Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чечельни́к — селище міського типу на східному Поділлі, положене над р. Савранкою (притока Південного Бугу), центр Чечельницької селищної громади Гайсинського району Вінницької області; 4 920 мешканців (2020). Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом М12, який збігається із єврошосе E50, далі траса переходить в Р33. До 2020 року був центром колишнього Чечельницького району.
| селище Чечельник | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район | Гайсинський район | ||
| Громада | Чечельницька селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05040270010051165 | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1635 | ||
| Перша згадка | 1529 (495 років) | ||
| Статус | із 1961 року | ||
| Площа | 7,94 км² | ||
| Населення | ▼ 4920 (01.01.2020) | ||
| Густота | 653 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 24800—804 | ||
| Телефонний код | +380 4351 | ||
| Географічні координати | 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д.Координати: 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д. | ||
| Водойма | р. Савранка-Чечельницька | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Кодима | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 191 км | ||
| - автошляхами: | 153 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 24800, Вінницька область, Чечельницький район, смт Чечельник, вул. Героїв Майдану, буд. 36 | ||
| Карта | |||
  Чечельник | |||
 Чечельник | |||
|
| |||
Назва
У низці польських джерел відзначається, що Чечельник має тюркську (татарську) назву і по-татарськи називався Чачанлик (Czaczanlyk).
Особливо на такому походженні назви наполягає О. Яблоновський, розглядаючи різні сторони колонізації України - Брацлавщини. Серед багатьох тюркських назв, які збереглися на Брацлавщині, він згадує Чечельник та Саврань. При згадці про Чечельник пише, що первісна назва - Чачанлик (Czaczanlyk) з часом в українській мові трансформувалася в Чечельник.
На карті «Брацлавського воєводства» Г.Л. де Боплана Чечельник зазначено як Czaczanik - Чачанік.
Підтвердженням тюркського походження назви Чечельника може були легенда, записана у 1989 р. від колишнього директора Чечельницької середньої школи Г.О. Гальчинського, яку йому нібито прочитали зі старої польської книги у Вінниці. За цією легендою Чечельник заснований у XVI ст. татарином - утікачем Чаганом, який одружився з православною дівчиною, перейняв православну віру й поселився на правому березі р. Савранки. Хутір назвав Чаганлук. Люди, які селилися поряд, називали хутір - Чачанлук, з часом назва трансформувалася в Чачанлик, а ще пізніше - в Чечельник. У російськомовній літературі кінця ХІХ ст. вказується, що Чечельник (давній Чачанлик) назву свою одержав від свого засновника «Чечели».
Історія
1978 року археологами на території селища було відкрито поселення часів трипільської культури кінця IV — початку ІІІ тис. до н. е. та черняхівської культури ІІ-V століття н. е.
Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком. Чачумлик названо Чечельником. Хто хотів мати вино з Мунтенії та Волощини, не міг його іншою дорогою перевозити, тільки через Чечельник. Статусу містечка Чечельник набув 1635 року. Під містом збереглись підземні ходи часів становлення козаччини, де переховувались мешканці під час татарських набігів та інших бойових дій. За Речі Посполитої володіння князів Любомирських.
У 1795 році було створено Ольгопольський повіт і Чечельник перейменовано на Ольгопіль. У цей період місто користувалося гербом (імовірно, створеним у місцевій губернській канцелярії) з символікою: «річка, що проходить посеред золотих пісків». Згодом, у 1812 році повітовий центр було перенесено до Рогузки-Чечельницької, яку було перейменовано на Ольгопіль, а Чечельнику повернуто попередню назву.
У 1796 році указом імператриці Катерини II містечко передано у власність видатному російському полководцю, графу Івану Васильовичу Гудовичу.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7993 осіб (3900 чоловічої статі та 4093 — жіночої), з яких 3581 — православної віри, 971 католик та 3388 юдеїв.
Станом на 1905 р. у Чечельнику знаходилися: 1 православна церква, 1 римо-католицький костьол, 6 єврейських молитовних шкіл, міністерське двокласне училище, сільське училище, єврейське училище, поштово-телеграфне відділення, станова квартира, волосне правління, волосний банк, міщанська управа, урядний пункт, лікарня, аптека та 2 аптечних склади, акціонерне товариство, цукровий завод, винокурний ректифікаційний завод, пивоварний завод, цегельний завод, 4 водяних млини, паровий млин, 11 заїжджих будинків.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій.
У 1957 р. с. Липецьке було приєднане та/або включене в смугу до села Чечельник.
У грудні 1961 року село (містечко) Чечельник віднесено до категорії селищ міського типу.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Населення
1898 року з 7000 мешканців 1967 були євреями. Зараз абсолютна більшість 5-тисячного населення — українці.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5495 | 98.30% |
| російська | 72 | 1.29% |
| румунська | 6 | 0.11% |
| білоруська | 4 | 0.07% |
| болгарська | 2 | 0.04% |
| вірменська | 1 | 0.01% |
| угорська | 1 | 0.01% |
| польська | 1 | 0.01% |
| єврейська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 7 | 0.15% |
| Усього | 5590 | 100% |
Пам'ятні місця
Церкви
- Костел святого Йосипа Обручника, збудований у 1751 р. князем Любомирським. Парафіяльний костел існував у 1772 р. Мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 р. В ньому був чудотворний образ Богородиці. Парафія діяла в 1850 р. Наприкінці 1920х років храм було закрито, а пізніше використовувано під різні потреби не за призначенням. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а доти св. Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі.
- Православна церква
- Архангело-Михайлівський жіночий монастир - найвища дзвіниця на Вінниччині.
Природно-заповідний фонд
- Національний природний парк Кармелюкове Поділля
- Орнітологічний заказник місцевого значення Ставки
- Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Ромашково
- Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Терещуків яр
Ландшафт, рельєф
Річка Савранка (права притока Південного Бугу).
Промисловість, комунікації, народне господарство
Харчова промисловість, зокрема цукроварня (заснована 1875), спиртовий, комбікормовий та цегляний заводи, промкомбінат.
У межах селища розташовано ретранслятор «Київстар», частково селище покрито мережею Vodafone.
Із смт регулярно здійснюються автобусні рейси до сіл Чечельницького району, сусідніх райцентрів Кодими, Бершаді, Тростянця, Балти та Подільська, а також до Вінниці, Одеси та Києва.
За 11 км від смт розташована залізнична станція Дохно (вузькоколійка Рудниця — Гайворон). Залізнична станція Чечельник не діє з 1995 року. Гілку Дохно — Чечельник розібрано у 2003 році. Найближча ширококолійна залізнична станція — Кодима (29 км).
Спорт
Футбол
Шкільна команда з футболу:
- 2010 — друге місце у районі;
- 2011 — перше місце у районі
Відомі люди
- Чечель Дмитро Васильович (пом. 1708) — «дворянин» гетьмана Івана Мазепи, керівник оборони Батурина
Народилися
- Вільгельм Яблонський — видатний український трубач, педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), професор Київської консерваторії (1935—1975).
- Лабзіна Варвара Яківна — лікар-педіатр, заступник головного лікаря лікарні Охматдит, Заслужений лікар (17 грудня 1926, Чечельник — 2 січня 2007 м. Київ)
- Клариса Ліспектор (10 грудня 1920, Чечельник — 9 грудня 1977, Ріо-де-Жанейро) — бразилійська письменниця
- Косаківський Віктор Афанасійович (* 1962) — музеєзнавець, етнограф, фольклорист, археолог
- Мільман Давид Пінхусович — математик, знавець функціонального аналізу, зокрема теорії операторів.
- Войт Олександр Олександрович (1974—2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Соловей Олександр Васильович (27 лютого 2004) -- спортсмен, двократний переможець у рукопашному бої.
Померли
- Фещак Яким — капелан УГА, помер від тифу.
Поховані
- Станіслав Ізидор Собанський — дідич; в родовій каплиці
Див. також
Джерела
- С. В. Таранець. Чечельник [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 541. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Вовк С. Т., Косаківський В. А., Таранець С. В. Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. — Вінниця: 2000. — 214 с.
- Czeczelnik, 1.) mko w pow. olhopolskim n. Sawrańką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 781. (пол.) — S. 781—782. (пол.)
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Balinski M., Lipinski T. (1844). Starozytna Polska pod wzglendem historycnym, geograficznym i statystycznym opisana. Warszawa: T.2. с. 1352.
- Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajjw slowianskich. Warszawa: T.1. 1880. с. 781—782.
- Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno - statustucznum. Zeime Ruskie. Ukraina (Kijow - Braclaw). Warszawa: Т. XI. Dzial III.
- Вовк С. Т., Косаківський В.А., Таранець С.В. (2000). Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. Вінниця. с. 40—41.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Rozmowy o polskiej koronie (Польська.) . с. 542.
- Rozmowy o polskiej koronie (Польською.) . с. 542.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-160. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN . OCLC 45595209.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 41.
- Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
- s:Рішення виконкому Вінницької обласної ради від 20.12.1961 «Про віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу»
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . monasteries.org.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 1 листопада 2021.
- Stanisław Izydor Sobański h. Junosza (ID: cz.I008682) [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Література
- А.Л. Краснопольський, Ф.М. Роботько. Чечельни́к // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.679-687
Посилання
- Погода у Чечельнику [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Чечельник — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Смт Чечельник // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Chechelnik at JewishEncyclopedia.com [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chechelni k selishe miskogo tipu na shidnomu Podilli polozhene nad r Savrankoyu pritoka Pivdennogo Bugu centr Chechelnickoyi selishnoyi gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 4 920 meshkanciv 2020 Najkorotshij shlyah do oblasnogo centru prohodit avtoshlyahom M12 yakij zbigayetsya iz yevroshose E50 dali trasa perehodit v R33 Do 2020 roku buv centrom kolishnogo Chechelnickogo rajonu selishe ChechelnikAdminbudivlya RDA i rajonnoyi RadiAdminbudivlya RDA i rajonnoyi RadiKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Gajsinskij rajonGromada Chechelnicka selishna gromadaKod KATOTTG UA05040270010051165Osnovni daniZasnovano 1635Persha zgadka 1529 495 rokiv Status iz 1961 rokuPlosha 7 94 km Naselennya 4920 01 01 2020 Gustota 653 osib km Poshtovij indeks 24800 804Telefonnij kod 380 4351Geografichni koordinati 48 12 59 pn sh 29 20 54 sh d 48 21639 pn sh 29 34833 sh d 48 21639 29 34833 Koordinati 48 12 59 pn sh 29 20 54 sh d 48 21639 pn sh 29 34833 sh d 48 21639 29 34833Vodojma r Savranka ChechelnickaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KodimaDo obl centru zalizniceyu 191 km avtoshlyahami 153 kmSelishna vladaAdresa 24800 Vinnicka oblast Chechelnickij rajon smt Chechelnik vul Geroyiv Majdanu bud 36KartaChechelnikChechelnikChechelnik u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chechelnik znachennya NazvaU nizci polskih dzherel vidznachayetsya sho Chechelnik maye tyurksku tatarsku nazvu i po tatarski nazivavsya Chachanlik Czaczanlyk Osoblivo na takomu pohodzhenni nazvi napolyagaye O Yablonovskij rozglyadayuchi rizni storoni kolonizaciyi Ukrayini Braclavshini Sered bagatoh tyurkskih nazv yaki zbereglisya na Braclavshini vin zgaduye Chechelnik ta Savran Pri zgadci pro Chechelnik pishe sho pervisna nazva Chachanlik Czaczanlyk z chasom v ukrayinskij movi transformuvalasya v Chechelnik Na karti Braclavskogo voyevodstva G L de Boplana Chechelnik zaznacheno yak Czaczanik Chachanik Pidtverdzhennyam tyurkskogo pohodzhennya nazvi Chechelnika mozhe buli legenda zapisana u 1989 r vid kolishnogo direktora Chechelnickoyi serednoyi shkoli G O Galchinskogo yaku jomu nibito prochitali zi staroyi polskoyi knigi u Vinnici Za ciyeyu legendoyu Chechelnik zasnovanij u XVI st tatarinom utikachem Chaganom yakij odruzhivsya z pravoslavnoyu divchinoyu perejnyav pravoslavnu viru j poselivsya na pravomu berezi r Savranki Hutir nazvav Chaganluk Lyudi yaki selilisya poryad nazivali hutir Chachanluk z chasom nazva transformuvalasya v Chachanlik a she piznishe v Chechelnik U rosijskomovnij literaturi kincya HIH st vkazuyetsya sho Chechelnik davnij Chachanlik nazvu svoyu oderzhav vid svogo zasnovnika Checheli Istoriya1978 roku arheologami na teritoriyi selisha bulo vidkrito poselennya chasiv tripilskoyi kulturi kincya IV pochatku III tis do n e ta chernyahivskoyi kulturi II V stolittya n e Persha zgadka pro storozhovi poselennya na misci teperishnogo Chechelnika na krayu Budzhackogo stepu datuyetsya 1529 rokom Chachumlik nazvano Chechelnikom Hto hotiv mati vino z Munteniyi ta Voloshini ne mig jogo inshoyu dorogoyu perevoziti tilki cherez Chechelnik Statusu mistechka Chechelnik nabuv 1635 roku Pid mistom zbereglis pidzemni hodi chasiv stanovlennya kozachchini de perehovuvalis meshkanci pid chas tatarskih nabigiv ta inshih bojovih dij Za Rechi Pospolitoyi volodinnya knyaziv Lyubomirskih U 1795 roci bulo stvoreno Olgopolskij povit i Chechelnik perejmenovano na Olgopil U cej period misto koristuvalosya gerbom imovirno stvorenim u miscevij gubernskij kancelyariyi z simvolikoyu richka sho prohodit posered zolotih piskiv Zgodom u 1812 roci povitovij centr bulo pereneseno do Roguzki Chechelnickoyi yaku bulo perejmenovano na Olgopil a Chechelniku povernuto poperednyu nazvu U 1796 roci ukazom imperatrici Katerini II mistechko peredano u vlasnist vidatnomu rosijskomu polkovodcyu grafu Ivanu Vasilovichu Gudovichu Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 7993 osib 3900 cholovichoyi stati ta 4093 zhinochoyi z yakih 3581 pravoslavnoyi viri 971 katolik ta 3388 yudeyiv Stanom na 1905 r u Chechelniku znahodilisya 1 pravoslavna cerkva 1 rimo katolickij kostol 6 yevrejskih molitovnih shkil ministerske dvoklasne uchilishe silske uchilishe yevrejske uchilishe poshtovo telegrafne viddilennya stanova kvartira volosne pravlinnya volosnij bank mishanska uprava uryadnij punkt likarnya apteka ta 2 aptechnih skladi akcionerne tovaristvo cukrovij zavod vinokurnij rektifikacijnij zavod pivovarnij zavod cegelnij zavod 4 vodyanih mlini parovij mlin 11 zayizhdzhih budinkiv U roki Drugoyi svitovoyi vijni diyalo getto kudi nacistami nasilno zganyalisya yevreyi dlya kompaktnogo meshkannya ta podalshih represij U 1957 r s Lipecke bulo priyednane ta abo vklyuchene v smugu do sela Chechelnik U grudni 1961 roku selo mistechko Chechelnik vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Chechelnickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Chechelnickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu Naselennya1898 roku z 7000 meshkanciv 1967 buli yevreyami Zaraz absolyutna bilshist 5 tisyachnogo naselennya ukrayinci Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 5495 98 30 rosijska 72 1 29 rumunska 6 0 11 biloruska 4 0 07 bolgarska 2 0 04 virmenska 1 0 01 ugorska 1 0 01 polska 1 0 01 yevrejska 1 0 01 inshi ne vkazali 7 0 15 Usogo 5590 100 Pam yatni miscyaSinagoga Chechelnik Cerkvi Kostel svyatogo Josipa Obruchnika zbudovanij u 1751 r knyazem Lyubomirskim Parafiyalnij kostel isnuvav u 1772 r Murovanij kostel sv Josifa zbudovano u 1786 r V nomu buv chudotvornij obraz Bogorodici Parafiya diyala v 1850 r Naprikinci 1920h rokiv hram bulo zakrito a piznishe vikoristovuvano pid rizni potrebi ne za priznachennyam Hram bulo poverneno virnim 27 serpnya 1990 roku a doti sv Mesa zvershuvalas v kaplichci na parafiyalnomu cvintari Pravoslavna cerkva Arhangelo Mihajlivskij zhinochij monastir najvisha dzvinicya na Vinnichchini Prirodno zapovidnij fond Nacionalnij prirodnij park Karmelyukove Podillya Ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Stavki Botanichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Romashkovo Botanichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Tereshukiv yarLandshaft relyefRichka Savranka prava pritoka Pivdennogo Bugu Promislovist komunikaciyi narodne gospodarstvoHarchova promislovist zokrema cukrovarnya zasnovana 1875 spirtovij kombikormovij ta ceglyanij zavodi promkombinat U mezhah selisha roztashovano retranslyator Kiyivstar chastkovo selishe pokrito merezheyu Vodafone Iz smt regulyarno zdijsnyuyutsya avtobusni rejsi do sil Chechelnickogo rajonu susidnih rajcentriv Kodimi Bershadi Trostyancya Balti ta Podilska a takozh do Vinnici Odesi ta Kiyeva Za 11 km vid smt roztashovana zaliznichna stanciya Dohno vuzkokolijka Rudnicya Gajvoron Zaliznichna stanciya Chechelnik ne diye z 1995 roku Gilku Dohno Chechelnik rozibrano u 2003 roci Najblizhcha shirokokolijna zaliznichna stanciya Kodima 29 km SportFutbol Shkilna komanda z futbolu 2010 druge misce u rajoni 2011 pershe misce u rajoniVidomi lyudiChechel Dmitro Vasilovich pom 1708 dvoryanin getmana Ivana Mazepi kerivnik oboroni BaturinaKlarisa LispektorNarodilisya Vilgelm Yablonskij vidatnij ukrayinskij trubach pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1969 profesor Kiyivskoyi konservatoriyi 1935 1975 Labzina Varvara Yakivna likar pediatr zastupnik golovnogo likarya likarni Ohmatdit Zasluzhenij likar 17 grudnya 1926 Chechelnik 2 sichnya 2007 m Kiyiv Klarisa Lispektor 10 grudnya 1920 Chechelnik 9 grudnya 1977 Rio de Zhanejro brazilijska pismennicya Kosakivskij Viktor Afanasijovich 1962 muzeyeznavec etnograf folklorist arheolog Milman David Pinhusovich matematik znavec funkcionalnogo analizu zokrema teoriyi operatoriv Vojt Oleksandr Oleksandrovich 1974 2022 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Solovej Oleksandr Vasilovich 27 lyutogo 2004 sportsmen dvokratnij peremozhec u rukopashnomu boyi Pomerli Feshak Yakim kapelan UGA pomer vid tifu Pohovani Stanislav Izidor Sobanskij didich v rodovij kapliciDiv takozhChechelnik selo DzherelaS V Taranec Chechelnik 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 541 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vovk S T Kosakivskij V A Taranec S V Narisi z istoriyi Chechelnika Z najdavnishih chasiv do nashih dniv Vinnicya 2000 214 s Czeczelnik 1 mko w pow olhopolskim n Sawranka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 781 pol S 781 782 pol PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Balinski M Lipinski T 1844 Starozytna Polska pod wzglendem historycnym geograficznym i statystycznym opisana Warszawa T 2 s 1352 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajjw slowianskich Warszawa T 1 1880 s 781 782 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statustucznum Zeime Ruskie Ukraina Kijow Braclaw Warszawa T XI Dzial III Vovk S T Kosakivskij V A Taranec S V 2000 Narisi z istoriyi Chechelnika Z najdavnishih chasiv do nashih dniv Vinnicya s 40 41 Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Rozmowy o polskiej koronie Polska s 542 Rozmowy o polskiej koronie Polskoyu s 542 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 160 X 270 120 s ros doref Maryna Dubyk Marina Dubik 2000 Dovidnyk pro tabory ti u rmy ta hetto na okupovaniĭ terytorii Ukrainy 1941 1944 Handbuch der Lager Gefangnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine 1941 1944 Kyiv Derz h avnyĭ komitet arkhiviv Ukrainy ISBN 9665041886 OCLC 45595209 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 41 Rishennya vikonkomu Vinnickoyi oblasnoyi radi 416 vid 6 lipnya 1957 r Pro utochnennya obliku naselenih punktiv s Rishennya vikonkomu Vinnickoyi oblasnoyi radi vid 20 12 1961 Pro vidnesennya naselenih punktiv do kategoriyi selish miskogo tipu www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih monasteries org ua Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 1 listopada 2021 Stanislaw Izydor Sobanski h Junosza ID cz I008682 5 travnya 2016 u Wayback Machine pol LiteraturaA L Krasnopolskij F M Robotko Chechelni k Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 679 687PosilannyaPogoda u Chechelniku 4 listopada 2014 u Wayback Machine Chechelnik Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Smt Chechelnik Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Chechelnik at JewishEncyclopedia com 15 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi