Миха́йло Іва́нович Нау́мов (рос. Михаил Иванович Наумов; 3 (16) жовтня 1908, с. Большая Соснова, Пермський край, Російська імперія — 8 лютого 1974, Київ, Українська РСР, СРСР) — російський радянський офіцер, генерал-майор (9.04.1943), Герой Радянського Союзу (7.03.1943), в роки радянсько-німецької війни один з керівників партизанського руху в Україні, начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області; командир партизанського кавалерійського з'єднання. Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го скликань.
Наумов Михайло Іванович | |
---|---|
рос. Михаил Иванович Наумов | |
Народження | 3 жовтня 1908 d, Пермська область |
Смерть | 8 лютого 1974 (65 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1930—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | Внутрішні війська МВС СРСР |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Наумов Михайло Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 16 жовтня 1908 року в селі Большая Соснова Пермської області в російській селянській родині.
Член ВКП(б)/КПРС з 1928 року.
З 1927 року працював слюсарем-трубопровідником на вугільній шахті.
У 1930 році почав службу в прикордонних частинах. Був курсантом школи молодших командирів 23-го полку внутрішніх військ у місті Шостці (Сумська область), курсантом хімшколи в місті Гомелі, слухачем Вищої прикордонної школи в Москві.
У 1938 році його призначили командиром роти 4-го мотострілецького полку внутрішніх військ у Києві.
З 1940 року — командир навчального батальйону прикордонних військ у Чернівцях.
На початку радянсько-німецької війни був начальником штабу підрозділу 94-го прикордонного загону військ Наркомату внутрішніх справ СРСР в місті Сколе Дрогобицької області. У перші дні війни потрапив в оточення, був поранений.
З липня 1941 року до 1 січня 1942 року перебував на окупованій території, пройшов пішки від міста Галич до на Орловщині.
У січні 1942 року встановив зв'язок з партизанами Червоного району Сумської області та став бійцем, а через нетривалий час — командиром групи партизанського загону. З жовтня 1942 року по січень 1943 року — начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області.
У січні 1943 року з'єднанню М. І. Наумова було поставлено завдання — здійснити рейд з Хінельських лісів у південні райони Сумської області, паралізувати рух поїздів противника на ділянках Суми—Конотоп, Суми—Харків, а потім вийти на правий берег Дніпра для проведення бойових дій в Кіровоградській області.
1 лютого 1943 року кінне партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова виступило в рейд з району Фатеж Курської області. За 65 днів рейду з'єднання пройшло тимчасово окупованою територією Сумської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької, Київської, Житомирської областей України та Поліської області Білорусі майже 2 400 кілометрів, провело 47 бойових і диверсійних операцій; найхарактерніші з них Юнково-Сумська, Шевченківська, Андріївська. В результаті бойових дій було знищено сотні німецько-фашистських солдатів і офіцерів, багато військової техніки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1943 року за бойові заслуги перед Батьківщиною у справі організації партизанського руху в Україні, полковнику Михайлу Івановичу Наумову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 924). За успішне проведення Степового рейду М. І. Наумову в квітні 1943 року було присвоєно військове звання генерал-майора.
У червні 1943 року Український штаб партизанського руху поставив перед з'єднанням М. І. Наумова нове завдання: здійснити рейд Київською та Житомирською областями і вийти для бойових дій в Кіровоградську область. За період другого рейду з 12 липня по 22 грудня 1943 року партизанське з'єднання М. І. Наумова пройшло майже 2 500 кілометрів тилами ворога. Воно форсувало 23 річки, серед них: Прип'ять, Уборть, Случ, Тетерів. Провело 186 бойових операцій. Найуспішнішими з них є Рачковська та Ємільчинська в Житомирській області, де було знищено багато солдатів і офіцерів противника, захоплені зброя, боєприпаси, продовольство. З'єднання зросло з 355 до 1 975 чоловік.
У грудні 1943 року з'єднання партизанських загонів під командуванням М. І. Наумова в районі Городниці злилося з частинами Червоної Армії. Перебуваючи на відвойованій території, з'єднання доукомплектувалось і переозброїлось. Після короткого відпочинку за завданням ЦК КП(б)У і наказом начальника Українського штабу партизанського руху з'єднання партизанських загонів під командуванням М. І. Наумова отримало завдання вийти для бойових дій в Дрогобицьку область.
21 січня 1944 партизани виступили в третій рейд. Просуваючись з боями тилами ворога, з'єднання пройшло територією Рівненської, Тернопільської, Дрогобицької, Львівської областей України та Люблінського воєводства Польщі, провело 72 бойові та диверсійні операції. 22 березня 1944 з'єднання партизанських загонів під командуванням М. І. Наумова зустрілося з частинами Червоної Армії.
Після війни М. І. Наумов продовжив військову службу. У 1945 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова. Був начальником прикордонних військ , потім служив в Прибалтиці.
З листопада 1946 по серпень 1951 року — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР по Чернівецькій області. У 1953 році — виконувач обов'язків Міністра внутрішніх справ України, з листопада 1953 по 1960 рік — начальник внутрішніх військ МВС Української РСР. З 1960 року в запасі. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР II—V скликань, делегатом XVI і XXI з'їздів Компартії України. Був членом Спілки письменників.
Жив у Києві. Помер 8 лютого 1974 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 46). У 1978 році на могилі встановлений пам'ятник роботи скульптора Тараса Братерського.
Твори
- Хінельські походи. М., 1954;
- Степовий рейд. Київ, 1961;
- Західний рейд. Київ, 1985.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького 1-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня (02.05.1945), Червоної Зірки, медалями.
Ім'ям М. І. Наумова були названі вулиці в містах Києві, Пермі, Жовкві Львівської області, селі Большая Соснова Пермського краю, а також сторожовий корабель Внутрішніх військ Російської Федерації.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза, отличившимся в партизанской борьбе против немецко-фашистских захватчиков» от 7 марта 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 6 марта (№ 11 (217)). — С. 1
- В. М. Прядко. Братерський Тарас Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
Література
- В. І. Клоков. Наумов Михайло Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 228. — .
- Герои Отечества. Москва, 2004.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Люди легенд. Выпуск 5. М., 1974
- Пограничная служба России. Энциклопедия. Биографии. — Москва, 2008.
- Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.
- Подвигом прославленные. Киев, 1985
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне … 1941—1945 гг. Т.2. Киев, 1975.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Naumov Miha jlo Iva novich Nau mov ros Mihail Ivanovich Naumov 3 16 zhovtnya 1908 19081016 s Bolshaya Sosnova Permskij kraj Rosijska imperiya 8 lyutogo 1974 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR rosijskij radyanskij oficer general major 9 04 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 7 03 1943 v roki radyansko nimeckoyi vijni odin z kerivnikiv partizanskogo ruhu v Ukrayini nachalnik shtabu operativnoyi grupi partizanskih zagoniv Sumskoyi oblasti komandir partizanskogo kavalerijskogo z yednannya Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 5 go sklikan Naumov Mihajlo Ivanovichros Mihail Ivanovich NaumovNarodzhennya 3 zhovtnya 1908 1908 10 03 d Permska oblastSmert 8 lyutogo 1974 1974 02 08 65 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRRoki sluzhbi 1930 1960Partiya KPRSZvannya General majorKomanduvannya Vnutrishni vijska MVS SRSRVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi Naumov Mihajlo Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 16 zhovtnya 1908 roku v seli Bolshaya Sosnova Permskoyi oblasti v rosijskij selyanskij rodini Chlen VKP b KPRS z 1928 roku Z 1927 roku pracyuvav slyusarem truboprovidnikom na vugilnij shahti U 1930 roci pochav sluzhbu v prikordonnih chastinah Buv kursantom shkoli molodshih komandiriv 23 go polku vnutrishnih vijsk u misti Shostci Sumska oblast kursantom himshkoli v misti Gomeli sluhachem Vishoyi prikordonnoyi shkoli v Moskvi U 1938 roci jogo priznachili komandirom roti 4 go motostrileckogo polku vnutrishnih vijsk u Kiyevi Z 1940 roku komandir navchalnogo bataljonu prikordonnih vijsk u Chernivcyah Na pochatku radyansko nimeckoyi vijni buv nachalnikom shtabu pidrozdilu 94 go prikordonnogo zagonu vijsk Narkomatu vnutrishnih sprav SRSR v misti Skole Drogobickoyi oblasti U pershi dni vijni potrapiv v otochennya buv poranenij Z lipnya 1941 roku do 1 sichnya 1942 roku perebuvav na okupovanij teritoriyi projshov pishki vid mista Galich do na Orlovshini U sichni 1942 roku vstanoviv zv yazok z partizanami Chervonogo rajonu Sumskoyi oblasti ta stav bijcem a cherez netrivalij chas komandirom grupi partizanskogo zagonu Z zhovtnya 1942 roku po sichen 1943 roku nachalnik shtabu operativnoyi grupi partizanskih zagoniv Sumskoyi oblasti U sichni 1943 roku z yednannyu M I Naumova bulo postavleno zavdannya zdijsniti rejd z Hinelskih lisiv u pivdenni rajoni Sumskoyi oblasti paralizuvati ruh poyizdiv protivnika na dilyankah Sumi Konotop Sumi Harkiv a potim vijti na pravij bereg Dnipra dlya provedennya bojovih dij v Kirovogradskij oblasti 1 lyutogo 1943 roku kinne partizanske z yednannya pid komanduvannyam M I Naumova vistupilo v rejd z rajonu Fatezh Kurskoyi oblasti Za 65 dniv rejdu z yednannya projshlo timchasovo okupovanoyu teritoriyeyu Sumskoyi Poltavskoyi Harkivskoyi Kirovogradskoyi Odeskoyi Vinnickoyi Kiyivskoyi Zhitomirskoyi oblastej Ukrayini ta Poliskoyi oblasti Bilorusi majzhe 2 400 kilometriv provelo 47 bojovih i diversijnih operacij najharakternishi z nih Yunkovo Sumska Shevchenkivska Andriyivska V rezultati bojovih dij bulo znisheno sotni nimecko fashistskih soldativ i oficeriv bagato vijskovoyi tehniki Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 bereznya 1943 roku za bojovi zaslugi pered Batkivshinoyu u spravi organizaciyi partizanskogo ruhu v Ukrayini polkovniku Mihajlu Ivanovichu Naumovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 924 Za uspishne provedennya Stepovogo rejdu M I Naumovu v kvitni 1943 roku bulo prisvoyeno vijskove zvannya general majora U chervni 1943 roku Ukrayinskij shtab partizanskogo ruhu postaviv pered z yednannyam M I Naumova nove zavdannya zdijsniti rejd Kiyivskoyu ta Zhitomirskoyu oblastyami i vijti dlya bojovih dij v Kirovogradsku oblast Za period drugogo rejdu z 12 lipnya po 22 grudnya 1943 roku partizanske z yednannya M I Naumova projshlo majzhe 2 500 kilometriv tilami voroga Vono forsuvalo 23 richki sered nih Prip yat Ubort Sluch Teteriv Provelo 186 bojovih operacij Najuspishnishimi z nih ye Rachkovska ta Yemilchinska v Zhitomirskij oblasti de bulo znisheno bagato soldativ i oficeriv protivnika zahopleni zbroya boyepripasi prodovolstvo Z yednannya zroslo z 355 do 1 975 cholovik U grudni 1943 roku z yednannya partizanskih zagoniv pid komanduvannyam M I Naumova v rajoni Gorodnici zlilosya z chastinami Chervonoyi Armiyi Perebuvayuchi na vidvojovanij teritoriyi z yednannya doukomplektuvalos i pereozbroyilos Pislya korotkogo vidpochinku za zavdannyam CK KP b U i nakazom nachalnika Ukrayinskogo shtabu partizanskogo ruhu z yednannya partizanskih zagoniv pid komanduvannyam M I Naumova otrimalo zavdannya vijti dlya bojovih dij v Drogobicku oblast 21 sichnya 1944 partizani vistupili v tretij rejd Prosuvayuchis z boyami tilami voroga z yednannya projshlo teritoriyeyu Rivnenskoyi Ternopilskoyi Drogobickoyi Lvivskoyi oblastej Ukrayini ta Lyublinskogo voyevodstva Polshi provelo 72 bojovi ta diversijni operaciyi 22 bereznya 1944 z yednannya partizanskih zagoniv pid komanduvannyam M I Naumova zustrilosya z chastinami Chervonoyi Armiyi Pislya vijni M I Naumov prodovzhiv vijskovu sluzhbu U 1945 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Buv nachalnikom prikordonnih vijsk potim sluzhiv v Pribaltici Z listopada 1946 po serpen 1951 roku nachalnik Upravlinnya Ministerstva vnutrishnih sprav URSR po Cherniveckij oblasti U 1953 roci vikonuvach obov yazkiv Ministra vnutrishnih sprav Ukrayini z listopada 1953 po 1960 rik nachalnik vnutrishnih vijsk MVS Ukrayinskoyi RSR Z 1960 roku v zapasi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi URSR II V sklikan delegatom XVI i XXI z yizdiv Kompartiyi Ukrayini Buv chlenom Spilki pismennikiv Mogila Mihajla Naumova Zhiv u Kiyevi Pomer 8 lyutogo 1974 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 46 U 1978 roci na mogili vstanovlenij pam yatnik roboti skulptora Tarasa Braterskogo TvoriHinelski pohodi M 1954 Stepovij rejd Kiyiv 1961 Zahidnij rejd Kiyiv 1985 Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 02 05 1945 Chervonoyi Zirki medalyami Im yam M I Naumova buli nazvani vulici v mistah Kiyevi Permi Zhovkvi Lvivskoyi oblasti seli Bolshaya Sosnova Permskogo krayu a takozh storozhovij korabel Vnutrishnih vijsk Rosijskoyi Federaciyi PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza otlichivshimsya v partizanskoj borbe protiv nemecko fashistskih zahvatchikov ot 7 marta 1943 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 6 marta 11 217 S 1 V M Pryadko Braterskij Taras Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 LiteraturaV I Klokov Naumov Mihajlo Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 228 ISBN 978 966 00 1061 1 Geroi Otechestva Moskva 2004 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Lyudi legend Vypusk 5 M 1974 Pogranichnaya sluzhba Rossii Enciklopediya Biografii Moskva 2008 Podvigi vo imya Otchizny 2 e izd Harkov Prapor 1985 Podvigom proslavlennye Kiev 1985 Ukrainskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg T 2 Kiev 1975