О́стрів Маде́йра (порт. Ilha da Madeira, МФА: ['iʎɐ dɐ mɐdeiɾɐ]) — вулканічний острів у північній частині Атлантичного океану. Головний острів архіпелагу Мадейра. Володіння Португалії, автономного регіону Мадейра. Розташований біля північно-західного узбережжя Африки, на Африканській літосферній плиті. Адміністративний центр — Фуншал. Відкритий 1418 року португальським мореплавцем Жуаном Зарку в Добу великих географічних відкриттів. Європеїзований протягом наступних століть. Був важливим стратегічним пунктом португальців на морському шляху до Індійського океану. Відомий виробництвом мадери (мадейри), місцевого кріпленого вина. Має розвинену туристичну інфраструктуру: фешенебельні готелі, пляжі, тропічні ліси, водоспади. Батьківщина футболіста Кріштіану Роналду. Площа — 750,7 км². Найвища точка — гора Руйву (1862 м).
Мадейра | |
---|---|
Карта | |
Географія | |
32°44′13″ пн. ш. 16°59′2″ зх. д. / 32.73694° пн. ш. 16.98389° зх. д. | |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | d |
Площа | 750,7 км² |
Довжина | 57 км |
Ширина | 22 км |
Найвища точка | Руйву, 1 862 м |
Країна | |
Португалія | |
Регіон | Автономний регіон Мадейра |
(Адм. одиниця) | Мадейра[3] |
Населення | 262 456 (2011) |
Вебсайт | gov-madeira.pt |
Мадейра Мадейра (Мадейра) | |
Мадейра у Вікісховищі |
Географія
Загальна
Вулканічний за походженням, острів Мадейра лежить у Макаронезії приблизно за 660 км на захід від узбережжя Марокко та 420 км на північ від Канарських островів. Відстань до португальської столиці, — міста Лісабона, становить 980 км. Наближені географічні координати острова 32°44’ північної широти та 16°59’ західної довготи. Острів має грубо трапецієподібну форму і видовжений із заходу на схід, причому його максимальна довжина становить до 57 км, ширина — 27 км, із загальною площею 744,29 км². Найближчий заселений острів — Порту-Санту, віддаль до якого становить приблизно 42 км.
Крайні точки острова з позначенням відповідної географічної координати наведені у таблиці нижче:
Розташування відносно сторін світу | Назва крайньої точки острова | Відповідна географічна координата | |
---|---|---|---|
українською мовою | португальською мовою | ||
Північ | Понта-ду-Тріштау | Ponta do Tristão | 32º 52’ 14’’ пн. ш |
Південь | Понта-да-Круж | Ponta da Cruz | 32º 37’ 58’’ пн. ш |
Схід | Ільєу-ду-Фарол | Ilhéu do Farol | 16º 39’ 19’’ зх. д |
Захід | Понта-ду-Паргу | Ponta do Pargo | 17º 15’ 58’’ зх. д |
Геоморфологія
В орографічному відношенні острів має досить стрімкі береги, хоча існують і понижені ділянки. По суті є верхньою точкою підводного хребта, розташованого на Африканській літосферній плиті. Вважається гарячою точкою, що пояснюється вулканічною природою його виникнення. Генезис архіпелагу, до якого належить острів Мадейра, бере свій початок ще у крейдовий період, приблизно 115 млн років тому. Вважається, що першим виник острів Порту-Санту в період міоцену, приблизно 8 млн років тому. Острів Мадейра є відносно молодшим, що виник у перехідний між міоценом та пліоценом період, приблизно 5 млн років тому. Рельєф острова Мадейра зазнав меншого впливу ерозійних процесів ніж це можна спостерігати у його сусіда — острова Порту-Санту. З початку свого виникнення і дотепер розрізняють п'ять основних фаз вулканічних процесів утворення острова Мадейра, видимих в різних його частинах:
- Формування бази, що характеризується значними виверженнями та вибухом матеріалу, яке завершилось близько 3 млн років тому;
- Формування периферійної частини, при якому спостерігалося значне сповільнення попередньої фази та утворення дайок і височин, що завершилось близько 740 тис. років тому;
- Формування зон високогір'я, що супроводжувалось вибухами тефри і утворенням скель заввишки від 400 до 900 м уздовж північного та південного берегів острова. Завершення цієї фази сталося близько 620 тис. років тому;
- Формування базальтів в районі (порт. Paúl da Serra), що знаходиться у центрі західної частини острова на висоті близько 1500 м, що стало можливим завдяки геологічному розлому гори (порт. Bica da Cana) близько 550 тис. років тому, — сьогодні це однойменна гора заввишки 1620 м;
- Нещодавні виверження вулкана, що практично визначили площу острова. Викиди магматичних мас також відносяться до цієї фази, що завершилось близько 6,5 тис. років тому.
Отже, постійні вулканічні процеси у поєднанні з ерозією та тектонічними рухами, сформували рельєф острова Мадейра у його сучасному вигляді, що значно відрізняється від інших островів архіпелагу, орієнтація якого збігається з напрямком руху Африканської літосферної плити.
Загальна довжина узбережжя острова становить близько 160 км, а його середня висота перевищує позначку 1300 м над рівнем моря. Найвищою його точкою є гора Руйву, висота якої становить 1862 м. Крім того, острів має ще дві вершини, висота яких перевищує 1800 метрів: (1850 м) та Піку-ду-Аріейру (1818 м).
Клімат
Особливістю регіонального клімату Мадейри є зміна кліматичних умов з півночі на південь — за своєю географічною широтою для більшої частини території острова характерний м'який океанічний субтропічний клімат, проте крайній його південь має деякі елементи тропічного клімату, а крайня північ — помірного. Крім того, на острові виділяють декілька мікрокліматів, що зумовлено його характерним рельєфом та напрямком вітрів.
Середні місячні температури у південній прибережній смузі, де зосереджена більшість острівного населення, перевищують 20 °C; на острові ніколи не буває спекотно — максимальна температура у літні місяці рідко сягає 33 °C. Середня температура морської води визначається Гольфстримом і коливається від 18 °C у зимові місяці до 22 °C — у літні. Переважні вітри із заходу на північ взимку, та північно-західні — влітку. Режим опадів дуже різний для різних частин острова: на південному сході середня кількість опадів становить близько 500 мм і менше на рік, а дощі випадають вкрай нерегулярно, на північному узбережжі — перевищує 2000 мм.
Середні кліматичні показники міста Фуншала за місяцями наведені у таблиці нижче:
Клімат Фуншал | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 25,5 | 27,0 | 30,5 | 32,6 | 34,2 | 34,7 | 37,7 | 38,5 | 38,4 | 34,1 | 29,5 | 25,9 | 38,5 |
Середній максимум, °C | 19,7 | 19,7 | 20,4 | 20,6 | 21,6 | 23,4 | 25,1 | 26,4 | 26,4 | 24,9 | 22,6 | 20,7 | 22,6 |
Середня температура, °C | 16,7 | 16,6 | 17,2 | 17,5 | 18,6 | 20,6 | 22,2 | 23,2 | 23,2 | 21,8 | 19,6 | 17,9 | 19,6 |
Середній мінімум, °C | 13,7 | 13,4 | 13,9 | 14,4 | 15,6 | 17,7 | 19,2 | 20,0 | 20,0 | 18,6 | 16,6 | 15,0 | 16,5 |
Абсолютний мінімум, °C | 8,2 | 7,4 | 8,1 | 9,8 | 9,7 | 13,2 | 14,6 | 16,4 | 16,6 | 13,4 | 9,8 | 6,4 | 6,4 |
Норма опадів, мм | 74.1 | 83.0 | 60.2 | 44.0 | 28.9 | 7.2 | 1.6 | 2.0 | 32.9 | 89.5 | 88.8 | 115.0 | 627.2 |
Кількість | 167,4 | 171,1 | 204,6 | 225,0 | 213,9 | 198,0 | 244,9 | 260,4 | 225,0 | 204,6 | 168,0 | 164,3 | 2447,2 |
Кількість днів з опадами | 12 | 10 | 9 | 8 | 6 | 3 | 1 | 2 | 6 | 9 | 10 | 13 | 87
|
Флора й фауна
Рослинність острова Мадейри є дуже багатою і різноманітною за видовим складом, багато в чому унікальна, містячи чимало ендемічних видів. Приблизно 15 тис. га у різних частинах острова є лавровими лісами, що становить 20 % усієї площі острова. Ці реліктові тропічні ліси за видовим складом представлені деревами родини лаврових та зростають на висоті від 300 до 1400 метрів над рівнем моря у північній частині острова, від 700 до 1600 — у південній. Вважається, що близько 90 % є незайманими лісами, які є унікальними ареалами для численних раритетних, реліктових та ендемічних видів рослин: мохоподібних, папоротеподібних і покритонасінних, а також безхребетних видів тварин. Ендеміки включають 66 видів судинних рослин і мадейрського голуба, що послужило однією з причин того, що у 1999 році цей ліс було оголошено світовою спадщиною ЮНЕСКО.
Упродовж багатьох років лаврові ліси вважали єдиним корінним типом лісу на острові, проте нещодавні дослідження показують наявність п'яти корінних типів лісових угрупувань на Мадейрі (за латинською назвою домінуючого виду): Olea maderensis, Apollonias barbujana, Ocotea foetens, Persea indica, Erica arborea.
Загальна ж кількість представників судинних рослин на острові становить 1226 видів, включаючи корінні та інтродуковані види, причому 123 є ендемічними.
Крім того, на острові є значна кількість парків і садів, в яких зростає чимала кількість видів рослин, завезених сюди з різних континентів світу. Проте головним ботанічним садом є розташований у північній частині Фуншала Ботанічний сад Мадейри (порт. Jardim Botânico da Madeira), що захоплює відвідувачів своєю розкішною рослинністю. Цей сад вражає своїми гармонійними формами та рідкісними кольоровими контрастами, а розташування його алей дозволяє відвідувачам насолоджуватись одночасно морським узбережжям міста та оточуючими його пагорбами. На території ботанічного саду зростає понад 2 тис. екзотичних видів рослин. З 2005 року сад має станцію канатної дороги, час проїзду по якій до центру Фуншала становить близько 7 хвилин. Іншими важливими садами є Тропічний сад «Монте-Паласе» (порт. Jardim Tropical Monte Palace) та Муніципальний сад Фуншала, де зібрані найгарніші екземпляри острівної флори.
Поєднання тропічних і середземноморських видів рослин визначає смарагдово-зелений колір острова, де протягом усього року можна спостерігати за цвітінням орхідей, стрелітцій, , магнолій і азалій серед багатьох інших видів квітів.
Тваринний світ Мадейри умовно поділяють на три групи: наземну, узбережну та морську фауну. В свою чергу, в залежності від фізичної структури, глибини та інших характеристик, узбережна фауна заселяє 4 зони. Одним з найважливіших представників птахів є згаданий вище голуб Columba trocaz, що вважається емблемою лаврових лісів. Найпредставленішим класом наземної фауни Мадейри є комахи, що складають близько 75 % усього її видового складу, причому 20 % з них є ендеміками для острова. Наземні молюски нараховують 31 родину з 291 видом.
В узбережній фауні наземної зони, що є перехною між суходолом і морем, домінують деякі ракоподібні, ящірки, комахи та птахи, а також ціанобактерії, поліхети. Інші три зони узбережної фауни представлені значним видовим різноманіттям риб. Мілкі води заселені представниками родини бичкових. На глибині понад 15 метрів, де починає відчуватись відсутність фотосинтезуючих водоростей, з'являються види харектерні для рухомих субстратів, що складаються з відкладів органічного походження, — вугроподібні, скати та інші пластинозяброві (Elasmobranchii), а також безхребетні. На деяких ділянках морського дна домінують , що становлять ареал пагрів (Pagrus pagrus) та інших окунеподібних.
Морська фауна острова багато в чому схожа на свій середземноморський відповідник, що пояснюється географічним розташуванням Мадейри на майже однаковій з Гібралтарською протокою широтою. Проте і тут виділяють притаманні лише цьому острову види, зокрема риба-шабля чорна (Aphanopus carbo), риба-ящірка (Macrouridae) та деякі представники ряду черепахових. Виділяють також китоподібних та тюленя-монаха (Monachus monachus).
Приблизно 2/3 площі острова має статус природоохоронної території. Починаючи з 1982 року Регіональним урядом Мадейри було утворено один природний парк і три природних заповідники. Природний парк Мадейри (порт. Parque Natural da Madeira) було утворено у 1982 році і він є найбільшим за площею на острові. Крім лаврових лісів, до його складу входять і інші природні комплекси та лісові екосистеми. Частковий природний заповідник «Гаражау» (порт. Reserva Natural Parcial do Garajau) було утворено у 1986 році і він є єдиним в Португалії морським заповідником. В акваторії заповідника «Гаражау» можна спостерігати за екзотичними рибами великих розмірів, як наприклад Epinephalus guaza. Це заняття є вельми популярним серед любителів підводного фотографування. Природний заповідник «Роша-ду-Навіу» (порт. Reserva Natural da Rocha do Navio), що знаходиться в Сантані (північна частина острова), було утворено у 1997 році з ініціативи місцевого населення. Він включає прибережну територію, що є потенційним ареалом тюленя-монаха, якого місцеве населення називає «морським вовком», а також невеликий острівець, на скелях якого зростають рідкісні для Макаронезії види рослин. На території крайнього сходу острова знаходиться природний заповідник «Понта-де-Сан-Лоуренсу» (порт. Reserva Natural da Ponta de S. Lourenço), створення якого припадає на 1982 рік. У цьому заповіднику можна побачити ендемічні види флори й фауни, а також відвідати так званий центр довкільного виховання.
Історія
Є різні думки щодо часу відкриття острова. Деякі історики вважають, що острів був відомий стародавнім римлянам ще задовго до прибуття португальських мореплавців. Тоді Мадейра разом із сусіднім островом Порту-Санту називалися Пурпуровими островами. Такі твердження ґрунтуються не тільки на мапах, але і на літературних джерелах. Зокрема, у праці 1348—1349 років Libro del Conocimiento іспанською мовою острови архіпелагу були названі Leiname, Diserta, Puerto Santo.
Позначення островів архіпелагу Мадейра з їх поточними назвами з'являються на деяких середньовічних картах вже в XIV столітті — зокрема їх зображено в Атласі Медічі 1351 року, на Портолані братів Піццингані 1367 року і в Атласі Корбітіс, складеному біля 1400 року. Вочевидь, якісь випадкові мореплавці вже стикались з цими островами в морі і повідомлення про це стали відомі картографам.
Тим не менш, офіційною датою відкриття архіпелагу вважається 1418 рік, коли португальці Жуан Гонсалвіш Зарку та Тріштан Ваш Тейшейра, потрапивши у шторм під час дослідження берегів Західної Африки, спочатку випадково відкрили острів Порту-Санту, а вже наступного — 1419 року дісталися і острова Мадейри. Відразу помітивши потенціал та стратегічне значення острова, 1425 року з ініціативи португальського принца Енріке Мореплавця було розпочато його колонізацію. Починаючи з 1440 року на острові запроваджується режим військової комендатури з центром у Машіку, а вже за 10 років і в Фуншалі.
Прибулих на острів перших колоністів супроводжували їхні сім'ї, а також невеликі групи знаті, що складалися з близького оточення капітанів та колишніх в'язнів Португальської імперії. Спочатку ведення сільського господарства було дуже ускладнене наявністю густого тропічного лісу, так званої лаурісілви (порт. laurissilva), — що цілком виправдовує ім'я острова, яке в перекладі на українську мову означає «ліс, деревина». Для створення мінімальних умов і угідь довелося вирубувати певну частину лісів. Деякі джерела вказують, що тропічний ліс було знищено вогнем. Крім того, оскільки водні ресурси острова розподілені дуже нерівномірно, довелося будувати примітивну систему водопостачання, так звані «левадаш» (порт. levadas), — вузькі тераси з канавами, якими вода збігала з гір до плантацій. Загальна довжина цієї мережі перевищує 1400 км. На початку риба та городина становили основу харчування місцевого населення, оскільки вирощування зернових не мало успіху.
Тим часом, на зміну невдалим спробам вирощування зернових культур, за ініціативи принца Енріке Мореплавця, на острові впроваджується цукрова тростина, — рідкісна в Європі, через що було заохочено переїзд з Сицилії декількох фахівців, що спеціалізувалися на цій важливій культурі. Невдовзі, після успішного початку виробництва цукру на острові оселяються купці євреї, генуезці та португальці, а місцева економіка починає свій динамічний розвиток у торговельному відношенні. Обсяги виробництва цукру зростали настільки швидко, що незабаром виникла гостра необхідність у залученні додаткової робочої сили. Так, для задоволення цієї потреби було завезено темношкірих рабів з Канарських островів, Марокко і Мавританії, а пізніше і з інших регіонів Африки.
Розвиток цукрової промисловості продовжувався аж до XVII століття, коли на острові було винайдено процес одержання мадери — вина кольору чаю зі слабким гіркуватим смаком і підвищеним вмістом спирту, яке отримують в результаті так званої мадеризації (термічної обробки). Цей продукт поступово став не тільки найважливішою статтею експорту острова, але і його символом у всьому світі, у той час як виробництво цукрової тростини в Португальській імперії було перенесене до Бразилії та Сан-Томе і Принсіпі.
Острів з його головним морським портом у місті Фуншалі набули важливого стратегічного значення практично відразу після відкриття, — завдяки своєму вигідному географічному розташуванню він став проміжним пунктом на шляху славетних португальських каравел, що курсували водами Атлантичного океану починаючи з XV століття. Неодноразово на Мадейрі та на сусідньому острові Порту-Санту зупинявся Христофор Колумб, спочатку у комерційних цілях пов'язаних з торгівлею цукром, а згодом під час своєї третьої подорожі до Америки у 1498 році. У місті Фуншалі на честь цього іспанського мореплавця встановлено пам'ятник, а на острові Порту-Санту, де він одружився з дочкою тамтешнього військового коменданта, його власний будинок перероблено на музей.
Населення
Острів має шість міст — Камара-де-Лобуш, Канісу, Машіку, Санта-Круж, Сантана та Фуншал, причому найбільшим населеним пунктом за кількістю мешканців є останній, — столиця автономії, з кількістю мешканців близько 130 тис. осіб (разом з передмістями), що знаходиться на південному узбережжі острова. Усього на острові мешкає 240 537 осіб, при середній густоті населення близько 325 осіб/км² (станом на 2001 рік). 75 % від загальної кількості населення острова зосереджено у прибережній смузі, головним чином на його південному узбережжі.
Кількість іммігрантів, що легально проживають в автономії, за попередніми даними Міграційної служби Португалії станом на 2007 рік становила 7 222 осіб, у тому числі 950 українців.
Муніципалітети
Острів поділяється на 10 муніципалітетів. Список муніципалітетів острова Мадейри в наведеній нижче таблиці подається в алфавітному порядку.
Економіка та господарство
З набуттям регіоном статуту автономії у 1976 році, острів отримав значні економічні та податкові пільги. Крім відносно низького податку на додану вартість, який на острові становить лише 15 % (для порівняння — у континентальній частині країни ПДВ дорівнює 20 %), Мадейра є винятковою економічною зоною Португалії, що робить її надзвичайно привабливою для інвестицій. З середини XX століття на острові спостерігається чітка тенденція зростання частки третинного сектору економіки, що насамперед представлений туризмом і послугами.
Проте сільське господарство продовжує займати важливе значення у розвитку острівної економіки. Ґрунти острова, що є переважно суглинками вулканічного походження, кислуватими за реакцією, з високим вмістом гумусу, магнію та заліза, з середнім вмістом фосфору і відносно бідними на калій, разом з м'яким кліматом обумовлюють відносно високу врожайність сільськогосподарських угідь. Крім того, більшість виноградних угідь є природними схилами з нахилом понад 25 %. Ці та інші характеристики обумовлюють специфіку виробництва вина на острові, що у 2006 році склало 5,12 млн літрів.
Врожай основних фруктових культур на Мадейрі у 2007 році становив 1368 тон. Загальні показники врожаїв основних овочевих і фруктових культур приведені у таблиці нижче:
Врожаї основних сільськогосподарських культур острова Мадейри | |||||
---|---|---|---|---|---|
Назви культур | Врожаї, тон | Назви культур | Врожаї, тон | Назви культур | Врожаї, тон |
Картопля | Груші | Маракуя | |||
Банани | Лимони | Ківі | |||
Батат | Кукурудза | Ріпа | |||
Яблука | Салат | Сливи | |||
Квасоля | Каштани їстівні | Боби | |||
Капуста | Цибуля | Персики | |||
Цукрова тростина | Морква | Перець овочевий | |||
Помідори | Ямс | Полуниці | |||
Апельсини | Черешні | Дині | |||
Аннона | Гарбузи | Папая | |||
Ананаси | Мандарини | Кавуни | |||
Дані Регіонального управління статистики Мадейри, дані 2007 року |
У високогір'ї острова є значна кількість пасовищ, що обумовлює виробництво молочних продуктів і м'яса — у 2004 році виробництво останнього склало 4,061 тис. тон.
Рибальство Мадейри спеціалізується переважно на вилові тунця і риби-шаблі (Trichiurus lepturus).
У вторинному секторі економіки острова виділяють традиційні ремесла, що насамперед представлені виробами з лози й іншими сувенірами, а також вишиванками й декоративними килимами. Головними промисловими центрами Мадейри є Фуншал, Камара-де-Лобуш, Санта-Круж і Машіку, в яких сконцентрована більшість підприємств острова, зокрема з виробництва макаронів, цукру, м'ясомолочної продукції, а також цементу.
Енергопостачання острову цілком базується на місцевих малих гірських гідроелектростанціях, та вітрогенераторах.
Туризм і дозвілля
Туристична індустрія Мадейри сьогодні є найважливішим сектором її економіки. Особливе зростання кількості туристів на Мадейрі почалося з 1964 року, коли на острові було побудовано міжнародний аеропорт неподалік міста Санта-Круж. 2006 року територію автономії відвідали близько 908 тис. туристів, з яких 94,9 % зупинились на острові Мадейрі. В абсолютних показниках це становить майже 862 тис. осіб. Середня тривалість перебування туриста в автономії становить 6,3 ночей, при загальній кількості готельних закладів 196. Більшість з готелів розташована на території муніципалітетів Фуншала і Санта-Круж — 66,6 % і 14,8 % відповідно. За країною походження переважають туристи з Великої Британії — 29,1 %, далі німці (28,6 %), португальці (14,3 %), французи (5,4 %), іспанці (4,9 %), фіни (3,9 %) та усі інші (28,0 %). Основними видами відпочинку для іноземців є екологічний туризм, підводне плавання, спортивна риболовля, культурний туризм, плавання на яхті. Крім того, на острові діє казино, акваріум та два гольфових поля на 18 і 27 лунок відповідно.
Громадянам Європейського Союзу та країн, з якими Португалія має відповідну угоду, дозволяється безвізове перебування на острові терміном до 90 днів. Усім іншим необхідно мати в'їзну шенгенську візу, зворотний квиток та паспорт, термін дії якого закінчується не раніше, ніж через три місяці.
У більшості муніципалітетів острова, а також у міжнародному аеропорту «Мадейра», діють туристично-інформаційні центри, в яких безкоштовно можна отримати інформацію, мапи та брошури:
Назва | Назва та адреса португальською мовою |
---|---|
Авеніда-Арріага | Posto de Turismo da Avenida Arriaga, Avenida Arriaga nº16, 9004-519 Funchal |
Аеропорт | Posto de Turismo do Aeroporto, Santa Catarina de Baixo, 9100 Santa Cruz |
Камара-де-Лобуш | Posto de Turismo de Câmara de Lobos, Rua Padre Clemente Nunes Pereira, Casa da Cultura de Câmara de Lobos, 9300-116 Câmara de Lobos |
Канісу | Posto de Turismo do Caniço, 9125 Caniço de Baixo |
Лугар-де-Байшу | Posto de Turismo do Lugar de Baixo, Centro de Observação de Natureza, Lagoa Lugar de Baixo, 9360-119 Ponta do Sol |
Машіку | Posto de Turismo de Machico, Forte Nossa Senhora do Amparo, 9200 Machico |
Монументал-Ліду | Posto de Turismo Monumental Lido, Centro Comercial Monumental Lido, Estrada Monumental, 284, 9000-100 Funchal |
Порту-Моніж | Posto de Turismo do Porto Moniz, Vila do Porto Moniz, 9270 Porto Moniz |
Рібейра-Брава | Posto de Turismo da Ribeira Brava, Forte de São Bento, 9350 Ribeira Brava |
Сантана | Posto de Turismo de Santana, Sitio do Serrado, 9230 Santana |
Транспорт
Мадейра має досить розвинену транспортну систему, причому основний пасажиропотік проходить через муніципалітети Фуншалу і Санта-Круж. Протягом останніх десяти років були побудовані сучасні автомобільні дороги, значна частина яких є тунелями та естакадами. Острів має зручну мережу громадського міського транспорту, а також повітряне та морське сполучення з Португалією та іншими країнами світу. При внутрішніх перевезеннях дуже популярним є автобусний транспорт, а також таксі.
Важливу роль у сполученні острова з континентальною частиною країни відіграє побудований у 1964 році міжнародний аеропорт, який у 2000 році зазнав реконструкції злітно-посадкової смуги, значна частина якої є естакадного типу. Час польоту між островом і Лісабоном становить близько 90 хвилин. Основні авіаперевізники: Austrian Airlines, British Airways, EasyJet, TAP Portugal серед інших.
Морське пасажирське сполучення переважно здійснюється з Канарськими островами, континентальною Португалією та сусіднім островом Порту-Санту. Час плавання з Фуншала до останнього займає близько 2 годин 15 хвилин, а вартість квитка для дорослих без пільг в обидва кінці становить 51,80 або 60,10 євро в залежності від сезону.
Наразі залізничний транспорт на острові відсутній. Єдина залізнична лінія, що існувала на острові з 1893 року і з'єднувала місто Фуншал з його північними передмістями, була дезактивована у 1943 році.
Традиційним транспортом Фуншала з 1850 року вважаються плетені кошики-сани або «карру де сешту» (порт. Carro de Cesto). Пересувається «карру де сешту» ковзанням за допомогою двох чоловіків, що штовхають кошик-сани вниз по вулиці (див. зображення). Швидкість пересування може сягати 48 км/год, а загальний час проїзду становить 10 хвилин. Сьогодні «карру де сешту» є дуже популярним серед туристів. Вартість проїзду в ньому становить 25 євро і не залежить від кількості пасажирів (максимум двоє дорослих).
Іншими видами транспорту на острові, популярними серед туристів, є п'ять канатних доріг, а також аеростат, що знаходиться в гавані Фуншала. Популярним серед туристів є прогулянковий гелікоптер, проте це задоволення є досить дорогим.
Архітектура і музеї
У 15—16 століттях завдяки своєму географічному розташуванню острів Мадейра став одним з найважливіших центрів мореплавства Атлантичного океану, через який проходили сотні комерційних кораблів, що вели торгівлю з усією Європою. Архітектурна і музейна спадщина острова є дуже різноманітною, що має величезне культурне значення. Наприклад, у Музеї сакрального мистецтва (порт. Museu de Arte Sacra) можна побачити рідкісні картини 16—18 століть на релігійну тематику, а також дивовижні зразки скульптури та ювелірного мистецтва. У Музеї-садибі Хрестів (порт. Museu da Quinta das Cruzes) зібрані унікальні колекції старовинних португальських і закордонних меблів починаючи з 16 століття, порцеляна з Індії та Європи 17 століття, рідкісні вироби зі слонової кістки, а також картини і гравюри починаючи з 16 століття. Музей виноробства займає цілий палац, побудований у 19 столітті в стилі неокласицизму і разом з прилеглими підвалами зберігає не тільки фотографії і гравюри на виноробну тематику, але і зразки обладнання, що використовувалось протягом історії виробництва мадери. Музей китобійного промислу в Канісалі є відносно новим, оскільки був відкритий у 1990 році. Його експонати разом з типовим китобійним кораблем показують важливість полювання на цих ссавців, яке ще не так давно було важливим сектором в економіці острова.
Стеля головного собору Фуншала, — Кафедрального (порт. Sé Catedral), виготовлена з різьбленого дерева, що заготовлялось у місцевих лісах. У самій же будівлі собору, зведеній у 1514 році, оригінально поєднуються впливи різних архітектурних стилів: центральна брама виконана в готичному стилі, а його вівтар містить позолочені деталі 16 століття, що виконані у характерному для тогочасної Португалії стилі мануеліно. Гордістю острова є церква Святого Євангеліста (порт. Igreja de São Envagelista), що була побудована єзуїтами. Вівтар цієї церкви був виготовлений у 17 столітті з елементами золота. Там же можна побачити елементи з типового в Португалії блакитного кахлю та картини 16—18 століть.
Проте найбільший інтерес викликає побудована у 18 столітті церква Монте, де в невеликій боковій каплиці похований останній правитель династії Габсбурґів, імператор Австрії, король Угорщини і Богемії, Карл Перший, який помер на острові 1 квітня 1922 року. Пізніше, 3 жовтня 2004 року Карла Першого було беатифіковано Папою Римським Іваном Павлом Другим.
Численні садиби острова, що в минулому були місцями проживання королів, принців, політиків, письменників і артистів, сьогодні становлять його архітектурну спадщину. У 19 столітті бути власником садиби на Мадейрі вважалося престижним. Багато відомих людей прагнули придбати садибу на території острова.
Визначною пам'яткою острова і одним з символів християнства є Статуя Святого Серця Христового (порт. Sagrado Coração de Jesus), що знаходиться у місті Канісу і являє собою фігуру Спасителя з відкритими для обійм руками. Цю статую було зведено у 1927 році ще задовго до її аналогів — статуй Спасителя в Ріо-де-Жанейро та в Алмаді.
До інших важливих архітектурних пам'яток острова належить будівля Регіонального парламенту Мадейри, так звана «асамблея», побудована за наказом короля Мануела Першого у 1508 році.
Муніципальний театр ім. Балтазара Діаша знаходиться у самому центрі Фуншала. Внутрішня частина його стелі містить значну кількість відлитих елементів у стилі епохи романтизму, а сам театр має чотири яруси.
Головна фортеця острова, що називається Палацом Сан-Лоренсу, протягом свого існування зазнавав декількох реконструкцій. У наш час[] він є офіційною резиденцією Прем'єр-Міністра Португалії і військового коменданта острова.
Фортифікація Сантьягу, побудована на початку 16 століття, сьогодні являє собою Музей сучасного мистецтва (порт. Museu de Arte Contemporânea), в якому виставлені не тільки колекції португальського мистецтва починаючи з 1960-х років, але і тимчасові експозиції робіт різних художників і митців сучасності.
Культура і традиції
Населення острова суворо дотримується багатолітніх культурних традицій і прагне зберегти їх народний дух. Карнавал на Мадейрі, як і в інших католицьких країнах, відбувається у вівторок за 40 днів до Великодня. Проте народні гуляння починаються ще з суботи, коли процесія прямує центром Фуншала, причому щороку тема карнавальних костюмів є різною і відповідає певній події в історії Португалії. В процесії беруть участь тисячі людей, заповнюючи вулиці міста музикою та радістю, а різнокольорові костюми учасників і декорація вулиць приваблюють багато глядачів і танцюристів з інших країн. Відразу після Великодня настає черга Свята квітів (порт. Festa da Flor), коли основні вулиці Фуншала прикрашають екзотичними квітками яскравих кольорів з приємними ароматами, а святкові гуляння супроваджуються наповненими квітками возами, кожен з яких є алегорією певної історичної події. У Фуншалі існує дуже гарна традиція — напередодні Свята квітів на головній площі міста збираються тисячі дітей для викладення квітів у формі стіни, або як її називає місцеве населення, — «стіни надії» (порт. Muro da Esperança).
Крім цих щорічних свят, які добре відомі за межами острова, організуються традиційні концерти, вистави, виступи фольклорних груп. У вересні, коли на всій території острова починається збір винограду, відмічають Свято вина. А на честь вина мадери тут щороку проводиться один з етапів Чемпіонату Європи з автоперегонів — Ралі «Віню да Мадейра», що водночас є найбільшою спортивною подією усього регіону. Без сумніву, зустріч Нового року на Мадейрі є незабутнім враженням завдяки феєрверку, — грандіозного видовища, що здійснюється з близько 50 установок і триває понад 10 хвилин. Ці та інші події роблять острів цілорічним святом.
Примітки
- По данным Регионального управления статистики Мадейры. Общая площадь острова выражено как разница суммы площадей отдельных муниципалитетов и площади островов Ильяш-Дезерташ (14,21 км²). В таблице раздела Население площадь вместе включает Ильяш-Дезерташ, входящих в состав муниципалитета Машико (PDF) (порт.). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2010.
- Національний інститут статистики Португалії [Архівовано 2 червня 2010 у Wayback Machine.] (порт.)
- GEOnet Names Server — 2018.
- За даними Регіонального управління статистики Мадейри. Географічні координати визначено станом на 2005 рік [Архівовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] (порт.)
- Clima da Madeira [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Laurisilva of Madeira [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Загальна характеристака наземної рослинності Мадейри [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (порт.)
- Ботанічний сад Мадейри [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (порт.) (нім.)
- Канатна дорога ботанічного саду Мадейри [Архівовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.) (порт.) (нім.)
- Загальна характеристика тваринного світу Мадейри [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.] (порт.)
- Природоохоронні території Мадейри на сайті www.madeira-web.com [Архівовано 30 березня 2010 у Wayback Machine.] (порт.)
- Острів Мадейра на сайті euro-tour.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 15 січня 2009.
- Короткий опис процесу мадеризації на сайті www.madeirawine.eu [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Христофор Колумб: Біографічна довідка на сайті будинку-музею Колумба [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Статистика на офіційній вебсторінці Міграційної служби Португалії (у тому числі острів Порту-Санту) [Архівовано 20 липня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Національна асоціація муніципалітетів Португалії [Архівовано 10 червня 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
- Загальна характеристика виноробства Мадейри на сайті www.vinhomadeira.pt [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
- Обсяги виробництва вина у 2006 році за даними Регіонального управління статистики Мадейри[недоступне посилання з квітня 2019] (порт.)
- Врожай основних сільськогосподарських культур у 2007 році за даними Регіонального управління статистики Мадейри[недоступне посилання з квітня 2019] (порт.)
- У тому числі: броколі — 35 тон, цвітна капуста — 35 тон.
- Статистика туристичної галузі Автономного регіону Мадейри за даними Головного управління статистики Мадейри[недоступне посилання з квітня 2019] (порт.)
- Правила в'їзду в Португалію на офіційному сайті Міграційної служби Португалії [Архівовано 3 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Список туристично-інформаційних центрів Мадейри [Архівовано 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (порт.)
- Transportes para chegar e utilizar na Madeira — www.madeira24.com [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.] (порт.)
- Офіційний сайт морського перевізника «Portosantoline» [Архівовано 21 березня 2011 у Wayback Machine.] (порт.)(англ.)(нім.)
- Carros de Cesto do Monte [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (порт.)
- Um monumento com oitenta anos no Caniço [Архівовано 2007-11-23 у Wayback Machine.] (порт.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадейра (острів)
- Офіційна вебсторінка регіонального уряду Мадейри (порт.)
- Офіційна вебсторінка регіонального управління статистики Мадейри (порт.)
- Офіційна туристична вебсторінка Мадейри (англ.)(порт.)(нім.)(фр.)(ісп.)
- Детальна мапа острова Мадейри (порт.)
- Portugal Official Tourism Website [Архівовано 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (порт.)(англ.)(ісп.)(нім.)(фр.)(італ.)(нід.)(рос.)(яп.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Madejra znachennya O striv Made jra port Ilha da Madeira MFA iʎɐ dɐ mɐdeiɾɐ vulkanichnij ostriv u pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu Golovnij ostriv arhipelagu Madejra Volodinnya Portugaliyi avtonomnogo regionu Madejra Roztashovanij bilya pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Afriki na Afrikanskij litosfernij pliti Administrativnij centr Funshal Vidkritij 1418 roku portugalskim moreplavcem Zhuanom Zarku v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Yevropeyizovanij protyagom nastupnih stolit Buv vazhlivim strategichnim punktom portugalciv na morskomu shlyahu do Indijskogo okeanu Vidomij virobnictvom maderi madejri miscevogo kriplenogo vina Maye rozvinenu turistichnu infrastrukturu feshenebelni goteli plyazhi tropichni lisi vodospadi Batkivshina futbolista Krishtianu Ronaldu Plosha 750 7 km Najvisha tochka gora Rujvu 1862 m MadejraKartaGeografiya32 44 13 pn sh 16 59 2 zh d 32 73694 pn sh 16 98389 zh d 32 73694 16 98389MisceroztashuvannyaAtlantichnij okeanAkvatoriyaAtlantichnij okeanGrupa ostrovivMadeira ArchipelagodPlosha750 7 1 km Dovzhina57 kmShirina22 kmNajvisha tochkaRujvu 1 862 mKrayina PortugaliyaRegionAvtonomnij region MadejraAdm odinicyaMadejra 3 Naselennya262 456 2 2011 Vebsajtgov madeira ptMadejraMadejra Madejra Madejra u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Zagalna 1 2 Geomorfologiya 1 3 Klimat 1 4 Flora j fauna 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Municipaliteti 4 Ekonomika ta gospodarstvo 5 Turizm i dozvillya 6 Transport 7 Arhitektura i muzeyi 8 Kultura i tradiciyi 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiyared Zagalnared Vulkanichnij za pohodzhennyam ostriv Madejra lezhit u Makaroneziyi priblizno za 660 km na zahid vid uzberezhzhya Marokko ta 420 km na pivnich vid Kanarskih ostroviv Vidstan do portugalskoyi stolici mista Lisabona stanovit 980 km Nablizheni geografichni koordinati ostrova 32 44 pivnichnoyi shiroti ta 16 59 zahidnoyi dovgoti Ostriv maye grubo trapeciyepodibnu formu i vidovzhenij iz zahodu na shid prichomu jogo maksimalna dovzhina stanovit do 57 km shirina 27 km iz zagalnoyu plosheyu 744 29 km Najblizhchij zaselenij ostriv Portu Santu viddal do yakogo stanovit priblizno 42 km Krajni tochki ostrova 4 z poznachennyam vidpovidnoyi geografichnoyi koordinati navedeni u tablici nizhche Roztashuvannya vidnosno storin svitu Nazva krajnoyi tochki ostrova Vidpovidna geografichna koordinata ukrayinskoyu movoyu portugalskoyu movoyu Pivnich Ponta du Trishtau Ponta do Tristao 32º 52 14 pn sh Pivden Ponta da Kruzh Ponta da Cruz 32º 37 58 pn sh Shid Ilyeu du Farol Ilheu do Farol 16º 39 19 zh d Zahid Ponta du Pargu Ponta do Pargo 17º 15 58 zh d Geomorfologiyared nbsp Suputnikovij znimok ostrova Fotografiya NASA V orografichnomu vidnoshenni ostriv maye dosit strimki beregi hocha isnuyut i ponizheni dilyanki Po suti ye verhnoyu tochkoyu pidvodnogo hrebta roztashovanogo na Afrikanskij litosfernij pliti Vvazhayetsya garyachoyu tochkoyu sho poyasnyuyetsya vulkanichnoyu prirodoyu jogo viniknennya Genezis arhipelagu do yakogo nalezhit ostriv Madejra bere svij pochatok she u krejdovij period priblizno 115 mln rokiv tomu Vvazhayetsya sho pershim vinik ostriv Portu Santu v period miocenu priblizno 8 mln rokiv tomu Ostriv Madejra ye vidnosno molodshim sho vinik u perehidnij mizh miocenom ta pliocenom period priblizno 5 mln rokiv tomu Relyef ostrova Madejra zaznav menshogo vplivu erozijnih procesiv nizh ce mozhna sposterigati u jogo susida ostrova Portu Santu Z pochatku svogo viniknennya i doteper rozriznyayut p yat osnovnih faz vulkanichnih procesiv utvorennya ostrova Madejra vidimih v riznih jogo chastinah Formuvannya bazi sho harakterizuyetsya znachnimi viverzhennyami ta vibuhom materialu yake zavershilos blizko 3 mln rokiv tomu Formuvannya periferijnoyi chastini pri yakomu sposterigalosya znachne spovilnennya poperednoyi fazi ta utvorennya dajok i visochin sho zavershilos blizko 740 tis rokiv tomu Formuvannya zon visokogir ya sho suprovodzhuvalos vibuhami tefri i utvorennyam skel zavvishki vid 400 do 900 m uzdovzh pivnichnogo ta pivdennogo beregiv ostrova Zavershennya ciyeyi fazi stalosya blizko 620 tis rokiv tomu Formuvannya bazaltiv v rajoni Paul da Serra port Paul da Serra sho znahoditsya u centri zahidnoyi chastini ostrova na visoti blizko 1500 m sho stalo mozhlivim zavdyaki geologichnomu rozlomu gori Bika da Kana port Bica da Cana blizko 550 tis rokiv tomu sogodni ce odnojmenna gora zavvishki 1620 m Neshodavni viverzhennya vulkana sho praktichno viznachili ploshu ostrova Vikidi magmatichnih mas takozh vidnosyatsya do ciyeyi fazi sho zavershilos blizko 6 5 tis rokiv tomu nbsp Trivimirne zobrazhennya ostrova Otzhe postijni vulkanichni procesi u poyednanni z eroziyeyu ta tektonichnimi ruhami sformuvali relyef ostrova Madejra u jogo suchasnomu viglyadi sho znachno vidriznyayetsya vid inshih ostroviv arhipelagu oriyentaciya yakogo zbigayetsya z napryamkom ruhu Afrikanskoyi litosfernoyi pliti Zagalna dovzhina uzberezhzhya ostrova stanovit blizko 160 km a jogo serednya visota perevishuye poznachku 1300 m nad rivnem morya Najvishoyu jogo tochkoyu ye gora Rujvu visota yakoyi stanovit 1862 m Krim togo ostriv maye she dvi vershini visota yakih perevishuye 1800 metriv Piku dash Torresh 1850 m ta Piku du Ariejru 1818 m Klimatred Osoblivistyu regionalnogo klimatu Madejri ye zmina klimatichnih umov z pivnochi na pivden za svoyeyu geografichnoyu shirotoyu dlya bilshoyi chastini teritoriyi ostrova harakternij m yakij okeanichnij subtropichnij klimat prote krajnij jogo pivden maye deyaki elementi tropichnogo klimatu a krajnya pivnich pomirnogo Krim togo na ostrovi vidilyayut dekilka mikroklimativ sho zumovleno jogo harakternim relyefom ta napryamkom vitriv Seredni misyachni temperaturi u pivdennij priberezhnij smuzi de zoseredzhena bilshist ostrivnogo naselennya perevishuyut 20 C na ostrovi nikoli ne buvaye spekotno maksimalna temperatura u litni misyaci ridko syagaye 33 C Serednya temperatura morskoyi vodi viznachayetsya Golfstrimom i kolivayetsya vid 18 C u zimovi misyaci do 22 C u litni Perevazhni vitri iz zahodu na pivnich vzimku ta pivnichno zahidni vlitku Rezhim opadiv duzhe riznij dlya riznih chastin ostrova na pivdennomu shodi serednya kilkist opadiv stanovit blizko 500 mm i menshe na rik a doshi vipadayut vkraj neregulyarno na pivnichnomu uzberezhzhi perevishuye 2000 mm Seredni klimatichni pokazniki mista Funshala 5 za misyacyami navedeni u tablici nizhche Klimat Funshal Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 25 5 27 0 30 5 32 6 34 2 34 7 37 7 38 5 38 4 34 1 29 5 25 9 38 5 Serednij maksimum C 19 7 19 7 20 4 20 6 21 6 23 4 25 1 26 4 26 4 24 9 22 6 20 7 22 6 Serednya temperatura C 16 7 16 6 17 2 17 5 18 6 20 6 22 2 23 2 23 2 21 8 19 6 17 9 19 6 Serednij minimum C 13 7 13 4 13 9 14 4 15 6 17 7 19 2 20 0 20 0 18 6 16 6 15 0 16 5 Absolyutnij minimum C 8 2 7 4 8 1 9 8 9 7 13 2 14 6 16 4 16 6 13 4 9 8 6 4 6 4 Norma opadiv mm 74 1 83 0 60 2 44 0 28 9 7 2 1 6 2 0 32 9 89 5 88 8 115 0 627 2 Kilkist sonyachnih godin 167 4 171 1 204 6 225 0 213 9 198 0 244 9 260 4 225 0 204 6 168 0 164 3 2447 2 Kilkist dniv z opadami 12 10 9 8 6 3 1 2 6 9 10 13 87 Flora j faunared Dokladnishe Lavrovi lisi Madejri nbsp Tipovij derevostij lavrovih lisiv Roslinnist ostrova Madejri ye duzhe bagatoyu i riznomanitnoyu za vidovim skladom bagato v chomu unikalna mistyachi chimalo endemichnih vidiv Priblizno 15 tis ga u riznih chastinah ostrova ye lavrovimi lisami sho stanovit 20 usiyeyi ploshi ostrova Ci reliktovi tropichni lisi za vidovim skladom predstavleni derevami rodini lavrovih ta zrostayut na visoti vid 300 do 1400 metriv nad rivnem morya u pivnichnij chastini ostrova vid 700 do 1600 u pivdennij Vvazhayetsya sho blizko 90 ye nezajmanimi lisami yaki ye unikalnimi arealami dlya chislennih raritetnih reliktovih ta endemichnih vidiv roslin mohopodibnih paporotepodibnih i pokritonasinnih a takozh bezhrebetnih vidiv tvarin Endemiki vklyuchayut 66 vidiv sudinnih roslin i madejrskogo goluba sho posluzhilo odniyeyu z prichin togo sho u 1999 roci cej lis bulo ogolosheno svitovoyu spadshinoyu YuNESKO 6 nbsp Viglyad na Funshal kriz strelitciyi Uprodovzh bagatoh rokiv lavrovi lisi vvazhali yedinim korinnim tipom lisu na ostrovi prote neshodavni doslidzhennya pokazuyut nayavnist p yati korinnih tipiv lisovih ugrupuvan na Madejri za latinskoyu nazvoyu dominuyuchogo vidu Olea maderensis Apollonias barbujana Ocotea foetens Persea indica Erica arborea Zagalna zh kilkist predstavnikiv sudinnih roslin na ostrovi stanovit 1226 vidiv vklyuchayuchi korinni ta introdukovani vidi prichomu 123 ye endemichnimi 7 Krim togo na ostrovi ye znachna kilkist parkiv i sadiv v yakih zrostaye chimala kilkist vidiv roslin zavezenih syudi z riznih kontinentiv svitu Prote golovnim botanichnim sadom ye roztashovanij u pivnichnij chastini Funshala Botanichnij sad Madejri 8 port Jardim Botanico da Madeira sho zahoplyuye vidviduvachiv svoyeyu rozkishnoyu roslinnistyu Cej sad vrazhaye svoyimi garmonijnimi formami ta ridkisnimi kolorovimi kontrastami a roztashuvannya jogo alej dozvolyaye vidviduvacham nasolodzhuvatis odnochasno morskim uzberezhzhyam mista ta otochuyuchimi jogo pagorbami Na teritoriyi botanichnogo sadu zrostaye ponad 2 tis ekzotichnih vidiv roslin Z 2005 roku sad maye stanciyu kanatnoyi dorogi 9 chas proyizdu po yakij do centru Funshala stanovit blizko 7 hvilin Inshimi vazhlivimi sadami ye Tropichnij sad Monte Palase port Jardim Tropical Monte Palace ta Municipalnij sad Funshala de zibrani najgarnishi ekzemplyari ostrivnoyi flori nbsp Botanichnij sad Madejri Poyednannya tropichnih i seredzemnomorskih vidiv roslin viznachaye smaragdovo zelenij kolir ostrova de protyagom usogo roku mozhna sposterigati za cvitinnyam orhidej strelitcij anturij magnolij i azalij sered bagatoh inshih vidiv kvitiv Tvarinnij svit Madejri umovno podilyayut na tri grupi 10 nazemnu uzberezhnu ta morsku faunu V svoyu chergu v zalezhnosti vid fizichnoyi strukturi glibini ta inshih harakteristik uzberezhna fauna zaselyaye 4 zoni Odnim z najvazhlivishih predstavnikiv ptahiv ye zgadanij vishe golub Columba trocaz sho vvazhayetsya emblemoyu lavrovih lisiv Najpredstavlenishim klasom nazemnoyi fauni Madejri ye komahi sho skladayut blizko 75 usogo yiyi vidovogo skladu prichomu 20 z nih ye endemikami dlya ostrova Nazemni molyuski narahovuyut 31 rodinu z 291 vidom nbsp Madejrianska yashirka V uzberezhnij fauni nazemnoyi zoni sho ye perehnoyu mizh suhodolom i morem dominuyut deyaki rakopodibni yashirki komahi ta ptahi a takozh cianobakteriyi poliheti Inshi tri zoni uzberezhnoyi fauni predstavleni znachnim vidovim riznomanittyam rib Milki vodi zaseleni predstavnikami rodini bichkovih Na glibini ponad 15 metriv de pochinaye vidchuvatis vidsutnist fotosintezuyuchih vodorostej z yavlyayutsya vidi harekterni dlya ruhomih substrativ sho skladayutsya z vidkladiv organichnogo pohodzhennya vugropodibni skati ta inshi plastinozyabrovi Elasmobranchii a takozh bezhrebetni Na deyakih dilyankah morskogo dna dominuyut vapnyakovi vodorosti sho stanovlyat areal pagriv Pagrus pagrus ta inshih okunepodibnih Morska fauna ostrova bagato v chomu shozha na svij seredzemnomorskij vidpovidnik sho poyasnyuyetsya geografichnim roztashuvannyam Madejri na majzhe odnakovij z Gibraltarskoyu protokoyu shirotoyu Prote i tut vidilyayut pritamanni lishe comu ostrovu vidi zokrema riba shablya chorna Aphanopus carbo riba yashirka Macrouridae ta deyaki predstavniki ryadu cherepahovih Vidilyayut takozh kitopodibnih ta tyulenya monaha Monachus monachus nbsp Panorama prirodnogo zapovidnika Ponta de San Lourensu Priblizno 2 3 ploshi ostrova maye status prirodoohoronnoyi teritoriyi 11 Pochinayuchi z 1982 roku Regionalnim uryadom Madejri bulo utvoreno odin prirodnij park i tri prirodnih zapovidniki Prirodnij park Madejri port Parque Natural da Madeira bulo utvoreno u 1982 roci i vin ye najbilshim za plosheyu na ostrovi Krim lavrovih lisiv do jogo skladu vhodyat i inshi prirodni kompleksi ta lisovi ekosistemi Chastkovij prirodnij zapovidnik Garazhau port Reserva Natural Parcial do Garajau bulo utvoreno u 1986 roci i vin ye yedinim v Portugaliyi morskim zapovidnikom V akvatoriyi zapovidnika Garazhau mozhna sposterigati za ekzotichnimi ribami velikih rozmiriv yak napriklad Epinephalus guaza Ce zanyattya ye velmi populyarnim sered lyubiteliv pidvodnogo fotografuvannya Prirodnij zapovidnik Rosha du Naviu port Reserva Natural da Rocha do Navio sho znahoditsya v Santani pivnichna chastina ostrova bulo utvoreno u 1997 roci z iniciativi miscevogo naselennya Vin vklyuchaye priberezhnu teritoriyu sho ye potencijnim arealom tyulenya monaha yakogo misceve naselennya nazivaye morskim vovkom a takozh nevelikij ostrivec na skelyah yakogo zrostayut ridkisni dlya Makaroneziyi vidi roslin Na teritoriyi krajnogo shodu ostrova znahoditsya prirodnij zapovidnik Ponta de San Lourensu port Reserva Natural da Ponta de S Lourenco stvorennya yakogo pripadaye na 1982 rik U comu zapovidniku mozhna pobachiti endemichni vidi flori j fauni a takozh vidvidati tak zvanij centr dovkilnogo vihovannya Istoriyared nbsp Pam yatnik Zhuanu Zarku v Funshali Ye rizni dumki shodo chasu vidkrittya ostrova Deyaki istoriki vvazhayut sho ostriv buv vidomij starodavnim rimlyanam she zadovgo do pributtya portugalskih moreplavciv Todi Madejra razom iz susidnim ostrovom Portu Santu nazivalisya Purpurovimi ostrovami Taki tverdzhennya gruntuyutsya ne tilki na mapah ale i na literaturnih dzherelah Zokrema u praci 1348 1349 rokiv Libro del Conocimiento ispanskoyu movoyu ostrovi arhipelagu buli nazvani Leiname Diserta Puerto Santo Poznachennya ostroviv arhipelagu Madejra z yih potochnimi nazvami z yavlyayutsya na deyakih serednovichnih kartah vzhe v XIV stolitti zokrema yih zobrazheno v Atlasi Medichi 1351 roku na Portolani brativ Piccingani 1367 roku i v Atlasi Korbitis skladenomu bilya 1400 roku Vochevid yakis vipadkovi moreplavci vzhe stikalis z cimi ostrovami v mori i povidomlennya pro ce stali vidomi kartografam Tim ne mensh oficijnoyu datoyu vidkrittya arhipelagu vvazhayetsya 1418 rik koli portugalci Zhuan Gonsalvish Zarku ta Trishtan Vash Tejshejra potrapivshi u shtorm pid chas doslidzhennya beregiv Zahidnoyi Afriki spochatku vipadkovo vidkrili ostriv Portu Santu a vzhe nastupnogo 1419 roku distalisya i ostrova Madejri 12 Vidrazu pomitivshi potencial ta strategichne znachennya ostrova 1425 roku z iniciativi portugalskogo princa Enrike Moreplavcya bulo rozpochato jogo kolonizaciyu Pochinayuchi z 1440 roku na ostrovi zaprovadzhuyetsya rezhim vijskovoyi komendaturi z centrom u Mashiku a vzhe za 10 rokiv i v Funshali Pribulih na ostriv pershih kolonistiv suprovodzhuvali yihni sim yi a takozh neveliki grupi znati sho skladalisya z blizkogo otochennya kapitaniv ta kolishnih v yazniv Portugalskoyi imperiyi Spochatku vedennya silskogo gospodarstva bulo duzhe uskladnene nayavnistyu gustogo tropichnogo lisu tak zvanoyi laurisilvi port laurissilva sho cilkom vipravdovuye im ya ostrova yake v perekladi na ukrayinsku movu oznachaye lis derevina Dlya stvorennya minimalnih umov i ugid dovelosya virubuvati pevnu chastinu lisiv Deyaki dzherela vkazuyut sho tropichnij lis bulo znisheno vognem 12 Krim togo oskilki vodni resursi ostrova rozpodileni duzhe nerivnomirno dovelosya buduvati primitivnu sistemu vodopostachannya tak zvani levadash port levadas vuzki terasi z kanavami yakimi voda zbigala z gir do plantacij Zagalna dovzhina ciyeyi merezhi perevishuye 1400 km Na pochatku riba ta gorodina stanovili osnovu harchuvannya miscevogo naselennya oskilki viroshuvannya zernovih ne malo uspihu Tim chasom na zminu nevdalim sprobam viroshuvannya zernovih kultur za iniciativi princa Enrike Moreplavcya na ostrovi vprovadzhuyetsya cukrova trostina ridkisna v Yevropi cherez sho bulo zaohocheno pereyizd z Siciliyi dekilkoh fahivciv sho specializuvalisya na cij vazhlivij kulturi Nevdovzi pislya uspishnogo pochatku virobnictva cukru na ostrovi oselyayutsya kupci yevreyi genuezci ta portugalci a misceva ekonomika pochinaye svij dinamichnij rozvitok u torgovelnomu vidnoshenni Obsyagi virobnictva cukru zrostali nastilki shvidko sho nezabarom vinikla gostra neobhidnist u zaluchenni dodatkovoyi robochoyi sili Tak dlya zadovolennya ciyeyi potrebi bulo zavezeno temnoshkirih rabiv z Kanarskih ostroviv Marokko i Mavritaniyi a piznishe i z inshih regioniv Afriki Rozvitok cukrovoyi promislovosti prodovzhuvavsya azh do XVII stolittya koli na ostrovi bulo vinajdeno proces oderzhannya maderi vina koloru chayu zi slabkim girkuvatim smakom i pidvishenim vmistom spirtu yake otrimuyut v rezultati tak zvanoyi maderizaciyi 13 termichnoyi obrobki Cej produkt postupovo stav ne tilki najvazhlivishoyu statteyu eksportu ostrova ale i jogo simvolom u vsomu sviti u toj chas yak virobnictvo cukrovoyi trostini v Portugalskij imperiyi bulo perenesene do Braziliyi ta San Tome i Prinsipi Ostriv z jogo golovnim morskim portom u misti Funshali nabuli vazhlivogo strategichnogo znachennya praktichno vidrazu pislya vidkrittya zavdyaki svoyemu vigidnomu geografichnomu roztashuvannyu vin stav promizhnim punktom na shlyahu slavetnih portugalskih karavel sho kursuvali vodami Atlantichnogo okeanu pochinayuchi z XV stolittya Neodnorazovo na Madejri ta na susidnomu ostrovi Portu Santu zupinyavsya Hristofor Kolumb spochatku u komercijnih cilyah pov yazanih z torgivleyu cukrom a zgodom pid chas svoyeyi tretoyi podorozhi do Ameriki u 1498 roci U misti Funshali na chest cogo ispanskogo moreplavcya vstanovleno pam yatnik a na ostrovi Portu Santu de vin odruzhivsya z dochkoyu tamteshnogo vijskovogo komendanta jogo vlasnij budinok pererobleno na muzej 14 Naselennyared Ostriv maye shist mist Kamara de Lobush Kanisu Mashiku Santa Kruzh Santana ta Funshal prichomu najbilshim naselenim punktom za kilkistyu meshkanciv ye ostannij stolicya avtonomiyi z kilkistyu meshkanciv blizko 130 tis osib razom z peredmistyami sho znahoditsya na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Usogo na ostrovi meshkaye 240 537 osib pri serednij gustoti naselennya blizko 325 osib km stanom na 2001 rik 75 vid zagalnoyi kilkosti naselennya ostrova zoseredzheno u priberezhnij smuzi golovnim chinom na jogo pivdennomu uzberezhzhi Kilkist immigrantiv sho legalno prozhivayut v avtonomiyi za poperednimi danimi Migracijnoyi sluzhbi Portugaliyi stanom na 2007 rik stanovila 7 222 osib u tomu chisli 950 ukrayinciv 15 Municipalitetired nbsp Teritorialnij ustrij ostrova Ostriv podilyayetsya na 10 municipalitetiv Spisok municipalitetiv ostrova Madejri v navedenij nizhche tablici podayetsya v alfavitnomu poryadku 16 Kalyeta Kamara de Lobush Mashiku Ponta du Sol Portu Monish Ribejra Brava San Visente Santa Krush Santana FunshalEkonomika ta gospodarstvored nbsp Rinok Lavrador u Funshali vidomij tropichnimi fruktami Z nabuttyam regionom statutu avtonomiyi u 1976 roci ostriv otrimav znachni ekonomichni ta podatkovi pilgi Krim vidnosno nizkogo podatku na dodanu vartist yakij na ostrovi stanovit lishe 15 dlya porivnyannya u kontinentalnij chastini krayini PDV dorivnyuye 20 Madejra ye vinyatkovoyu ekonomichnoyu zonoyu Portugaliyi sho robit yiyi nadzvichajno privablivoyu dlya investicij Z seredini XX stolittya na ostrovi sposterigayetsya chitka tendenciya zrostannya chastki tretinnogo sektoru ekonomiki sho nasampered predstavlenij turizmom i poslugami nbsp Pasovishe u visokogir yi ostrova Prote silske gospodarstvo prodovzhuye zajmati vazhlive znachennya u rozvitku ostrivnoyi ekonomiki Grunti ostrova sho ye perevazhno suglinkami vulkanichnogo pohodzhennya kisluvatimi za reakciyeyu z visokim vmistom gumusu magniyu ta zaliza z serednim vmistom fosforu i vidnosno bidnimi na kalij 17 razom z m yakim klimatom obumovlyuyut vidnosno visoku vrozhajnist silskogospodarskih ugid Krim togo bilshist vinogradnih ugid ye prirodnimi shilami z nahilom ponad 25 Ci ta inshi harakteristiki obumovlyuyut specifiku virobnictva vina na ostrovi sho u 2006 roci sklalo 5 12 mln litriv 18 Vrozhaj osnovnih fruktovih kultur na Madejri u 2007 roci stanoviv 1368 ton Zagalni pokazniki vrozhayiv osnovnih ovochevih i fruktovih kultur privedeni u tablici nizhche 19 Vrozhayi osnovnih silskogospodarskih kultur ostrova Madejri Nazvi kultur Vrozhayi ton Nazvi kultur Vrozhayi ton Nazvi kultur Vrozhayi ton Kartoplya 1200 Grushi 87 Marakuya 13 Banani 500 Limoni 87 Kivi 11 Batat 400 Kukurudza 80 Ripa 10 Yabluka 195 Salat 65 Slivi 10 Kvasolya 165 Kashtani yistivni 64 Bobi 9 Kapusta 20 155 Cibulya 52 Persiki 6 Cukrova trostina 135 Morkva 50 Perec ovochevij 4 Pomidori 130 Yams 32 Polunici 3 Apelsini 114 Chereshni 22 Dini 2 Annona 104 Garbuzi 20 Papaya 2 Ananasi 88 Mandarini 14 Kavuni 1 Dani Regionalnogo upravlinnya statistiki Madejri dani 2007 roku U visokogir yi ostrova ye znachna kilkist pasovish sho obumovlyuye virobnictvo molochnih produktiv i m yasa u 2004 roci virobnictvo ostannogo sklalo 4 061 tis ton Ribalstvo Madejri specializuyetsya perevazhno na vilovi tuncya i ribi shabli Trichiurus lepturus U vtorinnomu sektori ekonomiki ostrova vidilyayut tradicijni remesla sho nasampered predstavleni virobami z lozi j inshimi suvenirami a takozh vishivankami j dekorativnimi kilimami Golovnimi promislovimi centrami Madejri ye Funshal Kamara de Lobush Santa Kruzh i Mashiku v yakih skoncentrovana bilshist pidpriyemstv ostrova zokrema z virobnictva makaroniv cukru m yasomolochnoyi produkciyi a takozh cementu Energopostachannya ostrovu cilkom bazuyetsya na miscevih malih girskih gidroelektrostanciyah ta vitrogeneratorah Turizm i dozvillyared nbsp Populyarni sered turistiv trikutni budinochki v Santani Turistichna industriya Madejri sogodni ye najvazhlivishim sektorom yiyi ekonomiki Osoblive zrostannya kilkosti turistiv na Madejri pochalosya z 1964 roku koli na ostrovi bulo pobudovano mizhnarodnij aeroport nepodalik mista Santa Kruzh 2006 roku teritoriyu avtonomiyi vidvidali blizko 908 tis turistiv z yakih 94 9 zupinilis na ostrovi Madejri 21 V absolyutnih pokaznikah ce stanovit majzhe 862 tis osib Serednya trivalist perebuvannya turista v avtonomiyi stanovit 6 3 nochej pri zagalnij kilkosti gotelnih zakladiv 196 Bilshist z goteliv roztashovana na teritoriyi municipalitetiv Funshala i Santa Kruzh 66 6 i 14 8 vidpovidno Za krayinoyu pohodzhennya perevazhayut turisti z Velikoyi Britaniyi 29 1 dali nimci 28 6 portugalci 14 3 francuzi 5 4 ispanci 4 9 fini 3 9 ta usi inshi 28 0 Osnovnimi vidami vidpochinku dlya inozemciv ye ekologichnij turizm pidvodne plavannya sportivna ribolovlya kulturnij turizm plavannya na yahti Krim togo na ostrovi diye kazino akvarium ta dva golfovih polya na 18 i 27 lunok vidpovidno Gromadyanam Yevropejskogo Soyuzu ta krayin z yakimi Portugaliya maye vidpovidnu ugodu dozvolyayetsya bezvizove perebuvannya na ostrovi terminom do 90 dniv Usim inshim neobhidno mati v yiznu shengensku vizu zvorotnij kvitok ta pasport termin diyi yakogo zakinchuyetsya ne ranishe nizh cherez tri misyaci 22 U bilshosti municipalitetiv ostrova a takozh u mizhnarodnomu aeroportu Madejra diyut turistichno informacijni centri 23 v yakih bezkoshtovno mozhna otrimati informaciyu mapi ta broshuri Nazva Nazva ta adresa portugalskoyu movoyu Avenida Arriaga Posto de Turismo da Avenida Arriaga Avenida Arriaga nº16 9004 519 Funchal Aeroport Posto de Turismo do Aeroporto Santa Catarina de Baixo 9100 Santa Cruz Kamara de Lobush Posto de Turismo de Camara de Lobos Rua Padre Clemente Nunes Pereira Casa da Cultura de Camara de Lobos 9300 116 Camara de Lobos Kanisu Posto de Turismo do Canico 9125 Canico de Baixo Lugar de Bajshu Posto de Turismo do Lugar de Baixo Centro de Observacao de Natureza Lagoa Lugar de Baixo 9360 119 Ponta do Sol Mashiku Posto de Turismo de Machico Forte Nossa Senhora do Amparo 9200 Machico Monumental Lidu Posto de Turismo Monumental Lido Centro Comercial Monumental Lido Estrada Monumental 284 9000 100 Funchal Portu Monizh Posto de Turismo do Porto Moniz Vila do Porto Moniz 9270 Porto Moniz Ribejra Brava Posto de Turismo da Ribeira Brava Forte de Sao Bento 9350 Ribeira Brava Santana Posto de Turismo de Santana Sitio do Serrado 9230 SantanaTransportred nbsp Tradicijnij pletenij koshik sani karru de seshtu u Funshali Madejra maye dosit rozvinenu transportnu sistemu 24 prichomu osnovnij pasazhiropotik prohodit cherez municipaliteti Funshalu i Santa Kruzh Protyagom ostannih desyati rokiv buli pobudovani suchasni avtomobilni dorogi znachna chastina yakih ye tunelyami ta estakadami Ostriv maye zruchnu merezhu gromadskogo miskogo transportu a takozh povitryane ta morske spoluchennya z Portugaliyeyu ta inshimi krayinami svitu Pri vnutrishnih perevezennyah duzhe populyarnim ye avtobusnij transport a takozh taksi Vazhlivu rol u spoluchenni ostrova z kontinentalnoyu chastinoyu krayini vidigraye pobudovanij u 1964 roci mizhnarodnij aeroport yakij u 2000 roci zaznav rekonstrukciyi zlitno posadkovoyi smugi znachna chastina yakoyi ye estakadnogo tipu Chas polotu mizh ostrovom i Lisabonom stanovit blizko 90 hvilin Osnovni aviaperevizniki Austrian Airlines British Airways EasyJet TAP Portugal sered inshih Dokladnishe Mizhnarodnij aeroport Madejra Morske pasazhirske spoluchennya perevazhno zdijsnyuyetsya z Kanarskimi ostrovami kontinentalnoyu Portugaliyeyu ta susidnim ostrovom Portu Santu Chas plavannya z Funshala do ostannogo zajmaye blizko 2 godin 15 hvilin a vartist kvitka dlya doroslih bez pilg v obidva kinci stanovit 51 80 abo 60 10 yevro v zalezhnosti vid sezonu 25 Narazi zaliznichnij transport na ostrovi vidsutnij Yedina zaliznichna liniya sho isnuvala na ostrovi z 1893 roku i z yednuvala misto Funshal z jogo pivnichnimi peredmistyami bula dezaktivovana u 1943 roci Tradicijnim transportom Funshala z 1850 roku vvazhayutsya pleteni koshiki sani abo karru de seshtu port Carro de Cesto Peresuvayetsya karru de seshtu kovzannyam za dopomogoyu dvoh cholovikiv sho shtovhayut koshik sani vniz po vulici div zobrazhennya Shvidkist peresuvannya mozhe syagati 48 km god a zagalnij chas proyizdu stanovit 10 hvilin 26 Sogodni karru de seshtu ye duzhe populyarnim sered turistiv Vartist proyizdu v nomu stanovit 25 yevro i ne zalezhit vid kilkosti pasazhiriv maksimum dvoye doroslih Inshimi vidami transportu na ostrovi populyarnimi sered turistiv ye p yat kanatnih dorig a takozh aerostat sho znahoditsya v gavani Funshala Populyarnim sered turistiv ye progulyankovij gelikopter prote ce zadovolennya ye dosit dorogim Arhitektura i muzeyired nbsp Na teritoriyi muzeyu maderi U 15 16 stolittyah zavdyaki svoyemu geografichnomu roztashuvannyu ostriv Madejra stav odnim z najvazhlivishih centriv moreplavstva Atlantichnogo okeanu cherez yakij prohodili sotni komercijnih korabliv sho veli torgivlyu z usiyeyu Yevropoyu Arhitekturna i muzejna spadshina ostrova ye duzhe riznomanitnoyu sho maye velichezne kulturne znachennya Napriklad u Muzeyi sakralnogo mistectva port Museu de Arte Sacra mozhna pobachiti ridkisni kartini 16 18 stolit na religijnu tematiku a takozh divovizhni zrazki skulpturi ta yuvelirnogo mistectva U Muzeyi sadibi Hrestiv port Museu da Quinta das Cruzes zibrani unikalni kolekciyi starovinnih portugalskih i zakordonnih mebliv pochinayuchi z 16 stolittya porcelyana z Indiyi ta Yevropi 17 stolittya ridkisni virobi zi slonovoyi kistki a takozh kartini i gravyuri pochinayuchi z 16 stolittya Muzej vinorobstva zajmaye cilij palac pobudovanij u 19 stolitti v stili neoklasicizmu i razom z prileglimi pidvalami zberigaye ne tilki fotografiyi i gravyuri na vinorobnu tematiku ale i zrazki obladnannya sho vikoristovuvalos protyagom istoriyi virobnictva maderi Muzej kitobijnogo promislu v Kanisali ye vidnosno novim oskilki buv vidkritij u 1990 roci Jogo eksponati razom z tipovim kitobijnim korablem pokazuyut vazhlivist polyuvannya na cih ssavciv yake she ne tak davno bulo vazhlivim sektorom v ekonomici ostrova nbsp Sobor Funshala Stelya golovnogo soboru Funshala Kafedralnogo port Se Catedral vigotovlena z rizblenogo dereva sho zagotovlyalos u miscevih lisah U samij zhe budivli soboru zvedenij u 1514 roci originalno poyednuyutsya vplivi riznih arhitekturnih stiliv centralna brama vikonana v gotichnomu stili a jogo vivtar mistit pozolocheni detali 16 stolittya sho vikonani u harakternomu dlya togochasnoyi Portugaliyi stili manuelino Gordistyu ostrova ye cerkva Svyatogo Yevangelista port Igreja de Sao Envagelista sho bula pobudovana yezuyitami Vivtar ciyeyi cerkvi buv vigotovlenij u 17 stolitti z elementami zolota Tam zhe mozhna pobachiti elementi z tipovogo v Portugaliyi blakitnogo kahlyu ta kartini 16 18 stolit nbsp Sarkofag Karla I Prote najbilshij interes viklikaye pobudovana u 18 stolitti cerkva Monte de v nevelikij bokovij kaplici pohovanij ostannij pravitel dinastiyi Gabsburgiv imperator Avstriyi korol Ugorshini i Bogemiyi Karl Pershij yakij pomer na ostrovi 1 kvitnya 1922 roku Piznishe 3 zhovtnya 2004 roku Karla Pershogo bulo beatifikovano Papoyu Rimskim Ivanom Pavlom Drugim Chislenni sadibi ostrova sho v minulomu buli miscyami prozhivannya koroliv princiv politikiv pismennikiv i artistiv sogodni stanovlyat jogo arhitekturnu spadshinu U 19 stolitti buti vlasnikom sadibi na Madejri vvazhalosya prestizhnim Bagato vidomih lyudej pragnuli pridbati sadibu na teritoriyi ostrova nbsp Statuya Svyatogo Sercya Hristovogo Viznachnoyu pam yatkoyu ostrova i odnim z simvoliv hristiyanstva ye Statuya Svyatogo Sercya Hristovogo port Sagrado Coracao de Jesus sho znahoditsya u misti Kanisu i yavlyaye soboyu figuru Spasitelya z vidkritimi dlya obijm rukami Cyu statuyu bulo zvedeno u 1927 roci she zadovgo do yiyi analogiv statuj Spasitelya v Rio de Zhanejro ta v Almadi 27 Do inshih vazhlivih arhitekturnih pam yatok ostrova nalezhit budivlya Regionalnogo parlamentu Madejri tak zvana asambleya pobudovana za nakazom korolya Manuela Pershogo u 1508 roci Municipalnij teatr im Baltazara Diasha znahoditsya u samomu centri Funshala Vnutrishnya chastina jogo steli mistit znachnu kilkist vidlitih elementiv u stili epohi romantizmu a sam teatr maye chotiri yarusi Golovna fortecya ostrova sho nazivayetsya Palacom San Lorensu protyagom svogo isnuvannya zaznavav dekilkoh rekonstrukcij U nash chas koli vin ye oficijnoyu rezidenciyeyu Prem yer Ministra Portugaliyi i vijskovogo komendanta ostrova Fortifikaciya Santyagu pobudovana na pochatku 16 stolittya sogodni yavlyaye soboyu Muzej suchasnogo mistectva port Museu de Arte Contemporanea v yakomu vistavleni ne tilki kolekciyi portugalskogo mistectva pochinayuchi z 1960 h rokiv ale i timchasovi ekspoziciyi robit riznih hudozhnikiv i mitciv suchasnosti Kultura i tradiciyired Naselennya ostrova suvoro dotrimuyetsya bagatolitnih kulturnih tradicij i pragne zberegti yih narodnij duh Karnaval na Madejri yak i v inshih katolickih krayinah vidbuvayetsya u vivtorok za 40 dniv do Velikodnya Prote narodni gulyannya pochinayutsya she z suboti koli procesiya pryamuye centrom Funshala prichomu shoroku tema karnavalnih kostyumiv ye riznoyu i vidpovidaye pevnij podiyi v istoriyi Portugaliyi V procesiyi berut uchast tisyachi lyudej zapovnyuyuchi vulici mista muzikoyu ta radistyu a riznokolorovi kostyumi uchasnikiv i dekoraciya vulic privablyuyut bagato glyadachiv i tancyuristiv z inshih krayin Vidrazu pislya Velikodnya nastaye cherga Svyata kvitiv port Festa da Flor koli osnovni vulici Funshala prikrashayut ekzotichnimi kvitkami yaskravih koloriv z priyemnimi aromatami a svyatkovi gulyannya suprovadzhuyutsya napovnenimi kvitkami vozami kozhen z yakih ye alegoriyeyu pevnoyi istorichnoyi podiyi U Funshali isnuye duzhe garna tradiciya naperedodni Svyata kvitiv na golovnij ploshi mista zbirayutsya tisyachi ditej dlya vikladennya kvitiv u formi stini abo yak yiyi nazivaye misceve naselennya stini nadiyi port Muro da Esperanca nbsp Vistup odniyeyi z folklornih grup Krim cih shorichnih svyat yaki dobre vidomi za mezhami ostrova organizuyutsya tradicijni koncerti vistavi vistupi folklornih grup U veresni koli na vsij teritoriyi ostrova pochinayetsya zbir vinogradu vidmichayut Svyato vina A na chest vina maderi tut shoroku provoditsya odin z etapiv Chempionatu Yevropi z avtoperegoniv Rali Vinyu da Madejra sho vodnochas ye najbilshoyu sportivnoyu podiyeyu usogo regionu Bez sumnivu zustrich Novogo roku na Madejri ye nezabutnim vrazhennyam zavdyaki feyerverku grandioznogo vidovisha sho zdijsnyuyetsya z blizko 50 ustanovok i trivaye ponad 10 hvilin Ci ta inshi podiyi roblyat ostriv cilorichnim svyatom Primitkired Po dannym Regionalnogo upravleniya statistiki Madejry Obshaya ploshad ostrova vyrazheno kak raznica summy ploshadej otdelnyh municipalitetov i ploshadi ostrovov Ilyash Dezertash 14 21 km V tablice razdela Naselenie ploshad vmeste vklyuchaet Ilyash Dezertash vhodyashih v sostav municipaliteta Mashiko PDF port Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2010 Nacionalnij institut statistiki Portugaliyi Arhivovano 2 chervnya 2010 u Wayback Machine port GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Za danimi Regionalnogo upravlinnya statistiki Madejri Geografichni koordinati viznacheno stanom na 2005 rik Arhivovano 13 listopada 2010 u Wayback Machine port Clima da Madeira Arhivovano 11 grudnya 2008 u Wayback Machine port Laurisilva of Madeira Arhivovano 24 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Zagalna harakteristaka nazemnoyi roslinnosti Madejri Arhivovano 27 grudnya 2011 u Wayback Machine port Botanichnij sad Madejri Arhivovano 26 sichnya 2012 u Wayback Machine angl port nim Kanatna doroga botanichnogo sadu Madejri Arhivovano 10 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl port nim Zagalna harakteristika tvarinnogo svitu Madejri Arhivovano 8 lyutogo 2009 u Wayback Machine port Prirodoohoronni teritoriyi Madejri na sajti www madeira web com Arhivovano 30 bereznya 2010 u Wayback Machine port a b Ostriv Madejra na sajti euro tour com ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 15 sichnya 2009 Korotkij opis procesu maderizaciyi na sajti www madeirawine eu Arhivovano 23 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Hristofor Kolumb Biografichna dovidka na sajti budinku muzeyu Kolumba Arhivovano 6 listopada 2008 u Wayback Machine port Statistika na oficijnij vebstorinci Migracijnoyi sluzhbi Portugaliyi u tomu chisli ostriv Portu Santu Arhivovano 20 lipnya 2008 u Wayback Machine port Nacionalna asociaciya municipalitetiv Portugaliyi Arhivovano 10 chervnya 2006 u Wayback Machine port Zagalna harakteristika vinorobstva Madejri na sajti www vinhomadeira pt Arhivovano 15 bereznya 2016 u Wayback Machine port Obsyagi virobnictva vina u 2006 roci za danimi Regionalnogo upravlinnya statistiki Madejri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 port Vrozhaj osnovnih silskogospodarskih kultur u 2007 roci za danimi Regionalnogo upravlinnya statistiki Madejri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 port U tomu chisli brokoli 35 ton cvitna kapusta 35 ton Statistika turistichnoyi galuzi Avtonomnogo regionu Madejri za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki Madejri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 port Pravila v yizdu v Portugaliyu na oficijnomu sajti Migracijnoyi sluzhbi Portugaliyi Arhivovano 3 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Spisok turistichno informacijnih centriv Madejri Arhivovano 25 zhovtnya 2007 u Wayback Machine port Transportes para chegar e utilizar na Madeira www madeira24 com Arhivovano 19 travnya 2011 u Wayback Machine port Oficijnij sajt morskogo pereviznika Portosantoline Arhivovano 21 bereznya 2011 u Wayback Machine port angl nim Carros de Cesto do Monte Arhivovano 20 lyutogo 2014 u Wayback Machine port Um monumento com oitenta anos no Canico Arhivovano 2007 11 23 u Wayback Machine port Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madejra ostriv Oficijna vebstorinka regionalnogo uryadu Madejri port Oficijna vebstorinka regionalnogo upravlinnya statistiki Madejri port Oficijna turistichna vebstorinka Madejri angl port nim fr isp Detalna mapa ostrova Madejri port Portugal Official Tourism Website Arhivovano 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine port angl isp nim fr ital nid ros yap Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Madejra ostriv amp oldid 43796732