Радванка (Ужгород)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Радванка.

Радва́нка (угор. Radvánc)— околиця м. Ужгорода (Закарпаття), де 1950 відкрито поселення VIII—XIX ст.

Радванка
Загальна інформація
48°36′43″ пн. ш. 22°19′12″ сх. д. / 48.61213000002777562° пн. ш. 22.32025000002778015° сх. д. / 48.61213000002777562; 22.32025000002778015Координати: 48°36′43″ пн. ш. 22°19′12″ сх. д. / 48.61213000002777562° пн. ш. 22.32025000002778015° сх. д. / 48.61213000002777562; 22.32025000002778015
Країна	Україна
Адмінодиниця	Ужгородський район Ужгород
Карта
Радванка у Вікісховищі

Археологія

У районі живуть цигани (роми) з 1890 року. Виявлено напівземлянкові житла, уламки ліпного і кружального посуду. Вважають, що поселення належало слов'янському племені хорватів, яке жило на території Закарпаття.

Розкопки 1964 року в Радванці дали знахідки, приналежні до мустьєрської культури (кінця старішого палеоліту).

Історія

Радванка вперше згадується в латинських документах у 1363 році у формі Радуанх. У 1415 році фігурує як Радованх. Разом з Ужгородом та іншими навколишніми селами входить до . У 1828 році в селі 108 дворів і 472 жителі. У словнику 1839 року фігурує як «русько-угорсько-словацьке поселення» із 476 жителями, з них — 125 римо-католицького, 130 греко-католицького, 138 юдейського і 83 реформатського віросповідання. Примітністю Радванки є будинок барокового стилю з меморіальною дошкою, текст якої засвідчує, що тут народився класик угорської літератури XVII століття, поет Іштван Дєньдєші (1629—1704). На печатці кінця XVIII століття досить примітивне житло, біля якої людська постать, напис угорською мовою: «Печатка поселення Радванц».

Виноски

1. . Архів оригіналу за 20 січня 2010. Процитовано 28 червня 2010.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Див. також

• Радванський цвинтар
• Кам'янка
• Середнє