Маріямпо́ле (лит. Marijampolė, пол. Mariampol, укр. Марампуль; в 1955–1989 Капсу́кас) — місто на південному заході Литви, сьоме за кількістю жителів; адміністративний центр Маріямпольського повіту і Маріямпольського самоврядування.
Маріямполе Marijampolė | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
54°33′24″ пн. ш. 23°21′16″ сх. д. / 54.55667° пн. ш. 23.35444° сх. д.Координати: 54°33′24″ пн. ш. 23°21′16″ сх. д. / 54.55667° пн. ш. 23.35444° сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Регіон | Маріямпольський повіт | ||||
Столиця для | Маріямпольський повіт, Маріямпольське самоврядування, d, Маріямпольський повіт і d | ||||
Засновано | 1667 | ||||
Перша згадка | 1667 | ||||
Статус міста | 1792 | ||||
Площа | 21 км² | ||||
Населення | 47 244 (2007) | ||||
Висота НРМ | 86 ± 1 м | ||||
Міста-побратими | Бергіш-Гладбах, Сувалки (1995)[1], Коккола, Пйотркув-Трибунальський (14 вересня 2002)[2], Червоноград (2022) | ||||
Телефонний код | (370) 343 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
GeoNames | 597231 | ||||
OSM | ↑974204 ·R (Маріямпольське самоврядування) | ||||
Поштові індекси | 68001 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | marijampole.lt | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Маріямполе у Вікісховищі |
Назва
Назвою своєю місто зобов'язане монахам-маріанам, тобто братам конгрегації Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, запрошеним сюди в 1758 році графинею П. Бутлер, власницею тутешнього невеликого селища, котра побудувала тут монастир.
В 1956–1989 роках місто офіційно називалося Капсукас — за партійним псевдонімом діяча комуністичної партії Литви Вінцаса Міцкявічюса-Капсукаса.
Положення й загальна характеристика
Місто розташоване за 231 км від Клайпеди, за 50 км на південний захід від Каунаса й за 139 км на захід від Вільнюса недалеко від кордонів із Польщею і Калінінградською областю Росії, у Сувалкії над річкою Шешупе.
У самоврядування Маріямполе входить три староства (сянюнії). Діють драматичний театр, гімназія (заснована в 1870 році) і сім середніх шкіл, кілька початкових шкіл і установ дошкільного виховання.
Населення
Налічується 47 244 жителів (2007; в 2005 році — 47 613). Є містом із відносно однорідним в етнічному відношенні складом населення: 95 % литовців, 4 % росіян, 0,3 % поляків.
Герб
Герб Маріямполя зображує святого Георгія, що вражає дракона. Історичний герб, дарований разом із правами міста в 1792 році, відновлений 18 грудня 1997 року.
Історія
Історія міста ведеться від села, що згадує в документах з 1667 року. З XVIII століття в селі вже діяв костел. В 1717 році по сусідству побудована садиба старости Пренай графа Маркуса Антона Бутлера. Село граф Бутлер перетворив у торговельне містечко, що одержало назву Старополь. Розвитку міста сприяла діяльність ченців-маріан.
Король Польщі й великий князь литовський Станіслав Август Понятовський дарував місту магдебурзьке право 23 лютого 1792 року. Після розділу Речи Посполитої з 1795 року Маріямполе входить до складу Пруссії як повітове місто Білостокського департаменту провінції «Нової Східної Пруссії» (Neue Ostpreussen).
Після перемог Наполеона над Пруссією в 1807–1815 роках був частиною спочатку Варшавського герцогства, потім царства (Королівства) Польського.
В 1820–1829 році через Мариямполе було прокладено шосе Санкт-Петербург — Варшава.
У маріямпольській гімназії вчилися лікар Антоні Богданович, мовознавець Йонас Яблонскіс, суспільний діяч Йонас Басанавічюс, поет і композитор Вінцас Кудірка, поети Пранас Вайчайтіс і Йонас Мачис-Кекштас, письменники Казіс Борута, Мотеюс Густайтіс, Вінцас Миколайтіс-Путінас, Казіс Пуйда, Вінцас Рамонас, поетеса Саломея Неріс, дипломат Пятрас Клімас, президент Литви Казис Ґрінюс, блаженний Юргіс Матулайтіс, семіотик Альгірдас Греймас і багато інших видатних діячів мистецтва, науки, державних й суспільних діячів. У липні 1987 року була освячена капела Блаженного Юргіса Матулайтіса в костьолі Маріямполя, де над вівтарем установлений релікварій з його останками.
Економіка
Центр промисловості (виробництво устаткування для харчової промисловості, технологічного обладнання, меблів, текстильна, харчова промисловість), залізнична станція. На початку 1990-х років користувався популярністю як перевалочний пункт торгівлі автомобілями з Німеччини.
Культура
У місті встановлені пам'ятники Йонасу Яблонскісу, письменникові Вінцасу Міколайтісу-Путінасу і іншим видатним діячам литовської культури, біографічно пов'язаним із Маріямполем. Діє краєзнавчий музей. Костел і монастир (18—19 століття).
Відомі уродженці
- Каспаравічюс Вальдас Вінцович (* 1958) — колишній радянський та литовський футболіст, що грав на позиції захисника.
- Гінтарас Граяускас (* 1966) — поет, есеїст, письменник, драматург, автор пісень і виконавець.
- Віолета Урмана (* 1961) — литовська оперна співачка.
Див. також
Примітки
- https://um.suwalki.pl/miasta-partnerskie,62/mariampol,2574007
- http://www.rcie.piotrkow.pl/nasze-miasto-t70/z-zycia-miasta-t87/miasta-partnerskie-t119/marijampole-litwa-t125
- Vincas Peckus Marijampoles gimnazijai — per 130 metu [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.](лит.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маріямполе |
- Maryampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 145. (пол.)
- (лит.)
Джерела
- Маріямполе — географічний словник [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariyampo le lit Marijampole pol Mariampol ukr Marampul v 1955 1989 Kapsu kas misto na pivdennomu zahodi Litvi some za kilkistyu zhiteliv administrativnij centr Mariyampolskogo povitu i Mariyampolskogo samovryaduvannya Mariyampole MarijampoleGerb praporMariyampoleOsnovni dani54 33 24 pn sh 23 21 16 sh d 54 55667 pn sh 23 35444 sh d 54 55667 23 35444 Koordinati 54 33 24 pn sh 23 21 16 sh d 54 55667 pn sh 23 35444 sh d 54 55667 23 35444Krayina LitvaRegion Mariyampolskij povitStolicya dlya Mariyampolskij povit Mariyampolske samovryaduvannya d Mariyampolskij povit i dZasnovano 1667Persha zgadka 1667Status mista 1792Plosha 21 km Naselennya 47 244 2007 Visota NRM 86 1 mMista pobratimi Bergish Gladbah Suvalki 1995 1 Kokkola Pjotrkuv Tribunalskij 14 veresnya 2002 2 Chervonograd 2022 Telefonnij kod 370 343Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3GeoNames 597231OSM 974204 R Mariyampolske samovryaduvannya Poshtovi indeksi 68001Miska vladaVebsajt marijampole ltMapa Mariyampole u VikishovishiMonument deportovanim litovcyamNazvaNazvoyu svoyeyu misto zobov yazane monaham marianam tobto bratam kongregaciyi Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi zaproshenim syudi v 1758 roci grafineyu P Butler vlasniceyu tuteshnogo nevelikogo selisha kotra pobuduvala tut monastir V 1956 1989 rokah misto oficijno nazivalosya Kapsukas za partijnim psevdonimom diyacha komunistichnoyi partiyi Litvi Vincasa Mickyavichyusa Kapsukasa Polozhennya j zagalna harakteristikaMisto roztashovane za 231 km vid Klajpedi za 50 km na pivdennij zahid vid Kaunasa j za 139 km na zahid vid Vilnyusa nedaleko vid kordoniv iz Polsheyu i Kaliningradskoyu oblastyu Rosiyi u Suvalkiyi nad richkoyu Sheshupe U samovryaduvannya Mariyampole vhodit tri starostva syanyuniyi Diyut dramatichnij teatr gimnaziya zasnovana v 1870 roci i sim serednih shkil kilka pochatkovih shkil i ustanov doshkilnogo vihovannya NaselennyaNalichuyetsya 47 244 zhiteliv 2007 v 2005 roci 47 613 Ye mistom iz vidnosno odnoridnim v etnichnomu vidnoshenni skladom naselennya 95 litovciv 4 rosiyan 0 3 polyakiv GerbGerb Mariyampolya zobrazhuye svyatogo Georgiya sho vrazhaye drakona Istorichnij gerb darovanij razom iz pravami mista v 1792 roci vidnovlenij 18 grudnya 1997 roku IstoriyaIstoriya mista vedetsya vid sela sho zgaduye v dokumentah z 1667 roku Z XVIII stolittya v seli vzhe diyav kostel V 1717 roci po susidstvu pobudovana sadiba starosti Prenaj grafa Markusa Antona Butlera Selo graf Butler peretvoriv u torgovelne mistechko sho oderzhalo nazvu Staropol Rozvitku mista spriyala diyalnist chenciv marian Korol Polshi j velikij knyaz litovskij Stanislav Avgust Ponyatovskij daruvav mistu magdeburzke pravo 23 lyutogo 1792 roku Pislya rozdilu Rechi Pospolitoyi z 1795 roku Mariyampole vhodit do skladu Prussiyi yak povitove misto Bilostokskogo departamentu provinciyi Novoyi Shidnoyi Prussiyi Neue Ostpreussen Pislya peremog Napoleona nad Prussiyeyu v 1807 1815 rokah buv chastinoyu spochatku Varshavskogo gercogstva potim carstva Korolivstva Polskogo V 1820 1829 roci cherez Mariyampole bulo prokladeno shose Sankt Peterburg Varshava U mariyampolskij gimnaziyi vchilisya likar Antoni Bogdanovich movoznavec Jonas Yablonskis suspilnij diyach Jonas Basanavichyus poet i kompozitor Vincas Kudirka poeti Pranas Vajchajtis i Jonas Machis Kekshtas pismenniki Kazis Boruta Moteyus Gustajtis Vincas Mikolajtis Putinas Kazis Pujda Vincas Ramonas poetesa Salomeya Neris diplomat Pyatras Klimas prezident Litvi Kazis Grinyus blazhennij Yurgis Matulajtis semiotik Algirdas Grejmas i bagato inshih vidatnih diyachiv mistectva nauki derzhavnih j suspilnih diyachiv U lipni 1987 roku bula osvyachena kapela Blazhennogo Yurgisa Matulajtisa v kostoli Mariyampolya de nad vivtarem ustanovlenij relikvarij z jogo ostankami EkonomikaCentr promislovosti virobnictvo ustatkuvannya dlya harchovoyi promislovosti tehnologichnogo obladnannya mebliv tekstilna harchova promislovist zaliznichna stanciya Na pochatku 1990 h rokiv koristuvavsya populyarnistyu yak perevalochnij punkt torgivli avtomobilyami z Nimechchini KulturaPalac kulturi U misti vstanovleni pam yatniki Jonasu Yablonskisu pismennikovi Vincasu Mikolajtisu Putinasu i inshim vidatnim diyacham litovskoyi kulturi biografichno pov yazanim iz Mariyampolem Diye krayeznavchij muzej Kostel i monastir 18 19 stolittya Mista pobratimi Bergish Gladbah Nimechchina Kokkola Finlyandiya Pjotrkuv Tribunalskij Respublika Polsha 14 veresnya 2002 2 Suvalki Respublika Polsha 1995 1 Chervonograd Ukrayina 2022 Vidomi urodzhenciKasparavichyus Valdas Vincovich 1958 kolishnij radyanskij ta litovskij futbolist sho grav na poziciyi zahisnika Gintaras Grayauskas 1966 poet eseyist pismennik dramaturg avtor pisen i vikonavec Violeta Urmana 1961 litovska operna spivachka Div takozhMariyampilPrimitkihttps um suwalki pl miasta partnerskie 62 mariampol 2574007 http www rcie piotrkow pl nasze miasto t70 z zycia miasta t87 miasta partnerskie t119 marijampole litwa t125 Vincas Peckus Marijampoles gimnazijai per 130 metu 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine lit PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MariyampoleMaryampol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 145 pol lit DzherelaMariyampole geografichnij slovnik 11 sichnya 2014 u Wayback Machine