Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про вулкан Про однойменну археологічну культуру див Про мову тамбора див Тамборська мова Тамбора індонез Tambo

Тамбора (вулкан)

Тамбора (вулкан)
Ця стаття про вулкан. Про однойменну археологічну культуру див. .
Про мову тамбора див. Тамборська мова.

Тамбора (індонез. Tambora, Tomboro) — діючий стратовулкан, також відомий як шаруватий вулкан, на індонезійському острові Сумбава, що входить до пасма Малих Зондських островів Малайського архіпелагу. Сумбава знаходиться в місці, де океанічна кора занурюється в мантію. Таким чином, під вулканом Тамбора знаходиться активна зона субдукції. Це сприяло зростанню вулкана так, що в минулому його висота досягала 4300 м, що робило його одним із найвищих піків Малайського архіпелагу. Величезна магматична камера всередині вулкана заповнювалася протягом тривалого часу, поки вулканічна діяльність не досягла піку у вигляді колосального за своєю силою виверження у квітні 1815 року.

Тамбора
image
Вулкан Тамбора. Вид з космосу
Вулкан Тамбора. Вид з космосу
8°15′ пд. ш. 118°00′ сх. д. / 8.250° пд. ш. 118.000° сх. д. / -8.250; 118.000Координати: 8°15′ пд. ш. 118°00′ сх. д. / 8.250° пд. ш. 118.000° сх. д. / -8.250; 118.000
Країна image Індонезія
Регіон Біма
Розташування острів Сумбава
Система Зондські острови
Тип стратовулкан
Висота 2722 м
2850 м
Висота відносна 2722 м
Ізоляція 166,3 км → г. Ринджані (3726 м)
Виверження 1967
image
Орографічна мапа острова Сумбава
image
image
Тамбора
Тамбора (Індонезія)
image Тамбора у Вікісховищі

Виверження 1815 досягло 7 балів за шкалою VEI, що можна порівняти з гігантським виверженням вулкана Таупо, яке сталося приблизно 180 року н. е. Оцінюючи обсяг викинутого матеріалу у 150–180 км³, виверження Тамбори 1815 року стало найбільшим вулканічним виверженням в історії людства. Вибух вулкана було чутно на острові Суматра, розташованому за 2 тис. км на північний захід від Тамбори. Вулканічний попіл випадав навіть на таких віддалених островах, як Калімантан, Сулавесі, Ява, Молуккі. Число загиблих досягло 71 тис. осіб (найбільша кількість загиблих від виверження вулкана за всю історію людства), з котрих 11–12 тис. загинули безпосередньо від прямого впливу виверження, інші померли від голоду і хвороб, оскільки еруптивні випадання зруйнували сільське господарство у місцевому регіоні. Часто наведене число у 92 тис. загиблих, як вважають, є завищеним. Окрім того, внаслідок виверження була знищена та вимерла тамборська мова — можливо, найзахідніша з відомих папуаських мов.

Виверження породило глобальні кліматичні відхилення, включаючи таке явище, як «вулканічна зима»: 1816 став відомим як «Рік без літа» через небувало низькі температури, які встановилися в Європі та Північній Америці. Надзвичайний холод призвів до катастрофічного неврожаю. Весною 1817 року ціни на зерно зросли вдесятеро, а серед населення вибухнув голод. Десятки тисяч європейців, котрі до того ж досі страждали від руйнувань Наполеонівських воєн, емігрували до Америк.

2004 року, під час розкопок на Сумбаві, команда археологів виявила залишки розвиненої культури, що загинула внаслідок виверження 1815 року, будучи похованою під триметровою товщею пірокластичних відкладень. Місце розкопок отримало назву Східних Помпеїв, оскільки розкопані артефакти збереглися у тому самому становищі, що вони займали 1815 року.

У серпні 2011 року рівень загрози вулкану було підвищено з І рівня (нормальний рівень небезпеки) до ІІ (підвищений) унаслідок посилення вулканічної діяльності. У кальдері було зареєстровано землетруси та димові викиди. У вересні 2011 року рівень загрози знову було піднято, чим досягнув III рівня (існує ймовірність виверження).

Географічне положення

image
Топографічна мапа Сумбави; кальдера Тамбори розташована на північному півострові
image
Кальдера Тамбори з космосу

Вулкан Тамбора знаходиться на острові Сумбава, що входить до складу Малих Зондських островів. Ці острови утворюють Зондську Дугу, групу островів вулканічного походження, що становлять південний ланцюг Малайського архіпелагу. Тамбора утворює півострів, відомий як півострів Санґар (індонез. Semenanjung Sanggar). Він досягає 86 км завдовжки і 36 км завширшки й омивається з півдня затокою Салех (індонез. Teluk Saleh), а з півночі — морем Флорес. У гирлі затоки Салех є острівець, який називається Мойо (індонез. Pulau Moyo).

Тамбора цікавить не тільки сейсмологів і вулканологів, які стежать за діяльністю вулкана, але й археологів і біологів. Вулкан також приваблює туристів як об'єкт для пішохідного туризму та спостережень за дикою природою. Два найближчих до вулкана міста — Біма (індонез. Bima) і Домпу (індонез. Dompu). Також навколо вулкана розташовано кілька сіл: Санґар (індонез. Sanggar) на схід від Тамбори, Доро Петі (індонез. Doro Peti) та Песанґрахан (індонез. Pesanggrahan) на північний захід, і Чалабай (індонез. Calabai) на захід.

Існує два маршрути сходження на вулкан, за допомогою котрих можна досягти кальдери. Перший маршрут починається від села Доро Мбоха (індонез. Doro Mboha), розташованого на південний схід від гори. Цей маршрут проходить асфальтованою дорогою через плантації кеш'ю і закінчується в південній частині кальдери на висоті 1950 м над рівнем моря. Це місце, як правило, використовується як базовий табір для спостереження за вулканічною активністю, бо дістатися до кальдери цим маршрутом можна лишень за годину. Другий маршрут починається від села Панчасіла (індонез. Pancasila), на північний захід від Тамбори. Використовуючи другий маршрут, до кальдери можна дістатися виключно пішки.

Геологічна історія

Утворення

Тамбора знаходиться за 340 км на північ від Яванської влоговини і за 180–190 км над північною частиною активної зони субдукції. Острів Сумбава, як із півночі, так і з півдня оточений океанічної корою. Швидкість збіжності двох плит становить 7,8 см/рік. Вулкан Тамбора, за оцінками, здійнявся приблизно 57 тисяч років тому. Конус вулкана складений з безлічі затверділих шарів лави, тефри і вулканічного попелу, вивергнутих з величезної магматичної камери протягом багатьох тисяч років.

За даними геологічної розвідки, до 1815 року Тамбора мав форму типового стратовулкана з високим симетричним вулканічним конусом й одним осереднім кратером. Поперечник основи вулкана становив 60 км. Величний кратер часто виливав лаву, що каскадом сходила вниз крутим схилом вулкана.

Після виверження 1815 року околиці вулкана виявилися покриті шарами застиглої лави і пірокластичного матеріалу завтовшки кілька метрів. Також виникло принаймні двадцять дочірніх і паразитичних конусів. Деякі з них мають власні назви: Тахе (діаметром 877 м), Моло (602 м), Кубах (1648 м) тощо. Більшість цих паразитичних конусів виливали базальтову лаву.

Історія вивержень

Радіовуглецевий розбір дозволив встановити дати трьох вивержень Тамбори, що передували виверженню 1815 року. Потужність цих вивержень є невідомою. Оціночно вони сталися 3910±200 року до н. е., 3050 р. до н. е. та 740±150 року н. е. Усі вони були вибуховими виверженнями осереднього кратера зі збіжними виверженню 1815 року рисами, за винятком відсутності пірокластичних потоків.

1812 року Тамбора став дуже активним, ця дієвість тривала до квітня 1815, доки не досягла свого максимуму у вигляді грандіозного виверження, яке досягло потужності в 7 балів за шкалою вулканічних вивержень. Вулкан викинув близько 150–180 км³ тефри. Це було питомим для стратовулканів вибуховим виверженням осереднього кратера, що спричинило обвалення кальдери та виникнення пірокластичних потоків і цунамі. Вулканічна активність тривала і після виверження, затихнувши лише в липні 1815 року. Наступний максимум діяльності вулкана припав на серпень 1819 року, коли відбулася серія з декількох невеликих вивержень (не більше 2 балів за VEI), — ці виверження вулканологи вважають залишковими наслідками головного виверження. Близько 1880±30 роки всередині кальдери вулкана відбулося ще одне виверження (2 бали за шкалою VEI). Воно породило невеликі лавові потоки, що утворили екструзивні лавові куполи. Крім того, виверження створило невеликий паразитичний конус усередині кальдери.

Вулкан Тамбора понині діє. Малі лавові куполи і потоки утворювалися всередині кальдери вулкана протягом усього XIX і XX століть. Останнє вибухове виверження вулкана зазначено 1967 року. Виверження невибухового типу (VEI = 0) відбуваються в кальдері значно частіше.

Виверження 1815 року

Хронологія виверження

image
Карта, що показує райони випадання попелу (відзначені червоним кольором) під час виверження 1815 року. Край попелової хмари дістає навіть до таких віддалених від вулкана островів, як Калімантан та Сулавесі

Катастрофічне виверження квітня 1815 року припало на час тимчасової окупації Нідерландської Ост-Індії — нинішньої Індонезії — Великою Британією: британці зайняли цю місцевість 1811 року, прагнучи запобігти її захопленню наполеонівською Францією, що підкорила тоді Нідерланди. У зв'язку з цим найважливішими джерелами відомостей про виверження та його наслідки є доповіді і спогади співробітників британської колоніальної адміністрації та, насамперед, її керівника Томаса Стемфорда Рафлза.

До 1815 року Тамбора кілька століть перебував у недіючому стані, внаслідок поступового остигання гідратної магми в закупореній магматичній коморі. На глибинах від 1,5–4,5 км відбувалася кристалізація магми, через що надлишковий тиск усередині комори зростав, сягаючи 4–5 кбар, температура коливалася від 700 до 850 °C.

1812 року земля в районі вулкана почала видавати гомін, а над ним самим з'явилася темна хмара.

5 квітня 1815 року після сильного вибуху, громовий звук якого було чутно навіть на Молуккських островах, за 1400 км від вулкана, почалося виверження Тамбори. Вранці 6 квітня вулканічний попіл почав випадати у східній частині острова Ява. 10 квітня звуки вибухів усередині вулкана посилилися — їх приймали за гарматні постріли навіть на острові Суматра (на відстані 2600 км від Тамбори).

Приблизно о 19 годині 10 квітня виверження посилилося. Три стовпи полум'я, що піднімалися над вулканом, об'єдналися. Весь вулкан перетворився на текучі маси «рідкого вогню». Приблизно о 20 годині почалося випадання пемзи діаметром до 20 см. У наступні дві години посилилося випадання попелу. Гарячі пірокластичні потоки каскадно спускалися з гори до моря з усіх боків півострова, де знаходиться вулкан, знищуючи села Сумбави. Гучні вибухи вулкана було чутно до вечора 11 квітня. Попелова завіса поширилася до Західної Яви і Південного Сулавесі. Дощі, змішані з вулканічним попелом, тривали до 17 квітня

Перші вибухи було чутно на цьому острові ввечері 5 квітня, їх було чутно в усіх селищах і тривали вони з перервами до наступного дня. Шум усюди прийняли за віддалені гарматні постріли, так що війська виступили з Джок'якарти, вважаючи, що на сусідню посаду скоєно напад, а вздовж узбережжя було направлено човни в пошуках судна, яке можливо терпить лихо.

— Мемуари сера Стемфорда Рафлза

Виверження, за оцінками, досягало 7 балів за шкалою вулканічних вивержень. Внаслідок виверження виділилося вчетверо більше енергії, ніж під час виверження вулкана Кракатау 1883 року, а це означає, що енергія Тамбори була рівнозначна вибуху 800 мегатонн тротилу. За оцінками, було викинуто 150—180 км вулканічного матеріалу загальною масою 1,4×1014 кг. Це виверження утворило величезну кальдеру в 6–7 км поперечником та глибиною 600–700 м. Перед вибухом вулкан Тамбора досягав висоти 4300 м, що робило його одним із найвищих піків Малайського архіпелагу. Після вибуху висота вулкана зменшилась до 2700–2800 м.

Виверження Тамбори стало найбільшим виверженням вулкана, що спостерігалося за всю відому історію людства (див. таблицю I). Вибух вулкана було чути 2600 км від нього, а попіл випав щонайменше за 1300 км від Тамбори. Окрішна темрява протягом двох-трьох днів стояла навіть за 600 км від вулкана. Пірокластичні потоки поширилися принаймні на 20 км від вершини Тамбори. Внаслідок виверження на острови Індонезії обрушилися чотириметрові хвилі цунамі.

Місцеві наслідки

Під час моєї подорожі до західної частини острова, я проїхав через майже все Домпо і через значну частину Біма. Жахливі умови, через які кількість жителів значно скоротилася, шокують. Останки трупів, що лежали на узбіччі дороги, майже повністю спорожнілі села і зруйновані будинки, уцілілі люди розсіялися в пошуках харчу.

…Після виверження, жорстока діарея, яка забрала велику кількість життів, поширилася в Біма, Домпо і Санґірі. Місцеві жителі вважають, що вона була викликана питною водою, перемішаною з попелом; коні теж помирають у великій кількості зі схожими симптомами.

— Лейтенант Філіпс, який за наказом Стемфорда Раффлза вирушив на Сумбаву

Усю рослинність на острові Сумбава було знищено. Зметені у воду дерева змішувалися з пемзою і попелом, утворюючи при цьому свого роду плоти, до 5 кілометрів у поперечнику. Один такий пліт було виявлено в Індійському океані неподалік Колкати у жовтні 1815 року. Пемза на великій відстані від вулкана плавала на поверхні океану, перешкоджаючи руху кораблів. Товсті хмари попелу огортали регіон до 23 квітня. Вибухи вулкана припинилися 15 липня, хоч димові викиди спостерігалися до 23 серпня. Гуркіт і підземні поштовхи околицями вулкана було зареєстровано навіть через чотири роки після виверження, 1819 року.

О 10 годині вечора 10 квітня на береги різних островів Малайського архіпелагу обрушилися середнього розміру цунамі, що досягали висоти 4 м у Санґарі. Цунамі заввишки 1–2 м обрушилися на Східну Яву, двометрові хвилі вдарили по Молуккських островах. Загальна кількість загиблих від цунамі, за оцінками, досягла приблизно 4600 осіб.

, що виникла під час виверження, досягла стратосфери, маючи 43 кілометрів у висоту. Тяжкі попільні хмари розсіялися через 1–2 тижні після виверження, але дрібні частки попелу продовжували перебувати в атмосфері протягом від декількох місяців до декількох років на висоті 10–30 км. Вітри поширили ці частинки усім світом, створюючи рідкісні оптичні явища. Яскраві заходи сонця і тривалі сутінки часто відзначалися в Лондоні з 28 червня по 2 липня і з 3 вересня по 7 жовтня 1815 року. Світіння сутінкового неба біля обрію зазвичай було помаранчевим або червоним, і фіолетовим або рожевим вище за небосхил.

Майже вся поверхня острова Сумбава стала непридатною для життя. Усі три місцеві державні утворення — князівства (інші мови), Санґар і Тамбора — припинили існування. Оцінка кількості загиблих від виверження різниться в залежності від джерела. Золлінґер (1855) оцінює кількість людей, що загинули від прямого впливу вулкана, приблизно в 10 000 людей, більшість з котрих загинула від пірокластичних потоків. Окрім цього, приблизно 38 000 людей померло від голоду і хвороб на Сумбаві, і ще 10 000 людей померло на острові Ломбок. Петроєщевський (1949) оцінює кількість загиблих приблизно 48 000 і 44 000 осіб, загиблих на Сумбаві і Ломбоку відповідно. Деякі дослідники, такі як Стозерс (1984), який оцінив загальну кількість загиблих у 88 000–92 000 чоловік, використовують цифри Петроєщевського. Проте, інші дослідники, наприклад, Танґі (1998), вважають цифри, дані Петроєщевським, необґрунтовано завищеними. Танґі переглянув число загиблих на основі двох вартих довіри джерел — записів Золліґнера, який сам провів кілька місяців на Сумбаві після виверження, і нотаток Рафлза. Танґі вказав, що, можливо, були додаткові жертви на Балі і Східній Яві, спричинені голодом і хворобами. Він оцінив кількість загиблих від прямого впливу виверження в 11 000 чоловік та 49 000 від довгострокових катастрофічних наслідків, викликаних вулканом, таких як епідемічні захворювання і голод. Оппенгаймер вважає (2003), що кількість загиблих приблизно становила 71 000 осіб, як зазначено нижче у таблиці.

Порівняння окремих вулканічних вивержень
Виверження Країна Місцезнаходження Рік Висота
колони,
км		 Шкала
вулканічних
вивержень		 Середнє
зниження
температури, °C		 Число
загиблих
Везувій Італія Середземномор'я 79 30 5 ? 02001>2000
Хатепе (Таупо) Нова Зеландія Тихоокеанське вогняне кільце 186 51 7 ? 00000?
Пектусан Китай / КНДР Тихоокеанське вогняне кільце 969 25 6–7 ? 00000?
Уайнапутіна Перу Тихоокеанське вогняне кільце 1600 46 6 −0,8 01400≈1400
Тамбора Індонезія Тихоокеанське вогняне кільце 1815 43 7 −0,5 71001>71 000

Кракатау Індонезія Тихоокеанське вогняне кільце 1883 36 6 −0,3 3600036 600
Санта-Марія Ґватемала Тихоокеанське вогняне кільце 1902 34 6 змін не помічено 070017000–13 000
Катмай США, Аляска Тихоокеанське вогняне кільце 1912 32 6 −0,4 000022
Сент-Геленс США, Вашингтон Тихоокеанське вогняне кільце 1980 19 5 змін не помічено 0005757
Ель-Чичон Мексика Тихоокеанське вогняне кільце 1982 32 4–5 ? 02001>2000
Невадо-дель-Руїс Колумбія Тихоокеанське вогняне кільце 1985 27 3 змін не помічено 2300023 000
Пінатубо Філіппіни Тихоокеанське вогняне кільце 1991 34 6 −0,5 012021202

Світовий вплив

Див. також: Рік без літа
image
Зосередження сульфатів у крижаному керні з Центральної Ґренландії. Ним можна визначити рівень забруднення атмосфери вулканічними викидами. Крім того, керн вказує на невідоме виверження початку 1810-их років. Джерело: Даї (1991)

Внаслідок виверження 1815 року в стратосферу було викинуто величезні маси оксиду сірки, що викликали глобальні кліматичні викривлення. Вчені використовували різні способи оцінки розмірів викидів: петрологічний метод, оптичні вимірювання на основі анатомічних спостережень і дослідження накопичень сульфатів у полярній кризі, методом обсліду крижаних кернів із Ґренландії й Антарктиди. Кінцеві оцінки обсягів викидів сірки змінюються залежно від методу, досягаючи від 10 до 120 млн т. S.

Навесні та влітку 1815 року у північно-східній частині Сполучених Штатів спостерігався постійний сухий туман. Туман червонів на сонячному світлі і затьмарював його. Ні вітри, ані опади не змогли розігнати цей «туман». Пізніше його було визначено як сульфатний стратосферний аерозоль. Влітку 1816 року країни Північної півкулі сильно постраждали від екстремальних погодних умов, що встановилися там. 1816 рік отримав назву Рік без літа. Середня світова температура знизилася на 0,4–0,7 °C, а в деяких областях — на 3–5 °C — цього достатньо, аби викликати значні проблеми у сільському господарстві в усьому світі. 4 червня 1816 року в штаті Коннектикут було зареєстровано сильне похолодання, а вже наступного дня більша частина Нової Англії була охоплена холодним фронтом. 6 червня в Олбані, штат Нью-Йорк, та у штаті Мен випав сніг. Такі умови трималися протягом принаймні трьох місяців, завдавши серйозної шкоди сільському господарству Північної Америки. Канада також зазнала удару надсильних холодів. У районі Квебеку сніг випадав із 6 по 10 червня 1816 року, товщина снігового покрову досягла 30 см.

1816 рік став другим настільки холодним роком у Північній півкулі з 1600 року, коли сталося потужне виверження вулкана Уайнапутіна в Перу. 1810-ті роки стали найхолоднішим десятиліттям в історії, внаслідок виверження Тамбори 1815 року та іншого невідомого виверження десь між 1809 та 1810 роками (див. дані з концентрацію сульфатів у крижаних кернах).

Така різка зміна кліматичних умов стала причиною серйозної тифної по́шесті в південно-східній Європі та східній частині Середземномор'я між 1816 і 1819 роками. Зміни клімату викликали порушення стійкості індійських мусонів, через що загинула значна частина врожаю у цьому регіоні і виник масовий голод, а також виникнення нового штаму холери в Бенгалії 1816 року. Багато худоби загинуло у Новій Англії взимку 1816–1817 років. Низькі температури і зливи призвели до неврожаю в Сполученому королівстві Великої Британії та Ірландії. Сім'ї в Уельсі залишали свої рідні краї, у пошуках прокорму. Голод поширився у північній та південно-західній частині Ірландії, після неврожаю картоплі, пшениці і вівса. Тяжке становище склалося і в Німеччині, де ціни на продукти харчування різко зросли. Через незрозумілу для людей причину неврожаю в багатьох містах Європи пройшли демонстрації, які потім переросли у заворушення. Це був найсильніший голод ХІХ століття.

Археологічні роботи

Див. також:

Влітку 2004 року команда вчених з університету Род-Айленда, університету Північної Кароліни в Вілмінґтоні та індонезійського управління вулканології, очолювана [en], почала археологічні розкопки в районі вулкана Тамбора. За шість тижнів вчені виявили перші свідчення існування втраченої культури, знищеної під час виверження 1815 року. Місце розкопок розташоване приблизно за 25 км на захід від кальдери вулкана, в глибині джунглів. Археологам, щоб дістатися цілі розкопок, доводилося пробиватися через триметровий шар пірокластичних відкладень.

Вчені використали георадар для виявлення невеликого будинку, похованого під вулканічними відкладами. Будинок було розкопано, й археологи виявили у ньому керамічний посуд, бронзові чаші, залізні знаряддя праці й останки двох людей. Висунули припущення, що тамборці торгували з Індокитаєм, оскільки у В'єтнамі виявлено кераміку подібного типу. Сіґурдссон назвав місце розкопок Східними Помпеями, оскільки розкопані артефакти збереглися у тому ж самому стані, яке вони займали 1815 року.

Екосистема

image
Листя і квіти Додонеї липкою

Науковий колектив під керівництвом швейцарського ботаніка Генріха Золлінґера відвідав Сумбаву 1847 року. Завданням Золлінґера було вивчення наслідків виверження та його вплив на місцеву екосистему. Він був першою людиною, яка піднялася на вершину вулкана після виверження. Вона усе ще була вкрита димом. Щойно Золлінґер підвівся, його ноги провалилися у теплий шар порошкової сірки. Тим не менш, деяка частина рослинності на той час вже відновилася, наприклад, було виявлено кілька живих дерев на нижньому схилі вулкана. Невеликі гаї казуарин зростали на висоті 2200–2550 м. Також було знайдено лани́ .

Відновлення господарства околицями гори розпочалося 1907 року. Перші кавові плантації з'явилися у 1930-их роках на північно-західному схилі вулкана, неподалік села Пекат (індонез. Pekat).

Густі тропічні дощові ліси виросли на висоті 1000–2700 м. Ці типові для Індонезії вічнозелені ліси мають триярусну будову. Верхній ярус складається з відокремлених дерев висотою до 50 м, середній ярус утворений зімкнутими кронами дерев висотою 25–30 м і помітно височить над нижнім ярусом, який є густим переплетенням лісової підстилки і чагарників. Ці ліси покривають площу до 80 000 га (800 км²). Їх було вивчено нідерландськими вченими, на чолі з Костером і де Вуґдом, 1933 року. За їхніми словами, вони розпочали свій шлях у «досить безплідній, сухій та спекотній місцевості», а потім потрапили до «могутніх джунглів», де росли «величезні, величні лісові гіганти». Вище за 1800 м дослідники виявили зарості казуарини і , а на самій вершині вчені знайшли кілька видів рідкісних рослин, таких як анафаліс трижилковий та .

1896 року у районі Тамбори виявили 56 видів птахів. До 1981 року було виявлено ще дванадцять видів. Надалі було ще кілька зоологічних досліджень району гори, і на сьогоднішній день відомо близько 90 видів птахів, що мешкають довкола вулкана. Короткочубий какаду, квічаль, та є жертвами лову для місцевих жителів, які садять птахів у клітини і продають. Деякі інші види птахів ідуть на їжу місцевим жителям. Короткочубий какаду знаходиться на межі зникнення на острові Сумбава.

З 1972 року в районі Тамбори ведуться лісозаготівлі, які становлять велику загрозу для тропічних лісів. Лісозаготівельна компанія проводить роботи на площі 20 000 га (200 км²) або 25 % від загальної площі тропічного лісу. Інша частина тропічних лісів використовується як мисливські угіддя. У деяких місцях існують заповідники, де живуть олені, азійські буйволи, кабани, кажани, крилани і різні види птахів та плазунів. Одним із найпопулярніших серед туристів місць біля Сумбави є природний заповідник на острові Мойо, що є місцем проживання для диких свиней, варанів, макак-крабоєдів, великих отар оленів, а також для 21 виду кажанів. 2015 року природоохоронні райони навколо Тамбори набули статусу національного парку.

Спостереження за вулканом

Населення Індонезії після виверження 1815 року швидко зростає: до початку 2010-их років чисельність жителів країни перевищила 237 млн осіб. Найбільша щільність населення — на Яві, яка ближче за інші Великі Зондські острови знаходиться до Тамбори. У умовах виверження вулкана, порівнянне за силою з виверженням 1815 року, викликало б катастрофічні руйнації з великою кількістю жертв. Саме тому вулканічна активність в Індонезії, зокрема й гори Тамбора, перебуває під постійним нагядом. Сейсмічна активність в Індонезії контролюється Центром вулканологічних досліджень і зниження геологічної небезпеки (індонез. Pusat Vulkanologi dan Mitigasi Bencana Geologi), що входить до структури міністерства енергетики та мінеральних ресурсів (індонез. Kementerian Energi dan Sumber Daya Mineral). Пост, що спостерігає за діяльністю Тамбори, знаходиться у селі Доро Петі. Він стежить за сейсмічною та тектонічною активністю за допомогою сейсмографа. З виверження 1880 року не було зареєстровано ніякого значного збільшення сейсмічної активності. Тим не менш, постійно проводиться моніторинг усередині головної кальдери та навколишніх паразитичних конусів.

Центром вулканологічних досліджень і зниження геологічної небезпеки розроблено план щодо попередження і ліквідації можливих надзвичайних ситуацій. Район біля вулкана було поділено на дві зони: небезпечну зону і зону підвищеної уваги. Небезпечною зоною вважається та область, яка постраждає від прямого впливу виверження: її буде знищена пірокластичними потоками, лавою та рясним випаданням попелу. Ця область, що має площу 58,7 км², включає кальдеру вулкана і її околиці. Проживати у цьому районі заборонено. Зона підвищеної уваги включає терени, які можуть бути опосередковано зачеплені виверженням. Вони можуть потрапити під удар лахарів та бути засипаними попелом. Розмір цієї зони становить 185 км², вона включає кілька населених пунктів.

Фільмографія

Див. також

Примітки

  1. Gunung Tambora, Indonesia. [d], (англ.). Процитовано 04-08-2016.
  2. Тамбора. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
  3. (рос.) Stothers, Richard B. Великое извержение Тамборы в 1815 году и его последствия // Science : журнал. — 1984. — Т. 224, № 4654. — С. 1191—1198. — DOI:10.1126/science.224.4654.1191. — PMID 17819476 .
  4. (рос.) Degens, E.T.; Buch, B. Седиментологические события в заливе Салех, Тамбора // Netherlands Journal of Sea Research : журнал. — Т. 24, № 4. — С. 399—404. — DOI:10.1016/0077-7579(89)90117-8.
  5. (рос.) Oppenheimer, Clive. Климатические, экологические и человеческие последствия крупнейших исторических извержений: Вулкан Тамбора (Индонезия) 1815 // Progress in Physical Geography : журнал. — 2003. — Т. 27, № 2. — С. 230—259. — DOI:10.1191/0309133303pp379ra.
  6. (рос.) Натела Ярошенко. Огненная молодость вулканов // Энциклопедия чудес природы / Под ред. А. Б. Васильева. — Лондон, Нью-Йорк, Сидней, Москва : Ридерз Дайджест, 2000. — С. 415—417. — .
  7. (рос.) Tanguy, J.-C.; Scarth, A., Ribière, C., Tjetjep, W. S. Жертвы извержений вулканов: пересмотренная база данных // [en] : журнал. — , 1998. — Т. 60, № 2. — С. 137—144. — DOI:10.1007/s004450050222.
  8. (англ.) Donohue, Mark. The Papuan language of Tambora // Oceanic Linguistics : journal. — 2007. — Т. 46, № 2. — С. 520—537.
  9. (Пресреліз) (англ.). . 27 лютого 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 6 жовтня 2006.
  10. (англ.) Peningkatan Status G. Tambora dari Normal ke Waspada. Kebencanaan Geologi - ESDM. 30 серпня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 16 квітня 2019.
  11. (англ.) Fitri R. & Antara (11 вересня 2011). Evacuation Plans Prepped as Mount Tambora Alert Level Is Raised. The Jakarta Globe. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 16 квітня 2019.
  12. (рос.) Foden, J. Петрология вулкана Тамбора, Индонезия: модель извержения 1815 года // [en] : журнал. — Elsevier, 1986. — Т. 27, № 1—2. — С. 1—41. — DOI:10.1016/0377-0273(86)90079-X.
  13. (індонез.) . Sinar Harapan. 2003. Архів оригіналу за 7 січня 2007. Процитовано 14 листопада 2006.
  14. (англ.) Potential Tourism as Factor of Economic Development in the Districts of Bima and Dompu (PDF) (Пресреліз). West and East Nusa Tenggara Local Governments. Процитовано 14 листопада 2006. [недоступне посилання — історія]
  15. (індонез.) Aswanir Nasution. . Kebencanaan Geologi - ESDM. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 13 листопада 2006.
  16. (рос.) Foden, J; Varne, R. Петрология и тектоническая обстановка вулканических центров Зондской Дуги, островов Ломбок и Сумбава // Chemical Geology : журнал. — 1980. — Т. 30, № 3. — С. 201—206. — DOI:10.1016/0009-2541(80)90106-0.
  17. (рос.) Sigurdsson, H.; Carey, S. Плинианское и со-игнимбритное выпадение тефры во время извержения Тамборы 1815 года // [en] : журнал. — , 1983. — Т. 51, № 4. — С. 243—270. — DOI:10.1007/BF01073515.
  18. (рос.) . Вулканологический обзор Индонезии. Архів оригіналу за November 16, 2006yes. Процитовано 10 жовтня 2006.
  19. (англ.) Tambora – Eruptive History. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 13 листопада 2006.
  20. (англ.) . Вулканологічний огляд Індонезії. Архів оригіналу за September 27, 2007yes. Процитовано 13 листопада 2006.
  21. (англ.) Raffles, Thomas Stamford. The History of Java. Hordern House Rare Books (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 червня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  22. (англ.) С. Рафлз, 1830: Memoir of the life and public services of Sir Thomas Stamford Raffles, F.R.S. &c., particularly in the government of Java 1811—1816, and of Bencoolen and its dependencies 1817—1824: with details of the commerce and resources of the eastern archipelago, and selections from his correspondence. London: John Murray, cited by Oppenheimer (2003).
  23. (англ.) Stothers, Richard B. The Great Tambora Eruption in 1815 and Its Aftermath // Science : journal. — 1984. — Т. 224, № 4654. — С. 1191—1198. — DOI:10.1126/science.224.4654.1191. — PMID 17819476 .
  24. (рос.) Briffa, K.R.; Jones, P.D., Schweingruber, F.H. and Osborn T.J. Влияние вулканических извержений на летние температуры Северного полушария за 600 лет // Nature : журнал. — 1998. — Т. 393, № 6684. — С. 450—455. — DOI:10.1038/30943.
  25. (англ.) Monk, K.A.; Fretes, Y., Reksodiharjo-Lilley, G. The Ecology of Nusa Tenggara and Maluku. — Hong Kong : Periplus Editions Ltd, 1996. — С. 60. — .
  26. (англ.) USGS account of historical volcanic induced tsunamis [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
  27. (англ.) Zollinger (1855): Besteigung des Vulkans Tamboro auf der Insel Sumbawa und Schilderung der Eruption desselben im Jahre 1815, Wintherthur: Zurcher and Fürber, Wurster and Co., cited by Oppenheimer (2003).
  28. (англ.) Petroeschevsky (1949): A contribution to the knowledge of the Gunung Tambora (Sumbawa). Tijdschrift van het K. Nederlandsch Aardrijkskundig Genootschap, Amsterdam Series 2 66, 688—703, cited by Oppenheimer (2003).
  29. (англ.) . Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 7 листопада 2006.
  30. (рос.) Dai, J.; Mosley-Thompson and L.G. Thompson. Доказательство взрывного извержения тропического вулкана за шесть лет до извержения Тамборы, основанное на анализе ледяных кернов // Journal of Geophysical Research (Atmospheres) : журнал. — Т. 96.
  31. (рос.) Десять самых мощных извержений вулканов в истории | РИА Новости [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  32. (англ.) Peterson, Doug LAS News (Spring 2010) p.11
  33. (англ.) , URI, архів оригіналу за 24 липня 2014, процитовано 23 січня 2022
  34. (англ.) . BBC News. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 19 грудня 2006. Процитовано 9 жовтня 2006.
  35. (англ.) . Bloomberg Asia. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 жовтня 2006.
  36. . Zollinger Family History Research. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 14 листопада 2006.
  37. (англ.) Zollinger (1855) cited by Trainor (2002).
  38. (англ.) de Jong Boers, B. Mount Tambora in 1815: A Volcanic Eruption in Indonesia and its Aftermath // Indonesia : journal. — Indonesia, Vol. 60, 1995. — Т. 60, № 60. — С. 37—59. — DOI:10.2307/3351140. [недоступне посилання — історія]
  39. (англ.) Trainor, C.R. Birds of Gunung Tambora, Sumbawa, Indonesia: effects of altitude, the 1815 cataclysmic volcanic eruption and trade // Forktail : journal. — 2002. — Т. 18. — С. 49—61. з джерела 26 лютого 2012.
  40. . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  41. (англ.) . antaranews.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
  42. (індонез.) Hasil Sensus Penduduk 2010: Data Agregat per Provinsi (PDF). BPS Republik Indonesia. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2012. Процитовано 24 серпня 2011. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
  43. (індонез.) (індонез.). Directorate of Volcanology and Geological Hazard Mitigation. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 13 листопада 2006.
  44. (індонез.) . Directorate of Volcanology and Geological Hazard Mitigation, Indonesia. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 13 листопада 2006.

Література

  • (англ.) The Year without a summer? : world climate in 1816 / ed. by C. R. Harrington. — Ottawa: Canadian Museum of Nature, 1992. .
  • (англ.) Stommel H., Stommel E. Volcano Weather: The Story of 1816, the Year without a Summer. — Newport RI, 1983. .
  • (рос.) Апродов В. А. Вулканы / Рец.: , , . — М. : Мысль, 1982. — С. 110. — (Природа мира) — 100000 прим.
  • (рос.) Великие катастрофы в истории Земли / Отв. ред. Э. М. Мурзаев; АН СССР. — 2-е изд., перераб., доп. — М. : Наука, 1984. — С. 66. — () — 80000 прим.

Посилання

Тамбора
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Файли у Вікісховищі?
  • (рос.) . Архів оригіналу за 16 серпня 2016.
  • (англ.) Volcano Live — John Seach [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Про археологічні розкопки [ 8 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Indonesia Volcanoes and Volcanics. Cascades Volcano Observatory. USGS. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 19 березня 2006.
  • (англ.) . Volcano World. Department of Geosciences at Oregon State University. Архів оригіналу за 31 серпня 2006. Процитовано 15 жовтня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro vulkan Pro odnojmennu arheologichnu kulturu div Pro movu tambora div Tamborska mova Tambora indonez Tambora Tomboro diyuchij stratovulkan takozh vidomij yak sharuvatij vulkan na indonezijskomu ostrovi Sumbava sho vhodit do pasma Malih Zondskih ostroviv Malajskogo arhipelagu Sumbava znahoditsya v misci de okeanichna kora zanuryuyetsya v mantiyu Takim chinom pid vulkanom Tambora znahoditsya aktivna zona subdukciyi Ce spriyalo zrostannyu vulkana tak sho v minulomu jogo visota dosyagala 4300 m sho robilo jogo odnim iz najvishih pikiv Malajskogo arhipelagu Velichezna magmatichna kamera vseredini vulkana zapovnyuvalasya protyagom trivalogo chasu poki vulkanichna diyalnist ne dosyagla piku u viglyadi kolosalnogo za svoyeyu siloyu viverzhennya u kvitni 1815 roku TamboraVulkan Tambora Vid z kosmosuVulkan Tambora Vid z kosmosu8 15 pd sh 118 00 sh d 8 250 pd sh 118 000 sh d 8 250 118 000 Koordinati 8 15 pd sh 118 00 sh d 8 250 pd sh 118 000 sh d 8 250 118 000Krayina IndoneziyaRegion BimaRoztashuvannya ostriv SumbavaSistema Zondski ostroviTip stratovulkanVisota 2722 m 2850 mVisota vidnosna 2722 mIzolyaciya 166 3 km g Rindzhani 3726 m Viverzhennya 1967Orografichna mapa ostrova SumbavaTamboraTambora Indoneziya Tambora u Vikishovishi Viverzhennya 1815 dosyaglo 7 baliv za shkaloyu VEI sho mozhna porivnyati z gigantskim viverzhennyam vulkana Taupo yake stalosya priblizno 180 roku n e Ocinyuyuchi obsyag vikinutogo materialu u 150 180 km viverzhennya Tambori 1815 roku stalo najbilshim vulkanichnim viverzhennyam v istoriyi lyudstva Vibuh vulkana bulo chutno na ostrovi Sumatra roztashovanomu za 2 tis km na pivnichnij zahid vid Tambori Vulkanichnij popil vipadav navit na takih viddalenih ostrovah yak Kalimantan Sulavesi Yava Molukki Chislo zagiblih dosyaglo 71 tis osib najbilsha kilkist zagiblih vid viverzhennya vulkana za vsyu istoriyu lyudstva z kotrih 11 12 tis zaginuli bezposeredno vid pryamogo vplivu viverzhennya inshi pomerli vid golodu i hvorob oskilki eruptivni vipadannya zrujnuvali silske gospodarstvo u miscevomu regioni Chasto navedene chislo u 92 tis zagiblih yak vvazhayut ye zavishenim Okrim togo vnaslidok viverzhennya bula znishena ta vimerla tamborska mova mozhlivo najzahidnisha z vidomih papuaskih mov Viverzhennya porodilo globalni klimatichni vidhilennya vklyuchayuchi take yavishe yak vulkanichna zima 1816 stav vidomim yak Rik bez lita cherez nebuvalo nizki temperaturi yaki vstanovilisya v Yevropi ta Pivnichnij Americi Nadzvichajnij holod prizviv do katastrofichnogo nevrozhayu Vesnoyu 1817 roku cini na zerno zrosli vdesyatero a sered naselennya vibuhnuv golod Desyatki tisyach yevropejciv kotri do togo zh dosi strazhdali vid rujnuvan Napoleonivskih voyen emigruvali do Amerik 2004 roku pid chas rozkopok na Sumbavi komanda arheologiv viyavila zalishki rozvinenoyi kulturi sho zaginula vnaslidok viverzhennya 1815 roku buduchi pohovanoyu pid trimetrovoyu tovsheyu piroklastichnih vidkladen Misce rozkopok otrimalo nazvu Shidnih Pompeyiv oskilki rozkopani artefakti zbereglisya u tomu samomu stanovishi sho voni zajmali 1815 roku U serpni 2011 roku riven zagrozi vulkanu bulo pidvisheno z I rivnya normalnij riven nebezpeki do II pidvishenij unaslidok posilennya vulkanichnoyi diyalnosti U kalderi bulo zareyestrovano zemletrusi ta dimovi vikidi U veresni 2011 roku riven zagrozi znovu bulo pidnyato chim dosyagnuv III rivnya isnuye jmovirnist viverzhennya Geografichne polozhennyaTopografichna mapa Sumbavi kaldera Tambori roztashovana na pivnichnomu pivostrovi Kaldera Tambori z kosmosu Vulkan Tambora znahoditsya na ostrovi Sumbava sho vhodit do skladu Malih Zondskih ostroviv Ci ostrovi utvoryuyut Zondsku Dugu grupu ostroviv vulkanichnogo pohodzhennya sho stanovlyat pivdennij lancyug Malajskogo arhipelagu Tambora utvoryuye pivostriv vidomij yak pivostriv Sangar indonez Semenanjung Sanggar Vin dosyagaye 86 km zavdovzhki i 36 km zavshirshki j omivayetsya z pivdnya zatokoyu Saleh indonez Teluk Saleh a z pivnochi morem Flores U girli zatoki Saleh ye ostrivec yakij nazivayetsya Mojo indonez Pulau Moyo Tambora cikavit ne tilki sejsmologiv i vulkanologiv yaki stezhat za diyalnistyu vulkana ale j arheologiv i biologiv Vulkan takozh privablyuye turistiv yak ob yekt dlya pishohidnogo turizmu ta sposterezhen za dikoyu prirodoyu Dva najblizhchih do vulkana mista Bima indonez Bima i Dompu indonez Dompu Takozh navkolo vulkana roztashovano kilka sil Sangar indonez Sanggar na shid vid Tambori Doro Peti indonez Doro Peti ta Pesangrahan indonez Pesanggrahan na pivnichnij zahid i Chalabaj indonez Calabai na zahid Isnuye dva marshruti shodzhennya na vulkan za dopomogoyu kotrih mozhna dosyagti kalderi Pershij marshrut pochinayetsya vid sela Doro Mboha indonez Doro Mboha roztashovanogo na pivdennij shid vid gori Cej marshrut prohodit asfaltovanoyu dorogoyu cherez plantaciyi kesh yu i zakinchuyetsya v pivdennij chastini kalderi na visoti 1950 m nad rivnem morya Ce misce yak pravilo vikoristovuyetsya yak bazovij tabir dlya sposterezhennya za vulkanichnoyu aktivnistyu bo distatisya do kalderi cim marshrutom mozhna lishen za godinu Drugij marshrut pochinayetsya vid sela Panchasila indonez Pancasila na pivnichnij zahid vid Tambori Vikoristovuyuchi drugij marshrut do kalderi mozhna distatisya viklyuchno pishki Geologichna istoriyaUtvorennya Tambora znahoditsya za 340 km na pivnich vid Yavanskoyi vlogovini i za 180 190 km nad pivnichnoyu chastinoyu aktivnoyi zoni subdukciyi Ostriv Sumbava yak iz pivnochi tak i z pivdnya otochenij okeanichnoyi koroyu Shvidkist zbizhnosti dvoh plit stanovit 7 8 sm rik Vulkan Tambora za ocinkami zdijnyavsya priblizno 57 tisyach rokiv tomu Konus vulkana skladenij z bezlichi zatverdilih shariv lavi tefri i vulkanichnogo popelu vivergnutih z velicheznoyi magmatichnoyi kameri protyagom bagatoh tisyach rokiv Za danimi geologichnoyi rozvidki do 1815 roku Tambora mav formu tipovogo stratovulkana z visokim simetrichnim vulkanichnim konusom j odnim oserednim kraterom Poperechnik osnovi vulkana stanoviv 60 km Velichnij krater chasto vilivav lavu sho kaskadom shodila vniz krutim shilom vulkana Pislya viverzhennya 1815 roku okolici vulkana viyavilisya pokriti sharami zastigloyi lavi i piroklastichnogo materialu zavtovshki kilka metriv Takozh viniklo prinajmni dvadcyat dochirnih i parazitichnih konusiv Deyaki z nih mayut vlasni nazvi Tahe diametrom 877 m Molo 602 m Kubah 1648 m tosho Bilshist cih parazitichnih konusiv vilivali bazaltovu lavu Istoriya viverzhen Radiovuglecevij rozbir dozvoliv vstanoviti dati troh viverzhen Tambori sho pereduvali viverzhennyu 1815 roku Potuzhnist cih viverzhen ye nevidomoyu Ocinochno voni stalisya 3910 200 roku do n e 3050 r do n e ta 740 150 roku n e Usi voni buli vibuhovimi viverzhennyami oserednogo kratera zi zbizhnimi viverzhennyu 1815 roku risami za vinyatkom vidsutnosti piroklastichnih potokiv 1812 roku Tambora stav duzhe aktivnim cya diyevist trivala do kvitnya 1815 doki ne dosyagla svogo maksimumu u viglyadi grandioznogo viverzhennya yake dosyaglo potuzhnosti v 7 baliv za shkaloyu vulkanichnih viverzhen Vulkan vikinuv blizko 150 180 km tefri Ce bulo pitomim dlya stratovulkaniv vibuhovim viverzhennyam oserednogo kratera sho sprichinilo obvalennya kalderi ta viniknennya piroklastichnih potokiv i cunami Vulkanichna aktivnist trivala i pislya viverzhennya zatihnuvshi lishe v lipni 1815 roku Nastupnij maksimum diyalnosti vulkana pripav na serpen 1819 roku koli vidbulasya seriya z dekilkoh nevelikih viverzhen ne bilshe 2 baliv za VEI ci viverzhennya vulkanologi vvazhayut zalishkovimi naslidkami golovnogo viverzhennya Blizko 1880 30 roki vseredini kalderi vulkana vidbulosya she odne viverzhennya 2 bali za shkaloyu VEI Vono porodilo neveliki lavovi potoki sho utvorili ekstruzivni lavovi kupoli Krim togo viverzhennya stvorilo nevelikij parazitichnij konus useredini kalderi Vulkan Tambora ponini diye Mali lavovi kupoli i potoki utvoryuvalisya vseredini kalderi vulkana protyagom usogo XIX i XX stolit Ostannye vibuhove viverzhennya vulkana zaznacheno 1967 roku Viverzhennya nevibuhovogo tipu VEI 0 vidbuvayutsya v kalderi znachno chastishe Viverzhennya 1815 rokuHronologiya viverzhennya Karta sho pokazuye rajoni vipadannya popelu vidznacheni chervonim kolorom pid chas viverzhennya 1815 roku Kraj popelovoyi hmari distaye navit do takih viddalenih vid vulkana ostroviv yak Kalimantan ta Sulavesi Katastrofichne viverzhennya kvitnya 1815 roku pripalo na chas timchasovoyi okupaciyi Niderlandskoyi Ost Indiyi ninishnoyi Indoneziyi Velikoyu Britaniyeyu britanci zajnyali cyu miscevist 1811 roku pragnuchi zapobigti yiyi zahoplennyu napoleonivskoyu Franciyeyu sho pidkorila todi Niderlandi U zv yazku z cim najvazhlivishimi dzherelami vidomostej pro viverzhennya ta jogo naslidki ye dopovidi i spogadi spivrobitnikiv britanskoyi kolonialnoyi administraciyi ta nasampered yiyi kerivnika Tomasa Stemforda Raflza Do 1815 roku Tambora kilka stolit perebuvav u nediyuchomu stani vnaslidok postupovogo ostigannya gidratnoyi magmi v zakuporenij magmatichnij komori Na glibinah vid 1 5 4 5 km vidbuvalasya kristalizaciya magmi cherez sho nadlishkovij tisk useredini komori zrostav syagayuchi 4 5 kbar temperatura kolivalasya vid 700 do 850 C 1812 roku zemlya v rajoni vulkana pochala vidavati gomin a nad nim samim z yavilasya temna hmara 5 kvitnya 1815 roku pislya silnogo vibuhu gromovij zvuk yakogo bulo chutno navit na Molukkskih ostrovah za 1400 km vid vulkana pochalosya viverzhennya Tambori Vranci 6 kvitnya vulkanichnij popil pochav vipadati u shidnij chastini ostrova Yava 10 kvitnya zvuki vibuhiv useredini vulkana posililisya yih prijmali za garmatni postrili navit na ostrovi Sumatra na vidstani 2600 km vid Tambori Priblizno o 19 godini 10 kvitnya viverzhennya posililosya Tri stovpi polum ya sho pidnimalisya nad vulkanom ob yednalisya Ves vulkan peretvorivsya na tekuchi masi ridkogo vognyu Priblizno o 20 godini pochalosya vipadannya pemzi diametrom do 20 sm U nastupni dvi godini posililosya vipadannya popelu Garyachi piroklastichni potoki kaskadno spuskalisya z gori do morya z usih bokiv pivostrova de znahoditsya vulkan znishuyuchi sela Sumbavi Guchni vibuhi vulkana bulo chutno do vechora 11 kvitnya Popelova zavisa poshirilasya do Zahidnoyi Yavi i Pivdennogo Sulavesi Doshi zmishani z vulkanichnim popelom trivali do 17 kvitnya Pershi vibuhi bulo chutno na comu ostrovi vvecheri 5 kvitnya yih bulo chutno v usih selishah i trivali voni z perervami do nastupnogo dnya Shum usyudi prijnyali za viddaleni garmatni postrili tak sho vijska vistupili z Dzhok yakarti vvazhayuchi sho na susidnyu posadu skoyeno napad a vzdovzh uzberezhzhya bulo napravleno chovni v poshukah sudna yake mozhlivo terpit liho Memuari sera Stemforda Raflza Viverzhennya za ocinkami dosyagalo 7 baliv za shkaloyu vulkanichnih viverzhen Vnaslidok viverzhennya vidililosya vchetvero bilshe energiyi nizh pid chas viverzhennya vulkana Krakatau 1883 roku a ce oznachaye sho energiya Tambori bula rivnoznachna vibuhu 800 megatonn trotilu Za ocinkami bulo vikinuto 150 180 km vulkanichnogo materialu zagalnoyu masoyu 1 4 1014 kg Ce viverzhennya utvorilo velicheznu kalderu v 6 7 km poperechnikom ta glibinoyu 600 700 m Pered vibuhom vulkan Tambora dosyagav visoti 4300 m sho robilo jogo odnim iz najvishih pikiv Malajskogo arhipelagu Pislya vibuhu visota vulkana zmenshilas do 2700 2800 m Viverzhennya Tambori stalo najbilshim viverzhennyam vulkana sho sposterigalosya za vsyu vidomu istoriyu lyudstva div tablicyu I Vibuh vulkana bulo chuti 2600 km vid nogo a popil vipav shonajmenshe za 1300 km vid Tambori Okrishna temryava protyagom dvoh troh dniv stoyala navit za 600 km vid vulkana Piroklastichni potoki poshirilisya prinajmni na 20 km vid vershini Tambori Vnaslidok viverzhennya na ostrovi Indoneziyi obrushilisya chotirimetrovi hvili cunami Miscevi naslidki Pid chas moyeyi podorozhi do zahidnoyi chastini ostrova ya proyihav cherez majzhe vse Dompo i cherez znachnu chastinu Bima Zhahlivi umovi cherez yaki kilkist zhiteliv znachno skorotilasya shokuyut Ostanki trupiv sho lezhali na uzbichchi dorogi majzhe povnistyu sporozhnili sela i zrujnovani budinki ucilili lyudi rozsiyalisya v poshukah harchu Pislya viverzhennya zhorstoka diareya yaka zabrala veliku kilkist zhittiv poshirilasya v Bima Dompo i Sangiri Miscevi zhiteli vvazhayut sho vona bula viklikana pitnoyu vodoyu peremishanoyu z popelom koni tezh pomirayut u velikij kilkosti zi shozhimi simptomami Lejtenant Filips yakij za nakazom Stemforda Rafflza virushiv na Sumbavu Usyu roslinnist na ostrovi Sumbava bulo znisheno Zmeteni u vodu dereva zmishuvalisya z pemzoyu i popelom utvoryuyuchi pri comu svogo rodu ploti do 5 kilometriv u poperechniku Odin takij plit bulo viyavleno v Indijskomu okeani nepodalik Kolkati u zhovtni 1815 roku Pemza na velikij vidstani vid vulkana plavala na poverhni okeanu pereshkodzhayuchi ruhu korabliv Tovsti hmari popelu ogortali region do 23 kvitnya Vibuhi vulkana pripinilisya 15 lipnya hoch dimovi vikidi sposterigalisya do 23 serpnya Gurkit i pidzemni poshtovhi okolicyami vulkana bulo zareyestrovano navit cherez chotiri roki pislya viverzhennya 1819 roku O 10 godini vechora 10 kvitnya na beregi riznih ostroviv Malajskogo arhipelagu obrushilisya serednogo rozmiru cunami sho dosyagali visoti 4 m u Sangari Cunami zavvishki 1 2 m obrushilisya na Shidnu Yavu dvometrovi hvili vdarili po Molukkskih ostrovah Zagalna kilkist zagiblih vid cunami za ocinkami dosyagla priblizno 4600 osib sho vinikla pid chas viverzhennya dosyagla stratosferi mayuchi 43 kilometriv u visotu Tyazhki popilni hmari rozsiyalisya cherez 1 2 tizhni pislya viverzhennya ale dribni chastki popelu prodovzhuvali perebuvati v atmosferi protyagom vid dekilkoh misyaciv do dekilkoh rokiv na visoti 10 30 km Vitri poshirili ci chastinki usim svitom stvoryuyuchi ridkisni optichni yavisha Yaskravi zahodi soncya i trivali sutinki chasto vidznachalisya v Londoni z 28 chervnya po 2 lipnya i z 3 veresnya po 7 zhovtnya 1815 roku Svitinnya sutinkovogo neba bilya obriyu zazvichaj bulo pomaranchevim abo chervonim i fioletovim abo rozhevim vishe za neboshil Majzhe vsya poverhnya ostrova Sumbava stala nepridatnoyu dlya zhittya Usi tri miscevi derzhavni utvorennya knyazivstva inshi movi Sangar i Tambora pripinili isnuvannya Ocinka kilkosti zagiblih vid viverzhennya riznitsya v zalezhnosti vid dzherela Zollinger 1855 ocinyuye kilkist lyudej sho zaginuli vid pryamogo vplivu vulkana priblizno v 10 000 lyudej bilshist z kotrih zaginula vid piroklastichnih potokiv Okrim cogo priblizno 38 000 lyudej pomerlo vid golodu i hvorob na Sumbavi i she 10 000 lyudej pomerlo na ostrovi Lombok Petroyeshevskij 1949 ocinyuye kilkist zagiblih priblizno 48 000 i 44 000 osib zagiblih na Sumbavi i Lomboku vidpovidno Deyaki doslidniki taki yak Stozers 1984 yakij ociniv zagalnu kilkist zagiblih u 88 000 92 000 cholovik vikoristovuyut cifri Petroyeshevskogo Prote inshi doslidniki napriklad Tangi 1998 vvazhayut cifri dani Petroyeshevskim neobgruntovano zavishenimi Tangi pereglyanuv chislo zagiblih na osnovi dvoh vartih doviri dzherel zapisiv Zollignera yakij sam proviv kilka misyaciv na Sumbavi pislya viverzhennya i notatok Raflza Tangi vkazav sho mozhlivo buli dodatkovi zhertvi na Bali i Shidnij Yavi sprichineni golodom i hvorobami Vin ociniv kilkist zagiblih vid pryamogo vplivu viverzhennya v 11 000 cholovik ta 49 000 vid dovgostrokovih katastrofichnih naslidkiv viklikanih vulkanom takih yak epidemichni zahvoryuvannya i golod Oppengajmer vvazhaye 2003 sho kilkist zagiblih priblizno stanovila 71 000 osib yak zaznacheno nizhche u tablici Porivnyannya okremih vulkanichnih viverzhen Viverzhennya Krayina Misceznahodzhennya Rik Visota koloni km Shkala vulkanichnih viverzhen Serednye znizhennya temperaturi C Chislo zagiblih Vezuvij Italiya Seredzemnomor ya 79 30 5 02001 gt 2000 Hatepe Taupo Nova Zelandiya Tihookeanske vognyane kilce 186 51 7 00000 Pektusan Kitaj KNDR Tihookeanske vognyane kilce 969 25 6 7 00000 Uajnaputina Peru Tihookeanske vognyane kilce 1600 46 6 0 8 01400 1400 Tambora Indoneziya Tihookeanske vognyane kilce 1815 43 7 0 5 71001 gt 71 000 Krakatau Indoneziya Tihookeanske vognyane kilce 1883 36 6 0 3 36000 36 600 Santa Mariya Gvatemala Tihookeanske vognyane kilce 1902 34 6 zmin ne pomicheno 07001 7000 13 000 Katmaj SShA Alyaska Tihookeanske vognyane kilce 1912 32 6 0 4 00002 2 Sent Gelens SShA Vashington Tihookeanske vognyane kilce 1980 19 5 zmin ne pomicheno 00057 57 El Chichon Meksika Tihookeanske vognyane kilce 1982 32 4 5 02001 gt 2000 Nevado del Ruyis Kolumbiya Tihookeanske vognyane kilce 1985 27 3 zmin ne pomicheno 23000 23 000 Pinatubo Filippini Tihookeanske vognyane kilce 1991 34 6 0 5 01202 1202 Svitovij vpliv Div takozh Rik bez lita Zoseredzhennya sulfativ u krizhanomu kerni z Centralnoyi Grenlandiyi Nim mozhna viznachiti riven zabrudnennya atmosferi vulkanichnimi vikidami Krim togo kern vkazuye na nevidome viverzhennya pochatku 1810 ih rokiv Dzherelo Dayi 1991 Vnaslidok viverzhennya 1815 roku v stratosferu bulo vikinuto velichezni masi oksidu sirki sho viklikali globalni klimatichni vikrivlennya Vcheni vikoristovuvali rizni sposobi ocinki rozmiriv vikidiv petrologichnij metod optichni vimiryuvannya na osnovi anatomichnih sposterezhen i doslidzhennya nakopichen sulfativ u polyarnij krizi metodom obslidu krizhanih kerniv iz Grenlandiyi j Antarktidi Kincevi ocinki obsyagiv vikidiv sirki zminyuyutsya zalezhno vid metodu dosyagayuchi vid 10 do 120 mln t S Navesni ta vlitku 1815 roku u pivnichno shidnij chastini Spoluchenih Shtativ sposterigavsya postijnij suhij tuman Tuman chervoniv na sonyachnomu svitli i zatmaryuvav jogo Ni vitri ani opadi ne zmogli rozignati cej tuman Piznishe jogo bulo viznacheno yak sulfatnij stratosfernij aerozol Vlitku 1816 roku krayini Pivnichnoyi pivkuli silno postrazhdali vid ekstremalnih pogodnih umov sho vstanovilisya tam 1816 rik otrimav nazvu Rik bez lita Serednya svitova temperatura znizilasya na 0 4 0 7 C a v deyakih oblastyah na 3 5 C cogo dostatno abi viklikati znachni problemi u silskomu gospodarstvi v usomu sviti 4 chervnya 1816 roku v shtati Konnektikut bulo zareyestrovano silne poholodannya a vzhe nastupnogo dnya bilsha chastina Novoyi Angliyi bula ohoplena holodnim frontom 6 chervnya v Olbani shtat Nyu Jork ta u shtati Men vipav snig Taki umovi trimalisya protyagom prinajmni troh misyaciv zavdavshi serjoznoyi shkodi silskomu gospodarstvu Pivnichnoyi Ameriki Kanada takozh zaznala udaru nadsilnih holodiv U rajoni Kvebeku snig vipadav iz 6 po 10 chervnya 1816 roku tovshina snigovogo pokrovu dosyagla 30 sm 1816 rik stav drugim nastilki holodnim rokom u Pivnichnij pivkuli z 1600 roku koli stalosya potuzhne viverzhennya vulkana Uajnaputina v Peru 1810 ti roki stali najholodnishim desyatilittyam v istoriyi vnaslidok viverzhennya Tambori 1815 roku ta inshogo nevidomogo viverzhennya des mizh 1809 ta 1810 rokami div dani z koncentraciyu sulfativ u krizhanih kernah Taka rizka zmina klimatichnih umov stala prichinoyu serjoznoyi tifnoyi po shesti v pivdenno shidnij Yevropi ta shidnij chastini Seredzemnomor ya mizh 1816 i 1819 rokami Zmini klimatu viklikali porushennya stijkosti indijskih musoniv cherez sho zaginula znachna chastina vrozhayu u comu regioni i vinik masovij golod a takozh viniknennya novogo shtamu holeri v Bengaliyi 1816 roku Bagato hudobi zaginulo u Novij Angliyi vzimku 1816 1817 rokiv Nizki temperaturi i zlivi prizveli do nevrozhayu v Spoluchenomu korolivstvi Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Sim yi v Uelsi zalishali svoyi ridni krayi u poshukah prokormu Golod poshirivsya u pivnichnij ta pivdenno zahidnij chastini Irlandiyi pislya nevrozhayu kartopli pshenici i vivsa Tyazhke stanovishe sklalosya i v Nimechchini de cini na produkti harchuvannya rizko zrosli Cherez nezrozumilu dlya lyudej prichinu nevrozhayu v bagatoh mistah Yevropi projshli demonstraciyi yaki potim pererosli u zavorushennya Ce buv najsilnishij golod HIH stolittya Arheologichni robotiDiv takozh Vlitku 2004 roku komanda vchenih z universitetu Rod Ajlenda universitetu Pivnichnoyi Karolini v Vilmingtoni ta indonezijskogo upravlinnya vulkanologiyi ocholyuvana en pochala arheologichni rozkopki v rajoni vulkana Tambora Za shist tizhniv vcheni viyavili pershi svidchennya isnuvannya vtrachenoyi kulturi znishenoyi pid chas viverzhennya 1815 roku Misce rozkopok roztashovane priblizno za 25 km na zahid vid kalderi vulkana v glibini dzhungliv Arheologam shob distatisya cili rozkopok dovodilosya probivatisya cherez trimetrovij shar piroklastichnih vidkladen Vcheni vikoristali georadar dlya viyavlennya nevelikogo budinku pohovanogo pid vulkanichnimi vidkladami Budinok bulo rozkopano j arheologi viyavili u nomu keramichnij posud bronzovi chashi zalizni znaryaddya praci j ostanki dvoh lyudej Visunuli pripushennya sho tamborci torguvali z Indokitayem oskilki u V yetnami viyavleno keramiku podibnogo tipu Sigurdsson nazvav misce rozkopok Shidnimi Pompeyami oskilki rozkopani artefakti zbereglisya u tomu zh samomu stani yake voni zajmali 1815 roku EkosistemaListya i kviti Dodoneyi lipkoyu Naukovij kolektiv pid kerivnictvom shvejcarskogo botanika Genriha Zollingera vidvidav Sumbavu 1847 roku Zavdannyam Zollingera bulo vivchennya naslidkiv viverzhennya ta jogo vpliv na miscevu ekosistemu Vin buv pershoyu lyudinoyu yaka pidnyalasya na vershinu vulkana pislya viverzhennya Vona use she bula vkrita dimom Shojno Zollinger pidvivsya jogo nogi provalilisya u teplij shar poroshkovoyi sirki Tim ne mensh deyaka chastina roslinnosti na toj chas vzhe vidnovilasya napriklad bulo viyavleno kilka zhivih derev na nizhnomu shili vulkana Neveliki gayi kazuarin zrostali na visoti 2200 2550 m Takozh bulo znajdeno lani Vidnovlennya gospodarstva okolicyami gori rozpochalosya 1907 roku Pershi kavovi plantaciyi z yavilisya u 1930 ih rokah na pivnichno zahidnomu shili vulkana nepodalik sela Pekat indonez Pekat Gusti tropichni doshovi lisi virosli na visoti 1000 2700 m Ci tipovi dlya Indoneziyi vichnozeleni lisi mayut triyarusnu budovu Verhnij yarus skladayetsya z vidokremlenih derev visotoyu do 50 m serednij yarus utvorenij zimknutimi kronami derev visotoyu 25 30 m i pomitno visochit nad nizhnim yarusom yakij ye gustim perepletennyam lisovoyi pidstilki i chagarnikiv Ci lisi pokrivayut ploshu do 80 000 ga 800 km Yih bulo vivcheno niderlandskimi vchenimi na choli z Kosterom i de Vugdom 1933 roku Za yihnimi slovami voni rozpochali svij shlyah u dosit bezplidnij suhij ta spekotnij miscevosti a potim potrapili do mogutnih dzhungliv de rosli velichezni velichni lisovi giganti Vishe za 1800 m doslidniki viyavili zarosti kazuarini i a na samij vershini vcheni znajshli kilka vidiv ridkisnih roslin takih yak anafalis trizhilkovij ta 1896 roku u rajoni Tambori viyavili 56 vidiv ptahiv Do 1981 roku bulo viyavleno she dvanadcyat vidiv Nadali bulo she kilka zoologichnih doslidzhen rajonu gori i na sogodnishnij den vidomo blizko 90 vidiv ptahiv sho meshkayut dovkola vulkana Korotkochubij kakadu kvichal ta ye zhertvami lovu dlya miscevih zhiteliv yaki sadyat ptahiv u klitini i prodayut Deyaki inshi vidi ptahiv idut na yizhu miscevim zhitelyam Korotkochubij kakadu znahoditsya na mezhi zniknennya na ostrovi Sumbava Z 1972 roku v rajoni Tambori vedutsya lisozagotivli yaki stanovlyat veliku zagrozu dlya tropichnih lisiv Lisozagotivelna kompaniya provodit roboti na ploshi 20 000 ga 200 km abo 25 vid zagalnoyi ploshi tropichnogo lisu Insha chastina tropichnih lisiv vikoristovuyetsya yak mislivski ugiddya U deyakih miscyah isnuyut zapovidniki de zhivut oleni azijski bujvoli kabani kazhani krilani i rizni vidi ptahiv ta plazuniv Odnim iz najpopulyarnishih sered turistiv misc bilya Sumbavi ye prirodnij zapovidnik na ostrovi Mojo sho ye miscem prozhivannya dlya dikih svinej varaniv makak kraboyediv velikih otar oleniv a takozh dlya 21 vidu kazhaniv 2015 roku prirodoohoronni rajoni navkolo Tambori nabuli statusu nacionalnogo parku Sposterezhennya za vulkanomNaselennya Indoneziyi pislya viverzhennya 1815 roku shvidko zrostaye do pochatku 2010 ih rokiv chiselnist zhiteliv krayini perevishila 237 mln osib Najbilsha shilnist naselennya na Yavi yaka blizhche za inshi Veliki Zondski ostrovi znahoditsya do Tambori U umovah viverzhennya vulkana porivnyanne za siloyu z viverzhennyam 1815 roku viklikalo b katastrofichni rujnaciyi z velikoyu kilkistyu zhertv Same tomu vulkanichna aktivnist v Indoneziyi zokrema j gori Tambora perebuvaye pid postijnim nagyadom Sejsmichna aktivnist v Indoneziyi kontrolyuyetsya Centrom vulkanologichnih doslidzhen i znizhennya geologichnoyi nebezpeki indonez Pusat Vulkanologi dan Mitigasi Bencana Geologi sho vhodit do strukturi ministerstva energetiki ta mineralnih resursiv indonez Kementerian Energi dan Sumber Daya Mineral Post sho sposterigaye za diyalnistyu Tambori znahoditsya u seli Doro Peti Vin stezhit za sejsmichnoyu ta tektonichnoyu aktivnistyu za dopomogoyu sejsmografa Z viverzhennya 1880 roku ne bulo zareyestrovano niyakogo znachnogo zbilshennya sejsmichnoyi aktivnosti Tim ne mensh postijno provoditsya monitoring useredini golovnoyi kalderi ta navkolishnih parazitichnih konusiv Centrom vulkanologichnih doslidzhen i znizhennya geologichnoyi nebezpeki rozrobleno plan shodo poperedzhennya i likvidaciyi mozhlivih nadzvichajnih situacij Rajon bilya vulkana bulo podileno na dvi zoni nebezpechnu zonu i zonu pidvishenoyi uvagi Nebezpechnoyu zonoyu vvazhayetsya ta oblast yaka postrazhdaye vid pryamogo vplivu viverzhennya yiyi bude znishena piroklastichnimi potokami lavoyu ta ryasnim vipadannyam popelu Cya oblast sho maye ploshu 58 7 km vklyuchaye kalderu vulkana i yiyi okolici Prozhivati u comu rajoni zaboroneno Zona pidvishenoyi uvagi vklyuchaye tereni yaki mozhut buti oposeredkovano zachepleni viverzhennyam Voni mozhut potrapiti pid udar lahariv ta buti zasipanimi popelom Rozmir ciyeyi zoni stanovit 185 km vona vklyuchaye kilka naselenih punktiv Filmografiya Shkala chasu Rik bez lita angl Time watch The Year Without Summer dokumentalnij film znyatij BBC 2005 roku Div takozhIndeks vulkanichnoyi eksplozivnosti Viverzhennya Hatepe KrakatauPrimitkiGunung Tambora Indonesia d angl Procitovano 04 08 2016 Tambora Global Volcanism Program Smitsonivskij institut angl ros Stothers Richard B Velikoe izverzhenie Tambory v 1815 godu i ego posledstviya Science zhurnal 1984 T 224 4654 S 1191 1198 DOI 10 1126 science 224 4654 1191 PMID 17819476 ros Degens E T Buch B Sedimentologicheskie sobytiya v zalive Saleh Tambora Netherlands Journal of Sea Research zhurnal T 24 4 S 399 404 DOI 10 1016 0077 7579 89 90117 8 ros Oppenheimer Clive Klimaticheskie ekologicheskie i chelovecheskie posledstviya krupnejshih istoricheskih izverzhenij Vulkan Tambora Indoneziya 1815 Progress in Physical Geography zhurnal 2003 T 27 2 S 230 259 DOI 10 1191 0309133303pp379ra ros Natela Yaroshenko Ognennaya molodost vulkanov Enciklopediya chudes prirody Pod red A B Vasileva London Nyu Jork Sidnej Moskva Riderz Dajdzhest 2000 S 415 417 ISBN 5 89355 014 5 ros Tanguy J C Scarth A Ribiere C Tjetjep W S Zhertvy izverzhenij vulkanov peresmotrennaya baza dannyh en zhurnal Springer 1998 T 60 2 S 137 144 DOI 10 1007 s004450050222 angl Donohue Mark The Papuan language of Tambora Oceanic Linguistics journal 2007 T 46 2 S 520 537 Presreliz angl 27 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 24 lipnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2006 angl Peningkatan Status G Tambora dari Normal ke Waspada Kebencanaan Geologi ESDM 30 serpnya 2011 Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 16 kvitnya 2019 angl Fitri R amp Antara 11 veresnya 2011 Evacuation Plans Prepped as Mount Tambora Alert Level Is Raised The Jakarta Globe Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 16 kvitnya 2019 ros Foden J Petrologiya vulkana Tambora Indoneziya model izverzheniya 1815 goda en zhurnal Elsevier 1986 T 27 1 2 S 1 41 DOI 10 1016 0377 0273 86 90079 X indonez Sinar Harapan 2003 Arhiv originalu za 7 sichnya 2007 Procitovano 14 listopada 2006 angl Potential Tourism as Factor of Economic Development in the Districts of Bima and Dompu PDF Presreliz West and East Nusa Tenggara Local Governments Procitovano 14 listopada 2006 nedostupne posilannya istoriya indonez Aswanir Nasution Kebencanaan Geologi ESDM Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 13 listopada 2006 ros Foden J Varne R Petrologiya i tektonicheskaya obstanovka vulkanicheskih centrov Zondskoj Dugi ostrovov Lombok i Sumbava Chemical Geology zhurnal 1980 T 30 3 S 201 206 DOI 10 1016 0009 2541 80 90106 0 ros Sigurdsson H Carey S Plinianskoe i so ignimbritnoe vypadenie tefry vo vremya izverzheniya Tambory 1815 goda en zhurnal Springer 1983 T 51 4 S 243 270 DOI 10 1007 BF01073515 ros Vulkanologicheskij obzor Indonezii Arhiv originalu za November 16 2006yes Procitovano 10 zhovtnya 2006 angl Tambora Eruptive History Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Arhiv originalu za 23 sichnya 2012 Procitovano 13 listopada 2006 angl Vulkanologichnij oglyad Indoneziyi Arhiv originalu za September 27 2007yes Procitovano 13 listopada 2006 angl Raffles Thomas Stamford The History of Java Hordern House Rare Books angl Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka angl S Raflz 1830 Memoir of the life and public services of Sir Thomas Stamford Raffles F R S amp c particularly in the government of Java 1811 1816 and of Bencoolen and its dependencies 1817 1824 with details of the commerce and resources of the eastern archipelago and selections from his correspondence London John Murray cited by Oppenheimer 2003 angl Stothers Richard B The Great Tambora Eruption in 1815 and Its Aftermath Science journal 1984 T 224 4654 S 1191 1198 DOI 10 1126 science 224 4654 1191 PMID 17819476 ros Briffa K R Jones P D Schweingruber F H and Osborn T J Vliyanie vulkanicheskih izverzhenij na letnie temperatury Severnogo polushariya za 600 let Nature zhurnal 1998 T 393 6684 S 450 455 DOI 10 1038 30943 angl Monk K A Fretes Y Reksodiharjo Lilley G The Ecology of Nusa Tenggara and Maluku Hong Kong Periplus Editions Ltd 1996 S 60 ISBN 962 593 076 0 angl USGS account of historical volcanic induced tsunamis 26 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Zollinger 1855 Besteigung des Vulkans Tamboro auf der Insel Sumbawa und Schilderung der Eruption desselben im Jahre 1815 Wintherthur Zurcher and Furber Wurster and Co cited by Oppenheimer 2003 angl Petroeschevsky 1949 A contribution to the knowledge of the Gunung Tambora Sumbawa Tijdschrift van het K Nederlandsch Aardrijkskundig Genootschap Amsterdam Series 2 66 688 703 cited by Oppenheimer 2003 angl Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Arhiv originalu za 13 lyutogo 2010 Procitovano 7 listopada 2006 ros Dai J Mosley Thompson and L G Thompson Dokazatelstvo vzryvnogo izverzheniya tropicheskogo vulkana za shest let do izverzheniya Tambory osnovannoe na analize ledyanyh kernov Journal of Geophysical Research Atmospheres zhurnal T 96 ros Desyat samyh moshnyh izverzhenij vulkanov v istorii RIA Novosti 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Peterson Doug LAS News Spring 2010 p 11 angl URI arhiv originalu za 24 lipnya 2014 procitovano 23 sichnya 2022 angl BBC News 28 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 19 grudnya 2006 Procitovano 9 zhovtnya 2006 angl Bloomberg Asia 28 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 zhovtnya 2006 Zollinger Family History Research Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 14 listopada 2006 angl Zollinger 1855 cited by Trainor 2002 angl de Jong Boers B Mount Tambora in 1815 A Volcanic Eruption in Indonesia and its Aftermath Indonesia journal Indonesia Vol 60 1995 T 60 60 S 37 59 DOI 10 2307 3351140 nedostupne posilannya istoriya angl Trainor C R Birds of Gunung Tambora Sumbawa Indonesia effects of altitude the 1815 cataclysmic volcanic eruption and trade Forktail journal 2002 T 18 S 49 61 z dzherela 26 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2022 angl antaranews com Arhiv originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2016 indonez Hasil Sensus Penduduk 2010 Data Agregat per Provinsi PDF BPS Republik Indonesia Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2012 Procitovano 24 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka indonez indonez Directorate of Volcanology and Geological Hazard Mitigation Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 13 listopada 2006 indonez Directorate of Volcanology and Geological Hazard Mitigation Indonesia Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 13 listopada 2006 Literatura angl The Year without a summer world climate in 1816 ed by C R Harrington Ottawa Canadian Museum of Nature 1992 ISBN 0 660 13063 7 angl Stommel H Stommel E Volcano Weather The Story of 1816 the Year without a Summer Newport RI 1983 ISBN 0 915160 71 4 ros Aprodov V A Vulkany Rec M Mysl 1982 S 110 Priroda mira 100000 prim ros Velikie katastrofy v istorii Zemli Otv red E M Murzaev AN SSSR 2 e izd pererab dop M Nauka 1984 S 66 80000 prim PosilannyaTambora u sestrinskih Vikiproyektah Portal Indoneziya Fajli u Vikishovishi ros Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 angl Volcano Live John Seach 8 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Pro arheologichni rozkopki 8 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Indonesia Volcanoes and Volcanics Cascades Volcano Observatory USGS Arhiv originalu za 23 sichnya 2012 Procitovano 19 bereznya 2006 angl Volcano World Department of Geosciences at Oregon State University Arhiv originalu za 31 serpnya 2006 Procitovano 15 zhovtnya 2011

Дата публікації:
Топ