Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ігор Валентинович Бичко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 10 липня 1931 (92 роки) Харків | ||||
| Місце проживання | Київ | ||||
| Країна |  Україна | ||||
| Національність | українець | ||||
| Діяльність | філософ | ||||
| Alma mater | Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка | ||||
| Галузь | історія філософії | ||||
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | ||||
| Посада | завідувач кафедри, професор кафедри | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Науковий ступінь | доктор філософських наук | ||||
| Відомі учні | 11 докторів, 35 кандидатів наук | ||||
| Відомий завдяки: | історико-філософським працям, викладання філософії | ||||
| Батько | Валентин Бичко | ||||
| Мати | Ніна Іванівна Бичко (Берловська) | ||||
| У шлюбі з | Ада Корніївна Бичко | ||||
| Нагороди |
| ||||
Бичко Ігор Валентинович (нар.10 липня 1931, Харків) — доктор філософських наук, професор, педагог.
Академік-секретар Української Академії політичних наук, член редколегії кількох наукових журналів та періодичних видань. 2000 року присвоєне Почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету».
Чільний представник Київської філософської школи.
Освіта і професійна діяльність
Закінчив філософський факультет Київського державного університету (1954).
В університеті працює на посадах: з 1961 року — старшого викладача, доцента кафедри діалектичного та історичного матеріалізму (з 1965 р.), доцента кафедри історії філософії (1967–1969), доцента кафедри філософії гуманітарних факультетів (1969–1972), доцента кафедри діалектичного матеріалізму (1972–1975).
У 1975 — 1984 рр. — завідувач кафедри історії філософії.
У 1984–1992 рр. — завідувач кафедри філософії Інституту підвищення кваліфікації Київського університету.
З 1992 по 1994 рік — професор кафедри історії філософії, з 1994 по 1998 рік — професор кафедри теорії та історії філософії, з 1998 року — професор кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка.
Професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
З 1962 року — кандидат філософських наук, тема кандидатської дисертації — «На філософському роздоріжжі (Критичний аналіз філософії „критичного реалізму“ і феноменології у США)».
З 1973 року — доктор філософських наук, тема докторської дисертації — «Пізнання і свобода».
У 1976 році присвоєно вчене звання професор.
Входить до складу експертної ради з філософії ВАК України, до складу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Загальна кількість наукових та навчально-методичних публікацій — близько 650.
Підготував 11 докторів та 36 кандидатів наук.
Головні напрями наукових досліджень — сучасна світова філософія, історія української філософії, проблеми свободи та пізнання.
Нагороди
Почесне звання «Заслужений професор КНУ імені Тараса Шевченка» (2001),
Знак «Відмінник освіти України» (2006),
Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1983),
Медаль «Ветеран праці» (1988).
Державна стипендія видатному діячеві науки (2008)
Основні праці
- На філософському роздоріжжі. — К., 1962;
- Познание и свобода. — М., 1969. (заруб. переклади: Прага, 1972, Уругвай ,1973);
- В лабіринтах свободи. — М., 1976. (заруб. переклад: Мексика, 1979);
- Філософія. Курс лекцій. — К., 1991 (перевидання 1993, 1994);
- Людина і доля. — Польща, Олштин, 1996. (у співавт.);
- Історія філософії. Підручник: Частина І — К., 2001. (кер. авт. кол-ву);
- Філософія. Підручник: Частина ІІ. — К., 2001. (кер. авт. кол-ву);
- Вступ. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
- Розвиток сучасної світової філософії // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
- Історія російської філософії. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
- Історія української філософії. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
- Київська школа екзистенційної філософії // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва в сучасному дискурсі. — К., 2003;
- Історія філософії. Вступ. // Історія філософії. Словник. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
- Світова філософія XIX століття: Частина V // Історія філософії. Словник / За заг. ред. проф. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.).;
- Розвиток сучасної світової філософії: Частина VI. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
- Історія російської філософії: Частина VII. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.).;
- Історія української філософії: Частина VIII. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
- Густав Шпет як історик філософії // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 80. — К., 2006;
- Сучасна світова філософія: Частина V, розділ 1, 3, 4, 6 // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.
- Українська філософія: Частина VI // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.
- Російська філософія: Частина VII, розділ 1 // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.
Цікаві моменти долі
- У 60-ті роки двадцятого століття (радянські часи) отримав від друзів ім'я «червоний екзистенціаліст», яке у сьогоденні перетікає в «український Сартр».
- 1964 року зустрічався у Києві біля готелю «Дніпро» з Жаном-Полем Сартром, який повертався із Тарасової гори, де від імені ЮНЕСКО вшанував пам'ять Великого Кобзаря.
- Вислів І. В. Бичка: «Хіба то свобода, коли Адам має вибирати Єву, не маючи вибору?»
- Одна з улюблених кінострічок молодості — фільм кишинівського режисера Михайла Ка́ліка «Людина йде за сонцем» (перший публічний успіх автора музики — М.Таривердієва) — поетична розповідь про хлопчика, який іде по улюбленому місту за сонцем і зустрічає на своєму шляху людей…..
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 20 січня 2010.
- Тема випуску «Пізнання свободи та свобода пізнання» — до 80-річчя доктора філософських наук, професора, Заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігоря Валентиновича Бичка. ISSN 1728-2632
Джерела
- Енциклопедія сучасної України: Біографія [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Кафедра історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка — Бичко Ігор Валентинович [ 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
- В. Г. Табачковський. Шляхи свободи: вчора і сьогодні (Ігор Бичко)/ В. Г. Табачковський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. — № 105. — 2011. — С. 125—131[недоступне посилання з вересня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bichko Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Igor Valentinovich BichkoNarodivsya 10 lipnya 1931 1931 07 10 92 roki HarkivMisce prozhivannya KiyivKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist filosofAlma mater Kiyivskij derzhavnij universitet im T G ShevchenkaGaluz istoriya filosofiyiZaklad Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaPosada zaviduvach kafedri profesor kafedriVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofskih naukVidomi uchni 11 doktoriv 35 kandidativ naukVidomij zavdyaki istoriko filosofskim pracyam vikladannya filosofiyiBatko Valentin BichkoMati Nina Ivanivna Bichko Berlovska U shlyubi z Ada Korniyivna BichkoNagorodi Pochesne zvannya Zasluzhenij profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu 2000 Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Medal Veteran praci Bichko Igor Valentinovich nar 10 lipnya 1931 Harkiv doktor filosofskih nauk profesor pedagog Akademik sekretar Ukrayinskoyi Akademiyi politichnih nauk chlen redkolegiyi kilkoh naukovih zhurnaliv ta periodichnih vidan 2000 roku prisvoyene Pochesne zvannya Zasluzhenij profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu Chilnij predstavnik Kiyivskoyi filosofskoyi shkoli Osvita i profesijna diyalnistZakinchiv filosofskij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu 1954 V universiteti pracyuye na posadah z 1961 roku starshogo vikladacha docenta kafedri dialektichnogo ta istorichnogo materializmu z 1965 r docenta kafedri istoriyi filosofiyi 1967 1969 docenta kafedri filosofiyi gumanitarnih fakultetiv 1969 1972 docenta kafedri dialektichnogo materializmu 1972 1975 U 1975 1984 rr zaviduvach kafedri istoriyi filosofiyi U 1984 1992 rr zaviduvach kafedri filosofiyi Institutu pidvishennya kvalifikaciyi Kiyivskogo universitetu Z 1992 po 1994 rik profesor kafedri istoriyi filosofiyi z 1994 po 1998 rik profesor kafedri teoriyi ta istoriyi filosofiyi z 1998 roku profesor kafedri istoriyi filosofiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka Profesor kafedri filosofiyi ta religiyeznavstva Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Z 1962 roku kandidat filosofskih nauk tema kandidatskoyi disertaciyi Na filosofskomu rozdorizhzhi Kritichnij analiz filosofiyi kritichnogo realizmu i fenomenologiyi u SShA Z 1973 roku doktor filosofskih nauk tema doktorskoyi disertaciyi Piznannya i svoboda U 1976 roci prisvoyeno vchene zvannya profesor Vhodit do skladu ekspertnoyi radi z filosofiyi VAK Ukrayini do skladu specializovanoyi vchenoyi radi iz zahistu doktorskih kandidatskih disertacij u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka Zagalna kilkist naukovih ta navchalno metodichnih publikacij blizko 650 Pidgotuvav 11 doktoriv ta 36 kandidativ nauk Golovni napryami naukovih doslidzhen suchasna svitova filosofiya istoriya ukrayinskoyi filosofiyi problemi svobodi ta piznannya NagorodiPochesne zvannya Zasluzhenij profesor KNU imeni Tarasa Shevchenka 2001 Znak Vidminnik osviti Ukrayini 2006 Medal V pam yat 1500 richchya Kiyeva 1983 Medal Veteran praci 1988 Derzhavna stipendiya vidatnomu diyachevi nauki 2008 Osnovni praciNa filosofskomu rozdorizhzhi K 1962 Poznanie i svoboda M 1969 zarub perekladi Praga 1972 Urugvaj 1973 V labirintah svobodi M 1976 zarub pereklad Meksika 1979 Filosofiya Kurs lekcij K 1991 perevidannya 1993 1994 Lyudina i dolya Polsha Olshtin 1996 u spivavt Istoriya filosofiyi Pidruchnik Chastina I K 2001 ker avt kol vu Filosofiya Pidruchnik Chastina II K 2001 ker avt kol vu Vstup Istoriya filosofiyi Pidruchnik Za red V I Yaroshovcya K 2002 u spivavt Rozvitok suchasnoyi svitovoyi filosofiyi Istoriya filosofiyi Pidruchnik Za red V I Yaroshovcya K 2002 u spivavt Istoriya rosijskoyi filosofiyi Istoriya filosofiyi Pidruchnik Za red V I Yaroshovcya K 2002 u spivavt Istoriya ukrayinskoyi filosofiyi Istoriya filosofiyi Pidruchnik Za red V I Yaroshovcya K 2002 u spivavt Kiyivska shkola ekzistencijnoyi filosofiyi Metamorfozi svobodi spadshina Berdyayeva v suchasnomu diskursi K 2003 Istoriya filosofiyi Vstup Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya K 2005 u spivavt Svitova filosofiya XIX stolittya Chastina V Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red prof V I Yaroshovcya K 2005 u spivavt Rozvitok suchasnoyi svitovoyi filosofiyi Chastina VI Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya K 2005 u spivavt Istoriya rosijskoyi filosofiyi Chastina VII Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya K 2005 u spivavt Istoriya ukrayinskoyi filosofiyi Chastina VIII Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya K 2005 u spivavt Gustav Shpet yak istorik filosofiyi Visnik Kiyivskogo universitetu Seriya Filosofiya Politologiya Vip 80 K 2006 Suchasna svitova filosofiya Chastina V rozdil 1 3 4 6 Istoriya filosofiyi Pidruchnik u 2 t Za zag red V I Yaroshovcya K VPC Kiyivskij universitet 2008 T 2 Ukrayinska filosofiya Chastina VI Istoriya filosofiyi Pidruchnik u 2 t Za zag red V I Yaroshovcya K VPC Kiyivskij universitet 2008 T 2 Rosijska filosofiya Chastina VII rozdil 1 Istoriya filosofiyi Pidruchnik u 2 t Za zag red V I Yaroshovcya K VPC Kiyivskij universitet 2008 T 2 Cikavi momenti doliU 60 ti roki dvadcyatogo stolittya radyanski chasi otrimav vid druziv im ya chervonij ekzistencialist yake u sogodenni peretikaye v ukrayinskij Sartr 1964 roku zustrichavsya u Kiyevi bilya gotelyu Dnipro z Zhanom Polem Sartrom yakij povertavsya iz Tarasovoyi gori de vid imeni YuNESKO vshanuvav pam yat Velikogo Kobzarya Visliv I V Bichka Hiba to svoboda koli Adam maye vibirati Yevu ne mayuchi viboru Odna z ulyublenih kinostrichok molodosti film kishinivskogo rezhisera Mihajla Ka lika Lyudina jde za soncem pershij publichnij uspih avtora muziki M Tariverdiyeva poetichna rozpovid pro hlopchika yakij ide po ulyublenomu mistu za soncem i zustrichaye na svoyemu shlyahu lyudej Primitki Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2013 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2008 Procitovano 20 sichnya 2010 Tema vipusku Piznannya svobodi ta svoboda piznannya do 80 richchya doktora filosofskih nauk profesora Zasluzhenogo profesora Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Igorya Valentinovicha Bichka ISSN 1728 2632DzherelaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biografiya 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Kafedra istoriyi filosofiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka Bichko Igor Valentinovich 22 chervnya 2013 u Wayback Machine V G Tabachkovskij Shlyahi svobodi vchora i sogodni Igor Bichko V G Tabachkovskij Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Seriya Filosofiya Politologiya 105 2011 S 125 131 nedostupne posilannya z veresnya 2019