Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Недо́ро́сток» (рос. Недоросль) — комедія Дениса Івановича Фонвізіна, написана у 1782.
| Недоросток | ||||
|---|---|---|---|---|
| Недоросль | ||||
 | ||||
| Жанр | комедія | |||
| Автор | Фонвізін Денис Іванович | |||
| Мова | російська мова | |||
| Написано | 1782 | |||
| Опубліковано | 1783 | |||
| | ||||
Героями комедії є представники різних соціальних верств російського суспільства XVIII століття: державні мужі, дворяни, кріпосники, слуги, самозвані модні вчителя. Головні персонажі: сам недоук Митрофанушка і його мати, бариня-крепостниця XVIII століття — пані Простакова, що керує всім і всіма — в її руках і господарство з двірськими слугами, і власний чоловік, якого, не соромлячись, вона може побити, і виховання сина Митрофана — насправді вихованням і освітою його вона не обтяжена, а лише старанно виконує модні умовності суспільства та свого положення в ньому:
 | То лаюся, то б`юся, тим и дім тримається |  |
Як і інші п'єси епохи класицизму, «Недоросток» прямолінійний своєю проблематикою — засудження традиційного дворянського виховання та «лихих звичаїв», «дикості» провінційного дворянства; персонажі чітко діляться на позитивних і негативних, їм дані промовисті прізвища (Простакови, Скотинін, Митрофан («прояв матері» грецькою), Стародум, Милон, Правдін, Софія («мудрість» грецькою), Цифіркін, Вральман, Кутейкін).
Однак величезну популярність у публіки і читачів комедія отримала не тільки завдяки майстерно поставленій суспільно-політичній проблематиці, але й через надзвичайно яскраві образи негативних персонажів (позитивні вийшли швидше резонерами, передають авторський погляд), жвавість діалогу, гумор, велику кількість цитат, що швидко стали крилатими («Не хочу вчитися, хочу одружитися», «Ось лихих звичаїв гідні плоди»). Імена Митрофанушки і Простакової стали прозивними.
Недоросток — молодий дворянин, що не отримав письмового посвідчення про вишкіл від вчителя. Недоростків не приймали на службу, їм не давали т. зв. вінчальних пам'ятей — документів, що дозволяють вступити у шлюб .
Історія створення
Задум складається у Фонвізіна наприкінці 1778 р. після повернення з Франції, де він провів близько півтора року, знайомлячись з юриспруденцією, філософією та соціальним життям країни, яка дала світові передові просвітницькі доктрини. Робота над «Недоростком» займе у письменника близько трьох років і буде закінчена у 1782 р. Є також текст, імовірно початку 1760-х років, на ту ж тематику із тією ж назвою, але іншими персонажами і сюжетом (так званий «Ранній „Недоросток“»); невідомо, чи належить ця п'єса молодому Фонвізіну або якомусь його анонімному попереднику.
Дійові особи
- Терентій Простаков — голова сімейства. Сам по собі людина «маленька» та слабка. У всьому намагається догодити своїй дружині. «При твоїх очах мої нічого не бачать», — говорить він на початку твору, коли вона питає про кафтан. Любить сина: «Принаймні я люблю його, як належить батькові, те розумне дитя, то-то розумне, забавник, витівник; іноді я від нього на сьомому небі від радості, істинно не вірю, що він мій син». Не вміє читати. Коли його просять прочитати лист, надісланий Софії, він тільки відповідає: «Дивно». Лебезить перед Стародумом.
- Пані Простакова — дружина його, головний негативний персонаж п'єси. Дуже любить сина й прагне одружити його з Софією, дізнавшись про її спадщину. Дворянка, через що вважає, що їй усе дозволено. Також лебезить перед Стародумом.
- Митрофан Терентійович Простаков — син їх, недоросток. Досить байдужий до всіх навколо й до того ж розхлябаний хлопчак, з першого погляду дуже любить матір, але тільки вдає це через її владність. Так само, як батько та мати, лебезить перед Стародумом.
- Єреміївна — «мама» (тобто годувальниця, нянька) Митрофана. Горою стоїть за нього, хоча й глибоко нещасна, оскільки пані Простакова незадоволена нею.
- Правдін — державний чиновник, покликаний розібратись у справах Простакових. Він дізнається про звірства Простакової, а також про те, що вона обкрадає Софію. За допомогою Стародума та Мілона викриває Простакову й відбирає в неї маєток на користь держави. Захоплений ідеями Стародума.
- Стародум — дядько та опікун Софії. Саме через його статки Простакова намагалась одружити Митрофана з Софією. Головний резонер п'єси - ідеї, висловлювані ним протягом усієї комедії, відображають погляди самого Фонвізіна. Мудра, розважлива та практична людина.
- Софія — племінниця Стародума, чесна, добра, освічена та добра дівчина. Захоплена ідеями дядька.
- Мілон — молодий офіцер, коханий Софії, саме він запобіг її викраденню. Радий знайомству зі Стародумом.
- Тарас Скотинін — брат пані Простакової, грізна та сувора людина. Хоче одружитися з Софією. Любить свиней. Лебезить перед Стародумом.
- Сидорович Кутейкін — колишній семінарист, учить Митрофана граматики. Розмовляє фразами з великим застосуванням церковнослов'янських слів. Недбайливий наставник, однак, розуміючи це, все ж бере гроші за своє ''навчання''.
- Пафнутійович Цифіркін — відставний сержант, учить Митрофана арифметики. Колишній гарнізонний полку Мілона. Розмовляє чітко та бадьоро. Як і Кутейкін, наставник недбайливий, однак грошей за своє ''навчання'' не бере.
- Адам Адамович Вральман — німець, колишній кучер, але видає себе за вченого. Найнятий, щоб учити Митрофана «по-французьки та всіх наук», але насправді нічому не вчить, а тільки заважає іншим учителям (Кутейкіну та Цифіркіну), за що ті навіть погрожують його побити. Розмовляє ламаною російською. Єреміївна обурена тим, що Вральман палить.
- Тришка — кравець-самоучка. Скромна й тиха людина.
- Слуга Простакова.
- Камердинер Стародума.
Постановки
Постановка «Недоростка» була пов'язана з багатьма труднощами. Отримавши відмову в Петербурзі, драматург у травні 1782 року виїздить разом з актором І. Дмитрівським в Москву. Але і тут його чекає невдача: «Московський Російський театр цензор», злякавшись сміливості багатьох реплік, не пропускає комедію на сцену.
Через кілька місяців Фонвізіну все-таки вдалося «пробити» постановку комедії: 24 вересня 1782 року відбулася прем'єра в Петербурзі (Вільний Російський Театр, також відомий як Театр Карла Кніпера), де роль Стародума виконував сам І. Дмитревський, Правдіна — К. Гамбуров, Цифіркіна — А. Крутицький, Скотиніна — С. Рахманов. Про незвичайний успіх п'єси «Недоросток» на її першій постановці на сцені у Вільному Російському Театрі на Царициному лузі свідчив невідомий автор «Драматичного словника»:
 | У театрі був аншлаг, публіка аплодувала п'єсі метанням гаманців |  |
Вже 14 травня 1783 року п'єса вперше була поставлена в Москві, на сцені театру Медокса.
Успіх «Недоростка» був величезний. Його поставили на своїй сцені студенти Московського університету. З'явилося безліч аматорських постановок.
У 1926 році режисер Григорій Рошаль зняв фільм «Пани Скотініни» за мотивами п'єси.
Цензура часів Катерини II
Імператриця зрозуміла свободолюбиве значення твору, що посмів зачепити державні та соціальні підвалини. Після публікації в 1783 році низки сатиричних творів, спроби Фонвізіна опублікувати щось у пресі припинялися самою імператрицею. В останнє десятиліття свого царювання Катерина II відкрито пішла шляхом жорстокої реакції, жертвою якої став і Фонвізін. Незважаючи на важку хворобу, він рвався до діяльності. У 1788 році він задумав видавати журнал «Друг чесних людей, або Стародум», отримав дозвіл і став готувати матеріал, але за розпорядженням Катерини журнал був заборонений. Незадовго до смерті Фонвізін звертався до імператриці з проханням дозволити йому видати переклад Тацита, але дозволу не було дано.
Цікаві факти
- Існує легенда, що після прем'єри «Недоростка» в Петербурзі до Фонвізіна підійшов князь Потьомкін і сказав: «Помри, Денисе, краще не напишеш». Однак, за твердженням істориків, Потьомкін такого сказати не міг, оскільки його не було в той момент в Петербурзі. За іншою версією, ці слова належать Державіну, а не князеві Потьомкіну.
- Під час навчання в Ніжинській гімназії Микола Гоголь грав у студентських виставах роль Простакової.
- Завдяки п'єсі ім'я Митрофан, як і саме слово «недоросток», стало загальною назвою для неука або недоучки.
- У матеріалах для журналу «Друг чесних людей, або Стародум» є два листи, що представляють собою сюжетне продовження «Недоростка»: лист Софії Стародуму з скаргою на те, що Мілон одружився з нею і незабаром зрадив їй, закохавшись в «презирливу жінку», і у відповідь лист Стародума племінниці.
Література
- Белинский В. Г. Полное собрание сочинений. Т. 5. — М.: Просвещение, 1954. — 647 с.
- Всеволодский-Гернгросс В. Н. Фонвизин-драматург. — М.: Просвещние, 1960. — 141 с.
- Глухов В. И. Становление реализма в русской литературе XVIII — начала XIX в. — Волгоград: Наука, 1976. — 167 с.
- Гуковский Г. А. Очерки русской литературы XVIII в. — Л.: Книга, 1938. — 318 с.
- Макогоненко Г. П. От Фонвизина до Пушкина: из истории русского реализма. — М.: Художественная Литература, 1969. — 508 с.
- Фонвизин Д. И. Собрание сочинений в 2-х т. — М.—Л.: ГИХЛ, 1959.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nedo ro stok ros Nedorosl komediya Denisa Ivanovicha Fonvizina napisana u 1782 NedorostokNedoroslObkladinka pershogo vidannya komediyiZhanr komediyaAvtor Fonvizin Denis IvanovichMova rosijska movaNapisano 1782Opublikovano 1783 Geroyami komediyi ye predstavniki riznih socialnih verstv rosijskogo suspilstva XVIII stolittya derzhavni muzhi dvoryani kriposniki slugi samozvani modni vchitelya Golovni personazhi sam nedouk Mitrofanushka i jogo mati barinya krepostnicya XVIII stolittya pani Prostakova sho keruye vsim i vsima v yiyi rukah i gospodarstvo z dvirskimi slugami i vlasnij cholovik yakogo ne soromlyachis vona mozhe pobiti i vihovannya sina Mitrofana naspravdi vihovannyam i osvitoyu jogo vona ne obtyazhena a lishe staranno vikonuye modni umovnosti suspilstva ta svogo polozhennya v nomu To layusya to b yusya tim i dim trimayetsya Yak i inshi p yesi epohi klasicizmu Nedorostok pryamolinijnij svoyeyu problematikoyu zasudzhennya tradicijnogo dvoryanskogo vihovannya ta lihih zvichayiv dikosti provincijnogo dvoryanstva personazhi chitko dilyatsya na pozitivnih i negativnih yim dani promovisti prizvisha Prostakovi Skotinin Mitrofan proyav materi greckoyu Starodum Milon Pravdin Sofiya mudrist greckoyu Cifirkin Vralman Kutejkin Odnak velicheznu populyarnist u publiki i chitachiv komediya otrimala ne tilki zavdyaki majsterno postavlenij suspilno politichnij problematici ale j cherez nadzvichajno yaskravi obrazi negativnih personazhiv pozitivni vijshli shvidshe rezonerami peredayut avtorskij poglyad zhvavist dialogu gumor veliku kilkist citat sho shvidko stali krilatimi Ne hochu vchitisya hochu odruzhitisya Os lihih zvichayiv gidni plodi Imena Mitrofanushki i Prostakovoyi stali prozivnimi Nedorostok molodij dvoryanin sho ne otrimav pismovogo posvidchennya pro vishkil vid vchitelya Nedorostkiv ne prijmali na sluzhbu yim ne davali t zv vinchalnih pam yatej dokumentiv sho dozvolyayut vstupiti u shlyub Istoriya stvorennyaZadum skladayetsya u Fonvizina naprikinci 1778 r pislya povernennya z Franciyi de vin proviv blizko pivtora roku znajomlyachis z yurisprudenciyeyu filosofiyeyu ta socialnim zhittyam krayini yaka dala svitovi peredovi prosvitnicki doktrini Robota nad Nedorostkom zajme u pismennika blizko troh rokiv i bude zakinchena u 1782 r Ye takozh tekst imovirno pochatku 1760 h rokiv na tu zh tematiku iz tiyeyu zh nazvoyu ale inshimi personazhami i syuzhetom tak zvanij Rannij Nedorostok nevidomo chi nalezhit cya p yesa molodomu Fonvizinu abo yakomus jogo anonimnomu poperedniku Dijovi osobiTerentij Prostakov golova simejstva Sam po sobi lyudina malenka ta slabka U vsomu namagayetsya dogoditi svoyij druzhini Pri tvoyih ochah moyi nichogo ne bachat govorit vin na pochatku tvoru koli vona pitaye pro kaftan Lyubit sina Prinajmni ya lyublyu jogo yak nalezhit batkovi te rozumne ditya to to rozumne zabavnik vitivnik inodi ya vid nogo na somomu nebi vid radosti istinno ne viryu sho vin mij sin Ne vmiye chitati Koli jogo prosyat prochitati list nadislanij Sofiyi vin tilki vidpovidaye Divno Lebezit pered Starodumom Pani Prostakova druzhina jogo golovnij negativnij personazh p yesi Duzhe lyubit sina j pragne odruzhiti jogo z Sofiyeyu diznavshis pro yiyi spadshinu Dvoryanka cherez sho vvazhaye sho yij use dozvoleno Takozh lebezit pered Starodumom Mitrofan Terentijovich Prostakov sin yih nedorostok Dosit bajduzhij do vsih navkolo j do togo zh rozhlyabanij hlopchak z pershogo poglyadu duzhe lyubit matir ale tilki vdaye ce cherez yiyi vladnist Tak samo yak batko ta mati lebezit pered Starodumom Yeremiyivna mama tobto goduvalnicya nyanka Mitrofana Goroyu stoyit za nogo hocha j gliboko neshasna oskilki pani Prostakova nezadovolena neyu Pravdin derzhavnij chinovnik poklikanij rozibratis u spravah Prostakovih Vin diznayetsya pro zvirstva Prostakovoyi a takozh pro te sho vona obkradaye Sofiyu Za dopomogoyu Staroduma ta Milona vikrivaye Prostakovu j vidbiraye v neyi mayetok na korist derzhavi Zahoplenij ideyami Staroduma Starodum dyadko ta opikun Sofiyi Same cherez jogo statki Prostakova namagalas odruzhiti Mitrofana z Sofiyeyu Golovnij rezoner p yesi ideyi vislovlyuvani nim protyagom usiyeyi komediyi vidobrazhayut poglyadi samogo Fonvizina Mudra rozvazhliva ta praktichna lyudina Sofiya pleminnicya Staroduma chesna dobra osvichena ta dobra divchina Zahoplena ideyami dyadka Milon molodij oficer kohanij Sofiyi same vin zapobig yiyi vikradennyu Radij znajomstvu zi Starodumom Taras Skotinin brat pani Prostakovoyi grizna ta suvora lyudina Hoche odruzhitisya z Sofiyeyu Lyubit svinej Lebezit pered Starodumom Sidorovich Kutejkin kolishnij seminarist uchit Mitrofana gramatiki Rozmovlyaye frazami z velikim zastosuvannyam cerkovnoslov yanskih sliv Nedbajlivij nastavnik odnak rozumiyuchi ce vse zh bere groshi za svoye navchannya Pafnutijovich Cifirkin vidstavnij serzhant uchit Mitrofana arifmetiki Kolishnij garnizonnij polku Milona Rozmovlyaye chitko ta badoro Yak i Kutejkin nastavnik nedbajlivij odnak groshej za svoye navchannya ne bere Adam Adamovich Vralman nimec kolishnij kucher ale vidaye sebe za vchenogo Najnyatij shob uchiti Mitrofana po francuzki ta vsih nauk ale naspravdi nichomu ne vchit a tilki zavazhaye inshim uchitelyam Kutejkinu ta Cifirkinu za sho ti navit pogrozhuyut jogo pobiti Rozmovlyaye lamanoyu rosijskoyu Yeremiyivna oburena tim sho Vralman palit Trishka kravec samouchka Skromna j tiha lyudina Sluga Prostakova Kamerdiner Staroduma PostanovkiPostanovka Nedorostka bula pov yazana z bagatma trudnoshami Otrimavshi vidmovu v Peterburzi dramaturg u travni 1782 roku viyizdit razom z aktorom I Dmitrivskim v Moskvu Ale i tut jogo chekaye nevdacha Moskovskij Rosijskij teatr cenzor zlyakavshis smilivosti bagatoh replik ne propuskaye komediyu na scenu Cherez kilka misyaciv Fonvizinu vse taki vdalosya probiti postanovku komediyi 24 veresnya 1782 roku vidbulasya prem yera v Peterburzi Vilnij Rosijskij Teatr takozh vidomij yak Teatr Karla Knipera de rol Staroduma vikonuvav sam I Dmitrevskij Pravdina K Gamburov Cifirkina A Krutickij Skotinina S Rahmanov Pro nezvichajnij uspih p yesi Nedorostok na yiyi pershij postanovci na sceni u Vilnomu Rosijskomu Teatri na Caricinomu luzi svidchiv nevidomij avtor Dramatichnogo slovnika U teatri buv anshlag publika aploduvala p yesi metannyam gamanciv Vzhe 14 travnya 1783 roku p yesa vpershe bula postavlena v Moskvi na sceni teatru Medoksa Uspih Nedorostka buv velicheznij Jogo postavili na svoyij sceni studenti Moskovskogo universitetu Z yavilosya bezlich amatorskih postanovok U 1926 roci rezhiser Grigorij Roshal znyav film Pani Skotinini za motivami p yesi Cenzura chasiv Katerini IIImperatricya zrozumila svobodolyubive znachennya tvoru sho posmiv zachepiti derzhavni ta socialni pidvalini Pislya publikaciyi v 1783 roci nizki satirichnih tvoriv sprobi Fonvizina opublikuvati shos u presi pripinyalisya samoyu imperatriceyu V ostannye desyatilittya svogo caryuvannya Katerina II vidkrito pishla shlyahom zhorstokoyi reakciyi zhertvoyu yakoyi stav i Fonvizin Nezvazhayuchi na vazhku hvorobu vin rvavsya do diyalnosti U 1788 roci vin zadumav vidavati zhurnal Drug chesnih lyudej abo Starodum otrimav dozvil i stav gotuvati material ale za rozporyadzhennyam Katerini zhurnal buv zaboronenij Nezadovgo do smerti Fonvizin zvertavsya do imperatrici z prohannyam dozvoliti jomu vidati pereklad Tacita ale dozvolu ne bulo dano Cikavi faktiIsnuye legenda sho pislya prem yeri Nedorostka v Peterburzi do Fonvizina pidijshov knyaz Potomkin i skazav Pomri Denise krashe ne napishesh Odnak za tverdzhennyam istorikiv Potomkin takogo skazati ne mig oskilki jogo ne bulo v toj moment v Peterburzi Za inshoyu versiyeyu ci slova nalezhat Derzhavinu a ne knyazevi Potomkinu Pid chas navchannya v Nizhinskij gimnaziyi Mikola Gogol grav u studentskih vistavah rol Prostakovoyi Zavdyaki p yesi im ya Mitrofan yak i same slovo nedorostok stalo zagalnoyu nazvoyu dlya neuka abo nedouchki U materialah dlya zhurnalu Drug chesnih lyudej abo Starodum ye dva listi sho predstavlyayut soboyu syuzhetne prodovzhennya Nedorostka list Sofiyi Starodumu z skargoyu na te sho Milon odruzhivsya z neyu i nezabarom zradiv yij zakohavshis v prezirlivu zhinku i u vidpovid list Staroduma pleminnici LiteraturaBelinskij V G Polnoe sobranie sochinenij T 5 M Prosveshenie 1954 647 s Vsevolodskij Gerngross V N Fonvizin dramaturg M Prosveshnie 1960 141 s Gluhov V I Stanovlenie realizma v russkoj literature XVIII nachala XIX v Volgograd Nauka 1976 167 s Gukovskij G A Ocherki russkoj literatury XVIII v L Kniga 1938 318 s Makogonenko G P Ot Fonvizina do Pushkina iz istorii russkogo realizma M Hudozhestvennaya Literatura 1969 508 s Fonvizin D I Sobranie sochinenij v 2 h t M L GIHL 1959