Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тульчинська округа одиниця адміністративного поділу Української СРР що існувала з березня 1923 по липень 1930 року Адмін

Тульчинська округа

Тульчинська округа

Тульчинська округа — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з березня 1923 по липень 1930 року. Адміністративний центр — місто Тульчин.

Тульчинська округа
Основні дані
Країна: image УСРР
Губернія: Подільська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населені пункти та ради
Окружний центр: Тульчин
[[Зображення:
image
Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Склад округи

Утворена 7 березня 1923 року з центром у Тульчині в складі Подільської губернії.

На момент створення до складу округи входили 13 районів:

Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР (столиця — м. Балта). З Тульчинського округу відійшла більша частина Кам'янського району (з містечками Кам'янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району (Окницька та Грушківська сільради).

3 червня 1925 року межі округи змінилися таким чином:

За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 17 районів: Бершадський, Брацлавський, Вапнярський, Гайсинський, Джулинський, Крижопільський, Ладижинський, М'ястківський, Ободівський, Ольгопільський, Піщанський, Соболівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький та Шпиківський.

1 липня 1930 року розформована:

  • Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський та Тульчинський райони приєднані до Уманської округи.
  • Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони приєднані до Вінницької округи.
  • image
    Карта Тульчинської округи у складі Подільської губернії, 1923
  • image
    Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  • image
    Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Національний склад

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 706,2 тис. осіб. У тому числі українці — 89,7%; євреї — 6,8%; поляки — 1,6%; росіяни — 1,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року

населення українці євреї поляки росіяни інші
м. Тульчин 17 391 47,9 44,3 1,4 5,3 1,1
Бершадський район 51 792 80,4 13,9 1,0 4,3 0,4
Брацлавський район 40 437 83,6 4,6 6,5 5,1 0,2
Вапнярський район 40 959 90,2 3,6 0,9 4,3 1,0
Гайсинський район 54 930 86,4 9,7 0,8 2,6 0,5
Джулинський район 35 672 97,7 1,3 0,4 0,4 0,2
Крижопільський район 39 075 90,0 7,5 1,0 1,1 0,4
Ладижинський район 37 828 92,9 6,0 0,4 0,5 0,1
Мястківський район 37 092 92,9 4,6 2,0 0,2 0,2
Ободівський район 34 657 95,4 3,2 0,6 0,5 0,4
Ольгопільський район 39 899 92,5 4,6 2,5 0,2 0,2
Піщанський район 55 380 91,9 6,5 0,7 0,5 0,4
Соболівський район 31 163 93,7 4,6 0,9 0,4 0,4
Томашпільський район 39 750 90,6 8,5 0,3 0,3 0,2
Тростянецький район 39 957 94,1 4,1 0,8 0,7 0,4
Тульчинський район 37 172 95,6 0,5 3,5 0,3 0,2
Чечельницький район 36 906 89,0 6,6 3,0 1,2 0,3
Шпиківський район 36 468 91,7 4,9 2,2 0,8 0,5
Тульчинська округа 706 528 89,6 6,8 1,6 1,6 0,4

Мовний склад

Рідна мова населення Тульчинської округи за переписом 1926 року

населення українська єврейська російська польська інша
м. Тульчин 17 391 44,6 42,2 11,2 1,0 1,0
Бершадський район 51 792 80,3 13,7 4,6 0,7 0,7
Брацлавський район 40 437 88,6 4,5 5,5 1,1 0,2
Вапнярський район 40 959 90,7 3,5 4,8 0,3 0,7
Гайсинський район 54 930 85,5 9,2 4,1 0,7 0,5
Джулинський район 35 672 97,6 1,3 0,6 0,3 0,2
Крижопільський район 39 075 89,9 7,2 2,1 0,5 0,3
Ладижинський район 37 828 92,8 6,0 0,8 0,2 0,2
М'ястківський район 37 092 93,9 4,5 0,5 0,9 0,2
Ободівський район 34 657 95,3 3,1 0,6 0,5 0,5
Ольгопільський район 39 899 94,6 4,6 0,4 0,2 0,2
Піщанський район 55 380 92,1 6,1 1,1 0,5 0,3
Соболівський район 31 163 93,6 4,5 0,6 0,9 0,4
Томашпільський район 39 750 90,5 8,2 0,6 0,2 0,4
Тростянецький район 39 957 93,8 3,9 1,3 0,6 0,4
Тульчинський район 37 172 98,8 0,4 0,3 0,3 0,2
Чечельницький район 36 906 91,3 6,5 1,3 0,7 0,3
Шпиківський район 36 468 92,9 4,7 1,0 0,9 0,4
Тульчинська округа 706 528 90,3 6,6 2,2 0,6 0,4

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

Голови окружного виконавчого комітету

Примітки

  1. Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля і Київщини»
  3. . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  4. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. Про реорганізацію округ УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  5. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела


image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tulchinska okruga odinicya administrativnogo podilu Ukrayinskoyi SRR sho isnuvala z bereznya 1923 po lipen 1930 roku Administrativnij centr misto Tulchin Tulchinska okruga Osnovni dani Krayina USRR Guberniya Podilska do 1925 Utvorena 1923 Likvidovana 1930 Naseleni punkti ta radi Okruzhnij centr Tulchin Zobrazhennya Karta Tulchinskoyi okrugi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 300px Mapa okrugi Mapa okrugi Okruzhna vladaSklad okrugiUtvorena 7 bereznya 1923 roku z centrom u Tulchini v skladi Podilskoyi guberniyi Na moment stvorennya do skladu okrugi vhodili 13 rajoniv Braclavskij Braclav Vapnyarskij Vapnyarka Velikokisnickij Velika Kisnicya Rozformovanij 3 chervnya 1925 roku Kam yanskij Kam yanka Krizhopilskij Krizhopil M yastkivskij M yastkivka Obodivskij Obodivka Pishanskij Pishanka Tomashpilskij Tomashpil Trostyaneckij Trostyanec Tulchinskij Tulchin Chechelnickij Chechelnik Shpikivskij Shpikiv Postanovoyu 3 yi sesiyi VUCVK VIII sklikannya vid 12 zhovtnya 1924 r v skladi USRR bulo stvoreno Moldavsku ASRR stolicya m Balta Z Tulchinskogo okrugu vidijshla bilsha chastina Kam yanskogo rajonu z mistechkami Kam yankoyu ta Rashkovom ta chastina naselenih punktiv Velikokisnickogo rajonu Oknicka ta Grushkivska silradi 3 chervnya 1925 roku mezhi okrugi zminilisya takim chinom Priyednani Bershadskij Gajsinskij Dzhulinskij Ladizhinskij Olgopilskij i Sobolivskij rajoni rozformovanoyi Gajsinskoyi okrugi Selo Shura Metlicka Sitkoveckogo rajonu rozformovanoyi Gajsinskoyi okrugi vvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu Velikokisnickij rajon rozformovanij Sela Tribusivka Tribusivska Slobidka Kazenna i Grabarivka vvijshli do skladu Pishanskogo rajonu Reshta rozformovuvanogo rajonu za vinyatkom sil sho vidijshli do AMSRR vvijshli do skladu Yampilskogo rajonu Mogilivskoyi okrugi Za danimi na 1 sichnya 1926 roku okruga dililas na 17 rajoniv Bershadskij Braclavskij Vapnyarskij Gajsinskij Dzhulinskij Krizhopilskij Ladizhinskij M yastkivskij Obodivskij Olgopilskij Pishanskij Sobolivskij Tomashpilskij Trostyaneckij Tulchinskij Chechelnickij ta Shpikivskij 1 lipnya 1930 roku rozformovana Bershadskij Gajsinskij Dzhulinskij Ladizhinskij Olgopilskij Sobolivskij ta Tulchinskij rajoni priyednani do Umanskoyi okrugi Braclavskij Vapnyarskij Krizhopilskij M yastkivskij Obodivskij Pishanskij Tomashpilskij Trostyaneckij Chechelnickij ta Shpikivskij rajoni priyednani do Vinnickoyi okrugi Karta Tulchinskoyi okrugi u skladi Podilskoyi guberniyi 1923 Karta Tulchinskoyi okrugi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Karta Tulchinskoyi okrugi administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927Nacionalnij skladZa danimi perepisu 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 706 2 tis osib U tomu chisli ukrayinci 89 7 yevreyi 6 8 polyaki 1 6 rosiyani 1 6 Naselennya ta nacionalnij sklad rajoniv okrugi za perepisom 1926 roku naselennya ukrayinci yevreyi polyaki rosiyani inshi m Tulchin 17 391 47 9 44 3 1 4 5 3 1 1 Bershadskij rajon 51 792 80 4 13 9 1 0 4 3 0 4 Braclavskij rajon 40 437 83 6 4 6 6 5 5 1 0 2 Vapnyarskij rajon 40 959 90 2 3 6 0 9 4 3 1 0 Gajsinskij rajon 54 930 86 4 9 7 0 8 2 6 0 5 Dzhulinskij rajon 35 672 97 7 1 3 0 4 0 4 0 2 Krizhopilskij rajon 39 075 90 0 7 5 1 0 1 1 0 4 Ladizhinskij rajon 37 828 92 9 6 0 0 4 0 5 0 1 Myastkivskij rajon 37 092 92 9 4 6 2 0 0 2 0 2 Obodivskij rajon 34 657 95 4 3 2 0 6 0 5 0 4 Olgopilskij rajon 39 899 92 5 4 6 2 5 0 2 0 2 Pishanskij rajon 55 380 91 9 6 5 0 7 0 5 0 4 Sobolivskij rajon 31 163 93 7 4 6 0 9 0 4 0 4 Tomashpilskij rajon 39 750 90 6 8 5 0 3 0 3 0 2 Trostyaneckij rajon 39 957 94 1 4 1 0 8 0 7 0 4 Tulchinskij rajon 37 172 95 6 0 5 3 5 0 3 0 2 Chechelnickij rajon 36 906 89 0 6 6 3 0 1 2 0 3 Shpikivskij rajon 36 468 91 7 4 9 2 2 0 8 0 5 Tulchinska okruga 706 528 89 6 6 8 1 6 1 6 0 4Movnij skladRidna mova naselennya Tulchinskoyi okrugi za perepisom 1926 roku naselennya ukrayinska yevrejska rosijska polska insha m Tulchin 17 391 44 6 42 2 11 2 1 0 1 0 Bershadskij rajon 51 792 80 3 13 7 4 6 0 7 0 7 Braclavskij rajon 40 437 88 6 4 5 5 5 1 1 0 2 Vapnyarskij rajon 40 959 90 7 3 5 4 8 0 3 0 7 Gajsinskij rajon 54 930 85 5 9 2 4 1 0 7 0 5 Dzhulinskij rajon 35 672 97 6 1 3 0 6 0 3 0 2 Krizhopilskij rajon 39 075 89 9 7 2 2 1 0 5 0 3 Ladizhinskij rajon 37 828 92 8 6 0 0 8 0 2 0 2 M yastkivskij rajon 37 092 93 9 4 5 0 5 0 9 0 2 Obodivskij rajon 34 657 95 3 3 1 0 6 0 5 0 5 Olgopilskij rajon 39 899 94 6 4 6 0 4 0 2 0 2 Pishanskij rajon 55 380 92 1 6 1 1 1 0 5 0 3 Sobolivskij rajon 31 163 93 6 4 5 0 6 0 9 0 4 Tomashpilskij rajon 39 750 90 5 8 2 0 6 0 2 0 4 Trostyaneckij rajon 39 957 93 8 3 9 1 3 0 6 0 4 Tulchinskij rajon 37 172 98 8 0 4 0 3 0 3 0 2 Chechelnickij rajon 36 906 91 3 6 5 1 3 0 7 0 3 Shpikivskij rajon 36 468 92 9 4 7 1 0 0 9 0 4 Tulchinska okruga 706 528 90 3 6 6 2 2 0 6 0 4Kerivniki okrugiVidpovidalni sekretari okruzhnogo komitetu KP b U 1924 1924 1924 10 1925 Loginov Fedir Savelijovich 10 1925 03 1926 09 1926 12 1926 Marchenko Fedir Romanovich 12 1926 6 08 1929 6 08 1929 1930 Sirko Ivan Mikolajovich 1930 09 1930 Golovi okruzhnogo vikonavchogo komitetu Plis Ivan Ivanovich 1923 1923 1923 1924 Shihvatov 1924 1925 Golubyatnikov Mihajlo Danilovich 03 1925 1927 1927 1929 1929 1929 08 1930 PrimitkiPostanova VUCVK 311 vid 7 bereznya 1923 Pro administracijno teritoriyalnij podil Podillya Postanova VUCVK i RNK USRR 238 vid 3 chervnya 1925 Pro skasuvannya Gajsinskoyi okrugi na Podilli j zmini administracijno teritoriyalnogo podilu Podillya i Kiyivshini Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 USRR Postanova Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu i Radi narodnih komisariv Pro reorganizaciyu okrug USRR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 23 travnya 2021 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 29DzherelaVermenich Ya V Tulchinska okruga Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 175 ISBN 978 966 00 1359 9 Materiyali do opisu okrug USRR Tulchinska okruga Centr stat upr USRR pered slovo M Volfa Harkiv b v 1926 VIII 56 c il Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ