Валентин Бичко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 17 червня 1912 або 17 (30) червня 1912 Харків, Російська імперія | |||
Помер | 31 жовтня 1994 (82 роки) Київ, Україна[1] | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР→ Україна | |||
Діяльність | журналіст, поет, прозаїк, драматург, перекладач, дитячий письменник | |||
Сфера роботи | d[1], поезія[1], драма[1], дитяча література[1] і переклад[1] | |||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Молодь і d | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1925 — 1987 | |||
Партія | КПРС | |||
Діти | Бичко Ігор Валентинович Бичко Олександр Валентинович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Валенти́н Васи́льович Бичко́ (17 червня 1912, Харків — 31 жовтня 1994) — український поет, драматург, автор творів для дітей, публіцистичних статей, текстів пісень, лібрето, опер. Перекладач литовської літератури.
Життєпис
Народився 17 червня 1912 року в Харкові. У 1932 році закінчив Харківський інститут народної освіти, працював педагогом, в харківській молодіжній пресі, редактором республіканської газети ЦК ЛКСМУ «Зірка» (з квітня 1944 по січень 1947 року), головним редактором видавництва «Молодь» (з січня 1947 і 1953—1956), редактором журналу «Піонерія» (1957—1959).
Мешкав у Києві. Помер на 83-му році життя 31 жовтня 1994 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4166083° пн. ш. 30.5016250° сх. д.).
Родина
- Друга дружина — перекладачка (1928—1997).
- Син — науковець-філософ, доктор філософських наук Ігор Бичко (нар. 1931).
- Син — графік Бичко Олександр «Олесь» (1945—2023).
- Невістка — науковиця-філософ, доктор філософських наук (1929—2016).
Творчість
Перші твори опублікував ще 1925. Автор п'єси «Регламент — дві години» (1932).
Регулярні збірки почав видавати після Другої світової війни. Намагався відповідати ліричному, народно-пісенному тренду.
У 1970 році за книги «До нас прийшов Ленін», «Він в серцях у нас», «Син Жовтня» і «Над озером зорі» удостоєний Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.
Також автор літературознавчого нарису «Наталя Забіла» (1963). Писав тексти пісень, лібрето опер (у співавторстві) «Загибель ескадри» (1967), «Мамаї» В. Губаренка (1970), «Перекоп» Ю. Мейтуса, М. Тіца і В. Рибальченко (1939).
У 1982 році у Києві вийшов двотомник творів Бичка.
Твори Бичка перекладалися російською мовою (Родной дом, 1951; Весна идет, 1960; Рассвет, 1977, тощо).
Перекладацька діяльність
Перекладав твори російської літератури (Маяковський, Маршак, Михалков), але найбільше працював над перекладами литовської (Е. Межелайтіс, Е. Матузявічюс, С. Неріс, Ю. Марцінкявічюс) та білоруської.
Переклав, зокрема, драматичні твори:
- «Недоросток» Д. Фонвізіна (1934);
- «Легенда про Паганіні» В. Балашова (1976);
- «Міндаугас» Ю. Марцінкявічюса (1977).
Творчий доробок (частковий)
Автор збірок:
- Сонце зустрічаю (1951);
- Біля серця близько (1955);
- Сійся, родися, зерно, (1959);
- Простота (1963);
- Біля вечірнього вогню (1966);
- Імення смілих (1971);
- Колір часу (1974);
- Відкриття (1982);
- Лірика (1987).
Дитячі збірки:
- Першотравневий гість, 1935;
- Сонце над головами, 1935, Харків;
- Веселі школярі, 1941, Харків;
- Веселка, 1946, Київ;
- Вогнище, 1949, Київ;
- Радянські кораблі, 1950;
- Літа піонерські, 1954;
- Розмова, 1955;
- Сонечко і Хмаринка, 1957;
- Лісова перепустка, 1971;
- Поеми та казки, 1973,
- Побратими, 1981.
Відзнаки
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і орденом «Знак Пошани». 1977 року удостоєний літературної премії імені Лесі Українки.
Примітки
- Czech National Authority Database
- 17 червня 1912 року народився письменник Валентин Бичко. Рідна країна. 17 червня 2020. Процитовано 3 червня 2024.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 164. — 536 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bichko Ukrcenter Diti Valentin BichkoNarodivsya17 chervnya 1912 1912 06 17 abo 17 30 chervnya 1912 Harkiv Rosijska imperiyaPomer31 zhovtnya 1994 1994 10 31 82 roki Kiyiv Ukrayina 1 PohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistzhurnalist poet prozayik dramaturg perekladach dityachij pismennikSfera robotid 1 poeziya 1 drama 1 dityacha literatura 1 i pereklad 1 Alma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N Karazina Molod i dMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1925 1987PartiyaKPRSDitiBichko Igor Valentinovich Bichko Oleksandr ValentinovichNagorodiPremiya imeni Lesi Ukrayinki Valenti n Vasi lovich Bichko 17 chervnya 1912 Harkiv 31 zhovtnya 1994 ukrayinskij poet dramaturg avtor tvoriv dlya ditej publicistichnih statej tekstiv pisen libreto oper Perekladach litovskoyi literaturi ZhittyepisMogila Valentina ta Viri Bichko Bajkove kladovishe Narodivsya 17 chervnya 1912 roku v Harkovi U 1932 roci zakinchiv Harkivskij institut narodnoyi osviti pracyuvav pedagogom v harkivskij molodizhnij presi redaktorom respublikanskoyi gazeti CK LKSMU Zirka z kvitnya 1944 po sichen 1947 roku golovnim redaktorom vidavnictva Molod z sichnya 1947 i 1953 1956 redaktorom zhurnalu Pioneriya 1957 1959 Meshkav u Kiyevi Pomer na 83 mu roci zhittya 31 zhovtnya 1994 roku Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 05 sh d 50 4166083 pn sh 30 5016250 sh d 50 4166083 30 5016250 Rodina Druga druzhina perekladachka 1928 1997 Sin naukovec filosof doktor filosofskih nauk Igor Bichko nar 1931 Sin grafik Bichko Oleksandr Oles 1945 2023 Nevistka naukovicya filosof doktor filosofskih nauk 1929 2016 TvorchistPershi tvori opublikuvav she 1925 Avtor p yesi Reglament dvi godini 1932 Regulyarni zbirki pochav vidavati pislya Drugoyi svitovoyi vijni Namagavsya vidpovidati lirichnomu narodno pisennomu trendu U 1970 roci za knigi Do nas prijshov Lenin Vin v sercyah u nas Sin Zhovtnya i Nad ozerom zori udostoyenij Respublikanskoyi komsomolskoyi premiyi imeni M Ostrovskogo Takozh avtor literaturoznavchogo narisu Natalya Zabila 1963 Pisav teksti pisen libreto oper u spivavtorstvi Zagibel eskadri 1967 Mamayi V Gubarenka 1970 Perekop Yu Mejtusa M Tica i V Ribalchenko 1939 U 1982 roci u Kiyevi vijshov dvotomnik tvoriv Bichka Tvori Bichka perekladalisya rosijskoyu movoyu Rodnoj dom 1951 Vesna idet 1960 Rassvet 1977 tosho Perekladacka diyalnist Perekladav tvori rosijskoyi literaturi Mayakovskij Marshak Mihalkov ale najbilshe pracyuvav nad perekladami litovskoyi E Mezhelajtis E Matuzyavichyus S Neris Yu Marcinkyavichyus ta biloruskoyi Pereklav zokrema dramatichni tvori Nedorostok D Fonvizina 1934 Legenda pro Paganini V Balashova 1976 Mindaugas Yu Marcinkyavichyusa 1977 Tvorchij dorobok chastkovij Avtor zbirok Sonce zustrichayu 1951 Bilya sercya blizko 1955 Sijsya rodisya zerno 1959 Prostota 1963 Bilya vechirnogo vognyu 1966 Imennya smilih 1971 Kolir chasu 1974 Vidkrittya 1982 Lirika 1987 Dityachi zbirki Pershotravnevij gist 1935 Sonce nad golovami 1935 Harkiv Veseli shkolyari 1941 Harkiv Veselka 1946 Kiyiv Vognishe 1949 Kiyiv Radyanski korabli 1950 Lita pionerski 1954 Rozmova 1955 Sonechko i Hmarinka 1957 Lisova perepustka 1971 Poemi ta kazki 1973 Pobratimi 1981 VidznakiNagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora i ordenom Znak Poshani 1977 roku udostoyenij literaturnoyi premiyi imeni Lesi Ukrayinki PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 17 chervnya 1912 roku narodivsya pismennik Valentin Bichko Ridna krayina 17 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2024 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 T 1 A G S 164 536 s ISBN 5 88500 003 4