Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Саломея Неріс | ||||
|---|---|---|---|---|
| лит. Salomėja Nėris | ||||
 Саломея Неріс | ||||
| Ім'я при народженні | Саломея Бачинскайте | |||
| Псевдонім | Саломея Неріс, Людіте, Юрайте | |||
| Народилася | 4 (17) листопада 1904 с. Кіршай, Російська імперія (нині Литва) | |||
| Померла | 7 липня 1945 (40 років) Москва, Радянський Союз (нині Росія) ·рак печінки | |||
| Поховання | Петрашунський цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія,  Литва,  СРСР | |||
| Національність | литовка | |||
| Діяльність | письменниця, поетеса, перекладачка | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | Університет Вітовта Великого і d | |||
| Мова творів | литовська | |||
| Роки активності | 1921—1945 | |||
| Напрямок | неоромантизм, соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | вірш | |||
| Magnum opus | збірка «Полином зацвіту» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Премії | Державна літературна премія Литви (1938), Сталінська премія (1947) | |||
| | ||||
 Саломея Неріс у Вікісховищі | ||||
Саломе́я Не́ріс (лит. Salomėja Nėris, справжнє прізвище — Бачинскайте, у шлюбі — Бучене; 4 (17) листопада 1904, Кіршай, Російська імперія — 7 липня 1945, Москва, СРСР) — литовська поетеса. Народна поетеса Литовської РСР (1954 — посмертно). Лауреатка Державної літературної премії Литви (1938), а також Сталінської премії першого ступеня (1947 — посмертно). Депутатка Верховної Ради СРСР 1-го скликання (в 1941—1945 роках).
Біографія
Народилася в родині заможних селян, у селі Кіршай (нині Маріямпольського повіту Литви). Найстарша з дітей, мала братів Броніуса, Віктора й сестру Онуту.
Батько Саломеї — Симон Бачинскас, був освічений чоловік, прихильний до соціалістичних ідей. Мати — Уршуле Бачинскене-Жемайтіте, як і всі її родичі, відзначалася побожністю, її брат вивчився на священика.
Саломея навчалася в середній школі в Альвіте, з 1918 року — в маріямпольській гімназії, з 1919 року — в гімназії у Вілкавішкісі. У цьому навчальному закладі діяла литовська католицька молодіжна організація, до якої вступила Саломея Неріс. Часто відвідувала шкільні вечори, на яких читала уривки ліричної прози та вірші. 1924 р. вступила в каунаський Литовський університет на факультет теології й філософії. Вивчала литовську літературу, німецьку мову та літературу, педагогіку й психологію. У 1928 р. закінчила університет. Викладала німецьку мову в гімназії в місті . 1929 року, навчаючись у Відні, Неріс закохалася в Броніуса Зубріцкаса — литовця, студента-медика, прихильника соціалістичної ідеології, й відтоді стала поділяти його погляди. З 1931 року жила в Каунасі, давала уроки, робила переклади й редагувала видання литовських казок. Там вона зійшлася з так званими третьофронтівцями — письменниками лівої й прокомуністичної орієнтації, зокрема з Казисом Борутою й Антанасом Венцловою.
1928 року вона сконтактувалася з підпільним осередком литовського комсомолу в каунаському університеті, в 1931-му стала зв'язковою Комінтерну (псевдонім «Вірвіча», лит. Virvyčia), e 1934—1936 роках забезпечувала контакт із підпільною комуністичною газетою «Жямайтійос теса», а в 1936—1937 рр. — з керівниками комуністичних партій Литви і Польщі в Парижі.
У 1934–1936 рр. Саломея Неріс вчителювала в жіночій гімназії в Паневежисі. 1936 року одружилася з архітектором і скульптором Бернардасаом Бучасом і до 1937 р. жила в Парижі. Повернувшись на батьківщину, працювала в каунаській
гімназії. Народила сина Саулюса (1937—2007). В 1940 році разом із іншими депутатами Народного сейму — письменниками Л. Гірою, Ю. Палецкісом, П. Цвіркою — належала до так званої повноважної делегації, яка подала прохання Верховній Раді СРСР про прийняття Литви в склад Радянського Союзу. У 1941 році стала депутатом ВР СРСР. Написала поему, що прославляла Сталіна, і вірші, що оспівували комуністичну партію і радянську владу, зокрема поэми «Шлях більшовика» і «Четверо» — про чотирьох литовських комуністів, розстріляних у 1926 році.
Під час другої світової війни Саломея Неріс та її син перебували в евакуації в Москві, Пензі й Уфі. 1944 року поетеса повернулася в Литву, а 7 липня 1945 року померла в московській лікарні — від раку печінки. 9 липня її поховали біля Каунаського історичного музею, а в 1992 році перепоховали на Петрашунайському кладовищі в цьому ж місті. У Каунасі, в будинку, де поетеса мешкала у 1938—1941 роках, у 1962 році відкрили меморіальний музей Саломеї Неріс (філія Музею литовської літератури імени Майроніса).
Творчість
1921 року відбувся дебют поетеси. Вона підписувала вірші як Людіте і Юрайте, а з 1923 року вживала псевдонім Саломея Неріс, який походить від назви литовської та білоруської річки Неріс (інші назви — Няріс, Вілія). З ним пов'язана прикра історія. Згодом, у 1940 році, Саломея дістала листа від своїх учнів, у якому вони назвали її зрадницею батьківщини й попросили не вживати цього псевдоніма. Тоді поетеса додала діакритичний значок над «е», і таким чином слово «Неріс» втратило прямий зв'язок із назвою річки.
1927 року вийшла у світ перша збірка віршів «Anksti rytą» («Рано-вранці»). Друга збірка «Pėdos smėly» («Сліди на піску», 1931) стала свідченням глибокої духовної кризи. Цього ж року Саломея Неріс почала друкуватись у прокомуністичній літературній газеті «Trečias frontas» («Третій фронт»). Там же опубліковано обіцянку поетеси працювати для комуністичного майбуття. Цю статтю написали головний редактор газети Костас Корсакас і критик Валдіс Драздаускас. Саму Неріс більше цікавила поезія як така, ніж політичні декларації.
Збірка «Per lūžtantį ledą» («По ламкій кризі», 1935) пройнята соціальними мотивами. Найкращу, як вважали читачі, критики й історики літератури, книжку «Diemedžiu žydėsiu» («Полином зацвіту», 1938) відзначено Державною літературною премією Литви. Саломея Неріс написала поеми-казки для дітей «Сирітка», «Егле – королева вужів» (1940). До радянського періоду належать збірки «Оспівуй, сердце, життя!» (1943) і «Соловей не може не співати» (1945). Поетеса переклала литовською мовою твори таких російських письменників, як Олександр Пушкін, Іван Тургенєв, Максим Горький, Володимир Короленко, Самуїл Маршак й Анна Ахматова. Окремі поезії Саломеї Неріс українською мовою переклали Павло Тичина, Леонід Первомайський, Валентин Бичко, Микола Терещенко, Ігор Муратов та інші. Видано такі її твори: «Поезії» (Київ, 1950), «Могутні імена» (Київ, 1952) і «Соловей не може не співати» (у книжці «Сузір'я», в. 22, Київ, 1985).
Бібліографія
- Anksti rytą. — Kaunas, 1927. — 77 p. «Рано-вранці»
- Pėdos smėly. — Kaunas: Sakalas, 1931. — 61 p. «Сліди на піску»
- Per lūžtantį ledą. — Kaunas: Sakalas, 1931. — 48 p. «По ламкій кризі»
- Mūsų pasakos / sp. paruošė S. Nėris. — Kaunas: Spindulys, 1934. — 160 p. «Наші казки»
- Per lūžtantį ledą. — [Kaunas]: Sakalas, 1935. — 4 8p. «По ламкій кризі»
- Diemedžiu žydėsiu. — Kaunas: Sakalas, 1938. — 69 p. «Полином зацвіту»
- Eglė žalčių karalienė. — Kaunas: Valst. l-kla, 1940. — 107 p. «Егле, королева вужів»
- Poema apie Staliną. — Kaunas: Spaudos fondas,1940. — 16 p. «Поема про Сталіна»
- Rinktinė. — Kaunas: Valst. l-kla, 1941. — 192 p. «Вибране»
- Dainuok, širdie gyvenimą: eilėraščiai ir poemos. — Kaunas: Valst. l-kla, 1943. — 39 p. «Оспівуй, сердце, життя!»
- Lakštingala negali nečiulbėti. — Kaunas: Valst. grož. lit. l-kla, 1945. — 109 p. «Соловей не може не співати»
- Eglė žalčių karalienė. — [Kaunas]: Valst. grož. lit. l-kla, 1946. — 96 p. «Егле, королева вужів»
- Poezija: [2t.]. — Kaunas: Valst. grož. lit. l-kla, 1946. «Поезія»
- Našlaitė. — Kaunas: Valst. grož. lit. l-kla, 1947. — 48 p. «Братки»
- Žalčio pasaka. — Chicago, 1947. — 112p. «Казка про вужів»
- Мой край. — Каунас, 1947. «Мій край»
- Rinktinė. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1950. — 276 p. «Вибране»
- Избранное. — Вильнюс, 1950. «Вибране»
- Eilėraščiai. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1951. — 84 p. «Вірші»
- Poema apie Staliną. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1951. — 36 p. «Поема про Сталіна»
- Pavasario daina. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1953. — 38 p. «Весняна пісня»
- Стихотворения и поэмы. — Москва, 1953. «Вірші і поеми»
- Poezija. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1954. — 500 p. «Поезія»
- Baltais takeliais bėga saulytė. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1956. — 164 p.
- Raštai: trys tomai. — [Vilnius]: Valst. grož. lit. l-kla, 1957. «Твори»
- Rinktinė. — Kaunas: Valstybinė pedagoginės literatūros leidykla, 1958. — 112p. — (Mokinio biblioteka). «Вибране»
- Širdis mana — audrų daina. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1959. — 474 p.
- Eglė žalčių karalienė: poema pasaka. — Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1961. — 51 p. «Егле, королева вужів»
- Pavasaris per kalnus eina: eilėraščiai. — Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1961. — 511p.
- Стихи. — Москва, 1961. «Вірші»
- Biała ścieżka. — Warszawa: Państ. inst. wydawniczy, 1963. — 34 p. «Біла стежка»
- Kur baltas miestas: rinktinė. — Vilnius: Vaga, 1964. — 143 p. «Де біле місто»
- Rinktinė. — Kaunas: Šviesa, 1965. — 90p. — (Mokinio biblioteka). «Вибране»
- Laumės dovanos. — Vilnius: Vaga, 1966. — 25 p. «Подарунки фей»
- Poezija: 2t. — Vilnius: Vaga, 1966. «Поезія»
- Keturi: poem. — Vilnius: Vaga, 1967. «Чотири»
- У родника. — Вильнюс: Вага, 1967. «Біля джерела»
- Лирика. — Москва: Художественная литература, 1971. — 230 p. «Лірика»
- Poezija. — Vilnius: Vaga, 1972. — 2 vol. «Поезія»
- Negesk žiburėli. — Vilnius: Vaga, 1973. — 151 p.
- Egle — zalkšu karaliene: poēma, латиською перекл. Daina Avotiņa. — Rīga: Liesma, 1974. — 58p. «Егле, королева вужів»
- Širdis mana — audrų daina. — Vilnius: Vaga, 1974. — 477 p.
- Сквозь бурю. — Вильнюс, 1974. «Крізь бурю»
- Kaip žydėjimas vyšnios: poezijos rinktinė. — Vilnius: Vaga, 1978. — 469 p. «Як вишневий цвіт»
- Poezija: rinktinė. — Vilnius: Vaga, 1979. — 827p. «Поезія»
- Ветер новых дней: стихотворения. — Москва: Художественная литература, 1979. — 334 p. «Вітер нових днів»
- Mama! Kur tu?: poem. — Vilnius: Vaga, 1980. — 38 p. «Мамо! Де ти?»
- Nemunėliai plauks. — Vilnius: Vaga, 1980. — 201 p. «Німанське вітрило»
- Negesk, žiburėli: eilėraščiai ir poemos. — Vilnius: Vaga, 1983. — 103 p.
- Nedziesti, gaismehlit. — Riga: Liesma, 1984. — 129 p. — латиський переклад
- Raštai: 3 volumes — Vilnius: Vaga, 1984. «Твори»
- Blue sister, river Vilija = Сестра голубая — Вилия. — Moscow: Raduga, 1987. — 261 p. — англійською та російською. «Сестра блакитна — Вілія»
- Соловей не петь не может: стихи. — Вильнюс: Вага, 1988. — 160 с. — (Литовская поэзия)
- Эгле, королева ужей: російською перекл. M. Петров. — Вильнюс: Витурис, 1989. — 62 p. «Егле, королева вужів»
- Wiersze wybrane, польською перекл. M. Stempkowska. — Kaunas: Šviesa, 1989. — 221 p. «Вибрані вірші»
- Prie didelio kelio: eilėraščiai. — Vilnius: Lietuvos rašytojų s-gos l-kla, 1994. — 96 p.
- Tik ateini ir nueini: rinktinė. — Vilnius: Alma littera, 1995. — 220 p.
- Eglė žalčių karalienė. — Vilnius: Lietus, 1998. — 126 p. «Егле, королева вужів»
Критика
- Korsakas K. Literatūra ir kritika. Vilnius, 1949.
- Kubilins V. Salomėjos Nėries lyrika. Vilnius, 1968.
- Sauka D. Salomėjos Nėries kūriba. 1924—1940. Vilnius, 1957.
- Venclova A. Salomėja Nėris. 1904—1945. // Nėris S. Poezija. T. 1. Kaunas: Valstybinė * grožinės literatūros leidykla, 1946.
- Viktorija Daujotytė. Salomėja Nėris: Fragmento poetika. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2005. .
- Aleksandras Žalys. Salomėja Nėris — mūsų dvasios poetė. Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla, 2005. .
- Зелинский К. Саломея Нерис и литовская литература. // Литература народов СССР. М., 1957.
- Роставайте Т. Поэтесса литовского народа Саломея Нерис. М., 1955.
Нагороди й відзнаки
- Державна літературна премія Литви (1938)
- Сталінська премія першого ступеня (1947, посмертно) — за збірку віршів «Мій край» (1946)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня
- Звання народної поетеси Литовської РСР (1954, посмертно)
Пам'ять
- У Пензі, на будинку № 7, що на вулиці Карла Маркса, де Саломея Неріс мешкала у 1941—1942 роках, встановлено меморіальну таблицю.
- В Каунасі, в будинку, де поетеса жила в 1938—1941 роках, від 1962 року діє меморіальний музей Саломеї Неріс (філіал Музею литовської літератури імені Майроніса).
- На честь поетеси названо вулиці у Москві, Каунасі, Клайпеді та Вільнюсі.
- 1946 року іменем Саломеї Неріс названо школу (нині гімназія) у Вільнюсі. 1974 року біля гімназії поставлено пам'ятник поетесі.
- Іменем Саломеї Неріс названо вантажний пароплав.
- У 1954 році, до 50-ліття від дня народження Саломеї Неріс, поштовим відомством СРСР випущено художню поштову марку, присвячену поетесі.
Примітки
- За даними Архіву Комінтерну (Російський державний архів соціально-політичної історії, фонд 495 і наступні
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 19 січня 2014.
Джерела
- Коротка біографія і список опублікованих творів[недоступне посилання з липня 2019]
- Lithuanian Classic Literature Anthology: Salomėja Nėris [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (лит.)
- (лит.)
- (фр.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Salomeya Nerislit Salomeja NerisSalomeya NerisIm ya pri narodzhenniSalomeya BachinskajtePsevdonimSalomeya Neris Lyudite YurajteNarodilasya4 17 listopada 1904 1904 11 17 s Kirshaj Rosijska imperiya nini Litva Pomerla7 lipnya 1945 1945 07 07 40 rokiv Moskva Radyanskij Soyuz nini Rosiya rak pechinkiPohovannyaPetrashunskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya Litva SRSRNacionalnistlitovkaDiyalnistpismennicya poetesa perekladachkaSfera robotipoeziyaAlma materUniversitet Vitovta Velikogo i dMova tvorivlitovskaRoki aktivnosti1921 1945Napryamokneoromantizm socialistichnij realizmZhanrvirshMagnum opuszbirka Polinom zacvitu ChlenstvoSP SRSRPremiyiDerzhavna literaturna premiya Litvi 1938 Stalinska premiya 1947 Salomeya Neris u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Neris Salome ya Ne ris lit Salomeja Neris spravzhnye prizvishe Bachinskajte u shlyubi Buchene 4 17 listopada 1904 19041117 Kirshaj Rosijska imperiya 7 lipnya 1945 Moskva SRSR litovska poetesa Narodna poetesa Litovskoyi RSR 1954 posmertno Laureatka Derzhavnoyi literaturnoyi premiyi Litvi 1938 a takozh Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1947 posmertno Deputatka Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya v 1941 1945 rokah BiografiyaNarodilasya v rodini zamozhnih selyan u seli Kirshaj nini Mariyampolskogo povitu Litvi Najstarsha z ditej mala brativ Broniusa Viktora j sestru Onutu Batko Salomeyi Simon Bachinskas buv osvichenij cholovik prihilnij do socialistichnih idej Mati Urshule Bachinskene Zhemajtite yak i vsi yiyi rodichi vidznachalasya pobozhnistyu yiyi brat vivchivsya na svyashenika Salomeya navchalasya v serednij shkoli v Alvite z 1918 roku v mariyampolskij gimnaziyi z 1919 roku v gimnaziyi u Vilkavishkisi U comu navchalnomu zakladi diyala litovska katolicka molodizhna organizaciya do yakoyi vstupila Salomeya Neris Chasto vidviduvala shkilni vechori na yakih chitala urivki lirichnoyi prozi ta virshi 1924 r vstupila v kaunaskij Litovskij universitet na fakultet teologiyi j filosofiyi Vivchala litovsku literaturu nimecku movu ta literaturu pedagogiku j psihologiyu U 1928 r zakinchila universitet Vikladala nimecku movu v gimnaziyi v misti 1929 roku navchayuchis u Vidni Neris zakohalasya v Broniusa Zubrickasa litovcya studenta medika prihilnika socialistichnoyi ideologiyi j vidtodi stala podilyati jogo poglyadi Z 1931 roku zhila v Kaunasi davala uroki robila perekladi j redaguvala vidannya litovskih kazok Tam vona zijshlasya z tak zvanimi tretofrontivcyami pismennikami livoyi j prokomunistichnoyi oriyentaciyi zokrema z Kazisom Borutoyu j Antanasom Venclovoyu 1928 roku vona skontaktuvalasya z pidpilnim oseredkom litovskogo komsomolu v kaunaskomu universiteti v 1931 mu stala zv yazkovoyu Kominternu psevdonim Virvicha lit Virvycia e 1934 1936 rokah zabezpechuvala kontakt iz pidpilnoyu komunistichnoyu gazetoyu Zhyamajtijos tesa a v 1936 1937 rr z kerivnikami komunistichnih partij Litvi i Polshi v Parizhi U 1934 1936 rr Salomeya Neris vchitelyuvala v zhinochij gimnaziyi v Panevezhisi 1936 roku odruzhilasya z arhitektorom i skulptorom Bernardasaom Buchasom i do 1937 r zhila v Parizhi Povernuvshis na batkivshinu pracyuvala v kaunaskijMemorialnij budinok muzej Kaunas gimnaziyi Narodila sina Saulyusa 1937 2007 V 1940 roci razom iz inshimi deputatami Narodnogo sejmu pismennikami L Giroyu Yu Paleckisom P Cvirkoyu nalezhala do tak zvanoyi povnovazhnoyi delegaciyi yaka podala prohannya Verhovnij Radi SRSR pro prijnyattya Litvi v sklad Radyanskogo Soyuzu U 1941 roci stala deputatom VR SRSR Napisala poemu sho proslavlyala Stalina i virshi sho ospivuvali komunistichnu partiyu i radyansku vladu zokrema poemi Shlyah bilshovika i Chetvero pro chotiroh litovskih komunistiv rozstrilyanih u 1926 roci Pid chas drugoyi svitovoyi vijni Salomeya Neris ta yiyi sin perebuvali v evakuaciyi v Moskvi Penzi j Ufi 1944 roku poetesa povernulasya v Litvu a 7 lipnya 1945 roku pomerla v moskovskij likarni vid raku pechinki 9 lipnya yiyi pohovali bilya Kaunaskogo istorichnogo muzeyu a v 1992 roci perepohovali na Petrashunajskomu kladovishi v comu zh misti U Kaunasi v budinku de poetesa meshkala u 1938 1941 rokah u 1962 roci vidkrili memorialnij muzej Salomeyi Neris filiya Muzeyu litovskoyi literaturi imeni Majronisa Tvorchist1921 roku vidbuvsya debyut poetesi Vona pidpisuvala virshi yak Lyudite i Yurajte a z 1923 roku vzhivala psevdonim Salomeya Neris yakij pohodit vid nazvi litovskoyi ta biloruskoyi richki Neris inshi nazvi Nyaris Viliya Z nim pov yazana prikra istoriya Zgodom u 1940 roci Salomeya distala lista vid svoyih uchniv u yakomu voni nazvali yiyi zradniceyu batkivshini j poprosili ne vzhivati cogo psevdonima Todi poetesa dodala diakritichnij znachok nad e i takim chinom slovo Neris vtratilo pryamij zv yazok iz nazvoyu richki 1927 roku vijshla u svit persha zbirka virshiv Anksti ryta Rano vranci Druga zbirka Pedos smely Slidi na pisku 1931 stala svidchennyam glibokoyi duhovnoyi krizi Cogo zh roku Salomeya Neris pochala drukuvatis u prokomunistichnij literaturnij gazeti Trecias frontas Tretij front Tam zhe opublikovano obicyanku poetesi pracyuvati dlya komunistichnogo majbuttya Cyu stattyu napisali golovnij redaktor gazeti Kostas Korsakas i kritik Valdis Drazdauskas Samu Neris bilshe cikavila poeziya yak taka nizh politichni deklaraciyi Zbirka Per luztantį leda Po lamkij krizi 1935 projnyata socialnimi motivami Najkrashu yak vvazhali chitachi kritiki j istoriki literaturi knizhku Diemedziu zydesiu Polinom zacvitu 1938 vidznacheno Derzhavnoyu literaturnoyu premiyeyu Litvi Salomeya Neris napisala poemi kazki dlya ditej Siritka Egle koroleva vuzhiv 1940 Do radyanskogo periodu nalezhat zbirki Ospivuj serdce zhittya 1943 i Solovej ne mozhe ne spivati 1945 Poetesa pereklala litovskoyu movoyu tvori takih rosijskih pismennikiv yak Oleksandr Pushkin Ivan Turgenyev Maksim Gorkij Volodimir Korolenko Samuyil Marshak j Anna Ahmatova Okremi poeziyi Salomeyi Neris ukrayinskoyu movoyu pereklali Pavlo Tichina Leonid Pervomajskij Valentin Bichko Mikola Tereshenko Igor Muratov ta inshi Vidano taki yiyi tvori Poeziyi Kiyiv 1950 Mogutni imena Kiyiv 1952 i Solovej ne mozhe ne spivati u knizhci Suzir ya v 22 Kiyiv 1985 BibliografiyaPoshtova marka SRSR prisvyachena Salomeyi NerisAnksti ryta Kaunas 1927 77 p Rano vranci Pedos smely Kaunas Sakalas 1931 61 p Slidi na pisku Per luztantį leda Kaunas Sakalas 1931 48 p Po lamkij krizi Musu pasakos sp paruose S Neris Kaunas Spindulys 1934 160 p Nashi kazki Per luztantį leda Kaunas Sakalas 1935 4 8p Po lamkij krizi Diemedziu zydesiu Kaunas Sakalas 1938 69 p Polinom zacvitu Egle zalciu karaliene Kaunas Valst l kla 1940 107 p Egle koroleva vuzhiv Poema apie Stalina Kaunas Spaudos fondas 1940 16 p Poema pro Stalina Rinktine Kaunas Valst l kla 1941 192 p Vibrane Dainuok sirdie gyvenima eilerasciai ir poemos Kaunas Valst l kla 1943 39 p Ospivuj serdce zhittya Lakstingala negali neciulbeti Kaunas Valst groz lit l kla 1945 109 p Solovej ne mozhe ne spivati Egle zalciu karaliene Kaunas Valst groz lit l kla 1946 96 p Egle koroleva vuzhiv Poezija 2t Kaunas Valst groz lit l kla 1946 Poeziya Naslaite Kaunas Valst groz lit l kla 1947 48 p Bratki Zalcio pasaka Chicago 1947 112p Kazka pro vuzhiv Moj kraj Kaunas 1947 Mij kraj Rinktine Vilnius Valst groz lit l kla 1950 276 p Vibrane Izbrannoe Vilnyus 1950 Vibrane Eilerasciai Vilnius Valst groz lit l kla 1951 84 p Virshi Poema apie Stalina Vilnius Valst groz lit l kla 1951 36 p Poema pro Stalina Pavasario daina Vilnius Valst groz lit l kla 1953 38 p Vesnyana pisnya Stihotvoreniya i poemy Moskva 1953 Virshi i poemi Poezija Vilnius Valst groz lit l kla 1954 500 p Poeziya Baltais takeliais bega saulyte Vilnius Valst groz lit l kla 1956 164 p Rastai trys tomai Vilnius Valst groz lit l kla 1957 Tvori Rinktine Kaunas Valstybine pedagogines literaturos leidykla 1958 112p Mokinio biblioteka Vibrane Sirdis mana audru daina Vilnius Valst groz lit l kla 1959 474 p Egle zalciu karaliene poema pasaka Vilnius Valst groz lit l kla 1961 51 p Egle koroleva vuzhiv Pavasaris per kalnus eina eilerasciai Vilnius Valstybine grozines literaturos leidykla 1961 511p Stihi Moskva 1961 Virshi Biala sciezka Warszawa Panst inst wydawniczy 1963 34 p Bila stezhka Kur baltas miestas rinktine Vilnius Vaga 1964 143 p De bile misto Rinktine Kaunas Sviesa 1965 90p Mokinio biblioteka Vibrane Laumes dovanos Vilnius Vaga 1966 25 p Podarunki fej Poezija 2t Vilnius Vaga 1966 Poeziya Keturi poem Vilnius Vaga 1967 Chotiri U rodnika Vilnyus Vaga 1967 Bilya dzherela Lirika Moskva Hudozhestvennaya literatura 1971 230 p Lirika Poezija Vilnius Vaga 1972 2 vol Poeziya Negesk zibureli Vilnius Vaga 1973 151 p Egle zalksu karaliene poema latiskoyu perekl Daina Avotina Riga Liesma 1974 58p Egle koroleva vuzhiv Sirdis mana audru daina Vilnius Vaga 1974 477 p Skvoz buryu Vilnyus 1974 Kriz buryu Kaip zydejimas vysnios poezijos rinktine Vilnius Vaga 1978 469 p Yak vishnevij cvit Poezija rinktine Vilnius Vaga 1979 827p Poeziya Veter novyh dnej stihotvoreniya Moskva Hudozhestvennaya literatura 1979 334 p Viter novih dniv Mama Kur tu poem Vilnius Vaga 1980 38 p Mamo De ti Nemuneliai plauks Vilnius Vaga 1980 201 p Nimanske vitrilo Negesk zibureli eilerasciai ir poemos Vilnius Vaga 1983 103 p Nedziesti gaismehlit Riga Liesma 1984 129 p latiskij pereklad Rastai 3 volumes Vilnius Vaga 1984 Tvori Blue sister river Vilija Sestra golubaya Viliya Moscow Raduga 1987 261 p anglijskoyu ta rosijskoyu Sestra blakitna Viliya Solovej ne pet ne mozhet stihi Vilnyus Vaga 1988 160 s Litovskaya poeziya Egle koroleva uzhej rosijskoyu perekl M Petrov Vilnyus Vituris 1989 62 p Egle koroleva vuzhiv Wiersze wybrane polskoyu perekl M Stempkowska Kaunas Sviesa 1989 221 p Vibrani virshi Prie didelio kelio eilerasciai Vilnius Lietuvos rasytoju s gos l kla 1994 96 p Tik ateini ir nueini rinktine Vilnius Alma littera 1995 220 p Egle zalciu karaliene Vilnius Lietus 1998 126 p Egle koroleva vuzhiv KritikaKorsakas K Literatura ir kritika Vilnius 1949 Kubilins V Salomejos Neries lyrika Vilnius 1968 Sauka D Salomejos Neries kuriba 1924 1940 Vilnius 1957 Venclova A Salomeja Neris 1904 1945 Neris S Poezija T 1 Kaunas Valstybine grozines literaturos leidykla 1946 Viktorija Daujotyte Salomeja Neris Fragmento poetika Vilnius Lietuvos rasytoju sajungos leidykla 2005 ISBN 9986 39 345 0 Aleksandras Zalys Salomeja Neris musu dvasios poete Klaipeda Klaipedos universiteto leidykla 2005 ISBN 9955 18 015 3 Zelinskij K Salomeya Neris i litovskaya literatura Literatura narodov SSSR M 1957 Rostavajte T Poetessa litovskogo naroda Salomeya Neris M 1955 Nagorodi j vidznakiDerzhavna literaturna premiya Litvi 1938 Stalinska premiya pershogo stupenya 1947 posmertno za zbirku virshiv Mij kraj 1946 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Zvannya narodnoyi poetesi Litovskoyi RSR 1954 posmertno Pam yatMogila Salomeyi Neris U Penzi na budinku 7 sho na vulici Karla Marksa de Salomeya Neris meshkala u 1941 1942 rokah vstanovleno memorialnu tablicyu V Kaunasi v budinku de poetesa zhila v 1938 1941 rokah vid 1962 roku diye memorialnij muzej Salomeyi Neris filial Muzeyu litovskoyi literaturi imeni Majronisa Na chest poetesi nazvano vulici u Moskvi Kaunasi Klajpedi ta Vilnyusi 1946 roku imenem Salomeyi Neris nazvano shkolu nini gimnaziya u Vilnyusi 1974 roku bilya gimnaziyi postavleno pam yatnik poetesi Imenem Salomeyi Neris nazvano vantazhnij paroplav U 1954 roci do 50 littya vid dnya narodzhennya Salomeyi Neris poshtovim vidomstvom SRSR vipusheno hudozhnyu poshtovu marku prisvyachenu poetesi PrimitkiZa danimi Arhivu Kominternu Rosijskij derzhavnij arhiv socialno politichnoyi istoriyi fond 495 i nastupni Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 Arhiv originalu za 29 veresnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2014 DzherelaKorotka biografiya i spisok opublikovanih tvoriv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lithuanian Classic Literature Anthology Salomeja Neris 5 bereznya 2012 u Wayback Machine lit lit fr angl