Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́штван Се́чені (угор. Széchenyi István; 21 вересня 1791, Відень — 8 квітня 1860, Відень) — угорський політик, громадський діяч та письменник, граф, один із найвизначніших угорських державних діячів, засновник Угорської Академії Наук. Його вважають національним героєм Угорщини, який удостоєний епітета «Найвизначніший угорець».
| Іштван Сечені | |
|---|---|
| угор. Széchenyi István | |
 | |
| Народився | 21 вересня 1791[2] Відень, Габсбурзька монархія[4] |
| Помер | 8 квітня 1860[1][2](68 років) Деблінг, Відень, Австрійська імперія[4] ·вогнепальне поранення |
| Поховання | d |
| Країна |  Австрійська імперія Ерцгерцогство Австрія Угорщина |
| Діяльність | письменник, політик |
| Знання мов | угорська[2][5] |
| Членство | Угорська академія наук і Баварська академія наук |
| Magnum opus | d і Q1036981? |
| Титул | граф[d] |
| Посада | d, d[6] і член Національних зборів Угорщини[d][7] |
| Військове звання | капітан |
| Партія | незалежний політик |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | d |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Родичі | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
Сечені був упевнений у тому, що основою національного піднесення є господарський розвиток країни. Людина дуже заможна, він пожертвував річний дохід від усіх своїх маєтків Угорській Академії наук і створив клуб «Національний дім». Надзвичайного розголосу набула книжка Сечені «Кредит», в якій він закликав угорську шляхту відмовитися від привілеїв та розпочати оновлення рідного краю, знищити залишки кріпацтва та обмеження свободи підприємництва, створити національний банк. За пропозицією графа почалося впорядкування річища Дунаю, збудований перший кам'яний міст, що з'єднав два береги річки — а відтак і міста Буду та Пешт.
Був лідером ліберального дворянства, що виступало за реформи «зверху» і застерігав співвітчизників від надмірного захоплення націоналізмом, який, на його думку, міг зруйнувати єдність Угорського королівства, населеного різними народами. Саме в цьому Сечені розходився з угорськими радикалами, які гуртувалися навколо Лайоша Кошута.
У квітні 1848 року Сечені увійшов до уряду Лайоша Баттяні — як міністр транспорту та громадських робіт. Був противником режиму, встановленого в Угорщині після придушення революції. 1857 року опублікував у Лондоні анонімний твір, у якому звинуватив «Габсбурзький абсолютизм» у трагічній долі Угорщини. Покінчив життя самогубством.
Спадщина, увічнення
- Починаючи з 1990 року зображення на банкноті 5000 угорських форинтів.
- через Дунай в Будапешті, названий в його честь.
- Премія Сечені, найвища державна нагорода в Угорщині в галузі науки та досліджень.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118758152 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Széchenyi, Stephan // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 41. — S. 251.
- Сеченьи Иштван // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- CONOR.Sl
- Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Országgyűlés, 2002. — С. 831. — 1367 с. —
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 303. — 639 с. —
- 1911 Encyclopædia Britannica/Széchenyi, Istvan, Count. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.111-112
Посилання
- Сечені // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Большая Советская Энциклопедия [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I shtvan Se cheni ugor Szechenyi Istvan 21 veresnya 1791 Viden 8 kvitnya 1860 Viden ugorskij politik gromadskij diyach ta pismennik graf odin iz najviznachnishih ugorskih derzhavnih diyachiv zasnovnik Ugorskoyi Akademiyi Nauk Jogo vvazhayut nacionalnim geroyem Ugorshini yakij udostoyenij epiteta Najviznachnishij ugorec Ishtvan Secheniugor Szechenyi IstvanNarodivsya 21 veresnya 1791 1791 09 21 2 Viden Gabsburzka monarhiya 4 Pomer 8 kvitnya 1860 1860 04 08 1 2 68 rokiv Debling Viden Avstrijska imperiya 4 vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina Avstrijska imperiya Ercgercogstvo Avstriya UgorshinaDiyalnist pismennik politikZnannya mov ugorska 2 5 Chlenstvo Ugorska akademiya nauk i Bavarska akademiya naukMagnum opus d i Q1036981 Titul graf d Posada d d 6 i chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 7 Vijskove zvannya kapitanPartiya nezalezhnij politikKonfesiya katolicka cerkvaRid dBatko dMati dRodichi dU shlyubi z dDiti d i dAvtografNagorodi d 1837 Mediafajli u VikishovishiPortret Ishtvana Secheni Secheni buv upevnenij u tomu sho osnovoyu nacionalnogo pidnesennya ye gospodarskij rozvitok krayini Lyudina duzhe zamozhna vin pozhertvuvav richnij dohid vid usih svoyih mayetkiv Ugorskij Akademiyi nauk i stvoriv klub Nacionalnij dim Nadzvichajnogo rozgolosu nabula knizhka Secheni Kredit v yakij vin zaklikav ugorsku shlyahtu vidmovitisya vid privileyiv ta rozpochati onovlennya ridnogo krayu znishiti zalishki kripactva ta obmezhennya svobodi pidpriyemnictva stvoriti nacionalnij bank Za propoziciyeyu grafa pochalosya vporyadkuvannya richisha Dunayu zbudovanij pershij kam yanij mist sho z yednav dva beregi richki a vidtak i mista Budu ta Pesht Buv liderom liberalnogo dvoryanstva sho vistupalo za reformi zverhu i zasterigav spivvitchiznikiv vid nadmirnogo zahoplennya nacionalizmom yakij na jogo dumku mig zrujnuvati yednist Ugorskogo korolivstva naselenogo riznimi narodami Same v comu Secheni rozhodivsya z ugorskimi radikalami yaki gurtuvalisya navkolo Lajosha Koshuta U kvitni 1848 roku Secheni uvijshov do uryadu Lajosha Battyani yak ministr transportu ta gromadskih robit Buv protivnikom rezhimu vstanovlenogo v Ugorshini pislya pridushennya revolyuciyi 1857 roku opublikuvav u Londoni anonimnij tvir u yakomu zvinuvativ Gabsburzkij absolyutizm u tragichnij doli Ugorshini Pokinchiv zhittya samogubstvom Spadshina uvichnennyaPochinayuchi z 1990 roku zobrazhennya na banknoti 5000 ugorskih forintiv cherez Dunaj v Budapeshti nazvanij v jogo chest Premiya Secheni najvisha derzhavna nagoroda v Ugorshini v galuzi nauki ta doslidzhen PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118758152 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Szechenyi Stephan Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 41 S 251 d Track Q665807d Track Q90655071 Secheni Ishtvan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133 Bela P Az 1848 1849 evi elso nepkepviseleti orszaggyules torteneti almanachja za red P Bela Budapest Orszaggyules 2002 S 831 1367 s ISBN 963 00 9540 8 d Track Q648716d Track Q107141416d Track Q1781d Track Q116695350 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 303 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 1911 Encyclopaedia Britannica Szechenyi Istvan Count Arhiv originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 20 travnya 2022 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 111 112PosilannyaSecheni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 18 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi