Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія формування національного складу населення
Характерною особливістю етнічної історії України є формування багатоетнічного складу її населення. Воно на всіх етапах історичного розвитку вбирало іншоетнічні субстрати, однак механізм цього процесу у різні часові періоди був різним. Можна виділити три основних етапи формування національного складу. Перший із них, що стосується періоду існування археологічних культур, відтворює процес етнокультурної взаємодії, нерідко об'єднуючи полярні культури, скажімо, землеробську, скотарську, культуру осілих і культуру кочових племен.
Другий етап пов'язаний з Великим переселенням народів IV—IX ст. — гунів, готів, аварів, «аспарухових болгар» на Балкани і Закарпаття, угрів-мадярів у Дунайську низовину, норвезьких вікінгів-русів у Середню Наддніпрянщину. Велике переміщення народів, що проходило через територію України, залишило відмітини на її етнічному ґрунті. Вони виявилися або в мовних компонентах, у запозиченні деяких елементів матеріальної та духовної культури, або у поповненні слов'янсько-українського населення іншоетнічними субстратами. Ці субстрати стали складовими саме слов'янської етнічності, розчинившись у її системі, відносно рельєфніше відтінивши слов'янську спільність. Отже, з другим етапом пов'язані консолідаційні процеси слов'янства та етногенез українців.
Третій етап обіймає великий часовий діапазон — XII—XIX ст. і пов'язаний з колонізацією українських земель сусідніми державами — Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою, Угорщиною й Австро-Угорщиною, Османською імперією, Кримським ханством, Румунією, Росією; а також з міграцією українського населення та іноземних колоністів. Пік цих процесів припав на XVIII—XIX ст., коли, власне, і сформувалася національна основа сучасного складу населення. Вона творилася на українському етнічному ґрунті, котрий тепер не стільки вбирав іншоетнічні субстрати, скільки створював умови для самостійного існування національних груп. Отже, склад населення України ставав не тільки багатоетнічним, а й багатонаціональним.
| Етнічні групи | 1897 — 1900 роки | 1926 — 1930 роки | 1959 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 72,0 % | 74,8 % | 76,8 % | 72,7 % | 77,8 % |
| Росіяни | 8,8 % | 8,1 % | 16,9 % | 22,1 % | 17,3 % |
| Євреї | 9,0 % | 6,5 % | 2,0 % | 0,9 % | 0,2 % |
| Поляки | 4,4 % | 5,4 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,3 % |
| Німці | 2,1 % | 1,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Молдовани/румуни | 1,0 % | 1,1 % | 0,8 % | 0,9 % | 0,8% |
Нині він включає 51 національну групу, третина з яких проживає компактними районами. Певне уявлення про національний склад України та процес його формування дають об'єктивні дані ревізій, проведених у Російській державі, а також переписи населення Росії, Австро-Угорщини, Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії, що регулярно здійснювалися у XVIII—XX ст.
Дані переписів свідчать, зокрема, про те, що в етнічних межах розселення українців їхня питома вага була завжди переважаючою порівняно з іншими національними групами; водночас вона майже до кінця 20-х років XX ст. неухильно зменшувалася відносно їхньої загальної кількості у світі; з 20-х років частка українців України дещо зростала. Вказані тенденції — результат тих історичних змін, що відбувалися в Україні та в сусідніх державах, де мешкала значна частина українського населення. Так, зменшення питомої ваги українців на території основного етнічного масиву протягом XVIII ст. з 85,6 % до 83,3 % було викликано насамперед імміграційними процесами, а також відторгненням від нього периферійних зон. Щодо міграцій українців за межі власної етнічної території, то вони ілюструються такими показниками. Тільки в Російській імперії поза Україною на початку XVIII ст. налічувалося 8 % всіх українців світу, на початку XIX ст. — 14,4 %, на початку XX ст. — 22,4 %.
Міграційні процеси XIX ст. утворювали два могутніх потоки: один йшов у внутрішні регіони Російської імперії (на Нижнє Поволжя, Алтай, Північний Кавказ) та у щойно звільнені землі (у Новоросію, Бессарабію), другий — переважно за океан (до Канади, США, Бразилії, Аргентини тощо). Якщо у 1795 р. за межами України мешкали майже 2 млн українців, то в 1897 р.— понад 6 млн. Деяке зменшення чисельності українців обумовлювалось і демографічними процесами (невеликим природним приростом в Правобережній Україні, де цьому заважала кріпацька система) та значним притоком в Україну інонаціональних груп.
Щодо окремих регіонів України, соціальні та національні процеси в яких були різними, то українське населення в них розподілялося так: найбільш «українським» було Лівобережжя — українці становили близько 90 % усього населення; на Правобережжі майже 80 %. З кінця XVIII ст. як на Лівобережжі, так і на Правобережжі частка українців дещо зменшилася, відповідно на 1,5 % і 0,9 %: на Лівобережній Україні — за рахунок інтенсивної міграції російських однодворців і розкольників та внаслідок значного відтоку місцевого українського населення в Новоросію і на Північний Кавказ; на Правобережній Україні — через значну міграцію польського, єврейського та молдовського населення. Особливе зменшення українців Правобережжя спостерігалося в першій половині XIX ст.: з 90 до 80 %. Воно визначалося помітним зростанням частки й чисельності єврейського населення, що мігрувало з Польщі та Білорусі і концентрувалося в Україні, по «смузі осілості». Скажімо, в Київській губернії їхня частка збільшилася з 1794 по 1870 р. з 3,34 до 12,10 %; у Волинській — з 3,56 до 13,21 %; у Подільській — з 11,91 до 12,26 %. Всього ж єврейське населення в Україні зросло за цей період у чотири рази.
На відміну від Лівобережжя та Правобережжя, в Степовій Україні, зокрема в новоутвореній Новоросійській губернії, кількість українців різко збільшилася за рахунок їхньої міграції з інших регіонів України. Однак питома вага українців і тут зменшувалася, тільки з 1795 по 1858 р.— на 8 %. Цей процес пов'язаний як з інтенсивною міграцією німецьких колоністів (насамперед на Херсонщину), а також росіян та молдован, так і з русифікацією значної частини українського населення.
Останній процес був особливо характерним для Донбасу пореформеного часу, де частка українців знизилася до рівня 68,9 %. Ще суттєвіші зміни у національному складі населення сталися в Бессарабії, де українці становили лише п'яту частину і тільки в Хотинському повіті — третину. Зменшення українського населення відбувалося в цьому регіоні за рахунок міграції німців-колоністів, болгар і гагаузів. Інша етнічна картина склалася в Таврійській губернії — там частка українців зросла з 1795 по 1858 р. удвічі, переважно за рахунок міграції українців з інших регіонів України.
Негативні національні процеси відбувалися в тих етнічних українських територіях, що відійшли до західних сусідніх держав: Польщі, Угорщини, пізніше до Австро-Угорщини. Найменших втрат українці зазнали в Червоній Русі (на Белзщині, Холмщині, Підляшші), захопленій Польщею. Там протягом XIX ст. питома вага українців (у складі всього населення Королівства Польського) знизилася з 5,68 до 4,52 %.
Внаслідок агресивної полонізаторської політики поляків та постійних сутичок на етнічному ґрунті, згідно з договором між СРСР і Польщею в 1944—1946 роках відбулося Виселення українців з Польщі до УРСР було насильно переселено майже 500 000 тисяч українців.
Згодом Операція «Вісла» довершила розгром споконвічного життя українців на своїх землях.
Руйнації також зазнало українське населення Закарпаття та Галичини, що після першого поділу Речі Посполитої в 1772 р. входили до складу Австро-Угорщини. Нагадаємо, що Закарпаття (Підкарпатська Русь, Угорська Україна) з XI ст. було складовою Угорського Королівства. Деякий час частина Закарпаття входила до українських державних формувань — так звана Мукачівська домінія була надана за чергою двом зятям угорського короля Бели IV (1235—1270), князю Ростиславу Михайловичу чернігівському та князю Леву Даниловичу галицькому.
В 1393—1414 pp. паном Мукачівської домінії та наджупаном Березького комітату став князь Федір Коріятович зі зукраїнщеного литовського великокняжого роду. Місцева традиція бачила в Коріятовичеві носія української колонізації Закарпаття.
А Галичина з XIV ст. відома як Руське воєводство (воно включало Перемишльську, Сяноцьку, Львівську, Галицьку та Жидачівську землі, Покуття і Економію Самборську), була захоплена Польщею, а після її поділу — Австрією. Тоді ж, у 1782 р., Галичина була поділена на Західну (власне польські землі) та Східну (українські етнічні землі), з якої пізніше (у 1853 р.) виділилося Герцогство Буковини. Українське населення в ньому протягом XIX ст. зменшилося з 45,80 до 44,77 % переважно за рахунок збільшення молдовського і румунського населення.
Щодо Підкарпатської України і Галичини, то там частка українців скоротилася: в Західній Галичині — з 5,51 до 4,22 %, в Східній Галичині — з 71,24 до 66,2 %, в Угорських комітатах — з 5,04 до 3,87 %. Зменшення питомої ваги українців Галичини пов'язувалося з процесом їх спольщення та значним розбавленням єврейським населенням, що ілюструється такими даними: з початку XIX ст. до 1857 р. частка поляків збільшилася з 18,91 до 19,89 %, євреїв — з 6,92 до 11,25 %. Скорочення частки українців угорських комітатів зумовлювалося мадяризацією та словакізацією. Лише за 30 років (з 1870 по 1900 р.) угро-руси, як писав В. П. Погодін, втратили для своєї національності 213 общин, в тому числі 176 — на користь словаків. Отже, зниження частки українців у західних українських етнічних землях, пов'язане з мадяризацією, словакізацією та частково зі спольщенням, відбивало інтенсивний процес, до того ж, набагато інтенсивніший, аніж процес русифікації українців у східних районах.
Принаймні у XIX ст. частка українців у етнічних землях Східної України, як і в російських губерніях, збільшувалася: в центрально-землеробському районі українці становили близько 12 %, в тому числі на Воронежчині — 40, Курщині — 26, а на території Острозького полку Слобідської України — 90 %. На Нижньому Поволжі українці становили 7 %, на Північному Кавказі — 18,34 %. Проте із створенням наприкінці XVIII ст. Землі Війська Чорноморського частка українців невпинно зростала: у 1795 р. вона становила близько 19 %, у 1834 — 24,80, у 1858 р.— 43,9 %, наприкінці XIX ст. майже все населення було вже українським.
 |  |  | |||
| Волинська губернія | Київська губернія | Подільська губернія |
 |  |  | |||
| Полтавська губернія | Чернігівська губернія | Катеринославська губернія |
 |  |  | |||
| Харківська губернія | Херсонська губернія | Таврійська губернія |
Певне зростання чисельності й частки українців спостерігалося навіть у 20—30 роках XX ст., їхня питома вага відносно всієї кількості українців у світі досягла 83,6 %. Це сталося через деяке збільшення території основного етнічного масиву українців і значну асиміляцію українців зарубіжжя. Цей процес тривав і в 40-х роках як результат переселення значної кількості українців із Польщі та Чехо-Словаччини в ході обміну населенням між цими країнами та СРСР. У останні три десятиріччя зростання відносної та абсолютної чисельності українців в Україні уповільнювалося в зв'язку з посиленням у ній асиміляційних процесів, а також пожвавленням міграції сюди іншоетнічного населення з інших республік колишнього СРСР. Активізувалася у цей період і еміграція українців до зарубіжних країн.
Зазначена ситуація ілюструється такими даними: у 20-х роках загальна кількість українців у світі становила 37 227,8 тис., із них мешкали в Україні 27 567,6 тис., у різних районах СРСР — 8 344,4 тис., у зарубіжній Європі — 745,8 тис., в Америці — 560 тис.; наприкінці 30-х років: 35 616,6 тис. — у світі, 29 606,8 тис. — в Україні, 4 524,7 тис. — в СРСР, 876,1 тис. — в Європі і 609 тис. — в Америці; у 1959 р. — відповідно: 38 624,7 тис.; 32 158,4; 5063,3; 335 і 1 053 тис.; у 1979 р. — 44 083,9; 364 995,6; 5 858,3; 490 і 1 220 тис.; у 1989 р. — 46 136; 37 419; 6 764,5 і 1 428 тис.
Останнім часом спостерігається тенденція до зростання чисельності та питомої ваги українців в Україні, а також у сусідніх державах — колишніх республіках СРСР, викликана спалахом їхньої національної свідомості.
Найчисленнішою національною групою населення України є росіяни, які нині становлять 17,3 %. Масове їх переселення на українські землі розпочалося наприкінці XVIII ст. на хвилі землеробського переселенського руху передусім на «слободні» землі, а також на хвилі військової колонізації. Основний напрямок переселення росіян йшов на Лівобережжя, в Слобідську Україну та у Степові райони — Новоросію, Таврію, Донбас; менш інтенсивним воно було в землі Правобережжя й майже не спостерігалося переселення в Галичину, Буковину та Прикарпатську Русь.
У 1794 р. частка росіян у Правобережній Україні була всього 0,11 %, в Лівобережжі — 5,22 %, в Новоросії — 19,07 %. Однак пізніше їхня чисельність поступово зростала. Вже у 1857 р. вона в Правобережжі становила 0,63 %, в Лівобережжі — 6,18 %, а в Новоросії — 21,4 %. Серед південних районів України найінтенсивніше освоювалися росіянами землі Війська Донського, де вони у 1857 р. становили 66,02 %, Таврії — 20,06 % та Херсонщини — 16,89 %. На Лівобережжі вони в основному осідали на Харківщині як служилі люди (й становили у 1857 р. до 11 %), а також на Чернігівщині (до 6 %) та Полтавщині (до 1 %). На Чернігівщині вони розселялися разом із білорусами, котрі наприкінці XIX ст. суттєво асимілювалися росіянами, як, до речі, частково русифікувалось і українське населення. Завдяки цьому питома вага росіян Чернігівського краю різко збільшилася: у 1897 р. вона досягла 21,6 %.
Про загальну тенденцію розселення росіян в Україні свідчать такі дані: протягом минулого століття їхня чисельність змінювалася в Лівобережній Україні з 135,2 до 301,1 тис.; в Правобережній — з 3,9 до 32,9 тис.; в землях Царства Польського — з 5,3 до 6,3 тис.; в Новоросії — з 308,3 до 1 062,7 тис. За останнє десятиріччя кількість росіян збільшилася до 11,3 млн з 10,4 млн, причому майже рівномірно по всіх регіонах України, в тому числі західних.
Білоруське населення України переважно розселялося в українсько-білоруському етнічному пограниччі, в поліських районах Лівобережжя і Правобережжя, а дисперсно майже в усіх великих містах. У Лівобережній Україні білоруси становлять до 2 % населення, на Правобережжі — до 1 %. Компактними районами вони розселялися на Чернігівщині, де наприкінці XVIII ст. становили 4,2 %; наприкінці XIX ст.— 5,61 %, а наприкінці XX ст.— всього 0,8 %. Етнічним ядром їх розселення там були Суражщина (65 % населення) та Городнищина (близько 6 %), на Волині — Кременеччина (14,30 %), на Київському Поліссі — Радомишльщина (21,70 %), на Поділлі — Ушиччина (4,20 %).
Національна група поляків почала складатися в Україні з XIV ст. на хвилі колонізації Польщею Галицько-Волинського князівства, але масові переселення припадають на злам XVII—XVIII ст. Вони зумовлювалися поразкою Речі Посполитої у війні з Османською імперією та посиленням феодального гноблення селян Речі Посполитої, котрі шукали кращої долі в Україні. Основний міграційний потік поляків спрямовувався на Правобережжя, зокрема Волинь, Поділля, частково Західну Київщину, а також — у Східну Галичину.
У цілому частка поляків серед населення Правобережної України становила в середині XIX ст. до 6 %, розподіляючись по окремих регіонах таким чином: на Волині до 10 %, Київщині — 5, Поділлі — 3 %. Місцями їхньої концентрації були Новгород-Волинський (понад 15 % усього населення), Старокос-тянтинівський (15 %), Луцький (14 %), Кременецький (13,30 %) повіти Волинської губернії, Махновський — Київської губернії (11 %), Балтський — Подільської губернії (6 %). У південних районах України, як і на Буковині, поляків було небагато: на Буковині близько 1 %, в Новоросії — від 0,1 % до 0,3 %, проте їх питома вага в Причорноморській смузі різко зростає в пореформений період, становлячи наприкінці XIX ст. майже 2 %. Головним регіоном розселення поляків в Україні була Галичина, насамперед Західна (понад 80 % всього населення).
Щодо українських етнічних земель, то поляки переважно осідали в Галицько-Буковинському районі і наприкінці XVIII ст. становили 42,84 %. Пізніше їхня частка зменшувалася за рахунок стрімкого зростання тут єврейського населення: з 5,66 % у 1857 р. до 9,41 % У 1900 р. У Східній Галичині, котра після Першої світової війни відійшла до Польщі, а напередодні Другої світової війни була повернена Україні, поляки становили п'яту частину всього населення, а в окремих її землях — третину. Динаміка збільшення їхньої частки найвиразніше простежується в другій половині XIX ст. Так, на Львівщині у 1817 р. вона становила 30,08 %, а у 1900 р.— 37,21 %; на Тернопільщині — відповідно 27,37 і 31,15 %; на Перемишлянщині — 24,18 і 32,21 %, на Сяноччині—36,63 і 37,21 %.
Тепер поляки в національному складі населення України становлять 0,4 % і представлені практично в усіх її регіонах, але традиційним осередком їх розселення залишаються західні райони України: Житомирщина (4,5 %), Хмельниччина (2,4 %), Львівщина (1 %), Тернопільщина (0,6 %).
Національна група молдован на українських землях формувалася протягом сторіч, починаючи від часів Київської Русі, коли вони утворювали помітну частину населення Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств. Масове ж їх переселення на українські землі, зокрема на Лівобережну Наддністрянщину та Буковину, припадає на XVI ст. і було викликано репресіями османських завойовників та посиленням експлуатації з боку власних господарів. Пізніше, у XVII—XVIII ст., молдовські поселення виникають на Правобережжі, на межиріччі Дністра і Південного Бугу, у Бессарабії, а з освоєнням південних земель — у Новоросії.
Основним осередком розселення молдован була Бессарабія, особливо після її включення до складу Російської імперії. Сюди рушили молдовські переселенці з Запрутської Молдовії та деяких внутрішніх їх районів, визначивши тим самим високу питому вагу молдован серед населення Бессарабії, до 60 % на початку XIX ст. Найбільш компактно молдовани заселяли Оргієвський повіт (там на початку XIX ст. вони становили 82,5 %), Бельцький (до 80 %), Кишинівський (78 %), Сороцький (67,6 %), Бендерський (65,6 %). В інших українських землях вони не були більшістю, хоча на перших порах не поступалися українцям. Скажімо, на Хотинщині їхня частка становила 41,9 % у 1834 р., Аккерманщині — 40 %, Ізмаїльщині — 29,0 %.
Починаючи з половини XIX ст. частка молдовського населення Бессарабії, як, до речі, і Новоросії, поступово зменшується за рахунок інтенсивної міграції українців та інших національних груп — росіян, болгар, гагаузів, «варшавських» колоністів, зокрема німців. Якщо на початку XIX ст. молдовани Бессарабії становили понад 60 %, то у 1834 р. — 58,23 %, у 1850 р. — 57,06 %, у 1857 р. — 53,22 %, у 1897 р. — 47,60 %, а у 1907 р. — 45,72 %. Особливо помітно молдовське населення скорочувалося в Бендерському та Ізмаїльському повітах, котрі ставали районом інтенсивного розселення німецьких колоністів, а також, болгар і гагаузів. У Бендерському повіті частка молдован зменшилася протягом другої половини XIX ст. майже вдвічі: з 77 до 45,13 %; на Ізмаїльщині це відбувалося повільніше, а наприкінці XIX ст. вона навіть збільшилася до 39 %. Така етнічна картина обумовлена тим, що ця територія у 1857—1878 рр. входила до складу Молдовії,, а пізніше Румунії, а тому значна частина українців та болгар залишили ці місця, переселившись в інші українські землі.
Загальне зменшення молдовського населення Бессарабії та інших прикордонних земель (у Бессарабії з 60 до 53,10 %; у Новоросії — з 14,20 до 9,97 %) спричинилося двома чинниками: переселенням молдован у східні частини Степової України, на Північний Кавказ та інші райони Російської імперії, а також помітною їхньою асиміляцією українцями й росіянами, особливо тих чисельно невеликих груп, котрі далеко заглибилися в українські етнічні масиви, відірвавшись від материнського етнорегіону.
Асиміляційні процеси в середовищі молдован-ізолятів особливо помітними були в Новоросії, Таврії, Донщині, а також у Правобережній Україні. Якщо на початку XIX ст. в південних районах України молдовани становили від 1 до 5 %, то наприкінці XIX ст. — від 1,81 до 0,43 %. Така сама тенденція спостерігалась і в південних районах Поділля, насамперед Балтщині, Ямпільщині, Ольгопільщині, що на початку XIX ст. інтенсивно заселялися молдованами (їхня питома вага становила від 5 до 14 %). Проте у пореформений час їхня частка, незважаючи на нові міграційні хвилі, різко скоротилася до 1 — 4 % внаслідок переважно української асиміляції. Свідченням таких процесів є численні записи приходських списків, один із яких подає Володимир Кабузан:
«Молдовське село Димитрашівка нараховує 673 чоловіка і 706 жінок. Молдовську мову мало хто із них знає, оскільки вони стали українцями».
У національній структурі сучасного населення України молдовани становлять 0,6 %, тобто близько 400 тис. чоловік, в основному концентруючись у районах їх традиційного розселення: на Буковині — 9 %, Одещині — 5,5 %, Миколаївщині — 1,3 %, Кіровоградщині — 0,9 %. У цих регіонах їхня питома вага останнім часом збільшується, що спричинює не стільки певний приплив молдовського населення, скільки процес національно-культурного відродження тих молдован, котрі давно тут мешкають.
Етнічна група євреїв належить в Україні до однієї з найдавніших і найчисленніших груп, розміри якої в окремі історичні періоди різко коливались, як, до речі, і форми розселення: від компактних районів до дисперсних груп. Єврейський субстрат брав певну участь у етногенетичних процесах населення ще за часів Київської Русі. Однак масове їх переселення розпочалося у XIV ст., здебільшого до західних районів України — Галичини і Буковини, а з поділами Речі Посполитої — на Правобережну Україну, Новоросію, Таврію і Лівобережжя. Основний їх потік йшов з Галичини, Польщі й Білорусі, що відійшли до Російської імперії.
Етнічний потік євреїв був надзвичайно інтенсивним. По суті, лише протягом XIX ст. їхня кількість збільшилася в 9 разів, що дозволило їм переміститися з дев'ятого на п'яте-четверте місце, поступаючись лише українцям, росіянам, білорусам і полякам. Про темпи їхнього приросту можуть свідчити дані ревізії 1794 р. та перепису 1897 р. Власне, за 100 років частка євреїв Правобережної України зросла з 3,61 до 12,49 %; Лівобережної України — з 0,31 до 3,14 %; Новоросії — з 1,50 до 6,67 %, Буковини — з 2,34 до 13,17 %, Східної Галичини — з 6,92 до 12,86 %. Щодо окремих губерній, то дані розподіляються таким чином: питома вага єврейського населення Волині збільшилася з 3,56 до 13,21 %; Поділля — з 3,85 до 12,26 %; Київщини — з 3,43 до 12,10 %; Херсонщини — з 1,62 до 11,80 %; Бессарабії — з 6,32 до 11,80 %; Чернігівщини — з 0,51 до 4,97 %; Катеринославщини — з 0,37 до 4,69 %; Полтавщини — з 0,38 до 3,96 %; Таврії — з 0,56 до 3,80 %.
На перших порах уряд заохочував переселення євреїв разом із поляками та білорусами з тих земель, що були приєднані до Російської імперії, однак пізніше масова міграція єврейського населення почала регулюватися серією законів 1794, 1799, 1804 і 1825 рр. Вони обмежували місце їхнього проживання спочатку районами традиційного розселення євреїв — Бессарабією та Галичиною, згодом дещо розширюючи ареал територією Лівобережної України і Новоросії, але з 1825 р. звуживши територію поселення «смугою осілості». Через це євреї були виселені з Києва та інших міст Лівобережжя. Така дискримінаційна політика провадилася до 1917 р., а пізніше була дещо послаблена.
Проте чисельність єврейського населення продовжувала зростати. Це фіксують статистичні дані. Скажімо, наприкінці XIX ст. в етнічних землях України, що відійшли до Царства Польського (наприклад, у Підляшші), частка євреїв становила до 16 % проти 9 % на початку XIX ст.; в Правобережній Україні — 10 % проти 5,30 % (в тому числі на Волині — 13 %, Поділлі — 11 %, Київщині — 10 %, в Житомирському повіті — 19 %, Летичівському, Могилівському та Старокостянтинівському — близько 17 %, а у Бердичівському — 27 %). У Бессарабії питома вага єврейського населення збільшилася у зазначений період з 6,32 до 11,80 %, в Таврії — з 0,56 до 3,80 %, а на Лівобережжі, де до кінця XVIII ст. євреїв практично не було, їх частка наприкінці XIX ст. вже становила близько 4 %.
Тенденція до зростання єврейського населення продовжувалася і на початку XX ст., щоправда, меншими темпами і переважно в західних регіонах — у Галичині, Буковині. В цілому на початку XX ст. склалася така етнічна ситуація, коли на території України розселилася майже половина всіх євреїв Європи.
Поступове розширення прав єврейського населення позначилося на подальшому зростанні їх чисельності: у 20-х роках налічувалось в Україні 2 млн осіб, напередодні Вітчизняної війни — до 3 млн чоловік. Великих втрат єврейське населення зазнало під час окупації фашистською Німеччиною України, пізнішої їхньої асиміляції та міграції за кордони України. Цим, власне, і визначена тенденція до зменшення частки євреїв в національному складі населення України, як і порівняно низький її рівень: у 1979 р. вона становила 1,3 %, у 1989 р. — 0,9 %.
Особливу національну групу в складі населення України утворюють татари та споріднені з ними ногайці, що традиційно були східними сусідами України і помітно вплинули на українську етніку, насамперед на етніку українців Степової України. Вони до середини XIX ст. являли собою компактну етнічну спільність, розселену на Кримському півострові та в степовій частині Таврії (кримські татари), а також у Причорноморських степах (ногайці), охоплюючи до 15 % усіх татар.
Наприкінці XVIII ст. в Таврії проживало 76,41 % татар, в тому числі в Перекопських степах — 95,99 %, Євпаторійському краї — 88,51 %, Феодосійському — 84,52 %, Ялтинському — 83,2 %, Мелітопольському — 58,87 %, Дніпровському — 21,29 %, Новоросії — 10,3 %, на землях Війська Донського — 0,4 %, в Черкаському окрузі — 4,28 %.
Майже до кінця XVIII ст. татари складали більшість населення краю, зокрема Криму — 82,27 %, степових районів Таврії — близько 62 %. Наприкінці XVIII ст., тобто після приєднання Таврії до Російської імперії, чисельність татарського населення поступово знижувалася. Так, у Таврії на частку татар у 1783 р. припадало 82,27 %, у 1794 — 76,41 %, у 1834 — 54,34 %, а в 1857 р. — 42,97 %. У Новоросії питома вага татар на середину XVIII ст. становила 14,50 %, у 1794 р. — 10,3 %, у 1834 — 8,3 %, у 1857 р. — 6,0 %.
Значне зниження частки татарського населення зумовлювалося переважно одним чинником — інтенсивним заселенням краю вихідцями з України, Росії та західноєвропейськими колоністами (німцями, болгарами, греками, сербами та ін.). Абсолютна кількість татар збільшувалася завдяки високому природному приросту — приблизно на 70 % за п'ять десятиріч.
У другій половині XIX ст. розпочинається масовий відплив татар і ногайців за межі України і Росії. Початок цьому поклала Кримська війна 1856 р. Тоді 15 тис. татар Євпаторійського повіту, окупованого англо-французькими військами, мігрували до Османської імперії, де у Добруджі вони розселялися разом із болгарами.
Шестидесяті роки XIX ст. — другий етап масового відпливу татар. Про його масштабність свідчить порівняння чисельності татар у 1862 р. з їхньою кількістю у 1783 р., тобто у рік приєднання Таврії до Російської імперії: незважаючи на високий рівень природного приросту татаро-ногайського населення, їхня загальна чисельність протягом понад 100 років зменшилася. Це особливо помітно, якщо порівняти зміни частки татар майже за 100 років: з 1794 по 1897 р. У Новоросії вона у 1794 р. становила 10,30 %, в 1897 — 2,04; в Таврії — відповідно 76,41 і 13,60 %, зменшившись втричі в Перекопському повіті; вдвічі — в Ялтинському, Євпаторійському та Феодосійському. Щодо материкової частини Таврії, то там татаро-ногайське населення практично зникло: в Дніпровському повіті воно наприкінці XIX ст. становило 0,25 % замість 21,29 % у 1794 р., в Мелітопольському — 0,33 % замість 58,87 %.
Більшість татар, що мігрувала з Криму та Причорноморської частини України, розселилася в Анатолійській області Османської імперії, злившись із турками, а також у Румунії та Болгарії, в районі Добруджі, змішавшись із болгарськими турками. В Таврії кримські татари концентрувалися переважно в Ялтинському, Сімферопольському та в Євпаторійському повітах, у цілому становлячи до 13 % населення, та частково в Новоросії (лише 2 %).
Великих втрат татари зазнали під час депортації у воєнні роки, і лише останнім часом, коли визнано незаконність виселення татар, вони поступово повертаються на свої історичні землі. За даними перепису населення 1989 р., татари становили лише 0,2 % в національній структурі України, але дані біжучої статистики фіксують їх чисельність вже на рівні 0,4 %.
Початок XIX ст. визначив новий етап у етнічній історії України — розселення в її південних регіонах зарубіжних переселенців (колоністів), переважно із Західної Європи: німців, албанців, сербів, болгар, швейцарців, австрійців, французів та ін. їх запрошували до Російської імперії і раніше, про що свідчать підготовлені урядом правила, відомі як «План 1764 року». Цей план передбачав запрошувати тих іноземців, «кой в крестьянских упражнениях или в рукоделии примером служить могли» і були б «хорошими и достаточными хозяевами».
Щодо України, то іноземних переселенців почали запрошувати з початку XIX ст. для освоєння вільних земель У південних районах України. Здебільшого тільки іноземні переселенці-колоністи користувалися пільгами: вони звільнялися від рекрутських повинностей, одержували допомогу з казни, мали пріоритет у виборі земельних ділянок тощо. Все це регулювалося новими правилами «О приеме и водворении иностранных колонистов», прийнятими у 1804 р. Згідно з цими правилами рекомендувалося розселяти іноземних колоністів у Новоросійському краї якомога ближче до портових міст.
Однією з найбільших колоністських груп були німці, котрих рекомендувалося розселяти поблизу Одеси та інших міст Херсонської, Катеринославської та Таврійської губерній. Зважаючи на сприятливі умови для мешкання німецьких колоністів (як, до речі, й інших іноземних переселенців) у українських землях, число їх швидко зростало: лише за перші 20 років (з 1794 по 1815) воно збільшилося у 8 разів, а до 1857 р. — в 25 разів (загальна їхня кількість була тоді майже 140 тис. осіб).
Питома вага німецьких переселенців підвищувалася в усіх районах їхнього розселення, однак у різних пропорціях. У Таврійській губернії (а вони переважно оселилися поблизу Мелітополя, Сімферополя, Феодосії) лише за 40 років (з 1815 по 1857) їхня частка збільшилася втричі — з 2,42 до 6,32 %; в Херсонській — в півтора раза, з 3,54 до 4,52 %; в Бессарабії (вони селилися лише на території Бендерського повіту) — з 2,13 до 2,30 %; в Катеринославській губернії — з 0,60 до 2,28 %. Всього в Україні виникло близько 130 колоній, у яких проживало до півмільйона німців. Максимальна їхня кількість припадає на 40-ві роки XX ст. — понад 600 тис. Однак цей позитивний демографічний процес був штучно перерваний — адже більшість українських німців було депортовано в східні райони СРСР. Тепер це неправомірне рішення скасовано, закладено основу для повернення німців на свою етнічну батьківщину. Процес цей тільки розпочався, а тому німці в національному складі населення України посідають всього 0,07 %.
Аби мати уявлення про кількісні характеристики національного складу населення України, в тому числі й іноземних колоністів, подамо статистичні дані кінця XIX ст. Тоді все населення України складалося з понад двадцяти національних груп, розселених переважно компактно. Українці як титульна нація становила 72 % в національному складі всього населення (це дорівнює 17,005 млн осіб), росіяни — 12 % (2,763 млн), євреї — 8 % (1,918 млн), німці — 2 % (490 тис.), поляки — 1,2 % (390 тис.), білоруси — 0,9 % (220 тис.), татари — 0,9 % (211 тис.), молдовани — 0,8 % (187 тис.), греки — 0,3 % (76 тис.), болгари — 0,3 % (35 тис.), вірмени — 0,05 % (66 тис.), чехи — 0,2 % тис.), караїми — 0,03 % (8 тис.), турки — 0,03 % (7 тис.), цигани — 0,01 % (3 тис.), естонці та латиші — по 0,01 % (2 тис.), представники інших національних груп — 0,5 % (129 тис.).
Розселення регіональних груп мало специфіку, етнічну прив'язку до певної землі, краю й регіону України. Відповідно і питома вага українців була неоднаковою в її різних частинах. Скажімо, в Правобережній Україні мешкало 7,3 млн українців, у Лівобережній — 6,1 млн, в Степовій — 3,5 млн. Росіяни були розселені переважно в Степовій Україні (1,3 млн), меншою мірою на Лівобережжі (1,0 млн) та Правобережжі (413 тис.). Натомість євреї в основному мешкали на Правобережжі (1,1 млн), менше в Степовій (477 тис.) та Лівобережній (246 тис.) Україні. На Правобережжі переважали також поляки (322 тис.) та чехи, в Степовій Україні — німці (281 тис.), татари (208 тис.), молдовани (159 тис.), греки (75,3 тис.) та болгари (66 тис.); в Лівобережній Україні — білоруси (162 тис.).
Наведені дані про кількісні ознаки національного складу населення України дають певне уявлення про його природу та етапи. Вони свідчать також і про те, що асиміляційні процеси не набули широкого розвитку; натомість культурна самодостатність кожної з національних груп ставала головним виявом етнічної історії населення України, як і ознакою його консолідації. Формалізованим показником такого типу етнічності може бути національний склад сучасного населення України. Він включає 51 національну групу (компактну чи дисперсну), що розподіляється у таких кількісних пропорціях: українці в національному складі населення становлять 72,7 %, росіяни — 22,1 %, євреї — 0,9 %, білоруси — 0,9 %, молдовани — 0,6 %, болгари — 0,5 %, поляки — 0,4 %, угорці і румуни — по 0,3 %, греки і татари — по 0,2 %, вірмени — 0,1 %, цигани та кримські татари — по 0,09 %, німці і азербайджанці — по 0,07, гагаузи — 0,06 %, грузини — 0,05 %, чуваші, узбеки, мордва — по 0,04 %, литовці, казахи, чехи, корейці, удмурти і словаки — по 0,02 %, башкири, марійці, латиші, осетини, лезгіни, таджики, естонці, комі, туркмени, албанці, ассирійці, аварці — по 0,01 %, киргизи, комі-перм'яки, карели, чеченці, даргінці, караїми, араби, фіни, лакци, абхази, кабардинці, табасарани — близько 0,01 %.
Згідно з національний склад населення України (загальною чисельністю 47,732,079 чол. станом на 2004 р.) характеризується значною перевагою основної нації — українців. Вони становлять 77,8 % усіх жителів України. Поряд з українцями на території держави проживає понад 100 національностей. Серед них найбільшу діаспору мають росіяни — 17,3 % всього населення країни. В Україні проживає також значна чисельність націй прилеглих держав. Це, перш за все, білоруси, чисельність яких сягає 400 тис. чоловік, молдовани (300 тис. чол.), поляки (250 тис. чол.), болгари (250 тис. чол.), угорці (150 тис. чол.), румуни (100 тис. чол.). Найбільшою нацією України, що не має власної держави, є кримські татари — 250 тис., які головно мешкають на батьківщині — в Криму. Крім цих національностей, в Україні проживають греки, татари, вірмени, цигани, німці, гагаузи та ін.
Українці за чисельністю переважають в усіх областях республіки (за винятком АРК, де майже дві третини населення становлять росіяни, а частка українців не перевищує 25 %). Понад 90 % всього населення становлять українці у Західній та Центральній Україні (крім Чернівецької і Закарпатської областей). Це найбільший регіон компактного проживання українців. Другий регіон, де частка українців становить від 75 до 80 %, формують суміжні області Східної та Південної України. Частка українців знижується до 60 % лише у двох областях Донбасу (тут мешкає третина усіх росіян України) та Одеській області.
Регіоном найкомпактнішого розселення росіян, крім Автономної Республіки Крим, є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська і Харківська області. Тут частка росіян становить від 18 % в Дніпропетровській до майже 39 % в Луганській областях.
| Переписи, рік | 1897-1900 | 1921-1926 | 1959 | 1979 | 1989 | Дані 1989 р. в % до 1897—1900 рр. | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народи | чисельність | % | чисельність | % | чисельність | % | чисельність | % | чисельність | % | |
| Все населення | 29397,4 | 100,0 | 38569,0 | 100,0 | 41869,0 | 100,0 | 49609,3 | 100,0 | 51449,5 | 100,0 | 175,0 |
| українці | 21100,0 | 71,0 | 28625,6 | 74,2 | 32158,5 | 76,8 | 36489,0 | 73,6 | 37370,4 | 72,6 | 177,1 |
| росіяни | 2401,0 | 8,1 | 3164,8 | 8,2 | 7091,3 | 16,9 | 10471,6 | 21,1 | 11340,2 | 22,0 | 472,3 |
| євреї | 2615,3 | 8,9 | 2491,9 | 6,5 | 840,3 | 2,0 | 634,2 | 1,3 | 486,0 | 0,9 | 18,6 |
| поляки | 1255,9 | 4,3 | 2193,8 | 5,7 | 363,3 | 0,9 | 358,3 | 0,5 | 218,9 | 0,4 | 17,4 |
| німці | 616,9 | 2,1 | 624,9 | 1,6 | 32,1 | 0,1 | 34,1 | 0,1 | 37,9 | 0,1 | 6,1 |
| молдавани румуни | 419,4 | 1,4 | 454,4 | 1,2 | 241,6 100,9 | 0,6 0,2 | 293,6 121,8 | 0,6 0,2 | 234,5 134,7 | 0,6 0,3 | 109,5 |
| греки | 100,2 | 0,3 | 120,7 | 0,3 | 104,4 | 0,2 | 104,1 | 0,2 | 98,6 | 0,2 | 98,4 |
| болгари | 188,3 | 0,6 | 223,1 | 0,6 | 219,9 | 0,5 | 238,2 | 0,5 | 232,8 | 0,5 | 123,6 |
| білоруси | 122,1 | 0,4 | 85,7 | 0,2 | 290,9 | 0,7 | 406,1 | 0,8 | 439,9 | 0,8 | 360,3 |
| чехи і словаки | 34,4 | 0,1 | 84,2 | 0,2 | 28,5 | 0,1 | 19,3 | 0,0 | 17,2 | 0,1 | 50,0 |
| угорці | 108,3 | 0,4 | 123,3 | 0,3 | 149,2 | 0,4 | 164,4 | 0,3 | 163,3 | 0,3 | 150,8 |
| татари | 51,1 | 0,2 | 22,3 | 0,1 | 60,9 | 0,1 | 90,5 | 0,2 | 86,8 | 0,2 | 169,9 |
| кримські татари | 195,1 | 0,7 | 179,1 | 0,4 | 0,0 | 0,0 | 6,6 | 0,0 | 44,0 | 0,1 | 22,6 |
| вірмени | 15,5 | 0,1 | 21,1 | 0,1 | 28,0 | 0,1 | 38,6 | 0,1 | 60,0 | 0,1 | 387,1 |
| гагаузи | 22,1 | 0,1 | 22,1 | 0,1 | 23,5 | 0,1 | 29,4 | 0,1 | 32,0 | 0,1 | 144,8 |
| інші | 151,8 | 0,5 | 131,0 | 0,3 | 145,2 | 0,3 | 109,5 | 0,4 | 362,3 | 0,7 | 238,7 |
| національність | загальна чисельність | міське населення | % | сільське населення | % | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 37 541 693 | 77,82% | 23 658 227 | 73,27% | 13 883 466 | 87,04% |
| Росіяни | 8 334 141 | 17,28% | 7 236 704 | 22,41% | 1 097 437 | 6,88% |
| Білоруси | 275 763 | 0,57% | 214 635 | 0,66% | 61 128 | 0,38% |
| Молдовани | 258 619 | 0,54% | 73 593 | 0,23% | 185 026 | 1,16% |
| Кримські татари | 248 193 | 0,51% | 84 116 | 0,26% | 164 077 | 1,03% |
| Болгари | 204 193 | 0,42% | 84 483 | 0,26% | 120 091 | 0,75% |
| Угорці | 156 566 | 0,32% | 56 611 | 0,18% | 99 955 | 0,63% |
| Румуни | 150 989 | 0,31% | 32 401 | 0,10% | 118 588 | 0,74% |
| Поляки | 144 130 | 0,30% | 99 646 | 0,31% | 44 484 | 0,28% |
| Євреї | 103 591 | 0,21% | 102 085 | 0,32% | 1 506 | 0,01% |
| Вірмени | 99 894 | 0,21% | 79 145 | 0,25% | 20 749 | 0,13% |
| Греки | 91 548 | 0,19% | 61 873 | 0,19% | 29 675 | 0,19% |
| Татари | 73 304 | 0,15% | 58 954 | 0,18% | 14 350 | 0,09% |
| Цигани | 47 587 | 0,10% | 33 432 | 0,10% | 14 155 | 0,09% |
| Азербайджанці | 45 176 | 0,09% | 36 849 | 0,11% | 8 327 | 0,05% |
| Грузини | 34 199 | 0,07% | 29 836 | 0,09% | 4 363 | 0,03% |
| Німці | 33 302 | 0,07% | 24 605 | 0,08% | 8 697 | 0,05% |
| Гагаузи | 31 923 | 0,07% | 8 554 | 0,03% | 23 369 | 0,15% |
| інші | 366 091 | 0,76% | 314 980 | 0,98% | 50 730 | 0,32% |
| Україна | 48 240 902 | 100,00% | 32 290 729 | 100,00% | 15 950 173 | 100,00% |
 |  |  | |||
| Перша за чисельністю національність | Друга за чисельністю національність | Третя за чисельністю національність |
| чисельність | українці | росіяни | білоруси | молдовани | кримські татари | болгари | угорці | румуни | поляки | інші | нац-сть не вказано | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжені на території України | 42 909 474 | 85,1% | 11,6% | 0,2% | 0,4% | 0,2% | 0,5% | 0,4% | 0,3% | 0,3% | 0,9% | 0,2% |
| народжені за межами України | 5 331 428 | 19,2% | 63,2% | 3,8% | 1,5% | 3,2% | 0,2% | 0,0% | 0,0% | 0,3% | 6,3% | 2,2% |
| все населення | 48 240 902 | 77,8% | 17,3% | 0,6% | 0,5% | 0,5% | 0,4% | 0,3% | 0,3% | 0,3% | 1,6% | 0,4% |
| область | населення | українці | росіяни | білоруси | молдовани | кримські татари | болгари | угорці | румуни | поляки | євреї | вірмени | греки | татари | цигани | азерб. | нац-сть не вказано |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| АР Крим | 2 024 056 | 24,3% | 58,3% | 1,4% | 0,2% | 12,0% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | 0,4% | 0,1% | 0,5% | 0,1% | 0,2% | 0,3% | ||
| Вінницька | 1 763 944 | 94,9% | 3,8% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | ||||||||
| Волинська | 1 057 214 | 96,9% | 2,4% | 0,3% | 0,1% | ||||||||||||
| Дніпропетровська | 3 561 224 | 79,3% | 17,6% | 0,8% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | ||||
| Донецька | 4 825 563 | 56,9% | 38,2% | 0,9% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,3% | 1,6% | 0,4% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | |||
| Житомирська | 1 389 293 | 90,3% | 5,0% | 0,4% | 0,1% | 3,5% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | ||||||||
| Закарпатська | 1 254 614 | 80,5% | 2,5% | 0,1% | 12,1% | 2,6% | 1,1% | ||||||||||
| Запорізька | 1 926 810 | 70,8% | 24,7% | 0,7% | 0,1% | 1,4% | 0,1% | 0,2% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | |||
| Івано-Франківська | 1 406 129 | 97,5% | 1,8% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | |||||||||||
| Київська | 1 821 061 | 92,5% | 6,0% | 0,5% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | |||||||
| Кіровоградська | 1 125 704 | 90,1% | 7,5% | 0,5% | 0,7% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | |||||||
| Луганська | 2 540 191 | 58,0% | 39,0% | 0,8% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | ||||
| Львівська | 2 605 956 | 94,8% | 3,6% | 0,2% | 0,7% | 0,1% | 0,3% | ||||||||||
| Миколаївська | 1 262 899 | 81,9% | 14,1% | 0,7% | 1,0% | 0,4% | 0,1% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | ||||
| Одеська | 2 455 666 | 62,8% | 20,7% | 0,5% | 5,0% | 6,1% | 0,1% | 0,5% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 1,3% | |||
| Полтавська | 1 621 207 | 91,4% | 7,2% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | ||||||
| Рівненська | 1 171 445 | 95,9% | 2,6% | 1,0% | 0,2% | ||||||||||||
| Сумська | 1 296 763 | 88,8% | 9,4% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,8% | ||||||||
| Тернопільська | 1 138 500 | 97,8% | 1,2% | 0,1% | 0,3% | 0,3% | |||||||||||
| Харківська | 2 895 813 | 70,7% | 25,6% | 0,5% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | 0,4% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,9% | |||||
| Херсонська | 1 172 689 | 82,0% | 14,1% | 0,7% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | 0,5% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | |||
| Хмельницька | 1 426 649 | 93,9% | 3,6% | 0,2% | 0,1% | 1,6% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | ||||||||
| Черкаська | 1 398 313 | 93,1% | 5,4% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | |||||||
| Чернівецька | 919 028 | 75,0% | 4,1% | 0,2% | 7,3% | 12,5% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | ||||||||
| Чернігівська | 1 236 065 | 93,5% | 5,0% | 0,6% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | ||||||||
| м. Київ | 2 566 953 | 82,2% | 13,1% | 0,6% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,7% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 1,8% | |||||
| м. Севастополь | 377 153 | 22,4% | 71,6% | 1,6% | 0,2% | 0,5% | 0,1% | 0,2% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,7% | 0,2% | 1,0% | |||
| Україна | 48 240 902 | 77,8% | 17,3% | 0,6% | 0,5% | 0,5% | 0,4% | 0,3% | 0,3% | 0,3% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,4% |
Найбільші мовно-національні групи населення України за даними перепису 2001 р. (з чисельністю понад 20 тис. осіб)
| національність | рідна мова | чисельність | частка у населенні |
| українці | українська | 31 970 728 | 66,27% |
| росіяни | російська | 7 993 832 | 16,57% |
| українці | російська | 5 544 729 | 11,49% |
| росіяни | українська | 328 152 | 0,68% |
| кримські татари | кримськотатарська | 228 373 | 0,47% |
| молдовани | молдовська | 181 124 | 0,38% |
| білоруси | російська | 172 251 | 0,36% |
| угорці | угорська | 149 431 | 0,31% |
| румуни | румунська | 138 522 | 0,29% |
| болгари | болгарська | 131 237 | 0,27% |
| поляки | українська | 102 268 | 0,21% |
| євреї | російська | 85 964 | 0,18% |
| греки | російська | 80 992 | 0,17% |
| болгари | російська | 62 067 | 0,13% |
| білоруси | білоруська | 54 573 | 0,11% |
| вірмени | вірменська | 50 363 | 0,10% |
| білоруси | українська | 48 202 | 0,10% |
| молдовани | російська | 45 607 | 0,09% |
| вірмени | російська | 43 105 | 0,09% |
| татари | російська | 43 060 | 0,09% |
| молдовани | українська | 27 775 | 0,06% |
| татари | татарська | 25 770 | 0,05% |
| азербайджанці | азербайджанська | 23 958 | 0,05% |
| гагаузи | гагаузька | 22 822 | 0,05% |
| поляки | російська | 22 495 | 0,05% |
| німці | російська | 21 549 | 0,04% |
| цигани | циганська | 21 266 | 0,04% |
| інше | 432 048 | 0,90% | |
| не вказано | 188 639 | 0,39% | |
| Автономія, області, міста державного, республіканського та обласного підпорядкування, адміністративні райони | Частка етнічних українців, % | Частка найбільших етнонаціональних меншин,% | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| росіян | білорусів | молдаван | кримських татар | болгар | угорців | румунів | поляків | ||
| АР Крим | 24,3 | 58,3 | 1,4 | 0,2 | 12,0 | 0,1 | - | - | 0,2 |
| у т.ч. Сімферополь | 21,3 | 66,7 | 1,1 | 0,1 | 7,0 | 0,1 | - | - | 0,2 |
| Алушта | 23,0 | 67,1 | 1,4 | 0,2 | 5,9 | - | - | - | 0,2 |
| Арм'янськ | 36,2 | 55,7 | 1,1 | 0,3 | 3,5 | - | - | - | - |
| Джанкой | 25,9 | 59,8 | 1,5 | 0,3 | 8,1 | - | - | - | 0,3 |
| Євпаторія | 23,3 | 64,9 | 1,5 | 0,2 | 6,9 | - | - | - | 0,2 |
| Керч | 15,4 | 78,7 | 1,1 | 0,2 | 1,0 | 0,1 | - | - | 0,1 |
| Красноперекопськ | 40,9 | 51,0 | 1,2 | - | 3,0 | - | - | - | - |
| Саки | 24,3 | 65,1 | 1,8 | 0,2 | 5,8 | - | - | - | 0,2 |
| Судак | 17,6 | 59,2 | 1,3 | - | 17,4 | - | - | - | - |
| Феодосія | 18,8 | 72,2 | 1,8 | 0,2 | 4,6 | - | - | - | 0,1 |
| Ялта | 27,6 | 65,5 | 1,6 | 0,2 | 1,3 | 0,1 | - | - | 0,2 |
| Райони: Бахчисарайський | 19,6 | 54,3 | 1,2 | 0,2 | 21,3 | - | - | - | - |
| Білогірський | 16,2 | 49,2 | 0,9 | 0,1 | 29,2 | - | - | - | 0,3 |
| Джанкойський | 33,8 | 38,9 | 1,7 | - | 21,6 | - | - | - | 0,6 |
| Кіровський | 17,6 | 50,5 | 1,7 | - | 25,5 | - | - | - | - |
| Красногвардійський | 27,3 | 48,7 | 2,2 | - | 16,7 | - | - | - | 0,2 |
| Красноперекопський | 43,4 | 33,2 | 1,2 | 0,6 | 17,2 | - | - | - | - |
| Ленінський | 22,9 | 54,8 | 1,3 | 0,3 | 15,5 | - | - | - | - |
| Нижньогірський | 28,8 | 50,4 | 1,8 | - | 16,0 | - | - | - | 0,2 |
| Первомайський | 37,9 | 35,1 | 1,7 | 0,3 | 21,5 | - | - | - | 0,3 |
| Роздольненський | 40,1 | 41,1 | 1,4 | 0,2 | 13,3 | - | - | - | 0,4 |
| Сакський | 31,5 | 45,2 | 2,2 | 0,2 | 17,5 | - | - | - | 0,2 |
| Сімферопольський | 23,5 | 49,4 | 1,4 | 0,2 | 22,2 | 0,1 | - | - | 0,2 |
| Совєтський | 22,1 | 48,5 | 1,3 | - | 22,2 | - | - | - | - |
| Чорноморський | 29,3 | 52,8 | 1,5 | - | 12,7 | - | - | - | - |
| Вінницька обл. | 94,9 | 3,8 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | 0,2 |
| у т.ч. Вінниця | 87,2 | 10,2 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | 0,4 |
| Жмеринка | 91,2 | 7,0 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | 0,2 |
| Козятин | 93,4 | 4,3 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | 1,0 |
| Могилів-Подільський | 92,3 | 5,3 | 0,2 | 0,6 | - | - | - | - | 0,1 |
| Ладижин | 89,5 | 9,1 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Хмільник | 95,3 | 2,9 | 0,2 | 0,1 | - | - | - | - | 1,0 |
| Райони: Барський | 96,6 | 2,6 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 0,3 |
| Бершадський | 96,6 | 2,6 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Вінницький | 97,1 | 2,0 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Гайсинський | 95,8 | 3,3 | 0,2 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Жмеринський | 97,4 | 2,0 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | 0,1 |
| Ілленецький | 97,6 | 2,0 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | 0,1 |
| Калинівський | 97,1 | 2,0 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Козятинський | 96,5 | 1,4 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 1,0 |
| Крижопільський | 98,4 | 0,9 | 0,1 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Линовецький | 98,3 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Літинський | 97,9 | 1,5 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Могилів-Подільський | 97,8 | 1,6 | 0,1 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Мурованокуриловецький | 98,5 | 1,1 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Немирівський | 97,0 | 2,2 | 0,1 | 0,3 | - | - | - | - | 0,1 |
| Оратівський | 98,8 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Піщанський | 97,1 | 1,5 | 0,1 | 0,8 | - | - | - | - | 0,1 |
| Погребищенський | 98,4 | 1,1 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Теплицький | 98,4 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Тиврівський | 95,4 | 3,3 | 0,2 | 0,3 | - | - | - | - | 0,3 |
| Томашпільський | 96,2 | 2,6 | 0,1 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Тростянецький | 98,0 | 1,4 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Тульчинський | 96,3 | 2,7 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Хмільницький | 98,6 | 0,7 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Чернівецький | 99,0 | 0,7 | - | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Чечельницький | 98,1 | 1,2 | 0,1 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Шаргородський | 98,6 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Ямпільський | 97,2 | 1,6 | 0,1 | 0,7 | - | - | - | - | - |
| Волинська обл. | 96,9 | 2,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| у т.ч. Луцьк | 92,5 | 6,2 | 0,5 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Володимир-Волинський | 93,9 | 5,0 | 0,5 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Ковель | 95,4 | 3,7 | 0,5 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Нововолинськ | 93,8 | 5,0 | 0,7 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Райони: Володимир-Волинський | 98,4 | 1,1 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Горохівський | 98,9 | 0,7 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Іваничівський | 98,7 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Камінь-Каширський | 99,5 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Ківерцівський | 98,3 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Ковельський | 98,7 | 0,9 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Локачинський | 99,1 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Луцький | 98,5 | 1,1 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Любешівський | 99,3 | 0,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Любомльський | 98,9 | 0,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Маневицький | 99,2 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Ратнівський | 99,0 | 0,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Рожищенський | 98,6 | 0,9 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Старовижівський | 99,3 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Турійський | 98,8 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Шацький | 98,3 | 1,0 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Дніпропетровська обл. | 79,3 | 17,6 | 0,8 | 0,1 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| у т.ч. Дніпропетровськ | 72,6 | 23,5 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Вільногірськ | 85,8 | 12,7 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Кам'янське | 82,1 | 15,7 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Жовті Води | 80,1 | 16,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Кривий Ріг | 79,1 | 17,7 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Марганець | 77,5 | 19,9 | 0,8 | - | - | - | - | - | - |
| Нікополь | 71,3 | 26,6 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Новомосковськ | 84,5 | 13,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Орджонікідзе | 75,3 | 22,0 | 0,8 | - | - | - | - | - | - |
| Павлоград | 72,3 | 24,9 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Першотравенськ | 60,3 | 34,0 | 1,2 | - | - | - | - | - | - |
| Синельникове | 84,5 | 12,5 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Тернівка | 43,4 | 52,9 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Апостолівський | 86,1 | 10,7 | 1,4 | - | - | - | - | - | - |
| Васильківський | 93,7 | 4,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Верхньодніпровський | 90,0 | 7,6 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Дніпропетровський | 85,5 | 11,8 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Криворізький | 89,6 | 8,2 | 0,8 | - | - | - | - | - | - |
| Криничанський | 93,0 | 4,7 | 0,8 | - | - | - | - | - | - |
| Магдалинівський | 93,2 | 4,6 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Межівський | 94,0 | 4,0 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Нікопольський | 89,0 | 9,0 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Новомосковський | 88,1 | 9,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Павлоградський | 78,6 | 19,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Петриківський | 95,2 | 3,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Петропавлівський | 90,8 | 7,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Покровський | 94,2 | 4,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| П'ятихатський | 91,3 | 6,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Синельниківський | 88,9 | 8,4 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Солонянський | 92,0 | 5,9 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Софіївський | 93,3 | 4,4 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Томаківський | 91,4 | 6,6 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Царичанський | 94,9 | 3,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Широківський | 90,3 | 7,0 | 1,3 | - | - | - | - | - | - |
| Юр'ївський | 91,8 | 5,7 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Донецька обл. | 56,9 | 38,2 | 0,9 | 0,1 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| у т.ч. Донецьк | 46,7 | 48,2 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Авдіївка | 63,5 | 33,7 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Вугледар | 63,1 | 33,1 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Горлівка | 51,4 | 44,8 | 1,3 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Дебальцеве | 64,4 | 32,6 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Дзержинськ | 61,4 | 36,1 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Мирноград | 64,2 | 31,3 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Добропілля | 71,3 | 25,9 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Докучаївськ | 66,6 | 28,2 | 0,5 | 1,0 | - | - | - | - | - |
| Дружківка | 64,4 | 32,2 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Єнакієве | 51,4 | 45,3 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Жданівка | 48,3 | 47,4 | 1,4 | - | - | - | - | - | - |
| Кіровське | 54,2 | 41,6 | 1,4 | - | - | - | - | - | - |
| Костянтинівка | 59,3 | 37,7 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Краматорськ | 70,2 | 26,9 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Красний Лиман | 84,3 | 13,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Красноармійськ | 75,0 | 22,1 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Макіївка | 45,0 | 50,8 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Маріуполь | 48,7 | 44,4 | 0,7 | - | - | 0,2 | - | - | - |
| Новоградівка | 61,8 | 33,8 | 1,6 | - | - | - | - | - | - |
| Селидове | 59,3 | 36,7 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Слов'янськ | 73,1 | 23,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Сніжне | 51,3 | 45,1 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Торез | 50,8 | 45,1 | 1,3 | - | - | - | - | - | - |
| Харцизьк | 52,4 | 44,1 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Шахтарськ | 57,7 | 37,7 | 1,5 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Ясинувата | 68,9 | 28,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Амвросіївський | 71,0 | 26,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Артемівський | 78,7 | 18,4 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Великоновосілківський | 64,6 | 13,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Волноваський | 78,2 | 16,4 | 0,5 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Володарський | 52,9 | 24,2 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Добропільський | 89,4 | 8,9 | - | - | - | - | - | - | - |
| Костянтинівський | 77,3 | 19,9 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Красноармійський | 86,8 | 11,3 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Краснолиманський | 83,2 | 14,9 | - | - | - | - | - | - | - |
| Мар'їнський | 78,5 | 18,4 | 0,5 | - | - | 0,3 | - | - | - |
| Новоазовський | 67,1 | 29,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Олександрівський | 91,9 | 6,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Першотравневий | 50,3 | 26,9 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Слов'янський | 87,1 | 10,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Старобешівський | 52,1 | 31,7 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Тельманівський | 57,8 | 20,8 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Шахтарський | 74,4 | 23,3 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Ясинуватський | 69,3 | 27,3 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Житомирська обл. | 90,3 | 5,0 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | 3,5 |
| у т. ч. Житомир | 82,9 | 10,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | 4,9 |
| Бердичів | 84,8 | 8,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | 4,7 |
| Коростень | 89,0 | 7,5 | 0,6 | - | - | - | - | - | 1,5 |
| Новоград-Волинський | 85,3 | 8,5 | 0,6 | - | - | - | - | - | 4,3 |
| Райони: Андрушівський | 96,2 | 2,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,9 |
| Баранівський | 86,9 | 1,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | 10,7 |
| Бердичівський | 93,9 | 2,1 | - | - | - | - | - | - | 3,5 |
| Брусилівський | 95,8 | 2,3 | 0,3 | 0,3 | - | - | - | - | 1,0 |
| Володар-Волинський | 89,6 | 3,6 | 0,4 | - | - | - | - | - | 5,9 |
| Дзержинський | 86,1 | 2,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | 10,6 |
| Ємільчинський | 91,0 | 1,8 | - | - | - | - | - | - | 6,8 |
| Житомирський | 88,7 | 5,3 | 0,4 | - | - | - | - | - | 4,9 |
| Коростенський | 95,2 | 1,7 | 0,3 | - | - | - | - | - | 2,0 |
| Коростишівський | 93,3 | 4,6 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | 1,3 |
| Лугинський | 96,9 | 1,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | 1,2 |
| Любарський | 97,8 | 1,1 | - | - | - | - | - | - | 0,9 |
| Малинський | 94,2 | 3,3 | 0,3 | - | - | - | - | - | 1,0 |
| Народицький | 96,3 | 1,8 | 0,3 | 0,9 | - | - | - | - | 0,3 |
| Новоград-Волинський | 94,3 | 1,6 | - | - | - | - | - | - | 3,7 |
| Овруцький | 95,6 | 2,9 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | 0,1 |
| Олевський | 97,1 | 1,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,6 |
| Попільнянський | 96,5 | 2,2 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | 0,3 |
| Радомишльський | 95,2 | 2,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | 1,4 |
| Ружинський | 97,6 | 1,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,8 |
| Червоноармійський | 88,6 | 2,0 | - | - | - | - | - | - | 8,9 |
| Черняхівський | 97,3 | 1,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,6 |
| Чуднівський | 94,9 | 2,3 | - | - | - | - | - | - | 2,2 |
| Закарпатська обл. | 80,5 | 2,5 | - | - | - | - | 12,1 | 2,6 | - |
| у т. ч. Ужгород | 77,8 | 9,6 | - | - | - | - | 6,9 | - | - |
| Берегово | 38,9 | 5,4 | - | - | - | - | 48,1 | - | - |
| Мукачево | 77,1 | 9,0 | - | - | - | - | 8,5 | - | - |
| Хуст | 89,3 | 3,7 | - | - | - | - | 5,4 | - | - |
| Райони: Берегівський | 18,8 | 0,7 | - | - | - | - | 76,1 | - | - |
| Великоберезнянський | 96,3 | 0,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| Виноградівський | 71,4 | 1,2 | - | - | - | - | 26,2 | - | - |
| Воловецький | 98,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | - |
| Іршавський | 98,6 | 0,6 | - | - | - | - | 0,1 | - | - |
| Міжгірський | 99,1 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | - |
| Мукачівський | 84,0 | 0,7 | - | - | - | - | 12,7 | - | - |
| Перечинський | 96,3 | 1,3 | - | - | - | - | - | - | - |
| Рахівський | 83,8 | 0,8 | - | - | - | - | - | 11,6 | 3,2 |
| Свалявський | 94,5 | 1,5 | - | - | - | - | 0,7 | - | - |
| Тячівський | 83,2 | 1,0 | - | - | - | - | 2,9 | 12,4 | - |
| Ужгородський | 58,4 | 2,0 | - | - | - | - | 33,4 | - | - |
| Хустський | 95,0 | 0,9 | - | - | - | - | 3,9 | - | - |
| Запорізька обл. | 70,8 | 24,7 | 0,7 | 0,1 | - | 1,4 | - | - | 0,1 |
| у т.ч. Запоріжжя | 70,7 | 25,5 | 0,7 | 0,1 | - | 0,4 | - | - | 0,1 |
| Бердянськ | 56,8 | 37,4 | 0,8 | 0,1 | - | 3,3 | - | - | 0,1 |
| Енергодар | 57,1 | 39,8 | 0,8 | 0,2 | - | 0,3 | - | - | 0,2 |
| Мелітополь | 55,2 | 38,9 | 0,8 | 0,1 | 0,2 | 1,8 | - | - | 0,1 |
| Токмак | 81,4 | 16,6 | 0,5 | - | - | 0,3 | - | - | - |
| Райони: Бердянський | 75,9 | 14,7 | 0,4 | 0,2 | - | 7,3 | - | - | - |
| Василівський | 77,4 | 20,2 | 0,5 | 0,1 | - | 0,3 | - | - | - |
| Великобілозерський | 92,6 | 5,9 | 0,2 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Веселівський | 76,7 | 19,9 | 0,4 | 0,3 | - | 0,3 | - | - | - |
| Вільнянський | 84,7 | 12,9 | 0,6 | 2,0 | - | 0,2 | - | - | 0,3 |
| Гуляйпільський | 93,1 | 5,4 | 0,4 | - | - | 0,1 | - | - | - |
| Запорізький | 83,8 | 13,9 | 0,7 | 0,1 | - | 0,2 | - | - | - |
| Кам'янсько-Дніпровський | 57,3 | 40,1 | 0,5 | 0,2 | - | 0,2 | - | - | - |
| Куйбишівський | 88,1 | 10,0 | 0,5 | 0,2 | - | 0,1 | - | - | - |
| Мелітопольський | 62,8 | 31,2 | 0,7 | 0,2 | 0,2 | 0,6 | - | - | - |
| Михайлівський | 74,0 | 22,9 | 1,1 | 0,1 | - | 0,1 | - | - | - |
| Новомиколаївський | 92,8 | 6,0 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Оріхівський | 90,4 | 8,1 | 0,4 | 0,1 | - | 0,2 | - | - | - |
| Пологівський | 92,8 | 5,8 | 0,3 | 0,1 | - | 0,2 | - | - | - |
| Приазовський | 55,9 | 26,6 | 1,2 | 0,2 | - | 12,5 | - | - | - |
| Приморський | 52,5 | 22,2 | 0,5 | 0,2 | - | 23,4 | - | - | - |
| Розівський | 82,2 | 12,8 | 0,5 | 0,2 | - | - | - | 0,3 | - |
| Токмацький | 83,4 | 14,0 | 0,9 | 0,1 | - | 0,4 | - | - | - |
| Чернігівський | 92,0 | 6,0 | 0,3 | 0,2 | - | 0,8 | - | - | - |
| Якимівський | 61,6 | 31,6 | 0,7 | 0,2 | 0,1 | 1,6 | - | - | 0,1 |
| Івано-Франківська обл. | 97,5 | 1,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| у т.ч. Івано-Франківськ | 92,3 | 6,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Болехів | 98,5 | 0,9 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Калуш | 94,7 | 3,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Коломия | 92,4 | 5,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,5 |
| Яремча | 98,9 | 0,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Райони: Богородчанський | 99,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Верховинський | 99,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | - |
| Галицький | 98,7 | 1,0 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Городенківський | 99,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Долинський | 98,3 | 1,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Калуський | 99,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | - |
| Коломийський | 99,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Косівський | 99,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Надвірнянський | 98,6 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Рогатинський | 99,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | - |
| Рожнятівський | 99,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Снятинський | 99,3 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Тисменицький | 99,3 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | |
| Тлумацький | 99,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Київська обл. | 92,5 | 6,0 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | 0,2 |
| у т. ч. Біла Церква | 87,4 | 10,3 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Березань | 93,2 | 5,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Бориспіль | 89,1 | 9,3 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Бровари | 87,4 | 10,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Васильків | 88,6 | 9,6 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Ірпінь | 87,7 | 9,9 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Переяслав-Хмельницький | 95,0 | 3,9 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Ржищів | 94,3 | 4,5 | - | - | - | - | - | - | - |
| Славутич | 63,3 | 30,0 | 4,1 | - | - | - | - | - | - |
| Фастів | 90,7 | 7,8 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Райони: Баришів ський | 95,7 | 3,1 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Білоцерківський | 95,5 | 3,7 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Богуславський | 97,0 | 2,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Бориспільський | 95,1 | 4,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Бородянський | 93,1 | 4,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,6 |
| Броварський | 96,4 | 2,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Васильківський | 95,0 | 3,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Вишгородський | 91,9 | 6,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Володарський | 97,4 | 2,0 | - | - | - | - | - | - | - |
| Згурівський | 96,3 | 2,3 | - | - | - | - | - | - | - |
| Іванківський | 96,0 | 2,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Кагарлицький | 96,6 | 2,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Києво-Святошинський | 92,0 | 6,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Макарівський | 95,1 | 3,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Миронівський | 96,0 | 2,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Обухівський | 88,9 | 9,4 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Переяслав-Хмельницький | 96,7 | 2,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Поліський | 95,8 | 2,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| Рокитнянський | 97,6 | 1,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Сквирський | 96,7 | 2,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Ставигценський | 97,9 | 1,5 | - | - | - | - | - | - | - |
| Тарагцанський | 97,6 | 1,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Тетіївський | 97,8 | 1,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| Фастівський | 95,7 | 3,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Яготинський | 95,4 | 3,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Кіровоградська обл. | 90,1 | 7,5 | 0,5 | 0,7 | - | 0,2 | - | - | - |
| у т. ч. Кропивницький | 85,9 | 11,9 | 0,5 | 0,3 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| Знам'янка | 83,5 | 14,2 | 0,5 | 0,3 | - | - | - | - | 0,1 |
| Олександрія | 87,7 | 10,6 | 0,5 | 0,2 | - | 0,1 | - | - | - |
| Світловодськ | 83,8 | 14,5 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| Райони: Бобринецький | 94,6 | 2,4 | 0,4 | 1,6 | - | - | - | - | - |
| Вільшанський | 83,9 | 2,9 | 0,3 | 1,9 | - | 9,7 | - | - | - |
| Гайворонський | 95,8 | 2,9 | 0,2 | 0,5 | - | - | - | - | - |
| Голованівський | 95,2 | 3,6 | 0,2 | 0,5 | - | 0,1 | - | - | - |
| Добровеличківський | 93,7 | 3,2 | 0,7 | 1,6 | - | 0,1 | - | - | - |
| Долинський | 92,9 | 4,9 | 0,9 | 0,4 | - | - | - | - | 0,1 |
| Знам'янський | 92,6 | 4,7 | 0,7 | 0,8 | - | - | - | - | 0,1 |
| Кіровоградський | 87,2 | 9,4 | 0,5 | 1,9 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| Компаніївський | 94,1 | 2,6 | 0,4 | 1,5 | - | 0,1 | - | - | - |
| Маловисківський | 91,5 | 6,5 | 0,5 | 0,9 | - | - | - | - | 0,1 |
| Новоградівський | 95,8 | 2,3 | 0,7 | 0,6 | - | 0,1 | - | - | - |
| Новоархангельський | 96,4 | 1,8 | 0,2 | 0,8 | - | - | - | - | - |
| Новомиргородський | 93,6 | 2,7 | 0,5 | 2,6 | - | - | - | - | - |
| Новоукраїнський | 94,0 | 2,8 | 0,5 | 1,9 | - | - | - | - | - |
| Олександрівський | 96,5 | 2,3 | 0,3 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Олександрійський | 93,6 | 3,9 | 0,5 | 0,7 | - | - | - | - | 0,1 |
| Онуфріївський | 85,3 | 12,9 | 0,4 | 0,4 | - | - | - | - | 0,1 |
| Петрівський | 92,3 | 5,3 | 0,5 | 0,7 | - | - | - | - | 0,1 |
| Світловодський | 85,5 | 12,5 | 0,4 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Ульянівський | 96,4 | 1,7 | 0,1 | 0,8 | - | 0,2 | - | - | - |
| Устинівський | 93,7 | 2,7 | 1,0 | 1,4 | - | - | - | - | - |
| Луганська обл. | 58,0 | 39,0 | 0,8 | 0,1 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| у т. ч. Алчевськ | 51,6 | 44,7 | 1,1 | - | - | - | - | - | - |
| Антрацит | 49,7 | 46,7 | 1,0 | 0,2 | - | 0,2 | - | - | - |
| Брянка | 54,9 | 42,7 | 0,8 | - | - | - | - | - | - |
| Кіровськ | 56,9 | 40,7 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Краснодон | 33,2 | 63,3 | 1,3 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Красний Луч | 49,2 | 46,1 | 1,1 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Первомайськ | 65,9 | 27,3 | 1,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Ровеньки | 63,6 | 33,7 | 1,0 | 0,2 | - | 0,3 | - | - | - |
| Рубіжне | 66,3 | 31,3 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Свердловськ | 46,0 | 48,6 | 1,2 | 0,4 | - | 0,3 | - | - | - |
| Сєверодонецьк | 59,0 | 38,7 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Стаханов | 46,1 | 50,1 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Лисичанськ | 66,7 | 30,5 | 1,0 | - | - | - | - | - | - |
| Луганськ | 50,0 | 47,0 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Антрацитівський | 62,8 | 35,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Біловодський | 87,8 | 11,2 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Білокуракинський | 90,7 | 8,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Краснодонський | 45,9 | 51,7 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Кремінський | 85,1 | 13,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Лутугинський | 71,0 | 26,7 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Марківський | 93,0 | 5,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Міловський | 77,7 | 19,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Новоайдайський | 56,1 | 42,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Новопсковський | 92,2 | 6,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Перевальський | 56,7 | 40,6 | 1,1 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Попаснянський | 81,1 | 17,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Сватівський | 91,4 | 7,3 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Свердловський | 69,9 | 25,9 | 0,6 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Слов'яносербський | 65,0 | 32,8 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Станично-Луганський | 36,5 | 61,1 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Старобільський | 87,8 | 11,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Троїцький | 68,0 | 31,1 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Львівська обл. | 94,8 | 3,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,7 |
| у т. ч. Львів | 88,1 | 8,9 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,9 |
| Борислав | 95,8 | 2,6 | - | - | - | - | - | - | 0,8 |
| Дрогобич | 93,0 | 4,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,5 |
| Самбір | 93,6 | 2,5 | - | - | - | - | - | - | 3,3 |
| Стрий | 92,1 | 5,2 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,5 |
| Трускавець | 93,3 | 4,9 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Червоноград | 92,3 | 6,4 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Райони: Бродівський | 97,7 | 1,6 | - | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Буський | 99,0 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Городоцький | 98,5 | 0,9 | - | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Дрогобицький | 99,2 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Жидачівський | 98,9 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Жовківський | 98,8 | 0,7 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Золочівський | 98,3 | 0,8 | - | - | - | - | - | - | 0,7 |
| Кам'янка-Бузький | 98,5 | 1,0 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Миколаївський | 98,1 | 1,5 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Мостиський | 91,8 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | 7,6 |
| Перемишлянський | 99,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Пустомитівський | 98,4 | 0,8 | - | - | - | - | - | - | 0,5 |
| Радехівський | 99,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Самбірський | 97,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | - |
| Сколівський | 99,2 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Сокальський | 98,5 | 1,0 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Старосамбірський | 98,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | 1,2 |
| Стрийський | 99,0 | 0,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| Турківський | 99,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Яворівський | 98,6 | 1,1 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Миколаївська обл. | 81,9 | 14,1 | 0,7 | 1,0 | - | 0,4 | - | - | 0,1 |
| у т. ч. Миколаїв | 72,7 | 23,1 | 0,8 | 0,3 | - | 0,8 | - | - | - |
| Вознесенськ | 87,1 | 9,7 | 0,5 | 0,7 | - | 0,2 | - | - | - |
| Очаків | 78,2 | 18,4 | 0,9 | 0,6 | - | 0,2 | - | - | 0,2 |
| Первомайськ | 85,9 | 10,9 | 0,5 | 0,3 | - | 0,4 | - | - | - |
| Південноукраїнськ | 73,9 | 21,7 | 0,7 | 0,7 | - | 0,3 | - | - | - |
| Райони: Арбузинський | 88,6 | 7,2 | 0,3 | 3,0 | - | - | - | - | - |
| Баштанський | 90,5 | 4,4 | 1,0 | 1,2 | - | 0,2 | - | - | - |
| Березанський | 88,1 | 6,0 | 0,5 | 2,3 | - | 0,5 | - | - | - |
| Березнеіуватівський | 90,6 | 6,1 | 1,1 | 1,4 | - | - | - | - | - |
| Братський | 84,8 | 8,5 | 0,3 | 4,9 | - | - | - | - | - |
| Веселинівський | 91,0 | 5,2 | 0,3 | 1,8 | - | 0,2 | - | - | - |
| Вознесенський | 89,2 | 6,3 | 0,4 | 2,6 | - | - | - | - | - |
| Врадіївський | 94,1 | 1,8 | - | 2,5 | - | - | - | - | - |
| Доманівський | 93,5 | 2,6 | 0,2 | 2,8 | - | - | - | - | - |
| Єланецький | 91,0 | 3,3 | 0,4 | 3,7 | - | - | - | - | - |
| Жовтневий | 85,1 | 10,9 | 1,3 | 0,8 | - | 0,2 | - | - | - |
| Казанківський | 83,1 | 13,4 | 0,8 | 1,7 | - | - | - | - | - |
| Кривоозерський | 95,9 | 1,9 | 0,2 | 1,3 | - | - | - | - | - |
| Миколаївський | 87,0 | 9,7 | 0,6 | 0,8 | - | 0,2 | - | - | - |
| Новобузький | 92,5 | 4,5 | 0,6 | 1,6 | - | - | - | - | - |
| Новоодеський | 91,5 | 5,1 | 0,5 | 1,4 | - | - | - | - | - |
| Очаківський | 85,2 | 10,2 | 0,7 | 1,4 | - | 0,3 | - | - | 0,2 |
| Первомайський | 91,8 | 4,5 | 0,3 | 1,9 | - | 0,3 | - | - | - |
| Снігурівський | 91,3 | 5,6 | 0,7 | 0,8 | - | - | - | - | - |
| Одеська обл. | 62,8 | 20,7 | 0,5 | 5,0 | - | 6,1 | - | - | 0,1 |
| у т. ч. Одеса | 61,6 | 28,9 | 0,6 | 0,8 | - | 1,3 | - | - | 0,2 |
| Білгород-Дністровський | 62,7 | 27,7 | 0,6 | 2,8 | - | 3,7 | - | - | - |
| Ізмаїл | 38,2 | 43,7 | 0,6 | 4,3 | - | 10,1 | - | - | 0,1 |
| Чорноморськ | 67,6 | 27,4 | 1,1 | 0,9 | - | 1,0 | - | - | 0,2 |
| Подільськ | 82,2 | 10,3 | 0,5 | 5,1 | - | 0,2 | - | - | - |
| Теплодар | 68,5 | 25,7 | 1,0 | 1,7 | - | 1,2 | - | - | - |
| Южне | 65,9 | 29,0 | 1,1 | 0,8 | - | 1,3 | - | - | 0,1 |
| Райони: Ананьївський | 77,0 | 3,9 | 0,2 | 18,1 | - | 0,2 | - | - | - |
| Арцизький | 27,4 | 22,2 | 0,4 | 6,3 | - | 39,0 | - | - | - |
| Балтський | 89,8 | 6,7 | 0,2 | 2,0 | - | 0,2 | - | - | - |
| Білгород-Дністровський | 81,9 | 8,8 | 0,4 | 6,3 | - | 1,2 | - | - | 0,1 |
| Біляївський | 82,3 | 11,7 | 0,6 | 2,5 | - | 0,7 | - | - | - |
| Берегівський | 87,0 | 7,3 | 0,6 | 1,6 | - | 0,4 | - | - | - |
| Белградський | 7,6 | 8,0 | 0,3 | 1,6 | - | 60,8 | - | - | - |
| Великомихайлівський | 79,4 | 14,5 | 0,2 | 3,8 | - | 1,1 | - | - | - |
| Іванівський | 74,6 | 8,4 | 0,3 | 3,3 | - | 11,2 | - | - | 0,1 |
| Ізмаїльський | 28,9 | 16,2 | 0,2 | 27,6 | - | 25,7 | - | 0,1 | - |
| Кілійський | 44,6 | 30,0 | 0,3 | 15,8 | - | 4,3 | - | 0,1 | - |
| Кодимський | 94,8 | 2,9 | 0,2 | 1,6 | - | 0,1 | - | - | 0,1 |
| Комінтернівський | 81,1 | 13,0 | 0,7 | 1,6 | - | 1,4 | - | - | - |
| Подільський | 67,8 | 5,2 | 0,1 | 25,9 | - | 0,2 | - | - | - |
| Окнянський | 81,7 | 6,2 | 0,2 | 11,0 | - | 0,3 | - | - | - |
| Любашівський | 90,6 | 2,5 | 0,3 | 5,9 | - | 0,1 | - | - | - |
| Миколаївський | 91,8 | 2,4 | 0,3 | 3,7 | - | 0,3 | - | - | 0,1 |
| Овідіопольський | 78,6 | 15,0 | 0,8 | 1,8 | - | 1,1 | - | - | 0,2 |
| Роздільнянський | 77,6 | 13,7 | 0,7 | 5,2 | - | 0,9 | - | - | 0,1 |
| Ренійський | 17,7 | 15,1 | 0,4 | 49,0 | - | 8,5 | - | 0,1 | - |
| Савранський | 95,0 | 2,4 | 0,1 | 1,5 | - | 0,2 | - | - | - |
| Саратський | 43,9 | 15,9 | 0,1 | 18,9 | - | 20,0 | - | - | - |
| Тарутинський | 24,5 | 13,9 | 0,2 | 16,5 | - | 37,5 | - | - | - |
| Татарбунарський | 71,3 | 6,4 | 0,2 | 9,4 | - | 11,5 | - | - | - |
| Фрунзівський | 89,8 | 3,0 | 0,2 | 5,7 | - | 0,3 | - | - | - |
| Ширяївський | 89,9 | 3,1 | 0,2 | 5,2 | - | 0,4 | - | - | - |
| Полтавська обл. | 91,4 | 7,2 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| у т. ч. Полтава | 87,7 | 10,6 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Кременчук | 83,1 | 14,8 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Комсомольськ | 78,4 | 19,6 | 0,8 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Лубни | 90,8 | 8,2 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Миргород | 90,0 | 9,0 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Райони: Великобагачанський | 96,3 | 2,8 | 0,2 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Гадяцький | 96,3 | 2,9 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Глобинський | 95,0 | 3,6 | 0,4 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Гребінківський | 95,4 | 3,5 | 0,3 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Диканський | 94,6 | 3,8 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Зіньківський | 96,6 | 2,2 | 0,2 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Карлівський | 94,4 | 3,9 | 0,6 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Кобеляцький | 95,1 | 3,6 | 0,3 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Козельщинський | 95,4 | 3,9 | 0,3 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Котелевський | 96,9 | 2,3 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Кременчуцький | 93,3 | 5,3 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Лохвицький | 96,2 | 2,9 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Лубенський | 96,9 | 2,2 | 0,4 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Машівський | 94,5 | 3,9 | 0,4 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Миргородський | 97,2 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Новосанжарський | 95,3 | 3,5 | 0,2 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Оржицький | 96,9 | 2,3 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Пирятинський | 94,6 | 4,3 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Полтавський | 93,2 | 5,6 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Решетилівський | 95,7 | 2,7 | 0,3 | 0,7 | - | - | - | - | - |
| Семенівський | 96,6 | 2,3 | 0,3 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Хорольський | 96,7 | 2,5 | 0,3 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Чорнухинський | 97,7 | 1,8 | 0,1 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Чутівський | 94,3 | 4,3 | 0,4 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Шишацький | 96,0 | 2,7 | 0,2 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Рівненська обл. | 95,9 | 2,6 | 1,0 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| у т. ч. Рівне | 91,6 | 6,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Дубно | 95,1 | 3,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Кузнєцовськ | 90,9 | 7,6 | 0,8 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Острог | 95,1 | 2,8 | - | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Райони: Березнівський | 99,3 | 0,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Володимирецький | 99,2 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Гощанський | 98,7 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Демидівський | 98,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | - |
| Дубненський | 99,0 | 0,8 | - | - | - | - | - | - | - |
| Дубровицький | 98,6 | 0,6 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| 3арічненський | 99,0 | 0,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Здолбунівський | 96,5 | 2,7 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Корецький | 98,7 | 0,8 | - | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Костопільський | 97,9 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Млинівський | 98,8 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Острозький | 99,1 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | - |
| Радивилівський | 98,8 | 1,0 | - | - | - | - | - | - | - |
| Рівненський | 97,8 | 1,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Рокитнівський | 83,6 | 0,4 | 15,6 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Сарненський | 97,9 | 1,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Сумська обл. | 88,8 | 9,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| у т. ч. Суми | 84,6 | 12,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Глухів | 90,8 | 8,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Конотоп | 90,1 | 8,3 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Лебедин | 92,9 | 6,3 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Охтирка | 87,9 | 8,2 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Ромни | 93,7 | 5,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Шостка | 86,7 | 9,2 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Білопільський | 93,1 | 5,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Буринський | 96,3 | 2,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Беликописарівський | 72,4 | 26,7 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Глухівський | 86,4 | 13,2 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Недригайлівський | 97,7 | 1,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Охтирський | 95,6 | 3,4 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Путивльський | 47,4 | 51,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Роменський | 97,2 | 2,1 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Середино-Будський | 89,3 | 9,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Конотопський | 97,0 | 2,1 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Краснопільський | 91,2 | 7,8 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Кролевецький | 95,6 | 3,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Лебединський | 95,6 | 3,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Липоводолинський | 97,4 | 1,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Сумський | 93,1 | 5,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Тростянецький | 84,8 | 13,9 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Шосткинський | 94,8 | 4,0 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Ямпільський | 92,4 | 6,6 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Тернопільська обл. | 97,8 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| у т. ч. Тернопіль | 94,1 | 3,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Райони: Бережнянський | 99,1 | 0,7 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Борщівський | 98,8 | 0,7 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Бучацький | 99,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Гусятинський | 99,0 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Заліщицький | 99,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Збаразький | 98,3 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Зборівський | 99,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Козівський | 99,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Кременецький | 98,2 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Лановецький | 98,9 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Монастириський | 99,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Підволочиський | 95,6 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | - | 3,6 |
| Підгаєцький | 99,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | - | - |
| Теребовлянський | 99,0 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Тернопільський | 99,2 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Чортківський | 97,7 | 1,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Шумський | 99,1 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Харківська обл. | 70,8 | 25,6 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | 0,1 |
| у т. ч. Харків | 61,0 | 34,2 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Ізюм | 83,6 | 13,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Куп'янськ | 82,4 | 14,2 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Лозова | 77,8 | 15,3 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Люботки | 89,4 | 8,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Первомайськ | 55,9 | 38,3 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Чугуїв | 54,6 | 42,8 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Балаклійський | 77,6 | 20,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Барвінківський | 91,1 | 7,1 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Близнюківський | 90,2 | 7,8 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Богодухівський | 92,8 | 5,6 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| Борівський | 90,5 | 8,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Валківський | 93,6 | 5,0 | 0,5 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Великобурлуцький | 73,1 | 24,9 | 0,7 | 0,1 | - | - | - | - | - |
| Вовчанський | 85,4 | 12,4 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Дворічанський | 83,7 | 14,4 | 0,6 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Дергачівський | 80,3 | 18,2 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Зачепилівський | 84,6 | 13,4 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Зміївський | 82,3 | 15,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Золочівський | 84,0 | 14,0 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Ізюмський | 91,0 | 7,1 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Кегичівський | 89,6 | 6,5 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Коломацький | 93,2 | 4,7 | 1,4 | - | - | - | - | - | - |
| Красноградський | 78,4 | 19,4 | 0,7 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Краснокутський | 93,9 | 4,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Куп'янський | 88,9 | 9,5 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Лозівський | 88,9 | 9,7 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Нововодолазький | 78,9 | 19,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Первомайський | 65,4 | 32,6 | 0,7 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Печенізький | 92,7 | 6,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Сахновщинський | 92,4 | 5,8 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Харківський | 75,5 | 22,2 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Чугуївський | 57,4 | 40,5 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Шевченківський | 90,3 | 7,8 | 0,5 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Херсонська обл. | 82,0 | 14,1 | 0,7 | 0,4 | 0,2 | - | - | - | - |
| у т. ч. Херсон | 75,6 | 19,9 | 0,8 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Каховка | 82,1 | 15,1 | 0,7 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Нова Каховка | 73,8 | 23,4 | 0,9 | 0,2 | - | 0,2 | - | - | 0,2 |
| Райони: Бериславський | 88,5 | 8,7 | 0,6 | 0,6 | - | - | - | - | - |
| Білозерський | 89,1 | 7,8 | 0,7 | 0,5 | - | - | - | - | - |
| Великолепетинський | 89,5 | 7,5 | 0,7 | 0,3 | - | - | - | - | 0,4 |
| Великоолександрівський | 92,5 | 4,7 | 0,7 | 1,1 | - | - | - | - | - |
| Верхньорогачицький | 92,0 | 6,0 | 0,4 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Високопільський | 91,8 | 5,0 | 0,7 | 1,0 | - | - | - | - | - |
| Генічеський | 65,0 | 23,4 | 0,6 | 0,2 | 2,8 | - | - | - | - |
| Голопристанський | 87,5 | 9,2 | 0,6 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Горностаївський | 92,7 | 4,7 | 0,6 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Іванівський | 89,3 | 6,3 | 0,4 | 0,6 | 0,3 | - | - | - | - |
| Каланчацький | 87,8 | 8,5 | 0,7 | 0,5 | - | - | - | - | 0,2 |
| Каховський | 89,0 | 8,3 | 0,7 | 0,4 | - | - | - | - | 0,2 |
| Нижньосірогозький | 82,2 | 13,7 | 0,4 | 0,7 | - | - | - | - | 0,3 |
| Нововоронцовський | 94,3 | 4,0 | 0,5 | 0,3 | - | - | - | - | - |
| Новотроїцький | 86,6 | 9,7 | 0,6 | 0,4 | - | - | - | - | - |
| Скадовський | 83,2 | 12,5 | 1,1 | 0,6 | - | - | - | - | 0,2 |
| Цюрупинський | 85,6 | 11,7 | 0,5 | 0,2 | - | - | - | - | - |
| Чаплинський | 84,1 | 6,9 | 0,5 | 0,6 | - | - | - | - | 0,2 |
| Хмельницька обл. | 93,9 | 3,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | 1,6 |
| у т. ч. Хмельницький | 88,3 | 7,9 | 0,4 | - | - | - | - | - | 2,0 |
| Кам'янець-Подільський | 91,2 | 5,9 | 0,3 | - | - | - | - | - | 0,6 |
| Нетішин | 87,5 | 9,8 | 0,4 | - | - | - | - | - | 0,8 |
| Славута | 90,0 | 6,6 | 0,4 | - | - | - | - | - | 2,0 |
| Шепетівка | 90,7 | 5,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | 2,0 |
| Старокостянтинів | 91,1 | 6,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | 1,0 |
| Райони: Білогірський | 98,3 | 0,9 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,5 |
| Віньковецький | 96,5 | 3,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Волочиський | 95,7 | 1,5 | 0,1 | - | - | - | - | - | 2,4 |
| Городоцький | 91,4 | 1,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | 7,2 |
| Дережнянський | 97,4 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Дунаєвецький | 98,2 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Ізяславський | 95,7 | 2,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | 1,2 |
| Кам'янець-Подільський | 98,1 | 1,2 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Красилівський | 96,2 | 1,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 1,7 |
| Летичівський | 96,0 | 1,7 | 0,1 | - | - | - | - | - | 1,6 |
| Новоушинський | 96,1 | 3,4 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,1 |
| Полонський | 90,9 | 1,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | 6,6 |
| Славутський | 97,8 | 1,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,9 |
| Старокостянтинівський | 98,0 | 1,2 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Старосинявський | 98,5 | 0,9 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,4 |
| Теофіпольський | 98,4 | 0,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,3 |
| Хмельницький | 93,5 | 1,8 | 0,1 | - | - | - | - | - | 3,9 |
| Чемеровецький | 99,0 | 0,8 | - | - | - | - | - | - | - |
| Шепетів ський | 96,3 | 1,6 | 0,1 | - | - | - | - | - | 1,4 |
| Ярмолинецький | 97,8 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | 0,2 |
| Черкаська обл. | 93,1 | 5,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| у т. ч. Черкаси | 83,4 | 13,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Ватутіне | 91,9 | 7,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Канів | 89,2 | 9,6 | 0,5 | - | - | - | - | - | - |
| Золотоноша | 91,9 | 6,3 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Сміла | 89,6 | 8,7 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Умань | 92,8 | 6,2 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Городищенський | 97,2 | 2,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Драбівський | 97,7 | 1,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| Жашківський | 97,7 | 1,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Звенигородський | 97,0 | 2,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Золотоніський | 96,2 | 3,1 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Кам'янський | 96,2 | 3,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Канівський | 96,6 | 2,9 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Катеринопільський | 97,6 | 1,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Корсунь-Шевченківський | 96,1 | 2,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Лисянський | 98,0 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Маньківський | 97,7 | 1,8 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Монастирищенський | 98,3 | 1,4 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Смілянський | 96,6 | 2,9 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Тальнівський | 97,2 | 2,0 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Уманський | 97,1 | 2,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Христинівський | 96,6 | 2,4 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Черкаський | 83,4 | 13,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Чорнобаївський | 96,9 | 2,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Чигиринський | 95,1 | 3,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Шполянський | 97,2 | 2,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Чернівецька обл. | 75,0 | 4,1 | 0,2 | 7,3 | - | - | - | 12,5 | 0,4 |
| у т. ч. Чернівці | 79,9 | 11,3 | 0,4 | 1,6 | - | - | - | 4,5 | 0,6 |
| Новодністровськ | 87,1 | 10,2 | 0,5 | 0,9 | - | - | - | 0,3 | 0,2 |
| Райони: Вижницький | 98,2 | 1,1 | - | - | - | - | - | 0,3 | - |
| Герцаївський | 5,0 | 0,9 | - | 2,3 | - | - | - | 91,5 | - |
| Глибоцький | 46,8 | 1,2 | - | 6,1 | - | - | - | 45,3 | - |
| Заставнівський | 99,1 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | - |
| Кельменецький | 97,5 | 1,3 | - | 1,0 | - | - | - | - | - |
| Кіцманський | 98,5 | 0,9 | - | - | - | - | - | 0,2 | - |
| Новоселицький | 34,0 | 1,4 | - | 57,5 | - | - | - | 6,8 | - |
| Путильський | 99,3 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Сокирянський | 89,9 | 6,2 | - | 3,4 | - | - | - | - | - |
| Сторожинецький | 59,6 | 1,4 | - | - | - | - | - | 36,8 | 1,5 |
| Хотинський | 91,2 | 1,3 | - | 7,0 | - | - | - | - | - |
| Чернігівська обл. | 93,5 | 5,0 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| у т. ч.Чернігів | 86,3 | 10,6 | 1,2 | - | - | - | - | - | - |
| Ніжин | 90,2 | 7,1 | 0,4 | - | - | - | - | - | - |
| Прилуки | 92,3 | 6,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Райони: Бахмацький | 96,7 | 2,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Бобровицький | 97,6 | 1,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Борзнянський | 98,0 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Варвинський | 96,5 | 2,8 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Городнянський | 95,7 | 2,9 | 0,9 | - | - | - | - | - | - |
| Ічнянський | 97,3 | 2,2 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Козелецький | 96,2 | 3,0 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Коропський | 97,6 | 1,9 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Корюківський | 97,0 | 2,3 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Куликівський | 97,8 | 1,6 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Менський | 97,3 | 2,0 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Ніжинський | 98,3 | 1,3 | 0,1 | - | - | - | - | - | - |
| Новгород-Сіверський | 96,0 | 3,4 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Носівський | 97,6 | 1,7 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Прилуцький | 96,6 | 2,7 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Ріпкенський | 90,8 | 7,5 | 1,9 | - | - | - | - | - | - |
| Семенівський | 95,0 | 4,5 | 0,3 | - | - | - | - | - | - |
| Сосницький | 98,1 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Срібнянський | 98,0 | 1,5 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Талалаївський | 97,9 | 1,6 | 0,2 | - | - | - | - | - | - |
| Чернігівський | 95,8 | 3,2 | 0,6 | - | - | - | - | - | - |
| Щорський | 95,0 | 3,9 | 0,7 | - | - | - | - | - | - |
| м. Київ | 82,2 | 13,1 | 0,6 | 0,1 | - | - | - | - | 0,3 |
| м. Севастополь | 22,4 | 71,7 | 1,6 | 0,2 | 0,5 | - | - | - | - |
Українці
Українці є найчисельнішою національністю в Україні. Станом на 2001 рік їх налічувалося 37541,7 тис.,що на 0.3% більше ніж у 1989 році. Українці становлять 77.8% населення і переважають у всіх регіонах, за винятком Автономної Республіки Крим та Севастополя.
Найбільша частка українців серед населення характерна для західних та центральних областей (за винятком Закарпатської та Чернівецької областей) — 88 - 98%. У областях Придніпров'я та Слобожанщини частка українців становить 70 - 82%. Дуже нерівномірно розселене українське населення на території Закарпаття, Буковини, Донбасу та Одеської області.
У Закарпатській області українці (80.5%) переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком Берегівського району (18.8%) та міста Берегова (38.9%). Також українці є меншістю у прикордонних з Угорщиною частинах Ужгородського та Виноградівського районів.
| Населення | Кількість | |
|---|---|---|
| міського | 23.658.227 | 63.0% |
| сільського | 13.883.466 | 37.0% |
| Всього | 37.541.693 | 100.0% |
У Чернівецькій області українці становлять 75.0%. Вони переважають у всіх районах, за винятком Герцаївського (5.0%), Новоселицького (34.0%) та мають відносну більшість у Глибоцькому районі (46.8%).
У Донецькій та Луганській областях українці становлять 56 - 58% населення. Вони переважають у більшості районів і міст, за винятком - Донецька (46.7%), Єнакієва (45.3%), Макіївки (45.0%), Алчевська та деяких інших міст , а також південно-східних районів — Станично - Луганського, Краснодонського, Свердовського.
В Одеській області українці становлять 62.8%. Українське населення розміщене нерівномірно — від 90 - 95% у північних та північно-східних районах області до 7 - 30% у південних районах. Загалом, українці переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком м.Ізмаїл (38.0%), районів Арзицького (27.4%), Болградського (7.5%), Ренійського (17.7%) Тарутинському (24,5%). Відносна більшість українців у Ізмаїльському районі (28.9%), Кілійському (44.6%), Саратському (43.9%) районах.
У Автономній Республіці Крим українці становлять 24.3% і складають відносну більшість тільки у Первомайському (37.9%) та Красноперекопському районах (43.4%).
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 32158,5 | 35283,9 | 36489,0 | 37419,1 | 37541,7 |
| Частка, % | 76,8% | 74,9% | 73,6% | 72,7% | 77,8% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Українська | 85,2% | |
| Російська | 14,8% | |
| Інша | 0% | |
 |  |  | |||
| Все населення | Міське населення | Сільське населення |
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність,тис. | |
| 0-14 | 6.608.383 | 17.6% |
| 15-64 | 25.649.015 | 68.3% |
| >65 | 5.284.295 | 14.1% |
| Розселення українців в Україні, 2001 рік | |||
|---|---|---|---|
| Регіон | Чисельність (тис.) | % | |
| Тернопільська | 1113,5 | 97,8% | |
| Івано-франківська | 1371,2 | 97.5 % | |
| Волинська | 1025,0 | 96.9 % | |
| Рівненська | 1123,4 | 95,9 % | |
| Вінницька | 1674,1 | 94,9 % | |
| Львівська | 2471,0 | 94,8 % | |
| Хмельницька | 1339,3 | 93,9 % | |
| Чернігівська | 1155,4 | 93,5 % | |
| Черкаська | 1301,2 | 93,1 % | |
| Київська | 1684,8 | 92,5 % | |
| Полтавська | 1481,1 | 91,4 % | |
| Кіровоградська | 1014,6 | 90,1 % | |
| Житомирська | 1255,0 | 90,3 % | |
| Сумська | 1152,0 | 88,8 % | |
| м.Київ | 2110,8 | 82,2 % | |
| Херсонська | 961,6 | 82,0 % | |
| Миколаївська | 1034,5 | 81,9 % | |
| Закарпатська | 1010,1 | 80,5 % | |
| Дніпропетровська | 2825,8 | 79,3 % | |
| Чернівецька | 689,1 | 75,0 % | |
| Запорізька | 1364,1 | 70,8 % | |
| Харківська | 2048,7 | 70,7 % | |
| Одеська | 1542,3 | 62,8 % | |
| Луганська | 1472,4 | 58,0 % | |
| Донецька | 2744,1 | 56,9 % | |
| АР Крим | 492,2 | 24,3 % | |
| м.Севастополь | 84,4 | 22,4 % | |
| Всього | 37541,7 | 77,8 % | |
Росіяни
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність,тис. | |
| 0-14 | 994.012 | 11.9% |
| 15-64 | 6.028.800 | 72.3% |
| >65 | 1.311.329 | 15.7% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 7090,8 | 9126,3 | 10471,6 | 11355,6 | 8334,1 |
| Частка, % | 16,9% | 19,4% | 21,1% | 22,1% | 17,3% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Російська | 95,9% | |
| Українська | 3,9% | |
| Інша | 0,2% | |
Білоруси
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність,тис. | |
| 0-14 | 13.467 | 4,8% |
| 15-64 | 197.073 | 71,5% |
| >65 | 65.223 | 23,7% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 290,9 | 385,8 | 406,1 | 440,0 | 275,8 |
| Частка, % | 0,7% | 0,8% | 0,8% | 0,9% | 0,6% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Російська | 62,5% | |
| Білоруська | 19,8% | |
| Українська | 17,5% | |
| Інша | 0,2% | |
Молдовани
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність,тис. | |
| 0-14 | 41.059 | 15,9% |
| 15-64 | 184.055 | 71,2% |
| >65 | 33.505 | 12,9% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 241,7 | 265,9 | 293,6 | 324,5 | 258,6 |
| Частка, % | 0,6% | 0,6% | 0,6% | 0,6% | 0,5% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Молдовська | 70,0% | |
| Російська | 17,6% | |
| Українська | 10,7% | |
| Інша | 1,7% | |
Кримські татари
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 57.682 | 23,2% |
| 15-64 | 164.877 | 66,4% |
| >65 | 25.634 | 10,4% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 0,2 | 3,6 | 6,6 | 46,8 | 248,2 |
| Частка, % | 0% | 0% | 0% | 0,1% | 0,5% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Кримськотатарська | 92,0% | |
| Російська | 6,1% | |
| Українська | 0,1% | |
| Інша | 1,8% | |
Болгари
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 30.145 | 14,7% |
| 15-64 | 142.497 | 69,7% |
| >65 | 31.932 | 15,6% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 219,4 | 234,4 | 238,2 | 233,8 | 204,6 |
| Частка, % | 0,52% | 0,50% | 0,48% | 0,45% | 0,42% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Болгарська | 64,2% | |
| Російська | 30,3% | |
| Українська | 5,0% | |
| Інша | 0,5% | |
Угорці
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 29.582 | 18,9% |
| 15-64 | 107.202 | 68,5% |
| >65 | 19.782 | 12,6% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 149,2 | 157,7 | 164,4 | 163,1 | 156,6 |
| Частка, % | 0,36% | 0,33% | 0,33% | 0,32% | 0,32% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Угорська | 95,4% | |
| Українська | 3,4% | |
| Російська | 1,0% | |
| Інша | 0,2% | |
Румуни
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 34.430 | 22.8% |
| 15-64 | 98.060 | 65.0% |
| >65 | 18.499 | 12.2% |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 100,9 | 112,1 | 121,8 | 134,8 | 151,0 |
| Частка, % | 0,24% | 0,24% | 0,25% | 0,26% | 0,31% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Румунська | 91,7% | |
| Українська | 6,2% | |
| Російська | 1,5% | |
| Інша | 0,6% | |
Поляки
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 363,3 | 295,1 | 258,3 | 219,2 | 144,1 |
| Частка, % | 0,87% | 0,63% | 0,52% | 0,43% | 0,30% |
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 11.019 | 7.6% |
| 15-64 | 93.200 | 64.7% |
| >65 | 39.911 | 27.7% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Українська | 71,0% | |
| Російська | 15,6% | |
| Польська | 12,9% | |
| Інша | 0,5% | |
Євреї
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 840,3 | 776,0 | 632,6 | 486,3 | 103,6 |
| Частка, % | 2,01% | 1,65% | 1,28% | 0,95% | 0,21% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Російська | 83,0% | |
| Українська | 13,4% | |
| Ідиш | 3,1% | |
| Інша | 0,5% | |
Вірмени
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 28,0 | 33,4 | 38,6 | 54,2 | 99,9 |
| Частка, % | 0,07% | 0,07% | 0,07% | 0,11% | 0,21% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Вірменська | 50,4% | |
| Російська | 43,2% | |
| Українська | 5,8% | |
| Інша | 0,6% | |
Греки
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 104,4 | 106,9 | 104,1 | 98,6 | 91,5 |
| Частка, % | 0,25% | 0,23% | 0,21% | 0,19% | 0,19% |
| Рідна мова за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Російська | 88,5% | |
| Грецька | 6,4% | |
| Українська | 4,8% | |
| Інша | 0,6% | |
| Національний склад областей УРСР (перепис 1989 року) | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Білоруси | Євреї | Поляки | Молдовани / румуни | Болгари | Греки | Угорці | |
| Кримська область | 2065,829 | 26,7% | 65,6% | 2,1% | 0,7% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,1% | |
| Вінницька область | 1932,629 | 91,5% | 5,9% | 0,3% | 1,4% | 0,4% | 0,2% | |||
| Волинська область | 1061,181 | 94,6% | 4,4% | 0,5% | 0,1% | |||||
| Дніпропетровська область | 3881,224 | 71,6% | 24,2% | 1,3% | 1,3% | 0,2% | 0,1% | |||
| Донецька область | 5332,395 | 50,7% | 43,6% | 1,5% | 0,5% | 0,1% | 0,3% | 1,6% | ||
| Житомирська область | 1545,433 | 84,9% | 7,9% | 0,5% | 1,4% | 4,5% | 0,1% | |||
| Закарпатська область | 1252,288 | 78,4% | 4,0% | 2,4% | 12,5% | |||||
| Запорізька область | 2081,778 | 63,1% | 32,0% | 0,9% | 0,7% | 0,1% | 0,2% | 1,7% | 0,1% | |
| Івано-Франківська область | 1423,489 | 95,0% | 4,0% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | |||
| Київська область | 1939,973 | 89,3% | 8,7% | 0,6% | 0,4% | 0,3% | 0,1% | |||
| Кіровоградська область | 1239,439 | 85,3% | 11,7% | 0,8% | 0,4% | 0,9% | 0,2% | |||
| Луганська область | 2862,734 | 51,9% | 44,8% | 1,2% | 0,3% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | ||
| Львівська область | 2747,703 | 90,4% | 7,2% | 0,5% | 0,4% | 1,0% | ||||
| Миколаївська область | 1330,634 | 75,6% | 19,4% | 1,1% | 0,9% | 0,2% | 1,3% | 0,5% | ||
| Одеська область | 2642,601 | 54,6% | 27,4% | 0,8% | 2,6% | 0,2% | 5,5% | 6,3% | 0,1% | |
| Полтавська область | 1753,030 | 87,9% | 10,2% | 0,5% | 0,4% | 0,2% | ||||
| Рівненська область | 1169,687 | 93,3% | 4,6% | 1,4% | 0,1% | 0,3% | ||||
| Сумська область | 1432,652 | 85,5% | 13,3% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | ||||
| Тернопільська область | 1168,871 | 96,8% | 2,3% | 0,1% | 0,6% | |||||
| Харківська область | 3195,046 | 62,8% | 33,2% | 0,7% | 1,5% | 0,1% | ||||
| Херсонська область | 1239,969 | 75,7% | 20,2% | 1,0% | 0,6% | 0,2% | 0,4% | 0,1% | ||
| Хмельницька область | 1527,114 | 90,4% | 5,8% | 0,3% | 0,7% | 2,4% | ||||
| Черкаська область | 1531,527 | 90,5% | 8,0% | 0,4% | 0,4% | 0,1% | ||||
| Чернівецька область | 938,029 | 70,8% | 6,7% | 0,3% | 1,8% | 0,5% | 19,7% | |||
| Чернігівська область | 1415,907 | 91,5% | 6,8% | 0,8% | 0,4% | |||||
| Київ | 2602,754 | 72,5% | 20,9% | 1,0% | 3,9% | 0,4% | 0,1% | |||
| Севастополь | 392,826 | 20,7% | 74,4% | 1,9% | 0,7% | 0,3% | ||||
| Українська РСР | 51706,742 | 72,7% | 22,1% | 0,9% | 0,9% | 0,4% | 0,9% | 0,5% | 0,2% | 0,4% |
| Національний склад областей УРСР (перепис 1959 року) | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Євреї | Білоруси | Поляки | Молдовани / румуни | Болгари | Греки | Угорці | |
| Кримська область | 1201,517 | 22,3% | 71,4% | 2,2% | 1,8% | |||||
| Вінницька область | 2142,045 | 91,8% | 4,4% | 2,3% | 1,0% | |||||
| Волинська область | 890,456 | 94,6% | 4,2% | |||||||
| Дніпропетровська область | 2704,783 | 77,8% | 17,2% | 2,7% | 1,3% | 0,2% | ||||
| Донецька область | 4262,048 | 55,6% | 37,6% | 1,0% | 1,5% | 0,3% | 2,2% | |||
| Житомирська область | 1603,604 | 84,5% | 5,4% | 2,6% | 0,4% | 6,4% | ||||
| Закарпатська область | 920,173 | 74,6% | 3,2% | 1,3% | 2,0% | 15,9% | ||||
| Запорізька область | 1463,849 | 68,3% | 25,9% | 1,4% | 0,7% | 2,5% | ||||
| Івано-Франківська область | 1094,639 | 94,8% | 3,5% | 1,0% | ||||||
| Київська область | 1719,100 | 93,2% | 4,8% | 0,9% | 0,4% | |||||
| Кіровоградська область | 1217,929 | 88,7% | 8,4% | 0,8% | 0,8% | 0,6% | ||||
| Луганська область | 2452,172 | 57,8% | 38,7% | 0,6% | 1,1% | |||||
| Львівська область | 2107,858 | 86,3% | 8,6% | 1,4% | 0,4% | 2,8% | ||||
| Миколаївська область | 1013,839 | 81,2% | 13,7% | 2,0% | 1,2% | 0,6% | ||||
| Одеська область | 2026,609 | 55,5% | 21,7% | 6,0% | 0,5% | 6,2% | 7,6% | |||
| Полтавська область | 1631,706 | 93,4% | 5,1% | 0,8% | ||||||
| Рівненська область | 926,225 | 93,4% | 4,2% | 1,2% | 0,5% | |||||
| Сумська область | 1513,718 | 87,9% | 11,1% | 0,4% | ||||||
| Тернопільська область | 1085,586 | 94,9% | 2,5% | 2,2% | ||||||
| Харківська область | 2520,129 | 68,8% | 26,4% | 3,3% | 0,5% | |||||
| Херсонська область | 824,167 | 81,1% | 15,6% | 1,3% | 0,8% | |||||
| Хмельницька область | 1611,412 | 90,2% | 3,8% | 1,2% | 4,4% | |||||
| Черкаська область | 1503,254 | 94,0% | 4,5% | 0,9% | ||||||
| Чернівецька область | 774,121 | 66,9% | 6,6% | 5,4% | 0,8% | 19,6% | ||||
| Чернігівська область | 1553,773 | 94,5% | 3,9% | 0,8% | 0,4% | |||||
| Київ | 1104,334 | 60,1% | 23,0% | 13,9% | 1,2% | 0,8% | ||||
| Українська РСР | 41869,046 | 76,8% | 16,9% | 2,0% | 0,7% | 0,9% | 0,8% | 0,5% | 0,3% | 0,4% |
| Національний склад міст УРСР (перепис 1959 року) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Євреї | Поляки | Білоруси | Румуни / молдовани | Інші | |
| Дніпро | 661,547 | 61,5% | 27,9% | 7,6% | 0,3% | 1,7% | 0,1% | 0,9% |
| Кам'янське | 194,188 | 72,0% | 22,7% | 1,7% | 0,6% | 1,9% | 0,1% | 1,0% |
| Кривий Ріг | 387,579 | 74,0% | 20,5% | 2,7% | 1,5% | 1,3% | ||
| Марганець | 34,422 | 76,0% | 21,4% | 0,3% | 0,3% | 1,1% | 0,9% | |
| Жовті Води | 32,406 | 75,3% | 23,1% | 0,3% | 0,9% | 0,4% | ||
| Нікополь | 82,992 | 66,1% | 28,4% | 2,8% | 0,2% | 1,1% | 1,4% | |
| Новомосковськ | 44,243 | 84,2% | 13,6% | 0,7% | 0,2% | 0,7% | 0,6% | |
| Павлоград | 45,827 | 77,7% | 19,2% | 1,7% | 0,2% | 0,6% | 0,6% | |
| Донецьк | 704,821 | 40,7% | 50,6% | 3,1% | 0,2% | 2,0% | 0,3% | 3,1% (греки 1,2%) |
| Горлівка | 292,616 | 47,2% | 46,7% | 0,8% | 0,3% | 2,4% | 0,8% | 1,8% |
| Маріуполь | 283,570 | 45,9% | 42,3% | 1,1% | 0,3% | 1,1% | 0,3% | 9,0% (греки 7,5%) |
| Краматорськ | 115,385 | 68,7% | 28,6% | 0,8% | 0,1% | 0,9% | 0,1% | 0,8% |
| Єнакієво | 92,306 | 38,2% | 56,1% | 1,5% | 0,3% | 1,8% | 0,2% | 1,9% |
| Бахмут | 60,626 | 64,4% | 30,8% | 3,0% | 0,2% | 1,0% | 0,2% | 0,4% |
| Дебальцеве | 33,847 | 61,2% | 35,2% | 0,6% | 0,9% | 0,3% | 1,8% | |
| Дружківка | 43,124 | 65,4% | 32,2% | 0,4% | 0,2% | 0,6% | 0,2% | 1,0% |
| Костянтинівка | 88,723 | 55,4% | 40,7% | 1,4% | 0,3% | 0,9% | 0,2% | 1,1% |
| Слов'янськ | 82,784 | 72,8% | 24,0% | 1,0% | 0,2% | 0,7% | 0,1% | 1,2% |
| Торез | 91,549 | 51,7% | 44,8% | 0,3% | 0,2% | 2,2% | 0,3% | 0,5% |
| Запоріжжя | 434,638 | 60,5% | 32,9% | 3,6% | 0,2% | 1,0% | 0,1% | 1,7% |
| Бердянськ | 65,249 | 42,5% | 49,5% | 0,9% | 0,1% | 0,8% | 0,1% | 6,1% (болгари 4,9%) |
| Мелітополь | 94,670 | 49,4% | 42,6% | 2,6% | 0,2% | 0,8% | 4,4% (болгари 2,2%) | |
| Токмак | 28,575 | 80,8% | 16,1% | 1,4% | 0,3% | 1,4% | ||
| Луганськ | 274,520 | 48,3% | 47,1% | 1,6% | 0,2% | 1,1% | 0,2% | 1,5% |
| Алчевськ | 97,561 | 47,1% | 47,1% | 1,3% | 0,3% | 1,6% | 0,2% | 2,4% |
| Перевальськ | 32,385 | 43,9% | 47,1% | 0,3% | 0,3% | 1,8% | 0,3% | 6,3% |
| Полтава | 143,097 | 79,7% | 15,6% | 3,4% | 0,1% | 0,7% | 0,5% | |
| Кременчук | 86,569 | 74,7% | 17,1% | 6,4% | 0,7% | 0,1% | 1,0% | |
| Лубни | 29,442 | 81,0% | 16,0% | 1,7% | 0,7% | 0,6% | ||
| Миргород | 24,646 | 80,9% | 15,5% | 1,2% | 0,8% | 1,6% | ||
| Суми | 98,015 | 80,3% | 16,8% | 1,3% | 0,1% | 0,7% | 0,8% | |
| Харків | 934,136 | 50,6% | 37,7% | 9,1% | 0,3% | 0,7% | 0,1% | 1,5% |
| Вінниця | 121,854 | 60,2% | 22,1% | 13,6% | 2,0% | 0,8% | 0,1% | 1,2% |
| Рівне | 59,598 | 66,7% | 26,0% | 2,3% | 1,8% | 1,6% | 1,6% | |
| Луцьк | 55,663 | 76,0% | 19,0% | 1,4% | 1,0% | 1,6% | 1,0% | |
| Житомир | 105,583 | 56,4% | 18,9% | 13,9% | 8,7% | 0,9% | 1,2% | |
| Бердичів | 53,206 | 56,2% | 18,6% | 11,8% | 11,7% | 0,8% | 0,9% | |
| Коростень | 38,041 | 62,6% | 15,3% | 17,9% | 2,1% | 1,6% | 0,5% | |
| Новоград-Волинський | 27,580 | 55,4% | 23,2% | 12,0% | 7,2% | 0,7% | 1,5% | |
| Івано-Франківськ | 66,456 | 66,0% | 25,4% | 3,2% | 3,0% | 0,9% | 1,5% | |
| Коломия | 31,303 | 72,2% | 18,8% | 3,2% | 4,2% | 0,6% | 0,3% | 0,7% |
| Ужгород | 47,396 | 50,2% | 17,3% | 3,8% | 0,4% | 0,6% | 27,7% (угорці 12,2%, словаки 12,0%) | |
| Мукачеве | 46,423 | 56,9% | 15,9% | 5,8% | 0,2% | 0,4% | 20,8% (угорці 14,9%) | |
| Берегове | 25,730 | 26,5% | 7,8% | 3,9% | 0,4% | 0,4% | 61,0% (угорці 55,6%) | |
| Виноградів | 15,910 | 64,5% | 6,0% | 1,2% | 0,4% | 27,9% (угорці 23,4%) | ||
| Рахів | 10,849 | 63,9% | 3,8% | 2,2% | 8,9% | 21,2% (угорці 19,8%) | ||
| Чоп | 4,985 | 20,0% | 16,0% | 64,0% (угорці 56,0%) | ||||
| Київ | 1104,334 | 60,1% | 23,0% | 13,9% | 0,8% | 1,2% | 0,1% | 0,9% |
| Біла Церква | 70,633 | 71,0% | 18,6% | 7,8% | 0,1% | 1,0% | 0,1% | 1,4% |
| Фастів | 30,240 | 79,5% | 15,9% | 2,6% | 1,0% | 0,7% | 0,3% | |
| Кропивницький | 128,207 | 75,0% | 18,6% | 4,4% | 0,2% | 0,8% | 0,4% | 0,6% |
| Львів | 410,678 | 59,4% | 28,1% | 6,1% | 3,9% | 1,2% | 0,1% | 1,2% |
| Дрогобич | 42,145 | 70,1% | 22,6% | 2,4% | 2,9% | 1,0% | 0,2% | 0,8% |
| Стрий | 36,180 | 67,7% | 25,4% | 1,7% | 2,2% | 1,1% | 0,3% | 1,6% |
| Тернопіль | 52,245 | 77,2% | 16,9% | 1,5% | 2,9% | 1,0% | 0,5% | |
| Кременець | 16,438 | 87,2% | 8,5% | 0,6% | 2,4% | 0,6% | 0,7% | |
| Хмельницький | 62,473 | 57,6% | 19,4% | 10,4% | 11,2% | 0,8% | 0,6% | |
| Кам'янець-Подільський | 40,299 | 72,7% | 17,6% | 5,7% | 2,5% | 0,7% | 0,8% | |
| Шепетівка | 31,898 | 69,3% | 16,0% | 6,3% | 6,6% | 0,9% | 0,9% | |
| Черкаси | 84,822 | 71,0% | 21,2% | 5,5% | 0,2% | 1,1% | 1,0% | |
| Сміла | 44,534 | 79,1% | 15,7% | 3,6% | 0,2% | 0,9% | 0,5% | |
| Умань | 44,546 | 75,1% | 17,3% | 5,4% | 0,7% | 0,7% | 0,8% | |
| Ніжин | 46,211 | 82,0% | 13,6% | 2,6% | 0,2% | 0,6% | 0,2% | 0,8% |
| Прилуки | 43,719 | 80,3% | 13,7% | 4,6% | 0,7% | 0,7% | ||
| Чернівці | 141,940 | 41,8% | 22,2% | 25,7% | 1,6% | 0,8% | 1,8% | 6,1% |
| Сімферополь | 187,623 | 19,1% | 70,8% | 5,9% | 0,5% | 1,4% | 0,2% | 2,1% |
| Севастополь | 148,033 | 17,2% | 76,7% | 2,0% | 0,3% | 1,3% | 0,4% | 2,1% |
| Євпаторія | 56,992 | 17,7% | 72,3% | 4,4% | 0,2% | 1,8% | 0,2% | 3,4% |
| Керч | 98,769 | 14,4% | 80,9% | 1,7% | 0,2% | 1,5% | 0,3% | 1,0% |
| Ялта | 43,994 | 20,3% | 67,9% | 1,8% | 0,5% | 1,9% | 0,3% | 7,3% |
| Миколаїв | 226,207 | 59,7% | 30,3% | 6,8% | 0,4% | 1,0% | 0,3% | 1,5% |
| Первомайськ | 44,330 | 77,2% | 15,8% | 4,7% | 0,2% | 0,7% | 0,2% | 1,2% |
| Вознесенськ | 31,043 | 78,1% | 16,5% | 2,6% | 1,3% | 0,6% | 0,3% | 0,6% |
| Одеса | 667,182 | 41,5% | 37,1% | 16,2% | 0,9% | 0,8% | 0,7% | 2,8% |
| Ананьїв | 7,978 | 72,5% | 17,5% | 6,3% | 2,5% | 1,2% | ||
| Подільськ | 27,383 | 67,9% | 20,1% | 3,3% | 0,4% | 0,7% | 4,7% | 2,9% |
Перепис населення 1939 р.
| Національний склад областей УРСР (перепис 1939 року) | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Євреї | Поляки | Німці | Білоруси | Молдовани | Болгари | Греки | |
| Вінницька область | 2344,736 | 86,1% | 4,5% | 6,0% | 2,4% | 0,1% | 0,2% | |||
| Ворошиловградська область | 1841,585 | 63,3% | 32,5% | 1,1% | 0,4% | 1,0% | 0,5% | 0,1% | 0,1% | |
| Дніпропетровська область | 2273,427 | 79,7% | 11,4% | 5,7% | 0,4% | 1,2% | 1,1% | |||
| Житомирська область | 1690,489 | 77,8% | 5,1% | 7,4% | 6,2% | 2,2% | 0,3% | |||
| Запорізька область | 1597,968 | 66,2% | 21,2% | 2,7% | 0,4% | 5,6% | 0,4% | 0,1% | 2,4% | 0,1% |
| Кам'янець-Подільська область | 1739,083 | 82,9% | 3,6% | 7,0% | 5,5% | 0,1% | 0,2% | |||
| Київська обл. (з м.Київ) | 3560,709 | 82,3% | 7,0% | 8,4% | 0,9% | 0,2% | 0,5% | |||
| в т.ч. Київ | 846,724 | 53,2% | 16,5% | 26,5% | 1,4% | 0,3% | 1,1% | |||
| Кіровоградська область | 1176,457 | 87,4% | 7,6% | 2,2% | 0,2% | 0,2% | 0,8% | 1,1% | ||
| Миколаївська область | 1107,898 | 71,8% | 14,5% | 5,5% | 0,5% | 3,8% | 1,4% | 0,4% | 0,5% | |
| Одеська обл. (без Буджаку) | 1642,779 | 58,7% | 16,2% | 14,2% | 0,7% | 5,6% | 0,4% | 1,6% | 1,5% | 0,2% |
| Полтавська область | 2229,813 | 91,6% | 5,0% | 2,1% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | |||
| Сталінська область | 3099,810 | 59,4% | 31,3% | 2,1% | 0,3% | 1,5% | 1,0% | 0,2% | 0,1% | 3,1% |
| Сумська область | 1707,233 | 87,3% | 11,0% | 1,0% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | |||
| Харківська область | 2552,696 | 71,3% | 21,5% | 5,4% | 0,4% | 0,3% | 0,3% | |||
| Чернігівська область | 1782,379 | 92,1% | 4,5% | 1,8% | 0,1% | 0,3% | 0,4% | |||
| Молдавська АРСР | 599,156 | 50,7% | 10,2% | 6,2% | 0,6% | 2,0% | 0,2% | 28,5% | 1,2% | |
| Українська РСР | 30946,218 | 76,5% | 13,5% | 5,0% | 1,2% | 1,3% | 0,5% | 0,7% | 0,3% | 0,3% |
Перепис населення 1926 р.
 |  |  |  | ||||
| українці | росіяни | євреї | німці |
 |  |  |  | ||||
| поляки | молдовани | греки | болгари |
 |  |  | |||||
| росіяни | поляки | німці |
 |  | ||||||
| найбільша національність | друга національність |
| Національний склад округів УРСР (перепис 1926 року) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Євреї | Поляки | Німці | Молдовани | Болгари | Греки | |
| Волинська округа | 690,119 | 66,8% | 2,9% | 9,5% | 12,6% | 7,3% | |||
| Глухівська округа | 551,828 | 74,5% | 23,6% | 1,6% | 0,1% | ||||
| Конотопська округа | 660,073 | 94,5% | 2,1% | 2,1% | 0,1% | 0,9% | |||
| Коростенська округа | 520,867 | 77,1% | 1,6% | 7,8% | 7,8% | 5,0% | |||
| Чернігівська округа | 534,168 | 92,7% | 3,4% | 3,3% | 0,1% | ||||
| Білоцерківська округа | 860,980 | 93,1% | 0,7% | 5,1% | 0,9% | ||||
| Бердичівська округа | 732,080 | 81,8% | 1,4% | 9,5% | 6,6% | 0,1% | |||
| Вінницька округа | 775,170 | 84,1% | 2,9% | 10,0% | 2,5% | 0,1% | |||
| Кам'янецька округа | 540,678 | 84,0% | 1,6% | 8,5% | 5,6% | 0,1% | |||
| Київська округа | 1592,912 | 78,0% | 8,7% | 10,2% | 1,6% | 0,4% | |||
| Могилівська округа | 521,723 | 88,6% | 1,1% | 7,6% | 2,5% | ||||
| Проскурівська округа | 572,481 | 80,3% | 1,0% | 8,1% | 10,2% | ||||
| Тульчинська округа | 706,190 | 89,7% | 1,6% | 6,8% | 1,6% | 0,1% | |||
| Уманська округа | 892,665 | 92,0% | 0,6% | 6,4% | 0,7% | ||||
| Шевченківська округа | 1137,783 | 94,8% | 0,8% | 3,9% | 0,1% | ||||
| Шепетівська округа | 659,435 | 81,3% | 1,1% | 7,3% | 9,1% | 0,6% | |||
| Ізюмська округа | 378,030 | 83,8% | 15,0% | 0,1% | 0,1% | 0,7% | |||
| Кременчуцька округа | 791,555 | 91,5% | 3,0% | 4,8% | 0,1% | 0,3% | |||
| Куп'янська округа | 425,935 | 83,7% | 15,8% | 0,1% | 0,1% | ||||
| Лубенська округа | 568,585 | 96,9% | 0,9% | 1,8% | 0,1% | ||||
| Ніжинська округа | 471,758 | 96,9% | 1,1% | 1,7% | 0,1% | ||||
| Полтавська округа | 1089,063 | 93,7% | 3,5% | 2,1% | 0,1% | 0,2% | |||
| Прилуцька округа | 509,812 | 95,7% | 0,9% | 3,0% | 0,1% | ||||
| Роменська округа | 536,133 | 95,9% | 1,0% | 2,5% | 0,1% | 0,1% | |||
| Сумська округа | 690,661 | 93,7% | 5,5% | 0,5% | 0,1% | ||||
| Харківська округа | 1601,422 | 70,5% | 22,6% | 5,3% | 0,4% | 0,2% | |||
| Зинов'євська округа | 769,999 | 82,8% | 8,9% | 4,3% | 0,2% | 0,3% | 3,0% | ||
| Маріупольська округа | 414,658 | 54,9% | 18,5% | 3,3% | 0,2% | 6,3% | 0,3% | 0,3% | 15,5% |
| Мелітопольська округа | 735,449 | 57,8% | 25,1% | 2,1% | 0,7% | 6,0% | 0,2% | 6,8% | 0,1% |
| Миколаївська округа | 496,920 | 61,2% | 17,7% | 7,4% | 0,6% | 6,2% | 2,8% | 1,1% | |
| Одеська округа | 860,760 | 41,4% | 23,3% | 19,8% | 1,3% | 8,3% | 1,9% | 2,3% | 0,4% |
| Первомайська округа | 665,538 | 86,9% | 2,6% | 6,2% | 0,4% | 0,2% | 2,2% | 1,1% | |
| Старобільська округа | 480,301 | 89,3% | 10,2% | 0,3% | |||||
| Херсонська округа | 565,506 | 77,6% | 11,4% | 6,3% | 0,8% | 3,0% | 0,1% | ||
| Молдавська АРСР | 572,114 | 48,5% | 8,5% | 8,5% | 0,8% | 1,9% | 30,1% | 1,1% | |
| Дніпропетровська округа | 1291,858 | 81,9% | 9,6% | 5,6% | 0,6% | 1,0% | 0,1% | ||
| Запорізька округа | 532,859 | 80,6% | 11,1% | 3,5% | 0,2% | 4,1% | |||
| Криворізька округа | 564,736 | 87,9% | 5,4% | 3,8% | 0,2% | 1,8% | |||
| Луганська округа | 613,718 | 51,7% | 42,8% | 1,7% | 0,3% | 1,2% | 0,2% | ||
| Артемівська округа | 765,155 | 72,6% | 19,9% | 2,3% | 0,5% | 2,0% | 0,8% | 0,1% | |
| Сталінська округа | 653,303 | 53,3% | 34,3% | 2,0% | 0,5% | 2,2% | 0,1% | 5,1% | |
| Українська РСР | 28994,980 | 80,1% | 9,2% | 5,4% | 1,6% | 1,4% | 0,9% | 0,3% | 0,4% |
| Національний склад міст УРСР (перепис 1926 року) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Росіяни | Євреї | Поляки | Німці | Інші | ||
| Житомир | 76,597 | 37,2% | 13,7% | 39,2% | 7,4% | 0,9% | 1,6% | |
| Бердичів | 55,556 | 26,4% | 8,1% | 55,5% | 8,5% | 0,5% | 1,0% | |
| Вінниця | 57,848 | 41,4% | 13,8% | 37,7% | 4,3% | 0,5% | 2,3% | |
| Київ | 512,088 | 42,3% | 24,5% | 27,4% | 1,1% | 0,7% | 4,0% | |
| Кременчук | 58,717 | 40,6% | 8,4% | 49,3% | 0,6% | 0,2% | 0,9% | |
| Полтава | 91,763 | 68,5% | 8,9% | 20,1% | 0,8% | 0,4% | 1,3% | |
| Харків | 415,400 | 38,6% | 37,2% | 19,5% | 1,3% | 0,5% | 2,9% | |
| Кропивницький | 66,384 | 44,6% | 25,0% | 27,7% | 1,1% | 0,5% | 1,1% | |
| Миколаїв | 104,724 | 29,9% | 44,6% | 20,8% | 1,7% | 1,1% | 1,9% | |
| Одеса | 417,690 | 17,6% | 39,0% | 36,7% | 2,4% | 1,3% | 3,0% | |
| Херсон | 58,691 | 36,0% | 36,0% | 25,3% | 0,9% | 0,4% | 1,4% | |
| Дніпро | 232,336 | 36,0% | 31,6% | 26,7% | 1,8% | 0,7% | 3,2% | |
| Запоріжжя | 55,533 | 47,5% | 26,1% | 20,4% | 0,9% | 3,0% | 2,1% | |
| Луганськ | 71,553 | 43,5% | 43,7% | 10,0% | 0,6% | 0,5% | 1,1% | |
| Донецьк | 105,242 | 26,2% | 56,6% | 10,8% | 1,3% | 0,4% | 4,8% | |
 |  |  |  | ||||
| українці | євреї | росіяни | поляки |
 |  |  |  | ||||
| німці | молдовани | білоруси | чехи |
| Мовний склад південно-західних губерній РІ (перепис 1897 року) | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українська | Російська | Єврейська | Польська | Німецька | Молдовська | Болгарська | Грецька | Татарська | |
| Волинська губернія | 2989,482 | 70,1% | 3,5% | 13,2% | 6,2% | 5,7% | 0,1% | |||
| Подільська губернія | 3018,299 | 80,9% | 3,3% | 12,2% | 2,3% | 0,1% | 0,9% | |||
| Київська губернія | 3559,229 | 79,2% | 5,9% | 12,1% | 1,9% | 0,4% | ||||
| Чернігівська губернія (півд.част.) | 1662,541 | 91,7% | 3,1% | 4,5% | 0,2% | 0,3% | ||||
| Полтавська губернія | 2778,151 | 93,0% | 2,6% | 4,0% | 0,1% | 0,2% | ||||
| Харківська губернія | 2492,316 | 80,6% | 17,7% | 0,5% | 0,2% | 0,4% | ||||
| Катеринославська губернія | 2113,674 | 68,9% | 17,3% | 4,7% | 0,6% | 3,8% | 0,4% | 2,3% | 0,8% | |
| Херсонська губернія | 2733,612 | 53,5% | 21,1% | 11,8% | 1,1% | 4,5% | 5,4% | 0,9% | 0,3% | 0,1% |
| Таврійська губернія | 1447,790 | 42,2% | 27,9% | 3,8% | 0,7% | 5,4% | 0,2% | 2,9% | 1,3% | 13,6% |
Див. також
Примітки
- Чорний С. «Національний склад населення України», Київ, «Картографія», 2001. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 1 серпня 2014.
- Національності за рідними мовами
- М. С. Дністрянський ЕТНОГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ ст. 67 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- Державний комітет статистики України - Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року - статистичний збірник
- Всеукраїнський перепис населення 2001 р. - Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- М. С. Дністрянський ЕТНОГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ ст. 204-228 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- Національний склад населення регіонів України у 2001 та 1989 р.
- Переписи 1959 та 1989 років. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 16 лютого 2013.
- Кабузан В.М. Украинцы в мире динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века - 1989 год[недоступне посилання з квітня 2019] Ин-т рос. истории РАН. М. Наука, 2006. 658 с.
- Всесоюзний перепис населення 1939 р. Розподіл міського та сільського населення областей союзних республік за національністю за статтю
- Всесоюзний перепис населення 1926 року - Національний склад населення за регіонами республік СРСР
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям
Посилання
- Всеукраїнський перепис населення. Національний склад населення, громадянство
- Національний склад міст за переписом 2001 року
Література
- Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період / М. Гон. — Рівне : Волинські обереги, 2006. — 432 с.
- Російськомовна спільнота в Україні: соціально-психологічний аналіз : монографія / за ред. В. О. Васютинського ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. — К. : Ін-т соц. та політ. психології ; Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. — 335 с. : іл., табл. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini za perepisom 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya USRR za perepisom 1939 roku Nacionalnij sklad naselennya USRR za perepisom 1926 roku Movnij sklad naselennya Ukrayini ta etnichnih teritorij za perepisom 1897 roku Zmist 1 Istoriya formuvannya nacionalnogo skladu naselennya 2 Perepis naselennya 2001 roku 2 1 Ukrayinci 2 2 Rosiyani 2 3 Bilorusi 2 4 Moldovani 2 5 Krimski tatari 2 6 Bolgari 2 7 Ugorci 2 8 Rumuni 2 9 Polyaki 2 10 Yevreyi 2 11 Virmeni 2 12 Greki 3 Perepis naselennya 1989 r 4 Perepis naselennya 1959 r 5 Perepis naselennya 1939 r 6 Perepis naselennya 1926 r 7 Perepis naselennya 1897 r 8 Div takozh 9 Primitki 10 Posilannya 11 LiteraturaIstoriya formuvannya nacionalnogo skladu naselennyared Harakternoyu osoblivistyu etnichnoyi istoriyi Ukrayini ye formuvannya bagatoetnichnogo skladu yiyi naselennya Vono na vsih etapah istorichnogo rozvitku vbiralo inshoetnichni substrati odnak mehanizm cogo procesu u rizni chasovi periodi buv riznim Mozhna vidiliti tri osnovnih etapi formuvannya nacionalnogo skladu Pershij iz nih sho stosuyetsya periodu isnuvannya arheologichnih kultur vidtvoryuye proces etnokulturnoyi vzayemodiyi neridko ob yednuyuchi polyarni kulturi skazhimo zemlerobsku skotarsku kulturu osilih i kulturu kochovih plemen Drugij etap pov yazanij z Velikim pereselennyam narodiv IV IX st guniv gotiv avariv asparuhovih bolgar na Balkani i Zakarpattya ugriv madyariv u Dunajsku nizovinu norvezkih vikingiv rusiv u Serednyu Naddnipryanshinu Velike peremishennya narodiv sho prohodilo cherez teritoriyu Ukrayini zalishilo vidmitini na yiyi etnichnomu grunti Voni viyavilisya abo v movnih komponentah u zapozichenni deyakih elementiv materialnoyi ta duhovnoyi kulturi abo u popovnenni slov yansko ukrayinskogo naselennya inshoetnichnimi substratami Ci substrati stali skladovimi same slov yanskoyi etnichnosti rozchinivshis u yiyi sistemi vidnosno relyefnishe vidtinivshi slov yansku spilnist Otzhe z drugim etapom pov yazani konsolidacijni procesi slov yanstva ta etnogenez ukrayinciv Tretij etap obijmaye velikij chasovij diapazon XII XIX st i pov yazanij z kolonizaciyeyu ukrayinskih zemel susidnimi derzhavami Velikim knyazivstvom Litovskim Richchyu Pospolitoyu Ugorshinoyu j Avstro Ugorshinoyu Osmanskoyu imperiyeyu Krimskim hanstvom Rumuniyeyu Rosiyeyu a takozh z migraciyeyu ukrayinskogo naselennya ta inozemnih kolonistiv Pik cih procesiv pripav na XVIII XIX st koli vlasne i sformuvalasya nacionalna osnova suchasnogo skladu naselennya Vona tvorilasya na ukrayinskomu etnichnomu grunti kotrij teper ne stilki vbirav inshoetnichni substrati skilki stvoryuvav umovi dlya samostijnogo isnuvannya nacionalnih grup Otzhe sklad naselennya Ukrayini stavav ne tilki bagatoetnichnim a j bagatonacionalnim Etnichnij sklad naselennya Ukrayini v suchasnih kordonah 1897 2001 rr 1 Zaznacheno etnosi chiselnist yakih za perepisom 1926 r perevishuvala 1 zagalnoyi chiselnosti naselennya Etnichni grupi 1897 1900 2 roki 1926 1930 roki 1959 rik 1989 rik 2001 rik Ukrayinci 72 0 74 8 76 8 72 7 77 8 Rosiyani 8 8 8 1 16 9 22 1 17 3 Yevreyi 9 0 6 5 2 0 0 9 0 2 Polyaki 4 4 5 4 0 9 0 4 0 3 Nimci 2 1 1 5 0 1 0 1 0 1 Moldovani rumuni 1 0 1 1 0 8 0 9 0 8 Nini vin vklyuchaye 51 nacionalnu grupu tretina z yakih prozhivaye kompaktnimi rajonami Pevne uyavlennya pro nacionalnij sklad Ukrayini ta proces jogo formuvannya dayut ob yektivni dani revizij provedenih u Rosijskij derzhavi a takozh perepisi naselennya Rosiyi Avstro Ugorshini Polshi Cheho Slovachchini ta Rumuniyi sho regulyarno zdijsnyuvalisya u XVIII XX st Dani perepisiv svidchat zokrema pro te sho v etnichnih mezhah rozselennya ukrayinciv yihnya pitoma vaga bula zavzhdi perevazhayuchoyu porivnyano z inshimi nacionalnimi grupami vodnochas vona majzhe do kincya 20 h rokiv XX st neuhilno zmenshuvalasya vidnosno yihnoyi zagalnoyi kilkosti u sviti z 20 h rokiv chastka ukrayinciv Ukrayini desho zrostala Vkazani tendenciyi rezultat tih istorichnih zmin sho vidbuvalisya v Ukrayini ta v susidnih derzhavah de meshkala znachna chastina ukrayinskogo naselennya Tak zmenshennya pitomoyi vagi ukrayinciv na teritoriyi osnovnogo etnichnogo masivu protyagom XVIII st z 85 6 do 83 3 bulo viklikano nasampered immigracijnimi procesami a takozh vidtorgnennyam vid nogo periferijnih zon Shodo migracij ukrayinciv za mezhi vlasnoyi etnichnoyi teritoriyi to voni ilyustruyutsya takimi pokaznikami Tilki v Rosijskij imperiyi poza Ukrayinoyu na pochatku XVIII st nalichuvalosya 8 vsih ukrayinciv svitu na pochatku XIX st 14 4 na pochatku XX st 22 4 Migracijni procesi XIX st utvoryuvali dva mogutnih potoki odin jshov u vnutrishni regioni Rosijskoyi imperiyi na Nizhnye Povolzhya Altaj Pivnichnij Kavkaz ta u shojno zvilneni zemli u Novorosiyu Bessarabiyu drugij perevazhno za okean do Kanadi SShA Braziliyi Argentini tosho Yaksho u 1795 r za mezhami Ukrayini meshkali majzhe 2 mln ukrayinciv to v 1897 r ponad 6 mln Deyake zmenshennya chiselnosti ukrayinciv obumovlyuvalos i demografichnimi procesami nevelikim prirodnim prirostom v Pravoberezhnij Ukrayini de comu zavazhala kripacka sistema ta znachnim pritokom v Ukrayinu inonacionalnih grup Shodo okremih regioniv Ukrayini socialni ta nacionalni procesi v yakih buli riznimi to ukrayinske naselennya v nih rozpodilyalosya tak najbilsh ukrayinskim bulo Livoberezhzhya ukrayinci stanovili blizko 90 usogo naselennya na Pravoberezhzhi majzhe 80 Z kincya XVIII st yak na Livoberezhzhi tak i na Pravoberezhzhi chastka ukrayinciv desho zmenshilasya vidpovidno na 1 5 i 0 9 na Livoberezhnij Ukrayini za rahunok intensivnoyi migraciyi rosijskih odnodvorciv i rozkolnikiv ta vnaslidok znachnogo vidtoku miscevogo ukrayinskogo naselennya v Novorosiyu i na Pivnichnij Kavkaz na Pravoberezhnij Ukrayini cherez znachnu migraciyu polskogo yevrejskogo ta moldovskogo naselennya Osoblive zmenshennya ukrayinciv Pravoberezhzhya sposterigalosya v pershij polovini XIX st z 90 do 80 Vono viznachalosya pomitnim zrostannyam chastki j chiselnosti yevrejskogo naselennya sho migruvalo z Polshi ta Bilorusi i koncentruvalosya v Ukrayini po smuzi osilosti Skazhimo v Kiyivskij guberniyi yihnya chastka zbilshilasya z 1794 po 1870 r z 3 34 do 12 10 u Volinskij z 3 56 do 13 21 u Podilskij z 11 91 do 12 26 Vsogo zh yevrejske naselennya v Ukrayini zroslo za cej period u chotiri razi Na vidminu vid Livoberezhzhya ta Pravoberezhzhya v Stepovij Ukrayini zokrema v novoutvorenij Novorosijskij guberniyi kilkist ukrayinciv rizko zbilshilasya za rahunok yihnoyi migraciyi z inshih regioniv Ukrayini Odnak pitoma vaga ukrayinciv i tut zmenshuvalasya tilki z 1795 po 1858 r na 8 Cej proces pov yazanij yak z intensivnoyu migraciyeyu nimeckih kolonistiv nasampered na Hersonshinu a takozh rosiyan ta moldovan tak i z rusifikaciyeyu znachnoyi chastini ukrayinskogo naselennya Ostannij proces buv osoblivo harakternim dlya Donbasu poreformenogo chasu de chastka ukrayinciv znizilasya do rivnya 68 9 She suttyevishi zmini u nacionalnomu skladi naselennya stalisya v Bessarabiyi de ukrayinci stanovili lishe p yatu chastinu i tilki v Hotinskomu poviti tretinu Zmenshennya ukrayinskogo naselennya vidbuvalosya v comu regioni za rahunok migraciyi nimciv kolonistiv bolgar i gagauziv Insha etnichna kartina sklalasya v Tavrijskij guberniyi tam chastka ukrayinciv zrosla z 1795 po 1858 r udvichi perevazhno za rahunok migraciyi ukrayinciv z inshih regioniv Ukrayini Negativni nacionalni procesi vidbuvalisya v tih etnichnih ukrayinskih teritoriyah sho vidijshli do zahidnih susidnih derzhav Polshi Ugorshini piznishe do Avstro Ugorshini Najmenshih vtrat ukrayinci zaznali v Chervonij Rusi na Belzshini Holmshini Pidlyashshi zahoplenij Polsheyu Tam protyagom XIX st pitoma vaga ukrayinciv u skladi vsogo naselennya Korolivstva Polskogo znizilasya z 5 68 do 4 52 Vnaslidok agresivnoyi polonizatorskoyi politiki polyakiv ta postijnih sutichok na etnichnomu grunti zgidno z dogovorom mizh SRSR i Polsheyu v 1944 1946 rokah vidbulosya Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR bulo nasilno pereseleno majzhe 500 000 tisyach ukrayinciv Zgodom Operaciya Visla dovershila rozgrom spokonvichnogo zhittya ukrayinciv na svoyih zemlyah Rujnaciyi takozh zaznalo ukrayinske naselennya Zakarpattya ta Galichini sho pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1772 r vhodili do skladu Avstro Ugorshini Nagadayemo sho Zakarpattya Pidkarpatska Rus Ugorska Ukrayina z XI st bulo skladovoyu Ugorskogo Korolivstva Deyakij chas chastina Zakarpattya vhodila do ukrayinskih derzhavnih formuvan tak zvana Mukachivska dominiya bula nadana za chergoyu dvom zyatyam ugorskogo korolya Beli IV 1235 1270 knyazyu Rostislavu Mihajlovichu chernigivskomu ta knyazyu Levu Danilovichu galickomu V 1393 1414 pp panom Mukachivskoyi dominiyi ta nadzhupanom Berezkogo komitatu stav knyaz Fedir Koriyatovich zi zukrayinshenogo litovskogo velikoknyazhogo rodu Misceva tradiciya bachila v Koriyatovichevi nosiya ukrayinskoyi kolonizaciyi Zakarpattya A Galichina z XIV st vidoma yak Ruske voyevodstvo vono vklyuchalo Peremishlsku Syanocku Lvivsku Galicku ta Zhidachivsku zemli Pokuttya i Ekonomiyu Samborsku bula zahoplena Polsheyu a pislya yiyi podilu Avstriyeyu Todi zh u 1782 r Galichina bula podilena na Zahidnu vlasne polski zemli ta Shidnu ukrayinski etnichni zemli z yakoyi piznishe u 1853 r vidililosya Gercogstvo Bukovini Ukrayinske naselennya v nomu protyagom XIX st zmenshilosya z 45 80 do 44 77 perevazhno za rahunok zbilshennya moldovskogo i rumunskogo naselennya Shodo Pidkarpatskoyi Ukrayini i Galichini to tam chastka ukrayinciv skorotilasya v Zahidnij Galichini z 5 51 do 4 22 v Shidnij Galichini z 71 24 do 66 2 v Ugorskih komitatah z 5 04 do 3 87 Zmenshennya pitomoyi vagi ukrayinciv Galichini pov yazuvalosya z procesom yih spolshennya ta znachnim rozbavlennyam yevrejskim naselennyam sho ilyustruyetsya takimi danimi z pochatku XIX st do 1857 r chastka polyakiv zbilshilasya z 18 91 do 19 89 yevreyiv z 6 92 do 11 25 Skorochennya chastki ukrayinciv ugorskih komitativ zumovlyuvalosya madyarizaciyeyu ta slovakizaciyeyu Lishe za 30 rokiv z 1870 po 1900 r ugro rusi yak pisav V P Pogodin vtratili dlya svoyeyi nacionalnosti 213 obshin v tomu chisli 176 na korist slovakiv Otzhe znizhennya chastki ukrayinciv u zahidnih ukrayinskih etnichnih zemlyah pov yazane z madyarizaciyeyu slovakizaciyeyu ta chastkovo zi spolshennyam vidbivalo intensivnij proces do togo zh nabagato intensivnishij anizh proces rusifikaciyi ukrayinciv u shidnih rajonah Prinajmni u XIX st chastka ukrayinciv u etnichnih zemlyah Shidnoyi Ukrayini yak i v rosijskih guberniyah zbilshuvalasya v centralno zemlerobskomu rajoni ukrayinci stanovili blizko 12 v tomu chisli na Voronezhchini 40 Kurshini 26 a na teritoriyi Ostrozkogo polku Slobidskoyi Ukrayini 90 Na Nizhnomu Povolzhi ukrayinci stanovili 7 na Pivnichnomu Kavkazi 18 34 Prote iz stvorennyam naprikinci XVIII st Zemli Vijska Chornomorskogo chastka ukrayinciv nevpinno zrostala u 1795 r vona stanovila blizko 19 u 1834 24 80 u 1858 r 43 9 naprikinci XIX st majzhe vse naselennya bulo vzhe ukrayinskim Movnij sklad naselennya za perepisom 1897 r nbsp nbsp nbsp Volinska guberniya Kiyivska guberniya Podilska guberniya nbsp nbsp nbsp Poltavska guberniya Chernigivska guberniya Katerinoslavska guberniya nbsp nbsp nbsp Harkivska guberniya Hersonska guberniya Tavrijska guberniya Pevne zrostannya chiselnosti j chastki ukrayinciv sposterigalosya navit u 20 30 rokah XX st yihnya pitoma vaga vidnosno vsiyeyi kilkosti ukrayinciv u sviti dosyagla 83 6 Ce stalosya cherez deyake zbilshennya teritoriyi osnovnogo etnichnogo masivu ukrayinciv i znachnu asimilyaciyu ukrayinciv zarubizhzhya Cej proces trivav i v 40 h rokah yak rezultat pereselennya znachnoyi kilkosti ukrayinciv iz Polshi ta Cheho Slovachchini v hodi obminu naselennyam mizh cimi krayinami ta SRSR U ostanni tri desyatirichchya zrostannya vidnosnoyi ta absolyutnoyi chiselnosti ukrayinciv v Ukrayini upovilnyuvalosya v zv yazku z posilennyam u nij asimilyacijnih procesiv a takozh pozhvavlennyam migraciyi syudi inshoetnichnogo naselennya z inshih respublik kolishnogo SRSR Aktivizuvalasya u cej period i emigraciya ukrayinciv do zarubizhnih krayin Zaznachena situaciya ilyustruyetsya takimi danimi u 20 h rokah zagalna kilkist ukrayinciv u sviti stanovila 37 227 8 tis iz nih meshkali v Ukrayini 27 567 6 tis u riznih rajonah SRSR 8 344 4 tis u zarubizhnij Yevropi 745 8 tis v Americi 560 tis naprikinci 30 h rokiv 35 616 6 tis u sviti 29 606 8 tis v Ukrayini 4 524 7 tis v SRSR 876 1 tis v Yevropi i 609 tis v Americi u 1959 r vidpovidno 38 624 7 tis 32 158 4 5063 3 335 i 1 053 tis u 1979 r 44 083 9 364 995 6 5 858 3 490 i 1 220 tis u 1989 r 46 136 37 419 6 764 5 i 1 428 tis Ostannim chasom sposterigayetsya tendenciya do zrostannya chiselnosti ta pitomoyi vagi ukrayinciv v Ukrayini a takozh u susidnih derzhavah kolishnih respublikah SRSR viklikana spalahom yihnoyi nacionalnoyi svidomosti Najchislennishoyu nacionalnoyu grupoyu naselennya Ukrayini ye rosiyani yaki nini stanovlyat 17 3 Masove yih pereselennya na ukrayinski zemli rozpochalosya naprikinci XVIII st na hvili zemlerobskogo pereselenskogo ruhu peredusim na slobodni zemli a takozh na hvili vijskovoyi kolonizaciyi Osnovnij napryamok pereselennya rosiyan jshov na Livoberezhzhya v Slobidsku Ukrayinu ta u Stepovi rajoni Novorosiyu Tavriyu Donbas mensh intensivnim vono bulo v zemli Pravoberezhzhya j majzhe ne sposterigalosya pereselennya v Galichinu Bukovinu ta Prikarpatsku Rus U 1794 r chastka rosiyan u Pravoberezhnij Ukrayini bula vsogo 0 11 v Livoberezhzhi 5 22 v Novorosiyi 19 07 Odnak piznishe yihnya chiselnist postupovo zrostala Vzhe u 1857 r vona v Pravoberezhzhi stanovila 0 63 v Livoberezhzhi 6 18 a v Novorosiyi 21 4 Sered pivdennih rajoniv Ukrayini najintensivnishe osvoyuvalisya rosiyanami zemli Vijska Donskogo de voni u 1857 r stanovili 66 02 Tavriyi 20 06 ta Hersonshini 16 89 Na Livoberezhzhi voni v osnovnomu osidali na Harkivshini yak sluzhili lyudi j stanovili u 1857 r do 11 a takozh na Chernigivshini do 6 ta Poltavshini do 1 Na Chernigivshini voni rozselyalisya razom iz bilorusami kotri naprikinci XIX st suttyevo asimilyuvalisya rosiyanami yak do rechi chastkovo rusifikuvalos i ukrayinske naselennya Zavdyaki comu pitoma vaga rosiyan Chernigivskogo krayu rizko zbilshilasya u 1897 r vona dosyagla 21 6 Pro zagalnu tendenciyu rozselennya rosiyan v Ukrayini svidchat taki dani protyagom minulogo stolittya yihnya chiselnist zminyuvalasya v Livoberezhnij Ukrayini z 135 2 do 301 1 tis v Pravoberezhnij z 3 9 do 32 9 tis v zemlyah Carstva Polskogo z 5 3 do 6 3 tis v Novorosiyi z 308 3 do 1 062 7 tis Za ostannye desyatirichchya kilkist rosiyan zbilshilasya do 11 3 mln z 10 4 mln prichomu majzhe rivnomirno po vsih regionah Ukrayini v tomu chisli zahidnih Biloruske naselennya Ukrayini perevazhno rozselyalosya v ukrayinsko biloruskomu etnichnomu pogranichchi v poliskih rajonah Livoberezhzhya i Pravoberezhzhya a dispersno majzhe v usih velikih mistah U Livoberezhnij Ukrayini bilorusi stanovlyat do 2 naselennya na Pravoberezhzhi do 1 Kompaktnimi rajonami voni rozselyalisya na Chernigivshini de naprikinci XVIII st stanovili 4 2 naprikinci XIX st 5 61 a naprikinci XX st vsogo 0 8 Etnichnim yadrom yih rozselennya tam buli Surazhshina 65 naselennya ta Gorodnishina blizko 6 na Volini Kremenechchina 14 30 na Kiyivskomu Polissi Radomishlshina 21 70 na Podilli Ushichchina 4 20 Nacionalna grupa polyakiv pochala skladatisya v Ukrayini z XIV st na hvili kolonizaciyi Polsheyu Galicko Volinskogo knyazivstva ale masovi pereselennya pripadayut na zlam XVII XVIII st Voni zumovlyuvalisya porazkoyu Rechi Pospolitoyi u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu ta posilennyam feodalnogo gnoblennya selyan Rechi Pospolitoyi kotri shukali krashoyi doli v Ukrayini Osnovnij migracijnij potik polyakiv spryamovuvavsya na Pravoberezhzhya zokrema Volin Podillya chastkovo Zahidnu Kiyivshinu a takozh u Shidnu Galichinu U cilomu chastka polyakiv sered naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayini stanovila v seredini XIX st do 6 rozpodilyayuchis po okremih regionah takim chinom na Volini do 10 Kiyivshini 5 Podilli 3 Miscyami yihnoyi koncentraciyi buli Novgorod Volinskij ponad 15 usogo naselennya Starokos tyantinivskij 15 Luckij 14 Kremeneckij 13 30 poviti Volinskoyi guberniyi Mahnovskij Kiyivskoyi guberniyi 11 Baltskij Podilskoyi guberniyi 6 U pivdennih rajonah Ukrayini yak i na Bukovini polyakiv bulo nebagato na Bukovini blizko 1 v Novorosiyi vid 0 1 do 0 3 prote yih pitoma vaga v Prichornomorskij smuzi rizko zrostaye v poreformenij period stanovlyachi naprikinci XIX st majzhe 2 Golovnim regionom rozselennya polyakiv v Ukrayini bula Galichina nasampered Zahidna ponad 80 vsogo naselennya Shodo ukrayinskih etnichnih zemel to polyaki perevazhno osidali v Galicko Bukovinskomu rajoni i naprikinci XVIII st stanovili 42 84 Piznishe yihnya chastka zmenshuvalasya za rahunok strimkogo zrostannya tut yevrejskogo naselennya z 5 66 u 1857 r do 9 41 U 1900 r U Shidnij Galichini kotra pislya Pershoyi svitovoyi vijni vidijshla do Polshi a naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni bula povernena Ukrayini polyaki stanovili p yatu chastinu vsogo naselennya a v okremih yiyi zemlyah tretinu Dinamika zbilshennya yihnoyi chastki najviraznishe prostezhuyetsya v drugij polovini XIX st Tak na Lvivshini u 1817 r vona stanovila 30 08 a u 1900 r 37 21 na Ternopilshini vidpovidno 27 37 i 31 15 na Peremishlyanshini 24 18 i 32 21 na Syanochchini 36 63 i 37 21 Teper polyaki v nacionalnomu skladi naselennya Ukrayini stanovlyat 0 4 i predstavleni praktichno v usih yiyi regionah ale tradicijnim oseredkom yih rozselennya zalishayutsya zahidni rajoni Ukrayini Zhitomirshina 4 5 Hmelnichchina 2 4 Lvivshina 1 Ternopilshina 0 6 Nacionalna grupa moldovan na ukrayinskih zemlyah formuvalasya protyagom storich pochinayuchi vid chasiv Kiyivskoyi Rusi koli voni utvoryuvali pomitnu chastinu naselennya Galickogo a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstv Masove zh yih pereselennya na ukrayinski zemli zokrema na Livoberezhnu Naddnistryanshinu ta Bukovinu pripadaye na XVI st i bulo viklikano represiyami osmanskih zavojovnikiv ta posilennyam ekspluataciyi z boku vlasnih gospodariv Piznishe u XVII XVIII st moldovski poselennya vinikayut na Pravoberezhzhi na mezhirichchi Dnistra i Pivdennogo Bugu u Bessarabiyi a z osvoyennyam pivdennih zemel u Novorosiyi Osnovnim oseredkom rozselennya moldovan bula Bessarabiya osoblivo pislya yiyi vklyuchennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Syudi rushili moldovski pereselenci z Zaprutskoyi Moldoviyi ta deyakih vnutrishnih yih rajoniv viznachivshi tim samim visoku pitomu vagu moldovan sered naselennya Bessarabiyi do 60 na pochatku XIX st Najbilsh kompaktno moldovani zaselyali Orgiyevskij povit tam na pochatku XIX st voni stanovili 82 5 Belckij do 80 Kishinivskij 78 Sorockij 67 6 Benderskij 65 6 V inshih ukrayinskih zemlyah voni ne buli bilshistyu hocha na pershih porah ne postupalisya ukrayincyam Skazhimo na Hotinshini yihnya chastka stanovila 41 9 u 1834 r Akkermanshini 40 Izmayilshini 29 0 Pochinayuchi z polovini XIX st chastka moldovskogo naselennya Bessarabiyi yak do rechi i Novorosiyi postupovo zmenshuyetsya za rahunok intensivnoyi migraciyi ukrayinciv ta inshih nacionalnih grup rosiyan bolgar gagauziv varshavskih kolonistiv zokrema nimciv Yaksho na pochatku XIX st moldovani Bessarabiyi stanovili ponad 60 to u 1834 r 58 23 u 1850 r 57 06 u 1857 r 53 22 u 1897 r 47 60 a u 1907 r 45 72 Osoblivo pomitno moldovske naselennya skorochuvalosya v Benderskomu ta Izmayilskomu povitah kotri stavali rajonom intensivnogo rozselennya nimeckih kolonistiv a takozh bolgar i gagauziv U Benderskomu poviti chastka moldovan zmenshilasya protyagom drugoyi polovini XIX st majzhe vdvichi z 77 do 45 13 na Izmayilshini ce vidbuvalosya povilnishe a naprikinci XIX st vona navit zbilshilasya do 39 Taka etnichna kartina obumovlena tim sho cya teritoriya u 1857 1878 rr vhodila do skladu Moldoviyi a piznishe Rumuniyi a tomu znachna chastina ukrayinciv ta bolgar zalishili ci miscya pereselivshis v inshi ukrayinski zemli Zagalne zmenshennya moldovskogo naselennya Bessarabiyi ta inshih prikordonnih zemel u Bessarabiyi z 60 do 53 10 u Novorosiyi z 14 20 do 9 97 sprichinilosya dvoma chinnikami pereselennyam moldovan u shidni chastini Stepovoyi Ukrayini na Pivnichnij Kavkaz ta inshi rajoni Rosijskoyi imperiyi a takozh pomitnoyu yihnoyu asimilyaciyeyu ukrayincyami j rosiyanami osoblivo tih chiselno nevelikih grup kotri daleko zaglibilisya v ukrayinski etnichni masivi vidirvavshis vid materinskogo etnoregionu Asimilyacijni procesi v seredovishi moldovan izolyativ osoblivo pomitnimi buli v Novorosiyi Tavriyi Donshini a takozh u Pravoberezhnij Ukrayini Yaksho na pochatku XIX st v pivdennih rajonah Ukrayini moldovani stanovili vid 1 do 5 to naprikinci XIX st vid 1 81 do 0 43 Taka sama tendenciya sposterigalas i v pivdennih rajonah Podillya nasampered Baltshini Yampilshini Olgopilshini sho na pochatku XIX st intensivno zaselyalisya moldovanami yihnya pitoma vaga stanovila vid 5 do 14 Prote u poreformenij chas yihnya chastka nezvazhayuchi na novi migracijni hvili rizko skorotilasya do 1 4 vnaslidok perevazhno ukrayinskoyi asimilyaciyi Svidchennyam takih procesiv ye chislenni zapisi prihodskih spiskiv odin iz yakih podaye Volodimir Kabuzan Moldovske selo Dimitrashivka narahovuye 673 cholovika i 706 zhinok Moldovsku movu malo hto iz nih znaye oskilki voni stali ukrayincyami U nacionalnij strukturi suchasnogo naselennya Ukrayini moldovani stanovlyat 0 6 tobto blizko 400 tis cholovik v osnovnomu koncentruyuchis u rajonah yih tradicijnogo rozselennya na Bukovini 9 Odeshini 5 5 Mikolayivshini 1 3 Kirovogradshini 0 9 U cih regionah yihnya pitoma vaga ostannim chasom zbilshuyetsya sho sprichinyuye ne stilki pevnij pripliv moldovskogo naselennya skilki proces nacionalno kulturnogo vidrodzhennya tih moldovan kotri davno tut meshkayut Etnichna grupa yevreyiv nalezhit v Ukrayini do odniyeyi z najdavnishih i najchislennishih grup rozmiri yakoyi v okremi istorichni periodi rizko kolivalis yak do rechi i formi rozselennya vid kompaktnih rajoniv do dispersnih grup Yevrejskij substrat brav pevnu uchast u etnogenetichnih procesah naselennya she za chasiv Kiyivskoyi Rusi Odnak masove yih pereselennya rozpochalosya u XIV st zdebilshogo do zahidnih rajoniv Ukrayini Galichini i Bukovini a z podilami Rechi Pospolitoyi na Pravoberezhnu Ukrayinu Novorosiyu Tavriyu i Livoberezhzhya Osnovnij yih potik jshov z Galichini Polshi j Bilorusi sho vidijshli do Rosijskoyi imperiyi Etnichnij potik yevreyiv buv nadzvichajno intensivnim Po suti lishe protyagom XIX st yihnya kilkist zbilshilasya v 9 raziv sho dozvolilo yim peremistitisya z dev yatogo na p yate chetverte misce postupayuchis lishe ukrayincyam rosiyanam bilorusam i polyakam Pro tempi yihnogo prirostu mozhut svidchiti dani reviziyi 1794 r ta perepisu 1897 r Vlasne za 100 rokiv chastka yevreyiv Pravoberezhnoyi Ukrayini zrosla z 3 61 do 12 49 Livoberezhnoyi Ukrayini z 0 31 do 3 14 Novorosiyi z 1 50 do 6 67 Bukovini z 2 34 do 13 17 Shidnoyi Galichini z 6 92 do 12 86 Shodo okremih gubernij to dani rozpodilyayutsya takim chinom pitoma vaga yevrejskogo naselennya Volini zbilshilasya z 3 56 do 13 21 Podillya z 3 85 do 12 26 Kiyivshini z 3 43 do 12 10 Hersonshini z 1 62 do 11 80 Bessarabiyi z 6 32 do 11 80 Chernigivshini z 0 51 do 4 97 Katerinoslavshini z 0 37 do 4 69 Poltavshini z 0 38 do 3 96 Tavriyi z 0 56 do 3 80 Na pershih porah uryad zaohochuvav pereselennya yevreyiv razom iz polyakami ta bilorusami z tih zemel sho buli priyednani do Rosijskoyi imperiyi odnak piznishe masova migraciya yevrejskogo naselennya pochala regulyuvatisya seriyeyu zakoniv 1794 1799 1804 i 1825 rr Voni obmezhuvali misce yihnogo prozhivannya spochatku rajonami tradicijnogo rozselennya yevreyiv Bessarabiyeyu ta Galichinoyu zgodom desho rozshiryuyuchi areal teritoriyeyu Livoberezhnoyi Ukrayini i Novorosiyi ale z 1825 r zvuzhivshi teritoriyu poselennya smugoyu osilosti Cherez ce yevreyi buli viseleni z Kiyeva ta inshih mist Livoberezhzhya Taka diskriminacijna politika provadilasya do 1917 r a piznishe bula desho poslablena Prote chiselnist yevrejskogo naselennya prodovzhuvala zrostati Ce fiksuyut statistichni dani Skazhimo naprikinci XIX st v etnichnih zemlyah Ukrayini sho vidijshli do Carstva Polskogo napriklad u Pidlyashshi chastka yevreyiv stanovila do 16 proti 9 na pochatku XIX st v Pravoberezhnij Ukrayini 10 proti 5 30 v tomu chisli na Volini 13 Podilli 11 Kiyivshini 10 v Zhitomirskomu poviti 19 Letichivskomu Mogilivskomu ta Starokostyantinivskomu blizko 17 a u Berdichivskomu 27 U Bessarabiyi pitoma vaga yevrejskogo naselennya zbilshilasya u zaznachenij period z 6 32 do 11 80 v Tavriyi z 0 56 do 3 80 a na Livoberezhzhi de do kincya XVIII st yevreyiv praktichno ne bulo yih chastka naprikinci XIX st vzhe stanovila blizko 4 Tendenciya do zrostannya yevrejskogo naselennya prodovzhuvalasya i na pochatku XX st shopravda menshimi tempami i perevazhno v zahidnih regionah u Galichini Bukovini V cilomu na pochatku XX st sklalasya taka etnichna situaciya koli na teritoriyi Ukrayini rozselilasya majzhe polovina vsih yevreyiv Yevropi Postupove rozshirennya prav yevrejskogo naselennya poznachilosya na podalshomu zrostanni yih chiselnosti u 20 h rokah nalichuvalos v Ukrayini 2 mln osib naperedodni Vitchiznyanoyi vijni do 3 mln cholovik Velikih vtrat yevrejske naselennya zaznalo pid chas okupaciyi fashistskoyu Nimechchinoyu Ukrayini piznishoyi yihnoyi asimilyaciyi ta migraciyi za kordoni Ukrayini Cim vlasne i viznachena tendenciya do zmenshennya chastki yevreyiv v nacionalnomu skladi naselennya Ukrayini yak i porivnyano nizkij yiyi riven u 1979 r vona stanovila 1 3 u 1989 r 0 9 Osoblivu nacionalnu grupu v skladi naselennya Ukrayini utvoryuyut tatari ta sporidneni z nimi nogajci sho tradicijno buli shidnimi susidami Ukrayini i pomitno vplinuli na ukrayinsku etniku nasampered na etniku ukrayinciv Stepovoyi Ukrayini Voni do seredini XIX st yavlyali soboyu kompaktnu etnichnu spilnist rozselenu na Krimskomu pivostrovi ta v stepovij chastini Tavriyi krimski tatari a takozh u Prichornomorskih stepah nogajci ohoplyuyuchi do 15 usih tatar Naprikinci XVIII st v Tavriyi prozhivalo 76 41 tatar v tomu chisli v Perekopskih stepah 95 99 Yevpatorijskomu krayi 88 51 Feodosijskomu 84 52 Yaltinskomu 83 2 Melitopolskomu 58 87 Dniprovskomu 21 29 Novorosiyi 10 3 na zemlyah Vijska Donskogo 0 4 v Cherkaskomu okruzi 4 28 Majzhe do kincya XVIII st tatari skladali bilshist naselennya krayu zokrema Krimu 82 27 stepovih rajoniv Tavriyi blizko 62 Naprikinci XVIII st tobto pislya priyednannya Tavriyi do Rosijskoyi imperiyi chiselnist tatarskogo naselennya postupovo znizhuvalasya Tak u Tavriyi na chastku tatar u 1783 r pripadalo 82 27 u 1794 76 41 u 1834 54 34 a v 1857 r 42 97 U Novorosiyi pitoma vaga tatar na seredinu XVIII st stanovila 14 50 u 1794 r 10 3 u 1834 8 3 u 1857 r 6 0 Znachne znizhennya chastki tatarskogo naselennya zumovlyuvalosya perevazhno odnim chinnikom intensivnim zaselennyam krayu vihidcyami z Ukrayini Rosiyi ta zahidnoyevropejskimi kolonistami nimcyami bolgarami grekami serbami ta in Absolyutna kilkist tatar zbilshuvalasya zavdyaki visokomu prirodnomu prirostu priblizno na 70 za p yat desyatirich U drugij polovini XIX st rozpochinayetsya masovij vidpliv tatar i nogajciv za mezhi Ukrayini i Rosiyi Pochatok comu poklala Krimska vijna 1856 r Todi 15 tis tatar Yevpatorijskogo povitu okupovanogo anglo francuzkimi vijskami migruvali do Osmanskoyi imperiyi de u Dobrudzhi voni rozselyalisya razom iz bolgarami Shestidesyati roki XIX st drugij etap masovogo vidplivu tatar Pro jogo masshtabnist svidchit porivnyannya chiselnosti tatar u 1862 r z yihnoyu kilkistyu u 1783 r tobto u rik priyednannya Tavriyi do Rosijskoyi imperiyi nezvazhayuchi na visokij riven prirodnogo prirostu tataro nogajskogo naselennya yihnya zagalna chiselnist protyagom ponad 100 rokiv zmenshilasya Ce osoblivo pomitno yaksho porivnyati zmini chastki tatar majzhe za 100 rokiv z 1794 po 1897 r U Novorosiyi vona u 1794 r stanovila 10 30 v 1897 2 04 v Tavriyi vidpovidno 76 41 i 13 60 zmenshivshis vtrichi v Perekopskomu poviti vdvichi v Yaltinskomu Yevpatorijskomu ta Feodosijskomu Shodo materikovoyi chastini Tavriyi to tam tataro nogajske naselennya praktichno zniklo v Dniprovskomu poviti vono naprikinci XIX st stanovilo 0 25 zamist 21 29 u 1794 r v Melitopolskomu 0 33 zamist 58 87 Bilshist tatar sho migruvala z Krimu ta Prichornomorskoyi chastini Ukrayini rozselilasya v Anatolijskij oblasti Osmanskoyi imperiyi zlivshis iz turkami a takozh u Rumuniyi ta Bolgariyi v rajoni Dobrudzhi zmishavshis iz bolgarskimi turkami V Tavriyi krimski tatari koncentruvalisya perevazhno v Yaltinskomu Simferopolskomu ta v Yevpatorijskomu povitah u cilomu stanovlyachi do 13 naselennya ta chastkovo v Novorosiyi lishe 2 Velikih vtrat tatari zaznali pid chas deportaciyi u voyenni roki i lishe ostannim chasom koli viznano nezakonnist viselennya tatar voni postupovo povertayutsya na svoyi istorichni zemli Za danimi perepisu naselennya 1989 r tatari stanovili lishe 0 2 v nacionalnij strukturi Ukrayini ale dani bizhuchoyi statistiki fiksuyut yih chiselnist vzhe na rivni 0 4 Pochatok XIX st viznachiv novij etap u etnichnij istoriyi Ukrayini rozselennya v yiyi pivdennih regionah zarubizhnih pereselenciv kolonistiv perevazhno iz Zahidnoyi Yevropi nimciv albanciv serbiv bolgar shvejcarciv avstrijciv francuziv ta in yih zaproshuvali do Rosijskoyi imperiyi i ranishe pro sho svidchat pidgotovleni uryadom pravila vidomi yak Plan 1764 roku Cej plan peredbachav zaproshuvati tih inozemciv koj v krestyanskih uprazhneniyah ili v rukodelii primerom sluzhit mogli i buli b horoshimi i dostatochnymi hozyaevami Shodo Ukrayini to inozemnih pereselenciv pochali zaproshuvati z pochatku XIX st dlya osvoyennya vilnih zemel U pivdennih rajonah Ukrayini Zdebilshogo tilki inozemni pereselenci kolonisti koristuvalisya pilgami voni zvilnyalisya vid rekrutskih povinnostej oderzhuvali dopomogu z kazni mali prioritet u vibori zemelnih dilyanok tosho Vse ce regulyuvalosya novimi pravilami O prieme i vodvorenii inostrannyh kolonistov prijnyatimi u 1804 r Zgidno z cimi pravilami rekomenduvalosya rozselyati inozemnih kolonistiv u Novorosijskomu krayi yakomoga blizhche do portovih mist Odniyeyu z najbilshih kolonistskih grup buli nimci kotrih rekomenduvalosya rozselyati poblizu Odesi ta inshih mist Hersonskoyi Katerinoslavskoyi ta Tavrijskoyi gubernij Zvazhayuchi na spriyatlivi umovi dlya meshkannya nimeckih kolonistiv yak do rechi j inshih inozemnih pereselenciv u ukrayinskih zemlyah chislo yih shvidko zrostalo lishe za pershi 20 rokiv z 1794 po 1815 vono zbilshilosya u 8 raziv a do 1857 r v 25 raziv zagalna yihnya kilkist bula todi majzhe 140 tis osib Pitoma vaga nimeckih pereselenciv pidvishuvalasya v usih rajonah yihnogo rozselennya odnak u riznih proporciyah U Tavrijskij guberniyi a voni perevazhno oselilisya poblizu Melitopolya Simferopolya Feodosiyi lishe za 40 rokiv z 1815 po 1857 yihnya chastka zbilshilasya vtrichi z 2 42 do 6 32 v Hersonskij v pivtora raza z 3 54 do 4 52 v Bessarabiyi voni selilisya lishe na teritoriyi Benderskogo povitu z 2 13 do 2 30 v Katerinoslavskij guberniyi z 0 60 do 2 28 Vsogo v Ukrayini viniklo blizko 130 kolonij u yakih prozhivalo do pivmiljona nimciv Maksimalna yihnya kilkist pripadaye na 40 vi roki XX st ponad 600 tis Odnak cej pozitivnij demografichnij proces buv shtuchno perervanij adzhe bilshist ukrayinskih nimciv bulo deportovano v shidni rajoni SRSR Teper ce nepravomirne rishennya skasovano zakladeno osnovu dlya povernennya nimciv na svoyu etnichnu batkivshinu Proces cej tilki rozpochavsya a tomu nimci v nacionalnomu skladi naselennya Ukrayini posidayut vsogo 0 07 nbsp Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini za perepisom 2001 roku ukrayinci rosiyani inshi nacionalnosti bilorusi moldovani krimski tatari bolgari ugorci rumuni polyaki yevreyi virmeni greki nimci inshi nacionalnosti Abi mati uyavlennya pro kilkisni harakteristiki nacionalnogo skladu naselennya Ukrayini v tomu chisli j inozemnih kolonistiv podamo statistichni dani kincya XIX st Todi vse naselennya Ukrayini skladalosya z ponad dvadcyati nacionalnih grup rozselenih perevazhno kompaktno Ukrayinci yak titulna naciya stanovila 72 v nacionalnomu skladi vsogo naselennya ce dorivnyuye 17 005 mln osib rosiyani 12 2 763 mln yevreyi 8 1 918 mln nimci 2 490 tis polyaki 1 2 390 tis bilorusi 0 9 220 tis tatari 0 9 211 tis moldovani 0 8 187 tis greki 0 3 76 tis bolgari 0 3 35 tis virmeni 0 05 66 tis chehi 0 2 tis karayimi 0 03 8 tis turki 0 03 7 tis cigani 0 01 3 tis estonci ta latishi po 0 01 2 tis predstavniki inshih nacionalnih grup 0 5 129 tis Rozselennya regionalnih grup malo specifiku etnichnu priv yazku do pevnoyi zemli krayu j regionu Ukrayini Vidpovidno i pitoma vaga ukrayinciv bula neodnakovoyu v yiyi riznih chastinah Skazhimo v Pravoberezhnij Ukrayini meshkalo 7 3 mln ukrayinciv u Livoberezhnij 6 1 mln v Stepovij 3 5 mln Rosiyani buli rozseleni perevazhno v Stepovij Ukrayini 1 3 mln menshoyu miroyu na Livoberezhzhi 1 0 mln ta Pravoberezhzhi 413 tis Natomist yevreyi v osnovnomu meshkali na Pravoberezhzhi 1 1 mln menshe v Stepovij 477 tis ta Livoberezhnij 246 tis Ukrayini Na Pravoberezhzhi perevazhali takozh polyaki 322 tis ta chehi v Stepovij Ukrayini nimci 281 tis tatari 208 tis moldovani 159 tis greki 75 3 tis ta bolgari 66 tis v Livoberezhnij Ukrayini bilorusi 162 tis Navedeni dani pro kilkisni oznaki nacionalnogo skladu naselennya Ukrayini dayut pevne uyavlennya pro jogo prirodu ta etapi Voni svidchat takozh i pro te sho asimilyacijni procesi ne nabuli shirokogo rozvitku natomist kulturna samodostatnist kozhnoyi z nacionalnih grup stavala golovnim viyavom etnichnoyi istoriyi naselennya Ukrayini yak i oznakoyu jogo konsolidaciyi Formalizovanim pokaznikom takogo tipu etnichnosti mozhe buti nacionalnij sklad suchasnogo naselennya Ukrayini Vin vklyuchaye 51 nacionalnu grupu kompaktnu chi dispersnu sho rozpodilyayetsya u takih kilkisnih proporciyah ukrayinci v nacionalnomu skladi naselennya stanovlyat 72 7 rosiyani 22 1 yevreyi 0 9 bilorusi 0 9 moldovani 0 6 bolgari 0 5 polyaki 0 4 ugorci i rumuni po 0 3 greki i tatari po 0 2 virmeni 0 1 cigani ta krimski tatari po 0 09 nimci i azerbajdzhanci po 0 07 gagauzi 0 06 gruzini 0 05 chuvashi uzbeki mordva po 0 04 litovci kazahi chehi korejci udmurti i slovaki po 0 02 bashkiri marijci latishi osetini lezgini tadzhiki estonci komi turkmeni albanci assirijci avarci po 0 01 kirgizi komi perm yaki kareli chechenci darginci karayimi arabi fini lakci abhazi kabardinci tabasarani blizko 0 01 Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku nacionalnij sklad naselennya Ukrayini zagalnoyu chiselnistyu 47 732 079 chol stanom na 2004 r harakterizuyetsya znachnoyu perevagoyu osnovnoyi naciyi ukrayinciv Voni stanovlyat 77 8 usih zhiteliv Ukrayini Poryad z ukrayincyami na teritoriyi derzhavi prozhivaye ponad 100 nacionalnostej Sered nih najbilshu diasporu mayut rosiyani 17 3 vsogo naselennya krayini V Ukrayini prozhivaye takozh znachna chiselnist nacij prileglih derzhav Ce persh za vse bilorusi chiselnist yakih syagaye 400 tis cholovik moldovani 300 tis chol polyaki 250 tis chol bolgari 250 tis chol ugorci 150 tis chol rumuni 100 tis chol Najbilshoyu naciyeyu Ukrayini sho ne maye vlasnoyi derzhavi ye krimski tatari 250 tis yaki golovno meshkayut na batkivshini v Krimu Krim cih nacionalnostej v Ukrayini prozhivayut greki tatari virmeni cigani nimci gagauzi ta in Ukrayinci za chiselnistyu perevazhayut v usih oblastyah respubliki za vinyatkom ARK de majzhe dvi tretini naselennya stanovlyat rosiyani a chastka ukrayinciv ne perevishuye 25 Ponad 90 vsogo naselennya stanovlyat ukrayinci u Zahidnij ta Centralnij Ukrayini krim Cherniveckoyi i Zakarpatskoyi oblastej Ce najbilshij region kompaktnogo prozhivannya ukrayinciv Drugij region de chastka ukrayinciv stanovit vid 75 do 80 formuyut sumizhni oblasti Shidnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini Chastka ukrayinciv znizhuyetsya do 60 lishe u dvoh oblastyah Donbasu tut meshkaye tretina usih rosiyan Ukrayini ta Odeskij oblasti Regionom najkompaktnishogo rozselennya rosiyan krim Avtonomnoyi Respubliki Krim ye Dnipropetrovska Donecka Zaporizka Luganska Odeska i Harkivska oblasti Tut chastka rosiyan stanovit vid 18 v Dnipropetrovskij do majzhe 39 v Luganskij oblastyah Dinamika etnichnogo skladu naselennya v suchasnih kordonah Ukrayini 3 Perepisi rik 1897 1900 1921 1926 1959 1979 1989 Dani 1989 r v do 1897 1900 rr Narodi chiselnist chiselnist chiselnist chiselnist chiselnist Vse naselennya 29397 4 100 0 38569 0 100 0 41869 0 100 0 49609 3 100 0 51449 5 100 0 175 0 ukrayinci 21100 0 71 0 28625 6 74 2 32158 5 76 8 36489 0 73 6 37370 4 72 6 177 1 rosiyani 2401 0 8 1 3164 8 8 2 7091 3 16 9 10471 6 21 1 11340 2 22 0 472 3 yevreyi 2615 3 8 9 2491 9 6 5 840 3 2 0 634 2 1 3 486 0 0 9 18 6 polyaki 1255 9 4 3 2193 8 5 7 363 3 0 9 358 3 0 5 218 9 0 4 17 4 nimci 616 9 2 1 624 9 1 6 32 1 0 1 34 1 0 1 37 9 0 1 6 1 moldavani rumuni 419 4 1 4 454 4 1 2 241 6 100 9 0 6 0 2 293 6 121 8 0 6 0 2 234 5 134 7 0 6 0 3 109 5 greki 100 2 0 3 120 7 0 3 104 4 0 2 104 1 0 2 98 6 0 2 98 4 bolgari 188 3 0 6 223 1 0 6 219 9 0 5 238 2 0 5 232 8 0 5 123 6 bilorusi 122 1 0 4 85 7 0 2 290 9 0 7 406 1 0 8 439 9 0 8 360 3 chehi i slovaki 34 4 0 1 84 2 0 2 28 5 0 1 19 3 0 0 17 2 0 1 50 0 ugorci 108 3 0 4 123 3 0 3 149 2 0 4 164 4 0 3 163 3 0 3 150 8 tatari 51 1 0 2 22 3 0 1 60 9 0 1 90 5 0 2 86 8 0 2 169 9 krimski tatari 195 1 0 7 179 1 0 4 0 0 0 0 6 6 0 0 44 0 0 1 22 6 virmeni 15 5 0 1 21 1 0 1 28 0 0 1 38 6 0 1 60 0 0 1 387 1 gagauzi 22 1 0 1 22 1 0 1 23 5 0 1 29 4 0 1 32 0 0 1 144 8 inshi 151 8 0 5 131 0 0 3 145 2 0 3 109 5 0 4 362 3 0 7 238 7Perepis naselennya 2001 rokured nbsp Chastka ukrayinciv rosiyan ta inshih nacionalnostej sered riznih vikovih grup za danimi perepisu 2001 roku Etnichni grupi v Ukrayini stanom na 2001 rik nacionalnist zagalna chiselnist miske naselennya silske naselennya Ukrayinci 37 541 693 77 82 23 658 227 73 27 13 883 466 87 04 Rosiyani 8 334 141 17 28 7 236 704 22 41 1 097 437 6 88 Bilorusi 275 763 0 57 214 635 0 66 61 128 0 38 Moldovani 258 619 0 54 73 593 0 23 185 026 1 16 Krimski tatari 248 193 0 51 84 116 0 26 164 077 1 03 Bolgari 204 193 0 42 84 483 0 26 120 091 0 75 Ugorci 156 566 0 32 56 611 0 18 99 955 0 63 Rumuni 150 989 0 31 32 401 0 10 118 588 0 74 Polyaki 144 130 0 30 99 646 0 31 44 484 0 28 Yevreyi 103 591 0 21 102 085 0 32 1 506 0 01 Virmeni 99 894 0 21 79 145 0 25 20 749 0 13 Greki 91 548 0 19 61 873 0 19 29 675 0 19 Tatari 73 304 0 15 58 954 0 18 14 350 0 09 Cigani 47 587 0 10 33 432 0 10 14 155 0 09 Azerbajdzhanci 45 176 0 09 36 849 0 11 8 327 0 05 Gruzini 34 199 0 07 29 836 0 09 4 363 0 03 Nimci 33 302 0 07 24 605 0 08 8 697 0 05 Gagauzi 31 923 0 07 8 554 0 03 23 369 0 15 inshi 366 091 0 76 314 980 0 98 50 730 0 32 Ukrayina 48 240 902 100 00 32 290 729 100 00 15 950 173 100 00 Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku nbsp nbsp nbsp Persha za chiselnistyu nacionalnist Druga za chiselnistyu nacionalnist Tretya za chiselnistyu nacionalnist Nacionalnij sklad sered urodzhenciv Ukrayini ta migrantiv za danimi perepisu 2001 roku 4 chiselnist ukrayinci rosiyani bilorusi moldovani krimski tatari bolgari ugorci rumuni polyaki inshi nac st ne vkazano narodzheni na teritoriyi Ukrayini 42 909 474 85 1 11 6 0 2 0 4 0 2 0 5 0 4 0 3 0 3 0 9 0 2 narodzheni za mezhami Ukrayini 5 331 428 19 2 63 2 3 8 1 5 3 2 0 2 0 0 0 0 0 3 6 3 2 2 vse naselennya 48 240 902 77 8 17 3 0 6 0 5 0 5 0 4 0 3 0 3 0 3 1 6 0 4 oblast naselennya ukrayinci rosiyani bilorusi moldovani krimski tatari bolgari ugorci rumuni polyaki yevreyi virmeni greki tatari cigani azerb nac st ne vkazano AR Krim 2 024 056 24 3 58 3 1 4 0 2 12 0 0 1 0 2 0 2 0 4 0 1 0 5 0 1 0 2 0 3 Vinnicka 1 763 944 94 9 3 8 0 2 0 2 0 2 0 2 0 1 0 1 Volinska 1 057 214 96 9 2 4 0 3 0 1 Dnipropetrovska 3 561 224 79 3 17 6 0 8 0 1 0 1 0 1 0 4 0 3 0 1 0 1 0 2 0 2 Donecka 4 825 563 56 9 38 2 0 9 0 1 0 1 0 1 0 2 0 3 1 6 0 4 0 1 0 2 0 2 Zhitomirska 1 389 293 90 3 5 0 0 4 0 1 3 5 0 2 0 1 0 1 Zakarpatska 1 254 614 80 5 2 5 0 1 12 1 2 6 1 1 Zaporizka 1 926 810 70 8 24 7 0 7 0 1 1 4 0 1 0 2 0 3 0 1 0 3 0 1 0 1 0 1 Ivano Frankivska 1 406 129 97 5 1 8 0 1 0 1 0 2 Kiyivska 1 821 061 92 5 6 0 0 5 0 1 0 2 0 1 0 1 0 1 0 1 Kirovogradska 1 125 704 90 1 7 5 0 5 0 7 0 2 0 1 0 3 0 1 0 1 Luganska 2 540 191 58 0 39 0 0 8 0 1 0 1 0 1 0 1 0 3 0 3 0 1 0 1 0 4 Lvivska 2 605 956 94 8 3 6 0 2 0 7 0 1 0 3 Mikolayivska 1 262 899 81 9 14 1 0 7 1 0 0 4 0 1 0 3 0 3 0 1 0 1 0 1 0 1 Odeska 2 455 666 62 8 20 7 0 5 5 0 6 1 0 1 0 5 0 3 0 1 0 1 0 2 0 1 1 3 Poltavska 1 621 207 91 4 7 2 0 4 0 2 0 1 0 1 0 2 0 1 0 1 0 1 Rivnenska 1 171 445 95 9 2 6 1 0 0 2 Sumska 1 296 763 88 8 9 4 0 3 0 1 0 1 0 1 0 1 0 8 Ternopilska 1 138 500 97 8 1 2 0 1 0 3 0 3 Harkivska 2 895 813 70 7 25 6 0 5 0 1 0 1 0 4 0 4 0 1 0 1 0 2 0 9 Hersonska 1 172 689 82 0 14 1 0 7 0 4 0 2 0 1 0 1 0 1 0 4 0 5 0 1 0 1 0 2 Hmelnicka 1 426 649 93 9 3 6 0 2 0 1 1 6 0 1 0 1 0 2 Cherkaska 1 398 313 93 1 5 4 0 3 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 4 Chernivecka 919 028 75 0 4 1 0 2 7 3 12 5 0 4 0 2 0 1 Chernigivska 1 236 065 93 5 5 0 0 6 0 1 0 1 0 1 0 1 0 3 m Kiyiv 2 566 953 82 2 13 1 0 6 0 1 0 1 0 3 0 7 0 2 0 1 0 1 1 8 m Sevastopol 377 153 22 4 71 6 1 6 0 2 0 5 0 1 0 2 0 3 0 3 0 1 0 7 0 2 1 0 Ukrayina 48 240 902 77 8 17 3 0 6 0 5 0 5 0 4 0 3 0 3 0 3 0 2 0 2 0 2 0 2 0 1 0 1 0 4 Najbilshi movno nacionalni grupi naselennya Ukrayini za danimi perepisu 2001 r z chiselnistyu ponad 20 tis osib 5 nacionalnist ridna mova chiselnist chastka u naselenni ukrayinci ukrayinska 31 970 728 66 27 rosiyani rosijska 7 993 832 16 57 ukrayinci rosijska 5 544 729 11 49 rosiyani ukrayinska 328 152 0 68 krimski tatari krimskotatarska 228 373 0 47 moldovani moldovska 181 124 0 38 bilorusi rosijska 172 251 0 36 ugorci ugorska 149 431 0 31 rumuni rumunska 138 522 0 29 bolgari bolgarska 131 237 0 27 polyaki ukrayinska 102 268 0 21 yevreyi rosijska 85 964 0 18 greki rosijska 80 992 0 17 bolgari rosijska 62 067 0 13 bilorusi biloruska 54 573 0 11 virmeni virmenska 50 363 0 10 bilorusi ukrayinska 48 202 0 10 moldovani rosijska 45 607 0 09 virmeni rosijska 43 105 0 09 tatari rosijska 43 060 0 09 moldovani ukrayinska 27 775 0 06 tatari tatarska 25 770 0 05 azerbajdzhanci azerbajdzhanska 23 958 0 05 gagauzi gagauzka 22 822 0 05 polyaki rosijska 22 495 0 05 nimci rosijska 21 549 0 04 cigani ciganska 21 266 0 04 inshe 432 048 0 90 ne vkazano 188 639 0 39 Pitoma vaga etnichnih ukrayinciv ta etnonacionalnih menshin v administrativnih odinicyah vishogo ta serednogo rivnya za perepisom 2001 roku 6 Avtonomiya oblasti mista derzhavnogo respublikanskogo ta oblasnogo pidporyadkuvannya administrativni rajoni Chastka etnichnih ukrayinciv Chastka najbilshih etnonacionalnih menshin rosiyan bilorusiv moldavan krimskih tatar bolgar ugorciv rumuniv polyakiv AR Krim 24 3 58 3 1 4 0 2 12 0 0 1 0 2 u t ch Simferopol 21 3 66 7 1 1 0 1 7 0 0 1 0 2 Alushta 23 0 67 1 1 4 0 2 5 9 0 2 Arm yansk 36 2 55 7 1 1 0 3 3 5 Dzhankoj 25 9 59 8 1 5 0 3 8 1 0 3 Yevpatoriya 23 3 64 9 1 5 0 2 6 9 0 2 Kerch 15 4 78 7 1 1 0 2 1 0 0 1 0 1 Krasnoperekopsk 40 9 51 0 1 2 3 0 Saki 24 3 65 1 1 8 0 2 5 8 0 2 Sudak 17 6 59 2 1 3 17 4 Feodosiya 18 8 72 2 1 8 0 2 4 6 0 1 Yalta 27 6 65 5 1 6 0 2 1 3 0 1 0 2 Rajoni Bahchisarajskij 19 6 54 3 1 2 0 2 21 3 Bilogirskij 16 2 49 2 0 9 0 1 29 2 0 3 Dzhankojskij 33 8 38 9 1 7 21 6 0 6 Kirovskij 17 6 50 5 1 7 25 5 Krasnogvardijskij 27 3 48 7 2 2 16 7 0 2 Krasnoperekopskij 43 4 33 2 1 2 0 6 17 2 Leninskij 22 9 54 8 1 3 0 3 15 5 Nizhnogirskij 28 8 50 4 1 8 16 0 0 2 Pervomajskij 37 9 35 1 1 7 0 3 21 5 0 3 Rozdolnenskij 40 1 41 1 1 4 0 2 13 3 0 4 Sakskij 31 5 45 2 2 2 0 2 17 5 0 2 Simferopolskij 23 5 49 4 1 4 0 2 22 2 0 1 0 2 Sovyetskij 22 1 48 5 1 3 22 2 Chornomorskij 29 3 52 8 1 5 12 7 Vinnicka obl 94 9 3 8 0 2 0 2 0 2 u t ch Vinnicya 87 2 10 2 0 4 0 1 0 4 Zhmerinka 91 2 7 0 0 3 0 1 0 2 Kozyatin 93 4 4 3 0 3 0 1 1 0 Mogiliv Podilskij 92 3 5 3 0 2 0 6 0 1 Ladizhin 89 5 9 1 0 4 0 1 0 1 Hmilnik 95 3 2 9 0 2 0 1 1 0 Rajoni Barskij 96 6 2 6 0 1 0 1 0 3 Bershadskij 96 6 2 6 0 1 0 2 Vinnickij 97 1 2 0 0 1 0 1 0 1 Gajsinskij 95 8 3 3 0 2 0 1 0 1 Zhmerinskij 97 4 2 0 0 1 0 2 0 1 Illeneckij 97 6 2 0 0 1 0 2 0 1 Kalinivskij 97 1 2 0 0 1 0 1 0 1 Kozyatinskij 96 5 1 4 0 1 0 1 1 0 Krizhopilskij 98 4 0 9 0 1 0 3 Linoveckij 98 3 1 3 0 1 Litinskij 97 9 1 5 0 1 0 1 0 1 Mogiliv Podilskij 97 8 1 6 0 1 0 3 Murovanokuriloveckij 98 5 1 1 0 1 0 1 Nemirivskij 97 0 2 2 0 1 0 3 0 1 Orativskij 98 8 0 8 0 1 0 1 Pishanskij 97 1 1 5 0 1 0 8 0 1 Pogrebishenskij 98 4 1 1 0 1 0 1 0 1 Teplickij 98 4 0 9 0 1 0 1 Tivrivskij 95 4 3 3 0 2 0 3 0 3 Tomashpilskij 96 2 2 6 0 1 0 4 Trostyaneckij 98 0 1 4 0 1 0 2 Tulchinskij 96 3 2 7 0 1 0 2 Hmilnickij 98 6 0 7 0 1 0 4 Cherniveckij 99 0 0 7 0 1 Chechelnickij 98 1 1 2 0 1 0 3 Shargorodskij 98 6 0 8 0 1 0 1 Yampilskij 97 2 1 6 0 1 0 7 Volinska obl 96 9 2 4 0 3 u t ch Luck 92 5 6 2 0 5 0 2 Volodimir Volinskij 93 9 5 0 0 5 0 2 Kovel 95 4 3 7 0 5 0 1 Novovolinsk 93 8 5 0 0 7 0 1 Rajoni Volodimir Volinskij 98 4 1 1 0 2 Gorohivskij 98 9 0 7 0 1 Ivanichivskij 98 7 0 8 0 2 Kamin Kashirskij 99 5 0 4 0 1 Kivercivskij 98 3 1 3 0 1 Kovelskij 98 7 0 9 0 2 Lokachinskij 99 1 0 6 0 1 Luckij 98 5 1 1 0 2 Lyubeshivskij 99 3 0 4 0 3 Lyubomlskij 98 9 0 8 0 1 Manevickij 99 2 0 6 0 1 Ratnivskij 99 0 0 5 0 4 Rozhishenskij 98 6 0 9 0 2 0 1 Starovizhivskij 99 3 0 4 0 2 Turijskij 98 8 0 8 0 2 Shackij 98 3 1 0 0 6 Dnipropetrovska obl 79 3 17 6 0 8 0 1 0 1 0 1 u t ch Dnipropetrovsk 72 6 23 5 0 9 Vilnogirsk 85 8 12 7 0 9 Kam yanske 82 1 15 7 0 7 Zhovti Vodi 80 1 16 7 0 6 Krivij Rig 79 1 17 7 0 9 Marganec 77 5 19 9 0 8 Nikopol 71 3 26 6 0 7 Novomoskovsk 84 5 13 3 0 5 Ordzhonikidze 75 3 22 0 0 8 Pavlograd 72 3 24 9 0 7 Pershotravensk 60 3 34 0 1 2 Sinelnikove 84 5 12 5 0 7 Ternivka 43 4 52 9 0 9 Rajoni Apostolivskij 86 1 10 7 1 4 Vasilkivskij 93 7 4 6 0 5 Verhnodniprovskij 90 0 7 6 0 7 Dnipropetrovskij 85 5 11 8 0 9 Krivorizkij 89 6 8 2 0 8 Krinichanskij 93 0 4 7 0 8 Magdalinivskij 93 2 4 6 0 4 Mezhivskij 94 0 4 0 0 4 Nikopolskij 89 0 9 0 0 9 Novomoskovskij 88 1 9 8 0 6 Pavlogradskij 78 6 19 8 0 3 Petrikivskij 95 2 3 8 0 3 Petropavlivskij 90 8 7 9 0 3 Pokrovskij 94 2 4 3 0 5 P yatihatskij 91 3 6 2 0 6 Sinelnikivskij 88 9 8 4 0 7 Solonyanskij 92 0 5 9 0 6 Sofiyivskij 93 3 4 4 0 9 Tomakivskij 91 4 6 6 0 9 Carichanskij 94 9 3 8 0 3 Shirokivskij 90 3 7 0 1 3 Yur yivskij 91 8 5 7 0 5 Donecka obl 56 9 38 2 0 9 0 1 0 1 0 1 u t ch Doneck 46 7 48 2 1 1 Avdiyivka 63 5 33 7 0 9 Vugledar 63 1 33 1 1 0 Gorlivka 51 4 44 8 1 3 0 2 Debalceve 64 4 32 6 0 7 Dzerzhinsk 61 4 36 1 1 0 Mirnograd 64 2 31 3 0 6 Dobropillya 71 3 25 9 1 1 Dokuchayivsk 66 6 28 2 0 5 1 0 Druzhkivka 64 4 32 2 0 7 Yenakiyeve 51 4 45 3 1 1 Zhdanivka 48 3 47 4 1 4 Kirovske 54 2 41 6 1 4 Kostyantinivka 59 3 37 7 0 5 Kramatorsk 70 2 26 9 0 7 Krasnij Liman 84 3 13 8 0 6 Krasnoarmijsk 75 0 22 1 0 7 Makiyivka 45 0 50 8 1 1 Mariupol 48 7 44 4 0 7 0 2 Novogradivka 61 8 33 8 1 6 Selidove 59 3 36 7 1 1 Slov yansk 73 1 23 5 0 5 Snizhne 51 3 45 1 1 0 Torez 50 8 45 1 1 3 Harcizk 52 4 44 1 0 9 Shahtarsk 57 7 37 7 1 5 0 3 Yasinuvata 68 9 28 7 0 6 Rajoni Amvrosiyivskij 71 0 26 2 0 6 Artemivskij 78 7 18 4 0 7 Velikonovosilkivskij 64 6 13 3 0 5 Volnovaskij 78 2 16 4 0 5 0 3 Volodarskij 52 9 24 2 0 7 Dobropilskij 89 4 8 9 Kostyantinivskij 77 3 19 9 0 9 Krasnoarmijskij 86 8 11 3 0 7 Krasnolimanskij 83 2 14 9 Mar yinskij 78 5 18 4 0 5 0 3 Novoazovskij 67 1 29 5 0 5 Oleksandrivskij 91 9 6 6 0 5 Pershotravnevij 50 3 26 9 0 7 Slov yanskij 87 1 10 5 0 4 Starobeshivskij 52 1 31 7 0 7 Telmanivskij 57 8 20 8 0 5 Shahtarskij 74 4 23 3 1 0 Yasinuvatskij 69 3 27 3 1 0 Zhitomirska obl 90 3 5 0 0 4 0 1 3 5 u t ch Zhitomir 82 9 10 3 0 5 4 9 Berdichiv 84 8 8 7 0 4 4 7 Korosten 89 0 7 5 0 6 1 5 Novograd Volinskij 85 3 8 5 0 6 4 3 Rajoni Andrushivskij 96 2 2 2 0 2 0 9 Baranivskij 86 9 1 8 0 2 10 7 Berdichivskij 93 9 2 1 3 5 Brusilivskij 95 8 2 3 0 3 0 3 1 0 Volodar Volinskij 89 6 3 6 0 4 5 9 Dzerzhinskij 86 1 2 4 0 3 10 6 Yemilchinskij 91 0 1 8 6 8 Zhitomirskij 88 7 5 3 0 4 4 9 Korostenskij 95 2 1 7 0 3 2 0 Korostishivskij 93 3 4 6 0 2 0 2 1 3 Luginskij 96 9 1 4 0 2 1 2 Lyubarskij 97 8 1 1 0 9 Malinskij 94 2 3 3 0 3 1 0 Narodickij 96 3 1 8 0 3 0 9 0 3 Novograd Volinskij 94 3 1 6 3 7 Ovruckij 95 6 2 9 0 8 0 2 0 1 Olevskij 97 1 1 4 0 4 0 6 Popilnyanskij 96 5 2 2 0 2 0 2 0 3 Radomishlskij 95 2 2 7 0 2 1 4 Ruzhinskij 97 6 1 2 0 2 0 8 Chervonoarmijskij 88 6 2 0 8 9 Chernyahivskij 97 3 1 4 0 2 0 6 Chudnivskij 94 9 2 3 2 2 Zakarpatska obl 80 5 2 5 12 1 2 6 u t ch Uzhgorod 77 8 9 6 6 9 Beregovo 38 9 5 4 48 1 Mukachevo 77 1 9 0 8 5 Hust 89 3 3 7 5 4 Rajoni Beregivskij 18 8 0 7 76 1 Velikobereznyanskij 96 3 0 7 Vinogradivskij 71 4 1 2 26 2 Voloveckij 98 8 0 6 Irshavskij 98 6 0 6 0 1 Mizhgirskij 99 1 0 5 Mukachivskij 84 0 0 7 12 7 Perechinskij 96 3 1 3 Rahivskij 83 8 0 8 11 6 3 2 Svalyavskij 94 5 1 5 0 7 Tyachivskij 83 2 1 0 2 9 12 4 Uzhgorodskij 58 4 2 0 33 4 Hustskij 95 0 0 9 3 9 Zaporizka obl 70 8 24 7 0 7 0 1 1 4 0 1 u t ch Zaporizhzhya 70 7 25 5 0 7 0 1 0 4 0 1 Berdyansk 56 8 37 4 0 8 0 1 3 3 0 1 Energodar 57 1 39 8 0 8 0 2 0 3 0 2 Melitopol 55 2 38 9 0 8 0 1 0 2 1 8 0 1 Tokmak 81 4 16 6 0 5 0 3 Rajoni Berdyanskij 75 9 14 7 0 4 0 2 7 3 Vasilivskij 77 4 20 2 0 5 0 1 0 3 Velikobilozerskij 92 6 5 9 0 2 0 4 Veselivskij 76 7 19 9 0 4 0 3 0 3 Vilnyanskij 84 7 12 9 0 6 2 0 0 2 0 3 Gulyajpilskij 93 1 5 4 0 4 0 1 Zaporizkij 83 8 13 9 0 7 0 1 0 2 Kam yansko Dniprovskij 57 3 40 1 0 5 0 2 0 2 Kujbishivskij 88 1 10 0 0 5 0 2 0 1 Melitopolskij 62 8 31 2 0 7 0 2 0 2 0 6 Mihajlivskij 74 0 22 9 1 1 0 1 0 1 Novomikolayivskij 92 8 6 0 0 3 0 1 Orihivskij 90 4 8 1 0 4 0 1 0 2 Pologivskij 92 8 5 8 0 3 0 1 0 2 Priazovskij 55 9 26 6 1 2 0 2 12 5 Primorskij 52 5 22 2 0 5 0 2 23 4 Rozivskij 82 2 12 8 0 5 0 2 0 3 Tokmackij 83 4 14 0 0 9 0 1 0 4 Chernigivskij 92 0 6 0 0 3 0 2 0 8 Yakimivskij 61 6 31 6 0 7 0 2 0 1 1 6 0 1 Ivano Frankivska obl 97 5 1 8 0 1 0 1 u t ch Ivano Frankivsk 92 3 6 0 0 3 0 3 Bolehiv 98 5 0 9 0 1 0 4 Kalush 94 7 3 5 0 2 0 1 Kolomiya 92 4 5 0 0 3 0 5 Yaremcha 98 9 0 8 0 1 0 1 Rajoni Bogorodchanskij 99 5 0 4 Verhovinskij 99 6 0 3 Galickij 98 7 1 0 0 1 0 1 Gorodenkivskij 99 4 0 4 0 1 Dolinskij 98 3 1 1 0 1 0 2 Kaluskij 99 6 0 3 Kolomijskij 99 4 0 4 0 1 Kosivskij 99 3 0 5 0 1 Nadvirnyanskij 98 6 0 6 0 1 0 1 Rogatinskij 99 5 0 3 Rozhnyativskij 99 5 0 4 Snyatinskij 99 3 0 4 0 1 0 1 Tismenickij 99 3 0 4 Tlumackij 99 5 0 3 0 2 Kiyivska obl 92 5 6 0 0 5 0 1 0 2 u t ch Bila Cerkva 87 4 10 3 0 6 0 1 Berezan 93 2 5 2 0 6 Borispil 89 1 9 3 0 6 0 1 Brovari 87 4 10 7 0 6 0 2 Vasilkiv 88 6 9 6 0 6 Irpin 87 7 9 9 0 6 0 4 Pereyaslav Hmelnickij 95 0 3 9 0 4 Rzhishiv 94 3 4 5 Slavutich 63 3 30 0 4 1 Fastiv 90 7 7 8 0 4 0 2 Rajoni Barishiv skij 95 7 3 1 0 4 0 1 Bilocerkivskij 95 5 3 7 0 3 Boguslavskij 97 0 2 4 0 2 Borispilskij 95 1 4 0 0 3 0 1 Borodyanskij 93 1 4 7 0 6 0 6 Brovarskij 96 4 2 8 0 3 Vasilkivskij 95 0 3 8 0 3 Vishgorodskij 91 9 6 7 0 6 0 1 Volodarskij 97 4 2 0 Zgurivskij 96 3 2 3 Ivankivskij 96 0 2 9 0 3 0 2 Kagarlickij 96 6 2 6 0 2 Kiyevo Svyatoshinskij 92 0 6 5 0 5 0 2 Makarivskij 95 1 3 6 0 3 0 3 Mironivskij 96 0 2 9 0 3 Obuhivskij 88 9 9 4 0 6 0 2 Pereyaslav Hmelnickij 96 7 2 5 0 3 Poliskij 95 8 2 7 Rokitnyanskij 97 6 1 8 0 2 Skvirskij 96 7 2 2 0 2 Stavigcenskij 97 9 1 5 Taragcanskij 97 6 1 7 0 2 Tetiyivskij 97 8 1 7 Fastivskij 95 7 3 4 0 3 Yagotinskij 95 4 3 5 0 5 Kirovogradska obl 90 1 7 5 0 5 0 7 0 2 u t ch Kropivnickij 85 9 11 9 0 5 0 3 0 1 0 1 Znam yanka 83 5 14 2 0 5 0 3 0 1 Oleksandriya 87 7 10 6 0 5 0 2 0 1 Svitlovodsk 83 8 14 5 0 6 0 1 0 1 Rajoni Bobrineckij 94 6 2 4 0 4 1 6 Vilshanskij 83 9 2 9 0 3 1 9 9 7 Gajvoronskij 95 8 2 9 0 2 0 5 Golovanivskij 95 2 3 6 0 2 0 5 0 1 Dobrovelichkivskij 93 7 3 2 0 7 1 6 0 1 Dolinskij 92 9 4 9 0 9 0 4 0 1 Znam yanskij 92 6 4 7 0 7 0 8 0 1 Kirovogradskij 87 2 9 4 0 5 1 9 0 1 0 1 Kompaniyivskij 94 1 2 6 0 4 1 5 0 1 Maloviskivskij 91 5 6 5 0 5 0 9 0 1 Novogradivskij 95 8 2 3 0 7 0 6 0 1 Novoarhangelskij 96 4 1 8 0 2 0 8 Novomirgorodskij 93 6 2 7 0 5 2 6 Novoukrayinskij 94 0 2 8 0 5 1 9 Oleksandrivskij 96 5 2 3 0 3 0 3 Oleksandrijskij 93 6 3 9 0 5 0 7 0 1 Onufriyivskij 85 3 12 9 0 4 0 4 0 1 Petrivskij 92 3 5 3 0 5 0 7 0 1 Svitlovodskij 85 5 12 5 0 4 0 3 Ulyanivskij 96 4 1 7 0 1 0 8 0 2 Ustinivskij 93 7 2 7 1 0 1 4 Luganska obl 58 0 39 0 0 8 0 1 0 1 0 1 u t ch Alchevsk 51 6 44 7 1 1 Antracit 49 7 46 7 1 0 0 2 0 2 Bryanka 54 9 42 7 0 8 Kirovsk 56 9 40 7 1 0 Krasnodon 33 2 63 3 1 3 0 2 Krasnij Luch 49 2 46 1 1 1 0 3 Pervomajsk 65 9 27 3 1 1 0 1 Rovenki 63 6 33 7 1 0 0 2 0 3 Rubizhne 66 3 31 3 0 7 Sverdlovsk 46 0 48 6 1 2 0 4 0 3 Syeverodoneck 59 0 38 7 0 6 Stahanov 46 1 50 1 1 0 Lisichansk 66 7 30 5 1 0 Lugansk 50 0 47 0 0 7 Rajoni Antracitivskij 62 8 35 7 0 4 Bilovodskij 87 8 11 2 0 3 Bilokurakinskij 90 7 8 5 0 2 Krasnodonskij 45 9 51 7 0 9 Kreminskij 85 1 13 5 0 5 Lutuginskij 71 0 26 7 0 7 Markivskij 93 0 5 7 0 4 Milovskij 77 7 19 6 0 3 Novoajdajskij 56 1 42 7 0 4 Novopskovskij 92 2 6 9 0 3 Perevalskij 56 7 40 6 1 1 0 2 Popasnyanskij 81 1 17 5 0 5 Svativskij 91 4 7 3 0 3 Sverdlovskij 69 9 25 9 0 6 0 3 Slov yanoserbskij 65 0 32 8 0 7 Stanichno Luganskij 36 5 61 1 0 6 Starobilskij 87 8 11 0 0 3 Troyickij 68 0 31 1 0 3 Lvivska obl 94 8 3 6 0 2 0 7 u t ch Lviv 88 1 8 9 0 4 0 9 Borislav 95 8 2 6 0 8 Drogobich 93 0 4 4 0 3 0 5 Sambir 93 6 2 5 3 3 Strij 92 1 5 2 0 3 0 5 Truskavec 93 3 4 9 0 4 0 4 Chervonograd 92 3 6 4 0 6 0 1 Rajoni Brodivskij 97 7 1 6 0 3 Buskij 99 0 0 6 0 2 Gorodockij 98 5 0 9 0 4 Drogobickij 99 2 0 3 0 4 Zhidachivskij 98 9 0 6 0 2 Zhovkivskij 98 8 0 7 0 2 Zolochivskij 98 3 0 8 0 7 Kam yanka Buzkij 98 5 1 0 0 2 Mikolayivskij 98 1 1 5 0 1 Mostiskij 91 8 0 5 7 6 Peremishlyanskij 99 4 0 2 0 2 Pustomitivskij 98 4 0 8 0 5 Radehivskij 99 4 0 4 Sambirskij 97 5 0 5 Skolivskij 99 2 0 4 Sokalskij 98 5 1 0 0 1 Starosambirskij 98 3 0 5 1 2 Strijskij 99 0 0 7 Turkivskij 99 6 0 2 0 2 Yavorivskij 98 6 1 1 0 1 Mikolayivska obl 81 9 14 1 0 7 1 0 0 4 0 1 u t ch Mikolayiv 72 7 23 1 0 8 0 3 0 8 Voznesensk 87 1 9 7 0 5 0 7 0 2 Ochakiv 78 2 18 4 0 9 0 6 0 2 0 2 Pervomajsk 85 9 10 9 0 5 0 3 0 4 Pivdennoukrayinsk 73 9 21 7 0 7 0 7 0 3 Rajoni Arbuzinskij 88 6 7 2 0 3 3 0 Bashtanskij 90 5 4 4 1 0 1 2 0 2 Berezanskij 88 1 6 0 0 5 2 3 0 5 Berezneiuvativskij 90 6 6 1 1 1 1 4 Bratskij 84 8 8 5 0 3 4 9 Veselinivskij 91 0 5 2 0 3 1 8 0 2 Voznesenskij 89 2 6 3 0 4 2 6 Vradiyivskij 94 1 1 8 2 5 Domanivskij 93 5 2 6 0 2 2 8 Yelaneckij 91 0 3 3 0 4 3 7 Zhovtnevij 85 1 10 9 1 3 0 8 0 2 Kazankivskij 83 1 13 4 0 8 1 7 Krivoozerskij 95 9 1 9 0 2 1 3 Mikolayivskij 87 0 9 7 0 6 0 8 0 2 Novobuzkij 92 5 4 5 0 6 1 6 Novoodeskij 91 5 5 1 0 5 1 4 Ochakivskij 85 2 10 2 0 7 1 4 0 3 0 2 Pervomajskij 91 8 4 5 0 3 1 9 0 3 Snigurivskij 91 3 5 6 0 7 0 8 Odeska obl 62 8 20 7 0 5 5 0 6 1 0 1 u t ch Odesa 61 6 28 9 0 6 0 8 1 3 0 2 Bilgorod Dnistrovskij 62 7 27 7 0 6 2 8 3 7 Izmayil 38 2 43 7 0 6 4 3 10 1 0 1 Chornomorsk 67 6 27 4 1 1 0 9 1 0 0 2 Podilsk 82 2 10 3 0 5 5 1 0 2 Teplodar 68 5 25 7 1 0 1 7 1 2 Yuzhne 65 9 29 0 1 1 0 8 1 3 0 1 Rajoni Ananyivskij 77 0 3 9 0 2 18 1 0 2 Arcizkij 27 4 22 2 0 4 6 3 39 0 Baltskij 89 8 6 7 0 2 2 0 0 2 Bilgorod Dnistrovskij 81 9 8 8 0 4 6 3 1 2 0 1 Bilyayivskij 82 3 11 7 0 6 2 5 0 7 Beregivskij 87 0 7 3 0 6 1 6 0 4 Belgradskij 7 6 8 0 0 3 1 6 60 8 Velikomihajlivskij 79 4 14 5 0 2 3 8 1 1 Ivanivskij 74 6 8 4 0 3 3 3 11 2 0 1 Izmayilskij 28 9 16 2 0 2 27 6 25 7 0 1 Kilijskij 44 6 30 0 0 3 15 8 4 3 0 1 Kodimskij 94 8 2 9 0 2 1 6 0 1 0 1 Kominternivskij 81 1 13 0 0 7 1 6 1 4 Podilskij 67 8 5 2 0 1 25 9 0 2 Oknyanskij 81 7 6 2 0 2 11 0 0 3 Lyubashivskij 90 6 2 5 0 3 5 9 0 1 Mikolayivskij 91 8 2 4 0 3 3 7 0 3 0 1 Ovidiopolskij 78 6 15 0 0 8 1 8 1 1 0 2 Rozdilnyanskij 77 6 13 7 0 7 5 2 0 9 0 1 Renijskij 17 7 15 1 0 4 49 0 8 5 0 1 Savranskij 95 0 2 4 0 1 1 5 0 2 Saratskij 43 9 15 9 0 1 18 9 20 0 Tarutinskij 24 5 13 9 0 2 16 5 37 5 Tatarbunarskij 71 3 6 4 0 2 9 4 11 5 Frunzivskij 89 8 3 0 0 2 5 7 0 3 Shiryayivskij 89 9 3 1 0 2 5 2 0 4 Poltavska obl 91 4 7 2 0 4 0 2 u t ch Poltava 87 7 10 6 0 4 0 1 Kremenchuk 83 1 14 8 0 6 0 1 Komsomolsk 78 4 19 6 0 8 0 1 Lubni 90 8 8 2 0 3 0 1 Mirgorod 90 0 9 0 0 5 0 1 Rajoni Velikobagachanskij 96 3 2 8 0 2 0 3 Gadyackij 96 3 2 9 0 3 0 1 Globinskij 95 0 3 6 0 4 0 3 Grebinkivskij 95 4 3 5 0 3 0 2 Dikanskij 94 6 3 8 0 2 0 2 Zinkivskij 96 6 2 2 0 2 0 3 Karlivskij 94 4 3 9 0 6 0 3 Kobelyackij 95 1 3 6 0 3 0 2 Kozelshinskij 95 4 3 9 0 3 0 3 Kotelevskij 96 9 2 3 0 3 0 1 Kremenchuckij 93 3 5 3 0 4 0 2 Lohvickij 96 2 2 9 0 3 0 1 Lubenskij 96 9 2 2 0 4 0 1 Mashivskij 94 5 3 9 0 4 0 3 Mirgorodskij 97 2 2 3 0 1 0 1 Novosanzharskij 95 3 3 5 0 2 0 3 Orzhickij 96 9 2 3 0 2 0 2 Piryatinskij 94 6 4 3 0 4 0 2 Poltavskij 93 2 5 6 0 3 0 1 Reshetilivskij 95 7 2 7 0 3 0 7 Semenivskij 96 6 2 3 0 3 0 2 Horolskij 96 7 2 5 0 3 0 1 Chornuhinskij 97 7 1 8 0 1 0 2 Chutivskij 94 3 4 3 0 4 0 4 Shishackij 96 0 2 7 0 2 0 2 Rivnenska obl 95 9 2 6 1 0 0 2 u t ch Rivne 91 6 6 8 0 6 0 3 Dubno 95 1 3 6 0 3 0 2 Kuznyecovsk 90 9 7 6 0 8 0 2 Ostrog 95 1 2 8 0 2 Rajoni Bereznivskij 99 3 0 5 0 2 Volodimireckij 99 2 0 5 0 1 Goshanskij 98 7 0 8 0 2 Demidivskij 98 8 0 6 Dubnenskij 99 0 0 8 Dubrovickij 98 6 0 6 0 6 3arichnenskij 99 0 0 5 0 5 Zdolbunivskij 96 5 2 7 0 3 0 2 Koreckij 98 7 0 8 0 3 Kostopilskij 97 9 1 5 0 2 0 1 Mlinivskij 98 8 0 8 0 2 Ostrozkij 99 1 0 6 Radivilivskij 98 8 1 0 Rivnenskij 97 8 1 6 0 3 0 1 Rokitnivskij 83 6 0 4 15 6 0 4 Sarnenskij 97 9 1 4 0 4 0 1 Sumska obl 88 8 9 4 0 3 u t ch Sumi 84 6 12 4 0 4 0 1 Gluhiv 90 8 8 4 0 2 Konotop 90 1 8 3 0 4 Lebedin 92 9 6 3 0 3 Ohtirka 87 9 8 2 0 5 Romni 93 7 5 4 0 3 Shostka 86 7 9 2 0 3 Rajoni Bilopilskij 93 1 5 6 0 3 Burinskij 96 3 2 6 0 3 Belikopisarivskij 72 4 26 7 0 3 Gluhivskij 86 4 13 2 0 1 Nedrigajlivskij 97 7 1 7 0 2 Ohtirskij 95 6 3 4 0 5 Putivlskij 47 4 51 6 0 3 Romenskij 97 2 2 1 0 2 Seredino Budskij 89 3 9 9 0 3 Konotopskij 97 0 2 1 0 3 Krasnopilskij 91 2 7 8 0 5 Kroleveckij 95 6 3 6 0 1 Lebedinskij 95 6 3 6 0 3 Lipovodolinskij 97 4 1 8 0 1 Sumskij 93 1 5 6 0 5 Trostyaneckij 84 8 13 9 0 4 Shostkinskij 94 8 4 0 0 4 Yampilskij 92 4 6 6 0 4 Ternopilska obl 97 8 1 3 0 1 0 3 u t ch Ternopil 94 1 3 4 0 2 0 3 Rajoni Berezhnyanskij 99 1 0 7 0 1 Borshivskij 98 8 0 7 0 1 0 2 Buchackij 99 4 0 4 0 1 Gusyatinskij 99 0 0 5 0 3 Zalishickij 99 3 0 5 0 1 Zbarazkij 98 3 1 3 0 1 0 1 Zborivskij 99 5 0 3 0 1 Kozivskij 99 5 0 4 0 1 Kremeneckij 98 2 1 3 0 1 0 2 Lanoveckij 98 9 0 7 0 1 0 1 Monastiriskij 99 5 0 3 0 1 Pidvolochiskij 95 6 0 5 0 1 3 6 Pidgayeckij 99 7 0 2 Terebovlyanskij 99 0 0 6 0 1 0 3 Ternopilskij 99 2 0 5 0 1 0 2 Chortkivskij 97 7 1 6 0 1 0 4 Shumskij 99 1 0 6 0 1 0 1 Harkivska obl 70 8 25 6 0 5 0 1 0 1 u t ch Harkiv 61 0 34 2 0 5 Izyum 83 6 13 4 0 4 Kup yansk 82 4 14 2 0 3 Lozova 77 8 15 3 0 4 Lyubotki 89 4 8 6 0 3 Pervomajsk 55 9 38 3 0 5 Chuguyiv 54 6 42 8 0 7 Rajoni Balaklijskij 77 6 20 4 0 4 Barvinkivskij 91 1 7 1 0 4 0 2 Bliznyukivskij 90 2 7 8 0 6 Bogoduhivskij 92 8 5 6 0 7 Borivskij 90 5 8 4 0 3 Valkivskij 93 6 5 0 0 5 0 1 Velikoburluckij 73 1 24 9 0 7 0 1 Vovchanskij 85 4 12 4 0 5 Dvorichanskij 83 7 14 4 0 6 0 4 Dergachivskij 80 3 18 2 0 4 Zachepilivskij 84 6 13 4 0 4 Zmiyivskij 82 3 15 6 0 5 Zolochivskij 84 0 14 0 0 6 Izyumskij 91 0 7 1 0 6 Kegichivskij 89 6 6 5 1 5 0 2 Kolomackij 93 2 4 7 1 4 Krasnogradskij 78 4 19 4 0 7 0 2 Krasnokutskij 93 9 4 6 0 5 Kup yanskij 88 9 9 5 0 5 Lozivskij 88 9 9 7 0 5 Novovodolazkij 78 9 19 5 0 4 Pervomajskij 65 4 32 6 0 7 0 2 Pechenizkij 92 7 6 5 0 3 Sahnovshinskij 92 4 5 8 0 5 Harkivskij 75 5 22 2 0 5 Chuguyivskij 57 4 40 5 0 4 Shevchenkivskij 90 3 7 8 0 5 0 2 Hersonska obl 82 0 14 1 0 7 0 4 0 2 u t ch Herson 75 6 19 9 0 8 0 2 Kahovka 82 1 15 1 0 7 0 2 Nova Kahovka 73 8 23 4 0 9 0 2 0 2 0 2 Rajoni Berislavskij 88 5 8 7 0 6 0 6 Bilozerskij 89 1 7 8 0 7 0 5 Velikolepetinskij 89 5 7 5 0 7 0 3 0 4 Velikooleksandrivskij 92 5 4 7 0 7 1 1 Verhnorogachickij 92 0 6 0 0 4 0 3 Visokopilskij 91 8 5 0 0 7 1 0 Genicheskij 65 0 23 4 0 6 0 2 2 8 Golopristanskij 87 5 9 2 0 6 0 4 Gornostayivskij 92 7 4 7 0 6 0 4 Ivanivskij 89 3 6 3 0 4 0 6 0 3 Kalanchackij 87 8 8 5 0 7 0 5 0 2 Kahovskij 89 0 8 3 0 7 0 4 0 2 Nizhnosirogozkij 82 2 13 7 0 4 0 7 0 3 Novovoroncovskij 94 3 4 0 0 5 0 3 Novotroyickij 86 6 9 7 0 6 0 4 Skadovskij 83 2 12 5 1 1 0 6 0 2 Cyurupinskij 85 6 11 7 0 5 0 2 Chaplinskij 84 1 6 9 0 5 0 6 0 2 Hmelnicka obl 93 9 3 6 0 2 1 6 u t ch Hmelnickij 88 3 7 9 0 4 2 0 Kam yanec Podilskij 91 2 5 9 0 3 0 6 Netishin 87 5 9 8 0 4 0 8 Slavuta 90 0 6 6 0 4 2 0 Shepetivka 90 7 5 8 0 3 2 0 Starokostyantiniv 91 1 6 7 0 4 1 0 Rajoni Bilogirskij 98 3 0 9 0 1 0 5 Vinkoveckij 96 5 3 1 0 1 Volochiskij 95 7 1 5 0 1 2 4 Gorodockij 91 4 1 1 0 1 7 2 Derezhnyanskij 97 4 1 5 0 2 0 1 Dunayeveckij 98 2 1 3 0 1 0 1 Izyaslavskij 95 7 2 5 0 2 1 2 Kam yanec Podilskij 98 1 1 2 0 1 0 2 Krasilivskij 96 2 1 6 0 1 1 7 Letichivskij 96 0 1 7 0 1 1 6 Novoushinskij 96 1 3 4 0 1 0 1 Polonskij 90 9 1 8 0 1 6 6 Slavutskij 97 8 1 1 0 1 0 9 Starokostyantinivskij 98 0 1 2 0 1 0 3 Starosinyavskij 98 5 0 9 0 1 0 4 Teofipolskij 98 4 0 8 0 1 0 3 Hmelnickij 93 5 1 8 0 1 3 9 Chemeroveckij 99 0 0 8 Shepetiv skij 96 3 1 6 0 1 1 4 Yarmolineckij 97 8 1 3 0 1 0 2 Cherkaska obl 93 1 5 4 0 3 u t ch Cherkasi 83 4 13 2 0 6 Vatutine 91 9 7 4 0 3 Kaniv 89 2 9 6 0 5 Zolotonosha 91 9 6 3 0 3 Smila 89 6 8 7 0 4 Uman 92 8 6 2 0 4 Rajoni Gorodishenskij 97 2 2 2 0 2 Drabivskij 97 7 1 7 Zhashkivskij 97 7 1 6 0 2 Zvenigorodskij 97 0 2 2 0 2 Zolotoniskij 96 2 3 1 0 2 Kam yanskij 96 2 3 2 0 2 Kanivskij 96 6 2 9 0 1 Katerinopilskij 97 6 1 8 0 2 Korsun Shevchenkivskij 96 1 2 7 0 2 Lisyanskij 98 0 1 5 0 2 Mankivskij 97 7 1 8 0 2 Monastirishenskij 98 3 1 4 0 1 Smilyanskij 96 6 2 9 0 2 Talnivskij 97 2 2 0 0 2 Umanskij 97 1 2 1 0 1 Hristinivskij 96 6 2 4 0 3 Cherkaskij 83 4 13 2 0 6 Chornobayivskij 96 9 2 4 0 2 Chigirinskij 95 1 3 6 0 3 Shpolyanskij 97 2 2 0 0 3 Chernivecka obl 75 0 4 1 0 2 7 3 12 5 0 4 u t ch Chernivci 79 9 11 3 0 4 1 6 4 5 0 6 Novodnistrovsk 87 1 10 2 0 5 0 9 0 3 0 2 Rajoni Vizhnickij 98 2 1 1 0 3 Gercayivskij 5 0 0 9 2 3 91 5 Glibockij 46 8 1 2 6 1 45 3 Zastavnivskij 99 1 0 6 Kelmeneckij 97 5 1 3 1 0 Kicmanskij 98 5 0 9 0 2 Novoselickij 34 0 1 4 57 5 6 8 Putilskij 99 3 0 4 Sokiryanskij 89 9 6 2 3 4 Storozhineckij 59 6 1 4 36 8 1 5 Hotinskij 91 2 1 3 7 0 Chernigivska obl 93 5 5 0 0 6 u t ch Chernigiv 86 3 10 6 1 2 Nizhin 90 2 7 1 0 4 Priluki 92 3 6 5 0 3 Rajoni Bahmackij 96 7 2 5 0 2 Bobrovickij 97 6 1 6 0 3 Borznyanskij 98 0 1 5 0 2 Varvinskij 96 5 2 8 0 3 Gorodnyanskij 95 7 2 9 0 9 Ichnyanskij 97 3 2 2 0 2 Kozeleckij 96 2 3 0 0 2 Koropskij 97 6 1 9 0 2 Koryukivskij 97 0 2 3 0 3 Kulikivskij 97 8 1 6 0 3 Menskij 97 3 2 0 0 3 Nizhinskij 98 3 1 3 0 1 Novgorod Siverskij 96 0 3 4 0 2 Nosivskij 97 6 1 7 0 2 Priluckij 96 6 2 7 0 3 Ripkenskij 90 8 7 5 1 9 Semenivskij 95 0 4 5 0 3 Sosnickij 98 1 1 5 0 2 Sribnyanskij 98 0 1 5 0 2 Talalayivskij 97 9 1 6 0 2 Chernigivskij 95 8 3 2 0 6 Shorskij 95 0 3 9 0 7 m Kiyiv 82 2 13 1 0 6 0 1 0 3 m Sevastopol 22 4 71 7 1 6 0 2 0 5 Ukrayincired Dokladnishe Ukrayinci ta Ukrayinci v Ukrayini nbsp Zmina chiselnosti ukrayinciv za period mizh perepisami 1959 1989 rr Ukrayinci ye najchiselnishoyu nacionalnistyu v Ukrayini Stanom na 2001 rik yih nalichuvalosya 37541 7 tis sho na 0 3 bilshe nizh u 1989 roci Ukrayinci stanovlyat 77 8 naselennya i perevazhayut u vsih regionah za vinyatkom Avtonomnoyi Respubliki Krim ta Sevastopolya Najbilsha chastka ukrayinciv sered naselennya harakterna dlya zahidnih ta centralnih oblastej za vinyatkom Zakarpatskoyi ta Cherniveckoyi oblastej 88 98 U oblastyah Pridniprov ya ta Slobozhanshini chastka ukrayinciv stanovit 70 82 Duzhe nerivnomirno rozselene ukrayinske naselennya na teritoriyi Zakarpattya Bukovini Donbasu ta Odeskoyi oblasti U Zakarpatskij oblasti ukrayinci 80 5 perevazhayut u vsih administrativnih odinicyah za vinyatkom Beregivskogo rajonu 18 8 ta mista Beregova 38 9 Takozh ukrayinci ye menshistyu u prikordonnih z Ugorshinoyu chastinah Uzhgorodskogo ta Vinogradivskogo rajoniv Naselennya Kilkist miskogo 23 658 227 63 0 silskogo 13 883 466 37 0 Vsogo 37 541 693 100 0 nbsp Zmina chiselnosti ukrayinciv za period mizh perepisami 1989 2001 rr U Cherniveckij oblasti ukrayinci stanovlyat 75 0 Voni perevazhayut u vsih rajonah za vinyatkom Gercayivskogo 5 0 Novoselickogo 34 0 ta mayut vidnosnu bilshist u Glibockomu rajoni 46 8 U Doneckij ta Luganskij oblastyah ukrayinci stanovlyat 56 58 naselennya Voni perevazhayut u bilshosti rajoniv i mist za vinyatkom Donecka 46 7 Yenakiyeva 45 3 Makiyivki 45 0 Alchevska ta deyakih inshih mist a takozh pivdenno shidnih rajoniv Stanichno Luganskogo Krasnodonskogo Sverdovskogo V Odeskij oblasti ukrayinci stanovlyat 62 8 Ukrayinske naselennya rozmishene nerivnomirno vid 90 95 u pivnichnih ta pivnichno shidnih rajonah oblasti do 7 30 u pivdennih rajonah Zagalom ukrayinci perevazhayut u vsih administrativnih odinicyah za vinyatkom m Izmayil 38 0 rajoniv Arzickogo 27 4 Bolgradskogo 7 5 Renijskogo 17 7 Tarutinskomu 24 5 Vidnosna bilshist ukrayinciv u Izmayilskomu rajoni 28 9 Kilijskomu 44 6 Saratskomu 43 9 rajonah U Avtonomnij Respublici Krim ukrayinci stanovlyat 24 3 i skladayut vidnosnu bilshist tilki u Pervomajskomu 37 9 ta Krasnoperekopskomu rajonah 43 4 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 32158 5 35283 9 36489 0 37419 1 37541 7 Chastka 76 8 74 9 73 6 72 7 77 8 Ridna mova za perepisom 2001 roku Ukrayinska 85 2 Rosijska 14 8 Insha 0 Chastka ukrayinciv u naselenni za perepisom 2001 roku nbsp nbsp nbsp Vse naselennya Miske naselennya Silske naselennya Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist tis 0 14 6 608 383 17 6 15 64 25 649 015 68 3 gt 65 5 284 295 14 1 Rozselennya ukrayinciv v Ukrayini 2001 rik Region Chiselnist tis Ternopilska 1113 5 97 8 Ivano frankivska 1371 2 97 5 Volinska 1025 0 96 9 Rivnenska 1123 4 95 9 Vinnicka 1674 1 94 9 Lvivska 2471 0 94 8 Hmelnicka 1339 3 93 9 Chernigivska 1155 4 93 5 Cherkaska 1301 2 93 1 Kiyivska 1684 8 92 5 Poltavska 1481 1 91 4 Kirovogradska 1014 6 90 1 Zhitomirska 1255 0 90 3 Sumska 1152 0 88 8 m Kiyiv 2110 8 82 2 Hersonska 961 6 82 0 Mikolayivska 1034 5 81 9 Zakarpatska 1010 1 80 5 Dnipropetrovska 2825 8 79 3 Chernivecka 689 1 75 0 Zaporizka 1364 1 70 8 Harkivska 2048 7 70 7 Odeska 1542 3 62 8 Luganska 1472 4 58 0 Donecka 2744 1 56 9 AR Krim 492 2 24 3 m Sevastopol 84 4 22 4 Vsogo 37541 7 77 8 Rosiyanired Dokladnishe Rosiyani v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist tis 0 14 994 012 11 9 15 64 6 028 800 72 3 gt 65 1 311 329 15 7 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 7090 8 9126 3 10471 6 11355 6 8334 1 Chastka 16 9 19 4 21 1 22 1 17 3 Ridna mova za perepisom 2001 roku Rosijska 95 9 Ukrayinska 3 9 Insha 0 2 Bilorusired Dokladnishe Bilorusi v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist tis 0 14 13 467 4 8 15 64 197 073 71 5 gt 65 65 223 23 7 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 290 9 385 8 406 1 440 0 275 8 Chastka 0 7 0 8 0 8 0 9 0 6 Ridna mova za perepisom 2001 roku Rosijska 62 5 Biloruska 19 8 Ukrayinska 17 5 Insha 0 2 Moldovanired Dokladnishe Moldovani v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist tis 0 14 41 059 15 9 15 64 184 055 71 2 gt 65 33 505 12 9 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 241 7 265 9 293 6 324 5 258 6 Chastka 0 6 0 6 0 6 0 6 0 5 Ridna mova za perepisom 2001 roku Moldovska 70 0 Rosijska 17 6 Ukrayinska 10 7 Insha 1 7 Krimski tatarired Dokladnishe Krimski tatari Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 57 682 23 2 15 64 164 877 66 4 gt 65 25 634 10 4 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 0 2 3 6 6 6 46 8 248 2 Chastka 0 0 0 0 1 0 5 Ridna mova za perepisom 2001 roku Krimskotatarska 92 0 Rosijska 6 1 Ukrayinska 0 1 Insha 1 8 Bolgarired Dokladnishe Bolgari v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 30 145 14 7 15 64 142 497 69 7 gt 65 31 932 15 6 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 219 4 234 4 238 2 233 8 204 6 Chastka 0 52 0 50 0 48 0 45 0 42 Ridna mova za perepisom 2001 roku Bolgarska 64 2 Rosijska 30 3 Ukrayinska 5 0 Insha 0 5 Ugorcired Dokladnishe Ugorci v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 29 582 18 9 15 64 107 202 68 5 gt 65 19 782 12 6 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 149 2 157 7 164 4 163 1 156 6 Chastka 0 36 0 33 0 33 0 32 0 32 Ridna mova za perepisom 2001 roku Ugorska 95 4 Ukrayinska 3 4 Rosijska 1 0 Insha 0 2 Rumunired Dokladnishe Rumuni v Ukrayini Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 34 430 22 8 15 64 98 060 65 0 gt 65 18 499 12 2 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 100 9 112 1 121 8 134 8 151 0 Chastka 0 24 0 24 0 25 0 26 0 31 Ridna mova za perepisom 2001 roku Rumunska 91 7 Ukrayinska 6 2 Rosijska 1 5 Insha 0 6 Polyakired Dokladnishe Polyaki v Ukrayini 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 363 3 295 1 258 3 219 2 144 1 Chastka 0 87 0 63 0 52 0 43 0 30 Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 11 019 7 6 15 64 93 200 64 7 gt 65 39 911 27 7 Ridna mova za perepisom 2001 roku Ukrayinska 71 0 Rosijska 15 6 Polska 12 9 Insha 0 5 Yevreyired Dokladnishe Istoriya yevreyiv v Ukrayini 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 840 3 776 0 632 6 486 3 103 6 Chastka 2 01 1 65 1 28 0 95 0 21 Ridna mova za perepisom 2001 roku Rosijska 83 0 Ukrayinska 13 4 Idish 3 1 Insha 0 5 Virmenired Dokladnishe Virmeni v Ukrayini 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 28 0 33 4 38 6 54 2 99 9 Chastka 0 07 0 07 0 07 0 11 0 21 Ridna mova za perepisom 2001 roku Virmenska 50 4 Rosijska 43 2 Ukrayinska 5 8 Insha 0 6 Grekired Dokladnishe Greki v Ukrayini 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 104 4 106 9 104 1 98 6 91 5 Chastka 0 25 0 23 0 21 0 19 0 19 Ridna mova za perepisom 2001 roku Rosijska 88 5 Grecka 6 4 Ukrayinska 4 8 Insha 0 6 Perepis naselennya 1989 r red Nacionalnij sklad oblastej URSR 7 perepis 1989 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Bilorusi Yevreyi Polyaki Moldovani rumuni Bolgari Greki Ugorci Krimska oblast 2065 829 26 7 65 6 2 1 0 7 0 3 0 3 0 1 0 1 Vinnicka oblast 1932 629 91 5 5 9 0 3 1 4 0 4 0 2 Volinska oblast 1061 181 94 6 4 4 0 5 0 1 Dnipropetrovska oblast 3881 224 71 6 24 2 1 3 1 3 0 2 0 1 Donecka oblast 5332 395 50 7 43 6 1 5 0 5 0 1 0 3 1 6 Zhitomirska oblast 1545 433 84 9 7 9 0 5 1 4 4 5 0 1 Zakarpatska oblast 1252 288 78 4 4 0 2 4 12 5 Zaporizka oblast 2081 778 63 1 32 0 0 9 0 7 0 1 0 2 1 7 0 1 Ivano Frankivska oblast 1423 489 95 0 4 0 0 2 0 1 0 2 0 1 Kiyivska oblast 1939 973 89 3 8 7 0 6 0 4 0 3 0 1 Kirovogradska oblast 1239 439 85 3 11 7 0 8 0 4 0 9 0 2 Luganska oblast 2862 734 51 9 44 8 1 2 0 3 0 1 0 2 0 1 Lvivska oblast 2747 703 90 4 7 2 0 5 0 4 1 0 Mikolayivska oblast 1330 634 75 6 19 4 1 1 0 9 0 2 1 3 0 5 Odeska oblast 2642 601 54 6 27 4 0 8 2 6 0 2 5 5 6 3 0 1 Poltavska oblast 1753 030 87 9 10 2 0 5 0 4 0 2 Rivnenska oblast 1169 687 93 3 4 6 1 4 0 1 0 3 Sumska oblast 1432 652 85 5 13 3 0 4 0 2 0 1 Ternopilska oblast 1168 871 96 8 2 3 0 1 0 6 Harkivska oblast 3195 046 62 8 33 2 0 7 1 5 0 1 Hersonska oblast 1239 969 75 7 20 2 1 0 0 6 0 2 0 4 0 1 Hmelnicka oblast 1527 114 90 4 5 8 0 3 0 7 2 4 Cherkaska oblast 1531 527 90 5 8 0 0 4 0 4 0 1 Chernivecka oblast 938 029 70 8 6 7 0 3 1 8 0 5 19 7 Chernigivska oblast 1415 907 91 5 6 8 0 8 0 4 Kiyiv 2602 754 72 5 20 9 1 0 3 9 0 4 0 1 Sevastopol 392 826 20 7 74 4 1 9 0 7 0 3 Ukrayinska RSR 51706 742 72 7 22 1 0 9 0 9 0 4 0 9 0 5 0 2 0 4 Perepis naselennya 1959 r red nbsp Chastka ukrayinciv u naselenni za perepisom 1959 r Nacionalnij sklad oblastej URSR 8 perepis 1959 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Bilorusi Polyaki Moldovani rumuni Bolgari Greki Ugorci Krimska oblast 1201 517 22 3 71 4 2 2 1 8 Vinnicka oblast 2142 045 91 8 4 4 2 3 1 0 Volinska oblast 890 456 94 6 4 2 Dnipropetrovska oblast 2704 783 77 8 17 2 2 7 1 3 0 2 Donecka oblast 4262 048 55 6 37 6 1 0 1 5 0 3 2 2 Zhitomirska oblast 1603 604 84 5 5 4 2 6 0 4 6 4 Zakarpatska oblast 920 173 74 6 3 2 1 3 2 0 15 9 Zaporizka oblast 1463 849 68 3 25 9 1 4 0 7 2 5 Ivano Frankivska oblast 1094 639 94 8 3 5 1 0 Kiyivska oblast 1719 100 93 2 4 8 0 9 0 4 Kirovogradska oblast 1217 929 88 7 8 4 0 8 0 8 0 6 Luganska oblast 2452 172 57 8 38 7 0 6 1 1 Lvivska oblast 2107 858 86 3 8 6 1 4 0 4 2 8 Mikolayivska oblast 1013 839 81 2 13 7 2 0 1 2 0 6 Odeska oblast 2026 609 55 5 21 7 6 0 0 5 6 2 7 6 Poltavska oblast 1631 706 93 4 5 1 0 8 Rivnenska oblast 926 225 93 4 4 2 1 2 0 5 Sumska oblast 1513 718 87 9 11 1 0 4 Ternopilska oblast 1085 586 94 9 2 5 2 2 Harkivska oblast 2520 129 68 8 26 4 3 3 0 5 Hersonska oblast 824 167 81 1 15 6 1 3 0 8 Hmelnicka oblast 1611 412 90 2 3 8 1 2 4 4 Cherkaska oblast 1503 254 94 0 4 5 0 9 Chernivecka oblast 774 121 66 9 6 6 5 4 0 8 19 6 Chernigivska oblast 1553 773 94 5 3 9 0 8 0 4 Kiyiv 1104 334 60 1 23 0 13 9 1 2 0 8 Ukrayinska RSR 41869 046 76 8 16 9 2 0 0 7 0 9 0 8 0 5 0 3 0 4 nbsp Chastka polyakiv u naselenni za perepisom 1959 r Nacionalnij sklad mist URSR 9 perepis 1959 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Polyaki Bilorusi Rumuni moldovani Inshi Dnipro 661 547 61 5 27 9 7 6 0 3 1 7 0 1 0 9 Kam yanske 194 188 72 0 22 7 1 7 0 6 1 9 0 1 1 0 Krivij Rig 387 579 74 0 20 5 2 7 1 5 1 3 Marganec 34 422 76 0 21 4 0 3 0 3 1 1 0 9 Zhovti Vodi 32 406 75 3 23 1 0 3 0 9 0 4 Nikopol 82 992 66 1 28 4 2 8 0 2 1 1 1 4 Novomoskovsk 44 243 84 2 13 6 0 7 0 2 0 7 0 6 Pavlograd 45 827 77 7 19 2 1 7 0 2 0 6 0 6 Doneck 704 821 40 7 50 6 3 1 0 2 2 0 0 3 3 1 greki 1 2 Gorlivka 292 616 47 2 46 7 0 8 0 3 2 4 0 8 1 8 Mariupol 283 570 45 9 42 3 1 1 0 3 1 1 0 3 9 0 greki 7 5 Kramatorsk 115 385 68 7 28 6 0 8 0 1 0 9 0 1 0 8 Yenakiyevo 92 306 38 2 56 1 1 5 0 3 1 8 0 2 1 9 Bahmut 60 626 64 4 30 8 3 0 0 2 1 0 0 2 0 4 Debalceve 33 847 61 2 35 2 0 6 0 9 0 3 1 8 Druzhkivka 43 124 65 4 32 2 0 4 0 2 0 6 0 2 1 0 Kostyantinivka 88 723 55 4 40 7 1 4 0 3 0 9 0 2 1 1 Slov yansk 82 784 72 8 24 0 1 0 0 2 0 7 0 1 1 2 Torez 91 549 51 7 44 8 0 3 0 2 2 2 0 3 0 5 Zaporizhzhya 434 638 60 5 32 9 3 6 0 2 1 0 0 1 1 7 Berdyansk 65 249 42 5 49 5 0 9 0 1 0 8 0 1 6 1 bolgari 4 9 Melitopol 94 670 49 4 42 6 2 6 0 2 0 8 4 4 bolgari 2 2 Tokmak 28 575 80 8 16 1 1 4 0 3 1 4 Lugansk 274 520 48 3 47 1 1 6 0 2 1 1 0 2 1 5 Alchevsk 97 561 47 1 47 1 1 3 0 3 1 6 0 2 2 4 Perevalsk 32 385 43 9 47 1 0 3 0 3 1 8 0 3 6 3 Poltava 143 097 79 7 15 6 3 4 0 1 0 7 0 5 Kremenchuk 86 569 74 7 17 1 6 4 0 7 0 1 1 0 Lubni 29 442 81 0 16 0 1 7 0 7 0 6 Mirgorod 24 646 80 9 15 5 1 2 0 8 1 6 Sumi 98 015 80 3 16 8 1 3 0 1 0 7 0 8 Harkiv 934 136 50 6 37 7 9 1 0 3 0 7 0 1 1 5 Vinnicya 121 854 60 2 22 1 13 6 2 0 0 8 0 1 1 2 Rivne 59 598 66 7 26 0 2 3 1 8 1 6 1 6 Luck 55 663 76 0 19 0 1 4 1 0 1 6 1 0 Zhitomir 105 583 56 4 18 9 13 9 8 7 0 9 1 2 Berdichiv 53 206 56 2 18 6 11 8 11 7 0 8 0 9 Korosten 38 041 62 6 15 3 17 9 2 1 1 6 0 5 Novograd Volinskij 27 580 55 4 23 2 12 0 7 2 0 7 1 5 Ivano Frankivsk 66 456 66 0 25 4 3 2 3 0 0 9 1 5 Kolomiya 31 303 72 2 18 8 3 2 4 2 0 6 0 3 0 7 Uzhgorod 47 396 50 2 17 3 3 8 0 4 0 6 27 7 ugorci 12 2 slovaki 12 0 Mukacheve 46 423 56 9 15 9 5 8 0 2 0 4 20 8 ugorci 14 9 Beregove 25 730 26 5 7 8 3 9 0 4 0 4 61 0 ugorci 55 6 Vinogradiv 15 910 64 5 6 0 1 2 0 4 27 9 ugorci 23 4 Rahiv 10 849 63 9 3 8 2 2 8 9 21 2 ugorci 19 8 Chop 4 985 20 0 16 0 64 0 ugorci 56 0 Kiyiv 1104 334 60 1 23 0 13 9 0 8 1 2 0 1 0 9 Bila Cerkva 70 633 71 0 18 6 7 8 0 1 1 0 0 1 1 4 Fastiv 30 240 79 5 15 9 2 6 1 0 0 7 0 3 Kropivnickij 128 207 75 0 18 6 4 4 0 2 0 8 0 4 0 6 Lviv 410 678 59 4 28 1 6 1 3 9 1 2 0 1 1 2 Drogobich 42 145 70 1 22 6 2 4 2 9 1 0 0 2 0 8 Strij 36 180 67 7 25 4 1 7 2 2 1 1 0 3 1 6 Ternopil 52 245 77 2 16 9 1 5 2 9 1 0 0 5 Kremenec 16 438 87 2 8 5 0 6 2 4 0 6 0 7 Hmelnickij 62 473 57 6 19 4 10 4 11 2 0 8 0 6 Kam yanec Podilskij 40 299 72 7 17 6 5 7 2 5 0 7 0 8 Shepetivka 31 898 69 3 16 0 6 3 6 6 0 9 0 9 Cherkasi 84 822 71 0 21 2 5 5 0 2 1 1 1 0 Smila 44 534 79 1 15 7 3 6 0 2 0 9 0 5 Uman 44 546 75 1 17 3 5 4 0 7 0 7 0 8 Nizhin 46 211 82 0 13 6 2 6 0 2 0 6 0 2 0 8 Priluki 43 719 80 3 13 7 4 6 0 7 0 7 Chernivci 141 940 41 8 22 2 25 7 1 6 0 8 1 8 6 1 Simferopol 187 623 19 1 70 8 5 9 0 5 1 4 0 2 2 1 Sevastopol 148 033 17 2 76 7 2 0 0 3 1 3 0 4 2 1 Yevpatoriya 56 992 17 7 72 3 4 4 0 2 1 8 0 2 3 4 Kerch 98 769 14 4 80 9 1 7 0 2 1 5 0 3 1 0 Yalta 43 994 20 3 67 9 1 8 0 5 1 9 0 3 7 3 Mikolayiv 226 207 59 7 30 3 6 8 0 4 1 0 0 3 1 5 Pervomajsk 44 330 77 2 15 8 4 7 0 2 0 7 0 2 1 2 Voznesensk 31 043 78 1 16 5 2 6 1 3 0 6 0 3 0 6 Odesa 667 182 41 5 37 1 16 2 0 9 0 8 0 7 2 8 Ananyiv 7 978 72 5 17 5 6 3 2 5 1 2 Podilsk 27 383 67 9 20 1 3 3 0 4 0 7 4 7 2 9 Perepis naselennya 1939 r red Nacionalnij sklad oblastej URSR 10 perepis 1939 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Polyaki Nimci Bilorusi Moldovani Bolgari Greki Vinnicka oblast 2344 736 86 1 4 5 6 0 2 4 0 1 0 2 Voroshilovgradska oblast 1841 585 63 3 32 5 1 1 0 4 1 0 0 5 0 1 0 1 Dnipropetrovska oblast 2273 427 79 7 11 4 5 7 0 4 1 2 1 1 Zhitomirska oblast 1690 489 77 8 5 1 7 4 6 2 2 2 0 3 Zaporizka oblast 1597 968 66 2 21 2 2 7 0 4 5 6 0 4 0 1 2 4 0 1 Kam yanec Podilska oblast 1739 083 82 9 3 6 7 0 5 5 0 1 0 2 Kiyivska obl z m Kiyiv 3560 709 82 3 7 0 8 4 0 9 0 2 0 5 v t ch Kiyiv 846 724 53 2 16 5 26 5 1 4 0 3 1 1 Kirovogradska oblast 1176 457 87 4 7 6 2 2 0 2 0 2 0 8 1 1 Mikolayivska oblast 1107 898 71 8 14 5 5 5 0 5 3 8 1 4 0 4 0 5 Odeska obl bez Budzhaku 1642 779 58 7 16 2 14 2 0 7 5 6 0 4 1 6 1 5 0 2 Poltavska oblast 2229 813 91 6 5 0 2 1 0 2 0 1 0 3 Stalinska oblast 3099 810 59 4 31 3 2 1 0 3 1 5 1 0 0 2 0 1 3 1 Sumska oblast 1707 233 87 3 11 0 1 0 0 1 0 1 0 2 Harkivska oblast 2552 696 71 3 21 5 5 4 0 4 0 3 0 3 Chernigivska oblast 1782 379 92 1 4 5 1 8 0 1 0 3 0 4 Moldavska ARSR 599 156 50 7 10 2 6 2 0 6 2 0 0 2 28 5 1 2 Ukrayinska RSR 30946 218 76 5 13 5 5 0 1 2 1 3 0 5 0 7 0 3 0 3 Perepis naselennya 1926 r red Nacionalnij sklad naselennya URSR u 1926 r nbsp nbsp nbsp nbsp ukrayinci rosiyani yevreyi nimci nbsp nbsp nbsp nbsp polyaki moldovani greki bolgari nbsp nbsp nbsp rosiyani polyaki nimci nbsp nbsp najbilsha nacionalnist druga nacionalnist Nacionalnij sklad okrugiv URSR 11 perepis 1926 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Polyaki Nimci Moldovani Bolgari Greki Volinska okruga 690 119 66 8 2 9 9 5 12 6 7 3 Gluhivska okruga 551 828 74 5 23 6 1 6 0 1 Konotopska okruga 660 073 94 5 2 1 2 1 0 1 0 9 Korostenska okruga 520 867 77 1 1 6 7 8 7 8 5 0 Chernigivska okruga 534 168 92 7 3 4 3 3 0 1 Bilocerkivska okruga 860 980 93 1 0 7 5 1 0 9 Berdichivska okruga 732 080 81 8 1 4 9 5 6 6 0 1 Vinnicka okruga 775 170 84 1 2 9 10 0 2 5 0 1 Kam yanecka okruga 540 678 84 0 1 6 8 5 5 6 0 1 Kiyivska okruga 1592 912 78 0 8 7 10 2 1 6 0 4 Mogilivska okruga 521 723 88 6 1 1 7 6 2 5 Proskurivska okruga 572 481 80 3 1 0 8 1 10 2 Tulchinska okruga 706 190 89 7 1 6 6 8 1 6 0 1 Umanska okruga 892 665 92 0 0 6 6 4 0 7 Shevchenkivska okruga 1137 783 94 8 0 8 3 9 0 1 Shepetivska okruga 659 435 81 3 1 1 7 3 9 1 0 6 Izyumska okruga 378 030 83 8 15 0 0 1 0 1 0 7 Kremenchucka okruga 791 555 91 5 3 0 4 8 0 1 0 3 Kup yanska okruga 425 935 83 7 15 8 0 1 0 1 Lubenska okruga 568 585 96 9 0 9 1 8 0 1 Nizhinska okruga 471 758 96 9 1 1 1 7 0 1 Poltavska okruga 1089 063 93 7 3 5 2 1 0 1 0 2 Prilucka okruga 509 812 95 7 0 9 3 0 0 1 Romenska okruga 536 133 95 9 1 0 2 5 0 1 0 1 Sumska okruga 690 661 93 7 5 5 0 5 0 1 Harkivska okruga 1601 422 70 5 22 6 5 3 0 4 0 2 Zinov yevska okruga 769 999 82 8 8 9 4 3 0 2 0 3 3 0 Mariupolska okruga 414 658 54 9 18 5 3 3 0 2 6 3 0 3 0 3 15 5 Melitopolska okruga 735 449 57 8 25 1 2 1 0 7 6 0 0 2 6 8 0 1 Mikolayivska okruga 496 920 61 2 17 7 7 4 0 6 6 2 2 8 1 1 Odeska okruga 860 760 41 4 23 3 19 8 1 3 8 3 1 9 2 3 0 4 Pervomajska okruga 665 538 86 9 2 6 6 2 0 4 0 2 2 2 1 1 Starobilska okruga 480 301 89 3 10 2 0 3 Hersonska okruga 565 506 77 6 11 4 6 3 0 8 3 0 0 1 Moldavska ARSR 572 114 48 5 8 5 8 5 0 8 1 9 30 1 1 1 Dnipropetrovska okruga 1291 858 81 9 9 6 5 6 0 6 1 0 0 1 Zaporizka okruga 532 859 80 6 11 1 3 5 0 2 4 1 Krivorizka okruga 564 736 87 9 5 4 3 8 0 2 1 8 Luganska okruga 613 718 51 7 42 8 1 7 0 3 1 2 0 2 Artemivska okruga 765 155 72 6 19 9 2 3 0 5 2 0 0 8 0 1 Stalinska okruga 653 303 53 3 34 3 2 0 0 5 2 2 0 1 5 1 Ukrayinska RSR 28994 980 80 1 9 2 5 4 1 6 1 4 0 9 0 3 0 4 Nacionalnij sklad mist URSR perepis 1926 roku Naselennya Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Polyaki Nimci Inshi Zhitomir 76 597 37 2 13 7 39 2 7 4 0 9 1 6 Berdichiv 55 556 26 4 8 1 55 5 8 5 0 5 1 0 Vinnicya 57 848 41 4 13 8 37 7 4 3 0 5 2 3 Kiyiv 512 088 42 3 24 5 27 4 1 1 0 7 4 0 Kremenchuk 58 717 40 6 8 4 49 3 0 6 0 2 0 9 Poltava 91 763 68 5 8 9 20 1 0 8 0 4 1 3 Harkiv 415 400 38 6 37 2 19 5 1 3 0 5 2 9 Kropivnickij 66 384 44 6 25 0 27 7 1 1 0 5 1 1 Mikolayiv 104 724 29 9 44 6 20 8 1 7 1 1 1 9 Odesa 417 690 17 6 39 0 36 7 2 4 1 3 3 0 Herson 58 691 36 0 36 0 25 3 0 9 0 4 1 4 Dnipro 232 336 36 0 31 6 26 7 1 8 0 7 3 2 Zaporizhzhya 55 533 47 5 26 1 20 4 0 9 3 0 2 1 Lugansk 71 553 43 5 43 7 10 0 0 6 0 5 1 1 Doneck 105 242 26 2 56 6 10 8 1 3 0 4 4 8 Perepis naselennya 1897 r red nbsp Movnij sklad naselennya Ukrayini ta etnichnih teritorij za perepisom 1897 roku Dokladnishe Perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 Etnomovnij sklad ukrayinskih zemel u 1897 1900 rr nbsp nbsp nbsp nbsp ukrayinci yevreyi rosiyani polyaki nbsp nbsp nbsp nbsp nimci moldovani bilorusi chehi Movnij sklad pivdenno zahidnih gubernij RI 12 perepis 1897 roku Naselennya Ukrayinska Rosijska Yevrejska Polska Nimecka Moldovska Bolgarska Grecka Tatarska Volinska guberniya 2989 482 70 1 3 5 13 2 6 2 5 7 0 1 Podilska guberniya 3018 299 80 9 3 3 12 2 2 3 0 1 0 9 Kiyivska guberniya 3559 229 79 2 5 9 12 1 1 9 0 4 Chernigivska guberniya pivd chast 1662 541 91 7 3 1 4 5 0 2 0 3 Poltavska guberniya 2778 151 93 0 2 6 4 0 0 1 0 2 Harkivska guberniya 2492 316 80 6 17 7 0 5 0 2 0 4 Katerinoslavska guberniya 2113 674 68 9 17 3 4 7 0 6 3 8 0 4 2 3 0 8 Hersonska guberniya 2733 612 53 5 21 1 11 8 1 1 4 5 5 4 0 9 0 3 0 1 Tavrijska guberniya 1447 790 42 2 27 9 3 8 0 7 5 4 0 2 2 9 1 3 13 6 Div takozhred Immigraciya v Ukrayinu Movno kulturne pole Shidnoyi Ukrayini Korinni narodi UkrayiniPrimitkired Chornij S Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini Kiyiv Kartografiya 2001 Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 1 serpnya 2014 Nacionalnosti za ridnimi movami M S Dnistryanskij ETNOGEOGRAFIYa UKRAYiNI st 67 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Naselennya Ukrayini za miscem narodzhennya ta gromadyanstvom za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku statistichnij zbirnik Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 r Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu M S Dnistryanskij ETNOGEOGRAFIYa UKRAYiNI st 204 228 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Nacionalnij sklad naselennya regioniv Ukrayini u 2001 ta 1989 r Perepisi 1959 ta 1989 rokiv Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2013 Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z kvitnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 658 s Vsesoyuznij perepis naselennya 1939 r Rozpodil miskogo ta silskogo naselennya oblastej soyuznih respublik za nacionalnistyu za stattyu Vsesoyuznij perepis naselennya 1926 roku Nacionalnij sklad naselennya za regionami respublik SRSR Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku guberniyam i oblastyamPosilannyared Vseukrayinskij perepis naselennya Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Nacionalnij sklad mist za perepisom 2001 rokuLiteraturared Osoblivosti mizhetnichnoyi vzayemodiyi v konteksti politichnih procesiv na zahidnoukrayinskih zemlyah u mizhvoyennij period M Gon Rivne Volinski oberegi 2006 432 s Rosijskomovna spilnota v Ukrayini socialno psihologichnij analiz monografiya za red V O Vasyutinskogo Nac akad ped nauk Ukrayini In t soc ta polit psihologiyi K In t soc ta polit psihologiyi Kirovograd Imeks LTD 2012 335 s il tabl ISBN 978 966 189 138 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini amp oldid 43613004