Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західна Австралія англ Western Australia штат що займає всю західну третину Австралії Він межує з Індійським океаном на

Західна Австралія

Західна Австралія

Західна Австралія (англ. Western Australia) — штат, що займає всю західну третину Австралії. Він межує з Індійським океаном на півночі та заході, Великою Австралійською затокою та Південним океаном на півдні, Північною територією на північному сході та Південною Австралією на південному сході. Західна Австралія є найбільшим штатом в Австралії з загальною земельною площею у 2 529 875 квадратних кілометрів, а також другою за величиною адміністративною одиницею першого рівня у світі, однак значна її частина є малонаселеною. Населення штату становить близько 2.5 мільйони людей (близько 11 % від загального населення країни) і 92 % з населення штату живе в південно-західному куті штату.

Західна Австралія

англ. Western Australia

image
image
Герб Західної Австралії
image
Інші штати та території Австралії
Столиця Перт
Країна image Австралія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північна територія
image
Південна Австралія
Населення
 - повне 2 517 200
 - густота 0.95 особи/км²
Площа
 - повна 2 645 615 км²
 -% води 4.37 %
Висота
 - максимальна 1 249 м
(гора Мегаррі)
 - мінімальна 536 м
Часовий пояс
ВВП $252 999 млн
 - на душу населення $102 232
Дата заснування 1 січня 1901
Губернатор d
Вебсайт wa.gov.au
ISO 3166-2 AU-WA
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західна Австралія

Першим європейцем, що відвідав Західну Австралію, був голландський дослідник : сталося це 1616 року. Британці встановили військовий форпост біля сучасного Олбані в 1826 році, після чого була заснована та столиця Перт у 1829 році.

Західна Австралія досягла самоврядування в 1890 році, а потім у 1901 році разом з іншими британськими колоніями на території Австралії стала штатом у федеральній структурі Австралійського Союзу. Нині в Західній Австралії економіка переважно покладається на гірничодобувну промисловість, сільське господарство та туризм. На штат припадає 46 % експорту Австралії. Західна Австралія є другим за величиною виробником залізної руди у світі.

Географія

Докладніше:

Західна Австралія обмежена на сході 129-им меридіаном східної довготи від Гринвіча, який визначає кордон з Південною Австраліэю та Північною територією, і межує з Індійським океаном на заході та півночі. Міжнародна гідрографічна організація (МГО) позначає водойму на південь від континенту як частину Індійського океану, хоча в Австралії вона офіційно оголошена як Південний океан.

Загальна довжина східного кордону штату — 1862 км. Протяжність берегової лінії 20781 км, в тому числі 7892 км острівної берегової лінії. Загальна земельна площа, займана штатом — 2.5 млн. км2.

Геологія

Велика частина Західної Австралії складається з дуже старих кратонів Їлґарн та Пілбара, які злилися з плато Декан Індії, Мадагаскаром та кратонами Карру і Зімбабве Південної Африки в часи архейського еону, сформувавши континент Ур, один з найстаріших суперконтинентів на Землі (3-3.2  мільярда років тому).

Більша частина території штату — низьке плато з середньою висотою близько 400 м, дуже низький рельєф, і відсутнє поверхневе водовідведення.

Історія

Недовго проіснувало перше поселення Кінг Джордж Саунд 1826, штат утворений у Перті 1829 року капітаном (1791—1865), самоврядування отримане 1890 року, статус штату — 1901 року.

Населення

Європейці почали прибувати на постійне проживання з 1826 року, коли Олбані було взято під контроль Великою Британією, щоб запобігти французьким претензіям на західну третину континенту. Перт був заснований як у 1829 році британськими та ірландськими переселенцями. У 1890-х міжштатні міграції внаслідок видобувного буму в призвели до різкого приросту населення.

Західна Австралія не мала значних потоків мігрантів з Великої Британії, Ірландії чи інших регонів Британської імперії, однак на початку 20 століття були створені проєкти, які заохочували фермерів до міграції в західну третину Австралії.

Під керівництвом мігрантів з Британських островів населення Західної Австралії розвивалося швидшими темпами протягом ХХ століття, ніж це було раніше. Західна Австралія прийняла велику кількість італійців, хорватів та македонців після Другої світової війни. Незважаючи на це, Велика Британія внесла найбільше число мігрантів донині, і Західна Австралія — особливо Перт — має найвищий відсоток населення британського походження ніж будь-який інший штат: 10,6 % в 2006, порівняно з середнім значенням по країні 5,3 %.

З точки зору етнічної приналежності, дані перепису 2001 року засвідчують, що 77,5 % населення Західної Австралії має європейське походження: найчисленнішою групою були англійці, що становить 733 783 осіб (32.7 %), потім австралійці — 624 259 осіб (27.8 %), ірландці — 171 ,667 (7.6 %), італійці — 96 721 (4.3 %), шотландці — 62 781 (2.8 %), німці — 51 672 (2.3 %) і китайці — 48 894 (2.2 %). Налічувалося 58 496 корінних австралійців у Західній Австралії (2001 р.), які становили 3,1 % населення.

  • image
    Столиця Західної Австралії та найбільше місто, Перт
  • image
    Приріст населення штату у 1829—2008 роках
  • image
    Розподіл населення Західної Австралії

З точки зору місця народження, відповідно до перепису 2006 року, 27,1 % населення народилися за кордоном — вище, ніж у середньому по Австралії 22,2 %. 8,9 % західних австралійців народилися в Англії, 2,4 % в Новій Зеландії, 1,2 % в Шотландії, 1,1 % в Південній Африці, і 1,1 % в Італії.

Див. також: Населення Австралії

Адміністративний поділ

image
Округи штату Західна Австралія

Штат поділяється на 9 округів (перераховані з півночі на південь) і місто Перт:

Міста

image
Перт

Найбільші міста штату: Перт (1,5 млн мешканців), Мандура (78,6 тис.), Банбері (32,5 тис.), Джералдтон (31,5 тис.), Калгурлі (28,2 тис.), Олбані (25,2 тис.), Брум (14,4 тис.) і Порт-Гедленд(14,0 тис.).

Перт — столиця штату, головний діловий, торговий, адміністративний, промисловий та культурний центр штату. Місто було засноване 1829 року на березі річки Свон за 20 км від узбережжя Індійського океану. Перт — друге (після Гонолулу на Гаваях) велике найбільш ізольоване місто у світі, найближче місто з населенням більше 100 тис. осіб (Аделаїда), знаходиться на відстані 2130 км. Забудова центральної частини міста зберегла вікторіанський стиль. Широкі вулиці прикрашають барвисто квітучі дерева. Ділова частина міста із залізобетонних хмарочосів розташована на північному березі річки Свон. Окрасою міста слугує з . У місті діє 2 університети, ряд спеціалізованих коледжів, науково-дослідних інститутів та бібліотек. Промисловість міста представлена підприємствами харчової, транспортної, машинобудівної, деревообробної галузей.

Економіка

Основна галузь господарства — екстенсивне вівчарство (15,7 млн голів, 1958 р.). У більш зволожених південно-західних районах — посіви зернових, картоплі, тютюну. Садівництво і виноградарство.

Виробництво: пшениця, свіжі і сушені фрукти, м'ясо й молочні продукти.

Природний газ (на північно-західному шельфі) і нафта (басейн Каннінг), залізо (Пілбара), мідь, нікель, уран, золото, алмази, срібла, вугілля, свинцеві руди, марганець, пірит, азбест.

Чорна металургія, судно- та автомобілебудування, деревообробна промисловість.

Промислові центри: Перт, Фрімантл, Калгурлі. 8,2 тис. км залізниць. Основний порт — Фрімантл, Банбері, Джеральдтон, Калгурлі-Боулдер, Олбані.

Транспорт

image
Західноавстралійські міста, містечка, поселення та дорожня мережа

Символи штату

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 9 січня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Curran, Enda (21 лютого 2012). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
  3. IHO Limit of Oceans and Seas [ 7 жовтня 2009 у Wayback Machine.] and Article [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  4. State And Territory Borders. Geoscience Australia. 11 вересня 2007. оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 25 вересня 2008.
  5. . Geoscience Australia. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 21 січня 2011.
  6. . Geoscience Australia. 31 серпня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 25 вересня 2008.
  7. . Censusdata.abs.gov.au. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 14 червня 2010.
  8. Estimated Resident Population, WA. ABS. 31 березня 2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 16 вересня 2008.
  9. Аничкин О. Н. и др., 1983.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zahidna Avstraliya angl Western Australia shtat sho zajmaye vsyu zahidnu tretinu Avstraliyi Vin mezhuye z Indijskim okeanom na pivnochi ta zahodi Velikoyu Avstralijskoyu zatokoyu ta Pivdennim okeanom na pivdni Pivnichnoyu teritoriyeyu na pivnichnomu shodi ta Pivdennoyu Avstraliyeyu na pivdennomu shodi Zahidna Avstraliya ye najbilshim shtatom v Avstraliyi z zagalnoyu zemelnoyu plosheyu u 2 529 875 kvadratnih kilometriv a takozh drugoyu za velichinoyu administrativnoyu odiniceyu pershogo rivnya u sviti odnak znachna yiyi chastina ye malonaselenoyu Naselennya shtatu stanovit blizko 2 5 miljoni lyudej blizko 11 vid zagalnogo naselennya krayini i 92 z naselennya shtatu zhive v pivdenno zahidnomu kuti shtatu Zahidna Avstraliyaangl Western AustraliaGerb Zahidnoyi AvstraliyiInshi shtati ta teritoriyi AvstraliyiStolicya PertKrayina AvstraliyaMezhuye z susidni adminodinici Pivnichna teritoriyaPivdenna AvstraliyaNaselennya povne 2 517 200 gustota 0 95 osobi km Plosha povna 2 645 615 km vodi 4 37 Visota maksimalna 1 249 m gora Megarri minimalna 536 mChasovij poyas UTC 8VVP 252 999 mln na dushu naselennya 102 232Data zasnuvannya 1 sichnya 1901Gubernator dVebsajt wa gov auISO 3166 2 AU WAVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidna Avstraliya Pershim yevropejcem sho vidvidav Zahidnu Avstraliyu buv gollandskij doslidnik stalosya ce 1616 roku Britanci vstanovili vijskovij forpost bilya suchasnogo Olbani v 1826 roci pislya chogo bula zasnovana ta stolicya Pert u 1829 roci Zahidna Avstraliya dosyagla samovryaduvannya v 1890 roci a potim u 1901 roci razom z inshimi britanskimi koloniyami na teritoriyi Avstraliyi stala shtatom u federalnij strukturi Avstralijskogo Soyuzu Nini v Zahidnij Avstraliyi ekonomika perevazhno pokladayetsya na girnichodobuvnu promislovist silske gospodarstvo ta turizm Na shtat pripadaye 46 eksportu Avstraliyi Zahidna Avstraliya ye drugim za velichinoyu virobnikom zaliznoyi rudi u sviti GeografiyaDokladnishe Zahidna Avstraliya obmezhena na shodi 129 im meridianom shidnoyi dovgoti vid Grinvicha yakij viznachaye kordon z Pivdennoyu Avstralieyu ta Pivnichnoyu teritoriyeyu i mezhuye z Indijskim okeanom na zahodi ta pivnochi Mizhnarodna gidrografichna organizaciya MGO poznachaye vodojmu na pivden vid kontinentu yak chastinu Indijskogo okeanu hocha v Avstraliyi vona oficijno ogoloshena yak Pivdennij okean Zagalna dovzhina shidnogo kordonu shtatu 1862 km Protyazhnist beregovoyi liniyi 20781 km v tomu chisli 7892 km ostrivnoyi beregovoyi liniyi Zagalna zemelna plosha zajmana shtatom 2 5 mln km2 Geologiya Velika chastina Zahidnoyi Avstraliyi skladayetsya z duzhe starih kratoniv Yilgarn ta Pilbara yaki zlilisya z plato Dekan Indiyi Madagaskarom ta kratonami Karru i Zimbabve Pivdennoyi Afriki v chasi arhejskogo eonu sformuvavshi kontinent Ur odin z najstarishih superkontinentiv na Zemli 3 3 2 milyarda rokiv tomu Bilsha chastina teritoriyi shtatu nizke plato z serednoyu visotoyu blizko 400 m duzhe nizkij relyef i vidsutnye poverhneve vodovidvedennya IstoriyaNedovgo proisnuvalo pershe poselennya King Dzhordzh Saund 1826 shtat utvorenij u Perti 1829 roku kapitanom 1791 1865 samovryaduvannya otrimane 1890 roku status shtatu 1901 roku NaselennyaYevropejci pochali pribuvati na postijne prozhivannya z 1826 roku koli Olbani bulo vzyato pid kontrol Velikoyu Britaniyeyu shob zapobigti francuzkim pretenziyam na zahidnu tretinu kontinentu Pert buv zasnovanij yak u 1829 roci britanskimi ta irlandskimi pereselencyami U 1890 h mizhshtatni migraciyi vnaslidok vidobuvnogo bumu v prizveli do rizkogo prirostu naselennya Zahidna Avstraliya ne mala znachnih potokiv migrantiv z Velikoyi Britaniyi Irlandiyi chi inshih regoniv Britanskoyi imperiyi odnak na pochatku 20 stolittya buli stvoreni proyekti yaki zaohochuvali fermeriv do migraciyi v zahidnu tretinu Avstraliyi Pid kerivnictvom migrantiv z Britanskih ostroviv naselennya Zahidnoyi Avstraliyi rozvivalosya shvidshimi tempami protyagom HH stolittya nizh ce bulo ranishe Zahidna Avstraliya prijnyala veliku kilkist italijciv horvativ ta makedonciv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na ce Velika Britaniya vnesla najbilshe chislo migrantiv donini i Zahidna Avstraliya osoblivo Pert maye najvishij vidsotok naselennya britanskogo pohodzhennya nizh bud yakij inshij shtat 10 6 v 2006 porivnyano z serednim znachennyam po krayini 5 3 Z tochki zoru etnichnoyi prinalezhnosti dani perepisu 2001 roku zasvidchuyut sho 77 5 naselennya Zahidnoyi Avstraliyi maye yevropejske pohodzhennya najchislennishoyu grupoyu buli anglijci sho stanovit 733 783 osib 32 7 potim avstralijci 624 259 osib 27 8 irlandci 171 667 7 6 italijci 96 721 4 3 shotlandci 62 781 2 8 nimci 51 672 2 3 i kitajci 48 894 2 2 Nalichuvalosya 58 496 korinnih avstralijciv u Zahidnij Avstraliyi 2001 r yaki stanovili 3 1 naselennya Stolicya Zahidnoyi Avstraliyi ta najbilshe misto Pert Pririst naselennya shtatu u 1829 2008 rokah Rozpodil naselennya Zahidnoyi Avstraliyi Z tochki zoru miscya narodzhennya vidpovidno do perepisu 2006 roku 27 1 naselennya narodilisya za kordonom vishe nizh u serednomu po Avstraliyi 22 2 8 9 zahidnih avstralijciv narodilisya v Angliyi 2 4 v Novij Zelandiyi 1 2 v Shotlandiyi 1 1 v Pivdennij Africi i 1 1 v Italiyi Div takozh Naselennya AvstraliyiAdministrativnij podilOkrugi shtatu Zahidna Avstraliya Shtat podilyayetsya na 9 okrugiv pererahovani z pivnochi na pivden i misto Pert Pilbara Pert Pil Mista Pert Najbilshi mista shtatu Pert 1 5 mln meshkanciv Mandura 78 6 tis Banberi 32 5 tis Dzheraldton 31 5 tis Kalgurli 28 2 tis Olbani 25 2 tis Brum 14 4 tis i Port Gedlend 14 0 tis Pert stolicya shtatu golovnij dilovij torgovij administrativnij promislovij ta kulturnij centr shtatu Misto bulo zasnovane 1829 roku na berezi richki Svon za 20 km vid uzberezhzhya Indijskogo okeanu Pert druge pislya Gonolulu na Gavayah velike najbilsh izolovane misto u sviti najblizhche misto z naselennyam bilshe 100 tis osib Adelayida znahoditsya na vidstani 2130 km Zabudova centralnoyi chastini mista zberegla viktorianskij stil Shiroki vulici prikrashayut barvisto kvituchi dereva Dilova chastina mista iz zalizobetonnih hmarochosiv roztashovana na pivnichnomu berezi richki Svon Okrasoyu mista sluguye z U misti diye 2 universiteti ryad specializovanih koledzhiv naukovo doslidnih institutiv ta bibliotek Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami harchovoyi transportnoyi mashinobudivnoyi derevoobrobnoyi galuzej EkonomikaOsnovna galuz gospodarstva ekstensivne vivcharstvo 15 7 mln goliv 1958 r U bilsh zvolozhenih pivdenno zahidnih rajonah posivi zernovih kartopli tyutyunu Sadivnictvo i vinogradarstvo Virobnictvo pshenicya svizhi i susheni frukti m yaso j molochni produkti Prirodnij gaz na pivnichno zahidnomu shelfi i nafta basejn Kanning zalizo Pilbara mid nikel uran zoloto almazi sribla vugillya svincevi rudi marganec pirit azbest Chorna metalurgiya sudno ta avtomobilebuduvannya derevoobrobna promislovist Promislovi centri Pert Frimantl Kalgurli 8 2 tis km zaliznic Osnovnij port Frimantl Banberi Dzheraldton Kalgurli Boulder Olbani Transport Zahidnoavstralijski mista mistechka poselennya ta dorozhnya merezhaSimvoli shtatuKvitka Anigozanthos manglesii Tvarina Nambat Ptah Lebid chornij Riba Akula kitova Kolori chornij i zolotijDiv takozhZahidno Avstralijske ploskogir yaPrimitki Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Curran Enda 21 lyutogo 2012 The Wall Street Journal Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 IHO Limit of Oceans and Seas 7 zhovtnya 2009 u Wayback Machine and Article 25 grudnya 2018 u Wayback Machine State And Territory Borders Geoscience Australia 11 veresnya 2007 originalu za 28 listopada 2007 Procitovano 25 veresnya 2008 Geoscience Australia 18 listopada 2010 Arhiv originalu za 22 sichnya 2011 Procitovano 21 sichnya 2011 Geoscience Australia 31 serpnya 2005 Arhiv originalu za 30 lipnya 2008 Procitovano 25 veresnya 2008 Censusdata abs gov au Arhiv originalu za 9 grudnya 2013 Procitovano 14 chervnya 2010 Estimated Resident Population WA ABS 31 bereznya 2008 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 16 veresnya 2008 Anichkin O N i dr 1983 Literatura ros Avstraliya M Mysl 1983 133 s U karty mira Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985

Дата публікації:
Топ