Ободівка (Тростянецький район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ободівка.

Ободі́вка — село в Україні, у Гайсинському районі Вінницької області. Від 25.10.2020 року центр Ободівської сільської територіальної громади. Населення становить 3506 осіб. На південь від села розташований ботанічний заказник «Гайдамацька Балка».

село Ободівка
Герб
Палац Собанських Палац Собанських
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Гайсинський район
Громада	Ободівська сільська громада
Основні дані
Засноване	1570
Населення	3506
Площа	4,35 км²
Густота населення	805,98 осіб/км²
Поштовий індекс	24353
Телефонний код	+380 4343
Географічні дані
Географічні координати	48°23′57″ пн. ш. 29°15′37″ сх. д. / 48.39917° пн. ш. 29.26028° сх. д. / 48.39917; 29.26028Координати: 48°23′57″ пн. ш. 29°15′37″ сх. д. / 48.39917° пн. ш. 29.26028° сх. д. / 48.39917; 29.26028
Середня висота над рівнем моря	170 м
Місцева влада
Адреса ради	24353, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Ободівка, вул. Ватутіна, 6
Карта
Ободівка
Ободівка
Мапа
Ободівка у Вікісховищі

Городище в с. Ободівка

Розташування

Вся Ободівка розділяється на п'ять частин: західна «Лази», південно-західна «Кучугури», північна «Посьолок», східна «Сосни», та північно-східна «Містечко». Територіальна громада межує із селами Баланівка, Жабокричка, Цибулівка та Н.Ободівка Гайсинського району. Через Ободівку проходять дві автотранспортні загальнодержавні магістралі що з'єднують південні та центральні області з західними та Молдовою, це дає можливість сполучення з будь якими куточками України та ближнього зарубіжжя.

Історія

Археологічні знахідки, архівні документи та перекази свідчать про те, що в X ст. біля гори Миска містилось городище з досить розвиненою культурою.

Точної дати заснування села не знайдено в письмових джерелах, але відомо, що село існувало під назвою Бадівка ще в період володіння Литовським королівством землями Східного Поділля (1385-1569 рр.).

У першій половині XVII століття Ободівка була великим містечком і входила до Брацлавського воєводства. Мандруючи Поділлям, у червні 1654 року, Булос ібн аз-Заїма аль-Халебі (Павло Халебський) залишив у своїх спогадах запис:

«Ми виїхали з Жабокрича: панотці в ризах з корогвами провели нас за місто, як це у них заведено. Дорогою ми проїздили через велику річку. На ній пороблено шлюзи для збирання риби та води для млинів, і ми тому вельми чудувалися.

Проїхавши дві милі, ми дістались до міста, значно більшого і кращого тих, які вже поминули, ім'я йому – Ободівка. Воно має чимале високе укріплення. Ми в'їхали таким же чином, як вже розповідалося, мостом над ставком у середмісті. Назустріч нам вийшли, за звичаєм, панотці в ризах, з хрестами і корогвами, а також урядовці міста і все його населення, навіть діти та жінки. У місті стоять дві дерев'яні церкви: в ім'я Успення Богородиці й Святого Михайла, величні та високі, з банями та дзвіницями, що привертають увагу ще звіддалеки. Нам траплялося відвідувати пишні церкви зимові і літні, з численними скляними вікнами, які тішать око; їх збудовано нещодавно, вже за гетьмана Зіновія Хмеля (хай продовжить Господь життя його!). На честь найшанованіших святих у козаків даються імена, як чоловікам, так і жінкам. Священики ж їхні мають особливий знак: вони носять ковпаки з чорного сукна з чорною опушкою, які не відрізняються від оксамитових. У багатих панотців ковпаки з чорного оксамиту і з соболиним хутром. Протопіп носить суконний капелюх з хрестом; багаті – чорний оксамитовий. Перед архієреями вони стоять простоволосі,так само і в церкві.

Ми вирушили з Ободівки в середу вранці 14 червня і їхали поміж садами, яким нема кінця-краю, і річками праворуч і ліворуч. Розмаїті посіви заввишки в людський зріст розливалися на всі боки, наче величезне море...»

У 1718 році селище належало Йосифу Потоцькому. У 1786 р. разом із сусідніми селами продане Станіславу Потоцькому , а в 1787 – Каетану Собанському.

Собанські оселилися в Ободівці на 130 років. Цей рід, герба Юноша, походив з Собаніце, що знаходиться у Мазовії. У XVII столітті Собанські належали до дрібної шляхти, а у XVIII у їхній власності були значні маєтності східних воєводств Речі Посполитої. Собанські займали високе становище у суспільстві і приймали активну участь у різних історичних подіях.

У 1812 році місцевий поміщик — шляхтич Міхал Собанський  (1755—1832)— отримав для Ободівки право називатись містечком. Палац в 1900 році був перебудований наступником, теж Міхалом Собанським молодшим. Від фронту портик з рядом чотирьох колон, по боках вони подвійні. Біля палацу парк, який було закладено Діонісієм Міклером.

З серпня 1924 року в маєтку поселились бійці кінармії Котовського, організувавши тут «Бессарабську комуну». Палац, який нараховував 77 кімнат комунари вважали непридатним для житла через великі розміри приміщень. В кінці 1920-их років комунари добудували одноповерхову частину палацу, яка утворювала внутрішній дворик, другим поверхом. Невдовзі у палаці відкрився будинок відпочинку для командного складу 2-го кавалерійського корпусу.

1959 створено Ободівський краєзнавчий музей

23 лютого 2014 року у селі невідомими було демонтовано пам'ятник Леніну. Пізніше і пам'ятник Котовському.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Ободівської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3405	97.12%
російська	83	2.37%
румунська	14	0.40%
білоруська	3	0.09%
інші/не вказали	1	0.02%
Усього	3506	100%

Пам'ятки

• Палац Собанських (1800) та великий парк площею 17 га.
• Ободівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
• Гора «Миска» або ж гора «Семениха» — природо-історична пам'ятка.
• Урочище Грабарка — ландшафтний заказник місцевого значення.
• Заповідні сосни — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
• Гайдамацька Балка — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
• Ділянка скополії карніолійської — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

Відомі люди

• Войтенко Євген (1985 — 2024) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Гунько Володимир (1989 — 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Деміхов Олег (1993 — 2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
•  — доктор медичних наук (2006), завідувач (з 2005), професор (з 2006) кафедри фармакотерапії НФаУ.
• Лариса Дончук (Колесник) — українська поетеса і прозаїк.
• Зелінський Володимир Анатолійович — художник декоративно-прикладного мистецтва. Член Національної спілки художників України з 1989 р.
• Іщенко Андрій Венедиктович — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, заслужений артист УРСР.
• Кіпорук Володимир (1978 — 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
•  — сибірський письменник, уродженець с. Ободівка.,.
•  — кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, автор понад 30 наукових праць.
•  — кандидат біологічних наук, доцент, викладач Дніпропетровського аграрно-економічного університету, уроженець С.Ободівка
• Сазанська Раїса Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
• (1898 - 1941) - польський журналіст, літератор, громадський діяч
• Тлустий Денис (1990 — 2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Трохименко Сергій (1979 — 2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Черевичний Дмитро Степанович — український письменник.
• Елізер Штейнман — єврейський письменник та ессеїст. Писав на івриті та ідиші.
• Яковенко Ігор Григорович — російський культуролог, доктор філософських нау, професор кафедри історії та теорії культури факультету історії мистецтва Російського державного гуманітарного університету. Антикомуніст, правозахисник.

Примітки

1. . gromada.info. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2021.
2. Ободівка. Історична довідка. Своя громада. субота, 13 березня 2021 р. Процитовано 24 вересня 2022.
3. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
6. Войтенко Євгеній Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
7. Гунько Володимир Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
8. Деміхов Олег Ігорович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
9. Кіпорук Володимир Миколайович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
10. . Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. . Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
13. Тлустий Денис Вікторович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
14. Трохименко Сергій Антонович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
15. Что русскому здорово, то украинцу смерть [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• П.І. Васильєв, О.В. Іванова. Ободі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.616-624

Посилання

• Ободівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• Село Ободовка. Дворец семьи Собанских
• Obodówka, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 333. (пол.) — S. 333—334. (пол.)