Інге Леманн | |
---|---|
Inge Lehmann | |
Народилася | 13 травня 1888 Копенгаген |
Померла | 21 лютого 1993 (104 роки) Копенгаген |
Поховання | d |
Країна | Данія |
Діяльність | сейсмолог, геологиня, геодезист, натуралістка, геофізик |
Alma mater | Копенгагенський університет, Кембриджський університет |
Галузь | Геофізика, Сейсмологія |
Заклад | d[1] |
Вчителі | d |
Членство | Лондонське королівське товариство[2] |
Відома завдяки: | Відкрила внутрішнє ядро Землі |
Батько | d[1] |
Брати, сестри | d |
Родичі | d |
Нагороди | [en] |
Інге Леманн у Вікісховищі |
Інґе Леманн (дан. Inge Lehmann; * 13 травня 1888, Копенгаген — † 21 лютого 1993, Копенгаген) — данська науковиця-геофізик, сейсмологиня, викладачка Королівського товариства в Лондоні. 1936 року відкрила внутрішнє ядро Землі на основі вивчення поширення сейсмічних хвиль від землетрусів у південній частині Тихого океану.
Життєпис
Інґе Леманн народилася та виросла у Копенгагені. Донька експериментального психолога Альфреда Леманна (1858–1921). Отримала початкову освіту в середній школі, яку очолювала Ганна Адлер — тітка Нільса Бора. За словами Інґе Леманн, її батько та Ганна Адлер були двома людьми, що мали найбільш істотний вплив на розвиток її інтелектуальних здібностей.
Після закінчення школи навчалася, з деякими перервами через погане здоров'я, математиці в університетах Копенгагена та Кембриджа.
Пропрацювавши кілька років у страховій галузі, 1925 року стала помічницею геодезиста [da]. 1928 року склала іспити з геодезії та була призначена інспекторкою і начальницею відділу сейсмології геодезичного інституту Данії, очолюваного Норлундом.
У статті під назвою «P» вперше представила власну інтерпретацію сейсмічних хвиль типу «P» і показала, що у Землі є внутрішнє ядро. Це тлумачення було прийнято протягом двох-трьох років іншими сейсмологами (Бено Гутенберг, Чарльз Френсіс Ріхтер і Гарольд Джеффріс). Друга світова війна й окупація Данії німецькими військами ускладнили виконання подальших наукових досліджень Леманн.
В останні роки, до виходу на пенсію 1953 року, стосунки між нею та іншими членами спільноти геодезичного інституту погіршилися, ймовірно, тому що вона була трохи нетерпляча з колегами.
Після 1953 року, Інґе Леманн переїхала до США та протягом кількох років працювала з [en] і [en]. Проводила дослідження земної кори та верхньої мантії, під час яких відкрила так званий сейсмічний розрив, який знаходився на глибині від 190 до 250 км і був названий на її честь як «Межа Леманн» .
Померла на 105-му році життя. Похована на [da].
Нагороди та звання
- Інґе Леманн отримала безліч нагород за свої видатні наукові досягнення. Крім того, їй було присуджено 1964 року ступінь почесного доктора Колумбійського університету в Нью-Йорку та 1968 року почесного доктора Копенгагенського університету. Також була членом численних вчених товариств.
- 1997 року Американський геофізичний союз встановив медаль на честь Інґе Леманн «за видатний внесок у розуміння структури, складу та динаміки земної мантії і ядра».
Див. також
Примітки
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 766. — 798 p. —
- https://collections.royalsociety.org/DServe.exe?dsqIni=Dserve.ini&dsqApp=Archive&dsqDb=Persons&dsqSearch=Code==%27NA5258%27&dsqCmd=Show.tcl
- Edmond A. Mathez. . American Museum of Natural History. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 12 травня 2015. (англ.)
- The thickness is 220 km. William Lowrie (1997). . Cambridge University Press. с. 158. ISBN . Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 12 травня 2015. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Inge LemannInge LehmannNarodilasya13 travnya 1888 1888 05 13 KopengagenPomerla21 lyutogo 1993 1993 02 21 104 roki KopengagenPohovannyadKrayina DaniyaDiyalnistsejsmolog geologinya geodezist naturalistka geofizikAlma materKopengagenskij universitet Kembridzhskij universitetGaluzGeofizika SejsmologiyaZakladd 1 VchitelidChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 2 Vidoma zavdyaki Vidkrila vnutrishnye yadro ZemliBatkod 1 Brati sestridRodichidNagorodi en Inge Lemann u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lemann Inge Lemann dan Inge Lehmann 13 travnya 1888 Kopengagen 21 lyutogo 1993 Kopengagen danska naukovicya geofizik sejsmologinya vikladachka Korolivskogo tovaristva v Londoni 1936 roku vidkrila vnutrishnye yadro Zemli na osnovi vivchennya poshirennya sejsmichnih hvil vid zemletrusiv u pivdennij chastini Tihogo okeanu ZhittyepisInge Lemann narodilasya ta virosla u Kopengageni Donka eksperimentalnogo psihologa Alfreda Lemanna 1858 1921 Otrimala pochatkovu osvitu v serednij shkoli yaku ocholyuvala Ganna Adler titka Nilsa Bora Za slovami Inge Lemann yiyi batko ta Ganna Adler buli dvoma lyudmi sho mali najbilsh istotnij vpliv na rozvitok yiyi intelektualnih zdibnostej Pislya zakinchennya shkoli navchalasya z deyakimi perervami cherez pogane zdorov ya matematici v universitetah Kopengagena ta Kembridzha Propracyuvavshi kilka rokiv u strahovij galuzi 1925 roku stala pomichniceyu geodezista da 1928 roku sklala ispiti z geodeziyi ta bula priznachena inspektorkoyu i nachalniceyu viddilu sejsmologiyi geodezichnogo institutu Daniyi ocholyuvanogo Norlundom Vnutrishnye yadro v budovi Zemli U statti pid nazvoyu P vpershe predstavila vlasnu interpretaciyu sejsmichnih hvil tipu P i pokazala sho u Zemli ye vnutrishnye yadro Ce tlumachennya bulo prijnyato protyagom dvoh troh rokiv inshimi sejsmologami Beno Gutenberg Charlz Frensis Rihter i Garold Dzheffris Druga svitova vijna j okupaciya Daniyi nimeckimi vijskami uskladnili vikonannya podalshih naukovih doslidzhen Lemann V ostanni roki do vihodu na pensiyu 1953 roku stosunki mizh neyu ta inshimi chlenami spilnoti geodezichnogo institutu pogirshilisya jmovirno tomu sho vona bula trohi neterplyacha z kolegami Pislya 1953 roku Inge Lemann pereyihala do SShA ta protyagom kilkoh rokiv pracyuvala z en i en Provodila doslidzhennya zemnoyi kori ta verhnoyi mantiyi pid chas yakih vidkrila tak zvanij sejsmichnij rozriv yakij znahodivsya na glibini vid 190 do 250 km i buv nazvanij na yiyi chest yak Mezha Lemann Pomerla na 105 mu roci zhittya Pohovana na da Nagorodi ta zvannyaInge Lemann otrimala bezlich nagorod za svoyi vidatni naukovi dosyagnennya Krim togo yij bulo prisudzheno 1964 roku stupin pochesnogo doktora Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku ta 1968 roku pochesnogo doktora Kopengagenskogo universitetu Takozh bula chlenom chislennih vchenih tovaristv 1997 roku Amerikanskij geofizichnij soyuz vstanoviv medal na chest Inge Lemann za vidatnij vnesok u rozuminnya strukturi skladu ta dinamiki zemnoyi mantiyi i yadra Div takozhSpisok vinahidnic Spisok vinahodiv i vidkrittiv zdijsnenih zhinkamiPrimitkiOgilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 2 P 766 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 https collections royalsociety org DServe exe dsqIni Dserve ini amp dsqApp Archive amp dsqDb Persons amp dsqSearch Code 27NA5258 27 amp dsqCmd Show tcl Edmond A Mathez American Museum of Natural History Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Procitovano 12 travnya 2015 angl The thickness is 220 km William Lowrie 1997 Cambridge University Press s 158 ISBN 0 521 46728 4 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2013 Procitovano 12 travnya 2015 angl