Фото 51 рентгенограма волокон натрієвої солі тимусної ДНК в B формі отримана Розалінд Франклін англ Rosalind Elsie Frank

Фото 51 — рентгенограма волокон натрієвої солі тимусної ДНК в B-формі, отримана Розалінд Франклін (англ. Rosalind Elsie Franklin) в 1952. Ця рентгенограма стала головним поштовхом до відкриття двоспіральності ДНК Франклін і побудові моделі структури ДНК Уотсоном та Кріком .

Історія

Фотографія 51 - рентгенограма волокон натрієвої солі тимусної ДНК в B-формі.

Розалінд Франклін розпочала працювати з розшифруванням структури ДНК у лабораторії Джона Рендалла (англ. Sir John Randall) в Королівському коледжі Лондона 5 січня 1951 року. У цій же лабораторії група Моріса Вілкінса вже зробила перші кроки з рентгеноструктурного аналізу ДНК. Насамперед Франклін вдалося виявити, що в залежності від вологості в камері, в якій витягувалися волокна ДНК, можна отримувати дві різні структури ДНК: A-форму і B-форму. Розалінд Франклін отримала фотографію 51 у травні 1952 року після 100 годинної експозиції волокон B-форми ДНК на рентгенівському дифрактометрі. Хрестоподібне розташування дифракційних плям прямо вказувало на структуру у вигляді спіралі. Подальший аналіз даних дозволив Франклін зробити висновок, що спіраль ДНК складається з двох ниток, в якій фосфатні групи розташовуються зовні, а основи - в середині спіралі. Вона також визначила крок спіралі (0,34 нм) і її періодичність (10 пар основ на виток). Франклін знайшла пояснення факту відсутності дифракційних плям на четвертій лінії і ослаблення інтенсивності плям на шостій лінії в тому, що нитки спіралі не дзеркально симетричні відносно осі спіралі. За її оцінками, одна нитка зрушена щодо іншої нитки по вертикалі приблизно на три восьмих витки спіралі.

У січні 1953 року Джеймс Вотсон, стурбований препринтом Лайнуса Полінга про гіпотетичну трьохспіральну структуру ДНК, в якій фосфатні групи розташовуються всередині, а основи ззовні спіралі, у черговий раз відвідав лабораторію Рендалл. Після обговорення хибності моделі ДНК Полінга, Моріс Уілкінс показав фотографію 51 Франклін без її відома Уотсону.

Рентгенограма волокон ДНК кишкової палички, отримана Вілкінсом.

«Як тільки я побачив рентгенограму, у мене відкрився рот і шалено забилося серце. Розподіл рефлексів був незмірно простішим, ніж усі, отримані раніше для А-форми. »

Отримавши ключові дані з рук Моріса Вілкінса, Вотсон і Крік швидко завершили побудову моделі ДНК. Спроби Уілкінса отримати якісну рентгенограму B-форми ДНК не увінчалися успіхом (див. мал. праворуч). 25 квітня 1953 в Nature були опубліковані три статті: модель Уотсона і Крика, дані групи Вілкінса, і дані Франклін і її помічника Р. Гослінга . 30 травня Вотсон і Крік опублікували статтю про роль структури ДНК в реплікації генетичної інформації, а 30 липня вийшла стаття Франклін і Гослінга з доказами двохспіральності ДНК. Ці роботи заклали основи молекулярної біології та визнані одними з основних досягнень науки XX століття.

Див. також

Розалінда Франклін

Посилання

. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 8 лютого 2010.
((cite journal|author = Корочкін ЧИ, Фрідман СА|title = Піонер молекулярної біології. Пам'яті Розалін Франклін|journal = Природа|volume =|issue = 8|pages =|year = 2004|url = http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/08_04/ROSALIND.HTM [ 9 січня 2007 у Wayback Machine.]))
Півстоліття тому був розгаданий «секрет життя» [ 14 лютого 2004 у Wayback Machine.]. Російська служба Бі-бі-сі. 28 лютого 2003
Franklin RE, Gosling RG (1953) «Molecular Configuration in Sodium Thymonucleate». Nature 171: 740-741. PDF [ 3 січня 2011 у Wayback Machine.]
Watson JD, Crick FHC (1953). «A Structure for Deoxyribose Nucleic Acid». Nature 171: 737-738. PDF [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Pauling L, Corey RB (1953). .org/cgi/reprint/39/2/84 A Proposed Structure For The Nucleic Acids. PNAS. 39 (2): 84—97.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Wilkins MHF, Stokes AR, Wilson HR (1953) «Molecular Structure of Deoxypentose Nucleic Acids». Nature 171: 738-740. PDF [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
Джеймс Д. Уотсон (1968 ) «Подвійна спіраль ».
Double Helix: 50 Years of DNA. Nature archives. Nature Publishing Group [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]

[Nova-1] . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 8 лютого 2010.

[КФ-2] ((cite journal|author = Корочкін ЧИ, Фрідман СА|title = Піонер молекулярної біології. Пам'яті Розалін Франклін|journal = Природа|volume =|issue = 8|pages =|year = 2004|url = http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/08_04/ROSALIND.HTM [ 9 січня 2007 у Wayback Machine.]))

[BBC-3] Півстоліття тому був розгаданий «секрет життя» [ 14 лютого 2004 у Wayback Machine.]. Російська служба Бі-бі-сі. 28 лютого 2003

[FG-4] Franklin RE, Gosling RG (1953) «Molecular Configuration in Sodium Thymonucleate». Nature 171: 740-741. PDF [ 3 січня 2011 у Wayback Machine.]

[Nature-5] Watson JD, Crick FHC (1953). «A Structure for Deoxyribose Nucleic Acid». Nature 171: 737-738. PDF [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.]

[6] Pauling L, Corey RB (1953). .org/cgi/reprint/39/2/84 A Proposed Structure For The Nucleic Acids. PNAS. 39 (2): 84—97.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[WSW-7] Wilkins MHF, Stokes AR, Wilson HR (1953) «Molecular Structure of Deoxypentose Nucleic Acids». Nature 171: 738-740. PDF [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.]

[8] Джеймс Д. Уотсон (1968 ) «Подвійна спіраль ».

[NS-9] Double Helix: 50 Years of DNA. Nature archives. Nature Publishing Group [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]