Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиці Ужгорода |
Перші згадки про вулиці Ужгорода датуються 1691 роком. Як згадується в одному з описів міста, в Ужгороді було 10 центральних вулиць на правому березі Ужа, які, очевидно, відходили від старовинного Ужгородського замку: Замкова, Вовняна (нині О. Духновича), Ринкова (мабуть, пл. Корятовича), Мостецька (пл. Пушкіна), Соляна (вул. Августина Волошина), Циганська (Мукачівська), Мельнична (О. Фединця), Цегольнянська (назва збереглася), Ватна (де вона проходила — невідомо) та Кладбищенська (А. Добрянського). Також відомо, що у 1800 році в місті над Ужем було 25 вулиць. У 1837 р. — 36 вулиць. 1850 року вулиці отримали руські назви й таблички, поряд з угорською назвою «Унгвар» набуває поширення назва «Ужгород». 1910 року згідно з переписом у місті налічується 50 вулиць. 1928 — у місті 63 вулиці. 1945 — в Ужгороді вже 96 вулиць, 5 площ, 4 набережні, кілька провулків, загальна довжина вулиць 64 км. За радянський період в Ужгороді побудовано нові вулиці, великі мікрорайони. У 1990—1992 роках у місті відновили історичні назви ужгородських вулиць. У 2015 році в Ужгороді було 650 вулиць, з яких близько 400 вулиць є в приватному секторі. Сьогодні ж в Ужгороді налічується 654 вулиць.
Упорядкований перелік вулиць, провулків та площ міста від 9.06.2017
Територія сучасного Ужгорода займає площу близько 40 км2 . Вона умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви: Боздош, Болотина, Вербник, Галагов, Горяни, Доманинці, Дравці, Кальварія, Минай, Підзамковий, Промисловий, Радванка, Станційний, Сторожниця, Цегольня, Червениця, Шахта.
А
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Походження назви, Колишні назви | Місцевість* | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | 1997 | походить від фрукта абрикос, абрико́са, (Prunus armeniaca, також Armeniaca vulgaris) — плодове дерево роду слива. | Мікрорайон, де знаходиться вулиця Абрикосова неофіційно називають «Компотний». | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 року. | |
| 88017 | пров. | 2007 | походить від місця знаходження поблизу аеропорту «Ужгород». | Мікрорайон, де знаходиться вулиця Авіаторів неофіційно називають «Червениця» | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 року. | |
| вул. | 2009 | походить від назви держави до складу якої входив Ужгород у XVI—XIX століттях | Мікрорайон, де знаходиться вулиця Австрійська неофіційно називають «Червениця» | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | ||
| 88005 | пров. | 2018 | походить від місця розміщення поблизу Ужгородського автовокзалу колишній пров. Залізничний | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 року. На вулиці знаходиться міні-готель. | |
| 88014 | вул. | Павло Нахімов (1802—1855) — російський адмірал, герой Кримської війни. | Мікрорайон, де знаходиться вулиця адмірала Нахімова неофіційно називають «Шахта». | У минулих століттях ця територія була дуже болотистою, тому звалася Мокряницею. Тоді тут були лише окремі хутори й ромський табір…На вулиці знаходиться НВК «Ялинка». | ||
| 88017 | вул. | 2009 | походить від одного з морів у межах України — Азовське | Знаходиться в мікрорайоні «555» | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | |
| 88002 | вул. | 1955 | походить від імені Айвазовський Іван (1817—1900) — живописець-мариніст. До 1955 р. вул. Лунная | Знаходиться в мікрорайоні «Східний» | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.12.1955 року. На вулиці знаходяться НВК #16, НВК #18, будівлі казарми військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, кафе «У Сако». | |
| вул. | 2009 | походить від фрукту айва — айва́ звичайна (Cydonia oblonga) — єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини мигдалевих. | Знаходиться в мікрорайоні «Карєр» | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | ||
| 88014 | (Ігор Емануїлович) | вул. | Грабар Ігор Емануїлович (1871, Будапешт — 1960, Москва) — художник, реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог, професор русинського походження, ключова фігура довоєнного радянського мистецтва. Колишня назва: пров. Верховинський | Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Грабаря неофіційно називають «Шахта». | ||
| 88009 88005 | вул. | Корольов Сергій | Сергі́й Па́влович Корольо́в (родове прізвище Королів; 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир — 14 січня 1966, Москва) — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос. | Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Корольова неофіційно називають «Новий». | На вулиці знаходиться НВК «Первоцвіт», дитсадок № 39, ЗОШ № 8. | |
| 88017 | вул. | Володимир Петрович Філатов (1875—1956) художник, поет, мемуарист, вчений, офтальмолог. Дійсний член АН УРСР та АМН СРСР. Герой Соціалістичної Праці, кавалер чотирьох орденів Леніна, ордену Трудового Червоного Прапора та ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, лауреат Сталінської премії. За весь період його життя ним написано більше 461 наукових робіт і монографій. | Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Філатова неофіційно називають «Загорський». | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 561 від 10.11.1956 року. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь Ака́ція (Acacia) — рід рослин із родини бобових. Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостійні або пониклі, жовті або біло-жовті. | мкр. «Червениця», серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 р. | ||
| вул. | резерв, 2009 | назва на честь країни Албанія | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | |||
| 88017 | вул. | Амо́сов Мико́ла Миха́йлович (19 грудня 1913, с. Ольхово — 12 грудня 2002, Київ) — український лікар, учений у галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)[3]. Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983—1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973) | р-н вул. Єньковської, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05 2008 р. | ||
| 88007 | тупик | пров. | Андези́т — кайнотипна гірська порода темно-сірого, бурого, майже чорного кольору, порфірової структури, ефузивний аналог діориту. Поруч знаходиться карєр із видобутку андезиту. | мкр Радванка, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.12.1955 р. Неподалік християнське та юдейське кладовища. Поруч знаходиться руїни храму Яна Непомуцького — що був єдиним у свій час на території Ужанського комітату. Роком заснування храму вважають далекий 1640-й. Римо-католицький храм був другим за значенням після Горянської ротонди важливим духовним та архітектурним об'єктомґ, окрасою Ужгорода. Його освятив естергомський (сучасна Угорщина) кардинал Дьордь Ліппай на честь Святої Тріїці. Але час негативно вплинув на архітектуру будівлю, і вона почала руйнуватися. Там, де колись був величний римо-католицький храм, залишилися руїни. Друге життя будівлі подарував Міклош Ранкі, місцевий багатій. Саме завдяки його благодійності у 30-х роках ХІХ століття церква була оновлена, а до 1949 року вже існувала як греко-католицька. Та у зв'язку утисками цього віросповідання в радянські часи, храм отримала православна спільнота. Видобуток каменю в радванському кар'єрі негативно вплинув на прекрасний у минулому костел. Від підземних поштовхів під час робіт стіни церкви почали руйнуватися вже вдруге. Тож вірячи змушені були покинути святиню. У 50-роках видобуток каменю ставав дедалі інтенсивнішим. Роботи проводилися із застосуванням динаміту, тож вибухи неабияк вплинули і на без того тендітну конструкцію. На стінах з'явилися тріщини, дах та стіни почали осідати. Атеїзм 60—70-х років завершив нищівну справу руйнації. Олтар, склеп, у якому ховали священиків та багатіїв, а також підлога зовсім не збереглися. Тож від готичної кам'яної споруди, що колись була храмом, не залишилося майже нічого. Скульптура Яна Непомуцького без голови лежить поруч із храмом. | |
| вул. | резерв, 2009 | назва на честь країни Англія, що входить до складу Великої Британії | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | |||
| вул. | 2009 | назва на честь християнського апостола Св. Андрія | канал біля піхотного полку, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | ||
| Шпеника | вул. | Стара назва: Вербова, Анкудінова | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1 та мостом Підзамковим. | |||
| 88007 | вул. | Назва на честь імені Антон — Св. Антоній | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1, поруч ПГК УжНУ | ||
| 88006 | вул. | назва на честь артилеристів військової частини, що базувалася в Ужгороді | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1 та залізничною станцією Ужгород-1. |
Б
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення, неправильна назва | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88007 | вул. | назва на честь Петро́ Іва́нович Багратіо́н (1765—1812), російський генерал. Герой франко-російської війни 1812 року. | мкр. Радванка, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. | ||
| 88007 | пров. | на честь торгових рядів «Свинського» базару | пров. Чкалова Валерія до 2018 року | «Болотина», серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Зміна назви на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 року. | |
| 88002 | вул. | Іоані́кій Базило́вич (1742—1821) — священик-василіянин, ігумен Мукачівського монастиря, український церковний історик, один із перших істориків Закарпатської України. Базилович автор «Коротких відомостей про монастир св. Миколая на Чернечій горі в Мукачеві, заснований князем Федором Корятовичем». | вул. Кутузова М. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Зміна назви на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 27.05.1992 р. | ||
| Бакинська | вул. | назва на честь столиці країни Азерйбаджан — місто Баку | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року. | |||
| вул. | назва на честь Баконій Золтана (1916—1989) — заслужений вчитель України, невтомний пропагандист Закарпатської школи живопису. | вул. Базарна | центральна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ сесія ІІІ скликання від 24.06.1999 р. | ||
| 88000 | пров. | назва на честь Баконій Золтана (1916—1989) — заслужений вчитель України, невтомний пропагандист Закарпатської школи живопису. | вул. П. Морозова | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ сесія ІІІ скликання від 24.06.1999 р. | ||
| 88015 | вул. | назва на честь Васи́ль Васи́льович Балог (1980, с. Великі Лучки — 2014, с. Весела Тарасівка) — український військовик, капітан Збройних сил України. Загинув у липні 2014 р. в результаті ракетно-артилерійського обстрілу на Луганщині. Похований в Ужгороді на Пагорбі Слави. | вул. Ваша Івана | серединна зона | зміна назви вулиці відбулася у 2016 році — Розпорядження ЗОДА No 174 від 18.04.2016 р. | |
| вул. | Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1399 від 18.01.2019 р. | ||||
| 88020 | вул. | назва на честь напряму в бік села Барвінок | мкр. Дравці, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. Поруч заплавне озеро Нілачка. | ||
| 88000 | вул. | Андрій Федорович Бачинський (14 листопада 1732 — 19 грудня 1809) — церковний греко-католицький діяч, публіцист, просвітитель. Єпископ Мукачівський (5 серпня 1772—19 листопада 1809). | вул. О. Невського | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88000 | пл. | Андрій Федорович Бачинський (14 листопада 1732 — 19 грудня 1809) — церковний греко-католицький діяч, публіцист, просвітитель. Єпископ Мукачівський (5 серпня 1772—19 листопада 1809). | центральна зона | площа-вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. На площі знаходиться єпископський палац 1640 року, Кафедральний Хрестовоздвиженський греко-католицький собор, сквер Марії-Терезії, міні-скульптура Ейфелева вежа. 16.12.2009 р. відбулося урочисте відкриття площі ім. єпископа Андрія Бачинського (в кінці вул. Духновича). Так називатиметься територія перед Ужгородським греко-католицьким собором та єпископською резиденцією. Незабаром у єпископському скверику, буде встановлено пам'ятник єпископу Бачинському. | ||
| 88017 | вул. | від міста-побратима Бе́кешчаба (Békéscsaba) — місто на південному сході Угорщини на притоці річки Кереш (басейн Тиси). Є адміністративним центром медьє Бекеш. | мкр. «Західний», , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. | ||
| 88014 | вул. | на честь відомого закарпатського спортсмена Юрія Беняка | мкр. Доманинці, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Розташована в мікрорайоні Доманинці. | ||
| 88017 | вул. | на честь міста Бердянськ | мкр. , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. Знаходиться в мікрорайоні Садовий (вулиця Загорська) | ||
| 88000 | вул. | на честь закарпатського міста Берегово | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. Знаходиться в мікрорайоні Червениця | ||
| 88017 | вул. | на честь дерева береза | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Знаходиться в мікрорайоні Червениця | ||
| 88000 | вул. | на честь графа Міклош Берчені (1665—1725) — граф, один із лідерів антигабсбурзького угорського національно-визвольного повстання Ференца ІІ Ракоці. Володів Ужгородським замком | вул. Болотна, до 1984 р. вул. Б. Хмельницького. До 1992 р. вул. Новоросійська | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. У дощові дні Мочар'янською(сьогодні Берчені) униз, до Малого Ужа, стікав цілий струмок, який утворив на вулиці ярок. Просто в нього і заклали у 1903 році труби, провівши на вулиці, яка тоді вже носила ім'я графа Міклоша Берчені, першу зливову каналізацію. Палац Бескида: елегантний двоповерховий будинок по вулиці Берчені, 45 знаходиться в переліку пам'яток архітектури місцевого значення. Будинок звів для себе поважний чиновник, губернатор Підкарпатської Русі Антон (у ті часи його ще називали Антонієм) Бескид — за високим кованим парканом, на якому добре видно монограму «АВ». З інвентарної справи видно, що побудували віллу у 1927-му, загальна земельна площа всього маєтку складає 3089 кв. м., а самого будинку — 514 кв. м. Військові 18 армії 4 Українського фронту у 1944-го зайняли будівлю, перетворивши її на свій штаб. У 1952-му у маєтку провели капітальний ремонт, а дитячий садок № 37 санаторного типу відкрили лише у 1962-році. Діяв він там аж до листопада 1991-го року. Можливо, саме в ті роки над центральною віссю будівлі була встановлена скульптура жінки, котра тримає на руках дитину. Ліпнина — тигр (чи інший «котячий»), зображений на фасаді в позі перед стрибком, вишкірив на усе це свої покришені часом зуби | |
| 88015 | вул. | на честь Олексій Петрович Бестужев-Рюмін (нар. 22 травня (1 червня) 1693 — 10 (21) квітня 1768) — російський державний діяч і дипломат, генерал-фельдмаршал, канцлер Російської імперії | «Новий» р-н, периферійна зона | вулиця знаходиться в мікрорайоні Новий | ||
| 88000 | вул. | На честь держави Білорусі | колишня вул. Тичини | Кальварія, центральна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Вулиця знаходиться в мікрорайоні Кальварія | |
| 88015 | вул. | на честь Юрій Біровчак (навідник 53-ї механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у листопаді 2015 р. на Донеччині, похований в Ужгороді). | колишня вул. Колгоспна | мкр. «Боздош»/завод, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016 р. Вулиця знаходиться в мікрорайоні Боздош. | |
| 88018 | вул. | бічна тупикова вулиця до вулиці Швабська | центральна зона | вулиця створена на підставі Ужгородського виконкому № 247 від 18.05.1963 р | ||
| 88017 | пров. | назва на честь кольору авіації — оскільки поруч аеропорт | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | ||
| 88001 | назва на честь Олександр Блистів —керівник ОУН у Хусті, поручик Карпатської Січі, командант сотні Хустського коша. Загинув у березні 1939 р. в Хустській в'язниці під час окупації Карпатської України військами хортіївської Угорщини. | вул. Краснодонців | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р | ||
| 88015 | вул. | назва на честь Боб'як Микола — начальник Ужгородського карного розшуку, загинув у 1994 р. під час переслідування злочинців. | Колишня вул. Боздоська, вул. Приладобудівників, Боздоська дорога | мкр. , периферійна зона | вулиця створена на підставі розпорядження голови Ужгородської міської ради № 57 від 10.08.1994 р. | |
| 88007 | вул. | назва на честь людей богатирів | мкр. Радванка, серединна зона | вулиця створена на підставі розпорядження Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. На вулиці знаходиться невеличка капличка Св. Івана Хрестителя | ||
| 88009 | вул. | назва на честь Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець (1881—1946) — український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. | «Новий» р-н, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. Храм Пресвятої Тройці та храм Свято-всіх святих. | ||
| 88014 | вул. | назва на честь Миколая Божук (Василина Божук; 3 січня 1907, Великий Бичків — 4 січня 1938) — поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, активіст Просвіти. Членкиня Пласту на Закарпатті. | вул. З. Космодем'янської | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення голови Ужгородської міської ради 57 від 10.08.1994 р. Поруч ЗОШ № 20 | |
| 88002 | вул. | Йо́сип Йо́сипович Бокша́й (1891—1975) — український живописець, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1951), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1958), Народний художник України (1960), Народний художник СРСР (1963). | Місячна | вул. Герцена-Павловича, центральна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. На старих картах Ужгорода добре видно, що тут колись розміщувалося військове містечко з великим квадратним плацом посередині. В народі це місце називали касарнями Франца Йосифа У 20—30-х роках минулого століття це був тихий, зелений, перспективний район, який мав зручне розташування — знаходився близько до гімназії й центру міста. Вже тоді вулиці там були вимощені, був прокладений водогін та каналізація, а будинки собі зводили здебільшого містяни відомі, еліта міста. На вулиці є вілла художника Бокшая. Йосип Бокшай сам намалював попередній проект будинку та ескіз фасаду. Виконавцем робіт став місцевий архітектор Бейла Фодор, котрий за 80 тисяч Кч. звів для художника будинок на 4 кімнати із кухнею та купальнею. Він був готовий у 1926 році і став справжньою окрасою цього тихого району. | |
| 88020 | вул. | назва на честь держави Болгарія | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. На вулиці знаходиться завод «Турбогаз» та пожежна станція Ужгорода | ||
| 88007 | вул. | назва на честь колишньої назви мікрорайону Болотина | вул. Партизанська | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| Борканюка | назва на честь Оле́кса Олексі́йович Борканю́к (1901—1942) — український комуністичний діяч на Закарпатті, організатор підпільного антинацистського руху, секретар Закарпатського крайкому Комуністичної партії Чехословаччини. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. | ||||
| 88015 88009 | вул. | назва на честь Олекса́ндр Порфи́рович Бороді́н (1833—1887) — композитор і вчений-хімік | До 1984 р. частина вулиці називалася вул. Парк Декабристів | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р., № 295 від 01.08.1984 р., № 552 від 14.12.1977 р. На вулиці знаходиться міськвійськомат. | |
| 88017 | вул. | назва на честь Ю́лій Васи́льович Бо́ршош-Кумня́тський (1905—1978) — український поет, педагог | вул. Фрунзе | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88000 | наб. | назва на честь ботанічного саду УжНУ | наб. Піонерська | центральна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88000 | пров. | назва на честь ботанічного саду УжНУ | пров. Ботанічний | центральна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 р. | |
| 88000 | вул. | назва на честь відомих регіональних громадських діячів Михайла та Юлія Бращайків | вул. Першотравнева | центральна зона, квартал Галагов | вулиця створена на підставі рішення УжгородськоГО виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч знаходиться дитяча поліклініка. | |
| 88015 | вул. | назва на честь родини Тобілевичів — старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру. | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. | ||
| 88017 | вул. | назва на честь рідних братів Юрій-Августин та Євген Шерегії — корифеї українського театру Срібної Землі. | мкр. «Червениця», периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 561 від 05 квітня 2005 року | ||
| вул. | назва на честь столиці сусідньої держави Словаччини | вул. Собранецька, біля в/ч, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | |||
| 88018 | вул. | назва на честь міста Брест | колишній провулок Заньковецької | р-н вул. Заньковецької-Сечені, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р. | |
| 88014 | вул. | назва на честь Ілля Бродлакович — український живописець, працював у середині та 2-й половині 17 століття на Закарпатті. | вул. Баумана | мкр. , серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч обласний онкодиспансер та стародавнє юдейське кладовище | |
| 88007 | вул. | назва на честь закарпатських діячів ХІХ століття яких об'єднували спільною назвою «будителі» | вул. Комсомольська | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді | |
| 88017 | вул. | назва на честь дерева бук | р-н вул. Лісної, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 р.. Поруч знаходиться футбольне поле. | ||
| 88001 | вул. | назва на честь українського регіону Буковина | До 1977 р. вул. 50-річчя створення СРСР в с. Горяни | р-н вул. Краснодонців, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 28 від 28.01.1977 р. |
В
| поштовий індекс | Назва | Тип | уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88015 88009 | вул. | назва на честь Мико́ла Іва́нович Вави́лов (1887 — 1943) — вчений-генетик, ботанік, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу. | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 64 від 06.02.1956 р. | ||
| 88015 | вул. | названо на честь Степа́н Микола́йович Ва́йда (1922 — 1945) — командир 2-го танкового батальйону Першої окремої чехословацької танкової бригади 1-го чехословацького армійського корпусу в складі 101-го стрілецького корпусу 38-ї армії 4-го Українського фронту, поручик (посмертно капітан). Герой Радянського Союзу | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь Вакаров Дмитро Онуфрійович (літературні псевдоніми: Діма, Явір; 1920—1945) — український поет-антифашист | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Поруч хімічний факультет УжНУ. Сквер імені Гаврила Глюка зі скульптурою художника. | |||
| вул. | названо на честь імені Василь | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | |||
| 88017 | пров. | названо на честь закарпатського містечка Великий Березний | мкр Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09. 2007 р. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь гірської камяної зони місцезнаходження | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р. Поруч науково-практичний медичний центр «Реабілітація | ||
| 88014 | вул. | названо на честь Ю́рій Вене́лін (1802—1839) український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. | колишня вул. Кадлубецька | мкр. , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 337 від 16.09.1970 р. | |
| 88000 | пров. | названо на честь дерева верба | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88006 | вул. | названо на честь Василь Васильович Верещагін (1842—1904) — художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому „Живописна Україна“ | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 616 від 26.09.1953 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь гірської частини Закарпаття — Верховина | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. Поруч знаходяться два готелі, крафтова пивоварня та лісова зона Ужгорода. | ||
| 88009 | пров. | названо на честь пори року — весна | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 21.09.1958 р. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь колишніх виноградників | , серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р. Меморіальний будинок-музей народного художника України А. Коцки. У цьому будинку з 1945 р. жив і працював видатний художник Андрій Коцка (1911—1987). Біографічний розділ музею розповідає про життєвий та творчий шлях митця. У майстерні художника представлені портрети та пейзажі післявоєнного періоду. Вулиця Віннична в Ужгороді здавна була місциною тихою і красивою. Тут будували вілли і проживали городяни, котрі мали статки і вплив — і це відчувається в атмосфері вулиці досі, тут проживав директор Ужгородської електростанції Василь Грабар, у віллі Яна Мерфаіта. За офіційними документами, ця будівля на 5 кімнат, зведена у 1935 році, вже станом на 1946 рік була у комунальній власності і майнових прав на неї ніхто не висував. На вулиці Вінничній сусіди цей дім називають не інакше, як домом Ільницького, бо в радянські часи його надали для проживання секретарю обкому партії Юрію Ільницькому. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь закарпатського містечка Виноградова | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь місцевих виноградників | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | ||
| 88017 | пров. | названо на честь місцевих закарпатських виноробів | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009р | ||
| 88000 | вул. | названо на честь високої гірської місцевості | до 1975 р. вул. Висока, до 1992 р. вул. Ген. Петрова | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88017 | пров. | названо на честь дерева вишня | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 97 від 23.11.2006 р. | ||
| 88017 | пров. | названо на честь сусіднього словацького села Вишнє Нємецьке | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | ||
| 88017 | вул. | названо на честь українського поета Остапа Вишні | р-н вул. Загорської, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від № 574 від 06.12.1957 р. | ||
| вул. | названо на честь столиці Австрії — Відень | за вул. Собранецька, 158; периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009р | |||
| 88017 | вул. | 2009 | квартал Садовий, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | ||
| 88017 | вул., провул. | названо на честь дерева — вільха | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської № 984 від 13.02.2009 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь держави Вірменія | „кавказький“ р-н, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської № 984 від 13.02.2009 р. Поруч знаходиться родовище унгваритів та невелике озеро-болото, | ||
| 88007 | вул. | названо на честь української письменниці Марко Вовчок | мкр. Радванка, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 149 від 21.03.1957 р. | ||
| 88018 | вул. | названо на честь возєднання Закарпаття з Україною | мкр. Боздош, частина Слов'янської наб., периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради УМР ХХІІ ІІІ скл. від 21.06.2000 р. Продовження Словянської набережної. | ||
| 88014 | вул. | названо на честь траспортного вокзалу Ужгород-2 | мкр. Доманинці, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ ІІІ скл. від 21.06.2000 р. | ||
| вул. | названо на честь українського регіону Волинь | квартал Садовий, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | |||
| 88017 | вул. | названо на честь закарпатського містечка Воловець | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 | ||
| 88018 88015 | вул. | названо на честь імені Володимир | „Новий“ р-н, серединна зона (П № 2—40а, НП № 1—45), периферійна зона (П № 52—90, НП № 55—75) | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Поруч історичне кладовище із швабськими похованнями. Катехитичний центр храм Св. Трійці та храм Святих Володимира і Ольги „Катехитичний центр“ | ||
| 88018 | пров. | названо на честь імені Володимир | рекомендується до перейменування | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Поруч річка Уж. | |
| 88000 | Волошина Августина | вул. | названо на честь Августи́н Іва́нович Воло́шин (1874—1945) — релігійний, культурний, політичний діяч, греко-католицький священник Мукачівської єпархії, 1938 прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно). | вул. Жовтнева. Частина вулиці, від так званого „хреста“ до її початку, у XVIII столітті називалася Маламостова, адже вела до малого мосту. А іншу частину називали Великою, потім — Казінці, а пізніше — Ракоці. Від сучасного „Едельвейса“ до фізичного факультету УжНУ вже була вулиця Соляна. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Це одна з найбагатших на архітектурні та історичні пам'ятки вулиця Ужгорода. Вулиця Волошина, 9. Римо-католицький храм св. Георгія (Юрія) було зведено у стилі пізнього бароко протягом 1762—1766 рр. з розписами Яноша Лукача (1763) та необарочним вівтарем Л. Й. Краккера (1895). Для побудови храму були використані матеріали замкової церкви. Пізніше будівля зазнала реконструкцій, зокрема у 1910 році. Останніх змін зовнішнього вигляду храм зазнав у 2000—2001 роках. Незважаючи на ці перетворення, внутрішнє оздоблення залишилося без змін. Серед речей, які по-особливому є цінними — дві старовинні монстрації. У 1710 році граф Міклош Берчені — володар Ужгорода вивіз їх спочатку до Польщі, а згодом до Туреччини. Однак, пізніше цінні реліквії було повернуто в лоно церкви. Годинник, розміщений на костьолі, показує час ужгородцям з 1904 року. Вперше же годинник на цьому місці з'явився у 1820 році, але згорів. Новий хронометр, встановлений у 1857 році, також не зберігся. Всередині собору є орган. Навпроти, де сьогодні стоїть модерна триповерхова будівля, у дворі знаходилась найдавніша друкарня Ужгорода, яка належала кошицькому друкарю Яношу Еллінгеру. Цікаво що першими газетами найдавнішої Ужгородської друкарні була „Кошицько-Унгварська газета об'яв“ 1845 року та шематизм Мукачівської єпархії за той самий рік Вулиця Волошина, 13, одразу за церквою. Перший церковний дівочий виховний заклад міста — римо-католицький ліцей св. Гізелли, 1902—1907 рр чия скульптура і сьогодні прикрашає фронтон Ужгородського державного музичного училиша ім. Д. Є. Задора. Частину кварталу вулиці Волошина займають будівлі колишнього пасажу „короля взуття Томаша Баті“ — так званого пасажу Баті, через який можна потрапити на Театральну площу та оглянути і придбати полотна сучасних закарпатських художників. На Маломостовій вулиці жив Августин Волошин. Він у 1934 році передає свій будинок для дівчат-сиріт греко-католицького обряду. На будинку, де у 1930-х рр. проживав видатний політичний діяч, встановлена меморіальна дошка. Трохи далі від цього будинку у 1906 році Мукачівська греко-католицька єпархія відкрила будинок-сиротинець для дівчат і сиріт дяко-вчителів ім. Єлизавети. Вулиця Волошина, 37. Закарпатський художній інститут. Перший художній навчальний заклад на Закарпатті засновано у березні 1946 р. під назвою Ужгородське державне художньо-промислове училище на чолі з А. М. Ерделі. Незвичні аркоподібні ворота ведуть до інституту. В оздобленні воріт зашифрована дата будівництва — 1771 рік. А також старий герб Ужанщини, найдавніше зображення якого відоме з 1571 року. Вулиця Волошина, 54 колишній Василіянський монастир, 1912 р. Нині тут фізичний та біологічний факультети Ужгородського національного університету, а також унікальний зоологічний музей | |
| 88017 | пров. | названо на честь рослини — волошка | рекомендується до перейменування, колишній провулок Графітний | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р. | |
| 88009 88015 | вул. | названо на честь Михайло Андрійович Врабель (1866, Вирава, жупа Земплін, Австро-Угорщина — 4 січня 1923, Будапешт, Угорське королівство) — педагог, фольклорист, журналіст, книговидавець. | вул. Крупської | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88018 88005 | вул. | названо у порівнянні з шириною інших сусідніх вулиць | центральна зона (№ 1—33), серединна зона (НП№ 65—85, П№ 24—44) | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. |
Г
| поштовий індекс | Назва | Тип | уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88020 88006 | вул. | названо на честь Ю́рій Олексі́йович Гага́рін (1934 — 1968) — льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу, кавалер найвищих знаків відмінності низки держав, | колишня вул. Дравецька | серединна зона (П № 2—28к, НП № 1—71), периферійна зона (П№ 30—264, НП№ 73—393) | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 152 від 14.12.1961 р. та № 605 від 22.1976 р. Поруч знаходяться обєкти: видавництво „Закарпаття“, національна корчма-музей „Деца у нотаря“, міський відділ поліції, професійний ліцей, на частині території колишнього танкового полку по вулиці Гагаріна здавна розташовувалися старі військові казарми та кладовище Першої світової війни. | |
| 88007 | вул. | названо Дани́ло Рома́нович, або король Данило, Данило Галицький (нар. 1201[2] — 1264) — король Русі (1253—1264), правитель Галицько-Волинського князівства (1238—1264). Князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238). Останній самостійний Великий князь Київський (1239—1240). Представник роду Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів | вул. Орджонікідзе | мкр. Радванка, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88017 | вул. | названо на честь Іван Андрійович Гарайда (1905—1944) — вчений, історик, філолог, редактор, викладач | вул. Дзержинського | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88017 | вул. | названо на честь солдатів-гвардійців | серединна зона (П № 2—50, НП № 1—31), периферійна зона (П № 52 — до кінця, НП № 33 — до кінця) | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Домовий храм святого апостола й євангеліста Іоанна Богослова. Меморіал загиблим воїнам АТО, неподалік школа-інтернат для слабочуючих. | ||
| 88000 | вул. | названо на честь Лялько Михайло Петрович народився 31 серпня 1914 р. в селі Волосянка. У роки Великої Вітчизняної війни був у складі Чехословацького корпусу. У 1968 р. йому присвоєно звання генерал — майора міліції. Займався літературною працею: п'ять художньо — документальних повістей, які видавалися в Ужгороді, Москві, Празі, Братіславі. | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88009 | вул. | названо на честь Людвік Сво́бода (1895—1979), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР. | „Новий“ р-н, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. Поруч ЗОШ № 8 | ||
| 88017 | вул. | названо на честь Гео́ргієв Дмитро́ В'ячесла́вович (нар. 17 серпня 1977, Миколаїв, СРСР — пом. 25 липня 2014, Луганськ, Україна) — український військовик, капітан, заступник начальника штабу 15 окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ ЗС України. Загинув під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей при обороні луганського аеропорту. | вул. Григорія | периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016 р. Неподалік школа-інтернат для слабочуючих. | |
| 88000 | вул. | названо на честь героїв похованих на кладовищі Кальварія | , серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 527 від 12.12.1972 р. Поруч історичне кладовище Кальварія. Памятник полеглим героям. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь героїв всіх воєн | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 591 від 28.04.2005 р. | ||
| 88005 | вул. | названо на честь героїв бою під Крутами 1918 року | вул. Галана Ярослава | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р | |
| 88002 | вул. | названо на честь Юрій Дмитрович Герц (1931—2012) — народний художник України. | вул. Герцена Олександра | центр | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р | |
| пров. | названо на честь квітки гіацинт | квартал „вул. Загорська“, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р. | |||
| 88017 | пров. | названо на честь гірської місцевості | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь Фріца Гленца, почесного жителя міста Ужгород | вул. Профспілкова | р-н стадіону „Авангард“, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. Поруч Підвісний міст та готель „Олімп“ | |
| 88000 | вул. | названо на честь потічка Глибокий, що зараз не існує. Якщо подивитися на карту міста 1863 року, то можна побачити, що потічок, який стікав Глибокою, починався на вершині гори Великий Дайбоц, а вже внизу, біля вулиці Собранецької, впадав у канал Малий Уж, який колись огинав територію Малого Ґалаґова. | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Це залишки давньої вулиці Глибокої. Цікаво, що повноцінною вулицею Глибока стала вже в ХХ столітті. До того її назви не зазначали на картах, та і в газетах цю місцину часто називали просто дорогою на виноградники. Глибока стежка чи Глибока дорога справді вела на гору, де розташовувалися великі ділянки старих виноградників, але більшість містян так високо по ній не підіймалися, доходили, частіше за все, лише до численних винних підвалів на сучасній вулиці Кошицька. на початку вулиці знаходиться скульптура Богородиці. | ||
| 88007 | вул. | названо на честь глиняних відвалів із місцевого карєру | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. | ||
| 88020 | вул. | названо на честь Миха́йло Іва́нович Глінка (1804—1857) — російський композитор, засновник російської класичної музики. | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. | ||
| пл. | названо на честь Гаври́ло Марти́нович Глюк (нар. 6 (19) травня 1912, Сигіт, Мармарош — 2 листопада 1983, Ужгород) — український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1963 року. | На розі вулиць Дмитра Вакарова та Підгірної. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 р. Тут розташовано міні-скульптуру присвячену памяті Г. Глюку. | |||
| 88000 | вул. | названо на честь Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня [1 квітня] 1809 року, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 21 лютого [4 березня] 1852 року, Москва, Російська імперія) — письменник. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч спеціалізована школа № 4. | |||
| 88015 | вул. | названо на честь Антоній (Антон, Антал) Годинка (псевдоніми: Сокирницький Сирохман, Сокирницький Сиротюк; 7 лютого 1864, Ладомирів, Австро-Угорщина — 15 липня 1946, Будапешт, Угорщина) — історик, філолог, фольклорист, публіцист і педагог мадяронського спрямування. Член-кореспондент (1910), дійсний член (1933) Угорської академії наук. | вул. Артема | „Новий“ р-н, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. | |
| 88017 88000 | вул. | названо на честь Ю́рій Андрі́йович Го́йда (15 березня 1919, с. Зняцьово — 2 червня 1955, Ужгород) — поет. Твори: „Люди моєї землі“ (1948), „Верховинська поема“ (1949), „Сонце над Карпатами“ (1951), „Угорські мелодії“ (1955). | вул. Київська | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Вулиця Гойди на Малому Ґалаґові повторювала силует старого русла притоки Ужа. Ужгородська скотобійня: судячи з карт, на території нинішнього КП „Водоканал м. Ужгорода“ між вулицею Митною і Гойди. Просто біля Собранецької вулиці, на вході до підприємства, стояла будівля адміністрації. Далі розташовувалося холодильне приміщення, хлів, два приміщення для забою, колодязь та коптильня. Українська Автокефальна Православна Церква. Карпатська єпархія Кафедральний храм апостола українського Андрія Первозванного (вул. Гойди, 4). Фонтан „Дівчина з голубом“, який встановлений біля будівлі головного управління статистики в Закарпатській області, у колишньому чехословацькому адміністративному центрі (вул. Гойди, 11). Скульптор М. Михайлюк. Моделлю для неї, до речі, була ужгородська студентка, а згодом художниця Мар'яна Фантич. Мало хто помічає, що зараз голуб, якого колись тримала дівчина, кудись „полетів“. Його вкрали. Фонтану більше 20 років, і рік-два тому його відреставрували за гроші меценатів, але птаха дівчині так і не повернули. Міні-скульптура Мілтону Фрідману, видатному американському економісту родом із Закарпаття. Скульптура Томашу Масарику, скульптура Мілану Штефаніку Ректорат УжНУ. Поруч сквер Малий Галагов, Франтішка Крупки та сквер Томаша Масарика. Місце для гри в петанк. Дитячий спортивний майданчик. Будівля благодійної „Руської народної кухні“, збудованої у 1930-х роках. Насадження сакур та інших екзотів. | ||
| 88015 | вул. | названо на честь птаха — голуб | р-н вул. Грушевського, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь Гонча́р Оле́сь (Олекса́ндр) Тере́нтійович (ім'я при народженні — Біличенко Олександр Терентійович; 3 квітня 1918, Ломівка, —14 липня 1995, Київ) — український письменник, літературний критик, громадський діяч. | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь дерева — горіх | р-н вул. Щедріна, „компотний“ р-н, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | ||
| 88017 | вул. | названо на честь міста-побратима Ужгорода — Горсенс, Данія | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. | ||
| 88001 | вул. | названо на честь мікрорайону Горяни | Колишня вул. Виноградна | мкр. Горяни, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. | |
| 88001 | вул. | названо на честь місцевої пам'ятки архітектури — храму-ротонди | вул. Висока | мкр. Горяни, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 139 від 26.09.2003 р. | |
| 88000 88017 | вул. | названо на честь Володи́мир Леоні́дович Гошо́вський (*25 вересня 1922, Ужгород—†30 грудня 1996) — український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної етномузикології. | вул. | центральна зона (П) середнинна зона (НП) | вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 18.04.2016 р. На вулиці розташова дитяча поліклініка та обласне управління статистики.. Насадження сакур та інших екзотів. Будівля благодійної „Руської народної кухні“, збудованої у 1930-х роках. Скульптура Мілану Штефаніку | |
| 88017 | пров. | названо на честь дерева — граб | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88007 | вул. | названо на честь місця добування — граніту | мкр Радванка, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської виконкому № 694 від 29.12.1955 р. | ||
| 88000 | (І. М.) | вул. | названо на честь Іван Михайлович Гранчак (7 жовтня 1927, Нове Давидково — 13 січня 2000, Ужгород) — український історик і громадський діяч, дослідник новітньої історії Чехословаччини та Угорщини, а також історії Закарпаття, доктор історичних наук, професор | ТЗ „Кошицький“, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 937 від 22.03.2006 р. | |
| 88002 | Гренджі-Донського Василя | пл. | названо на честь Васи́ль Ґре́нджа-Донськи́й (24 квітня 1897, с. Волове на Закарпатті (нині смт Міжгір'я) — 25 листопада 1974, Братислава) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України „Нова свобода“, співредактор часопису „Русинъ“. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. | площа Другета, вул. Горького | центральна зона. | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. На площі знаходиться будинок товариства „Просвіта“, споруджений на народні кошти у 1928 році, в унікальному стилі чеського кубізму з „ліхтарем Кралічка“. Саме тут активно працював Ґренджа-Донський, на іншому будинку площі висить меморіальна дошка з портретом митця. Поруч — адмінбудівля УжНУ. Навпроти дві церковні будови: Церква християн-адвентистів сьомого дня (в заборі храму — кулеметний дот) та Євангельська методистська церква. |
| 88017 | Грибоєдова Олександра | вул. | названо на честь Олекса́ндр Сергі́йович Грибоє́дов (нар. 4 (15) січня 1795, за іншими джерелами — 1794, Москва, Російська імперія — пом. 30 січня (11 лютого) 1829, Тегеран) — російський дипломат, поет, драматург, піаніст, композитор, дворянин. Статський радник (1828). | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. | |
| 88017 | вул. | названо на честь держави — Грузія | „кавказький“ р-н, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 519 від 22.08.1955 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь фрукта груша | р-н вул. Щедріна, „компотний“ р-н, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | ||
| 88015 88009 88005 | Грушевського Михайла | вул. | названо на честь Миха́йло Сергі́йович Груше́вський (29 вересня 1866 — 26 листопада 1934) — український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897—1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць | колишня вул. Енгельса (до 1970 р. вул. Мясницька) | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч розташований Ужгородський інститут культури та мистецтв. |
| 88005 | Гулака-Артемовського Петра | вул. | названо на честь Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (нар. 4 (16) лютого 1813, Городище — 5 (17) квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери „Запорожець за Дунаєм“. | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. | |
| 88017 | пров. | названо на честь міста Гуменне, Словаччина | пров. Собранецький | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018р | |
| 88017 | вул. | названо на честь Ян Гус (1369, Чехія — 6 липня 1415, Німеччина) — римо-католицький священик, чеський середньовічний релігійний мислитель, реформатор церкви та проповідник, національний герой. | вул. Червоноармійська | серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч площа Лаборця. | |
| 88017 | пров. | названо на честь тварини — гуска-гусак | мкр. Червениця, периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 454 від 27.09.2007 р. | ||
| 88017 | вул. | названо на честь музики що грає на гуслях | , периферійна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. |
Д
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | названо на честь регіону Кавказу — Дагестан | „кавказький“ р-н, серединна зона | вулиця створена на підставі рішення Ужгородської виконкому від 26.02.1997 р. № 27 | ||
| 88000 | вул. | вул. Куйбишева | ||||
| 88000 | вул. | серединна зона | вул. Далека. Кальварія — найстаріше міське кладовище Ужгорода (засноване у 18 ст.) розташоване на горі, з якої відкривається чудова панорама на місто. Деякі краєзнавеці вважають, що в минулому тут було язичницьке капище. | |||
| 88017 | вул. | квартал „вул. Загорська“, периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Ро́берт Уо́ринг Да́рвин — англійський лікар і фінансист. | |||
| 88017 | вул. | квартал „Садовий“, периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода. | |||
| 88017 | пров. | , периферійна зона | ||||
| 88007 | Дворжака Антоніна | вул. | вул. Емануіла Кліма | мкр. Радванка, серединна зона | Для довідки: Дворжак Антонін (1841—1904) — видатний чеський композитор. | |
| 88009 88005 88015 | вул. | серединна зона | Для довідки: Декабристи — перші російські дворяни-революціонери, які у грудні 1825 року прагнули силою встановити в Росії конституційний лад. | |||
| 88020 | вул. | вул. Новаторів | , периферійна зона | |||
| 88001 88007 | вул. | вул. Кольцова | мкр. Радванка — Горяни, серединна зона (П № 2—56, НП № 1—75), периферійна зона (П № 58—172, НП № 77—157) | У передмісті Радванка розташований колишній садибний будинок поміщика, XVI—XVII ст., що є найбільш раннім пам'ятником житлової архітектури міста. У зв'язку з тим, що будинок деякий час використовувався лісництвом можна зустріти іншу назву будови „Будівля Лісництва“. Тут в 1620 р. народився угорський поет І. Дендеші. (вул. І. Дендеші, № 8). Неподалік знаходиться кар'єр, що представляє собою вулканічний базальтовий купол з озером. Костел Св. Яна Непомука (колишня римо-католицька церква у с. Радванка) розташована майже на краю гранітної скелі, зліва від старовинного кладовища. Свого часу єдина римо-католицька у всьому Ужанському комітаті. Її заснування датують далеким 1640 роком. Після Горянської ротонди Радванська римо-католицька церква була другою по своїй вагомості пам'яткою в околицях Ужгорода. Під горою, перш ніж дістатися до самої церкви, турист знайде спорожнілий постамент, на якому колись красувалася статуя святого Яна Непомуцького. Сам кам'яний Ян, обезглавлений, сьогодні моторошно підпирає рештки стін. Під лівою стіною римо-католицької церкви зберігся постамент, на якому у 50-ті роки стояла кам'яна статуя Яна Непомуцького. Є табличка із вказівкою, що це пам'ятка архітектури. | ||
| 89412 | вул. | мкр. Шахта | ||||
| вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | |||||
| провул. | периферійна зона | |||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88020 | Добоша Степана | вул. | 2016 | вул. Пархоменка Олександра | центральна зона | Для довідки: Добош Степан Васильович (1912, с. Обава, Мукачівський район — 1978, Пряшів, Словаччина) — один із засновників і перший ректор Ужгородського університету. Пархоменко Олександр (1886—1921) — учасник бойових дій в Україні 1917—1921 рр., червоний командир. |
| 88017 | вул. | серединна зона | Для довідки: Добролюбов Микола (1836—1861) — російський літературний критик, публіцист, революційний демократ. | |||
| 88007 | пров. | 2018 | пров. Мечникова Іллі | серединна зона | ||
| 88002 | Добрянського Адольфа | вул. | до 1977 р. вул. Добрянського, до 1992 р. вул. Матросова | Для довідки: Добрянський Адольф (1817—1901) — західноукраїнський політичний і громадський діяч, історик. | ||
| 88017 | Довбуша Олекси | вул. | периферійна зона | Для довідки: До́вбуш (Добощук) Оле́кса Васильович (1700—1745) — найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах. Мав брата Івана. | ||
| 88014 | вул. | Доманинці, периферійна зона | ||||
| 88007 | Довговича Василя | вул. | Олекси | серединна зона | Для довідки: Василь Довгович (справжнє прізвище Довганич; 1783—1849) — український філософ, мовознавець, поет, священик. Перший закарпатський академік (член Академії наук Угорщини з 1831). Борканюк Олекса (1901—1942), організатор партизанської боротьби на Закарпатті, секретар Закарпатського крайкому партії. | |
| 88000 88008 | Довженка Олександра | вул. | вул. Млинська (XVII ст.), Млинна (поруч був млин), потім — Пивоварна (там була пивоварня), а ще пізніше — Самовольського. вул. Калініна. | , квартал Галагов | Варто прогулятись вул. Довженко, де збереглись будинки чехословацького періоду, що є зразками високого рівня архітектурної майстерності. Родзинкою є амбар та винний льох (1781 р.) (вул. Довженко/вул. Ференца Ракоці II, № 2). Для довідки: Довженко Олександр (1894—1956) — український, радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. | |
| вул. | неправильно Дайки | колишня вул. Мате Залки | центральна зона | |||
| 88017 | Докучаєва Василя | вул. | серединна зона | Церква Св. Архистратига Михаїла (вул. Докучаєва, 27, маг. „Веселка“) Для довідки: Докучаєв Василь (1846—1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. | ||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці, за межами міста, периферійна зона | ||||
| 88014 88002 | вул. | вул. Горького | мкр. Доманинці, периферійна зона | На вулиці Доманинській у 1916 р. була збудована лютеранська церква (навпроти будинку „Просвіти“) та гонведська казарма ім. Ференца Йосифа, неподалік від якої розташувалася школа глухонімих. | ||
| вул. | 2009 | периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, серединна зона | ||||
| 88018 | вул. | серединна зона | Для довідки: Д. Донський — князь Московський та Володимирський. | |||
| 88009 88015 | Достоєвського Федора | вул. | „Новий“ р-н, периферійна зона | Для довідки: Достоєвський Федір (1821—1881) — великий російський письменник. | ||
| 88020 | вул. | вул. Кольцова | мкр. Дравці, периферійна зона | |||
| 88015 | вул. | мкр. Боздош, периферійна зона | ||||
| 88002 | Другетів | вул. | Від площі Корятовича аж до Оноковського каналу тягнеться старовинна вулиця Другетів. | до 1992 р. частина вул. Горького | ЗОШ№ 2 — міст через канал, центральна зона (П № 60—96, НП № 57—87), серединна зона (П № 98—172, НП № 89—115) | Для довідки: Другети — угорський магнатський рід французького походження. |
| 88017 | пл. | центральна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, П серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Єньковської, периферійна зона | ||||
| 88005 | вул. | серединна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр. „Шахта“, периферійна зона | Для довідки: Дунаєвський Ісаак (1900—1955) — видатний радянський композитор. | |||
| 88000 | вул. | вул. Шерстяна (Вовняна), вул. Базарна. | На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул. Духновича, № 2), а навпроти аптека (вул. Духновича, № 1/пл. Корятовича, № 8). Міні-скульптура „Ейфелева вежа“ (на розі вул. Духновича і Капітульна). Для довідки: Духнович Олександр (1803—1865) — греко-католицький священик, українсько-русинський письменник, педагог, поет, культурний діяч. |
Е
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88018 | Егана Едмунда | пл. | пл. К. Маркса | т. з. мкр „Мала Прага“, серединна зона | Для довідки: Едмунд Еган (1851—1901) — відомий фахівець із економіки сільського господарства Угорщини. | |
| 88002 | вул. | серединна зона | ||||
| 88000 | Ерделі Адальберта | вул. | Для довідки: Ерделі Адальберт (1891—1955) — український живописець, основоположник Закарпатської школи образотворчого мистецтва. |
Є
| N | Назва | Тип | уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | Європейська | вул. | р-н вул. Озерної, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | Єньковська | периферійна зона | |||
| 88017 | пров. | р-н маг. Веселка» та СМ «Дастор», серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | мкр. «Садовий», периферійна зона |
Ж
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88020 | вул. | вул. Енергетиків, вул. Інтернаціональна | мкр. Дравці, периферійна зона | Церква Різдва Пресвятої Богородиці («Дравці», вул. Жатковича, 1). | ||
| 88018 | Жемайте Юлії | вул. | колишня вул. Бічна | центральна зона | Для довідки: Жемайте Юлія (1845—1921) — литовська письменниця, прозаїк та драматург. | |
| 88000 | вул. | 2009 | р-н гот. «Дружба», серединна зона | |||
| 88017 | вул. | 2009 | кв. ім. Саксаганського, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | квартал , периферійна зона | ||||
| 88000 | Жупанатська | пл. | пл. Радянська | Популярний серед молоді сквер-альпінарій на пл. Жупанатській у самому центрі міста. Тут у бронзі застигли засновники закарпатської школи живопису Йосиф Бокшай та Адальберт Ерделі. Пам'ятник живописцям був встановлений у 1992 р скульптором М. Олійником. Поряд знаходиться двоповерховий будинок у стилі ампір — колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. № 3). Біля музею стоїть будівля реформатського храму 1793—1796 рр. у псевдоготичному стилі (Жупанатська пл. № 5). Сучасного вигляду храм набув в 1905—1906 рр. за проектом будапештської фірми «Фегер та Ріхтер». Реальна школа для хлопців споруджена в 1904 р. у стилі англійського романтизму. Нині тут діє загальноосвітня школа № 4 (вул. Жупанатська, № 10). | ||
| 88017 | Журавлина | вул. | периферійна зона |
3
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88002 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | До 1984 р. вул. Фізкультурна До 1992 р. вул. Тульська | мкр «Західний», серединна зона (П № 2—28а, НП № 1—53), периферійна зона (П № 30—170, НП № 55—169) | Свято-Вознесенський храм (вул. Загорська). | ||
| 88014 | Задора Дезидерія | вул. | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Задор Дезидерій (1912—1985) — піаніст, диригент, педагог. | ||
| 88017 | вул. | серединна зона | Каплиця (вул. Закарпатська). | |||
| 88005 | вул. | центральна зона (№ 2—2ж, 1—1а), серединна зона (П№ 6—46, НП№ 3—11) | ||||
| 88000 | вул. | |||||
| 88000 | вул. | Замкові сходи з'єднують вул. Капітульну і Підгірну. | Замкові сходи — звідси починалося місто і ті перші 10 вулиць, які зафіксовані в описі 1691 року. Ці сходи ведуть до Ужгородського замку, внизу жили люди, які обслуговували його жителів. Колись це була стежка, яка згодом перетворилася на сходи. Їх пофарбували у кольори веселки і вздовж встановили автентичні лавиці для закоханих. Звідси віткривається чудовий краєвид Ужгорода. Нині через цей маршрут проходять гості з усього світу. | |||
| 88018 88015 88009 | вул. | н/н Заньковецька | «Новий» р-н (№ 76—95), серединна зона (П № 2—38, НП № 1—27), периферійна зона (П № 48—72а, НП № 29—77г) | Монастир Св. Антонія (вул. Заньковецької, 9а, біля озера). Церква Марія-Повчанської Ікони Божої Матері (вул. Заньковецької, 9а). Біля спорткомплексу «Юність» (вул. Заньковецької, 5) красується (правда, недоглянута) скульптура дівчини, зростом із людину. Вздовж вулиці в квітні-травні цвітуть сакури. Для довідки: Заньковецька Марія (1854—1934) — видатна українська актриса. | ||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | Галагури, периферійна зона | ||||
| Затишна | вул. | р-н Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88018 | пров. | радіоцентр, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | Зелемирська | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88000 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | кв. ім. Саксаганського, периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | вул. 29 червня | серединна зона | |||
| 88017 | вул. | периферійна зона | Свято-Воскресенський чоловічий монастир (вул. Золотиста, 35). | |||
| 88017 | провул. | 2009 | провул. Залізний | мкр. Червениця, периферійна зона |
І
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88007 | Івасюка Володимира | вул. | серединна зона | Для довідки: Івасюк Володимир Михайлович (1949—1979) — український композитор, поет, один із основоположників української естрадної музики, автор 107 пісень, Герой України (посмертно). Терек Павло — популярна фігура на Закарпатті 20—30-х років, робітник-угорець, борець за соціальне і національне визволення, пропагандист, один із керівників крайової комуністичної організації, депутат чехословацького парламенту. | ||
| 88002 | пров. | 2018 | пров. Насипний. До 1977 р. частина вул. Насипної (№ 33—41 вкл.) | серединна зона | ||
| 88007 | вул. | 2016 | мкр. Радванка, серединна зона | Для довідки: Ірлявський Іван (справжнє ім'я та прізвище Рошко Іван Іванович (1919—1942) — український поет, журналіст, громадський діяч, один з активних творців Карпатської України. Народився в с. Ірлява Ужгородського району, розстріляний у Бабиному Яру у 1942 р. | ||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| вул. | 2009 | периферійна зона |
Й
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88015 | вул. | вул. Ш. Петефі | р-н вул. Заньковецької, серединна зона | Для довідки: Йокаї Мор (1825—1904) — видатний угорський романіст |
K
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість, квартал, мікрорайон | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | серединна зона | ||||
| вул. | 2009 | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88017 | пров. | 2007, новий | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88014 88002 | вул. | Частина вулиці до 1977 р. — вул. Насипна (№ 1—26 включно, 42, 43, 52—54 включно) | мкр. «Підлипники», серединна зона (П № 2—88), за межами міста — периферійна зона | |||
| 88002 | вул. | |||||
| 88000 | вул. | Це перша і найдавніша вулиця Ужгорода, в 1691 р. називалась Замковою. З 1776 р. вулицю перейменували на Капітульну, а за радянських часів — на Кремлівську. За часів незалежності вулиці повернули її історичну назву — Капітульна. | Одразу із Корзо через вул. Волошина можна потрапити на вул. Капітульну. Це була єдина вулиця, розміщена в межах зовнішніх оборонних споруд замку. Одна із найкрасивіших пам'яток старовинного Ужгорода — це Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Капітульна, 11). Поруч — Єпископська резиденція, а сьогодні бібліотека університету (вул. Капітульна, № 9). Навпроти — сквер Марії-Терезії (вул. Капітульна, 4a/6). Міні-скульптура «Ейфелева вежа» в основі старовинного ліхтаря (на розі вул. Духновича і Капітульна). У кінці тихої вулиці знаходяться Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) — це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований у центрі міста на Замковій горі. Збереглися стіни, бастіони, палац та фундамент готичного замкового костелу 14 ст. У дворі Закарпатського краєзнавчого музею (Ужгородський замок) три скульптури — Геракл (автор В. Кінне), Гермес та Турул. Поруч з замком знаходиться один із перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту або «Скансен» (вул. Капітульна, № 33а), побудований в 1970 р. в місці, яке називали «Відьмина яма». Жителі міста називають музей просто «старе село». Навпроти музею знаходиться один із найстаріших педагогічних закладів на території України — колишня будівля греко-католицької семінарії (1883—1886 рр.), де, до речі, викладав перший Президент Карпатської України Августин Волошин (вул. Капітульна, № 24). На стіні будівлі встановлено дві меморіальні таблиці — Августину Волошину та вихованцям семінарії, які загинули на Красному Полі під Хустом 15.03.1939 р. Сьогодні приміщення семінарії займає юридичний факультет УжНУ. | |||
| 88015 | вул. | 2016 | вул. Мондока Івана | серединна зона | Для довідки: Олекса́ндр Васи́льович Капуш (1991—2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2017, посмертно). Мондок Іван (1893—1937) — професор Ужгородської гімназії, канонік. | |
| 88018 88015 | вул. | одна з найдовших і основних вулиць міста. | вул. | «Новий» р-н, центральна зона (П № 2—28, НП № 1—27), серединна зона (П № 32—90, НП№ 35—141), периферійна зона (П№ 92—158, НП№ 143—189) | Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (вул. Капушанська). На вул. Капушанськый (Перемоги) висадили сакури. Для довідки: Вулиця Капушанська — одна з найдовших вулиць міста, її назва походить від напрямку дороги до міста Великі Капушани у Словаччині. У Радянські часи вулицю перейменували на честь річниці перемоги у Другій світовій війні. Кілька разів вулиця почергово змінювала свою назву, то на вулицю Капушанську, то на вулицю Перемоги Через це виникла плутанина в позначені окремих будинків. Істроичну назву (Капушанська) повернуто у 2018 році. Автодорога, яка з'єднує центр міста з одним із найбільших мікрорайонів «Новим районом» (від площі Петефі до села Сторожниці). Вулиця Капушанська одна з «в'їзних» у місто. | |
| 88001 | провулок | Горяни, периферійна зона | ||||
| 88002 | вул. | центральна зона | Для довідки: Кармелюк Устим (1787—1835) — український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі. | |||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр Червениця, периферійна зона | |||
| вул. | Для довідки: Карпатська Україна — Українська незалежна держава на частині території Закарпаття з 14 по 15 березня 1939 р. | |||||
| пл. | центральна зона | |||||
| 88000 | пров. | 2018 | пров. Підгірний | |||
| 88017 | пров. | периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | нова вулиця на околиці міста (р-н СМ «Нова лінія»), перейменована у 2018 | , периферійна зона | Для довідки: (1821—1890) — юрист, журналіст, перший історик м. Ужгорода — у 1861 р. видав книгу «Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні». Народився в с. Гойдудорог (нині село в Угорщині). Помер та похований у с. Завадка (нині село в Словаччині). | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Каяни (Швеція). | |||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | колишня вул. Чорноморська | серединна зона | |||
| 88018 | наб. | колишня наб. Молотова | центральна зона | Православна набережна продовжується Київською набережною. Ця місцина теж рясніє міні-скульптурками. Мініатюрний пам'ятник Орієнтувальнику, Їглавські їжачки, Вузол Кротона, Солдат Швейк прикрашають перила. Також на набережній знаходиться обласний музичний драмтеатр ім. братів Шерегіїв. На площі перед його входом красується відлитий у бронзі монумент греко-католицькому священику, письменнику та педагогу Олександру Духновичу. Встановлений пам'ятник в 1998 р. Його автор — М. Белень. У травні на набережній цвітуть білі та рожеві каштани. Храм Святої Тройці (Київська набережна, 16). | ||
| 88018 | пл. | пл. 50-річчя СРСР | центральна зона | Українська Православна Церква Московського патріархату Свято-Хресто-Воздвиженський кафедральний собор, який складається з нижнього Хресто-Воздвиженського храму та верхнього храму Христа Спасителя (пл. Кирила та Мефодія, № 7), був побудований в 1994 р., вміщає 5 тис. осіб. Перед готелем «Інтурист Закарпаття» (пл. Кирила і Мефодія, 5) є дві скульптури. Перша — це популярна серед туристів скульптура перед входом у готель, — ведмідь із крилами, який лапою тримає Землю. Створена ця скульптура у 2007 р. скульпторами М. Колодком, І. Цубиною та О. Єлезаровим, проте про двох останніх рідко згадують. Друга — пам'ятник закарпатським добровольцям, які загинули у Другій світовій. Автор — І. Бровдій, встановлено його у 2001 р. Для довідки: Кирило і Мефодій — македонські слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову. | ||
| Кирилівська | вул. | 2009 | р-н гост. «Дружба», серединна зона | |||
| Кишинівська | вул. | периферійна зона | ||||
| 88000 | Кірпи Георгія | пл. | пл. Привокзальна | залізничний вокзал, центральна зона | В грудні 2005 року Привокзальну площу в обласному центрі перейменували на площу Г. Кірпи. До 61-ї річниці з дня народження — 20 липня 2007 р. — встановили на Ужгородському вокзалі меморіальну дошку, погруддя та міні-музей Георгія Миколайовича Кірпи. У самому приміщенні вокзалу встановлене мармурове погруддя, а за склом — форма та деякі особисті речі Героя України. Це робота рук київських скульпторів, авторів надмогильного пам'ятника Кірпі. Для довідки: Кірпа Георгій (1946—2004) — український політичний діяч, інженер-транспортник, Герой України. | |
| 88017 | вул. | мкр Червениця, периферійна зона | ||||
| 88015 | вул. | мкр. Боздош, периферійна зона | Для довідки: Дмитро Климпуш — один із керівників Гуцульської республіки. | |||
| 88017 | вул. | виправлено помилку Клочарука | мкр. Червениця, периферійна зона | Для довідки: Степан Клочурак — громадсько-політичний діяч, президент Гуцульської республіки 1918—1919 рр. | ||
| 88017 | пл. | серединна зона | Для довідки: Лаборець (приблизно 875—892) — князь ранньофеодальної держави слов'янських племен білих хорватів між Тисою і Дунаєм. | |||
| 88017 | вул. | кв. ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона | Для довідки: Князь Олег | |||
| вул. | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | |||||
| 88006 | вул. | серединна зона | Для довідки: Кобилянська Ольга (1863—1942) — українська письменниця. | |||
| 88018 | вул. | серединна зона | Для довідки: Вілмош Ковач — відомий угорський закарпатський письменник і перекладач, тривалий час жив і працював в Ужгороді у видавництві «Карпати». Белінський Віссаріон (1811—1848) — російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст. | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр «Радванка», серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88009 88005 88015 | вул. | 2016 | вул. Джамбула Джабаєва | серединна зона (П № 8—78, НП № 15—95), периферійна зона (П № 80—80а, НП № 97—117) | Для довідки: Іванович (1926—2015) — український ботанік, доктор біологічних наук, професор УжНУ та НУ «Києво–Могилянська академія», похований у м. Ужгороді. Джамбул Джабаєв (1846—1945) — казахський, радянський поет-акин. | |
| 88015 | вул. | вул. Достоєвського-Погорєлова, периферійна зона | ||||
| 88018 | вул. | центральна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Корвалліс (США). | |||
| 88000 | Корзо | вул. | вул. Мостова, Великомостова, Рашина, Ф. Казінці, Суворова | Це і є історичний центр міста — найвідоміша центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо. Частина будинків збудована в чехословацький період. Спеціальний туристичний ліхтар–вказівник покаже вам потрібний напрямок. Тут у серці історичного центру на розі вул. Корзо і Волошина на стіні побачите Ліхтарника дядю Колю, який запалює ліхтарі (2010 р., скульптор М. Колодко). Пам'ятник присвятили реальному жителю міста, який протягом 40 років вмикав старі ужгородські електричні ліхтарі. Цей пам'ятник — туристична принада. Дядя Коля за роботою. Його ще добре пам'ятають старожили як ерудовану та начитану людину. Саме тому біля драбини скульптор встановив портфель із книжками, який ліхтарник завжди носив із собою. Також поблизу — глобус Закарпаття. | ||
| 88020 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 88000 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | Для довідки: Короленко Володимир (1853—1921) — російський, український письменник, журналіст, правозахисник. | |||
| 88000 | вул. | Площа поділялася на площу Галькову (згодом Сечені) і вулицю Ринкову. Перша її назва — Галькова. | Одна з найдавніших площ міста, де щорічно збиралися ярмарки. Для довідки: Корятович Федір (бл. 1331—1414) — литовський князь із роду Коріятовичів, син Коріята-Михайла Гедиміновича, що князював у Новгород-Литовському князівстві. | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | серединна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Котляревський Іван (1769—1838) — письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури. | |||
| 88017 | пров. | 2009 | провул. Сірчаний | квартал «вул. Загорська», периферійна зона | ||
| 88000 | вул. | центральна зона | Біля обласної прокуратури на вул. Коцюбинського побачимо одразу два пам'ятники — пам'ятний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового, та пам'ятник працівникам прокуратури скульптора М. Беленя. На відкритті останнього у 2011 р скульптор розповів: «У цій скульптурі вміщено слов'янський світ, а його символ — лист липи. Тут віднайдете символічні знаки — перше зображення людини-птаха та перше зображення тризубу». Для довідки: Коцюбинський Михайло (1864—1913) — український письменник, голова «Просвіти» у Чернігові, один із організаторів Братства тарасівців. | |||
| 88000 | вул. | Кошіцька | Колишня вул. Глубока, Мий утца — на Глубоку (сучасна Кошицька) (20—30-ті рр. ХХ ст.), | серединна зона | ||
| 88006 | вул. | серединна зона | Каплиця Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Кошового, поліція). Для довідки: Кошовий Олег (1926—1943), один із керівників підпільної організації «Молода гвардія» у Краснодоні, Герой Радянського Союзу. | |||
| 88018 | вул. | вул. Кірова, колишня частина вул. Кірова | ринок «Белінського», серединна зона | Для довідки: Кошут Лайош (1802—1894) — угорський державний діяч, прем'єр-міністр і правитель–президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849 рр. | ||
| 88017 | пров. | 2018 | пров. Мартона Іштвана | , периферійна зона | ||
| 88017 | пров. | , периферійна зона | ||||
| 88001 | вул. | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: | |||
| 88000 | вул. | вул. Червона | серединна зона | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | Для довідки: | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | центральна зона | Для довідки: Крилов Іван (1769—1844) — російський байкар. | |||
| 88000 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | серединна зона | ||||
| 88000 | провулок | Рекомендується до перейменування | серединна зона | |||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», , периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, пол. Krosno. |
Л
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88009 88015 | вул. | н/н Легоцька. магістральна вулиця. | вул. 60-річчя СРСР | «Новий» район, периферійна зона | Храм Всіх Святих (вул. Легоцького, 76). Пресвятої євхаристії при монастирі Стрітення Господнього братів Капуцинів (вул. Легоцького, 44а). Для довідки: Легоцький Тиводар (1830—1915) — історик, етнограф, фундатор археології й музейної справи на Закарпатті. | |
| 88007 | вул. | вул. Новостефаника | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Лелекач Микола (1909—1975) — історик, педагог, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття. | ||
| пров. | 2018 | пров. Грибоєдова Олександр | серединна зона | Для довідки: Леонтович Микола (1877—1921), український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог, автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик». | ||
| 88018 | вул. | р-н вул. Швабської, центральна зона | Для довідки: Лермонтов Михайло (1814—1841) — російський поет, прозаїк, драматург, художник, офіцер. | |||
| 88018 | вул. | Готель «Ужгород», серединна зона | ||||
| 88001 | вул. | вул. Жданова | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Лисенко Микола (1842—1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог. | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| вул. | 2009 | периферійна зона | ||||
| 88000 | пров. | 2018 | пров. Кошицький | периферійна зона | Для довідки: Лібшер Адольф (1887—1965) — чеський архітектор, автор плану забудови Малого Галагова в Ужгороді, спроектував ряд будівель в Ужгороді: Крайовий суд, в'язницю, блок житлових будинків для чиновників. | |
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона | ||||
| 88018 88015 | вул. | мкр. Боздош, периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88006 | вул. | серединна зона | ||||
| 88014 | вул. | вул. Севастопольська | мкр «Мала Прага», р-н вул. Другетів, серединна зона | Для довідки: Лодій Петро (1764—1829) — український закарпатський філософ, письменник, поет, правник, педагог. | ||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | центральна зона | Для довідки: Ломоносов Михайло (1711—1765) — російський учений-натураліст, геохімік, поет, реформатор російської мови, перший російський академічний учений. | |||
| 88017 | вул. | 2009 | , периферійна зона | |||
| 88000 | вул. | вул. Щорса | Для довідки: Лучкай (Поп) Михайло (1789—1843) — закарпатський мовознавець, фольклорист та історик, парох Ужгородського Свято-Преображенського храму. | |||
| 88007 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | , периферійна зона |
М
| поштовий індекс | Назва | Тип | уточнення | Колишні назви | Місцевість, мікрорайон | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88000 | вул. | р-н УжНУ, периферійна зона | ||||
| вул. | нова, 2018 | Для довідки: Мазепа Іван (1639—1709) — український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорізького. | ||||
| 88005 | вул. | серединна зона | Для довідки: Макаренко Антон (1888—1939) — український та радянський педагог, письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання. | |||
| 88017 | пров. | кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр «Мала Прага», серединна зона | ||||
| пров. | провулок з'єднує вулиці Корятовича і Фединця | центральна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Щедріна, «компотний» р-н, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | р-н вул. Кошицької, серединна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, серединна зона (П № 2—28в) | ||||
| 88017 | вул. | р-н УжНУ, периферійна зона | ||||
| вул. | 2009 | периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр. , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88002 | вул. | , серединна зона | Для довідки: Маресьєв Олексій (1916—2001) — радянський льотчик-ас, Герой Радянського Союзу. | |||
| 88014 | вул. | вул. Жданова | мкр «Мала Прага», серединна зона | Для довідки: Маркуш Олександр (1891—1971) — український закарпатський журналіст, етнограф, письменник. | ||
| вул. | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | |||||
| 88020 | вул. | 2016 | , периферійна зона | Для довідки: Сергій Мартин (механік-водій військової частини 1778. Загинув у червні 2014 р. в бою біля смт Металіст на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави). | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | Для довідки: | |||
| 88017 | вул. | колишня вул. Островського Олександра | серединна зона | Для довідки: (президент Чехословаччини 1918—1935 рр., зробив великий внесок у розвиток Закарпаття). Островський Олександр (1823—1886) — російський драматург. | ||
| 88002 | пров. | колишня частина вул. Кутузова | серединна зона | |||
| 88017 | пров. | 2007, новий | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88002 | вул. | 2018 | вул. , Туряниці Івана | серединна зона | Для довідки: Художник Кашай А. жив і працював у будинку по цій вулиці, там досі живе його родина. майстерня-музей та будинок художника Антона Кашшая (24.01.1921 — 31.12.1991 рр., ужгородський живописець, народний художник України Туряниця Іван (1901—1955) — закарпатський комуністичний діяч. Кароль Мейсарош (20.07.1821 — 02.02.1890 рр.) — відомий ужгородський юрист-публіцист, автор першої історії Ужгорода. | |
| 88000 | вул. | центральна зона | Для довідки: Менделєєв Дмитро (1834—1907) — російський хімік, один із авторів Періодичної таблиці хімічних елементів. | |||
| 88001 | вул. | мкр Горяни, периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | серединна зона | Для довідки: Мечников Ілля (1845—1916) — український, російський і французький науковець, один із основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології. | |||
| вул. | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | |||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | Для довідки: | |||
| 88005 88009 88015 88018 | вул. | вул. Героїв Сталінграда | серединна зона (П№ 4—36, НП 3—29а), периферійна зона (П№ 38—60, НП№ 37—71) | Храм на честь рівноапостольного князя Володимира та княгині Ольги (вул. Минайська, 71, район Залізничної лікарні). Гуляючи вулицею, куди туристи звертають рідко, біля зупинки (навпроти супермаркету) можна помітити «заховану» скульптуру, яка створена ще за радянських часів. Там є напис: «В ознаменування дружби радянських і чехословацьких будівельників скріпленою загальною творчою працею встановлений цей знак». А з'явився він ще у 1987 р (коли і раніше згадана «Земля»), його скульптором є В. Олашин. Навколо цього пам'ятника проходять часто, але майже ніколи не помічають і вже точно біля нього не фотографуються. | ||
| 88017 | вул. | квартал «вул. Загорська», периферійна зона | ||||
| 88002 | вул. | Хімфак, центральна зона | Для довідки: Панас Мирний, справжнє ім'я: Панас Рудченко (1849—1920) — український прозаїк та драматург. | |||
| 88000 | пров. | ТЗ «Кошицький», серединна зона | ||||
| вул. | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | |||||
| 88017 | вул. | магістральна вулиця | рос. Таможенная | центральна зона (П № 2—36, НП № 1—23), серединна зона (П № 38—66, НП № 25—27) | ||
| 88000 | вул. | Для довідки: Митрак Олександр (1837—1913) — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття. | ||||
| 88000 | вул. | мкр. Червениця, серединна зона | ||||
| Михайлянца Едуарда | пров. | , 2019 | центральна зона | |||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88015 | вул. | вул. Бели Куна | серединна зона | Для довідки: Міксат Кальман (1847—1910) — відомий угорський письменник XIX—XX ст. | ||
| 88017 | вул. | мкр «Західний»,, периферійна зона | ||||
| 88009 | вул. | «Новий» р-н, периферійна зона | Для довідки: Міцкевич Адам (1798—1855) — видатний польський поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. | |||
| 88014 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Мічурін Іван | |||
| 88009 88015 | вул. | «Новий» р-н, периферійна зона | Для довідки: Можайський Олександр (1825—1890) — морський офіцер, капітан І рангу, винахідник першого у світі літака. | |||
| ? 88017 | пров. | вул. Керченська, серединна зона | ||||
| 88020 | вул. | мкр. Дравці, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| вул. | периферійна зона | |||||
| 88001 | пров. | , периферійна зона | Церква Покрова Пресвятої Богородиці (мкр «Горяни», пров. Музейний). Горянська церква св. Миколи XII—XIV ст. (мкр «Горяни», пров. Музейний). | |||
| 88017 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | магістральна вулиця | вул. Мункачі | центральна зона | Для довідки: раніше вулиця називалася іменем відомого угорського живописця Мігая Мункачі, проте помилковий переклад з угорської зробив із неї Мукачівську. | |
| 88002 | вул. | серединна зона | Для довідки: Мусоргський Модест (1839—1881) — російський композитор. |
Н
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88018 | пров. | центральна зона | Для довідки: Навої Алішер (1441—1501) — узбецький поет, державний діяч. | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| Нагірна | вул. | р-н Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88000 88008 | Народна | пл. | площа Леніна | центральна зона | Площа збудована у конструктивістському стилі (1934—1936) за 20 мільйонів чехословацьких крон. Колишній будинок Народної ради (Земського управління) (арх. А. Крупка). Сьогодні це будівля обласної держадміністрації. Тут ростуть найбільші тюльпанові дерева в Ужгороді. Будівля колишньої чеської жандармерії, де нині знаходиться медичний факультет УжНУ (пл. Народна, № 1). До вулиці прилягає сквер Героїв Майдану. Скульптури можна побачити і на будівлі пл. Народної (біля будинку ОДА). Бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку встановлено у березні 1999 р. у партерному сквері. Скульптор — М. Михайлюк. | |
| 88017 | вул. | 2008 | р-н вул. Озерної, периферійна зона | |||
| 88002 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Озерної, периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | 2014 | колишня вул. Уральська | центральна зона | ||
| 88000 | вул. | вул. Клари Цеткін | серединна зона | Для довідки: Ірина Невицька (1886, Словаччина — 1966, Пряшів) — письменниця і активна громадська діячка. | ||
| 88017 88000 | наб. | Близько 20-ти років вона носила ім'я відомого художника Ігнаца Рошковича. У радянські часи це була спершу Сталінградська, а потім Ленінградська набережна. А от у проміжку між цими назвами були два роки, коли цю вулицю називали набережною витязя Іштвана Горті. | Старий чеський квартал розташований в історичному центрі міста. Офіційно район називають кварталом «Галагов». Тут, по обидва боки від транспортного мосту або від пішохідного мосту простягається знаменита Липова алея — найдовша у Європі і третьою за довжиною у світі липовою алеєю. Її довжина — 2,2—2,5 км — близько 300 лип, яку було висаджено ще у 1928 р. Цвіте алея все літо, оскільки тут зібрані різні сорти лип. Восени 2017 р. було висаджено молоді сакури. В 2009 р. на протилежному березі була висаджена алея сакур, що також вважається найдовшою в Європі. Бронзовий пам'ятник президенту Карпатської Августину Волошину (2003 р. Він створений рукою скульптора М. Михайлюка, але дехто вказує на В. Олашина. Надпис на пам'ятнику це спростовує це). Сквер ім. Пушкіна, а також — 400-річний ясен Масарика. На перилах набережної оселився Джон Лорд — засновник «Deep Purple». Будинок колишньої жіночої гімназії збудований в 1912 р. у еклектичному стилі. Сьогодні тут знаходиться Лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка (наб. Незалежності, № 4). Між гімназією та ЦНАП на зеленій галявині — пам'ятник монументального мистецтва «Земля» скульптора М. Михайлюка та архітектора В. Лезу. Він стоїть тут з 1987 р. | |||
| 88018 | вул. | серединна зона | Для довідки: Некрасов Микола (1821—1878) — російський поет. | |||
| 88017 | пров. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Щедріна, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», , периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, угор. Nyíregyháza. | |||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, серединна зона | ||||
| 88018 | вул. | центральна зона | Для довідки: Новак Андрій (1850—1940) — закарпатський лікар, учений і педагог, засновник обласної клінічної лікарні. | |||
| 88018 | вул. | серединна зона | ||||
| 88018 | пров. | рекомендується до перейменування | серединна зона | |||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці |
0
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88020 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88020 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Огарьов Микола (1813—1877) — російський поет, публіцист, революційний діяч. | |||
| 88000 | вул. | центральна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Щедріна, периферійна зона | ||||
| вул. | Коритнянська, за заправкою, периферійна зона | |||||
| 88000 | Ольбрахта Івана | вул. | колишні назви: Північна, Підвальна, Винні ряди, Підвальний ряд (у другій половині 19 ст.). | З Капітульної звивистою вуличкою, облаштованою ще кілька десятиліть тому, можна спуститися на ще одну тиху і ошатну місцину. На цій старовинній вуличці розмістилася мистецька кав'ярня «Під Замоком» («Снек»). Біля входу на вас чекатиме тутешній «швейцар» — міні-скульптурка Миколи Шугая. Ботанічний сад із безліччю екзотів, серед яких є найбільші в Ужгороді тюльпанові дерева, які ростуть біля магнолії, одразу при вході на територію (вул. Ольбрахта, 6). А ще на цій вуличці можна побачити будиночки, яким не одне десятиліття, а то й століття. Колишній особняк письменника Івана Ольбрахта (вул. Ольбрахта, № 21). Над винними підвалами, на крутому схилі замкової гори, привертає увагу будівля в стилі конструктивізму, де сьогодні розміщується Гунгарологічний центр УжНУ. Це — колишня вілла Андрія Бродія (1895—1946), відомого закарпатського політичного діяча. Ужгородський ботанічний сад (вул. Ольбрахта, 6). Для довідки: Ольбрахт Іван, справжнє ім'я: Каміл Земан (1882—1952) — чеський письменник та громадський діяч. | ||
| 88014 | вул. | До 1976 р. частина вулиці мала назву вул. Українська | мкр. , периферійна зона | |||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці, периферійна зона | Для довідки: Іва́н Семе́нович Орлай (де Кобро́) (1771—1829) — учений-медик, освітній діяч, педагог, письменник. | |||
| 88000 | вул. | серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», мкр. Садовий, периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, | |||
| 88001 | вул. | колишня вул. Нова в с. Горяни | р-н вул. Краснодонців, «кавказький» р-н, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | р-н вул. Щедріна, периферійна зона | Церква Божого Милосердя (вул. Осипенка, 14). Для довідки: Осипенко Поліна (1907—1939) — радянська льотчиця, одна з перших жінок, удостоєна звання Героя Радянського Союзу. | |||
| 88002 | вул. | колишній пров. Шумний | ||||
| 88017 | вул. | 2016 | серединна зона | Для довідки: Зореслав — письменник, активний діяч Карпатської України. |
П
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | стадіон «Авангард», серединна зона | Для довідки: Павлов Іван (1849—1936) — фізіолог, засновник російської фізіологічної школи, лауреат Нобелівської премії. | |||
| 88002 | вул. | Для довідки: Павлович Олександр (1819—1900) — поет, громадський діяч, педагог. | ||||
| 88000 | пров. | 2018 | пров. Короленка Володимира | мкр. Червениця, периферійна зона | ||
| 88007 88001 | вул. | 2016 | вул. Тельмана Ернста | мкр Радванка, серединна зона (П № 2—10, НП № 1—17), периферійна зона (П № 12—28, НП № 23—37) | Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (мкр Радванка, вул. Тельмана). Для довідки: Андрій Палай — солдат навідник роти вогневої підготовки 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у лютому 2015 р. в результаті ракетно-артилерійського обстрілу поблизу Дебальцева на Донеччині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави. Тельман Ернст (1886—1944) — лідер німецьких комуністів, один із головних політичних опонентів Гітлера. | |
| 88002 | вул. | вул. Петра Великого | серединна зона | Для довідки: Панькевич Іван (1863—1933) — український художник, літератор, громадський діяч. | ||
| 88017 | наб. | периферійна зона | ||||
| 88000 | пров. | 2018 | пров. Театральний | центральна зона | ||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88005 | вул. | серединна зона | Для довідки: Пестель Павло (1793—1826) — дворянський революціонер, лідер декабристів у Україні, полковник. | |||
| 88000 | пл. | Найдавніша назва площі — Торгова поща. Пл. Орлина. Пл. Кошута. Пл. Т. Ґ. Масарика (1928). До 1961 р. пл. Сталіна До 1992 р. пл. Возз'єднання | На пл. Ш. Петефі в однойменному сквері «заховався» бронзовий пам'ятник угорському поету, публіцисту, громадському діячу та революціонеру Шандору Петефі. Встановлено його у 1990 р. Автор — Ф. Бені, ск. Б. Ференці. Поруч будівля колишнього готелю «Чорный орел» (пл. Петефи, 20) Нині тут діє Школа мистецтв. Палац Фріда — найвеличніший приватний будинок міста, який збудував Фрід Ігнац у 1910 р. Для довідки: Петефі Шандор, справжнє ім'я: Олександр Петрович (1823—1849) — угорський поет, публіцист, революційний діяч сербського і словацького походження. | |||
| вул. | нова, 2018 | Для довідки: Петлюра Симон (1879—1926) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, голова Директорії УНР. | ||||
| 88009 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Пирогов Микола (1810—1881) — російський та український хірург, анатом і педагог. | |||
| 88000 | вул. | р-н УжНУ, серединна зона | ||||
| 88001 | пров. | мкр. Горяни, периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | вулиця Домбалйо, 20—30-ті рр. ХХ ст. вул. Подкопецка, до 1992 р. частина вул. Горького | , вул. Собранецька–ЗОШ № 2 | |||
| 88001 | вул. | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Підгірянка Марійка, справжнє ім'я: Марія Ленерт-Домбровська (1881—1963) — українська поетеса. | |||
| 88000 | вул. | вул. Млинарська, до 1992 р. частина бульвару Визволення | центральна зона | |||
| 88014 | вул. | «Підлипники», периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н УжНУ, периферійна зона | Для довідки: Плотені Нандор Фердинанд (1844—1933) — композитор, відомий скрипаль, граф, землевласник, розгорнув у В. Лазах потужне винне та спиртове виробництво. | |||
| 88015 | (В. С.) | вул. | вул. Жуковського Василя | периферійна зона | Для довідки: Погорєлов Володимир (1926—1994) — учасник Великої Вітчизняної війни, начальник житлово-комунального господарства Ужгорода. Жуковський Василь (1783—1852) — великий російський поет, перекладач. | |
| 88009 | вул. | провул. Фурманова Д. | р-н вул. Джамбула, периферійна зона | |||
| 88007 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88018 | вул. | центральна зона | ||||
| 88017 | Польська | вул. | 2009 | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | ||
| 88015 | вул. | 2016 | вул. Плеханова Георгія | серединна зона | Для довідки: Олександр Попадинець — молодший сержант, командир відділення військової частини А1778. Загинув у бою внаслідок у червні 2014 року на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави. Плеханов Георгій (1856—1918) — теоретик і пропагандист марксизму, філософ, видатний діяч російського і міжнародного соціалістичного руху. | |
| 88002 | вул. | центральна зона | Для довідки: Попов Олександр (1859—1906) — російський фізик та електротехнік, винахідник радіо. | |||
| вул. | нова, 2018 | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | Для довідки: Попович Дмитро (07.11.1899 — 03.10.1968) — педагог, письменник, громадський і церковний діяч, засуджений на 25 р ГУЛАГу за відмову перейти у московське православіє. | |||
| 88017 | Постолакі Віталія | пл. |
| серединна зона | На XXVII сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) Ужгородська міська рада ухвалила рішення № 1691 (9.04.2015 р.), на якому вирішила перейменувати площу Спортивну у м. Ужгороді на площу ім. В. Постолакі. Для довідки: Бабушкін Юхим (1880—1927) — російський революційний діяч. Віта́лій Андрі́йович Постола́кі (20.02.1965 — 12.02.2015) — майор Збройних сил України. | |
| 88014 | вул. | 2016 | вул. Дмитра | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Потушняк Федір Михайлович (літературний псевдонім Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник (1910—1969) — український закарпатський письменник, науковець–етнограф, археолог. Народився у с. Осій Іршавського району. Похований у м. Ужгороді. Благоєв Дмитро (1856—1924) — болгарський політичний діяч, засновник Комуністичної партії Болгарії. | |
| 88000 | пл. | 1971 р. пл. Поштова, з 1992 р. пл. Героїв Космосу | ||||
| 88000 | наб. | магістральна набережна | наб. Ф. Палацького, наб. Московська | центральна зона | Свято-Покровський храм (Православна наб, 23). Церква Покрови Пресвятої Богородиці була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896—1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні. Далі — пам'ятник «Скорботна мати», монумент встановлений у знак пам'яті за загиблими воїнами-інтернаціоналістами (скульптор — В. Олашин). Ще один подібний монумент присвячений загиблим закарпатським міліціонерам. Автор — М. Белень. Біля пам'ятника у 2017 р. висадили два десятки сакур. Також на цій набережній є кілька міні-скульптурок: закоханій парі, Кубик-Рубик та Свободка на сходах. Нещодавно на набережній відновили ретро-ліхтарі. | |
| 88020 | вул. | промвул. р-н вул. Огарьова-тупик, периферійна зона | Для довідки: Пржевальський Микола (1839—1888) — мандрівник, природодослідник, науковець. | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, серединна зона | ||||
| 88007 | пров. | рекомендується до перейменування | мкр. Радванка, серединна зона | |||
| 88015 | вул. | Приладобудівельників | периферійна зона | |||
| 88000 | пров. | серединна зона | ||||
| 88006 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88020 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | р-н вул. Озерної, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88000 | пров. | ТЗ «Кошицький», серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | 2018 | пров. Добролюбова Миколи | серединна зона | Для довідки: Пулюй Іван (1845—1918), етнічний український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Добролюбов М. (1836—1861) — російський літературний критик, публіцист, революційний демократ. | |
| 88000 | Пушкіна | пл. | пл. Тиршова | Бюст російському поетові Олександру Пушкіну (1979 р. Авторами погруддя з мармуру є М. Попович та К. Лозовий). Поруч — пам'ятка архітектури 1934—1936 рр., де розташовано Закарпатське управління Національного банку України у стилі пізнього конструктивізму (пл. Пушкіна, № 1). На будинку є 4 скульптури. А якщо ви звернете на вул. О. Довженка, то над входом в Управління СБУ в Закарпатській області ще дві. Для довідки: Пушкін Олександр (1799—1837) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови. | ||
| 88001 | вул. | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Пчілка (псевдонім Ольги Петрівни Косач; 1849, Гадяч — 1930) — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925). | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона |
Р
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88007 | вул. | колишня вул. Енгельса | серединна зона | |||
| 88018 | вул. | н/н Радіщева | серединна зона | Для довідки: Радищев Олександр (1749—1802) — російський письменник, просвітитель, дисидент. | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88001 | вул. | мкр. Радванка, периферійна зона | Для довідки: Разіна Степана (1630—1671) — ватажок Селянської війни 1670—1671 рр. у Московії. | |||
| вул. | р-н вул. Сріблястої, периферійна зона | |||||
| вул. | територія ДОСААФ, периферійна зона | |||||
| 88008 88000 | Ракоці Ференца ІІ | вул. | вул. Свердлова. вул. А. Швегли (1925—1927) | Родзинка Чеського кварталу. Простягається повз сквер ім. Героїв Майдану. Навпроти (на перехресті вулиць Довженка–Ракоці (№ 2) — «Совине гніздо» або «Богольвар» — колишній винний льох, який датується 1781 р. Тут ужгородці та гості міста насолоджуються вином під час фестивалів. Далі по вулиці — Дендросад Лаудона (сквер міськлікарні, вул. Ф. Ракоці, 3), де можна відпочити та випити води. Вулиці Ракоці та сусідня Довженка дуже популярні в квітні та травні, коли цвітуть сакури та інші дерева. Для довідки: Ракоці Ференца ІІ (1676—1735) — князь Трансільванії (Семигороддя), керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. Антон Швегла — колишній голова уряду ЧСР. | ||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88015 | вул. | мкр. «Боздош», периферійна зона | ||||
| 88018 | вул. | Репіна | р-н вул. Володимирської, серединна зона | Для довідки: Рєпін Ілля (1844—1930) — російський художник-реаліст українського походження. | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Рилєєва Кіндрата (1795—1826) — російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України. | |||
| 88001 | вул. | колишня вул. Робітнича в с. Горяни | периферійна зона | Для довідки: Рильський (1895—1964) — український поет, публіцист, громадський діяч. | ||
| 88017 | вул. | квартал «вул. Загорська», периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | р-н пл. Ш. Петефі, центральна зона | ||||
| 88000 | вул. | р-н вул. Високої, серединна зона | ||||
| 88005 | вул. | 2016 | серединна зона | Для довідки: Ігор Розлуцький — водій-санітар медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у листопаді 2014 р. біля Станиці Луганської, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави. Проживав в Ужгороді біля вул. С. Лазо. Лазо Сергій (1894—1920) — російський революціонер, учасник Громадянської війни. | ||
| вул. | у 2009 р цю вулицю вилучили зі списку вулиць | периферійна зона | - | |||
| 88017 | вул. | р-н вул. Озерної, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | 2007, нова | р-н УжНУ, периферійна зона | |||
| 88017 | пров. | 2008 | кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | Підлягає перейменуванню (вже є Ірлявського) | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| наб. | наб. Незалежності (до буд. № 4) | центр | ||||
| 88014 | вул. | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Руданський Степан (1833—1873) — український поет. | |||
| 88000 | вул. | Кальварія, серединна зона | Некрополь. Для довідки: Руставелі Шота (1172—1216) — грузинський поет, один із найвидатніших представників літератури середньовіччя. | |||
| 88000 | вул. | центральна зона | ||||
| 88017 | сквер | пл. Дружби народів | На території парку, де у 2013 р. з'явилася арка з написом «Ротарі парк». | |||
| 88017 | сквер | 2018 | Частину Ротарійського скверу на пл. Дружби Народів, де знаходиться одноіменний пам'ятник перейменовано на сквер Героїв Чорнобиля | пл. Дружби народів | пам'ятник закарпатцям–ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи, на якому зображена постать оголеного чоловіка. Його автор В. Олашин. |
С
| поштовий індекс | Назва | Тип | Виправлення помилок | Колишні назви | Місцевість, квартал, мікрорайон | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88001 | вул. | колишня вул. Фізкультурна в с. Горяни | мкр. Горяни, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | мкр «Західний», , периферійна зона | Для довідки: Саксаганський Панас | |||
| 88017 | вул. | Неправильно Щедріна | мкр Червениця, периферійна зона | У 2002 р. закладено греко-католицьку церкву Св. Георгія на вул. Щедріна (Червениця). Для довідки: Щедрін Михайло, справжнє прізвище: псевдонім (1826—1889) — російський письменник. | ||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», квартал «Ярослава Мудрого», периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, румун. Satu Mare, Szatmar. | |||
| 88017 | вул. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88018 | вул. | 2018 | вул. Фірцака Іванна (2016), Ватутіна Миколи | , серединна зона | Для довідки: Свида василь (22.10.1913 — 19.04.1989) — український скульптор, народний художник України, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка, один із засновників Закарпатської школи скульптури). По цій вулиці знаходиться будинок художника з меморіальною дошкою. Ватутін Микола (1901—1944) — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу. | |
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88000 88005 88018 | проспект | (до 1957 р. пр. Булганіна), у 1960-х роках — площа, присвячена 50-літтю СРСР. Колишній пр. 40-річчя Жовтня | центральна зона | цвтіння сакур і райських яблунь. 18.04.2017 р. на проспекті Свободи заступник глави місії, міністр-радник Посольства Японії в Україні Мічіо Харада, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, заступник міського голови Олександр Білак та керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара висадили перші 10 сакур із 30-ти, які Посольство Японії подарувало нашому місту. Ще 20 посадять восени. | ||
| 88017 | вул. | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | ||||
| 88000 | пров. | 2007, нова | мкр. Червениця, периферійна зона | Монастир черниць Сестер-Василіанок (біля стомат. факультету УжНУ, провулок Сестер Василіанок). Для довідки: Сестри Василіанки є монахинями Чину Святого Василія Великого. Цей міжнародній Чин діє у східних Католицьких Церквах, які дотримуються візантійського обряду. Він є найдавнішим монашим Чином у світі, бо його корені сягають IV століття. | ||
| 88015 88018 | вул. | вул. Кірова | серединна зона | Для довідки: Сечені Іштван (1791—1860) — угорський політик, громадський діяч та письменник, граф, один із найвизначніших угорських державних діячів, засновник Угорської Академії наук. | ||
| 88014 | вул. | Сеченова | колишня вул. Нова в с. Доманинці | мкр. Доманинці, периферійна зона | Для довідки: Сєченов Іван (1829—1905) — видатний фізіолог, психолог. | |
| 88014 | вул. | вул. Чапаєва | р-н тубдиспансера, серединна зона | Для довідки: Сільвая Івана (1838—1904) — греко-католицький священик, поет і письменник русофільського напряму на Закарпатті. | ||
| вул. | мкр. «Підлипники» | |||||
| 88001 | вул. | 2016 | вул. Дев'ятого Січня | мкр. Радванка, периферійна зона | Для довідки: Січові стрільці — назва військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР та Збройних сил Української Держави, сформованих у 1917—1919 рр. на Наддніпрянській Україні. | |
| 88009 | (Г. С.) | вул. | периферійна зона | Для довідки: Сковорода Григорій (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. | ||
| 88001 | вул. | колишня вул. Перемоги в с. Горяни | мкр. Горяни, периферійна зона | |||
| 88000 | вул. | ТЗ «Кошицький», серединна зона | Для довідки: Сливка Володимир | |||
| 88017 | вул. | р-н вул. Щедріна, «компотний» р-н, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88015 88018 | наб. | мкр Новий, серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | 2007, новий | мкр. Червениця, периферійна зона | |||
| 88015 | вул. | мкр. «Боздош», периферійна зона | Для довідки: Дмитро Снігурський — відомий лікар-невролог. | |||
| 88000 88017 | Собранецька | вул. | магістральна вулиця | вул. Радянська | мкр. Червениця, центральна зона (П № 2—72, НП № 1—47), серединна зона (П № 74—144, НП № 51—87), периферійна зона (П № 146—224, НП № 131—185) | Весною тут квітнуть сакури та тюльпанові дерева (перед Держсанепідемстанцією). Свято-Миколаївський храм (вул. Собранецька; Аеропорт). Для довідки: найдовша вулиця міста, її назва походить від напрямку, який веде до містечка Собранце (Словаччина). |
| 88017 | вул. | квартал «Саксаганського», периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | серединна зона | ||||
| 88018 | пров. | 2007, новий | ЗОРТПЦ, «Новий» р-н | |||
| 88017 | вул. | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, угор. Szombathely. | ||||
| 88018 | вул. | серединна зона | ||||
| провул. | серединна зона | |||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | колишня вул. Б. Хмельницького в с. Доманинці | периферійна зона | Для довідки: Сосюра Володимир (1898—1965) — український письменник, поет-лірик, козак Армії УНР. | ||
| 88017 | вул. | р-н вул. Озерної, периферійна зона | ||||
| 88005 | пров. | серединна зона | Для довідки: Спартак (109—71 рр. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час великого повстання рабів проти Римської республіки. | |||
| 88007 | вул. | колишня вул. Горянська | мкр. Радванка, серединна зона | |||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | Церква Св. Великомученика Георгія («Червениця», вул. Срібляста, 17). | |||
| 88000 | вул. | вул. Маяковського | Для довідки: Ставровський-Попрадов Юлій (1850—1899) — закарпатський поет і освітній діяч на Пряшівщині, греко-католицький священик. | |||
| 88000 88005 | вул. | центральна зона (П№ 1—9, НП № 4—30), серединна зона (П № 36—60) | Сучасний залізничний вокзал по вул. Станційна, № 9. | |||
| 88015 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Старицький Михайло (1840—1904) — український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч. | |||
| 88014 | вул. | колишня вул. Доманинська | мкр. Доманинці, периферійна зона | Церква Успіння Пресвятої Богородиці («Доманинці», вул. Стародоманинська, 2). | ||
| вул. | 2009 | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Стефаник Василь (1871—1936) — український письменник, майстер експресіоністичної новели, депутат Австрійського парламенту від Галичини. | |||
| 88002 | вул. | Частина вулиці до 1977 р. вул. Насипна (№ 44—51 включ) | серединна зона | Для довідки: Столєтов Олександр (1839—1896) — російський фізик, один із фундаторів квантової фізики. | ||
| 88000 | вул. | вул. Ловелде, вул. Стрелніцка (20—30-ті рр. ХХ ст.) | серединна зона | Для довідки: названа так через те, що в 1860-х на ній розташовувався військовий тир. | ||
| 88017 | наб. | серединна зона | Перша алея дерев гінкго білоба з'явилася на початку квітня 2018 р. в Ужгороді, неподалік від ПАДІЮНу. Дерева висадили у рамках форуму #EcoDays. | |||
| 88005 | вул. | виправлено помилку Сурікова | серединна зона | Для довідки: Суриков Василь (1848—1916) — російський живописець, майстер історичних полотен. | ||
| 88007 | вул. | «Болотина», серединна зона |
Т
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | пров. | квартал «Садовий», периферійна зона | ||||
| вул. | 2009 | периферійна зона | ||||
| 88000 | пл. | площа Євгенія Фенцика | колишня площа ім. Хрущева | центральна зона | Готель «Корона», збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова «KORONA» вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика, № 5—7). Мармурове погруддя закарпатському письменнику, церковному діячеві Євгену Фенцику. Встановили його у 1926 р. біля облфілармонії в однойменному парку на пл. Є. Фенцика (поруч із пл. Театральна). Скульптор — О. Мондич-Шиналі. Закарпатський академічний обласний театр ляльок «БАВКА», пл. Театральна, 8. | |
| 88017 | вул. | мкр «Західний», кв. «ім. Саксаганського», периферійна зона | Для довідки: Олена — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН. | |||
| 88017 88014 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр Доманинці, периферійна зона | ||||
| вул. | нова вулиця, 2018 | Для довідки: Тиводар Михайло (7.02.1936 — 20.10.2017) вчений-етнолог, педагог вищої школи, професор Ужгородського національного університету. | ||||
| 88014 | вул. | до 2006 р. частина вул. Стародоманинської до № 96 | мкр. Доманинці, периферійна зона | |||
| 88014 | тупик (пров.) | колишня вул. Тисянська | мкр. Доманинці, периферійна зона | |||
| 88000 | вул. | , Кальварія, серединна зона | ||||
| 88000 88018 | вул. | вул. Готвальда | центральна зона | Для довідки: Тихий Франтішек (1886—1968) — чеський та український письменник, філолог-україніст, педагог. | ||
| 88014 | вул. | колишня вул. Суворова в с. Доманинці | мкр. Доманинці, периферійна зона | Для довідки: Тичина Павло (1891—1967) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. | ||
| 88014 | вул. | мкр Шахта, серединна зона (НП№ 1—15д, П№ 2—12), периферійна зона (П№ 16—110, НП№ 17—21а) | Храм на честь святителя Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського (вул. Тімірязєва, 17, мкр Шахта). Храм Святої Тройці (вул. Тімірязєва). Церква Свящ. Йософата і всіх Святих (вул Тимірязєва). Для довідки: Тімірязєв Климент (1843—1920) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, фундатор школи фізіології рослин. | |||
| 88015 | (Б. Ю.) | вул. | до 1995 р. частина вул. Заньковецької (від № 74 та № 79 і до межі міста). частина вул. Заньковецької (Легоцького — Чорновола) | «Новий» р-н, мкр. , периферійна зона | ||
| 88018 | вул. | центральна зона | Для довідки: Толстой Лев (1828—1910) — великий російський письменник, громадський діяч. | |||
| 88015 | алея, сквер, парк, площа | Слов'янська наб. | периферійна зона | |||
| 88001 | вул. | колишня вул. Ковпака до 1976 р. вул. Гвардійська в Горянах | мкр. Горяни, периферійна зона | Для довідки: Томчаній Михайло (1914—1975) — український письменник. | ||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці, периферійна зона | ||||
| 88014 | вул. | мкр. Доманинці | ||||
| 88017 | вул. | 2009 | , периферійна зона | |||
| 88017 | пров. | 2008 | квартал «вул. Загорська», периферійна зона | |||
| 88014 | вул. | колишня вул. Станційна в с. Доманинці | мкр. Доманинці, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88002 | вул. | центральна зона | ||||
| 88020 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | пров. | вул. Загорська-Нікітіна, периферійна зона | ||||
| 88000 | пров. | Туристичний | р-н вул. Далекої, серединна зона | |||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | 2008 | мкр. Червениця, р-н вул. Озерної, периферійна зона | |||
| 88017 | вул. | 2007 | мкр. Червениця, периферійна зона |
У
| поштовий індекс | Назва | Тип | уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88000 | вул. | р-н вул. Північної, серединна зона | ||||
| 88007 | вул. | мкр. Радванка, серединна зона (НП№ 1—77, П№ 2—60), периферійна зона (НП№ 83а—85а, П№ 64—90) | ||||
| 88007 | вул. | серединна зона | ||||
| 88000 | вул. | центральна зона | Для довідки: Леся Українка, справжнє ім'я: Лариса Косач-Квітка (1871—1913) — українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. | |||
| 88017 | пров. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», , серединна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Ульцин (Чорногорія). | |||
| 88017 | вул. | р-н УжНУ, серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | рекомендується до перейменування | серединна зона | |||
| 88000 | вул. | |||||
| 88020 | вул. | , периферійна зона | ||||
| вул. | Успенського | периферійна зона | Для довідки: Успенський Гліб (1843—1902) — видатний російський письменник, прозаїк, революційний демократ. | |||
| 88014 | вул. | Вчительська | Колишня вул. Ярочна в с. Доманинці | мкр. Доманинці, периферійна зона | ||
| пров. | До 1970 р. пров. Соляний До 1992 р. пров. П. Морозова До 1999 р. пров. З. Баконія | центральна зона |
Ф
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | |||||
| 88000 | Фединця Олександра | вул. | До 1992 р. частина бульвару Визволення, бульвар | Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893—1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (колишній центральний корпус УжДУ) (вул. Фединця, № 53). Перед її входом в 1994 р. відновлено бюст Габору Дойко (1768—1796) — відомому угорському поетові, який неповний рік викладав в Ужгородській гімназії, тяжко захворів і несподівано швидко помер. Бюст знаходився тут в 1909—1945 рр. У 1945 р, коли будівлю гімназії передали УжДУ, бюст поета зняли, а на його місці встановили бюст В. Леніна. Скульптуру передали у Закарпатський краєзнавчий музей. І тільки у 1994 р пам'ятник відреставрували і повернули на місце. Скульптуру виготовив ужгородський художник Едмунд Самовольский. Спочатку було задумано відлити бюст із бронзи, але Державна художня рада, яка затверджувала проект, запропонувала каррарський (Італія) мармур. Для довідки: Фединець Олександр (1897—1987) — відомий закарпатський лікар-хірург. | ||
| 88014 | вул. | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Федькович Осип (1834—1888) — український письменник, передвісник українського національного відродження Буковини. | |||
| 88000 | пл. | філармонія, центральна зона | «Кошти» — затишна територія, застелена тінню розлогих старовинних каштанів, — улюблене місце для посиденьок неформальної молоді міста. У центрі площі — пам'ятник-погруддя Євгенові Фенцику. З двох боків площу «прикривають» та роблять дуже камерною обласна філармонія (колишня ортодоксальна синагога) та ляльковий театр, на стінах якого полюбляють відточувати свою художню майстерність ужгородські графітники. Народну назву «Кошти» (себто, «каштани») дали розлогі каштани, під якими молоді так приємно споглядати краєвиди Ужа із ранньої весни і до пізньої осені. Поки площу суцільним шаром не вкриє пожовкле листя. Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, № 10). Одна з найбільших синагог у Європі була розрахована на 800 місць. Фасад, викладений клінкерною цеглою та червоними керамічними плитами, а також портали вікон, обрамлені штучним червоним мармуром. Арки всередині будівлі виготовлені з білого мармуру. Цікаво, що до синагоги ходили не лише євреї, але й представники інших конфесій. З середини 1950-х рр. тут діє філармонія, де знаходиться один із найкращих в Україні орган із трьома клавіатурами та 2250 трубами. У 1974 р. поряд було добудовано 3-поверховий корпус філармонії, де розміщується малий зал на 360 місць, зали для репетицій та інші приміщення. Збереглася також будівля колишнього равинату, де сьогодні діє філія банку. Поряд знаходиться перший у Закарпатті театр, приміщення якого нині займає ляльковий театр «Бавка» (пл. Фенцика, № 8) та одна з перших в Україні дитячих залізниць, що починає свій маршрут із центру міста і тримає курс до чудового старовинного парку Підзамковий. | |||
| 88017 | пров. | кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона | ||||
| вул. | 2009 | периферійна зона | ||||
| 88017 | пров. | 2008 | квартал «вул. Загорська», периферійна зона | |||
| 88018 | вул. | 2018 | вул. Говорова Леоніда | серединна зона | Для довідки: Іва́н Фе́дорович Фірца́к (Кротон-Фірцак; 28.07.1899, Білки, нині Іршавського району Закарпатської обл. — 10.11.1970, Білки) — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. 1928 р. був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака–Кротона досі ніхто не може повторити. Говоров Леонід (1897—1955) — радянський воєначальник, маршал, Герой Радянського Союзу. | |
| 88014 | вул. | вул. Волгоградська | мкр «Мала Прага», р-н тубдиспансера, серединна зона | Для довідки: Фогараші Іван (1786—1834) — закарпатський духовний служитель, викладач Ужгородської семінарії, священик греко-католицької церкви св. Варвари. | ||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | поруч стадіон «Авангард», серединна зона | Свято-Петро-Павлівський храм (вул. І. Франка, 18; біля стадіону «Авангард»). Тюльпанові дерева квітнуть на вул. І. Франка — Ф. Гленца (на території колишнього зеленгоспу). Для довідки: Франко (1856—1916) — український письменник, поет, учений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч. | |||
| 88005 | вул. | серединна зона | Для довідки: Фучіка Юліуса (1903—1943) — чеський письменник і журналіст. |
Х
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | 2009 | периферійна зона | |||
| вул. | 2009 | вул. Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88015 | вул. | мкр. «Боздош», периферійна зона | ||||
| 88018 | пл. | центральна зона | На пл. Б. Хмельницького біля дитячого майданчика заклали алею гібіскусів. Для довідки: Хмельницький Богдан (1595—1657) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні. | |||
| 88017 | Хорватська | вул. | 2009 | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | ||
| 88000 | вул. | ТЗ «Кошицький», серединна зона | ||||
| 88017 | пров. | 2007, новий | мкр. Червениця, периферійна зона |
Ц
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88015 | вул. | вул. Цветная / вул. Квітів | серединна зона | |||
| 88000 | вул. | вул. Томчанія | , серединна зона | «Цегольня» — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу. розташувалася на з'єднанні між вулицями Берчені та Підгірною. Церква Преображення Господнього побудована в 1802 р. за проектом І. Фрідгоффера (вул. Цегольнянська, 2). В 1802—1949 рр. належала греко–католикам, а потім знаходилась у власності університету та була перебудована. В 1991 р. храм передано православним в обмін на Кафедральний Хресто–Воздвиженський собор на вул. Капітульній. На церковному подвір'ї знаходиться каплиця, де поховано видатного вченого і громадського діяча М. Лучкая. У травні на цій вулиці квітне одне з найстаріших тюльпанових дерев (ліріодендрон). Тюльпанове дерево — родич магнолії. | ||
| 88020 | вул. | Для довідки: Ціолковський Костянтин (1857—1935) — учений, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник. | ||||
| 88000 | пров. | центральна зона |
Ч
| поштовий індекс | Назва | Тип | Уточнення | Колишні назви | Місцевість | Що тут цікавого |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | серединна зона | Для довідки: Чайковський Петро(1840—1893) — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. | |||
| 88015 | вул. | вул. Запотоцького | мкр. , периферійна зона | Для довідки: Чапек Карел(1890—1938) — чеський письменник. | ||
| 88009 88005 | вул. | периферійна зона | ||||
| 88000 | вул. | ТЗ «Кошицький», серединна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. Червениця, периферійна зона | ||||
| 88007 | вул. | р-н вул. Стефаника, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | «компотний» р-н, периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | , периферійна зона | ||||
| 88017 | вул. | мкр. «Західний», периферійна зона | Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, чеш. Česká Lípa (Чехія). | |||
| 88017 | вул. | 2009 | р-н вул. Запорізької, периферійна зона | |||
| 880002 | вул. | центральна зона | Для довідки: Чернишевський Микола (1828—1889) — російський публіцист і письменник, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції. | |||
| 88017 | вул. | периферійна зона | Для довідки: Чехов Антон(1860—1904) — російський драматург і прозаїк. | |||
| 88007 | вул. | серединна зона | Для довідки: Чкалов Валерій (1904—1938) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу. | |||
| 88015 | вул. | вул. Дівоча | кінець «Нового» р-ну — початок мкр. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vulici Uzhgoroda Pershi zgadki pro vulici Uzhgoroda datuyutsya 1691 rokom Yak zgaduyetsya v odnomu z opisiv mista v Uzhgorodi bulo 10 centralnih vulic na pravomu berezi Uzha yaki ochevidno vidhodili vid starovinnogo Uzhgorodskogo zamku Zamkova Vovnyana nini O Duhnovicha Rinkova mabut pl Koryatovicha Mostecka pl Pushkina Solyana vul Avgustina Voloshina Ciganska Mukachivska Melnichna O Fedincya Cegolnyanska nazva zbereglasya Vatna de vona prohodila nevidomo ta Kladbishenska A Dobryanskogo Takozh vidomo sho u 1800 roci v misti nad Uzhem bulo 25 vulic U 1837 r 36 vulic 1850 roku vulici otrimali ruski nazvi j tablichki poryad z ugorskoyu nazvoyu Ungvar nabuvaye poshirennya nazva Uzhgorod 1910 roku zgidno z perepisom u misti nalichuyetsya 50 vulic 1928 u misti 63 vulici 1945 v Uzhgorodi vzhe 96 vulic 5 plosh 4 naberezhni kilka provulkiv zagalna dovzhina vulic 64 km Za radyanskij period v Uzhgorodi pobudovano novi vulici veliki mikrorajoni U 1990 1992 rokah u misti vidnovili istorichni nazvi uzhgorodskih vulic U 2015 roci v Uzhgorodi bulo 650 vulic z yakih blizko 400 vulic ye v privatnomu sektori Sogodni zh v Uzhgorodi nalichuyetsya 654 vulic Uporyadkovanij perelik vulic provulkiv ta plosh mista vid 9 06 2017Teritoriya suchasnogo Uzhgoroda zajmaye ploshu blizko 40 km2 Vona umovno podilena na 17 mikrorajoniv yaki nosyat istorichno sformovani nazvi Bozdosh Bolotina Verbnik Galagov Goryani Domaninci Dravci Kalvariya Minaj Pidzamkovij Promislovij Radvanka Stancijnij Storozhnicya Cegolnya Chervenicya Shahta Aposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Pohodzhennya nazvi Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul 1997 pohodit vid frukta abrikos abriko sa Prunus armeniaca takozh Armeniaca vulgaris plodove derevo rodu sliva Mikrorajon de znahoditsya vulicya Abrikosova neoficijno nazivayut Kompotnij vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 27 vid 26 02 1997 roku 88017 prov 2007 pohodit vid miscya znahodzhennya poblizu aeroportu Uzhgorod Mikrorajon de znahoditsya vulicya Aviatoriv neoficijno nazivayut Chervenicya vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 roku vul 2009 pohodit vid nazvi derzhavi do skladu yakoyi vhodiv Uzhgorod u XVI XIX stolittyah Mikrorajon de znahoditsya vulicya Avstrijska neoficijno nazivayut Chervenicya vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku 88005 prov 2018 pohodit vid miscya rozmishennya poblizu Uzhgorodskogo avtovokzalu kolishnij prov Zaliznichnij seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1081 vid 15 05 2018 roku Na vulici znahoditsya mini gotel 88014 vul Pavlo Nahimov 1802 1855 rosijskij admiral geroj Krimskoyi vijni Mikrorajon de znahoditsya vulicya admirala Nahimova neoficijno nazivayut Shahta U minulih stolittyah cya teritoriya bula duzhe bolotistoyu tomu zvalasya Mokryaniceyu Todi tut buli lishe okremi hutori j romskij tabir Na vulici znahoditsya NVK Yalinka 88017 vul 2009 pohodit vid odnogo z moriv u mezhah Ukrayini Azovske Znahoditsya v mikrorajoni 555 vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku 88002 vul 1955 pohodit vid imeni Ajvazovskij Ivan 1817 1900 zhivopisec marinist Do 1955 r vul Lunnaya Znahoditsya v mikrorajoni Shidnij vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 12 1955 roku Na vulici znahodyatsya NVK 16 NVK 18 budivli kazarmi vijskovoyi chastini 3002 Zahidnogo operativno teritorialnogo ob yednannya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini kafe U Sako vul 2009 pohodit vid fruktu ajva ajva zvichajna Cydonia oblonga yedinij predstavnik rodu Cydonia rodini rozovih troyandovih pidrodini migdalevih Znahoditsya v mikrorajoni Karyer vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku 88014 Igor Emanuyilovich vul Grabar Igor Emanuyilovich 1871 Budapesht 1960 Moskva hudozhnik restavrator mistectvoznavec istorik mistectva muzejnij diyach pedagog profesor rusinskogo pohodzhennya klyuchova figura dovoyennogo radyanskogo mistectva Kolishnya nazva prov Verhovinskij Mikrorajon de znahoditsya vulicya akademika Grabarya neoficijno nazivayut Shahta 88009 88005 vul Korolov Sergij Sergi j Pa vlovich Korolo v rodove prizvishe Koroliv 30 grudnya 1906 12 sichnya 1907 Zhitomir 14 sichnya 1966 Moskva ukrayinskij radyanskij vchenij u galuzi raketobuduvannya ta kosmonavtiki konstruktor Vvazhayetsya osnovopolozhnikom praktichnoyi kosmonavtiki Akademik AN SRSR z 1958 ocholiv raketnu programu SRSR Pid jogo kerivnictvom bulo zapusheno pershu mizhkontinentalnu balistichnu raketu pershij shtuchnij suputnik Zemli zdijsneno pershij polit lyudini v kosmos ta vihid lyudini v kosmos Mikrorajon de znahoditsya vulicya akademika Korolova neoficijno nazivayut Novij Na vulici znahoditsya NVK Pervocvit ditsadok 39 ZOSh 8 88017 vul Volodimir Petrovich Filatov 1875 1956 hudozhnik poet memuarist vchenij oftalmolog Dijsnij chlen AN URSR ta AMN SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci kavaler chotiroh ordeniv Lenina ordenu Trudovogo Chervonogo Prapora ta ordena Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya laureat Stalinskoyi premiyi Za ves period jogo zhittya nim napisano bilshe 461 naukovih robit i monografij Mikrorajon de znahoditsya vulicya akademika Filatova neoficijno nazivayut Zagorskij vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 561 vid 10 11 1956 roku 88000 vul nazvano na chest Aka ciya Acacia rid roslin iz rodini bobovih Dereva abo chagarniki ridko z kolyuchkami na stovburah Listya podvijno rozsichene skladayetsya z chislennih dribnih listochkiv abo listopodibnih utvoren Kviti dribni chislenni v golovchastih sucvittyah abo cilindrichnih kiticyah pryamostijni abo ponikli zhovti abo bilo zhovti mkr Chervenicya seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 27 vid 26 02 1997 r vul rezerv 2009 nazva na chest krayini Albaniya vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku 88017 vul Amo sov Miko la Miha jlovich 19 grudnya 1913 s Olhovo 12 grudnya 2002 Kiyiv ukrayinskij likar uchenij u galuzi medicini ta biokibernetiki gromadskij diyach akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1969 ta Akademiyi medichnih nauk Ukrayini 1993 laureat Leninskoyi premiyi 1961 Derzhavnoyi premiyi URSR u galuzi nauki i tehniki 1978 1988 i Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1997 3 Direktor Institutu sercevo sudinnoyi hirurgiyi 1983 1988 Doktor medichnih nauk 1953 Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 r n vul Yenkovskoyi periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 729 vid 23 05 2008 r 88007 tupik prov Andezi t kajnotipna girska poroda temno sirogo burogo majzhe chornogo koloru porfirovoyi strukturi efuzivnij analog dioritu Poruch znahoditsya karyer iz vidobutku andezitu mkr Radvanka periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 12 1955 r Nepodalik hristiyanske ta yudejske kladovisha Poruch znahoditsya ruyini hramu Yana Nepomuckogo sho buv yedinim u svij chas na teritoriyi Uzhanskogo komitatu Rokom zasnuvannya hramu vvazhayut dalekij 1640 j Rimo katolickij hram buv drugim za znachennyam pislya Goryanskoyi rotondi vazhlivim duhovnim ta arhitekturnim ob yektomg okrasoyu Uzhgoroda Jogo osvyativ estergomskij suchasna Ugorshina kardinal Dord Lippaj na chest Svyatoyi Triyici Ale chas negativno vplinuv na arhitekturu budivlyu i vona pochala rujnuvatisya Tam de kolis buv velichnij rimo katolickij hram zalishilisya ruyini Druge zhittya budivli podaruvav Miklosh Ranki miscevij bagatij Same zavdyaki jogo blagodijnosti u 30 h rokah HIH stolittya cerkva bula onovlena a do 1949 roku vzhe isnuvala yak greko katolicka Ta u zv yazku utiskami cogo virospovidannya v radyanski chasi hram otrimala pravoslavna spilnota Vidobutok kamenyu v radvanskomu kar yeri negativno vplinuv na prekrasnij u minulomu kostel Vid pidzemnih poshtovhiv pid chas robit stini cerkvi pochali rujnuvatisya vzhe vdruge Tozh viryachi zmusheni buli pokinuti svyatinyu U 50 rokah vidobutok kamenyu stavav dedali intensivnishim Roboti provodilisya iz zastosuvannyam dinamitu tozh vibuhi neabiyak vplinuli i na bez togo tenditnu konstrukciyu Na stinah z yavilisya trishini dah ta stini pochali osidati Ateyizm 60 70 h rokiv zavershiv nishivnu spravu rujnaciyi Oltar sklep u yakomu hovali svyashenikiv ta bagatiyiv a takozh pidloga zovsim ne zbereglisya Tozh vid gotichnoyi kam yanoyi sporudi sho kolis bula hramom ne zalishilosya majzhe nichogo Skulptura Yana Nepomuckogo bez golovi lezhit poruch iz hramom vul rezerv 2009 nazva na chest krayini Angliya sho vhodit do skladu Velikoyi Britaniyi vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku vul 2009 nazva na chest hristiyanskogo apostola Sv Andriya kanal bilya pihotnogo polku seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r Shpenika vul Stara nazva Verbova Ankudinova vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Vulicya mezhuye z zaliznichnim polotnom stanciyi Uzhgorod 1 ta mostom Pidzamkovim 88007 vul Nazva na chest imeni Anton Sv Antonij seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Vulicya mezhuye z zaliznichnim polotnom stanciyi Uzhgorod 1 poruch PGK UzhNU 88006 vul nazva na chest artileristiv vijskovoyi chastini sho bazuvalasya v Uzhgorodi seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Vulicya mezhuye z zaliznichnim polotnom stanciyi Uzhgorod 1 ta zaliznichnoyu stanciyeyu Uzhgorod 1 Bposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya nepravilna nazva Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88007 vul nazva na chest Petro Iva novich Bagratio n 1765 1812 rosijskij general Geroj franko rosijskoyi vijni 1812 roku mkr Radvanka seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r 88007 prov na chest torgovih ryadiv Svinskogo bazaru prov Chkalova Valeriya do 2018 roku Bolotina seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Zmina nazvi na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1081 vid 15 05 2018 roku 88002 vul Ioani kij Bazilo vich 1742 1821 svyashenik vasiliyanin igumen Mukachivskogo monastirya ukrayinskij cerkovnij istorik odin iz pershih istorikiv Zakarpatskoyi Ukrayini Bazilovich avtor Korotkih vidomostej pro monastir sv Mikolaya na Chernechij gori v Mukachevi zasnovanij knyazem Fedorom Koryatovichem vul Kutuzova M vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Zmina nazvi na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 27 05 1992 r Bakinska vul nazva na chest stolici krayini Azerjbadzhan misto Baku vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 roku vul nazva na chest Bakonij Zoltana 1916 1989 zasluzhenij vchitel Ukrayini nevtomnij propagandist Zakarpatskoyi shkoli zhivopisu vul Bazarna centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi HHII sesiya III sklikannya vid 24 06 1999 r 88000 prov nazva na chest Bakonij Zoltana 1916 1989 zasluzhenij vchitel Ukrayini nevtomnij propagandist Zakarpatskoyi shkoli zhivopisu vul P Morozova vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi HHII sesiya III sklikannya vid 24 06 1999 r 88015 vul nazva na chest Vasi l Vasi lovich Balog 1980 s Veliki Luchki 2014 s Vesela Tarasivka ukrayinskij vijskovik kapitan Zbrojnih sil Ukrayini Zaginuv u lipni 2014 r v rezultati raketno artilerijskogo obstrilu na Luganshini Pohovanij v Uzhgorodi na Pagorbi Slavi vul Vasha Ivana seredinna zona zmina nazvi vulici vidbulasya u 2016 roci Rozporyadzhennya ZODA No 174 vid 18 04 2016 r vul Stepa n Andri jovich Bande ra 1 sichnya 1909 15 zhovtnya 1959 ukrayinskij politichnij diyach odin iz chilnih ideologiv i teoretikiv ukrayinskogo nacionalistichnogo ruhu XX stolittya vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1399 vid 18 01 2019 r 88020 vul nazva na chest napryamu v bik sela Barvinok mkr Dravci periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r Poruch zaplavne ozero Nilachka 88000 vul Andrij Fedorovich Bachinskij 14 listopada 1732 19 grudnya 1809 cerkovnij greko katolickij diyach publicist prosvititel Yepiskop Mukachivskij 5 serpnya 1772 19 listopada 1809 vul O Nevskogo seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88000 pl Andrij Fedorovich Bachinskij 14 listopada 1732 19 grudnya 1809 cerkovnij greko katolickij diyach publicist prosvititel Yepiskop Mukachivskij 5 serpnya 1772 19 listopada 1809 centralna zona plosha vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1235 vid 25 09 2009 r Na ploshi znahoditsya yepiskopskij palac 1640 roku Kafedralnij Hrestovozdvizhenskij greko katolickij sobor skver Mariyi Tereziyi mini skulptura Ejfeleva vezha 16 12 2009 r vidbulosya urochiste vidkrittya ploshi im yepiskopa Andriya Bachinskogo v kinci vul Duhnovicha Tak nazivatimetsya teritoriya pered Uzhgorodskim greko katolickim soborom ta yepiskopskoyu rezidenciyeyu Nezabarom u yepiskopskomu skveriku bude vstanovleno pam yatnik yepiskopu Bachinskomu 88017 vul vid mista pobratima Be keshchaba Bekescsaba misto na pivdennomu shodi Ugorshini na pritoci richki Keresh basejn Tisi Ye administrativnim centrom medye Bekesh mkr Zahidnij periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1235 vid 25 09 2009 r 88014 vul na chest vidomogo zakarpatskogo sportsmena Yuriya Benyaka mkr Domaninci periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 Roztashovana v mikrorajoni Domaninci 88017 vul na chest mista Berdyansk mkr periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r Znahoditsya v mikrorajoni Sadovij vulicya Zagorska 88000 vul na chest zakarpatskogo mista Beregovo mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r Znahoditsya v mikrorajoni Chervenicya 88017 vul na chest dereva bereza mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 Znahoditsya v mikrorajoni Chervenicya 88000 vul na chest grafa Miklosh Bercheni 1665 1725 graf odin iz lideriv antigabsburzkogo ugorskogo nacionalno vizvolnogo povstannya Ferenca II Rakoci Volodiv Uzhgorodskim zamkom vul Bolotna do 1984 r vul B Hmelnickogo Do 1992 r vul Novorosijska seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r U doshovi dni Mochar yanskoyu sogodni Bercheni uniz do Malogo Uzha stikav cilij strumok yakij utvoriv na vulici yarok Prosto v nogo i zaklali u 1903 roci trubi provivshi na vulici yaka todi vzhe nosila im ya grafa Miklosha Bercheni pershu zlivovu kanalizaciyu Palac Beskida elegantnij dvopoverhovij budinok po vulici Bercheni 45 znahoditsya v pereliku pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Budinok zviv dlya sebe povazhnij chinovnik gubernator Pidkarpatskoyi Rusi Anton u ti chasi jogo she nazivali Antoniyem Beskid za visokim kovanim parkanom na yakomu dobre vidno monogramu AV Z inventarnoyi spravi vidno sho pobuduvali villu u 1927 mu zagalna zemelna plosha vsogo mayetku skladaye 3089 kv m a samogo budinku 514 kv m Vijskovi 18 armiyi 4 Ukrayinskogo frontu u 1944 go zajnyali budivlyu peretvorivshi yiyi na svij shtab U 1952 mu u mayetku proveli kapitalnij remont a dityachij sadok 37 sanatornogo tipu vidkrili lishe u 1962 roci Diyav vin tam azh do listopada 1991 go roku Mozhlivo same v ti roki nad centralnoyu vissyu budivli bula vstanovlena skulptura zhinki kotra trimaye na rukah ditinu Lipnina tigr chi inshij kotyachij zobrazhenij na fasadi v pozi pered stribkom vishkiriv na use ce svoyi pokrisheni chasom zubi 88015 vul na chest Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin nar 22 travnya 1 chervnya 1693 10 21 kvitnya 1768 rosijskij derzhavnij diyach i diplomat general feldmarshal kancler Rosijskoyi imperiyi Novij r n periferijna zona vulicya znahoditsya v mikrorajoni Novij 88000 vul Na chest derzhavi Bilorusi kolishnya vul Tichini Kalvariya centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r Vulicya znahoditsya v mikrorajoni Kalvariya 88015 vul na chest Yurij Birovchak navidnik 53 yi mehanizovanoyi brigadi Zbrojnih sil Ukrayini Zaginuv u listopadi 2015 r na Donechchini pohovanij v Uzhgorodi kolishnya vul Kolgospna mkr Bozdosh zavod periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 vid 18 04 2016 r Vulicya znahoditsya v mikrorajoni Bozdosh 88018 vul bichna tupikova vulicya do vulici Shvabska centralna zona vulicya stvorena na pidstavi Uzhgorodskogo vikonkomu 247 vid 18 05 1963 r 88017 prov nazva na chest koloru aviaciyi oskilki poruch aeroport periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r 88001 nazva na chest Oleksandr Blistiv kerivnik OUN u Husti poruchik Karpatskoyi Sichi komandant sotni Hustskogo kosha Zaginuv u berezni 1939 r v Hustskij v yaznici pid chas okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini vijskami hortiyivskoyi Ugorshini vul Krasnodonciv periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 vid 18 04 2016r 88015 vul nazva na chest Bob yak Mikola nachalnik Uzhgorodskogo karnogo rozshuku zaginuv u 1994 r pid chas peresliduvannya zlochinciv Kolishnya vul Bozdoska vul Priladobudivnikiv Bozdoska doroga mkr periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rozporyadzhennya golovi Uzhgorodskoyi miskoyi radi 57 vid 10 08 1994 r 88007 vul nazva na chest lyudej bogatiriv mkr Radvanka seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rozporyadzhennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1235 vid 25 09 2009 r Na vulici znahoditsya nevelichka kaplichka Sv Ivana Hrestitelya 88009 vul nazva na chest Oleksa ndr Oleksa ndrovich Bogomo lec 1881 1946 ukrayinskij uchenij patofiziolog Osnovopolozhnik ukrayinskoyi shkoli patologichnoyi fiziologiyi endokrinologiyi i gerontologiyi organizator ukrayinskoyi nauki Novij r n periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 11 1955 r Hram Presvyatoyi Trojci ta hram Svyato vsih svyatih 88014 vul nazva na chest Mikolaya Bozhuk Vasilina Bozhuk 3 sichnya 1907 Velikij Bichkiv 4 sichnya 1938 poetesa Zakarpattya mizhvoyennogo periodu aktivist Prosviti Chlenkinya Plastu na Zakarpatti vul Z Kosmodem yanskoyi seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya golovi Uzhgorodskoyi miskoyi radi 57 vid 10 08 1994 r Poruch ZOSh 20 88002 vul Jo sip Jo sipovich Boksha j 1891 1975 ukrayinskij zhivopisec pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1951 chlen korespondent Akademiyi mistectv SRSR z 1958 Narodnij hudozhnik Ukrayini 1960 Narodnij hudozhnik SRSR 1963 Misyachna vul Gercena Pavlovicha centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Na starih kartah Uzhgoroda dobre vidno sho tut kolis rozmishuvalosya vijskove mistechko z velikim kvadratnim placom poseredini V narodi ce misce nazivali kasarnyami Franca Josifa U 20 30 h rokah minulogo stolittya ce buv tihij zelenij perspektivnij rajon yakij mav zruchne roztashuvannya znahodivsya blizko do gimnaziyi j centru mista Vzhe todi vulici tam buli vimosheni buv prokladenij vodogin ta kanalizaciya a budinki sobi zvodili zdebilshogo mistyani vidomi elita mista Na vulici ye villa hudozhnika Bokshaya Josip Bokshaj sam namalyuvav poperednij proekt budinku ta eskiz fasadu Vikonavcem robit stav miscevij arhitektor Bejla Fodor kotrij za 80 tisyach Kch zviv dlya hudozhnika budinok na 4 kimnati iz kuhneyu ta kupalneyu Vin buv gotovij u 1926 roci i stav spravzhnoyu okrasoyu cogo tihogo rajonu 88020 vul nazva na chest derzhavi Bolgariya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r Na vulici znahoditsya zavod Turbogaz ta pozhezhna stanciya Uzhgoroda 88007 vul nazva na chest kolishnoyi nazvi mikrorajonu Bolotina vul Partizanska seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Borkanyuka nazva na chest Ole ksa Oleksi jovich Borkanyu k 1901 1942 ukrayinskij komunistichnij diyach na Zakarpatti organizator pidpilnogo antinacistskogo ruhu sekretar Zakarpatskogo krajkomu Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r 88015 88009 vul nazva na chest Oleksa ndr Porfi rovich Borodi n 1833 1887 kompozitor i vchenij himik Do 1984 r chastina vulici nazivalasya vul Park Dekabristiv seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 11 1955 r 295 vid 01 08 1984 r 552 vid 14 12 1977 r Na vulici znahoditsya miskvijskomat 88017 vul nazva na chest Yu lij Vasi lovich Bo rshosh Kumnya tskij 1905 1978 ukrayinskij poet pedagog vul Frunze seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88000 nab nazva na chest botanichnogo sadu UzhNU nab Pionerska centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88000 prov nazva na chest botanichnogo sadu UzhNU prov Botanichnij centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1081 vid 15 05 2018 r 88000 vul nazva na chest vidomih regionalnih gromadskih diyachiv Mihajla ta Yuliya Brashajkiv vul Pershotravneva centralna zona kvartal Galagov vulicya stvorena na pidstavi rishennya UzhgorodskoGO vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch znahoditsya dityacha poliklinika 88015 vul nazva na chest rodini Tobilevichiv starovinnij ukrayinskij shlyahetskij rid bilorusko litovskogo ta polskogo pohodzhennya predstavniki yakogo zrobili vidatnij osobistij vnesok u spravu vidrodzhennya nacionalnoyi identichnosti ukrayinskogo narodu ta kulturno misteckogo rozvitku ukrayinskogo nacionalnogo profesijnogo realistichnogo teatru periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r 88017 vul nazva na chest ridnih brativ Yurij Avgustin ta Yevgen Sheregiyi korifeyi ukrayinskogo teatru Sribnoyi Zemli mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 561 vid 05 kvitnya 2005 roku vul nazva na chest stolici susidnoyi derzhavi Slovachchini vul Sobranecka bilya v ch periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r 88018 vul nazva na chest mista Brest kolishnij provulok Zankoveckoyi r n vul Zankoveckoyi Secheni seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 295 vid 15 08 1984 r 88014 vul nazva na chest Illya Brodlakovich ukrayinskij zhivopisec pracyuvav u seredini ta 2 j polovini 17 stolittya na Zakarpatti vul Baumana mkr seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch oblasnij onkodispanser ta starodavnye yudejske kladovishe 88007 vul nazva na chest zakarpatskih diyachiv HIH stolittya yakih ob yednuvali spilnoyu nazvoyu buditeli vul Komsomolska seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch oblasnij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi 88017 vul nazva na chest dereva buk r n vul Lisnoyi periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 27 vid 26 02 1997 r Poruch znahoditsya futbolne pole 88001 vul nazva na chest ukrayinskogo regionu Bukovina Do 1977 r vul 50 richchya stvorennya SRSR v s Goryani r n vul Krasnodonciv periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 28 vid 28 01 1977 r Vposhtovij indeks Nazva Tip utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88015 88009 vul nazva na chest Miko la Iva novich Vavi lov 1887 1943 vchenij genetik botanik akademik AN SRSR i AN URSR najbilshe vidomij robotami z identifikaciyi centriv pohodzhennya kulturnih roslin Prisvyativ svoye zhittya vivchennyu i udoskonalennyu sortiv pshenici zernovih ta inshih hlibnih kultur yaki goduyut naselennya vsogo svitu seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 64 vid 06 02 1956 r 88015 vul nazvano na chest Stepa n Mikola jovich Va jda 1922 1945 komandir 2 go tankovogo bataljonu Pershoyi okremoyi chehoslovackoyi tankovoyi brigadi 1 go chehoslovackogo armijskogo korpusu v skladi 101 go strileckogo korpusu 38 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu poruchik posmertno kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r 88000 vul nazvano na chest Vakarov Dmitro Onufrijovich literaturni psevdonimi Dima Yavir 1920 1945 ukrayinskij poet antifashist vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r Poruch himichnij fakultet UzhNU Skver imeni Gavrila Glyuka zi skulpturoyu hudozhnika vul nazvano na chest imeni Vasil seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r 88017 prov nazvano na chest zakarpatskogo mistechka Velikij Bereznij mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r 88000 vul nazvano na chest girskoyi kamyanoyi zoni misceznahodzhennya seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 295 vid 15 08 1984 r Poruch naukovo praktichnij medichnij centr Reabilitaciya 88014 vul nazvano na chest Yu rij Vene lin 1802 1839 ukrayinskij istorik filolog etnograf folklorist ta medik kolishnya vul Kadlubecka mkr periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 337 vid 16 09 1970 r 88000 prov nazvano na chest dereva verba mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r 88006 vul nazvano na chest Vasil Vasilovich Vereshagin 1842 1904 hudozhnik batalist Brav uchast v ukladanni albomu Zhivopisna Ukrayina seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 616 vid 26 09 1953 r 88017 vul nazvano na chest girskoyi chastini Zakarpattya Verhovina mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 11 1955 r Poruch znahodyatsya dva goteli kraftova pivovarnya ta lisova zona Uzhgoroda 88009 prov nazvano na chest pori roku vesna periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 21 09 1958 r 88000 vul nazvano na chest kolishnih vinogradnikiv seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 295 vid 15 08 1984 r Memorialnij budinok muzej narodnogo hudozhnika Ukrayini A Kocki U comu budinku z 1945 r zhiv i pracyuvav vidatnij hudozhnik Andrij Kocka 1911 1987 Biografichnij rozdil muzeyu rozpovidaye pro zhittyevij ta tvorchij shlyah mitcya U majsterni hudozhnika predstavleni portreti ta pejzazhi pislyavoyennogo periodu Vulicya Vinnichna v Uzhgorodi zdavna bula miscinoyu tihoyu i krasivoyu Tut buduvali villi i prozhivali gorodyani kotri mali statki i vpliv i ce vidchuvayetsya v atmosferi vulici dosi tut prozhivav direktor Uzhgorodskoyi elektrostanciyi Vasil Grabar u villi Yana Merfaita Za oficijnimi dokumentami cya budivlya na 5 kimnat zvedena u 1935 roci vzhe stanom na 1946 rik bula u komunalnij vlasnosti i majnovih prav na neyi nihto ne visuvav Na vulici Vinnichnij susidi cej dim nazivayut ne inakshe yak domom Ilnickogo bo v radyanski chasi jogo nadali dlya prozhivannya sekretaryu obkomu partiyi Yuriyu Ilnickomu 88000 vul nazvano na chest zakarpatskogo mistechka Vinogradova mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r 88017 vul nazvano na chest miscevih vinogradnikiv mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88017 prov nazvano na chest miscevih zakarpatskih vinorobiv mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009r 88000 vul nazvano na chest visokoyi girskoyi miscevosti do 1975 r vul Visoka do 1992 r vul Gen Petrova seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88017 prov nazvano na chest dereva vishnya mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 97 vid 23 11 2006 r 88017 prov nazvano na chest susidnogo slovackogo sela Vishnye Nyemecke mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88017 vul nazvano na chest ukrayinskogo poeta Ostapa Vishni r n vul Zagorskoyi periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 574 vid 06 12 1957 r vul nazvano na chest stolici Avstriyi Viden za vul Sobranecka 158 periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009r 88017 vul 2009 kvartal Sadovij periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r 88017 vul provul nazvano na chest dereva vilha periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi 984 vid 13 02 2009 r 88017 vul nazvano na chest derzhavi Virmeniya kavkazkij r n seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi 984 vid 13 02 2009 r Poruch znahoditsya rodovishe ungvaritiv ta nevelike ozero boloto 88007 vul nazvano na chest ukrayinskoyi pismennici Marko Vovchok mkr Radvanka seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 149 vid 21 03 1957 r 88018 vul nazvano na chest vozyednannya Zakarpattya z Ukrayinoyu mkr Bozdosh chastina Slov yanskoyi nab periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi UMR HHII III skl vid 21 06 2000 r Prodovzhennya Slovyanskoyi naberezhnoyi 88014 vul nazvano na chest trasportnogo vokzalu Uzhgorod 2 mkr Domaninci periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi HHII III skl vid 21 06 2000 r vul nazvano na chest ukrayinskogo regionu Volin kvartal Sadovij periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88017 vul nazvano na chest zakarpatskogo mistechka Volovec mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 88018 88015 vul nazvano na chest imeni Volodimir Novij r n seredinna zona P 2 40a NP 1 45 periferijna zona P 52 90 NP 55 75 vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r Poruch istorichne kladovishe iz shvabskimi pohovannyami Katehitichnij centr hram Sv Trijci ta hram Svyatih Volodimira i Olgi Katehitichnij centr 88018 prov nazvano na chest imeni Volodimir rekomenduyetsya do perejmenuvannya seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r Poruch richka Uzh 88000 Voloshina Avgustina vul nazvano na chest Avgusti n Iva novich Volo shin 1874 1945 religijnij kulturnij politichnij diyach greko katolickij svyashennik Mukachivskoyi yeparhiyi 1938 prem yer ministr avtonomnogo uryadu Karpatskoyi Ukrayini v 1939 stav prezidentom ciyeyi derzhavi Geroj Ukrayini posmertno vul Zhovtneva Chastina vulici vid tak zvanogo hresta do yiyi pochatku u XVIII stolitti nazivalasya Malamostova adzhe vela do malogo mostu A inshu chastinu nazivali Velikoyu potim Kazinci a piznishe Rakoci Vid suchasnogo Edelvejsa do fizichnogo fakultetu UzhNU vzhe bula vulicya Solyana vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Ce odna z najbagatshih na arhitekturni ta istorichni pam yatki vulicya Uzhgoroda Vulicya Voloshina 9 Rimo katolickij hram sv Georgiya Yuriya bulo zvedeno u stili piznogo baroko protyagom 1762 1766 rr z rozpisami Yanosha Lukacha 1763 ta neobarochnim vivtarem L J Krakkera 1895 Dlya pobudovi hramu buli vikoristani materiali zamkovoyi cerkvi Piznishe budivlya zaznala rekonstrukcij zokrema u 1910 roci Ostannih zmin zovnishnogo viglyadu hram zaznav u 2000 2001 rokah Nezvazhayuchi na ci peretvorennya vnutrishnye ozdoblennya zalishilosya bez zmin Sered rechej yaki po osoblivomu ye cinnimi dvi starovinni monstraciyi U 1710 roci graf Miklosh Bercheni volodar Uzhgoroda viviz yih spochatku do Polshi a zgodom do Turechchini Odnak piznishe cinni relikviyi bulo povernuto v lono cerkvi Godinnik rozmishenij na kostoli pokazuye chas uzhgorodcyam z 1904 roku Vpershe zhe godinnik na comu misci z yavivsya u 1820 roci ale zgoriv Novij hronometr vstanovlenij u 1857 roci takozh ne zberigsya Vseredini soboru ye organ Navproti de sogodni stoyit moderna tripoverhova budivlya u dvori znahodilas najdavnisha drukarnya Uzhgoroda yaka nalezhala koshickomu drukaryu Yanoshu Ellingeru Cikavo sho pershimi gazetami najdavnishoyi Uzhgorodskoyi drukarni bula Koshicko Ungvarska gazeta ob yav 1845 roku ta shematizm Mukachivskoyi yeparhiyi za toj samij rik Vulicya Voloshina 13 odrazu za cerkvoyu Pershij cerkovnij divochij vihovnij zaklad mista rimo katolickij licej sv Gizelli 1902 1907 rr chiya skulptura i sogodni prikrashaye fronton Uzhgorodskogo derzhavnogo muzichnogo uchilisha im D Ye Zadora Chastinu kvartalu vulici Voloshina zajmayut budivli kolishnogo pasazhu korolya vzuttya Tomasha Bati tak zvanogo pasazhu Bati cherez yakij mozhna potrapiti na Teatralnu ploshu ta oglyanuti i pridbati polotna suchasnih zakarpatskih hudozhnikiv Na Malomostovij vulici zhiv Avgustin Voloshin Vin u 1934 roci peredaye svij budinok dlya divchat sirit greko katolickogo obryadu Na budinku de u 1930 h rr prozhivav vidatnij politichnij diyach vstanovlena memorialna doshka Trohi dali vid cogo budinku u 1906 roci Mukachivska greko katolicka yeparhiya vidkrila budinok sirotinec dlya divchat i sirit dyako vchiteliv im Yelizaveti Vulicya Voloshina 37 Zakarpatskij hudozhnij institut Pershij hudozhnij navchalnij zaklad na Zakarpatti zasnovano u berezni 1946 r pid nazvoyu Uzhgorodske derzhavne hudozhno promislove uchilishe na choli z A M Erdeli Nezvichni arkopodibni vorota vedut do institutu V ozdoblenni vorit zashifrovana data budivnictva 1771 rik A takozh starij gerb Uzhanshini najdavnishe zobrazhennya yakogo vidome z 1571 roku Vulicya Voloshina 54 kolishnij Vasiliyanskij monastir 1912 r Nini tut fizichnij ta biologichnij fakulteti Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu a takozh unikalnij zoologichnij muzej 88017 prov nazvano na chest roslini voloshka rekomenduyetsya do perejmenuvannya kolishnij provulok Grafitnij periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 729 vid 23 05 2008 r 88009 88015 vul nazvano na chest Mihajlo Andrijovich Vrabel 1866 Virava zhupa Zemplin Avstro Ugorshina 4 sichnya 1923 Budapesht Ugorske korolivstvo pedagog folklorist zhurnalist knigovidavec vul Krupskoyi seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88018 88005 vul nazvano u porivnyanni z shirinoyu inshih susidnih vulic centralna zona 1 33 seredinna zona NP 65 85 P 24 44 vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 402 vid 19 08 1974 r Gposhtovij indeks Nazva Tip utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88020 88006 vul nazvano na chest Yu rij Oleksi jovich Gaga rin 1934 1968 lotchik kosmonavt Geroj Radyanskogo Soyuzu kavaler najvishih znakiv vidminnosti nizki derzhav kolishnya vul Dravecka seredinna zona P 2 28k NP 1 71 periferijna zona P 30 264 NP 73 393 vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 152 vid 14 12 1961 r ta 605 vid 22 1976 r Poruch znahodyatsya obyekti vidavnictvo Zakarpattya nacionalna korchma muzej Deca u notarya miskij viddil policiyi profesijnij licej na chastini teritoriyi kolishnogo tankovogo polku po vulici Gagarina zdavna roztashovuvalisya stari vijskovi kazarmi ta kladovishe Pershoyi svitovoyi vijni 88007 vul nazvano Dani lo Roma novich abo korol Danilo Danilo Galickij nar 1201 2 1264 korol Rusi 1253 1264 pravitel Galicko Volinskogo knyazivstva 1238 1264 Knyaz galickij 1205 1206 1211 1212 1230 1232 1233 1234 1238 1264 volodimirskij 1205 1208 1215 1238 Ostannij samostijnij Velikij knyaz Kiyivskij 1239 1240 Predstavnik rodu Romanovichiv gilki Volinskih Monomahovichiv iz dinastiyi Ryurikovichiv vul Ordzhonikidze mkr Radvanka seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88017 vul nazvano na chest Ivan Andrijovich Garajda 1905 1944 vchenij istorik filolog redaktor vikladach vul Dzerzhinskogo seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88017 vul nazvano na chest soldativ gvardijciv seredinna zona P 2 50 NP 1 31 periferijna zona P 52 do kincya NP 33 do kincya vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Domovij hram svyatogo apostola j yevangelista Ioanna Bogoslova Memorial zagiblim voyinam ATO nepodalik shkola internat dlya slabochuyuchih 88000 vul nazvano na chest Lyalko Mihajlo Petrovich narodivsya 31 serpnya 1914 r v seli Volosyanka U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni buv u skladi Chehoslovackogo korpusu U 1968 r jomu prisvoyeno zvannya general majora miliciyi Zajmavsya literaturnoyu praceyu p yat hudozhno dokumentalnih povistej yaki vidavalisya v Uzhgorodi Moskvi Prazi Bratislavi mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 454 vid 27 09 2007 r 88009 vul nazvano na chest Lyudvik Svo boda 1895 1979 chehoslovackij vijskovij i politichnij diyach prezident ChSSR v 1968 1975 general Geroj Radyanskogo Soyuzu 1965 Geroj ChSSR Novij r n periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r Poruch ZOSh 8 88017 vul nazvano na chest Geo rgiyev Dmitro V yachesla vovich nar 17 serpnya 1977 Mikolayiv SRSR pom 25 lipnya 2014 Lugansk Ukrayina ukrayinskij vijskovik kapitan zastupnik nachalnika shtabu 15 okremogo girsko pihotnogo bataljonu 128 yi okremoyi girsko pihotnoyi brigadi Suhoputnih vijsk ZS Ukrayini Zaginuv pid chas provedennya antiteroristichnoyi operaciyi na teritoriyi Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej pri oboroni luganskogo aeroportu vul Grigoriya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 vid 18 04 2016 r Nepodalik shkola internat dlya slabochuyuchih 88000 vul nazvano na chest geroyiv pohovanih na kladovishi Kalvariya seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 527 vid 12 12 1972 r Poruch istorichne kladovishe Kalvariya Pamyatnik poleglim geroyam 88017 vul nazvano na chest geroyiv vsih voyen r n vul Zaporizkoyi periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 591 vid 28 04 2005 r 88005 vul nazvano na chest geroyiv boyu pid Krutami 1918 roku vul Galana Yaroslava seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 vid 18 04 2016r 88002 vul nazvano na chest Yurij Dmitrovich Gerc 1931 2012 narodnij hudozhnik Ukrayini vul Gercena Oleksandra centr vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 vid 18 04 2016r prov nazvano na chest kvitki giacint kvartal vul Zagorska periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 729 vid 23 05 2008 r 88017 prov nazvano na chest girskoyi miscevosti mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r 88017 vul nazvano na chest Frica Glenca pochesnogo zhitelya mista Uzhgorod vul Profspilkova r n stadionu Avangard seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r Poruch Pidvisnij mist ta gotel Olimp 88000 vul nazvano na chest potichka Glibokij sho zaraz ne isnuye Yaksho podivitisya na kartu mista 1863 roku to mozhna pobachiti sho potichok yakij stikav Glibokoyu pochinavsya na vershini gori Velikij Dajboc a vzhe vnizu bilya vulici Sobraneckoyi vpadav u kanal Malij Uzh yakij kolis oginav teritoriyu Malogo Galagova seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 Ce zalishki davnoyi vulici Glibokoyi Cikavo sho povnocinnoyu vuliceyu Gliboka stala vzhe v HH stolitti Do togo yiyi nazvi ne zaznachali na kartah ta i v gazetah cyu miscinu chasto nazivali prosto dorogoyu na vinogradniki Gliboka stezhka chi Gliboka doroga spravdi vela na goru de roztashovuvalisya veliki dilyanki starih vinogradnikiv ale bilshist mistyan tak visoko po nij ne pidijmalisya dohodili chastishe za vse lishe do chislennih vinnih pidvaliv na suchasnij vulici Koshicka na pochatku vulici znahoditsya skulptura Bogorodici 88007 vul nazvano na chest glinyanih vidvaliv iz miscevogo karyeru r n vul Stefanika periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r 88020 vul nazvano na chest Miha jlo Iva novich Glinka 1804 1857 rosijskij kompozitor zasnovnik rosijskoyi klasichnoyi muziki seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r pl nazvano na chest Gavri lo Marti novich Glyuk nar 6 19 travnya 1912 Sigit Marmarosh 2 listopada 1983 Uzhgorod ukrayinskij zhivopisec Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1963 roku Na rozi vulic Dmitra Vakarova ta Pidgirnoyi vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1081 vid 15 05 2018 r Tut roztashovano mini skulpturu prisvyachenu pamyati G Glyuku 88000 vul nazvano na chest Miko la Vasi lovich Go gol ros Nikolaj Vasilevich Gogol prizvishe pri narodzhenni Yano vskij z 1821 roku Go gol Yano vskij 20 bereznya 1 kvitnya 1809 roku Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 21 lyutogo 4 bereznya 1852 roku Moskva Rosijska imperiya pismennik vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch specializovana shkola 4 88015 vul nazvano na chest Antonij Anton Antal Godinka psevdonimi Sokirnickij Sirohman Sokirnickij Sirotyuk 7 lyutogo 1864 Ladomiriv Avstro Ugorshina 15 lipnya 1946 Budapesht Ugorshina istorik filolog folklorist publicist i pedagog madyaronskogo spryamuvannya Chlen korespondent 1910 dijsnij chlen 1933 Ugorskoyi akademiyi nauk vul Artema Novij r n periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r 88017 88000 vul nazvano na chest Yu rij Andri jovich Go jda 15 bereznya 1919 s Znyacovo 2 chervnya 1955 Uzhgorod poet Tvori Lyudi moyeyi zemli 1948 Verhovinska poema 1949 Sonce nad Karpatami 1951 Ugorski melodiyi 1955 vul Kiyivska vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r Vulicya Gojdi na Malomu Galagovi povtoryuvala siluet starogo rusla pritoki Uzha Uzhgorodska skotobijnya sudyachi z kart na teritoriyi ninishnogo KP Vodokanal m Uzhgoroda mizh vuliceyu Mitnoyu i Gojdi Prosto bilya Sobraneckoyi vulici na vhodi do pidpriyemstva stoyala budivlya administraciyi Dali roztashovuvalosya holodilne primishennya hliv dva primishennya dlya zaboyu kolodyaz ta koptilnya Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva Karpatska yeparhiya Kafedralnij hram apostola ukrayinskogo Andriya Pervozvannogo vul Gojdi 4 Fontan Divchina z golubom yakij vstanovlenij bilya budivli golovnogo upravlinnya statistiki v Zakarpatskij oblasti u kolishnomu chehoslovackomu administrativnomu centri vul Gojdi 11 Skulptor M Mihajlyuk Modellyu dlya neyi do rechi bula uzhgorodska studentka a zgodom hudozhnicya Mar yana Fantich Malo hto pomichaye sho zaraz golub yakogo kolis trimala divchina kudis poletiv Jogo vkrali Fontanu bilshe 20 rokiv i rik dva tomu jogo vidrestavruvali za groshi mecenativ ale ptaha divchini tak i ne povernuli Mini skulptura Miltonu Fridmanu vidatnomu amerikanskomu ekonomistu rodom iz Zakarpattya Skulptura Tomashu Masariku skulptura Milanu Shtefaniku Rektorat UzhNU Poruch skver Malij Galagov Frantishka Krupki ta skver Tomasha Masarika Misce dlya gri v petank Dityachij sportivnij majdanchik Budivlya blagodijnoyi Ruskoyi narodnoyi kuhni zbudovanoyi u 1930 h rokah Nasadzhennya sakur ta inshih ekzotiv 88015 vul nazvano na chest ptaha golub r n vul Grushevskogo seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 574 vid 06 12 1957 r 88017 vul nazvano na chest Goncha r Ole s Oleksa ndr Tere ntijovich im ya pri narodzhenni Bilichenko Oleksandr Terentijovich 3 kvitnya 1918 Lomivka 14 lipnya 1995 Kiyiv ukrayinskij pismennik literaturnij kritik gromadskij diyach periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 729 vid 23 05 2008 r 88017 vul nazvano na chest dereva gorih r n vul Shedrina kompotnij r n periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88017 vul nazvano na chest mista pobratima Uzhgoroda Gorsens Daniya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1235 vid 25 09 2009 r 88001 vul nazvano na chest mikrorajonu Goryani Kolishnya vul Vinogradna mkr Goryani periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 605 vid 22 12 1976 r 88001 vul nazvano na chest miscevoyi pam yatki arhitekturi hramu rotondi vul Visoka mkr Goryani periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 139 vid 26 09 2003 r 88000 88017 vul nazvano na chest Volodi mir Leoni dovich Gosho vskij 25 veresnya 1922 Uzhgorod 30 grudnya 1996 ukrayinskij folklorist etnomuzikolog zasnovnik kibernetichnoyi etnomuzikologiyi vul centralna zona P seredninna zona NP vulicya stvorena na pidstavi rishennya ZODA 174 18 04 2016 r Na vulici roztashova dityacha poliklinika ta oblasne upravlinnya statistiki Nasadzhennya sakur ta inshih ekzotiv Budivlya blagodijnoyi Ruskoyi narodnoyi kuhni zbudovanoyi u 1930 h rokah Skulptura Milanu Shtefaniku 88017 prov nazvano na chest dereva grab mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 454 vid 27 09 2007 r 88007 vul nazvano na chest miscya dobuvannya granitu mkr Radvanka periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi vikonkomu 694 vid 29 12 1955 r 88000 I M vul nazvano na chest Ivan Mihajlovich Granchak 7 zhovtnya 1927 Nove Davidkovo 13 sichnya 2000 Uzhgorod ukrayinskij istorik i gromadskij diyach doslidnik novitnoyi istoriyi Chehoslovachchini ta Ugorshini a takozh istoriyi Zakarpattya doktor istorichnih nauk profesor TZ Koshickij seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 937 vid 22 03 2006 r 88002 Grendzhi Donskogo Vasilya pl nazvano na chest Vasi l Gre ndzha Donski j 24 kvitnya 1897 s Volove na Zakarpatti nini smt Mizhgir ya 25 listopada 1974 Bratislava ukrayinskij poet prozayik dramaturg publicist perekladach gromadsko kulturnij i politichnij diyach odin iz tvorciv Karpatskoyi Ukrayini redaktor shodennoyi gazeti Karpatskoyi Ukrayini Nova svoboda spivredaktor chasopisu Rusin Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi plosha Drugeta vul Gorkogo centralna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Na ploshi znahoditsya budinok tovaristva Prosvita sporudzhenij na narodni koshti u 1928 roci v unikalnomu stili cheskogo kubizmu z lihtarem Kralichka Same tut aktivno pracyuvav Grendzha Donskij na inshomu budinku ploshi visit memorialna doshka z portretom mitcya Poruch adminbudivlya UzhNU Navproti dvi cerkovni budovi Cerkva hristiyan adventistiv somogo dnya v zabori hramu kulemetnij dot ta Yevangelska metodistska cerkva 88017 Griboyedova Oleksandra vul nazvano na chest Oleksa ndr Sergi jovich Griboye dov nar 4 15 sichnya 1795 za inshimi dzherelami 1794 Moskva Rosijska imperiya pom 30 sichnya 11 lyutogo 1829 Tegeran rosijskij diplomat poet dramaturg pianist kompozitor dvoryanin Statskij radnik 1828 seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 11 1955 r 88017 vul nazvano na chest derzhavi Gruziya kavkazkij r n seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 519 vid 22 08 1955 r 88017 vul nazvano na chest frukta grusha r n vul Shedrina kompotnij r n periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88015 88009 88005 Grushevskogo Mihajla vul nazvano na chest Miha jlo Sergi jovich Grushe vskij 29 veresnya 1866 26 listopada 1934 ukrayinskij istorik gromadskij ta politichnij diyach Golova Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1918 Chlen Istorichnogo tovaristva im Nestora Litopiscya chlen Cheskoyi AN 1914 pochesnij chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv 1917 chlen korespondent VUAN 1923 ta AN SRSR 1929 bagatorichnij golova Naukovogo Tovaristva im Shevchenka u Lvovi 1897 1913 zaviduvach kafedri istoriyi Lvivskogo universitetu 1894 1914 avtor ponad 2000 naukovih prac kolishnya vul Engelsa do 1970 r vul Myasnicka seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch roztashovanij Uzhgorodskij institut kulturi ta mistectv 88005 Gulaka Artemovskogo Petra vul nazvano na chest Seme n Stepa novich Gula k Artemo vskij nar 4 16 lyutogo 1813 Gorodishe 5 17 kvitnya 1873 Moskva ukrayinskij kompozitor spivak bariton bas bariton dramatichnij artist dramaturg nebizh pismennika P P Gulaka Artemovskogo avtor odniyeyi z pershih oper na ukrayinomovne libreto operi Zaporozhec za Dunayem seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 694 vid 29 11 1955 r 88017 prov nazvano na chest mista Gumenne Slovachchina prov Sobraneckij mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 1081 vid 15 05 2018r 88017 vul nazvano na chest Yan Gus 1369 Chehiya 6 lipnya 1415 Nimechchina rimo katolickij svyashenik cheskij serednovichnij religijnij mislitel reformator cerkvi ta propovidnik nacionalnij geroj vul Chervonoarmijska seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 75 vid 27 05 1992 r Poruch plosha Laborcya 88017 prov nazvano na chest tvarini guska gusak mkr Chervenicya periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskogo vikonkomu 454 vid 27 09 2007 r 88017 vul nazvano na chest muziki sho graye na guslyah periferijna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 984 vid 13 02 2009 r Dposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul nazvano na chest regionu Kavkazu Dagestan kavkazkij r n seredinna zona vulicya stvorena na pidstavi rishennya Uzhgorodskoyi vikonkomu vid 26 02 1997 r 27 88000 vul vul Kujbisheva 88000 vul seredinna zona vul Daleka Kalvariya najstarishe miske kladovishe Uzhgoroda zasnovane u 18 st roztashovane na gori z yakoyi vidkrivayetsya chudova panorama na misto Deyaki krayeznaveci vvazhayut sho v minulomu tut bulo yazichnicke kapishe 88017 vul kvartal vul Zagorska periferijna zona 88014 vul periferijna zona Dlya dovidki Ro bert Uo ring Da rvin anglijskij likar i finansist 88017 vul kvartal Sadovij periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda 88017 prov periferijna zona 88007 Dvorzhaka Antonina vul vul Emanuila Klima mkr Radvanka seredinna zona Dlya dovidki Dvorzhak Antonin 1841 1904 vidatnij cheskij kompozitor 88009 88005 88015 vul seredinna zona Dlya dovidki Dekabristi pershi rosijski dvoryani revolyucioneri yaki u grudni 1825 roku pragnuli siloyu vstanoviti v Rosiyi konstitucijnij lad 88020 vul vul Novatoriv periferijna zona 88001 88007 vul vul Kolcova mkr Radvanka Goryani seredinna zona P 2 56 NP 1 75 periferijna zona P 58 172 NP 77 157 U peredmisti Radvanka roztashovanij kolishnij sadibnij budinok pomishika XVI XVII st sho ye najbilsh rannim pam yatnikom zhitlovoyi arhitekturi mista U zv yazku z tim sho budinok deyakij chas vikoristovuvavsya lisnictvom mozhna zustriti inshu nazvu budovi Budivlya Lisnictva Tut v 1620 r narodivsya ugorskij poet I Dendeshi vul I Dendeshi 8 Nepodalik znahoditsya kar yer sho predstavlyaye soboyu vulkanichnij bazaltovij kupol z ozerom Kostel Sv Yana Nepomuka kolishnya rimo katolicka cerkva u s Radvanka roztashovana majzhe na krayu granitnoyi skeli zliva vid starovinnogo kladovisha Svogo chasu yedina rimo katolicka u vsomu Uzhanskomu komitati Yiyi zasnuvannya datuyut dalekim 1640 rokom Pislya Goryanskoyi rotondi Radvanska rimo katolicka cerkva bula drugoyu po svoyij vagomosti pam yatkoyu v okolicyah Uzhgoroda Pid goroyu persh nizh distatisya do samoyi cerkvi turist znajde sporozhnilij postament na yakomu kolis krasuvalasya statuya svyatogo Yana Nepomuckogo Sam kam yanij Yan obezglavlenij sogodni motoroshno pidpiraye reshtki stin Pid livoyu stinoyu rimo katolickoyi cerkvi zberigsya postament na yakomu u 50 ti roki stoyala kam yana statuya Yana Nepomuckogo Ye tablichka iz vkazivkoyu sho ce pam yatka arhitekturi 89412 vul mkr Shahta vul mkr Chervenicya periferijna zona provul periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88020 Dobosha Stepana vul 2016 vul Parhomenka Oleksandra centralna zona Dlya dovidki Dobosh Stepan Vasilovich 1912 s Obava Mukachivskij rajon 1978 Pryashiv Slovachchina odin iz zasnovnikiv i pershij rektor Uzhgorodskogo universitetu Parhomenko Oleksandr 1886 1921 uchasnik bojovih dij v Ukrayini 1917 1921 rr chervonij komandir 88017 vul seredinna zona Dlya dovidki Dobrolyubov Mikola 1836 1861 rosijskij literaturnij kritik publicist revolyucijnij demokrat 88007 prov 2018 prov Mechnikova Illi seredinna zona 88002 Dobryanskogo Adolfa vul do 1977 r vul Dobryanskogo do 1992 r vul Matrosova Dlya dovidki Dobryanskij Adolf 1817 1901 zahidnoukrayinskij politichnij i gromadskij diyach istorik 88017 Dovbusha Oleksi vul periferijna zona Dlya dovidki Do vbush Doboshuk Ole ksa Vasilovich 1700 1745 najvidomishij iz oprishkivskih vatazhkiv u Karpatah Mav brata Ivana 88014 vul Domaninci periferijna zona 88007 Dovgovicha Vasilya vul Oleksi seredinna zona Dlya dovidki Vasil Dovgovich spravzhnye prizvishe Dovganich 1783 1849 ukrayinskij filosof movoznavec poet svyashenik Pershij zakarpatskij akademik chlen Akademiyi nauk Ugorshini z 1831 Borkanyuk Oleksa 1901 1942 organizator partizanskoyi borotbi na Zakarpatti sekretar Zakarpatskogo krajkomu partiyi 88000 88008 Dovzhenka Oleksandra vul vul Mlinska XVII st Mlinna poruch buv mlin potim Pivovarna tam bula pivovarnya a she piznishe Samovolskogo vul Kalinina kvartal Galagov Varto progulyatis vul Dovzhenko de zbereglis budinki chehoslovackogo periodu sho ye zrazkami visokogo rivnya arhitekturnoyi majsternosti Rodzinkoyu ye ambar ta vinnij loh 1781 r vul Dovzhenko vul Ferenca Rakoci II 2 Dlya dovidki Dovzhenko Oleksandr 1894 1956 ukrayinskij radyanskij pismennik kinorezhiser kinodramaturg hudozhnik klasik svitovogo kinematografa vul nepravilno Dajki kolishnya vul Mate Zalki centralna zona 88017 Dokuchayeva Vasilya vul seredinna zona Cerkva Sv Arhistratiga Mihayila vul Dokuchayeva 27 mag Veselka Dlya dovidki Dokuchayev Vasil 1846 1903 prirodoznavec osnovopolozhnik naukovogo genetichnogo gruntoznavstva ta zonalnoyi agronomiyi 88014 vul mkr Domaninci za mezhami mista periferijna zona 88014 88002 vul vul Gorkogo mkr Domaninci periferijna zona Na vulici Domaninskij u 1916 r bula zbudovana lyuteranska cerkva navproti budinku Prosviti ta gonvedska kazarma im Ferenca Josifa nepodalik vid yakoyi roztashuvalasya shkola gluhonimih vul 2009 periferijna zona 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona 88018 vul seredinna zona Dlya dovidki D Donskij knyaz Moskovskij ta Volodimirskij 88009 88015 Dostoyevskogo Fedora vul Novij r n periferijna zona Dlya dovidki Dostoyevskij Fedir 1821 1881 velikij rosijskij pismennik 88020 vul vul Kolcova mkr Dravci periferijna zona 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona 88002 Drugetiv vul Vid ploshi Koryatovicha azh do Onokovskogo kanalu tyagnetsya starovinna vulicya Drugetiv do 1992 r chastina vul Gorkogo ZOSh 2 mist cherez kanal centralna zona P 60 96 NP 57 87 seredinna zona P 98 172 NP 89 115 Dlya dovidki Drugeti ugorskij magnatskij rid francuzkogo pohodzhennya 88017 pl centralna zona 88007 vul mkr Radvanka P seredinna zona 88017 vul r n vul Yenkovskoyi periferijna zona 88005 vul seredinna zona 88014 vul mkr Shahta periferijna zona Dlya dovidki Dunayevskij Isaak 1900 1955 vidatnij radyanskij kompozitor 88000 vul vul Sherstyana Vovnyana vul Bazarna Na rozi vulic Duhnovicha Korzo ta pl Koryatovicha znahoditsya kolishnij budinok legioneriv abo cukernya Purmi vul Duhnovicha 2 a navproti apteka vul Duhnovicha 1 pl Koryatovicha 8 Mini skulptura Ejfeleva vezha na rozi vul Duhnovicha i Kapitulna Dlya dovidki Duhnovich Oleksandr 1803 1865 greko katolickij svyashenik ukrayinsko rusinskij pismennik pedagog poet kulturnij diyach Eposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88018 Egana Edmunda pl pl K Marksa t z mkr Mala Praga seredinna zona Dlya dovidki Edmund Egan 1851 1901 vidomij fahivec iz ekonomiki silskogo gospodarstva Ugorshini 88002 vul seredinna zona 88000 Erdeli Adalberta vul Dlya dovidki Erdeli Adalbert 1891 1955 ukrayinskij zhivopisec osnovopolozhnik Zakarpatskoyi shkoli obrazotvorchogo mistectva YeN Nazva Tip utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 Yevropejska vul r n vul Ozernoyi periferijna zona 88017 vul Yenkovska periferijna zona 88017 prov r n mag Veselka ta SM Dastor seredinna zona 88017 prov mkr Sadovij periferijna zona Zhposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88020 vul vul Energetikiv vul Internacionalna mkr Dravci periferijna zona Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Dravci vul Zhatkovicha 1 88018 Zhemajte Yuliyi vul kolishnya vul Bichna centralna zona Dlya dovidki Zhemajte Yuliya 1845 1921 litovska pismennicya prozayik ta dramaturg 88000 vul 2009 r n got Druzhba seredinna zona 88017 vul 2009 kv im Saksaganskogo periferijna zona 88017 vul kvartal periferijna zona 88000 Zhupanatska pl pl Radyanska Populyarnij sered molodi skver alpinarij na pl Zhupanatskij u samomu centri mista Tut u bronzi zastigli zasnovniki zakarpatskoyi shkoli zhivopisu Josif Bokshaj ta Adalbert Erdeli Pam yatnik zhivopiscyam buv vstanovlenij u 1992 r skulptorom M Olijnikom Poryad znahoditsya dvopoverhovij budinok u stili ampir kolishnij budinok Uzhanskoyi zhupi 1809 r de sogodni rozmishuyetsya Zakarpatskij oblasnij hudozhnij muzej im J Bokshaya Zhupanatska pl 3 Bilya muzeyu stoyit budivlya reformatskogo hramu 1793 1796 rr u psevdogotichnomu stili Zhupanatska pl 5 Suchasnogo viglyadu hram nabuv v 1905 1906 rr za proektom budapeshtskoyi firmi Feger ta Rihter Realna shkola dlya hlopciv sporudzhena v 1904 r u stili anglijskogo romantizmu Nini tut diye zagalnoosvitnya shkola 4 vul Zhupanatska 10 88017 Zhuravlina vul periferijna zona 3poshtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88002 vul seredinna zona 88017 vul Do 1984 r vul Fizkulturna Do 1992 r vul Tulska mkr Zahidnij seredinna zona P 2 28a NP 1 53 periferijna zona P 30 170 NP 55 169 Svyato Voznesenskij hram vul Zagorska 88014 Zadora Dezideriya vul mkr periferijna zona Dlya dovidki Zador Deziderij 1912 1985 pianist dirigent pedagog 88017 vul seredinna zona Kaplicya vul Zakarpatska 88005 vul centralna zona 2 2zh 1 1a seredinna zona P 6 46 NP 3 11 88000 vul 88000 vul Zamkovi shodi z yednuyut vul Kapitulnu i Pidgirnu Zamkovi shodi zvidsi pochinalosya misto i ti pershi 10 vulic yaki zafiksovani v opisi 1691 roku Ci shodi vedut do Uzhgorodskogo zamku vnizu zhili lyudi yaki obslugovuvali jogo zhiteliv Kolis ce bula stezhka yaka zgodom peretvorilasya na shodi Yih pofarbuvali u kolori veselki i vzdovzh vstanovili avtentichni lavici dlya zakohanih Zvidsi vitkrivayetsya chudovij krayevid Uzhgoroda Nini cherez cej marshrut prohodyat gosti z usogo svitu 88018 88015 88009 vul n n Zankovecka Novij r n 76 95 seredinna zona P 2 38 NP 1 27 periferijna zona P 48 72a NP 29 77g Monastir Sv Antoniya vul Zankoveckoyi 9a bilya ozera Cerkva Mariya Povchanskoyi Ikoni Bozhoyi Materi vul Zankoveckoyi 9a Bilya sportkompleksu Yunist vul Zankoveckoyi 5 krasuyetsya pravda nedoglyanuta skulptura divchini zrostom iz lyudinu Vzdovzh vulici v kvitni travni cvitut sakuri Dlya dovidki Zankovecka Mariya 1854 1934 vidatna ukrayinska aktrisa 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul Galaguri periferijna zona Zatishna vul r n Stefanika periferijna zona 88018 prov radiocentr periferijna zona 88017 vul Zelemirska mkr Chervenicya periferijna zona 88000 vul seredinna zona 88017 vul kv im Saksaganskogo periferijna zona 88007 vul vul 29 chervnya seredinna zona 88017 vul periferijna zona Svyato Voskresenskij cholovichij monastir vul Zolotista 35 88017 provul 2009 provul Zaliznij mkr Chervenicya periferijna zonaIposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88007 Ivasyuka Volodimira vul seredinna zona Dlya dovidki Ivasyuk Volodimir Mihajlovich 1949 1979 ukrayinskij kompozitor poet odin iz osnovopolozhnikiv ukrayinskoyi estradnoyi muziki avtor 107 pisen Geroj Ukrayini posmertno Terek Pavlo populyarna figura na Zakarpatti 20 30 h rokiv robitnik ugorec borec za socialne i nacionalne vizvolennya propagandist odin iz kerivnikiv krajovoyi komunistichnoyi organizaciyi deputat chehoslovackogo parlamentu 88002 prov 2018 prov Nasipnij Do 1977 r chastina vul Nasipnoyi 33 41 vkl seredinna zona 88007 vul 2016 mkr Radvanka seredinna zona Dlya dovidki Irlyavskij Ivan spravzhnye im ya ta prizvishe Roshko Ivan Ivanovich 1919 1942 ukrayinskij poet zhurnalist gromadskij diyach odin z aktivnih tvorciv Karpatskoyi Ukrayini Narodivsya v s Irlyava Uzhgorodskogo rajonu rozstrilyanij u Babinomu Yaru u 1942 r 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona vul 2009 periferijna zonaJposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88015 vul vul Sh Petefi r n vul Zankoveckoyi seredinna zona Dlya dovidki Jokayi Mor 1825 1904 vidatnij ugorskij romanistKposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist kvartal mikrorajon Sho tut cikavogo 88017 vul seredinna zona vul 2009 r n vul Stefanika periferijna zona 88017 prov 2007 novij mkr Chervenicya periferijna zona 88014 88002 vul Chastina vulici do 1977 r vul Nasipna 1 26 vklyuchno 42 43 52 54 vklyuchno mkr Pidlipniki seredinna zona P 2 88 za mezhami mista periferijna zona 88002 vul 88000 vul Ce persha i najdavnisha vulicya Uzhgoroda v 1691 r nazivalas Zamkovoyu Z 1776 r vulicyu perejmenuvali na Kapitulnu a za radyanskih chasiv na Kremlivsku Za chasiv nezalezhnosti vulici povernuli yiyi istorichnu nazvu Kapitulna Odrazu iz Korzo cherez vul Voloshina mozhna potrapiti na vul Kapitulnu Ce bula yedina vulicya rozmishena v mezhah zovnishnih oboronnih sporud zamku Odna iz najkrasivishih pam yatok starovinnogo Uzhgoroda ce Hrestovozdvizhenskij kafedralnij sobor Kapitulna 11 Poruch Yepiskopska rezidenciya a sogodni biblioteka universitetu vul Kapitulna 9 Navproti skver Mariyi Tereziyi vul Kapitulna 4a 6 Mini skulptura Ejfeleva vezha v osnovi starovinnogo lihtarya na rozi vul Duhnovicha i Kapitulna U kinci tihoyi vulici znahodyatsya Uzhgorodskij zamok vul Kapitulna 33 ce golovna viznachna pam yatka mista Zamok roztashovanij u centri mista na Zamkovij gori Zbereglisya stini bastioni palac ta fundament gotichnogo zamkovogo kostelu 14 st U dvori Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Uzhgorodskij zamok tri skulpturi Gerakl avtor V Kinne Germes ta Turul Poruch z zamkom znahoditsya odin iz pershih v Ukrayini Zakarpatskij muzej arhitekturi ta pobutu abo Skansen vul Kapitulna 33a pobudovanij v 1970 r v misci yake nazivali Vidmina yama Zhiteli mista nazivayut muzej prosto stare selo Navproti muzeyu znahoditsya odin iz najstarishih pedagogichnih zakladiv na teritoriyi Ukrayini kolishnya budivlya greko katolickoyi seminariyi 1883 1886 rr de do rechi vikladav pershij Prezident Karpatskoyi Ukrayini Avgustin Voloshin vul Kapitulna 24 Na stini budivli vstanovleno dvi memorialni tablici Avgustinu Voloshinu ta vihovancyam seminariyi yaki zaginuli na Krasnomu Poli pid Hustom 15 03 1939 r Sogodni primishennya seminariyi zajmaye yuridichnij fakultet UzhNU 88015 vul 2016 vul Mondoka Ivana seredinna zona Dlya dovidki Oleksa ndr Vasi lovich Kapush 1991 2015 ukrayinskij vijskovik starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 2017 posmertno Mondok Ivan 1893 1937 profesor Uzhgorodskoyi gimnaziyi kanonik 88018 88015 vul odna z najdovshih i osnovnih vulic mista vul Novij r n centralna zona P 2 28 NP 1 27 seredinna zona P 32 90 NP 35 141 periferijna zona P 92 158 NP 143 189 Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici vul Kapushanska Na vul Kapushanskyj Peremogi visadili sakuri Dlya dovidki Vulicya Kapushanska odna z najdovshih vulic mista yiyi nazva pohodit vid napryamku dorogi do mista Veliki Kapushani u Slovachchini U Radyanski chasi vulicyu perejmenuvali na chest richnici peremogi u Drugij svitovij vijni Kilka raziv vulicya pochergovo zminyuvala svoyu nazvu to na vulicyu Kapushansku to na vulicyu Peremogi Cherez ce vinikla plutanina v poznacheni okremih budinkiv Istroichnu nazvu Kapushanska povernuto u 2018 roci Avtodoroga yaka z yednuye centr mista z odnim iz najbilshih mikrorajoniv Novim rajonom vid ploshi Petefi do sela Storozhnici Vulicya Kapushanska odna z v yiznih u misto 88001 provulok Goryani periferijna zona 88002 vul centralna zona Dlya dovidki Karmelyuk Ustim 1787 1835 ukrayinskij nacionalnij geroj kerivnik povstanskogo ruhu na Podilli 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona vul Dlya dovidki Karpatska Ukrayina Ukrayinska nezalezhna derzhava na chastini teritoriyi Zakarpattya z 14 po 15 bereznya 1939 r pl centralna zona 88000 prov 2018 prov Pidgirnij 88017 prov periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul nova vulicya na okolici mista r n SM Nova liniya perejmenovana u 2018 periferijna zona Dlya dovidki 1821 1890 yurist zhurnalist pershij istorik m Uzhgoroda u 1861 r vidav knigu Istoriya Uzhgoroda vid najdavnishih chasiv do sogodni Narodivsya v s Gojdudorog nini selo v Ugorshini Pomer ta pohovanij u s Zavadka nini selo v Slovachchini 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda m Kayani Shveciya 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul kolishnya vul Chornomorska seredinna zona 88018 nab kolishnya nab Molotova centralna zona Pravoslavna naberezhna prodovzhuyetsya Kiyivskoyu naberezhnoyu Cya miscina tezh ryasniye mini skulpturkami Miniatyurnij pam yatnik Oriyentuvalniku Yiglavski yizhachki Vuzol Krotona Soldat Shvejk prikrashayut perila Takozh na naberezhnij znahoditsya oblasnij muzichnij dramteatr im brativ Sheregiyiv Na ploshi pered jogo vhodom krasuyetsya vidlitij u bronzi monument greko katolickomu svyasheniku pismenniku ta pedagogu Oleksandru Duhnovichu Vstanovlenij pam yatnik v 1998 r Jogo avtor M Belen U travni na naberezhnij cvitut bili ta rozhevi kashtani Hram Svyatoyi Trojci Kiyivska naberezhna 16 88018 pl pl 50 richchya SRSR centralna zona Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Moskovskogo patriarhatu Svyato Hresto Vozdvizhenskij kafedralnij sobor yakij skladayetsya z nizhnogo Hresto Vozdvizhenskogo hramu ta verhnogo hramu Hrista Spasitelya pl Kirila ta Mefodiya 7 buv pobudovanij v 1994 r vmishaye 5 tis osib Pered gotelem Inturist Zakarpattya pl Kirila i Mefodiya 5 ye dvi skulpturi Persha ce populyarna sered turistiv skulptura pered vhodom u gotel vedmid iz krilami yakij lapoyu trimaye Zemlyu Stvorena cya skulptura u 2007 r skulptorami M Kolodkom I Cubinoyu ta O Yelezarovim prote pro dvoh ostannih ridko zgaduyut Druga pam yatnik zakarpatskim dobrovolcyam yaki zaginuli u Drugij svitovij Avtor I Brovdij vstanovleno jogo u 2001 r Dlya dovidki Kirilo i Mefodij makedonski slov yanski prosvititeli ta propovidniki hristiyanstva tvorci slov yanskoyi azbuki pershi perekladachi bogosluzhbovih knig na slov yansku movu Kirilivska vul 2009 r n gost Druzhba seredinna zona Kishinivska vul periferijna zona 88000 Kirpi Georgiya pl pl Privokzalna zaliznichnij vokzal centralna zona V grudni 2005 roku Privokzalnu ploshu v oblasnomu centri perejmenuvali na ploshu G Kirpi Do 61 yi richnici z dnya narodzhennya 20 lipnya 2007 r vstanovili na Uzhgorodskomu vokzali memorialnu doshku pogruddya ta mini muzej Georgiya Mikolajovicha Kirpi U samomu primishenni vokzalu vstanovlene marmurove pogruddya a za sklom forma ta deyaki osobisti rechi Geroya Ukrayini Ce robota ruk kiyivskih skulptoriv avtoriv nadmogilnogo pam yatnika Kirpi Dlya dovidki Kirpa Georgij 1946 2004 ukrayinskij politichnij diyach inzhener transportnik Geroj Ukrayini 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona Dlya dovidki Dmitro Klimpush odin iz kerivnikiv Guculskoyi respubliki 88017 vul vipravleno pomilku Klocharuka mkr Chervenicya periferijna zona Dlya dovidki Stepan Klochurak gromadsko politichnij diyach prezident Guculskoyi respubliki 1918 1919 rr 88017 pl seredinna zona Dlya dovidki Laborec priblizno 875 892 knyaz rannofeodalnoyi derzhavi slov yanskih plemen bilih horvativ mizh Tisoyu i Dunayem 88017 vul kv im Yaroslava Mudrogo periferijna zona Dlya dovidki Knyaz Oleg vul r n vul Stefanika periferijna zona 88006 vul seredinna zona Dlya dovidki Kobilyanska Olga 1863 1942 ukrayinska pismennicya 88018 vul seredinna zona Dlya dovidki Vilmosh Kovach vidomij ugorskij zakarpatskij pismennik i perekladach trivalij chas zhiv i pracyuvav v Uzhgorodi u vidavnictvi Karpati Belinskij Vissarion 1811 1848 rosijskij revolyucijnij demokrat literaturnij kritik i publicist filosof materialist 88017 vul periferijna zona 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona 88017 vul periferijna zona 88009 88005 88015 vul 2016 vul Dzhambula Dzhabayeva seredinna zona P 8 78 NP 15 95 periferijna zona P 80 80a NP 97 117 Dlya dovidki Ivanovich 1926 2015 ukrayinskij botanik doktor biologichnih nauk profesor UzhNU ta NU Kiyevo Mogilyanska akademiya pohovanij u m Uzhgorodi Dzhambul Dzhabayev 1846 1945 kazahskij radyanskij poet akin 88015 vul vul Dostoyevskogo Pogoryelova periferijna zona 88018 vul centralna zona 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda m Korvallis SShA 88000 Korzo vul vul Mostova Velikomostova Rashina F Kazinci Suvorova Ce i ye istorichnij centr mista najvidomisha centralna i najbagatolyudnisha vulicya Korzo Chastina budinkiv zbudovana v chehoslovackij period Specialnij turistichnij lihtar vkazivnik pokazhe vam potribnij napryamok Tut u serci istorichnogo centru na rozi vul Korzo i Voloshina na stini pobachite Lihtarnika dyadyu Kolyu yakij zapalyuye lihtari 2010 r skulptor M Kolodko Pam yatnik prisvyatili realnomu zhitelyu mista yakij protyagom 40 rokiv vmikav stari uzhgorodski elektrichni lihtari Cej pam yatnik turistichna prinada Dyadya Kolya za robotoyu Jogo she dobre pam yatayut starozhili yak erudovanu ta nachitanu lyudinu Same tomu bilya drabini skulptor vstanoviv portfel iz knizhkami yakij lihtarnik zavzhdi nosiv iz soboyu Takozh poblizu globus Zakarpattya 88020 vul periferijna zona 88017 88000 vul mkr Chervenicya periferijna zona Dlya dovidki Korolenko Volodimir 1853 1921 rosijskij ukrayinskij pismennik zhurnalist pravozahisnik 88000 vul Plosha podilyalasya na ploshu Galkovu zgodom Secheni i vulicyu Rinkovu Persha yiyi nazva Galkova Odna z najdavnishih plosh mista de shorichno zbiralisya yarmarki Dlya dovidki Koryatovich Fedir bl 1331 1414 litovskij knyaz iz rodu Koriyatovichiv sin Koriyata Mihajla Gediminovicha sho knyazyuvav u Novgorod Litovskomu knyazivstvi 88017 vul periferijna zona 88017 vul seredinna zona 88014 vul mkr periferijna zona Dlya dovidki Kotlyarevskij Ivan 1769 1838 pismennik poet dramaturg zachinatel suchasnoyi ukrayinskoyi literaturi 88017 prov 2009 provul Sirchanij kvartal vul Zagorska periferijna zona 88000 vul centralna zona Bilya oblasnoyi prokuraturi na vul Kocyubinskogo pobachimo odrazu dva pam yatniki pam yatnij hrest vstanovlenij na chest 2000 richchya Rizdva Hristovogo ta pam yatnik pracivnikam prokuraturi skulptora M Belenya Na vidkritti ostannogo u 2011 r skulptor rozpoviv U cij skulpturi vmisheno slov yanskij svit a jogo simvol list lipi Tut vidnajdete simvolichni znaki pershe zobrazhennya lyudini ptaha ta pershe zobrazhennya trizubu Dlya dovidki Kocyubinskij Mihajlo 1864 1913 ukrayinskij pismennik golova Prosviti u Chernigovi odin iz organizatoriv Bratstva tarasivciv 88000 vul Koshicka Kolishnya vul Gluboka Mij utca na Gluboku suchasna Koshicka 20 30 ti rr HH st seredinna zona 88006 vul seredinna zona Kaplicya Pokrova Presvyatoyi Bogorodici vul Koshovogo policiya Dlya dovidki Koshovij Oleg 1926 1943 odin iz kerivnikiv pidpilnoyi organizaciyi Moloda gvardiya u Krasnodoni Geroj Radyanskogo Soyuzu 88018 vul vul Kirova kolishnya chastina vul Kirova rinok Belinskogo seredinna zona Dlya dovidki Koshut Lajosh 1802 1894 ugorskij derzhavnij diyach prem yer ministr i pravitel prezident Ugorshini v period Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 rr 88017 prov 2018 prov Martona Ishtvana periferijna zona 88017 prov periferijna zona 88001 vul mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki 88000 vul vul Chervona seredinna zona 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki 88017 vul periferijna zona 88000 vul centralna zona Dlya dovidki Krilov Ivan 1769 1844 rosijskij bajkar 88000 vul seredinna zona 88017 vul seredinna zona 88000 provulok Rekomenduyetsya do perejmenuvannya seredinna zona 88017 vul mkr Zahidnij periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda pol Krosno Lposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88009 88015 vul n n Legocka magistralna vulicya vul 60 richchya SRSR Novij rajon periferijna zona Hram Vsih Svyatih vul Legockogo 76 Presvyatoyi yevharistiyi pri monastiri Stritennya Gospodnogo brativ Kapuciniv vul Legockogo 44a Dlya dovidki Legockij Tivodar 1830 1915 istorik etnograf fundator arheologiyi j muzejnoyi spravi na Zakarpatti 88007 vul vul Novostefanika mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Lelekach Mikola 1909 1975 istorik pedagog gromadskij i kulturno osvitnij diyach Zakarpattya prov 2018 prov Griboyedova Oleksandr seredinna zona Dlya dovidki Leontovich Mikola 1877 1921 ukrayinskij kompozitor horovij dirigent gromadskij diyach pedagog avtor shirokovidomih obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya horu Shedrik Dudarik 88018 vul r n vul Shvabskoyi centralna zona Dlya dovidki Lermontov Mihajlo 1814 1841 rosijskij poet prozayik dramaturg hudozhnik oficer 88018 vul Gotel Uzhgorod seredinna zona 88001 vul vul Zhdanova mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Lisenko Mikola 1842 1912 ukrayinskij kompozitor pianist dirigent pedagog 88017 vul periferijna zona vul 2009 periferijna zona 88000 prov 2018 prov Koshickij periferijna zona Dlya dovidki Libsher Adolf 1887 1965 cheskij arhitektor avtor planu zabudovi Malogo Galagova v Uzhgorodi sproektuvav ryad budivel v Uzhgorodi Krajovij sud v yaznicyu blok zhitlovih budinkiv dlya chinovnikiv 88017 vul periferijna zona 88017 vul kv im Ya Mudrogo periferijna zona 88018 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona 88014 vul mkr Domaninci periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88006 vul seredinna zona 88014 vul vul Sevastopolska mkr Mala Praga r n vul Drugetiv seredinna zona Dlya dovidki Lodij Petro 1764 1829 ukrayinskij zakarpatskij filosof pismennik poet pravnik pedagog 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88000 vul centralna zona Dlya dovidki Lomonosov Mihajlo 1711 1765 rosijskij uchenij naturalist geohimik poet reformator rosijskoyi movi pershij rosijskij akademichnij uchenij 88017 vul 2009 periferijna zona 88000 vul vul Shorsa Dlya dovidki Luchkaj Pop Mihajlo 1789 1843 zakarpatskij movoznavec folklorist ta istorik paroh Uzhgorodskogo Svyato Preobrazhenskogo hramu 88007 vul seredinna zona 88017 prov periferijna zonaMposhtovij indeks Nazva Tip utochnennya Kolishni nazvi Miscevist mikrorajon Sho tut cikavogo 88000 vul r n UzhNU periferijna zona vul nova 2018 Dlya dovidki Mazepa Ivan 1639 1709 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporizkogo 88005 vul seredinna zona Dlya dovidki Makarenko Anton 1888 1939 ukrayinskij ta radyanskij pedagog pismennik odin iz zasnovnikiv radyanskoyi sistemi dityacho pidlitkovogo vihovannya 88017 prov kv im Ya Mudrogo periferijna zona 88014 vul mkr Mala Praga seredinna zona prov provulok z yednuye vulici Koryatovicha i Fedincya centralna zona 88017 vul r n vul Shedrina kompotnij r n periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88000 vul r n vul Koshickoyi seredinna zona 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona P 2 28v 88017 vul r n UzhNU periferijna zona vul 2009 periferijna zona 88014 vul mkr periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88002 vul seredinna zona Dlya dovidki Maresyev Oleksij 1916 2001 radyanskij lotchik as Geroj Radyanskogo Soyuzu 88014 vul vul Zhdanova mkr Mala Praga seredinna zona Dlya dovidki Markush Oleksandr 1891 1971 ukrayinskij zakarpatskij zhurnalist etnograf pismennik vul r n vul Stefanika periferijna zona 88020 vul 2016 periferijna zona Dlya dovidki Sergij Martin mehanik vodij vijskovoyi chastini 1778 Zaginuv u chervni 2014 r v boyu bilya smt Metalist na Luganshini pohovanij v Uzhgorodi na Pagorbi Slavi 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki 88017 vul kolishnya vul Ostrovskogo Oleksandra seredinna zona Dlya dovidki prezident Chehoslovachchini 1918 1935 rr zrobiv velikij vnesok u rozvitok Zakarpattya Ostrovskij Oleksandr 1823 1886 rosijskij dramaturg 88002 prov kolishnya chastina vul Kutuzova seredinna zona 88017 prov 2007 novij mkr Chervenicya periferijna zona 88002 vul 2018 vul Turyanici Ivana seredinna zona Dlya dovidki Hudozhnik Kashaj A zhiv i pracyuvav u budinku po cij vulici tam dosi zhive jogo rodina majsternya muzej ta budinok hudozhnika Antona Kashshaya 24 01 1921 31 12 1991 rr uzhgorodskij zhivopisec narodnij hudozhnik Ukrayini Turyanicya Ivan 1901 1955 zakarpatskij komunistichnij diyach Karol Mejsarosh 20 07 1821 02 02 1890 rr vidomij uzhgorodskij yurist publicist avtor pershoyi istoriyi Uzhgoroda 88000 vul centralna zona Dlya dovidki Mendelyeyev Dmitro 1834 1907 rosijskij himik odin iz avtoriv Periodichnoyi tablici himichnih elementiv 88001 vul mkr Goryani periferijna zona 88007 vul seredinna zona Dlya dovidki Mechnikov Illya 1845 1916 ukrayinskij rosijskij i francuzkij naukovec odin iz osnovopolozhnikiv evolyucijnoyi embriologiyi imunologiyi ta mikrobiologiyi vul r n vul Stefanika periferijna zona 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki 88005 88009 88015 88018 vul vul Geroyiv Stalingrada seredinna zona P 4 36 NP 3 29a periferijna zona P 38 60 NP 37 71 Hram na chest rivnoapostolnogo knyazya Volodimira ta knyagini Olgi vul Minajska 71 rajon Zaliznichnoyi likarni Gulyayuchi vuliceyu kudi turisti zvertayut ridko bilya zupinki navproti supermarketu mozhna pomititi zahovanu skulpturu yaka stvorena she za radyanskih chasiv Tam ye napis V oznamenuvannya druzhbi radyanskih i chehoslovackih budivelnikiv skriplenoyu zagalnoyu tvorchoyu praceyu vstanovlenij cej znak A z yavivsya vin she u 1987 r koli i ranishe zgadana Zemlya jogo skulptorom ye V Olashin Navkolo cogo pam yatnika prohodyat chasto ale majzhe nikoli ne pomichayut i vzhe tochno bilya nogo ne fotografuyutsya 88017 vul kvartal vul Zagorska periferijna zona 88002 vul Himfak centralna zona Dlya dovidki Panas Mirnij spravzhnye im ya Panas Rudchenko 1849 1920 ukrayinskij prozayik ta dramaturg 88000 prov TZ Koshickij seredinna zona vul r n vul Stefanika periferijna zona 88017 vul magistralna vulicya ros Tamozhennaya centralna zona P 2 36 NP 1 23 seredinna zona P 38 66 NP 25 27 88000 vul Dlya dovidki Mitrak Oleksandr 1837 1913 ukrayinskij pismennik folklorist i etnograf Zakarpattya 88000 vul mkr Chervenicya seredinna zona Mihajlyanca Eduarda prov 2019 centralna zona 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona 88015 vul vul Beli Kuna seredinna zona Dlya dovidki Miksat Kalman 1847 1910 vidomij ugorskij pismennik XIX XX st 88017 vul mkr Zahidnij periferijna zona 88009 vul Novij r n periferijna zona Dlya dovidki Mickevich Adam 1798 1855 vidatnij polskij poet zasnovnik polskogo romantizmu diyach nacionalno vizvolnogo ruhu 88014 vul periferijna zona Dlya dovidki Michurin Ivan 88009 88015 vul Novij r n periferijna zona Dlya dovidki Mozhajskij Oleksandr 1825 1890 morskij oficer kapitan I rangu vinahidnik pershogo u sviti litaka 88017 prov vul Kerchenska seredinna zona 88020 vul mkr Dravci periferijna zona 88017 vul periferijna zona vul periferijna zona 88001 prov periferijna zona Cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici mkr Goryani prov Muzejnij Goryanska cerkva sv Mikoli XII XIV st mkr Goryani prov Muzejnij 88017 vul periferijna zona 88000 vul magistralna vulicya vul Munkachi centralna zona Dlya dovidki ranishe vulicya nazivalasya imenem vidomogo ugorskogo zhivopiscya Migaya Munkachi prote pomilkovij pereklad z ugorskoyi zrobiv iz neyi Mukachivsku 88002 vul seredinna zona Dlya dovidki Musorgskij Modest 1839 1881 rosijskij kompozitor Nposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88018 prov centralna zona Dlya dovidki Navoyi Alisher 1441 1501 uzbeckij poet derzhavnij diyach 88017 vul periferijna zona Nagirna vul r n Stefanika periferijna zona 88000 88008 Narodna pl plosha Lenina centralna zona Plosha zbudovana u konstruktivistskomu stili 1934 1936 za 20 miljoniv chehoslovackih kron Kolishnij budinok Narodnoyi radi Zemskogo upravlinnya arh A Krupka Sogodni ce budivlya oblasnoyi derzhadministraciyi Tut rostut najbilshi tyulpanovi dereva v Uzhgorodi Budivlya kolishnoyi cheskoyi zhandarmeriyi de nini znahoditsya medichnij fakultet UzhNU pl Narodna 1 Do vulici prilyagaye skver Geroyiv Majdanu Skulpturi mozhna pobachiti i na budivli pl Narodnoyi bilya budinku ODA Bronzovij pam yatnik Tarasu Shevchenku vstanovleno u berezni 1999 r u parternomu skveri Skulptor M Mihajlyuk 88017 vul 2008 r n vul Ozernoyi periferijna zona 88002 vul seredinna zona 88017 vul r n vul Ozernoyi periferijna zona 88000 vul 2014 kolishnya vul Uralska centralna zona 88000 vul vul Klari Cetkin seredinna zona Dlya dovidki Irina Nevicka 1886 Slovachchina 1966 Pryashiv pismennicya i aktivna gromadska diyachka 88017 88000 nab Blizko 20 ti rokiv vona nosila im ya vidomogo hudozhnika Ignaca Roshkovicha U radyanski chasi ce bula spershu Stalingradska a potim Leningradska naberezhna A ot u promizhku mizh cimi nazvami buli dva roki koli cyu vulicyu nazivali naberezhnoyu vityazya Ishtvana Gorti Starij cheskij kvartal roztashovanij v istorichnomu centri mista Oficijno rajon nazivayut kvartalom Galagov Tut po obidva boki vid transportnogo mostu abo vid pishohidnogo mostu prostyagayetsya znamenita Lipova aleya najdovsha u Yevropi i tretoyu za dovzhinoyu u sviti lipovoyu aleyeyu Yiyi dovzhina 2 2 2 5 km blizko 300 lip yaku bulo visadzheno she u 1928 r Cvite aleya vse lito oskilki tut zibrani rizni sorti lip Voseni 2017 r bulo visadzheno molodi sakuri V 2009 r na protilezhnomu berezi bula visadzhena aleya sakur sho takozh vvazhayetsya najdovshoyu v Yevropi Bronzovij pam yatnik prezidentu Karpatskoyi Avgustinu Voloshinu 2003 r Vin stvorenij rukoyu skulptora M Mihajlyuka ale dehto vkazuye na V Olashina Nadpis na pam yatniku ce sprostovuye ce Skver im Pushkina a takozh 400 richnij yasen Masarika Na perilah naberezhnoyi oselivsya Dzhon Lord zasnovnik Deep Purple Budinok kolishnoyi zhinochoyi gimnaziyi zbudovanij v 1912 r u eklektichnomu stili Sogodni tut znahoditsya Lingvistichna gimnaziya im T G Shevchenka nab Nezalezhnosti 4 Mizh gimnaziyeyu ta CNAP na zelenij galyavini pam yatnik monumentalnogo mistectva Zemlya skulptora M Mihajlyuka ta arhitektora V Lezu Vin stoyit tut z 1987 r 88018 vul seredinna zona Dlya dovidki Nekrasov Mikola 1821 1878 rosijskij poet 88017 prov mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul r n vul Shedrina periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88017 vul mkr Zahidnij periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda ugor Nyiregyhaza 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona 88018 vul centralna zona Dlya dovidki Novak Andrij 1850 1940 zakarpatskij likar uchenij i pedagog zasnovnik oblasnoyi klinichnoyi likarni 88018 vul seredinna zona 88018 prov rekomenduyetsya do perejmenuvannya seredinna zona 88014 vul mkr Domaninci0poshtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88020 vul periferijna zona 88020 vul periferijna zona Dlya dovidki Ogarov Mikola 1813 1877 rosijskij poet publicist revolyucijnij diyach 88000 vul centralna zona 88017 vul r n vul Shedrina periferijna zona vul Koritnyanska za zapravkoyu periferijna zona 88000 Olbrahta Ivana vul kolishni nazvi Pivnichna Pidvalna Vinni ryadi Pidvalnij ryad u drugij polovini 19 st Z Kapitulnoyi zvivistoyu vulichkoyu oblashtovanoyu she kilka desyatilit tomu mozhna spustitisya na she odnu tihu i oshatnu miscinu Na cij starovinnij vulichci rozmistilasya mistecka kav yarnya Pid Zamokom Snek Bilya vhodu na vas chekatime tuteshnij shvejcar mini skulpturka Mikoli Shugaya Botanichnij sad iz bezlichchyu ekzotiv sered yakih ye najbilshi v Uzhgorodi tyulpanovi dereva yaki rostut bilya magnoliyi odrazu pri vhodi na teritoriyu vul Olbrahta 6 A she na cij vulichci mozhna pobachiti budinochki yakim ne odne desyatilittya a to j stolittya Kolishnij osobnyak pismennika Ivana Olbrahta vul Olbrahta 21 Nad vinnimi pidvalami na krutomu shili zamkovoyi gori privertaye uvagu budivlya v stili konstruktivizmu de sogodni rozmishuyetsya Gungarologichnij centr UzhNU Ce kolishnya villa Andriya Brodiya 1895 1946 vidomogo zakarpatskogo politichnogo diyacha Uzhgorodskij botanichnij sad vul Olbrahta 6 Dlya dovidki Olbraht Ivan spravzhnye im ya Kamil Zeman 1882 1952 cheskij pismennik ta gromadskij diyach 88014 vul Do 1976 r chastina vulici mala nazvu vul Ukrayinska mkr periferijna zona 88014 vul mkr Domaninci periferijna zona Dlya dovidki Iva n Seme novich Orlaj de Kobro 1771 1829 uchenij medik osvitnij diyach pedagog pismennik 88000 vul seredinna zona 88017 vul mkr Zahidnij mkr Sadovij periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda 88001 vul kolishnya vul Nova v s Goryani r n vul Krasnodonciv kavkazkij r n periferijna zona 88017 vul r n vul Shedrina periferijna zona Cerkva Bozhogo Miloserdya vul Osipenka 14 Dlya dovidki Osipenko Polina 1907 1939 radyanska lotchicya odna z pershih zhinok udostoyena zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 88002 vul kolishnij prov Shumnij 88017 vul 2016 seredinna zona Dlya dovidki Zoreslav pismennik aktivnij diyach Karpatskoyi Ukrayini Pposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul stadion Avangard seredinna zona Dlya dovidki Pavlov Ivan 1849 1936 fiziolog zasnovnik rosijskoyi fiziologichnoyi shkoli laureat Nobelivskoyi premiyi 88002 vul Dlya dovidki Pavlovich Oleksandr 1819 1900 poet gromadskij diyach pedagog 88000 prov 2018 prov Korolenka Volodimira mkr Chervenicya periferijna zona 88007 88001 vul 2016 vul Telmana Ernsta mkr Radvanka seredinna zona P 2 10 NP 1 17 periferijna zona P 12 28 NP 23 37 Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici mkr Radvanka vul Telmana Dlya dovidki Andrij Palaj soldat navidnik roti vognevoyi pidgotovki 128 yi girsko pihotnoyi brigadi Zaginuv u lyutomu 2015 r v rezultati raketno artilerijskogo obstrilu poblizu Debalceva na Donechchini pohovanij v Uzhgorodi na Pagorbi Slavi Telman Ernst 1886 1944 lider nimeckih komunistiv odin iz golovnih politichnih oponentiv Gitlera 88002 vul vul Petra Velikogo seredinna zona Dlya dovidki Pankevich Ivan 1863 1933 ukrayinskij hudozhnik literator gromadskij diyach 88017 nab periferijna zona 88000 prov 2018 prov Teatralnij centralna zona 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona 88005 vul seredinna zona Dlya dovidki Pestel Pavlo 1793 1826 dvoryanskij revolyucioner lider dekabristiv u Ukrayini polkovnik 88000 pl Najdavnisha nazva ploshi Torgova posha Pl Orlina Pl Koshuta Pl T G Masarika 1928 Do 1961 r pl Stalina Do 1992 r pl Vozz yednannya Na pl Sh Petefi v odnojmennomu skveri zahovavsya bronzovij pam yatnik ugorskomu poetu publicistu gromadskomu diyachu ta revolyucioneru Shandoru Petefi Vstanovleno jogo u 1990 r Avtor F Beni sk B Ferenci Poruch budivlya kolishnogo gotelyu Chornyj orel pl Petefi 20 Nini tut diye Shkola mistectv Palac Frida najvelichnishij privatnij budinok mista yakij zbuduvav Frid Ignac u 1910 r Dlya dovidki Petefi Shandor spravzhnye im ya Oleksandr Petrovich 1823 1849 ugorskij poet publicist revolyucijnij diyach serbskogo i slovackogo pohodzhennya vul nova 2018 Dlya dovidki Petlyura Simon 1879 1926 ukrayinskij derzhavnij vijskovij ta politichnij diyach publicist literaturnij i teatralnij kritik golova Direktoriyi UNR 88009 vul periferijna zona Dlya dovidki Pirogov Mikola 1810 1881 rosijskij ta ukrayinskij hirurg anatom i pedagog 88000 vul r n UzhNU seredinna zona 88001 prov mkr Goryani periferijna zona 88000 vul vulicya Dombaljo 20 30 ti rr HH st vul Podkopecka do 1992 r chastina vul Gorkogo vul Sobranecka ZOSh 2 88001 vul mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Pidgiryanka Marijka spravzhnye im ya Mariya Lenert Dombrovska 1881 1963 ukrayinska poetesa 88000 vul vul Mlinarska do 1992 r chastina bulvaru Vizvolennya centralna zona 88014 vul Pidlipniki periferijna zona 88017 vul r n UzhNU periferijna zona Dlya dovidki Ploteni Nandor Ferdinand 1844 1933 kompozitor vidomij skripal graf zemlevlasnik rozgornuv u V Lazah potuzhne vinne ta spirtove virobnictvo 88015 V S vul vul Zhukovskogo Vasilya periferijna zona Dlya dovidki Pogoryelov Volodimir 1926 1994 uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni nachalnik zhitlovo komunalnogo gospodarstva Uzhgoroda Zhukovskij Vasil 1783 1852 velikij rosijskij poet perekladach 88009 vul provul Furmanova D r n vul Dzhambula periferijna zona 88007 vul periferijna zona 88018 vul centralna zona 88017 Polska vul 2009 r n vul Zaporizkoyi periferijna zona 88015 vul 2016 vul Plehanova Georgiya seredinna zona Dlya dovidki Oleksandr Popadinec molodshij serzhant komandir viddilennya vijskovoyi chastini A1778 Zaginuv u boyu vnaslidok u chervni 2014 roku na Luganshini pohovanij v Uzhgorodi na Pagorbi Slavi Plehanov Georgij 1856 1918 teoretik i propagandist marksizmu filosof vidatnij diyach rosijskogo i mizhnarodnogo socialistichnogo ruhu 88002 vul centralna zona Dlya dovidki Popov Oleksandr 1859 1906 rosijskij fizik ta elektrotehnik vinahidnik radio vul nova 2018 r n vul Zaporizkoyi periferijna zona Dlya dovidki Popovich Dmitro 07 11 1899 03 10 1968 pedagog pismennik gromadskij i cerkovnij diyach zasudzhenij na 25 r GULAGu za vidmovu perejti u moskovske pravoslaviye 88017 Postolaki Vitaliya pl seredinna zona Na XXVII sesiyi VI sklikannya 3 ye plenarne zasidannya Uzhgorodska miska rada uhvalila rishennya 1691 9 04 2015 r na yakomu virishila perejmenuvati ploshu Sportivnu u m Uzhgorodi na ploshu im V Postolaki Dlya dovidki Babushkin Yuhim 1880 1927 rosijskij revolyucijnij diyach Vita lij Andri jovich Postola ki 20 02 1965 12 02 2015 major Zbrojnih sil Ukrayini 88014 vul 2016 vul Dmitra mkr periferijna zona Dlya dovidki Potushnyak Fedir Mihajlovich literaturnij psevdonim F Vilshickij F Pasichnik 1910 1969 ukrayinskij zakarpatskij pismennik naukovec etnograf arheolog Narodivsya u s Osij Irshavskogo rajonu Pohovanij u m Uzhgorodi Blagoyev Dmitro 1856 1924 bolgarskij politichnij diyach zasnovnik Komunistichnoyi partiyi Bolgariyi 88000 pl 1971 r pl Poshtova z 1992 r pl Geroyiv Kosmosu 88000 nab magistralna naberezhna nab F Palackogo nab Moskovska centralna zona Svyato Pokrovskij hram Pravoslavna nab 23 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici bula zvedena v 1930 r za proektom rosijskogo svyashennika arhitektora B Kolomackogo 1896 1980 na koshti rosijskih emigrantiv ta knyagini Anastasiyi Ce zmenshena kopiya cerkvi v pidmoskovnij Kolomni Dali pam yatnik Skorbotna mati monument vstanovlenij u znak pam yati za zagiblimi voyinami internacionalistami skulptor V Olashin She odin podibnij monument prisvyachenij zagiblim zakarpatskim milicioneram Avtor M Belen Bilya pam yatnika u 2017 r visadili dva desyatki sakur Takozh na cij naberezhnij ye kilka mini skulpturok zakohanij pari Kubik Rubik ta Svobodka na shodah Neshodavno na naberezhnij vidnovili retro lihtari 88020 vul promvul r n vul Ogarova tupik periferijna zona Dlya dovidki Przhevalskij Mikola 1839 1888 mandrivnik prirododoslidnik naukovec 88017 vul periferijna zona 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona 88007 prov rekomenduyetsya do perejmenuvannya mkr Radvanka seredinna zona 88015 vul Priladobudivelnikiv periferijna zona 88000 prov seredinna zona 88006 vul periferijna zona 88020 vul periferijna zona 88017 vul r n vul Ozernoyi periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88000 prov TZ Koshickij seredinna zona 88017 prov 2018 prov Dobrolyubova Mikoli seredinna zona Dlya dovidki Pulyuj Ivan 1845 1918 etnichnij ukrayinskij fizik i elektrotehnik vinahidnik organizator nauki publicist perekladach Bibliyi ukrayinskoyu movoyu gromadskij diyach Dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Dobrolyubov M 1836 1861 rosijskij literaturnij kritik publicist revolyucijnij demokrat 88000 Pushkina pl pl Tirshova Byust rosijskomu poetovi Oleksandru Pushkinu 1979 r Avtorami pogruddya z marmuru ye M Popovich ta K Lozovij Poruch pam yatka arhitekturi 1934 1936 rr de roztashovano Zakarpatske upravlinnya Nacionalnogo banku Ukrayini u stili piznogo konstruktivizmu pl Pushkina 1 Na budinku ye 4 skulpturi A yaksho vi zvernete na vul O Dovzhenka to nad vhodom v Upravlinnya SBU v Zakarpatskij oblasti she dvi Dlya dovidki Pushkin Oleksandr 1799 1837 rosijskij poet dramaturg ta prozayik reformator i tvorec suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi 88001 vul mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Pchilka psevdonim Olgi Petrivni Kosach 1849 Gadyach 1930 ukrayinska pismennicya dramaturg publicistka gromadska i kulturna diyachka perekladachka etnograf chlen korespondent Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1925 88017 vul periferijna zonaRposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88007 vul kolishnya vul Engelsa seredinna zona 88018 vul n n Radisheva seredinna zona Dlya dovidki Radishev Oleksandr 1749 1802 rosijskij pismennik prosvititel disident 88017 vul periferijna zona 88001 vul mkr Radvanka periferijna zona Dlya dovidki Razina Stepana 1630 1671 vatazhok Selyanskoyi vijni 1670 1671 rr u Moskoviyi vul r n vul Sriblyastoyi periferijna zona vul teritoriya DOSAAF periferijna zona 88008 88000 Rakoci Ferenca II vul vul Sverdlova vul A Shvegli 1925 1927 Rodzinka Cheskogo kvartalu Prostyagayetsya povz skver im Geroyiv Majdanu Navproti na perehresti vulic Dovzhenka Rakoci 2 Sovine gnizdo abo Bogolvar kolishnij vinnij loh yakij datuyetsya 1781 r Tut uzhgorodci ta gosti mista nasolodzhuyutsya vinom pid chas festivaliv Dali po vulici Dendrosad Laudona skver misklikarni vul F Rakoci 3 de mozhna vidpochiti ta vipiti vodi Vulici Rakoci ta susidnya Dovzhenka duzhe populyarni v kvitni ta travni koli cvitut sakuri ta inshi dereva Dlya dovidki Rakoci Ferenca II 1676 1735 knyaz Transilvaniyi Semigoroddya kerivnik antigabsburzkoyi nacionalno vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu 1703 1711 rr Anton Shvegla kolishnij golova uryadu ChSR 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona 88018 vul Repina r n vul Volodimirskoyi seredinna zona Dlya dovidki Ryepin Illya 1844 1930 rosijskij hudozhnik realist ukrayinskogo pohodzhennya 88017 vul periferijna zona 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki Rilyeyeva Kindrata 1795 1826 rosijskij poet i revolyucioner dekabrist odin iz nechislennih rosijskih prihilnikiv ideyi nacionalnogo vizvolennya Ukrayini 88001 vul kolishnya vul Robitnicha v s Goryani periferijna zona Dlya dovidki Rilskij 1895 1964 ukrayinskij poet publicist gromadskij diyach 88017 vul kvartal vul Zagorska periferijna zona 88000 vul r n pl Sh Petefi centralna zona 88000 vul r n vul Visokoyi seredinna zona 88005 vul 2016 seredinna zona Dlya dovidki Igor Rozluckij vodij sanitar medichnoyi roti 128 yi girsko pihotnoyi brigadi Zaginuv u listopadi 2014 r bilya Stanici Luganskoyi pohovanij v Uzhgorodi na Pagorbi Slavi Prozhivav v Uzhgorodi bilya vul S Lazo Lazo Sergij 1894 1920 rosijskij revolyucioner uchasnik Gromadyanskoyi vijni vul u 2009 r cyu vulicyu viluchili zi spisku vulic periferijna zona 88017 vul r n vul Ozernoyi periferijna zona 88017 vul 2007 nova r n UzhNU periferijna zona 88017 prov 2008 kv im Ya Mudrogo periferijna zona 88017 vul Pidlyagaye perejmenuvannyu vzhe ye Irlyavskogo mkr Chervenicya periferijna zona nab nab Nezalezhnosti do bud 4 centr 88014 vul mkr periferijna zona Dlya dovidki Rudanskij Stepan 1833 1873 ukrayinskij poet 88000 vul Kalvariya seredinna zona Nekropol Dlya dovidki Rustaveli Shota 1172 1216 gruzinskij poet odin iz najvidatnishih predstavnikiv literaturi serednovichchya 88000 vul centralna zona 88017 skver pl Druzhbi narodiv Na teritoriyi parku de u 2013 r z yavilasya arka z napisom Rotari park 88017 skver 2018 Chastinu Rotarijskogo skveru na pl Druzhbi Narodiv de znahoditsya odnoimennij pam yatnik perejmenovano na skver Geroyiv Chornobilya pl Druzhbi narodiv pam yatnik zakarpatcyam likvidatoram naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi na yakomu zobrazhena postat ogolenogo cholovika Jogo avtor V Olashin Sposhtovij indeks Nazva Tip Vipravlennya pomilok Kolishni nazvi Miscevist kvartal mikrorajon Sho tut cikavogo 88001 vul kolishnya vul Fizkulturna v s Goryani mkr Goryani periferijna zona 88017 vul mkr Zahidnij periferijna zona Dlya dovidki Saksaganskij Panas 88017 vul Nepravilno Shedrina mkr Chervenicya periferijna zona U 2002 r zakladeno greko katolicku cerkvu Sv Georgiya na vul Shedrina Chervenicya Dlya dovidki Shedrin Mihajlo spravzhnye prizvishe psevdonim 1826 1889 rosijskij pismennik 88017 vul periferijna zona 88017 vul mkr Zahidnij kvartal Yaroslava Mudrogo periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda rumun Satu Mare Szatmar 88017 vul 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona 88018 vul 2018 vul Fircaka Ivanna 2016 Vatutina Mikoli seredinna zona Dlya dovidki Svida vasil 22 10 1913 19 04 1989 ukrayinskij skulptor narodnij hudozhnik Ukrayini laureat Derzhavnoyi Premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka odin iz zasnovnikiv Zakarpatskoyi shkoli skulpturi Po cij vulici znahoditsya budinok hudozhnika z memorialnoyu doshkoyu Vatutin Mikola 1901 1944 radyanskij voyenachalnik general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 88017 vul periferijna zona 88000 88005 88018 prospekt do 1957 r pr Bulganina u 1960 h rokah plosha prisvyachena 50 littyu SRSR Kolishnij pr 40 richchya Zhovtnya centralna zona cvtinnya sakur i rajskih yablun 18 04 2017 r na prospekti Svobodi zastupnik glavi misiyi ministr radnik Posolstva Yaponiyi v Ukrayini Michio Harada Uzhgorodskij miskij golova Bogdan Andriyiv zastupnik miskogo golovi Oleksandr Bilak ta keruyuchij spravami vikonkomu Uzhgorodskoyi miskoyi radi Olena Makara visadili pershi 10 sakur iz 30 ti yaki Posolstvo Yaponiyi podaruvalo nashomu mistu She 20 posadyat voseni 88017 vul r n vul Zaporizkoyi periferijna zona 88000 prov 2007 nova mkr Chervenicya periferijna zona Monastir chernic Sester Vasilianok bilya stomat fakultetu UzhNU provulok Sester Vasilianok Dlya dovidki Sestri Vasilianki ye monahinyami Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo Cej mizhnarodnij Chin diye u shidnih Katolickih Cerkvah yaki dotrimuyutsya vizantijskogo obryadu Vin ye najdavnishim monashim Chinom u sviti bo jogo koreni syagayut IV stolittya 88015 88018 vul vul Kirova seredinna zona Dlya dovidki Secheni Ishtvan 1791 1860 ugorskij politik gromadskij diyach ta pismennik graf odin iz najviznachnishih ugorskih derzhavnih diyachiv zasnovnik Ugorskoyi Akademiyi nauk 88014 vul Sechenova kolishnya vul Nova v s Domaninci mkr Domaninci periferijna zona Dlya dovidki Syechenov Ivan 1829 1905 vidatnij fiziolog psiholog 88014 vul vul Chapayeva r n tubdispansera seredinna zona Dlya dovidki Silvaya Ivana 1838 1904 greko katolickij svyashenik poet i pismennik rusofilskogo napryamu na Zakarpatti vul mkr Pidlipniki 88001 vul 2016 vul Dev yatogo Sichnya mkr Radvanka periferijna zona Dlya dovidki Sichovi strilci nazva vijskovih pidrozdiliv Naddnipryanskoyi Armiyi UNR ta Zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi sformovanih u 1917 1919 rr na Naddnipryanskij Ukrayini 88009 G S vul periferijna zona Dlya dovidki Skovoroda Grigorij 1722 1794 ukrayinskij prosvititel gumanist filosof poet pedagog 88001 vul kolishnya vul Peremogi v s Goryani mkr Goryani periferijna zona 88000 vul TZ Koshickij seredinna zona Dlya dovidki Slivka Volodimir 88017 vul r n vul Shedrina kompotnij r n periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88015 88018 nab mkr Novij seredinna zona 88017 prov 2007 novij mkr Chervenicya periferijna zona 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona Dlya dovidki Dmitro Snigurskij vidomij likar nevrolog 88000 88017 Sobranecka vul magistralna vulicya vul Radyanska mkr Chervenicya centralna zona P 2 72 NP 1 47 seredinna zona P 74 144 NP 51 87 periferijna zona P 146 224 NP 131 185 Vesnoyu tut kvitnut sakuri ta tyulpanovi dereva pered Derzhsanepidemstanciyeyu Svyato Mikolayivskij hram vul Sobranecka Aeroport Dlya dovidki najdovsha vulicya mista yiyi nazva pohodit vid napryamku yakij vede do mistechka Sobrance Slovachchina 88017 vul kvartal Saksaganskogo periferijna zona 88000 vul seredinna zona 88018 prov 2007 novij ZORTPC Novij r n 88017 vul Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda ugor Szombathely 88018 vul seredinna zona provul seredinna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88014 vul kolishnya vul B Hmelnickogo v s Domaninci periferijna zona Dlya dovidki Sosyura Volodimir 1898 1965 ukrayinskij pismennik poet lirik kozak Armiyi UNR 88017 vul r n vul Ozernoyi periferijna zona 88005 prov seredinna zona Dlya dovidki Spartak 109 71 rr do n e gladiator vozhd i lider rabiv pid chas velikogo povstannya rabiv proti Rimskoyi respubliki 88007 vul kolishnya vul Goryanska mkr Radvanka seredinna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona Cerkva Sv Velikomuchenika Georgiya Chervenicya vul Sriblyasta 17 88000 vul vul Mayakovskogo Dlya dovidki Stavrovskij Popradov Yulij 1850 1899 zakarpatskij poet i osvitnij diyach na Pryashivshini greko katolickij svyashenik 88000 88005 vul centralna zona P 1 9 NP 4 30 seredinna zona P 36 60 Suchasnij zaliznichnij vokzal po vul Stancijna 9 88015 vul periferijna zona Dlya dovidki Starickij Mihajlo 1840 1904 ukrayinskij pismennik poet dramaturg prozayik teatralnij i kulturnij diyach 88014 vul kolishnya vul Domaninska mkr Domaninci periferijna zona Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Domaninci vul Starodomaninska 2 vul 2009 r n vul Stefanika periferijna zona 88007 vul mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Stefanik Vasil 1871 1936 ukrayinskij pismennik majster ekspresionistichnoyi noveli deputat Avstrijskogo parlamentu vid Galichini 88002 vul Chastina vulici do 1977 r vul Nasipna 44 51 vklyuch seredinna zona Dlya dovidki Stolyetov Oleksandr 1839 1896 rosijskij fizik odin iz fundatoriv kvantovoyi fiziki 88000 vul vul Lovelde vul Strelnicka 20 30 ti rr HH st seredinna zona Dlya dovidki nazvana tak cherez te sho v 1860 h na nij roztashovuvavsya vijskovij tir 88017 nab seredinna zona Persha aleya derev ginkgo biloba z yavilasya na pochatku kvitnya 2018 r v Uzhgorodi nepodalik vid PADIYuNu Dereva visadili u ramkah forumu EcoDays 88005 vul vipravleno pomilku Surikova seredinna zona Dlya dovidki Surikov Vasil 1848 1916 rosijskij zhivopisec majster istorichnih poloten 88007 vul Bolotina seredinna zonaTposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul periferijna zona 88017 prov kvartal Sadovij periferijna zona vul 2009 periferijna zona 88000 pl plosha Yevgeniya Fencika kolishnya plosha im Hrusheva centralna zona Gotel Korona zbudovanij v 1908 r Sogodni na budivli slova KORONA vzhe nemaye oskilki v jogo primishennyah roztashovana Uzhgorodska filiya MAUP im A Voloshina pl Fencika 5 7 Marmurove pogruddya zakarpatskomu pismenniku cerkovnomu diyachevi Yevgenu Fenciku Vstanovili jogo u 1926 r bilya oblfilarmoniyi v odnojmennomu parku na pl Ye Fencika poruch iz pl Teatralna Skulptor O Mondich Shinali Zakarpatskij akademichnij oblasnij teatr lyalok BAVKA pl Teatralna 8 88017 vul mkr Zahidnij kv im Saksaganskogo periferijna zona Dlya dovidki Olena ukrayinska poetesa literaturnij kritik diyach ukrayinskoyi kulturi diyachka OUN 88017 88014 vul periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88014 vul mkr Domaninci periferijna zona vul nova vulicya 2018 Dlya dovidki Tivodar Mihajlo 7 02 1936 20 10 2017 vchenij etnolog pedagog vishoyi shkoli profesor Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu 88014 vul do 2006 r chastina vul Starodomaninskoyi do 96 mkr Domaninci periferijna zona 88014 tupik prov kolishnya vul Tisyanska mkr Domaninci periferijna zona 88000 vul Kalvariya seredinna zona 88000 88018 vul vul Gotvalda centralna zona Dlya dovidki Tihij Frantishek 1886 1968 cheskij ta ukrayinskij pismennik filolog ukrayinist pedagog 88014 vul kolishnya vul Suvorova v s Domaninci mkr Domaninci periferijna zona Dlya dovidki Tichina Pavlo 1891 1967 ukrayinskij poet perekladach publicist gromadskij diyach 88014 vul mkr Shahta seredinna zona NP 1 15d P 2 12 periferijna zona P 16 110 NP 17 21a Hram na chest svyatitelya Ioanna Shanhajskogo i San Franciskogo vul Timiryazyeva 17 mkr Shahta Hram Svyatoyi Trojci vul Timiryazyeva Cerkva Svyash Josofata i vsih Svyatih vul Timiryazyeva Dlya dovidki Timiryazyev Kliment 1843 1920 rosijskij prirodoznavec darvinist biolog fiziolog fundator shkoli fiziologiyi roslin 88015 B Yu vul do 1995 r chastina vul Zankoveckoyi vid 74 ta 79 i do mezhi mista chastina vul Zankoveckoyi Legockogo Chornovola Novij r n mkr periferijna zona 88018 vul centralna zona Dlya dovidki Tolstoj Lev 1828 1910 velikij rosijskij pismennik gromadskij diyach 88015 aleya skver park plosha Slov yanska nab periferijna zona 88001 vul kolishnya vul Kovpaka do 1976 r vul Gvardijska v Goryanah mkr Goryani periferijna zona Dlya dovidki Tomchanij Mihajlo 1914 1975 ukrayinskij pismennik 88014 vul mkr Domaninci periferijna zona 88014 vul mkr Domaninci 88017 vul 2009 periferijna zona 88017 prov 2008 kvartal vul Zagorska periferijna zona 88014 vul kolishnya vul Stancijna v s Domaninci mkr Domaninci periferijna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88002 vul centralna zona 88020 vul periferijna zona 88017 prov vul Zagorska Nikitina periferijna zona 88000 prov Turistichnij r n vul Dalekoyi seredinna zona 88017 vul periferijna zona 88017 vul 2008 mkr Chervenicya r n vul Ozernoyi periferijna zona 88017 vul 2007 mkr Chervenicya periferijna zonaUposhtovij indeks Nazva Tip utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88000 vul r n vul Pivnichnoyi seredinna zona 88007 vul mkr Radvanka seredinna zona NP 1 77 P 2 60 periferijna zona NP 83a 85a P 64 90 88007 vul seredinna zona 88000 vul centralna zona Dlya dovidki Lesya Ukrayinka spravzhnye im ya Larisa Kosach Kvitka 1871 1913 ukrayinska pismennicya perekladachka kulturna diyachka 88017 prov mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul mkr Zahidnij seredinna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda m Ulcin Chornogoriya 88017 vul r n UzhNU seredinna zona 88017 prov rekomenduyetsya do perejmenuvannya seredinna zona 88000 vul 88020 vul periferijna zona vul Uspenskogo periferijna zona Dlya dovidki Uspenskij Glib 1843 1902 vidatnij rosijskij pismennik prozayik revolyucijnij demokrat 88014 vul Vchitelska Kolishnya vul Yarochna v s Domaninci mkr Domaninci periferijna zona prov Do 1970 r prov Solyanij Do 1992 r prov P Morozova Do 1999 r prov Z Bakoniya centralna zonaFposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo vul mkr Chervenicya periferijna zona 88000 Fedincya Oleksandra vul Do 1992 r chastina bulvaru Vizvolennya bulvar Kolishnya cholovicha gimnaziya im Drugetiv v stili italijskogo renesansu 1893 1895 rr a nini himichnij fakultet UzhNU kolishnij centralnij korpus UzhDU vul Fedincya 53 Pered yiyi vhodom v 1994 r vidnovleno byust Gaboru Dojko 1768 1796 vidomomu ugorskomu poetovi yakij nepovnij rik vikladav v Uzhgorodskij gimnaziyi tyazhko zahvoriv i nespodivano shvidko pomer Byust znahodivsya tut v 1909 1945 rr U 1945 r koli budivlyu gimnaziyi peredali UzhDU byust poeta znyali a na jogo misci vstanovili byust V Lenina Skulpturu peredali u Zakarpatskij krayeznavchij muzej I tilki u 1994 r pam yatnik vidrestavruvali i povernuli na misce Skulpturu vigotoviv uzhgorodskij hudozhnik Edmund Samovolskij Spochatku bulo zadumano vidliti byust iz bronzi ale Derzhavna hudozhnya rada yaka zatverdzhuvala proekt zaproponuvala karrarskij Italiya marmur Dlya dovidki Fedinec Oleksandr 1897 1987 vidomij zakarpatskij likar hirurg 88014 vul mkr periferijna zona Dlya dovidki Fedkovich Osip 1834 1888 ukrayinskij pismennik peredvisnik ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Bukovini 88000 pl filarmoniya centralna zona Koshti zatishna teritoriya zastelena tinnyu rozlogih starovinnih kashtaniv ulyublene misce dlya posidenok neformalnoyi molodi mista U centri ploshi pam yatnik pogruddya Yevgenovi Fenciku Z dvoh bokiv ploshu prikrivayut ta roblyat duzhe kamernoyu oblasna filarmoniya kolishnya ortodoksalna sinagoga ta lyalkovij teatr na stinah yakogo polyublyayut vidtochuvati svoyu hudozhnyu majsternist uzhgorodski grafitniki Narodnu nazvu Koshti sebto kashtani dali rozlogi kashtani pid yakimi molodi tak priyemno spoglyadati krayevidi Uzha iz rannoyi vesni i do piznoyi oseni Poki ploshu sucilnim sharom ne vkriye pozhovkle listya Budivlya kolishnoyi sinagogi 1904 r sporudzhena u psevdomavritanskomu stili na koshti obshini ortodoksalnih yevreyiv ashkenaziv za proektom D Pappa ta S Ferenca pl Fencika 10 Odna z najbilshih sinagog u Yevropi bula rozrahovana na 800 misc Fasad vikladenij klinkernoyu cegloyu ta chervonimi keramichnimi plitami a takozh portali vikon obramleni shtuchnim chervonim marmurom Arki vseredini budivli vigotovleni z bilogo marmuru Cikavo sho do sinagogi hodili ne lishe yevreyi ale j predstavniki inshih konfesij Z seredini 1950 h rr tut diye filarmoniya de znahoditsya odin iz najkrashih v Ukrayini organ iz troma klaviaturami ta 2250 trubami U 1974 r poryad bulo dobudovano 3 poverhovij korpus filarmoniyi de rozmishuyetsya malij zal na 360 misc zali dlya repeticij ta inshi primishennya Zbereglasya takozh budivlya kolishnogo ravinatu de sogodni diye filiya banku Poryad znahoditsya pershij u Zakarpatti teatr primishennya yakogo nini zajmaye lyalkovij teatr Bavka pl Fencika 8 ta odna z pershih v Ukrayini dityachih zaliznic sho pochinaye svij marshrut iz centru mista i trimaye kurs do chudovogo starovinnogo parku Pidzamkovij 88017 prov kv im Ya Mudrogo periferijna zona vul 2009 periferijna zona 88017 prov 2008 kvartal vul Zagorska periferijna zona 88018 vul 2018 vul Govorova Leonida seredinna zona Dlya dovidki Iva n Fe dorovich Firca k Kroton Fircak 28 07 1899 Bilki nini Irshavskogo rajonu Zakarpatskoyi obl 10 11 1970 Bilki ukrayinskij borec bokser boyec vilnogo stilyu silach artist cirku 1928 r buv viznanij najsilnishoyu lyudinoyu planeti Deyaki silovi tryuki Ivana Fircaka Krotona dosi nihto ne mozhe povtoriti Govorov Leonid 1897 1955 radyanskij voyenachalnik marshal Geroj Radyanskogo Soyuzu 88014 vul vul Volgogradska mkr Mala Praga r n tubdispansera seredinna zona Dlya dovidki Fogarashi Ivan 1786 1834 zakarpatskij duhovnij sluzhitel vikladach Uzhgorodskoyi seminariyi svyashenik greko katolickoyi cerkvi sv Varvari 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88017 vul poruch stadion Avangard seredinna zona Svyato Petro Pavlivskij hram vul I Franka 18 bilya stadionu Avangard Tyulpanovi dereva kvitnut na vul I Franka F Glenca na teritoriyi kolishnogo zelengospu Dlya dovidki Franko 1856 1916 ukrayinskij pismennik poet uchenij publicist perekladach gromadskij i politichnij diyach 88005 vul seredinna zona Dlya dovidki Fuchika Yuliusa 1903 1943 cheskij pismennik i zhurnalist Hposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul 2009 periferijna zona vul 2009 vul Stefanika periferijna zona 88015 vul mkr Bozdosh periferijna zona 88018 pl centralna zona Na pl B Hmelnickogo bilya dityachogo majdanchika zaklali aleyu gibiskusiv Dlya dovidki Hmelnickij Bogdan 1595 1657 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach getman Vijska Zaporizkogo golova kozackoyi derzhavi u Naddnipryanskij Ukrayini 88017 Horvatska vul 2009 r n vul Zaporizkoyi periferijna zona 88000 vul TZ Koshickij seredinna zona 88017 prov 2007 novij mkr Chervenicya periferijna zonaCposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88015 vul vul Cvetnaya vul Kvitiv seredinna zona 88000 vul vul Tomchaniya seredinna zona Cegolnya radyanskij voyenachalnik general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu roztashuvalasya na z yednanni mizh vulicyami Bercheni ta Pidgirnoyu Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo pobudovana v 1802 r za proektom I Fridgoffera vul Cegolnyanska 2 V 1802 1949 rr nalezhala greko katolikam a potim znahodilas u vlasnosti universitetu ta bula perebudovana V 1991 r hram peredano pravoslavnim v obmin na Kafedralnij Hresto Vozdvizhenskij sobor na vul Kapitulnij Na cerkovnomu podvir yi znahoditsya kaplicya de pohovano vidatnogo vchenogo i gromadskogo diyacha M Luchkaya U travni na cij vulici kvitne odne z najstarishih tyulpanovih derev liriodendron Tyulpanove derevo rodich magnoliyi 88020 vul Dlya dovidki Ciolkovskij Kostyantin 1857 1935 uchenij zasnovnik suchasnoyi kosmonavtiki pedagog pismennik 88000 prov centralna zonaChposhtovij indeks Nazva Tip Utochnennya Kolishni nazvi Miscevist Sho tut cikavogo 88017 vul periferijna zona 88017 vul seredinna zona Dlya dovidki Chajkovskij Petro 1840 1893 rosijskij kompozitor dirigent pedagog muzichno gromadskij diyach 88015 vul vul Zapotockogo mkr periferijna zona Dlya dovidki Chapek Karel 1890 1938 cheskij pismennik 88009 88005 vul periferijna zona 88000 vul TZ Koshickij seredinna zona 88017 vul mkr Chervenicya periferijna zona 88007 vul r n vul Stefanika periferijna zona 88017 vul kompotnij r n periferijna zona 88017 vul periferijna zona 88017 vul mkr Zahidnij periferijna zona Dlya dovidki vulicya nazvana na chest mista pobratima Uzhgoroda chesh Ceska Lipa Chehiya 88017 vul 2009 r n vul Zaporizkoyi periferijna zona 880002 vul centralna zona Dlya dovidki Chernishevskij Mikola 1828 1889 rosijskij publicist i pismennik ideolog revolyucijno nalashtovanoyi inteligenciyi 88017 vul periferijna zona Dlya dovidki Chehov Anton 1860 1904 rosijskij dramaturg i prozayik 88007 vul seredinna zona Dlya dovidki Chkalov Valerij 1904 1938 radyanskij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 88015 vul vul Divocha kinec Novogo r nu pochatok mkr