Вікторія — штат на сході Австралії; площа 277 600 км²; столиця Мельбурн; міста: Джилонг, Балларат, Бендіго; рельєф: частина Великого вододільного хребта, що проходить зі сходу на захід і включає велику частину Австралійських Альп; Гіпсландські озера, дрібні лагуни на узбережжі; виробництво: молочні продукти, тютюн, пшениця, вино, фрукти, овочі, вівчарство, м'ясне скотарство; добувається: золото, буре вугілля, нафта, газ (у Басовій протоці); населення 484 тис. (1987), 70 % у районі Мельбурна; історія: анексована для Англії капітаном Куком у 1770 році, заселена в 1830-х, стала окремою колонією в 1851 році, названа на честь королеви, стала штатом у 1901 році.
Вікторія | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
англ. Victoria | ||||||||||
| ||||||||||
Інші штати Австралії | ||||||||||
Садовий штат (англ. Garden State) | ||||||||||
Девіз: Мир і процвітання (англ. Peace and Prosperity) | ||||||||||
Столиця | Мельбурн | |||||||||
Країна | Австралія[1] | |||||||||
| ||||||||||
Офіційна мова | Англійська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 5 110 500 (2006) () | |||||||||
- густота | () | |||||||||
Етнікон | англ. Victorian і англ. Victorians | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 237629 км² | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 1 986 м (Гора Богонг) | |||||||||
- мінімальна | 0 м (рівень моря) | |||||||||
Часовий пояс | UTC+10 (+11 DST) | |||||||||
ВВП | $222 млрд. | |||||||||
Дата заснування | 1 липня 1851 | |||||||||
Губернатор | d | |||||||||
Число сенаторів | 12 | |||||||||
Число депутатів | 37 | |||||||||
Вебсайт | vic.gov.au | |||||||||
Код ISO 3166-2 | AU-VI | |||||||||
Штат Вікторія на мапі Австралії | ||||||||||
|
Етимологія назви
Штат названо на честь королеви Великої Британії Вікторії, яка правила у часи створення штату.
Географія
Площа Вікторії становить 237 629 км² (6-те місце серед штатів). Найвища точка штату — гора Богонг (1986 ).
Північний кордон Вікторії проходить південним берегом річки Муррей, а також південним схилом Великого вододільного хребта, що тягнеться вздовж східного узбережжя і закінчується на захід від Балларета. Штат межує з Південною Австралією на заході і має найкоротший в Австралії сухопутний кордон із Тасманією. Офіційний кордон між Вікторією й Тасманією проходить упродовж 85 метрів 39° 12' південної широти через острівець Боундарі Айслет у Бассовій протоці. Вікторія включає безліч топографічно, геологічно та кліматично різних областей, починаючи від вологого помірного клімату Джипсленду на південному сході та закінчуючи засніженими районами Австралійських Альп, які підіймаються майже до 2000 метрів, з найвищою точкою горою Богонг (1986 м). Є також великі напівпосушливі рівнини на заході та північному заході.
У Вікторії є широка річкова мережа. Найбільше значення має система річки Муррей. Серед інших річок: Овенс, Гоулберн, Кінг, Кемпасп, Лоддон, Віммера, Барвон, Томсон, Снові-Рівер, Латроб, Ярра, Марібірнонг, Мітта-Мітта, Гопкінс, Меррі та Кієва.
Клімат
Незважаючи на невеликий розмір території клімат Вікторії різноманітний. Він варіюється від напівпустельного і спекотного на північному заході до помірного та прохолодного вздовж узбережжя. Великий вододільний хребет забезпечує більш прохолодним гірським кліматом центр штату.
Розташовуючись на південному краю континенту, Вікторія має більш прохолодний і вологий клімат, ніж решта материкових штатів і територій Австралії. Прибережна рівнина на південь від Великого вододільного хребта має найбільш м'який клімат. Повітряні маси Південного океану нівелюють спеку влітку й холод взимку. Мельбурн та інші великі міста розташовані у цьому помірному регіоні.
Моллі та верхня Віммера є найтеплішими регіонами Вікторії, де дмуть гарячі вітри з найближчих пустель. Середні температури коливаються від 30 градусів за Цельсієм влітку до 15 градусів взимку. Максимальна температура у Вікторії була зафіксована у 7 лютого 2009 року і склала 48,8 градусів за Цельсієм.
Найхолоднішою частиною Вікторії є Вікторіанські Альпи на північному сході. Альпи є частиною гірської системи Великого вододільного хребта, що простягнулась через всю територію штату зі сходу на захід. Середні температури взимку менше за 9 градусів та нижче нуля у найвищих місцях. Мінімальну температуру в штаті мінус 17,7 градуса було зафіксовано 13 червня 1965 року в та 3 липня 1970 року у .
Опади
Вікторія є другим за кількістю опадів штатом Австралії після Тасманії. Кількість опадів у Вікторії зростає з півночі на південь, найвологішими є райони з максимальною висотою над рівнем моря. Середній річний рівень перевищує 1 800 міліметрів у деяких районах на північному сході, але менше 250 міліметрів у Моллі.
Найбільше опадів випадає у та Гіппсленді на півдні Вікторії, а також у гірській північно-східній частині. Сніг зазвичай випадає лише у горах та на пагорбах у центрі штату. Найчастіше дощі йдуть взимку, але влітку рівень опадів вищий. Найбільш регулярні дощі у Гіппсленді та Західному районі, що робить їх основними сільськогосподарськими регіонами. Максимальний денний рівень опадів у Вікторії було зафіксовано 22 березня 1983 року у Тейнібріні у Національному парку Отвей, він склав 375 міліметрів.
- Середні температури січня:
На півночі Вікторії завжди тепліше, ніж на узбережжі й у гірських районах. - Середні температури липня:
У горах Вікторії найбільш холодно взимку. Сніг також випадає лише у цих районах. - Середній річний рівень опадів:
Найбільший обсяг опадів припадає на гірський північний схід та узбережжя.
Джерело: Бюро метеорології, Департамент промисловості, Австралійський атлас природних ресурсів |
Історія
Після заснування колонії Новий Південний Уельс у 1788 році Австралія була розділена на східну частину, що мала назву Новий Південний Уельс, й на західну під назвою Нова Голландія. Перше європейське поселення на території нинішньої Вікторії — Салліван Бей — було засновано 1803 року віце-губернатором Девідом Коллінсом у затоці Порт-Філіп. Поселенці у кількості 308 каторжників, 51 матроса, 17 вільних переселенців, 12 цивільних службовців, місіонера та його дружини були направлені з Англії на кораблі Калькутта під командуванням капітана в основному через острах, що французи, які досліджували цей район, можуть заснувати своє власне поселення й тим самим зазіхнуть на права Великої Британії на континент.
Наступним поселенням став на західному узбережжі штату. Мельбурн було засновано 1835 року .
Регіон навколо Мельбурна називався Округ Порт-Філіп і мав статус частини Нового Південного Уельсу з окремим управлінням. У 1851 році Велика Британія відокремила цей регіон від Нового Південного Уельсу, утворивши нову колонію Вікторія.
У 1851 році було знайдено золото поблизу міста Балларет, а потім поблизу міста Бендіго. Пізніше золото також було знайдено у багатьох інших районах колонії. Це спричинило золоту лихоманку. Колонія швидко зростала як за кількістю жителів, так і за економічним значенням. Упродовж 10 років населення Вікторії зросло у 7 разів з 76 тисяч до 540 тисяч чоловік. Упродовж 1851—1860 років у Вікторії було видобуто 20 мільйонів унцій золота, що склало одну третину світового видобутку.
Іммігранти з усього світу, особливо з Ірландії та Китаю, приїжджали на пошуки золота. Безліч китайських гірників працювали у Вікторії, в основному у Бендіго й околицях. Хоча щодо них були певні расистські прояви, це не досягало такого масштабу, як антикитайське насилля в ході повстання Лембінг Флет у штаті Новий Південний Уельс. Тим не менше, 1857 року мало місце повстання у долині Бакленд поблизу міста . Умови життя на золотих копальнях були спартанськими й антисанітарними. Спалах тифу в долині Бакленд у 1854 році забрав життя тисячі гірників.
У 1854 році в Баллареті відбулось збройне повстання гірників, які протестували проти податку на видобуток. Його було придушено британськими військами, однак невдоволення спонукало владу до реформування управління (зокрема, були знижені ненависні податки на видобуток) та розширення самостійності колонії. Невдовзі імперський парламент шляхом ухвали Закону про Колонію Вікторія 1855 року надав Вікторії право мати самостійний уряд. Дехто з лідерів повстання став членом парламенту Вікторії.
Першими воєнними діями колонії Вікторія на іноземній території були направлення військ і флоту до Нової Зеландії для участі у війнах з маорі. Війська Нового Південного Уельсу раніше вже брали участь у Кримській війні.
У 1901 році штат Вікторія увійшов до складу Австралійського Союзу. В результаті золотої лихоманки Мельбурн став фінансовим центром Австралії та Нової Зеландії. З 1901 до 1927 року, поки тривало будівництво Канберри, Мельбурн залишався столицею країни. У ці часи він був найбільшим за населенням містом Австралії і другим (після Лондона) у Британській імперії. Хоча Мельбурн зберігає роль важливого і впливового фінансового центра, де розташовані штаб-квартири багатьох австралійських та міжнародних компаній, у 1970-ті й 1980-ті роки його поступово обійшов Сідней за значимістю.
У суботу 7 лютого 2009 року («Чорна субота») на штат обрушились лісові пожежі, що забрали як мінімум 180 життів.
Політичний устрій
Конституція
Чинна Конституція Вікторії ухвалена 1975 року на базі колоніальної конституції 1855 року. Нині зміни та доповнення до Конституції можуть вноситись парламентом, однак у стадії обговорення перебуває поправка, що передбачає обов'язкове проведення референдуму під час внесення до Конституції змін.
Парламент
Законодавча влада у Вікторії належить парламенту, який складається з двох палат: Законодавча асамблея (нижня палата) і Законодавча рада (верхня палата).
88 членів Законодавчої асамблеї обираються на чотирирічний термін за одномандатними округам.
У листопаді 2006 року вибори до Законодавчої ради були проведені за новою пропорційною системою. Штат було розділено на 8 багатомандатних округів, від кожного з яких обиралось по п'ять сенаторів з використанням одного голосу, що віддавався за кількох кандидатів. Кількість членів верхньої палати була зменшена з 44 до 40, а термін їхніх повноважень — 4 роки — приведено у відповідність із терміном повноважень депутатів нижньої палати. Вибори до парламенту штату тепер фіксовані і проводяться в листопаді кожні 4 роки. До 2006 року Законодавча рада складалась із 44 представників, що обирались на 8-річний термін від 22 двомандатних виборчих округів.
Прем'єр-міністр і кабінет
Прем'єр-міністром (главою уряду) Вікторії є лідер політичної партії або коаліції, що має більшість місць у Законодавчій асамблеї. Кабінет формується з числа депутатів двох палат парламенту. Кабінет здійснює управління у сферах, які відповідно до Конституції Австралії не належать до виключної юрисдикції Союзу, таких як освіта, охорона здоров'я, додержання законодавства.
Губернатор
Виконавча влада належить губернатору штату, який представляє і призначається монархом Великої Британії. Зазвичай цей пост займає видатний громадянин штату, що вийшов у відставку. Губернатор діє за рекомендаціями прем'єр-міністра й кабінету.
Політичні партії
Провідними політичними партіями Вікторії є ліво-центристська Лейбористська партія Австралії, право-центристська Ліберальна партія Австралії і аграрна Національна партія Австралії. Традиційно лейбористи сильніші у робітничих центральних, західних та північних районах Мельбурна, містах , Балларет, Бендіго та Джилонг. Ліберали користуються найбільшою підтримкою у багатших східних та приміських районах Мельбурна, а також у деяких сільських та регіональних центрах. Націоналісти спираються на північно-західні та східні сільські райони штату. Лейбористський уряд колишнього прем'єр-міністра Стіва Брекса перебував у владі з 1999 року до 2010 року. З 2010 року у владі — уряд лібералів.
Після виборів 2006 року баланс влади у Законодавчій асамблеї знаходиться в руках Австралійської партії зелених. Це означає, що об'єднуючись з депутатами від ліберальної та національної партій зелені можуть блокувати урядові законодавчі ініціативи.
27 листопада 2010 року у штаті відбулись чергові вибори, в результаті яких з мінімальною перевагою перемогу здобула партія лібералів. Лідеру лібералів Едварду («Теду») Бейллью доручено сформувати новий уряд штату.
Федеральне представництво
Вікторіанці обирають 49 депутатів до Парламенту Австралії, включаючи 37 членів Палати представників і 12 членів Сенату. Після виборів 2007 року лейбористська партія здобула 21 місце Вікторії у палаті, ліберали 14 і націоналисти 2. Станом на 1 липня 2008 року ліберали мали 6 місць у сенаті, лейбористи — 5, і одне місце — партія «Родина передусім».
Територіальний поділ
З метою місцевого самоврядування територію Вікторії поділено на 79 муніципалітетів, включаючи 39 графств, 32 міста, 7 сільських міст й 1 боро. Ради муніципалітетів виконують функції, делеговані їм парламентом Вікторії, наприклад, міське планування, дорожня інфраструктура, вивезення сміття тощо. Бюджети рад формуються в основному за рахунок податку на майно й урядових грантів.
Населення
За даними перепису 2006 року населення Вікторії становило 4 932 923 чоловіки, приріст у порівнянні з 1996 роком склав 6,2 %. За оцінкою на кінець 2009 року населення штату становило 5 496,4 тисячі чоловік, річний приріст склав 2,1 %.
Англосаксонське населення, що заснувало Вікторію, було доповнено наступними хвилями емігрантів з Південної та Східної Європи, Південно-Східної Азії та, зовсім нещодавно, з півострова Сомалі та з Близького Сходу. Вікова структура населення Вікторії відповідає віковій структурі населення Австралії.
Понад 70 % вікторіанців (порядку 3,9 мільйона чоловік) проживають у Мельбурні. Інші крупні міські центри: Джилонг, Балларет, Бендіго, , Мілдьюра, .
Вікторія є найбільш урбанізованим штатом Австралії. Близько 90 % населення проживає у містах. Прагнучи децентралізувати населення, уряд штату з 2003 року проводить офіційну кампанію із залучення вікторіанців до сільських районів. Попри це Мельбурн продовжує серйозно випереджати сільські райони за темпами зростання населення.
Релігія
Близько 60,5 % вікторіанців вважають себе християнами. Католики утворюють найбільшу релігійну групу (27,5 % населення штату). За ними слідують англіканці й уніати. Чисельність буддистів, найбільшої й такої, що швидко зростає, нехристиянської релігійної групи штату, становить 132 634 чоловік. Також у Вікторії проживають 109 370 мусульман і 41 105 юдеїв. Близько 20 % вікторіанців не долучають себе до жодної з релігій, й навіть серед тих, хто визначив свою релігійну приналежність, рівень відвідування церкви низький. У 2008 році доля молодих, що обрали церковний обряд укладення шлюбу, впала до 36 %.
Міста
Мельбурн — друге за розмірами місто Австралії (у місті сконцентровано 3/4 населення штату), столиця штату. Місто виникло на берегах бухти як головний центр експорту сільськогосподарської продукції штату, головним чином вовни. З 1901 по 1927 рік місто слугувало столицею Австралійського Союзу. Найшвидшого зростання місто зазнало під час «золотої лихоманки», тоді воно слугувало брамою для усіх, хто приїздив до континенту в пошуках власної долі. Діловий центр міста розташований поблизу моря; у центральній частині міста велика кількість парків; навколо центра спальні райони; у передмісті котеджні містечка. Вулиці широкі довгі й прямі, вважається найкращою вулицею країни. Головною окрасою міста слугує , відомий на увесь світ рідкісною колекцією рослин та науковими дослідженнями. Промисловість міста представлена нафтохімічною та хімічною (виготовлення мінеральних добрив) галузями, важким машинобудуванням, виготовленням сільськогосподарських машин, легкою та харчовою галузями. У місті працює 3 університети, Технологічний інститут, Інститут суспільних справ, , музей сучасного мистецтва та дизайну, , картинна галерея, ряд театрів.
Міста (виділені жирним написом) та інші населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
№ | Місто | Населення, осіб (2006) |
---|---|---|
1 | Мельбурн | 3592590 |
2 | Джилонг | 137220 |
3 | Балларат | 78221 |
4 | Бендіго | 76051 |
5 | Шеппартон | 38773 |
6 | 30016 | |
7 | Водонга | 29710 |
8 | Воррнамбул | 28150 |
9 | 21960 | |
10 | Вангаратта | 16845 |
11 | 15582 | |
12 | Оушен-Гров | 14345 |
13 | Горшем | 14125 |
14 | 13399 | |
15 | Сейл | 13336 |
16 | 13261 | |
17 | 12358 | |
18 | 11498 | |
19 | Бернсдейл | 11282 |
20 | Колак | 10857 |
21 | Лара | 10525 |
22 | 10217 |
Економіка
Вікторія є другим за економічним значенням штатом Австралії після Нового Південного Уельсу, на її долю припадає чверть ВВП країни. У 2004 році ВВП штату склав 222 мільярди австралійських доларів, ВВП на душу населення — 44 443 австралійських долари. Економічне зростання у Вікторії 2004 року склало 3,4 %, що було менше середнього по країні рівня 5,2 %.
Фінанси, страхування й операції з нерухомістю формують найбільший сектор економіки Вікторії, тоді як сфера послуг є найбільшим роботодавцем. В результаті скорочення робочих місць у промисловому секторі рівень безробіття у Вікторії станом на вересень 2009 року був найбільшим серед штатів Австралії.
Економічний спад 1990-х років
Вікторія відчула спад економіки у 1989—1992 роках за часів прем'єрства Джона Кейна. Серед причин називаються падіння ринку нерухомості, зменшення держпідтримки промисловості, а також низка банкрутств гігантів індустрії, таких як Будівельна спілка Піраміда, й розпад Державного банку Вікторії, зокрема, його торговельного банку Триконтенентал. Результатом стало скорочення робочих місць та відтік населення до Нового Південного Уельса і Квінсленда.
З середини до кінця 1990-х років уряд штату Вікторія під керівництвом прем'єра Джеффа Кеннетта (Ліберальна партія Австралії) вживав спроб переломити цю тенденцію шляхом масованого урізання державних видатків, скорочення державного сектора економіки й одночасного розгортання нового громадського будівництва, в основному сконцентрованих навколо столиці штату Мельбурна. Серед об'єктів, що зводились, були Мельбурнський музей, Площа Федерації, Мельбурнський центр виставок та з'їздів, що отримав прізвисько «Сарай Джеффа», казино Корона, платні автошляхи СітіЛінк. Ці заходи супроводжувались продажем державних активів, включаючи Державну електричну комісію й низку державних шкіл, урізанням державних послуг і рекламною кампанією Мельбурна, спрямованою як на залучення постійних жителів, так і туристів.
Уряд прем'єра Стіва Брекса (Лейбористська партія Австралії) робив меншу ставку на капітальне будівництво й більше розвивав державні послуги. Рівень зростання населення нині перевищує середній по країні.
Сільське господарство
У 2003—2004 роках загальний обсяг сільськогосподарського виробництва Вікторії зріс на 17 % й досягнув 8,7 мільярдів доларів. Це склало 24 % національного сільськогосподарського виробництва. Станом на 2004 рік 32 463 ферми займали близько 136 000 квадратних кілометрів вікторіанської землі. Це становило понад 60 % земель штату. Вікторіанські ферми варіюються від дрібних скотарських господарств до крупних промислових виробників зерна й худоби. Близько чверті ферм вирощують промислові культури.
Понад 26 000 км² фермерської землі Вікторії відведено під посіви зернових, в основному на заході штату. Понад 50 % цієї площі займає пшениця, 33 % ячмінь і 7 % овес. Ще 6000 квадратних кілометрів відведено під кормові культури. У сезон 2003—2004 років вікторіанські фермери виростили понад 3 мільйони тонн пшениці та 2 мільйони тонн ячменю. У штаті також вирощується більше половини австралійського тютюну. На Вікторію припадає близько 90 % австралійського врожаю груш і третина врожаю яблук. Штат є лідером у виробництві кісточкових. Основні овочеві культури включають спаржу, броколі, моркву, картоплю й помідори.
На 10 % вікторіанських ферм випасаються понад 14 мільйонів овець та 5 мільйонів ягнят, в основному на півночі й на заході штату. У 2004 році близько 10 мільйонів ягнят і овець було забито для місцевого вжитку й експорту. Вікторія також експортує живих овець на Близький Схід на м'ясо й у решту країн для розведення. Настриг вовни становить 108 000 тонн на рік (одна п'ята австралійського виробництва).
Вікторія є австралійським центром молочного тваринництва. У штаті утримується 60 % австралійського поголів'я молочної худоби, на яке припадає близько двох третин національного виробництва молока, майже 6,4 мільйони літрів на рік. У штаті також є 2,4 мільйона голів м'ясної крупної рогатої худоби, щороку забивається 2,2 мільйони корів і телят. У сезон 2003—2004 років галузь аквакультури й рибальства Вікторії виробила 11 634 тонн морепродуктів вартістю 109 мільйонів доларів. Абалон є основним продуктом вилову, що приніс 46 мільйонів доларів. Далі йдуть лобстери вартістю 13,7 мільйонів доларів. Основна їх частина експортується до Азії.
Промисловість
Основною галуззю промисловості є виробництво машин та обладнання, потім ідуть харчова промисловість, видобуток нафти й вугілля, хімічна промисловість. У промисловості Вікторії зайнято 318 тисяч робітників, що відповідає 15 % робочої сили штату. За обсягами промислового виробництва штат лише несуттєво відстає від Нового Південного Уельсу.
Найбільшими промисловими підприємствами є заводи зі збирання автомобілів Форд, Тойота й Голден, алюмінієві комбінати Алкоа у та Поїнт Хенрі, нафтопереробні заводи у Джилонгу й Алтона, нафтохімічний комбінат у .
Вікторія також відіграє важливу роль в оборонній промисловості. Найважливішими її центрами є Мельбурн і Джилонг. Виробництво електроенергії сприяє промисловому зростанню у долині Латроуб.
Видобувна галузь
Видобуток корисних копалин приносить ВВП штату понад 3 млрд доларів, що становить порядку 1 %. Число зайнятих менше 1 % робочої сили. Основою видобутку є енергоносії. На буре вугілля, нафту й газ припадає близько 90 % місцевого видобутку. Видобуток нафти й газу зосереджено вздовж узбережжя Гіппсленду на сході штату. Видобуток бурого вугілля й виробництво електроенергії базується у долині Латроб.
У 2005—2006 фінансовому році середній видобуток газу становив понад 20 мільйонів кубічних метрів на день, що було еквівалентно 18 % загального національного продажу газу, при цьому попит зростає на 2 % на рік.
У 1985 році вийшов на пік видобуток нафти в офшорному басейні Гоппсленд, склав у середньому 450 тисяч барелів на день. До 2005—2006 років середній видобуток впав до 83 тисяч барелів на день, але попри це на Вікторію все ще припадає порядку 19,5 % австралійського видобутку нафти.
Буре вугілля є основною корисною копалиною Вікторії. Щороку видобувається 66 мільйонів тонн. Вугілля використовується для вироблення електроенергії у долині Латроб. Регіон має найбільші у світі відомі запаси бурого вугілля.
Історично штат був центром австралійської золотої лихоманки, однак на сьогоднішній день на долю Вікторії припадає менше 1 % національного видобутку золота. У Вікторії у необмеженій кількості також видобувається гіпс і каолініт.
Сфера послуг
Сфера послуг є сектором економіки Вікторії, що швидко зростає. Вона включає широкий спектр діяльності, що зазвичай поділяється на громадські, соціальні та особисті послуги; фінансові, страхові і пов'язані з нерухомістю послуги; урядові послуги; транспорт і комунікації; оптова й роздрібна торгівля. Більшість підприємств сфери послуг розташовані у Мельбурні та у крупних регіональних центрах штату.
У 2004—2005 фінансовому році у сфері послуг було зайнято три чверті працівників й вона принесла три чверті ВВП штату. Фінансові, страхові та пов'язані з нерухомістю послуги роблять більший внесок до ВВП, ніж будь-який інший сектор економіки штату. Більше чверті працівників зайнято у секторі громадських, соціальних та особистих послуг.
Транспорт
Вікторія — найбільш густонаселений штат Австралії. Демографічні центри розподілено здебільшого територією штату. Тільки далекий північний захід і Австралійські Альпи мають малу кількість населених пунктів.
Вікторіанська мережа шляхів пов'язує між собою населені пункти. Автостради променями розходяться з Мельбурна, інших найбільших міст та регіональних центрів, а другорядні дороги пов'язують автостради між собою. Більшість автострад збудовано за сучасними стандартами, решта доріг, як правило, з твердим покриттям та прийнятної якості.
Залізничні перевезення у Вікторії здійснюються кількома приватними й державними операторами інфраструктурою, що належить державі. Найбільші оператори: Метро Трейнс Мельбурн, що здійснює перевезення електрифікованими лініями в Мельбурні та передмістях; Ві/Лайн, що належить уряду Вікторії і здійснює перевезення до крупних регіональних центрів й далекі перевезення у інших напрямках; вантажні перевізники Pacific National, CFCLA, El Zorro; Great Southern Railway, що здійснюють перевезення лінією Мельбурн — Аделаїда; Кантрі-Лінк — на маршруті Мельбурн — Сідней.
Також працюють кілька невеликих вантажних операторів й низка туристичних залізниць на лініях, які колись були частиною державної мережі. Вікторіанські залізниці, в основному мають широку колію 1600 міліметрів. Однак міжштатові магістральні лінії й кілька відгалужень на заході штату були переведені на стандартну колію 1435 міліметрів. Дві туристичні залізниці, що є рештками п'яти колишніх державних ліній, побудованих у гірських районах, мають вузьку колію 762 міліметри.
Мельбурн має найбільшу у світі трамвайну мережу, якою керує компанія Ярра Трамс. Окрім того, що трамваї є популярним видом громадського транспорту, за останні десятиліття вони стали однією з основних туристичних пам'яток Мельбурна. Є також туристичні трамваї, що курсують частиною колишніх трамвайних систем Балларета й Бендіго. Є також трамвайні музеї у та .
Аеропорт Мельбурн є основним внутрішнім та міжнародним аеропортом штату. Аеропорт Авалон є другим за значимістю. Окрім того, повітряні перевезення Мельбурна здійснюються через аеропорт Іссендон та аеропорт Мураббін. Інші аеропорти штату, що здійснюють регулярні внутрішні перевезення: аеропорт Гамільтон, аеропорт Мілд'юра, аеропорт Маунт Готем і аеропорт Портленд. З решти 27 аеропортів штату регулярні рейси не здійснюються.
Мельбурнський морський порт є найбільшим портом Австралії, обробляє контейнери та генеральні вантажі. Розташований у Мельбурні, в гирлі річки Ярра у затоці Порт-Філіпп. Також морські порти є у затоці Західний Порт, Джилонгу й .
Галузі інфраструктури
Електроенергетика
Генерація електроенергії у Вікторії в основному здійснюється на електростанціях, що працюють на бурому вугіллі, зокрема, у долині Латроуб.
Водопостачання
Інфраструктура водопостачання Вікторії включає низку дамб і водосховищ, розташованих переважно у центральній частині штату, які збирають та зберігають воду для більшої частини його території. Вода має високу якість і потребує лише незначного хлорування, що робить її смак схожим на смак дощової води. Однак у деяких регіонах, зокрема, на заході штату, рівень хлорування набагато вищий.
Система водопостачання Вікторії нині зв'язується у єдину мережу серією трубопроводів для забезпечення її приватизації за рахунок створення ринку води, де вона могла б перетікати між регіонами й інвестори могли б вільно купувати і продавати воду. Ці роботи включають будівництво дистиляційного заводу у Вонтеггі, покликаного забезпечити систему «новою» водою для створення найкращих умов торгівлі нею на приватизованому ринку.
Освіта
Початкова й середня освіта
Система початкових державних шкіл Вікторії починає відлік з 1872 року, коли колоніальний уряд проголосив шкільну освіту обов'язковою та безкоштовною. Державні середні школи з'явились у штаті з 1905 року. До цього існували тільки приватні середні школи. На сьогодні шкільна освіта Вікторії складається з семирічного початкового навчання (включаючи 1 підготовчий рік) та шестирічного середнього.
Вікторіанські діти вступають до школи зазвичай у віці 5 або 6 років. Останні роки середньої школи не є обов'язковими для дітей старших за 17 років. Випускники середньої школи отримують атестат про освіту Вікторії і рейтинг, що визначає можливість вступу до університетів (ATAR).
Школи у Вікторії можуть бути як державними, так і приватними. Державні школи фінансуються та управляються безпосередньо Департаментом освіти Вікторії. Учні не платять за навчання, однак можуть сплачувати деякі додаткові витрати. Приватні платні школи включають парафіяльні школи римо-католицької церкви і незалежні школи. Незалежні школи зазвичай пов'язані з протестантськими парафіями. У Вікторії є також кілька приватних юдейських та ісламських початкових і середніх шкіл. Приватні школи також частково фінансуються державою. Всі школи мають відповідати встановленим урядом стандартам освіти. Окрім того, у Вікторії функціонують 4 державні конкурсні школи: Мельбурнська старша школа для хлопчиків, Жіноча старша школа МакРобертсона для дівчат, змішані Старша школа Носсел і Середня школа Вікторіанського коледжу мистецтв. Учні можуть вступити до цих шкіл на підставі конкурсного вступного іспиту.
У Вікторії працює близько 60,2 тисяч вчителів.
Вища освіта
У Вікторії 9 університетів. Найстаріший з них, Університет Мельбурна, прийняв перших студентів у 1855 році. До найбільшого, Університету Монаша, щороку вступають близько 56 тисяч студентів, більше, ніж до будь-якого іншого університету Австралії. Обидва університети входять до числа найкращих університетів світу. Для вступу необхідно мати високий прохідний бал, складання вступних іспитів для абітурієнтів старшого віку або сплатити за навчання.
У Вікторії також є 18 державних закладів технічної та додаткової освіти (TAFE). Першим закладом додаткової освіти у штаті став Мельбурнський механічний інститут, заснований 1839 року, який нині має назву Мельбурнський Атенеум. Окрім того, понад 1000 освітніх закладів проводять навчання за визнаними TAFE програмами.
Бібліотеки
Державна бібліотека Вікторії — центральна і найбільша бібліотека штату. Вона відповідає за збирання і збереження документарної спадщини Вікторії, а також забезпечення доступу до нього через спектр різних послуг і програм. Матеріали зібрання включають книги, газети, журнали, манускрипти, карти, картини, об'єкти, звукові та відеозаписи, бази даних.
Окрім того, місцева влада утримує муніципальні бібліотеки, як правило, з безліччю філій у своєму регіоні.
Пам'ятки
Серед основних туристичних пам'яток Вікторії:
- Мегаполіс Мельбурна, особливо внутрішні міські райони (також надають значні можливості для шопінгу) і пам'ятки міського центру, такі як Казино Корона, Мельбурнський зоопарк, Мельбурнський музей, Мельбурнський акваріум, Королівський ботанічний сад, Наукова фабрика, відкритий зоопарк Веррібі, райони Доклендс, Соуфбенк, Центр мистецтв, Національна галерея Вікторії, Мельбурн Крикет Граунд і Башта Еврика, найвищий хмарочос міста.
- Регіон золотої лихоманки з історичними містами Балларат, , Бендіго, , і .
- Природні пам'ятки, такі як Дванадцять Апостолів, Вільсонс-Промонторі, Національний парк Гремпіанс, малі пінгвіни (особливо на острові Філіпа та у районі ), печери Бачен і озера Гіппсленд.
- Гори Данденонг (особливо залізниця Паффінг Біллі).
- Міста над річкою Муррей, включаючи та , де популярне катання на водних лижах.
- Джилонг і Австралійське міжнародне авіашоу.
- Півострів Белларін з історичними курортними містечками, такими як .
- Узбережжя Серф-Кост з відомими пляжами, такими як Беллс Біч, Торкі і Лорн.
- Півострів Морнінгтон, відомий своїми винокурнями і усамітненими пляжами, районом Артурс Сіт і курортними містечками й .
- Долина Ярра із заповідником Хілсвілл та винокурнями.
- Велике океанське шосе з Дванадцятьма Апостолами, історичними містами й , скелями й курортними містечками, такими як .
- Регіон Вікторіанські Альпи, частина Австралійських Альп, популярний лижний курорт.
- Пагорби центральної Вікторії, що надають можливість для занять зимовими видами спорту й піших прогулянок.
Інші популярні туристичні розваги включають польоти на дельтапланах і повітряних кулях та підводне плавання (дайвінг).
Крупні заходи також відіграють велику роль у розвитку туризму у Вікторії, зокрема культурного і спортивного туризму. Більшість із цих заходів сконцентровано навколо Мельбурна, але ряд із них проходить й у регіональних містах, наприклад В8 Суперкар та Австралійський мотоциклетний Гран-прі на острові Філіпа, Великий щорічний стіпельчез у Варрнамбулі, Австралійське міжнародне авіашоу у Джилонгу та безліч місцевих фестивалів, таких як популярні Фольклорний фестиваль у , Музичний фестиваль у , Беллс Біч Серф Класік і Осінній фестиваль у .
Спорт
Великою популярністю у Вікторії користується Австралійський футбол. 10 із 16 клубів Австралійської футбольної ліги базуються у Вікторії. Традиційний Гранд фінал проводиться на Мельбурн Крикет Граунд, зазвичай у останню суботу вересня.
Вікторіанська крикетна команда, Вікторіан Бушрейнджерс, виступає у національній крикетній лізі Шеффілд Шилд. Вікторія представлена у Національній регбійній лізі командою Мельбурн Сторм й у лізі Супер Регбі командою Мельбурн Ребелс (з 2011 року). Вона також представлена у футбольній Ей-Лізі командами Мельбурн Вікторі та Мельбурн Харт (з 2010 року).
У Мельбурні проводились Літні Олімпійські ігри 1956 року, Ігри Співдружності 2006 року, Чемпіонат світу з плавання. Також у Мельбурні щороку проводяться Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу у січні, перший з чотирьох тенісних турнірів Великого шолому, і Гран-прі Австралії з автоперегонів у класі Формула-1.
На пляжі Беллс Біч у Вікторії проводиться най триваліший у світі турнір із серфінгу Беллс Біч СерфКласік, що є частиною Світового туру АСП.
Популярністю у Вікторії користується нетбол. Команда Мельбурн Вайксенз представляє Вікторію у Чемпіонаті АНЗ. Низка найкращих нетболісток світу, зокрема Шерелл МакМагон, Ріней Холлайнен, Медісон Браун, Джулі Корлетто та Біанка Чатфілд, є вихідцями з Вікторії.
На острові Філіпа на гоночній трасі Філіп-Айленд проводяться Австралійський мотоциклетний Гран-прі, аналог MotoGP, австралійський етап Чемпіонату світу Супербайк та місцеві перегони В8 Суперкар, які також проводяться на автодромах Сандаун Рейсвей та Вінтон Мотор Рейсвей.
Щороку проводиться найвідоміший в Австралії крос Ставелл Гіфт.
У Вікторії проводиться найбільший у Південній півкулі покерний турнір Оссі Мілліонс.
Символи штату
- Квітка: Епакріс вдушений
- Тварина: Білячий кускус
- Птах:
- Риба:
- Мінерал або дорогоцінне каміння: Золото
- Кольори: темно-синій і сріблястий
Примітки
- archINFORM — 1994.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 12 липня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- Статистичний звіт за 2008 рік Реєстру народжень, смертей та шлюбів Вікторії
- Аничкин О. Н. и др., 1983.
- Victoria (Australia): State, Urban Centers and Localities [ 22 серпня 2011 у Wayback Machine.] — картографічний портал www.citypopulation.de (англ.)
- Business & Finance News — Yahoo!7 Finance[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- Australian Bureau of Statistics, Department of Primary Industries
- DoI (2008)[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2007. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2007. Процитовано 12 липня 2011.
Література
- (рос.) , , Австралия. — М. : Мысль, 1983. — 133 с. — (У карты мира)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Viktoriya Viktoriya shtat na shodi Avstraliyi plosha 277 600 km stolicya Melburn mista Dzhilong Ballarat Bendigo relyef chastina Velikogo vododilnogo hrebta sho prohodit zi shodu na zahid i vklyuchaye veliku chastinu Avstralijskih Alp Gipslandski ozera dribni laguni na uzberezhzhi virobnictvo molochni produkti tyutyun pshenicya vino frukti ovochi vivcharstvo m yasne skotarstvo dobuvayetsya zoloto bure vugillya nafta gaz u Basovij protoci naselennya 484 tis 1987 70 u rajoni Melburna istoriya aneksovana dlya Angliyi kapitanom Kukom u 1770 roci zaselena v 1830 h stala okremoyu koloniyeyu v 1851 roci nazvana na chest korolevi stala shtatom u 1901 roci Viktoriyaangl VictoriaGerb ViktoriyiInshi shtati AvstraliyiSadovij shtat angl Garden State Deviz Mir i procvitannya angl Peace and Prosperity Stolicya MelburnKrayina Avstraliya 1 Mezhuye z susidni adminodinici Novij Pivdennij VelsPivdenna AvstraliyaTasmaniyaOficijna mova AnglijskaNaselennya povne 5 110 500 2006 gustota Etnikon angl Victorian i angl VictoriansPlosha povna 237629 km Visota maksimalna 1 986 m Gora Bogong minimalna 0 m riven morya Chasovij poyas UTC 10 11 DST VVP 222 mlrd Data zasnuvannya 1 lipnya 1851Gubernator dChislo senatoriv 12Chislo deputativ 37Vebsajt vic gov auKod ISO 3166 2 AU VIShtat Viktoriya na mapi AvstraliyiShtat Viktoriya na mapi AvstraliyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ViktoriyaEtimologiya nazviShtat nazvano na chest korolevi Velikoyi Britaniyi Viktoriyi yaka pravila u chasi stvorennya shtatu GeografiyaLitnya panorama z gori Gotem Plosha Viktoriyi stanovit 237 629 km 6 te misce sered shtativ Najvisha tochka shtatu gora Bogong 1986 Naseleni punkti j merezha shlyahiv Viktoriyi Pivnichnij kordon Viktoriyi prohodit pivdennim beregom richki Murrej a takozh pivdennim shilom Velikogo vododilnogo hrebta sho tyagnetsya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya i zakinchuyetsya na zahid vid Ballareta Shtat mezhuye z Pivdennoyu Avstraliyeyu na zahodi i maye najkorotshij v Avstraliyi suhoputnij kordon iz Tasmaniyeyu Oficijnij kordon mizh Viktoriyeyu j Tasmaniyeyu prohodit uprodovzh 85 metriv 39 12 pivdennoyi shiroti cherez ostrivec Boundari Ajslet u Bassovij protoci Viktoriya vklyuchaye bezlich topografichno geologichno ta klimatichno riznih oblastej pochinayuchi vid vologogo pomirnogo klimatu Dzhipslendu na pivdennomu shodi ta zakinchuyuchi zasnizhenimi rajonami Avstralijskih Alp yaki pidijmayutsya majzhe do 2000 metriv z najvishoyu tochkoyu goroyu Bogong 1986 m Ye takozh veliki napivposushlivi rivnini na zahodi ta pivnichnomu zahodi U Viktoriyi ye shiroka richkova merezha Najbilshe znachennya maye sistema richki Murrej Sered inshih richok Ovens Goulbern King Kempasp Loddon Vimmera Barvon Tomson Snovi River Latrob Yarra Maribirnong Mitta Mitta Gopkins Merri ta Kiyeva Klimat Nezvazhayuchi na nevelikij rozmir teritoriyi klimat Viktoriyi riznomanitnij Vin variyuyetsya vid napivpustelnogo i spekotnogo na pivnichnomu zahodi do pomirnogo ta proholodnogo vzdovzh uzberezhzhya Velikij vododilnij hrebet zabezpechuye bilsh proholodnim girskim klimatom centr shtatu Roztashovuyuchis na pivdennomu krayu kontinentu Viktoriya maye bilsh proholodnij i vologij klimat nizh reshta materikovih shtativ i teritorij Avstraliyi Priberezhna rivnina na pivden vid Velikogo vododilnogo hrebta maye najbilsh m yakij klimat Povitryani masi Pivdennogo okeanu nivelyuyut speku vlitku j holod vzimku Melburn ta inshi veliki mista roztashovani u comu pomirnomu regioni Molli ta verhnya Vimmera ye najteplishimi regionami Viktoriyi de dmut garyachi vitri z najblizhchih pustel Seredni temperaturi kolivayutsya vid 30 gradusiv za Celsiyem vlitku do 15 gradusiv vzimku Maksimalna temperatura u Viktoriyi bula zafiksovana u 7 lyutogo 2009 roku i sklala 48 8 gradusiv za Celsiyem Najholodnishoyu chastinoyu Viktoriyi ye Viktorianski Alpi na pivnichnomu shodi Alpi ye chastinoyu girskoyi sistemi Velikogo vododilnogo hrebta sho prostyagnulas cherez vsyu teritoriyu shtatu zi shodu na zahid Seredni temperaturi vzimku menshe za 9 gradusiv ta nizhche nulya u najvishih miscyah Minimalnu temperaturu v shtati minus 17 7 gradusa bulo zafiksovano 13 chervnya 1965 roku v ta 3 lipnya 1970 roku u Opadi Viktoriya ye drugim za kilkistyu opadiv shtatom Avstraliyi pislya Tasmaniyi Kilkist opadiv u Viktoriyi zrostaye z pivnochi na pivden najvologishimi ye rajoni z maksimalnoyu visotoyu nad rivnem morya Serednij richnij riven perevishuye 1 800 milimetriv u deyakih rajonah na pivnichnomu shodi ale menshe 250 milimetriv u Molli Najbilshe opadiv vipadaye u ta Gippslendi na pivdni Viktoriyi a takozh u girskij pivnichno shidnij chastini Snig zazvichaj vipadaye lishe u gorah ta na pagorbah u centri shtatu Najchastishe doshi jdut vzimku ale vlitku riven opadiv vishij Najbilsh regulyarni doshi u Gippslendi ta Zahidnomu rajoni sho robit yih osnovnimi silskogospodarskimi regionami Maksimalnij dennij riven opadiv u Viktoriyi bulo zafiksovano 22 bereznya 1983 roku u Tejnibrini u Nacionalnomu parku Otvej vin sklav 375 milimetriv Seredni temperaturi ta vipadinnya opadiv u Viktoriyi Seredni temperaturi sichnya Na pivnochi Viktoriyi zavzhdi teplishe nizh na uzberezhzhi j u girskih rajonah Seredni temperaturi lipnya U gorah Viktoriyi najbilsh holodno vzimku Snig takozh vipadaye lishe u cih rajonah Serednij richnij riven opadiv Najbilshij obsyag opadiv pripadaye na girskij pivnichnij shid ta uzberezhzhya Dzherelo Byuro meteorologiyi Departament promislovosti Avstralijskij atlas prirodnih resursivIstoriyaPislya zasnuvannya koloniyi Novij Pivdennij Uels u 1788 roci Avstraliya bula rozdilena na shidnu chastinu sho mala nazvu Novij Pivdennij Uels j na zahidnu pid nazvoyu Nova Gollandiya Pershe yevropejske poselennya na teritoriyi ninishnoyi Viktoriyi Sallivan Bej bulo zasnovano 1803 roku vice gubernatorom Devidom Kollinsom u zatoci Port Filip Poselenci u kilkosti 308 katorzhnikiv 51 matrosa 17 vilnih pereselenciv 12 civilnih sluzhbovciv misionera ta jogo druzhini buli napravleni z Angliyi na korabli Kalkutta pid komanduvannyam kapitana v osnovnomu cherez ostrah sho francuzi yaki doslidzhuvali cej rajon mozhut zasnuvati svoye vlasne poselennya j tim samim zazihnut na prava Velikoyi Britaniyi na kontinent Nastupnim poselennyam stav na zahidnomu uzberezhzhi shtatu Melburn bulo zasnovano 1835 roku Region navkolo Melburna nazivavsya Okrug Port Filip i mav status chastini Novogo Pivdennogo Uelsu z okremim upravlinnyam U 1851 roci Velika Britaniya vidokremila cej region vid Novogo Pivdennogo Uelsu utvorivshi novu koloniyu Viktoriya U 1851 roci bulo znajdeno zoloto poblizu mista Ballaret a potim poblizu mista Bendigo Piznishe zoloto takozh bulo znajdeno u bagatoh inshih rajonah koloniyi Ce sprichinilo zolotu lihomanku Koloniya shvidko zrostala yak za kilkistyu zhiteliv tak i za ekonomichnim znachennyam Uprodovzh 10 rokiv naselennya Viktoriyi zroslo u 7 raziv z 76 tisyach do 540 tisyach cholovik Uprodovzh 1851 1860 rokiv u Viktoriyi bulo vidobuto 20 miljoniv uncij zolota sho sklalo odnu tretinu svitovogo vidobutku Immigranti z usogo svitu osoblivo z Irlandiyi ta Kitayu priyizhdzhali na poshuki zolota Bezlich kitajskih girnikiv pracyuvali u Viktoriyi v osnovnomu u Bendigo j okolicyah Hocha shodo nih buli pevni rasistski proyavi ce ne dosyagalo takogo masshtabu yak antikitajske nasillya v hodi povstannya Lembing Flet u shtati Novij Pivdennij Uels Tim ne menshe 1857 roku malo misce povstannya u dolini Baklend poblizu mista Umovi zhittya na zolotih kopalnyah buli spartanskimi j antisanitarnimi Spalah tifu v dolini Baklend u 1854 roci zabrav zhittya tisyachi girnikiv U 1854 roci v Ballareti vidbulos zbrojne povstannya girnikiv yaki protestuvali proti podatku na vidobutok Jogo bulo pridusheno britanskimi vijskami odnak nevdovolennya sponukalo vladu do reformuvannya upravlinnya zokrema buli znizheni nenavisni podatki na vidobutok ta rozshirennya samostijnosti koloniyi Nevdovzi imperskij parlament shlyahom uhvali Zakonu pro Koloniyu Viktoriya 1855 roku nadav Viktoriyi pravo mati samostijnij uryad Dehto z lideriv povstannya stav chlenom parlamentu Viktoriyi Pershimi voyennimi diyami koloniyi Viktoriya na inozemnij teritoriyi buli napravlennya vijsk i flotu do Novoyi Zelandiyi dlya uchasti u vijnah z maori Vijska Novogo Pivdennogo Uelsu ranishe vzhe brali uchast u Krimskij vijni U 1901 roci shtat Viktoriya uvijshov do skladu Avstralijskogo Soyuzu V rezultati zolotoyi lihomanki Melburn stav finansovim centrom Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Z 1901 do 1927 roku poki trivalo budivnictvo Kanberri Melburn zalishavsya stoliceyu krayini U ci chasi vin buv najbilshim za naselennyam mistom Avstraliyi i drugim pislya Londona u Britanskij imperiyi Hocha Melburn zberigaye rol vazhlivogo i vplivovogo finansovogo centra de roztashovani shtab kvartiri bagatoh avstralijskih ta mizhnarodnih kompanij u 1970 ti j 1980 ti roki jogo postupovo obijshov Sidnej za znachimistyu U subotu 7 lyutogo 2009 roku Chorna subota na shtat obrushilis lisovi pozhezhi sho zabrali yak minimum 180 zhittiv Politichnij ustrijKonstituciya Chinna Konstituciya Viktoriyi uhvalena 1975 roku na bazi kolonialnoyi konstituciyi 1855 roku Nini zmini ta dopovnennya do Konstituciyi mozhut vnositis parlamentom odnak u stadiyi obgovorennya perebuvaye popravka sho peredbachaye obov yazkove provedennya referendumu pid chas vnesennya do Konstituciyi zmin Parlament Zakonodavcha vlada u Viktoriyi nalezhit parlamentu yakij skladayetsya z dvoh palat Zakonodavcha asambleya nizhnya palata i Zakonodavcha rada verhnya palata 88 chleniv Zakonodavchoyi asambleyi obirayutsya na chotiririchnij termin za odnomandatnimi okrugam U listopadi 2006 roku vibori do Zakonodavchoyi radi buli provedeni za novoyu proporcijnoyu sistemoyu Shtat bulo rozdileno na 8 bagatomandatnih okrugiv vid kozhnogo z yakih obiralos po p yat senatoriv z vikoristannyam odnogo golosu sho viddavavsya za kilkoh kandidativ Kilkist chleniv verhnoyi palati bula zmenshena z 44 do 40 a termin yihnih povnovazhen 4 roki privedeno u vidpovidnist iz terminom povnovazhen deputativ nizhnoyi palati Vibori do parlamentu shtatu teper fiksovani i provodyatsya v listopadi kozhni 4 roki Do 2006 roku Zakonodavcha rada skladalas iz 44 predstavnikiv sho obiralis na 8 richnij termin vid 22 dvomandatnih viborchih okrugiv Prem yer ministr i kabinet Prem yer ministrom glavoyu uryadu Viktoriyi ye lider politichnoyi partiyi abo koaliciyi sho maye bilshist misc u Zakonodavchij asambleyi Kabinet formuyetsya z chisla deputativ dvoh palat parlamentu Kabinet zdijsnyuye upravlinnya u sferah yaki vidpovidno do Konstituciyi Avstraliyi ne nalezhat do viklyuchnoyi yurisdikciyi Soyuzu takih yak osvita ohorona zdorov ya doderzhannya zakonodavstva Gubernator Vikonavcha vlada nalezhit gubernatoru shtatu yakij predstavlyaye i priznachayetsya monarhom Velikoyi Britaniyi Zazvichaj cej post zajmaye vidatnij gromadyanin shtatu sho vijshov u vidstavku Gubernator diye za rekomendaciyami prem yer ministra j kabinetu Politichni partiyi Providnimi politichnimi partiyami Viktoriyi ye livo centristska Lejboristska partiya Avstraliyi pravo centristska Liberalna partiya Avstraliyi i agrarna Nacionalna partiya Avstraliyi Tradicijno lejboristi silnishi u robitnichih centralnih zahidnih ta pivnichnih rajonah Melburna mistah Ballaret Bendigo ta Dzhilong Liberali koristuyutsya najbilshoyu pidtrimkoyu u bagatshih shidnih ta primiskih rajonah Melburna a takozh u deyakih silskih ta regionalnih centrah Nacionalisti spirayutsya na pivnichno zahidni ta shidni silski rajoni shtatu Lejboristskij uryad kolishnogo prem yer ministra Stiva Breksa perebuvav u vladi z 1999 roku do 2010 roku Z 2010 roku u vladi uryad liberaliv Pislya viboriv 2006 roku balans vladi u Zakonodavchij asambleyi znahoditsya v rukah Avstralijskoyi partiyi zelenih Ce oznachaye sho ob yednuyuchis z deputatami vid liberalnoyi ta nacionalnoyi partij zeleni mozhut blokuvati uryadovi zakonodavchi iniciativi 27 listopada 2010 roku u shtati vidbulis chergovi vibori v rezultati yakih z minimalnoyu perevagoyu peremogu zdobula partiya liberaliv Lideru liberaliv Edvardu Tedu Bejllyu dorucheno sformuvati novij uryad shtatu Federalne predstavnictvo Viktorianci obirayut 49 deputativ do Parlamentu Avstraliyi vklyuchayuchi 37 chleniv Palati predstavnikiv i 12 chleniv Senatu Pislya viboriv 2007 roku lejboristska partiya zdobula 21 misce Viktoriyi u palati liberali 14 i nacionalisti 2 Stanom na 1 lipnya 2008 roku liberali mali 6 misc u senati lejboristi 5 i odne misce partiya Rodina peredusim Teritorialnij podil Z metoyu miscevogo samovryaduvannya teritoriyu Viktoriyi podileno na 79 municipalitetiv vklyuchayuchi 39 grafstv 32 mista 7 silskih mist j 1 boro Radi municipalitetiv vikonuyut funkciyi delegovani yim parlamentom Viktoriyi napriklad miske planuvannya dorozhnya infrastruktura vivezennya smittya tosho Byudzheti rad formuyutsya v osnovnomu za rahunok podatku na majno j uryadovih grantiv NaselennyaZa danimi perepisu 2006 roku naselennya Viktoriyi stanovilo 4 932 923 choloviki pririst u porivnyanni z 1996 rokom sklav 6 2 Za ocinkoyu na kinec 2009 roku naselennya shtatu stanovilo 5 496 4 tisyachi cholovik richnij pririst sklav 2 1 Anglosaksonske naselennya sho zasnuvalo Viktoriyu bulo dopovneno nastupnimi hvilyami emigrantiv z Pivdennoyi ta Shidnoyi Yevropi Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta zovsim neshodavno z pivostrova Somali ta z Blizkogo Shodu Vikova struktura naselennya Viktoriyi vidpovidaye vikovij strukturi naselennya Avstraliyi Ponad 70 viktorianciv poryadku 3 9 miljona cholovik prozhivayut u Melburni Inshi krupni miski centri Dzhilong Ballaret Bendigo Mildyura Viktoriya ye najbilsh urbanizovanim shtatom Avstraliyi Blizko 90 naselennya prozhivaye u mistah Pragnuchi decentralizuvati naselennya uryad shtatu z 2003 roku provodit oficijnu kampaniyu iz zaluchennya viktorianciv do silskih rajoniv Popri ce Melburn prodovzhuye serjozno viperedzhati silski rajoni za tempami zrostannya naselennya Religiya Blizko 60 5 viktorianciv vvazhayut sebe hristiyanami Katoliki utvoryuyut najbilshu religijnu grupu 27 5 naselennya shtatu Za nimi sliduyut anglikanci j uniati Chiselnist buddistiv najbilshoyi j takoyi sho shvidko zrostaye nehristiyanskoyi religijnoyi grupi shtatu stanovit 132 634 cholovik Takozh u Viktoriyi prozhivayut 109 370 musulman i 41 105 yudeyiv Blizko 20 viktorianciv ne doluchayut sebe do zhodnoyi z religij j navit sered tih hto viznachiv svoyu religijnu prinalezhnist riven vidviduvannya cerkvi nizkij U 2008 roci dolya molodih sho obrali cerkovnij obryad ukladennya shlyubu vpala do 36 Mista Melburn Melburn druge za rozmirami misto Avstraliyi u misti skoncentrovano 3 4 naselennya shtatu stolicya shtatu Misto viniklo na beregah buhti yak golovnij centr eksportu silskogospodarskoyi produkciyi shtatu golovnim chinom vovni Z 1901 po 1927 rik misto sluguvalo stoliceyu Avstralijskogo Soyuzu Najshvidshogo zrostannya misto zaznalo pid chas zolotoyi lihomanki todi vono sluguvalo bramoyu dlya usih hto priyizdiv do kontinentu v poshukah vlasnoyi doli Dilovij centr mista roztashovanij poblizu morya u centralnij chastini mista velika kilkist parkiv navkolo centra spalni rajoni u peredmisti kotedzhni mistechka Vulici shiroki dovgi j pryami vvazhayetsya najkrashoyu vuliceyu krayini Golovnoyu okrasoyu mista sluguye vidomij na uves svit ridkisnoyu kolekciyeyu roslin ta naukovimi doslidzhennyami Promislovist mista predstavlena naftohimichnoyu ta himichnoyu vigotovlennya mineralnih dobriv galuzyami vazhkim mashinobuduvannyam vigotovlennyam silskogospodarskih mashin legkoyu ta harchovoyu galuzyami U misti pracyuye 3 universiteti Tehnologichnij institut Institut suspilnih sprav muzej suchasnogo mistectva ta dizajnu kartinna galereya ryad teatriv Mista vidileni zhirnim napisom ta inshi naseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach osib Misto Naselennya osib 2006 1 Melburn 35925902 Dzhilong 1372203 Ballarat 782214 Bendigo 760515 Shepparton 387736 300167 Vodonga 297108 Vorrnambul 281509 2196010 Vangaratta 1684511 1558212 Oushen Grov 1434513 Gorshem 1412514 1339915 Sejl 1333616 1326117 1235818 1149819 Bernsdejl 1128220 Kolak 1085721 Lara 1052522 10217EkonomikaViktoriya ye drugim za ekonomichnim znachennyam shtatom Avstraliyi pislya Novogo Pivdennogo Uelsu na yiyi dolyu pripadaye chvert VVP krayini U 2004 roci VVP shtatu sklav 222 milyardi avstralijskih dolariv VVP na dushu naselennya 44 443 avstralijskih dolari Ekonomichne zrostannya u Viktoriyi 2004 roku sklalo 3 4 sho bulo menshe serednogo po krayini rivnya 5 2 Finansi strahuvannya j operaciyi z neruhomistyu formuyut najbilshij sektor ekonomiki Viktoriyi todi yak sfera poslug ye najbilshim robotodavcem V rezultati skorochennya robochih misc u promislovomu sektori riven bezrobittya u Viktoriyi stanom na veresen 2009 roku buv najbilshim sered shtativ Avstraliyi Ekonomichnij spad 1990 h rokiv Viktoriya vidchula spad ekonomiki u 1989 1992 rokah za chasiv prem yerstva Dzhona Kejna Sered prichin nazivayutsya padinnya rinku neruhomosti zmenshennya derzhpidtrimki promislovosti a takozh nizka bankrutstv gigantiv industriyi takih yak Budivelna spilka Piramida j rozpad Derzhavnogo banku Viktoriyi zokrema jogo torgovelnogo banku Trikontenental Rezultatom stalo skorochennya robochih misc ta vidtik naselennya do Novogo Pivdennogo Uelsa i Kvinslenda Z seredini do kincya 1990 h rokiv uryad shtatu Viktoriya pid kerivnictvom prem yera Dzheffa Kennetta Liberalna partiya Avstraliyi vzhivav sprob perelomiti cyu tendenciyu shlyahom masovanogo urizannya derzhavnih vidatkiv skorochennya derzhavnogo sektora ekonomiki j odnochasnogo rozgortannya novogo gromadskogo budivnictva v osnovnomu skoncentrovanih navkolo stolici shtatu Melburna Sered ob yektiv sho zvodilis buli Melburnskij muzej Plosha Federaciyi Melburnskij centr vistavok ta z yizdiv sho otrimav prizvisko Saraj Dzheffa kazino Korona platni avtoshlyahi SitiLink Ci zahodi suprovodzhuvalis prodazhem derzhavnih aktiviv vklyuchayuchi Derzhavnu elektrichnu komisiyu j nizku derzhavnih shkil urizannyam derzhavnih poslug i reklamnoyu kampaniyeyu Melburna spryamovanoyu yak na zaluchennya postijnih zhiteliv tak i turistiv Uryad prem yera Stiva Breksa Lejboristska partiya Avstraliyi robiv menshu stavku na kapitalne budivnictvo j bilshe rozvivav derzhavni poslugi Riven zrostannya naselennya nini perevishuye serednij po krayini Silske gospodarstvo U 2003 2004 rokah zagalnij obsyag silskogospodarskogo virobnictva Viktoriyi zris na 17 j dosyagnuv 8 7 milyardiv dolariv Ce sklalo 24 nacionalnogo silskogospodarskogo virobnictva Stanom na 2004 rik 32 463 fermi zajmali blizko 136 000 kvadratnih kilometriv viktorianskoyi zemli Ce stanovilo ponad 60 zemel shtatu Viktorianski fermi variyuyutsya vid dribnih skotarskih gospodarstv do krupnih promislovih virobnikiv zerna j hudobi Blizko chverti ferm viroshuyut promislovi kulturi Ponad 26 000 km fermerskoyi zemli Viktoriyi vidvedeno pid posivi zernovih v osnovnomu na zahodi shtatu Ponad 50 ciyeyi ploshi zajmaye pshenicya 33 yachmin i 7 oves She 6000 kvadratnih kilometriv vidvedeno pid kormovi kulturi U sezon 2003 2004 rokiv viktorianski fermeri virostili ponad 3 miljoni tonn pshenici ta 2 miljoni tonn yachmenyu U shtati takozh viroshuyetsya bilshe polovini avstralijskogo tyutyunu Na Viktoriyu pripadaye blizko 90 avstralijskogo vrozhayu grush i tretina vrozhayu yabluk Shtat ye liderom u virobnictvi kistochkovih Osnovni ovochevi kulturi vklyuchayut sparzhu brokoli morkvu kartoplyu j pomidori Na 10 viktorianskih ferm vipasayutsya ponad 14 miljoniv ovec ta 5 miljoniv yagnyat v osnovnomu na pivnochi j na zahodi shtatu U 2004 roci blizko 10 miljoniv yagnyat i ovec bulo zabito dlya miscevogo vzhitku j eksportu Viktoriya takozh eksportuye zhivih ovec na Blizkij Shid na m yaso j u reshtu krayin dlya rozvedennya Nastrig vovni stanovit 108 000 tonn na rik odna p yata avstralijskogo virobnictva Viktoriya ye avstralijskim centrom molochnogo tvarinnictva U shtati utrimuyetsya 60 avstralijskogo pogoliv ya molochnoyi hudobi na yake pripadaye blizko dvoh tretin nacionalnogo virobnictva moloka majzhe 6 4 miljoni litriv na rik U shtati takozh ye 2 4 miljona goliv m yasnoyi krupnoyi rogatoyi hudobi shoroku zabivayetsya 2 2 miljoni koriv i telyat U sezon 2003 2004 rokiv galuz akvakulturi j ribalstva Viktoriyi virobila 11 634 tonn moreproduktiv vartistyu 109 miljoniv dolariv Abalon ye osnovnim produktom vilovu sho prinis 46 miljoniv dolariv Dali jdut lobsteri vartistyu 13 7 miljoniv dolariv Osnovna yih chastina eksportuyetsya do Aziyi Promislovist Elektrostaciya Yallorn u dolini Latroub Osnovnoyu galuzzyu promislovosti ye virobnictvo mashin ta obladnannya potim idut harchova promislovist vidobutok nafti j vugillya himichna promislovist U promislovosti Viktoriyi zajnyato 318 tisyach robitnikiv sho vidpovidaye 15 robochoyi sili shtatu Za obsyagami promislovogo virobnictva shtat lishe nesuttyevo vidstaye vid Novogo Pivdennogo Uelsu Najbilshimi promislovimi pidpriyemstvami ye zavodi zi zbirannya avtomobiliv Ford Tojota j Golden alyuminiyevi kombinati Alkoa u ta Poyint Henri naftopererobni zavodi u Dzhilongu j Altona naftohimichnij kombinat u Viktoriya takozh vidigraye vazhlivu rol v oboronnij promislovosti Najvazhlivishimi yiyi centrami ye Melburn i Dzhilong Virobnictvo elektroenergiyi spriyaye promislovomu zrostannyu u dolini Latroub Vidobuvna galuz Vidobutok korisnih kopalin prinosit VVP shtatu ponad 3 mlrd dolariv sho stanovit poryadku 1 Chislo zajnyatih menshe 1 robochoyi sili Osnovoyu vidobutku ye energonosiyi Na bure vugillya naftu j gaz pripadaye blizko 90 miscevogo vidobutku Vidobutok nafti j gazu zoseredzheno vzdovzh uzberezhzhya Gippslendu na shodi shtatu Vidobutok burogo vugillya j virobnictvo elektroenergiyi bazuyetsya u dolini Latrob U 2005 2006 finansovomu roci serednij vidobutok gazu stanoviv ponad 20 miljoniv kubichnih metriv na den sho bulo ekvivalentno 18 zagalnogo nacionalnogo prodazhu gazu pri comu popit zrostaye na 2 na rik U 1985 roci vijshov na pik vidobutok nafti v ofshornomu basejni Goppslend sklav u serednomu 450 tisyach bareliv na den Do 2005 2006 rokiv serednij vidobutok vpav do 83 tisyach bareliv na den ale popri ce na Viktoriyu vse she pripadaye poryadku 19 5 avstralijskogo vidobutku nafti Bure vugillya ye osnovnoyu korisnoyu kopalinoyu Viktoriyi Shoroku vidobuvayetsya 66 miljoniv tonn Vugillya vikoristovuyetsya dlya viroblennya elektroenergiyi u dolini Latrob Region maye najbilshi u sviti vidomi zapasi burogo vugillya Istorichno shtat buv centrom avstralijskoyi zolotoyi lihomanki odnak na sogodnishnij den na dolyu Viktoriyi pripadaye menshe 1 nacionalnogo vidobutku zolota U Viktoriyi u neobmezhenij kilkosti takozh vidobuvayetsya gips i kaolinit Sfera poslug Sfera poslug ye sektorom ekonomiki Viktoriyi sho shvidko zrostaye Vona vklyuchaye shirokij spektr diyalnosti sho zazvichaj podilyayetsya na gromadski socialni ta osobisti poslugi finansovi strahovi i pov yazani z neruhomistyu poslugi uryadovi poslugi transport i komunikaciyi optova j rozdribna torgivlya Bilshist pidpriyemstv sferi poslug roztashovani u Melburni ta u krupnih regionalnih centrah shtatu U 2004 2005 finansovomu roci u sferi poslug bulo zajnyato tri chverti pracivnikiv j vona prinesla tri chverti VVP shtatu Finansovi strahovi ta pov yazani z neruhomistyu poslugi roblyat bilshij vnesok do VVP nizh bud yakij inshij sektor ekonomiki shtatu Bilshe chverti pracivnikiv zajnyato u sektori gromadskih socialnih ta osobistih poslug Transport Tramvaj u MelburniKantriLink mizhmiskij potyag sho dvichi na den kursuye z Melburna do SidneyaIksTrapolis miskij potyag u MelburniMizhmiskij potyag derzhavnoyi kompaniyi Vi Lajn Viktoriya najbilsh gustonaselenij shtat Avstraliyi Demografichni centri rozpodileno zdebilshogo teritoriyeyu shtatu Tilki dalekij pivnichnij zahid i Avstralijski Alpi mayut malu kilkist naselenih punktiv Viktorianska merezha shlyahiv pov yazuye mizh soboyu naseleni punkti Avtostradi promenyami rozhodyatsya z Melburna inshih najbilshih mist ta regionalnih centriv a drugoryadni dorogi pov yazuyut avtostradi mizh soboyu Bilshist avtostrad zbudovano za suchasnimi standartami reshta dorig yak pravilo z tverdim pokrittyam ta prijnyatnoyi yakosti Zaliznichni perevezennya u Viktoriyi zdijsnyuyutsya kilkoma privatnimi j derzhavnimi operatorami infrastrukturoyu sho nalezhit derzhavi Najbilshi operatori Metro Trejns Melburn sho zdijsnyuye perevezennya elektrifikovanimi liniyami v Melburni ta peredmistyah Vi Lajn sho nalezhit uryadu Viktoriyi i zdijsnyuye perevezennya do krupnih regionalnih centriv j daleki perevezennya u inshih napryamkah vantazhni perevizniki Pacific National CFCLA El Zorro Great Southern Railway sho zdijsnyuyut perevezennya liniyeyu Melburn Adelayida Kantri Link na marshruti Melburn Sidnej Takozh pracyuyut kilka nevelikih vantazhnih operatoriv j nizka turistichnih zaliznic na liniyah yaki kolis buli chastinoyu derzhavnoyi merezhi Viktorianski zaliznici v osnovnomu mayut shiroku koliyu 1600 milimetriv Odnak mizhshtatovi magistralni liniyi j kilka vidgaluzhen na zahodi shtatu buli perevedeni na standartnu koliyu 1435 milimetriv Dvi turistichni zaliznici sho ye reshtkami p yati kolishnih derzhavnih linij pobudovanih u girskih rajonah mayut vuzku koliyu 762 milimetri Melburn maye najbilshu u sviti tramvajnu merezhu yakoyu keruye kompaniya Yarra Trams Okrim togo sho tramvayi ye populyarnim vidom gromadskogo transportu za ostanni desyatilittya voni stali odniyeyu z osnovnih turistichnih pam yatok Melburna Ye takozh turistichni tramvayi sho kursuyut chastinoyu kolishnih tramvajnih sistem Ballareta j Bendigo Ye takozh tramvajni muzeyi u ta Aeroport Melburn ye osnovnim vnutrishnim ta mizhnarodnim aeroportom shtatu Aeroport Avalon ye drugim za znachimistyu Okrim togo povitryani perevezennya Melburna zdijsnyuyutsya cherez aeroport Issendon ta aeroport Murabbin Inshi aeroporti shtatu sho zdijsnyuyut regulyarni vnutrishni perevezennya aeroport Gamilton aeroport Mild yura aeroport Maunt Gotem i aeroport Portlend Z reshti 27 aeroportiv shtatu regulyarni rejsi ne zdijsnyuyutsya Melburnskij morskij port ye najbilshim portom Avstraliyi obroblyaye kontejneri ta generalni vantazhi Roztashovanij u Melburni v girli richki Yarra u zatoci Port Filipp Takozh morski porti ye u zatoci Zahidnij Port Dzhilongu j Galuzi infrastrukturi Elektroenergetika Generaciya elektroenergiyi u Viktoriyi v osnovnomu zdijsnyuyetsya na elektrostanciyah sho pracyuyut na buromu vugilli zokrema u dolini Latroub Vodopostachannya Infrastruktura vodopostachannya Viktoriyi vklyuchaye nizku damb i vodoshovish roztashovanih perevazhno u centralnij chastini shtatu yaki zbirayut ta zberigayut vodu dlya bilshoyi chastini jogo teritoriyi Voda maye visoku yakist i potrebuye lishe neznachnogo hloruvannya sho robit yiyi smak shozhim na smak doshovoyi vodi Odnak u deyakih regionah zokrema na zahodi shtatu riven hloruvannya nabagato vishij Sistema vodopostachannya Viktoriyi nini zv yazuyetsya u yedinu merezhu seriyeyu truboprovodiv dlya zabezpechennya yiyi privatizaciyi za rahunok stvorennya rinku vodi de vona mogla b peretikati mizh regionami j investori mogli b vilno kupuvati i prodavati vodu Ci roboti vklyuchayut budivnictvo distilyacijnogo zavodu u Vonteggi poklikanogo zabezpechiti sistemu novoyu vodoyu dlya stvorennya najkrashih umov torgivli neyu na privatizovanomu rinku OsvitaPochatkova j serednya osvita Sistema pochatkovih derzhavnih shkil Viktoriyi pochinaye vidlik z 1872 roku koli kolonialnij uryad progolosiv shkilnu osvitu obov yazkovoyu ta bezkoshtovnoyu Derzhavni seredni shkoli z yavilis u shtati z 1905 roku Do cogo isnuvali tilki privatni seredni shkoli Na sogodni shkilna osvita Viktoriyi skladayetsya z semirichnogo pochatkovogo navchannya vklyuchayuchi 1 pidgotovchij rik ta shestirichnogo serednogo Viktorianski diti vstupayut do shkoli zazvichaj u vici 5 abo 6 rokiv Ostanni roki serednoyi shkoli ne ye obov yazkovimi dlya ditej starshih za 17 rokiv Vipuskniki serednoyi shkoli otrimuyut atestat pro osvitu Viktoriyi i rejting sho viznachaye mozhlivist vstupu do universitetiv ATAR Shkoli u Viktoriyi mozhut buti yak derzhavnimi tak i privatnimi Derzhavni shkoli finansuyutsya ta upravlyayutsya bezposeredno Departamentom osviti Viktoriyi Uchni ne platyat za navchannya odnak mozhut splachuvati deyaki dodatkovi vitrati Privatni platni shkoli vklyuchayut parafiyalni shkoli rimo katolickoyi cerkvi i nezalezhni shkoli Nezalezhni shkoli zazvichaj pov yazani z protestantskimi parafiyami U Viktoriyi ye takozh kilka privatnih yudejskih ta islamskih pochatkovih i serednih shkil Privatni shkoli takozh chastkovo finansuyutsya derzhavoyu Vsi shkoli mayut vidpovidati vstanovlenim uryadom standartam osviti Okrim togo u Viktoriyi funkcionuyut 4 derzhavni konkursni shkoli Melburnska starsha shkola dlya hlopchikiv Zhinocha starsha shkola MakRobertsona dlya divchat zmishani Starsha shkola Nossel i Serednya shkola Viktorianskogo koledzhu mistectv Uchni mozhut vstupiti do cih shkil na pidstavi konkursnogo vstupnogo ispitu U Viktoriyi pracyuye blizko 60 2 tisyach vchiteliv Visha osvita U Viktoriyi 9 universitetiv Najstarishij z nih Universitet Melburna prijnyav pershih studentiv u 1855 roci Do najbilshogo Universitetu Monasha shoroku vstupayut blizko 56 tisyach studentiv bilshe nizh do bud yakogo inshogo universitetu Avstraliyi Obidva universiteti vhodyat do chisla najkrashih universitetiv svitu Dlya vstupu neobhidno mati visokij prohidnij bal skladannya vstupnih ispitiv dlya abituriyentiv starshogo viku abo splatiti za navchannya U Viktoriyi takozh ye 18 derzhavnih zakladiv tehnichnoyi ta dodatkovoyi osviti TAFE Pershim zakladom dodatkovoyi osviti u shtati stav Melburnskij mehanichnij institut zasnovanij 1839 roku yakij nini maye nazvu Melburnskij Ateneum Okrim togo ponad 1000 osvitnih zakladiv provodyat navchannya za viznanimi TAFE programami Biblioteki Derzhavna biblioteka Viktoriyi centralna i najbilsha biblioteka shtatu Vona vidpovidaye za zbirannya i zberezhennya dokumentarnoyi spadshini Viktoriyi a takozh zabezpechennya dostupu do nogo cherez spektr riznih poslug i program Materiali zibrannya vklyuchayut knigi gazeti zhurnali manuskripti karti kartini ob yekti zvukovi ta videozapisi bazi danih Okrim togo misceva vlada utrimuye municipalni biblioteki yak pravilo z bezlichchyu filij u svoyemu regioni Pam yatkiDvanadcyat Apostoliv Sered osnovnih turistichnih pam yatok Viktoriyi Megapolis Melburna osoblivo vnutrishni miski rajoni takozh nadayut znachni mozhlivosti dlya shopingu i pam yatki miskogo centru taki yak Kazino Korona Melburnskij zoopark Melburnskij muzej Melburnskij akvarium Korolivskij botanichnij sad Naukova fabrika vidkritij zoopark Verribi rajoni Doklends Soufbenk Centr mistectv Nacionalna galereya Viktoriyi Melburn Kriket Graund i Bashta Evrika najvishij hmarochos mista Region zolotoyi lihomanki z istorichnimi mistami Ballarat Bendigo i Prirodni pam yatki taki yak Dvanadcyat Apostoliv Vilsons Promontori Nacionalnij park Grempians mali pingvini osoblivo na ostrovi Filipa ta u rajoni pecheri Bachen i ozera Gippslend Gori Dandenong osoblivo zaliznicya Paffing Billi Mista nad richkoyu Murrej vklyuchayuchi ta de populyarne katannya na vodnih lizhah Dzhilong i Avstralijske mizhnarodne aviashou Pivostriv Bellarin z istorichnimi kurortnimi mistechkami takimi yak Uzberezhzhya Serf Kost z vidomimi plyazhami takimi yak Bells Bich Torki i Lorn Pivostriv Mornington vidomij svoyimi vinokurnyami i usamitnenimi plyazhami rajonom Arturs Sit i kurortnimi mistechkami j Dolina Yarra iz zapovidnikom Hilsvill ta vinokurnyami Velike okeanske shose z Dvanadcyatma Apostolami istorichnimi mistami j skelyami j kurortnimi mistechkami takimi yak Region Viktorianski Alpi chastina Avstralijskih Alp populyarnij lizhnij kurort Pagorbi centralnoyi Viktoriyi sho nadayut mozhlivist dlya zanyat zimovimi vidami sportu j pishih progulyanok Inshi populyarni turistichni rozvagi vklyuchayut poloti na deltaplanah i povitryanih kulyah ta pidvodne plavannya dajving Krupni zahodi takozh vidigrayut veliku rol u rozvitku turizmu u Viktoriyi zokrema kulturnogo i sportivnogo turizmu Bilshist iz cih zahodiv skoncentrovano navkolo Melburna ale ryad iz nih prohodit j u regionalnih mistah napriklad V8 Superkar ta Avstralijskij motocikletnij Gran pri na ostrovi Filipa Velikij shorichnij stipelchez u Varrnambuli Avstralijske mizhnarodne aviashou u Dzhilongu ta bezlich miscevih festivaliv takih yak populyarni Folklornij festival u Muzichnij festival u Bells Bich Serf Klasik i Osinnij festival u SportMelburn kriket graund Velikoyu populyarnistyu u Viktoriyi koristuyetsya Avstralijskij futbol 10 iz 16 klubiv Avstralijskoyi futbolnoyi ligi bazuyutsya u Viktoriyi Tradicijnij Grand final provoditsya na Melburn Kriket Graund zazvichaj u ostannyu subotu veresnya Viktorianska kriketna komanda Viktorian Bushrejndzhers vistupaye u nacionalnij kriketnij lizi Sheffild Shild Viktoriya predstavlena u Nacionalnij regbijnij lizi komandoyu Melburn Storm j u lizi Super Regbi komandoyu Melburn Rebels z 2011 roku Vona takozh predstavlena u futbolnij Ej Lizi komandami Melburn Viktori ta Melburn Hart z 2010 roku U Melburni provodilis Litni Olimpijski igri 1956 roku Igri Spivdruzhnosti 2006 roku Chempionat svitu z plavannya Takozh u Melburni shoroku provodyatsya Vidkritij chempionat Avstraliyi z tenisu u sichni pershij z chotiroh tenisnih turniriv Velikogo sholomu i Gran pri Avstraliyi z avtoperegoniv u klasi Formula 1 Na plyazhi Bells Bich u Viktoriyi provoditsya naj trivalishij u sviti turnir iz serfingu Bells Bich SerfKlasik sho ye chastinoyu Svitovogo turu ASP Populyarnistyu u Viktoriyi koristuyetsya netbol Komanda Melburn Vajksenz predstavlyaye Viktoriyu u Chempionati ANZ Nizka najkrashih netbolistok svitu zokrema Sherell MakMagon Rinej Hollajnen Medison Braun Dzhuli Korletto ta Bianka Chatfild ye vihidcyami z Viktoriyi Na ostrovi Filipa na gonochnij trasi Filip Ajlend provodyatsya Avstralijskij motocikletnij Gran pri analog MotoGP avstralijskij etap Chempionatu svitu Superbajk ta miscevi peregoni V8 Superkar yaki takozh provodyatsya na avtodromah Sandaun Rejsvej ta Vinton Motor Rejsvej Shoroku provoditsya najvidomishij v Avstraliyi kros Stavell Gift U Viktoriyi provoditsya najbilshij u Pivdennij pivkuli pokernij turnir Ossi Millions Simvoli shtatuKvitka Epakris vdushenij Tvarina Bilyachij kuskus Ptah Riba Mineral abo dorogocinne kaminnya Zoloto Kolori temno sinij i sriblyastijPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Arhiv originalu za 28 listopada 2007 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 12 lipnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 18 sichnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 7 travnya 2010 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Statistichnij zvit za 2008 rik Reyestru narodzhen smertej ta shlyubiv Viktoriyi Anichkin O N i dr 1983 Victoria Australia State Urban Centers and Localities 22 serpnya 2011 u Wayback Machine kartografichnij portal www citypopulation de angl Business amp Finance News Yahoo 7 Finance nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 19 lipnya 2008 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 19 lipnya 2008 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Australian Bureau of Statistics Department of Primary Industries DoI 2008 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 17 veresnya 2007 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 21 grudnya 2007 Procitovano 12 lipnya 2011 Literatura ros Avstraliya M Mysl 1983 133 s U karty mira