Воро́незько-Ворошиловгра́дська опера́ція — масштабна битва СРСР і країн нацистського блоку на південному напрямку німецько-радянської війни у червні-липні 1942 року. З німецької сторони — частина операції «Блау».
Воронезько-Ворошиловградська операція | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Операція «Блау» Німецько-радянська війна | |||||||||
Карта Воронезько-Ворошиловградської операції | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Третій Рейх Королівство Італія Румунське королівство Перша словацька республіка Угорське королівство | СРСР | ||||||||
Командувачі | |||||||||
В.Ліст Е.фон Клейст Г. Гот М. фон Вейхс П. Думітреску Густав Яні І. Гарібольді | Тимошенко С. К. Малиновський Р. Я. Голіков П. І. Чибісов Н. Є. Рокоссовський К. К. Ватутін М. Ф. | ||||||||
Військові формування | |||||||||
Група армій «Південь» (до 9 липня 1942) Група армій «B» * Армійська група «Вейхс» (* 2-га армія * 4-та танкова армія * 2-га угорська армія * 7-й армійський корпус * 55-й армійський корпус) * 6-та армія Група армій «A» * 17-та армія * 1-ша танкова армія * 3-тя румунська армія Люфтваффе * 8-й повітряний корпус | * Брянський фронт * Воронезький фронт * Сталінградський фронт (з 12 липня 1942) * Південно-Західний фронт * Південний фронт | ||||||||
Військові сили | |||||||||
до початку операції: 56,5 німецьких дивізій (з яких: 36 піхотних (+ 3 висувалися з резерву ОКХ), 5 дивізії охорони, 9 танкових, 6 моторизованих та 1 моторизована бригада) в групі армій «Південь»
Загалом: | до початку операції: 68 стрілецьких та 6 кавалерійських дивізій 6 танкових корпусів 14 стрілецьких, 3 мотострілецьких та 20 танкових бригад 6 УР ~ 1,31 млн о/с введено в ході операції: | ||||||||
Втрати | |||||||||
Загальні втрати: 70,6 тис. військові втрати протягом липня в групах армій «A» і «B». 57 381 бойові втрати (10 711 загиблих, | Загальні втрати: 568 347 о/с, з них 370 522 загиблих та зниклих безвісти; 488,6 тис. од. стріл.зброї; 2 436 танків та САУ; 1371 гармат та мінометів; 783 бойових літаків |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Карта Воронезько-Ворошиловградської операції |
Оборонна операція радянських військ Брянського, Воронезького (з 7 липня) Південно-Західного (до 12 липня) і Південного фронтів проводилася в період з 28 червня по 24 липня з метою відбиття наступу противника на воронезькому і ворошиловградському напрямках. Наприкінці червня 1942 року радянські війська після травневих і червневих боїв оборонялися на Брянському фронті (3-тя, 48-ма, 13-та і 40-ва армії, 2-га повітряна армія генерал-лейтенанта Голікова П. І.) — у 350-км смузі від Бєльова до верхів'їв р. Сейм, на Південно-Західному фронті (21-ша, 28-ма, 38-ма, 9-та і 57-ма армії, 8-ма повітряна армія маршала Радянського Союзу Тимошенко С. К.) — у 300 км смузі від верхів'їв Сейму до Красного Лиману (південно-східніше Ізюма), на Південному фронті (37-ма, 12-та, 18-та, 56-та і 24-та армії, 4-та повітряна армія генерал-лейтенанта Малиновський Р. Я.) — у 250-км смузі від Красного Лиману до Таганрозької затоки (східніше Таганрога). До початку наступу противника радянські війська не встигли поповнити зазнані в попередніх боях втрати, закріпитися на зайнятих рубежах і створити міцну оборону.
Операція складалася з 2-х частин:
- оборонна операція Брянського та Південно-Західного фронтів у воронезькому напрямку (28 червня — 6 липня 1942);
- оборонна операція військ Південно-Західного та Південного фронтів на великому згині Дону та в Донбасі 7-24 липня 1942;
Початок операції
Оборонна операція Брянського та Південно-Західного фронтів в воронезькому напрямку (28 червня — 6 липня 1942)
28 червня 1942 року розпочалася Воронезько-Ворошиловградська оборонна операція військ Брянського, Воронезького, Південно-Західного і Південного фронтів з метою відбиття атак нацистських військ (групи армій «Вейхс» та 6-ї армії — 97 дивізій: 900 тис. осіб, 1,2 тис. танків та артилерії, 1640 бойових літаків), які перейшли в генеральний наступ (операція «Блау»). До складу військ, що наступали входили 4-та танкова армія Гота, 2-га угорська армія генерала Густава Яні. Радянські війська, які мали таку ж кількість людей та танків, поступалися противнику в артилерії та авіації, розгорнули запеклі оборонні бої на лівому крилі Брянського фронту, прагнучи не допустити виходу противника до Волги і на Кавказ.
Головний удар по силам Червоної армії був нанесений по лівофланговій 15-й стрілецькій дивізії 13-ї армії, 60-й та 121-й стрілецьким дивізіям 40-ї армії. На фронті 45 км у першому ешелоні наступали 2 танкові, 3 піхотні та 2 моторизовані дивізії, що йшли спільно з XXIV-й моторизованим й XLVIII-й танковим корпусами. З повітря атакували найдосвідченіший в справах взаємодії з наземними військами VIII-й авіакорпус Вольфрама фон Ріхтгофена. До кінця дня XLVIII корпусу вдалося прорвати радянську оборону між 13-ю та 40-ю арміями, й просунутися на 8—15 км на схід та вийти до кінця дня на рубіж Гремяча, р. Тім.
Ставка ВГК 28 червня для посилення Воронезького фронту направила 4-й та 24-й танкові корпуси із складу Південно-Західного фронту та 17-й танковий корпус з резерву Ставки. В районі Воронежа на посилення фронту передавалися чотири винищувальних та три штурмових авіаційні полки. Командувач Брянським фронтом вирішив стримати німецький наступ на рубежі річки Кшень і дав вказівки для перекинення на ділянці прориву 16-го танкового корпуса, одночасно він наказав зосередити 17-й танковий корпус Фекленка в районі Касторного, а 4-й Мішуліна та 24-й танкові корпуса Баданова в районі Старого Оскола та силами цих двох корпусів підготувати контрудари в північно-західному та північному напрямках, на посилення 40-ї армії передавалися з резерву фронту 115-та та 116-та стрілецькі бригади.
Протягом 29 червня лівофлангові формування радянські 13-ї армії вели вперті бої та стримували наступ на залізничній лінії Лівни — Мармижі, а сили правого флангу 40-ї армії — на річці Кшень. В районі Ракова 24-й танковій дивізії Гейма вдалося прорвати другу лінію оборони 40-ї армії та продовжити наступ в напрямку Горшечного. Поява групи німецьких танків біля розташування штабу 40-ї армії під Горшечним викликала дезорганізацію керівництва, командувач армією генерал-лейтенант Парсегов зі штабом, полишивши частину документів, переїхали на південний схід від Касторного. Незабаром генерал Парсегов був переведений на Далекий Схід.
За 2 дні наступу 4-й танковій армії Г. Гота вдалося прорвати оборону військ Брянського фронту між 13-ю та 40-ю арміями й просунутися на глибину до 35-45 км. Цей прорив ускладнив становище на лівому крилі Брянського фронту, однак в райони Волова, Касторного й Старого Оскола висувалися чотири радянських танкових корпуси. Проте, зосередження 4-го й 24-го корпусів відбувався повільно, а у 17-го танкового корпусу, що перевозився залізницею, відстали тили й частини залишилися без палива. Командувач Брянським фронтом Ф. Голіков в умовах глибокого прориву на воронезькому напрямку вирішив відвести війська 40-ї армії на рубіж р. Кшень — Бистрець — Архангельське. Однак Сталін з цим не погодився, і вказав Голікову, що просте відведення військ 40-ї армії на непідготовлений рубіж може перетворитися на безладну втечу.
Для організації першого великого контрудару у відповідь з часу наступу на воронезькому напрямку нових німецьких танкових частин радянська Ставка делегувала Василевського О. М.. З метою розбиття частин XLVIII-го танкового корпуса , які пробилися в напрямку Горшечного, умисне створилася оперативна група під командуванням начальника бронетанкових та механізованих військ Червоної армії генерал-лейтенанта танкових військ Федоренка. У цю групу увійшли 4-й, 24-й та 17-й танкові корпуси. Їх метою ставилося — 24-му й 4-му танковим корпусам завдати удари у відповідь з району Старого Осколу на північ, а 17-ту танковому з району Касторного в південному скеруванні. Одночасно (згідно з думкою керуючого фронтом) готувалися удари у відповідь 1-м танковим корпусом Катукова з району Лівни на південь вздовж залізниці Лівни — Мармижі та 16-м танковим корпусом Павелкіна з району Волово на південь вздовж східного берега р. Кшень.
Корпуси вступали в бій не одночасно — 4-й танковий корпус 30 червня, 24-й танковий корпус та 17-й — 2 липня. Панування в повітрі авіації фон Ріхтгоффена не давала можливості по-справжньому оцінити радянським військам сили суперника. Насправді проти 4-го, 16-го, 17-го та 24-го танкових корпусів були 3 танкові — 9-та, 11-та та 24-та, та 3 моторизовані — «Велика Німеччина», 16-та та 3-тя дивізії. Тобто проти 5 — разом із корпусом Катукова, який бився з піхотою LV-го корпусу — радянських самостійних танкових з'єднань противник виставив 6 дивізій. При цьому слабкий в артилерійському відношенні 17-й корпус Фекленка був змушений атакувати елітну «Велику Німеччину», САУ StuG III якої могли легко розстрілювати радянські танки з своїх 75-мм гармат. В літній кампанії-1942 під Воронежем відбулося випробування нової німецької бронетехніки.
Остаточно розвіялися наміри радянського командування організувати контрудар групою Федоренка, коли почався наступ 6-ї армії Паулюса на правому крилі Південно-Західного фронту. Перейшовши в наступ 30 червня з району Вовчанська, 6-та армія прорвала радянську оборону між 21-ю і 28-ю арміями. Розвиваючи наступ в напрямку на північний схід, VIII армійський та ХХХХ-й моторизований корпуси до вечора 2 липня вийшли на рубіж Скородне — Чернянка — р. Оскіл. До кінця дня 2 липня обстановка на воронезькому напрямку різко погіршилася, війська лівого крила 40-ї армії в складі трьох дивізій та двох бригад опинилися в оточенні. В напрямку Воронежа з резерву Ставки ВГК направлено Корчагіна, одночасно було вирішено для контрудару використати 5-ту танкову армію Лизюкова, перегрупувавши її з району Єфремова (Тульська область) в напрямку південніше Єльця для удару по флангу й тилу німецьких сил, наступаючих на Воронеж. На посилення 5-ї танкової армії Ставка ВГК направляла додатково з Калінінського фронту 7-й танковий корпус Ротмістрова.
2 липня, розвиваючи наступ на північний схід, німецькі війська до кінця дня прорвали оборону радянських військ в глиб до 80 км та просунулись до Волконівки Воронезької області. Частина сил 40-ї та 21-ї радянських армій потрапили в оточення. Створилася загроза виходу ворога до Дону і захоплення ним Воронежа.
З ранку 3 липня німецькі сили продовжували розвивати наступ, армійська група «Вейхс» головний удар спрямовувала з району Касторне — Горшечне на Воронеж, висуваючи частину своїх сил на лінію Лівни — Тербуни. 6-та німецька армія силами ХХХХ-го моторизованого корпусу розвивала наступ з району Нового Осколу та Волоконівки в північно-східному напрямку.
Лівофланговий XXIX-й армійський корпус 6-ї німецької армії рухався основними силами від Скородного на Старий Оскіл, в околицях якого відбулося поєднання з частинами 2-ї угорської армії, цим самим замкнулося кільце навколо шести лівофлангових дивізій 40-ї армії та правого крила 21-ї армії.
Сили двох радянських армій, потрапивши в оточення, були змушені прориватися окремими підрозділами та частинами, при поганому постачанні боєприпасів, відсутності єдиного командування збройних сил та спорадичному керівництві командувачів арміями. Утворилися два основних котли, які були невдовзі знищені, на північ від Харкова та у Ростовській області.
Угорські війська, разом з 4-ю танковою армією, почали наступ на Воронеж і вже 4 липня почалися бої на підступах до Воронежа, а 5 липня 24-та танкова дивізія XXXXVIII-го танкового корпуса армії Гота, форсувавши річку Дон, увірвалася в західну частину Воронежа. Північніше 24-та радянська армія форсувала Дон і утворила 2 плацдарми дивізія «Велика Німеччина».
Прорив в глибину був настільки потужним, що вже 7 липня було захоплено правий берег Воронежа, завдання першої фази німецькими силами було виконано. Вже 5 липня Вейхсу було наказано вивільнювати рухомі з'єднання 4-ї танкової армії в районі Воронежа та перекидати їх на південь.
Контрудар радянської 5-ї армії
Перед тим, як потужності 4-ї танкової армії Гота згідно з планом «Блау» рушили на південь вздовж лівого берегу Дону, було проведено контрудар радянських військ силами 5-ї танкової армії. 5-та танкова армія, що йшла в район Воронежа, була одним з двох з'єднань (3-ї та 5-ї), які формувалися згідно з директивою Ставки ВГК від 25 травня 1942. Командувачем 3-ї танкової армії був призначений генерал-лейтенант Романенко, а 5-ю танковою армією — генерал-майор Лизюков. До складу 5-ї танкової ввійшли 2-й та 11-й танкові корпуси, 19-та окрема танкова бригада, 340-ва стрілецька дивізія, один полк 76-мм гармат, гвардійський мінометний полк установок РС М-8 та М-13. В складі німецького була наявна важка артилерія від 100-мм гармат до 210-мм мортир.
Увечері 3 липня з'єднання 5-ї танкової армії закінчували зосередження на північ від Єльця. Вночі на 4 липня командувач армії Лизюков отримав з Москви директиву, отримавши наказ на проведення удару в напрямку Землянськ — Хохол — за 35 км на південний захід від Воронежа для захоплення комунікацій танкового угрупування противника, що прорвалося до річки Дон на Воронеж, та діями в тилу зірвати переправу через Дон. З огляду на поспіх, армія Лизюкова вступила у бій окремими частинами. Першими 6 липня був введений у бій 7-й танковий корпус, згодом 8 липня 11-й танковий корпус, та 10 липня 2-й танковий корпус, корпуси вступали в бій без попередньої розвідки та не проводячи повного роззосередження, вгрузаючи у болотистому річищі Сухої Верейки.
Контрудар радянської 5-ї танкової армії будувався на першопочатково невірному судженні про те, що наступаючі німецькі танкові корпуси будуть рухатися далі через Дон і Воронеж на схід. Відповідно, замість характерного для наступу розтягуючого фланги руху вперед, німецькі частини зупинилися перед Доном на плацдармі біля Воронежа і зайняли оборонну позицію. Більше сотні озброєних 60-мм гарматами танків 11-ї танкової дивізії були серйозним супротивником для наступаючих радянських танкових бригад і корпусів, в цих обставинах танкова армія Лизюкова почала максимально затримувати зміну німецьких танкових з'єднань на піхотні.
З метою вивільнити 4-ту танкову армію німецьке командування направило під Воронеж XXIX армійський корпус 6-ї армії, при цьому ослабивши наступальні можливості армії Паулюса проти військ Південно-Західного фронту, зміна постійно атакованих дивізій відбувалася з великими складностями, зокрема 11-та танкова дивізія на 340-ву піхотну, що не була раніше в боях (утворена внаслідок «перманентної мобілізації»).
Станом на 5 липня на воронезькому напрямку противнику вдалося прорвати оборону радянських військ, заглибитися на 150—170 км, вийти на р. Дон у районі Воронежа і південніше й обійти правий фланг військ Південно-Західного фронту.
6 липня гітлерівці захопили плацдарм на лівому березі Дону й значну частину Воронежа. Подальше їх просування зупинили організованим опором радянські війська терміново створеного Воронезького фронту (60, 40, 6-та загальновійськові та 2-га повітряна армії) під командуванням М.Ватутіна. Тим самим був зірваний намір ворога оточити частину з'єднань Брянського фронту на Воронезькому напрямі, а потім і Південно-Західний фронт, проти якого діяли 6-та і 1-ша танкова армії.
Організаційні висновки
Для покращення керування військами, що діяли у воронезькому напрямку, рішенням Ставки ВГК 7 липня був утворений Воронезький фронт, до складу якого включені 60-та (колишня 3-тя резервна армія), 40-а та 6-та (колишня 6-та резервна армія), 17-й, та 24-й танкові корпуси. Командувачем фронтом був призначений генерал-лейтенант Ватутін, членом Військової ради — корпусний комісар Сусайков, начальником штабу генерал-майор Казаков. Голіков був понижений в посаді і призначений заступником командувача Воронезьким фронтом. На новостворений фронт покладалося завдання прикриття напрямків на Тамбов і Борисоглєбськ. На військах Брянського фронту, що складався з 3-ї, 48-ї, 13-ї та 5-ї танкових армій, покладалася відповідальність по прикриттю південних підступів до Москви. Командувачем цим фронтом у середині липня був призначений генерал-лейтенант Рокоссовський, членом Військової ради — полковий комісар Шалін, начальником штабу генерал-майор Малінін. Бої під Воронежем були рясними на кадрові перестановки серед вищого командування. За невдачу в організації контрудару силами 23-го танкового корпусу командувач 28-ю армією Рябишев був знятий з посади, на це місце призначений командир 3-го гвардійського кавалерійського корпусу Крючонкін.
Організаційні зміни відбулися і в керівництві німецькими військами в південній частині радянсько-німецького фронту. Згідно з попереднім планом 7 липня 1942 року група армій «Південь» була розділена на групи армій «A» і «B». Групу армій «B», що мала у своєму складі 4-ту танкову (Гот), 6-ту (Паулюс) та 2-гу (Вейхс), 8-му італійську (Гарібольді) та 2-гу угорську (Яні), очолив Федор фон Бок.
Для групи армій «А» з весни 1942 готувався штаб під керівництвом генерал-фельдмаршала Вільгельма Ліста, в підпорядкування групи армій «А» передавалися 1-ша танкова армія (Клейст) та армійська група «Руофф» — 17-та армія та 3-тя румунська.
Завершальна частина
Ще 6 липня Ставка ВГК наказала відвести Південно-Західного та правого крила Південного фронтів на схід. Це переміщення було продиктоване глибоким охопленням військами противника правого крила Південно-Західного фронту та зосередженням сильного угрупування в Донбасі проти правого крила Південного фронту. Відхід радянських військ на даний рубіж розпочався в ніч на 7 липня. В той же час Ставка ВГК почала зосередження свіжих сил з метою посилення оборони на підступах до Сталінграда та Кавказу.
7 липня за наказом Ставки ВГК війська Південно-Західного і правого крила Південних фронтів почали відхід на схід на рубіж Нова Калитва, Чупринин, Нова Астрахань Воронезької області та Попасна Ворошиловградської області. Почалася Донбаська оборонна операція військ Південного (56-та, 18-та, 24-та, 12-та армії, 4-та повітряна армія) і лівого крила Південно-Західного (37-ма, 9-та, 38-ма, 28-ма, 57-ма армії, 8-ма повітряна армія) фронтів. Війська противника: група армій «B» (2-га і 6-та німецькі польові і 4-та танкова армії, 2-га угорська армія) і група армій «A» (німецькі 1-ша танкова і 17-та польові армії, 8-ма італійська армія).
На лівому березі середньої течії Дону від Павловська до Вешенської була розгорнута 63-тя армія (колишня 5-та резервна); під Сталінград на доповнення до 7-ї резервної армії, що там формувалася, перекидалася з району Сталіногорська 1-ша резервна армія. Командувачу Північно-Кавказьким фронтом було наказано розвернути 51-шу армію по південному березі Дону від станиці Верхньо-Курмоярської до Азова та підготувати цей рубіж до оборони.
Німецьке командування продовжило виконання визначеного плану та розгорнуло наступ з метою оточення та знищення основних сил Південно-Західного фронту; виконання цієї задачі проводилося шляхом нанесення двох ударів — один з району південніше Воронежа силами 4-ї танкової та 6-ї армій групи «B» та другого — з району Слов'янськ-Артемівськ силами 1-ї танкової армії групи армій «А» в загальному напрямі на Міллерово.
Незважаючи на отриманий наказ про відхід радянських військ та затримку танкової армії Гота контрударами під Воронежем, повністю уникнути удару німецького контрнаступу військам Південно-Західного фронту не вдалося. В той час, коли армію Гота радянські війська стримували, ХХХХ-й танковий корпус 6-ї армії Паулюса не мав сильного стримуючого супротивника. На той час до складу ХХХХ-го танкового корпусу входили 3-тя і 23-тя танкові дивізії, 29-та моторизована, 100-та єгерська та 336-та піхотна дивізії. ХХХХ корпус вдарив по правому крилу Південно-Західного фронту, що перейшло до оборони на південному березі річки Чорна Калитва від Нової Калитви до . 9-та гвардійська, 199-та та 304-та стрілецькі дивізії, що відійшли на цей рубіж, не встигли зорганізувати надійну оборону і були відкинуті в ході німецького контрнаступу.
Гітлерівські війська розширили на воронезькому напрямку прорив до 300 км і глибоко охопили з півночі війська Південно-Західного фронту, намагаючись їх оточити.
Після запеклих боїв радянські війська залишили районні центри Лиман (місто) та Яма Сталінської області.
8 липня під час запеклих боїв радянські війська залишили районні центри Нижню Дуванку, Покровське, Троїцьке Ворошиловградської області, Борову Харківської області.
9 липня група армій «Південь» була розділена на дві групи армій — «А» і «В». Фельдмаршалу фон Боку було доручене очолити групу армій «В» (2 А, 6 А, 4 ТА та 2-га угорська армія). Наступними днями головні сили його групи армій втягнулися в битву за Воронеж, тоді як Гітлер вимагав від фон Бока основні зусилля зосередити на Сталінградському напрямку. Але фельдмаршал проігнорував наказ фюрера, вважаючи, що спочатку потрібно забезпечити свої фланги і лише після цього почати наступ на Сталінград. Більш того, він піддав критиці план Гітлера, згідно з яким фланги його ударного угрупування під час наступу повинні були прикривати ненадійні, на думку фон Бока, війська союзників (румуни, угорці, італійці).
Того ж дня, після запеклих боїв радянські війська залишили районні центри Лозно-Олександрівку, Марківку, Сватове Ворошиловградської області.
10 липня під час важких кровопролитних боїв радянські війська залишили районні центри Білокуракине, Білолуцьк, Кантеміровку, Кремінну, Лисичанськ, Містки, Нову Астрахань, Новопсков Ворошиловградської області.
7 липня, в розпалі боїв під Воронежем, ХХХХ-й танковий та VIII-й армійський корпуси армії Паулюса форсували річку Чорна Калитва та, розвиваючи наступ на південний схід, 11 липня вийшли в район Кантемирівки. Передові з'єднання 4-ї німецької танкової армії, виведені 9 липня з боїв в районі Воронежа, просувались вздовж берега Дону на південь за ударним угрупуванням 6-ї німецької армії. На кінець 11 липня вони досягли району Россоші. Основні сили Південно-Західного фронту, охоплені супротивником з північного сходу та сходу й атаковані з фронту, були змушені вести важкі бої південніше та на південний захід від Кантемирівки без сполучення зі штабом фронту.
11 липня війська правого крила і центра Південного фронту відійшли на рубіж Старобільськ — Ворошиловськ — Красний Луч Ворошиловградської області, гітлерівці захопили районний центр Мілове.
12 липня радянські війська залишили районні центри Новоайдар, Слов'яносербськ, Старобільськ.
У зв'язку з тим, що штаб Південно-Західного фронту, що з 7 липня перебував в місті Калач за 180 км на південний схід від Воронежа, і фактично став відірваним від військ фронту, його 57-ма, 28-ма, 38-ма та 9-та армії передаються в склад Південного фронту Малиновського, де було відносно спокійно. Сили правого крила і центру фронту з 7 по 11 липня відходять під прикриттям на рубіж Таганрога.
Німецьке керівництво готувало операцію за схемою висадки в Керчі і Феодосії у грудні 1941 року. 11 липня Гітлером була підписана Директива ОКВ № 43, якою планувалося захопити морським десантом Анапу і Новоросійськ, Чорноморський флот мав бути нейтралізований силами Люфтваффе. Наступними діями мали бути — проходження по північних схилах Кавказьких гір десантованих військ до нафтових родовищ Майкопа, а берегом Чорного моря — до Туапсе.
Між правим флангом Південного фронту і лівим флангом Південно-Західного була проріха шириною в кілька десятків кілометрів. Туди відразу ж рушили сполучення супротивника. З метою відрізати шляхи відходу на схід усьому угрупуванню радянських військ, діючих в Донбасі, потенціювалися зусилля 1-ї та 4-ї німецьких танкових армій. В склад 4-ї танкової армії Гота з 13 липня передавався з 6-ї армії Паулюса наступаючий на Міллерово ХХХХ-й танковий корпус. На час проведення операції проти донбаського угруповання радянських військ обидві танкові армії перепідпорядковуються складу групи армій «А».
13 липня сили Червоної армії полишили районні центри Біловодськ, Верхньотепле, Євсуг і Комунарськ Ворошиловградської області.
14 липня контрударом двох танкових корпусів і двох стрілецьких дивізій Південно-Західного фронту було зупинене просування противника на схід за 35 км східніше Вовчанська, однак радянські війська залишили районний центр Іванівку Ворошиловградської області.
В той час, як ХХХХ-й танковий корпус відрізав 9-й та 38-й арміям шлях на схід, ІІІ танковий корпус фон Макензена 1-ї танкової армії вклинився між 9-ю армією тоді ще Південно-Західного фронту та 37-ю армією Південного фронту. Біля хутора Водяний 15 липня німецька 14-та танкова дивізія ІІІ танкового корпусу сполучилася з наступаючими їй назустріч з'єднаннями ХХХХ танкового корпусу, кільце оточення навколо військ 9-ї, 38-ї та частини сил 24-ї армій замкнулося в районі Міллерово. Проте війська 9-ї та 38-ї армій з перемінним успіхом продовжували прориватися з оточення.
15 липня за наказом Ставки ВГК війська Південного фронту почали відхід на Дон, щоб уникнути оточення.
З'єднання 24-ї армії генерал-лейтенанта Смирнова, що просувалися з резерву Південного фронту в район Міллерово, були змушені відразу вступити в бій з частинами ХХХХ та ІІІ танкових корпусів, що утворили зовнішній фронт оточення в районі Міллерово. Ударами танкових дивізій 24-та танкова армія була відкинута на південь та південний схід. Ставка ВГК наказала командувачу Південного фронту Малиновському відвести війська фронту за Дон в його нижній течії. Південний фронт підпадає в царину відповідальності Будьонного, оборону Ставка доручила організувати у взаємодії з 51-ю армією Північно-Кавказького фронту. Малиновському доручалося організувати оборону по південному берегу Дону від Верхньо-Курмоярської до Батайська та далі по оборонному рубежі, підготовленому на північних підходах до Ростова-на-Дону. Відхід Південного фронту за Дон розпочався вночі на 16 липня на дільниці Роздорська — Ростов-на-Дону.
16 липня радянські війська залишили районний центр Станично-Луганське і Попасну.
Доки Південний фронт намагався врятувати хоча б частину відрізаних військ лівого крила Півдненно-Західного, останній 12 липня перейменований в Сталінградський. В його склад увійшли 21-ша армія із старого складу Південно-Західного фронту та 63-тя — колишня 5-та резервна, 62-га — колишня 7-ма резервна і 64-та — колишня 1-ша резервна. В склад 62-ї армії входили 33-тя гвардійська, 192, 147, 184, 196 й 181-ша стрілецькі дивізії. В склад 63-ї армії — 14-та гвардійська, 1, 153, 127 та 203-тя стрілецькі дивізії. В склад 64-ї — 131, 229, 29, 18, 214 та 112-та стрілецькі дивізії. Керування перейменованого фронту залишалося попереднім — командувач маршал Тимошенко, член Військради Хрущов, начальник штабу генерал-лейтенант Бодін. 17 липня в склад Сталінградського фронту включаються також армії, від яких позалишалися одні штаби: 28, 57 та 38-ма.
17 липня частинами німецьких 17-ї та 1-ї танкової армій було захоплено Луганськ, а також районні центри області Олександрівку, Успенку, чим було завершено опанування промислово важливими областями Донбасу.
Невдачі під Харковом, що щільно йшли одна за другою та відхід до Сталінграда, втрата дивізій в котлі під Міллерово, примусили ВГК змістити Тимошенка від керування Сталінградським фронтом, на його місце призначено генерал-лейтенанта Гордова, котрий до цього керував 21-ю армією.
Найбільш слабким виявився ростовський відтинок фронту, котрий займався 56-ю армією: в засобах оборонних армія володіла п"ятьма стрілецькими дивізіями, поріділими в попередніх боях, дві стрілецькі боигади та сім кулеметних батальйонів 70-о та 158-о укріплених районів. До цього злу роль відіграла і відсутність великих водотоків, що могли б стати опорними лініями; ще 16 липня 22-га танкова дивізія корпуса фон Макензена захопила біля Перебійного плацдарм на південному березі Дінця. Відступаючі радянські війська підривали за собою мости, але захоплення плацдарму дозволило наступаючим прокласти переправу способом понтонного мосту. І по цьому наплавному понтоні перебралися німецькі 14-та та 22-га дивізія, незважаючи на спроби 17-19 липня бронетанкової групи Південного фронту під орудою Штевнєва та 3-о гвардійського стрілецького корпусу генерал-майора Замерцева ліківдувати плацдарм.
18 липня під час запеклих боїв радянські війська залишили районні центри Боково-Антрацит, Новосвітлівку і Ровеньки Ворошиловградської області.
В середині липня Сталінградський фронт отримав своєрідну короткочасну передишку, через сповільнення наступу 6-ї армії Паулюса. Після вилучення ХХХХ танкового корпусу зі складу армії та передання в підпорядкування Готу, армія Паулюса суттєво втратила штурмову силу. Основні зусилля танковими арміями фон Клейста та Гота німецьке командування зосередило на довершенні розгрому частин Південного фронту, котрі відійшли за Дон. На подальшу перспективу Сталінградському фронту це не віщувало нічого хорошого — розбивши частини, що відійшли за Дон, дві німецькі танкові армії могли вдарити в напрямку Сталінграду.
Наступ 14-ї та 22-ї танкових дивізій з плацдарму біля Перебійного почався 19 липня; гітлерівські війська прорвали оборону військ Південного фронту на захід від Ростова-на-Дону, охопили місто півкільцем і розвили наступ до переправ через Дон.
В цей час у складі Південного фронту були повністю відсутні самостійні танкові одиниці — 24-й танковий корпус Баданова, котрий формувався весною 1942 в прифронтовій смузі Південного фронту, відбув під Воронеж, там на довший час і залишився — керівництво фронту могло спиратися лише на частини та з'єднання піхоти.
20 липня після запеклих кровопролитних боїв радянські війська залишили м. Краснодон.
Ходом у відповідь німецьке командування на напрямі зібрало практично всі танкові з'єднання, котрі були виділені для провадження літнього наступу, в цьому числі і переведена до Ростова моторизована 16-та дивізія та моторизована дивізія «Велика Німеччина».
Керівництво Південного фронту доручає оборону Ростовського укріпленого району 56-й армії генерал-майора Нікішева, решта дієздатних сил відводяться за Дон. При цьому поступає наказ 37-й армії генерал-майора Козлова прийняти оборонні рубежі на південному березі Дону від Констянтинівської до гирла річки Манич — для посилення вельми побитої 51-ї армії. 12-та армія генерал-майора Гречка переводилася на південь в околиці Маничської, 18-та ж армія генерал-лейтенанта Камкова до станиць Хомутовської та Кагальницької. У фронтовий запас під Батайськом переводять одну стрілецьку дивізію та дві стрілецькі бригади з 56-ї армії.
22 липня радянські війська залишають Свердловськ. Відбулася повна окупація України німецькими військами. Атака Ростовського укріпрайону настала вже ранком 22 липня, а до кінця дня танки корпусу фон Макензена увійшли до передмість Ростова.
23 липня в цілях недопущення форсування противником Дону південніше Ростова, командувач Південним фронтом наказав 18-й армії, а згодом й 12-й армії розвернутися й зайняти оборону по лівому берегу Дону від гирла Манича до Азова, проте час був вже втрачений. Німецькі сили випередили маневр цих армій, і 13-та танкова армія прорвалася на південь, через Ростов переправилася Доном й захопила плацдарми під Батайськом.
23 липня до Ростова підійшла 125-та піхотна дивізія, вже 24 липня до бою за Ростов-на-Дону підтяглися 298-ма та 73-тя піхотні дивізії XXXXIX гірського корпусу; 25 липня Ростов був полишений радянськими військами.
23 липня побачила світ директива ОКВ № 45, яка наказувала вилучити два рухомих з"єднання зі складу групи армій «А» з переданням в групу армій «Б» заля продовження наступу на Сталінград; одночасово зі складу армій групи «А» виводиться в резерв «Велика Німеччина». 11-й армії, котра по Директиві ОКВ № 43 мала висадитися на Тамані для пришвидшення наступу на Кавказ, наказувалося переміститися під Ленінград зі всією важкою артилерією.
24 липня закінчилися Воронезько-Ворошиловградська і Донбаська операції. Радянські війська відійшли на 150—400 км, залишили Донбас, сільськогосподарські райони правобережжя Дону, м. Ростов-на-Дону. Гітлерівці форсували р. Дон, захопили ряд плацдармів на лівому березі, створили пряму загрозу Сталінграду і Північному Кавказу, але знищити головні сили Південно-Західного і Західного фронтів їм не вдалося. Втрати радянських військ у Воронезько-Ворошиловградській операції склали: безповоротні — понад 37 тис. осіб, санітарні понад 19 тис. осіб. В операціях брали участь 1311 тис. бійців.
Наслідки
Військам Червоної армії не пощастило утримати й рубіж річки Дон до сходу від гирла р. Манич; рішучі бої тут розпочалися ще з 21 липня, з часу пересування в той район головних сил 4-ї німецької танкової армії. Війська радянської 51-ї армії генерал-майора Труфанова при обороні на широкому фронті, не мали змоги перешкодити супротивнику переправитися через водну перепону. Частини XXXXVIII та ХХХХ танкових корпусів на вечір 24 липня змогли захопити невеличкі плацдарми південніше Роздорської та Цимлянської і відносно великий на південь від Ніколаєвської. Звідси 3-тя танкова дивізія Брейта просунулася на південному напрямку до р. Сал та навіть спромоглася переправитися на її південний бік.
До 25 липня 12-та та 18-та армії розвернули фронт оборони на р. Дон — на нижній річки течії були розгорнуті у фронт чотири радянські армії — від Верхньо-Курмоярської до німецького плацдарму на південь від Ніколаєвської 51-ша армія в складі Південного фронту, слідуючи далі на захід до гирла р. Манич 37-ма армія, разом з окремими з'єднаннями та частинами 51-ї армії, котрі були відрізаними від тіла армії після висунення на противника в район р. Сал. Частиною фронтової оборони від гирла Манича до Ольгінської опікувалася 12-та армія: 4-та, 261-ша та 353-тя стрілецькі дивізії, проте боєздатність цих армій у зв'язку з їх малочисельністю та поганеньким озброєнням була досить сумнівною. Частини 56-ї та рештки 24-ї армій продовжували «планомірно» відступати з північного берегу Дону на південь, по тому направлялися до тилу для доукомплектування. Загальна чисельність Південного фронту у даному часі була меншою за 100,000 вояків.
Після отримання Директиви № 45 Лістом та Вейхсом було розпочато перегрупування німецьких військ з кавказького відтинку на сталінградський; у часі з 23 по 25 липня зі складу групи армій «А» в групу армій «Б» передавалися XXIV та XXXXVIII танкові корпуси та дві танкові дивізії — 23-тя й 24-та. За ними рушили незабаром й 14-та та 16-та танкові і 29-та моторизована дивізії, в групу армій «Б» також направлялася похідним порядком 8-ма італійська армія; по цьому в резерв відводився ХІ танковий корпус 17-ї армії і теж похідним порядком направлявся в сталінградському напрямку.
На 1 липня 1942 в складі 9-ї армії рахувалися 51, 81, 106, 140, 255, 296, 318-та та 33-тя стрілецькі дивізії, в складі 38-ї армії — 162, 199, 242, 277, 278-ма та 304-та стрілецькі дивізії. Станом на 1 серпня 1942 року в 9-й армії є: 51, 81, 106, 140, 242 та 318-та дивізії. В складі переформованої в 1-шу танкову армію 38-ї армії знаходяться 131-ша та придана 399-та стрілецькі армії. 162-га, 199-та, 277-ма, 278-ма та 304-та стрілецькі дивізії «зникли» в «котлі» під Міллерово.
Примітки
- Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 21 жовтня 2012.
- Среднемесячная численность немецких армий в 1941—42 гг.
- Мюллер-Гиллебранд Б. Сухопутная армия Германии 1933—1945 гг. Издательство «Изографус» Москва, 2002. С.333
- Thomas L. Jentz. Panzertruppen 1933—1942. Shiffer Military History, Atglen, PA, 1996, pp. 236—239
- М. Коломиец, А. Смирнов. Бои в излучине Дона. 28 июня — 23 июля 1942 года. М.: Стратегия КМ, 2002. С. 7.
- Россия и СССР в войнах ХХ века: Статистическое исследование. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. С. 278
- Мюллер-Гиллебранд Б. Сухопутная армия Германии 1933—1945 гг. Издательство «Изографус» Москва, 2002. С.350
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2012.
- Россия и СССР в войнах ХХ века: Статистическое исследование. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. Сс. 278, 484
Джерела та література
- О. В. Буцько. Воронезько-Ворошиловградська операція [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 633. — .
Посилання
- інститут історії України [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Воронежско-Ворошиловградская оборонительная операция, 28 июня — 24 июля 1942 г. [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voro nezko Voroshilovgra dska opera ciya masshtabna bitva SRSR i krayin nacistskogo bloku na pivdennomu napryamku nimecko radyanskoyi vijni u chervni lipni 1942 roku Z nimeckoyi storoni chastina operaciyi Blau Voronezko Voroshilovgradska operaciya Operaciya Blau Nimecko radyanska vijna Karta Voronezko Voroshilovgradskoyi operaciyi Karta Voronezko Voroshilovgradskoyi operaciyi Data 28 chervnya 24 lipnya 1942 Misce Pivdennij flang radyansko nimeckogo frontu Rezultat rishucha peremoga vijsk Vermahtu Teritorialni zmini ostatochno nimeckimi vijskami okupovana shidna Ukrayina chastina Rostovskoyi oblasti plosha mizh richkami Don ta Siverskij Donec Storoni Tretij Rejh Korolivstvo Italiya Rumunske korolivstvo Persha slovacka respublika Ugorske korolivstvo SRSR Komanduvachi V List E fon Klejst G Got M fon Vejhs P Dumitresku Gustav Yani I Gariboldi Timoshenko S K Malinovskij R Ya Golikov P I Chibisov N Ye Rokossovskij K K Vatutin M F Vijskovi formuvannya Grupa armij Pivden do 9 lipnya 1942 Grupa armij B Armijska grupa Vejhs 2 ga armiya 4 ta tankova armiya 2 ga ugorska armiya 7 j armijskij korpus 55 j armijskij korpus 6 ta armiya Grupa armij A 17 ta armiya 1 sha tankova armiya 3 tya rumunska armiya Lyuftvaffe 8 j povitryanij korpus Bryanskij front Voronezkij front Stalingradskij front z 12 lipnya 1942 Pivdenno Zahidnij front Pivdennij front Vijskovi sili do pochatku operaciyi 56 5 nimeckih divizij z yakih 36 pihotnih 3 visuvalisya z rezervu OKH 5 diviziyi ohoroni 9 tankovih 6 motorizovanih ta 1 motorizovana brigada v grupi armij Pivden 2 ga ugorska armiya 9 legkih 1 tankova 1 diviziya ohoroni 2 italijskih korpusi 5 divizij 1 visuvalasya z rezervu 2 rumunskih korpusi 5 divizij z yakih 3 pihotnih ta 2 kavalerijski 1 slovacka diviziya Zagalom 56 5 nimeckih divizij ta 22 diviziyi krayin Osi blizko 1 3 mln o s v suhoputnih vijskah 975 2 tis v 1 j tankovij 2 j 4 j tankovij 6 j ta 17 j nimeckih armiyah 1495 tankiv 1 584 tanka bilsh 150 shturmovih garmat 1 200 litakiv do pochatku operaciyi 68 strileckih ta 6 kavalerijskih divizij 6 tankovih korpusiv 14 strileckih 3 motostrileckih ta 20 tankovih brigad 6 UR 1 31 mln o s vvedeno v hodi operaciyi 4 tankovih korpusa 20 divizij Vtrati Zagalni vtrati 70 6 tis vijskovi vtrati protyagom lipnya v grupah armij A i B 57 381 bojovi vtrati 10 711 zagiblih 44 412 poranenih 2 258 zniklih bezvisti Vtrati soyuznikiv Nimechchini nevidomi Zagalni vtrati 568 347 o s z nih 370 522 zagiblih ta zniklih bezvisti 488 6 tis od stril zbroyi 2 436 tankiv ta SAU 1371 garmat ta minometiv 783 bojovih litakiv Zovnishni zobrazhennya Karta Voronezko Voroshilovgradskoyi operaciyi Oboronna operaciya radyanskih vijsk Bryanskogo Voronezkogo z 7 lipnya Pivdenno Zahidnogo do 12 lipnya i Pivdennogo frontiv provodilasya v period z 28 chervnya po 24 lipnya z metoyu vidbittya nastupu protivnika na voronezkomu i voroshilovgradskomu napryamkah Naprikinci chervnya 1942 roku radyanski vijska pislya travnevih i chervnevih boyiv oboronyalisya na Bryanskomu fronti 3 tya 48 ma 13 ta i 40 va armiyi 2 ga povitryana armiya general lejtenanta Golikova P I u 350 km smuzi vid Byelova do verhiv yiv r Sejm na Pivdenno Zahidnomu fronti 21 sha 28 ma 38 ma 9 ta i 57 ma armiyi 8 ma povitryana armiya marshala Radyanskogo Soyuzu Timoshenko S K u 300 km smuzi vid verhiv yiv Sejmu do Krasnogo Limanu pivdenno shidnishe Izyuma na Pivdennomu fronti 37 ma 12 ta 18 ta 56 ta i 24 ta armiyi 4 ta povitryana armiya general lejtenanta Malinovskij R Ya u 250 km smuzi vid Krasnogo Limanu do Taganrozkoyi zatoki shidnishe Taganroga Do pochatku nastupu protivnika radyanski vijska ne vstigli popovniti zaznani v poperednih boyah vtrati zakripitisya na zajnyatih rubezhah i stvoriti micnu oboronu Operaciya skladalasya z 2 h chastin oboronna operaciya Bryanskogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv u voronezkomu napryamku 28 chervnya 6 lipnya 1942 oboronna operaciya vijsk Pivdenno Zahidnogo ta Pivdennogo frontiv na velikomu zgini Donu ta v Donbasi 7 24 lipnya 1942 Pochatok operaciyiOboronna operaciya Bryanskogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv v voronezkomu napryamku 28 chervnya 6 lipnya 1942 28 chervnya 1942 roku rozpochalasya Voronezko Voroshilovgradska oboronna operaciya vijsk Bryanskogo Voronezkogo Pivdenno Zahidnogo i Pivdennogo frontiv z metoyu vidbittya atak nacistskih vijsk grupi armij Vejhs ta 6 yi armiyi 97 divizij 900 tis osib 1 2 tis tankiv ta artileriyi 1640 bojovih litakiv yaki perejshli v generalnij nastup operaciya Blau Do skladu vijsk sho nastupali vhodili 4 ta tankova armiya Gota 2 ga ugorska armiya generala Gustava Yani Radyanski vijska yaki mali taku zh kilkist lyudej ta tankiv postupalisya protivniku v artileriyi ta aviaciyi rozgornuli zapekli oboronni boyi na livomu krili Bryanskogo frontu pragnuchi ne dopustiti vihodu protivnika do Volgi i na Kavkaz Golovnij udar po silam Chervonoyi armiyi buv nanesenij po livoflangovij 15 j strileckij diviziyi 13 yi armiyi 60 j ta 121 j strileckim diviziyam 40 yi armiyi Na fronti 45 km u pershomu esheloni nastupali 2 tankovi 3 pihotni ta 2 motorizovani diviziyi sho jshli spilno z XXIV j motorizovanim j XLVIII j tankovim korpusami Z povitrya atakuvali najdosvidchenishij v spravah vzayemodiyi z nazemnimi vijskami VIII j aviakorpus Volframa fon Rihtgofena Do kincya dnya XLVIII korpusu vdalosya prorvati radyansku oboronu mizh 13 yu ta 40 yu armiyami j prosunutisya na 8 15 km na shid ta vijti do kincya dnya na rubizh Gremyacha r Tim Stavka VGK 28 chervnya dlya posilennya Voronezkogo frontu napravila 4 j ta 24 j tankovi korpusi iz skladu Pivdenno Zahidnogo frontu ta 17 j tankovij korpus z rezervu Stavki V rajoni Voronezha na posilennya frontu peredavalisya chotiri vinishuvalnih ta tri shturmovih aviacijni polki Komanduvach Bryanskim frontom virishiv strimati nimeckij nastup na rubezhi richki Kshen i dav vkazivki dlya perekinennya na dilyanci prorivu 16 go tankovogo korpusa odnochasno vin nakazav zoserediti 17 j tankovij korpus Feklenka v rajoni Kastornogo a 4 j Mishulina ta 24 j tankovi korpusa Badanova v rajoni Starogo Oskola ta silami cih dvoh korpusiv pidgotuvati kontrudari v pivnichno zahidnomu ta pivnichnomu napryamkah na posilennya 40 yi armiyi peredavalisya z rezervu frontu 115 ta ta 116 ta strilecki brigadi Protyagom 29 chervnya livoflangovi formuvannya radyanski 13 yi armiyi veli vperti boyi ta strimuvali nastup na zaliznichnij liniyi Livni Marmizhi a sili pravogo flangu 40 yi armiyi na richci Kshen V rajoni Rakova 24 j tankovij diviziyi Gejma vdalosya prorvati drugu liniyu oboroni 40 yi armiyi ta prodovzhiti nastup v napryamku Gorshechnogo Poyava grupi nimeckih tankiv bilya roztashuvannya shtabu 40 yi armiyi pid Gorshechnim viklikala dezorganizaciyu kerivnictva komanduvach armiyeyu general lejtenant Parsegov zi shtabom polishivshi chastinu dokumentiv pereyihali na pivdennij shid vid Kastornogo Nezabarom general Parsegov buv perevedenij na Dalekij Shid Za 2 dni nastupu 4 j tankovij armiyi G Gota vdalosya prorvati oboronu vijsk Bryanskogo frontu mizh 13 yu ta 40 yu armiyami j prosunutisya na glibinu do 35 45 km Cej proriv uskladniv stanovishe na livomu krili Bryanskogo frontu odnak v rajoni Volova Kastornogo j Starogo Oskola visuvalisya chotiri radyanskih tankovih korpusi Prote zoseredzhennya 4 go j 24 go korpusiv vidbuvavsya povilno a u 17 go tankovogo korpusu sho perevozivsya zalizniceyu vidstali tili j chastini zalishilisya bez paliva Komanduvach Bryanskim frontom F Golikov v umovah glibokogo prorivu na voronezkomu napryamku virishiv vidvesti vijska 40 yi armiyi na rubizh r Kshen Bistrec Arhangelske Odnak Stalin z cim ne pogodivsya i vkazav Golikovu sho proste vidvedennya vijsk 40 yi armiyi na nepidgotovlenij rubizh mozhe peretvoritisya na bezladnu vtechu Dlya organizaciyi pershogo velikogo kontrudaru u vidpovid z chasu nastupu na voronezkomu napryamku novih nimeckih tankovih chastin radyanska Stavka deleguvala Vasilevskogo O M Z metoyu rozbittya chastin XLVIII go tankovogo korpusa yaki probilisya v napryamku Gorshechnogo umisne stvorilasya operativna grupa pid komanduvannyam nachalnika bronetankovih ta mehanizovanih vijsk Chervonoyi armiyi general lejtenanta tankovih vijsk Fedorenka U cyu grupu uvijshli 4 j 24 j ta 17 j tankovi korpusi Yih metoyu stavilosya 24 mu j 4 mu tankovim korpusam zavdati udari u vidpovid z rajonu Starogo Oskolu na pivnich a 17 tu tankovomu z rajonu Kastornogo v pivdennomu skeruvanni Odnochasno zgidno z dumkoyu keruyuchogo frontom gotuvalisya udari u vidpovid 1 m tankovim korpusom Katukova z rajonu Livni na pivden vzdovzh zaliznici Livni Marmizhi ta 16 m tankovim korpusom Pavelkina z rajonu Volovo na pivden vzdovzh shidnogo berega r Kshen Korpusi vstupali v bij ne odnochasno 4 j tankovij korpus 30 chervnya 24 j tankovij korpus ta 17 j 2 lipnya Panuvannya v povitri aviaciyi fon Rihtgoffena ne davala mozhlivosti po spravzhnomu ociniti radyanskim vijskam sili supernika Naspravdi proti 4 go 16 go 17 go ta 24 go tankovih korpusiv buli 3 tankovi 9 ta 11 ta ta 24 ta ta 3 motorizovani Velika Nimechchina 16 ta ta 3 tya diviziyi Tobto proti 5 razom iz korpusom Katukova yakij bivsya z pihotoyu LV go korpusu radyanskih samostijnih tankovih z yednan protivnik vistaviv 6 divizij Pri comu slabkij v artilerijskomu vidnoshenni 17 j korpus Feklenka buv zmushenij atakuvati elitnu Veliku Nimechchinu SAU StuG III yakoyi mogli legko rozstrilyuvati radyanski tanki z svoyih 75 mm garmat V litnij kampaniyi 1942 pid Voronezhem vidbulosya viprobuvannya novoyi nimeckoyi bronetehniki Ostatochno rozviyalisya namiri radyanskogo komanduvannya organizuvati kontrudar grupoyu Fedorenka koli pochavsya nastup 6 yi armiyi Paulyusa na pravomu krili Pivdenno Zahidnogo frontu Perejshovshi v nastup 30 chervnya z rajonu Vovchanska 6 ta armiya prorvala radyansku oboronu mizh 21 yu i 28 yu armiyami Rozvivayuchi nastup v napryamku na pivnichnij shid VIII armijskij ta HHHH j motorizovanij korpusi do vechora 2 lipnya vijshli na rubizh Skorodne Chernyanka r Oskil Do kincya dnya 2 lipnya obstanovka na voronezkomu napryamku rizko pogirshilasya vijska livogo krila 40 yi armiyi v skladi troh divizij ta dvoh brigad opinilisya v otochenni V napryamku Voronezha z rezervu Stavki VGK napravleno Korchagina odnochasno bulo virisheno dlya kontrudaru vikoristati 5 tu tankovu armiyu Lizyukova peregrupuvavshi yiyi z rajonu Yefremova Tulska oblast v napryamku pivdennishe Yelcya dlya udaru po flangu j tilu nimeckih sil nastupayuchih na Voronezh Na posilennya 5 yi tankovoyi armiyi Stavka VGK napravlyala dodatkovo z Kalininskogo frontu 7 j tankovij korpus Rotmistrova 2 lipnya rozvivayuchi nastup na pivnichnij shid nimecki vijska do kincya dnya prorvali oboronu radyanskih vijsk v glib do 80 km ta prosunulis do Volkonivki Voronezkoyi oblasti Chastina sil 40 yi ta 21 yi radyanskih armij potrapili v otochennya Stvorilasya zagroza vihodu voroga do Donu i zahoplennya nim Voronezha Z ranku 3 lipnya nimecki sili prodovzhuvali rozvivati nastup armijska grupa Vejhs golovnij udar spryamovuvala z rajonu Kastorne Gorshechne na Voronezh visuvayuchi chastinu svoyih sil na liniyu Livni Terbuni 6 ta nimecka armiya silami HHHH go motorizovanogo korpusu rozvivala nastup z rajonu Novogo Oskolu ta Volokonivki v pivnichno shidnomu napryamku Livoflangovij XXIX j armijskij korpus 6 yi nimeckoyi armiyi ruhavsya osnovnimi silami vid Skorodnogo na Starij Oskil v okolicyah yakogo vidbulosya poyednannya z chastinami 2 yi ugorskoyi armiyi cim samim zamknulosya kilce navkolo shesti livoflangovih divizij 40 yi armiyi ta pravogo krila 21 yi armiyi Sili dvoh radyanskih armij potrapivshi v otochennya buli zmusheni prorivatisya okremimi pidrozdilami ta chastinami pri poganomu postachanni boyepripasiv vidsutnosti yedinogo komanduvannya zbrojnih sil ta sporadichnomu kerivnictvi komanduvachiv armiyami Utvorilisya dva osnovnih kotli yaki buli nevdovzi znisheni na pivnich vid Harkova ta u Rostovskij oblasti Ugorski vijska razom z 4 yu tankovoyu armiyeyu pochali nastup na Voronezh i vzhe 4 lipnya pochalisya boyi na pidstupah do Voronezha a 5 lipnya 24 ta tankova diviziya XXXXVIII go tankovogo korpusa armiyi Gota forsuvavshi richku Don uvirvalasya v zahidnu chastinu Voronezha Pivnichnishe 24 ta radyanska armiya forsuvala Don i utvorila 2 placdarmi diviziya Velika Nimechchina Proriv v glibinu buv nastilki potuzhnim sho vzhe 7 lipnya bulo zahopleno pravij bereg Voronezha zavdannya pershoyi fazi nimeckimi silami bulo vikonano Vzhe 5 lipnya Vejhsu bulo nakazano vivilnyuvati ruhomi z yednannya 4 yi tankovoyi armiyi v rajoni Voronezha ta perekidati yih na pivden Kontrudar radyanskoyi 5 yi armiyi Pered tim yak potuzhnosti 4 yi tankovoyi armiyi Gota zgidno z planom Blau rushili na pivden vzdovzh livogo beregu Donu bulo provedeno kontrudar radyanskih vijsk silami 5 yi tankovoyi armiyi 5 ta tankova armiya sho jshla v rajon Voronezha bula odnim z dvoh z yednan 3 yi ta 5 yi yaki formuvalisya zgidno z direktivoyu Stavki VGK vid 25 travnya 1942 Komanduvachem 3 yi tankovoyi armiyi buv priznachenij general lejtenant Romanenko a 5 yu tankovoyu armiyeyu general major Lizyukov Do skladu 5 yi tankovoyi vvijshli 2 j ta 11 j tankovi korpusi 19 ta okrema tankova brigada 340 va strilecka diviziya odin polk 76 mm garmat gvardijskij minometnij polk ustanovok RS M 8 ta M 13 V skladi nimeckogo bula nayavna vazhka artileriya vid 100 mm garmat do 210 mm mortir Uvecheri 3 lipnya z yednannya 5 yi tankovoyi armiyi zakinchuvali zoseredzhennya na pivnich vid Yelcya Vnochi na 4 lipnya komanduvach armiyi Lizyukov otrimav z Moskvi direktivu otrimavshi nakaz na provedennya udaru v napryamku Zemlyansk Hohol za 35 km na pivdennij zahid vid Voronezha dlya zahoplennya komunikacij tankovogo ugrupuvannya protivnika sho prorvalosya do richki Don na Voronezh ta diyami v tilu zirvati perepravu cherez Don Z oglyadu na pospih armiya Lizyukova vstupila u bij okremimi chastinami Pershimi 6 lipnya buv vvedenij u bij 7 j tankovij korpus zgodom 8 lipnya 11 j tankovij korpus ta 10 lipnya 2 j tankovij korpus korpusi vstupali v bij bez poperednoyi rozvidki ta ne provodyachi povnogo rozzoseredzhennya vgruzayuchi u bolotistomu richishi Suhoyi Verejki Kontrudar radyanskoyi 5 yi tankovoyi armiyi buduvavsya na pershopochatkovo nevirnomu sudzhenni pro te sho nastupayuchi nimecki tankovi korpusi budut ruhatisya dali cherez Don i Voronezh na shid Vidpovidno zamist harakternogo dlya nastupu roztyaguyuchogo flangi ruhu vpered nimecki chastini zupinilisya pered Donom na placdarmi bilya Voronezha i zajnyali oboronnu poziciyu Bilshe sotni ozbroyenih 60 mm garmatami tankiv 11 yi tankovoyi diviziyi buli serjoznim suprotivnikom dlya nastupayuchih radyanskih tankovih brigad i korpusiv v cih obstavinah tankova armiya Lizyukova pochala maksimalno zatrimuvati zminu nimeckih tankovih z yednan na pihotni Z metoyu vivilniti 4 tu tankovu armiyu nimecke komanduvannya napravilo pid Voronezh XXIX armijskij korpus 6 yi armiyi pri comu oslabivshi nastupalni mozhlivosti armiyi Paulyusa proti vijsk Pivdenno Zahidnogo frontu zmina postijno atakovanih divizij vidbuvalasya z velikimi skladnostyami zokrema 11 ta tankova diviziya na 340 vu pihotnu sho ne bula ranishe v boyah utvorena vnaslidok permanentnoyi mobilizaciyi Stanom na 5 lipnya na voronezkomu napryamku protivniku vdalosya prorvati oboronu radyanskih vijsk zaglibitisya na 150 170 km vijti na r Don u rajoni Voronezha i pivdennishe j obijti pravij flang vijsk Pivdenno Zahidnogo frontu 6 lipnya gitlerivci zahopili placdarm na livomu berezi Donu j znachnu chastinu Voronezha Podalshe yih prosuvannya zupinili organizovanim oporom radyanski vijska terminovo stvorenogo Voronezkogo frontu 60 40 6 ta zagalnovijskovi ta 2 ga povitryana armiyi pid komanduvannyam M Vatutina Tim samim buv zirvanij namir voroga otochiti chastinu z yednan Bryanskogo frontu na Voronezkomu napryami a potim i Pivdenno Zahidnij front proti yakogo diyali 6 ta i 1 sha tankova armiyi Organizacijni visnovki Dlya pokrashennya keruvannya vijskami sho diyali u voronezkomu napryamku rishennyam Stavki VGK 7 lipnya buv utvorenij Voronezkij front do skladu yakogo vklyucheni 60 ta kolishnya 3 tya rezervna armiya 40 a ta 6 ta kolishnya 6 ta rezervna armiya 17 j ta 24 j tankovi korpusi Komanduvachem frontom buv priznachenij general lejtenant Vatutin chlenom Vijskovoyi radi korpusnij komisar Susajkov nachalnikom shtabu general major Kazakov Golikov buv ponizhenij v posadi i priznachenij zastupnikom komanduvacha Voronezkim frontom Na novostvorenij front pokladalosya zavdannya prikrittya napryamkiv na Tambov i Borisoglyebsk Na vijskah Bryanskogo frontu sho skladavsya z 3 yi 48 yi 13 yi ta 5 yi tankovih armij pokladalasya vidpovidalnist po prikrittyu pivdennih pidstupiv do Moskvi Komanduvachem cim frontom u seredini lipnya buv priznachenij general lejtenant Rokossovskij chlenom Vijskovoyi radi polkovij komisar Shalin nachalnikom shtabu general major Malinin Boyi pid Voronezhem buli ryasnimi na kadrovi perestanovki sered vishogo komanduvannya Za nevdachu v organizaciyi kontrudaru silami 23 go tankovogo korpusu komanduvach 28 yu armiyeyu Ryabishev buv znyatij z posadi na ce misce priznachenij komandir 3 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu Kryuchonkin Organizacijni zmini vidbulisya i v kerivnictvi nimeckimi vijskami v pivdennij chastini radyansko nimeckogo frontu Zgidno z poperednim planom 7 lipnya 1942 roku grupa armij Pivden bula rozdilena na grupi armij A i B Grupu armij B sho mala u svoyemu skladi 4 tu tankovu Got 6 tu Paulyus ta 2 gu Vejhs 8 mu italijsku Gariboldi ta 2 gu ugorsku Yani ocholiv Fedor fon Bok Dlya grupi armij A z vesni 1942 gotuvavsya shtab pid kerivnictvom general feldmarshala Vilgelma Lista v pidporyadkuvannya grupi armij A peredavalisya 1 sha tankova armiya Klejst ta armijska grupa Ruoff 17 ta armiya ta 3 tya rumunska Zavershalna chastinaShe 6 lipnya Stavka VGK nakazala vidvesti Pivdenno Zahidnogo ta pravogo krila Pivdennogo frontiv na shid Ce peremishennya bulo prodiktovane glibokim ohoplennyam vijskami protivnika pravogo krila Pivdenno Zahidnogo frontu ta zoseredzhennyam silnogo ugrupuvannya v Donbasi proti pravogo krila Pivdennogo frontu Vidhid radyanskih vijsk na danij rubizh rozpochavsya v nich na 7 lipnya V toj zhe chas Stavka VGK pochala zoseredzhennya svizhih sil z metoyu posilennya oboroni na pidstupah do Stalingrada ta Kavkazu 7 lipnya za nakazom Stavki VGK vijska Pivdenno Zahidnogo i pravogo krila Pivdennih frontiv pochali vidhid na shid na rubizh Nova Kalitva Chuprinin Nova Astrahan Voronezkoyi oblasti ta Popasna Voroshilovgradskoyi oblasti Pochalasya Donbaska oboronna operaciya vijsk Pivdennogo 56 ta 18 ta 24 ta 12 ta armiyi 4 ta povitryana armiya i livogo krila Pivdenno Zahidnogo 37 ma 9 ta 38 ma 28 ma 57 ma armiyi 8 ma povitryana armiya frontiv Vijska protivnika grupa armij B 2 ga i 6 ta nimecki polovi i 4 ta tankova armiyi 2 ga ugorska armiya i grupa armij A nimecki 1 sha tankova i 17 ta polovi armiyi 8 ma italijska armiya Na livomu berezi serednoyi techiyi Donu vid Pavlovska do Veshenskoyi bula rozgornuta 63 tya armiya kolishnya 5 ta rezervna pid Stalingrad na dopovnennya do 7 yi rezervnoyi armiyi sho tam formuvalasya perekidalasya z rajonu Stalinogorska 1 sha rezervna armiya Komanduvachu Pivnichno Kavkazkim frontom bulo nakazano rozvernuti 51 shu armiyu po pivdennomu berezi Donu vid stanici Verhno Kurmoyarskoyi do Azova ta pidgotuvati cej rubizh do oboroni Nimecke komanduvannya prodovzhilo vikonannya viznachenogo planu ta rozgornulo nastup z metoyu otochennya ta znishennya osnovnih sil Pivdenno Zahidnogo frontu vikonannya ciyeyi zadachi provodilosya shlyahom nanesennya dvoh udariv odin z rajonu pivdennishe Voronezha silami 4 yi tankovoyi ta 6 yi armij grupi B ta drugogo z rajonu Slov yansk Artemivsk silami 1 yi tankovoyi armiyi grupi armij A v zagalnomu napryami na Millerovo Nezvazhayuchi na otrimanij nakaz pro vidhid radyanskih vijsk ta zatrimku tankovoyi armiyi Gota kontrudarami pid Voronezhem povnistyu uniknuti udaru nimeckogo kontrnastupu vijskam Pivdenno Zahidnogo frontu ne vdalosya V toj chas koli armiyu Gota radyanski vijska strimuvali HHHH j tankovij korpus 6 yi armiyi Paulyusa ne mav silnogo strimuyuchogo suprotivnika Na toj chas do skladu HHHH go tankovogo korpusu vhodili 3 tya i 23 tya tankovi diviziyi 29 ta motorizovana 100 ta yegerska ta 336 ta pihotna diviziyi HHHH korpus vdariv po pravomu krilu Pivdenno Zahidnogo frontu sho perejshlo do oboroni na pivdennomu berezi richki Chorna Kalitva vid Novoyi Kalitvi do 9 ta gvardijska 199 ta ta 304 ta strilecki diviziyi sho vidijshli na cej rubizh ne vstigli zorganizuvati nadijnu oboronu i buli vidkinuti v hodi nimeckogo kontrnastupu Gitlerivski vijska rozshirili na voronezkomu napryamku proriv do 300 km i gliboko ohopili z pivnochi vijska Pivdenno Zahidnogo frontu namagayuchis yih otochiti Pislya zapeklih boyiv radyanski vijska zalishili rajonni centri Liman misto ta Yama Stalinskoyi oblasti 8 lipnya pid chas zapeklih boyiv radyanski vijska zalishili rajonni centri Nizhnyu Duvanku Pokrovske Troyicke Voroshilovgradskoyi oblasti Borovu Harkivskoyi oblasti 9 lipnya grupa armij Pivden bula rozdilena na dvi grupi armij A i V Feldmarshalu fon Boku bulo doruchene ocholiti grupu armij V 2 A 6 A 4 TA ta 2 ga ugorska armiya Nastupnimi dnyami golovni sili jogo grupi armij vtyagnulisya v bitvu za Voronezh todi yak Gitler vimagav vid fon Boka osnovni zusillya zoserediti na Stalingradskomu napryamku Ale feldmarshal proignoruvav nakaz fyurera vvazhayuchi sho spochatku potribno zabezpechiti svoyi flangi i lishe pislya cogo pochati nastup na Stalingrad Bilsh togo vin piddav kritici plan Gitlera zgidno z yakim flangi jogo udarnogo ugrupuvannya pid chas nastupu povinni buli prikrivati nenadijni na dumku fon Boka vijska soyuznikiv rumuni ugorci italijci Togo zh dnya pislya zapeklih boyiv radyanski vijska zalishili rajonni centri Lozno Oleksandrivku Markivku Svatove Voroshilovgradskoyi oblasti 10 lipnya pid chas vazhkih krovoprolitnih boyiv radyanski vijska zalishili rajonni centri Bilokurakine Biloluck Kantemirovku Kreminnu Lisichansk Mistki Novu Astrahan Novopskov Voroshilovgradskoyi oblasti 7 lipnya v rozpali boyiv pid Voronezhem HHHH j tankovij ta VIII j armijskij korpusi armiyi Paulyusa forsuvali richku Chorna Kalitva ta rozvivayuchi nastup na pivdennij shid 11 lipnya vijshli v rajon Kantemirivki Peredovi z yednannya 4 yi nimeckoyi tankovoyi armiyi vivedeni 9 lipnya z boyiv v rajoni Voronezha prosuvalis vzdovzh berega Donu na pivden za udarnim ugrupuvannyam 6 yi nimeckoyi armiyi Na kinec 11 lipnya voni dosyagli rajonu Rossoshi Osnovni sili Pivdenno Zahidnogo frontu ohopleni suprotivnikom z pivnichnogo shodu ta shodu j atakovani z frontu buli zmusheni vesti vazhki boyi pivdennishe ta na pivdennij zahid vid Kantemirivki bez spoluchennya zi shtabom frontu 11 lipnya vijska pravogo krila i centra Pivdennogo frontu vidijshli na rubizh Starobilsk Voroshilovsk Krasnij Luch Voroshilovgradskoyi oblasti gitlerivci zahopili rajonnij centr Milove 12 lipnya radyanski vijska zalishili rajonni centri Novoajdar Slov yanoserbsk Starobilsk U zv yazku z tim sho shtab Pivdenno Zahidnogo frontu sho z 7 lipnya perebuvav v misti Kalach za 180 km na pivdennij shid vid Voronezha i faktichno stav vidirvanim vid vijsk frontu jogo 57 ma 28 ma 38 ma ta 9 ta armiyi peredayutsya v sklad Pivdennogo frontu Malinovskogo de bulo vidnosno spokijno Sili pravogo krila i centru frontu z 7 po 11 lipnya vidhodyat pid prikrittyam na rubizh Taganroga Nimecke kerivnictvo gotuvalo operaciyu za shemoyu visadki v Kerchi i Feodosiyi u grudni 1941 roku 11 lipnya Gitlerom bula pidpisana Direktiva OKV 43 yakoyu planuvalosya zahopiti morskim desantom Anapu i Novorosijsk Chornomorskij flot mav buti nejtralizovanij silami Lyuftvaffe Nastupnimi diyami mali buti prohodzhennya po pivnichnih shilah Kavkazkih gir desantovanih vijsk do naftovih rodovish Majkopa a beregom Chornogo morya do Tuapse Mizh pravim flangom Pivdennogo frontu i livim flangom Pivdenno Zahidnogo bula proriha shirinoyu v kilka desyatkiv kilometriv Tudi vidrazu zh rushili spoluchennya suprotivnika Z metoyu vidrizati shlyahi vidhodu na shid usomu ugrupuvannyu radyanskih vijsk diyuchih v Donbasi potenciyuvalisya zusillya 1 yi ta 4 yi nimeckih tankovih armij V sklad 4 yi tankovoyi armiyi Gota z 13 lipnya peredavavsya z 6 yi armiyi Paulyusa nastupayuchij na Millerovo HHHH j tankovij korpus Na chas provedennya operaciyi proti donbaskogo ugrupovannya radyanskih vijsk obidvi tankovi armiyi perepidporyadkovuyutsya skladu grupi armij A 13 lipnya sili Chervonoyi armiyi polishili rajonni centri Bilovodsk Verhnoteple Yevsug i Komunarsk Voroshilovgradskoyi oblasti 14 lipnya kontrudarom dvoh tankovih korpusiv i dvoh strileckih divizij Pivdenno Zahidnogo frontu bulo zupinene prosuvannya protivnika na shid za 35 km shidnishe Vovchanska odnak radyanski vijska zalishili rajonnij centr Ivanivku Voroshilovgradskoyi oblasti V toj chas yak HHHH j tankovij korpus vidrizav 9 j ta 38 j armiyam shlyah na shid III tankovij korpus fon Makenzena 1 yi tankovoyi armiyi vklinivsya mizh 9 yu armiyeyu todi she Pivdenno Zahidnogo frontu ta 37 yu armiyeyu Pivdennogo frontu Bilya hutora Vodyanij 15 lipnya nimecka 14 ta tankova diviziya III tankovogo korpusu spoluchilasya z nastupayuchimi yij nazustrich z yednannyami HHHH tankovogo korpusu kilce otochennya navkolo vijsk 9 yi 38 yi ta chastini sil 24 yi armij zamknulosya v rajoni Millerovo Prote vijska 9 yi ta 38 yi armij z pereminnim uspihom prodovzhuvali prorivatisya z otochennya 15 lipnya za nakazom Stavki VGK vijska Pivdennogo frontu pochali vidhid na Don shob uniknuti otochennya Z yednannya 24 yi armiyi general lejtenanta Smirnova sho prosuvalisya z rezervu Pivdennogo frontu v rajon Millerovo buli zmusheni vidrazu vstupiti v bij z chastinami HHHH ta III tankovih korpusiv sho utvorili zovnishnij front otochennya v rajoni Millerovo Udarami tankovih divizij 24 ta tankova armiya bula vidkinuta na pivden ta pivdennij shid Stavka VGK nakazala komanduvachu Pivdennogo frontu Malinovskomu vidvesti vijska frontu za Don v jogo nizhnij techiyi Pivdennij front pidpadaye v carinu vidpovidalnosti Budonnogo oboronu Stavka doruchila organizuvati u vzayemodiyi z 51 yu armiyeyu Pivnichno Kavkazkogo frontu Malinovskomu doruchalosya organizuvati oboronu po pivdennomu beregu Donu vid Verhno Kurmoyarskoyi do Batajska ta dali po oboronnomu rubezhi pidgotovlenomu na pivnichnih pidhodah do Rostova na Donu Vidhid Pivdennogo frontu za Don rozpochavsya vnochi na 16 lipnya na dilnici Rozdorska Rostov na Donu 16 lipnya radyanski vijska zalishili rajonnij centr Stanichno Luganske i Popasnu Doki Pivdennij front namagavsya vryatuvati hocha b chastinu vidrizanih vijsk livogo krila Pivdnenno Zahidnogo ostannij 12 lipnya perejmenovanij v Stalingradskij V jogo sklad uvijshli 21 sha armiya iz starogo skladu Pivdenno Zahidnogo frontu ta 63 tya kolishnya 5 ta rezervna 62 ga kolishnya 7 ma rezervna i 64 ta kolishnya 1 sha rezervna V sklad 62 yi armiyi vhodili 33 tya gvardijska 192 147 184 196 j 181 sha strilecki diviziyi V sklad 63 yi armiyi 14 ta gvardijska 1 153 127 ta 203 tya strilecki diviziyi V sklad 64 yi 131 229 29 18 214 ta 112 ta strilecki diviziyi Keruvannya perejmenovanogo frontu zalishalosya poperednim komanduvach marshal Timoshenko chlen Vijskradi Hrushov nachalnik shtabu general lejtenant Bodin 17 lipnya v sklad Stalingradskogo frontu vklyuchayutsya takozh armiyi vid yakih pozalishalisya odni shtabi 28 57 ta 38 ma 17 lipnya chastinami nimeckih 17 yi ta 1 yi tankovoyi armij bulo zahopleno Lugansk a takozh rajonni centri oblasti Oleksandrivku Uspenku chim bulo zaversheno opanuvannya promislovo vazhlivimi oblastyami Donbasu Nevdachi pid Harkovom sho shilno jshli odna za drugoyu ta vidhid do Stalingrada vtrata divizij v kotli pid Millerovo primusili VGK zmistiti Timoshenka vid keruvannya Stalingradskim frontom na jogo misce priznacheno general lejtenanta Gordova kotrij do cogo keruvav 21 yu armiyeyu Najbilsh slabkim viyavivsya rostovskij vidtinok frontu kotrij zajmavsya 56 yu armiyeyu v zasobah oboronnih armiya volodila p yatma strileckimi diviziyami poridilimi v poperednih boyah dvi strilecki boigadi ta sim kulemetnih bataljoniv 70 o ta 158 o ukriplenih rajoniv Do cogo zlu rol vidigrala i vidsutnist velikih vodotokiv sho mogli b stati opornimi liniyami she 16 lipnya 22 ga tankova diviziya korpusa fon Makenzena zahopila bilya Perebijnogo placdarm na pivdennomu berezi Dincya Vidstupayuchi radyanski vijska pidrivali za soboyu mosti ale zahoplennya placdarmu dozvolilo nastupayuchim proklasti perepravu sposobom pontonnogo mostu I po comu naplavnomu pontoni perebralisya nimecki 14 ta ta 22 ga diviziya nezvazhayuchi na sprobi 17 19 lipnya bronetankovoyi grupi Pivdennogo frontu pid orudoyu Shtevnyeva ta 3 o gvardijskogo strileckogo korpusu general majora Zamerceva likivduvati placdarm 18 lipnya pid chas zapeklih boyiv radyanski vijska zalishili rajonni centri Bokovo Antracit Novosvitlivku i Rovenki Voroshilovgradskoyi oblasti V seredini lipnya Stalingradskij front otrimav svoyeridnu korotkochasnu peredishku cherez spovilnennya nastupu 6 yi armiyi Paulyusa Pislya viluchennya HHHH tankovogo korpusu zi skladu armiyi ta peredannya v pidporyadkuvannya Gotu armiya Paulyusa suttyevo vtratila shturmovu silu Osnovni zusillya tankovimi armiyami fon Klejsta ta Gota nimecke komanduvannya zoseredilo na dovershenni rozgromu chastin Pivdennogo frontu kotri vidijshli za Don Na podalshu perspektivu Stalingradskomu frontu ce ne vishuvalo nichogo horoshogo rozbivshi chastini sho vidijshli za Don dvi nimecki tankovi armiyi mogli vdariti v napryamku Stalingradu Nastup 14 yi ta 22 yi tankovih divizij z placdarmu bilya Perebijnogo pochavsya 19 lipnya gitlerivski vijska prorvali oboronu vijsk Pivdennogo frontu na zahid vid Rostova na Donu ohopili misto pivkilcem i rozvili nastup do pereprav cherez Don V cej chas u skladi Pivdennogo frontu buli povnistyu vidsutni samostijni tankovi odinici 24 j tankovij korpus Badanova kotrij formuvavsya vesnoyu 1942 v prifrontovij smuzi Pivdennogo frontu vidbuv pid Voronezh tam na dovshij chas i zalishivsya kerivnictvo frontu moglo spiratisya lishe na chastini ta z yednannya pihoti 20 lipnya pislya zapeklih krovoprolitnih boyiv radyanski vijska zalishili m Krasnodon Hodom u vidpovid nimecke komanduvannya na napryami zibralo praktichno vsi tankovi z yednannya kotri buli vidileni dlya provadzhennya litnogo nastupu v comu chisli i perevedena do Rostova motorizovana 16 ta diviziya ta motorizovana diviziya Velika Nimechchina Kerivnictvo Pivdennogo frontu doruchaye oboronu Rostovskogo ukriplenogo rajonu 56 j armiyi general majora Nikisheva reshta diyezdatnih sil vidvodyatsya za Don Pri comu postupaye nakaz 37 j armiyi general majora Kozlova prijnyati oboronni rubezhi na pivdennomu berezi Donu vid Konstyantinivskoyi do girla richki Manich dlya posilennya velmi pobitoyi 51 yi armiyi 12 ta armiya general majora Grechka perevodilasya na pivden v okolici Manichskoyi 18 ta zh armiya general lejtenanta Kamkova do stanic Homutovskoyi ta Kagalnickoyi U frontovij zapas pid Batajskom perevodyat odnu strilecku diviziyu ta dvi strilecki brigadi z 56 yi armiyi 22 lipnya radyanski vijska zalishayut Sverdlovsk Vidbulasya povna okupaciya Ukrayini nimeckimi vijskami Ataka Rostovskogo ukriprajonu nastala vzhe rankom 22 lipnya a do kincya dnya tanki korpusu fon Makenzena uvijshli do peredmist Rostova 23 lipnya v cilyah nedopushennya forsuvannya protivnikom Donu pivdennishe Rostova komanduvach Pivdennim frontom nakazav 18 j armiyi a zgodom j 12 j armiyi rozvernutisya j zajnyati oboronu po livomu beregu Donu vid girla Manicha do Azova prote chas buv vzhe vtrachenij Nimecki sili viperedili manevr cih armij i 13 ta tankova armiya prorvalasya na pivden cherez Rostov perepravilasya Donom j zahopila placdarmi pid Batajskom 23 lipnya do Rostova pidijshla 125 ta pihotna diviziya vzhe 24 lipnya do boyu za Rostov na Donu pidtyaglisya 298 ma ta 73 tya pihotni diviziyi XXXXIX girskogo korpusu 25 lipnya Rostov buv polishenij radyanskimi vijskami 23 lipnya pobachila svit direktiva OKV 45 yaka nakazuvala viluchiti dva ruhomih z yednannya zi skladu grupi armij A z peredannyam v grupu armij B zalya prodovzhennya nastupu na Stalingrad odnochasovo zi skladu armij grupi A vivoditsya v rezerv Velika Nimechchina 11 j armiyi kotra po Direktivi OKV 43 mala visaditisya na Tamani dlya prishvidshennya nastupu na Kavkaz nakazuvalosya peremistitisya pid Leningrad zi vsiyeyu vazhkoyu artileriyeyu 24 lipnya zakinchilisya Voronezko Voroshilovgradska i Donbaska operaciyi Radyanski vijska vidijshli na 150 400 km zalishili Donbas silskogospodarski rajoni pravoberezhzhya Donu m Rostov na Donu Gitlerivci forsuvali r Don zahopili ryad placdarmiv na livomu berezi stvorili pryamu zagrozu Stalingradu i Pivnichnomu Kavkazu ale znishiti golovni sili Pivdenno Zahidnogo i Zahidnogo frontiv yim ne vdalosya Vtrati radyanskih vijsk u Voronezko Voroshilovgradskij operaciyi sklali bezpovorotni ponad 37 tis osib sanitarni ponad 19 tis osib V operaciyah brali uchast 1311 tis bijciv Naslidki Vijskam Chervonoyi armiyi ne poshastilo utrimati j rubizh richki Don do shodu vid girla r Manich rishuchi boyi tut rozpochalisya she z 21 lipnya z chasu peresuvannya v toj rajon golovnih sil 4 yi nimeckoyi tankovoyi armiyi Vijska radyanskoyi 51 yi armiyi general majora Trufanova pri oboroni na shirokomu fronti ne mali zmogi pereshkoditi suprotivniku perepravitisya cherez vodnu pereponu Chastini XXXXVIII ta HHHH tankovih korpusiv na vechir 24 lipnya zmogli zahopiti nevelichki placdarmi pivdennishe Rozdorskoyi ta Cimlyanskoyi i vidnosno velikij na pivden vid Nikolayevskoyi Zvidsi 3 tya tankova diviziya Brejta prosunulasya na pivdennomu napryamku do r Sal ta navit spromoglasya perepravitisya na yiyi pivdennij bik Do 25 lipnya 12 ta ta 18 ta armiyi rozvernuli front oboroni na r Don na nizhnij richki techiyi buli rozgornuti u front chotiri radyanski armiyi vid Verhno Kurmoyarskoyi do nimeckogo placdarmu na pivden vid Nikolayevskoyi 51 sha armiya v skladi Pivdennogo frontu sliduyuchi dali na zahid do girla r Manich 37 ma armiya razom z okremimi z yednannyami ta chastinami 51 yi armiyi kotri buli vidrizanimi vid tila armiyi pislya visunennya na protivnika v rajon r Sal Chastinoyu frontovoyi oboroni vid girla Manicha do Olginskoyi opikuvalasya 12 ta armiya 4 ta 261 sha ta 353 tya strilecki diviziyi prote boyezdatnist cih armij u zv yazku z yih malochiselnistyu ta poganenkim ozbroyennyam bula dosit sumnivnoyu Chastini 56 yi ta reshtki 24 yi armij prodovzhuvali planomirno vidstupati z pivnichnogo beregu Donu na pivden po tomu napravlyalisya do tilu dlya doukomplektuvannya Zagalna chiselnist Pivdennogo frontu u danomu chasi bula menshoyu za 100 000 voyakiv Pislya otrimannya Direktivi 45 Listom ta Vejhsom bulo rozpochato peregrupuvannya nimeckih vijsk z kavkazkogo vidtinku na stalingradskij u chasi z 23 po 25 lipnya zi skladu grupi armij A v grupu armij B peredavalisya XXIV ta XXXXVIII tankovi korpusi ta dvi tankovi diviziyi 23 tya j 24 ta Za nimi rushili nezabarom j 14 ta ta 16 ta tankovi i 29 ta motorizovana diviziyi v grupu armij B takozh napravlyalasya pohidnim poryadkom 8 ma italijska armiya po comu v rezerv vidvodivsya HI tankovij korpus 17 yi armiyi i tezh pohidnim poryadkom napravlyavsya v stalingradskomu napryamku Na 1 lipnya 1942 v skladi 9 yi armiyi rahuvalisya 51 81 106 140 255 296 318 ta ta 33 tya strilecki diviziyi v skladi 38 yi armiyi 162 199 242 277 278 ma ta 304 ta strilecki diviziyi Stanom na 1 serpnya 1942 roku v 9 j armiyi ye 51 81 106 140 242 ta 318 ta diviziyi V skladi pereformovanoyi v 1 shu tankovu armiyu 38 yi armiyi znahodyatsya 131 sha ta pridana 399 ta strilecki armiyi 162 ga 199 ta 277 ma 278 ma ta 304 ta strilecki diviziyi znikli v kotli pid Millerovo PrimitkiArhiv originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Srednemesyachnaya chislennost nemeckih armij v 1941 42 gg Myuller Gillebrand B Suhoputnaya armiya Germanii 1933 1945 gg Izdatelstvo Izografus Moskva 2002 S 333 Thomas L Jentz Panzertruppen 1933 1942 Shiffer Military History Atglen PA 1996 pp 236 239 M Kolomiec A Smirnov Boi v izluchine Dona 28 iyunya 23 iyulya 1942 goda M Strategiya KM 2002 S 7 Rossiya i SSSR v vojnah HH veka Statisticheskoe issledovanie M OLMA PRESS 2001 S 278 Myuller Gillebrand B Suhoputnaya armiya Germanii 1933 1945 gg Izdatelstvo Izografus Moskva 2002 S 350 Arhiv originalu za 28 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Rossiya i SSSR v vojnah HH veka Statisticheskoe issledovanie M OLMA PRESS 2001 Ss 278 484Dzherela ta literaturaO V Bucko Voronezko Voroshilovgradska operaciya 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 633 ISBN 966 00 0734 5 Posilannyainstitut istoriyi Ukrayini 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Voronezhsko Voroshilovgradskaya oboronitelnaya operaciya 28 iyunya 24 iyulya 1942 g 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi