Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Площа Народна головна площа Ужгорода Розташована у центрі міста між вулицями та Довженка в історичній місцевості Малий Г

Площа Народна

Площа Народна

Площа Народна — головна площа Ужгорода. Розташована у центрі міста між вулицями та Довженка, в історичній місцевості Малий Галагов.

Площа Народна
Ужгород
image
Місцевість
Колишні назви
Бескида, Леніна
радянського періоду (українською)Леніна
Загальні відомості
Дата початку забудови1930-ті
Координати початку48°37′33″ пн. ш. 22°17′18″ сх. д. / 48.62583° пн. ш. 22.28833° сх. д. / 48.62583; 22.28833
поштові індекси88008
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі1, 4, 5
Державні установиЗакарпатська ОДА
Забудова1930-ті; неокласицизм, традиціоналізм, ар-деко
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr14497375
Мапа
image Площа Народна у Вікісховищі

Історія

Виникла у 1934—1936 роках як частина місто-будівельного проєкту із забудови Малого Галагова, автором якого став чеський архітектор Адольф Лібшер. В рамках проєкту передбачалося створення центральної площі, навколо якої стоятимуть адміністративні будівлі: земський уряд, суд і жандармерія. Забудова площі почалася на початку 1930-х років, під керівництвом чеського архітектора [sk], який у рамках місто-будівельного проєкту Лібшера розробив проєкт забудови Народної площі. Вартість проєкту становила близько 20 млн чеських крон.

До 1938 року сформувався архітектурний ансамбль площі, який, втім, дещо відрізнявся від проєкту Крупки, зокрема площу партера (зеленої зони у центрі площі) значно збільшили. Ці зміни були пов'язані з тим, що на первісних проєктах площа переходила у міст через річку Уж і мала бути важливою транспортною артерією, проте за невідомих причин міст звели трохи західніше запланованого місця. Також площа мала з трьох сторін оточуватися будівлями, натомість були забудовані лише північна та східна сторони площі.

Первісно площа мала назву площа Бескида, на честь губернатора Підкарпатської Русі Антонія Бескида. За радянських часів мала назву площа Леніна, у 1974 році тут встановили пам'ятник комуністичному лідеру Володимиру Леніну (демонтований у 1991 році).

9 березня 1999 року у північно-західній частині площі встановили пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор М. Михайлюк), розташування і зовнішній вигляд якого викликали неоднозначну реакцію спеціалістів та мешканців міста. На рубежі 1990-х—2000-х років з зеленого партеру зникли декоративні вічнозелені кущі, замість них в центрі було викладено тризуб із квітів.

У 2007 році на західній, незабудованій стороні площі планувалося звести будівлю Закарпатської філії Національного банку, проте через активний протест громадськості цей проєкт не був реалізований.

У 2013 році партер Народної площі було знищено в результаті реконструкції, яка супроводжувалась активним спротивом громадськості та фахових кіл Ужгорода.

На початку 2014 року, коли Ужгород приєднався до всеукраїнського Євромайдану, на площі розташовувалися базові укріплення майданівців. 22 серпня 2015 року на площі відкрили світловий фонтан. На Народній площі проводяться численні свята і масові заходи, зокрема, встановлюється новорічна ялинка. З 2016 року тут функціює безкоштовний wi-fi.

Забудова

Площа забудована, як і весь мікрорайон Малого Ґалаґова, різностильовими об'єктами архітектури модернізму. Архітектурною домінантою площі є будівля Закарпатської обласної державної адміністрації і обласної ради, зведена для Земського уряду Прикарпатської Русі у 1934—1936 роках за проєктом архітектора Франтішека Крупки, у стилі неокласицизму. Будівля має форму неправильного прямокутника, розміром 94 м у довжину і до 74 м у ширину, також має два внутрішні подвір'я. Генеральним підрядником і забудовником стала відома празька фірма Lanna ASS. Чільний фасад з його порталом зі строгими колонами, антаблементом та лізенами має виразні ознаки неокласицизму. Цоколь та портик будівлі оздоблені травертином.

На південному краю площі, біля Набережної Незалежності, розташований будинок № 1 — будівля жандармського управління, зведена у 1930 році за проєктом архітектора Алоїза Балана. За часів незалежної України в ній знаходиться медичний факультет УжНУ.

На східній стороні площі, під номером 5 розташована будівля колишнього Крайового суду Підкарпатської Русі, за радянських часів тут базувався Ужгородський райвиконком, у часи незалежності — тут розмістилися Товариство «Знання», профспілки та інші організації. Споруду зведено у 1929 році за проєктом Адольфа Лібшера, генеральним підрядником виступало товариство Václav Nekvasil, stavební a. s.

Усі три будівлі входять в межі пам'ятки містобудування місцевого значення, колишня будівля Земського уряду додатково є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Скандальна реконструкція

У червні 2010 року тодішній голова обласної держадміністрації Олександр Ледида ініціював проєкт із реконструкції площі. Дана ініціатива викликала неабиякий суспільний резонанс: прихильники реконструкції вважали недоречним існування на центральній площі міста великого простору, недоступного для людей, зокрема, сам Олександр Ледида називав партер на площі «пасовиськом», якому не місце на центральній площі, колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк — «футбольним полем». Натомість противники реконструкції стверджували, що партер спроєктовано та закладено чехословацькими архітекторами і він підкреслює стиль забудови площі, і що сама площа має за задумом її творців офіційно-адміністративне, а не рекреаційне призначення.

3 липня 2010 року почався відкритий конкурс на кращий проєкт реконструкції площі. Він проходив у два етапи, було подано п'ять проєктів. Після першого етапу переможець визначений не був, а конкурсні проєкти відправили на доопрацювання, другий етап конкурсу завершився так само, тому керівництво ОДА «вольовим рішенням» обрало проєкт архітектора Володимира Павлея. Вартість проєкту реконструкції площі становила близько 3 млн гривень. Проєкт Павлея двічі відхилявся архітектурно-художньою радою, на третій раз, після внесення низки змін (зокрема, відмовилися від будівництва кінної статуї Богдана Хмельницького, збільшили площу зеленої зони), був затверджений у квітні 2013 року.

У вересні 2013 року почалися незаконні будівельні роботи із перебудови площі за проєктом, який не пройшов конкурсну процедуру. Початок робіт каталізував активні акції протесту. Активісти вимагали проведення прозорого обговорення проєкту та міського референдуму щодо доцільності перебудови площі, піддавали сумніву кошторис проєкту і доцільність витрачання бюджетних коштів на реконструкцію площі, стверджували, що реконструкція площі — це руйнування архітектурно-історичного комплексу 1930-х років, який є пам'яткою місцевого значення. .

Галерея

  • image
    Будинок № 2
  • image
    Будинок № 4
  • image
    Будинок № 5
  • image
    Пам'ятник Т. Шевченку

Примітки

  1. . clipnews.info. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  2. Ярина Денисюк (4 червня 2016 року). . www.mukachevo.net. Мукачево.net. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  3. Площа Народна на мапах Google. maps.google.com. Google. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  4. Кобаль, 2008, с. 147.
  5. Кобаль, 2008, с. 145.
  6. Олег Олашин (18 жовтня 2013 року). . www.varosh.com.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  7. Юрій Туряниця (7 липня 2017 року). . prozak.info. Pro Zak. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  8. Мирослава Галас (14 квітня 2013 року). . karpatnews.in.ua. Закарпатська правда. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  9. «Не нашкодь!» – за таким принципом треба підходити до змін головної площі Ужгорода. vsapravda.info. Вся закарпатська правда. 23 січня 2012 року. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  10. Степан та Сергій Форкоші (7 серпня 2015 року). . prozak.info. Prozak.info. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  11. Кобаль, 2008, с. 148.
  12. Ярослав Гулан (28 листопада 2011 року). . zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  13. . mignews.com.ua. MIG News. 22 серпня 2015 року. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  14. . karpatnews.in.ua. KarpatNews.in.ua - новини Закарпаття. 20 грудня 2013 року. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  15. . Закарпатський кореспондент. 2 вересня 2017 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016 року.
  16. . discover-uzhhorod.com. Discover Uzhhorod. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  17. Кобаль, 2008, с. 149.
  18. . gazeta-uzhgorod.com. «Ужгород». Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  19. . karpatnews.in.ua. Прес-центр ОДА. 9 квітня 2013 року. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  20. . karpatnews.in.ua. Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України. 31 серпня 2015 року. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  21. . uzhgorod.in. Закарпатський інформаційно-діловий портал uzhgorod.in. 15 сжовтня 2013 року. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017 року.

Джерела

  • Кобаль Йосип. Ужгород відомий та невідомий. — Вид. 2-ге, виправлене. — Л. : Світ, 2008. — 196 с. — (Історичні місця України) — 2000 прим. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plosha Narodna golovna plosha Uzhgoroda Roztashovana u centri mista mizh vulicyami ta Dovzhenka v istorichnij miscevosti Malij Galagov Plosha Narodna UzhgorodMiscevistKolishni nazviBeskida Leninaradyanskogo periodu ukrayinskoyu LeninaZagalni vidomostiData pochatku zabudovi1930 tiKoordinati pochatku48 37 33 pn sh 22 17 18 sh d 48 62583 pn sh 22 28833 sh d 48 62583 22 28833poshtovi indeksi88008Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli1 4 5Derzhavni ustanoviZakarpatska ODAZabudova1930 ti neoklasicizm tradicionalizm ar dekoZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr14497375Mapa Plosha Narodna u VikishovishiIstoriyaVinikla u 1934 1936 rokah yak chastina misto budivelnogo proyektu iz zabudovi Malogo Galagova avtorom yakogo stav cheskij arhitektor Adolf Libsher V ramkah proyektu peredbachalosya stvorennya centralnoyi ploshi navkolo yakoyi stoyatimut administrativni budivli zemskij uryad sud i zhandarmeriya Zabudova ploshi pochalasya na pochatku 1930 h rokiv pid kerivnictvom cheskogo arhitektora sk yakij u ramkah misto budivelnogo proyektu Libshera rozrobiv proyekt zabudovi Narodnoyi ploshi Vartist proyektu stanovila blizko 20 mln cheskih kron Do 1938 roku sformuvavsya arhitekturnij ansambl ploshi yakij vtim desho vidriznyavsya vid proyektu Krupki zokrema ploshu partera zelenoyi zoni u centri ploshi znachno zbilshili Ci zmini buli pov yazani z tim sho na pervisnih proyektah plosha perehodila u mist cherez richku Uzh i mala buti vazhlivoyu transportnoyu arteriyeyu prote za nevidomih prichin mist zveli trohi zahidnishe zaplanovanogo miscya Takozh plosha mala z troh storin otochuvatisya budivlyami natomist buli zabudovani lishe pivnichna ta shidna storoni ploshi Pervisno plosha mala nazvu plosha Beskida na chest gubernatora Pidkarpatskoyi Rusi Antoniya Beskida Za radyanskih chasiv mala nazvu plosha Lenina u 1974 roci tut vstanovili pam yatnik komunistichnomu lideru Volodimiru Leninu demontovanij u 1991 roci 9 bereznya 1999 roku u pivnichno zahidnij chastini ploshi vstanovili pam yatnik Tarasovi Shevchenku skulptor M Mihajlyuk roztashuvannya i zovnishnij viglyad yakogo viklikali neodnoznachnu reakciyu specialistiv ta meshkanciv mista Na rubezhi 1990 h 2000 h rokiv z zelenogo parteru znikli dekorativni vichnozeleni kushi zamist nih v centri bulo vikladeno trizub iz kvitiv U 2007 roci na zahidnij nezabudovanij storoni ploshi planuvalosya zvesti budivlyu Zakarpatskoyi filiyi Nacionalnogo banku prote cherez aktivnij protest gromadskosti cej proyekt ne buv realizovanij U 2013 roci parter Narodnoyi ploshi bulo znisheno v rezultati rekonstrukciyi yaka suprovodzhuvalas aktivnim sprotivom gromadskosti ta fahovih kil Uzhgoroda Na pochatku 2014 roku koli Uzhgorod priyednavsya do vseukrayinskogo Yevromajdanu na ploshi roztashovuvalisya bazovi ukriplennya majdanivciv 22 serpnya 2015 roku na ploshi vidkrili svitlovij fontan Na Narodnij ploshi provodyatsya chislenni svyata i masovi zahodi zokrema vstanovlyuyetsya novorichna yalinka Z 2016 roku tut funkciyuye bezkoshtovnij wi fi ZabudovaPlosha zabudovana yak i ves mikrorajon Malogo Galagova riznostilovimi ob yektami arhitekturi modernizmu Arhitekturnoyu dominantoyu ploshi ye budivlya Zakarpatskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi i oblasnoyi radi zvedena dlya Zemskogo uryadu Prikarpatskoyi Rusi u 1934 1936 rokah za proyektom arhitektora Frantisheka Krupki u stili neoklasicizmu Budivlya maye formu nepravilnogo pryamokutnika rozmirom 94 m u dovzhinu i do 74 m u shirinu takozh maye dva vnutrishni podvir ya Generalnim pidryadnikom i zabudovnikom stala vidoma prazka firma Lanna ASS Chilnij fasad z jogo portalom zi strogimi kolonami antablementom ta lizenami maye virazni oznaki neoklasicizmu Cokol ta portik budivli ozdobleni travertinom Na pivdennomu krayu ploshi bilya Naberezhnoyi Nezalezhnosti roztashovanij budinok 1 budivlya zhandarmskogo upravlinnya zvedena u 1930 roci za proyektom arhitektora Aloyiza Balana Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini v nij znahoditsya medichnij fakultet UzhNU Na shidnij storoni ploshi pid nomerom 5 roztashovana budivlya kolishnogo Krajovogo sudu Pidkarpatskoyi Rusi za radyanskih chasiv tut bazuvavsya Uzhgorodskij rajvikonkom u chasi nezalezhnosti tut rozmistilisya Tovaristvo Znannya profspilki ta inshi organizaciyi Sporudu zvedeno u 1929 roci za proyektom Adolfa Libshera generalnim pidryadnikom vistupalo tovaristvo Vaclav Nekvasil stavebni a s Usi tri budivli vhodyat v mezhi pam yatki mistobuduvannya miscevogo znachennya kolishnya budivlya Zemskogo uryadu dodatkovo ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya Skandalna rekonstrukciyaU chervni 2010 roku todishnij golova oblasnoyi derzhadministraciyi Oleksandr Ledida iniciyuvav proyekt iz rekonstrukciyi ploshi Dana iniciativa viklikala neabiyakij suspilnij rezonans prihilniki rekonstrukciyi vvazhali nedorechnim isnuvannya na centralnij ploshi mista velikogo prostoru nedostupnogo dlya lyudej zokrema sam Oleksandr Ledida nazivav parter na ploshi pasoviskom yakomu ne misce na centralnij ploshi kolishnij mer Uzhgoroda Sergij Ratushnyak futbolnim polem Natomist protivniki rekonstrukciyi stverdzhuvali sho parter sproyektovano ta zakladeno chehoslovackimi arhitektorami i vin pidkreslyuye stil zabudovi ploshi i sho sama plosha maye za zadumom yiyi tvorciv oficijno administrativne a ne rekreacijne priznachennya 3 lipnya 2010 roku pochavsya vidkritij konkurs na krashij proyekt rekonstrukciyi ploshi Vin prohodiv u dva etapi bulo podano p yat proyektiv Pislya pershogo etapu peremozhec viznachenij ne buv a konkursni proyekti vidpravili na doopracyuvannya drugij etap konkursu zavershivsya tak samo tomu kerivnictvo ODA volovim rishennyam obralo proyekt arhitektora Volodimira Pavleya Vartist proyektu rekonstrukciyi ploshi stanovila blizko 3 mln griven Proyekt Pavleya dvichi vidhilyavsya arhitekturno hudozhnoyu radoyu na tretij raz pislya vnesennya nizki zmin zokrema vidmovilisya vid budivnictva kinnoyi statuyi Bogdana Hmelnickogo zbilshili ploshu zelenoyi zoni buv zatverdzhenij u kvitni 2013 roku U veresni 2013 roku pochalisya nezakonni budivelni roboti iz perebudovi ploshi za proyektom yakij ne projshov konkursnu proceduru Pochatok robit katalizuvav aktivni akciyi protestu Aktivisti vimagali provedennya prozorogo obgovorennya proyektu ta miskogo referendumu shodo docilnosti perebudovi ploshi piddavali sumnivu koshtoris proyektu i docilnist vitrachannya byudzhetnih koshtiv na rekonstrukciyu ploshi stverdzhuvali sho rekonstrukciya ploshi ce rujnuvannya arhitekturno istorichnogo kompleksu 1930 h rokiv yakij ye pam yatkoyu miscevogo znachennya GalereyaBudinok 2 Budinok 4 Budinok 5 Pam yatnik T ShevchenkuPrimitki clipnews info Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 roku Yarina Denisyuk 4 chervnya 2016 roku www mukachevo net Mukachevo net Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 roku Plosha Narodna na mapah Google maps google com Google Procitovano 2 veresnya 2017 roku Kobal 2008 s 147 Kobal 2008 s 145 Oleg Olashin 18 zhovtnya 2013 roku www varosh com ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku Yurij Turyanicya 7 lipnya 2017 roku prozak info Pro Zak Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 roku Miroslava Galas 14 kvitnya 2013 roku karpatnews in ua Zakarpatska pravda Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 roku Ne nashkod za takim principom treba pidhoditi do zmin golovnoyi ploshi Uzhgoroda vsapravda info Vsya zakarpatska pravda 23 sichnya 2012 roku Procitovano 5 veresnya 2017 roku Stepan ta Sergij Forkoshi 7 serpnya 2015 roku prozak info Prozak info Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku Kobal 2008 s 148 Yaroslav Gulan 28 listopada 2011 roku zakarpattya net ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku mignews com ua MIG News 22 serpnya 2015 roku Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2017 roku karpatnews in ua KarpatNews in ua novini Zakarpattya 20 grudnya 2013 roku Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku Zakarpatskij korespondent 2 veresnya 2017 roku Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2016 roku discover uzhhorod com Discover Uzhhorod Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku Kobal 2008 s 149 gazeta uzhgorod com Uzhgorod Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku karpatnews in ua Pres centr ODA 9 kvitnya 2013 roku Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku karpatnews in ua Karpatnews in ua Novini Uzhgoroda Mukacheva Zakarpattya ta Ukrayini 31 serpnya 2015 roku Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 roku uzhgorod in Zakarpatskij informacijno dilovij portal uzhgorod in 15 szhovtnya 2013 roku Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 7 zhovtnya 2017 roku DzherelaKobal Josip Uzhgorod vidomij ta nevidomij Vid 2 ge vipravlene L Svit 2008 196 s Istorichni miscya Ukrayini 2000 prim ISBN 978 966 603 555 7

Дата публікації:
Топ