Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пили́п Іва́нович Го́ликов (2 (15) липня 1900, Борисова (Катайський район), Пермська губернія — 29 липня 1980, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1961). Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії в 1938—1940 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1940—1949 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) в 1941—1952 роках. Член ЦК КПРС в 1961—1966 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го, 4—6-го скликань.
| Пили́п Іва́нович Го́ликов | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Филипп Иванович Голиков | ||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 (15) липня 1900 Борисова (Катайський район), d, d, Пермська губернія, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 29 липня 1980[1][2][…] (80 років) Москва, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | сухопутні війська | |||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Курси удосконалення командного складу і Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1918—1962 | |||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||
| Член | ЦК КПРС (1966) | |||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Маршал Радянського Союзу | |||||||||||||||||||||||||||
| Командування | начальник Головного розвідувального управління, командуючий військами Брянського, Воронезького, Південно-Західного (Сталінградського) фронтів, начальник Головного політичного управління Радянської Армії й Військово-морського Флоту | |||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії, Вторгнення СРСР до Польщі, Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||
 Голиков Пилип Іванович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Ранні роки і початок військової кар'єри
Народився 2 (15) липня 1900 року в селянській родині Івана Миколайовича й Васси Василівни Голикових, присілок Борисова, зараз Курганскої області.
У 1918 вступив у Червону армію. Член РКП(б) з 1918 року. Брав участь в громадянській війні у складі добровольчого 1-го Селянського комуністичного стрілецького полку «Червоні орли», 10-го Московського стрілецького полку Особливої бригади 3-ї армії Східного фронту. Закінчив військово-агітаторські курси в Петрограді (1919). З серпня 1919 інструктор-організатор політвідділу 51-ї стрілецької дивізії.
Після Громадянської війни до 1931 на партійно-політичній роботі. З 1931 на командних посадах. Командир 95-го стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії (1931—1933), командир 61-ї стрілецької дивізії Приволзького військового округу (1933—1936), командир 8-й окремої механізованої бригади (1936—1937), командир 45-го механізованого корпуса Київського військового округу (1937—1938). В 1938 член Воєнної ради Білоруського військового округу. З листопада 1938 командуючий Вінницькою армійською групою військ Київського Особливого військового округу. В 1939, командуючи 6-ю армією, брав участь у вторгненні СРСР до Польщі.
З липня 1940 заступник начальника Генштабу — начальник Головного розвідувального управління. У зв'язку з початком Німецько-радянської війни й втратою передавального центру в Мінську, був посланий у Лондон з основним завданням поновити зв'язок з європейською резидентурою.
Друга світова війна
З жовтня 1941 командував 10-ю, з лютого 1942 — 4-ю ударною армією. Із квітня 1942 командувач військами Брянського, у липні 1942 і жовтні 1942 — березні 1943 — Воронезького фронтів. У серпні — жовтні 1942 командував 1-й гвардійською армією й був заступником командувача Південно-Західним (Сталінградським) фронтами.
У перші дні війни Голиков знятий з поста начальника Головного розвідувального управління і направлений начальником Радянської Військової місії у Великій Британію та в США. У жовтні 1941 року був призначений командувачем 10-ї армії. У складі військ Західного фронту його армія досить успішно наступала з початку грудня 1941 південніше Тули, відкинувши на відстань до 200 кілометрів від Москви частини німецької 2-ї танкової армії генерала Гудеріана.
З лютого 1942 року — командувач 4-ї ударної армії на Калінінському фронті. З квітня 1942 року — командувач військами Брянського фронту, в липні 1942 року — командувач військами Воронезького фронту. У ході Воронезько-Ворошиловградської операції в червні — липні 1942 року, втратив управління військами, внаслідок чого з'єднання фронту не виконали поставленого завдання і понесли значні втрати. Противник зумів прорватися до Воронежа, вийти на Середній Дон і зайняти вигідний рубіж для удару на Сталінград.
У серпні 1942 року Голиков призначений з пониженням командувачем 1-ю гвардійською армією на Південно-Східному та Сталінградському фронтах, брав участь в оборонних боях на підступах до Сталінграда. З вересня 1942 року — заступник командувача Сталінградським фронтом. У жовтні 1942 року перекинутий на північну ділянку радянсько-німецького фронту і призначений командувачем військами Північно-Західного фронту.
У жовтні 1942 року призначений командувачем військами Воронезького фронту. Голиков проявив полководницький талант в ході Острогозько-Россошанської і Воронезько-Касторненської операцій (січень — лютий 1943 року). У результаті успішно проведених операцій його війська розгромили велике німецько-угорське угрупування в районі Воронежа, захопили в полон до 150 тисяч солдатів та офіцерів противника. 28 січня 1943 року Голіков в числі перших був нагороджений орденом Суворова 1-го ступеня.
У результаті Харківської наступальної операції радянським військам вдалося просунутися більш ніж на 100 кілометрів і звільнити Харків від німецьких загарбників. Однак у березні 1943 року противник завдав потужні удари по військах Воронезького фронту, пробивши пролом до 30 кілометрів по фронту і вийшовши на комунікації радянських військ. Для виправлення ситуації на Воронезький фронт був спрямований Г. К. Жуков.
У березні 1943 року Голиков був відкликаний до Москви і більше на фронт не направлявся.
З квітня 1943 Голиков — заступник міністра оборони СРСР з кадрів, а з травня 1943 — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. Одночасно з жовтня 1944 був уповноваженим СНК СРСР у справах репатріації радянських громадян.
В 1950—1956 Голиков командував окремою механізованою армією. В 1956—1958 начальник Військової академії бронетанкових військ. В 1958—1962 начальник Головного політичного управління Радянської Армії й Військово-морського Флоту. В 1961—1966 член ЦК КПРС.
Посилання
- Голиков Филипп Иванович [ 16 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Филипп Иванович Голиков [ 19 липня 2010 у Wayback Machine.]
- TracesOfWar
- Munzinger Personen
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golikov Pili p Iva novich Go likov 2 15 lipnya 1900 Borisova Katajskij rajon Permska guberniya 29 lipnya 1980 1980 07 29 Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu 1961 Chlen Byuro CK KP b Bilorusiyi v 1938 1940 rokah Kandidat u chleni CK KP b U v 1940 1949 rokah Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi VKP b v 1941 1952 rokah Chlen CK KPRS v 1961 1966 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go 4 6 go sklikan Pili p Iva novich Go likovFilipp Ivanovich GolikovNarodzhennya 2 15 lipnya 1900 Borisova Katajskij rajon d d Permska guberniya Rosijska imperiyaSmert 29 lipnya 1980 1980 07 29 1 2 80 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk suhoputni vijskaOsvita Kursi udoskonalennya komandnogo skladu i Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1918 1962Partiya KPRSChlen CK KPRS 1966 Zvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya nachalnik Golovnogo rozviduvalnogo upravlinnya komanduyuchij vijskami Bryanskogo Voronezkogo Pivdenno Zahidnogo Stalingradskogo frontiv nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Radyanskoyi Armiyi j Vijskovo morskogo FlotuVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Moskvi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Golikov Pilip Ivanovich u Vikishovishi Konvert SRSRBiografiyaRanni roki i pochatok vijskovoyi kar yeri Narodivsya 2 15 lipnya 1900 19000715 roku v selyanskij rodini Ivana Mikolajovicha j Vassi Vasilivni Golikovih prisilok Borisova zaraz Kurganskoyi oblasti U 1918 vstupiv u Chervonu armiyu Chlen RKP b z 1918 roku Brav uchast v gromadyanskij vijni u skladi dobrovolchogo 1 go Selyanskogo komunistichnogo strileckogo polku Chervoni orli 10 go Moskovskogo strileckogo polku Osoblivoyi brigadi 3 yi armiyi Shidnogo frontu Zakinchiv vijskovo agitatorski kursi v Petrogradi 1919 Z serpnya 1919 instruktor organizator politviddilu 51 yi strileckoyi diviziyi Pislya Gromadyanskoyi vijni do 1931 na partijno politichnij roboti Z 1931 na komandnih posadah Komandir 95 go strileckogo polku 32 yi strileckoyi diviziyi 1931 1933 komandir 61 yi strileckoyi diviziyi Privolzkogo vijskovogo okrugu 1933 1936 komandir 8 j okremoyi mehanizovanoyi brigadi 1936 1937 komandir 45 go mehanizovanogo korpusa Kiyivskogo vijskovogo okrugu 1937 1938 V 1938 chlen Voyennoyi radi Biloruskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1938 komanduyuchij Vinnickoyu armijskoyu grupoyu vijsk Kiyivskogo Osoblivogo vijskovogo okrugu V 1939 komanduyuchi 6 yu armiyeyu brav uchast u vtorgnenni SRSR do Polshi Z lipnya 1940 zastupnik nachalnika Genshtabu nachalnik Golovnogo rozviduvalnogo upravlinnya U zv yazku z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni j vtratoyu peredavalnogo centru v Minsku buv poslanij u London z osnovnim zavdannyam ponoviti zv yazok z yevropejskoyu rezidenturoyu Druga svitova vijna Z zhovtnya 1941 komanduvav 10 yu z lyutogo 1942 4 yu udarnoyu armiyeyu Iz kvitnya 1942 komanduvach vijskami Bryanskogo u lipni 1942 i zhovtni 1942 berezni 1943 Voronezkogo frontiv U serpni zhovtni 1942 komanduvav 1 j gvardijskoyu armiyeyu j buv zastupnikom komanduvacha Pivdenno Zahidnim Stalingradskim frontami U pershi dni vijni Golikov znyatij z posta nachalnika Golovnogo rozviduvalnogo upravlinnya i napravlenij nachalnikom Radyanskoyi Vijskovoyi misiyi u Velikij Britaniyu ta v SShA U zhovtni 1941 roku buv priznachenij komanduvachem 10 yi armiyi U skladi vijsk Zahidnogo frontu jogo armiya dosit uspishno nastupala z pochatku grudnya 1941 pivdennishe Tuli vidkinuvshi na vidstan do 200 kilometriv vid Moskvi chastini nimeckoyi 2 yi tankovoyi armiyi generala Guderiana Z lyutogo 1942 roku komanduvach 4 yi udarnoyi armiyi na Kalininskomu fronti Z kvitnya 1942 roku komanduvach vijskami Bryanskogo frontu v lipni 1942 roku komanduvach vijskami Voronezkogo frontu U hodi Voronezko Voroshilovgradskoyi operaciyi v chervni lipni 1942 roku vtrativ upravlinnya vijskami vnaslidok chogo z yednannya frontu ne vikonali postavlenogo zavdannya i ponesli znachni vtrati Protivnik zumiv prorvatisya do Voronezha vijti na Serednij Don i zajnyati vigidnij rubizh dlya udaru na Stalingrad U serpni 1942 roku Golikov priznachenij z ponizhennyam komanduvachem 1 yu gvardijskoyu armiyeyu na Pivdenno Shidnomu ta Stalingradskomu frontah brav uchast v oboronnih boyah na pidstupah do Stalingrada Z veresnya 1942 roku zastupnik komanduvacha Stalingradskim frontom U zhovtni 1942 roku perekinutij na pivnichnu dilyanku radyansko nimeckogo frontu i priznachenij komanduvachem vijskami Pivnichno Zahidnogo frontu U zhovtni 1942 roku priznachenij komanduvachem vijskami Voronezkogo frontu Golikov proyaviv polkovodnickij talant v hodi Ostrogozko Rossoshanskoyi i Voronezko Kastornenskoyi operacij sichen lyutij 1943 roku U rezultati uspishno provedenih operacij jogo vijska rozgromili velike nimecko ugorske ugrupuvannya v rajoni Voronezha zahopili v polon do 150 tisyach soldativ ta oficeriv protivnika 28 sichnya 1943 roku Golikov v chisli pershih buv nagorodzhenij ordenom Suvorova 1 go stupenya U rezultati Harkivskoyi nastupalnoyi operaciyi radyanskim vijskam vdalosya prosunutisya bilsh nizh na 100 kilometriv i zvilniti Harkiv vid nimeckih zagarbnikiv Odnak u berezni 1943 roku protivnik zavdav potuzhni udari po vijskah Voronezkogo frontu probivshi prolom do 30 kilometriv po frontu i vijshovshi na komunikaciyi radyanskih vijsk Dlya vipravlennya situaciyi na Voronezkij front buv spryamovanij G K Zhukov U berezni 1943 roku Golikov buv vidklikanij do Moskvi i bilshe na front ne napravlyavsya Z kvitnya 1943 Golikov zastupnik ministra oboroni SRSR z kadriv a z travnya 1943 nachalnik Golovnogo upravlinnya kadriv Ministerstva oboroni SRSR Odnochasno z zhovtnya 1944 buv upovnovazhenim SNK SRSR u spravah repatriaciyi radyanskih gromadyan V 1950 1956 Golikov komanduvav okremoyu mehanizovanoyu armiyeyu V 1956 1958 nachalnik Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk V 1958 1962 nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Radyanskoyi Armiyi j Vijskovo morskogo Flotu V 1961 1966 chlen CK KPRS PosilannyaGolikov Filipp Ivanovich 16 chervnya 2009 u Wayback Machine Filipp Ivanovich Golikov 19 lipnya 2010 u Wayback Machine Mizhnarodne viznannya ta nagorodi Poperednik Yaponska imperiya Lyudina tizhnya zhurnalu Tajm 22 lyutogo 1943 Nastupnik Sun Mejlin Kitaj TracesOfWar d Track Q98839586 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737