Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни (1939—1945) — театр воєнних дій між країнами Осі й Фінляндією та Радянським Союзом, Польщею й іншими східноєвропейськими країнами під час Другої світової війни. Географічно театр воєнних дій включав в себе територію Північної, Південно-Східної та Східної Європи, де велися бойові дії в період з 1 вересня 1939 по 9 травня 1945 року.
Воєнні дії на Східноєвропейському театрі війни отримали різну назву у різних державах. У радянській історіографії цей період німецько-радянської війни з 22 червня 1941 по 9 травня 1945 року отримав назву Великої Вітчизняної війни, в Німеччині — Східний фронт (нім. die Ostfront), Східна кампанія (нім. der Ostfeldzug) або Російська кампанія (нім. der Rußlandfeldzug).
Битви Східного фронту Другої світової війни були найбільшими у військовій історії світу. Характеризувалися безпрецедентною жорстокістю, запеклістю, тотальними руйнуваннями, масовими переміщеннями та депортацією людей, колосальними людськими жертвами, викликаними бойовими діями протиборчих сторін, голодом, хворобами, свавіллям, військовими та кримінальними злочинами. На сході Європи були зосереджені табори смерті, створювалися гетто та здійснювалися масові погроми й геноцид націй та народностей. За післявоєнними оцінками майже 30 млн чоловік загинуло з тих чи інших обставин на Східному фронті, в більшості цивільне населення.
Східноєвропейський театр воєнних дій був ключовим та вирішальним театром Другої світової війни, саме на ньому вирішувалася доля світової війни. Крах Третього Рейху, подальший поділ Німеччини перетворив Радянський Союз на військову та індустріальну наддержаву.
Напередодні Другої світової війни
Міждержавні угоди та внутрішньополітичні події
Зміна мапи Європи
Додатково
Розділ Польщі між Німеччиною та СРСР, початок Другої світової
Бойові дії та підготовка до них
31 серпня відбувся напад на німецьку радіостанцію у Глейвіці, організовану дивізією СС. Посилаючись на цей інцидент, Гітлер заявив, що більше не збирається терпіти ці провокації з боку Польщі, та сказав, що відтепер Третій Рейх буде захищати свої кордони до моменту настання повної безпеки.
Згідно з планом «Вайс», 1 вересня 1939 року німецькі війська перетнули кордон з Польщею. Бої розпочинаються на лінії фронту завдовжки 1600 км. Незважаючи на зухвалий супротив з боку поляків, Вермахт вже 8 вересня підходить до Варшави. 17 вересня, згідно з таємним додатком до Пакту про ненапад, переходить радянсько-польський кордон. 28 вересня Варшаву було захоплено, а остаточний розподіл польської держави закінчився 5 жовтня.
Наслідки
Додатково
Військове захоплення територій інших країн
Після захоплення Польщі та встановлення кордону із Німеччиною, СРСР почав вирішувати свої територіальні претензії, зазначені таємним протоколом Пакту про ненапад. Першими надбаннями стали Західна Україна (приєднана до складу УРСР) та Західна Білорусь (приєднана до складу БРСР). Це були перші розширення території Радянського Союзу.
Прибалтика також входила до сфери інтересів СРСР. Проте, активізація пронімецьких сил у Литві, Латвії та Естонії примусила ввести червоноармійські війська на території усіх трьох країн. Військовий контингент значно пом'якшив ставлення до комуністів. Були проведені вибори, за підсумком яких радянські партії (єдині у виборчих списках) перемогли. Було проголошено радянську владу, розпочалася радянізація нових республік.
Складніше було на півдні, де СРСР бажав повернути Бессарабію. У 1939 році радянська влада вже висувала претензії до уряду Румунії із пропозицією повернути ці землі, а також Буковину, до СРСР. Румунія не погодилася.
Радянський Союз розробив операцію із воєнного захоплення цих земель, однак, за 6 годин до нападу румунський король погодився на ультиматум СРСР. У період з 28 червня по 3 липня Бессарабія та Північна Буковина увійшли до складу СРСР. Таким чином повністю склався новий кордон, який проіснує до 22 червня 1941 року.
Зимова війна
Згідно із таємним додатком до Пакту Молотова-Ріббентропа, Фінляндія підпадала під ряд країн, що входили до сфери територіальних інтересів СРСР. Свої воєнні дії радянське керівництво виправдовувало необхідністю забезпечити безпеку Ленінграду, котрий на той момент був прифронтовим містом.
Датою початку червоноармійського наступу на фінів вважають 30 листопада 1939 року. Із самого початку все склалося не у бік СРСР: фіни виявилися дуже волелюбними, та захищали свою країну дуже міцно. А закордонна допомога (шведські вояки, техніка й зброя з США, Італії, Бельгії, Африки та інших країн) сприяла підйому їх мілітарної сили.
Відсунувши фінів від кордону поблизу Ленінграду, СРСР отримав значні проблеми на передній лінії фронту. Зокрема, фінські снайпери були надточними, й періодично відстрілювали солдатів супротивника. Також, величезною проблемою став ландшафт Фінляндії — непрохідні ліси, значна кількість боліт та озер унеможливлювали вчасну доставку провізії та боєприпасів. Діставшись лінії Маннергейма, Червона Армія зупинилася.
Новий наступ розпочався 11 лютого. Прорвавши оборонну лінію, війська під керівництвом маршала Тимошенко просувались углиб Фінляндії. Значна перевага у живій силі, кількості танків та авіації не давав великого прогресу — фіни все ще могли відбиватися, хоч і не так потужно. Гельсінки чекали на підтримку Заходу. Проте, її так і не буде.
Вимушені шукати компроміс, керівники фінської держави надіслали ноту до Москви. 12 березня війну було припинено, сторони уклали мир, а СРСР задовольнив свої територіальні потреби. І хоч цю війну він теоретично програв, фактично, кордон був зсунений на необхідну відстань.
Події 1941—1945 років
Катастрофа 1941 року
22 червня, о 4 годині ранку, німецькі збройні сили перейшли державний кордон СРСР, тим самим порушивши угоду про ненапад. Німеччина оголошує війну Радянському Союзу, та переходить в активний наступ на усіх ділянках фронту. Операція «Барбаросса» мала за мету швидку, майже беззупинну атаку впродовж короткого часу з метою виснаження та морального винищення ворога, тому через свою раптовість вона мала успіх у червні-липні 1941 року.
На підтримку Німеччини виступили її союзники — Угорщина, Італія, Словаччина, Фінляндія та Румунія. У результаті переформатування армії, СРСР був неспроможний дати гідний відсіч атакувальним діям супротивників. З'явилися перші оточення, у героїчну оборону стала Берестейська Фортеця (22 червня — 20 липня). Із північного фронту свого удару завдали фіни, почавши наступ на Ленінград.
Основною метою німців був вихід до лінії Архангельськ — Астрахань. Зважаючи на постійні відступальні дії червноармійських військ, ця операція виглядала як вже виграна. До середини липня під Німеччиною була вже значна кількість прикордонних територій СРСР (Латвія, Литва, Білорусь, значна частина України, Молдова). Нашвидкуруч сплановані червоноармійські контрудари тільки погіршили хід подій: німецький наступ на Москву, Київ та Ленінград тривав.
Шансом полегшити перебіг бойових дій стала Смоленська битва (10 липня — 10 вересня). На два місяці просування німців було зупинено, що ставило під загрозу всю концепцію бліцкригу. Розуміючи це, Гітлер віддає наказ групі армій «Північ» — розпочати наступ на Ленінград. Водночас із ними, група армій «Південь» продовжує наступ на Україну.
У серпні фронтова картина складається зовсім не за планом «Барбаросса»: більш-менш успішним можна назвати наступ на північ і Ленінград; центральна група скута боями під Смоленськом. Проте, успіхи бліцкригу все ще дають про себе знати. Під Уманню було оточене велике угруповання червоноармійських військ, починається оборона Києва й Одеси. Армія Вермахту виходить до берегів Дніпра.
Протягом вересня СРСР проводив масштабні захисні дії, здійснивши одразу декілька великих оборонних операцій (Ленінград, Київ, Севастополь, Курськ). Німеччина зуміла вирівняти лінію фронту. Головною проблемою атакуючих німецьких військ були не такі далекі холоди, котрих треба було уникнути, аби не застрягти у степу. Для цього треба було терміново розпочинати головний план всієї війни — захоплення Москви.
Подальші бойові дії 1941 року
Жовтень 1941 року розпочався з німецької наступальної операції «Тайфун», що мала на меті швидке просування до столиці СРСР. У цей час червноармійські війська, аби хоч якось полегшити своє становище, бомбардують військові та паливні склади у Румунії. Водночас, для оборони Севастополя, із Одеси виходять останні кораблі-захисники, і 16 жовтня Вермахт її захоплює.
Аби зупинити швидке просування німецьких військ до Москви, червоноармійське командування використовувало всі наявні засоби: у бій ішли щойно перекинуті з Далекого Сходу батальйони, особовий склад московських воєнних училищ, та навіть наспіх сформовані загони з цивільного населення. Сталін розумів, що захоплення Москви підірве бойовий дух не тільки її мешканців, а й усієї армії. Тому, 19 жовтня, спеціальним розпорядженням, у місті вводиться облоговий стан. Шосе із західних боків заблоковані «їжаками», культурні цінності евакуйовано, а найбільші будівлі (котрі могли бути використані ворогом у власних цілях) — заміновано.
У листопаді Вермахт відновлює масштабний наступ на Москву. Проте, величезна кількість червоноармійських контратак унеможливлює підготований та спланований вхід у столицю.
У блокадному Ленінграді розпочинає роботу «Дорога життя», а на південному фронті тримає оборону Севастополь. Але, навіть такі малі успіхи не тішать радянське керівництво — захоплено майже всю Україну, Керч та Харків віддано ворогу.
Грудневі бої були найтяжчими. Німці виявилися неготовими до зимових холодів, що надало перевагу СРСР. Серія масованих контратак під Москвою відсунула гітлерівців від столиці, Ростов-на-Дону було звільнено, Ленінград і Севастополь (найважливіші пункти у плані бліцкригу) тримали оборону. З'являються партизанські загони, що розпочинають диверсійну діяльність як на лінії фронту, так і в німецькому тилу.
Швидке пристосування до умов реальної війни, налаштування роботи евакуйованих заводів, вдалі зимові контратаки та підтягнуті з Далекого Сходу резерви допомогли СРСР втримати Москву та зупинити просування Німеччини за всім фронтом. Однак, на кінець грудня Вермахт не був розбитий. Обидві армії розпочинають підготовку ресурсів для подальших бойових дій.
Бойові дії в 1942 році
Оборонний період
Січень 1942 року складався із активних дій СРСР. Спочатку, на допомогу захисникам Севастополя в окупований Крим було закинуто понад 300 тис. чоловік (Керченсько-Феодосійська операція), а на московському напрямку розпочалася Вяземська десантна операція. Однак, обидві були провальними; зокрема, через погане планування та вчасно підтягнуті німцями резерви. Червоноармійським військам вдається посунити Вермахт від Москви та зайняти плацдарм під Харковом. Проте, під Вязьмою велика група червоноармійців потрапляє в оточення.
Виснажені піврічними бойовими діями, обидві армії починають стратегічну оборону. З лютого по травень жодних значних зрушень на лінії фронту не відбувається. Розуміючи всю небезпеку поточного перебігу подій, Сталін переходить до рішучих дій: травень стає місяцем найбільших помилок Червоної Армії.
Спочатку під Харковом розпочинається глобальний наступ. Помилково вважаючи, що Гітлер знову вдарить по Москві, командування СРСР розміщує численні армії поблизу столиці, фактично, прибираючи всі резерви. Допомогти у наступі на Україні нікому, у Керчі Вермахт вдається до контрнаступу, на північному фронті атакують фіни. Спроба розблокувати Ленінград не вдається. До початку червня німці захоплюють Східний Крим та оточують величезну групу червоноармійських військ поблизу Харкова. Відкривається шлях на Ростов-на-Дону та Сталінград.
Початок Сталінградської битви
Літо розпочалося для СРСР із великих втрат: контрнаступ німців у Слобожанщині, прорив оборони Севастополя, масована атака Люфтваффе на Мурманськ. Південний фронт не був стабілізований, чим Вермахт і скористався. Радянське керівництво було зайняте питаннями оборони московського напрямку, зовсім забувши про інші ділянки фронту. Моральний дух окупантів зростав, а от у рядах Червоної Армії назрівала паніка.
Таке легковажне ставлення до перебігу подій відгукнулося у липні-травні: за півтора місяці, майже не зустрічаючи спротиву, Вермахт просувається від Харкова до Сталінграда. Захоплено Ростов, Краснодар, значну частину Кубані, повністю окуповано Україну. Німці, повні рішучості та віри в перемогу, починають бомбити Сталінград, зав'язуються перші бої на вулицях міста. Взяти місто Сталіна — означає не тільки зламати моральний дух ворога, а й відкрити шлях на Іран та нафтові родовища.
Протягом серпня-жовтня німці декілька разів намагалися зломити оборону біля Ленінграда та окупувати Воронеж, проте спроби виявилися невдалими. Обидві країни готувалися до найбільшої битви на Східному фронті.
Сталінградська битва стала не тільки кульмінацією усього наступу Вермахту на південь, а й демонстрацією всьому світу сили духу радянського народу. У вересні 1942 року німці ввійшли до міста, але форсувати Волгу так і не змогли. Декілька підконтрольних СРСР кварталів, що залишилися на окупованому березі, стали «острівцем порятунку»: саме звідси й розпочнеться глобальна наступальна операція.
Листопад позбавив німців не тільки прийнятних умов для атаки, а й наступальної ініціативи. Остання спроба взяти Сталінград штурмом провалилася, наступ на Кавказ зупинено. Крах Вермахту був вже на порозі.
Переломний контрнаступ СРСР у Сталінграді
19 листопада двома потужними фланговими ударами та потужною артпідготовкою Червона Армія контратакує. За півтора тижні в оточення потрапляє неймовірне за своєю чисельністю угруповання німецьких армій. Для цього було застосовано величезну кількість резервів. На північному фронті, поблизу Ржева, розпочинається операція «Марс», котра не дасть очевидних територіальних переваг для СРСР, але винищить майже всі резерви групи армій «Північ». Німці відступають з Кубані і втрачають позиції на Сталінградському напрямку.
1942 рік став періодом початку корінного перелому. Ленд-ліз, налагоджена робота евакуйованих заводів, розробка нових зразків техніки дали змогу не тільки втримати більшу частину фронту стабільною, а й перехопити ініціативу та почати масштабний контрнаступ на усіх напрямах. Вермахт, у свою чергу, через самовпевненість Гітлера, довжелезні шляхи сполучення та величезні втрати, був вимушений використати болгарські та румунські резерви, що призвело до втрати Сталінградського виступу. Як швидко німці наступали, так само швидко вони й тікали. 1943 рік готував найбільші та вирішальні бої цієї війни.
Корінний перелом 1943 року
Тотальний наступ СРСР
Відчувши у собі сили, червоноармійське командування кинуло фронти у наступ. На півдні Червона Армія звільняла Кубань, центральні частини штурмували Воронеж, а на півночі відбувалася найголовніша подія всієї зими — Операція «Іскра».
12 січня, після потужної авіа- та артпідготовки, червноноармійські бойові загони з боку Ленінграду та зі сторони Путилово завдали ударів, в результаті чого 18 січня зустрілися у районі робочого селища № 1. Контрудари німців були стримані, а наступ СРСР тривав і надалі. Блокаду було прорвано, місто отримало зв'язок із країною. Протягом січня-лютого відбулося декілька контратак, котрі посунули Вермахт від Ленінграду. Однак, поспішні дії та надзвичайна впевненість у своїх діях зіграли злий жарт зі Ставкою — операція «Полярна Зірка» провалилася, не давши жодних переваг на фронті.
На півдні ж, під Сталінградом, було оточено велику групу німецьких військ. У полон потрапило майже 100 тисяч чоловік, а також генерал-фельдмаршал Паулюс. Відчуваючи провал, що наближався, союзники Німеччини наказали своїм частинам менше вступати в бій на південному фронті.
Під Воронежом, на лінії Острогозьк — Розсош починається масований наступ червоноармійських військ, метою якого було звільнити Харків та Воронеж, а також створити сприятливі умови для наступу на Донбас та Курськ. У ході кількох масштабних ударів вдалося вкотре звільнити першу столицю України, а в районі Курська створюється виступ у німецький бік.
Загалом, ініціатива на фронті в період з січня по травень 1943 року переходила з рук у руки. Спочатку потужні удари та масовані наступи дозволили СРСР звільнити Ленінград, Сталінград та просунутися на декілька десятків кілометрів по всьому фронту; потім німецька організованість та вдалі дії в обороні дозволили стримати просування червоноармійських військ, знову захопити Харків та стабілізувати фронт.
На перший план виходить організація воєнних дій та перевага у повітрі. Зокрема, починаються бої з використанням нових зразків літаків на Кубані, а радянська дальня авіація скидає бомби на Данциг та Кьонігсберг. У відповідь, Люфтваффе бомбардує промислові зони у Саратові та Ярославлі. Необхідність швидкого та переможного наступу стає більш ніж очевидною. Обидві сторони вже не бажають відсиджуватися в окопах. Їхні наміри зрозумілі: СРСР потрібно звільнити свою територію, а Німеччина не хоче пускати Радянський Союз за лінію Дніпра.
Літній наступ СРСР
У червні Курськ вже перебував під володінням СРСР, а виступ навколо нього (у бік Німеччини) створював загрозу оточення величезної групи військ. Аби вберегти місто та армію, червоноармійське командування перетворює Курськ на справжню фортецю. Поблизу нього дислокуються численні танкові та авіаційні частини. Німці ж планували вдарити всіма силами на цей виступ, а потім почати контрнаступ на південь, з метою заволодіти Сталінградом з другої спроби. Наближалася найбільш важлива битва Другої Світової війни.
5 липня, після довгої стратегічної паузи, Вермахт розпочинає масований наступ танків з півночі та півдня у напрямку Курська. Однак, 10 липня група військ, що наступала з півночі (поблизу Ольховатки) було зупинено, і німці стали в оборону. Південне угруповання досягло більшого: у результаті прориву оборони, війська фон Клюге дісталися до Прохорівки.
11 липня розпочалася наймасштабніша зустрічна танкова битва. Із західного та південного напряму на Прохорівку було кинуто майже півтисячі німецьких «Тигрів», «Пантер» та «Фердинандів». Їм протистояли червоноармійські «Т-34», «СУ-152» та інші одиниці бронетехніки. Було задіяно частини повітряних флотилій, численні людські ресурси. У результаті кровопролитних боїв, Червона Армія не тільки стримала нацистів, а й контратакувала, відкинувши їх до початкових позицій. Курську битву було виграно.
Успішні дії та хоробрість перед обличчям ворога дозволили СРСР відкинути німців від Курська, остаточно звільнити Харків, Орел, Белгород та розпочати наступ на Смоленськ. Партизанські дії у тилу нацистів (зокрема, рейкова війна), дозволили перекрити основні шляхи постачання зброї, припасів та провізії на фронтові ділянки. Гітлер розумів, що ні про який контрнаступ не може йти й мови. Його останньою надією на спасіння залишалася природна перешкода — Дніпро. За наказом фюрера, німецькі інженери починають створювати Східний Вал — оборонну лінію на правому березі річки.
Вдало спрацювавши під Курськом, Ставка розпочинає широкий фронтовий наступ. У кінці серпня до бою стають війська від Смолєнська й аж до Чорного Моря. Організовані дії дозволяють вже у середині вересня звільнити Донбас та розпочати контратаку під Новоросійськом. Уже 21 вересня, північніше Києва, червоноармійські війська форсували річку Дніпро. Командування ЧА надає декілька напрямів для основних ударів, і вже у жовтні захоплює десятки плацдармів на правому березі. Розпочинається Нижньодніпровська наступальна операція, в ході якої було звільнено міста Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчуг, Херсон. Червоноармійці, у період жовтня-початку листопада, блокують Крим, залишаючи німецькі сили замкнутими на півострові, а також звільняють від ворога Київ. 6 листопада Битва за Дніпро завершується, СРСР укріплюється на правому березі.
Підсумки подій 1943 року
Поразка під Сталінградом стала першим ударом для Вермахту, прорив блокади Ленінграду розпочав добивання, Курська битва вклала німців на лопатки, а вдале форсування Дніпра — добило гітлерівців. Їхні сили та резерви танули, просування на Схід було мінімальним, відступ на Захід відбувався майже не щодня. Аби хоч щось протиставити СРСР, німці проводили політику «випаленої землі». Втім, це не дуже допомогло: фінансова допомога Великої Британії та США, 2 конференції та швидке відновлення потужностей зруйнованих міст дозволили Радянському Союзу швидко наступати на всьому фронті.
Однак, ворог, хоч і був знесилений та морально виснажений, все ще володів значною частиною території СРСР. Надалі командування Ставки повинне було провести ряд операцій, аби остаточно звільнити Правобережну Україну, Білорусь і Прибалтику та вийти до своїх кордонів.
Бойові дії в 1944 році
Успіхи в Україні
У 1944 році Червона Армія не зупинялася. Враховуючи її блискавичний прорив до своїх справжніх кордонів, багато хто пророчив перемогу вже у кінці поточного року, проте до Перемоги було ще далеко.
Перед важливими наступами СРСР мав декілька стратегічних переваг: заблоковану групу військ ворога у Криму, вигнано нацистських окупантів з Києва та потужний фронт у Північній Україні. Ставка кинула до бою усі фронти. Під Ленінградом у наступ перейшли Ленінградський та 2-й Прибалтійський фронти, на Україні атакували 4-ри Українські фронти. Протягом січня-квітня війська СРСР відкинули Вермахт на 200—300 км від північної столиці, а у центрі, в результаті добре спланованої Дніпровсько-Карпатської операції, звільняють Житомир, Одесу, оточують велику групу німецько-угорських військ під Корсунем та починають прорив до Керчі та Севастополя, де нацисти зайняли організовану оборону. 26 березня червоноармійські солдати виходять до румуно-радянського кордону.
Незважаючи на шалені темпи наступу, Прибалтика та більша частина Білорусії ще й досі лишалися окупованими. Гітлер вважав, що Сталін вдарить саме на півдні, адже такий великий виступ у німецькій обороні міг стати для нього фатальним. Тому, протягом квітня-червня до району Карпат та на територію Румунії було переправлено резерви з Франції та Югославії, однак, фюрер помилився.
Ставка була задоволена перебігом подій. Проте, німецьке панування у Прибалтиці створювало проблему для тилових вузлів. Тому, протягом травня-червня радянська влада надсилала ноти протесту до урядів Болгарії та Румунії, із пропозиціями скласти зброю. Справжньою несподіванкою для нацистів став десант у Нормандії 6 червня, із яким, фактично, був відкритий другий фронт у Європі. СРСР готував для німців найтаємнішу операцію, підготовка якої відбувалася у рамках великої відповідальності.
Білорусько-Прибалтійський наступ
Розуміючи, що Гітлер розташує свої війська в Угорщині та Румунії, аби запобігти просуванню Червоної Армії у Європу, Ставка завдала основного удару набагато північніше. 23 червня, після неймовірно потужної артпідготовки, розпочався двомісячний наступ, результати якого перевершили сподівання усього червоноармійського командування. Після проривних боїв та карколомних атак, фронт на довжині понад тисячу кілометрів було зсунуто у німецький бік на 600 км. Ретельно вибудована оборона Вермахту (Північний Вал) було зруйновано, що значно полегшило просування Польщею та вигнання нацистських окупантів з Прибалтики, яке розпочалось у вересні та закінчить феєричну за своїм розмахом операцію «Багратіон», котра стане останнім акордом в історії групи армій «Центр».
Вихід до кордону та європейський наступ СРСР
Успіхи у Білорусі підштовхнули Червону Армію до нових наступів. У липні-серпні, після відпочинку та поповнення резервами, свій переможний шлях продовжують Українські фронти, звільняючи від окупації Львів, Молдову та вирівнюються за румунським кордоном. На північному напрямі червоноармійські війська звільняють свої території аж до фінського кордону.
У Польщі відбулися бої поблизу Сандомиру, у результаті яких було створено плацдарм для подальшого наступу на польські землі. У серпні-вересні відбуваються дипломатичні перемовини між СРСР та союзниками Німеччини, у ході яких Болгарія, Фінляндія та Румунія капітулюють та оголошують війну Третьому Рейху. У Прибалтиці Ленінградський та Прибалтійські фронти проведуть атаку на територію Естонії, Литви та Латвії, звільняючи територію СРСР від загарбників.
У грудні червоноармійські війська перебували майже вздовж усього східного кордону Німеччини. Крах Гітлера та його наддержави наближався з кожною секундою.
Інші операції 1944 року
Завершальний етап війни
Звільнення Польщі
1945 рік ставив головне питання — хто увійде до Берліна першим: червоноармійські війська чи союзники. Із західного боку англо-американські війська отримували привілеї у вигляді порожніх флангів, адже Гітлер відправляв війська гарнізонами на схід. Червона армія ж мала пройти через цілу мережу захисних фортець та укріпрайонів. Для вирішення цього питання Ставка розробляє найбільшу за масштабом операцію у Польщі — Вісло-Одерську.
12 січня 1-й Білоруський та 1-й Український фронти починають штурм Варшави, та 16 січня звільняють її. Глибокі прориви у німецькій обороні, злагодженість дій та впевненість у своїх діях дозволили зробити неймовірне — вже через тиждень після початку операції червоноармійські солдати вийшли до кордонів Третього Рейху. Ділянка у 500 км польської землі залишилася позаду, а попереду була така бажана мета — Берлін.
Але, червоноармійське командування зупиняє вдалий наступ на столицю ворога. Підстав для цього було вдосталь: фізичне та моральне виснаження військ, надшвидке просування (через котре резерви не встигали підходити до лінії фронту вчасно); глибоко у тилу залишилися німецькі міста-фортеці, розташування яких на вузлах доріг заважало доставці провізії та зброї; правий фланг був ненадійний через Кенігсберське угруповання німців. Лютневий успіх було закріплено оборонними діями, розвідка виходила на фронт та видавала нові позиції оборонців Берліна. У березні Червона Армія провела масовану атаку у напрямку Балтійського моря, захопивши у полон понад 500 тисяч нацистів у Померанії. На південному фасі фронту на повну йшов штурм Відня.
Червоноармійські командири були вимушені вирішувати локальні проблеми: за декілька місяців до штурму столиці Вермахту на полі бою з'явилися нові зразки воєнної техніки німців — Фольксштурми. Вони завдавали неабиякої шкоди танкам та САУ, що унеможливлювало будь-яку боротьбу у міських кварталах. Окрім цього, Гітлер видав наказ, за яким до лав армії притягнули всіх, хто міг тримати зброю у руках. Таким чином, гарнізон міста налічував більше мільйона боєздатних солдатів.
У квітні 1945 року, після кількаденної наради у Москві, фронти, що перебували у безпосередній близькості до Берліна, отримали план операції.
16 квітня, після потужної артпідготовки, на штурм міста піднялося більш ніж 2 мільйони бійців Червоної Армії. Після довготривалих боїв, 21 квітня, солдати 1-го Білоруського фронту увірвалися на окраїни Берліна. Для захисту зі східного напряму Гітлер використав усі резерви, проте це не допомогло. Упродовж більш ніж тижня тривали бої, у результаті яких німецьку столицю було взято, берлінський гарнізон розгромлено, а над Рейхстагом замайоріло червоний стяг — Прапор Перемоги.
В ніч з 8 на 9 травня, у приміському районі Берліна, було підписано Акт про безумовну капітуляцію Німеччини.
Проте, навіть після падіння столиці і капітуляції, німці не склали зброю. До 10 травня чинили спротив війська у Празі, у Курляндії бої тривали майже до червня.
Цивільні особи та військовополонені
Колабораціонізм
Підсумкові події та наслідки
 | Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shidnij front znachennya Shidnoyevropejskij teatr voyennih dij Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 teatr voyennih dij mizh krayinami Osi j Finlyandiyeyu ta Radyanskim Soyuzom Polsheyu j inshimi shidnoyevropejskimi krayinami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Geografichno teatr voyennih dij vklyuchav v sebe teritoriyu Pivnichnoyi Pivdenno Shidnoyi ta Shidnoyi Yevropi de velisya bojovi diyi v period z 1 veresnya 1939 po 9 travnya 1945 roku Shidno Yevropejskij front Drugoyi svitovoyi vijniDruga svitova vijnaData 1 veresnya 1939 roku 9 travnya 1945 rokuMisce Yevropejska chastina SRSR Finlyandiya Polsha Chehoslovachchina Ugorske korolivstvo Tretij Rejh Avstriya Rumuniya Bolgarske carstvo Yugoslaviya Chorne Baltijske Barenceve i Bile morya Rezultat Peremoga Radyanskogo Soyuzu bezzasterezhna kapitulyaciya gitlerivskoyi NimechchiniTeritorialni zmini Stvorennya socialistichnogo taboru u Shidnij YevropiStoroniRadyanskij Soyuz pislya 22 chervnya 1941 roku Druga Rich Pospolita do 6 zhovtnya 1939 roku pislya neyi Vojovnicha Polsha Finlyandiya z 17 veresnya 1944 roku Chehoslovachchina Rumunske korolivstvo z 23 serpnya 1944 roku Bolgarske carstvo z 9 veresnya 1944 roku Narodno Vizvolna Armiya Yugoslaviyi Narodno Vizvolna Armiya Albaniyi Nacistska Nimechchina Radyanskij Soyuz 17 veresnya 1939 roku 22 chervnya 1941 roku Korolivstvo Italiya do 8 veresnya 1943 roku Ugorske korolivstvo Finlyandiya do 17 veresnya 1944 roku Rumunske korolivstvo do 31 serpnya 1944 roku Bolgarske carstvo do 9 veresnya 1944 roku Slovachchina Horvatiya Ispanska Derzhava neoficijno Nezalezhni partizanski formuvannya AK UPA Lisovi brati Estoniya Lisovi brati Latviya Lisovi brati Litva Goryanskij ruh Bolgariya KomanduvachiJosip Stalin Boris Shaposhnikov Georgij Zhukov Semen Timoshenko Oleksandr Vasilevskij Kostyantin Rokossovskij Mikola Vatutin Leonid Govorov Ivan Konyev Semen Budonnij Mihajlo Kirponos Rodion Malinovskij Kirilo Mereckov Ivan Bagramyan Ivan Chernyahovskij Oleksij Antonov Fedir Tolbuhin Andrij Yeromenko Dmitro Pavlov Kliment Voroshilov Ivan Petrov Mikola Kuznecov Edvard Ridz Smiglij Karol Svyerchevskij Lyudvik Svoboda Mihaj I Josip Broz Tito Milovan Dzhilas Peko Dapchevich Sava Kovachevich Adolf Gitler Genrih Gimmler Ernst Bush Gajnc Guderian Evald fon Klyajst Gyunter fon Klyuge Georg fon Kyuhler Vilgelm fon Leeb Vilgelm fon List Erih fon Manshtejn Valter Model Fridrih Paulyus Gerd fon Rundshtedt Fedor fon Bok Ferdinand Sherner Valter fon Brauhich Valter fon Rajhenau German Got Jon Antonesku Petre Dumitresku Konstantin Konstantinesku Klaps Karl Gustav Mannergejm Gorti Miklosh Gustav Yani Ferenc Sombatheyi Dzhovanni Messe Italo Gariboldi Jozef Tiso Ante Pavelich Tadeush Komorovskij Leopold Okulickij Yaroslav Stecko Vsevolod Petriv Roman Shuhevich Stepan Bandera Taras Bulba Borovec Kostyantin Pyats lv lv Jonas Zhyamajtis Vitautas Voyenni diyi na Shidnoyevropejskomu teatri vijni otrimali riznu nazvu u riznih derzhavah U radyanskij istoriografiyi cej period nimecko radyanskoyi vijni z 22 chervnya 1941 po 9 travnya 1945 roku otrimav nazvu Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v Nimechchini Shidnij front nim die Ostfront Shidna kampaniya nim der Ostfeldzug abo Rosijska kampaniya nim der Russlandfeldzug Bitvi Shidnogo frontu Drugoyi svitovoyi vijni buli najbilshimi u vijskovij istoriyi svitu Harakterizuvalisya bezprecedentnoyu zhorstokistyu zapeklistyu totalnimi rujnuvannyami masovimi peremishennyami ta deportaciyeyu lyudej kolosalnimi lyudskimi zhertvami viklikanimi bojovimi diyami protiborchih storin golodom hvorobami svavillyam vijskovimi ta kriminalnimi zlochinami Na shodi Yevropi buli zoseredzheni tabori smerti stvoryuvalisya getto ta zdijsnyuvalisya masovi pogromi j genocid nacij ta narodnostej Za pislyavoyennimi ocinkami majzhe 30 mln cholovik zaginulo z tih chi inshih obstavin na Shidnomu fronti v bilshosti civilne naselennya Shidnoyevropejskij teatr voyennih dij buv klyuchovim ta virishalnim teatrom Drugoyi svitovoyi vijni same na nomu virishuvalasya dolya svitovoyi vijni Krah Tretogo Rejhu podalshij podil Nimechchini peretvoriv Radyanskij Soyuz na vijskovu ta industrialnu nadderzhavu Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijniMizhderzhavni ugodi ta vnutrishnopolitichni podiyi Dokladnishe Myunhenska ugoda 1938 roku Pakt Molotova Ribbentropa Promova Stalina do Politbyuro 19 serpnya 1939 roku Troyistij pakt Krayini Osi ta Radyansko nimecki vidnosini do 1941 roku Div takozh Versalskij dogovir 1919 Rapallskij dogovir 1922 Videnskij arbitrazh ta Antikominternivskij pakt Zmina mapi Yevropi Dokladnishe Anshlyus Okupaciya Sudetiv ta Nimecka okupaciya Chehoslovachchini Dodatkovo Div takozh Slovacko ugorska vijnaRozdil Polshi mizh Nimechchinoyu ta SRSR pochatok Drugoyi svitovoyiBojovi diyi ta pidgotovka do nih Dokladnishe Plan Vajs Polska kampaniya 1939 Vtorgnennya SRSR do Polshi Oborona Varshavi 1939 Oborona Berestya 1939 Bitva na Bzuri ta Slovacke vtorgnennya u Polshu 1939 31 serpnya vidbuvsya napad na nimecku radiostanciyu u Glejvici organizovanu diviziyeyu SS Posilayuchis na cej incident Gitler zayaviv sho bilshe ne zbirayetsya terpiti ci provokaciyi z boku Polshi ta skazav sho vidteper Tretij Rejh bude zahishati svoyi kordoni do momentu nastannya povnoyi bezpeki Zgidno z planom Vajs 1 veresnya 1939 roku nimecki vijska peretnuli kordon z Polsheyu Boyi rozpochinayutsya na liniyi frontu zavdovzhki 1600 km Nezvazhayuchi na zuhvalij suprotiv z boku polyakiv Vermaht vzhe 8 veresnya pidhodit do Varshavi 17 veresnya zgidno z tayemnim dodatkom do Paktu pro nenapad perehodit radyansko polskij kordon 28 veresnya Varshavu bulo zahopleno a ostatochnij rozpodil polskoyi derzhavi zakinchivsya 5 zhovtnya Naslidki Dokladnishe Spilnij parad Vermahtu ta RSChA v Beresti ta Katinskij rozstril Dodatkovo Div takozh Liniya Kerzona Polskij koridor ta Divna vijnaVijskove zahoplennya teritorij inshih krayinDokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Zahidna Bilorus Okupaciya Baltijskih krayin ta Bessarabsko bukovinskij pohid 1940 Pislya zahoplennya Polshi ta vstanovlennya kordonu iz Nimechchinoyu SRSR pochav virishuvati svoyi teritorialni pretenziyi zaznacheni tayemnim protokolom Paktu pro nenapad Pershimi nadbannyami stali Zahidna Ukrayina priyednana do skladu URSR ta Zahidna Bilorus priyednana do skladu BRSR Ce buli pershi rozshirennya teritoriyi Radyanskogo Soyuzu Div takozh Ukrayino ugorska vijna 1939 roku Ukrayinskij vizvolnij ruh 1920 1950 rokiv ta Lisovi brati Pribaltika takozh vhodila do sferi interesiv SRSR Prote aktivizaciya pronimeckih sil u Litvi Latviyi ta Estoniyi primusila vvesti chervonoarmijski vijska na teritoriyi usih troh krayin Vijskovij kontingent znachno pom yakshiv stavlennya do komunistiv Buli provedeni vibori za pidsumkom yakih radyanski partiyi yedini u viborchih spiskah peremogli Bulo progolosheno radyansku vladu rozpochalasya radyanizaciya novih respublik Skladnishe bulo na pivdni de SRSR bazhav povernuti Bessarabiyu U 1939 roci radyanska vlada vzhe visuvala pretenziyi do uryadu Rumuniyi iz propoziciyeyu povernuti ci zemli a takozh Bukovinu do SRSR Rumuniya ne pogodilasya Radyanskij Soyuz rozrobiv operaciyu iz voyennogo zahoplennya cih zemel odnak za 6 godin do napadu rumunskij korol pogodivsya na ultimatum SRSR U period z 28 chervnya po 3 lipnya Bessarabiya ta Pivnichna Bukovina uvijshli do skladu SRSR Takim chinom povnistyu sklavsya novij kordon yakij proisnuye do 22 chervnya 1941 roku Zimova vijnaDokladnishe Radyansko finska vijna Liniya Mannergejma Bij pri Honkaniemi Moskovska mirna ugoda 1940 ta Karelo Finska RSR Zgidno iz tayemnim dodatkom do Paktu Molotova Ribbentropa Finlyandiya pidpadala pid ryad krayin sho vhodili do sferi teritorialnih interesiv SRSR Svoyi voyenni diyi radyanske kerivnictvo vipravdovuvalo neobhidnistyu zabezpechiti bezpeku Leningradu kotrij na toj moment buv prifrontovim mistom Datoyu pochatku chervonoarmijskogo nastupu na finiv vvazhayut 30 listopada 1939 roku Iz samogo pochatku vse sklalosya ne u bik SRSR fini viyavilisya duzhe volelyubnimi ta zahishali svoyu krayinu duzhe micno A zakordonna dopomoga shvedski voyaki tehnika j zbroya z SShA Italiyi Belgiyi Afriki ta inshih krayin spriyala pidjomu yih militarnoyi sili Vidsunuvshi finiv vid kordonu poblizu Leningradu SRSR otrimav znachni problemi na perednij liniyi frontu Zokrema finski snajperi buli nadtochnimi j periodichno vidstrilyuvali soldativ suprotivnika Takozh velicheznoyu problemoyu stav landshaft Finlyandiyi neprohidni lisi znachna kilkist bolit ta ozer unemozhlivlyuvali vchasnu dostavku proviziyi ta boyepripasiv Distavshis liniyi Mannergejma Chervona Armiya zupinilasya Novij nastup rozpochavsya 11 lyutogo Prorvavshi oboronnu liniyu vijska pid kerivnictvom marshala Timoshenko prosuvalis uglib Finlyandiyi Znachna perevaga u zhivij sili kilkosti tankiv ta aviaciyi ne davav velikogo progresu fini vse she mogli vidbivatisya hoch i ne tak potuzhno Gelsinki chekali na pidtrimku Zahodu Prote yiyi tak i ne bude Div takozh Karl Gustav Mannergejm Voroshilov Kliment Yefremovich ta Timoshenko Semen Kostyantinovich Vimusheni shukati kompromis kerivniki finskoyi derzhavi nadislali notu do Moskvi 12 bereznya vijnu bulo pripineno storoni uklali mir a SRSR zadovolniv svoyi teritorialni potrebi I hoch cyu vijnu vin teoretichno prograv faktichno kordon buv zsunenij na neobhidnu vidstan Podiyi 1941 1945 rokivDokladnishe Blickrig Plan Barbarossa Nimecko radyanska vijna ta Radyansko finska vijna 1941 1944 Div takozh Plan Ost Antigitlerivska koaliciya ta Lend liz Katastrofa 1941 roku Dokladnishe Prikordonni bitvi 1941 Biloruska operaciya 1941 Pribaltijska operaciya 1941 Blokada Leningrada Oborona Zapolyar ya Bitva za Kiyiv 1941 Bitva pid Umannyu ta Smolenska bitva 1941 22 chervnya o 4 godini ranku nimecki zbrojni sili perejshli derzhavnij kordon SRSR tim samim porushivshi ugodu pro nenapad Nimechchina ogoloshuye vijnu Radyanskomu Soyuzu ta perehodit v aktivnij nastup na usih dilyankah frontu Operaciya Barbarossa mala za metu shvidku majzhe bezzupinnu ataku vprodovzh korotkogo chasu z metoyu visnazhennya ta moralnogo vinishennya voroga tomu cherez svoyu raptovist vona mala uspih u chervni lipni 1941 roku Na pidtrimku Nimechchini vistupili yiyi soyuzniki Ugorshina Italiya Slovachchina Finlyandiya ta Rumuniya U rezultati pereformatuvannya armiyi SRSR buv nespromozhnij dati gidnij vidsich atakuvalnim diyam suprotivnikiv Z yavilisya pershi otochennya u geroyichnu oboronu stala Berestejska Fortecya 22 chervnya 20 lipnya Iz pivnichnogo frontu svogo udaru zavdali fini pochavshi nastup na Leningrad Osnovnoyu metoyu nimciv buv vihid do liniyi Arhangelsk Astrahan Zvazhayuchi na postijni vidstupalni diyi chervnoarmijskih vijsk cya operaciya viglyadala yak vzhe vigrana Do seredini lipnya pid Nimechchinoyu bula vzhe znachna kilkist prikordonnih teritorij SRSR Latviya Litva Bilorus znachna chastina Ukrayini Moldova Nashvidkuruch splanovani chervonoarmijski kontrudari tilki pogirshili hid podij nimeckij nastup na Moskvu Kiyiv ta Leningrad trivav Shansom polegshiti perebig bojovih dij stala Smolenska bitva 10 lipnya 10 veresnya Na dva misyaci prosuvannya nimciv bulo zupineno sho stavilo pid zagrozu vsyu koncepciyu blickrigu Rozumiyuchi ce Gitler viddaye nakaz grupi armij Pivnich rozpochati nastup na Leningrad Vodnochas iz nimi grupa armij Pivden prodovzhuye nastup na Ukrayinu U serpni frontova kartina skladayetsya zovsim ne za planom Barbarossa bilsh mensh uspishnim mozhna nazvati nastup na pivnich i Leningrad centralna grupa skuta boyami pid Smolenskom Prote uspihi blickrigu vse she dayut pro sebe znati Pid Umannyu bulo otochene velike ugrupovannya chervonoarmijskih vijsk pochinayetsya oborona Kiyeva j Odesi Armiya Vermahtu vihodit do beregiv Dnipra Protyagom veresnya SRSR provodiv masshtabni zahisni diyi zdijsnivshi odrazu dekilka velikih oboronnih operacij Leningrad Kiyiv Sevastopol Kursk Nimechchina zumila virivnyati liniyu frontu Golovnoyu problemoyu atakuyuchih nimeckih vijsk buli ne taki daleki holodi kotrih treba bulo uniknuti abi ne zastryagti u stepu Dlya cogo treba bulo terminovo rozpochinati golovnij plan vsiyeyi vijni zahoplennya Moskvi Podalshi bojovi diyi 1941 roku Dokladnishe Bryanska operaciya 1941 Vyazemska operaciya Persha bitva za Harkiv Rostovska operaciya 1941 Oborona Odesi 1941 Oborona Sevastopolya 1941 1942 Bitva za Krim 1941 44 ta Bitva za Moskvu Div takozh Pavlov Dmitro Grigorovich Kirponos Mihajlo Petrovich Ukrayinska derzhava 1941 Antisemitizm Kolaboracionizm ta Golokost Zhovten 1941 roku rozpochavsya z nimeckoyi nastupalnoyi operaciyi Tajfun sho mala na meti shvidke prosuvannya do stolici SRSR U cej chas chervnoarmijski vijska abi hoch yakos polegshiti svoye stanovishe bombarduyut vijskovi ta palivni skladi u Rumuniyi Vodnochas dlya oboroni Sevastopolya iz Odesi vihodyat ostanni korabli zahisniki i 16 zhovtnya Vermaht yiyi zahoplyuye Abi zupiniti shvidke prosuvannya nimeckih vijsk do Moskvi chervonoarmijske komanduvannya vikoristovuvalo vsi nayavni zasobi u bij ishli shojno perekinuti z Dalekogo Shodu bataljoni osobovij sklad moskovskih voyennih uchilish ta navit naspih sformovani zagoni z civilnogo naselennya Stalin rozumiv sho zahoplennya Moskvi pidirve bojovij duh ne tilki yiyi meshkanciv a j usiyeyi armiyi Tomu 19 zhovtnya specialnim rozporyadzhennyam u misti vvoditsya oblogovij stan Shose iz zahidnih bokiv zablokovani yizhakami kulturni cinnosti evakujovano a najbilshi budivli kotri mogli buti vikoristani vorogom u vlasnih cilyah zaminovano U listopadi Vermaht vidnovlyuye masshtabnij nastup na Moskvu Prote velichezna kilkist chervonoarmijskih kontratak unemozhlivlyuye pidgotovanij ta splanovanij vhid u stolicyu U blokadnomu Leningradi rozpochinaye robotu Doroga zhittya a na pivdennomu fronti trimaye oboronu Sevastopol Ale navit taki mali uspihi ne tishat radyanske kerivnictvo zahopleno majzhe vsyu Ukrayinu Kerch ta Harkiv viddano vorogu Grudnevi boyi buli najtyazhchimi Nimci viyavilisya negotovimi do zimovih holodiv sho nadalo perevagu SRSR Seriya masovanih kontratak pid Moskvoyu vidsunula gitlerivciv vid stolici Rostov na Donu bulo zvilneno Leningrad i Sevastopol najvazhlivishi punkti u plani blickrigu trimali oboronu Z yavlyayutsya partizanski zagoni sho rozpochinayut diversijnu diyalnist yak na liniyi frontu tak i v nimeckomu tilu Shvidke pristosuvannya do umov realnoyi vijni nalashtuvannya roboti evakujovanih zavodiv vdali zimovi kontrataki ta pidtyagnuti z Dalekogo Shodu rezervi dopomogli SRSR vtrimati Moskvu ta zupiniti prosuvannya Nimechchini za vsim frontom Odnak na kinec grudnya Vermaht ne buv rozbitij Obidvi armiyi rozpochinayut pidgotovku resursiv dlya podalshih bojovih dij Bojovi diyi v 1942 roci Dokladnishe Kerchensko Feodosijska desantna operaciya Dem yanska operaciya 1942 Rzhevska bitva Toropecko Holmska operaciya Barvinkovo Lozovska operaciya Harkivska operaciya 1942 Voronezko Voroshilovgradska operaciya 1942 ta Bitva za Kavkaz 1942 1943 Div takozh Plan Blau Oboronnij period Sichen 1942 roku skladavsya iz aktivnih dij SRSR Spochatku na dopomogu zahisnikam Sevastopolya v okupovanij Krim bulo zakinuto ponad 300 tis cholovik Kerchensko Feodosijska operaciya a na moskovskomu napryamku rozpochalasya Vyazemska desantna operaciya Odnak obidvi buli provalnimi zokrema cherez pogane planuvannya ta vchasno pidtyagnuti nimcyami rezervi Chervonoarmijskim vijskam vdayetsya posuniti Vermaht vid Moskvi ta zajnyati placdarm pid Harkovom Prote pid Vyazmoyu velika grupa chervonoarmijciv potraplyaye v otochennya Visnazheni pivrichnimi bojovimi diyami obidvi armiyi pochinayut strategichnu oboronu Z lyutogo po traven zhodnih znachnih zrushen na liniyi frontu ne vidbuvayetsya Rozumiyuchi vsyu nebezpeku potochnogo perebigu podij Stalin perehodit do rishuchih dij traven staye misyacem najbilshih pomilok Chervonoyi Armiyi Spochatku pid Harkovom rozpochinayetsya globalnij nastup Pomilkovo vvazhayuchi sho Gitler znovu vdarit po Moskvi komanduvannya SRSR rozmishuye chislenni armiyi poblizu stolici faktichno pribirayuchi vsi rezervi Dopomogti u nastupi na Ukrayini nikomu u Kerchi Vermaht vdayetsya do kontrnastupu na pivnichnomu fronti atakuyut fini Sproba rozblokuvati Leningrad ne vdayetsya Do pochatku chervnya nimci zahoplyuyut Shidnij Krim ta otochuyut velicheznu grupu chervonoarmijskih vijsk poblizu Harkova Vidkrivayetsya shlyah na Rostov na Donu ta Stalingrad Pochatok Stalingradskoyi bitvi Lito rozpochalosya dlya SRSR iz velikih vtrat kontrnastup nimciv u Slobozhanshini proriv oboroni Sevastopolya masovana ataka Lyuftvaffe na Murmansk Pivdennij front ne buv stabilizovanij chim Vermaht i skoristavsya Radyanske kerivnictvo bulo zajnyate pitannyami oboroni moskovskogo napryamku zovsim zabuvshi pro inshi dilyanki frontu Moralnij duh okupantiv zrostav a ot u ryadah Chervonoyi Armiyi nazrivala panika Take legkovazhne stavlennya do perebigu podij vidguknulosya u lipni travni za pivtora misyaci majzhe ne zustrichayuchi sprotivu Vermaht prosuvayetsya vid Harkova do Stalingrada Zahopleno Rostov Krasnodar znachnu chastinu Kubani povnistyu okupovano Ukrayinu Nimci povni rishuchosti ta viri v peremogu pochinayut bombiti Stalingrad zav yazuyutsya pershi boyi na vulicyah mista Vzyati misto Stalina oznachaye ne tilki zlamati moralnij duh voroga a j vidkriti shlyah na Iran ta naftovi rodovisha Protyagom serpnya zhovtnya nimci dekilka raziv namagalisya zlomiti oboronu bilya Leningrada ta okupuvati Voronezh prote sprobi viyavilisya nevdalimi Obidvi krayini gotuvalisya do najbilshoyi bitvi na Shidnomu fronti Stalingradska bitva stala ne tilki kulminaciyeyu usogo nastupu Vermahtu na pivden a j demonstraciyeyu vsomu svitu sili duhu radyanskogo narodu U veresni 1942 roku nimci vvijshli do mista ale forsuvati Volgu tak i ne zmogli Dekilka pidkontrolnih SRSR kvartaliv sho zalishilisya na okupovanomu berezi stali ostrivcem poryatunku same zvidsi j rozpochnetsya globalna nastupalna operaciya Listopad pozbaviv nimciv ne tilki prijnyatnih umov dlya ataki a j nastupalnoyi iniciativi Ostannya sproba vzyati Stalingrad shturmom provalilasya nastup na Kavkaz zupineno Krah Vermahtu buv vzhe na porozi Perelomnij kontrnastup SRSR u Stalingradi 19 listopada dvoma potuzhnimi flangovimi udarami ta potuzhnoyu artpidgotovkoyu Chervona Armiya kontratakuye Za pivtora tizhni v otochennya potraplyaye nejmovirne za svoyeyu chiselnistyu ugrupovannya nimeckih armij Dlya cogo bulo zastosovano velicheznu kilkist rezerviv Na pivnichnomu fronti poblizu Rzheva rozpochinayetsya operaciya Mars kotra ne dast ochevidnih teritorialnih perevag dlya SRSR ale vinishit majzhe vsi rezervi grupi armij Pivnich Nimci vidstupayut z Kubani i vtrachayut poziciyi na Stalingradskomu napryamku 1942 rik stav periodom pochatku korinnogo perelomu Lend liz nalagodzhena robota evakujovanih zavodiv rozrobka novih zrazkiv tehniki dali zmogu ne tilki vtrimati bilshu chastinu frontu stabilnoyu a j perehopiti iniciativu ta pochati masshtabnij kontrnastup na usih napryamah Vermaht u svoyu chergu cherez samovpevnenist Gitlera dovzhelezni shlyahi spoluchennya ta velichezni vtrati buv vimushenij vikoristati bolgarski ta rumunski rezervi sho prizvelo do vtrati Stalingradskogo vistupu Yak shvidko nimci nastupali tak samo shvidko voni j tikali 1943 rik gotuvav najbilshi ta virishalni boyi ciyeyi vijni Korinnij perelom 1943 roku Dokladnishe Stalingradska bitva Operaciya Iskra Operaciya Polyarna Zirka Ostrogozko Rossoshanska operaciya Voronezko Kastornenska operaciya 1943 Bitva na Kurskij duzi Donbaska operaciya 1943 Bitva za Dnipro ta Gomelsko Rechicka operaciya Totalnij nastup SRSR Vidchuvshi u sobi sili chervonoarmijske komanduvannya kinulo fronti u nastup Na pivdni Chervona Armiya zvilnyala Kuban centralni chastini shturmuvali Voronezh a na pivnochi vidbuvalasya najgolovnisha podiya vsiyeyi zimi Operaciya Iskra 12 sichnya pislya potuzhnoyi avia ta artpidgotovki chervnonoarmijski bojovi zagoni z boku Leningradu ta zi storoni Putilovo zavdali udariv v rezultati chogo 18 sichnya zustrilisya u rajoni robochogo selisha 1 Kontrudari nimciv buli strimani a nastup SRSR trivav i nadali Blokadu bulo prorvano misto otrimalo zv yazok iz krayinoyu Protyagom sichnya lyutogo vidbulosya dekilka kontratak kotri posunuli Vermaht vid Leningradu Odnak pospishni diyi ta nadzvichajna vpevnenist u svoyih diyah zigrali zlij zhart zi Stavkoyu operaciya Polyarna Zirka provalilasya ne davshi zhodnih perevag na fronti Na pivdni zh pid Stalingradom bulo otocheno veliku grupu nimeckih vijsk U polon potrapilo majzhe 100 tisyach cholovik a takozh general feldmarshal Paulyus Vidchuvayuchi proval sho nablizhavsya soyuzniki Nimechchini nakazali svoyim chastinam menshe vstupati v bij na pivdennomu fronti Pid Voronezhom na liniyi Ostrogozk Rozsosh pochinayetsya masovanij nastup chervonoarmijskih vijsk metoyu yakogo bulo zvilniti Harkiv ta Voronezh a takozh stvoriti spriyatlivi umovi dlya nastupu na Donbas ta Kursk U hodi kilkoh masshtabnih udariv vdalosya vkotre zvilniti pershu stolicyu Ukrayini a v rajoni Kurska stvoryuyetsya vistup u nimeckij bik Zagalom iniciativa na fronti v period z sichnya po traven 1943 roku perehodila z ruk u ruki Spochatku potuzhni udari ta masovani nastupi dozvolili SRSR zvilniti Leningrad Stalingrad ta prosunutisya na dekilka desyatkiv kilometriv po vsomu frontu potim nimecka organizovanist ta vdali diyi v oboroni dozvolili strimati prosuvannya chervonoarmijskih vijsk znovu zahopiti Harkiv ta stabilizuvati front Na pershij plan vihodit organizaciya voyennih dij ta perevaga u povitri Zokrema pochinayutsya boyi z vikoristannyam novih zrazkiv litakiv na Kubani a radyanska dalnya aviaciya skidaye bombi na Dancig ta Konigsberg U vidpovid Lyuftvaffe bombarduye promislovi zoni u Saratovi ta Yaroslavli Neobhidnist shvidkogo ta peremozhnogo nastupu staye bilsh nizh ochevidnoyu Obidvi storoni vzhe ne bazhayut vidsidzhuvatisya v okopah Yihni namiri zrozumili SRSR potribno zvilniti svoyu teritoriyu a Nimechchina ne hoche puskati Radyanskij Soyuz za liniyu Dnipra Litnij nastup SRSR U chervni Kursk vzhe perebuvav pid volodinnyam SRSR a vistup navkolo nogo u bik Nimechchini stvoryuvav zagrozu otochennya velicheznoyi grupi vijsk Abi vberegti misto ta armiyu chervonoarmijske komanduvannya peretvoryuye Kursk na spravzhnyu fortecyu Poblizu nogo dislokuyutsya chislenni tankovi ta aviacijni chastini Nimci zh planuvali vdariti vsima silami na cej vistup a potim pochati kontrnastup na pivden z metoyu zavoloditi Stalingradom z drugoyi sprobi Nablizhalasya najbilsh vazhliva bitva Drugoyi Svitovoyi vijni 5 lipnya pislya dovgoyi strategichnoyi pauzi Vermaht rozpochinaye masovanij nastup tankiv z pivnochi ta pivdnya u napryamku Kurska Odnak 10 lipnya grupa vijsk sho nastupala z pivnochi poblizu Olhovatki bulo zupineno i nimci stali v oboronu Pivdenne ugrupovannya dosyaglo bilshogo u rezultati prorivu oboroni vijska fon Klyuge distalisya do Prohorivki 11 lipnya rozpochalasya najmasshtabnisha zustrichna tankova bitva Iz zahidnogo ta pivdennogo napryamu na Prohorivku bulo kinuto majzhe pivtisyachi nimeckih Tigriv Panter ta Ferdinandiv Yim protistoyali chervonoarmijski T 34 SU 152 ta inshi odinici bronetehniki Bulo zadiyano chastini povitryanih flotilij chislenni lyudski resursi U rezultati krovoprolitnih boyiv Chervona Armiya ne tilki strimala nacistiv a j kontratakuvala vidkinuvshi yih do pochatkovih pozicij Kursku bitvu bulo vigrano Uspishni diyi ta horobrist pered oblichchyam voroga dozvolili SRSR vidkinuti nimciv vid Kurska ostatochno zvilniti Harkiv Orel Belgorod ta rozpochati nastup na Smolensk Partizanski diyi u tilu nacistiv zokrema rejkova vijna dozvolili perekriti osnovni shlyahi postachannya zbroyi pripasiv ta proviziyi na frontovi dilyanki Gitler rozumiv sho ni pro yakij kontrnastup ne mozhe jti j movi Jogo ostannoyu nadiyeyu na spasinnya zalishalasya prirodna pereshkoda Dnipro Za nakazom fyurera nimecki inzheneri pochinayut stvoryuvati Shidnij Val oboronnu liniyu na pravomu berezi richki Div takozh Moskovska konferenciya 1943 ta Tegeranska konferenciya 1943 Bitva za Dnipro Vdalo spracyuvavshi pid Kurskom Stavka rozpochinaye shirokij frontovij nastup U kinci serpnya do boyu stayut vijska vid Smolyenska j azh do Chornogo Morya Organizovani diyi dozvolyayut vzhe u seredini veresnya zvilniti Donbas ta rozpochati kontrataku pid Novorosijskom Uzhe 21 veresnya pivnichnishe Kiyeva chervonoarmijski vijska forsuvali richku Dnipro Komanduvannya ChA nadaye dekilka napryamiv dlya osnovnih udariv i vzhe u zhovtni zahoplyuye desyatki placdarmiv na pravomu berezi Rozpochinayetsya Nizhnodniprovska nastupalna operaciya v hodi yakoyi bulo zvilneno mista Dnipropetrovsk Zaporizhzhya Kremenchug Herson Chervonoarmijci u period zhovtnya pochatku listopada blokuyut Krim zalishayuchi nimecki sili zamknutimi na pivostrovi a takozh zvilnyayut vid voroga Kiyiv 6 listopada Bitva za Dnipro zavershuyetsya SRSR ukriplyuyetsya na pravomu berezi Pidsumki podij 1943 roku Porazka pid Stalingradom stala pershim udarom dlya Vermahtu proriv blokadi Leningradu rozpochav dobivannya Kurska bitva vklala nimciv na lopatki a vdale forsuvannya Dnipra dobilo gitlerivciv Yihni sili ta rezervi tanuli prosuvannya na Shid bulo minimalnim vidstup na Zahid vidbuvavsya majzhe ne shodnya Abi hoch shos protistaviti SRSR nimci provodili politiku vipalenoyi zemli Vtim ce ne duzhe dopomoglo finansova dopomoga Velikoyi Britaniyi ta SShA 2 konferenciyi ta shvidke vidnovlennya potuzhnostej zrujnovanih mist dozvolili Radyanskomu Soyuzu shvidko nastupati na vsomu fronti Odnak vorog hoch i buv znesilenij ta moralno visnazhenij vse she volodiv znachnoyu chastinoyu teritoriyi SRSR Nadali komanduvannya Stavki povinne bulo provesti ryad operacij abi ostatochno zvilniti Pravoberezhnu Ukrayinu Bilorus i Pribaltiku ta vijti do svoyih kordoniv Bojovi diyi v 1944 roci Dokladnishe Leningradsko Novgorodska operaciya Dniprovsko Karpatska operaciya Persha Yassko Kishinivska operaciya Viborzko Petrozavodska operaciya Operaciya Bagration Lvivsko Sandomirska operaciya Druga Yassko Kishinivska operaciya Shidno Karpatska operaciya ta Pribaltijska operaciya 1944 Uspihi v Ukrayini U 1944 roci Chervona Armiya ne zupinyalasya Vrahovuyuchi yiyi bliskavichnij proriv do svoyih spravzhnih kordoniv bagato hto prorochiv peremogu vzhe u kinci potochnogo roku prote do Peremogi bulo she daleko Pered vazhlivimi nastupami SRSR mav dekilka strategichnih perevag zablokovanu grupu vijsk voroga u Krimu vignano nacistskih okupantiv z Kiyeva ta potuzhnij front u Pivnichnij Ukrayini Stavka kinula do boyu usi fronti Pid Leningradom u nastup perejshli Leningradskij ta 2 j Pribaltijskij fronti na Ukrayini atakuvali 4 ri Ukrayinski fronti Protyagom sichnya kvitnya vijska SRSR vidkinuli Vermaht na 200 300 km vid pivnichnoyi stolici a u centri v rezultati dobre splanovanoyi Dniprovsko Karpatskoyi operaciyi zvilnyayut Zhitomir Odesu otochuyut veliku grupu nimecko ugorskih vijsk pid Korsunem ta pochinayut proriv do Kerchi ta Sevastopolya de nacisti zajnyali organizovanu oboronu 26 bereznya chervonoarmijski soldati vihodyat do rumuno radyanskogo kordonu Nezvazhayuchi na shaleni tempi nastupu Pribaltika ta bilsha chastina Bilorusiyi she j dosi lishalisya okupovanimi Gitler vvazhav sho Stalin vdarit same na pivdni adzhe takij velikij vistup u nimeckij oboroni mig stati dlya nogo fatalnim Tomu protyagom kvitnya chervnya do rajonu Karpat ta na teritoriyu Rumuniyi bulo perepravleno rezervi z Franciyi ta Yugoslaviyi odnak fyurer pomilivsya Stavka bula zadovolena perebigom podij Prote nimecke panuvannya u Pribaltici stvoryuvalo problemu dlya tilovih vuzliv Tomu protyagom travnya chervnya radyanska vlada nadsilala noti protestu do uryadiv Bolgariyi ta Rumuniyi iz propoziciyami sklasti zbroyu Spravzhnoyu nespodivankoyu dlya nacistiv stav desant u Normandiyi 6 chervnya iz yakim faktichno buv vidkritij drugij front u Yevropi SRSR gotuvav dlya nimciv najtayemnishu operaciyu pidgotovka yakoyi vidbuvalasya u ramkah velikoyi vidpovidalnosti Bilorusko Pribaltijskij nastup Rozumiyuchi sho Gitler roztashuye svoyi vijska v Ugorshini ta Rumuniyi abi zapobigti prosuvannyu Chervonoyi Armiyi u Yevropu Stavka zavdala osnovnogo udaru nabagato pivnichnishe 23 chervnya pislya nejmovirno potuzhnoyi artpidgotovki rozpochavsya dvomisyachnij nastup rezultati yakogo perevershili spodivannya usogo chervonoarmijskogo komanduvannya Pislya prorivnih boyiv ta karkolomnih atak front na dovzhini ponad tisyachu kilometriv bulo zsunuto u nimeckij bik na 600 km Retelno vibudovana oborona Vermahtu Pivnichnij Val bulo zrujnovano sho znachno polegshilo prosuvannya Polsheyu ta vignannya nacistskih okupantiv z Pribaltiki yake rozpochalos u veresni ta zakinchit feyerichnu za svoyim rozmahom operaciyu Bagration kotra stane ostannim akordom v istoriyi grupi armij Centr Vihid do kordonu ta yevropejskij nastup SRSR Uspihi u Bilorusi pidshtovhnuli Chervonu Armiyu do novih nastupiv U lipni serpni pislya vidpochinku ta popovnennya rezervami svij peremozhnij shlyah prodovzhuyut Ukrayinski fronti zvilnyayuchi vid okupaciyi Lviv Moldovu ta virivnyuyutsya za rumunskim kordonom Na pivnichnomu napryami chervonoarmijski vijska zvilnyayut svoyi teritoriyi azh do finskogo kordonu U Polshi vidbulisya boyi poblizu Sandomiru u rezultati yakih bulo stvoreno placdarm dlya podalshogo nastupu na polski zemli U serpni veresni vidbuvayutsya diplomatichni peremovini mizh SRSR ta soyuznikami Nimechchini u hodi yakih Bolgariya Finlyandiya ta Rumuniya kapitulyuyut ta ogoloshuyut vijnu Tretomu Rejhu U Pribaltici Leningradskij ta Pribaltijski fronti provedut ataku na teritoriyu Estoniyi Litvi ta Latviyi zvilnyayuchi teritoriyu SRSR vid zagarbnikiv U grudni chervonoarmijski vijska perebuvali majzhe vzdovzh usogo shidnogo kordonu Nimechchini Krah Gitlera ta jogo nadderzhavi nablizhavsya z kozhnoyu sekundoyu Inshi operaciyi 1944 roku Dokladnishe Rumunska operaciya Belgradska operaciya Debrecenska operaciya ta Budapeshtska operaciya Div takozh Kurlyandskij kotel Slovacke nacionalne povstannya Varshavske povstannya 1944 roku Laplandska vijna ta Zavershalnij etap vijni Dokladnishe Vislo Oderska operaciya Zahidno Karpatska operaciya Shidno Prusska operaciya Shidno Pomeranska operaciya Moravsko Ostravska operaciya Verhno Silezka operaciya Videnska operaciya Bitva za Berlin ta Prazka operaciya Zvilnennya Polshi 1945 rik staviv golovne pitannya hto uvijde do Berlina pershim chervonoarmijski vijska chi soyuzniki Iz zahidnogo boku anglo amerikanski vijska otrimuvali privileyi u viglyadi porozhnih flangiv adzhe Gitler vidpravlyav vijska garnizonami na shid Chervona armiya zh mala projti cherez cilu merezhu zahisnih fortec ta ukriprajoniv Dlya virishennya cogo pitannya Stavka rozroblyaye najbilshu za masshtabom operaciyu u Polshi Vislo Odersku 12 sichnya 1 j Biloruskij ta 1 j Ukrayinskij fronti pochinayut shturm Varshavi ta 16 sichnya zvilnyayut yiyi Gliboki prorivi u nimeckij oboroni zlagodzhenist dij ta vpevnenist u svoyih diyah dozvolili zrobiti nejmovirne vzhe cherez tizhden pislya pochatku operaciyi chervonoarmijski soldati vijshli do kordoniv Tretogo Rejhu Dilyanka u 500 km polskoyi zemli zalishilasya pozadu a poperedu bula taka bazhana meta Berlin Ale chervonoarmijske komanduvannya zupinyaye vdalij nastup na stolicyu voroga Pidstav dlya cogo bulo vdostal fizichne ta moralne visnazhennya vijsk nadshvidke prosuvannya cherez kotre rezervi ne vstigali pidhoditi do liniyi frontu vchasno gliboko u tilu zalishilisya nimecki mista forteci roztashuvannya yakih na vuzlah dorig zavazhalo dostavci proviziyi ta zbroyi pravij flang buv nenadijnij cherez Kenigsberske ugrupovannya nimciv Lyutnevij uspih bulo zakripleno oboronnimi diyami rozvidka vihodila na front ta vidavala novi poziciyi oboronciv Berlina U berezni Chervona Armiya provela masovanu ataku u napryamku Baltijskogo morya zahopivshi u polon ponad 500 tisyach nacistiv u Pomeraniyi Na pivdennomu fasi frontu na povnu jshov shturm Vidnya Chervonoarmijski komandiri buli vimusheni virishuvati lokalni problemi za dekilka misyaciv do shturmu stolici Vermahtu na poli boyu z yavilisya novi zrazki voyennoyi tehniki nimciv Folksshturmi Voni zavdavali neabiyakoyi shkodi tankam ta SAU sho unemozhlivlyuvalo bud yaku borotbu u miskih kvartalah Okrim cogo Gitler vidav nakaz za yakim do lav armiyi prityagnuli vsih hto mig trimati zbroyu u rukah Takim chinom garnizon mista nalichuvav bilshe miljona boyezdatnih soldativ Shturm Berlina U kvitni 1945 roku pislya kilkadennoyi naradi u Moskvi fronti sho perebuvali u bezposerednij blizkosti do Berlina otrimali plan operaciyi 16 kvitnya pislya potuzhnoyi artpidgotovki na shturm mista pidnyalosya bilsh nizh 2 miljoni bijciv Chervonoyi Armiyi Pislya dovgotrivalih boyiv 21 kvitnya soldati 1 go Biloruskogo frontu uvirvalisya na okrayini Berlina Dlya zahistu zi shidnogo napryamu Gitler vikoristav usi rezervi prote ce ne dopomoglo Uprodovzh bilsh nizh tizhnya trivali boyi u rezultati yakih nimecku stolicyu bulo vzyato berlinskij garnizon rozgromleno a nad Rejhstagom zamajorilo chervonij styag Prapor Peremogi V nich z 8 na 9 travnya u primiskomu rajoni Berlina bulo pidpisano Akt pro bezumovnu kapitulyaciyu Nimechchini Prote navit pislya padinnya stolici i kapitulyaciyi nimci ne sklali zbroyu Do 10 travnya chinili sprotiv vijska u Prazi u Kurlyandiyi boyi trivali majzhe do chervnya Div takozh Folksshturm Prapor Peremogi ta Akt pro kapitulyaciyu NimechchiniCivilni osobi ta vijskovopoloneniDokladnishe Primusova pracya u Tretomu Rejhu Babin Yar Drobickij Yar Hatin Bilorus Volinska tragediya Zgvaltuvannya pid chas okupaciyi Nimechchini Primusova pracya nimciv u SRSR ta Deportaciya narodiv v SRSR Div takozh Partizani vijsko Bizhenci Polon Deportaciya Koncentracijnij tabir Tabir peremishenih osib Getto ta OstarbajteriKolaboracionizmDokladnishe Hivi KONR ROA 29 a grenaderska diviziya SS RONA 1 a rosijska Roland legion Nahtigal legion UVV SS Galichina ta Biloruska krajova oboronaPidsumkovi podiyi ta naslidkiDokladnishe Vtrati u Drugij Svitovij vijni Moskovske peremir ya Yaltinska konferenciya Potsdamska konferenciya Zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u Yevropi Parad Peremogi ta Nyurnberzkij proces Div takozh Naslidki Drugoyi svitovoyi vijni dlya Ukrayini Vtrati Ukrayini v Drugij Svitovij vijni Nimecke pitannya Socialistichnij tabir ta NATO Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi