Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (січень 2020) |
Ця стаття потребує уваги й турботи фахівця в галузі ранньомодерної історії. Причина — наявність псевдонаукових джерел. (лютий 2024) |
Моско́вське ца́рство, Московська держава, Московія (рос. Московское государство, Московское царство; лат. Moscovia), також Російське царство, Руське царство, Росія (рос. Российское царство, Русское царство; Россия) — централізована держава у період середини XVI— початку XVIII століть, з моменту прийняття Іваном IV Грозним титулу царя в 1547 році до заснування Російської імперії Петром I у 1721 році.
Московське царство | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Московське царство 1500, 1600 і 1700 р. | |||||||||||||||
Столиця | Москва | ||||||||||||||
Мови | Російська | ||||||||||||||
Релігії | православ'я, іслам, буддизм [] | ||||||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||
- Іван IV Грозний | 16 січня 1547 | ||||||||||||||
- | 22 жовтня 1721 | ||||||||||||||
Валюта | рубль | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Назва
Московське царство
Назва Московська держава фігурує в Соборному Уложенні 1649 року («Московское государьство»).
Великий князь московський Іван IV Грозний у 1547 році самопроголосив себе царем і був вінчаний на царство, став вживати титул: «Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, Новгородський, цар Казанський, цар Астраханський, господарь Псковський та великий князь Смоленський, Тверський, Югорський, Пермський, Вятцький, Болгарський та інших держав, та великий князь Новагорода Низовської землі, Черніговський» (рос — «Владимерский, Московский, Новгородский, царь Казанский, царь Астраханский, государь Псковский и великий князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных государств и великий князь Новагорода Низовския земли, Черниговский»), згодом, з розширенням кордонів Московського Царства, до титулу додавались інші монарші домени: «цар Сибірський, Повелитель та господарь Іверської землі, Карталинських та Грузинських царів та Кабардинської землі, Черкеських, та Горських князів» (рос — «Царь Сибирский, Повелитель и Государь Иверския земли, Карталинских и Грузинских царей и Кабардинския земли, Черкасских и Горских Князей»).
Однак це не змінило васальної залежності держави від кримських ханів, оскільки в силі була угода, укладена ще князем Іваном ІІІ з Менглі-Гераєм у 1473 році про «братство і вічну дружбу», за якою кримські хани вважалися спадкоємцями слави Великої Орди, а московські царі, залишаючись «меншими братами», отримували право передавати княжий титул у спадщину та сплачували данинуКриму. Виплата данини Москвою звалася «поминками», Криму тривала до кінця XVII століття і остаточно припинилася лише в правління Петра I з підписанням Константинопольського мирного договору 1700-го року з наступним формулюванням:
А понеже Государство Московское самовластное и свободное Государство есть, дача, которая по се время погодно давана была Крымским Ханам и Крымским Татарам, или прошлая или ныне, впредь да не будет должна от Его священнаго Царскаго Величества Московскаго даватись, ни от наследников его…
Руське або Російське царство
Деякі джерела вказують на іншу назву: в московських актах від 1571 р. Іван Грозний називає себе «государь, царь и великій князь всеа Русиі». Український історик Кирило Галушко в українській енциклопедії вказує, що спочатку (до 1547) держава називалася — Велике князівство Московське, а в 1547—1721 — Російське царство.
За версією російських істориків, Іван Грозний вступивши на престол назвав себе царем всія Русі і проголосив назву своєї держави як Русское царство. Деякі російські історики, однак, стверджують, що назва «Московське царство» з'явилася у Західній Європі, а Іван Грозний засвоїв її в процесі спілкування з польсько-литовськими послами.
Так само, на німецькій карті 1573 р. видно назву «Росія» («Ryssia»).
Про назву держави «Московія» свідчать іноземні джерела: Йосафат Барбаро, венеціанський дипломат, що здійснив у 1436 році подорож у Тану, яка зайняла 16 років його життя, а в 1449—1471 роках був послом при Перському дворі, у своїх мемуарах розповідає про Московію («Moscovia») і згадує Івана III, який має титул великого князя Білої Русі («Duca Zuanne signor della gran Russia bianca»).
У 1553 році англійський мореплавець [en] написав «книгу про великого і могутнього царя (імператора) Росії і князя Московії» (The Booke of the Great and Mighty Emperor of Russia, and Duke of Moscovia).
Візантійська спадщина
З падінням Константинополя у 1453 році Москва почала претендувати на роль найбільшого центру православ'я, з'явилися наративи про правоприємництво від Царграда. Після одруження Івана III з родичкою останнього візантійського імператора Софією Палеолог, яка не мала жодних прав на Константинопольський престол, московський двір прийняв чимало візантійських термінів, ритуалів, назв і емблем. У московській православній церкві народилася ідея Москви — «Третього Риму», автором цієї концепції вважається чернець Філофей. Він розглядав Московське царство як майбутній ідеал православної християнської держави, свої погляди виклав у листах до великого князя Василія III.
Зі сходженням на Московський престол спадкоємця Василія III — Івана IV в Московії з'являється автократична фігура царя. Цей титул мав підкреслити суверенітет Московської держави, а фігуру її правителя поставити в один ряд із візантійським імператором або монгольським ханом. 16 січня 1547 року Іван IV був вінчаний тюркською шапкою за обрядом Московської православної церкви на царство та самопроголосив себе монархом з титулом «царь и великій князь всеа Русії, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ». 1561 року Іван IV отримав грамоту від константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була сфальсифікована.
Правління Івана Грозного
Розвиток царської самодержавної влади досяг свого піку під час царювання Івана IV, що став відомий як Іван Грозний. Він зміцнив позиції царя до безпрецедентного рівня, продемонструвавши ризикованість необмеженої влади в руках психічно нестабільної особистості. Розумний і енергійний, Іван страждав від нападів параної і депресії, а його правління сповнено актами крайнього насильства.
Хронологія дат жорстокого завоювання царством Московським слов'янських земель зображена у Київському літописі
- Року 1477: Новгород Великий був взятий князем московським.
...
- Року 1500: Біда сталось, крові безмежно пролито, люди мордовані в той час в царстві Московському. Одному Богу відомо, що сталось і як багато людей згинуло пред мечом, не один город чи місто, опівцарства кров'ю сплило.
...
- Року 1509: Псков московські взяли.
...
- Року 1514: Смоленськ московити взяли; того ж року наши побили Москву на Орші.
...
- Року 1563: Полоцьк взятий московитами
Оригінальний текст (укр.)Рок АУ̃ОЗ [1477]: Новгород Вєликии взялъ кн̃зь московскии
...
Року А̃Ф [1500] сεмдεсят сεмого сталосε по такои звεздε якоє крови розляниε, якоε было вεликоε людεи мордованε правε в тот час в царствε Московском. Ωдно бог вεдаεт, як много воина прεз мεч и ωгон людεи погинуло, нε ωдин там город, мεсто, полε кровию сплынуло.
...
Рок АФ̃Ф [1509]: Псков московскии взял
...
Рок АФ̃ДІ [1514]: Смолєнско московскии взял; того ж рок[у] нш̃и побили Москву на Ωрши.
...
Рок АФ̃ξГ [1563]: Полоцко взял московскии
Іван IV став великим князем в Москві в 1533 у віці до трьох років. У Шуйській і Бельській фракціях бояр змагалися за контроль над регентством щодо Івана, поки він сам не сів на трон у 1547 році. Відображаючи нові імперські претензії Москви, було розроблено ритуал коронації Івана IV, як царя, взявши за модель візантійських імператорів.
Завдяки постійній допомозі деяких бояр, Іван почав своє царювання з низкою реформ. У 1550-х роках він оприлюднив новий кодекс законів, реорганізував військо та місцеві органи влади. Ці реформи були спрямовані на зміцнення держави в умовах безперервних війн.
Відносини із Західною Європою
Тривалий час Московія залишалася маловідомою у Західній Європі. Першою значною роботою, присвяченій цій країні, стала книга барона Сигизмунда фон Герберштейна «Нотатки про Московію» (Russie Rerum Moscoviticarum Commentarii), опублікована в 1549 році. У 1630 році московські землі відвідав Адама Олеарій, його живі та інформативні роботи незабаром були перекладені всіма основними мовами Європи, та розповсюджені по європейським державам.
Додаткову інформацію про Московію поширювали англійські та голландські купці. Один з них, Річард Канцелор після повернення з Московії в Англію, заснував там 1555 року Московську торговельну компанію, що тривалий час користувалася монопольним правом на торгівлю з Московією. Іван Грозний використовував торговців цієї компанії для обміну листами з Єлизаветою I.
Завойовницькі війни
Незважаючи на внутрішні заворушення в 1530-х і 1540-х роках, Москва продовжувала вести завойовницькі війни. 1552 року Іван IV загарбав Казанське ханство, а пізніше — Астраханське ханство. Ці завоювання перетворили Московію на багатонаціональному і багатоконфесійну державу, якою вона залишається і сьогодні.
Загарбницькі походи у напрямку Балтійського моря виявилися невдалими. У 1558 Іван розв'язав Лівонську війну, що тягнулася протягом 25 років, однак урешті-решт московські війська були відтиснені військами Лівонської конфедерації, до складу якої входили, зокрема, й запорозькі козаки.
Опричнина
Наприкінці 1550-х між Іваном Грозним та боярами назріло протистояння. Причинами цього протистояння вважаються небажання бояр вести виснажливі завойовницькі війни, а також психічні проблеми московського царя. У 1565 Іван Грозний розділив Московію на дві частини: для забезпечення царського двору та опричників («опричнина») та загального користування («земщина»), так само на дві частини було поділено і боярство.
Для здійснення цього поділу, Іван IV конфісковував землі та майно в опозиційних бояр, виселяючи їх на окраїну, що часто зазнавала спустошливих набігів з боку сусідніх держав. 1570 року Іван IV сам організував спустошливий набіг на Новгород, підозрюючи місцеву знать у підготовці переходу до Речі Посполитої. Під час набігу близько третини населення міста було знищено. Внаслідок опричнини Івану Грозному вдалося підірвати економічну та політичну міць провідних боярських сімей, які зробили найбільший внесок у розбудову Московії і були найбільш здатними до керування нею. Торгівля зменшилася, а селяни, зіткнувшись зі зростанням податків і загрози насильства, почали залишати Московію. Зусиллями щодо обмеження мобільності селян, та прив'язуванням їх до землі доведено Московське царство ближче до кріпацтва.
Відповідно до популярної теорії, почалася опричнина Івана з метою мобілізації ресурсів для війни і для придушення опозиції до нього. Незалежно від причини, Іван внутрішньої і зовнішньої політики чинять руйнівний вплив на Московське царство, і вони привели до періоду соціальної боротьби та громадянської війни, так званого Смутного часу (смутное время, 1598—1613). «Синодик опальних царя Івана Грозного», в якому перелічуються жертви самодержця нараховує понад 4000 знатних осіб.
Кримські походи
У 1560-х роках стосунки між Московією і Кримським ханством погіршилися. За словами історика Валишевського Іван IV відправляв до Хана послів з «миролюбними промовами й чудовими подарунками… Але хан зажадав повернення Казані й Астрахані та визнання Московської держави підвладною Кримському ханству». Девлет I Ґерай щорічно здійснював походи на Московію, щоб присмирити бунтівного самозванця, що оголосив себе царем, а 1571 року, коли Московія була ослаблена виснажливою війною в Лівонії, взяв Москву, недочекавшись «царя» вирішив спалити її. Сам Іван Грозний при цьому втік.
Руйнівний кримський похід змусив Івана Грозного скасувати опричнину. 1575 року Іван Грозний зрікся царського престолу на користь касимовського хана татарина Симеона Бекбулатовича, прямого потомка золотоординських ханів, проте через рік повернувся до влади, довівши хану своє татарське коріння по матері, віддавши Бекбулатовичу володіння у Твері.
Смутний час
Івана IV змінив його син Федір, який був розумово відсталим і нездатним керувати. Фактично ж влада перейшла до боярина Бориса Годунова, який очолив регентську раду над Федором. Мабуть, найважливішою подією в царювання Федора було визнання Московського патріархату в 1589 році, що стало ключовим моментом в історії російської православної церкви.
У 1598 році Федір помер, не лишивши спадкоємця, що означало припинення династії Рюриковичів. Борис Годунов скликав Земський Собор, на якому його проголосили царем. Проте ряд боярських угруповань відмовилися визнати це рішення, крім того, попри офіційні висновки слідчої комісії, Бориса Годунова підозрювали у причетності до смерті царевича Дмитрія. На тлі неврожаю, голоду 1601 — 1603 років, і всенародного невдоволення з'явилася людина, що видавала себе за чудесно врятованого царевича Дмитрія. Цей претендент на трон, який став відомий як Лжедмитрій I, отримав підтримку в Польщі і пройшов до Москви, збираючи послідовників серед бояр та простого люду. Після смерті Годунова 1605 року Лжедмитрій вступив до Москви і був коронований царем у цьому році, після вбивства царя Федора II, сина Годунова.
Згодом Московське царство вступило у період безперервного хаосу, відомий як час смут (рос. смутное время). Незважаючи на переслідування царем бояр, невдоволення містян і поступове поневолення селянства, ідея обмеження влади царя не знаходила ентузіастів. Не знаходячи альтернативи самодержавству, незадоволені московити гуртуються навколо різних претендентів на трон. Протягом цього періоду, метою політичної активності бояр стає отримання впливу над діючим самодержцем або просуванню власної кандидатури на трон. Ворожнеча бояр між собою, повстання бідних верств населення, та присутність польських військ у Москві спонукало багатьох прийняти царський абсолютизм як необхідний засіб для відновлення порядку і єдності в Московському царстві.
У цей період в Московії була розгорнута громадянська війна, в якій боротьба за трон була ускладнена інтригами конкуруючих боярських кланів, військовим втручанням Польщі та Швеції, а також масштабне народне повстання, очолюване Іваном Болотніковим.
У травні 1606 року Лжедмитрій І був убитий заколотниками, а царем був проголошений Василь Шуйський. Намагаючись зберегти трон, Шуйський уклав союз зі шведами, виступивши на їх боці у війні проти Польщі. Проте вже 1608 року під стінами Москви з'явився інший авантюрист — т. зв. Лжедмитрій II, що видавав себе за врятованого Дмитрія, який за підтримки поляків створив табір у селі Тушино і сформував уряд з частини московських феодалів і приказних службовців. Уряд Шуйського запросив шведські війська для боротьби з самозванцем, в грудні 1609 р. Лжедмитрій II змушений був втекти до Калуги, де й був наступного року вбитий.
Проте претензії на московський престол заявив син польського короля Сигізмунда III Владислав, який знайшов підтримку у певної групи московських бояр. Після поразки під Клушиним 1610 року Шуйський був скинутий з престолу та вивезений у Польщу, де невдовзі й помер, а польське військо увійшло в Москву.
Польська присутність у Москві, однак, викликала спротив московитів. У Нижньому Новгороді була сформована добровільна армія, очолювана Дмитром Пожарським і Кузьмою Мініним, яка розпочала наступ на Москву. 1612 року поляки змушені були залишити Москву, а 1613 року Земський Собор проголосив боярина Михайла Романова царем. З цього моменту розпочалося 300-річне царювання династії Романових.
Романови
Безпосередня задача нової династії полягала в тому, щоб відновити порядок. Польща та Швеція в цей час були задіяні в запеклому конфлікт одна з одною, і Московії вдалося укласти мир і зі Швецією (Столбовський мир, 1617), і з Польщею (Деулінське перемир'я, 1618). Речі Посполитій були повернуті землі, включно зі Смоленськом, втрачені Великим князівством Литовським у 1509.
На початку Романови були слабкими правителями. Цар Михайло Федорович фактично передав державні справи Філарету, який у 1619 році став Патріархом Московським. Пізніше син Михайла Олексій (1645—1676) спирався на боярина Бориса Морозов. Морозов відзначився корупцією та податковими зловживаннями, що стали причиною соляного бунту у 1648 році.
Після безуспішних спроб відвоювати Смоленськ у Польщі в 1632 році Московія уклала з Польщею Поляновський мир (1634). Польський король Владислав IV, чий батько і попередник Сигізмунд III був обраний московськими боярами московським царем у часи смути, відмовилися від усіх претензій на звання, як одну з умов мирного договору.
Правовий кодекс 1649 року
Автократія пережила період смут і слабких правителів завдяки чисельному уряду і сильному центрального апарату. Урядові чиновники продовжували служити трону, незалежно від легітимності правителя чи контролю боярських фракцій. У XVII-му столітті, бюрократичний апарат різко розширився. Число урядових департаментів («прикази») зросло з двадцяти двох у 1613 році до вісімдесяти до середини століття. Попри те, що між департаментами виникало дублювання чи суперечки в юрисдикції, центральному уряду вдавалося через губернаторів контролювати всі соціальні групи, а також торгівлю, обробну промисловість і, навіть, православну церкву.
Соборне укладення (рос. Соборное уложение), всеосяжний правовий кодекс, введений у 1649 році, свідчить про ступінь державного контролю над московським суспільством. До того часу, бояри переважно злилися з новою елітою і стали на службу державі, формуючи нове дворянство. В першу чергу і від старої, і від нової знаті вимагалася участь у військових справах, що було пов'язано з постійними війнами на південних і західних кордонах, а також нападами кочівників. У свою чергу, дворянство отримувало землі і селян. У попередньому столітті держава поступово обмежила селян у праві переходити від одного власника іншому; в 1649 р. кодекс офіційно закріпив селян за певним місцем проживання.
Держава повністю закріпила кріпацтво, і кріпаки-втікачі вважалися особами, що ховаються від правосуддя. мали повну владу над селянами. Селяни, що живуть на державній землі, однак, не розглядалися як кріпаки. Вони були організовані в громадах, які несли відповідальність за податки та інші зобов'язання. Як і кріпосницькі селяни, проте, державні селяни були прикріплені до певних земель. Середній клас міських торговців і ремісників сплачували податки, і, як кріпаки, їм не дозволялося змінювати місце проживання. Всі верстви населення оподатковувалися військовими та спеціальними зборами. Таким чином переміщення всередині держави були обмежені, і всі верстви населення були підпорядковані інтересам царства.
Введення кодексу та зростання державних податків поглибило соціальне невдоволення, що назрівало у смутні часи. У 1650-х і 1660-х роках кількість селян-утікачів різко зросла. Утікачі знаходили притулок вздовж річки Дон, області Донського козацтва. А великі повстання мали місце на Поволжі в 1670 і 1671. Донський козак Степан Разін, очолив повстання, що зібрало заможних козаків донського регіону й кріпаків-утікачів, що шукали вільні землі. Несподіване повстання набуло широкого розмаху на Волзі і навіть загрожувало Москві. Царські війська розгромили повстанців після захоплення великих міст уздовж Волги, а сам Разін був публічно підданий тортурам і страчений.
Поділ українських земель з Річчю Посполитою
Московія продовжувала свою територіальну експансію протягом всього 17-го століття. На південному заході захопили східно-українські землі, які до того входили до складу Речі Посполитої. На цих землях розвивалося Запорізьке козацтво — військові формування прикордонних районів. Хоча формально козаки Запорізької Січі служили в польській армії як найманці, вони й раніше прагнули незалежності й організовували повстання проти поляків. 1648 року в Україні вибухнуло повстання на чолі з Богданом Хмельницьким, причиною якої були соціальні та релігійні утиски з боку польської шляхти. Спочатку українці були в союзі з кримськими татарами, проте після переходу татар на бік поляків, українцям стали шукати військову підтримку у Москви.
1654 року на Переяславській раді було вирішено укласти військово-політичний союз з Московською державою, наслідком якої стала Московсько-польська війна 1654-1667. За Андрусівським договором, Україна була розколота вздовж Дніпра на Правобережну, що залишалася у складі Польщі, та Лівобережну, що стала автономною одиницею (Гетьманщина) у складі Московського царства.
Церковна реформа
Експансія Московського царства на захід і включення східно-українських земель мало неочікувані наслідки. Більшість українців були православними, але їх тісні контакти з Римо-Католицькою церквою та контрреформацією Речі Посполитої обумовили вплив західних інтелектуальних течій. Через Києво-Могилянську академію Московське царство отримало вихід до культурних тенденцій Центральної Європи та православного світу. Попри те, що українські зв'язки стимулювали творчість у багатьох галузях, вони також підірвали традиції московської релігійної практики і культури. Виявилося, що ізоляція Московської православної церкви від Константинополя викликала розбіжності у літургійних книгах та практиці.
Московський патріарх Нікон узявся за приведення богослужебних текстів до відповідності з грецькими оригіналами. Але Нікон зіткнувся із жорстокою опозицією серед багатьох московитів, які вважали поправки неприйнятним іноземним вторгненням, або, можливо, і підступом диявола. Форсоване введення реформи в результаті призвело до розколу в 1667 році. Ті, хто не прийняв реформи стали називатися старообрядцями. Офіційно старообрядці були проголошені єретиками і зазнавали переслідувань з боку церкви і держави, а головний ідеолог старообрядців — священик Аввакум, був спалений на багатті. Розколи згодом стали постійними, а багато торговців і селян приєдналося до старовірів.
Царський уряд також зазнав впливу України і Заходу. Київ став одним з основних передавачів нових ідей та знань. Зокрема у Московське царство проникають ідеї барочного стилю в архітектурі, літературі та іконопису. Інші, безпосередні зв'язки з Заходом відкрила міжнародна торгівля, завдяки чому все більше іноземців відвідували Московію. Уряд був зацікавлений у передових технологіях Заходу, особливо у військовій сфері. До кінця 17-го століття, проникнення української, польської, і західноєвропейської культури підготували радикальні зміни у культурі Московії, принаймні серед московської еліти.
Завоювання Сибіру
Московська експансія на схід зустрічала відносно слабкий опір. В 1581 р. купці Строганови, зацікавлені в хутровій торгівлі, найняли волзького козацького ватажка Єрмака Тимофійовича для здійснення експедицій в Західний Сибір. Загони Єрмака розбили Сибірське ханство і проголосили всі території до Обі й Іртиша володіннями Московського царства.
У Сибіру було засновано кілька укріплень (городків), першим з яких стало Мангазея, звідки купці, торговці, а також дослідники вирушали на схід, рухаючись Єнісеєм, Леною і далі у напрямку узбережжя Тихого океану. 1648 року козак Семен Дежньов відкрив протоку між Америкою та Азією. До середини 17-го століття, московити досягли річки Амур і та околиць Китайської імперії.
Після конфлікту з Маньчжурською династією, Московія уклала мир з Китаєм в 1689. Нерчинський договір став першим у московсько-китайських відносинах, за яким Московія поступилася долиною Амуру, але отримала доступ у райони, що лежали на схід від Байкалу, а також до торгового шляху з Пекіном. Цей мир зміцнив шлях московитів до Тихого океану, відкритий у середині століття.
У XVII ст. Московське царство розпочало поступове захоплення земель крайнього північного сходу Сибіру, Камчатки і Чукотки. Але московити наразились на опір тубільців, який переріс у серію московсько-чукотських воєн.
Правління царя Петра I (1682—1721)
Перший московський цар Петро I зробив цілий ряд реформ. Ним була проведена реформа державного управління, осучаснення армії, створений військовий флот, здійснена реформа церковного управління, спрямована на знищення автономної від держави церковної юрисдикції та підпорядкування московської церковної ієрархії імператору. Також здійснена фінансова реформа, робилися заходи з розвитку промисловості та торгівлі. У 1703 заснований Санкт-Петербург, який у 1712 став столицею держави замість Москви.
Після повернення з Великого посольства Петро I повів боротьбу із зовнішніми проявами «застарілого» способу життя (найбільш відома заборона на бороди), але не менше увагу приділяв залученню дворянства до освіти та світської європеїзованої культури. Стали з'являтися світські навчальні заклади, заснована перша московська газета, з'являються переклади багатьох книг на російську мову.
Петро ясно усвідомлював необхідність освіти і зробив з цією метою ряд рішучих заходів. 14 січня 1700 у Москві відкрита школа математичних та навігаційних наук. У 1701-1721 відкриті артилерійська, інженерна та медична школи в Москві, інженерна школа та морська академія в Петербурзі, гірські школи при Олонецьких та Уральських заводах. У 1705 відкрита перша в Московському царстві гімназія. Цілям масової освіти повинні були служити створені указом 1714 року числові школи у провінційних містах, покликані «дітей всякого чину вчити грамоти, цифр та геометрії». Передбачалося створити по дві такі школи в кожній губернії, де навчання повинно було бути безкоштовним. Для солдатських дітей були відкриті гарнізонні школи, для підготовки священиків створена мережа духовних шкіл у 1721. Указами Петра було введено обов'язкове навчання дворян та духовенства, але аналогічна міра для міського населення зустріла шалений опір, а тому була скасована. Спроба Петра створити початкову школу для кожного зі станів суспільства не вдалася (створення мережі шкіл після його смерті припинилося, більшість арифметичних шкіл за його наступників були перепрофільовані у станові школи для підготовки духовенства), проте тим не менше у період його правління були закладені основи для розвитку освіти в Московському царстві.
Петром були створені нові друкарні, в яких за 1700—1725 надруковано 1 312 найменувань книг (у два рази більше, ніж за всю попередню історію московського книгодрукування). Завдяки підйому друкарства споживання паперу виросло з 4-8 тисяч аркушів наприкінці XVII століття до 50 тисяч у 1719.
Відбулися зміни в російській мові, до якої увійшли 4 500 нових слів, запозичених з європейських мов.
Особливе значення мало будівництво кам'яного Петербурга, в якому брали участь іноземні архітектори та яке здійснювалося за розробленим імператором планом. Їм створювалася нове міське середовище з незнайомими раніше формами побуту та проведення часу (театр, маскаради). Змінилося внутрішнє оздоблення будинків, уклад життя, склад харчування та ін. Участь у будівництві нової московитської столиці примусово взяли участь десятки тисяч українських козаків і селян, посланих на будівництво фортець, каналів тощо, які загинули від непосильної праці, хвороб і голоду. 104 версти Ладозького каналу були густо встелені трупами кільканадцяти тисяч українських козаків.
Спеціальним указом царя у 1718 запроваджені , які представляли нову для Московського царства форму спілкування між людьми. На асамблеях дворяни танцювали і вільно спілкувалися, на відміну від колишніх застіль та бенкетів. Реформи, проведені Петром I, торкнулися не лише політики та економіки, але також і мистецтва. Петро запрошував іноземних митців до Московії та одночасно посилав талановитих молодих людей навчатися «художества» за кордоном.
30 грудня 1701 (10 січня 1702) Петро видав указ, яким пропонувалося писати в чолобитних та інших документах повні імена замість зневажливих напівімен (Івашка, Сєнька тощо), не падати на коліна перед царем, взимку на морозі шапку перед будинком, в якому знаходиться цар, не знімати. Він так пояснював необхідність цих нововведень: «Менше ницості, більше старанності до служби і вірності до мене та держави — сія то почесть властива царю …»
Петро намагався змінити становище жінки в московитському суспільстві. Він спеціальними указами (1700, 1702 і 1724) заборонив насильницьке видання заміж і одруження. Пропонувалося, щоб між заручинами та вінчанням був не менш ніж шеститижневий період, «щоб наречений та наречена могли розпізнати один одного». Якщо ж за цей час, говорилося в указі, «наречений нареченої не захоче взяти, або наречена не захоче йти за нареченого заміж», як би на тому не наполягали батьки, «у тому бути свободи». З 1702 самій нареченій (а не тільки її родичам) було надано формальне право розірвати заручини. Законодавчі приписи 1696–1704 про публічні святкування вводили обов'язковість участі в урочистостях та святах всіх московитів, у тому числі «жіночої статі».
Щодо України він послідовно проводив централізаторську політику обмеження політичної автономії Лівобережної та Слобідської України, зменшуючи козацькі вольності. Зокрема, після смерті Івана Скоропадського козакам було заборонено обирати нового гетьмана, а наказний гетьман Павло Полуботок був усунутий.
Загалом реформи Петра були спрямовані на зміцнення держави та залучення еліти до європейської культури з одночасним посиленням абсолютизму. У ході реформ було подолано технічно-економічне відставання Московського царства від ряду інших європейських держав, завойований вихід до Балтійського моря, проведені перетворення в багатьох сферах життя московитсього суспільства. Поступово в осередку дворянства складалася система цінностей, світосприйняття, естетичних уявлень, яка докорінно відрізнялася від цінностей та світогляду більшості представників інших станів. У той ж час народні сили були вкрай виснажені, були створені передумови (Указ про престолонаслідування) для кризи верховної влади, які призвели в результаті до «епохи палацових переворотів».
Перетворення епохи Петра I призвели до посилення Московського царства, створення осучасненої армії європейського зразка, розвитку промисловості та поширенню освіти серед вищих класів населення. Боярство втратило самостійну роль в управлінні державою та почало зрівнюватисяза становищем зі служивим дворянством.
Зовнішня політика Петра І
Азовські походи
Пріоритетом діяльності Петра I в перші роки єдиновладдя було продовження війни з Османською імперією та Кримським ханством. Петро I вирішив замість походів на Кримське ханство, які невдало проводилися в роки правління царівни Софії, завдати удару по османській фортеці Азов, розташованій при гирлі річки Дон.
Перший Азовський похід, розпочатий навесні 1695, закінчився невдало у вересні того ж року через відсутність флоту та неготовність московитської армії діяти на далекій відстані від власних баз постачання. Проте, вже восени 1695 почалася підготовка до нового походу. У Воронежі розгорнулося будівництво гребної московської флотилії. За короткий час була побудована флотилія з різних судів на чолі з 36-гарматним кораблем «Апостол Петро». У травні 1696 сорокатисячна московська армія під командуванням генералісимуса Олексія Шеїна знову взяла в облогу Азов, тільки цього разу московська флотилія блокувала фортецю з моря. Петро I брав участь в облозі у званні капітана на галері. Не чекаючи штурму, 19 липня 1696 гарнізон фортеці здався. Це був перший вихід Московського царства до південних морів.
Результатом Азовських походів стало захоплення фортеці Азов, початок будівництва порту Таганрог, можливість нападу на півострів Крим з моря, що значно убезпечило південні кордони Московського царства. Однак отримати вихід до Чорного моря через Керченську протоку Петру не вдалося: вона залишилася під контролем Османської імперії. Сил для війни з Османською імперією, як і повноцінного морського флоту, у Московського царства поки не було.
Для фінансування будівництва флоту вводяться нові види податей: землевласники були об'єднані в так звані по 10 тис. дворів, кожне з яких на свої гроші повинно було побудувати корабель. У цей час проявляються перші ознаки невдоволення діяльністю Петра. Була розкрита змова , який намагався організувати стрілецьке повстання. Влітку 1699 перший великий московський корабель (46-гарматний) відвіз московського посла в Константинополь для переговорів про мир. Саме існування такого корабля схилило султана до укладення миру в липні 1700, який залишив за Московським царством фортецю Азов.
При будівництві флоту та реорганізації армії Петро був змушений спиратися на іноземних фахівців. Завершивши Азовські походи, він вирішує відправити на навчання за кордон молодих дворян, а незабаром і сам відправляється в першу подорож по Європі.
Велика Північна війна
Після повернення Петра з Великого посольства цар почав готуватися до війни зі Шведською імперією за вихід до Балтійського моря. У 1699 році був створений проти шведського короля Карла XII, в який крім Московського царства увійшли Данія-Норвегія, Саксонія і Річ Посполита на чолі з саксонським курфюрстом та польським королем Августом II. Рушійною силою союзу було прагнення Августа II відібрати у Шведської імперії Ліфляндію, за допомогу у боротьбі з якою він обіцяв Московському царству повернення земель, що належали їй раніше (Інгерманландії і Карелії).
Для вступу у війну Московського царства необхідно було укласти мир з Османською імперією. Після досягнення перемир'я з османським султаном строком на 30 років Московське царство 19 серпня 1700 оголосило Шведській імперії війну під приводом помсти за образу, завдану царю Петру в Ризі.
План Карла XII полягав у тому, щоб поодинці розбити противників за допомогою англо-голландського флоту. Незабаром після бомбардування Копенгагена Данія-Норвегія 8 серпня 1700 року вийшла з війни, ще до вступу в неї Московського царства. Невдало закінчилися спроби Августа II захопити Ригу.
Поразкою московської армії закінчилася спроба захопити фортецю Нарву. 30 листопада (за нов. ст.) 1700 року Карл XII з 8500 солдатами атакував табір московських військ та повністю розгромив 35-тисячну московську армію. Сам Петро I виїхав від військ в Новгород за 2 дні до цього.
Порахувавши, що Московське царство досить ослаблене, Карл XII відправився у Лівонію, щоб спрямувати всі свої військові сили проти основного, як йому здавалося, супротивника — Августа II.
Однак Петро, нашвидку реорганізувавши армію за європейським зразком, відновив бойові дії. 11 (22) жовтня 1702 року Московське царство захопило фортецю Нотебург (перейменована в Шліссельбург), а навесні 1703 року — фортецю Нієншанц в гирлі Неви. Тут 16 травня 1703 року почалося будівництво Санкт-Петербурга, а на острові Котлін розмістилася база московського флоту — фортеця Кроншлот (згодом Кронштадт). У 1704 році були взяті Нарва, Дерпт, Московське царство міцно закріпилося у Східній Прибалтиці. На пропозицію укласти мир Петро I отримав відмову.
Після скинення Августа II у 1706 році та заміни його новим польським королем Станіславом Лещинським, Карл XII почав фатальний для нього похід на Московське царство. Захопивши Мінськ та Могильов, король не наважився наступати на Смоленськ. Заручившись підтримкою українського гетьмана Івана Мазепи, Карл послав війська на південь з продовольчих міркувань та з наміром посилити армію прихильниками І. Мазепи. 28 вересня 1708 року поблизу села Лісна шведський корпус Левенгаупта, що йшов на з'єднання з армією Карла XII з Ліфляндії, був розбитий московською армією під командуванням О. Д. Меншикова. Шведська армія позбулася підкріплення та обозу з військовими припасами. Пізніше Петро I відзначав річницю цієї битви як поворотний момент в Північній війні.
У Полтавській битві 27 червня 1709 армія Карла XII зазнала вирішальної поразки, шведський король з малим гарнізоном солдатів втік до Османської імперії.
У 1710 у війну втрутилася Османська імперія. Після поразки у Прутському поході 1711 Московське царство повернуло їй Азов та зруйнувала Таганрог, проте за рахунок цього вдалося укласти чергове перемир'я з османами.
Завдяки пануванню Шведської імперії на морі Північна війна затягнулася до 1721. Найвідомішими морськими сутичками стали битви при мисі Гангут 27 червня 1714 і при острові Гренгам в липні 1720, в яких московський флот здобув перемогу.
30 серпня 1721 між Московським царством та Шведською імперією укладений Ніштадтський мир, за яким Росія отримувала вихід у Балтійське море, приєднала територію Інгрії, частину Карелії, Естляндію та Ліфляндію. В результаті Московське царство перетворилося у велику європейську державу, а Петро I прийняв від Сенату титули «Великий» та «Батько Вітчизни», його проголосили імператором, а Московію — Всеросійською імперією.
Російсько-турецька війна 1710—1713
Після поразки у Полтавській битві шведський король Карл XII сховався у володіннях Османської імперії, а саме місті Бендери. Петро I уклав договір з Османською імперією про видворення Карла XII з османської території, проте потім шведському королю дозволили залишитися та створювати загрозу південним кордонам Московського царства за допомогою частини українського козацтва та кримських татар. Домагаючись висилки Карла XII, Петро I став погрожувати війною Османській імперії, проте у відповідь 20 листопада 1710 року султан сам оголосив війну Московському царству. Дійсною причиною війни з'було захоплення московськими військами Азова у 1696 році та поява московського флоту в Азовському морі.
Війна з боку Османської імперії обмежилася зимовим набігом кримських татар, васалів Османської імперії, на Україну. Московське царство повело війну на 3 фронти: війська здійснили походи проти татар на Кримське ханство і на Кубань, сам Петро I, спираючись на допомогу правителів Князівства Валахія та Молдовського князівства, вирішив здійснити глибокий похід до Дунаю, де сподівався підняти на боротьбу з османами християнських васалів Османської імперії.
6 (17) березня 1711 Петро I виїхав до військ з Москви з подругою Катериною Олексіївною, яку повелів вважати своєю дружиною та царицею (ще до офіційного вінчання, яке відбулося у 1712). Московська армія перейшла кордон Молдовського князівства у червні 1711, але вже 20 липня 1711 190 тисяч османів та кримських татар притиснули 38-тисячну московитську армію до правого берега річки Прут, повністю оточивши її. У таборі плакало і вило безліч офіцерських дружин, сам Петро I часом приходив у відчай, «бігав взад і вперед по табору, бив себе в груди і не міг вимовити ні слова ». Тільки підкуп турецького візира дозволив Петру вийти з оточення і укласти договір на набагато більш вигідних умовах, ніж могло бути.
З серпня 1711 року бойових дій не велося, хоча в процесі узгодження остаточного договору Османська імперія кілька разів погрожувала відновити війну. Лише в червні 1713 укладений Адріанопольський мирний договір, який в цілому підтвердив умови Прутської угоди. Московське царство отримало можливість продовжувати Північну війну без другого фронту, хоча і втратила завоювання Азовських походів.
Під час московитсько-турецьких переговорів 1713 року знову виникло питання про виплату щорічної данини в Крим в розмірі 18000 рублів. Московським дипломатам коштувало великої праці перенести його обговорення «на інший час».
Цікаві факти
У 1702 цар Петро I видав указ, згідно з яким засновувалась перша друкована газета в Московському царстві, що отримала повну назву «Відомості про військові і інші справи, які гідні знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі і в інших навколишніх країнах», мала коротку назву «Відомості». Перший номер цієї газети вийшов в 1703..
Див. також
Примітки
- Г. В. Вернандский. . Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 18 березня 2022.
- . web.archive.org. 3 квітня 2015. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 8 жовтня 2023.
- . web.archive.org. 6 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2023.
- Н.А.Попов. (PDF). с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- A brief history of Moscovia and of other less-known countries lying eastward of Russia as far as Cathay, gather'd from the writings of several eye-witnesses / by John Milton. quod.lib.umich.edu. Процитовано 8 жовтня 2023.
- . web.archive.org. 6 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2023.
- Німецька карта 1573 р. на якій видно назву "Росія" («Ryssia»). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- . web.archive.org. 23 жовтня 2021. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2023.
- Izabela Plesiewicz-Świerczyńska, Kamil Pietrasik: Historia i funkcjonowanie Imperium Rosyjskiego do XX wieku i społeczno-kulturalne zagadnienia narodowości czeczeńskiej w XXI wieku, 2016, s. 9.
- Mikołaj Mazuś: Koncepcje ideologiczne „Moskwa – III Rzym” oraz „Kijów – II Jerozolima” w ujęciu porównawczym, s. 467.
- Герберштейн, Сігізмунд. Нотатки про Московію… — Базель: Йоан Опоріні, 1556.
- Хрестоматия по древней русской литературе / Сост. Н. К. Гудзий —: Просвещение, 1973. — С. 296.
- див. текст уложенія на вікіджерелах
- . Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
- Соловьев С. М. Публичные чтения о Петре Великом. — М.: в унив. тип. «Катков и К», 1872. — С. 62. [ 7 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
- . www.mtss.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2019.
- Юзефович Т. П. Трактат, заключенный в Константинополе, 3 июля 1700 года [ 7 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Договоры России с Востоком политические и торговые. Собрал и издал Т. Юзефович. — СПб.: тип. О. М. Бакста, 1869. — С. 8. (рос. дореф.)
- Константинопольський мирний договір, cт. VIII. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- Н.А.Попов. (PDF) (російська дореволюційна) . Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- . heraldry.hobby.ru. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- . runivers.ru. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- Хорошкевич А. Л. Символы русской государственности. — М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1993. — 96 с.
- Карта Лівонії та навколишніх земель старонімецькою (1573 р.). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- (рос.). Tip. 3. Otd. Sobstvennoj E. I. V. Kanceljarii. 1836. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Tolstoĭ, I︠U︡rīĭ Vasilʹevich (1875). (рос.). Tip. A. Transheli︠a︡. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- Валишевский К. Иван Грозный. — Москва: ИКПА 1989 — репринтне відтворення видання 1912 року
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.
- Карамзін так описує [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] поведінку московського царя: «Царь бежал!.. в Коломну, оттуда в Слободу, мимо несчастной Москвы»
- Рохленко Д. Б. Первая русская печатная газета [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] / Наука и жизнь. № 3, 2007.
- Paul Dukes. The Making of Russian Absolutism, 1613—1801; Любавский М. К. Курс лекций по русской истории XVII XVIII веков
- Джеймс Крейкрафт. Революция Петра: здания, образы, слова. // Сборник «Петр Великий» / Под редакцией Е. В. Анисимова. 2007. С. 84
- . Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 17 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- Ризький губернатор Дальберг не дозволив Петру I у 1697 оглянути укріплення Риги.
- Юст Юль, Записки датского посланника в России
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Артамонов В.А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709-1714). — М : Наука, 1990. — С. 141.
- Ведомости — первая русская печатная газета, которая начала издаваться по инициативе Петра I в 1702.[1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Юрій Липа "Розподіл Росії". (аудіокнига) «Howerla» Bookstore, New York, 1941. (укр.)
- Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — 376 с. — .
- Залізняк Л. Л. Первісна історія України: Навч. посібник / Ін-т українознавства Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К. : Вища шк., 1999. — 263 с.: іл. — .
- Штепа П. Московство: його походження, зміст, форми й історична тяглість [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 5-е вид. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2005. — 410 с. — .
- Штепа П. Українець і москвин: дві протилежності [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — 2-е вид. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2008. — 687 с. — .
- Вернадский Г. В. Московское царство [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.]: в 2-х. тт. — М. : Аграф, 2001. — . (рос.)
- Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия. — М. : Олма-пресс, 2005. — Т. 2. (Н — Я). — С. 775. (рос.)
Література
- Н. Ф. Сербіна. Московського царства дипломатія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Русское градостроительное искусство: Градостроительство Московского государства XVI–XVII веков / Под общ. ред. Н. Ф. Гуляницкого. — М. : , 1994. — 317 с. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Московське царство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Cya stattya potrebuye uvagi j turboti fahivcya v galuzi rannomodernoyi istoriyi Prichina nayavnist psevdonaukovih dzherel Bud laska povidomte pro ce znajomomu vam specialistu abo vipravte yiyi sami yaksho vi volodiyete vidpovidnimi znannyami Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2024 Mosko vske ca rstvo Moskovska derzhava Moskoviya ros Moskovskoe gosudarstvo Moskovskoe carstvo lat Moscovia takozh Rosijske carstvo Ruske carstvo Rosiya ros Rossijskoe carstvo Russkoe carstvo Rossiya centralizovana derzhava u period seredini XVI pochatku XVIII stolit z momentu prijnyattya Ivanom IV Groznim titulu carya v 1547 roci do zasnuvannya Rosijskoyi imperiyi Petrom I u 1721 roci Moskovske carstvo 1547 1721Prapor GerbMoskovske carstvo istorichni kordoni na kartiMoskovske carstvo 1500 1600 i 1700 r Stolicya MoskvaMovi RosijskaReligiyi pravoslav ya islam buddizm dzherelo Forma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Ivan IV Groznij 16 sichnya 1547 22 zhovtnya 1721Valyuta rublPoperednik NastupnikVelike knyazivstvo MoskovskeKazanske hanstvoAstrahanske hanstvoSibirske hanstvo Rosijska imperiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moskovske carstvoNazvaMoskovske carstvo Nazva Moskovska derzhava figuruye v Sobornomu Ulozhenni 1649 roku Moskovskoe gosudarstvo Velikij knyaz moskovskij Ivan IV Groznij u 1547 roci samoprogolosiv sebe carem i buv vinchanij na carstvo stav vzhivati titul Velikij gospodar Bozhoyu milistyu car Vladimirskij Moskovskij Novgorodskij car Kazanskij car Astrahanskij gospodar Pskovskij ta velikij knyaz Smolenskij Tverskij Yugorskij Permskij Vyatckij Bolgarskij ta inshih derzhav ta velikij knyaz Novagoroda Nizovskoyi zemli Chernigovskij ros Vladimerskij Moskovskij Novgorodskij car Kazanskij car Astrahanskij gosudar Pskovskij i velikij knyaz Smolenskij Tverskij Yugorskij Permskij Vyatckij Bolgarskij i inyh gosudarstv i velikij knyaz Novagoroda Nizovskiya zemli Chernigovskij zgodom z rozshirennyam kordoniv Moskovskogo Carstva do titulu dodavalis inshi monarshi domeni car Sibirskij Povelitel ta gospodar Iverskoyi zemli Kartalinskih ta Gruzinskih cariv ta Kabardinskoyi zemli Cherkeskih ta Gorskih knyaziv ros Car Sibirskij Povelitel i Gosudar Iverskiya zemli Kartalinskih i Gruzinskih carej i Kabardinskiya zemli Cherkasskih i Gorskih Knyazej Odnak ce ne zminilo vasalnoyi zalezhnosti derzhavi vid krimskih haniv oskilki v sili bula ugoda ukladena she knyazem Ivanom III z Mengli Gerayem u 1473 roci pro bratstvo i vichnu druzhbu za yakoyu krimski hani vvazhalisya spadkoyemcyami slavi Velikoyi Ordi a moskovski cari zalishayuchis menshimi bratami otrimuvali pravo peredavati knyazhij titul u spadshinu ta splachuvali daninuKrimu Viplata danini Moskvoyu zvalasya pominkami Krimu trivala do kincya XVII stolittya i ostatochno pripinilasya lishe v pravlinnya Petra I z pidpisannyam Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru 1700 go roku z nastupnim formulyuvannyam A ponezhe Gosudarstvo Moskovskoe samovlastnoe i svobodnoe Gosudarstvo est dacha kotoraya po se vremya pogodno davana byla Krymskim Hanam i Krymskim Tataram ili proshlaya ili nyne vpred da ne budet dolzhna ot Ego svyashennago Carskago Velichestva Moskovskago davatis ni ot naslednikov ego Ruske abo Rosijske carstvo Deyaki dzherela vkazuyut na inshu nazvu v moskovskih aktah vid 1571 r Ivan Groznij nazivaye sebe gosudar car i velikij knyaz vsea Rusii Ukrayinskij istorik Kirilo Galushko v ukrayinskij enciklopediyi vkazuye sho spochatku do 1547 derzhava nazivalasya Velike knyazivstvo Moskovske a v 1547 1721 Rosijske carstvo Za versiyeyu rosijskih istorikiv Ivan Groznij vstupivshi na prestol nazvav sebe carem vsiya Rusi i progolosiv nazvu svoyeyi derzhavi yak Russkoe carstvo Deyaki rosijski istoriki odnak stverdzhuyut sho nazva Moskovske carstvo z yavilasya u Zahidnij Yevropi a Ivan Groznij zasvoyiv yiyi v procesi spilkuvannya z polsko litovskimi poslami Tak samo na nimeckij karti 1573 r vidno nazvu Rosiya Ryssia Pro nazvu derzhavi Moskoviya svidchat inozemni dzherela Josafat Barbaro venecianskij diplomat sho zdijsniv u 1436 roci podorozh u Tanu yaka zajnyala 16 rokiv jogo zhittya a v 1449 1471 rokah buv poslom pri Perskomu dvori u svoyih memuarah rozpovidaye pro Moskoviyu Moscovia i zgaduye Ivana III yakij maye titul velikogo knyazya Biloyi Rusi Duca Zuanne signor della gran Russia bianca U 1553 roci anglijskij moreplavec en napisav knigu pro velikogo i mogutnogo carya imperatora Rosiyi i knyazya Moskoviyi The Booke of the Great and Mighty Emperor of Russia and Duke of Moscovia Vizantijska spadshinaZ padinnyam Konstantinopolya u 1453 roci Moskva pochala pretenduvati na rol najbilshogo centru pravoslav ya z yavilisya narativi pro pravopriyemnictvo vid Cargrada Pislya odruzhennya Ivana III z rodichkoyu ostannogo vizantijskogo imperatora Sofiyeyu Paleolog yaka ne mala zhodnih prav na Konstantinopolskij prestol moskovskij dvir prijnyav chimalo vizantijskih terminiv ritualiv nazv i emblem U moskovskij pravoslavnij cerkvi narodilasya ideya Moskvi Tretogo Rimu avtorom ciyeyi koncepciyi vvazhayetsya chernec Filofej Vin rozglyadav Moskovske carstvo yak majbutnij ideal pravoslavnoyi hristiyanskoyi derzhavi svoyi poglyadi viklav u listah do velikogo knyazya Vasiliya III Zi shodzhennyam na Moskovskij prestol spadkoyemcya Vasiliya III Ivana IV v Moskoviyi z yavlyayetsya avtokratichna figura carya Cej titul mav pidkresliti suverenitet Moskovskoyi derzhavi a figuru yiyi pravitelya postaviti v odin ryad iz vizantijskim imperatorom abo mongolskim hanom 16 sichnya 1547 roku Ivan IV buv vinchanij tyurkskoyu shapkoyu za obryadom Moskovskoyi pravoslavnoyi cerkvi na carstvo ta samoprogolosiv sebe monarhom z titulom car i velikij knyaz vsea Rusiyi Vladimirskij Moskovskij Novgorodckij Pskovskij Rezanskij Tverskij Yugorskij Permskij Vyatckij Bolgarskij i inyh 1561 roku Ivan IV otrimav gramotu vid konstantinopolskogo patriarha Ioasafa v yakij mistilosya viznannya Ivana IV carem isnuyut odnak vidomosti pro te sho cya gramota bula sfalsifikovana Pravlinnya Ivana GroznogoVinchannya Ivana Groznogo na carstvo Gravyura nevidomogo avtora XVI stolittya Rozvitok carskoyi samoderzhavnoyi vladi dosyag svogo piku pid chas caryuvannya Ivana IV sho stav vidomij yak Ivan Groznij Vin zmicniv poziciyi carya do bezprecedentnogo rivnya prodemonstruvavshi rizikovanist neobmezhenoyi vladi v rukah psihichno nestabilnoyi osobistosti Rozumnij i energijnij Ivan strazhdav vid napadiv paranoyi i depresiyi a jogo pravlinnya spovneno aktami krajnogo nasilstva Hronologiya dat zhorstokogo zavoyuvannya carstvom Moskovskim slov yanskih zemel zobrazhena u Kiyivskomu litopisi Roku 1477 Novgorod Velikij buv vzyatij knyazem moskovskim Roku 1500 Bida stalos krovi bezmezhno prolito lyudi mordovani v toj chas v carstvi Moskovskomu Odnomu Bogu vidomo sho stalos i yak bagato lyudej zginulo pred mechom ne odin gorod chi misto opivcarstva krov yu splilo Roku 1509 Pskov moskovski vzyali Roku 1514 Smolensk moskoviti vzyali togo zh roku nashi pobili Moskvu na Orshi Roku 1563 Polock vzyatij moskovitamiOriginalnij tekst ukr Rok AU OZ 1477 Novgorod Vyelikii vzyal kn z moskovskii Roku A F 1500 semdesyat semogo stalose po takoi zvezde yakoye krovi rozlyanie yakoe bylo velikoe lyudei mordovane prave v tot chas v carstve Moskovskom Wdno bog vedaet yak mnogo voina prez mech i wgon lyudei poginulo ne wdin tam gorod mesto pole kroviyu splynulo Rok AF F 1509 Pskov moskovskii vzyal Rok AF DI 1514 Smolyensko moskovskii vzyal togo zh rok u nsh i pobili Moskvu na Wrshi Rok AF 3G 1563 Polocko vzyal moskovskii Ivan IV stav velikim knyazem v Moskvi v 1533 u vici do troh rokiv U Shujskij i Belskij frakciyah boyar zmagalisya za kontrol nad regentstvom shodo Ivana poki vin sam ne siv na tron u 1547 roci Vidobrazhayuchi novi imperski pretenziyi Moskvi bulo rozrobleno ritual koronaciyi Ivana IV yak carya vzyavshi za model vizantijskih imperatoriv Zavdyaki postijnij dopomozi deyakih boyar Ivan pochav svoye caryuvannya z nizkoyu reform U 1550 h rokah vin oprilyudniv novij kodeks zakoniv reorganizuvav vijsko ta miscevi organi vladi Ci reformi buli spryamovani na zmicnennya derzhavi v umovah bezperervnih vijn Vidnosini iz Zahidnoyu Yevropoyu Dokladnishe Karta Moskovskogo carstva vidana Gerbershtejnom 1557 rik Trivalij chas Moskoviya zalishalasya malovidomoyu u Zahidnij Yevropi Pershoyu znachnoyu robotoyu prisvyachenij cij krayini stala kniga barona Sigizmunda fon Gerbershtejna Notatki pro Moskoviyu Russie Rerum Moscoviticarum Commentarii opublikovana v 1549 roci U 1630 roci moskovski zemli vidvidav Adama Olearij jogo zhivi ta informativni roboti nezabarom buli perekladeni vsima osnovnimi movami Yevropi ta rozpovsyudzheni po yevropejskim derzhavam Dodatkovu informaciyu pro Moskoviyu poshiryuvali anglijski ta gollandski kupci Odin z nih Richard Kancelor pislya povernennya z Moskoviyi v Angliyu zasnuvav tam 1555 roku Moskovsku torgovelnu kompaniyu sho trivalij chas koristuvalasya monopolnim pravom na torgivlyu z Moskoviyeyu Ivan Groznij vikoristovuvav torgovciv ciyeyi kompaniyi dlya obminu listami z Yelizavetoyu I Zavojovnicki vijni Nezvazhayuchi na vnutrishni zavorushennya v 1530 h i 1540 h rokah Moskva prodovzhuvala vesti zavojovnicki vijni 1552 roku Ivan IV zagarbav Kazanske hanstvo a piznishe Astrahanske hanstvo Ci zavoyuvannya peretvorili Moskoviyu na bagatonacionalnomu i bagatokonfesijnu derzhavu yakoyu vona zalishayetsya i sogodni Zagarbnicki pohodi u napryamku Baltijskogo morya viyavilisya nevdalimi U 1558 Ivan rozv yazav Livonsku vijnu sho tyagnulasya protyagom 25 rokiv odnak ureshti resht moskovski vijska buli vidtisneni vijskami Livonskoyi konfederaciyi do skladu yakoyi vhodili zokrema j zaporozki kozaki Oprichnina Dokladnishe oprichnina N Nevrev OprichnikiI Repin Ivan Groznij i sin jogo Ivan 16 listopada 1581 roku Naprikinci 1550 h mizh Ivanom Groznim ta boyarami nazrilo protistoyannya Prichinami cogo protistoyannya vvazhayutsya nebazhannya boyar vesti visnazhlivi zavojovnicki vijni a takozh psihichni problemi moskovskogo carya U 1565 Ivan Groznij rozdiliv Moskoviyu na dvi chastini dlya zabezpechennya carskogo dvoru ta oprichnikiv oprichnina ta zagalnogo koristuvannya zemshina tak samo na dvi chastini bulo podileno i boyarstvo Dlya zdijsnennya cogo podilu Ivan IV konfiskovuvav zemli ta majno v opozicijnih boyar viselyayuchi yih na okrayinu sho chasto zaznavala spustoshlivih nabigiv z boku susidnih derzhav 1570 roku Ivan IV sam organizuvav spustoshlivij nabig na Novgorod pidozryuyuchi miscevu znat u pidgotovci perehodu do Rechi Pospolitoyi Pid chas nabigu blizko tretini naselennya mista bulo znisheno Vnaslidok oprichnini Ivanu Groznomu vdalosya pidirvati ekonomichnu ta politichnu mic providnih boyarskih simej yaki zrobili najbilshij vnesok u rozbudovu Moskoviyi i buli najbilsh zdatnimi do keruvannya neyu Torgivlya zmenshilasya a selyani zitknuvshis zi zrostannyam podatkiv i zagrozi nasilstva pochali zalishati Moskoviyu Zusillyami shodo obmezhennya mobilnosti selyan ta priv yazuvannyam yih do zemli dovedeno Moskovske carstvo blizhche do kripactva Vidpovidno do populyarnoyi teoriyi pochalasya oprichnina Ivana z metoyu mobilizaciyi resursiv dlya vijni i dlya pridushennya opoziciyi do nogo Nezalezhno vid prichini Ivan vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki chinyat rujnivnij vpliv na Moskovske carstvo i voni priveli do periodu socialnoyi borotbi ta gromadyanskoyi vijni tak zvanogo Smutnogo chasu smutnoe vremya 1598 1613 Sinodik opalnih carya Ivana Groznogo v yakomu perelichuyutsya zhertvi samoderzhcya narahovuye ponad 4000 znatnih osib Krimski pohodi U 1560 h rokah stosunki mizh Moskoviyeyu i Krimskim hanstvom pogirshilisya Za slovami istorika Valishevskogo Ivan IV vidpravlyav do Hana posliv z mirolyubnimi promovami j chudovimi podarunkami Ale han zazhadav povernennya Kazani j Astrahani ta viznannya Moskovskoyi derzhavi pidvladnoyu Krimskomu hanstvu Devlet I Geraj shorichno zdijsnyuvav pohodi na Moskoviyu shob prismiriti buntivnogo samozvancya sho ogolosiv sebe carem a 1571 roku koli Moskoviya bula oslablena visnazhlivoyu vijnoyu v Livoniyi vzyav Moskvu nedochekavshis carya virishiv spaliti yiyi Sam Ivan Groznij pri comu vtik Rujnivnij krimskij pohid zmusiv Ivana Groznogo skasuvati oprichninu 1575 roku Ivan Groznij zriksya carskogo prestolu na korist kasimovskogo hana tatarina Simeona Bekbulatovicha pryamogo potomka zolotoordinskih haniv prote cherez rik povernuvsya do vladi dovivshi hanu svoye tatarske korinnya po materi viddavshi Bekbulatovichu volodinnya u Tveri Smutnij chasMoskovske carstvo do pochatku shidnoyi ekspansiyi 1600 r N Nekrasov Boris Godunov sposterigaye za navchannyam sina geografaSergij Ivanov V Smutnij chas Dokladnishe Smutnij chas Ivana IV zminiv jogo sin Fedir yakij buv rozumovo vidstalim i nezdatnim keruvati Faktichno zh vlada perejshla do boyarina Borisa Godunova yakij ocholiv regentsku radu nad Fedorom Mabut najvazhlivishoyu podiyeyu v caryuvannya Fedora bulo viznannya Moskovskogo patriarhatu v 1589 roci sho stalo klyuchovim momentom v istoriyi rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1598 roci Fedir pomer ne lishivshi spadkoyemcya sho oznachalo pripinennya dinastiyi Ryurikovichiv Boris Godunov sklikav Zemskij Sobor na yakomu jogo progolosili carem Prote ryad boyarskih ugrupovan vidmovilisya viznati ce rishennya krim togo popri oficijni visnovki slidchoyi komisiyi Borisa Godunova pidozryuvali u prichetnosti do smerti carevicha Dmitriya Na tli nevrozhayu golodu 1601 1603 rokiv i vsenarodnogo nevdovolennya z yavilasya lyudina sho vidavala sebe za chudesno vryatovanogo carevicha Dmitriya Cej pretendent na tron yakij stav vidomij yak Lzhedmitrij I otrimav pidtrimku v Polshi i projshov do Moskvi zbirayuchi poslidovnikiv sered boyar ta prostogo lyudu Pislya smerti Godunova 1605 roku Lzhedmitrij vstupiv do Moskvi i buv koronovanij carem u comu roci pislya vbivstva carya Fedora II sina Godunova Zgodom Moskovske carstvo vstupilo u period bezperervnogo haosu vidomij yak chas smut ros smutnoe vremya Nezvazhayuchi na peresliduvannya carem boyar nevdovolennya mistyan i postupove ponevolennya selyanstva ideya obmezhennya vladi carya ne znahodila entuziastiv Ne znahodyachi alternativi samoderzhavstvu nezadovoleni moskoviti gurtuyutsya navkolo riznih pretendentiv na tron Protyagom cogo periodu metoyu politichnoyi aktivnosti boyar staye otrimannya vplivu nad diyuchim samoderzhcem abo prosuvannyu vlasnoyi kandidaturi na tron Vorozhnecha boyar mizh soboyu povstannya bidnih verstv naselennya ta prisutnist polskih vijsk u Moskvi sponukalo bagatoh prijnyati carskij absolyutizm yak neobhidnij zasib dlya vidnovlennya poryadku i yednosti v Moskovskomu carstvi U cej period v Moskoviyi bula rozgornuta gromadyanska vijna v yakij borotba za tron bula uskladnena intrigami konkuruyuchih boyarskih klaniv vijskovim vtruchannyam Polshi ta Shveciyi a takozh masshtabne narodne povstannya ocholyuvane Ivanom Bolotnikovim U travni 1606 roku Lzhedmitrij I buv ubitij zakolotnikami a carem buv progoloshenij Vasil Shujskij Namagayuchis zberegti tron Shujskij uklav soyuz zi shvedami vistupivshi na yih boci u vijni proti Polshi Prote vzhe 1608 roku pid stinami Moskvi z yavivsya inshij avantyurist t zv Lzhedmitrij II sho vidavav sebe za vryatovanogo Dmitriya yakij za pidtrimki polyakiv stvoriv tabir u seli Tushino i sformuvav uryad z chastini moskovskih feodaliv i prikaznih sluzhbovciv Uryad Shujskogo zaprosiv shvedski vijska dlya borotbi z samozvancem v grudni 1609 r Lzhedmitrij II zmushenij buv vtekti do Kalugi de j buv nastupnogo roku vbitij Prote pretenziyi na moskovskij prestol zayaviv sin polskogo korolya Sigizmunda III Vladislav yakij znajshov pidtrimku u pevnoyi grupi moskovskih boyar Pislya porazki pid Klushinim 1610 roku Shujskij buv skinutij z prestolu ta vivezenij u Polshu de nevdovzi j pomer a polske vijsko uvijshlo v Moskvu Polska prisutnist u Moskvi odnak viklikala sprotiv moskovitiv U Nizhnomu Novgorodi bula sformovana dobrovilna armiya ocholyuvana Dmitrom Pozharskim i Kuzmoyu Mininim yaka rozpochala nastup na Moskvu 1612 roku polyaki zmusheni buli zalishiti Moskvu a 1613 roku Zemskij Sobor progolosiv boyarina Mihajla Romanova carem Z cogo momentu rozpochalosya 300 richne caryuvannya dinastiyi Romanovih RomanoviAndrij Ryabushkin Mihajlo Fedorovich na zborah boyarskoyi dumi Bezposerednya zadacha novoyi dinastiyi polyagala v tomu shob vidnoviti poryadok Polsha ta Shveciya v cej chas buli zadiyani v zapeklomu konflikt odna z odnoyu i Moskoviyi vdalosya uklasti mir i zi Shveciyeyu Stolbovskij mir 1617 i z Polsheyu Deulinske peremir ya 1618 Rechi Pospolitij buli povernuti zemli vklyuchno zi Smolenskom vtracheni Velikim knyazivstvom Litovskim u 1509 Na pochatku Romanovi buli slabkimi pravitelyami Car Mihajlo Fedorovich faktichno peredav derzhavni spravi Filaretu yakij u 1619 roci stav Patriarhom Moskovskim Piznishe sin Mihajla Oleksij 1645 1676 spiravsya na boyarina Borisa Morozov Morozov vidznachivsya korupciyeyu ta podatkovimi zlovzhivannyami sho stali prichinoyu solyanogo buntu u 1648 roci Pislya bezuspishnih sprob vidvoyuvati Smolensk u Polshi v 1632 roci Moskoviya uklala z Polsheyu Polyanovskij mir 1634 Polskij korol Vladislav IV chij batko i poperednik Sigizmund III buv obranij moskovskimi boyarami moskovskim carem u chasi smuti vidmovilisya vid usih pretenzij na zvannya yak odnu z umov mirnogo dogovoru Pravovij kodeks 1649 roku Avtokratiya perezhila period smut i slabkih praviteliv zavdyaki chiselnomu uryadu i silnomu centralnogo aparatu Uryadovi chinovniki prodovzhuvali sluzhiti tronu nezalezhno vid legitimnosti pravitelya chi kontrolyu boyarskih frakcij U XVII mu stolitti byurokratichnij aparat rizko rozshirivsya Chislo uryadovih departamentiv prikazi zroslo z dvadcyati dvoh u 1613 roci do visimdesyati do seredini stolittya Popri te sho mizh departamentami vinikalo dublyuvannya chi superechki v yurisdikciyi centralnomu uryadu vdavalosya cherez gubernatoriv kontrolyuvati vsi socialni grupi a takozh torgivlyu obrobnu promislovist i navit pravoslavnu cerkvu Fragment Sobornogo Ukladennya Soborne ukladennya ros Sobornoe ulozhenie vseosyazhnij pravovij kodeks vvedenij u 1649 roci svidchit pro stupin derzhavnogo kontrolyu nad moskovskim suspilstvom Do togo chasu boyari perevazhno zlilisya z novoyu elitoyu i stali na sluzhbu derzhavi formuyuchi nove dvoryanstvo V pershu chergu i vid staroyi i vid novoyi znati vimagalasya uchast u vijskovih spravah sho bulo pov yazano z postijnimi vijnami na pivdennih i zahidnih kordonah a takozh napadami kochivnikiv U svoyu chergu dvoryanstvo otrimuvalo zemli i selyan U poperednomu stolitti derzhava postupovo obmezhila selyan u pravi perehoditi vid odnogo vlasnika inshomu v 1649 r kodeks oficijno zakripiv selyan za pevnim miscem prozhivannya Derzhava povnistyu zakripila kripactvo i kripaki vtikachi vvazhalisya osobami sho hovayutsya vid pravosuddya mali povnu vladu nad selyanami Selyani sho zhivut na derzhavnij zemli odnak ne rozglyadalisya yak kripaki Voni buli organizovani v gromadah yaki nesli vidpovidalnist za podatki ta inshi zobov yazannya Yak i kriposnicki selyani prote derzhavni selyani buli prikripleni do pevnih zemel Serednij klas miskih torgovciv i remisnikiv splachuvali podatki i yak kripaki yim ne dozvolyalosya zminyuvati misce prozhivannya Vsi verstvi naselennya opodatkovuvalisya vijskovimi ta specialnimi zborami Takim chinom peremishennya vseredini derzhavi buli obmezheni i vsi verstvi naselennya buli pidporyadkovani interesam carstva Vvedennya kodeksu ta zrostannya derzhavnih podatkiv poglibilo socialne nevdovolennya sho nazrivalo u smutni chasi U 1650 h i 1660 h rokah kilkist selyan utikachiv rizko zrosla Utikachi znahodili pritulok vzdovzh richki Don oblasti Donskogo kozactva A veliki povstannya mali misce na Povolzhi v 1670 i 1671 Donskij kozak Stepan Razin ocholiv povstannya sho zibralo zamozhnih kozakiv donskogo regionu j kripakiv utikachiv sho shukali vilni zemli Nespodivane povstannya nabulo shirokogo rozmahu na Volzi i navit zagrozhuvalo Moskvi Carski vijska rozgromili povstanciv pislya zahoplennya velikih mist uzdovzh Volgi a sam Razin buv publichno piddanij torturam i strachenij Podil ukrayinskih zemel z Richchyu Pospolitoyu Zemli vtracheni Richchyu Pospolitoyu u moskovsko polskij vijni Moskoviya prodovzhuvala svoyu teritorialnu ekspansiyu protyagom vsogo 17 go stolittya Na pivdennomu zahodi zahopili shidno ukrayinski zemli yaki do togo vhodili do skladu Rechi Pospolitoyi Na cih zemlyah rozvivalosya Zaporizke kozactvo vijskovi formuvannya prikordonnih rajoniv Hocha formalno kozaki Zaporizkoyi Sichi sluzhili v polskij armiyi yak najmanci voni j ranishe pragnuli nezalezhnosti j organizovuvali povstannya proti polyakiv 1648 roku v Ukrayini vibuhnulo povstannya na choli z Bogdanom Hmelnickim prichinoyu yakoyi buli socialni ta religijni utiski z boku polskoyi shlyahti Spochatku ukrayinci buli v soyuzi z krimskimi tatarami prote pislya perehodu tatar na bik polyakiv ukrayincyam stali shukati vijskovu pidtrimku u Moskvi 1654 roku na Pereyaslavskij radi bulo virisheno uklasti vijskovo politichnij soyuz z Moskovskoyu derzhavoyu naslidkom yakoyi stala Moskovsko polska vijna 1654 1667 Za Andrusivskim dogovorom Ukrayina bula rozkolota vzdovzh Dnipra na Pravoberezhnu sho zalishalasya u skladi Polshi ta Livoberezhnu sho stala avtonomnoyu odiniceyu Getmanshina u skladi Moskovskogo carstva Cerkovna reforma V Perov Sperechannya pro viruP Ye Myasoyedov Spalennya Avvakuma Ekspansiya Moskovskogo carstva na zahid i vklyuchennya shidno ukrayinskih zemel malo neochikuvani naslidki Bilshist ukrayinciv buli pravoslavnimi ale yih tisni kontakti z Rimo Katolickoyu cerkvoyu ta kontrreformaciyeyu Rechi Pospolitoyi obumovili vpliv zahidnih intelektualnih techij Cherez Kiyevo Mogilyansku akademiyu Moskovske carstvo otrimalo vihid do kulturnih tendencij Centralnoyi Yevropi ta pravoslavnogo svitu Popri te sho ukrayinski zv yazki stimulyuvali tvorchist u bagatoh galuzyah voni takozh pidirvali tradiciyi moskovskoyi religijnoyi praktiki i kulturi Viyavilosya sho izolyaciya Moskovskoyi pravoslavnoyi cerkvi vid Konstantinopolya viklikala rozbizhnosti u liturgijnih knigah ta praktici Moskovskij patriarh Nikon uzyavsya za privedennya bogosluzhebnih tekstiv do vidpovidnosti z greckimi originalami Ale Nikon zitknuvsya iz zhorstokoyu opoziciyeyu sered bagatoh moskovitiv yaki vvazhali popravki neprijnyatnim inozemnim vtorgnennyam abo mozhlivo i pidstupom diyavola Forsovane vvedennya reformi v rezultati prizvelo do rozkolu v 1667 roci Ti hto ne prijnyav reformi stali nazivatisya staroobryadcyami Oficijno staroobryadci buli progolosheni yeretikami i zaznavali peresliduvan z boku cerkvi i derzhavi a golovnij ideolog staroobryadciv svyashenik Avvakum buv spalenij na bagatti Rozkoli zgodom stali postijnimi a bagato torgovciv i selyan priyednalosya do staroviriv Carskij uryad takozh zaznav vplivu Ukrayini i Zahodu Kiyiv stav odnim z osnovnih peredavachiv novih idej ta znan Zokrema u Moskovske carstvo pronikayut ideyi barochnogo stilyu v arhitekturi literaturi ta ikonopisu Inshi bezposeredni zv yazki z Zahodom vidkrila mizhnarodna torgivlya zavdyaki chomu vse bilshe inozemciv vidviduvali Moskoviyu Uryad buv zacikavlenij u peredovih tehnologiyah Zahodu osoblivo u vijskovij sferi Do kincya 17 go stolittya proniknennya ukrayinskoyi polskoyi i zahidnoyevropejskoyi kulturi pidgotuvali radikalni zmini u kulturi Moskoviyi prinajmni sered moskovskoyi eliti Zavoyuvannya Sibiru Dokladnishe Moskovsko cinski vijni Vasil Surikov Pidkorennya Sibiru Yermakom Moskovska ekspansiya na shid zustrichala vidnosno slabkij opir V 1581 r kupci Stroganovi zacikavleni v hutrovij torgivli najnyali volzkogo kozackogo vatazhka Yermaka Timofijovicha dlya zdijsnennya ekspedicij v Zahidnij Sibir Zagoni Yermaka rozbili Sibirske hanstvo i progolosili vsi teritoriyi do Obi j Irtisha volodinnyami Moskovskogo carstva U Sibiru bulo zasnovano kilka ukriplen gorodkiv pershim z yakih stalo Mangazeya zvidki kupci torgovci a takozh doslidniki virushali na shid ruhayuchis Yeniseyem Lenoyu i dali u napryamku uzberezhzhya Tihogo okeanu 1648 roku kozak Semen Dezhnov vidkriv protoku mizh Amerikoyu ta Aziyeyu Do seredini 17 go stolittya moskoviti dosyagli richki Amur i ta okolic Kitajskoyi imperiyi Pislya konfliktu z Manchzhurskoyu dinastiyeyu Moskoviya uklala mir z Kitayem v 1689 Nerchinskij dogovir stav pershim u moskovsko kitajskih vidnosinah za yakim Moskoviya postupilasya dolinoyu Amuru ale otrimala dostup u rajoni sho lezhali na shid vid Bajkalu a takozh do torgovogo shlyahu z Pekinom Cej mir zmicniv shlyah moskovitiv do Tihogo okeanu vidkritij u seredini stolittya U XVII st Moskovske carstvo rozpochalo postupove zahoplennya zemel krajnogo pivnichnogo shodu Sibiru Kamchatki i Chukotki Ale moskoviti narazilis na opir tubilciv yakij pereris u seriyu moskovsko chukotskih voyen Pravlinnya carya Petra I 1682 1721 Car Petro IBudivlya Peterburzkoyi akademiyi nauk na Vasilivskomu ostrovi Universitetska nab bud 5 Asambleya za Petra I Pershij moskovskij car Petro I zrobiv cilij ryad reform Nim bula provedena reforma derzhavnogo upravlinnya osuchasnennya armiyi stvorenij vijskovij flot zdijsnena reforma cerkovnogo upravlinnya spryamovana na znishennya avtonomnoyi vid derzhavi cerkovnoyi yurisdikciyi ta pidporyadkuvannya moskovskoyi cerkovnoyi iyerarhiyi imperatoru Takozh zdijsnena finansova reforma robilisya zahodi z rozvitku promislovosti ta torgivli U 1703 zasnovanij Sankt Peterburg yakij u 1712 stav stoliceyu derzhavi zamist Moskvi Pislya povernennya z Velikogo posolstva Petro I poviv borotbu iz zovnishnimi proyavami zastarilogo sposobu zhittya najbilsh vidoma zaborona na borodi ale ne menshe uvagu pridilyav zaluchennyu dvoryanstva do osviti ta svitskoyi yevropeyizovanoyi kulturi Stali z yavlyatisya svitski navchalni zakladi zasnovana persha moskovska gazeta z yavlyayutsya perekladi bagatoh knig na rosijsku movu Petro yasno usvidomlyuvav neobhidnist osviti i zrobiv z ciyeyu metoyu ryad rishuchih zahodiv 14 sichnya 1700 u Moskvi vidkrita shkola matematichnih ta navigacijnih nauk U 1701 1721 vidkriti artilerijska inzhenerna ta medichna shkoli v Moskvi inzhenerna shkola ta morska akademiya v Peterburzi girski shkoli pri Oloneckih ta Uralskih zavodah U 1705 vidkrita persha v Moskovskomu carstvi gimnaziya Cilyam masovoyi osviti povinni buli sluzhiti stvoreni ukazom 1714 roku chislovi shkoli u provincijnih mistah poklikani ditej vsyakogo chinu vchiti gramoti cifr ta geometriyi Peredbachalosya stvoriti po dvi taki shkoli v kozhnij guberniyi de navchannya povinno bulo buti bezkoshtovnim Dlya soldatskih ditej buli vidkriti garnizonni shkoli dlya pidgotovki svyashenikiv stvorena merezha duhovnih shkil u 1721 Ukazami Petra bulo vvedeno obov yazkove navchannya dvoryan ta duhovenstva ale analogichna mira dlya miskogo naselennya zustrila shalenij opir a tomu bula skasovana Sproba Petra stvoriti pochatkovu shkolu dlya kozhnogo zi staniv suspilstva ne vdalasya stvorennya merezhi shkil pislya jogo smerti pripinilosya bilshist arifmetichnih shkil za jogo nastupnikiv buli pereprofilovani u stanovi shkoli dlya pidgotovki duhovenstva prote tim ne menshe u period jogo pravlinnya buli zakladeni osnovi dlya rozvitku osviti v Moskovskomu carstvi Petrom buli stvoreni novi drukarni v yakih za 1700 1725 nadrukovano 1 312 najmenuvan knig u dva razi bilshe nizh za vsyu poperednyu istoriyu moskovskogo knigodrukuvannya Zavdyaki pidjomu drukarstva spozhivannya paperu viroslo z 4 8 tisyach arkushiv naprikinci XVII stolittya do 50 tisyach u 1719 Vidbulisya zmini v rosijskij movi do yakoyi uvijshli 4 500 novih sliv zapozichenih z yevropejskih mov Osoblive znachennya malo budivnictvo kam yanogo Peterburga v yakomu brali uchast inozemni arhitektori ta yake zdijsnyuvalosya za rozroblenim imperatorom planom Yim stvoryuvalasya nove miske seredovishe z neznajomimi ranishe formami pobutu ta provedennya chasu teatr maskaradi Zminilosya vnutrishnye ozdoblennya budinkiv uklad zhittya sklad harchuvannya ta in Uchast u budivnictvi novoyi moskovitskoyi stolici primusovo vzyali uchast desyatki tisyach ukrayinskih kozakiv i selyan poslanih na budivnictvo fortec kanaliv tosho yaki zaginuli vid neposilnoyi praci hvorob i golodu 104 versti Ladozkogo kanalu buli gusto vsteleni trupami kilkanadcyati tisyach ukrayinskih kozakiv Specialnim ukazom carya u 1718 zaprovadzheni yaki predstavlyali novu dlya Moskovskogo carstva formu spilkuvannya mizh lyudmi Na asambleyah dvoryani tancyuvali i vilno spilkuvalisya na vidminu vid kolishnih zastil ta benketiv Reformi provedeni Petrom I torknulisya ne lishe politiki ta ekonomiki ale takozh i mistectva Petro zaproshuvav inozemnih mitciv do Moskoviyi ta odnochasno posilav talanovitih molodih lyudej navchatisya hudozhestva za kordonom 30 grudnya 1701 10 sichnya 1702 Petro vidav ukaz yakim proponuvalosya pisati v cholobitnih ta inshih dokumentah povni imena zamist znevazhlivih napivimen Ivashka Syenka tosho ne padati na kolina pered carem vzimku na morozi shapku pered budinkom v yakomu znahoditsya car ne znimati Vin tak poyasnyuvav neobhidnist cih novovveden Menshe nicosti bilshe starannosti do sluzhbi i virnosti do mene ta derzhavi siya to pochest vlastiva caryu Petro namagavsya zminiti stanovishe zhinki v moskovitskomu suspilstvi Vin specialnimi ukazami 1700 1702 i 1724 zaboroniv nasilnicke vidannya zamizh i odruzhennya Proponuvalosya shob mizh zaruchinami ta vinchannyam buv ne mensh nizh shestitizhnevij period shob narechenij ta narechena mogli rozpiznati odin odnogo Yaksho zh za cej chas govorilosya v ukazi narechenij narechenoyi ne zahoche vzyati abo narechena ne zahoche jti za narechenogo zamizh yak bi na tomu ne napolyagali batki u tomu buti svobodi Z 1702 samij narechenij a ne tilki yiyi rodicham bulo nadano formalne pravo rozirvati zaruchini Zakonodavchi pripisi 1696 1704 pro publichni svyatkuvannya vvodili obov yazkovist uchasti v urochistostyah ta svyatah vsih moskovitiv u tomu chisli zhinochoyi stati Shodo Ukrayini vin poslidovno provodiv centralizatorsku politiku obmezhennya politichnoyi avtonomiyi Livoberezhnoyi ta Slobidskoyi Ukrayini zmenshuyuchi kozacki volnosti Zokrema pislya smerti Ivana Skoropadskogo kozakam bulo zaboroneno obirati novogo getmana a nakaznij getman Pavlo Polubotok buv usunutij Zagalom reformi Petra buli spryamovani na zmicnennya derzhavi ta zaluchennya eliti do yevropejskoyi kulturi z odnochasnim posilennyam absolyutizmu U hodi reform bulo podolano tehnichno ekonomichne vidstavannya Moskovskogo carstva vid ryadu inshih yevropejskih derzhav zavojovanij vihid do Baltijskogo morya provedeni peretvorennya v bagatoh sferah zhittya moskovitsogo suspilstva Postupovo v oseredku dvoryanstva skladalasya sistema cinnostej svitosprijnyattya estetichnih uyavlen yaka dokorinno vidriznyalasya vid cinnostej ta svitoglyadu bilshosti predstavnikiv inshih staniv U toj zh chas narodni sili buli vkraj visnazheni buli stvoreni peredumovi Ukaz pro prestolonasliduvannya dlya krizi verhovnoyi vladi yaki prizveli v rezultati do epohi palacovih perevorotiv Peretvorennya epohi Petra I prizveli do posilennya Moskovskogo carstva stvorennya osuchasnenoyi armiyi yevropejskogo zrazka rozvitku promislovosti ta poshirennyu osviti sered vishih klasiv naselennya Boyarstvo vtratilo samostijnu rol v upravlinni derzhavoyu ta pochalo zrivnyuvatisyaza stanovishem zi sluzhivim dvoryanstvom Zovnishnya politika Petra I Azovski pohodi Vzyattya Azovskoyi forteci Miniatyura z rukopisu I pol XVIII st Istoriya Petra I P Krekshina Prioritetom diyalnosti Petra I v pershi roki yedinovladdya bulo prodovzhennya vijni z Osmanskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom Petro I virishiv zamist pohodiv na Krimske hanstvo yaki nevdalo provodilisya v roki pravlinnya carivni Sofiyi zavdati udaru po osmanskij forteci Azov roztashovanij pri girli richki Don Pershij Azovskij pohid rozpochatij navesni 1695 zakinchivsya nevdalo u veresni togo zh roku cherez vidsutnist flotu ta negotovnist moskovitskoyi armiyi diyati na dalekij vidstani vid vlasnih baz postachannya Prote vzhe voseni 1695 pochalasya pidgotovka do novogo pohodu U Voronezhi rozgornulosya budivnictvo grebnoyi moskovskoyi flotiliyi Za korotkij chas bula pobudovana flotiliya z riznih sudiv na choli z 36 garmatnim korablem Apostol Petro U travni 1696 sorokatisyachna moskovska armiya pid komanduvannyam generalisimusa Oleksiya Sheyina znovu vzyala v oblogu Azov tilki cogo razu moskovska flotiliya blokuvala fortecyu z morya Petro I brav uchast v oblozi u zvanni kapitana na galeri Ne chekayuchi shturmu 19 lipnya 1696 garnizon forteci zdavsya Ce buv pershij vihid Moskovskogo carstva do pivdennih moriv Rezultatom Azovskih pohodiv stalo zahoplennya forteci Azov pochatok budivnictva portu Taganrog mozhlivist napadu na pivostriv Krim z morya sho znachno ubezpechilo pivdenni kordoni Moskovskogo carstva Odnak otrimati vihid do Chornogo morya cherez Kerchensku protoku Petru ne vdalosya vona zalishilasya pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi Sil dlya vijni z Osmanskoyu imperiyeyu yak i povnocinnogo morskogo flotu u Moskovskogo carstva poki ne bulo Dlya finansuvannya budivnictva flotu vvodyatsya novi vidi podatej zemlevlasniki buli ob yednani v tak zvani po 10 tis dvoriv kozhne z yakih na svoyi groshi povinno bulo pobuduvati korabel U cej chas proyavlyayutsya pershi oznaki nevdovolennya diyalnistyu Petra Bula rozkrita zmova yakij namagavsya organizuvati strilecke povstannya Vlitku 1699 pershij velikij moskovskij korabel 46 garmatnij vidviz moskovskogo posla v Konstantinopol dlya peregovoriv pro mir Same isnuvannya takogo korablya shililo sultana do ukladennya miru v lipni 1700 yakij zalishiv za Moskovskim carstvom fortecyu Azov Pri budivnictvi flotu ta reorganizaciyi armiyi Petro buv zmushenij spiratisya na inozemnih fahivciv Zavershivshi Azovski pohodi vin virishuye vidpraviti na navchannya za kordon molodih dvoryan a nezabarom i sam vidpravlyayetsya v pershu podorozh po Yevropi Velika Pivnichna vijna Dokladnishe Velika Pivnichna vijna Peremoga shvediv u bitvi pri Narvi 1700 Gustav Sederstrem 1910 Pislya povernennya Petra z Velikogo posolstva car pochav gotuvatisya do vijni zi Shvedskoyu imperiyeyu za vihid do Baltijskogo morya U 1699 roci buv stvorenij proti shvedskogo korolya Karla XII v yakij krim Moskovskogo carstva uvijshli Daniya Norvegiya Saksoniya i Rich Pospolita na choli z saksonskim kurfyurstom ta polskim korolem Avgustom II Rushijnoyu siloyu soyuzu bulo pragnennya Avgusta II vidibrati u Shvedskoyi imperiyi Liflyandiyu za dopomogu u borotbi z yakoyu vin obicyav Moskovskomu carstvu povernennya zemel sho nalezhali yij ranishe Ingermanlandiyi i Kareliyi Dlya vstupu u vijnu Moskovskogo carstva neobhidno bulo uklasti mir z Osmanskoyu imperiyeyu Pislya dosyagnennya peremir ya z osmanskim sultanom strokom na 30 rokiv Moskovske carstvo 19 serpnya 1700 ogolosilo Shvedskij imperiyi vijnu pid privodom pomsti za obrazu zavdanu caryu Petru v Rizi Plan Karla XII polyagav u tomu shob poodinci rozbiti protivnikiv za dopomogoyu anglo gollandskogo flotu Nezabarom pislya bombarduvannya Kopengagena Daniya Norvegiya 8 serpnya 1700 roku vijshla z vijni she do vstupu v neyi Moskovskogo carstva Nevdalo zakinchilisya sprobi Avgusta II zahopiti Rigu Porazkoyu moskovskoyi armiyi zakinchilasya sproba zahopiti fortecyu Narvu 30 listopada za nov st 1700 roku Karl XII z 8500 soldatami atakuvav tabir moskovskih vijsk ta povnistyu rozgromiv 35 tisyachnu moskovsku armiyu Sam Petro I viyihav vid vijsk v Novgorod za 2 dni do cogo Porahuvavshi sho Moskovske carstvo dosit oslablene Karl XII vidpravivsya u Livoniyu shob spryamuvati vsi svoyi vijskovi sili proti osnovnogo yak jomu zdavalosya suprotivnika Avgusta II Odnak Petro nashvidku reorganizuvavshi armiyu za yevropejskim zrazkom vidnoviv bojovi diyi 11 22 zhovtnya 1702 roku Moskovske carstvo zahopilo fortecyu Noteburg perejmenovana v Shlisselburg a navesni 1703 roku fortecyu Niyenshanc v girli Nevi Tut 16 travnya 1703 roku pochalosya budivnictvo Sankt Peterburga a na ostrovi Kotlin rozmistilasya baza moskovskogo flotu fortecya Kronshlot zgodom Kronshtadt U 1704 roci buli vzyati Narva Derpt Moskovske carstvo micno zakripilosya u Shidnij Pribaltici Na propoziciyu uklasti mir Petro I otrimav vidmovu Pislya skinennya Avgusta II u 1706 roci ta zamini jogo novim polskim korolem Stanislavom Leshinskim Karl XII pochav fatalnij dlya nogo pohid na Moskovske carstvo Zahopivshi Minsk ta Mogilov korol ne navazhivsya nastupati na Smolensk Zaruchivshis pidtrimkoyu ukrayinskogo getmana Ivana Mazepi Karl poslav vijska na pivden z prodovolchih mirkuvan ta z namirom posiliti armiyu prihilnikami I Mazepi 28 veresnya 1708 roku poblizu sela Lisna shvedskij korpus Levengaupta sho jshov na z yednannya z armiyeyu Karla XII z Liflyandiyi buv rozbitij moskovskoyu armiyeyu pid komanduvannyam O D Menshikova Shvedska armiya pozbulasya pidkriplennya ta obozu z vijskovimi pripasami Piznishe Petro I vidznachav richnicyu ciyeyi bitvi yak povorotnij moment v Pivnichnij vijni Poltavska bitva A E Kocebu U Poltavskij bitvi 27 chervnya 1709 armiya Karla XII zaznala virishalnoyi porazki shvedskij korol z malim garnizonom soldativ vtik do Osmanskoyi imperiyi U 1710 u vijnu vtrutilasya Osmanska imperiya Pislya porazki u Prutskomu pohodi 1711 Moskovske carstvo povernulo yij Azov ta zrujnuvala Taganrog prote za rahunok cogo vdalosya uklasti chergove peremir ya z osmanami Zavdyaki panuvannyu Shvedskoyi imperiyi na mori Pivnichna vijna zatyagnulasya do 1721 Najvidomishimi morskimi sutichkami stali bitvi pri misi Gangut 27 chervnya 1714 i pri ostrovi Grengam v lipni 1720 v yakih moskovskij flot zdobuv peremogu 30 serpnya 1721 mizh Moskovskim carstvom ta Shvedskoyu imperiyeyu ukladenij Nishtadtskij mir za yakim Rosiya otrimuvala vihid u Baltijske more priyednala teritoriyu Ingriyi chastinu Kareliyi Estlyandiyu ta Liflyandiyu V rezultati Moskovske carstvo peretvorilosya u veliku yevropejsku derzhavu a Petro I prijnyav vid Senatu tituli Velikij ta Batko Vitchizni jogo progolosili imperatorom a Moskoviyu Vserosijskoyu imperiyeyu Rosijsko turecka vijna 1710 1713 Bitva na Pruti ilyustraciya Vilyama Hogarta 1697 1764 Pislya porazki u Poltavskij bitvi shvedskij korol Karl XII shovavsya u volodinnyah Osmanskoyi imperiyi a same misti Benderi Petro I uklav dogovir z Osmanskoyu imperiyeyu pro vidvorennya Karla XII z osmanskoyi teritoriyi prote potim shvedskomu korolyu dozvolili zalishitisya ta stvoryuvati zagrozu pivdennim kordonam Moskovskogo carstva za dopomogoyu chastini ukrayinskogo kozactva ta krimskih tatar Domagayuchis visilki Karla XII Petro I stav pogrozhuvati vijnoyu Osmanskij imperiyi prote u vidpovid 20 listopada 1710 roku sultan sam ogolosiv vijnu Moskovskomu carstvu Dijsnoyu prichinoyu vijni z bulo zahoplennya moskovskimi vijskami Azova u 1696 roci ta poyava moskovskogo flotu v Azovskomu mori Vijna z boku Osmanskoyi imperiyi obmezhilasya zimovim nabigom krimskih tatar vasaliv Osmanskoyi imperiyi na Ukrayinu Moskovske carstvo povelo vijnu na 3 fronti vijska zdijsnili pohodi proti tatar na Krimske hanstvo i na Kuban sam Petro I spirayuchis na dopomogu praviteliv Knyazivstva Valahiya ta Moldovskogo knyazivstva virishiv zdijsniti glibokij pohid do Dunayu de spodivavsya pidnyati na borotbu z osmanami hristiyanskih vasaliv Osmanskoyi imperiyi 6 17 bereznya 1711 Petro I viyihav do vijsk z Moskvi z podrugoyu Katerinoyu Oleksiyivnoyu yaku poveliv vvazhati svoyeyu druzhinoyu ta cariceyu she do oficijnogo vinchannya yake vidbulosya u 1712 Moskovska armiya perejshla kordon Moldovskogo knyazivstva u chervni 1711 ale vzhe 20 lipnya 1711 190 tisyach osmaniv ta krimskih tatar pritisnuli 38 tisyachnu moskovitsku armiyu do pravogo berega richki Prut povnistyu otochivshi yiyi U tabori plakalo i vilo bezlich oficerskih druzhin sam Petro I chasom prihodiv u vidchaj bigav vzad i vpered po taboru biv sebe v grudi i ne mig vimoviti ni slova Tilki pidkup tureckogo vizira dozvoliv Petru vijti z otochennya i uklasti dogovir na nabagato bilsh vigidnih umovah nizh moglo buti Z serpnya 1711 roku bojovih dij ne velosya hocha v procesi uzgodzhennya ostatochnogo dogovoru Osmanska imperiya kilka raziv pogrozhuvala vidnoviti vijnu Lishe v chervni 1713 ukladenij Adrianopolskij mirnij dogovir yakij v cilomu pidtverdiv umovi Prutskoyi ugodi Moskovske carstvo otrimalo mozhlivist prodovzhuvati Pivnichnu vijnu bez drugogo frontu hocha i vtratila zavoyuvannya Azovskih pohodiv Pid chas moskovitsko tureckih peregovoriv 1713 roku znovu viniklo pitannya pro viplatu shorichnoyi danini v Krim v rozmiri 18000 rubliv Moskovskim diplomatam koshtuvalo velikoyi praci perenesti jogo obgovorennya na inshij chas Cikavi fakti U 1702 car Petro I vidav ukaz zgidno z yakim zasnovuvalas persha drukovana gazeta v Moskovskomu carstvi sho otrimala povnu nazvu Vidomosti pro vijskovi i inshi spravi yaki gidni znannya i pam yati sho trapilisya v Moskovskij derzhavi i v inshih navkolishnih krayinah mala korotku nazvu Vidomosti Pershij nomer ciyeyi gazeti vijshov v 1703 Div takozhKasimovske hanstvo Kazanske hanstvo Astrahanske hanstvo Velika Nogajska orda Sibirske hanstvoPrimitkiG V Vernandskij Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 18 bereznya 2022 web archive org 3 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 8 zhovtnya 2023 web archive org 6 listopada 2021 Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2023 N A Popov PDF s 37 Arhiv originalu PDF za 6 listopada 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 A brief history of Moscovia and of other less known countries lying eastward of Russia as far as Cathay gather d from the writings of several eye witnesses by John Milton quod lib umich edu Procitovano 8 zhovtnya 2023 web archive org 6 listopada 2021 Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Nimecka karta 1573 r na yakij vidno nazvu Rosiya Ryssia Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 web archive org 23 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Izabela Plesiewicz Swierczynska Kamil Pietrasik Historia i funkcjonowanie Imperium Rosyjskiego do XX wieku i spoleczno kulturalne zagadnienia narodowosci czeczenskiej w XXI wieku 2016 s 9 Mikolaj Mazus Koncepcje ideologiczne Moskwa III Rzym oraz Kijow II Jerozolima w ujeciu porownawczym s 467 Gerbershtejn Sigizmund Notatki pro Moskoviyu Bazel Joan Oporini 1556 Hrestomatiya po drevnej russkoj literature Sost N K Gudzij Prosveshenie 1973 S 296 div tekst ulozheniya na vikidzherelah Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 11 veresnya 2019 Solovev S M Publichnye chteniya o Petre Velikom M v univ tip Katkov i K 1872 S 62 7 serpnya 2021 u Wayback Machine ros doref www mtss ru Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 8 bereznya 2019 Yuzefovich T P Traktat zaklyuchennyj v Konstantinopole 3 iyulya 1700 goda 7 serpnya 2021 u Wayback Machine Dogovory Rossii s Vostokom politicheskie i torgovye Sobral i izdal T Yuzefovich SPb tip O M Baksta 1869 S 8 ros doref Konstantinopolskij mirnij dogovir ct VIII Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 N A Popov PDF rosijska dorevolyucijna Arhiv originalu PDF za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 resource history org ua Arhiv originalu za 21 bereznya 2021 Procitovano 6 listopada 2021 heraldry hobby ru Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 runivers ru Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 Horoshkevich A L Simvoly russkoj gosudarstvennosti M Izd vo Mosk Un ta 1993 96 s Karta Livoniyi ta navkolishnih zemel staronimeckoyu 1573 r Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 ros Tip 3 Otd Sobstvennoj E I V Kanceljarii 1836 Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tolstoĭ I U riĭ Vasilʹevich 1875 ros Tip A Transheli a Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 Valishevskij K Ivan Groznyj Moskva IKPA 1989 reprintne vidtvorennya vidannya 1912 roku Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 21 veresnya 2011 Karamzin tak opisuye 27 veresnya 2008 u Wayback Machine povedinku moskovskogo carya Car bezhal v Kolomnu ottuda v Slobodu mimo neschastnoj Moskvy Rohlenko D B Pervaya russkaya pechatnaya gazeta 30 kvitnya 2017 u Wayback Machine Nauka i zhizn 3 2007 Paul Dukes The Making of Russian Absolutism 1613 1801 Lyubavskij M K Kurs lekcij po russkoj istorii XVII XVIII vekov Dzhejms Krejkraft Revolyuciya Petra zdaniya obrazy slova Sbornik Petr Velikij Pod redakciej E V Anisimova 2007 S 84 Arhiv originalu za 15 chervnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 6 travnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 Rizkij gubernator Dalberg ne dozvoliv Petru I u 1697 oglyanuti ukriplennya Rigi Yust Yul Zapiski datskogo poslannika v Rossii Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Artamonov V A Rossiya i Rech Pospolitaya posle Poltavskoj pobedy 1709 1714 M Nauka 1990 S 141 Vedomosti pervaya russkaya pechatnaya gazeta kotoraya nachala izdavatsya po iniciative Petra I v 1702 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine DzherelaYurij Lipa Rozpodil Rosiyi audiokniga Howerla Bookstore New York 1941 ukr Bilinskij V Krayina Moksel abo Moskoviya Roman doslidzhennya 2 ge vidannya vipravlene K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2010 376 s ISBN 978 966 355 045 9 Zaliznyak L L Pervisna istoriya Ukrayini Navch posibnik In t ukrayinoznavstva Kiyiv un tu im Tarasa Shevchenka K Visha shk 1999 263 s il ISBN 5 11 004740 5 Shtepa P Moskovstvo jogo pohodzhennya zmist formi j istorichna tyaglist 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 5 e vid Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 2005 410 s ISBN 966 538 168 7 Shtepa P Ukrayinec i moskvin dvi protilezhnosti 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2 e vid Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 2008 687 s ISBN 978 966 538 181 5 Vernadskij G V Moskovskoe carstvo 16 sichnya 2020 u Wayback Machine v 2 h tt M Agraf 2001 ISBN 5 85929 016 0 ros Slavyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya M Olma press 2005 T 2 N Ya S 775 ros LiteraturaN F Serbina Moskovskogo carstva diplomatiya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Russkoe gradostroitelnoe iskusstvo Gradostroitelstvo Moskovskogo gosudarstva XVI XVII vekov Pod obsh red N F Gulyanickogo M 1994 317 s ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moskovske carstvo