У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яремчук Василь Максимович Яремчук 31 січня 13 лютого 1910 19100213 Гул

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яремчук.

Василь Максимович Яремчук (31 січня (13 лютого) 1910(19100213), Гулівці — 27 квітня 1991) — учасник партизанської боротьби в Україні під час радянсько-німецької війни, командир партизанського загону імені Кармалюка, Герой Радянського Союзу.

Василь Максимович Яремчук

Народився

31 січня (13 лютого) 1910
Гулівці

Помер

27 квітня 1991 (81 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання

Байкове кладовище

Громадянство

СРСР

Національність

українець

Учасник

німецько-радянська війна

Партія

КПРС

У шлюбі з

Яремчук Ганна Яківна

Діти

Яремчук Сергій Васильович

Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 13 лютого 1910 року в селі Гулівцях (нині Калинівського району Вінницької області) в селянській родині. Українець. Член ВКП (б) з 1932 року. Працював у сільському господарстві. У серпні 1930 року за путівкою комсомолу поїхав на Донбас, працював кріпильником на шахті. Навчався в Харківському педагогічному інституті.

У 1935–1937 роках служив в лавах Червоної Армії. Після демобілізації до 1941 року працював учителем в Новоіванівській середній школі Лозівського району Харківської області.

Коли почалася радянсько-німецька війна, за рішенням Лозівського райкому КП(б)У був направлений на курси підривників, а в серпні 1941 року — в партизанський загін імені Котовського, де очолив підривну групу. Діючи на залізничних ділянках Львів—Брянськ, Гомель—Брянськ з жовтня 1941 по грудень 1942 року пустили під укіс 12 залізничних ешелонів з бойовою технікою та живою силою ворога, підірвав 12 залізничних мостів. 5 грудня група партизанів під керівництвом В. М. Яремчука підірвала Шалигинський цукровий завод. У грудні був поранений і перебував на лікуванні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1943 року за бойові заслуги перед Батьківщиною в справі організації партизанського руху в Україні Яремчуку Василю Максимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 824).

У травні 1943 року Василь Яремчук в складі групи з 12 чоловік був висаджений в тил ворога на територію Житомирської області, де організував диверсії на залізничних ділянках Сарни—Коростень, Сарни—Лунінець. На початку 1944 року його група збільшилася і була перетворена в партизанський загін імені Кармалюка. Командиром загону був призначений В. М. Яремчук. Загін активно діяв в північних районах Рівненської області та в лютому 1944 року з'єднався з частинами Червоної Армії.

У травні 1944 року загін під командуванням В. М. Яремчука знову було десантовано в тилу ворога на територію Польщі, де активно діяв на залізничних ділянках Ряшів—Перемишль, Пшевурек—Розвадів. За час з травня 1943 року по серпень 1944 року, тобто за період до з'єднання з Червоною Армією, загін пустив під укіс 68 залізничних ешелонів з бойовою технікою та живою силою ворога. Було знищено і поранено понад три з половиною тисяч солдатів і офіцерів противника.

У 1948 році В. М. Яремчук закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У і був на педагогічній і господарській роботі. Працював директором середньої школи № 139 у Києві. У 1970 році вийшов на пенсію.

Жив у Києві. Помер 27 квітня 1991 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, «Знак Пошани», польським Золотим Хрестом ордена «Віртуті мілітарі», медалями.

Пам'ять

У Києві на будинку середньої школи № 139 по проспекту Валерія Лобановського, 148, директором якої в 1945–1958 роках працював Герой, йому встановлена гранітна меморіальна дошка.

Ім'я В. М. Яремчука вибито на пам'ятному знаку партизанам і підпільникам Вінниччини в сквері М. Козицького в Вінниці.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза, отличившимся в партизанской борьбе против немецко-фашистских захватчиков» от 7 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 6 марта (№ 11 (217)). — С. 1 (рос.)

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988.
Подвигом прославленные. Київ, 1985.

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза, отличившимся в партизанской борьбе против немецко-фашистских захватчиков» от 7 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 6 марта (№ 11 (217)). — С. 1 (рос.)