По́льська мо́ва (пол. język polski, polszczyzna; МФА: [ˈjɛ̃zɨk ˈpɔlʲskʲi] ( прослухати), МФА: [pɔlˈʂt͡ʂɨzna] ( прослухати)) — західнослов'янська мова лехітської групи, яка використовує латинську абетку. Належить до індоєвропейської мовної сім'ї, є однією зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Нею розмовляють переважно в Польщі як рідною для поляків. Окрім того, що вона є державною мовою Республіки Польща і офіційною мовою Європейського Союзу, вона також використовується польськими меншинами в інших країнах. У світі понад 50 млн носіїв польської мови — це шоста за поширеністю мова в Європейському Союзі. Польська мова підрозділяється на регіональні діалекти та підтримує строгі розрізнення займенників «ти» і «ви», шанобливе звернення та різні формальності при зверненні до окремих осіб.
Польська мова | |
---|---|
Język polski, polszczyzna | |
Польська мова є мовою більшості Польська мова поширена разом з іншими мовами Польська мова є мовою меншості | |
Поширена в | Польща (38,5 млн.), Білорусь, Україна, Литва, Латвія, Велика Британія, Німеччина, Чехія |
Регіон | Центральна та Східна Європа |
Носії | 45 млн L2 мовці: 5 млн+ |
Місце | 26/27 |
Писемність | латиниця (польська абетка) |
Класифікація | індоєвропейська сім'я |
Офіційний статус | |
Державна | Польща |
Офіційна | Європейський Союз Регіональна: Угорщина Литва Румунія Словаччина |
Регулює | Рада польської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | pl |
ISO 639-2 | pol |
ISO 639-3 | pol |
SIL | POL |
Польська мова використовує традиційну польську абетку із 32 літер, який має дев'ять діактритиків до літер основної 26-літерної латинки (ą, ć, ę, ł, ń, ó, ś, ź, ż). Літери x, q і v іноді входять до розширеного 35-літерного алфавіту, однак вони не використовуються в польських словах, а лише в запозиченнях. Набір фонем складається з 23 приголосних і 9 голосних, у тому числі двох носових голосних, які визначаються перевернутим діакритичним гачком під назвою «огонек» (ę, ą). Польська мова є синтетичною і флективною мовою, яка має сім граматичних відмінків, і є однією з небагатьох мов у світі, що має безперервний передостанній наголос, лише за кількома винятками, і єдиною у своїй групі, яка має велику кількість піднебінних приголосних. Сучасний різновид польської мови виник у 1700-х роках як наступник середньовічної старопольської (X–XVI ст.) та [pl] (XVI–XVIII ст).
Серед основних мов вона найбільш близька до словацької та чеської, але відрізняється вимовою та загальною граматикою. Українська мова має 70 % спільної лексики з польською мовою (найбільше після білоруської мови, з якою схожа на 84 %), коли з російською — приблизно 62 %. Крім того, польська мова зазнала глибокого впливу латинської та інших романських мов, таких як італійська та французька, а також германських мов (насамперед німецької), що сприяло появі великої кількості запозичень та подібних граматичних структур.
Широке використання нестандартних діалектів також сформувало стандартну мову; значні розмови та вирази були безпосередньо запозичені з німецької чи їдиша, а згодом перейняли в народну мову польської, яка використовується в повсякденному вжитку.
Історично польська мова була лінґва франка, важливою як дипломатично, так і академічно в Центральній та частині Східної Європи. Сьогодні польською мовою як рідною мовою в Польщі розмовляють приблизно 38 мільйонів людей. Нею також говорять як другою мовою у Східній Німеччині, Північній Чехії та Словаччині, західних частинах Білорусі та України, а також на південному сході Литви та Латвії. Через еміграцію з Польщі в різні періоди часу, особливо після Другої світової війни, мільйони польськомовних людей можна знайти в таких країнах, як Канада, Аргентина, Бразилія, Ізраїль, Австралія, Сполученому Королівстві та Сполучені Штати Америки.
Поширення
Діалекти
Польська мова стала більш однорідною в другій половині 20-го століття, частково через переселення кількох мільйонів поляків зі сходу на захід країни. Це переселення стало наслідком двох подій: радянської анексії Кресів 1939 року та приєднання колишніх німецьких територій після Другої світової війни. Цій тенденції до більшої однорідности мови сприяла також авторитарна форма Польської Народної Республіки.
Мешканці різних регіонів Польщі досі розмовляють літературною польською трохи по-різному, хоча відмінності між цими «діалектами» є незначними. Людина, для якої польська є рідною, запросто зрозуміє ці варіанти мови. Натомість труднощі з розумінням регіональних особливостей можуть виникнути в людини, для якої польська не є рідною.
Існує сім великих польських діалектів. Серед них троє основних:
- Великопольський (захід).
- Малопольський (південь і південний схід).
- Мазовецький (центр та схід).
Два з них опинилися за межами сучасної Польщі:
- Північнокреський (Литва і Білорусь). Іноді його об'єднують з мазовецьким діалектом.
- Південнокреський (Україна). Цей діалект фактично припинив існування внаслідок переселення українських поляків на захід Польщі в 1940-х роках. Ті його рештки, що поширені на південному сході Польщі, часто об'єднують із малопольським діалектом.
Ще два часто класифікують як окремі мови:
- Сілезький (південний захід). Групу сілезьких діалектів частіше класифікують як окрему сілезьку мову. Мова поширена в Сілезії на захід від Катовиць. Згідно з переписом 2002 року нею розмовляють бл. 60 тис. осіб.
- Кашубський (північний захід). Має статус, подібний до сілезького. Кашубська мова поширена в Помор'ї на захід від Ґданська (узбережжя Балтійського моря). Згідно з переписом 2002 року кашубською мовою розмовляють бл. 53 тис. осіб.
На колишніх німецьких землях, заселених поляками після Другої світової війни, утворилася мішанина різних діалектів, яку називають «нові мішані діалекти».
До інших характерних, але менших за поширеністю діалектів належать:
- (gwara podhalańska), поширений у гірських районах біля кордону з Чехією та Словаччиною. На формування цього діалекту вплинула румунська мова, більшість міських поляків погано його розуміють.
- , поширена в Познані та певною мірою в усьому регіоні, що колись належав Пруссії (за винятком Верхньої Сілезії); в ній відчутно значний вплив німецької мови.
- У деяких містах існують свої місцеві говірки — наприклад, у Варшаві. Варшавською ґварою частково розмовляють в районі Праґа, що на східному березі Вісли (Праґа — це єдина частина Варшави, чиє населення лишилося відносно незмінним після Другої світової війни). Втім ці говірки зараз зникають, змішуючись із розмовною польською мовою.
- Багато поляків за кордоном (наприклад, у США), чиї родини покинули Польщу одразу ж після Другої світової війни вживають у своїй повсякденній мові слова, притаманні першій половині 20-го століття, які тепер, з точки зору сучасних мешканців Польщі, звучать архаїчно.
За межами Польщі
Польська мова поширена також серед поляків, які мешкають на змішаних етнічних територіях за межами Польщі, головно в сусідніх із Польщею країнах — в Україні, Білорусі, Литві, Словаччині та Чехії. Крім того її використовують поляки, що емігрували з Польщі. Найбільші такі групи перебувають у Західній Європі (Німеччина, Франція, Велика Британія), в Америці (США, Канада, Бразилія, Аргентина), в Австралії та Ізраїлі.
Через значне розпорошення поляків за кордоном і відсутність сучасних досліджень поширености польської мови серед них, сьогодні досить складно точно оцінити кількість носіїв мови за межами Польщі. У різних джерелах ця кількість коливається від 3,5 до 10 мільйонів. Саме через ці неточності немає точних даних щодо кількості носіїв польської мови у світі загалом.
Історія
Польська мова походить із праіндоєвропейської за посередництва праслов'янської, чиї сліди можна віднайти в чергуваннях. Виділення польської мови відбулося у 8-9 ст., коли настав остаточний розпад праслов'янської єдности. В той же час почала формуватися польська державність, зміцнена після прийняття християнства 966 року за часів князя Мешка I. Втім якийсь час польська залишалася мовою усного спілкування, оскільки функції книжної мови виконувала латина.
Перше речення, записане польською мовою, міститься в монастирській «Книзі генриковій» (від назви міста Генрикова біля Вроцлава), датованій 1279 роком. Воно має такий вигляд: «daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj» (дай, хай я молотиму, а ти відпочивай) — так звернувся польський селянин до своєї дружини, яка молола зерно.
Першим текстом, записаним польською мовою, був лицарський гімн «Bogurodzica» (Богородиця), що походить із 14 ст. Він був дуже популярним у польському війську, тому його неодноразово переписували і доповнювали, внаслідок чого сьогодні існує декілька його версій — від дво- до двадцятидвострофної.
Літературна мова сформувалася в 16 ст. на базі великопольських, малопольських та мазовецьких говірок. За періодизацією літературну мову поділяють на такі етапи:
- Давньопольська мова — до 1500 року;
- Середньопольська мова — з XVI століття по другу половину XVIII століття.
- Новопольська мова — з другої половини XVIII століття.
Історія фонетики
Після відокремлення польських говорів від праслов'янської єдности в них відбувалися такі процеси:
- [pl] (поява протетичного /v/):
- прасл. *ǫglь («вугілля») > vąglь > węgiel
- Пом'якшення приголосних перед голосними переднього ряду (/i/, /ь/, /e/, /ę/, (/ě/)):
- прасл. *sę («себе, -ся») > siĄ > się
- прасл. *bělъjь («білий») > biały
- Лехітська переголосовка, тобто перехід /e/ > /o/ (з пом'якшенням попереднього), /ě/ > /a/ (з пом'якшенням попереднього):
- прасл. *nesǫ («несу») > niosę, але *nesešь («несеш») > niesiesz
- прасл. *bělъjь > biały, але *bělitь («білить») > (on) bieli
- Зникнення слідів переходу ě в a після j, š, ž, č у дієсловах:
- прасл. *slyšati («чути») — *slyšalъ («чув») — *slyšali («чули») > słyszeć, słyszał, słyszeli (пор. рос. слышать)
- прасл. *wisěti («висіти») — *wisělъ («висів») — *wisěli («висіли») > wisieć, wisiał, wisieli
- винятками є тільки *stojati, *bojati > діал. stojać, bojać (у великопольських говорах, у той час як у малопольських і літературній мові існують тільки stać, bać)
- Занепад редукованих голосних у слабкій позиції і перехід їх у сильній позиції в /e/:
- прасл. *pьsъ («пес») > pies, але *pьsa («пса») > psa
- прасл. *sъnъ («сон») > sen
- Виникнення довгих голосних у результаті:
- злиття двох складів в один (групи типу ojo) — стягнення: прасл. *nogojǫ («ногою») > nogą
- заміщення занепаду редукованих ()
- збереження давньої довготи під новоакутовим наголосом
- Зникнення довгих голосних:
- довгота /iː/, /yː/, /uː/ зникла безслідно на початку XVI століття
- Наприклад: прасл. *kurъ («півень») > kuːr > kur
- довгота /aː/, /oː/, /ą:/ змінилася на «звуженість» (пол. pochylenie) цих голосних на початку XVI століття
- звук /oː/ перейшов в /ó/ (/o/ звужене), яке згодом злилося з /u/
- Наприклад: прасл. *Bogъ («Бог») > Boːg > Bóg, але *Boga («Бога») > Boga > Boga
- довгота /iː/, /yː/, /uː/ зникла безслідно на початку XVI століття
- Праслов'янські носові /ǫ/ та /ę/ зазнали змішання:
- близько 1000 року були 4 окремі носові звуки: короткі і довгі /ǫ/ та /ę/
- у XII столітті вимова /ǫ/ і /ę/ зблизилася до /ą/ (носового /a/)
- у XIII та XIV століттях різниця між носовими полягала тільки в довготі, позначалися вони спільним знаком ø
- короткий звук /ą/ перейшов у /ę/ (нетиповий процес, у деяких діалектах залишилося носове /a/), довгий звук /ą/ — в /å/ (звужене носове /a/), а потім — у носове /o/ (у графіці залишилося ą)
- Наприклад: прасл. *nesǫtь («несуть») > niosąː > nioså > niosą, але прасл. *nesǫ («несу») > niosą > niosę
- різниця між звуком /å/ (звуженим /a/) і ясним (незвуженим) /a/ зникла XVIII столітті, у багатьох діалектах йому відповідає /o/: pon («пан», замість літ. pan)
- звук /é/ (звужене /e/) в XIX столітті вимовлявся вже повністю, так само як і /y/ (пор. «daléj, daléj/niech się na powietrzu spali» — у поемі А. Міцкевича)
- розвиток (літерами позначені: X — довільний, T — передньоязиковий, T´ — передньоязиковий пом'якшений, W — губний, K — задньоязиковий, Č — шиплячий, що походить з палаталізованого задньоязикового)
- Xr̥X, Xr̥´T > XarX, у порядку винятку Xr̥´T > X´arT, XrX > XurX, XorX: прасл. *kr̥kъ («карк») > kark, прасл. *čr̥´nъjь («чорний») > czarny, прасл. *zr̥´no («зерно») > ziarno
- Xr´T´ > XirT´ > X´erT´: прасл. *vr̥´titi («воротити») > wiercić
- Xr´K, W > XirzX > X´erzX, у порядку винятку XarX: прасл. *vr̥´xъ («верх») > wierzch, прасл. *vr̥´ba («верба») > wierzba, прасл. *pr̥´xy («пархи») > parchy, але прасл. *pr̥´chnąti («тікати») > pierzchnąć
- як правило, ir, irz > ´er, ´erz: прасл. *sěkyra («сокира») > siekira > siekiera
- TlX, Tl´X > TłuX: прасл. *dl̥´gъjь («довгий») > długi, прасл. *stl̥pъ («стовп») > stłup > słup
- Tln, Tl´n > Tłun > Tłon: прасл. *sl̥nьce («сонце») > słuńce > słońce
- W, KlX, Wl´T > XełX, іноді WlX > WołX, WułX: прасл. *kl̥basa («ковбаса») > kiełbasa, прасл. *vl̥´na («вовна») > wełna, прасл. *ml̥va («мова») > mołwa > mowa, прасл. *pl̥kъ («полк», «похід») > pułk
- Čl´X > ČełX > ČołX: прасл. *čl̥´nъ («човен») > czółno, прасл. *žl̥´tъjь («жовтий») > żółty
- Wl´T´, W, K > Wl´X: прасл. *vl̥´kъ («вовк») > wilk
- четверта палаталізація сполучень ke, ky, ge, gy > kie, ki, gie, gi: прасл. *bogyni («богиня») > bogini.
- посилення м'якости: s´, z´, t´, d´, n´ > ś, ź, ć, dź, ń.
- наприклад, прасл. *losь («лось») > łos´ > łoś
- перехід м'яких зубних у шиплячі: прасл. *gostь («гість») > gost´ > gość, прасл. *sъpi («спи») > spi > śpi
- зникнення м'якости
- š, ž, č, dž, c´, dz´, r´ (> ř) та l´ (але не перед /i/; тверде /l/ > ł) втратили м'якість у будь-якій позиції.
- наприклад: прасл. *či («чи») > czy
- p´, b´, w´, f´, m´ втратили м'якість наприкінці словосполучення і перед приголосним:
- прасл. *goląbь («голуб») > gołĄːb´ > gołąb
- s´, z´, t´, d´, n´ іноді втрачали м'якість перед твердим приголосним:
- прасл. *kotьnъjь («кітний») > kot´ny: > kotny
- спрощення груп приголосних
- kń > kś: прасл. *kъnędzь («князь») > kniĄːdz > ksiądz
- čs > cs > c, dźs > ćs > c, žs > šs > ss > s: прасл. *čso («що») > co, lud — ludzki /lucki/ < ludźski, bogaty — bogactwo < bogaćstwo, Bóg — boski < bożski, Włochy — włoski < włoszski, Ruś — ruski < прасл. *rusьskъjь («руський»).
- śćc > jc, dźc > ćc > jc: прасл. *městьce («місце») > mieśćce > miejsce, прасл. *otьca («вітця») > oćca > ojca, rajca < radźca («радник»)
- źdźs > śćs > js: miasto — miejski < mieśćski, ujazd — ujejski < ujeźdźski, sześćset («шістьсот») вимовляється як /szejset/
- sr´- > s´r´- > śrz- > śr-, аналогічно zr´- > źr- (великопольські й сілезькі говірки в strz-, zdrz-, малопольські — в rś-, rź-): sreda > środa (strzoda, rsioda), прасл. *zrěnica («зіниця») > źrenica (zdrzenica, rzienica)
- zgn, rgn, rgm > zn, rn, rm: rozgniewać się > rozniewać się, burgmistrz (від нім. Bürgermeister) > burmistrz
- rdc, zdn, łdn, cztw, stb, stł, stl > rc, zn, łn, czw, zb, sł, śl: прасл. *sr´dьce > sierdce > serce, cztwarty («четвертий») > czwarty
- склад ji спрощується до /i/: прасл. *dojiti («доїти») > doić, прасл. *jixъ («їх») > ich
- , тобто наближення його до /w/: прасл. *kolo («коло, колесо») > koło (початково в зубний приголосний /ł/, і нарешті в /w/; /kowo/)
- наголос, що був у праслов'янській рухомим, закріплюється спочатку на першому, а потім на передостанньому складі.
Фонетика
Особливості польської фонетики:
- Наявність носових голосних ą та ę: dąb («дуб»), sąd («суд»), pięć («п'ять»), mięso («м'ясо»). Польська, а також споріднена з нею кашубська є єдиними сучасними слов'янськими мовами, що зберегли праслов'янські носові, але ці звуки в них не залишилися непорушними, зазнавши певних змін у процесі лехітської переголосовки;
- Постійний наголос на передостанньому складі;
- Заміна властивих українській та більшості інших слов'янських мов м'яких або твердих приголосних t, d, r на ć, dź, rz («ж»): ciasto (тістечко), dzień (день), rzeka (річка);
- Чергування е перед передньоязиковими твердими приголосними, залежно від походження, з а чи о: wierzyć (вірити) — wiara (віра), nieść (нести) — niosę (несу);
- Чергування сполучення -er- після м'яких перед передньоязиковими твердими приголосними з -ar-: twierdzić (твердити) — twardy (твердий);
- Чергування перед кінцевими дзвінкими приголосними ó («у») з о, ą з ę: bób (біб) — bobu (бобу), błąd («помилка») — błędu («поми́лки»).
Голосні
Передні | Середні | Задні | |||
---|---|---|---|---|---|
Оральні | Назальні | Оральні | Назальні | ||
Високі | i | ɨ | u | ||
Середні | ɛ | ɛ̃ | ɔ | ɔ̃ | |
Низькі | a |
Назальні голосні [ɛ̃] та [ɔ̃] мають сильну тенденцію до дифтонгізації (до [ɛ̃ɯ̃] та [ɔ̃ũ]).
Приголосні
Польська має 27 приголосних фонем і два півголосних (апроксиманти).
Губно-губні | Губно-зубні | Зубні | Ясенні | Заясенні | М.-піднеб. | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Проривні | p b | t d | k g | ||||
Африкати | t͡s d͡z | ʈ͡ʂ ɖ͡ʐ | t͡ɕ d͡ʑ | ||||
Носові | m | n | ɲ | ŋ | |||
Дрижачі | r | ||||||
Фрикативні | f v | s z | ʃ ʒ | ɕ ʑ | x | ||
Бокові | l | ||||||
Напівголосні | w | j |
Графіка
Польський алфавіт складається з 32 літер:
A a | ą | B b | C c | Ć ć | D d | E e | ę |
F f | G g | H h | I i | J j | K k | L l | Ł ł |
M m | N n | ń | O o | Ó ó | P p | R r | S s |
Ś ś | T t | U u | W w | y | Z z | Ź ź | Ż ż |
Примітки.
- Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути прописними тільки при написанні всього слова прописними буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них)
- Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якости, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо.
- Q, V та X використовуються тільки в словах іноземного походження, які не полонізувалися.
- Окрім перелічених вище літер в польській мові часто трапляються диграфи, які передають окремі звуки. Всього існує сім різних диграфів: Ch, Cz, Dz, Dź, Dż, Rz, Sz.
Граматика
Іменник і прикметник
Польські іменники, займенники та прикметники відмінюються за сімома відмінками (як і в українській):
- називний (mianownik)
- родовий (dopełniacz)
- давальний (celownik)
- знахідний (biernik)
- орудний (narzędnik)
- місцевий (miejscownik)
- кличний (wołacz)
Кличний відмінок вживають переважно у формальному контексті; натомість у розмовному використовують називний: Janie! — Jan! Кличний відмінок не упускають при осудливому звертанні: złodzieju! — злодію!; idioto! — ідіоте!.
В сучасній польській є лише два числа — однина й множина. Раніше була також двоїна, проте вона зникла в 15 ст. і сьогодні її можна простежити лише в кількох випадках. Наприклад, приказка «Mądrej głowie dość dwie słowie» (Мудрому достатньо двох слів) граматично є некоректною (мало би бути «Mądrej głowie dość dwa słowa»), проте dwie słowie в цьому випадку є залишком двоїни.
Польська система родів має три категорії: роду (чоловічий, середній, жіночий), особовості (особова та неособова) та істотності (істота та неістота). Особовість та істотність мають значення лише для іменників чоловічого роду, поділяючи їх на три групи: чоловічо-особові, чоловічо-тваринні та чоловічо-речові. У парадигмі відмінювання ці три групи стоять на одному рівні з іменниками жіночого та середнього роду. Цей поділ особливо відчутно при утворенні множини.
Рід | Називний однини | Знахідний однини | Називний множини | Значення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Прикметник | Іменник | Прикметник | Іменник | Прикметник | Іменник | ||
Чоловічо-особовий | nowy | uczeń | nowego | ucznia | nowi | uczniowie | «новий учень» |
Чоловічо-тваринний | nowy | pies | nowego | psa | nowe | psy | «новий пес» |
Чоловічо-речовий | nowy | stół | nowy | stół | nowe | stoły | «новий стіл» |
Жіночий | nowa | szafa | nową | szafę | nowe | szafy | «нова шафа» |
Середній | nowe | krzesło | nowe | krzesło | nowe | krzesła | «нове крісло» |
В однині прикметник розрізняє чотири групи (1 і 2 зливаються), а в множині — дві (2, 3, 4, 5 зливаються). Особові займенники розрізняють три групи в однині і дві в множині (див. таблицю):
Рід | Однина | Множина |
---|---|---|
Чоловічо-особовий | on | oni |
Чоловічо-тваринний | one | |
Чоловічо-речовий | ||
Жіночий | ona | |
Середній | ono |
Дієслова
Польські дієслова також відмінюються за родом, особою та числом, а от часові форми значною мірою спростилися (зникли давні аорист, імперфект та плюсквамперфект). У сучасній мові дієслова розрізняють за такими показниками:
- три часи (теперішній, минулий і майбутній)
- три способи (дійсний, наказовий та умовний)
- три стани (активний, пасивний та зворотний).
Крім того, як і в українській, дієслово має поняття виду — доконаного й недоконаного.
Особові займенники в ролі підмета зазвичай не вживаються, а розуміння того, хто виконує дію, дають особові закінчення: piszę — «(я) пишу», piszesz — «(ти) пишеш», pisze — «(він/вона/воно) пише», piszemy — «(ми) пишемо», piszecie — «(ви) пишете», piszą — «(вони) пишуть». Вживання особового займенника (ja, ty, on/ona/ono, my, wy, oni) разом з особовою формою дієслова означає, що на ній хочуть зробити сенсовий наголос: ja tobie mówię! — «це я́ тобі кажу!»
З (праслов'янської системи минулих часів) у польській зберігся тільки перфект, який і представляє в ній минулий час. Дієслово-зв'язка (особова форма дієслова «бути») перетворилося на дієслівний постфікс, що приєднується до форми минулого часу дієслова в першій і другій особах: pisałem — «(я) писав», pisałeś — «(ти) писав», pisaliśmy — «(ми) писали», pisaliście — «(ви) писали». У третій особі постфікс не вживається: pisał — «(він) писав», pisała — «(вона) писала», — pisali «(вони) писали».
Приблизне уявлення про польське дієвідмінювання можна скласти на основі відмінювання дієслова być («бути»):
Однина | Множина | |||||
Теперішній час | Перша особа | jestem — «я є», «(я) єсьм» | jesteśmy — «ми є», «(ми) єсьмо» | |||
Друга особа | jesteś — «ти є», «(ти) єси» | jesteście — «ви є», «(ви) єсте» | ||||
Третя особа | jest — «він/вона/воно є», «єсть» | są — «вони є», «(вони) суть» | ||||
Однина | Множина | |||||
Чоловічий | Жіночий | Середній | Чол.-особова | Інші | ||
Минулий час | Перша особа | byłem — «я був» | byłam — «я була» | — | byliśmy — «ми були» (про чоловіків) | byłyśmy — «ми були» (про жінок і речі) |
Друга особа | byłeś — «ти був» | byłaś — «ти була» | — | byliście — «ви були» (про чоловіків) | byłyście — «ви були» (про жінок і речі) | |
Третя особа | był — «він був» | była — «вона була» | było — «воно було» | byli — «вони були» (про чоловіків) | były — «вони були» (про жінок і речі) | |
Однина | Множина | |||||
Майбутній час | Перша особа | będę — «я буду» | będziemy — «ми будемо» | |||
Друга особа | będziesz — «ти будеш» | będziecie — «ви будете» | ||||
Третя особа | będzie — «він/вона/воно буде» | będą — «вони будуть» |
Міжмовні зв'язки
Польсько-українські
Українсько-польські міжмовні контакти є дуже давніми, вони стосуються не лише періоду перебування частини України в складі Речі Посполитої та міжвоєнної Польщі, але й часів Русі. Впливу на рівні фонетики, морфології та лексики зазнали не лише говірки на межі мов, але й обидві літературні мови.
Хоча польська та українська мови належать до різних груп (західнослов'янської та східнослов'янської), від початку виділення обох мов зі праслов'янської їхній розвиток часто був паралельним (наприклад, фонетичні зміни того періоду: в українській *wъlъ → волъ → вуол → вуіл → віл, у польській *wъlъ → wół).
Під впливом української польська мова втратила різницю між короткими (а) та довгими (аа) голосними: в сучасній польській літературній мові збереглися тільки а, ą, о, е, ę, u (ó), у, і, втрачено тонкі розрізнення між закритими й відкритими варіантами кожного звука (через те, що їх не могли засвоїти нові носії польської, колишні носії української мови — вони збереглися тільки в польських говірках). Під впливом колишніх носіїв української мови, що не могли вимовити польського rz, подібного до чеського ř, замінюючи його на ż (ж), у польській мові зникло розрізнення rz < *rj і ż (morze, «море» вимовляється так само, як і może — «може») — воно зберігається тільки в деяких польських говірках. Українська мова вплинула й на граматику польської мови, що зумовило за наявности спільного підмета заміну модально-з'ясувальних і цільових підрядних речень інфінітивними зворотами, приєднаними до головного речення сполучниками żeby (iżby), aby «щоб, аби» (при неможливості такої заміни в чеській мові): Przyszedłem, aby (żeby) go zobaczyć — «Я прийшов, щоб (аби) його побачити», але чеськ. Přišel jsem, abych ho uviděl — (букв.) «Я прийшов, щоб (я) його побачив».
Польська мова має низку українських запозичень, про походження яких свідчить їхня фонетична форма: повноголосся, h (замість польського g), непом'якшеність приголосних перед е: czereśnia (застаріле trześnia) — «черешня»; пол. czereda — «натовп, юрба» (питомо пол. trzoda — «стадо»); пол. porohy — «річкові пороги» (і питомо progi — «пороги (при дверях)», в однині próg — «поріг»), пол. hołoble — «голоблі», пол. hołota — «наволоч; (заст.) голота», пол. hołysz — «голяк» (і питомо пол. goły — «голий»), пол. hreczkosiej — «гречкосій» (і польське пол. gryka — «гречка»), пол. serce (і давнє пол. sierce) — «серце».
Під впливом польської мови в українській літературній мові у кінці складу та слова зараз вживається тверде р : писарь → писар, гърькый → гіркий). У граматиці завдяки польському впливові в українській літературній мові набуло загального поширення закінчення -ові (-еві): чоловікові, коневі (давальний відмінок однини чоловічого роду), хоча ця форма є питомо українською (зафіксованою ще у графіті часів Русі на стінах Софійського собору в Києві), що веде походження від (праслов'янського типу відмінювання) з основою на *ŭ (так званий тип сынъ).
До української мови увійшли деякі польські слова (хоча набагато більше було слів латинського та німецького походження, що засвоїлися за посередництвом польської мови, ніж власне польських слів): певен/певний (пол. pewien, pewny < прасл. *ръvьnъ(jь) < *ръvati, що при українському походженні мало б дати *повний; хлопець — пол. chłopiec (chłop) (при питомому холоп); червоний — пол. czerwony (давньопольс. czyr(z)wiony) (при українському діалектному черлений < чьрвленый); поетичне злото — пол. złoto (золото); квіти — пол. kwiaty (при цвіт, діалектне цвіти); строкатий < *срокатий — пол. srokaty (пор. сорока, діалектне сорокатий — пол. sroka «сорока»)
Кожна з мов передавала іншій також власні фразеологічні звороти або ставала посередницею для передачі фразеологізмів інших мов. Так, польська мова була безпосереднім джерелом, звідки взято (з відповідними змінами) зворот «Як ся маєш?» пол. («Jak się masz?», для якого першоджерелом — за чеського посередництва — була мова панонських слов'ян). Водночас джерелом для польського звороту пол. bić czołem «бити чолом» (звідки пол. czołobitny «принижений») була українська мова (пор. укр. бити чолом).
Приклад
Вигляд
«Заповіт» Тараса Шевченка польською мовою у перекладі Пастернака.
|
Порівняння
Польською | Чеською | Словацькою | Українською |
---|---|---|---|
Rada Europejska wskazuje Unii Europejskiej ogólny kierunek działań politycznych i wytycza jej ogólne priorytety. Wraz z wejściem w życie traktatu z Lizbony 1 grudnia 2009 r. zyskała status instytucji. | Evropská rada vymezuje obecné politické směry a priority Evropské unie. Dne 1. prosince 2009 se vstupem Lisabonské smlouvy v platnost stala jedním z orgánů EU. | Európska rada stanovuje všeobecné politické smerovanie a priority Európskej únie. Po nadobudnutí platnosti Lisabonskej zmluvy 1. decembra 2009 sa z nej stala inštitúcia. | Європейська Рада визначає загальний напрямок політики та прокладає загальні пріоритети Європейського Союзу. З набранням чинности Лісабонського договору 1 грудня 2009 р. одержала статус інституції. |
Фрази
- Українська [мова] — Język ukraiński
- Так — Tak
- Ні — Nie
- Привіт! — Cześć!
- Як справи? — Jak się masz?
- Ласкаво просимо! — Witamy!
- До побачення! — Do widzenia!
- Будь ласка — Proszę
- Дякую — Dziękuję
- Даруйте (перепрошую) — Przepraszam
- Пробачте — Przykro mi.
- Як вас звати? — Jak pan/pani ma na imię?
- Мене звати… — Mam na imię…
- Скільки? — Ile?
- Я не розумію. — Nie rozumiem.
- Ви розмовляєте українською мовою? — Czy pan/pani mówi po ukraińsku?
- Я не знаю. — Nie wiem.
- Успіхів! — Powodzenia!
- Приємної подорожі! — Życzę miłej podróży!
- Я тебе кохаю. — Kocham cię. / Kocham ciebie.
Див. також
- Історія польської ортографії
- Польсько-українська практична транскрипція
- Польська мова в Україні
- Hortulus Animae — друга друкована книга польською мовою.
Коментарі
- Згідно з ЕСУМ, польське mowa вважається запозиченням з української
Примітки
- World Almanac and Book of Facts, World Almanac Books, Mahwah, 1999. .
- Encyklopedia języka polskiego, pod red. S Urbańczyka i M. Kucały, Ossolineum, wyd. 3, Warszawa 1999, , s. 156.
- Nyelvi sokszínűség az EU-ban – hivatalos regionális és kisebbségi nyelvek a tagállamokban (угор.). 16 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2018.
- Framework Convention for the Protection of National Minorities. Treaty No. 157 of 1 лютого 1995. Council of Europe. Процитовано 28 листопада 2018.
- MINELRES - Minority related national legislation - Lithuania. www.minelres.lv. Процитовано 28 листопада 2018.
- Reservations and Declarations for Treaty No.148 – European Charter for Regional or Minority Languages. Council of Europe. Council of Europe. оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- Lekhitic languages. Encyclopædia Britannica. 8 січня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- Keating, Dave. Despite Brexit, English Remains The EU's Most Spoken Language By Far. Forbes (англ.). Процитовано 7 лютого 2020.
- Wierzbicka, Anna; Winter, Werner (2020). Cross-Cultural Pragmatics. De Gruyter. с. 57. ISBN .
- Q, V, X - Poradnia językowa PWN. sjp.pwn.pl.
- Kappenberg, Bernard; Schlobinski, Peter (2015). Setting Signs for Europe; Why Diacritics Matter for European Integration (English) . Columbia University Press. с. 44. ISBN . Процитовано 18 січня 2021.
- Foland-Kugler, Magdalena (2006). W gaju słów, czyli, Polszczyzna znana i nieznana (Polish) . Ex Libris. с. 29. ISBN . Процитовано 18 січня 2021.
- . wals.info. Архів оригіналу за 7 грудня 2015.
- Długosz-Kurczabowa, Krystyna; Dubisz, Stanisław (2006). Gramatyka historyczna języka polskiego (Polish) . Warszawa (Warsaw): Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. с. 56, 57. ISBN .
- Stroińska, Magda; Andrews, Ernest (2018). The Polish Language Act: Legislating a Complicated Linguistic-Political Landscape. У Andrews, Ernest (ред.). Language planning in the post-communist era: the struggles for language control in the new order in Eastern Europe, Eurasia and China (англ.). Cham: Palgrave Macmillan. с. 243. ISBN . OCLC 1022080518.
- Swan, Oscar E. (2002). A grammar of contemporary Polish (англ.). Bloomington, Ind.: Slavica. с. 5. ISBN . OCLC 50064627.
- . (укр.)
- Język polski. Towarzystwo Miłośników Języka Polskiego. 27 липня 2000 — через Google Books.
- Mańczak-Wohlfeld, Elżbieta (27 липня 1995). Tendencje rozwojowe współczesnych zapożyczeń angielskich w języku polskim. Universitas. ISBN — через Google Books.
- Rok ... pod względem oświaty, przemysłu i wypadków czasowych. Nakł. N. Kamieńskiego i Spólki. 27 липня 1844 — через Google Books.
- Brzezina, Maria (1986). Polszczyzna Żydów (Polish) . Warszawa (Warsaw): Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 31, 46. ISBN .
- Prokop-Janiec, Eugenia (2013). Pogranicze polsko-żydowskie (PDF) (Polish) . Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. с. 20. ISBN . Процитовано 18 січня 2021.
- Marácz, László; Rosello, Mireille, ред. (1 січня 2012). Multilingual Europe, Multilingual Europeans. BRILL. с. 25. ISBN . Процитовано 28 листопада 2018 — через Google Books.
- Koyama, Satoshi (2007). Chapter 8: The Polish–Lithuanian Commonwealth as a Political Space: Its Unity and Complexity (PDF). У Hayashi, Tadayuki; Fukuda, Hiroshi (ред.). Regions in Central and Eastern Europe: Past and Present. Slavic Research Center, Hokkaido University. с. 137—153. ISBN .
- Magosic, Paul Robert (2005). «The Rusyn Question».(англ.)
- Por. Bogdan Walczak, Język polski na Zachodzie. [w:] Współczesny język polski, pod red. Jerzego Bartmińskiego, Wydawnictwo UMCS, Lublin 2001, , s. 565 (пол.)
- Юрій Пучковський. Польська мова. Практичний курс. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. — Київ: Чумацький Шлях, 2008. — с. 3-4 (укр.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Ткаченко Орест. Українсько-польські мовні контакти // Енциклопедія «Українська мова», 2000.
Література
- Кравчук Алла. Польська мова — українцям: Іменна словозміна з елементами синтаксису. — Львів : Українська академія друкарства, 2008. — 288 с. — . (укр.)
- Польська мова для початківців: Навч. посіб. / О. Г. Лозинська; Укоопспілка. — Л. : Вид-во Львів. комерц. акад., 2004. — 176 c.
- Пучковський Юрій. Польська мова. Практичний курс. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. — К. : Чумацький Шлях, 2008. — С. 3—4. — . (укр.)
- Кононенко І., Співак О., Українсько-польський словник міжмовних омонімів і паронімів. — К.: Вища школа, 2008. — 343 с. —
- Кононенко І. В., Прикметник у слов'янських мовах. — К.: ВПЦ «Київський університет». — 2009. — 495 с. —
- Kononenko I., Mytnik I., Wasiak E., Słownik tematyczny polsko-ukraiński. — Warszawa: PWN, 2010, 2015. — 550 s. —
- Кононенко І. Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. —
- Jassem Wiktor. Polish // Journal of the International Phonetic Association. — № 33 (1). — 2003. — С. 103–107.
- Historia językoznawstwa polskiego: [podręcznik dla studentów specjalności «Język polski i literatura polska»] / Olga Łazarowycz, Artur Tomczak, Jarosław Melnyk ; Narodowy Uniwersytet Przykarpacki im. Wasyla Stefanyka w Iwano-Frankiwsku. — Iwano-Frankiwsk: Hostynec', 2006—. — 20 см.
- Część 1 : Najwybitniejsi polscy językoznawcy. — 2006. — 127 s. — 500 пр. —
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Польська мова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Польська мова |
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Польська мова. |
- Польські словникові уроки на Інтернет Поліглоті
- Livemocha — сайт для вивчення мов.
- Польська мова на сайті Ethnologue: Polish. A language of Poland (англ.)
- Польська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Polish (англ.)
- Польська мова на сайті WALS Online: Language Polish (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po lska mo va pol jezyk polski polszczyzna MFA ˈjɛ zɨk ˈpɔlʲskʲi prosluhati MFA pɔlˈʂt ʂɨzna prosluhati zahidnoslov yanska mova lehitskoyi grupi yaka vikoristovuye latinsku abetku Nalezhit do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi ye odniyeyu zi slov yanskih mov sho vhodyat do bilshoyi balto slov yanskoyi gilki Neyu rozmovlyayut perevazhno v Polshi yak ridnoyu dlya polyakiv Okrim togo sho vona ye derzhavnoyu movoyu Respubliki Polsha i oficijnoyu movoyu Yevropejskogo Soyuzu vona takozh vikoristovuyetsya polskimi menshinami v inshih krayinah U sviti ponad 50 mln nosiyiv polskoyi movi ce shosta za poshirenistyu mova v Yevropejskomu Soyuzi Polska mova pidrozdilyayetsya na regionalni dialekti ta pidtrimuye strogi rozriznennya zajmennikiv ti i vi shanoblive zvernennya ta rizni formalnosti pri zvernenni do okremih osib Polska movaJezyk polski polszczyzna Polska mova ye movoyu bilshosti Polska mova poshirena razom z inshimi movami Polska mova ye movoyu menshostiPoshirena vPolsha 38 5 mln Bilorus Ukrayina Litva Latviya Velika Britaniya Nimechchina ChehiyaRegionCentralna ta Shidna YevropaNosiyi45 mln L2 movci 5 mln Misce26 27Pisemnistlatinicya polska abetka Klasifikaciyaindoyevropejska sim ya balto slov yanska gilkaslov yanska grupazahidnoslov yanska pidgrupalehitska sekciya polska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna PolshaOficijna Yevropejskij Soyuz Regionalna Ugorshina Litva Rumuniya SlovachchinaRegulyuyeRada polskoyi moviKodi moviISO 639 1plISO 639 2polISO 639 3polSILPOL Polska mova vikoristovuye tradicijnu polsku abetku iz 32 liter yakij maye dev yat diaktritikiv do liter osnovnoyi 26 liternoyi latinki a c e l n o s z z Literi x q i v inodi vhodyat do rozshirenogo 35 liternogo alfavitu odnak voni ne vikoristovuyutsya v polskih slovah a lishe v zapozichennyah Nabir fonem skladayetsya z 23 prigolosnih i 9 golosnih u tomu chisli dvoh nosovih golosnih yaki viznachayutsya perevernutim diakritichnim gachkom pid nazvoyu ogonek e a Polska mova ye sintetichnoyu i flektivnoyu movoyu yaka maye sim gramatichnih vidminkiv i ye odniyeyu z nebagatoh mov u sviti sho maye bezperervnij peredostannij nagolos lishe za kilkoma vinyatkami i yedinoyu u svoyij grupi yaka maye veliku kilkist pidnebinnih prigolosnih Suchasnij riznovid polskoyi movi vinik u 1700 h rokah yak nastupnik serednovichnoyi staropolskoyi X XVI st ta pl XVI XVIII st Sered osnovnih mov vona najbilsh blizka do slovackoyi ta cheskoyi ale vidriznyayetsya vimovoyu ta zagalnoyu gramatikoyu Ukrayinska mova maye 70 spilnoyi leksiki z polskoyu movoyu najbilshe pislya biloruskoyi movi z yakoyu shozha na 84 koli z rosijskoyu priblizno 62 Krim togo polska mova zaznala glibokogo vplivu latinskoyi ta inshih romanskih mov takih yak italijska ta francuzka a takozh germanskih mov nasampered nimeckoyi sho spriyalo poyavi velikoyi kilkosti zapozichen ta podibnih gramatichnih struktur Shiroke vikoristannya nestandartnih dialektiv takozh sformuvalo standartnu movu znachni rozmovi ta virazi buli bezposeredno zapozicheni z nimeckoyi chi yidisha a zgodom perejnyali v narodnu movu polskoyi yaka vikoristovuyetsya v povsyakdennomu vzhitku Istorichno polska mova bula lingva franka vazhlivoyu yak diplomatichno tak i akademichno v Centralnij ta chastini Shidnoyi Yevropi Sogodni polskoyu movoyu yak ridnoyu movoyu v Polshi rozmovlyayut priblizno 38 miljoniv lyudej Neyu takozh govoryat yak drugoyu movoyu u Shidnij Nimechchini Pivnichnij Chehiyi ta Slovachchini zahidnih chastinah Bilorusi ta Ukrayini a takozh na pivdennomu shodi Litvi ta Latviyi Cherez emigraciyu z Polshi v rizni periodi chasu osoblivo pislya Drugoyi svitovoyi vijni miljoni polskomovnih lyudej mozhna znajti v takih krayinah yak Kanada Argentina Braziliya Izrayil Avstraliya Spoluchenomu Korolivstvi ta Spolucheni Shtati Ameriki PoshirennyaDialekti Dokladnishe Dialekti polskoyi movi Polska mova stala bilsh odnoridnoyu v drugij polovini 20 go stolittya chastkovo cherez pereselennya kilkoh miljoniv polyakiv zi shodu na zahid krayini Ce pereselennya stalo naslidkom dvoh podij radyanskoyi aneksiyi Kresiv 1939 roku ta priyednannya kolishnih nimeckih teritorij pislya Drugoyi svitovoyi vijni Cij tendenciyi do bilshoyi odnoridnosti movi spriyala takozh avtoritarna forma Polskoyi Narodnoyi Respubliki Meshkanci riznih regioniv Polshi dosi rozmovlyayut literaturnoyu polskoyu trohi po riznomu hocha vidminnosti mizh cimi dialektami ye neznachnimi Lyudina dlya yakoyi polska ye ridnoyu zaprosto zrozumiye ci varianti movi Natomist trudnoshi z rozuminnyam regionalnih osoblivostej mozhut viniknuti v lyudini dlya yakoyi polska ne ye ridnoyu Isnuye sim velikih polskih dialektiv Sered nih troye osnovnih Velikopolskij zahid Malopolskij pivden i pivdennij shid Mazoveckij centr ta shid Dva z nih opinilisya za mezhami suchasnoyi Polshi Pivnichnokreskij Litva i Bilorus Inodi jogo ob yednuyut z mazoveckim dialektom Pivdennokreskij Ukrayina Cej dialekt faktichno pripiniv isnuvannya vnaslidok pereselennya ukrayinskih polyakiv na zahid Polshi v 1940 h rokah Ti jogo reshtki sho poshireni na pivdennomu shodi Polshi chasto ob yednuyut iz malopolskim dialektom Mapa polskih dialektiv na nij nemaye kreskih dialektiv natomist pokazano teritoriyu poshirennya novih mishanih dialektiv She dva chasto klasifikuyut yak okremi movi Silezkij pivdennij zahid Grupu silezkih dialektiv chastishe klasifikuyut yak okremu silezku movu Mova poshirena v Sileziyi na zahid vid Katovic Zgidno z perepisom 2002 roku neyu rozmovlyayut bl 60 tis osib Kashubskij pivnichnij zahid Maye status podibnij do silezkogo Kashubska mova poshirena v Pomor yi na zahid vid Gdanska uzberezhzhya Baltijskogo morya Zgidno z perepisom 2002 roku kashubskoyu movoyu rozmovlyayut bl 53 tis osib Na kolishnih nimeckih zemlyah zaselenih polyakami pislya Drugoyi svitovoyi vijni utvorilasya mishanina riznih dialektiv yaku nazivayut novi mishani dialekti Do inshih harakternih ale menshih za poshirenistyu dialektiv nalezhat gwara podhalanska poshirenij u girskih rajonah bilya kordonu z Chehiyeyu ta Slovachchinoyu Na formuvannya cogo dialektu vplinula rumunska mova bilshist miskih polyakiv pogano jogo rozumiyut poshirena v Poznani ta pevnoyu miroyu v usomu regioni sho kolis nalezhav Prussiyi za vinyatkom Verhnoyi Sileziyi v nij vidchutno znachnij vpliv nimeckoyi movi U deyakih mistah isnuyut svoyi miscevi govirki napriklad u Varshavi Varshavskoyu gvaroyu chastkovo rozmovlyayut v rajoni Praga sho na shidnomu berezi Visli Praga ce yedina chastina Varshavi chiye naselennya lishilosya vidnosno nezminnim pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vtim ci govirki zaraz znikayut zmishuyuchis iz rozmovnoyu polskoyu movoyu Bagato polyakiv za kordonom napriklad u SShA chiyi rodini pokinuli Polshu odrazu zh pislya Drugoyi svitovoyi vijni vzhivayut u svoyij povsyakdennij movi slova pritamanni pershij polovini 20 go stolittya yaki teper z tochki zoru suchasnih meshkanciv Polshi zvuchat arhayichno Za mezhami Polshi Polska mova poshirena takozh sered polyakiv yaki meshkayut na zmishanih etnichnih teritoriyah za mezhami Polshi golovno v susidnih iz Polsheyu krayinah v Ukrayini Bilorusi Litvi Slovachchini ta Chehiyi Krim togo yiyi vikoristovuyut polyaki sho emigruvali z Polshi Najbilshi taki grupi perebuvayut u Zahidnij Yevropi Nimechchina Franciya Velika Britaniya v Americi SShA Kanada Braziliya Argentina v Avstraliyi ta Izrayili Cherez znachne rozporoshennya polyakiv za kordonom i vidsutnist suchasnih doslidzhen poshirenosti polskoyi movi sered nih sogodni dosit skladno tochno ociniti kilkist nosiyiv movi za mezhami Polshi U riznih dzherelah cya kilkist kolivayetsya vid 3 5 do 10 miljoniv Same cherez ci netochnosti nemaye tochnih danih shodo kilkosti nosiyiv polskoyi movi u sviti zagalom Karti geografichnogo rozpodilu mov Polshi z dovoyennogo periodu do nashih dniv Poverneni teritoriyi rozhevim kolorom buli chastinami Nimechchini vklyuchayuchi Vilne misto Dancig Gdansk yake stalo chastinoyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki pislya Drugoyi svitovoyi vijni Teritoriya pokazana sirim kolorom bula vtrachena Polskoyu Respublikoyu i Radyanskij Soyuz vignav bagatoh polyakiv z cih regioniv Geografichne poshirennya polskoyi movi zelenim ta inshi centralno ta shidnoyevropejski movi i dialekti Velika polskomovna diaspora zalishayetsya v krayinah roztashovanih na shid vid Polshi yaki kolis buli Shidnimi kresami Polskoyi Respubliki 1918 1939 Znannya polskoyi movi v mezhah Yevropi Polska mova ne ye movoyu bilshosti za mezhami Polshi hocha grupi polskih menshin prisutni v deyakih susidnih krayinah Mova bilshosti Mova menshostiIstoriyaDokladnishe Polska mova pohodit iz praindoyevropejskoyi za poserednictva praslov yanskoyi chiyi slidi mozhna vidnajti v cherguvannyah Vidilennya polskoyi movi vidbulosya u 8 9 st koli nastav ostatochnij rozpad praslov yanskoyi yednosti V toj zhe chas pochala formuvatisya polska derzhavnist zmicnena pislya prijnyattya hristiyanstva 966 roku za chasiv knyazya Meshka I Vtim yakijs chas polska zalishalasya movoyu usnogo spilkuvannya oskilki funkciyi knizhnoyi movi vikonuvala latina Pershe rechennya zapisane polskoyu movoyu Day ut ia pobrusa a ti poziwai v suchasnomu pravopisi daj ac ja pobrusze a ty poczywaj Pershe rechennya zapisane polskoyu movoyu mistitsya v monastirskij Knizi genrikovij vid nazvi mista Genrikova bilya Vroclava datovanij 1279 rokom Vono maye takij viglyad daj ac ja pobrusze a ty poczywaj daj haj ya molotimu a ti vidpochivaj tak zvernuvsya polskij selyanin do svoyeyi druzhini yaka molola zerno Pershim tekstom zapisanim polskoyu movoyu buv licarskij gimn Bogurodzica Bogorodicya sho pohodit iz 14 st Vin buv duzhe populyarnim u polskomu vijsku tomu jogo neodnorazovo perepisuvali i dopovnyuvali vnaslidok chogo sogodni isnuye dekilka jogo versij vid dvo do dvadcyatidvostrofnoyi Literaturna mova sformuvalasya v 16 st na bazi velikopolskih malopolskih ta mazoveckih govirok Za periodizaciyeyu literaturnu movu podilyayut na taki etapi Davnopolska mova do 1500 roku Serednopolska mova z XVI stolittya po drugu polovinu XVIII stolittya Novopolska mova z drugoyi polovini XVIII stolittya Istoriya fonetiki Pislya vidokremlennya polskih govoriv vid praslov yanskoyi yednosti v nih vidbuvalisya taki procesi pl poyava protetichnogo v prasl ǫgl vugillya gt vagl gt wegiel Pom yakshennya prigolosnih pered golosnimi perednogo ryadu i e e e prasl se sebe sya gt siA gt sie prasl belj bilij gt bialy Lehitska peregolosovka tobto perehid e gt o z pom yakshennyam poperednogo e gt a z pom yakshennyam poperednogo prasl nesǫ nesu gt niose ale neses nesesh gt niesiesz prasl belj gt bialy ale belit bilit gt on bieli Zniknennya slidiv perehodu e v a pislya j s z c u diyeslovah prasl slysati chuti slysal chuv slysali chuli gt slyszec slyszal slyszeli por ros slyshat prasl wiseti visiti wisel visiv wiseli visili gt wisiec wisial wisieli vinyatkami ye tilki stojati bojati gt dial stojac bojac u velikopolskih govorah u toj chas yak u malopolskih i literaturnij movi isnuyut tilki stac bac Zanepad redukovanih golosnih u slabkij poziciyi i perehid yih u silnij poziciyi v e prasl ps pes gt pies ale psa psa gt psa prasl sn son gt sen Viniknennya dovgih golosnih u rezultati zlittya dvoh skladiv v odin grupi tipu ojo styagnennya prasl nogojǫ nogoyu gt noga zamishennya zanepadu redukovanih zberezhennya davnoyi dovgoti pid novoakutovim nagolosom Zniknennya dovgih golosnih dovgota iː yː uː znikla bezslidno na pochatku XVI stolittyaNapriklad prasl kur piven gt kuːr gt kur dd dovgota aː oː a zminilasya na zvuzhenist pol pochylenie cih golosnih na pochatku XVI stolittya zvuk oː perejshov v o o zvuzhene yake zgodom zlilosya z u Napriklad prasl Bog Bog gt Boːg gt Bog ale Boga Boga gt Boga gt Boga dd Praslov yanski nosovi ǫ ta e zaznali zmishannya blizko 1000 roku buli 4 okremi nosovi zvuki korotki i dovgi ǫ ta e u XII stolitti vimova ǫ i e zblizilasya do a nosovogo a u XIII ta XIV stolittyah riznicya mizh nosovimi polyagala tilki v dovgoti poznachalisya voni spilnim znakom o korotkij zvuk a perejshov u e netipovij proces u deyakih dialektah zalishilosya nosove a dovgij zvuk a v a zvuzhene nosove a a potim u nosove o u grafici zalishilosya a Napriklad prasl nesǫt nesut gt niosaː gt niosa gt niosa ale prasl nesǫ nesu gt niosa gt niose dd riznicya mizh zvukom a zvuzhenim a i yasnim nezvuzhenim a znikla XVIII stolitti u bagatoh dialektah jomu vidpovidaye o pon pan zamist lit pan zvuk e zvuzhene e v XIX stolitti vimovlyavsya vzhe povnistyu tak samo yak i y por dalej dalej niech sie na powietrzu spali u poemi A Mickevicha rozvitok literami poznacheni X dovilnij T perednoyazikovij T perednoyazikovij pom yakshenij W gubnij K zadnoyazikovij C shiplyachij sho pohodit z palatalizovanogo zadnoyazikovogo Xr X Xr T gt XarX u poryadku vinyatku Xr T gt X arT XrX gt XurX XorX prasl kr k kark gt kark prasl cr nj chornij gt czarny prasl zr no zerno gt ziarno Xr T gt XirT gt X erT prasl vr titi vorotiti gt wiercic Xr K W gt XirzX gt X erzX u poryadku vinyatku XarX prasl vr x verh gt wierzch prasl vr ba verba gt wierzba prasl pr xy parhi gt parchy ale prasl pr chnati tikati gt pierzchnac yak pravilo ir irz gt er erz prasl sekyra sokira gt siekira gt siekiera TlX Tl X gt TluX prasl dl gj dovgij gt dlugi prasl stl p stovp gt stlup gt slup Tln Tl n gt Tlun gt Tlon prasl sl nce sonce gt slunce gt slonce W KlX Wl T gt XelX inodi WlX gt WolX WulX prasl kl basa kovbasa gt kielbasa prasl vl na vovna gt welna prasl ml va mova gt molwa gt mowa prasl pl k polk pohid gt pulk Cl X gt CelX gt ColX prasl cl n choven gt czolno prasl zl tj zhovtij gt zolty Wl T W K gt Wl X prasl vl k vovk gt wilk chetverta palatalizaciya spoluchen ke ky ge gy gt kie ki gie gi prasl bogyni boginya gt bogini posilennya m yakosti s z t d n gt s z c dz n napriklad prasl los los gt los gt los perehid m yakih zubnih u shiplyachi prasl gost gist gt gost gt gosc prasl spi spi gt spi gt spi zniknennya m yakosti s z c dz c dz r gt r ta l ale ne pered i tverde l gt l vtratili m yakist u bud yakij poziciyi napriklad prasl ci chi gt czyp b w f m vtratili m yakist naprikinci slovospoluchennya i pered prigolosnim prasl golab golub gt golAːb gt golabs z t d n inodi vtrachali m yakist pered tverdim prigolosnim prasl kotnj kitnij gt kot ny gt kotny sproshennya grup prigolosnih kn gt ks prasl knedz knyaz gt kniAːdz gt ksiadz cs gt cs gt c dzs gt cs gt c zs gt ss gt ss gt s prasl cso sho gt co lud ludzki lucki lt ludzski bogaty bogactwo lt bogacstwo Bog boski lt bozski Wlochy wloski lt wloszski Rus ruski lt prasl russkj ruskij scc gt jc dzc gt cc gt jc prasl mestce misce gt miescce gt miejsce prasl otca vitcya gt occa gt ojca rajca lt radzca radnik zdzs gt scs gt js miasto miejski lt miescski ujazd ujejski lt ujezdzski szescset shistsot vimovlyayetsya yak szejset sr gt s r gt srz gt sr analogichno zr gt zr velikopolski j silezki govirki v strz zdrz malopolski v rs rz sreda gt sroda strzoda rsioda prasl zrenica zinicya gt zrenica zdrzenica rzienica zgn rgn rgm gt zn rn rm rozgniewac sie gt rozniewac sie burgmistrz vid nim Burgermeister gt burmistrz rdc zdn ldn cztw stb stl stl gt rc zn ln czw zb sl sl prasl sr dce gt sierdce gt serce cztwarty chetvertij gt czwarty sklad ji sproshuyetsya do i prasl dojiti doyiti gt doic prasl jix yih gt ich tobto nablizhennya jogo do w prasl kolo kolo koleso gt kolo pochatkovo v zubnij prigolosnij l i nareshti v w kowo nagolos sho buv u praslov yanskij ruhomim zakriplyuyetsya spochatku na pershomu a potim na peredostannomu skladi FonetikaDokladnishe Polska fonologiya Osoblivosti polskoyi fonetiki Nayavnist nosovih golosnih a ta e dab dub sad sud piec p yat mieso m yaso Polska a takozh sporidnena z neyu kashubska ye yedinimi suchasnimi slov yanskimi movami sho zberegli praslov yanski nosovi ale ci zvuki v nih ne zalishilisya neporushnimi zaznavshi pevnih zmin u procesi lehitskoyi peregolosovki Postijnij nagolos na peredostannomu skladi Zamina vlastivih ukrayinskij ta bilshosti inshih slov yanskih mov m yakih abo tverdih prigolosnih t d r na c dz rz zh ciasto tistechko dzien den rzeka richka Cherguvannya e pered perednoyazikovimi tverdimi prigolosnimi zalezhno vid pohodzhennya z a chi o wierzyc viriti wiara vira niesc nesti niose nesu Cherguvannya spoluchennya er pislya m yakih pered perednoyazikovimi tverdimi prigolosnimi z ar twierdzic tverditi twardy tverdij Cherguvannya pered kincevimi dzvinkimi prigolosnimi o u z o a z e bob bib bobu bobu blad pomilka bledu pomi lki Golosni Polski golosni Peredni Seredni ZadniOralni Nazalni Oralni NazalniVisoki i ɨ u Seredni ɛ ɛ ɔ ɔ Nizki a Nazalni golosni ɛ ta ɔ mayut silnu tendenciyu do diftongizaciyi do ɛ ɯ ta ɔ ũ Prigolosni Polska maye 27 prigolosnih fonem i dva pivgolosnih aproksimanti Polski prigolosni Gubno gubni Gubno zubni Zubni Yasenni Zayasenni M pidneb Prorivni p b t d k gAfrikati t s d z ʈ ʂ ɖ ʐ t ɕ d ʑ Nosovi m n ɲ ŋDrizhachi r Frikativni f v s z ʃ ʒ ɕ ʑ xBokovi l Napivgolosni w j GrafikaDokladnishe polska abetka Polska rozkladka klaviaturi Polskij alfavit skladayetsya z 32 liter A a a B b C c C c D d E e eF f G g H h I i J j K k L l L lM m N n n O o o o P p R r S sS s T t U u W w y Z z Z z Z z Primitki Bukvi A e N i Y ne vzhivayutsya na pochatku slova tomu mozhut buti propisnimi tilki pri napisanni vsogo slova propisnimi bukvami Litera o traplyayetsya na pochatku slova lishe v kilkoh slovah zdebilshogo v slovah osemka osmy visimka vosmij ta ow toj i pohidnih vid nih Bukvi C N S ta Z pered golosnimi vtrachayut znak m yakosti ale mizh nimi i golosnim z yavlyayetsya i Takim chinom sie pravilno a se nepravilno tosho Q V ta X vikoristovuyutsya tilki v slovah inozemnogo pohodzhennya yaki ne polonizuvalisya Okrim perelichenih vishe liter v polskij movi chasto traplyayutsya digrafi yaki peredayut okremi zvuki Vsogo isnuye sim riznih digrafiv Ch Cz Dz Dz Dz Rz Sz GramatikaDokladnishe Imennik i prikmetnik Polski imenniki zajmenniki ta prikmetniki vidminyuyutsya za simoma vidminkami yak i v ukrayinskij nazivnij mianownik rodovij dopelniacz davalnij celownik znahidnij biernik orudnij narzednik miscevij miejscownik klichnij wolacz Klichnij vidminok vzhivayut perevazhno u formalnomu konteksti natomist u rozmovnomu vikoristovuyut nazivnij Janie Jan Klichnij vidminok ne upuskayut pri osudlivomu zvertanni zlodzieju zlodiyu idioto idiote V suchasnij polskij ye lishe dva chisla odnina j mnozhina Ranishe bula takozh dvoyina prote vona znikla v 15 st i sogodni yiyi mozhna prostezhiti lishe v kilkoh vipadkah Napriklad prikazka Madrej glowie dosc dwie slowie Mudromu dostatno dvoh sliv gramatichno ye nekorektnoyu malo bi buti Madrej glowie dosc dwa slowa prote dwie slowie v comu vipadku ye zalishkom dvoyini Polska sistema rodiv maye tri kategoriyi rodu cholovichij serednij zhinochij osobovosti osobova ta neosobova ta istotnosti istota ta neistota Osobovist ta istotnist mayut znachennya lishe dlya imennikiv cholovichogo rodu podilyayuchi yih na tri grupi cholovicho osobovi cholovicho tvarinni ta cholovicho rechovi U paradigmi vidminyuvannya ci tri grupi stoyat na odnomu rivni z imennikami zhinochogo ta serednogo rodu Cej podil osoblivo vidchutno pri utvorenni mnozhini Rid Nazivnij odnini Znahidnij odnini Nazivnij mnozhini ZnachennyaPrikmetnik Imennik Prikmetnik Imennik Prikmetnik ImennikCholovicho osobovij nowy uczen nowego ucznia nowi uczniowie novij uchen Cholovicho tvarinnij nowy pies nowego psa nowe psy novij pes Cholovicho rechovij nowy stol nowy stol nowe stoly novij stil Zhinochij nowa szafa nowa szafe nowe szafy nova shafa Serednij nowe krzeslo nowe krzeslo nowe krzesla nove krislo V odnini prikmetnik rozriznyaye chotiri grupi 1 i 2 zlivayutsya a v mnozhini dvi 2 3 4 5 zlivayutsya Osobovi zajmenniki rozriznyayut tri grupi v odnini i dvi v mnozhini div tablicyu Rid Odnina MnozhinaCholovicho osobovij on oniCholovicho tvarinnij oneCholovicho rechovijZhinochij onaSerednij onoDiyeslova Polski diyeslova takozh vidminyuyutsya za rodom osoboyu ta chislom a ot chasovi formi znachnoyu miroyu sprostilisya znikli davni aorist imperfekt ta plyuskvamperfekt U suchasnij movi diyeslova rozriznyayut za takimi pokaznikami tri chasi teperishnij minulij i majbutnij tri sposobi dijsnij nakazovij ta umovnij tri stani aktivnij pasivnij ta zvorotnij Krim togo yak i v ukrayinskij diyeslovo maye ponyattya vidu dokonanogo j nedokonanogo Osobovi zajmenniki v roli pidmeta zazvichaj ne vzhivayutsya a rozuminnya togo hto vikonuye diyu dayut osobovi zakinchennya pisze ya pishu piszesz ti pishesh pisze vin vona vono pishe piszemy mi pishemo piszecie vi pishete pisza voni pishut Vzhivannya osobovogo zajmennika ja ty on ona ono my wy oni razom z osobovoyu formoyu diyeslova oznachaye sho na nij hochut zrobiti sensovij nagolos ja tobie mowie ce ya tobi kazhu Z praslov yanskoyi sistemi minulih chasiv u polskij zberigsya tilki perfekt yakij i predstavlyaye v nij minulij chas Diyeslovo zv yazka osobova forma diyeslova buti peretvorilosya na diyeslivnij postfiks sho priyednuyetsya do formi minulogo chasu diyeslova v pershij i drugij osobah pisalem ya pisav pisales ti pisav pisalismy mi pisali pisaliscie vi pisali U tretij osobi postfiks ne vzhivayetsya pisal vin pisav pisala vona pisala pisali voni pisali Priblizne uyavlennya pro polske diyevidminyuvannya mozhna sklasti na osnovi vidminyuvannya diyeslova byc buti Odnina MnozhinaTeperishnij chas Persha osoba jestem ya ye ya yesm jestesmy mi ye mi yesmo Druga osoba jestes ti ye ti yesi jestescie vi ye vi yeste Tretya osoba jest vin vona vono ye yest sa voni ye voni sut Odnina MnozhinaCholovichij Zhinochij Serednij Chol osobova InshiMinulij chas Persha osoba bylem ya buv bylam ya bula bylismy mi buli pro cholovikiv bylysmy mi buli pro zhinok i rechi Druga osoba byles ti buv bylas ti bula byliscie vi buli pro cholovikiv bylyscie vi buli pro zhinok i rechi Tretya osoba byl vin buv byla vona bula bylo vono bulo byli voni buli pro cholovikiv byly voni buli pro zhinok i rechi Odnina MnozhinaMajbutnij chas Persha osoba bede ya budu bedziemy mi budemo Druga osoba bedziesz ti budesh bedziecie vi budete Tretya osoba bedzie vin vona vono bude beda voni budut Mizhmovni zv yazkiPolsko ukrayinski Div takozh Ukrayinsko polski movni zv yazki ta Polonizm Ukrayinsko polski mizhmovni kontakti ye duzhe davnimi voni stosuyutsya ne lishe periodu perebuvannya chastini Ukrayini v skladi Rechi Pospolitoyi ta mizhvoyennoyi Polshi ale j chasiv Rusi Vplivu na rivni fonetiki morfologiyi ta leksiki zaznali ne lishe govirki na mezhi mov ale j obidvi literaturni movi Hocha polska ta ukrayinska movi nalezhat do riznih grup zahidnoslov yanskoyi ta shidnoslov yanskoyi vid pochatku vidilennya oboh mov zi praslov yanskoyi yihnij rozvitok chasto buv paralelnim napriklad fonetichni zmini togo periodu v ukrayinskij wl vol vuol vuil vil u polskij wl wol Pid vplivom ukrayinskoyi polska mova vtratila riznicyu mizh korotkimi a ta dovgimi aa golosnimi v suchasnij polskij literaturnij movi zbereglisya tilki a a o e e u o u i vtracheno tonki rozriznennya mizh zakritimi j vidkritimi variantami kozhnogo zvuka cherez te sho yih ne mogli zasvoyiti novi nosiyi polskoyi kolishni nosiyi ukrayinskoyi movi voni zbereglisya tilki v polskih govirkah Pid vplivom kolishnih nosiyiv ukrayinskoyi movi sho ne mogli vimoviti polskogo rz podibnogo do cheskogo r zaminyuyuchi jogo na z zh u polskij movi zniklo rozriznennya rz lt rj i z morze more vimovlyayetsya tak samo yak i moze mozhe vono zberigayetsya tilki v deyakih polskih govirkah Ukrayinska mova vplinula j na gramatiku polskoyi movi sho zumovilo za nayavnosti spilnogo pidmeta zaminu modalno z yasuvalnih i cilovih pidryadnih rechen infinitivnimi zvorotami priyednanimi do golovnogo rechennya spoluchnikami zeby izby aby shob abi pri nemozhlivosti takoyi zamini v cheskij movi Przyszedlem aby zeby go zobaczyc Ya prijshov shob abi jogo pobachiti ale chesk Prisel jsem abych ho uvidel bukv Ya prijshov shob ya jogo pobachiv Polska mova maye nizku ukrayinskih zapozichen pro pohodzhennya yakih svidchit yihnya fonetichna forma povnogolossya h zamist polskogo g nepom yakshenist prigolosnih pered e czeresnia zastarile trzesnia chereshnya pol czereda natovp yurba pitomo pol trzoda stado pol porohy richkovi porogi i pitomo progi porogi pri dveryah v odnini prog porig pol holoble golobli pol holota navoloch zast golota pol holysz golyak i pitomo pol goly golij pol hreczkosiej grechkosij i polske pol gryka grechka pol serce i davnye pol sierce serce Pid vplivom polskoyi movi v ukrayinskij literaturnij movi u kinci skladu ta slova zaraz vzhivayetsya tverde r pisar pisar grkyj girkij U gramatici zavdyaki polskomu vplivovi v ukrayinskij literaturnij movi nabulo zagalnogo poshirennya zakinchennya ovi evi cholovikovi konevi davalnij vidminok odnini cholovichogo rodu hocha cya forma ye pitomo ukrayinskoyu zafiksovanoyu she u grafiti chasiv Rusi na stinah Sofijskogo soboru v Kiyevi sho vede pohodzhennya vid praslov yanskogo tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŭ tak zvanij tip syn Do ukrayinskoyi movi uvijshli deyaki polski slova hocha nabagato bilshe bulo sliv latinskogo ta nimeckogo pohodzhennya sho zasvoyilisya za poserednictvom polskoyi movi nizh vlasne polskih sliv peven pevnij pol pewien pewny lt prasl rvn j lt rvati sho pri ukrayinskomu pohodzhenni malo b dati povnij hlopec pol chlopiec chlop pri pitomomu holop chervonij pol czerwony davnopols czyr z wiony pri ukrayinskomu dialektnomu cherlenij lt chrvlenyj poetichne zloto pol zloto zoloto kviti pol kwiaty pri cvit dialektne cviti strokatij lt srokatij pol srokaty por soroka dialektne sorokatij pol sroka soroka Kozhna z mov peredavala inshij takozh vlasni frazeologichni zvoroti abo stavala poseredniceyu dlya peredachi frazeologizmiv inshih mov Tak polska mova bula bezposerednim dzherelom zvidki vzyato z vidpovidnimi zminami zvorot Yak sya mayesh pol Jak sie masz dlya yakogo pershodzherelom za cheskogo poserednictva bula mova panonskih slov yan Vodnochas dzherelom dlya polskogo zvorotu pol bic czolem biti cholom zvidki pol czolobitny prinizhenij bula ukrayinska mova por ukr biti cholom PrikladViglyad Zapovit Tarasa Shevchenka polskoyu movoyu u perekladi Pasternaka Testament Kiedy umre to na wzgorzu Wzniescie mi mogile Posrod stepu szerokiego Ukrainy milej Aby lany rozlozyste I brzeg Dniepru stromy Mozna bylo widziec slyszec Jego grzmiace gromy Gdzie uniesie z Ukrainy Do sinego morza Wraza krew dopiero wtedy I lany i wzgorza Wszystko rzuce i ulece Do samego Boga Aby modlic sie az dotad Pochowajcie mnie i wstancie I kajdany rwijcie I posoka wraza jucha Wolnosc swa obmyjcie Mnie zas w wielkiej juz rodzinie W kraju wolnym nowym Pamietajcie wspomniec czasem Dobrym cichym slowem Porivnyannya Polskoyu Cheskoyu Slovackoyu UkrayinskoyuRada Europejska wskazuje Unii Europejskiej ogolny kierunek dzialan politycznych i wytycza jej ogolne priorytety Wraz z wejsciem w zycie traktatu z Lizbony 1 grudnia 2009 r zyskala status instytucji Evropska rada vymezuje obecne politicke smery a priority Evropske unie Dne 1 prosince 2009 se vstupem Lisabonske smlouvy v platnost stala jednim z organu EU Europska rada stanovuje vseobecne politicke smerovanie a priority Europskej unie Po nadobudnuti platnosti Lisabonskej zmluvy 1 decembra 2009 sa z nej stala institucia Yevropejska Rada viznachaye zagalnij napryamok politiki ta prokladaye zagalni prioriteti Yevropejskogo Soyuzu Z nabrannyam chinnosti Lisabonskogo dogovoru 1 grudnya 2009 r oderzhala status instituciyi Frazi Ukrayinska mova Jezyk ukrainski Tak Tak Ni Nie Privit Czesc Yak spravi Jak sie masz Laskavo prosimo Witamy Do pobachennya Do widzenia Bud laska Prosze Dyakuyu Dziekuje Darujte pereproshuyu Przepraszam Probachte Przykro mi Yak vas zvati Jak pan pani ma na imie Mene zvati Mam na imie Skilki Ile Ya ne rozumiyu Nie rozumiem Vi rozmovlyayete ukrayinskoyu movoyu Czy pan pani mowi po ukrainsku Ya ne znayu Nie wiem Uspihiv Powodzenia Priyemnoyi podorozhi Zycze milej podrozy Ya tebe kohayu Kocham cie Kocham ciebie Div takozhIstoriya polskoyi ortografiyi Polsko ukrayinska praktichna transkripciya Polska mova v Ukrayini Hortulus Animae druga drukovana kniga polskoyu movoyu KomentariZgidno z ESUM polske mowa vvazhayetsya zapozichennyam z ukrayinskoyiPrimitkiWorld Almanac and Book of Facts World Almanac Books Mahwah 1999 ISBN 0 88687 832 2 Encyklopedia jezyka polskiego pod red S Urbanczyka i M Kucaly Ossolineum wyd 3 Warszawa 1999 ISBN 83 04 02994 4 s 156 Nyelvi sokszinuseg az EU ban hivatalos regionalis es kisebbsegi nyelvek a tagallamokban ugor 16 bereznya 2016 Procitovano 28 listopada 2018 Framework Convention for the Protection of National Minorities Treaty No 157 of 1 lyutogo 1995 Council of Europe Procitovano 28 listopada 2018 MINELRES Minority related national legislation Lithuania www minelres lv Procitovano 28 listopada 2018 Reservations and Declarations for Treaty No 148 European Charter for Regional or Minority Languages Council of Europe Council of Europe originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 Lekhitic languages Encyclopaedia Britannica 8 sichnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Keating Dave Despite Brexit English Remains The EU s Most Spoken Language By Far Forbes angl Procitovano 7 lyutogo 2020 Wierzbicka Anna Winter Werner 2020 Cross Cultural Pragmatics De Gruyter s 57 ISBN 9783112329764 Q V X Poradnia jezykowa PWN sjp pwn pl Kappenberg Bernard Schlobinski Peter 2015 Setting Signs for Europe Why Diacritics Matter for European Integration English Columbia University Press s 44 ISBN 9783838267036 Procitovano 18 sichnya 2021 Foland Kugler Magdalena 2006 W gaju slow czyli Polszczyzna znana i nieznana Polish Ex Libris s 29 ISBN 9788389913876 Procitovano 18 sichnya 2021 wals info Arhiv originalu za 7 grudnya 2015 Dlugosz Kurczabowa Krystyna Dubisz Stanislaw 2006 Gramatyka historyczna jezyka polskiego Polish Warszawa Warsaw Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego s 56 57 ISBN 83 235 0118 1 Stroinska Magda Andrews Ernest 2018 The Polish Language Act Legislating a Complicated Linguistic Political Landscape U Andrews Ernest red Language planning in the post communist era the struggles for language control in the new order in Eastern Europe Eurasia and China angl Cham Palgrave Macmillan s 243 ISBN 978 3 319 70926 0 OCLC 1022080518 Swan Oscar E 2002 A grammar of contemporary Polish angl Bloomington Ind Slavica s 5 ISBN 0 89357 296 9 OCLC 50064627 ukr Jezyk polski Towarzystwo Milosnikow Jezyka Polskiego 27 lipnya 2000 cherez Google Books Manczak Wohlfeld Elzbieta 27 lipnya 1995 Tendencje rozwojowe wspolczesnych zapozyczen angielskich w jezyku polskim Universitas ISBN 978 83 7052 347 3 cherez Google Books Rok pod wzgledem oswiaty przemyslu i wypadkow czasowych Nakl N Kamienskiego i Spolki 27 lipnya 1844 cherez Google Books Brzezina Maria 1986 Polszczyzna Zydow Polish Warszawa Warsaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe s 31 46 ISBN 83 01 06611 3 Prokop Janiec Eugenia 2013 Pogranicze polsko zydowskie PDF Polish Krakow Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego s 20 ISBN 978 83 233 3507 8 Procitovano 18 sichnya 2021 Maracz Laszlo Rosello Mireille red 1 sichnya 2012 Multilingual Europe Multilingual Europeans BRILL s 25 ISBN 978 94 012 0803 1 Procitovano 28 listopada 2018 cherez Google Books Koyama Satoshi 2007 Chapter 8 The Polish Lithuanian Commonwealth as a Political Space Its Unity and Complexity PDF U Hayashi Tadayuki Fukuda Hiroshi red Regions in Central and Eastern Europe Past and Present Slavic Research Center Hokkaido University s 137 153 ISBN 978 4 938637 43 9 Magosic Paul Robert 2005 The Rusyn Question angl Por Bogdan Walczak Jezyk polski na Zachodzie w Wspolczesny jezyk polski pod red Jerzego Bartminskiego Wydawnictwo UMCS Lublin 2001 ISBN 83 227 1699 0 s 565 pol Yurij Puchkovskij Polska mova Praktichnij kurs Posibnik dlya studentiv gumanitarnih specialnostej Kiyiv Chumackij Shlyah 2008 s 3 4 ISBN 966 8272 07 2 ukr Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Tkachenko Orest Ukrayinsko polski movni kontakti Enciklopediya Ukrayinska mova 2000 LiteraturaKravchuk Alla Polska mova ukrayincyam Imenna slovozmina z elementami sintaksisu Lviv Ukrayinska akademiya drukarstva 2008 288 s ISBN 978 966 322 135 9 ukr Polska mova dlya pochatkivciv Navch posib O G Lozinska Ukoopspilka L Vid vo Lviv komerc akad 2004 176 c Puchkovskij Yurij Polska mova Praktichnij kurs Posibnik dlya studentiv gumanitarnih specialnostej K Chumackij Shlyah 2008 S 3 4 ISBN 966 8272 07 2 ukr Kononenko I Spivak O Ukrayinsko polskij slovnik mizhmovnih omonimiv i paronimiv K Visha shkola 2008 343 s ISBN 978 966 642 388 X Kononenko I V Prikmetnik u slov yanskih movah K VPC Kiyivskij universitet 2009 495 s ISBN 966 594 418 5 Kononenko I Mytnik I Wasiak E Slownik tematyczny polsko ukrainski Warszawa PWN 2010 2015 550 s ISBN 978 83 01 16149 1 Kononenko I Ukrayinska i polska movi kontrastivne doslidzhennya Kononenko I Jezyk ukrainski i polski studium kontrastywne Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2012 808 s ISBN 978 83 235 0838 0 Jassem Wiktor Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 2003 S 103 107 Historia jezykoznawstwa polskiego podrecznik dla studentow specjalnosci Jezyk polski i literatura polska Olga Lazarowycz Artur Tomczak Jaroslaw Melnyk Narodowy Uniwersytet Przykarpacki im Wasyla Stefanyka w Iwano Frankiwsku Iwano Frankiwsk Hostynec 2006 20 sm Czesc 1 Najwybitniejsi polscy jezykoznawcy 2006 127 s 500 pr ISBN 966 8207 47 5PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil polskoyu movoyu Strona glowna Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Polska movaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polska movaU Vikislovniku ye storinka Kategoriya Polska mova Polski slovnikovi uroki na Internet Poligloti Livemocha sajt dlya vivchennya mov Polska mova na sajti Ethnologue Polish A language of Poland angl Polska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Polish angl Polska mova na sajti WALS Online Language Polish angl