Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ВАТ «Чечельницький цукровий завод» — колишній цукровий завод, що знаходиться у смт Чечельник Чечельницького району Вінницької області.
З історії побудови
Чечельницький цукровий завод збудований 1876 року. Умови праці були надзвичайно важкими, що викликало постійні страйки робітників, особливо в 1905—1907 рр. Поразка революції, неврожай 1910—1911 років ще більше погіршили становище цукрозаводських робітників. Сприятливим був сезон цукроваріння 1914—1915 рр.,коли зібрали буряки на площі 4142 га і виробили 92400 цнт цукру.
13 липня 1918 року Рада Народних Комісарів прийняла Декрет про націоналізацію підприємств цукроварної промисловості. Було націоналізовано і Чечельницький цукрозавод.
Соціальні послуги для працівників
У нових умовах господарювання на підприємстві почали відбуватися разючі позитивні зміни. Ще у квітні 1917 року тут створено профспілкову організацію цукроварів.
Заводчани уже в перші роки радянської влади відкрили для своїх потреб клуб, магазин, медпункт, дитячий садок. Ще у 1918 році неподалік від заводу виникла початкова школа для дітей робітників підприємства.
Перша реконструкція
Після втечі старих власників цукроварні заводчани організували у себе тимчасове самоврядування у складі адміністратора, агронома і представника профспілкового комітету.
1921 р. цукровари немало потрудилися над тим, щоб якнайшвидше відновити виробництво продукції. І в 1922 р. завод нарешті було запущено в дію. Правда, пропрацював він з перебоями лише 47 діб і видав всього 18338 цнт. Продукції.
Через нестачу палива та з деяких інших вагомих причин у 1925 р. підприємство взагалі не працювало. Почалася перша реконструкція продуктового цеху. Було побудоване світле приміщення з новим відділенням для сушіння і затарювання цукру.
1927 р. частину жаротрубних і паротрубних котлів було замінено трьома паротрубними котлами, які дали можливість підвищити вихід пару для виробництва.
На перших порах віддача солодкого поля була низькою. Значний поштовх у підвищенні врожайності цукристих дав знаменитий рух ланкових-п'ятисотенниць, який започаткували Марія Демченко та Марія Гнатенко. Уже в 1935 р. наші поля дали по 140,5 цнт коренів з кожного гектара.
Робітники заводу почали рух за оволодіння суміжними професіями, за перевиконання виробничих норм. Багато хто з них брався обслуговувати по декілька агрегатів. У 1936 р. колектив одержав червоний прапор і подяку від наркома харчової промисловості Анастаса Івановича Мікояна.
У 1940—1941 рр. виробництво цукру досягло 156 відсотків до рівня 1914 р. Врожайність же цукристих склала 193 цнт коренів з гектара, а добове виробництво цукру сягнуло за 8851 цнт. Всього ж за сезон завод видав тоді 147712 цнт солодкої продукції. Це у 8,1 раза більше, ніж було у 1922 р.,коли завод лише відновлював свою роботу після революції.
Робота цукрозаводу в роки Другої світової війни
22 липня 1941, через місяць після відкриття Східного фронту Другої світової війни, Чечельник відійшов до складу Румунії. Під час вступу румунської адміністрації на цукрозаводі диверсанти здійснили підпал. Склад мішкотари і два склади з готовим цукром згоріли.
Румунські власті всіма силами намагалися відновити роботу цукроварні і дати роботу місцевим мешканцям. У січні 1942 р. вона запрацювала. Але за місяць роботи видала всього 3 тисяча центнерів продукції. До того ж був той цукор дуже низької якості. Втрати продукції ж були неймовірними. Устаткування часто ламалося. І комбінат більше простоював, ніж працював.
Коли 1944 у Чечельник сталіністи повернулися, то цукрозавод не змогли запустити. Та й цукрові буряки не зародили, бо люди не хотіли працювати на комуну. Тому в 1944 р. завод не працював. Робітники допомагали МТС і колгоспам у ремонті сільськогосподарської техніки, організовували відливку литва. Нескоро вони приступили до своєї основної справи.
Робота цукрозаводу у повоєнні роки
1953 р. під керівництвом енергійного інженера Я. Г. Кременя на підприємстві почалася перша повоєнна серйозна реконструкція. І до 1968 р. у заводських корпусах уже майже не залишилося довоєнного обладнання. Для кращого забезпечення підприємства цукросировиною на підставі постанови Вінницького обкому КПУ та облвиконкому за № 225 від 20 квітня 1961 р. колгоспи ім. Леніна с. Тартак та ім. Шевченка селища Чечельник були злиті в єдиний новостворений радгосп цукрокомбінату по вирощуванню сортового насіння цукрових буряків.
Трудові династії
Були в колективі цукроварів і свої ударники, і свої стахановці. Серед них такі виробничники, як Микола Кобилянський, Василь Лемець, Тимофій Юхновський, Василь Вовк, Євдоким Грицишин, Федот Косаківський, Іван Кураків та багато інших.
На цукровому заводі працювали ті, хто своєю трудовою біографією вписали не одну славну сторінку з життя підприємства. Однією із таких є сім'я, родовід якої починається від потомственного цукровара Василя Павловича Лемця. Все своє життя він віддав роботі на рідному підприємстві, яке виросло і зміцніло на його очах. Свою любов до праці, до робітничого колективу він передав у спадок своїм чотирьом синам — Віктору, Якову, Степану, Володимиру та дочці Надії, а та, в свою чергу, — його онукам. Так, наприклад, чотири сини Якова Васильовича (Валентин, Леонід, Віктор, Володимир)і дві дочки (Олена й Марія) теж були членами великого заводського колективу робітників.
Родина Лемців обіймала на підприємстві найрізноманітніші посади: від різноробочого до начальника зміни. Груди Віктора Васильовича, Якова Васильовича та Степана Васильовича прикрашали ювілейні Ленінські медалі, а останніх двох відповідно — ще й медаль «За трудову доблесть» та орден Трудової Слави III ступеня.
Керівники цукрозаводу
У різні часи керували підприємством Лахнік, Рабінович, С. Губар, Андріюк, Лубковський, Кирілін, М.Козюра, В.Гудима, Г.Писаренко, Бруско, С.Мазурик, А.Двірко, В.Валькований, О.Струсевич. На даний час цукрозавод визнано банкрутом.
Джерела
- Вовк С. Т.,Косаківський В. А.,Таранець С. В. Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. Вінниця,2000. — 214 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Chechelnickij VAT Chechelnickij cukrovij zavod kolishnij cukrovij zavod sho znahoditsya u smt Chechelnik Chechelnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Z istoriyi pobudoviChechelnickij cukrovij zavod zbudovanij 1876 roku Umovi praci buli nadzvichajno vazhkimi sho viklikalo postijni strajki robitnikiv osoblivo v 1905 1907 rr Porazka revolyuciyi nevrozhaj 1910 1911 rokiv she bilshe pogirshili stanovishe cukrozavodskih robitnikiv Spriyatlivim buv sezon cukrovarinnya 1914 1915 rr koli zibrali buryaki na ploshi 4142 ga i virobili 92400 cnt cukru 13 lipnya 1918 roku Rada Narodnih Komisariv prijnyala Dekret pro nacionalizaciyu pidpriyemstv cukrovarnoyi promislovosti Bulo nacionalizovano i Chechelnickij cukrozavod Socialni poslugi dlya pracivnikivU novih umovah gospodaryuvannya na pidpriyemstvi pochali vidbuvatisya razyuchi pozitivni zmini She u kvitni 1917 roku tut stvoreno profspilkovu organizaciyu cukrovariv Zavodchani uzhe v pershi roki radyanskoyi vladi vidkrili dlya svoyih potreb klub magazin medpunkt dityachij sadok She u 1918 roci nepodalik vid zavodu vinikla pochatkova shkola dlya ditej robitnikiv pidpriyemstva Persha rekonstrukciyaPislya vtechi starih vlasnikiv cukrovarni zavodchani organizuvali u sebe timchasove samovryaduvannya u skladi administratora agronoma i predstavnika profspilkovogo komitetu 1921 r cukrovari nemalo potrudilisya nad tim shob yaknajshvidshe vidnoviti virobnictvo produkciyi I v 1922 r zavod nareshti bulo zapusheno v diyu Pravda propracyuvav vin z pereboyami lishe 47 dib i vidav vsogo 18338 cnt Produkciyi Cherez nestachu paliva ta z deyakih inshih vagomih prichin u 1925 r pidpriyemstvo vzagali ne pracyuvalo Pochalasya persha rekonstrukciya produktovogo cehu Bulo pobudovane svitle primishennya z novim viddilennyam dlya sushinnya i zataryuvannya cukru 1927 r chastinu zharotrubnih i parotrubnih kotliv bulo zamineno troma parotrubnimi kotlami yaki dali mozhlivist pidvishiti vihid paru dlya virobnictva Na pershih porah viddacha solodkogo polya bula nizkoyu Znachnij poshtovh u pidvishenni vrozhajnosti cukristih dav znamenitij ruh lankovih p yatisotennic yakij zapochatkuvali Mariya Demchenko ta Mariya Gnatenko Uzhe v 1935 r nashi polya dali po 140 5 cnt koreniv z kozhnogo gektara Robitniki zavodu pochali ruh za ovolodinnya sumizhnimi profesiyami za perevikonannya virobnichih norm Bagato hto z nih bravsya obslugovuvati po dekilka agregativ U 1936 r kolektiv oderzhav chervonij prapor i podyaku vid narkoma harchovoyi promislovosti Anastasa Ivanovicha Mikoyana U 1940 1941 rr virobnictvo cukru dosyaglo 156 vidsotkiv do rivnya 1914 r Vrozhajnist zhe cukristih sklala 193 cnt koreniv z gektara a dobove virobnictvo cukru syagnulo za 8851 cnt Vsogo zh za sezon zavod vidav todi 147712 cnt solodkoyi produkciyi Ce u 8 1 raza bilshe nizh bulo u 1922 r koli zavod lishe vidnovlyuvav svoyu robotu pislya revolyuciyi Robota cukrozavodu v roki Drugoyi svitovoyi vijni22 lipnya 1941 cherez misyac pislya vidkrittya Shidnogo frontu Drugoyi svitovoyi vijni Chechelnik vidijshov do skladu Rumuniyi Pid chas vstupu rumunskoyi administraciyi na cukrozavodi diversanti zdijsnili pidpal Sklad mishkotari i dva skladi z gotovim cukrom zgorili Rumunski vlasti vsima silami namagalisya vidnoviti robotu cukrovarni i dati robotu miscevim meshkancyam U sichni 1942 r vona zapracyuvala Ale za misyac roboti vidala vsogo 3 tisyacha centneriv produkciyi Do togo zh buv toj cukor duzhe nizkoyi yakosti Vtrati produkciyi zh buli nejmovirnimi Ustatkuvannya chasto lamalosya I kombinat bilshe prostoyuvav nizh pracyuvav Koli 1944 u Chechelnik stalinisti povernulisya to cukrozavod ne zmogli zapustiti Ta j cukrovi buryaki ne zarodili bo lyudi ne hotili pracyuvati na komunu Tomu v 1944 r zavod ne pracyuvav Robitniki dopomagali MTS i kolgospam u remonti silskogospodarskoyi tehniki organizovuvali vidlivku litva Neskoro voni pristupili do svoyeyi osnovnoyi spravi Robota cukrozavodu u povoyenni roki1953 r pid kerivnictvom energijnogo inzhenera Ya G Kremenya na pidpriyemstvi pochalasya persha povoyenna serjozna rekonstrukciya I do 1968 r u zavodskih korpusah uzhe majzhe ne zalishilosya dovoyennogo obladnannya Dlya krashogo zabezpechennya pidpriyemstva cukrosirovinoyu na pidstavi postanovi Vinnickogo obkomu KPU ta oblvikonkomu za 225 vid 20 kvitnya 1961 r kolgospi im Lenina s Tartak ta im Shevchenka selisha Chechelnik buli zliti v yedinij novostvorenij radgosp cukrokombinatu po viroshuvannyu sortovogo nasinnya cukrovih buryakiv Trudovi dinastiyiBuli v kolektivi cukrovariv i svoyi udarniki i svoyi stahanovci Sered nih taki virobnichniki yak Mikola Kobilyanskij Vasil Lemec Timofij Yuhnovskij Vasil Vovk Yevdokim Gricishin Fedot Kosakivskij Ivan Kurakiv ta bagato inshih Na cukrovomu zavodi pracyuvali ti hto svoyeyu trudovoyu biografiyeyu vpisali ne odnu slavnu storinku z zhittya pidpriyemstva Odniyeyu iz takih ye sim ya rodovid yakoyi pochinayetsya vid potomstvennogo cukrovara Vasilya Pavlovicha Lemcya Vse svoye zhittya vin viddav roboti na ridnomu pidpriyemstvi yake viroslo i zmicnilo na jogo ochah Svoyu lyubov do praci do robitnichogo kolektivu vin peredav u spadok svoyim chotirom sinam Viktoru Yakovu Stepanu Volodimiru ta dochci Nadiyi a ta v svoyu chergu jogo onukam Tak napriklad chotiri sini Yakova Vasilovicha Valentin Leonid Viktor Volodimir i dvi dochki Olena j Mariya tezh buli chlenami velikogo zavodskogo kolektivu robitnikiv Rodina Lemciv obijmala na pidpriyemstvi najriznomanitnishi posadi vid riznorobochogo do nachalnika zmini Grudi Viktora Vasilovicha Yakova Vasilovicha ta Stepana Vasilovicha prikrashali yuvilejni Leninski medali a ostannih dvoh vidpovidno she j medal Za trudovu doblest ta orden Trudovoyi Slavi III stupenya Kerivniki cukrozavoduU rizni chasi keruvali pidpriyemstvom Lahnik Rabinovich S Gubar Andriyuk Lubkovskij Kirilin M Kozyura V Gudima G Pisarenko Brusko S Mazurik A Dvirko V Valkovanij O Strusevich Na danij chas cukrozavod viznano bankrutom DzherelaVovk S T Kosakivskij V A Taranec S V Narisi z istoriyi Chechelnika Z najdavnishih chasiv do nashih dniv Vinnicya 2000 214 s