gerbariyu i v nastupni roki vidnovila vtrachenu chastinu kolekciyi Vona pobuvala v chislennih poyizdkah po zboru materialu po zahidnij chastini SShA vklyuchayuchi Alyasku Arizonu Yutu i Ajdaho Zberigayuchi odin variant kozhnij kolekciyi dlya Akademiyi i obminyuyuchis dublikatami z inshimi institutami Istvud zibrala kolekciyu yaka do 1942 roci nalichuvala tretinu miljona zrazkiv Istvud protyagom svoyeyi kar yeri opublikuvala ponad 310 naukovih statej Vona bula redaktorom zhurnalu Zoe i pomichnikom redaktora zhurnalu Erythea do zemletrusu 1906 roku a piznishe spilno z Dzhonom Tomasom Hauellom zasnuvala zhurnal Zapiski Zahidnoyi Botaniki 1932 1966 U 1890 ti roki Istvud protyagom dekilkoh rokiv bula direktorom Kalifornijskogo Botanichnogo Klubu v San Francisko Z 1892 roku Istvud oficijno perebuvala u Kalifornijskij akademiyi nauk a v 1942 roci yij bulo prisvoyeno zvannya pochesnogo chlena Akademiyi Pomerla Istvud v San Francisko 30 zhovtnya 1953 roku V chest Elis Istvud nazvani visim vidiv roslin Yiyi im ya uvichnene she j u vidovij nazvi krasivih ale otrujnih gribiv rodom z zahidnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki Boletus eastwoodiae yaki vona zibralaGalereyaPrimitkiIPNI Eastw Find a Grave 1996 d Track Q63056 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 394 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 SNAC 2010 d Track Q29861311 https researcharchive calacademy org research library special findaids eastwood html ref24 Harvard University Herbaria amp Libraries Index of Botanists Harvard University Herbaria and Libraries d Track Q59611233d Track Q51926077 OAC d Track Q60643992 California Academy of Sciences Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2015 Morin Rebecca Biodiversity Heritage Library 29 03 2012 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2015 Blakely Larry en Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2015 H D Halling R E chastina California Boletes V Two New Species of Boletus