Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юлія Жемайте | ||||
|---|---|---|---|---|
| Julija Beniuševičiūtė-Žymantienė | ||||
 | ||||
| Народилася | 31 травня (12 червня) 1845 маєток Буканте в Жемайтії | |||
| Померла | 7 грудня 1921 (76 років) Маріямполе, тепер місто Капсукас | |||
| Країна |  Литва | |||
| Діяльність | драматург письменниця | |||
| Мова творів | литовська | |||
| | ||||
 Юлія Жемайте у Вікісховищі | ||||
Ю́лія Жема́йте (лит. Julija Beniuševičiūtė-Žymantienė; справжнє призвище — Жімантене; 31 травня (12 червня) 1845 поблизу міста Плунґе, Жемайтія, нині Литва — 7 грудня 1921 м. Маріямполе, Литва) — литовська письменниця, прозаїк та драматург.
Біографічні відомості
З безземельних дворян. З 1864 служила у поміщиків нянею і покоївкою. В 1865 вступила в шлюб з Лаурінасом Жімантасом, колишнім кріпаком. Близько 30 років разом з чоловіком займалася сільським господарством. Під впливом Повіласа Вішинськіса написала першу розповідь «Сватання», надруковану в литовському календарі «Tikrasis Lietuvos ukininku kalendorius» на 1895 рік. Видавці змінили назву розповіді на «Осінній вечір» і дали авторці псевдонім Zemaite («Жемайтійка»).
До 1900 жила в . Після смерті чоловіка була економкою в маєтках літератора Владаса Путвінськіса, з 1906 — в невеликому господарстві батьків письменниці Габріеле Пяткявичайте-Біті. В 1912 переїхала у Вільно. З 1914 жила в будинку громадського діяча, депутата від Сувалкської губернії II і III Дум — А. А. Булат, брала участь в діяльності керованого ним комітету допомоги біженцям. В серпні 1915 разом з сім'єю Булата виїхала до Петербургу, на початку 1916 в США для збору засобів на допомогу потерпілим від війни. З поверненням Булатів до Росії в 1917 залишалася жити у сина в Чикаго. В 1921 повернулася до Литви і влаштувалася в Маріямполю у Булатів.
Творчість
Починаючи з перших розповідей, зображала селянське життя, перш за все сімейні відносини. Відобразила в прозі практично всі сторони і злободенні події тодішнього литовського життя, різні типи ксьондзів (відзначала невідповідність між проповіддю і матеріальними інтересами), поміщиків (засуджувала за погане поводження з працівниками і невміння господарювати), селян (різко критикувала за , пияцтво, заздрість, , забобони). Позитивними героями виступають розповсюджувачі нелегального литовського друку, просвітителі, страждальники за ідею.
Написала сім комедій і два монологи, автор нарисів, фейлетонів, публіцистичної статті. Розповіді перекладалися на азербайджанську, болгарську, латиську, польську, румунську, російську, українську, чеську, фінську мови.
Писати почала тільки у 50-літньому віці, дещо облаштувавши родинний побут. Жемайте — народна письменниця і у буквальному, і в найвищому значенні цього поняття. Весь свій вік вона прожила клопотами й злигоднями литовського селянина і зуміла свій досвід піднести на рівень історико-народного світосприймання. Її картини життя рідного народу, перейняті відчуттям і розумінням його докорінних потреб, прагненням віднайти тенденції його історичного розвитку, і самі набули значення загально-народної школи етики й соціальності, людяності, співчуття та боротьби за кращу долю. Любов до народу, вболівання за нього, зрілість із ним лежать в основі сенсу її творчості, однак це не призвело до однобічної поетизації або виправдання всіх явищ народного життя й побуту — навпаки, зумовило сувору правдивість, прозірливість, критичний пафос художнього аналізу соціальних відносин і моральних колізій на селі.
Саме Жемайте судилося стати верховинним явищем критичного реалізму в литовської літературі кінця 19 століття, вона відтворила широку й багатобарвну картину тодішнього села. Поміщицтво і панство, сільське та міське, вона змалювала суто негативно, розклавши на саркастичні штрихи неабиякої сили, — як закінчений і замкнений у собі соціальний стан, об'єктивне становище якого неминуче зумовлює моральну звироднілість. Що ж до селянства, то воно у неї не є таким остаточно соціально розшарованим і фатально визначеним. Часом соціальний статус не збігається з моральним, дія моральних чинників ніби «дезорганізує», сплутує соціальну картину села. Бідність, зубожіння часом виявляються наслідком пияцтва, ледарства, розпусти, особистої зіпсутості, однак глибшою причиною цієї деморалізації є розкладкова дія капіталістичних відносин на селі, процесів обуржуазнення, влади грошей, що розмивають здорову духовну основу трудового люду. Українська, російська, польська (як і західно-європейська, насамперед французька) літератури з великою силою показали владу землі над селянином. Проте на зламі 19 і 20 століття на зміну цій владі — і на селі — прийшла або її доповнила влада грошей — гроші стали більшою реальністю, ніж земля, впливаючи на долю людини. Це й показала Жемайте у своїх оповіданнях. Але є і велика різниця між владою землі та владою грошей. Земля пробуджує не лише темні інстинкти й власницьку жадобу, — вона є водночас і джерелом світлих почуттів та трудової моралі, і саме це її природна, неспотворена функція в житті людського суспільства. А на гроші ніщо високе в людській душі не відгукується, їхня влада не має своєї поетичної, благодатної сторони. З болем показала Жемайте, як люди калічать самі себе заради цієї примарної, облудної сили, що обіцяє владу й щастя. Грошові та інші приватно-майнові відносини не з волі селянина увійшли в його життя, і йому просто немає куди від них подітися. Часто зустрічається в оповіданнях Жемайте тип деморалізованої безкорінної людини, яка відірвалася від свого народу, втратила природну мораль і культуру, а натомість не набула нічого, крім зневаги до тривких народних норм та понять, до своїх «неосвічених» співвітчизників (оповідання "Topylis / «Топіліс», 1897). З гіркотою описала Жемайте розклад сім'ї під тиском майнових факторів, коли природний союз людських сердець поступився голому матеріальному розрахунку.
Один із найбагатших і вистражданих у її творчості — мотив нещасливого шлюбу в житті жінки, невдоволеної потреби щирого кохання, душевної ніжності. Важка доля дівчини і жінки-селянки постала багатоманітно і з вражаючою правдивістю. Одне з найкращих оповідань Ж. — «Marti» («Невістка», 1899), у якому виразно розкрито трагедію молодої дівчини, виданої за нелюба лише задля закріплення майнових комбінацій батьків. Оповідання було дуже популярним у Литві, інсценівка за ним увійшла в історію відроджуваного литовського національного театру. З часом у творах Ж. з'явилося дедалі більше житейського руху, змін, ознак суспільних зрушень, нових ідей та їх носіїв (студенти, вчителі та ін.). Урізноманітнилася її творчість і тематично, і жанрово: постали теми міста («У місті»), селянської еміграції в Америку («Nelaimingi vaikai» / «Нещасні діти», 1903) — одна з найтрагічніших у Ж., що змушує згадати твори В. Стефаника; своєрідно зринає ця тема і в образах «американців» — денаціоналізованих і обуржуазнених литовців-реемігрантів («Klampynė» / «Драговина»). Непересічний сатиричний хист виявила Жемайте в оповіданнях, нарисах і статтях про ксьондзів, яких вважала слугами обскурантизму. Антиклерикальні мотиви є провідними і в її драматургії. 1889 Жемайте побувала в Ризі на кількох виставах латиського театру, який переживав тоді період піднесення, після цього й сама написала кілька невеликих п'єс, серед яких найбільший успіх мали комедії «Усім приклад» та «Apsiriko» («Помилилася», 1911), де висміяно облудність святенників і святенниць.
У громадсько-політичну діяльність Жемайте увійшла вже літньою жінкою, але виявила неабияку енергію та запал, поштовхом для неї стала Російська революція 1905—1907, яку вона зустріла з піднесенням. Її настрій того часу дуже нагадує настрій Лесі Українки: захоплення, надії, гіркота. Жемайте провадила у пресі кампанію за права жінок, виступала з доповідями на жіночому з'їзді в Литві та на всеросійському жіночому з'їзді у Санкт-Петербурзі 1908 (знову-таки, можна згадати аналогічну боротьбу тодішніх українських феміністок, як-от Н. Кобринська). Пізніше Ж. була редактором однієї з газет і 1914, майже 70-літньою, відсиділа два тижні в тюрмі за друкування статей, які не сподобалися царській цензурі. Боляче сприйняла Ж. 1-у світову війну і ті страждання, які принесла вона литовському народові. Ж. відмовилася від пропозицій урочисто відзначити свій 70-літній ювілей: «Тут ллється кров, течуть сльози, а ці дармоїди займаються такими дрібницями». Щоб зібрати кошти для біженців, вона 1916 поїхала до США, де виступала на мітингах, у пресі, брала участь у діяльності литовських робітничих організацій. Пишний фасад «Нового світу» не ввів її у оману, до тодішньої американської дійсності вона поставилася критично.
За час перебування у США на батьківщині Жемайте сталися великі зміни — Литва здобула незалежність. Але її майбутнє під буржуазно-клерикальним, як вона вважала, проводом викликало в неї тривогу. Ще у США 1920 року Жемайте писала: «…Чого я найбільше боялася — коли б у Литві не запанував ксьондзівський деспотизм, — те і сталося. Тепер вони будуть, як і раніше, контролювати совість людей, душити й топтати вільну думку…» А повернувшись 1921, сказала безмежно тяжкі слова: «Вернулася в Литву, а Литви не знайшла». Творчість Ж. змінила обличчя литовської літератури, насамперед це виявилося в зображенні життя селянства — основні теми від К. Донелайтіса до П. Цвірки. Порівняння оповідань Ж. з творами її визначних попередників у розробленні селянської теми — А. Страздаса («Пісні світські й духовні») та Д. Пошки («Селяни Жемайтії і Литви»), як й інших письменників 1-ї половини 19 століття, засвідчує великі якісні зміни в художньому образі литовського селянина, його значний розвиток і збагачення. Це стосується як поглиблення реалістичності змалювання і глибини психологічного розроблення, так і ідейної наповненості цього образу. Жемайте спростувала стереотип нерозвиненого мужичка і показала литовського селянина людиною з великими духовними задатками, з негаснучим внутрішнім життям, зі складними суперечностями свого побуту, поведінки, світовідчування, із запитами й клопотами не лише матеріальними, а й духовними, з моральними злетами й падіннями — у великому діапазоні людських типів.
Окремі твори Ж. українською мовою переклали Ю. Назаренко та Д. Чередниченко.
Одну з вулиць в Ужгороді названо її ім'ям. На батьківщині письменниці з 1965 діє меморіальний музей. У Вільнюсі в 1971 устновлений пам'ятник. Жемайте — єдина жінка, зображена на литовських банкнотах, але найнижчого номіналу (1 лит) і вилучених з обігу в 1998, коли банкноти 1, 2 і 5 лити були замінені монетами.
Українські переклади
- Оповідання. — К., 1949.
- Пожертва святому Юргісові. — К., 1958.
Видані збірки та твори
- Raštai. Т. 1—4. Kaunas; Marijampolé, 1924—29;
- Raštai. Т. 1—6. Vilnius, 1957—58;
- Rudens vakaras. Vilnius, 1960;
- Prie užvertos langinės. Vilnius, 1971; 1978;
- Український переклад — Оповідання. К., 1949;
- Пожертва святому Юргісові. К., 1958;
- Російський переклад — Избранное. Москва, 1947;
- Пойманый бес: Рассказы. Москва, 1950;
- Избранные сочинения: В 2 т. Москва, 1952;
- Рассказы. Москва, 1952;
- Сноха: Рассказы. Вильнюс, 1966;
- Сноха: Повести и рассказы. Москва, 1978.
Література
- І. М. Дзюба Енциклопедія сучасної України
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юлія Жемайте |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Yuliya ZhemajteJulija Beniuseviciute ZymantieneNarodilasya 31 travnya 12 chervnya 1845 1845 06 12 mayetok Bukante v ZhemajtiyiPomerla 7 grudnya 1921 1921 12 07 76 rokiv Mariyampole teper misto KapsukasKrayina LitvaDiyalnist dramaturg pismennicyaMova tvoriv litovska Yuliya Zhemajte u VikishovishiPortret Yuliyi Zhemajte na kupyuri v 1 litovskij lit 1993 roku vipusku Yu liya Zhema jte lit Julija Beniuseviciute Zymantiene spravzhnye prizvishe Zhimantene 31 travnya 12 chervnya 1845 18450612 poblizu mista Plunge Zhemajtiya nini Litva 7 grudnya 1921 m Mariyampole Litva litovska pismennicya prozayik ta dramaturg Biografichni vidomostiZ bezzemelnih dvoryan Z 1864 sluzhila u pomishikiv nyaneyu i pokoyivkoyu V 1865 vstupila v shlyub z Laurinasom Zhimantasom kolishnim kripakom Blizko 30 rokiv razom z cholovikom zajmalasya silskim gospodarstvom Pid vplivom Povilasa Vishinskisa napisala pershu rozpovid Svatannya nadrukovanu v litovskomu kalendari Tikrasis Lietuvos ukininku kalendorius na 1895 rik Vidavci zminili nazvu rozpovidi na Osinnij vechir i dali avtorci psevdonim Zemaite Zhemajtijka Do 1900 zhila v Pislya smerti cholovika bula ekonomkoyu v mayetkah literatora Vladasa Putvinskisa z 1906 v nevelikomu gospodarstvi batkiv pismennici Gabriele Pyatkyavichajte Biti V 1912 pereyihala u Vilno Z 1914 zhila v budinku gromadskogo diyacha deputata vid Suvalkskoyi guberniyi II i III Dum A A Bulat brala uchast v diyalnosti kerovanogo nim komitetu dopomogi bizhencyam V serpni 1915 razom z sim yeyu Bulata viyihala do Peterburgu na pochatku 1916 v SShA dlya zboru zasobiv na dopomogu poterpilim vid vijni Z povernennyam Bulativ do Rosiyi v 1917 zalishalasya zhiti u sina v Chikago V 1921 povernulasya do Litvi i vlashtuvalasya v Mariyampolyu u Bulativ TvorchistPochinayuchi z pershih rozpovidej zobrazhala selyanske zhittya persh za vse simejni vidnosini Vidobrazila v prozi praktichno vsi storoni i zlobodenni podiyi todishnogo litovskogo zhittya rizni tipi ksondziv vidznachala nevidpovidnist mizh propoviddyu i materialnimi interesami pomishikiv zasudzhuvala za pogane povodzhennya z pracivnikami i nevminnya gospodaryuvati selyan rizko kritikuvala za piyactvo zazdrist zaboboni Pozitivnimi geroyami vistupayut rozpovsyudzhuvachi nelegalnogo litovskogo druku prosvititeli strazhdalniki za ideyu Napisala sim komedij i dva monologi avtor narisiv fejletoniv publicistichnoyi statti Rozpovidi perekladalisya na azerbajdzhansku bolgarsku latisku polsku rumunsku rosijsku ukrayinsku chesku finsku movi Pisati pochala tilki u 50 litnomu vici desho oblashtuvavshi rodinnij pobut Zhemajte narodna pismennicya i u bukvalnomu i v najvishomu znachenni cogo ponyattya Ves svij vik vona prozhila klopotami j zligodnyami litovskogo selyanina i zumila svij dosvid pidnesti na riven istoriko narodnogo svitosprijmannya Yiyi kartini zhittya ridnogo narodu perejnyati vidchuttyam i rozuminnyam jogo dokorinnih potreb pragnennyam vidnajti tendenciyi jogo istorichnogo rozvitku i sami nabuli znachennya zagalno narodnoyi shkoli etiki j socialnosti lyudyanosti spivchuttya ta borotbi za krashu dolyu Lyubov do narodu vbolivannya za nogo zrilist iz nim lezhat v osnovi sensu yiyi tvorchosti odnak ce ne prizvelo do odnobichnoyi poetizaciyi abo vipravdannya vsih yavish narodnogo zhittya j pobutu navpaki zumovilo suvoru pravdivist prozirlivist kritichnij pafos hudozhnogo analizu socialnih vidnosin i moralnih kolizij na seli Same Zhemajte sudilosya stati verhovinnim yavishem kritichnogo realizmu v litovskoyi literaturi kincya 19 stolittya vona vidtvorila shiroku j bagatobarvnu kartinu todishnogo sela Pomishictvo i panstvo silske ta miske vona zmalyuvala suto negativno rozklavshi na sarkastichni shtrihi neabiyakoyi sili yak zakinchenij i zamknenij u sobi socialnij stan ob yektivne stanovishe yakogo neminuche zumovlyuye moralnu zvirodnilist Sho zh do selyanstva to vono u neyi ne ye takim ostatochno socialno rozsharovanim i fatalno viznachenim Chasom socialnij status ne zbigayetsya z moralnim diya moralnih chinnikiv nibi dezorganizuye splutuye socialnu kartinu sela Bidnist zubozhinnya chasom viyavlyayutsya naslidkom piyactva ledarstva rozpusti osobistoyi zipsutosti odnak glibshoyu prichinoyu ciyeyi demoralizaciyi ye rozkladkova diya kapitalistichnih vidnosin na seli procesiv oburzhuaznennya vladi groshej sho rozmivayut zdorovu duhovnu osnovu trudovogo lyudu Ukrayinska rosijska polska yak i zahidno yevropejska nasampered francuzka literaturi z velikoyu siloyu pokazali vladu zemli nad selyaninom Prote na zlami 19 i 20 stolittya na zminu cij vladi i na seli prijshla abo yiyi dopovnila vlada groshej groshi stali bilshoyu realnistyu nizh zemlya vplivayuchi na dolyu lyudini Ce j pokazala Zhemajte u svoyih opovidannyah Ale ye i velika riznicya mizh vladoyu zemli ta vladoyu groshej Zemlya probudzhuye ne lishe temni instinkti j vlasnicku zhadobu vona ye vodnochas i dzherelom svitlih pochuttiv ta trudovoyi morali i same ce yiyi prirodna nespotvorena funkciya v zhitti lyudskogo suspilstva A na groshi nisho visoke v lyudskij dushi ne vidgukuyetsya yihnya vlada ne maye svoyeyi poetichnoyi blagodatnoyi storoni Z bolem pokazala Zhemajte yak lyudi kalichat sami sebe zaradi ciyeyi primarnoyi obludnoyi sili sho obicyaye vladu j shastya Groshovi ta inshi privatno majnovi vidnosini ne z voli selyanina uvijshli v jogo zhittya i jomu prosto nemaye kudi vid nih poditisya Chasto zustrichayetsya v opovidannyah Zhemajte tip demoralizovanoyi bezkorinnoyi lyudini yaka vidirvalasya vid svogo narodu vtratila prirodnu moral i kulturu a natomist ne nabula nichogo krim znevagi do trivkih narodnih norm ta ponyat do svoyih neosvichenih spivvitchiznikiv opovidannya Topylis Topilis 1897 Z girkotoyu opisala Zhemajte rozklad sim yi pid tiskom majnovih faktoriv koli prirodnij soyuz lyudskih serdec postupivsya golomu materialnomu rozrahunku Odin iz najbagatshih i vistrazhdanih u yiyi tvorchosti motiv neshaslivogo shlyubu v zhitti zhinki nevdovolenoyi potrebi shirogo kohannya dushevnoyi nizhnosti Vazhka dolya divchini i zhinki selyanki postala bagatomanitno i z vrazhayuchoyu pravdivistyu Odne z najkrashih opovidan Zh Marti Nevistka 1899 u yakomu virazno rozkrito tragediyu molodoyi divchini vidanoyi za nelyuba lishe zadlya zakriplennya majnovih kombinacij batkiv Opovidannya bulo duzhe populyarnim u Litvi inscenivka za nim uvijshla v istoriyu vidrodzhuvanogo litovskogo nacionalnogo teatru Z chasom u tvorah Zh z yavilosya dedali bilshe zhitejskogo ruhu zmin oznak suspilnih zrushen novih idej ta yih nosiyiv studenti vchiteli ta in Uriznomanitnilasya yiyi tvorchist i tematichno i zhanrovo postali temi mista U misti selyanskoyi emigraciyi v Ameriku Nelaimingi vaikai Neshasni diti 1903 odna z najtragichnishih u Zh sho zmushuye zgadati tvori V Stefanika svoyeridno zrinaye cya tema i v obrazah amerikanciv denacionalizovanih i oburzhuaznenih litovciv reemigrantiv Klampyne Dragovina Neperesichnij satirichnij hist viyavila Zhemajte v opovidannyah narisah i stattyah pro ksondziv yakih vvazhala slugami obskurantizmu Antiklerikalni motivi ye providnimi i v yiyi dramaturgiyi 1889 Zhemajte pobuvala v Rizi na kilkoh vistavah latiskogo teatru yakij perezhivav todi period pidnesennya pislya cogo j sama napisala kilka nevelikih p yes sered yakih najbilshij uspih mali komediyi Usim priklad ta Apsiriko Pomililasya 1911 de vismiyano obludnist svyatennikiv i svyatennic U gromadsko politichnu diyalnist Zhemajte uvijshla vzhe litnoyu zhinkoyu ale viyavila neabiyaku energiyu ta zapal poshtovhom dlya neyi stala Rosijska revolyuciya 1905 1907 yaku vona zustrila z pidnesennyam Yiyi nastrij togo chasu duzhe nagaduye nastrij Lesi Ukrayinki zahoplennya nadiyi girkota Zhemajte provadila u presi kampaniyu za prava zhinok vistupala z dopovidyami na zhinochomu z yizdi v Litvi ta na vserosijskomu zhinochomu z yizdi u Sankt Peterburzi 1908 znovu taki mozhna zgadati analogichnu borotbu todishnih ukrayinskih feministok yak ot N Kobrinska Piznishe Zh bula redaktorom odniyeyi z gazet i 1914 majzhe 70 litnoyu vidsidila dva tizhni v tyurmi za drukuvannya statej yaki ne spodobalisya carskij cenzuri Bolyache sprijnyala Zh 1 u svitovu vijnu i ti strazhdannya yaki prinesla vona litovskomu narodovi Zh vidmovilasya vid propozicij urochisto vidznachiti svij 70 litnij yuvilej Tut llyetsya krov techut slozi a ci darmoyidi zajmayutsya takimi dribnicyami Shob zibrati koshti dlya bizhenciv vona 1916 poyihala do SShA de vistupala na mitingah u presi brala uchast u diyalnosti litovskih robitnichih organizacij Pishnij fasad Novogo svitu ne vviv yiyi u omanu do todishnoyi amerikanskoyi dijsnosti vona postavilasya kritichno Za chas perebuvannya u SShA na batkivshini Zhemajte stalisya veliki zmini Litva zdobula nezalezhnist Ale yiyi majbutnye pid burzhuazno klerikalnim yak vona vvazhala provodom viklikalo v neyi trivogu She u SShA 1920 roku Zhemajte pisala Chogo ya najbilshe boyalasya koli b u Litvi ne zapanuvav ksondzivskij despotizm te i stalosya Teper voni budut yak i ranishe kontrolyuvati sovist lyudej dushiti j toptati vilnu dumku A povernuvshis 1921 skazala bezmezhno tyazhki slova Vernulasya v Litvu a Litvi ne znajshla Tvorchist Zh zminila oblichchya litovskoyi literaturi nasampered ce viyavilosya v zobrazhenni zhittya selyanstva osnovni temi vid K Donelajtisa do P Cvirki Porivnyannya opovidan Zh z tvorami yiyi viznachnih poperednikiv u rozroblenni selyanskoyi temi A Strazdasa Pisni svitski j duhovni ta D Poshki Selyani Zhemajtiyi i Litvi yak j inshih pismennikiv 1 yi polovini 19 stolittya zasvidchuye veliki yakisni zmini v hudozhnomu obrazi litovskogo selyanina jogo znachnij rozvitok i zbagachennya Ce stosuyetsya yak pogliblennya realistichnosti zmalyuvannya i glibini psihologichnogo rozroblennya tak i idejnoyi napovnenosti cogo obrazu Zhemajte sprostuvala stereotip nerozvinenogo muzhichka i pokazala litovskogo selyanina lyudinoyu z velikimi duhovnimi zadatkami z negasnuchim vnutrishnim zhittyam zi skladnimi superechnostyami svogo pobutu povedinki svitovidchuvannya iz zapitami j klopotami ne lishe materialnimi a j duhovnimi z moralnimi zletami j padinnyami u velikomu diapazoni lyudskih tipiv Okremi tvori Zh ukrayinskoyu movoyu pereklali Yu Nazarenko ta D Cherednichenko Odnu z vulic v Uzhgorodi nazvano yiyi im yam Na batkivshini pismennici z 1965 diye memorialnij muzej U Vilnyusi v 1971 ustnovlenij pam yatnik Zhemajte yedina zhinka zobrazhena na litovskih banknotah ale najnizhchogo nominalu 1 lit i viluchenih z obigu v 1998 koli banknoti 1 2 i 5 liti buli zamineni monetami Ukrayinski perekladiOpovidannya K 1949 Pozhertva svyatomu Yurgisovi K 1958 Vidani zbirki ta tvoriRastai T 1 4 Kaunas Marijampole 1924 29 Rastai T 1 6 Vilnius 1957 58 Rudens vakaras Vilnius 1960 Prie uzvertos langines Vilnius 1971 1978 Ukrayinskij pereklad Opovidannya K 1949 Pozhertva svyatomu Yurgisovi K 1958 Rosijskij pereklad Izbrannoe Moskva 1947 Pojmanyj bes Rasskazy Moskva 1950 Izbrannye sochineniya V 2 t Moskva 1952 Rasskazy Moskva 1952 Snoha Rasskazy Vilnyus 1966 Snoha Povesti i rasskazy Moskva 1978 LiteraturaI M Dzyuba Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yuliya Zhemajte