Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитрій Іоанович, Лжедмитрій I чи Названий Дмитрій (бл.1581-82 — 17(27) травня 1606) — московський цар, що правив у 1605-1606 під ім'ям Дмитра Івановича — сина Івана IV Грозного
| Лжедмитрій I рос. Лжедмитрий І | ||||
 Симон Богушович, близько 1606 року | ||||
 | ||||
| Печатка Лжедмитрія І | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 1605 — 1606 | ||||
| (під іменем Дмитрій Іванович (рос. Дмитрий Иоаннович)) | ||||
| Коронація: | 30 липня (9 серпня) 1605 | |||
| Попередник: | Федір II Борисович | |||
| Наступник: | Василь IV Іванович | |||
| Легітимність його титулу та влади була поставлена під сумнів | ||||
| Народження: | 16 століття[1] Москва, Московське царство | |||
| Смерть: | 27 травня 1606[1] Москва, Московське царство[2] | |||
| Країна: | Московське царство | |||
| Релігія: | православ'я і католицтво | |||
| Шлюб: | Марина Мнішек | |||
| Автограф: |  | |||
| | ||||
Смерть царевича Дмитра
Царевич Дмитро Углицький (син Івана Грозного, 1582—1591) загинув при нез'ясованих обставинах — від ножової рани в горло. Його мати звинуватила у вбивстві Дмитра «людей Бориса» Данилу Битяговського і Микиту Качалова, які негайно були вбиті натовпом, що піднявся на сполох.
Незабаром після загибелі в Углич приїхала урядова комісія на чолі з князем Василем Шуйським, яка після допиту десятків свідків прийшла до висновку, що це був нещасний випадок і царевич сам міг нанести собі рану під час нападу епілепсії.
Версії походження
Чернець-утікач
За найбільш поширеною версією, Лжедмитрій I був ченцем-утікачем на ім'я Григорій Отреп'єв із Чудова монастиря в Москві. В 1601 з'явися в Речі Посполитій. Польський король Сигізмунд III Ваза і литовсько-руські (українські) магнати (Адам та Костянтин Вишневецькі, Сапіги, польські — Мнішеки) визнали в ньому царевича, нащадка Івана IV Грозного, підтримали Дмитрія і протягом 1603—1604 провели підготовку до зведення його на московський престол.
Син Стефана Баторія
Цю версію висунув Конрад Буссе, німецький найманець на московській службі, під час Смутних часів. За його словами, інтрига починалася в Москві, серед незадоволеної правлінням Бориса знаті. За її дорученням Григорій Отреп'єв, чернець Чудова монастиря, втік на Дніпро із завданням знайти і представити до польського двору відповідного самозванця, який міг зіграти роль загиблого царевича. У Литві (нинішня Білорусь), він швидко знайшов потрібного кандидата, а саме — благородного, хороброго юнака, який, як розповіли Буссе знатні шляхтичі, був незаконним сином колишнього польського короля Стефана Баторія. Цього юнака чернець навчив усього, що було потрібно для виконання задуму. Той же Отреп'єв, за словами Буссе, передав самозванцю натільний хрест з ім'ям Димитрія, навчив, як треба себе вести при дворі, і надалі вербував для нього людей у Дикому полі.
Сучасні послідовники теорії про таке походження самозванця звертають увагу на його «занадто легке» входження в Московію, а також його вміння вправно танцювати, їздити верхи, стріляти і володіти шаблею, а також на його нібито «немосковський» говір, при тому що, за збереженими даними, він абсолютно вільно говорив польською мовою.
Син Івана Грозного
Версія про те, що людина, яка іменується в історичних працях «Лжедмитром», була справжнім царевичем, захованим і таємно переправленим у Польщу, також існує, хоча і не має популярності. Прихильниками порятунку виступали, серед інших, історики XIX — початку XX століття А. С. Суворін, К. М. Бестужев-Рюмін, подібну версію вважав допустимою Казимир Валишевський та інші. Ідею про те, що «легше було врятувати, ніж підробити Димитрія», висловлював такий відомий історик, як Микола Костомаров. Нині також є дослідники, що розділяють таку точку зору, хоча реальних доказів вона досі не має.
Онук Івана Грозного
Існує також досить ґрунтовна версія про те, що царевич Дмитро — спражній нащадок Івана IV. Втім, не його син, а онук: син Івана V (нар. 1581) та його третьої дружини Олени Іванівни — доньки одного з небагатьох досвідчених воєвод Івана Грозного, І. В. Шереметєва Меншого, що уцілів у роки опричнини, але загинув у 1577 р. при облозі Ревеля. Один із її найзапеклих прихильників, історик Олександр Кас, зокрема припускає, що Дмитро Іванович міг знаходитися до повноліття при польському дворі та користуватися авторитетом у польської, української та сіверської знаті. Він є князем та «принцем крові» Московського царства і, після загибелі сина Івана Грозного, царя Федора Івановича — законний претендент на трон, бо вже є повнолітнім.
Група людей
Ще за життя Лжедмитра, існувало народне повір'я, про те що Лжедмитро — це не одна людина, а результат групової змови, і що роль «дивом врятованого царевича» грали відразу кілька схожих людей. Згідно з листами монаха-відлюдника, деякі представники духовенства і миряни стверджували, що чернець Григорій Отреп'єв був обраний польськими вельможами як той, хто зіграє роль царевича Дмитра, але коли він почав робити дурні, не тактовні вчинки, і виникла загроза його викриття, його вбили, а на його роль була призначена інша, більш керована та освічена людина. Але і ця особа була кілька разів замінена. За твердженнями сучасників, кілька разів помітно змінювався зріст Лжедмитра з низького на високий та навпаки, сам «цар» то з великими труднощами говорив московською, то говорив вільно і без акценту, іноді він взагалі говорив тільки латиною, а за словами його придворних Лжедмитро погано знав латинь і писав нею з великими помилками, так наприклад слово «imperator» він писав як «in perator».
Італійський чернець
Версію висунув очевидець подій Смутного часу, придворний історіограф короля шведського Карла IX, Юхан Відекінд, автор книги спогадів, відомої під ім'ям «Історії десятирічної шведсько-московитської війни». За його словами, невідомий, який претендував на московський трон, був ставлеником поляків, вони спочатку намагалися з його допомогою або захопити, або підпорядкувати собі Московське царство. Відекінд писав: «Це була людина хитра і лукава; за походженням, як думають, валах, але інші вважають, що він був італієць (деякі вважали його євреєм — прим. Королівського історіографа); віком і рисами обличчя він був схожий на справжнього Димитрія, на думку багатьох, що бачили того і іншого». Зараз ця версія майже не має послідовників.
Політичні наміри
Дмитрій зобов'язувався повернути Речі Посполитій землі, захоплені у Литви у війнах XV—XVI ст. — Сіверську Україну і Смоленську землю; забезпечити участь Москви в антиосманській коаліції; дозволити відкривати в Московській державі костели, допустити єзуїтів, запровадити унію Московського патріархату з Католицькою церквою; надати допомогу Сигізмунду III Вазі в його боротьбі проти Шведської імперії. У жовтні 1604 на чолі військ, сформованих в Речі Посполитій, вторгся в Сіверську Україну, що була захоплена Московським царством в 1503, де був підтриманий козаками та частиною селянства. Незважаючи на поразку під Добриничами, укріпився в Путивлі (тепер Сумська область). Після смерті Бориса Годунова Дмитрій в червні 1605 зайняв Москву (московська армія під Кромами перейшла на бік Дмитрія). 17 липня 1605 року Марія Нагая, дружина Івана Грозного визнала його своїм сином.
На московському троні
Особливою церемонією була коронація Дмитрія I, що відбулась 1605 року.
На відміну від всіх інших коронаційних церемоній в Московії, порядок коронації Дмитрія I був потрійний: традиційну шапку Мономаха і барми в Успенському соборі поклав на царя Патріарх Ігнатій. Пізніше він же увінчав Дмитрія короною, надісланою імператором Священної Римської імперії, вручив скіпетр і державу. І нарешті, в Архангельському соборі в прибудові Іоанна Лествичника біля трун Івана Грозного і Федора Івановича поклав на нового монарха т.з. «царську корону» — шапку Казанську.
Коронаційні регалії були привезені в Москву імператорським послом Генріхом фон Логау в 1604 році. Друга корона, за свідченням архієпископа Арсенія Елассонського, була надіслана імператором Священної Римської імперії Рудольфом II і була практично ідентична імператорській короні. Ймовірно цю корону вивезли з Москви поляки в 1611—1612 роках.
Політика
Вступивши на царський трон, Дмитрій намагався проводити самостійну внутрішню політику. Заходи Дмитрія були спрямовані на забезпечення йому підтримки серед провінційного дворянства. Він не допустив єзуїтів, відмовився віддати Речі Посполитій обіцяні землі, обіцяючи повернути затрачені на похід кошти, вступити у війну з Шведською імперією. Дмитро І помилував Василя Шуйського, присудженого до страти Земським собором за зраду; обмежив термін повернення селян-втікачів; на 10 років звільнив від податків південні волості, що підтримували його; скасував обмеження для виїзду з царства і по пересуванню іноземців по ньому; провів опис монастирських володінь (погрожуючи їх обмежити); обіцяв відкрити школи, університет для поширення західних вчень; розпочав підготовку до війни з Туреччиною за гирло Дону. Дмитро І дав обітницю не проливати крові підданих, правити не суворістю, а милосердям. Збільшення податків та проведення жорсткої кріпосницької політики привело до посилення соціальних заворушень (рух Лжепетра).
Криза і загибель
Невиконання Дмитрієм його обіцянок (відтягував запровадження католицтва, відмовився зробити територіальні поступки Речі Посполитій і надати воєнну допомогу Сигізмунду III Вазі у війні проти Шведської імперії) привело до загострення відносин з Річчю Посполитою. Криза політики Дмитрія сприяла організації заколоту угрупування бояр на чолі з Василем Шуйським. 17 (27) травня 1606 під час повстання москвичів проти поляків, литвинів та русинів, що прибули на весілля Дмитрія і Марини Мнішек, був убитий заколотниками.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11889157X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Лжедмитрий I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Покровський, М. Н. (1933), Російська історія в найстислішому нарисі. Частини I і II (вид. Переклад з четвертого російського посмертного видання), Харків: Партвидав ЦК КПУ(б)У, с. 46
- Похід на Москву / П. Блавацький. — К. : Видавець Корбуш, 2020. — 208 с. — .
- Буссов, К. Глава II. Про царя Бориса Федоровича і про те, як він прийшов на царство. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2018.
- Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 29 червня 2018.
- history.wikireading.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано Процитовано 2020-04-28.
- Александр Кас. . Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лжедмитрій I
- Мордвінцев В. М. Лжедмитрій I // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 138. — .
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lzhedmitrij Dmitrij Ioanovich Lzhedmitrij I chi Nazvanij Dmitrij bl 1581 82 17 27 travnya 1606 moskovskij car sho praviv u 1605 1606 pid im yam Dmitra Ivanovicha sina Ivana IV GroznogoLzhedmitrij I ros Lzhedmitrij ILzhedmitrij IPortret Lzhedmitriya I Simon Bogushovich blizko 1606 rokuPechatka Lzhedmitriya IPrapor 5 j Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusi Prapor1605 1606 pid imenem Dmitrij Ivanovich ros Dmitrij Ioannovich Koronaciya 30 lipnya 9 serpnya 1605Poperednik Fedir II BorisovichNastupnik Vasil IV IvanovichLegitimnist jogo titulu ta vladi bula postavlena pid sumniv Narodzhennya 16 stolittya 1 Moskva Moskovske carstvoSmert 27 travnya 1606 1606 05 27 1 Moskva Moskovske carstvo 2 Krayina Moskovske carstvoReligiya pravoslav ya i katolictvoShlyub Marina MnishekAvtograf Mediafajli b u VikishovishiSmert carevicha DmitraCarevich Dmitro Uglickij sin Ivana Groznogo 1582 1591 zaginuv pri nez yasovanih obstavinah vid nozhovoyi rani v gorlo Jogo mati zvinuvatila u vbivstvi Dmitra lyudej Borisa Danilu Bityagovskogo i Mikitu Kachalova yaki negajno buli vbiti natovpom sho pidnyavsya na spoloh Nezabarom pislya zagibeli v Uglich priyihala uryadova komisiya na choli z knyazem Vasilem Shujskim yaka pislya dopitu desyatkiv svidkiv prijshla do visnovku sho ce buv neshasnij vipadok i carevich sam mig nanesti sobi ranu pid chas napadu epilepsiyi Versiyi pohodzhennyaChernec utikach Za najbilsh poshirenoyu versiyeyu Lzhedmitrij I buv chencem utikachem na im ya Grigorij Otrep yev iz Chudova monastirya v Moskvi V 1601 z yavisya v Rechi Pospolitij Polskij korol Sigizmund III Vaza i litovsko ruski ukrayinski magnati Adam ta Kostyantin Vishnevecki Sapigi polski Mnisheki viznali v nomu carevicha nashadka Ivana IV Groznogo pidtrimali Dmitriya i protyagom 1603 1604 proveli pidgotovku do zvedennya jogo na moskovskij prestol Sin Stefana Batoriya Cyu versiyu visunuv Konrad Busse nimeckij najmanec na moskovskij sluzhbi pid chas Smutnih chasiv Za jogo slovami intriga pochinalasya v Moskvi sered nezadovolenoyi pravlinnyam Borisa znati Za yiyi doruchennyam Grigorij Otrep yev chernec Chudova monastirya vtik na Dnipro iz zavdannyam znajti i predstaviti do polskogo dvoru vidpovidnogo samozvancya yakij mig zigrati rol zagiblogo carevicha U Litvi ninishnya Bilorus vin shvidko znajshov potribnogo kandidata a same blagorodnogo horobrogo yunaka yakij yak rozpovili Busse znatni shlyahtichi buv nezakonnim sinom kolishnogo polskogo korolya Stefana Batoriya Cogo yunaka chernec navchiv usogo sho bulo potribno dlya vikonannya zadumu Toj zhe Otrep yev za slovami Busse peredav samozvancyu natilnij hrest z im yam Dimitriya navchiv yak treba sebe vesti pri dvori i nadali verbuvav dlya nogo lyudej u Dikomu poli Suchasni poslidovniki teoriyi pro take pohodzhennya samozvancya zvertayut uvagu na jogo zanadto legke vhodzhennya v Moskoviyu a takozh jogo vminnya vpravno tancyuvati yizditi verhi strilyati i voloditi shableyu a takozh na jogo nibito nemoskovskij govir pri tomu sho za zberezhenimi danimi vin absolyutno vilno govoriv polskoyu movoyu Sin Ivana Groznogo Versiya pro te sho lyudina yaka imenuyetsya v istorichnih pracyah Lzhedmitrom bula spravzhnim carevichem zahovanim i tayemno perepravlenim u Polshu takozh isnuye hocha i ne maye populyarnosti Prihilnikami poryatunku vistupali sered inshih istoriki XIX pochatku XX stolittya A S Suvorin K M Bestuzhev Ryumin podibnu versiyu vvazhav dopustimoyu Kazimir Valishevskij ta inshi Ideyu pro te sho legshe bulo vryatuvati nizh pidrobiti Dimitriya vislovlyuvav takij vidomij istorik yak Mikola Kostomarov Nini takozh ye doslidniki sho rozdilyayut taku tochku zoru hocha realnih dokaziv vona dosi ne maye Onuk Ivana Groznogo Isnuye takozh dosit gruntovna versiya pro te sho carevich Dmitro sprazhnij nashadok Ivana IV Vtim ne jogo sin a onuk sin Ivana V nar 1581 ta jogo tretoyi druzhini Oleni Ivanivni donki odnogo z nebagatoh dosvidchenih voyevod Ivana Groznogo I V Sheremetyeva Menshogo sho uciliv u roki oprichnini ale zaginuv u 1577 r pri oblozi Revelya Odin iz yiyi najzapeklih prihilnikiv istorik Oleksandr Kas zokrema pripuskaye sho Dmitro Ivanovich mig znahoditisya do povnolittya pri polskomu dvori ta koristuvatisya avtoritetom u polskoyi ukrayinskoyi ta siverskoyi znati Vin ye knyazem ta princem krovi Moskovskogo carstva i pislya zagibeli sina Ivana Groznogo carya Fedora Ivanovicha zakonnij pretendent na tron bo vzhe ye povnolitnim Grupa lyudej She za zhittya Lzhedmitra isnuvalo narodne povir ya pro te sho Lzhedmitro ce ne odna lyudina a rezultat grupovoyi zmovi i sho rol divom vryatovanogo carevicha grali vidrazu kilka shozhih lyudej Zgidno z listami monaha vidlyudnika deyaki predstavniki duhovenstva i miryani stverdzhuvali sho chernec Grigorij Otrep yev buv obranij polskimi velmozhami yak toj hto zigraye rol carevicha Dmitra ale koli vin pochav robiti durni ne taktovni vchinki i vinikla zagroza jogo vikrittya jogo vbili a na jogo rol bula priznachena insha bilsh kerovana ta osvichena lyudina Ale i cya osoba bula kilka raziv zaminena Za tverdzhennyami suchasnikiv kilka raziv pomitno zminyuvavsya zrist Lzhedmitra z nizkogo na visokij ta navpaki sam car to z velikimi trudnoshami govoriv moskovskoyu to govoriv vilno i bez akcentu inodi vin vzagali govoriv tilki latinoyu a za slovami jogo pridvornih Lzhedmitro pogano znav latin i pisav neyu z velikimi pomilkami tak napriklad slovo imperator vin pisav yak in perator Italijskij chernec Versiyu visunuv ochevidec podij Smutnogo chasu pridvornij istoriograf korolya shvedskogo Karla IX Yuhan Videkind avtor knigi spogadiv vidomoyi pid im yam Istoriyi desyatirichnoyi shvedsko moskovitskoyi vijni Za jogo slovami nevidomij yakij pretenduvav na moskovskij tron buv stavlenikom polyakiv voni spochatku namagalisya z jogo dopomogoyu abo zahopiti abo pidporyadkuvati sobi Moskovske carstvo Videkind pisav Ce bula lyudina hitra i lukava za pohodzhennyam yak dumayut valah ale inshi vvazhayut sho vin buv italiyec deyaki vvazhali jogo yevreyem prim Korolivskogo istoriografa vikom i risami oblichchya vin buv shozhij na spravzhnogo Dimitriya na dumku bagatoh sho bachili togo i inshogo Zaraz cya versiya majzhe ne maye poslidovnikiv Politichni namiriDmitrij zobov yazuvavsya povernuti Rechi Pospolitij zemli zahopleni u Litvi u vijnah XV XVI st Siversku Ukrayinu i Smolensku zemlyu zabezpechiti uchast Moskvi v antiosmanskij koaliciyi dozvoliti vidkrivati v Moskovskij derzhavi kosteli dopustiti yezuyitiv zaprovaditi uniyu Moskovskogo patriarhatu z Katolickoyu cerkvoyu nadati dopomogu Sigizmundu III Vazi v jogo borotbi proti Shvedskoyi imperiyi U zhovtni 1604 na choli vijsk sformovanih v Rechi Pospolitij vtorgsya v Siversku Ukrayinu sho bula zahoplena Moskovskim carstvom v 1503 de buv pidtrimanij kozakami ta chastinoyu selyanstva Nezvazhayuchi na porazku pid Dobrinichami ukripivsya v Putivli teper Sumska oblast Pislya smerti Borisa Godunova Dmitrij v chervni 1605 zajnyav Moskvu moskovska armiya pid Kromami perejshla na bik Dmitriya 17 lipnya 1605 roku Mariya Nagaya druzhina Ivana Groznogo viznala jogo svoyim sinom Na moskovskomu troniOsoblivoyu ceremoniyeyu bula koronaciya Dmitriya I sho vidbulas 1605 roku Na vidminu vid vsih inshih koronacijnih ceremonij v Moskoviyi poryadok koronaciyi Dmitriya I buv potrijnij tradicijnu shapku Monomaha i barmi v Uspenskomu sobori poklav na carya Patriarh Ignatij Piznishe vin zhe uvinchav Dmitriya koronoyu nadislanoyu imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vruchiv skipetr i derzhavu I nareshti v Arhangelskomu sobori v pribudovi Ioanna Lestvichnika bilya trun Ivana Groznogo i Fedora Ivanovicha poklav na novogo monarha t z carsku koronu shapku Kazansku Koronacijni regaliyi buli privezeni v Moskvu imperatorskim poslom Genrihom fon Logau v 1604 roci Druga korona za svidchennyam arhiyepiskopa Arseniya Elassonskogo bula nadislana imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rudolfom II i bula praktichno identichna imperatorskij koroni Jmovirno cyu koronu vivezli z Moskvi polyaki v 1611 1612 rokah Politika Vstupivshi na carskij tron Dmitrij namagavsya provoditi samostijnu vnutrishnyu politiku Zahodi Dmitriya buli spryamovani na zabezpechennya jomu pidtrimki sered provincijnogo dvoryanstva Vin ne dopustiv yezuyitiv vidmovivsya viddati Rechi Pospolitij obicyani zemli obicyayuchi povernuti zatracheni na pohid koshti vstupiti u vijnu z Shvedskoyu imperiyeyu Dmitro I pomiluvav Vasilya Shujskogo prisudzhenogo do strati Zemskim soborom za zradu obmezhiv termin povernennya selyan vtikachiv na 10 rokiv zvilniv vid podatkiv pivdenni volosti sho pidtrimuvali jogo skasuvav obmezhennya dlya viyizdu z carstva i po peresuvannyu inozemciv po nomu proviv opis monastirskih volodin pogrozhuyuchi yih obmezhiti obicyav vidkriti shkoli universitet dlya poshirennya zahidnih vchen rozpochav pidgotovku do vijni z Turechchinoyu za girlo Donu Dmitro I dav obitnicyu ne prolivati krovi piddanih praviti ne suvoristyu a miloserdyam Zbilshennya podatkiv ta provedennya zhorstkoyi kriposnickoyi politiki privelo do posilennya socialnih zavorushen ruh Lzhepetra Kriza i zagibel Nevikonannya Dmitriyem jogo obicyanok vidtyaguvav zaprovadzhennya katolictva vidmovivsya zrobiti teritorialni postupki Rechi Pospolitij i nadati voyennu dopomogu Sigizmundu III Vazi u vijni proti Shvedskoyi imperiyi privelo do zagostrennya vidnosin z Richchyu Pospolitoyu Kriza politiki Dmitriya spriyala organizaciyi zakolotu ugrupuvannya boyar na choli z Vasilem Shujskim 17 27 travnya 1606 pid chas povstannya moskvichiv proti polyakiv litviniv ta rusiniv sho pribuli na vesillya Dmitriya i Marini Mnishek buv ubitij zakolotnikami Div takozhLzhedmitrij II Yahiya OleksandrPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11889157X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lzhedmitrij I Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pokrovskij M N 1933 Rosijska istoriya v najstislishomu narisi Chastini I i II vid Pereklad z chetvertogo rosijskogo posmertnogo vidannya Harkiv Partvidav CK KPU b U s 46 Pohid na Moskvu P Blavackij K Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Bussov K Glava II Pro carya Borisa Fedorovicha i pro te yak vin prijshov na carstvo Arhiv originalu za 26 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2018 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2009 Procitovano 29 chervnya 2018 history wikireading ru Arhiv originalu za 17 chervnya 2021 Procitovano Procitovano 2020 04 28 Aleksandr Kas Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 19 grudnya 2018 Procitovano 18 grudnya 2018 Arhiv originalu za 3 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2018 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lzhedmitrij I Mordvincev V M Lzhedmitrij I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 138 ISBN 978 966 00 1028 1 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi