Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патрісія Ера Бат (англ. Patricia Bath; 4 листопада 1942 — 30 травня 2019) — лікарка-офтальмологиня та вчена-лазерка, була вченою-інноваторкою і винахідницею шляхів для запобігання сліпоти. Її досягнення включають винахід нового пристрою та методики для хірургії катаракти, створення нової дисципліни, відомої як «офтальмологія громади», та призначення на посаду викладачки кафедри офтальмології в США, в Drew-UCLA в 1983 році. Вона є першою афроамериканкою, що отримала ординатуру з офтальмології та медичний патент. Патрісія винайшла зонд Laserphaco для лікування катаракти в 1986 році.
| Патрісія Бат | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Patricia Bath[1] |
| Народилася | 4 листопада 1942[1] Гарлем, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Померла | 30 травня 2019[1] (76 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
| Країна |  США |
| Національність | афроамериканці[2][3] |
| Діяльність | лікарка-офтальмологиня, лікарка, винахідниця, дослідниця |
| Галузь | офтальмологія |
| Alma mater | Говардський університет (1968)[4], Гантерський коледж (1964)[4] і d |
| Заклад | Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[4] і d[5] |
| Членство | d[6] |
| Нагороди | |
| Сайт | laserphaco.net/content/index.html |
| |
Життя
Патрісія Ера Бат народилася 4 листопада 1942 року в Гарлемі (Нью-Йорк, США). Її батько був колишнім морським піхотинцем, який полюбляв розповідати дочці про подорожі та різні культури, а мати, звичайна домогосподарка, пробудила цікавість Патрісії до науки ще в малому віці, подарувавши їй хімічний набір.
Дівчина сумлінно працювала над інтелектуальними заняттями, розививала власні здібності і у віці 16 років стала однією з небагатьох, хто отримали право на відвідування семінарів з дослідження раку, що були організовані Національним науковим фондом. Керівник програми був вражений здібностями Бат, що відтак включив її результати в наукову роботу, яку пізніше виклав на конференції.
Після закінчення середньої школи всього за два роки Бат відправилась в Гантер-коледж, де в 1964 році отримала ступінь бакалавра. Потім вона поступила до Говардського університету у Вашингтоні, округ Колумбія, щоб отримати медичний ступінь. Закінчивши коледж з відзнакою, Патрісія інтернувалась у лікарні Гарлем з 1968 до 1969 року і здобувала стипендію з офтальмології в Колумбійському університеті з 1969 до 1970 року. Після стажування докторка Бат закінчила навчання в Нью-Йоркському університеті між 1970 і 1973 роками, де вона була першою афро-американською резиденткою в офтальмології. Незабаром жінка одружилася і народила доньку Ераку (1972).
Під час стажування Бат швидко помітила, що в клініці в Гарлемі половина пацієнтів були сліпими або з вадами зору. В клініці Колумбії, навпаки, було дуже мало сліпих пацієнтів. Це спостереження спонукало її провести ретроспективне епідеміологічне дослідження, яке задокументувало, що сліпота серед темношкірих частіше трапляється, ніж серед білих. Вона дійшла до висновку, що висока поширеність сліпоти серед темношкірих обумовлена відсутністю доступу до офтальмологічної допомоги. Як результат, вона запропонувала нову дисципліну, відому як загальна офтальмологія, яка зараз діє по всьому світові. Офтальмологія громади поєднує в собі аспекти охорони здоров'я, медицини та клінічної офтальмології, щоб запропонувати первинну допомогу недооціненому населенню. Волонтери, підготовлені як окулісти, відвідували старші центри та дитячі програми для перевірки зору та обстеження на катаракту, глаукому та інші загрозливі стани очей. Ця допомога врятувала зір багатьох людей, чиї проблеми інакше не були б діагностовані та не лікувалися.
Офтальмологія
У 1973 році Патрісія Бат стала першою афроамериканкою, що отримала ординатуру в офтальмології. У наступному році вона переїхала до Каліфорнії, щоб працювати доцентом хірургії в університеті Чарльза Р. Дрю, а також в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
У 1975 році Бат стала першою жінкою-викладачкою на кафедрі офтальмології в Інституті очей Жуля Стейна при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
У 1976 році Бат стала співзасновницею Американського інституту з профілактики сліпоти, який встановив, що «Зір є основним правом людини». До 1983 року Бат допомогла створити програму навчання офтальмології для резидентів в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, яку вона також очолювала, і, на додачу, стала першою жінкою в країні, яка зайняла таку посаду.
Винахід Laserphaco
У 1981 році Бат почала працювати над своїм найвідомішим винаходом: Laserphaco Probe (1986). Використавши лазерну технологію, вчена створила пристрій для менш хворобливого та болючого і більш точного лікування катаракти. Вона отримала патент на пристрій в 1988 році, ставши першою афро-американською жінкою-лікаркою, що отримала патент в медичних цілях. (Вона також має патенти в Японії, Канаді та Європі.) За допомогою зонда Laserphaco Бат змогла допомогти відновити зір людям, які були сліпі більше 30 років. У 1993 році Бат пішла зі свого поста в медичному центрі UCLA і стала почесним членом його медичного персоналу. У тому ж році вона була названа «піонером академічної медицини Університету Говарда».
Найбільша пристрасть докторки Бат — боротьба зі сліпотою — тривала аж до її смерті, що сталася в травні 2019 р. Її «особистий найкращий момент» стався під час гуманітарної місії в Північній Африці, коли вона відновила зір жінки, що була сліпою протягом тридцяти років, шляхом імплантації кератопротеза.
«Можливість відновити зір — це найвища нагорода», — казала Патрісія Ера Бат.
Досягнення
Патрісія Ера Бат зробила значний внесок у розвиток медицини.
| Рік | Досягнення |
|---|---|
| 1974 | Докторка Патрісія Бат стала першою жінкою-офтальмологинею, яку призначили на факультет Каліфорнійського університету в Медицинському училищі Лос-Анджелеського університету імені Жуля Штейна. |
| 1983 | Докторка Бат стала першою жінкою, яка очолила програму резидентури в офтальмології в США. |
| 1986 | Докторка Патрісія Бат винайшла новий пристрій та техніку для хірургії катаракти, відому як Laserphaco Probe. |
Примітки
- https://www.nytimes.com/2019/06/04/obituaries/dr-patricia-bath-dead.html
- https://www.nytimes.com/2019/02/24/us/black-inventors.html
- Smith J. C. Notable Black American Women — Т. 3.
- Black Women Scientists in the United States — Indiana University Press, 1999. — С. 14. —
- Black Women Scientists in the United States — Indiana University Press, 1999. — С. 15. —
- https://theshadowleague.com/the-distinguished-women-of-alpha-kappa-alpha/
Джерела
- Dr. Patricia Era Bath
- «African-American Inventors III» «Patricia Bath»
- Public Papers of the Presidents of the United States
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Patrisiya Era Bat angl Patricia Bath 4 listopada 1942 30 travnya 2019 likarka oftalmologinya ta vchena lazerka bula vchenoyu innovatorkoyu i vinahidniceyu shlyahiv dlya zapobigannya slipoti Yiyi dosyagnennya vklyuchayut vinahid novogo pristroyu ta metodiki dlya hirurgiyi katarakti stvorennya novoyi disciplini vidomoyi yak oftalmologiya gromadi ta priznachennya na posadu vikladachki kafedri oftalmologiyi v SShA v Drew UCLA v 1983 roci Vona ye pershoyu afroamerikankoyu sho otrimala ordinaturu z oftalmologiyi ta medichnij patent Patrisiya vinajshla zond Laserphaco dlya likuvannya katarakti v 1986 roci Patrisiya BatIm ya pri narodzhenniangl Patricia Bath 1 Narodilasya4 listopada 1942 1942 11 04 1 Garlem Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShAPomerla30 travnya 2019 2019 05 30 1 76 rokiv San Francisko Kaliforniya SShAKrayina SShANacionalnistafroamerikanci 2 3 Diyalnistlikarka oftalmologinya likarka vinahidnicya doslidnicyaGaluzoftalmologiyaAlma materGovardskij universitet 1968 4 Ganterskij koledzh 1964 4 i Bayard Rustin Educational ComplexdZakladKalifornijskij universitet v Los Andzhelesi 4 i Howard University Hospitald 5 ChlenstvoAlfa Kappa Alfad 6 NagorodiChlen Optichnogo tovaristvad Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2022 Sajtlaserphaco net content index html Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittya 2 Oftalmologiya 3 Vinahid Laserphaco 4 Dosyagnennya 5 Primitki 6 DzherelaZhittyared Patrisiya Era Bat narodilasya 4 listopada 1942 roku v Garlemi Nyu Jork SShA Yiyi batko buv kolishnim morskim pihotincem yakij polyublyav rozpovidati dochci pro podorozhi ta rizni kulturi a mati zvichajna domogospodarka probudila cikavist Patrisiyi do nauki she v malomu vici podaruvavshi yij himichnij nabir Divchina sumlinno pracyuvala nad intelektualnimi zanyattyami rozivivala vlasni zdibnosti i u vici 16 rokiv stala odniyeyu z nebagatoh hto otrimali pravo na vidviduvannya seminariv z doslidzhennya raku sho buli organizovani Nacionalnim naukovim fondom Kerivnik programi buv vrazhenij zdibnostyami Bat sho vidtak vklyuchiv yiyi rezultati v naukovu robotu yaku piznishe viklav na konferenciyi Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vsogo za dva roki Bat vidpravilas v Ganter koledzh de v 1964 roci otrimala stupin bakalavra Potim vona postupila do Govardskogo universitetu u Vashingtoni okrug Kolumbiya shob otrimati medichnij stupin Zakinchivshi koledzh z vidznakoyu Patrisiya internuvalas u likarni Garlem z 1968 do 1969 roku i zdobuvala stipendiyu z oftalmologiyi v Kolumbijskomu universiteti z 1969 do 1970 roku Pislya stazhuvannya doktorka Bat zakinchila navchannya v Nyu Jorkskomu universiteti mizh 1970 i 1973 rokami de vona bula pershoyu afro amerikanskoyu rezidentkoyu v oftalmologiyi Nezabarom zhinka odruzhilasya i narodila donku Eraku 1972 Pid chas stazhuvannya Bat shvidko pomitila sho v klinici v Garlemi polovina paciyentiv buli slipimi abo z vadami zoru V klinici Kolumbiyi navpaki bulo duzhe malo slipih paciyentiv Ce sposterezhennya sponukalo yiyi provesti retrospektivne epidemiologichne doslidzhennya yake zadokumentuvalo sho slipota sered temnoshkirih chastishe traplyayetsya nizh sered bilih Vona dijshla do visnovku sho visoka poshirenist slipoti sered temnoshkirih obumovlena vidsutnistyu dostupu do oftalmologichnoyi dopomogi Yak rezultat vona zaproponuvala novu disciplinu vidomu yak zagalna oftalmologiya yaka zaraz diye po vsomu svitovi Oftalmologiya gromadi poyednuye v sobi aspekti ohoroni zdorov ya medicini ta klinichnoyi oftalmologiyi shob zaproponuvati pervinnu dopomogu nedoocinenomu naselennyu Volonteri pidgotovleni yak okulisti vidviduvali starshi centri ta dityachi programi dlya perevirki zoru ta obstezhennya na kataraktu glaukomu ta inshi zagrozlivi stani ochej Cya dopomoga vryatuvala zir bagatoh lyudej chiyi problemi inakshe ne buli b diagnostovani ta ne likuvalisya Oftalmologiyared U 1973 roci Patrisiya Bat stala pershoyu afroamerikankoyu sho otrimala ordinaturu v oftalmologiyi U nastupnomu roci vona pereyihala do Kaliforniyi shob pracyuvati docentom hirurgiyi v universiteti Charlza R Dryu a takozh v Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi U 1975 roci Bat stala pershoyu zhinkoyu vikladachkoyu na kafedri oftalmologiyi v Instituti ochej Zhulya Stejna pri Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi U 1976 roci Bat stala spivzasnovniceyu Amerikanskogo institutu z profilaktiki slipoti yakij vstanoviv sho Zir ye osnovnim pravom lyudini Do 1983 roku Bat dopomogla stvoriti programu navchannya oftalmologiyi dlya rezidentiv v Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi yaku vona takozh ocholyuvala i na dodachu stala pershoyu zhinkoyu v krayini yaka zajnyala taku posadu Vinahid Laserphacored U 1981 roci Bat pochala pracyuvati nad svoyim najvidomishim vinahodom Laserphaco Probe 1986 Vikoristavshi lazernu tehnologiyu vchena stvorila pristrij dlya mensh hvoroblivogo ta bolyuchogo i bilsh tochnogo likuvannya katarakti Vona otrimala patent na pristrij v 1988 roci stavshi pershoyu afro amerikanskoyu zhinkoyu likarkoyu sho otrimala patent v medichnih cilyah Vona takozh maye patenti v Yaponiyi Kanadi ta Yevropi Za dopomogoyu zonda Laserphaco Bat zmogla dopomogti vidnoviti zir lyudyam yaki buli slipi bilshe 30 rokiv U 1993 roci Bat pishla zi svogo posta v medichnomu centri UCLA i stala pochesnim chlenom jogo medichnogo personalu U tomu zh roci vona bula nazvana pionerom akademichnoyi medicini Universitetu Govarda Najbilsha pristrast doktorki Bat borotba zi slipotoyu trivala azh do yiyi smerti sho stalasya v travni 2019 r Yiyi osobistij najkrashij moment stavsya pid chas gumanitarnoyi misiyi v Pivnichnij Africi koli vona vidnovila zir zhinki sho bula slipoyu protyagom tridcyati rokiv shlyahom implantaciyi keratoproteza Mozhlivist vidnoviti zir ce najvisha nagoroda kazala Patrisiya Era Bat Dosyagnennyared Patrisiya Era Bat zrobila znachnij vnesok u rozvitok medicini Rik Dosyagnennya 1974 Doktorka Patrisiya Bat stala pershoyu zhinkoyu oftalmologineyu yaku priznachili na fakultet Kalifornijskogo universitetu v Medicinskomu uchilishi Los Andzheleskogo universitetu imeni Zhulya Shtejna 1983 Doktorka Bat stala pershoyu zhinkoyu yaka ocholila programu rezidenturi v oftalmologiyi v SShA 1986 Doktorka Patrisiya Bat vinajshla novij pristrij ta tehniku dlya hirurgiyi katarakti vidomu yak Laserphaco Probe Primitkired a b v g https www nytimes com 2019 06 04 obituaries dr patricia bath dead html https www nytimes com 2019 02 24 us black inventors html Smith J C Notable Black American Women T 3 d Track Q105958972d Track Q47455946 a b v Black Women Scientists in the United States Indiana University Press 1999 S 14 ISBN 978 0 253 33603 3 d Track Q27849287d Track Q11130954 Black Women Scientists in the United States Indiana University Press 1999 S 15 ISBN 978 0 253 33603 3 d Track Q27849287d Track Q11130954 https theshadowleague com the distinguished women of alpha kappa alpha Dzherelared Dr Patricia Era Bath African American Inventors III Patricia Bath Public Papers of the Presidents of the United States Otrimano z https uk wikipedia org wiki Patrisiya Bat