Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геохронологі чна шкала англ geological dating geochronological scale нім geologische Zeitrechnung f послідовний ряд геох

Геохронологічна таблиця

Геохронологічна таблиця

Геохронологі́чна шкала́ (англ. geological dating, geochronological scale; нім. geologische Zeitrechnung f) — послідовний ряд геохронологічних еквівалентів загальних стратиграфічних підрозділів та їх таксономічної підлеглості.

image
Геохронологічна шкала у вигляді спіралі (англ.)

Загальний опис

Кожному геохронологічному підрозділові відповідає підрозділ стратиграфічний — матеріальний вираз гірських утворень певного геологічного часу. Стратиграфічні підрозділи об'єднуються в стратиграфічну шкалу, що відбиває послідовність стратиграфічних підрозділів осадових, вулканічних та метаморфічних порід.

Історія запровадження

У другій половині XIX століття, у 1881—1900 роках, на II—VIII сесіях Міжнародного геологічного конгресу (МГК) були ухвалені головні принципи ієрархії і номенклатура більшості сучасних геохронологічних підрозділів. З часом базова схема 1900 року Міжнародної геохронологічної шкали французького геолога Е. Ренев'є уточнювалася й видозмінювалась.

Геологічні періоди отримували власні назви й перейменовувались за різними ознаками. Найчастіше використовували географічні назви тих місцевостей, де стратиграфія періоду була вперше науково виділена й описана. Так, назва кембрійського періоду походить від лат. Cambria, назви Уельсу, коли він був у складі Римської імперії, девонського — від графства Девоншир в Англії, пермського — від Пермського краю, юрського — від гір Юра в Альпах. На честь стародавніх племен названі вендський (венди — німецька назва слов'янського народу лужицьких сербів), ордовицький і силурійський (племена кельтів) періоди. Рідше використовувалися назви, пов'язані зі складом порід. Кам'яновугільний період названий через велику кількість вугільних пластів, а крейдовий — через широке поширення письмової крейди.

Великий внесок в розробку Геохронологічної шкали вніс американський палеонтолог Престон Клауд.

В Україні за радянських часів ініціатором радіометричних досліджень в роках був В. І. Вернадський.

Принципи побудови

Відносний геологічний вік порід, які містять палеонтологічні рештки, визначають на підставі палеонтологічних методів: біостратиграфічного, та інших. У докембрійських породах органічні рештки трапляються рідко, тому провідне значення при розчленуванні цих порід належить методу ізотопного аналізу. При зіставленні осадових гірських порід, які не містять палеонтологічних решток, магматичних порід та при стратиграфічному розчленуванні кернів користуються літологічними і геохімічними методами, геофізичними методами розвідки, даними палеомагнітних досліджень.

Значення

Розчленування шарів гірських порід і зіставлення різних стратиграфічних підрозділів дає змогу робити висновки про геологічну історію та будову конкретних досліджуваних районів, складати геологічні карти, проводити розшуки і розвідку корисних копалин.

Сучасний варіант геохронологічної шкали

image Зовнішні зображення
Остання версія (v2020/03) Міжнародної хроностратиграфічної шкали (International Chronostratigraphic Chart)
image https://stratigraphy.org/ICSchart/ChronostratChart2020-03.jpg

У таблиці подано сучасний варіант геохронологічної шкали.

? Еон Ера Період Епоха Вік Визначні події Початок,
млн років тому
— Ф
а
н
е
р
о
з
о
й 		Кайнозой, Kz Антропоген, Q Голоцен, Q2 Мегхалай Вік розпочався із глобальної посухи. Малий льодовиковий стадіал у Північній півкулі у період між 1400 та 1850 роками. Виверження Тамбори 1815 року призвело до року без літа у Європі та Північній Америці. Рівень людської активності відіграє істотну роль географічній оболонці Землі, стає справжнім геологічним фактором. Початок глобального потепління та кліматичних змін спричинених, ймовірно, викидами людством парникових газів у процесі його розвитку. image 0,0042
Нортгриппій Кліматичний оптимум. Осциляція Мезокко спричинила тимчасове глобальне похолодання. Рівень вод Світового океану продовжує підвищуватись, утворюються Перська затока, Азовське море. Становлення людської цивілізації — початок землеробства, поява перших прото-міст, бронзова доба. image 0,0082
Гренландій Закінчення останнього зледеніння, початок інтергляціалу. Рівень вод Світового океану підіймається, затоплюються великі масиви суходолу, Доггерленд, Сундаленд. Утворюється найбільша пустеля планети — Сахара. image 0,0117
Плейстоцен, Q1 Тарант Мікулинське міжльодовиків'я змінилось останнім льодовиковим періодом, що закінчився пізнім дріасом. Четвертинне вимирання плейстоценової мегафауни. Виверження вулкана Тоба. image 0,126
Чибаній Циклічні амплітудні коливання кліматичних показників — проблема 100 000 років. Поява людини розумної (Homo sapiens). image 0,781
Калабрій Подальше охолодження клімату. Поява людини прямоходячої (Homo erectus). image 1,80
Розвиток четвертинного зледеніння. Розвиток плейстоценової мегафауни. Поява людини умілої (Homo habilis). image 2,58
Неоген, N Пліоцен, N2 П'яченций, N2pla Розвивається Ґренландський льодовиковий щит. Австралопітеки (Australopithecus) звичайні гомініди на теренах Східної Африки. image 3,600
Занклій, N2zan На планеті панує прохолодний клімат. Відбувається заповнення басейну Середземного моря водами Атлантичного океану — Занклійський потоп. Ардипітек (Ardipithecus) в Африці. image 5,333
Міоцен, N1 Мессіній, N1mes На планеті панує прохолодний льодовиковий клімат, розвинення Східноантарктичного льодовикового щита. Відбувається висихання солоних озер замкненого басейну на місці сучасного Середземного моря — Мессінський пік солоності. Відбувається поступове розходження гілок шимпанзе і людини від спільного предка. У центральній частині Африки живе сахельантроп (Sahelanthropus tchadensis). image 7,246
Тортон, N1tor image 11,63
, N1srv На планеті теплішає під час середньоміоценового кліматичного оптимуму. Відбувається [en] деяких таксонів. image 13,82
, N1lan image 15,97
Бурдігал, N1bur У Євразії продовжується альпійський орогенез; у Новій Зеландії під час [en] формуються Південні Альпи. Широко поширюються ліси на планеті, трави зустрічаються повсюдно. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 650 до 100 ppm. З'являються сучасні родини ссавців (Mammalia) і птахів (Aves). Диверсифікація коней (Equidae) і мастодонтів (Mammutidae). Поява спільного предка людиноподібних мавп (Hominoidea) і людини (Homo). image 20,44
Аквітан, N1aqt image 23,03
Палеоген, Ꝑ Олігоцен, Ꝑ3 Хатт, Ꝑ3h Еоцен-олігоценове вимирання. Початок розширення антарктичного заледеніння. Швидка еволюція та диверсифікація наземної фауни, особливо ссавців (Mammalia). Еволюційна радіація сучасних таксонів квіткових рослин (Magnoliophyta). image 27,82
Рюпель, Ꝑ3r image 33,9
Еоцен, Ꝑ2 , Ꝑ2p Помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), [en] (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з'являються перші злакові трави. Антарктиди знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і [en] Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та [en] в Егейському морі в Європі. image 37,8
, Ꝑ2b image 41,2
Лютец, Ꝑ2l Дві перехідні події глобального потепління ([en] і [en]) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез. image 47,8
Іпр, Ꝑ2i image 56,0
Палеоцен, Ꝑ1 Танет, Ꝑ1t Вік розпочався з падіння Чиксулубського метеориту на території сучасного півострова Юкатан, що пов'язують з крейдово-палеогеновим глобальним вимиранням. На планеті поширений спекотний і вологий тропічний клімат. Поява сучасної рослинності. Еволюційна радіація ссавців (Mammalia), що займають усі екологічні ніші, що їх звільнили зниклі динозаври (Dinosauria). Ссавці сягають значних розмірів (невеличких бегемотів). Розпочинається альпійський орогенез, від Атлаських гір у північно-західній Африці, через Альпи, Карпати, Кавказ, Гімалаї до бірмано-малайських хребтів у Азії. image 59,2
, Ꝑ1z image 61,6
Даній, Ꝑ1d image 66,0
Мезозой, Mz Крейда, K Пізня, K2 Маастрихт, K2m Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З'являється багато сучасних костистих риб. Усюди в морях поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суходолі — тиранозаври (Tyrannosauridae), титанозаври (Titanosauridae), гадрозаври (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae); у воді — крокодили-евзухії (Crocodilia), мозазаври (Mosa). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються ларамійський та [en] у Скелястих горах. Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі. image 72,1 ±0,2
Кампан, K2km image 83,6 ±0,2
Сантон, K2s image 86,3 ±0,5
Коньяк, K2k image 89,8 ±0,3
Турон, K2t image 93,9
Сеноман, K2c image 100,5
Рання, K1 Альб, K1alb image ~113,0
Апт, K1apt image ~125,0
Барем, K1br image ~129,4
Готерів, K1g image ~132,9
Валанжин, K1v image ~139,8
Беріас, K1b image ~145,0
Юра, J Мальм, J3 Титон, J3tt Планета вкрита папоротями та голонасінними — хвойні (Pinophyta), бенетити (Bennettitales) і саговники (Cycadales). Різноманітні динозаври — зауроподи (Sauropods), карнозаври (Carnosaurs), стегозаври (Stegosaurians). Поява перших птахів (Aves) і ящірок (Squamata). Поширені також мишеподібні сумчасті ссавці (Marsupialia). У морях панують іхтіозаври (Ichthyosaurs) і плезіозаври (Plesiosauria); багато двостулкових (Bivalvia), амонітів (Ammonoidea) та белемнітів (Belemnoidea). Еволюційна радіація морських їжаків (Echinoidea), морських лілій (Crinoidea), морських зірок (Asteroidea), губок (Porifera), брахіопод ([en], [en]). Суперконтинент Пангея розколюється на північну Лавразію та південну Гондвану. У Північній Америці відбувається невадський орогенез; загальнопланетарний кімерійський орогенез йде на спад; у Новій Зеландії завершується [en]. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 3-5 разів вища (1200—1500 ppmv) за сучасну (400 ppmv). image 152,1 ±0,9
Кімеридж, J3km image 157,3 ±1,0
Оксфорд, J3o image 163,5 ±1,0
Доггер, J2 Келовей, J2k image 166,1 ±1,2
Бат, J2bt image 168,3 ±1,3
Байос, J2b image 170,3 ±1,4
Аален, J2a image 174,1 ±1,0
Лейас, J1 Тоар, J1t image 182,7 ±0,7
Плінсбах, J1p image 190,8 ±1,0
Синемюр, J1s image 199,3 ±0,3
Геттанг, J1h image 201,3 ±0,2
Тріас, T Пізній, T3 Рет, T3r Суходіл вкритий [en] рослинністю (Dicroidium). На планеті царство архозаврів (Archosaurs): на суші домінують динозаври (Dinosauria), в океанах — іхтіозаври (Ichthyosauria) і (Nothosauroidea), в повітрі — птерозаври (Pterosaurs). Велика кількість амфібій темноспондилів (Temnospondyli). У той самий час цинодонти (Cynodont) дрібнішають і більше набирають рис ссавців. Поява перших яйцекладних ссавців (Prototheria) і крокодилів (Crocodilia), великої кількості таксонів сучасних комах (Insecta). У морях і океанах поширені амоніти (Ammonoidea), з'являються сучасні мадрепорові корали (Scleractinia) і перші костисті риби (Teleostei). Андійський орогенез в Південній Америці; кімерійський в Азії; [en] в Новій Зеландії; закінчується [en] на сході Австралії, Великий Вододільний хребет (225—260 млн років тому). image ~208,5
Норій, T3n image ~227
Карній, T3c image ~237
Середній, T2 Ладиній, T2l image ~242
Анізій, T2a image 247,2
Ранній, T1 , T1o image 251,2
, T1i image 251,902 ±0,024
Палеозой, Pz , P , P3 Чангсінг, P3c Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується . На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам'яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З'являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з'являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (, ), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається ; [en] та [en] в Північній Америці; [en] в Австралії формує [en] (225—260 млн років тому). image 254,14 ±0,07
, P3v image 259,1 ±0,5
, P2 Кептен, P2c image 265,1 ±0,4
, P2w image 268,8 ±0,5
, P2r image 272,95 ±0,11
, P1 Кунгур, P1k image 283,5 ±0,6
Артин, P1art image 290,1 ±0,26
Сакмарій, P1s image 295,0 ±0,18
Ассель, P1a image 298,9 ±0,15
Карбон, C Пенсильваній Гжель, C3g Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам'яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені [en] (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), [en] (Calamites), кордаїти (Cordaites). Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Продовжується герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. image 303,7 ±0,1
, C3k image 307,0 ±0,1
, C2m image 315,2 ±0,2
Башкирій, C2b image 323,2 ±0,4
Міссісіпій Серпуховій, C1s Планета вкрита вологими лісами деревовидних плаунів (Lycopodiophyta), починають утворюватись товщі покладів кам'яного вугілля. У болотах з'являються перші чотириногі (Tetrapoda). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби [en] (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (, ), мохуватки (Bryozoa), [en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Закінчується новозеландський [en]; розвивається герцинський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння. image 330,9 ±0,2
Візей, C1v image 346,7 ±0,4
Турней, C1t image 358,9 ±0,4
Девон, D , D3 Фаменій, D3fm Поява перших плаунів, хвощів, папороті і насінних рослин (Progymnosperm). З'являються перші деревні форми рослин — археоптериси (Archaeopteris). З'являються перші комахи (Insecta), поки безкрилі. У морях поширені корали — табуляти (Tabulata) і [en] (Rugosa), брахіоподи [en] (Strophomenida), морські лілії (Crinoids). У морях поширені [en] амоноідеї (Ammonoidea), з'являються двозяброві (Coleoidea). Розквіт щелепних риб (Gnathostomata) — плакодерм (Placodermi), лопатеперих (Sarcopterygii), кісткових (Osteichthyes) і древніх акул, що витісняють трилобітів (Trilobita) і броньованих безщелепних (Agnatha). Поява і розвиток водних амфібій. Поява «старого червоного континенту» — Євроамерики. Розвиток [en] Антиатласу в Північній Африці і Аппалачей у Північній Америці. [en], варисційський і [en] у Новій Зеландії. image 372,2 ±1,6
Франсій, D3f image 382,7 ±1,6
, D2 Живетій, D2zv image 387,7 ±0,8
Ейфель, D2ef image 393,3 ±1,2
, D1 Емсій, D1e image 407,6 ±2,6
Празій, D1p image 410,8 ±2,8
Лохковій, D1l image 419,2 ±3,2
Силур, S Пржидоль, S3 Перший вихід на суходіл судинних рослин — риніофітів (Rhyniophytina) та подібних їм. Перші багатоніжки (Millipedes), такі як артроплеври (Arthropleura) на суходолі. Поява перших щелепних риб (Gnathostomata), як наслідок — розквіт броньованих безщелепних (Agnatha) у морях, таких як [en] (Ostracoderm). Ракоскорпіони (Eurypterid) сягають великих розмірів. У морях поширені корали — табуляти (Tabulata) і [en] (Rugosa), брахіоподи — [en] (Pentamerida), [en] (Rhynchonellida); різноманітні трилобіти (Trilobita) і молюски (Mollusca); зустрічаються граптоліти (Graptolithina). Початок каледонського орогенезу в Британії та Скандинавських горах, що продовжився в девонському періоді як [en]. Вщухають [en] у Північній Америці і лахланський орогенез на австралійському континенті. image 423,0 ±2,3
Лудлов, S3 , S3l image 425,6 ±0,9
, S3g image 427,4 ±0,5
Венлок, S2 , S2h image 430,5 ±0,7
, S2sh image 433,4 ±0,8
Лландоверій, S1 , S1t image 438,5 ±1,1
, S1a image 440,8 ±1,2
, S1r image 443,8 ±1,5
Ордовик, O , O3 , O3h Еволюційна радіація безхребетних. Поява ранніх коралів (Anthozoa). Звичайні суглобні брахіоподи (, та ін.), двостулкові молюски, наутилоїдеї (Nautiloidea), трилобіти (Trilobita), остракоди (Ostracoda), мохуватки (Bryozoa), голкошкірі (морські лілії, цистоідеї, морські зірки), широко диверсифікуються граптоліти (Graptolithina). З'являються конодонти (ранні планктонні хребетні). Поява перших зелених рослин і грибів на суходолі. На кінець періоду припадає поширення льодовикових щитів. image 445,2 ±1,4
, O3k image 453,0 ±0,7
, O3s image 458,4 ±0,9
, O2 , O2drw image 467,3 ±1,1
, O2, O2dpg image 470,0 ±1,4
, O1 , O1f image 477,7 ±1,4
Тремадок, O1t image 485,4 ±1,9
Кембрій, Ꞓ , Ꞓ4 Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюються більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з'являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоциат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З'являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera). Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується [en] (550—535 млн років тому); активність деламерійського орогенезу, [en] (514—500 млн років тому) в Австралії. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv). image ~489,5
, Ꞓ4j image ~494
, Ꞓ4p image ~497
, Ꞓ3 , Ꞓ3g image ~500,5
, Ꞓ3d image ~504,5
, Ꞓ3w image ~509
, Ꞓ2 image ~514
image ~521
, Ꞓ1 image ~529
, Ꞓ1f image 541,0 ±1,0
Д
о
к
е
м
б
р
і
й 		П
р
о
т
е
р
о
з
о
й

Pr 		Неопротерозой Едіакарій Гарні фоссилії від перших багатоклітинних організмів (Eumetazoa). Едіакарська біота процвітає в усіх морях планети. Перші залишки примітивних слідів від, ймовірно червеподібних істот, . З'являються перші губки (Porifera) і трилобіти (Trilobita). Загадкові залишки безлічі желеподібних істот, що нагадували мішки, диски або ковдри (наприклад, дикінсонія). Поділ Паннотії на континент Гондвану і міні-континенти Балтія, Сибірію і Лавразію. [en] у Північній Америці; орогенез хребта Араваллі на індійському субконтиненті. Починається [en] на австралійському континенті; [en] (633–620 млрд років тому) в Антарктиді. image ~635
Кріогеній Ймовірний період глобального зледеніння (англ. Snowball Earth) в історії Землі. Викопні рештки ще досить поодинокі. Родинія розпадається, починає формуватись інший суперконтинент — Паннотія. [en] та [en] в Антарктиці йде на спад. image ~720
Тоній Сліди примітивних багатоклітинних організмів — [ru]. Радіаційна еволюція динофлягелятоподібних акритархів. Усі континенти зібрані в єдиний суперконтинент Родинію. Закінчення свеконорвезького орогенезу в Північній Європі; [en] [en] у Західній Австралії (920—850 млрд років тому); деламерійський орогенез, утворення [en] у Південні Австралії.; гренвільський орогенез у Північній Америці; німродський орогенез в Антарктиці (1,0 ±0,15 млрд років тому); панафриканський орогенез на африканському континенті. 1000
Мезопротерозой Стеній Утворення сильнометаморфізованих поясів під час орогенезу на суперконтиненті Родинія. Світовий океан Міровія. Початок свеконорвезького орогенезу в Північній Європі, ймовірний початок [en] та [en] в Антарктиці. [en] (1,08 млрд років тому) у . 1200
Ектазій Розширення осадового чохлу літосферних плит поверх первинних кратонів. Зелені водорості створюють колонії в морях. Гренвільський орогенез у Північній Америці. 1400
Калімій Сліди багатоклітинних істот — червоні водорості (Rhodophyta). Накопичення осадових та магматичних порід поверх первинних кратонів — утворення літосферних плит. Розкол суперконтиненту Колумбія (Нуна). [en] [en] в Північній Австралії та [en], формування гори Маунт-Айза у Квінсленді (1,6 млрд років тому). 1600
Палеопротерозой Статерій Перші ядерні організми, протисти з ядрами. Утворення первинного суперконтиненту Колумбія (Нуна). Закінчення [en] в Австралії; [en] ([en]) та [en] ([en]) у Західній Австралії (1,68-1,62 млрд років тому); [en] (1,65 млрд років тому) в Південній Австралії — кратон [en]. 1800
Орозирій Атмосфера Землі почала насичуватись киснем. Утворення Вредефортського та Садберійського метеоритних кратерів. Сильний орогенез: [en] та гудзонський орогенези у Північній Америці, ранній рукерський орогенез в Антарктиці (2,0—1,7 млрд років тому); [en] комплексу Гаскойн та [en] кратону Говлер в Австралії (2,005—1,920 млрд років тому). 2050
Рясій Формування величезного плутону Бушвельдського комплексу. Гуронське зледеніння. 2300
Сидерій Киснева катастрофа — стрічкові залізні руди. Назва періоду походить від дав.-гр. ςιδερος — залізо. [en] [en] в Австралії (2,44—2,42 млрд років тому). Гуронське зледеніння. 2500
А
р
х
е
й

Ar 		Неоархей Стабілізація усіх відомих сучасних кратонів; можливо через мантійний переворот. [en], (2,65 ± 0,15 млрд років тому). Почав формуватись [en] Квебеку та Онтаріо, остаточно стабілізувався 2,6 млрд років тому. 2800
Мезоархей Найдавніші макроскам'янілості. Перші строматоліти, колоніальні ціанобактерії (Cyanobacteria). Розкол суперконтиненту Ваальбара. Гумбольдстський орогенез в Антарктиці. Утворення в Північній Америці [en] (близько 2,696 млрд років тому). 3200
Палеоархей Перші сліди киснетворних бактерій. Найдавніші мікроскам'янілості. Утворення найдревніших кратонів, Канадський щит і Пілбара (приблизно 3,6—3,8 млрд років тому). Формування першого суперконтиненту Ваальбара. Рейнірський орогенез в Антарктиці. 3600
Еоархей Найдревніші відомі форми життя, можливо бактерії та археї, та самовідтворювана РНК (~4 млрд років тому), після пізнього важкого бомбардування. [en] в Антарктиді (4,0 ± 0,2 млрд років тому). 4000
Г
а
д
е
й
 Пізнього важкого бомбардування у внутрішній частині Сонячної системи, ймовірно через планетарну міграцію Нептуна до поясу Койпера в результаті орбітальних резонансів між Юпітером і Сатурном. Непрямі докази існування в цей час фотосинтезу (кероген) у примітивних форм життя. Найбільш древня з відомих гірських порід, гнейси Акасти (Північно-західні території, Канада), датується віком приблизно в 4,03 млрд років. На Місяці в цей час ранній імбрійський період, утворюється Море Дощів. 4130
Ймовірно перша тектоніка літосферних плит. Найбільш ранні непрямі докази існування життя, що базуються на надзвичайно великій кількості легких ізотопів вуглецю в гірських породах, що пов'язують з життєдіяльністю організмів. На Місяці в цей час нектарський період (названий так, через утворення в цей час Моря Нектару), утворюються великі місячні моря, великі імпактні басейни. 4280
Закінчення фази раннього бомбардування планет. Найдавніший знайдений мінерал — циркон віком 4,406 ±0,008  млрд років тому. Астероїди і комети приносять воду на Землю. На Місяці в цей час донектарський період. 4533
Формування Сонця і Сонячної системи (4,68—4,63  млрд років тому). Формування Землі (4,567—4,570  млрд років тому), початок фази раннього бомбардування планет. Формування Місяця (4,533—4,527  млрд років тому), ймовірно через величезне зіткнення з невідомим астрономічним тілом — [en]. 4570

Див. також

Примітки

  1. Протерозой, архей і гадей часто об'єднують під спільною назвою докембрій, інколи криптозой (від дав.-гр. κρυπτός — «скритний» і ζωή — «життя»). Виділення посткембрійського не є офіційно затвердженим, але інколи використовується у якості протиставлення широко вживаній назві докембрійського еону.
  2. Дати містять розходження, що спричинені неточністю у радіометричному датуванні. Дати подані відповідно до Міжнародної комісії з стратиграфії, 2017 рік. Дати помічені image вказані для меж стратотипів, що узгоджені на міжнародному рівні [en], стратотипи подані за [en].
  3. Історично Кайнозой був розділений на четвертинну і третинну субери. Остання тепер поділяється на самостійні неогеновий і палеогеновий періоди, а четвертинний період (антропоген) зіставляється з ними в рівному ранзі, без згадки про третинний
  4. За детальнішою інформацією зверніться будь ласка до статей: Атмосфера Землі, Діоксид вуглецю, Парникові гази та графіків: image image image.
  5. Межа встановлена за абсолютним віком датування порід ([en]).
  6. Існують наукові дискусії навколо офіційного виділення гадею в якості еону.

Джерела

  1. Геохронологічна шкала // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  2. Геохронологическая шкала [ 6 липня 2019 у Wayback Machine.] // Горная энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Е. А. Коз­лов­ский. — М. : Советская эн­циклопедия, 1984—1991. — .
  3. Стратиграфическая шкала общая [ 6 липня 2019 у Wayback Machine.] // Горная энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Е. А. Коз­лов­ский. — М. : Советская эн­циклопедия, 1984—1991. — .
  4. Геохронология [ 23 березня 2015 у Wayback Machine.] // Горная энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Е. А. Коз­лов­ский. — М. : Советская эн­циклопедия, 1984—1991. — .
  5. Стратиграфія [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  6. Палеонтологи частіше звертаються до стратиграфії за шарами поширених викопних решток ніж до стратиграфії за геологічними ярусами. . Архів оригіналу за 11 лютого 2006. Процитовано 19 березня 2006. (англ.)
  7. Ogg, J.G.; Ogg, G.; Gradstein, F.M. (2016). A Concise Geologic Time Scale: 2016. Elsevier. с. 20. ISBN .
  8. Bartoli, G; Sarnthein, M; Weinelt, M; Erlenkeuser, H; Garbe-Schönberg, D; Lea, D.W (2005). Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation. Earth and Planetary Science Letters. 237 (1–2): 33—44. Bibcode:2005E&PSL.237...33B. doi:10.1016/j.epsl.2005.06.020.
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Tyson не вказано текст
  10. Colin Gannon. Understanding the Middle Miocene Climatic Optimum: Evaluation of Deuterium Values (δD) Related to Precipitation and Temperature. — The Honors Program Senior Capstone Project, 2013. з джерела 30 березня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  11. Royer, Dana L. (2006). (PDF). Geochimica et Cosmochimica Acta. 70 (23): 5665—75. Bibcode:2006GeCoA..70.5665R. doi:10.1016/j.gca.2005.11.031. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  12. . Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  13. Deconto, Robert M.; Pollard, David (2003). Rapid Cenozoic glaciation of Antarctica induced by declining atmospheric CO2. Nature. 421 (6920): 245—249. Bibcode:2003Natur.421..245D. doi:10.1038/nature01290. PMID 12529638.
  14. Bowring, Samuel A.; Williams, Ian S. (1999). Priscoan (4.00–4.03 Ga) orthogneisses from northwestern Canada. Contributions to Mineralogy and Petrology. 134: 3. doi:10.1007/s004100050465.
  15. Goldblatt, C.; Zahnle, K. J.; Sleep, N. H.; Nisbet, E. G. (2010). (PDF). Solid Earth. 1: 1—3. Bibcode:2010SolE....1....1G. doi:10.5194/se-1-1-2010. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2017. Процитовано 30 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  16. Simon A. Wilde, John W. Valley, William H. Peck & Colin M. Graham. Evidence from detrital zircons for the existence of continental crust and oceans on the Earth 4.4 Gyr ago // Nature : журнал. — Macmillan Magazines Ltd, 2001. — Т. 409 (11 January). — С. 175-178. з джерела 2 вересня 2020. Процитовано 26 червня 2010.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «Tyson», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.

Література

Українською

Англійською

  • Aubry, Marie-Pierre; Van Couvering, John A.; Christie-Blick, Nicholas; Landing, Ed; Pratt, Brian R.; Owen, Donald E.; Ferrusquia-Villafranca, Ismael (2009). . Stratigraphy. 6 (2): 100—105. doi:10.7916/D8DR35JQ. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 30 листопада 2018.
  • Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. (2004). (PDF). Lethaia. 37 (2): 175—181. doi:10.1080/00241160410006483. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  • Gradstein, Felix M.; Ogg, James G.; Smith, Alan G. (2004). . Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 18 листопада 2011.
  • Gradstein, Felix M.; Ogg, James G.; Smith, Alan G.; Bleeker, Wouter; Laurens, Lucas, J. (June 2004). (PDF). Episodes. 27 (2): 83—100. Архів оригіналу (PDF) за 25 квітня 2012. Процитовано 18 листопада 2011.
  • Ialenti, Vincent. . NPR Cosmos & Culture. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
  • Ialenti, Vincent. . NPR Cosmos & Culture. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
  • ; Walter, Malcolm R.; Narbonne, Guy M.; Christie-Blick, Nicholas (30 липня 2004). (PDF). Science. 305 (5684): 621—622. doi:10.1126/science.1098803. PMID 15286353. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2011. Процитовано 18 листопада 2011.
  • Levin, Harold L. (2010). . The Earth Through Time. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons. ISBN . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 18 листопада 2011.
  • Montenari, Michael (2016). Stratigraphy and Timescales (вид. 1st). Amsterdam: Academic Press (Elsevier). ISBN .

Російською

  • (рос.) Арсланов Х. А. Радиоуглерод: геохимия и геохронология / Арсланов Х. А. — Л., 1987. — 294 с.
  • (рос.) Афанасьев С. Л. Геохронологическая шкала фанерозоя и проблема геологического времени / Афанасьев С. Л. — М. : Недра, 1987. — 143 с.
  • (рос.) Геология и геохронология докембрия / Соколов Ю. М. — Л. : Наука, 1989. — 196 с.
  • (рос.) Геохронология докембрия Украины / Семененко А. П. — К. : Наукова думка, 1965. — 262 с.
  • (рос.) Геохронология СССР : В 3-х тт / Полевой Н. И. — Л. : Недра, 1973-1974.
  • (рос.) Геология и геохронология докембрия Восточно-Европейской платформы / Лобач-Жученко С. Б. — Л., 1990. — 301 с.
  • (рос.) Изотопная геохимия и геохронология / Левский Л. К. — Л. : Наука, 1990. — 126 с.
  • (рос.) Кратц К. О. Геология и геохронология докембрия / Кратц К. О. — Л. : Наука, 1989. — 269 с.
  • (рос.) Кузнецов С. С., Моисеенко В. С. Геохронологические таблицы и малый атлас руководящих форм. — Л., 1949. — 80 с.
  • (рос.) Методы изотопной геологии и геохронологическая шкала / Шуколюков Ю. А. — М., 1986. — 229 с.
  • (рос.) Оноприенко В. И. Методология и понятийный базис геохронологии / Оноприенко В. И. — К., 1984. — 128 с.

Посилання

  • Міжнародна стратиграфічна шкала (International Stratigraphic Chart) (версія за 2020/03 р.) [ 23 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Стандартні кольори геохронологічної шкали [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • Геологічний час. Таблиці [ 21 квітня 2007 у Wayback Machine.]. (англ.)
  • GSSP Міжнародна стратиграфічна комісія [ 16 липня 2006 у Wayback Machine.]. (англ.)
  • Хронологія далекого минулого [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]. Стаття на Елементах [Архівовано 27 жовтня 2013 у Archive.is]. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geohronologi chna shkala angl geological dating geochronological scale nim geologische Zeitrechnung f poslidovnij ryad geohronologichnih ekvivalentiv zagalnih stratigrafichnih pidrozdiliv ta yih taksonomichnoyi pidleglosti Geohronologichna shkala u viglyadi spirali angl Zagalnij opisKozhnomu geohronologichnomu pidrozdilovi vidpovidaye pidrozdil stratigrafichnij materialnij viraz girskih utvoren pevnogo geologichnogo chasu Stratigrafichni pidrozdili ob yednuyutsya v stratigrafichnu shkalu sho vidbivaye poslidovnist stratigrafichnih pidrozdiliv osadovih vulkanichnih ta metamorfichnih porid Istoriya zaprovadzhennyaU drugij polovini XIX stolittya u 1881 1900 rokah na II VIII sesiyah Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu MGK buli uhvaleni golovni principi iyerarhiyi i nomenklatura bilshosti suchasnih geohronologichnih pidrozdiliv Z chasom bazova shema 1900 roku Mizhnarodnoyi geohronologichnoyi shkali francuzkogo geologa E Renev ye utochnyuvalasya j vidozminyuvalas Geologichni periodi otrimuvali vlasni nazvi j perejmenovuvalis za riznimi oznakami Najchastishe vikoristovuvali geografichni nazvi tih miscevostej de stratigrafiya periodu bula vpershe naukovo vidilena j opisana Tak nazva kembrijskogo periodu pohodit vid lat Cambria nazvi Uelsu koli vin buv u skladi Rimskoyi imperiyi devonskogo vid grafstva Devonshir v Angliyi permskogo vid Permskogo krayu yurskogo vid gir Yura v Alpah Na chest starodavnih plemen nazvani vendskij vendi nimecka nazva slov yanskogo narodu luzhickih serbiv ordovickij i silurijskij plemena keltiv periodi Ridshe vikoristovuvalisya nazvi pov yazani zi skladom porid Kam yanovugilnij period nazvanij cherez veliku kilkist vugilnih plastiv a krejdovij cherez shiroke poshirennya pismovoyi krejdi Velikij vnesok v rozrobku Geohronologichnoyi shkali vnis amerikanskij paleontolog Preston Klaud V Ukrayini za radyanskih chasiv iniciatorom radiometrichnih doslidzhen v rokah buv V I Vernadskij Principi pobudoviVidnosnij geologichnij vik porid yaki mistyat paleontologichni reshtki viznachayut na pidstavi paleontologichnih metodiv biostratigrafichnogo ta inshih U dokembrijskih porodah organichni reshtki traplyayutsya ridko tomu providne znachennya pri rozchlenuvanni cih porid nalezhit metodu izotopnogo analizu Pri zistavlenni osadovih girskih porid yaki ne mistyat paleontologichnih reshtok magmatichnih porid ta pri stratigrafichnomu rozchlenuvanni kerniv koristuyutsya litologichnimi i geohimichnimi metodami geofizichnimi metodami rozvidki danimi paleomagnitnih doslidzhen ZnachennyaRozchlenuvannya shariv girskih porid i zistavlennya riznih stratigrafichnih pidrozdiliv daye zmogu robiti visnovki pro geologichnu istoriyu ta budovu konkretnih doslidzhuvanih rajoniv skladati geologichni karti provoditi rozshuki i rozvidku korisnih kopalin Suchasnij variant geohronologichnoyi shkaliZovnishni zobrazhennya Ostannya versiya v2020 03 Mizhnarodnoyi hronostratigrafichnoyi shkali International Chronostratigraphic Chart https stratigraphy org ICSchart ChronostratChart2020 03 jpg U tablici podano suchasnij variant geohronologichnoyi shkali mln rokiv tomu Eon Era Period Epoha Vik Viznachni podiyi Pochatok mln rokiv tomu F a n e r o z o j Kajnozoj Kz Antropogen Q Golocen Q2 Meghalaj Vik rozpochavsya iz globalnoyi posuhi Malij lodovikovij stadial u Pivnichnij pivkuli u period mizh 1400 ta 1850 rokami Viverzhennya Tambori 1815 roku prizvelo do roku bez lita u Yevropi ta Pivnichnij Americi Riven lyudskoyi aktivnosti vidigraye istotnu rol geografichnij obolonci Zemli staye spravzhnim geologichnim faktorom Pochatok globalnogo poteplinnya ta klimatichnih zmin sprichinenih jmovirno vikidami lyudstvom parnikovih gaziv u procesi jogo rozvitku 0 0042 Nortgrippij Klimatichnij optimum Oscilyaciya Mezokko sprichinila timchasove globalne poholodannya Riven vod Svitovogo okeanu prodovzhuye pidvishuvatis utvoryuyutsya Perska zatoka Azovske more Stanovlennya lyudskoyi civilizaciyi pochatok zemlerobstva poyava pershih proto mist bronzova doba 0 0082 Grenlandij Zakinchennya ostannogo zledeninnya pochatok interglyacialu Riven vod Svitovogo okeanu pidijmayetsya zatoplyuyutsya veliki masivi suhodolu Doggerlend Sundalend Utvoryuyetsya najbilsha pustelya planeti Sahara 0 0117 Plejstocen Q1 Tarant Mikulinske mizhlodovikiv ya zminilos ostannim lodovikovim periodom sho zakinchivsya piznim driasom Chetvertinne vimirannya plejstocenovoyi megafauni Viverzhennya vulkana Toba 0 126 Chibanij Ciklichni amplitudni kolivannya klimatichnih pokaznikiv problema 100 000 rokiv Poyava lyudini rozumnoyi Homo sapiens 0 781 Kalabrij Podalshe oholodzhennya klimatu Poyava lyudini pryamohodyachoyi Homo erectus 1 80 Rozvitok chetvertinnogo zledeninnya Rozvitok plejstocenovoyi megafauni Poyava lyudini umiloyi Homo habilis 2 58 Neogen N Pliocen N2 P yachencij N2pla Rozvivayetsya Grenlandskij lodovikovij shit Avstralopiteki Australopithecus zvichajni gominidi na terenah Shidnoyi Afriki 3 600 Zanklij N2zan Na planeti panuye proholodnij klimat Vidbuvayetsya zapovnennya basejnu Seredzemnogo morya vodami Atlantichnogo okeanu Zanklijskij potop Ardipitek Ardipithecus v Africi 5 333 Miocen N1 Messinij N1mes Na planeti panuye proholodnij lodovikovij klimat rozvinennya Shidnoantarktichnogo lodovikovogo shita Vidbuvayetsya visihannya solonih ozer zamknenogo basejnu na misci suchasnogo Seredzemnogo morya Messinskij pik solonosti Vidbuvayetsya postupove rozhodzhennya gilok shimpanze i lyudini vid spilnogo predka U centralnij chastini Afriki zhive sahelantrop Sahelanthropus tchadensis 7 246 Torton N1tor 11 63 N1srv Na planeti teplishaye pid chas serednomiocenovogo klimatichnogo optimumu Vidbuvayetsya en deyakih taksoniv 13 82 N1lan 15 97 Burdigal N1bur U Yevraziyi prodovzhuyetsya alpijskij orogenez u Novij Zelandiyi pid chas en formuyutsya Pivdenni Alpi Shiroko poshiryuyutsya lisi na planeti travi zustrichayutsya povsyudno Koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi znizhuyetsya z 650 do 100 ppm Z yavlyayutsya suchasni rodini ssavciv Mammalia i ptahiv Aves Diversifikaciya konej Equidae i mastodontiv Mammutidae Poyava spilnogo predka lyudinopodibnih mavp Hominoidea i lyudini Homo 20 44 Akvitan N1aqt 23 03 Paleogen Ꝑ Oligocen Ꝑ3 Hatt Ꝑ3h Eocen oligocenove vimirannya Pochatok rozshirennya antarktichnogo zaledeninnya Shvidka evolyuciya ta diversifikaciya nazemnoyi fauni osoblivo ssavciv Mammalia Evolyucijna radiaciya suchasnih taksoniv kvitkovih roslin Magnoliophyta 27 82 Ryupel Ꝑ3r 33 9 Eocen Ꝑ2 Ꝑ2p Pomirnij proholodnij klimat na planeti Procvitayut ta rozvivayutsya arhayichni ssavci kreodonti Creodonta en Condylarthra uyintateriyi Uintatheriidae tosho Poyava dekilkoh suchasnih rodin ssavciv U vodah vidbuvayetsya diversifikaciya primitivnih kitiv Cetacea Na suhodoli z yavlyayutsya pershi zlakovi travi Antarktidi znov vkrivayetsya krizhanim pancirem Zakinchuyutsya laramijskij i en Skelyastih gir u Pivnichnij Americi rozpochinayetsya alpijskij orogenez u Alpah ta en v Egejskomu mori v Yevropi 37 8 Ꝑ2b 41 2 Lyutec Ꝑ2l Dvi perehidni podiyi globalnogo poteplinnya en i en i poteplinnya klimatu do eocenovogo klimatichnogo optimumu Vnaslidok strimkogo poshirennya prisnovodnih paporotej azola Azolla koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi znizhuyetsya z 3500 do 650 ppm sho v podalshomu prizvelo do trivalogo periodu poholodannya Indijskij subkontinent vrizayetsya v Aziyu rozpochinayetsya gimalajskij orogenez 47 8 Ipr Ꝑ2i 56 0 Paleocen Ꝑ1 Tanet Ꝑ1t Vik rozpochavsya z padinnya Chiksulubskogo meteoritu na teritoriyi suchasnogo pivostrova Yukatan sho pov yazuyut z krejdovo paleogenovim globalnim vimirannyam Na planeti poshirenij spekotnij i vologij tropichnij klimat Poyava suchasnoyi roslinnosti Evolyucijna radiaciya ssavciv Mammalia sho zajmayut usi ekologichni nishi sho yih zvilnili znikli dinozavri Dinosauria Ssavci syagayut znachnih rozmiriv nevelichkih begemotiv Rozpochinayetsya alpijskij orogenez vid Atlaskih gir u pivnichno zahidnij Africi cherez Alpi Karpati Kavkaz Gimalayi do birmano malajskih hrebtiv u Aziyi 59 2 Ꝑ1z 61 6 Danij Ꝑ1d 66 0 Mezozoj Mz Krejda K Piznya K2 Maastriht K2m Rozkvit kvitkovih roslin ta zapilyayuchih yih komah Z yavlyayetsya bagato suchasnih kostistih rib Usyudi v moryah poshireni amoniti Ammonitida belemniti Belemnites gubki Spongia dvostulkovi Bivalvia morski yizhaki Echinoidea Poyava bagatoh novih tipiv dinozavriv na suhodoli tiranozavri Tyrannosauridae titanozavri Titanosauridae gadrozavri Hadrosauridae ta ceratopsi Ceratopsidae u vodi krokodili evzuhiyi Crocodilia mozazavri Mosa U moryah panuvali suchasni akuli Primitivni ptahi zminyuyut pterozavriv Pterosauria Pochinayutsya laramijskij ta en u Skelyastih gorah Rozpad Gondvani Koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi syagaye suchasnogo rivnya Rozvivayutsya odnoprohidni Monotremata sumchasti Metatheria ta placentarni Eutheria zviri 72 1 0 2 Kampan K2km 83 6 0 2 Santon K2s 86 3 0 5 Konyak K2k 89 8 0 3 Turon K2t 93 9 Senoman K2c 100 5 Rannya K1 Alb K1alb 113 0 Apt K1apt 125 0 Barem K1br 129 4 Goteriv K1g 132 9 Valanzhin K1v 139 8 Berias K1b 145 0 Yura J Malm J3 Titon J3tt Planeta vkrita paporotyami ta golonasinnimi hvojni Pinophyta benetiti Bennettitales i sagovniki Cycadales Riznomanitni dinozavri zauropodi Sauropods karnozavri Carnosaurs stegozavri Stegosaurians Poyava pershih ptahiv Aves i yashirok Squamata Poshireni takozh mishepodibni sumchasti ssavci Marsupialia U moryah panuyut ihtiozavri Ichthyosaurs i pleziozavri Plesiosauria bagato dvostulkovih Bivalvia amonitiv Ammonoidea ta belemnitiv Belemnoidea Evolyucijna radiaciya morskih yizhakiv Echinoidea morskih lilij Crinoidea morskih zirok Asteroidea gubok Porifera brahiopod en en Superkontinent Pangeya rozkolyuyetsya na pivnichnu Lavraziyu ta pivdennu Gondvanu U Pivnichnij Americi vidbuvayetsya nevadskij orogenez zagalnoplanetarnij kimerijskij orogenez jde na spad u Novij Zelandiyi zavershuyetsya en Koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi bula u 3 5 raziv visha 1200 1500 ppmv za suchasnu 400 ppmv 152 1 0 9 Kimeridzh J3km 157 3 1 0 Oksford J3o 163 5 1 0 Dogger J2 Kelovej J2k 166 1 1 2 Bat J2bt 168 3 1 3 Bajos J2b 170 3 1 4 Aalen J2a 174 1 1 0 Lejas J1 Toar J1t 182 7 0 7 Plinsbah J1p 190 8 1 0 Sinemyur J1s 199 3 0 3 Gettang J1h 201 3 0 2 Trias T Piznij T3 Ret T3r Suhodil vkritij en roslinnistyu Dicroidium Na planeti carstvo arhozavriv Archosaurs na sushi dominuyut dinozavri Dinosauria v okeanah ihtiozavri Ichthyosauria i Nothosauroidea v povitri pterozavri Pterosaurs Velika kilkist amfibij temnospondiliv Temnospondyli U toj samij chas cinodonti Cynodont dribnishayut i bilshe nabirayut ris ssavciv Poyava pershih yajcekladnih ssavciv Prototheria i krokodiliv Crocodilia velikoyi kilkosti taksoniv suchasnih komah Insecta U moryah i okeanah poshireni amoniti Ammonoidea z yavlyayutsya suchasni madreporovi korali Scleractinia i pershi kostisti ribi Teleostei Andijskij orogenez v Pivdennij Americi kimerijskij v Aziyi en v Novij Zelandiyi zakinchuyetsya en na shodi Avstraliyi Velikij Vododilnij hrebet 225 260 mln rokiv tomu 208 5 Norij T3n 227 Karnij T3c 237 Serednij T2 Ladinij T2l 242 Anizij T2a 247 2 Rannij T1 T1o 251 2 T1i 251 902 0 024 Paleozoj Pz P P3 Changsing P3c Kontinenti zbirayutsya v superkontinent Pangeyu utvoryuyutsya gori Appalachi v Pivnichnij Americi Velikij okean Pantalassa Klimat teplishaye j suhishaye zakinchuyetsya Na seredinu periodu pripadaye zamina vologolyubnoyi kam yanovugilnoyi flori pershimi spravzhnimi nasinnimi roslinami z shishkami golonasinnimi Gymnosperm Z yavlyayutsya pershi mohi Bryophyta Na suhodoli zvichajni zemnovodni temnospondili Temnospondyli i primitivni chotirinogi parareptiliyi Parareptilia Rozkvit plazuniv sinapsidiv pelikozavri i terapsidi Sered komah z yavlyayutsya zhuki Coleoptera j dvokrili Diptera U teplih milkovodnih moryah ta na rifah rozkvitayut korali plechonogi dvostulkovi Bivalvia foraminiferi Foraminifera golovonogi ortoceridi Orthoceratoidea Naprikinci periodu vidbuvayetsya globalne persko triasove vimirannya priblizno 95 vidiv fauni shezaye povnistyu vimirayut taki taksoni yak trilobiti Trilobita graptoliti Graptolithina ta morski butoni Blastoidea V Yevraziyi zakinchuyetsya uralskij orogenez rozpochinayetsya en ta en v Pivnichnij Americi en v Avstraliyi formuye en 225 260 mln rokiv tomu 254 14 0 07 P3v 259 1 0 5 P2 Kepten P2c 265 1 0 4 P2w 268 8 0 5 P2r 272 95 0 11 P1 Kungur P1k 283 5 0 6 Artin P1art 290 1 0 26 Sakmarij P1s 295 0 0 18 Assel P1a 298 9 0 15 Karbon C Pensilvanij Gzhel C3g Planeta vkrita vologimi lisami na bolotistih gruntah sho utvoryuyut tovshi pokladiv kam yanogo vugillya Najvishij riven kisnyu v atmosferi Zemli za uves chas yiyi isnuvannya Veliki ploshi milkovodnih moriv V okeanah poshireni en Goniatite plechonogi Brachiopoda mohuvatki Bryozoa dvostulkovi Bivalvia foraminiferi Foraminifera ta korali Tipovi lepidodendroni Lepidodendron paporoti sigilyariyi Sigillaria en Calamites kordayiti Cordaites Poyava litayuchih komah Pterygota deyaki predstavniki yakih syagali gigantskih rozmiriv meganevri Meganeura paleodiktiopteri Palaeodictyoptera Evolyucijna radiaciya zemnovodnih Amphibia Poyava pershih plazuniv Reptilia Prodovzhuyetsya gercinskij orogenez osoblivo aktivizuyetsya pid kinec periodu v Yevraziyi rozpochinayetsya uralskij orogenez 303 7 0 1 C3k 307 0 0 1 C2m 315 2 0 2 Bashkirij C2b 323 2 0 4 Missisipij Serpuhovij C1s Planeta vkrita vologimi lisami derevovidnih plauniv Lycopodiophyta pochinayut utvoryuvatis tovshi pokladiv kam yanogo vugillya U bolotah z yavlyayutsya pershi chotirinogi Tetrapoda Morski rakoskorpioni Eurypterida zavojovuyut prisni vodojmi j perehodyat do amfibijnogo tipu zhittya Razom z nimi lopateperi ribi en Rhizodontida stayut golovnimi prisnovodnimi hizhakami V okeanah poshireni akuli golkoshkiri osoblivo morski liliyi Crinoids i morski butoni Blastoidea korali plechonogi mohuvatki Bryozoa en Goniatite Chiselnist chlenistonogih trilobitiv Trilobita i golovonogih molyuskiv nautiloyidej Nautiloidea znizhuyetsya Zakinchuyetsya novozelandskij en rozvivayetsya gercinskij orogenez U shidnij chastini Gondvani vidbuvayetsya zaledeninnya 330 9 0 2 Vizej C1v 346 7 0 4 Turnej C1t 358 9 0 4 Devon D D3 Famenij D3fm Poyava pershih plauniv hvoshiv paporoti i nasinnih roslin Progymnosperm Z yavlyayutsya pershi derevni formi roslin arheopterisi Archaeopteris Z yavlyayutsya pershi komahi Insecta poki bezkrili U moryah poshireni korali tabulyati Tabulata i en Rugosa brahiopodi en Strophomenida morski liliyi Crinoids U moryah poshireni en amonoideyi Ammonoidea z yavlyayutsya dvozyabrovi Coleoidea Rozkvit shelepnih rib Gnathostomata plakoderm Placodermi lopateperih Sarcopterygii kistkovih Osteichthyes i drevnih akul sho vitisnyayut trilobitiv Trilobita i bronovanih bezshelepnih Agnatha Poyava i rozvitok vodnih amfibij Poyava starogo chervonogo kontinentu Yevroameriki Rozvitok en Antiatlasu v Pivnichnij Africi i Appalachej u Pivnichnij Americi en variscijskij i en u Novij Zelandiyi 372 2 1 6 Fransij D3f 382 7 1 6 D2 Zhivetij D2zv 387 7 0 8 Ejfel D2ef 393 3 1 2 D1 Emsij D1e 407 6 2 6 Prazij D1p 410 8 2 8 Lohkovij D1l 419 2 3 2 Silur S Przhidol S3 Pershij vihid na suhodil sudinnih roslin riniofitiv Rhyniophytina ta podibnih yim Pershi bagatonizhki Millipedes taki yak artroplevri Arthropleura na suhodoli Poyava pershih shelepnih rib Gnathostomata yak naslidok rozkvit bronovanih bezshelepnih Agnatha u moryah takih yak en Ostracoderm Rakoskorpioni Eurypterid syagayut velikih rozmiriv U moryah poshireni korali tabulyati Tabulata i en Rugosa brahiopodi en Pentamerida en Rhynchonellida riznomanitni trilobiti Trilobita i molyuski Mollusca zustrichayutsya graptoliti Graptolithina Pochatok kaledonskogo orogenezu v Britaniyi ta Skandinavskih gorah sho prodovzhivsya v devonskomu periodi yak en Vshuhayut en u Pivnichnij Americi i lahlanskij orogenez na avstralijskomu kontinenti 423 0 2 3 Ludlov S3 S3l 425 6 0 9 S3g 427 4 0 5 Venlok S2 S2h 430 5 0 7 S2sh 433 4 0 8 Llandoverij S1 S1t 438 5 1 1 S1a 440 8 1 2 S1r 443 8 1 5 Ordovik O O3 O3h Evolyucijna radiaciya bezhrebetnih Poyava rannih koraliv Anthozoa Zvichajni suglobni brahiopodi ta in dvostulkovi molyuski nautiloyideyi Nautiloidea trilobiti Trilobita ostrakodi Ostracoda mohuvatki Bryozoa golkoshkiri morski liliyi cistoideyi morski zirki shiroko diversifikuyutsya graptoliti Graptolithina Z yavlyayutsya konodonti ranni planktonni hrebetni Poyava pershih zelenih roslin i gribiv na suhodoli Na kinec periodu pripadaye poshirennya lodovikovih shitiv 445 2 1 4 O3k 453 0 0 7 O3s 458 4 0 9 O2 O2drw 467 3 1 1 O2 O2dpg 470 0 1 4 O1 O1f 477 7 1 4 Tremadok O1t 485 4 1 9 Kembrij Ꞓ Ꞓ4 Chislenni vikopni reshtki organizmiv Burhlivij rozvitok riznomanitnih form zhittya utvoryuyutsya bilshist taksoniv suchasnih tvarin kembrijskij vibuh Znikaye ediakarska biota z yavlyayutsya pershi hordovi poruch z ryadom vimerlih piznishe evolyucijnih gilok Vibuhovij rozkvit rifoutvoryuyuchih arheociat Archaeocyatha j piznishij kolaps Shiroko poshireni trilobiti Trilobites priapulidi Priapulida gubki Porifera brahiopodi Brachiopod ta inshi tvarini Anomalokarisi Anomalocarida golovni hizhaki v rannokembrijskih moryah Z yavlyayutsya suchasni formi vodorostej Algae gribiv Fungi foraminifer Foraminifera Utvoryuyetsya superkontinent Gondvana Lahlanskij orogenez 540 440 mln rokiv tomu zakinchuyetsya en 550 535 mln rokiv tomu aktivnist delamerijskogo orogenezu en 514 500 mln rokiv tomu v Avstraliyi Koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi bula u 15 raziv visha 6000 ppmv za suchasnu 400 ppmv 489 5 Ꞓ4j 494 Ꞓ4p 497 Ꞓ3 Ꞓ3g 500 5 Ꞓ3d 504 5 Ꞓ3w 509 Ꞓ2 514 521 Ꞓ1 529 Ꞓ1f 541 0 1 0 D o k e m b r i j P r o t e r o z o j Pr Neoproterozoj Ediakarij Garni fossiliyi vid pershih bagatoklitinnih organizmiv Eumetazoa Ediakarska biota procvitaye v usih moryah planeti Pershi zalishki primitivnih slidiv vid jmovirno chervepodibnih istot Z yavlyayutsya pershi gubki Porifera i trilobiti Trilobita Zagadkovi zalishki bezlichi zhelepodibnih istot sho nagaduvali mishki diski abo kovdri napriklad dikinsoniya Podil Pannotiyi na kontinent Gondvanu i mini kontinenti Baltiya Sibiriyu i Lavraziyu en u Pivnichnij Americi orogenez hrebta Aravalli na indijskomu subkontinenti Pochinayetsya en na avstralijskomu kontinenti en 633 620 mlrd rokiv tomu v Antarktidi 635 Kriogenij Jmovirnij period globalnogo zledeninnya angl Snowball Earth v istoriyi Zemli Vikopni reshtki she dosit poodinoki Rodiniya rozpadayetsya pochinaye formuvatis inshij superkontinent Pannotiya en ta en v Antarktici jde na spad 720 Tonij Slidi primitivnih bagatoklitinnih organizmiv ru Radiacijna evolyuciya dinoflyagelyatopodibnih akritarhiv Usi kontinenti zibrani v yedinij superkontinent Rodiniyu Zakinchennya svekonorvezkogo orogenezu v Pivnichnij Yevropi en en u Zahidnij Avstraliyi 920 850 mlrd rokiv tomu delamerijskij orogenez utvorennya en u Pivdenni Avstraliyi grenvilskij orogenez u Pivnichnij Americi nimrodskij orogenez v Antarktici 1 0 0 15 mlrd rokiv tomu panafrikanskij orogenez na afrikanskomu kontinenti 1000 Mezoproterozoj Stenij Utvorennya silnometamorfizovanih poyasiv pid chas orogenezu na superkontinenti Rodiniya Svitovij okean Miroviya Pochatok svekonorvezkogo orogenezu v Pivnichnij Yevropi jmovirnij pochatok en ta en v Antarktici en 1 08 mlrd rokiv tomu u 1200 Ektazij Rozshirennya osadovogo chohlu litosfernih plit poverh pervinnih kratoniv Zeleni vodorosti stvoryuyut koloniyi v moryah Grenvilskij orogenez u Pivnichnij Americi 1400 Kalimij Slidi bagatoklitinnih istot chervoni vodorosti Rhodophyta Nakopichennya osadovih ta magmatichnih porid poverh pervinnih kratoniv utvorennya litosfernih plit Rozkol superkontinentu Kolumbiya Nuna en en v Pivnichnij Avstraliyi ta en formuvannya gori Maunt Ajza u Kvinslendi 1 6 mlrd rokiv tomu 1600 Paleoproterozoj Staterij Pershi yaderni organizmi protisti z yadrami Utvorennya pervinnogo superkontinentu Kolumbiya Nuna Zakinchennya en v Avstraliyi en en ta en en u Zahidnij Avstraliyi 1 68 1 62 mlrd rokiv tomu en 1 65 mlrd rokiv tomu v Pivdennij Avstraliyi kraton en 1800 Orozirij Atmosfera Zemli pochala nasichuvatis kisnem Utvorennya Vredefortskogo ta Sadberijskogo meteoritnih krateriv Silnij orogenez en ta gudzonskij orogenezi u Pivnichnij Americi rannij rukerskij orogenez v Antarktici 2 0 1 7 mlrd rokiv tomu en kompleksu Gaskojn ta en kratonu Govler v Avstraliyi 2 005 1 920 mlrd rokiv tomu 2050 Ryasij Formuvannya velicheznogo plutonu Bushveldskogo kompleksu Guronske zledeninnya 2300 Siderij Kisneva katastrofa strichkovi zalizni rudi Nazva periodu pohodit vid dav gr sideros zalizo en en v Avstraliyi 2 44 2 42 mlrd rokiv tomu Guronske zledeninnya 2500 A r h e j Ar Neoarhej Stabilizaciya usih vidomih suchasnih kratoniv mozhlivo cherez mantijnij perevorot en 2 65 0 15 mlrd rokiv tomu Pochav formuvatis en Kvebeku ta Ontario ostatochno stabilizuvavsya 2 6 mlrd rokiv tomu 2800 Mezoarhej Najdavnishi makroskam yanilosti Pershi stromatoliti kolonialni cianobakteriyi Cyanobacteria Rozkol superkontinentu Vaalbara Gumboldstskij orogenez v Antarktici Utvorennya v Pivnichnij Americi en blizko 2 696 mlrd rokiv tomu 3200 Paleoarhej Pershi slidi kisnetvornih bakterij Najdavnishi mikroskam yanilosti Utvorennya najdrevnishih kratoniv Kanadskij shit i Pilbara priblizno 3 6 3 8 mlrd rokiv tomu Formuvannya pershogo superkontinentu Vaalbara Rejnirskij orogenez v Antarktici 3600 Eoarhej Najdrevnishi vidomi formi zhittya mozhlivo bakteriyi ta arheyi ta samovidtvoryuvana RNK 4 mlrd rokiv tomu pislya piznogo vazhkogo bombarduvannya en v Antarktidi 4 0 0 2 mlrd rokiv tomu 4000 G a d e j Piznogo vazhkogo bombarduvannya u vnutrishnij chastini Sonyachnoyi sistemi jmovirno cherez planetarnu migraciyu Neptuna do poyasu Kojpera v rezultati orbitalnih rezonansiv mizh Yupiterom i Saturnom Nepryami dokazi isnuvannya v cej chas fotosintezu kerogen u primitivnih form zhittya Najbilsh drevnya z vidomih girskih porid gnejsi Akasti Pivnichno zahidni teritoriyi Kanada datuyetsya vikom priblizno v 4 03 mlrd rokiv Na Misyaci v cej chas rannij imbrijskij period utvoryuyetsya More Doshiv 4130 Jmovirno persha tektonika litosfernih plit Najbilsh ranni nepryami dokazi isnuvannya zhittya sho bazuyutsya na nadzvichajno velikij kilkosti legkih izotopiv vuglecyu v girskih porodah sho pov yazuyut z zhittyediyalnistyu organizmiv Na Misyaci v cej chas nektarskij period nazvanij tak cherez utvorennya v cej chas Morya Nektaru utvoryuyutsya veliki misyachni morya veliki impaktni basejni 4280 Zakinchennya fazi rannogo bombarduvannya planet Najdavnishij znajdenij mineral cirkon vikom 4 406 0 008 mlrd rokiv tomu Asteroyidi i kometi prinosyat vodu na Zemlyu Na Misyaci v cej chas donektarskij period 4533 Formuvannya Soncya i Sonyachnoyi sistemi 4 68 4 63 mlrd rokiv tomu Formuvannya Zemli 4 567 4 570 mlrd rokiv tomu pochatok fazi rannogo bombarduvannya planet Formuvannya Misyacya 4 533 4 527 mlrd rokiv tomu jmovirno cherez velichezne zitknennya z nevidomim astronomichnim tilom en 4570Div takozhGeohronologiyaPrimitkiProterozoj arhej i gadej chasto ob yednuyut pid spilnoyu nazvoyu dokembrij inkoli kriptozoj vid dav gr kryptos skritnij i zwh zhittya Vidilennya postkembrijskogo ne ye oficijno zatverdzhenim ale inkoli vikoristovuyetsya u yakosti protistavlennya shiroko vzhivanij nazvi dokembrijskogo eonu Dati mistyat rozhodzhennya sho sprichineni netochnistyu u radiometrichnomu datuvanni Dati podani vidpovidno do Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi 2017 rik Dati pomicheni vkazani dlya mezh stratotipiv sho uzgodzheni na mizhnarodnomu rivni en stratotipi podani za en Istorichno Kajnozoj buv rozdilenij na chetvertinnu i tretinnu suberi Ostannya teper podilyayetsya na samostijni neogenovij i paleogenovij periodi a chetvertinnij period antropogen zistavlyayetsya z nimi v rivnomu ranzi bez zgadki pro tretinnij Za detalnishoyu informaciyeyu zvernitsya bud laska do statej Atmosfera Zemli Dioksid vuglecyu Parnikovi gazi ta grafikiv Mezha vstanovlena za absolyutnim vikom datuvannya porid en Isnuyut naukovi diskusiyi navkolo oficijnogo vidilennya gadeyu v yakosti eonu DzherelaGeohronologichna shkala Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Geohronologicheskaya shkala 6 lipnya 2019 u Wayback Machine Gornaya enciklopediya v 5 t gl red E A Koz lov skij M Sovetskaya en ciklopediya 1984 1991 ISBN 5 85270 007 X Stratigraficheskaya shkala obshaya 6 lipnya 2019 u Wayback Machine Gornaya enciklopediya v 5 t gl red E A Koz lov skij M Sovetskaya en ciklopediya 1984 1991 ISBN 5 85270 007 X Geohronologiya 23 bereznya 2015 u Wayback Machine Gornaya enciklopediya v 5 t gl red E A Koz lov skij M Sovetskaya en ciklopediya 1984 1991 ISBN 5 85270 007 X Stratigrafiya 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Paleontologi chastishe zvertayutsya do stratigrafiyi za sharami poshirenih vikopnih reshtok nizh do stratigrafiyi za geologichnimi yarusami Arhiv originalu za 11 lyutogo 2006 Procitovano 19 bereznya 2006 angl Ogg J G Ogg G Gradstein F M 2016 A Concise Geologic Time Scale 2016 Elsevier s 20 ISBN 978 0 444 63771 0 Bartoli G Sarnthein M Weinelt M Erlenkeuser H Garbe Schonberg D Lea D W 2005 Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation Earth and Planetary Science Letters 237 1 2 33 44 Bibcode 2005E amp PSL 237 33B doi 10 1016 j epsl 2005 06 020 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Tyson ne vkazano tekst Colin Gannon Understanding the Middle Miocene Climatic Optimum Evaluation of Deuterium Values dD Related to Precipitation and Temperature The Honors Program Senior Capstone Project 2013 z dzherela 30 bereznya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Royer Dana L 2006 PDF Geochimica et Cosmochimica Acta 70 23 5665 75 Bibcode 2006GeCoA 70 5665R doi 10 1016 j gca 2005 11 031 Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Arhiv originalu za 2 lipnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Deconto Robert M Pollard David 2003 Rapid Cenozoic glaciation of Antarctica induced by declining atmospheric CO2 Nature 421 6920 245 249 Bibcode 2003Natur 421 245D doi 10 1038 nature01290 PMID 12529638 Bowring Samuel A Williams Ian S 1999 Priscoan 4 00 4 03 Ga orthogneisses from northwestern Canada Contributions to Mineralogy and Petrology 134 3 doi 10 1007 s004100050465 Goldblatt C Zahnle K J Sleep N H Nisbet E G 2010 PDF Solid Earth 1 1 3 Bibcode 2010SolE 1 1G doi 10 5194 se 1 1 2010 Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2017 Procitovano 30 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Simon A Wilde John W Valley William H Peck amp Colin M Graham Evidence from detrital zircons for the existence of continental crust and oceans on the Earth 4 4 Gyr ago Nature zhurnal Macmillan Magazines Ltd 2001 T 409 11 January S 175 178 z dzherela 2 veresnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2010 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Tyson viznachenij u lt references gt v grupi nichogo ne mistit LiteraturaUkrayinskoyu Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Semenenko M P Dosyagnennya absolyutnoyi geohronologiyi ta golovni rubezhi geologichnoyi istoriyi K 1959 Roslij I S Kosmohronologiya i periodichnist galaktichnih rokiv za geodinamichnimi strukturno tektonichnimi i paleogeografichnimi oznakami geohronologiyi Geologichnij zhurnal naukovij zhurnal K 2014 4 S 115 130 ISSN 0367 4290 Anglijskoyu Aubry Marie Pierre Van Couvering John A Christie Blick Nicholas Landing Ed Pratt Brian R Owen Donald E Ferrusquia Villafranca Ismael 2009 Stratigraphy 6 2 100 105 doi 10 7916 D8DR35JQ Arhiv originalu za 10 lyutogo 2020 Procitovano 30 listopada 2018 Gradstein F M Ogg J G 2004 PDF Lethaia 37 2 175 181 doi 10 1080 00241160410006483 Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Gradstein Felix M Ogg James G Smith Alan G 2004 Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 978 0 521 78142 8 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 18 listopada 2011 Gradstein Felix M Ogg James G Smith Alan G Bleeker Wouter Laurens Lucas J June 2004 PDF Episodes 27 2 83 100 Arhiv originalu PDF za 25 kvitnya 2012 Procitovano 18 listopada 2011 Ialenti Vincent NPR Cosmos amp Culture Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 6 lipnya 2019 Ialenti Vincent NPR Cosmos amp Culture Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 6 lipnya 2019 Walter Malcolm R Narbonne Guy M Christie Blick Nicholas 30 lipnya 2004 PDF Science 305 5684 621 622 doi 10 1126 science 1098803 PMID 15286353 Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2011 Procitovano 18 listopada 2011 Levin Harold L 2010 The Earth Through Time Hoboken New Jersey John Wiley amp Sons ISBN 978 0 470 38774 0 Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 18 listopada 2011 Montenari Michael 2016 Stratigraphy and Timescales vid 1st Amsterdam Academic Press Elsevier ISBN 978 0 12 811549 7 Rosijskoyu ros Arslanov H A Radiouglerod geohimiya i geohronologiya Arslanov H A L 1987 294 s ros Afanasev S L Geohronologicheskaya shkala fanerozoya i problema geologicheskogo vremeni Afanasev S L M Nedra 1987 143 s ros Geologiya i geohronologiya dokembriya Sokolov Yu M L Nauka 1989 196 s ros Geohronologiya dokembriya Ukrainy Semenenko A P K Naukova dumka 1965 262 s ros Geohronologiya SSSR V 3 h tt Polevoj N I L Nedra 1973 1974 ros Geologiya i geohronologiya dokembriya Vostochno Evropejskoj platformy Lobach Zhuchenko S B L 1990 301 s ros Izotopnaya geohimiya i geohronologiya Levskij L K L Nauka 1990 126 s ros Kratc K O Geologiya i geohronologiya dokembriya Kratc K O L Nauka 1989 269 s ros Kuznecov S S Moiseenko V S Geohronologicheskie tablicy i malyj atlas rukovodyashih form L 1949 80 s ros Metody izotopnoj geologii i geohronologicheskaya shkala Shukolyukov Yu A M 1986 229 s ros Onoprienko V I Metodologiya i ponyatijnyj bazis geohronologii Onoprienko V I K 1984 128 s PosilannyaMizhnarodna stratigrafichna shkala International Stratigraphic Chart versiya za 2020 03 r 23 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Standartni kolori geohronologichnoyi shkali 5 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Geologichnij chas Tablici 21 kvitnya 2007 u Wayback Machine angl GSSP Mizhnarodna stratigrafichna komisiya 16 lipnya 2006 u Wayback Machine angl Hronologiya dalekogo minulogo 27 bereznya 2010 u Wayback Machine Stattya na Elementah Arhivovano 27 zhovtnya 2013 u Archive is ros

Дата публікації:
Топ