Шпи́ків — селище в Україні, адміністративний центр Шпиківської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.
селище Шпиків | |
---|---|
Пам'ятник літаку Як-27 | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Тульчинський район |
Громада | Шпиківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05100170010030569 |
Облікова картка | Шпиків |
Основні дані | |
Засновано | 1507 (517 років) |
Статус | із 2024 року |
Площа | 4.5 км² |
Населення | ▼ 2928 (30.08.2023) |
Густота | 747.3 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 23614 |
Телефонний код | +380 4335 |
Географічні координати | H G O |
Висота над рівнем моря | 298 м |
Водойма | р. Шпиківка |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Рахни |
До станції: | 8,8 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 28 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 88 км |
- автошляхами: | 57,6 км |
Селищна влада | |
Адреса | 23614, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Шпиків, вул. Ліпіна, 3 |
Голова селищної ради | Кривоцюк Микола Миколайович |
Карта | |
Шпиків | |
Шпиків | |
Шпиків у Вікісховищі |
Історія
Уперше Шпиків згадується в документах, датованих XVI століттям і пов'язане з періодом Польсько-литовської доби. Першими його власниками були шляхтичі Кішки (Кишки), один з яких продав Шпиків князям Острозьким, надалі Шпиків почергово належав магнатам Замойським, Конецпольським, Потоцьким. Останніми власниками Шпикова були шляхтичі Свейковські. Шпиків раніше мав значну єврейську громаду, в якій у 1900 році налічувалося 1875 осіб.
Під час Прутського походу у 1711 році у Шпикові зупинявся московський цар Петро I, про що писав Олександр Пушкін в «Історії Петра».
1760 року подільським воєводою Леоном Свейковським у поселенні був побудований замок-палац.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 1950 осіб, налічувалось 394 дворових господарства, існували дві православні церкви, дві єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, 10 лавок, цегельний і миловарний заводи, відбувались базари через кожні два тижні.
1892 року існувало 586 дворових господарств, проживало 3987 мешканців.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4901 особи (2360 чоловічої статі та 2541 — жіночої), з яких 2895 — православної віри, 1875 — юдейської.
1905 року у містечку із передмістями Садки-Шпиківські існувало 726 дворових господарств, проживало 6041 мешканець, існували дві православні церкви й чотири єврейські молитовні школи, двокласне сільське училище й церковно-парафіяльна школа, волосне правління, міщанське правління, урядницький пункт, лікарня місцевого землевласника, цукроварний завод, цегельний завод й паровий млин, аптека, два аптечних склади, щонеділі один раз на два тижні відбувались ярмарки.
У 1961 році селище набуло статус міста.
У Незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село є адміністративним центром Шпиківської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи у складі новоутвореного Тульчинського району.
Населення
Станом на 1984 рік тут проживало 4400 мешканців, а на 2001 рік 3761 мешканців.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3699 | 98.35% |
російська | 56 | 1.49% |
єврейська | 3 | 0.08% |
румунська | 1 | 0.03% |
інші/не вказали | 2 | 0.05% |
Усього | 3761 | 100% |
Економіка
- Шпиківський цукровий завод
- Асфальтовий завод
- Цегельний завод
- Деревообробний завод
- Молокозавод.
Інфраструктура
У Шпикові була цукроварня побудована архітектором Владиславом Городецьким. У Шпикові розташовані школа, поштове відділення, клуб. У Шпикові є дев'ять ставків.
Транспорт
До районного центру є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 0222 та залізницею (найближча залізнична станція Рахни за 8,8 км).
Пам'ятки
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Аківа Говрін (1902—1980) — ізраїльський політик.
- Йоханан Тверський (1900—1967) — письменник і публіцист, писав мовою іврит.
- [en] — відомої американської художниці, дружина Поллока.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 560.(рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-169. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 265.(рос. дореф.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Тверский Иоханан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
- В. М. Орлов. Шпи́ків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 650-656
Посилання
- Шпиків — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Замки України
- Пам'ятки України
- Szpików // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 29. (пол.).— S. 29. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpi kiv selishe v Ukrayini administrativnij centr Shpikivskoyi selishnoyi gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selishe ShpikivPam yatnik litaku Yak 27Pam yatnik litaku Yak 27Krayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Tulchinskij rajonGromada Shpikivska selishna gromadaKod KATOTTG UA05100170010030569Oblikova kartka Shpikiv Osnovni daniZasnovano 1507 517 rokiv Status iz 2024 rokuPlosha 4 5 km Naselennya 2928 30 08 2023 Gustota 747 3 osib km Poshtovij indeks 23614Telefonnij kod 380 4335Geografichni koordinati 48 47 13 pn sh 28 33 51 sh d H G OVisota nad rivnem morya 298 mVodojma r ShpikivkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RahniDo stanciyi 8 8 kmDo rajcentru avtoshlyahami 28 kmDo obl centru zalizniceyu 88 km avtoshlyahami 57 6 kmSelishna vladaAdresa 23614 Vinnicka obl Tulchinskij r n smt Shpikiv vul Lipina 3Golova selishnoyi radi Krivocyuk Mikola MikolajovichKartaShpikivShpikivShpikiv u VikishovishiIstoriyaUpershe Shpikiv zgaduyetsya v dokumentah datovanih XVI stolittyam i pov yazane z periodom Polsko litovskoyi dobi Pershimi jogo vlasnikami buli shlyahtichi Kishki Kishki odin z yakih prodav Shpikiv knyazyam Ostrozkim nadali Shpikiv pochergovo nalezhav magnatam Zamojskim Konecpolskim Potockim Ostannimi vlasnikami Shpikova buli shlyahtichi Svejkovski Shpikiv ranishe mav znachnu yevrejsku gromadu v yakij u 1900 roci nalichuvalosya 1875 osib Pid chas Prutskogo pohodu u 1711 roci u Shpikovi zupinyavsya moskovskij car Petro I pro sho pisav Oleksandr Pushkin v Istoriyi Petra 1760 roku podilskim voyevodoyu Leonom Svejkovskim u poselenni buv pobudovanij zamok palac Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Shpikivskoyi volosti Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi meshkalo 1950 osib nalichuvalos 394 dvorovih gospodarstva isnuvali dvi pravoslavni cerkvi dvi yevrejskih molitovnih budinki shkola likarnya 5 postoyalih dvoriv 3 postoyalih budinki 10 lavok cegelnij i milovarnij zavodi vidbuvalis bazari cherez kozhni dva tizhni 1892 roku isnuvalo 586 dvorovih gospodarstv prozhivalo 3987 meshkanciv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4901 osobi 2360 cholovichoyi stati ta 2541 zhinochoyi z yakih 2895 pravoslavnoyi viri 1875 yudejskoyi 1905 roku u mistechku iz peredmistyami Sadki Shpikivski isnuvalo 726 dvorovih gospodarstv prozhivalo 6041 meshkanec isnuvali dvi pravoslavni cerkvi j chotiri yevrejski molitovni shkoli dvoklasne silske uchilishe j cerkovno parafiyalna shkola volosne pravlinnya mishanske pravlinnya uryadnickij punkt likarnya miscevogo zemlevlasnika cukrovarnij zavod cegelnij zavod j parovij mlin apteka dva aptechnih skladi shonedili odin raz na dva tizhni vidbuvalis yarmarki U 1961 roci selishe nabulo status mista U Nezalezhnij Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo ye administrativnim centrom Shpikivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi u skladi novoutvorenogo Tulchinskogo rajonu NaselennyaStanom na 1984 rik tut prozhivalo 4400 meshkanciv a na 2001 rik 3761 meshkanciv Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 3699 98 35 rosijska 56 1 49 yevrejska 3 0 08 rumunska 1 0 03 inshi ne vkazali 2 0 05 Usogo 3761 100 EkonomikaShpikivskij cukrovij zavod Asfaltovij zavod Cegelnij zavod Derevoobrobnij zavod Molokozavod InfrastrukturaU Shpikovi bula cukrovarnya pobudovana arhitektorom Vladislavom Gorodeckim U Shpikovi roztashovani shkola poshtove viddilennya klub U Shpikovi ye dev yat stavkiv TransportDo rajonnogo centru ye mozhlivist distatisya avtoshlyahom teritorialnogo znachennya T 0222 ta zalizniceyu najblizhcha zaliznichna stanciya Rahni za 8 8 km Pam yatkiPalac SvejkovskogoPalac SvejkovskogoVidomi osobistostiV poselenni narodivsya Akiva Govrin 1902 1980 izrayilskij politik Johanan Tverskij 1900 1967 pismennik i publicist pisav movoyu ivrit en vidomoyi amerikanskoyi hudozhnici druzhina Polloka PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 S 560 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 169 X 270 120 s ros doref Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 S 265 ros doref www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Tverskij Iohanan Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaV M Orlov Shpi kiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788 s S 650 656PosilannyaShpikiv Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Zamki Ukrayini Pam yatki Ukrayini Szpikow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 29 pol S 29 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi