Ілля Данилович Діброва (9 серпня 1891, с. Піщанівка (Катеринопіль), за іншими даними в с. Захарівка, Олександрійщина — 14 жовтня 1944, Словаччина) — один з ватажків радянського партизанського руху в Україні і Словаччині в часи громадянської та німецько-радянської воєн.
Ілля Данилович Діброва | |
---|---|
Народження | 9 серпня 1891 Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 14 жовтня 1944 (53 роки) Словаччина |
Поховання | Олександрія |
Країна | СРСР |
Рід військ | партизанські загони НКВС СРСР |
Звання | Полковник НКВС |
Командування | партизанське з'єднання ім. Ворошилова |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Діброва Ілля Данилович у Вікісховищі |
Життєпис
Ілля Діброва народився в селі Катеринопіль (або Піщанівка) Косівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії. Зараз це невеличкий хутір. З дев'яти по дванадцять років батракував в селі Баштанці на Миколаївщині у поміщика Ситченка. 1904 року подався на Криворіжжя працювати шахтарем на російсько-бельгійські копальні. Там він став більшовиком.
Після революції Діброва повернувся до рідного села. У 1918 році організував партизанський загін, що діяв в районі Знам'янки. Після громадянської війни працював директором (Косівського) млина, а потім директором комбінату в місті Олександрія.
У німецько-радянську війну Ілля Діброва з 1943 року — командир партизанського з'єднання ім. Ворошилова, що діяло в районі Чорного лісу. З вересня 1944 року його було призначено комісаром партизанської бригади, що була організована на базі двох словацьких загонів. 14 жовтня 1944 року Ілля Діброва загинув у бою з на території Чехословаччини. Був похований у лісі Шпаньє. 1945 року його рештки було перевезено до Олександрії і перепоховані спершу в дитячому парку, а 1960 року — на братській могилі.
Нагороди та відзнаки
Ілля Діброва нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «Партизан Вітчизняної війни» І ступеня. Президент Чехословаччини нагородив Діброву орденом та присвоїв звання генерала Чехословацької народної армії.
В Олександрії на його честь названо одну з центральних вулиць. Також присвоєне звання «почесний громадянин» цього міста.
Родина
Донька (Людмила) (1921–2014) — учасниця підпільно-партизанського руху під час Другої Світової війни, кавалер орденів Вітчизняної війни I та II ступенів, ордена «За мужність» III ступеня та 16 медалей, (Почесний громадянина Олександрії) (2011) та (Старої Тури) (1964).
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 10 березня 2012.
Посилання
- Діброва Ілля Данилович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] Світловодська центральна районна бібліотека
- Ілля Діброва: шлях боротьби [ 1 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття-супровід до фото «Партизанские командиры Шангин Б.Г., Кузнец Я.М., Диброва И.Д. 1943 г.» [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття М.Е.Глущенка про історію партизанського загону ім. Ворошилова [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет