Європа є однією з частин світу, що обіймає частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн км², населення — близько 730 млн осіб.
На території Європи розташовані 48 незалежних держав та 8 залежних територій, що належать 4 державам. Крім того ще 2 країни (Вірменія та Кіпр) не мають європейської території, однак, їх також геополітично відносять до Європи. Переважна більшість (33) європейських країн мають вихід до моря, у тому числі 5 з них є островними державами. 16 країн лежать в середині континенту.
Найбільшою за площею країною Європи, що повністю перебуває в її межах, є Україна, за населенням — Німеччина. Також в Європі знаходиться найменша країна світу — Ватикан, та найбільша — Росія (23 % площі).
За формою державного устрою 46 європейських країн є унітарними державами та 6 — федеративними. За формою правління більшість країн Європи (37) є республіками, 11 — парламентськими монархіями. Ватикан залишається єдиною абсолютною монархією в Європі.
Найстарішою сучасною державою Європи є республіка Сан-Марино, заснована в 61 році, наймолодшою — Чорногорія, що проголосила незалежність від Сербії 3 червня 2006 року.
Європейські країни є членами низки міжнародних об'єднань. Західноєвропейські держави були ініціаторами створення Європейського союзу та НАТО (станом на березень 2024 року членами ЄС стали 27, а членами НАТО 32 країни).
Межі Європи
Східна межа Європи проходить по Каспійському морю та Уральських горах, південно-східна — по Чорному морю, від Африки Європу відділяє Гібралтарська протока.
Пояснення до списку
Список складений за класифікацією ООН, що передбачає поділ Європи на чотири макрорегіони: Західна, Східна, Північна та Південна Європа.
Групування країн здійснено за алфавітом.
Жирним позначені федеративні держави
Курсивом позначені монархії
Незалежні держави
Західна Європа
Регіон Західної Європи за визначенням ООН складається з 9 країн. Західноєвропейські держави відносять до індустріально розвинених держав світу. Країни Західної Європи були ініціаторами створення Європейського союзу та НАТО. В широкому розумінні термін Західна Європа позначає держави, що опинилися західніше «залізної завіси» поза радянської зони окупації.
Прапор | Назва офіційна назва | Форма правління | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|
Австрія* Австрійська республіка | Республіка | Відень | 83 871 | 8 219 743 | |
Бельгія* Королівство Бельгія | Монархія | Брюссель | 32 547 | 10 438 353 | |
Ліхтенштейн Князівство Ліхтенштейн | Монархія | Вадуц | 160,4 | 36 713 | |
Люксембург* Велике Герцогство Люксембург | Монархія | Люксембург | 2 586,4 | 509 074 | |
Монако Князівство Монако | Монархія | Монако | 2,02 | 30 510 | |
Нідерланди* Королівство Нідерланди | Монархія | Амстердам | 41 526 | 16 730 632 | |
Німеччина* Федеративна Республіка Німеччина | Республіка | Берлін | 357 578 | 81 305 856 | |
Франція* Французька Республіка | Республіка | Париж | 551 595 | 65 630 692 | |
Швейцарія Швейцарська конфедерація | Республіка | Берн | 41 285 | 7 925 517 |
Південна Європа
За номенклатурою ООН Південна Європа складається з 15 держав. Майже всі країни регіону мають вихід до Середземного моря (за винятком «карликів» Андорри, Ватикану, Сан-Марино та Сербії).
Прапор | Назва офіційна назва | Форма правління | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|
Албанія Республіка Албанія | Республіка | Тирана | 28 748 | 2 862 427 | |
Андорра Князівство Андорра | Монархія | Андорра-ла-Велья | 468 | 76 177 | |
Боснія і Герцеговина | Республіка | Сараєво | 51 129 | 3 856 181 | |
Ватикан Держава Місто Ватикан | Монархія | Ватикан | 0,44 | 800 | |
Греція* Грецька Республіка | Республіка | Афіни | 131 957 | 10 768 477 | |
Іспанія* Королівство Іспанія | Монархія | Мадрид | 504 645 | 46 722 980 | |
Італія* Італійська Республіка | Республіка | Рим | 301 338 | 60 588 306 | |
Північна Македонія Республіка Македонія | Республіка | Скоп'є | 25 713 | 2 103 721 | |
Мальта* Республіка Мальта | Республіка | Валетта | 316 | 452 515 | |
Португалія* Республіка Португалія | Республіка | Лісабон | 92 391 | 10 374 822 | |
Сан-Марино Найсвітліша республіка Сан-Марино | Республіка | Сан-Марино | 61 | 32 284 | |
Сербія Республіка Сербія | Республіка | Белград | 88 361 | 6 964 000 | |
Словенія* Республіка Словенія | Республіка | Любляна | 20 273 | 2 061 085 | |
Хорватія* Республіка Хорватія | Республіка | Загреб | 56 594 | 4 291 000 | |
Чорногорія | Республіка | Подгориця | 13 812 | 642 550 |
Північна Європа
ООН відносить до регіону Північна Європа 10 держав. Північну Європу формують Скандинавські країни, країни Балтії, Велика Британія та Ірландія. Всі країни мають вихід до моря.
Прапор | Назва офіційна назва | Форма правління | Столиця |
---|---|---|---|
Велика Британія Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії | Монархія | Лондон | |
Данія* Королівство Данія | Монархія | Копенгаген | |
Естонія* Естонська Республіка | Республіка | Таллінн | |
Ірландія* Республіка Ірландія | Республіка | Дублін | |
Ісландія | Республіка | Рейк'явік | |
Латвія* Латвійська Республіка | Республіка | Рига | |
Литва* Литовська Республіка | Республіка | Вільнюс | |
Норвегія Королівство Норвегія | Монархія | Осло | |
Фінляндія* Фінляндська Республіка | Республіка | Гельсінкі | |
Швеція* Королівство Швеція | Монархія | Стокгольм |
Східна Європа
Східна Європа складається з 9 незалежних держав. У минулому всі країни належали до так званого соціалістичного табору. Східноєвропейські країни належать до низки міжнародних організацій. Зокрема країни Східного партнерства (Білорусь, Молдова й Україна), інші постсоціалістичні країни вступили до ЄС та НАТО в 2000-их роках.
Прапор | Назва офіційна назва | Форма правління | Столиця |
---|---|---|---|
Білорусь Республіка Білорусь | Республіка | Мінськ | |
Болгарія* Республіка Болгарія | Республіка | Софія | |
Молдова Республіка Молдова | Республіка | Кишинів | |
Польща* Республіка Польща | Республіка | Варшава | |
Румунія* | Республіка | Бухарест | |
Словаччина* Словацька Республіка | Республіка | Братислава | |
Угорщина* | Республіка | Будапешт | |
Україна | Республіка | Київ | |
Чехія* Чеська Республіка | Республіка | Прага |
Країни, частково розташовані в Європі
Прапор | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Азербайджан Азербайджанська Республіка | азерб. Azərbaycan (Azərbaycan Respublikası) | Республіка | Азербайджанський манат | Баку | 86 600 | 9 493 600 | ||
Грузія Республіка Грузія | груз. საქართველო (საქართველოს რესპუბლიკა) | Республіка | Ларі | Тбілісі | 69 700 | 4 570 934 | ||
Казахстан Республіка Казахстан | каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы) рос. Казахстан (Республика казахстан) | Республіка | Казахстанський тенге | Астана | 2 724 900 | 17 522 010 | ||
Росія Російська Федерація | рос. Россия (Российская Федерация) | Республіка | Російський рубль | Москва | 17 098 242 | 142 517 670 | ||
Туреччина Турецька Республіка | тур. Türkiye (Türkiye Cumhuriyeti) | Республіка | Турецька ліра | Анкара | 783 562 | 79 749 461 |
Країни, що відносять до Європи
Прапор | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вірменія Республіка Вірменія | вірм. Հայաստան (Հայաստանի Հանրապետություն) | Республіка | Вірменський драм | Єреван | 29 800 | 2 970 495 | ||
Кіпр* Республіка Кіпр | грец. Κύπρος (Κυπριακή Δημοκρατία) тур. Kıbrıs (Kıbrıs Cumhuriyeti) | Республіка | Євро | Нікосія | 9 248 | 1 138 071 |
Невизнані та частково визнані держави
Прапор | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Абхазія Республіка Абхазія | абх. Аҧсны (Ареспублика Аҧсны) | Республіка | Апсар, Російський рубль | Сухумі | 8 600 | |||
Косово Республіка Косово | алб. Kosovë (Republika e Kosovës) серб. Косово/Kosovo (Република Косово/Republika Kosovo) | Республіка | Євро | Приштина | 10 887 | 1 836 529 | ||
Нагірно-Карабаська Республіка (1991 — 2024) | вірм. Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն | Республіка | Драм | Степанакерт | 11 500 | |||
Південна Осетія | ос. Хуссар Ирыстон груз. სამხრეთ ოსეთი рос. Южная Осетия | Республіка | Російський рубль | Цхінвалі | 3 900 | |||
Турецька Республіка Північного Кіпру | тур. Kuzey Kıbrıs Türk Cumhuriyeti | Республіка | Турецька ліра | Лефкоша | 3 355 | |||
Придністровська Молдавська Республіка | молд. Република Молдовеняскэ Нистрянэ укр. Придністровська Молдавська Республіка рос. Приднестровская Молдавская Республика | Республіка | Придністровський рубль | Тирасполь | 4 163 |
Території
Залежні території
Прапор | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Приналежність | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Акротирі і Декелія | англ. Akrotiri and Dhekelia (Western and Eastern) Sovereign Base Areas | Велика Британія | Євро | Епіскопі | 254 | |||
Аландські острови | швед. Åland (Landskapet Åland) | Фінляндія | Євро | Марієхамн | 13 324 | |||
Гернсі | англ. Bailiwick of Guernsey фр. Bailliage de Guernesey | Велика Британія | Сент-Пітер-Порт | 78 | ||||
Гібралтар | англ. Gibraltar | Велика Британія | Гібралтарський фунт | Гібралтар | 6,5 | |||
Острів Мен | менс. Ellan Vannin англ. Isle of Man | Велика Британія | Дуглас | 572 | ||||
Фарерські острови | фар. Føroyar дан. Færøerne | Данія | Фарерська крона | Торсгавн | 1 399 | |||
Шпіцберген | норв. Svalbard | Норвегія | Норвезька крона | Лонг'їр | 61 022 | |||
Ян-Маєн | норв. Jan Mayen | Норвегія | Норвезька крона | 373 |
Території з автономним статусом
Прапор | Мапа | Назва офіційна назва | Назва офіційною мовою | Приналежність | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Аджарія Аджарська автономна республіка | груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა (რესპუბლიკა) | Грузія | Батумі | 2 900 | |||
Адигея Республіка Адигея | рос. Республика Адыгея адиг. Адыгэ Республик | Росія | Майкоп | 7 600 | |||
Англія | англ. England | Велика Британія | Лондон | 130 395 | |||
Афон | грец. Άγιο Όρος | Греція | Каріес | 335,63 | |||
Башкортостан | рос. Республика Башкортостан башк. Башҡортостан Республикаһы | Росія | Уфа | 142 947 | |||
Валле-д'Аоста | італ. Valle d'Aosta фр. Vallée d'Aoste | Італія | Аоста | 3 262 | |||
Валлонія | Бельгія | Намюр | 16 844 | ||||
Воєводина | серб. Аутономна покрајина Војводина угор. Vajdaság Autonóm Tartomány словац. Autonómna pokrajina Vojvodina рум. Provincia Autonomă Voivodina русин. Автономна Покраїна Войводина | Сербія | Нові Сад | 21 500 | |||
Гагаузія | рос. Автономное территориальное образование Гагаузия рум. Unitatea Teritorială Autonomă Găgăuzia гаг. Gagauz Yeri | Молдова | Комрат | 1 832 | |||
Інгушетія | рос. Республика Ингушетия інг. ГІалгІай Мохк | Росія | Магас | 4 000 | |||
Кабардино-Балкарія | рос. Кабардино-Балкарская Республика кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэ
| Росія | Нальчик | 12 500 | |||
Калмикія | рос. Республика Калмыкия калм. Хальмг Таңһч | Росія | Еліста | 76 100 | |||
Карачаєво-Черкесія | рос. Карачаево-Черкесская Республика карач.-балк. Къарачай-Черкес Республика кабард. Къэрэшей-Шэрджэс Республикэ
| Росія | Черкеськ | 14 100 | |||
Карелія | рос. Республика Карелия карел. Karjalan tazavaldu вепс. Karjalan Tazovaldkund | Росія | Петрозаводськ | 172 400 | |||
Комі | рос. Республика Коми комі Коми Республика | Росія | Сиктивкар | 415 900 | |||
Крим | Україна (тимчасово окупований Росією) | Сімферополь | 26 081 | ||||
Марій Ел | рос. Республика Марий Эл марій. Марий Эл Республика гірськомар. Мары Эл | Росія | Йошкар-Ола | 23 200 | |||
Мордовія | рос. Республика Мордовия мокш. Мордовской Республикась ерз. Мордовскяй Республикась | Росія | Саранськ | 26 200 | |||
Ненецький автономний округ | рос. Ненецкий автономный округ ненець. Ненёцие автономной окрук | Росія | Нар'ян-Мар | 176 700 | |||
Північна Ірландія | англ. Northern Ireland ірл. Tuaisceart Éireann ольст.-шотл. Norlin Airlann | Велика Британія | Белфаст | 13 843 | |||
Північна Осетія | рос. Республика Северная Осетия — Алания ос. Цæгат Ирыстон Алани Республикæ | Росія | Владикавказ | 8 000 | |||
Республіка Сербська | серб. Република Српска | Боснія і Герцеговина | Баня-Лука | 24 811 | |||
Сардинія | італ. Sardegna | Італія | Кальярі | 24 090 | |||
Сицилія | італ. Sicilia | Італія | Палермо | 25 708 | |||
Татарстан | рос. Республика Татарстан тат. Татарстан Республикасы | Росія | Казань | 68 000 | |||
Трентіно-Альто-Адідже | італ. Trentino-Alto Adige нім. Trentino-Südtirol ладин. Trentin-Südtirol | Італія | Тренто | 13 607 | |||
Удмуртія | рос. Удмуртская Республика удм. Удмурт Республика | Росія | Іжевськ | 42 061 | |||
Уельс | англ. Wales валл. Cymru | Велика Британія | Кардіфф | 20 779 | |||
Федерація Боснія і Герцеговина | Боснія і Герцеговина | Сараєво | 24 382 | ||||
Фландрія | нід. Vlaanderen | Бельгія | Брюссель | 13 522 | |||
Фріулі-Венеція-Джулія | італ. Friuli-Venezia Giulia | Італія | Трієст | 7 884 | |||
Чечня | рос. Чеченская Республика чеч. Нохчийн Республика | Росія | Грозний | 15 000 | |||
Чувашія | рос. Чувашская Республика чув. Чăваш Республики | Росія | Чебоксари | 18 300 | |||
Шотландія | англ. Scotland шотл. гел. Alba | Велика Британія | Единбург | 78 772 |
Див. також
Примітки
- Composition of macro geographical (continental) regions, geographical sub-regions, and selected economic and other groupings
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 27 квітня 2012.
Посилання
- Країни Європи на сайті «Укрінформу»[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevropa ye odniyeyu z chastin svitu sho obijmaye chastinu materika Yevraziya Plosha Yevropi stanovit ponad 10 5 mln km naselennya blizko 730 mln osib Yevropa na zemnij kuliPolitichna karta Yevropi Na teritoriyi Yevropi roztashovani 48 nezalezhnih derzhav ta 8 zalezhnih teritorij sho nalezhat 4 derzhavam Krim togo she 2 krayini Virmeniya ta Kipr ne mayut yevropejskoyi teritoriyi odnak yih takozh geopolitichno vidnosyat do Yevropi Perevazhna bilshist 33 yevropejskih krayin mayut vihid do morya u tomu chisli 5 z nih ye ostrovnimi derzhavami 16 krayin lezhat v seredini kontinentu Najbilshoyu za plosheyu krayinoyu Yevropi sho povnistyu perebuvaye v yiyi mezhah ye Ukrayina za naselennyam Nimechchina Takozh v Yevropi znahoditsya najmensha krayina svitu Vatikan ta najbilsha Rosiya 23 ploshi Za formoyu derzhavnogo ustroyu 46 yevropejskih krayin ye unitarnimi derzhavami ta 6 federativnimi Za formoyu pravlinnya bilshist krayin Yevropi 37 ye respublikami 11 parlamentskimi monarhiyami Vatikan zalishayetsya yedinoyu absolyutnoyu monarhiyeyu v Yevropi Najstarishoyu suchasnoyu derzhavoyu Yevropi ye respublika San Marino zasnovana v 61 roci najmolodshoyu Chornogoriya sho progolosila nezalezhnist vid Serbiyi 3 chervnya 2006 roku Yevropejski krayini ye chlenami nizki mizhnarodnih ob yednan Zahidnoyevropejski derzhavi buli iniciatorami stvorennya Yevropejskogo soyuzu ta NATO stanom na berezen 2024 roku chlenami YeS stali 27 a chlenami NATO 32 krayini Mezhi YevropiShidna mezha Yevropi prohodit po Kaspijskomu moryu ta Uralskih gorah pivdenno shidna po Chornomu moryu vid Afriki Yevropu viddilyaye Gibraltarska protoka Poyasnennya do spiskuRegioni Yevropi za klasifikaciyeyu OON Spisok skladenij za klasifikaciyeyu OON sho peredbachaye podil Yevropi na chotiri makroregioni Zahidna Shidna Pivnichna ta Pivdenna Yevropa Grupuvannya krayin zdijsneno za alfavitom materikovi krayini krayini z vihodom do morya ostrivni derzhavi Zirochkoyu poznacheni krayini chleni Yevrosoyuzu Zhirnim poznacheni federativni derzhavi Kursivom poznacheni monarhiyiNezalezhni derzhaviZahidna Yevropa Dokladnishe Zahidna Yevropa Region Zahidnoyi Yevropi za viznachennyam OON skladayetsya z 9 krayin Zahidnoyevropejski derzhavi vidnosyat do industrialno rozvinenih derzhav svitu Krayini Zahidnoyi Yevropi buli iniciatorami stvorennya Yevropejskogo soyuzu ta NATO V shirokomu rozuminni termin Zahidna Yevropa poznachaye derzhavi sho opinilisya zahidnishe zaliznoyi zavisi poza radyanskoyi zoni okupaciyi Prapor Nazva oficijna nazva Forma pravlinnya Stolicya Plosha NaselennyaAvstriya Avstrijska respublika Respublika Viden 0 83 871 0 8 219 743Belgiya Korolivstvo Belgiya Monarhiya Bryussel 0 32 547 10 438 353Lihtenshtejn Knyazivstvo Lihtenshtejn Monarhiya Vaduc 000 160 4 00 0 36 713Lyuksemburg Velike Gercogstvo Lyuksemburg Monarhiya Lyuksemburg 00 2 586 4 00 509 074Monako Knyazivstvo Monako Monarhiya Monako 000 00 2 02 00 0 30 510Niderlandi Korolivstvo Niderlandi Monarhiya Amsterdam 0 41 526 16 730 632Nimechchina Federativna Respublika Nimechchina Respublika Berlin 357 578 81 305 856Franciya Francuzka Respublika Respublika Parizh 551 595 65 630 692Shvejcariya Shvejcarska konfederaciya Respublika Bern 0 41 285 0 7 925 517Pivdenna Yevropa Dokladnishe Pivdenna Yevropa Za nomenklaturoyu OON Pivdenna Yevropa skladayetsya z 15 derzhav Majzhe vsi krayini regionu mayut vihid do Seredzemnogo morya za vinyatkom karlikiv Andorri Vatikanu San Marino ta Serbiyi Prapor Nazva oficijna nazva Forma pravlinnya Stolicya Plosha NaselennyaAlbaniya Respublika Albaniya Respublika Tirana 0 28 748 0 2 862 427Andorra Knyazivstvo Andorra Monarhiya Andorra la Velya 000 468 00 0 76 177Bosniya i Gercegovina Respublika Sarayevo 0 51 129 0 3 856 181Vatikan Derzhava Misto Vatikan Monarhiya Vatikan 000 00 0 44 00 000 800Greciya Grecka Respublika Respublika Afini 131 957 10 768 477Ispaniya Korolivstvo Ispaniya Monarhiya Madrid 504 645 46 722 980Italiya Italijska Respublika Respublika Rim 301 338 60 588 306Pivnichna Makedoniya Respublika Makedoniya Respublika Skop ye 0 25 713 0 2 103 721Malta Respublika Malta Respublika Valetta 000 316 00 452 515Portugaliya Respublika Portugaliya Respublika Lisabon 0 92 391 10 374 822San Marino Najsvitlisha respublika San Marino Respublika San Marino 000 0 61 00 0 32 284Serbiya Respublika Serbiya Respublika Belgrad 0 88 361 0 6 964 000Sloveniya Respublika Sloveniya Respublika Lyublyana 0 20 273 0 2 061 085Horvatiya Respublika Horvatiya Respublika Zagreb 0 56 594 0 4 291 000Chornogoriya Respublika Podgoricya 0 13 812 00 642 550Pivnichna Yevropa Dokladnishe Pivnichna Yevropa OON vidnosit do regionu Pivnichna Yevropa 10 derzhav Pivnichnu Yevropu formuyut Skandinavski krayini krayini Baltiyi Velika Britaniya ta Irlandiya Vsi krayini mayut vihid do morya Prapor Nazva oficijna nazva Forma pravlinnya StolicyaVelika Britaniya Spoluchene korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi Monarhiya LondonDaniya Korolivstvo Daniya Monarhiya KopengagenEstoniya Estonska Respublika Respublika TallinnIrlandiya Respublika Irlandiya Respublika DublinIslandiya Respublika Rejk yavikLatviya Latvijska Respublika Respublika RigaLitva Litovska Respublika Respublika VilnyusNorvegiya Korolivstvo Norvegiya Monarhiya OsloFinlyandiya Finlyandska Respublika Respublika GelsinkiShveciya Korolivstvo Shveciya Monarhiya StokgolmShidna Yevropa Dokladnishe Shidna Yevropa Shidna Yevropa skladayetsya z 9 nezalezhnih derzhav U minulomu vsi krayini nalezhali do tak zvanogo socialistichnogo taboru Shidnoyevropejski krayini nalezhat do nizki mizhnarodnih organizacij Zokrema krayini Shidnogo partnerstva Bilorus Moldova j Ukrayina inshi postsocialistichni krayini vstupili do YeS ta NATO v 2000 ih rokah Prapor Nazva oficijna nazva Forma pravlinnya StolicyaBilorus Respublika Bilorus Respublika MinskBolgariya Respublika Bolgariya Respublika SofiyaMoldova Respublika Moldova Respublika KishinivPolsha Respublika Polsha Respublika VarshavaRumuniya Respublika BuharestSlovachchina Slovacka Respublika Respublika BratislavaUgorshina Respublika BudapeshtUkrayina Respublika KiyivChehiya Cheska Respublika Respublika PragaKrayini chastkovo roztashovani v Yevropi Prapor Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaAzerbajdzhan Azerbajd zhanska Respublika azerb Azerbaycan Azerbaycan Respublikasi Respublika Azerbajd zhanskij manat Baku 00 0 86 600 00 9 493 600Gruziya Respublika Gruziya gruz საქართველო საქართველოს რესპუბლიკა Respublika Lari Tbilisi 00 0 69 700 00 4 570 934Kazahstan Respublika Kazahstan kaz Қazakstan Қazakstan Respublikasy ros Kazahstan Respublika kazahstan Respublika Kazahs tanskij tenge Astana 0 2 724 900 0 17 522 010Rosiya Rosijska Federaciya ros Rossiya Rossijskaya Federaciya Respublika Rosijskij rubl Moskva 17 098 242 142 517 670Turechchina Turecka Respublika tur Turkiye Turkiye Cumhuriyeti Respublika Turecka lira Ankara 00 783 562 0 79 749 461Krayini sho vidnosyat do Yevropi Prapor Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaVirmeniya Respublika Virmeniya virm Հայաստան Հայաստանի Հանրապետություն Respublika Virmenskij dram Yerevan 29 800 2 970 495Kipr Respublika Kipr grec Kypros Kypriakh Dhmokratia tur Kibris Kibris Cumhuriyeti Respublika Yevro Nikosiya 9 248 1 138 071Neviznani ta chastkovo viznani derzhavi Prapor Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaAbhaziya Respublika Abhaziya abh Aҧsny Arespublika Aҧsny Respublika Apsar Rosijskij rubl Suhumi 0 8 600Kosovo Respublika Kosovo alb Kosove Republika e Kosoves serb Kosovo Kosovo Republika Kosovo Republika Kosovo Respublika Yevro Prishtina 10 887 1 836 529Nagirno Karabaska Respublika 1991 2024 virm Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն Respublika Dram Stepanakert 11 500Pivdenna Osetiya os Hussar Iryston gruz სამხრეთ ოსეთი ros Yuzhnaya Osetiya Respublika Rosijskij rubl Chinvali 0 3 900Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru tur Kuzey Kibris Turk Cumhuriyeti Respublika Turecka lira Lefkosha 0 3 355Pridnist rovska Moldavska Respublika mold Republika Moldovenyaske Nistryane ukr Pridnistrovska Moldavska Respublika ros Pridnestrovskaya Moldavskaya Respublika Respublika Pridnist rovskij rubl Tiraspol 0 4 163TeritoriyiZalezhni teritoriyi Prapor Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Prinalezhnist Valyuta Stolicya Plosha Nase lennyaAkrotiri i Dekeliya angl Akrotiri and Dhekelia Western and Eastern Sovereign Base Areas Velika Britaniya Yevro Episkopi 00 254Alandski ostrovi shved Aland Landskapet Aland Finlyandiya Yevro Mariyehamn 13 324Gernsi angl Bailiwick of Guernsey fr Bailliage de Guernesey Velika Britaniya Sent Piter Port 00 0 78Gibraltar angl Gibraltar Velika Britaniya Gibral tarskij funt Gibraltar 00 00 6 5Ostriv Men mens Ellan Vannin angl Isle of Man Velika Britaniya Duglas 00 572Farerski ostrovi far Foroyar dan Faeroerne Daniya Farerska krona Torsgavn 0 1 399Shpicbergen norv Svalbard Norvegiya Norvezka krona Long yir 61 022Yan Mayen norv Jan Mayen Norvegiya Norvezka krona 00 373Teritoriyi z avtonomnim statusom Prapor Mapa Nazva oficijna nazva Nazva oficijnoyu movoyu Prinalezhnist Stolicya Plosha Nase lennyaAdzhariya Adzharska avtonomna respublika gruz აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა რესპუბლიკა Gruziya Batumi 00 2 900Adigeya Respublika Adigeya ros Respublika Adygeya adig Adyge Respublik Rosiya Majkop 00 7 600Angliya angl England Velika Britaniya London 130 395Afon grec Agio Oros Greciya Karies 0000 335 63Bashkortostan ros Respublika Bashkortostan bashk Bashҡortostan Respublikaһy Rosiya Ufa 142 947Valle d Aosta ital Valle d Aosta fr Vallee d Aoste Italiya Aosta 00 3 262Valloniya Belgiya Namyur 0 16 844Voyevodina serb Autonomna pokraјina Voјvodina ugor Vajdasag Autonom Tartomany slovac Autonomna pokrajina Vojvodina rum Provincia Autonomă Voivodina rusin Avtonomna Pokrayina Vojvodina Serbiya Novi Sad 0 21 500Gagauziya ros Avtonomnoe territorialnoe obrazovanie Gagauziya rum Unitatea Teritorială Autonomă Găgăuzia gag Gagauz Yeri Moldova Komrat 00 1 832Ingushetiya ros Respublika Ingushetiya ing GIalgIaj Mohk Rosiya Magas 00 4 000Kabardino Balkariya ros Kabardino Balkarskaya Respublika kabard Keberdej Balker Respublike karach balk Kabarty Malkar Respublika Rosiya Nalchik 0 12 500Kalmikiya ros Respublika Kalmykiya kalm Halmg Tanһch Rosiya Elista 0 76 100Karachayevo Cherkesiya ros Karachaevo Cherkesskaya Respublika karach balk Karachaj Cherkes Respublika kabard Kereshej Sherdzhes Respublike nog Karashaj Sherkesh Respublikasy abaz Karcha Cherkes Respublika Rosiya Cherkesk 0 14 100Kareliya ros Respublika Kareliya karel Karjalan tazavaldu veps Karjalan Tazovaldkund Rosiya Petrozavodsk 172 400Komi ros Respublika Komi komi Komi Respublika Rosiya Siktivkar 415 900Krim Ukrayina timchasovo okupovanij Rosiyeyu Simferopol 0 26 081Marij El ros Respublika Marij El marij Marij El Respublika girskomar Mary El Rosiya Joshkar Ola 0 23 200Mordoviya ros Respublika Mordoviya moksh Mordovskoj Respublikas erz Mordovskyaj Respublikas Rosiya Saransk 0 26 200Neneckij avtonomnij okrug ros Neneckij avtonomnyj okrug nenec Nenyocie avtonomnoj okruk Rosiya Nar yan Mar 176 700Pivnichna Irlandiya angl Northern Ireland irl Tuaisceart Eireann olst shotl Norlin Airlann Velika Britaniya Belfast 0 13 843Pivnichna Osetiya ros Respublika Severnaya Osetiya Alaniya os Caegat Iryston Alani Respublikae Rosiya Vladikavkaz 00 8 000Respublika Serbska serb Republika Srpska Bosniya i Gercegovina Banya Luka 0 24 811Sardiniya ital Sardegna Italiya Kalyari 0 24 090Siciliya ital Sicilia Italiya Palermo 0 25 708Tatarstan ros Respublika Tatarstan tat Tatarstan Respublikasy Rosiya Kazan 0 68 000Trentino Alto Adidzhe ital Trentino Alto Adige nim Trentino Sudtirol ladin Trentin Sudtirol Italiya Trento 0 13 607Udmurtiya ros Udmurtskaya Respublika udm Udmurt Respublika Rosiya Izhevsk 0 42 061Uels angl Wales vall Cymru Velika Britaniya Kardiff 0 20 779Federaciya Bosniya i Gercegovina Bosniya i Gercegovina Sarayevo 0 24 382Flandriya nid Vlaanderen Belgiya Bryussel 0 13 522Friuli Veneciya Dzhuliya ital Friuli Venezia Giulia Italiya Triyest 00 7 884Chechnya ros Chechenskaya Respublika chech Nohchijn Respublika Rosiya Groznij 0 15 000Chuvashiya ros Chuvashskaya Respublika chuv Chăvash Respubliki Rosiya Cheboksari 0 18 300Shotlandiya angl Scotland shotl gel Alba Velika Britaniya Edinburg 0 78 772Div takozhPortal Yevropa Spisok krayin Yevropejskogo Soyuzu Administrativnij podil krayin YevropiPrimitkiComposition of macro geographical continental regions geographical sub regions and selected economic and other groupings Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 27 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 31 sichnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2012 PosilannyaKrayini Yevropi na sajti Ukrinformu nedostupne posilannya z lipnya 2019