Вели́ка Австралі́йська зато́ка (англ. Great Australian Bight) — затока Індійського океану біля південного узбережжя Австралії. Затока утворилася близько 50 мільйонів років тому, коли Гондвана розпалася і Антарктида відокремилася від Австралії.
англ. Great Australian Bight | |
---|---|
Велика Австралійська затока. Фото 2002 року. | |
33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д.Координати: 33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д. | |
Частина від | Індійський океан |
Океан | Індійський океан |
Прибережні країни | Австралія |
Регіон | Австралія |
Площа | 484 000 км² |
Довжина берегової лінії | 1 160 км км |
Максимальна глибина | 5 080 м |
Вливаються | |
Міста та поселення | Аделаїда |
ідентифікатори і посилання | |
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4276 |
GeoNames | 2078067 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑80500 ·R (Австралія) |
Велика Австралійська затока Велика Австралійська затока (Австралія) | |
Велика Австралійська затока у Вікісховищі |
Опис
Довжина узбережжя становить 1160 км. Для берегової лінії Великої Австралійської затоки характерні берегові скелі (до 60 м заввишки), піщані пляжі та скелясті тераси. У бухту впадає річка Денмарк. У східній частині затоки в сушу глибоко вдаються затоки Спенсер і Сент-Вінсент.
Рівнина Налларбор, яка лежить на північ від берегової лінії затоки, є колишнім морським дном, піднятим під час міоцену. Складена з вапняку, вона дуже плоска і має посушливий клімат, який характеризується мінімальною кількістю атмосферних опадів і високими літніми температурами. Рівнина не має поверхневого стоку, але має розвинену підземну карстову дренажну систему. На північ від Нулларбора лежить Велика пустеля Вікторія, яка має поверхневу систему стоку, але всі її тимчасові річки закінчуються в численних невеликих солоних озерах. Відсутність поверхневого стоку і поживних речовин на березі призводить до того, що навіть відносно мілководні ділянки Великої австралійської затоки, як правило, мають низький вміст поживних речовин і є оліготрофними, на відміну від багатьох інших континентальних шельфів. Цим обумовлена бідність флори і фауни вод затоки.
Європейці вперше дослідили затоку 1627 року, коли голландський мореплавець Франсуа Тіссен пропливав західним краєм затоки. Згодом берегову лінію затоки детально нанесла на карту англійська експедиція Метью Фліндерса у 1802 році, яка здійснила подорож навколо Австралії.
Межі
Межі Великої Австралійської затоки різняться в різних джерелах.
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Великої Австралійської затоки у такий спосіб:
- На півночі. Південне узбережжя Австралії.
- На півдні. Лінія, що з'єднує мис Вест-Кейп-Хау 35°08′ пд. ш. 117°37′ сх. д. / 35.133° пд. ш. 117.617° сх. д. у Західній Австралії з мисом Саут-Вест-Кейп острова Тасманія.
- На сході. Лінія від мису Отвей (штат Вікторія) до острова Кінг і звідти до мису Грім (крайня північно-західна точка Тасманії).
Австралійська гідрографічна служба визначає затоку меншої площі — від мису (Західна Австралія) до мису Карно (півострів Ейр, Південна Австралія), які розташовані на відстані 1160 км один від одного.
Основні дані
Площа 484 тис. км².
Глибина затоки до 5080 м.
Припливи до 3,6 м.
Зручних бухт немає.
Найбільший порт — Аделаїда.
Острови: архіпелаг Решерш (острови Саут-Іст та інші) на заході затоки, архіпелаг Ньютс, острів Сент-Франсіс, острови Інвестігейтор (острів Фліндерс та інші) — на сході. За даними Міжнародної картографічної організації, найбільшим островом затоки є острів Кенгуру, але австралійська гідрографічна служба не включає острів до складу затоки.
Клімат
Акваторія затоки лежить у субтропічному кліматичному поясі. У зимові місяці переважають тропічні повітряні маси, які зумовлюють ясну тиху теплу (або спекотну) погоду; в літні — помірні повітряні маси, які формують прохолодну дощову вітряну погоду. Наявні значні сезонні коливання температури повітря і кількості атмосферних опадів. На північному узбережжі, де відчутний вплив континенту, доволі спекотна зима й прохолодне літо.
Господарське значення
Протягом багатьох років в водах затоки проводився лов риби (в основному австралійського тунця), вівся китобійний промисел і видобуток молюсків.
Дослідження в області нафти і газу були проведені в районі Великої Австралійської затоки у кінці 1960-х років. Цілий ряд нафтових компаній, включаючи BP і Chevron, представили свої проєкти щодо подальшого дослідження затоки. Ці пропозиції полягали в бурінні розвідувальних свердловин у південній частині затоки, починаючи з 2017 року. 11 жовтня 2016 року BP відмовилася від своїх планів щодо буріння свердловин.
Галерея
- Велика Австралійська затока (2015 рік)
- Острів Пірсон.
- Острів Грінлі.
- Національний парк Коффін-Бей.
- Пляж і вапнякові скелі у національному парку Коффін-Бей.
- Національний парк Кейп-Арід.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 30 травня 2017.
- За даними Міжнародної гідрографічної організації, Австралійська гідрографічна служба не включає ці затоки до складу Великої Австралійської затоки
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 19 червня 2017.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 148.
- Уайз Э. Большой атлас мира. — Reader's Digest, 2007. — С. 78. — 400 с. — (рос.)
Посилання
- Велика Австралійська затока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Great Australian Bight (bay, Australia) [ 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Австралийский Большой залив [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.] // Большая Советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Avstrali jska zato ka angl Great Australian Bight zatoka Indijskogo okeanu bilya pivdennogo uzberezhzhya Avstraliyi Zatoka utvorilasya blizko 50 miljoniv rokiv tomu koli Gondvana rozpalasya i Antarktida vidokremilasya vid Avstraliyi Velika Avstralijska zatokaangl Great Australian BightVelika Avstralijska zatoka Foto 2002 roku 33 00 pd sh 130 00 sh d 33 000 pd sh 130 000 sh d 33 000 130 000 Koordinati 33 00 pd sh 130 00 sh d 33 000 pd sh 130 000 sh d 33 000 130 000Chastina vid Indijskij okeanOkean Indijskij okeanPriberezhni krayini AvstraliyaRegion AvstraliyaPlosha 484 000 km Dovzhina beregovoyi liniyi 1 160 km kmMaksimalna glibina 5 080 mVlivayutsya DenmarkMista ta poselennya Adelayidaidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 4276GeoNames 2078067U proyekti OpenStreetMap 80500 R Avstraliya Velika Avstralijska zatokaVelika Avstralijska zatoka Avstraliya Velika Avstralijska zatoka u VikishovishiOpisDovzhina uzberezhzhya stanovit 1160 km Dlya beregovoyi liniyi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki harakterni beregovi skeli do 60 m zavvishki pishani plyazhi ta skelyasti terasi U buhtu vpadaye richka Denmark U shidnij chastini zatoki v sushu gliboko vdayutsya zatoki Spenser i Sent Vinsent Rivnina Nallarbor yaka lezhit na pivnich vid beregovoyi liniyi zatoki ye kolishnim morskim dnom pidnyatim pid chas miocenu Skladena z vapnyaku vona duzhe ploska i maye posushlivij klimat yakij harakterizuyetsya minimalnoyu kilkistyu atmosfernih opadiv i visokimi litnimi temperaturami Rivnina ne maye poverhnevogo stoku ale maye rozvinenu pidzemnu karstovu drenazhnu sistemu Na pivnich vid Nullarbora lezhit Velika pustelya Viktoriya yaka maye poverhnevu sistemu stoku ale vsi yiyi timchasovi richki zakinchuyutsya v chislennih nevelikih solonih ozerah Vidsutnist poverhnevogo stoku i pozhivnih rechovin na berezi prizvodit do togo sho navit vidnosno milkovodni dilyanki Velikoyi avstralijskoyi zatoki yak pravilo mayut nizkij vmist pozhivnih rechovin i ye oligotrofnimi na vidminu vid bagatoh inshih kontinentalnih shelfiv Cim obumovlena bidnist flori i fauni vod zatoki Yevropejci vpershe doslidili zatoku 1627 roku koli gollandskij moreplavec Fransua Tissen proplivav zahidnim krayem zatoki Zgodom beregovu liniyu zatoki detalno nanesla na kartu anglijska ekspediciya Metyu Flindersa u 1802 roci yaka zdijsnila podorozh navkolo Avstraliyi Mezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki chervona liniya mezhi zatoki zgidno z viznachennyam Mizhnarodnoyi gidrografichnoyi organizaciyi zelena liniya zgidno z viznachennyam Avstralijskoyi gidrografichnoyi sluzhbi Velika Avstralijska zatoka na pivden vid rivnini Nallarbor Foto NASAMezhiMezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki riznyatsya v riznih dzherelah Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki u takij sposib Na pivnochi Pivdenne uzberezhzhya Avstraliyi Na pivdni Liniya sho z yednuye mis Vest Kejp Hau 35 08 pd sh 117 37 sh d 35 133 pd sh 117 617 sh d 35 133 117 617 u Zahidnij Avstraliyi z misom Saut Vest Kejp ostrova Tasmaniya Na shodi Liniya vid misu Otvej shtat Viktoriya do ostrova King i zvidti do misu Grim krajnya pivnichno zahidna tochka Tasmaniyi Avstralijska gidrografichna sluzhba viznachaye zatoku menshoyi ploshi vid misu Zahidna Avstraliya do misu Karno pivostriv Ejr Pivdenna Avstraliya yaki roztashovani na vidstani 1160 km odin vid odnogo Osnovni daniPlosha 484 tis km Glibina zatoki do 5080 m Priplivi do 3 6 m Zruchnih buht nemaye Najbilshij port Adelayida Ostrovi arhipelag Reshersh ostrovi Saut Ist ta inshi na zahodi zatoki arhipelag Nyuts ostriv Sent Fransis ostrovi Investigejtor ostriv Flinders ta inshi na shodi Za danimi Mizhnarodnoyi kartografichnoyi organizaciyi najbilshim ostrovom zatoki ye ostriv Kenguru ale avstralijska gidrografichna sluzhba ne vklyuchaye ostriv do skladu zatoki KlimatAkvatoriya zatoki lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi U zimovi misyaci perevazhayut tropichni povitryani masi yaki zumovlyuyut yasnu tihu teplu abo spekotnu pogodu v litni pomirni povitryani masi yaki formuyut proholodnu doshovu vitryanu pogodu Nayavni znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya i kilkosti atmosfernih opadiv Na pivnichnomu uzberezhzhi de vidchutnij vpliv kontinentu dovoli spekotna zima j proholodne lito Gospodarske znachennyaProtyagom bagatoh rokiv v vodah zatoki provodivsya lov ribi v osnovnomu avstralijskogo tuncya vivsya kitobijnij promisel i vidobutok molyuskiv Doslidzhennya v oblasti nafti i gazu buli provedeni v rajoni Velikoyi Avstralijskoyi zatoki u kinci 1960 h rokiv Cilij ryad naftovih kompanij vklyuchayuchi BP i Chevron predstavili svoyi proyekti shodo podalshogo doslidzhennya zatoki Ci propoziciyi polyagali v burinni rozviduvalnih sverdlovin u pivdennij chastini zatoki pochinayuchi z 2017 roku 11 zhovtnya 2016 roku BP vidmovilasya vid svoyih planiv shodo burinnya sverdlovin GalereyaVelika Avstralijska zatoka 2015 rik Ostriv Pirson Ostriv Grinli Nacionalnij park Koffin Bej Plyazh i vapnyakovi skeli u nacionalnomu parku Koffin Bej Nacionalnij park Kejp Arid Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 30 travnya 2017 Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 30 travnya 2017 Za danimi Mizhnarodnoyi gidrografichnoyi organizaciyi Avstralijska gidrografichna sluzhba ne vklyuchaye ci zatoki do skladu Velikoyi Avstralijskoyi zatoki PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s Arhiv originalu za 7 listopada 2016 Procitovano 19 chervnya 2017 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 148 Uajz E Bolshoj atlas mira Reader s Digest 2007 S 78 400 s ISBN 978 5 89355 169 3 ros PosilannyaVelika Avstralijska zatoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Great Australian Bight bay Australia 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Avstralijskij Bolshoj zaliv 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Bolshaya Sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya ros