Новоайдар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Айдар.

Новоайда́р — селище в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Щастинського району Луганської області. Населення — 7 074 осіб.

селище Новоайдар
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Громада	Новоайдарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44160030010058180
Основні дані
Засновано	1685
Статус	із 2024 року
Площа	11,55 км²
Населення	▼ 7 773 (01.01.2022)
Густота	746,5 осіб/км²;
Поштовий індекс	93500
Телефонний код	+380 6445
Географічні координати	^H G O
Водойма	р.Айдар, Балка Перша
Відстань
Найближча залізнична станція:	Новий Айдар
До станції:	3 км
До обл. центру:
- залізницею:	75 км
- автошляхами:	58 км
Селищна влада
Адреса	93500, Луганська обл., Щастинський р-н, смт Новоайдар, вул. Дружби, 1
Карта
Новоайдар
Новоайдар
Новоайдар у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище Новоайдар розташоване на річці Айдар за 58км на північний схід від обласного центру — міста Луганська. Має залізничну сортувальну станцію Новий Айдар. Через селище проходить шосейна траса Сєверодонецьк — Луганськ, і залізниця Луганськ — Москва. У селищі Балка Перша впадає у річку Айдар. Площа району 130,95 тис. га.

Історія

Перші поселення, які відкриті археологами на околиці селища Новоайдар відносяться до салтово-маяцької культури. Вперше Новоайдар як козацька слобода з'являється на карті України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».

На початку XVIII сторіччя новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців, не виключаючи жінок і дітей було страчено. Лише через кілька десятиліть на попелищах бунтівної слободи знову з'являються люди. Цього разу відновлюють поселення селяни Курської губернії.

У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдару було втрачено.

У 1918 році в запеклих боях між селянськими угрупуваннями, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську окупацію. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільської округи.

Під час Другої світової війни, 12 липня 1942 року німці ввійшли до міста. 21 січня 1943 року радянські війська захопили Новоайдар.

За період Другої світової війни загинуло 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, у яких заховано понад 1500 воїнів.

1957 року Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об'єкти соціальної та культурної сфери.

За час існування Новоайдарський район та населені пункти піддавалися змінам в адміністративно-територіальному устрої. В 1962 році в зв'язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.

1991 року на Всеукраїнському референдумі більшість жителів Новоайдара (понад 86 %) підтримало проголошення незалежності України. Новоайдар дав назву добровольчому батальйону «Айдар» у складі українських сил, що визволяли Донбас від російських терористів влітку 2014 року.

15 серпня 2014 року місцеві патріоти за допомогою крану демонтували пам'ятник російському вождеві Леніну, як символ окупаційної радянської влади.

Населенні пункти, центри селищних і сільських рад, що входили до складу ліквідованого 17 липня 2020 року Новоайдарського району:

1. Айдар-Миколаївка.
2. Гаврилівка.
3. Гречишкине.
4. Дмитріка.
5. Колядівка.
6. Новоахтирка.
7. Олексіївка.
8. Райгородка.
9. Співаківка.
10. Штормове.

Населення

Рік	Кількість, осіб
1957	5 700
1981	6 500
1989	8 367
2013	8 555
2020	8 005
2022	7 773

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	6921	76.73%
українська	2084	23.10%
вірменська	4	0.04%
білоруська	3	0.03%
румунська	1	0.01%
польська	1	0,01%
інші/не вказали	6	0,08%
Усього	9020	100%

Освіта, культура, медицина, спорт, релігія

а) Освіта:

• Новоадарська санаторна школа інтернат;
• Новоайдарський ліцей Новоайдарської селищної ради;
• Новоайдарський професійний ліцей.

б) Культура:

• Новоайдарський районний будинок культури;
• Новоайдарська районна бібліотека.

в) Музей:

• Новоайдарський краєзнавчий музей

г) Лікувальна установа:

• Новоайдарська багатопрофільна лікарня.

Персоналії

• Ганна Кириченко — українська волейболістка.
• Євген Селін — український футболіст, гравець «Динамо» (Київ), учасник збірної України пр футболу.
• Шелестов Олександр Миколайович (нар. 1975) — український правник.
• Олександр Авербух — український поет, перекладач, літературознавець.
• Шопін Ігор Вікторович — український футболіст, півзахисник. З 2015 року — селищний голова Новоайдара.
• Іван Приблудний (Яків Овчаренко) — поет, соратник та близький друг Сергія Єсеніна.

Примітки

1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
2. . Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
3. На Луганщині повалили пам'ятник Леніну. Еспресо TV. 16 серпня 2014. оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 червня 2021.
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
5. Біографія Івана Приблудного

Джерела та література

• Д. С. Вирський. Новоайдар [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 474. — .

Посилання

• Облікова картка ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Неофіційний сайт — Портал Новоайдарщини [ 17 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Група «Новоайдар» у Фейсбук