Радянська армія (рос. Советская армия) — усі види колишніх Збройних сил СРСР, за винятком Військово-морського флоту СРСР. Як офіційна назва термін «Радянська армія» використовувався у проміжку з 25 лютого 1946 до 25 грудня 1991, до того Збройні сили СРСР носили назву Червона армія.
Радянська армія | |
---|---|
рос. Советская армия | |
Прапор Радянської армії | |
На службі | 25 лютого 1946 — 25 грудня 1991 |
Країна | Радянський Союз |
Вид | Збройні сили СРСР |
Тип | сухопутні війська |
Чисельність | від 3 до 11 млн в/сл |
У складі | Міністерство оборони СРСР |
Гарнізон/Штаб | Москва |
Гасло | «За нашу Радянську Батьківщину!» рос. «За нашу Советскую Родину!» |
Річниці | 23 лютого 1918 |
Війни | Корейська війна Угорська революція 1956 року Війна у В'єтнамі Операція «Дунай» Війна в Афганістані (1979—1989) |
Командування | |
Визначні командувачі | Жуков Г. К., Рокоссовський К. К., Малиновський Р. Я., Гречко А. А. |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
Робітничо-Селянська Червона Армія (1918–1945)
Після приходу до влади у жовтні 1917 року, більшовики бачили майбутню армію створювану для захисту Республіки, такою, яка буде формуватися строго на добровільних принципах, без примусової мобілізації, з виборністю командирів знизу і обговоренням солдатами наказів, які їм віддають. Це на думку більшовиків, повинне було забезпечити створення сильної, морально стійкої, істинно народної армії. І дійсно, спочатку нові формування показали себе більше надійними, чим армія старої Росії, що розпадалася виснажена веденням чотирирічної війни. Проте, коли Громадянська війна в Росії стала реальністю, більшовики усвідомили необхідність заміни тимчасових загонів Червоної гвардії постійними регулярними військовими формуваннями.
Декретом від 28 січня 1918 року Рада народних комісарів Росії заснувала Червону Армію на базі червоногвардійців. У лютому 1918 року Раднарком видає декрет «Про обов'язкове навчання військовому мистецтву».
Офіційний день заснування Червоної Армії 23 лютого 1918 — став день першого масового набору в Червону Армію у Петрограді і Москві, і день першої битви з окупаційними військами кайзерівської Німеччини. У радянський період день 23 лютого подавався як «день першої перемоги Червоної Армії над німецькими військами під Нарвою», що насправді суперечило дійсності і сьогодні цю брехню розвінчано.
Спроби заснувати РСЧА на добровільних засадах під гаслом «Соціалістична Вітчизна у небезпеці!» виявилися безуспішними. Результатом став швидкий перехід до мобілізацій. У Червону Армію мобілізувалися члени партії і червоногвардійці. Забороняється розпуск або самовільний відхід бійців із загонів Червоної Гвардії. Ці загони оголошуються частинами РСЧА. З пізньої весни 1918 року забороняється ліквідація полків, що зберегли боєздатність, старої царської армії. Вони оголошуються частинами РСЧА. Так, фактично зберігаються лейб-гвардії і , полки латиських стрільців і ряд інших частин. Солдат, що йдуть із цих частин оголошують дезертирами Червоної Армії, ловлять і розстрілюють, а їхні сім'ї заарештовують.
29 травня 1918 року, через чотири дні після початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову «Про примусовий набір в робітничо-селянську армію» розпочав обов'язковий набір на військову службу в РСЧА осіб у віці від 18 до 40 років і одночасно створюється мережа військових комісаріатів для виконання цього декрету. Система військкоматів виявилася настільки досконала, що існує й донині.
Такими заходами уряд Леніна стрімко переходив до примусового принципу (комплектування) армії. Важливими кроками більшовиків стала боротьба з «військовим анархізмом» перших місяців існування РСЧА. Потреба в ефективній військовій силі змусила їх піти на введення в армії обов'язковості виконання наказів командирів, відновлення розстрілів за дезертирство, і проведення масових мобілізацій, з тим, щоб забезпечити необхідну чисельність військ. Для контролю над лояльністю «воєнспеців» були засновані посади комісарів.
Під час Другої світової війни в Червоній армії було 16 — 19 млн вояків, в УРСР за радянськими даними — було мобілізовано 4,5 млн. Вся Червона армія, за радянськими даними, втратила у війні 7 млн людей вбитими, скільки з того числа українців — не відомо. Крім того, за західними підрахунками, Червона армія втратила 5,7 млн полонених, у тому числі в Україні — 1,3 млн.
Хоча СРСР був конституційно, союзом рівноправних і суверенних республік, його збройні сили творили єдину централізовану організацію. Передбачене законом 1. 2. 1944 року, створення окремих національних військових формацій, на ділі стосовно УРСР, не було здійснене. Передбачене конституціями СРСР і УРСР на підставі того ж закону, союзно-республіканське Міністерство Оборони УРСР, зовсім не діяло. Єдиним міністром оборони УРСР протягом кількох місяців 1945 року, був С. Ковпак. У 1940—50-х роках до Політбюро ЦК КПУ зазвичай належав командувач Київської військ. округи, але пізніше його замінив голова Комітету Державної Безпеки (КДБ); тепер він інколи брав участь у нарадах Ради Міністрів УРСР як представник Міністерства оборони СРСР.
Радянська армія (1946–1991)
Незабаром після закінчення Другої світової війни зросла напруга між колишніми союзниками. За дату початку холодної війни зазвичай приймається Фултонська промова Черчілля 5 березня 1946. З тих пір в армії СРСР найбільш імовірними супротивниками вважалися США, Велика Британія та їх союзники.
По завершенню Другої світової, Червона Армія мала більше 500 стрілецьких дивізій і близько однієї десятої, складали танкові з'єднання. Досвід війни дав Радам таку віру в танкові війська, що з цього моменту кількість танкових дивізій практично не змінилася, в той час як військові сили піхоти скоротилися на дві третини. Танкові корпуси пізнього періоду війни було перетворено на танкові дивізії, з 1957 р. стрілецькі дивізії переформатовані на мотострілецькі дивізії.
Розпад СРСР
Останній радянський лідер, Михайло Горбачов, дотримувався мети всебічного скорочення армії з економічних міркувань. У 1989 р. оголошено про відмову від втручання радянських військ, дислокованих в країнах Організації Варшавського договору, в місцеві політичні події. Цього ж року радянський Обмежений Контингент Військ виведений з Афганістану. У 1989–1990 роках, остаточно розвалився «соціалістичний табір» у Східній Європі, за яким пройшла хвиля антикомуністичних революцій. По виведенню радянських військ з Афганістану, владу в Соціалістичному Афганістані остаточно захопили моджахеди, проголосивши ісламську державу.
Склад
- Ленінградський військовий округ
- Білоруський військовий округ
- Прибалтійський військовий округ
- Прикарпатський військовий округ
- Київський військовий округ
- Одеський військовий округ
- Московський військовий округ
- Північно-Кавказький військовий округ
- Закавказький військовий округ
- Туркестанський військовий округ
- Сибірський військовий округ
- Забайкальський військовий округ
- Далекосхідний військовий округ
- Середньоазіатський військовий округ розпущений у 1988 році, Приволзький та Уральський військові округи об'єднані у 1991 р.
В структурі збройних сил СРСР, радянська армія була лише одним з 5 окремих видів збройних сил: сухопутні війська, що були власне Радянською армією, ракетні війська стратегічного призначення ((рос. РВСН), створені 1962), війська протиповітряної оборони (рос. ВПВО), військово-повітряні сили (рос. BBC) та військово-морський флот (рос. ВМФ). Збройні сили підпорядковувалися Міністерству оборони СРСР.
Керівництво
Головнокомандувачі радянськими сухопутними силами:
- Георгій Жуков, 1946
- Іван Конєв, 1946–1950
- Посади командувача сухопутними військами не було у 1950–1955 роках
- Іван Конєв, 1955–1956
- Родіон Малиновський, 1956–1957
- Андрій Гречко, 1957–1960
- , 1960–1964
- Посада командувача сухопутними військами не існувала в 1964-1967 роках
- Іван Павловський, 1967–1980
- , 1980–1985
- , 1985–1989
- Валентин Варенников, 1989–1991
Чисельність
За переписом 1959, у них нараховувалося 3 623 000 військовослужбовців, у тому числі на території УРСР — 801 000 (перепис 1970 таких даних не подає). За західними підрахунками, що визнаються радянською стороною під час міжнародних переговорів у справах роззброєння, збройні сили СРСР становили таку кількість (в млн):
- 1965 — 2,78,
- 1969 — 3,34,
- 1974 — 3,94.
За окремими видами збройних сил в Радянській армії було (станом на 1991) близько 2,5 млн військових, в РВСН — 350 000 і Військах ППО — 500 000, у ВПС — 370 000 і в ВМФ — 550 000, разом близько 4 210 000 вояків.
Крім того в прикордонній охороні, що підпорядкована Комітетові Державної Безпеки (КДБ), налічувалося близько 250 000 та у внутрішніх військах, що підпорядковувався Міністерству внутрішніх справ Радянського Союзу — близько 520 000 вояків.
Воєнна доктрина
Воєнна доктрина Радянської Армії була визначена як оборонна. У радянських військових доктринах передбачався лише ядерний удар у відповідь.
Починаючи зі школи, на обов'язковому для всіх предметі викладання ПВП (початкова військова підготовка), всі громадяни СРСР навчалися стройовій підготовці, прийомам розвідки і захисту від ЗМУ (зброї масового ураження — ядерної та хімічної), ознайомленню зі структурою та видами Збройних Сил СРСР, поводженню зі стрілецькою зброєю, розбирання-збірка на час та чистка автомата Калашникова, ознайомленню з тактико-технічними характеристиками (ТТХ) стрілецької зброї, основ Цивільної Оборони. Для хлопчиків проводилися тридобові польові збори на базі найближчих військових частин з навчанням основним тактичним прийомам у бою, із заняттями з інженерної підготовки (обладнання одиночних окопів) і заняттями з вогневої підготовки (практичні стрільби по мішенях).
Однією з головних основ радянської військової доктрини була загальна військова повинність, що забезпечувала на випадок великомасштабної війни потужний мобілізаційний резерв.
Вважалася можливою і цілком імовірною Третя світова війна. Потенційними противниками вважалися армії США і країни НАТО. Союзниками в можливій війні вважалися армії країн Варшавського договору, а також, деякий час, армія КНР. Основними силами, важливими в потенційній Третій світовій війні вважалися Ракетні війська стратегічного призначення, Космічні війська, Стратегічна авіація, танкові частини та військово-морський флот.
Озброєння
Радянська армія в Україні
Радянські збройні сили були знаряддям русифікації народів СРСР (до складу якого, юридично, на правах союзної держави, до 1991 року входила одна з засновниць ООН, Україна): урядовою мовою Радянської армії, була винятково російська, призвані до війська військовозобов'язані відбували службу поза межами своїх республік. У війську зовсім були відсутні іншомовні культурні розваги, преса, бібліотеки; демобілізованих агітували поселятися й працювати на різних новобудовах, головним чином на сході СРСР. У політичному навчанні, серед вояків відверто поширювався російський шовінізм, плекалися традиції винятково російських «героїв» (Кутузов, Суворов, Рибалко, Тимошенко, Рокоссовський, Р. Малиновський, А. Єременко, К. Москаленко, І. Кожедуб, С. Руденко й В. Судець, ; адмірали Нахімов, Ушаков, кпр Маринеско та інші). До програми політичного вишколу належить також тема про «радянський народ». Серед офіцерства плекався кастовий дух супроти рядових вояків; матеріальні привілеї, майже тотожні з царською армією: військ. звання, ступені, уніформи, нашивки, ордени, прапори, назви гвардійських частин, дисциплінарний статут, почесті.
Наприкінці Другої світової війни і по її звершенню, серед генералітету Радянської армії висунулися такі маршали українського роду: Р. Малиновський, А. Єременко, К. Москаленко, маршал танкових військ П. Рибалко, генерал армії І. Черняхівський та С. Штеменко, генерал танкових військ А. Кравченко, генерал-полковник авіації Г. Кравченко, генерал-лейтенант І. Кожедуб та інші. Дехто з них мав високі посади, аж до міністра оборони СРСР (маршали Р. Малиновський і А. Гречко). У різні часи, вищий генералітет українського роду представляли: маршали авіації С. Руденко й В. Судець, ген. артилерії П. Батицький, А. Гетьман, І. Павловський та інші. Більше українських прізвищ зустрічається серед вищого політ. офіцерства та викладачів вищих військових шкіл. Поміж радянських космонавтів, є генерал-майори П. Попович, Г. Береговий, А. Леонов, А. Філіпченко, полковіники Г. Добровольський і П. Климчук, які народилися в Україні і тут же закінчили військові авіаційні школи.
Система військової освіти змінювалася по війні відповідно до змін у воєнній доктрині СРСР. Найвищою військовою школою залишалася Академія Генерального Штабу. Крім неї, було ще 16 академій різного роду військ, з яких одна є у Харкові — Національна академія Національної гвардії, а решта лишилася у Російській Федерації; до них приймають за вибором, і то лише офіцерів з вищою освітою. Вищу військ. освіту надавали «училища» та (деякі) інститути. 1973 року, їх було в СРСР 126, у тому числі 87 в Російській Федерації і 28 в Україні (серед них 6 авіаційних, 2 морські і 6 артилерійських). Термін навчання — 4 — 5 pp., випускники одержують рангу лейтенанта і часто диплом інженера. Освітній рівень офіцерства Радянської армії був досить високий: чверть з них має закінчену вищу освіту, майже половина — звання інженера.
За законом 1967 року, всі чоловіки, що досягали 18 років, були військовозобов'язаними. Служба тривала 2 роки (у флоті — 3); випускники вищих шкіл служили лише один рік. У 1980 році до закону були внесені зміни, згідно яких студенти вищих шкіл втрачали право на відтермінування призову до закінчення вишу, а ті кому вдавалось уникнути призову служили вже півтора роки, а не рік. Перед початком служби, призовник відбував військову підготовку в середній школі (з 9 класу), на фабриках і в колгоспах. По демобілізації, вояків запасу ще залучали до 35 років, на військово-польові збори 6 разів, а до 45 — ще 4 рази. Обліком військовозобов'язаних, проведенням призову та розподілом призовників до частин і таборів керували військові комісаріати (районні, міські, обласні). Призвані до війська, відбували службу, як правило, не на території своєї воєнної округи.
Радянська Армія мала близько 175 дивізій, половина з них у вигляді й стані, за штатами воєнного часу. Дивізії було розташовано на територіях військових округів, яких нараховувалось 15, у тому числі в Україні 3: Київський, Прикарпатський й Одеський. У Прикарпатському військовому окрузі було значне скупчення ракетних військ. Крім військових округів, на території Східної Європи було зосереджено ще 4 групи військ, до них входила 31 дивізія Радянської Армії. Чорноморський флот нараховував 65 кораблів і 25 підводних човнів (на всьому ВМФ відповідно їх було 240 і 340). — 4 — 5 pp., випускники одержують рангу лейтенанта і часто диплом інженера. Освітній рівень офіцерства Радянської армії був досить високий: чверть з них має закінчену вищу освіту, майже половина
Див. також
Джерела та література
- Сидоров С.В. Радянська армія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 115. — .
Література
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 411. — ISBN 00101-150. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Календарь воина на 1973 год. М. 1972;
- Беднягин А. Киевский краснознаменный. М. 1974:
- Dupuy Т. N. (ed.j The Almanac of World Power. Нью-Йорк — Лондон 1975;
- Министерство Обороны СССР. Институт Военной Истории. Советская воєнная энциклопедия, т. І. М. 1976;
- U.S. Arms Control and Disarmament Agency. World Military Expenditures and Arms Transfers 1965–1974. Вашингтон 1976.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радянська армія |
- Декреты Советской власти. Т.I. М., Гос.изд-во полит.литературы, 1957. стор.356
- Декреты Советской власти. Том II. 17 марта — 10 июля 1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1959.
- http://lib.babr.ru/index.php?book=4010 [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] Постановление ВЦИК о принудительном наборе в рабоче-крестьянскую армию 29 мая 1918 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanska armiya ros Sovetskaya armiya usi vidi kolishnih Zbrojnih sil SRSR za vinyatkom Vijskovo morskogo flotu SRSR Yak oficijna nazva termin Radyanska armiya vikoristovuvavsya u promizhku z 25 lyutogo 1946 do 25 grudnya 1991 do togo Zbrojni sili SRSR nosili nazvu Chervona armiya Radyanska armiyaros Sovetskaya armiyaPrapor Radyanskoyi armiyiNa sluzhbi 25 lyutogo 1946 25 grudnya 1991Krayina Radyanskij SoyuzVid Zbrojni sili SRSRTip suhoputni vijskaChiselnist vid 3 do 11 mln v slU skladi Ministerstvo oboroni SRSRGarnizon Shtab MoskvaGaslo Za nashu Radyansku Batkivshinu ros Za nashu Sovetskuyu Rodinu Richnici 23 lyutogo 1918Vijni Korejska vijna Ugorska revolyuciya 1956 roku Vijna u V yetnami Operaciya Dunaj Vijna v Afganistani 1979 1989 KomanduvannyaViznachni komanduvachi Zhukov G K Rokossovskij K K Malinovskij R Ya Grechko A A Mediafajli na VikishovishiKokarda soldativ ta serzhantiv Radyanskoyi ArmiyiIstoriyaRobitnicho Selyanska Chervona Armiya 1918 1945 Dokladnishe Chervona Armiya Pislya prihodu do vladi u zhovtni 1917 roku bilshoviki bachili majbutnyu armiyu stvoryuvanu dlya zahistu Respubliki takoyu yaka bude formuvatisya strogo na dobrovilnih principah bez primusovoyi mobilizaciyi z vibornistyu komandiriv znizu i obgovorennyam soldatami nakaziv yaki yim viddayut Ce na dumku bilshovikiv povinne bulo zabezpechiti stvorennya silnoyi moralno stijkoyi istinno narodnoyi armiyi I dijsno spochatku novi formuvannya pokazali sebe bilshe nadijnimi chim armiya staroyi Rosiyi sho rozpadalasya visnazhena vedennyam chotiririchnoyi vijni Prote koli Gromadyanska vijna v Rosiyi stala realnistyu bilshoviki usvidomili neobhidnist zamini timchasovih zagoniv Chervonoyi gvardiyi postijnimi regulyarnimi vijskovimi formuvannyami Dekretom vid 28 sichnya 1918 roku Rada narodnih komisariv Rosiyi zasnuvala Chervonu Armiyu na bazi chervonogvardijciv U lyutomu 1918 roku Radnarkom vidaye dekret Pro obov yazkove navchannya vijskovomu mistectvu Oficijnij den zasnuvannya Chervonoyi Armiyi 23 lyutogo 1918 stav den pershogo masovogo naboru v Chervonu Armiyu u Petrogradi i Moskvi i den pershoyi bitvi z okupacijnimi vijskami kajzerivskoyi Nimechchini U radyanskij period den 23 lyutogo podavavsya yak den pershoyi peremogi Chervonoyi Armiyi nad nimeckimi vijskami pid Narvoyu sho naspravdi superechilo dijsnosti i sogodni cyu brehnyu rozvinchano Sprobi zasnuvati RSChA na dobrovilnih zasadah pid gaslom Socialistichna Vitchizna u nebezpeci viyavilisya bezuspishnimi Rezultatom stav shvidkij perehid do mobilizacij U Chervonu Armiyu mobilizuvalisya chleni partiyi i chervonogvardijci Zaboronyayetsya rozpusk abo samovilnij vidhid bijciv iz zagoniv Chervonoyi Gvardiyi Ci zagoni ogoloshuyutsya chastinami RSChA Z piznoyi vesni 1918 roku zaboronyayetsya likvidaciya polkiv sho zberegli boyezdatnist staroyi carskoyi armiyi Voni ogoloshuyutsya chastinami RSChA Tak faktichno zberigayutsya lejb gvardiyi i polki latiskih strilciv i ryad inshih chastin Soldat sho jdut iz cih chastin ogoloshuyut dezertirami Chervonoyi Armiyi lovlyat i rozstrilyuyut a yihni sim yi zaareshtovuyut Parad Chervonoyi armiyi u Harkovi 1921 29 travnya 1918 roku cherez chotiri dni pislya pochatku chehoslovackogo zakolotu VCVK prijnyavshi postanovu Pro primusovij nabir v robitnicho selyansku armiyu rozpochav obov yazkovij nabir na vijskovu sluzhbu v RSChA osib u vici vid 18 do 40 rokiv i odnochasno stvoryuyetsya merezha vijskovih komisariativ dlya vikonannya cogo dekretu Sistema vijskkomativ viyavilasya nastilki doskonala sho isnuye j donini Takimi zahodami uryad Lenina strimko perehodiv do primusovogo principu komplektuvannya armiyi Vazhlivimi krokami bilshovikiv stala borotba z vijskovim anarhizmom pershih misyaciv isnuvannya RSChA Potreba v efektivnij vijskovij sili zmusila yih piti na vvedennya v armiyi obov yazkovosti vikonannya nakaziv komandiriv vidnovlennya rozstriliv za dezertirstvo i provedennya masovih mobilizacij z tim shob zabezpechiti neobhidnu chiselnist vijsk Dlya kontrolyu nad loyalnistyu voyenspeciv buli zasnovani posadi komisariv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Chervonij armiyi bulo 16 19 mln voyakiv v URSR za radyanskimi danimi bulo mobilizovano 4 5 mln Vsya Chervona armiya za radyanskimi danimi vtratila u vijni 7 mln lyudej vbitimi skilki z togo chisla ukrayinciv ne vidomo Krim togo za zahidnimi pidrahunkami Chervona armiya vtratila 5 7 mln polonenih u tomu chisli v Ukrayini 1 3 mln Hocha SRSR buv konstitucijno soyuzom rivnopravnih i suverennih respublik jogo zbrojni sili tvorili yedinu centralizovanu organizaciyu Peredbachene zakonom 1 2 1944 roku stvorennya okremih nacionalnih vijskovih formacij na dili stosovno URSR ne bulo zdijsnene Peredbachene konstituciyami SRSR i URSR na pidstavi togo zh zakonu soyuzno respublikanske Ministerstvo Oboroni URSR zovsim ne diyalo Yedinim ministrom oboroni URSR protyagom kilkoh misyaciv 1945 roku buv S Kovpak U 1940 50 h rokah do Politbyuro CK KPU zazvichaj nalezhav komanduvach Kiyivskoyi vijsk okrugi ale piznishe jogo zaminiv golova Komitetu Derzhavnoyi Bezpeki KDB teper vin inkoli brav uchast u naradah Radi Ministriv URSR yak predstavnik Ministerstva oboroni SRSR Radyanska armiya 1946 1991 Nezabarom pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni zrosla napruga mizh kolishnimi soyuznikami Za datu pochatku holodnoyi vijni zazvichaj prijmayetsya Fultonska promova Cherchillya 5 bereznya 1946 Z tih pir v armiyi SRSR najbilsh imovirnimi suprotivnikami vvazhalisya SShA Velika Britaniya ta yih soyuzniki Po zavershennyu Drugoyi svitovoyi Chervona Armiya mala bilshe 500 strileckih divizij i blizko odniyeyi desyatoyi skladali tankovi z yednannya Dosvid vijni dav Radam taku viru v tankovi vijska sho z cogo momentu kilkist tankovih divizij praktichno ne zminilasya v toj chas yak vijskovi sili pihoti skorotilisya na dvi tretini Tankovi korpusi piznogo periodu vijni bulo peretvoreno na tankovi diviziyi z 1957 r strilecki diviziyi pereformatovani na motostrilecki diviziyi Rozpad SRSR Ostannij radyanskij lider Mihajlo Gorbachov dotrimuvavsya meti vsebichnogo skorochennya armiyi z ekonomichnih mirkuvan U 1989 r ogolosheno pro vidmovu vid vtruchannya radyanskih vijsk dislokovanih v krayinah Organizaciyi Varshavskogo dogovoru v miscevi politichni podiyi Cogo zh roku radyanskij Obmezhenij Kontingent Vijsk vivedenij z Afganistanu U 1989 1990 rokah ostatochno rozvalivsya socialistichnij tabir u Shidnij Yevropi za yakim projshla hvilya antikomunistichnih revolyucij Po vivedennyu radyanskih vijsk z Afganistanu vladu v Socialistichnomu Afganistani ostatochno zahopili modzhahedi progolosivshi islamsku derzhavu SkladVijskovi okrugi SRSR 1990 r Leningradskij vijskovij okrug Biloruskij vijskovij okrug Pribaltijskij vijskovij okrug Prikarpatskij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug Odeskij vijskovij okrug Moskovskij vijskovij okrug Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug Zakavkazkij vijskovij okrug Turkestanskij vijskovij okrug Sibirskij vijskovij okrug Zabajkalskij vijskovij okrug Dalekoshidnij vijskovij okrugSerednoaziatskij vijskovij okrug rozpushenij u 1988 roci Privolzkij ta Uralskij vijskovi okrugi ob yednani u 1991 r V strukturi zbrojnih sil SRSR radyanska armiya bula lishe odnim z 5 okremih vidiv zbrojnih sil suhoputni vijska sho buli vlasne Radyanskoyu armiyeyu raketni vijska strategichnogo priznachennya ros RVSN stvoreni 1962 vijska protipovitryanoyi oboroni ros VPVO vijskovo povitryani sili ros BBC ta vijskovo morskij flot ros VMF Zbrojni sili pidporyadkovuvalisya Ministerstvu oboroni SRSR Kerivnictvo Golovnokomanduvachi radyanskimi suhoputnimi silami Georgij Zhukov 1946 Ivan Konyev 1946 1950 Posadi komanduvacha suhoputnimi vijskami ne bulo u 1950 1955 rokah Ivan Konyev 1955 1956 Rodion Malinovskij 1956 1957 Andrij Grechko 1957 1960 1960 1964 Posada komanduvacha suhoputnimi vijskami ne isnuvala v 1964 1967 rokah Ivan Pavlovskij 1967 1980 1980 1985 1985 1989 Valentin Varennikov 1989 1991Chiselnist Za perepisom 1959 u nih narahovuvalosya 3 623 000 vijskovosluzhbovciv u tomu chisli na teritoriyi URSR 801 000 perepis 1970 takih danih ne podaye Za zahidnimi pidrahunkami sho viznayutsya radyanskoyu storonoyu pid chas mizhnarodnih peregovoriv u spravah rozzbroyennya zbrojni sili SRSR stanovili taku kilkist v mln 1965 2 78 1969 3 34 1974 3 94 Za okremimi vidami zbrojnih sil v Radyanskij armiyi bulo stanom na 1991 blizko 2 5 mln vijskovih v RVSN 350 000 i Vijskah PPO 500 000 u VPS 370 000 i v VMF 550 000 razom blizko 4 210 000 voyakiv Soldat Radyanskoyi Armiyi Krim togo v prikordonnij ohoroni sho pidporyadkovana Komitetovi Derzhavnoyi Bezpeki KDB nalichuvalosya blizko 250 000 ta u vnutrishnih vijskah sho pidporyadkovuvavsya Ministerstvu vnutrishnih sprav Radyanskogo Soyuzu blizko 520 000 voyakiv Voyenna doktrina Voyenna doktrina Radyanskoyi Armiyi bula viznachena yak oboronna U radyanskih vijskovih doktrinah peredbachavsya lishe yadernij udar u vidpovid Pochinayuchi zi shkoli na obov yazkovomu dlya vsih predmeti vikladannya PVP pochatkova vijskova pidgotovka vsi gromadyani SRSR navchalisya strojovij pidgotovci prijomam rozvidki i zahistu vid ZMU zbroyi masovogo urazhennya yadernoyi ta himichnoyi oznajomlennyu zi strukturoyu ta vidami Zbrojnih Sil SRSR povodzhennyu zi strileckoyu zbroyeyu rozbirannya zbirka na chas ta chistka avtomata Kalashnikova oznajomlennyu z taktiko tehnichnimi harakteristikami TTH strileckoyi zbroyi osnov Civilnoyi Oboroni Dlya hlopchikiv provodilisya tridobovi polovi zbori na bazi najblizhchih vijskovih chastin z navchannyam osnovnim taktichnim prijomam u boyu iz zanyattyami z inzhenernoyi pidgotovki obladnannya odinochnih okopiv i zanyattyami z vognevoyi pidgotovki praktichni strilbi po mishenyah Odniyeyu z golovnih osnov radyanskoyi vijskovoyi doktrini bula zagalna vijskova povinnist sho zabezpechuvala na vipadok velikomasshtabnoyi vijni potuzhnij mobilizacijnij rezerv Vvazhalasya mozhlivoyu i cilkom imovirnoyu Tretya svitova vijna Potencijnimi protivnikami vvazhalisya armiyi SShA i krayini NATO Soyuznikami v mozhlivij vijni vvazhalisya armiyi krayin Varshavskogo dogovoru a takozh deyakij chas armiya KNR Osnovnimi silami vazhlivimi v potencijnij Tretij svitovij vijni vvazhalisya Raketni vijska strategichnogo priznachennya Kosmichni vijska Strategichna aviaciya tankovi chastini ta vijskovo morskij flot OzbroyennyaOcinka SShA semi najvazhlivishih elementiv radyanskoyi bojovoyi tehniki v 1981Radyanska armiya v UkrayiniRadyanski zbrojni sili buli znaryaddyam rusifikaciyi narodiv SRSR do skladu yakogo yuridichno na pravah soyuznoyi derzhavi do 1991 roku vhodila odna z zasnovnic OON Ukrayina uryadovoyu movoyu Radyanskoyi armiyi bula vinyatkovo rosijska prizvani do vijska vijskovozobov yazani vidbuvali sluzhbu poza mezhami svoyih respublik U vijsku zovsim buli vidsutni inshomovni kulturni rozvagi presa biblioteki demobilizovanih agituvali poselyatisya j pracyuvati na riznih novobudovah golovnim chinom na shodi SRSR U politichnomu navchanni sered voyakiv vidverto poshiryuvavsya rosijskij shovinizm plekalisya tradiciyi vinyatkovo rosijskih geroyiv Kutuzov Suvorov Ribalko Timoshenko Rokossovskij R Malinovskij A Yeremenko K Moskalenko I Kozhedub S Rudenko j V Sudec admirali Nahimov Ushakov kpr Marinesko ta inshi Do programi politichnogo vishkolu nalezhit takozh tema pro radyanskij narod Sered oficerstva plekavsya kastovij duh suproti ryadovih voyakiv materialni privileyi majzhe totozhni z carskoyu armiyeyu vijsk zvannya stupeni uniformi nashivki ordeni prapori nazvi gvardijskih chastin disciplinarnij statut pochesti Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni i po yiyi zvershennyu sered generalitetu Radyanskoyi armiyi visunulisya taki marshali ukrayinskogo rodu R Malinovskij A Yeremenko K Moskalenko marshal tankovih vijsk P Ribalko general armiyi I Chernyahivskij ta S Shtemenko general tankovih vijsk A Kravchenko general polkovnik aviaciyi G Kravchenko general lejtenant I Kozhedub ta inshi Dehto z nih mav visoki posadi azh do ministra oboroni SRSR marshali R Malinovskij i A Grechko U rizni chasi vishij generalitet ukrayinskogo rodu predstavlyali marshali aviaciyi S Rudenko j V Sudec gen artileriyi P Batickij A Getman I Pavlovskij ta inshi Bilshe ukrayinskih prizvish zustrichayetsya sered vishogo polit oficerstva ta vikladachiv vishih vijskovih shkil Pomizh radyanskih kosmonavtiv ye general majori P Popovich G Beregovij A Leonov A Filipchenko polkoviniki G Dobrovolskij i P Klimchuk yaki narodilisya v Ukrayini i tut zhe zakinchili vijskovi aviacijni shkoli Sistema vijskovoyi osviti zminyuvalasya po vijni vidpovidno do zmin u voyennij doktrini SRSR Najvishoyu vijskovoyu shkoloyu zalishalasya Akademiya Generalnogo Shtabu Krim neyi bulo she 16 akademij riznogo rodu vijsk z yakih odna ye u Harkovi Nacionalna akademiya Nacionalnoyi gvardiyi a reshta lishilasya u Rosijskij Federaciyi do nih prijmayut za viborom i to lishe oficeriv z vishoyu osvitoyu Vishu vijsk osvitu nadavali uchilisha ta deyaki instituti 1973 roku yih bulo v SRSR 126 u tomu chisli 87 v Rosijskij Federaciyi i 28 v Ukrayini sered nih 6 aviacijnih 2 morski i 6 artilerijskih Termin navchannya 4 5 pp vipuskniki oderzhuyut rangu lejtenanta i chasto diplom inzhenera Osvitnij riven oficerstva Radyanskoyi armiyi buv dosit visokij chvert z nih maye zakinchenu vishu osvitu majzhe polovina zvannya inzhenera Za zakonom 1967 roku vsi choloviki sho dosyagali 18 rokiv buli vijskovozobov yazanimi Sluzhba trivala 2 roki u floti 3 vipuskniki vishih shkil sluzhili lishe odin rik U 1980 roci do zakonu buli vneseni zmini zgidno yakih studenti vishih shkil vtrachali pravo na vidterminuvannya prizovu do zakinchennya vishu a ti komu vdavalos uniknuti prizovu sluzhili vzhe pivtora roki a ne rik Pered pochatkom sluzhbi prizovnik vidbuvav vijskovu pidgotovku v serednij shkoli z 9 klasu na fabrikah i v kolgospah Po demobilizaciyi voyakiv zapasu she zaluchali do 35 rokiv na vijskovo polovi zbori 6 raziv a do 45 she 4 razi Oblikom vijskovozobov yazanih provedennyam prizovu ta rozpodilom prizovnikiv do chastin i taboriv keruvali vijskovi komisariati rajonni miski oblasni Prizvani do vijska vidbuvali sluzhbu yak pravilo ne na teritoriyi svoyeyi voyennoyi okrugi Radyanska Armiya mala blizko 175 divizij polovina z nih u viglyadi j stani za shtatami voyennogo chasu Diviziyi bulo roztashovano na teritoriyah vijskovih okrugiv yakih narahovuvalos 15 u tomu chisli v Ukrayini 3 Kiyivskij Prikarpatskij j Odeskij U Prikarpatskomu vijskovomu okruzi bulo znachne skupchennya raketnih vijsk Krim vijskovih okrugiv na teritoriyi Shidnoyi Yevropi bulo zoseredzheno she 4 grupi vijsk do nih vhodila 31 diviziya Radyanskoyi Armiyi Chornomorskij flot narahovuvav 65 korabliv i 25 pidvodnih chovniv na vsomu VMF vidpovidno yih bulo 240 i 340 4 5 pp vipuskniki oderzhuyut rangu lejtenanta i chasto diplom inzhenera Osvitnij riven oficerstva Radyanskoyi armiyi buv dosit visokij chvert z nih maye zakinchenu vishu osvitu majzhe polovinaDiv takozhChervona gvardiya Zbrojni sili SShA Zbrojni sili Rosiyi Yugoslavska Narodna Armiya Radyanska sistema vijskovoyi gotovnostiDzherela ta literaturaSidorov S V Radyanska armiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 115 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Radyanska vijskova enciklopediya RADIOKONTROL TAChANKA Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1980 T 7 S 411 ISBN 00101 150 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kalendar voina na 1973 god M 1972 Bednyagin A Kievskij krasnoznamennyj M 1974 Dupuy T N ed j The Almanac of World Power Nyu Jork London 1975 Ministerstvo Oborony SSSR Institut Voennoj Istorii Sovetskaya voyennaya enciklopediya t I M 1976 U S Arms Control and Disarmament Agency World Military Expenditures and Arms Transfers 1965 1974 Vashington 1976 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radyanska armiyaDekrety Sovetskoj vlasti T I M Gos izd vo polit literatury 1957 stor 356 Dekrety Sovetskoj vlasti Tom II 17 marta 10 iyulya 1918 g M Gos izdat vo politicheskoj literatury 1959 http lib babr ru index php book 4010 26 grudnya 2010 u Wayback Machine Postanovlenie VCIK o prinuditelnom nabore v raboche krestyanskuyu armiyu 29 maya 1918 g