Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фе́дір Миха́йлович Потушня́к (псевдонім — Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник; нар. 27 лютого 1910, Осій — пом. 12 лютого 1960, Ужгород) — український письменник, етнограф, археолог. Член спілки письменників України з червня 1946 р.
| Потушняк Федір Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник | |||
| Народився | 27 лютого 1910 Осій | |||
| Помер | 12 лютого 1960 (49 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  Чехословаччина СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Карлів університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
Життєпис
Народився 27 лютого 1910 року у селі Осій,Іршавського району.
У 1930 році закінчив Берегівську гімназію. Цього ж року вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі. Після закінчення вчителює в закарпатських селах Білках і Великому Бичкові. У березні 1937 року мобілізований до чехословацької армії. Коли Чехословаччину окупували фашисти, працює бібліотекарем у м. Брно, бере участь у складанні етнографічного атласу Угорщини. Відтак переїжджає в рідний край і співпрацює із «Підкарпатським обществом наук» (1940-1944 рр.). У травні 1944 році окупаційна влада мобілізує Федора Потушняка до угорської армії, однак у серпні він здається в полон. Після повернення у березні 1945 року з табору під Івано-Франківськом працює в газеті «Закарпатська Україна (пізніше («Закарпатська правда»).
У цей час розпочинається його науково-педагогічна діяльність. З 1946 року працює в Ужгородському державному університеті, спочатку викладачем, а потім доцентом кафедри загальної історії. Викладає археологію, історію, чеську і словацьку мови, проводить активну громадську та культурну роботу в області. Систематично самостійно чи із студентами виїжджає у кількамісячні експедиції для вивчення рідного краю, на розкопки тощо. Пише і публікує розвідки з етнографії, фольклористики, діалектології, філософські статті.
Зокрема, у галузі етнографії увагу дослідника привертали різноманітні народні вірування про предмети, речі, осіб тощо. У результаті науково-дослідницької роботи Федір Михайлович написав більше тридцяти статей про народні вірування закарпатців в сонце, місяць, зірки, вогонь, воду, душу, у відьом, у скарби, їжу («Огонь в народних віруваннях» (1941), "Вода, земля і воздух в народнім віруванні (1942).
Початок його літературної діяльності припадає на другу половину 20-х рр. Перші поезії Потушняка друкувалися в журналах «Пчілка», «Наш рідний край», «Підкарпатська Русь», «Говерла», в «Студентському альманасі» та ін. А перша збірка поезій «Далекі вогні» вийшла 1934 року.
Нині Федір Потушняк відомий як автор поезій, поезій у прозі, романів. За словами самого письменника, його мета як поета – «побачити свій світ в калейдоскопі вселюдської поетичної культури … добитися власного поетичного виразу … та притім не втратити контакт зі своїм ґрунтом».Його творчість є виразно модерністською. Дослідники відзначали риси символізму, імпресіонізму, сюрреалізму тощо, що не вписувалось в програму соцреалізму й спровокувало тиск на життя Федора Потушняка.
На думку літературознавця Дмитра Федаки, три найсуттєвіші риси поезії Потушняка – філософічність, стремління згармонізувати світ, віру у внутрішню життєдайність світу.Літературознавець називає Потушняка предтечею поетів-шістдесятників й дальших поколінь: «Поспіль сюрреалістичні поезії збірок «Кристали» та «Терези вічності», як і філігранно відточені кілька цілком сюрреалістичних віршів, … можна вважати в українській літературі гідною предтечею Драчевого ножа в сонці та інших художніх набутків не тільки поетів-шістдесятників, але й подальших поколінь аж до нинішніх днів».
Потушняк-прозаїк поєднав традиційне реалістичне письмо з письмом новітнім, позначеним синтезом народної міфології, вірувань та звичаєвості з неоромантичним демократизмом і лаконічністю вислову, ритмічністю густої образності текстів, властивою імажинізму, психоаналітичним заглибленням у феномен людського духу.
На академічному рівні поетику автора розглянула доктор філологічних наук Лідія Голомб у монографії «Поетична творчість Федора Потушняка» (Ужгород, 2001).
Автор працював у галузі художнього перекладу з англійської, італійської, німецької, польської, угорської, французької.
Помер 11 лютого 1960 р.
Доробок
Художня творчість
Збірки поезії
«Далекі вогні» (1934), «Хвилини вічності» (1936, перевид. 2000), «Можливості» (1939), «На білих скалах» (1941), «Кристали» (1942), «Терези вічності» (1944), поема «Хатка та млинок» (1944), «Мій сад» (поезії, драми, 2007).
Збірки оповідань
«Земля» (1938), «Оповідання» (1942), «Гріх та інші оповідання» (1944), «В долині синьої ріки» (1957), «Спокуса ; Сад» (оповід., поезії в прозі, 1960), «Честь роду» (1973), «Твори» (1980).
Романи
«Повінь» (1959, перевид. 1965, 1971, 1981, 1985,1982).
Драматургія
П'єса для дітей «Казка» (1943), віршована казка «Спляча царівна» (1944).
Праці з міфології
- «Душа в народнім віруванню села Осій» (1938)
- «Демоны въ народномъ вѣрованіи» (1940); цикл статей публікований в номерах ужгородської газети «Русское слово»
- «Солнце, луна, звізди и небеса в народних віруваннях» (1940)
- «Огень в народних віруваннях» (1941)
- «Вода, земля і воздух (в народнім віруваню)» (1942)
- «Північ і полудне в народнім віруванні» (1942)
- «Яйце в народнім віруванні» (1942)
- «Клятва в народнім віруванні» (1943)
- «Відьма та її признаки» (1944) та ін.
Етнографія
- «Соціологія села» (1940)
- «Наші дерев'яні церкви» (1942)
- «Останки ідолопоклонства» (1942)
- «Прання плаття у волинян» (1942)
- «Толока» (1942
- «Дожинкові пісні» (1943)
- «Останки культу предків» (1943)
- «Писанки» (1943)
- «Руська родина» (1943)
- «Останки обичаю крадення жінок і „дівич-торгів“» (1944) та ін.
Філософія
- «Індивід і колектив» (1941)
- «Про свободу волі» (1941)
- «Про чоловіка» (1941)
- «Філософія мови» (1941)
- «Короткий нарис філософії Підкарпаття» (1943—1944)
- «Філософічні статті» (1940-ві — 50-ті); опубліковані у книзі «Я і безконечність: нариси історії філософії Закарпаття» (приміт. та післямова Р. Офіцинського. — Ужгород, 2003)
Родина
Син Федора Потушняка Михайло став знаним у Закарпатті археологом та етнографом, який відкрив дві археологічні культури — культуру Кріш та мальованої кераміки.
Вшанування пам'яті
1995 р. Закарпатською обласною радою народних депутатів на честь Федора Потушняка заснована літературна премія — найпрестижніша серед літературних нагород Закарпаття.
Рішенням Закарпатської обласної ради від 26 травня 2011 р. Закарпатській обласній універсальній бібліотеці присвоєно ім’я Федора Потушняка
На фасаді Берегівської української гімназії вивішено меморіальну табличку зі словами «У цьому будинку в 1922 - 1930 рр. навчався видатний закарпатський український письменник, етнограф, археолог та педагог Федір Михайлович Потушняк»
-
![image]()
-
![image]()
Меморіальна дошка на гімназії в Берегові -
![image]()
Меморіальна дошка на будинку в Ужгороді, в якому жив Потушняк
Примітки
- Голомб, Лідія (2006). Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної спілки письменників України. Ужгород. с. 263.
- Федір Потушняк: до 100-річчя від дня народження : бібліограф. покажчик. Ужгород: Упр. культури Закарпат. облас. держ. адмін., Закарпат. облас. універс. наук. б-ка. 2010.
- Хланта, І.В. (1995). Літературне Закарпаття у ХХ столітті : Бібліографічний покажчик. Ужгород.
- . gazeta-uzhgorod.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . www.biblioteka.uz.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Федака Д. Творчі овиди Федора Потушняка // Потушняк Ф. Мій сад: поезії та драми.- Ужгород: ВАТ "Видавництво «Закарпаття», 2007, — С.5-18.
- Тупиця Іван, Федір Потушняк — гордість Іршавщини [ 23 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Баяновська М. Р. Життєтворчість та духовні змагання Ф. М. Потушняка [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- http://zakarpattya.net.ua/News/35662-Iz-shchodennyka-Serhiia-Fedaky…-Potushniak-forever [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Знавець демонів, розкопувач курганів, поет: про невідомого Федора Потушняка // Читомо [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Miha jlovich Potushnya k psevdonim F Vilshickij F Pasichnik nar 27 lyutogo 1910 Osij pom 12 lyutogo 1960 Uzhgorod ukrayinskij pismennik etnograf arheolog Chlen spilki pismennikiv Ukrayini z chervnya 1946 r Potushnyak Fedir MihajlovichPsevdonim F Vilshickij F PasichnikNarodivsya 27 lyutogo 1910 1910 02 27 OsijPomer 12 lyutogo 1960 1960 02 12 49 rokiv Uzhgorod Ukrayinska RSR SRSRKrayina Chehoslovachchina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikAlma mater Karliv universitetMova tvoriv ukrayinska U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potushnyak ZhittyepisNarodivsya 27 lyutogo 1910 roku u seli Osij Irshavskogo rajonu U 1930 roci zakinchiv Beregivsku gimnaziyu Cogo zh roku vstupiv na filosofskij fakultet Karlovogo universitetu v Prazi Pislya zakinchennya vchitelyuye v zakarpatskih selah Bilkah i Velikomu Bichkovi U berezni 1937 roku mobilizovanij do chehoslovackoyi armiyi Koli Chehoslovachchinu okupuvali fashisti pracyuye bibliotekarem u m Brno bere uchast u skladanni etnografichnogo atlasu Ugorshini Vidtak pereyizhdzhaye v ridnij kraj i spivpracyuye iz Pidkarpatskim obshestvom nauk 1940 1944 rr U travni 1944 roci okupacijna vlada mobilizuye Fedora Potushnyaka do ugorskoyi armiyi odnak u serpni vin zdayetsya v polon Pislya povernennya u berezni 1945 roku z taboru pid Ivano Frankivskom pracyuye v gazeti Zakarpatska Ukrayina piznishe Zakarpatska pravda Budinok v Uzhgorodi v yakomu zhiv Potushnyak U cej chas rozpochinayetsya jogo naukovo pedagogichna diyalnist Z 1946 roku pracyuye v Uzhgorodskomu derzhavnomu universiteti spochatku vikladachem a potim docentom kafedri zagalnoyi istoriyi Vikladaye arheologiyu istoriyu chesku i slovacku movi provodit aktivnu gromadsku ta kulturnu robotu v oblasti Sistematichno samostijno chi iz studentami viyizhdzhaye u kilkamisyachni ekspediciyi dlya vivchennya ridnogo krayu na rozkopki tosho Pishe i publikuye rozvidki z etnografiyi folkloristiki dialektologiyi filosofski statti Zokrema u galuzi etnografiyi uvagu doslidnika privertali riznomanitni narodni viruvannya pro predmeti rechi osib tosho U rezultati naukovo doslidnickoyi roboti Fedir Mihajlovich napisav bilshe tridcyati statej pro narodni viruvannya zakarpatciv v sonce misyac zirki vogon vodu dushu u vidom u skarbi yizhu Ogon v narodnih viruvannyah 1941 Voda zemlya i vozduh v narodnim viruvanni 1942 Pochatok jogo literaturnoyi diyalnosti pripadaye na drugu polovinu 20 h rr Pershi poeziyi Potushnyaka drukuvalisya v zhurnalah Pchilka Nash ridnij kraj Pidkarpatska Rus Goverla v Studentskomu almanasi ta in A persha zbirka poezij Daleki vogni vijshla 1934 roku Nini Fedir Potushnyak vidomij yak avtor poezij poezij u prozi romaniv Za slovami samogo pismennika jogo meta yak poeta pobachiti svij svit v kalejdoskopi vselyudskoyi poetichnoyi kulturi dobitisya vlasnogo poetichnogo virazu ta pritim ne vtratiti kontakt zi svoyim gruntom Jogo tvorchist ye virazno modernistskoyu Doslidniki vidznachali risi simvolizmu impresionizmu syurrealizmu tosho sho ne vpisuvalos v programu socrealizmu j sprovokuvalo tisk na zhittya Fedora Potushnyaka Na dumku literaturoznavcya Dmitra Fedaki tri najsuttyevishi risi poeziyi Potushnyaka filosofichnist stremlinnya zgarmonizuvati svit viru u vnutrishnyu zhittyedajnist svitu Literaturoznavec nazivaye Potushnyaka predtecheyu poetiv shistdesyatnikiv j dalshih pokolin Pospil syurrealistichni poeziyi zbirok Kristali ta Terezi vichnosti yak i filigranno vidtocheni kilka cilkom syurrealistichnih virshiv mozhna vvazhati v ukrayinskij literaturi gidnoyu predtecheyu Drachevogo nozha v sonci ta inshih hudozhnih nabutkiv ne tilki poetiv shistdesyatnikiv ale j podalshih pokolin azh do ninishnih dniv Potushnyak prozayik poyednav tradicijne realistichne pismo z pismom novitnim poznachenim sintezom narodnoyi mifologiyi viruvan ta zvichayevosti z neoromantichnim demokratizmom i lakonichnistyu vislovu ritmichnistyu gustoyi obraznosti tekstiv vlastivoyu imazhinizmu psihoanalitichnim zagliblennyam u fenomen lyudskogo duhu Na akademichnomu rivni poetiku avtora rozglyanula doktor filologichnih nauk Lidiya Golomb u monografiyi Poetichna tvorchist Fedora Potushnyaka Uzhgorod 2001 Avtor pracyuvav u galuzi hudozhnogo perekladu z anglijskoyi italijskoyi nimeckoyi polskoyi ugorskoyi francuzkoyi Pomer 11 lyutogo 1960 r DorobokHudozhnya tvorchist Zbirki poeziyi Daleki vogni 1934 Hvilini vichnosti 1936 perevid 2000 Mozhlivosti 1939 Na bilih skalah 1941 Kristali 1942 Terezi vichnosti 1944 poema Hatka ta mlinok 1944 Mij sad poeziyi drami 2007 Zbirki opovidan Zemlya 1938 Opovidannya 1942 Grih ta inshi opovidannya 1944 V dolini sinoyi riki 1957 Spokusa Sad opovid poeziyi v prozi 1960 Chest rodu 1973 Tvori 1980 Romani Povin 1959 perevid 1965 1971 1981 1985 1982 Dramaturgiya P yesa dlya ditej Kazka 1943 virshovana kazka Splyacha carivna 1944 Praci z mifologiyi Dusha v narodnim viruvannyu sela Osij 1938 Demony v narodnom vѣrovanii 1940 cikl statej publikovanij v nomerah uzhgorodskoyi gazeti Russkoe slovo Solnce luna zvizdi i nebesa v narodnih viruvannyah 1940 Ogen v narodnih viruvannyah 1941 Voda zemlya i vozduh v narodnim viruvanyu 1942 Pivnich i poludne v narodnim viruvanni 1942 Yajce v narodnim viruvanni 1942 Klyatva v narodnim viruvanni 1943 Vidma ta yiyi priznaki 1944 ta in Etnografiya Sociologiya sela 1940 Nashi derev yani cerkvi 1942 Ostanki idolopoklonstva 1942 Prannya plattya u volinyan 1942 Toloka 1942 Dozhinkovi pisni 1943 Ostanki kultu predkiv 1943 Pisanki 1943 Ruska rodina 1943 Ostanki obichayu kradennya zhinok i divich torgiv 1944 ta in Filosofiya Individ i kolektiv 1941 Pro svobodu voli 1941 Pro cholovika 1941 Filosofiya movi 1941 Korotkij naris filosofiyi Pidkarpattya 1943 1944 Filosofichni statti 1940 vi 50 ti opublikovani u knizi Ya i bezkonechnist narisi istoriyi filosofiyi Zakarpattya primit ta pislyamova R Oficinskogo Uzhgorod 2003 RodinaSin Fedora Potushnyaka Mihajlo stav znanim u Zakarpatti arheologom ta etnografom yakij vidkriv dvi arheologichni kulturi kulturu Krish ta malovanoyi keramiki Vshanuvannya pam yati1995 r Zakarpatskoyu oblasnoyu radoyu narodnih deputativ na chest Fedora Potushnyaka zasnovana literaturna premiya najprestizhnisha sered literaturnih nagorod Zakarpattya Rishennyam Zakarpatskoyi oblasnoyi radi vid 26 travnya 2011 r Zakarpatskij oblasnij universalnij biblioteci prisvoyeno im ya Fedora Potushnyaka Na fasadi Beregivskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi vivisheno memorialnu tablichku zi slovami U comu budinku v 1922 1930 rr navchavsya vidatnij zakarpatskij ukrayinskij pismennik etnograf arheolog ta pedagog Fedir Mihajlovich Potushnyak Memorialna doshka na gimnaziyi v Beregovi Memorialna doshka na budinku v Uzhgorodi v yakomu zhiv PotushnyakPrimitkiGolomb Lidiya 2006 Pismenniki Sribnoyi Zemli Do 60 richchya Zakarpatskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Uzhgorod s 263 Fedir Potushnyak do 100 richchya vid dnya narodzhennya bibliograf pokazhchik Uzhgorod Upr kulturi Zakarpat oblas derzh admin Zakarpat oblas univers nauk b ka 2010 Hlanta I V 1995 Literaturne Zakarpattya u HH stolitti Bibliografichnij pokazhchik Uzhgorod gazeta uzhgorod com Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 zakarpattya net ua Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 www biblioteka uz ua Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Fedaka D Tvorchi ovidi Fedora Potushnyaka Potushnyak F Mij sad poeziyi ta drami Uzhgorod VAT Vidavnictvo Zakarpattya 2007 S 5 18 Tupicya Ivan Fedir Potushnyak gordist Irshavshini 23 chervnya 2012 u Wayback Machine Bayanovska M R Zhittyetvorchist ta duhovni zmagannya F M Potushnyaka 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Posilannyahttp zakarpattya net ua News 35662 Iz shchodennyka Serhiia Fedaky Potushniak forever 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Znavec demoniv rozkopuvach kurganiv poet pro nevidomogo Fedora Potushnyaka Chitomo 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017