Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рейкова війна операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 в тилу німецьких військ на тер

Рейкова війна

Рейкова війна

«Рейкова війна» — операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 в тилу німецьких військ на території Росії, Білорусі та частини України з метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна та станційних споруд. Охоплювала територію близько 1 тис. км по фронту й 750 км углиб.

image
Перекинуті вагони, Росія, 1942 рік

Під час операції, участь в якій брало близько 100 тис. бійців, було підірвано 25 тис. рейок, багато мостів та станційних споруд, що значно ускладнило перегрупування військ противника в період вирішальних битв на Курській дузі. Головним у тактиці партизанів стало руйнування комунікацій. Еріх Кох у донесенні в Берлін «Про диверсії на залізницях на території рейхскомісаріату Україна», наводив такі дані: «У травні-липні 1942 р. на північній залізниці (Брест — Гомель) — 215 диверсій і нападів, на центральній (Ковель — Сарни — Київ) — 282, на південній (Ковель — Рівне — Київ) — 229, на інших — 286. Загалом було 1912 випадків». І пояснював: остання кількості диверсій значною мірою пов'язане з діяльністю банд, які в липні активізувалися і перерізали транспортні лінії".

Проведення операції

Ініціатором операції «рейкова війна» став П. Пономаренко. На той час лише в Україні загальна довжина основних залізничних комунікацій становила близько 5 тис. км. Щоб убезпечити їх від партизанів, гітлерівці використовували, крім охоронних підрозділів, маршові частини і навіть авіацію. Обабіч залізниць зводили опорні пункти, вирубували ліс, влаштовували огорожі з колючого дроту, закладали міни. Кожен кілометр залізниці основних дільниць пильнували понад два десятки окупантів. Але, незважаючи на всі запобіжні заходи, вже в середині 1943 року становище з перевезенням вантажів для німецьких військ ускладнилось. Якщо в травні-червні партизани підірвали 358 ешелонів і 76 мостів, то в липні-вересні — 1528 і 114 відповідно. Пропускна здатність залізниць у зоні дій загонів, що були на зв'язку з УШПР, скоротилася на 72 %.

У доповідній записці в ДКО від 9 липня 1943 р. Центральний штаб, крім висвітлення становища на окупованій території, подав план заходів, спрямованих на подальше руйнування ворожих комунікацій, розрахункові дані, а також порушив (уже вкотре!) питання про матеріально-технічне забезпечення партизанів.

Допомогу було надано, але вона призначалася переважно білоруським партизанам. З 15 липня по 1 жовтня 1943 р. партизани України отримали лише 7 т толу, близько 3 тис. мін, незначну кількість важкого озброєння, 2 тис. гвинтівок, автоматів і кулеметів, 3510 гранат, 800 снарядів, 2 млн патронів.

Відповідно до наказу начальника ЦШПР від 14 липня «Про партизанську рейкову війну на комунікаціях ворога» до операції було залучено 167 з'єднань та бригад, 8 окремих загонів і диверсійних груп загальною чисельністю близько 100 тис. чоловік. Це була величезна партизанська армія, яка згідно з планом повинна була одночасно завдати удару по комунікаціях.

Протягом 1943 р. українські партизани пустили під укіс 3688 поїздів, тобто в 15 разів більше, ніж у 1942 році. Внаслідок цього пропускна здатність, наприклад, дільниці Ковель — Сарни — Коростень знизилася з 26 ешелонів на добу в квітні до 1-2 у жовтні. Дільницю Ковель — Шепетівка — Бердичів партизани понівечили так, що окупанти мусили транспортувати вантажі через Одесу. Протягом 1943 р. ситуація на та інших шляхах сполучення стала для окупантів ще гіршою. За даними рейхскомісаріату Україна, внаслідок 482 диверсій чотири залізничні дільниці в січні-квітні не працювали понад 5 тис. годин.

Влітку 1943 р. після відносної тиші на фронті розгорнулася гігантська битва під Курськом. І перший сильний удар по залізницях завдало Чернігівсько-Волинське з'єднання. У розпал Курської битви — з 7 липня до 10 серпня — диверсійні групи з'єднання підірвали 123 ворожі ешелони. Попри всі запобіжні заходи гітлерівців, під час стратегічного наступу радянських військ влітку 1943 р. українським партизанам вдалося надовго паралізувати рух на головних комунікаціях ворога, зруйнувавши залізничні мости й вузли — Шепетівський, Ковельський, Здолбунівський, Коростенський, Сарненський тощо. Вагомий внесок у цю справу мінерів-підривників формувань С. Ковпака, О. Федорова, О. Сабурова, В. Бегми, С. Маликова, І. Шитова, , О. Єгорова, В. Ушакова, В. Чепіги, І. Хитриченка, І. Діброви, Ф. Головача, Ю. Збанацького, П. Дудка, М. Наумова, С. Науменка, М. Таранущенка, Ф. Лисенка, М. Попудренка та інших. Так, підривник Василь Яремчук зі своєю групою пустив під укіс понад 100 ворожих ешелонів. Йому, а також І. Цимбалісту, В. Ренову, Д. Резуто, Б. Калачу, В. Клокову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Якщо в першому півріччі було підірвано 403 ешелони, то в другому — 3263, тобто у 8 разів більше. Для забезпечення тилових комунікацій та об'єктів ворог був змушений залучити майже чотирьохсоттисячне військо. «Кількість диверсій на залізничних магістралях чимдалі зростає. Це паралізує роботу всього транспорту й загрожує катастрофою із забезпеченням військ», — ремствував у серпні командуючий військами оперативного тилового району групи армій «Південь».

Дійсно, наявність досвіду і зброї, вдосконалення організаційних структур і тактики бойових дій надавали народним месникам впевненості у своїх силах. Окупанти ж, навпаки, таку впевненість втрачали. Тепер постійна загроза окупаційним органам та військовим підрозділам і навіть маршовим частинам з боку «лісових бандитів» породжувала відверте побоювання і навіть страх. У грудні 1943 р. командир 42-го армійського корпусу в наказі «Про боротьбу проти банд» застерігав: «Військові частини й окремі військовослужбовці… при появі партизанів не поводяться належним чином. Замість того, щоб негайно вступати у бій з ворогом і громити його, вони тікають і просять допомоги. Така поведінка — ганьба для солдата… З цим неподобством годі миритися. Хто надалі ухилятиметься від боротьби, той піде під військовий трибунал як зрадник і боягуз».

Згідно з радянськими джерелами, у вересні 1943 року партизанські загони та з'єднання України, які мали зв'язок з тилом, влаштували за місяць 520 аварій залізничних ешелонів противника. [1] [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Протягом 1943 р. українські партизани пустили під укіс 3688 поїздів, тобто в 15 разів більше, ніж у 1942 році. Внаслідок цього пропускна здатність, наприклад, дільниці Ковель — Сарни — Коростень знизилася з 26 ешелонів на добу в квітні до 1-2 у жовтні. Дільницю Ковель — Шепетівка — Бердичів партизани понівечили так, що окупанти мусили транспортувати вантажі через Одесу. "…Статистика довела перевагу радянської мінної техніки, — писав англійський історик Б. Хольмстон. — Цифри, страшні цифри втрат, є історичним свідченням бойових успіхів партизанів на мінному терені… Міни були вирішальною тактичною зброєю «малої війни».

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rejkova vijna operaciya radyanskih partizaniv u period z 3 serpnya do seredini veresnya 1943 v tilu nimeckih vijsk na teritoriyi Rosiyi Bilorusi ta chastini Ukrayini z metoyu odnochasnogo masovogo zrujnuvannya zaliznichnogo polotna ta stancijnih sporud Ohoplyuvala teritoriyu blizko 1 tis km po frontu j 750 km uglib Perekinuti vagoni Rosiya 1942 rik Pid chas operaciyi uchast v yakij bralo blizko 100 tis bijciv bulo pidirvano 25 tis rejok bagato mostiv ta stancijnih sporud sho znachno uskladnilo peregrupuvannya vijsk protivnika v period virishalnih bitv na Kurskij duzi Golovnim u taktici partizaniv stalo rujnuvannya komunikacij Erih Koh u donesenni v Berlin Pro diversiyi na zaliznicyah na teritoriyi rejhskomisariatu Ukrayina navodiv taki dani U travni lipni 1942 r na pivnichnij zaliznici Brest Gomel 215 diversij i napadiv na centralnij Kovel Sarni Kiyiv 282 na pivdennij Kovel Rivne Kiyiv 229 na inshih 286 Zagalom bulo 1912 vipadkiv I poyasnyuvav ostannya kilkosti diversij znachnoyu miroyu pov yazane z diyalnistyu band yaki v lipni aktivizuvalisya i pererizali transportni liniyi Provedennya operaciyiIniciatorom operaciyi rejkova vijna stav P Ponomarenko Na toj chas lishe v Ukrayini zagalna dovzhina osnovnih zaliznichnih komunikacij stanovila blizko 5 tis km Shob ubezpechiti yih vid partizaniv gitlerivci vikoristovuvali krim ohoronnih pidrozdiliv marshovi chastini i navit aviaciyu Obabich zaliznic zvodili oporni punkti virubuvali lis vlashtovuvali ogorozhi z kolyuchogo drotu zakladali mini Kozhen kilometr zaliznici osnovnih dilnic pilnuvali ponad dva desyatki okupantiv Ale nezvazhayuchi na vsi zapobizhni zahodi vzhe v seredini 1943 roku stanovishe z perevezennyam vantazhiv dlya nimeckih vijsk uskladnilos Yaksho v travni chervni partizani pidirvali 358 esheloniv i 76 mostiv to v lipni veresni 1528 i 114 vidpovidno Propuskna zdatnist zaliznic u zoni dij zagoniv sho buli na zv yazku z UShPR skorotilasya na 72 U dopovidnij zapisci v DKO vid 9 lipnya 1943 r Centralnij shtab krim visvitlennya stanovisha na okupovanij teritoriyi podav plan zahodiv spryamovanih na podalshe rujnuvannya vorozhih komunikacij rozrahunkovi dani a takozh porushiv uzhe vkotre pitannya pro materialno tehnichne zabezpechennya partizaniv Dopomogu bulo nadano ale vona priznachalasya perevazhno biloruskim partizanam Z 15 lipnya po 1 zhovtnya 1943 r partizani Ukrayini otrimali lishe 7 t tolu blizko 3 tis min neznachnu kilkist vazhkogo ozbroyennya 2 tis gvintivok avtomativ i kulemetiv 3510 granat 800 snaryadiv 2 mln patroniv Vidpovidno do nakazu nachalnika CShPR vid 14 lipnya Pro partizansku rejkovu vijnu na komunikaciyah voroga do operaciyi bulo zalucheno 167 z yednan ta brigad 8 okremih zagoniv i diversijnih grup zagalnoyu chiselnistyu blizko 100 tis cholovik Ce bula velichezna partizanska armiya yaka zgidno z planom povinna bula odnochasno zavdati udaru po komunikaciyah Protyagom 1943 r ukrayinski partizani pustili pid ukis 3688 poyizdiv tobto v 15 raziv bilshe nizh u 1942 roci Vnaslidok cogo propuskna zdatnist napriklad dilnici Kovel Sarni Korosten znizilasya z 26 esheloniv na dobu v kvitni do 1 2 u zhovtni Dilnicyu Kovel Shepetivka Berdichiv partizani ponivechili tak sho okupanti musili transportuvati vantazhi cherez Odesu Protyagom 1943 r situaciya na ta inshih shlyahah spoluchennya stala dlya okupantiv she girshoyu Za danimi rejhskomisariatu Ukrayina vnaslidok 482 diversij chotiri zaliznichni dilnici v sichni kvitni ne pracyuvali ponad 5 tis godin Vlitku 1943 r pislya vidnosnoyi tishi na fronti rozgornulasya gigantska bitva pid Kurskom I pershij silnij udar po zaliznicyah zavdalo Chernigivsko Volinske z yednannya U rozpal Kurskoyi bitvi z 7 lipnya do 10 serpnya diversijni grupi z yednannya pidirvali 123 vorozhi esheloni Popri vsi zapobizhni zahodi gitlerivciv pid chas strategichnogo nastupu radyanskih vijsk vlitku 1943 r ukrayinskim partizanam vdalosya nadovgo paralizuvati ruh na golovnih komunikaciyah voroga zrujnuvavshi zaliznichni mosti j vuzli Shepetivskij Kovelskij Zdolbunivskij Korostenskij Sarnenskij tosho Vagomij vnesok u cyu spravu mineriv pidrivnikiv formuvan S Kovpaka O Fedorova O Saburova V Begmi S Malikova I Shitova O Yegorova V Ushakova V Chepigi I Hitrichenka I Dibrovi F Golovacha Yu Zbanackogo P Dudka M Naumova S Naumenka M Taranushenka F Lisenka M Popudrenka ta inshih Tak pidrivnik Vasil Yaremchuk zi svoyeyu grupoyu pustiv pid ukis ponad 100 vorozhih esheloniv Jomu a takozh I Cimbalistu V Renovu D Rezuto B Kalachu V Klokovu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Yaksho v pershomu pivrichchi bulo pidirvano 403 esheloni to v drugomu 3263 tobto u 8 raziv bilshe Dlya zabezpechennya tilovih komunikacij ta ob yektiv vorog buv zmushenij zaluchiti majzhe chotirohsottisyachne vijsko Kilkist diversij na zaliznichnih magistralyah chimdali zrostaye Ce paralizuye robotu vsogo transportu j zagrozhuye katastrofoyu iz zabezpechennyam vijsk remstvuvav u serpni komanduyuchij vijskami operativnogo tilovogo rajonu grupi armij Pivden Dijsno nayavnist dosvidu i zbroyi vdoskonalennya organizacijnih struktur i taktiki bojovih dij nadavali narodnim mesnikam vpevnenosti u svoyih silah Okupanti zh navpaki taku vpevnenist vtrachali Teper postijna zagroza okupacijnim organam ta vijskovim pidrozdilam i navit marshovim chastinam z boku lisovih banditiv porodzhuvala vidverte poboyuvannya i navit strah U grudni 1943 r komandir 42 go armijskogo korpusu v nakazi Pro borotbu proti band zasterigav Vijskovi chastini j okremi vijskovosluzhbovci pri poyavi partizaniv ne povodyatsya nalezhnim chinom Zamist togo shob negajno vstupati u bij z vorogom i gromiti jogo voni tikayut i prosyat dopomogi Taka povedinka ganba dlya soldata Z cim nepodobstvom godi miritisya Hto nadali uhilyatimetsya vid borotbi toj pide pid vijskovij tribunal yak zradnik i boyaguz Zgidno z radyanskimi dzherelami u veresni 1943 roku partizanski zagoni ta z yednannya Ukrayini yaki mali zv yazok z tilom vlashtuvali za misyac 520 avarij zaliznichnih esheloniv protivnika 1 4 listopada 2013 u Wayback Machine Protyagom 1943 r ukrayinski partizani pustili pid ukis 3688 poyizdiv tobto v 15 raziv bilshe nizh u 1942 roci Vnaslidok cogo propuskna zdatnist napriklad dilnici Kovel Sarni Korosten znizilasya z 26 esheloniv na dobu v kvitni do 1 2 u zhovtni Dilnicyu Kovel Shepetivka Berdichiv partizani ponivechili tak sho okupanti musili transportuvati vantazhi cherez Odesu Statistika dovela perevagu radyanskoyi minnoyi tehniki pisav anglijskij istorik B Holmston Cifri strashni cifri vtrat ye istorichnim svidchennyam bojovih uspihiv partizaniv na minnomu tereni Mini buli virishalnoyu taktichnoyu zbroyeyu maloyi vijni Dzherela ta literaturaKlokov V I Vijna na rejkah 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 171 ISBN 978 966 00 1290 5 I I Derejko T M Loboda Koncert 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 119 ISBN 978 966 00 0855 4

Дата публікації:
Топ