План Блау нім Fall Blau план літньо осінньої кампанії німецьких військ на південному крилі радянсько німецького фронту в

План «Блау» (нім. Fall Blau) — план літньо-осінньої кампанії німецьких військ на південному крилі радянсько-німецького фронту в 1942 році.

План «Блау»
нім. Fall Blau частина Німецько-радянської війни
Загальний розвиток подій за планом «Блау»
Тип	наступальний
Місце	Східна Україна, Кубань, , Північний Кавказ та Закавказзя
Заплановано	Третій Рейх: Головнокомандування сухопутних сил (ОКХ)
Командування	Федор фон Бок Максиміліан фон Вайкс Вільгельм Ліст Александер Лер Вольфрам фон Ріхтгофен
Завдання	окупація Східної України, , Північного Кавказу Закавказзя з подальшим виходом до Персії та Британської Індії
Дата	28 червня 1942 (UTC+3—UTC+4)
Виконання	Вермахт: Група армій «A» Група армій «B»
Результат	окупація Східної України, Кубані, значної частини , Північного Кавказу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Блау.

Не варто плутати з операцією «Блау»

Після розгромного завершення зимової кампанії на німецько-радянському фронті, вищим командуванням нацистської Німеччини було прийнято рішення скористатися найбільш стабільним становищем на півдні радянсько-німецького фронту. 5 квітня 1942 за підписом Гітлера вийшла директива № 41 про розробку наступальної операції з умовною назвою "операція «Блау» (нім. Blau) про основні завдання німецькій армії на другу половину 1942 року у війні на Сході. Загальним задумом кампанії планувалося зосередити основні сили Вермахту для проведення стратегічної наступальної операції на південній ділянці фронту з метою знищення угруповання радянських військ західніше Дону, після чого потужним ударом прорватися на Північний Кавказ і захопити нафтоносні райони на Кавказі і перейти через Кавказький хребет. 6-й армії генерала Ф.Паулюса ставилося завдання блокувати Сталінград і прикривати лівий фланг 1-ї танкової армії, що наступала на Кавказ.

План «Блау» складався з 3-х частин:

«Блау» I: угруповання з 4-ї танкової армії генерала Г.Гота (перекинута з групи армій «Північ») та 2-ї польової армії за підтримки 2-ї угорської армії, мали завдання наступу в напрямку Курськ-Воронеж з подальшим просуванням вглиб території Росії з виходом на Волгу та забезпечення прикриття північного флангу усіх військ Вермахту, що наступають.
«Блау» II: 6-та польова армія генерала Ф.Паулюса, завдає удару з району Харкова та просуваючись паралельно ударному угрупованню 4-ї танкової армії генерала Г.Гота, виходить на рубіж Волги в районі Сталінграда (його штурм не визначався як головне завдання);
«Блау» III: 1-ша танкова армія генерала Е. фон Кляйста, наступає на південь від річки Дон, маючи 17-ту армію на західному фланзі та 4-ту румунську армію на східному фланзі угруповання, що наступає, із загальною задачею прорватися до Північного Кавказу.

30 червня 1942 німецьким командуванням був прийнятий , відповідно до якого ставилося завдання нанесення нового, не передбаченого замислом операції «Блау», удару через Західний Кавказ і далі вздовж узбережжя Чорного моря до району Батумі. Після того, як німецька армія опанувала Ростов-на-Дону Гітлер вважав результат плану «Блау» досягнутим і 23 липня 1942 видав нову директиву № 45 про продовження операції «Брауншвейг».

Див. також

Джерела

(рос.)

Примітки

з 30 червня 1942 —
Кольга Г. И. Сталинградская битва и её ментальные последствия // Вестник Челябинского государственного университета. — Челябинский государственный университет, 2011. — Т. История, вип. 12 (227), вып. 45. — С. 74–82..

[1] з 30 червня 1942 —

[Кольга-2] Кольга Г. И. Сталинградская битва и её ментальные последствия // Вестник Челябинского государственного университета. — Челябинский государственный университет, 2011. — Т. История, вип. 12 (227), вып. 45. — С. 74–82..