Іванівка — селище в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.
селище Іванівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Ровеньківський район |
Громада | Хрустальненська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44080050070044632 |
Основні дані | |
Засновано | 1771 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 12,98 км² |
Населення | ▼7333 (01.01.2011) |
Густота | 565 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94644 |
Телефонний код | +380 6431 |
Географічні координати | 48°13′57″ пн. ш. 38°57′09″ сх. д. / 48.23250° пн. ш. 38.95250° сх. д.Координати: 48°13′57″ пн. ш. 38°57′09″ сх. д. / 48.23250° пн. ш. 38.95250° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 331 м |
Водойма | р. Вільхівка
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Штерівка |
До станції: | 3 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 32 км |
- залізницею: | 32 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 140 км |
- автошляхами: | 52 км |
Селищна влада | |
Адреса | 94643, смт Іванівка, вул. Октябрська, 23 |
Карта | |
Іванівка | |
Іванівка | |
Іванівка у Вікісховищі |
Географічне розташування
Географічні координати: 48°13' пн. ш. 38°57' сх. д. Часовий пояс — . Загальна площа селища — 13 км².
Селище Іванівка розташоване за 32 км від Антрацита на річці Вільхівка (басейн Сіверського Дінця). Поруч розташована найвища точка (367,1 м над рівнем моря) Донбасу та лівобережної України, Могила Мечетна (курган насипаний ймовірно 2000 років до н. е.). Через селище проходити автомобільна дорога Н21 та залізниця, станція — Штерівка.
Історія
У XVIII сторіччі поблизу сучасного селища існувало декілька зимівників Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомих як «Урочище Боброве біля річки Нижньої Біленької», «Балка Кругла» та «Балка Довгенька».
Сучасне селище засноване 1771 року генерал-майором Іваном Штеричем, за ім'ям якого й отримало назву.
За сприяння Івана Штерича в селі була збудована церква в ім'я Пресвятої Трійці, у підземеллі якої знаходилася родинна усипальниця Штеричів.
За даними на 1859 рік у власницькому містечку Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 3284 особи (1646 чоловіків та 1638 жінок), налічувалось 487 дворових господарства, існувала православна церква та поштова станція, проходив ярмарок та базари.
Після селянської реформи 1861 року Іванівка отримала статус торгового містечка. 1864 року було відкрито поштову контору.
Станом на 1886 рік у містечку, центрі Іванівської волості, мешкало 2947 осіб, налічувалось 509 дворів, існували православна церква, школа, 2 винокуренних заводи, винний склад, 9 лавок, відбувалось 2 щорічних ярмарки.
У 1900 році в Іванівці засновано чавуноливарний завод.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 1454 місцевих жителя, з них 972 загинуло, 1318 осіб нагороджені орденами і медалями. У період німецької окупації в районі селища діяли партизанські загони.
30 червня 1950 року Іванівці було надано статус селища міського типу.
В 1960-х роках до складу селища включено селище залізничної станції Штерівка, назва якої утворена від прізвища Штерич.
Населення
За даними перепису 2001 року населення селища становило 8243 особи, з них 17,18 % зазначили рідною мову українську, 82,42 % — російську, а 0,4 % — іншу.
Пам'ятки
На околицях села виявлено селище раннього середньовіччя, поселення епохи бронзи, 2 курганних могильника з 8 курганами, 2 окремо розташованих кургани.
Є старе єврейське кладовище з плитами-мацевами, остов двуповерхової кам'яної синагоги та Раскіного млина.
Поблизу селища є джерело мінеральної води.
Персоналії
- Капран Клавдія Омелянівна — українська радянська діячка, інженер, майстер пресового цеху, старший інженер виробничого відділу Часів-Ярського шамотного заводу імені Орджонікідзе Сталінської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.
- Лощенко Семен Матвійович — підполковник армії Української Народної Республіки, командир сотні 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. 29 січня 1918 року брав участь у бою під станцією Крути.
- Носко Григорій Михайлович — радянський футболіст, півзахисник ворошиловградського «Дзержинця», чемпіон УРСР.
- Мазлах Сергій Михайлович - український радянський діяч, один з найвпливовіших ідеологов Націонал-комунізму, принаймні українського. Керівник Центрального статистичного управління УСРР більш ніж два роки, а також начальник управління обліку і звітності Комітету заготівель при Раднаркомі СРСР. Страчений у 1937 році під час Великого Терору.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2208) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- История Городов и Сёл. Ивановка [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- . zolotoykryazh.open.lg.ua. Золотий кряж. Антрацитівький район. 29 листопада 2012. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 01 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 10 серпня 2014.
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання
- Облікова картка [ 22 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селищі [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ivanivka Ivanivka selishe v Ukrayini v Hrustalnenskij miskij gromadi Rovenkivskogo rajonu Luganskoyi oblasti selishe Ivanivka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Rovenkivskij rajon Gromada Hrustalnenska miska gromada Kod KATOTTG UA44080050070044632 Osnovni dani Zasnovano 1771 Status iz 2024 roku Plosha 12 98 km Naselennya 7333 01 01 2011 Gustota 565 osib km Poshtovij indeks 94644 Telefonnij kod 380 6431 Geografichni koordinati 48 13 57 pn sh 38 57 09 sh d 48 23250 pn sh 38 95250 sh d 48 23250 38 95250 Koordinati 48 13 57 pn sh 38 57 09 sh d 48 23250 pn sh 38 95250 sh d 48 23250 38 95250 Visota nad rivnem morya 331 m Vodojma r Vilhivka Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Shterivka Do stanciyi 3 km Do rajcentru fizichna 32 km zalizniceyu 32 km Do obl centru zalizniceyu 140 km avtoshlyahami 52 km Selishna vlada Adresa 94643 smt Ivanivka vul Oktyabrska 23 Karta Ivanivka Ivanivka Ivanivka u VikishovishiGeografichne roztashuvannyaGeografichni koordinati 48 13 pn sh 38 57 sh d Chasovij poyas UTC 2 Zagalna plosha selisha 13 km Selishe Ivanivka roztashovane za 32 km vid Antracita na richci Vilhivka basejn Siverskogo Dincya Poruch roztashovana najvisha tochka 367 1 m nad rivnem morya Donbasu ta livoberezhnoyi Ukrayini Mogila Mechetna kurgan nasipanij jmovirno 2000 rokiv do n e Cherez selishe prohoditi avtomobilna doroga N21 ta zaliznicya stanciya Shterivka IstoriyaU XVIII storichchi poblizu suchasnogo selisha isnuvalo dekilka zimivnikiv Kalmiuskoyi palanki Vijska Zaporozkogo Nizovogo vidomih yak Urochishe Bobrove bilya richki Nizhnoyi Bilenkoyi Balka Krugla ta Balka Dovgenka Suchasne selishe zasnovane 1771 roku general majorom Ivanom Shterichem za im yam yakogo j otrimalo nazvu Za spriyannya Ivana Shtericha v seli bula zbudovana cerkva v im ya Presvyatoyi Trijci u pidzemelli yakoyi znahodilasya rodinna usipalnicya Shterichiv Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu mistechku Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 3284 osobi 1646 cholovikiv ta 1638 zhinok nalichuvalos 487 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva ta poshtova stanciya prohodiv yarmarok ta bazari Pislya selyanskoyi reformi 1861 roku Ivanivka otrimala status torgovogo mistechka 1864 roku bulo vidkrito poshtovu kontoru Stanom na 1886 rik u mistechku centri Ivanivskoyi volosti meshkalo 2947 osib nalichuvalos 509 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 vinokurennih zavodi vinnij sklad 9 lavok vidbuvalos 2 shorichnih yarmarki U 1900 roci v Ivanivci zasnovano chavunolivarnij zavod Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni uchast u bojovih diyah brali 1454 miscevih zhitelya z nih 972 zaginulo 1318 osib nagorodzheni ordenami i medalyami U period nimeckoyi okupaciyi v rajoni selisha diyali partizanski zagoni 30 chervnya 1950 roku Ivanivci bulo nadano status selisha miskogo tipu V 1960 h rokah do skladu selisha vklyucheno selishe zaliznichnoyi stanciyi Shterivka nazva yakoyi utvorena vid prizvisha Shterich NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya selisha stanovilo 8243 osobi z nih 17 18 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 82 42 rosijsku a 0 4 inshu Pam yatkiNa okolicyah sela viyavleno selishe rannogo serednovichchya poselennya epohi bronzi 2 kurgannih mogilnika z 8 kurganami 2 okremo roztashovanih kurgani Ye stare yevrejske kladovishe z plitami macevami ostov dvupoverhovoyi kam yanoyi sinagogi ta Raskinogo mlina Poblizu selisha ye dzherelo mineralnoyi vodi PersonaliyiKapran Klavdiya Omelyanivna ukrayinska radyanska diyachka inzhener majster presovogo cehu starshij inzhener virobnichogo viddilu Chasiv Yarskogo shamotnogo zavodu imeni Ordzhonikidze Stalinskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 3 go sklikan Loshenko Semen Matvijovich pidpolkovnik armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki komandir sotni 1 go Ukrayinskogo kozackogo polku imeni getmana Bogdana Hmelnickogo 29 sichnya 1918 roku brav uchast u boyu pid stanciyeyu Kruti Nosko Grigorij Mihajlovich radyanskij futbolist pivzahisnik voroshilovgradskogo Dzerzhincya chempion URSR Mazlah Sergij Mihajlovich ukrayinskij radyanskij diyach odin z najvplivovishih ideologov Nacional komunizmu prinajmni ukrayinskogo Kerivnik Centralnogo statistichnogo upravlinnya USRR bilsh nizh dva roki a takozh nachalnik upravlinnya obliku i zvitnosti Komitetu zagotivel pri Radnarkomi SRSR Strachenij u 1937 roci pid chas Velikogo Teroru Primitki Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Vysockij V I Istoricheskie aspekty topononimov Luganshiny Lugansk 2003 196 s ros Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 2208 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Istoriya Gorodov i Syol Ivanovka 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 travnya 2014 zolotoykryazh open lg ua Zolotij kryazh Antracitivkij rajon 29 listopada 2012 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 01 veresnya 2018 Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 10 serpnya 2014 DzherelaMista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi upor V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Vysockij V I Istoricheskie aspekty topononimov Luganshiny Lugansk 2003 196 s PosilannyaWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Na Luganshini projshov kozackij festival Zvityagi Dikogo polya Oblikova kartka 22 lyutogo 2019 u Wayback Machine na sajti VRU Pogoda v selishi 5 lipnya 2017 u Wayback Machine