Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Заледеніння значення Зледені ння гляціал процес значного збільшення

Заледеніння

Заледеніння
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заледеніння (значення).

Зледені́ння (гляціал) — процес значного збільшення площі льодовиків, пов'язаний зі зміною клімату під час льодовикового періоду. Чергуються з періодами потепління — інтергляціалами.

Загальна характеристика

Заледеніння характерні для антропогенного періоду. Тоді вони впливали на пересування тварин, а з ними народів північної частини світу, що були мисливцями. В археології датування культурного шару визначається належністю до стадії, або міжстадії зледеніння. Під час одного зі зледенінь (Рісс, відомого на території колишнього СРСР як Дніпровське зледеніння), південна межа льодовика проходила територією України, а його язик спускався до нижнього Дніпра. Південніше від льодовика спостерігався , для якого характерні різкі перепади температур, сухість та сильні вітри. В цих умовах сформувалися степові біоценози із характерною плейстоценовою мегафауною (мамути, мастодонти, печерні леви тощо).

Інтерстадіали

Міжстадії льодовика називаються інтерстадіалами і важливі для пов'язування кліматичних умов з відповідним археологічним культурним статусом. Під час інтерстадіалів кліматичні умови були подібними до теперішніх, іноді було на декілька °C тепліше, порівняно зі сьогоденням. Перехід від зледеніння до інтерстадіалу як правило був різким (середня температура підвищувалась на 10 і більше °C за декілька століть і навіть десятиліть). Перехід від інтерстадіалів до зледенінь, ймовірно, був більш поступовим.

Причини регулярного та періодичного чергування зледенінь та інтерстадіалів достеменно невідомі. Найчастіше це пов'язують зі змінами режиму надходження сонячної радіації на різні ділянки земної поверхні через періодичні коливання параметрів земної орбіти (цикли Міланковича).

Перелік зледенінь

Відомі такі зледеніння:

Зворотний
гляціальний
перелік 		Назва в
Альпах 		Назва в
Північній Америці 		Назва в
Північній Європі 		Назва в
Британії 		Інтергляціал/
Зледеніння 		Час
(тис.років) 		Морський
період 		Епоха
        інтергляціал сьогодення – 12 MIS1 Голоцен
1-ше Вюрм Вісконсин Weichsel
або Вісла 		Devensian зледеніння 15 –   70 MIS2-4
& 5a-d 		Плейстоцен
  Sangamon Eemian Ipswichian інтергяціал 110 – 130 MIS5e
2-ге Рісс Illinoian Saale Wolstonian або Gipping зледеніння 125 – 200 MIS6
  Yarmouth Holstein Hoxnian інтергляціал 200 – 425 MIS7
3-6 Kansan Elster Anglian зледеніння 240 – 455  
  Aftonian   Cromerian інтергляціали 455 – 620  
7-ме Nebraskan Menapian Beestonian зледеніння 620 – 680  

Інші періоди Плейстоцену

Назва Інтергляціал/
Зледеніння 		Період
(тис.років) 		Морський
період 		Епоха
інтергляціал 470 – 540   Плейстоцен
зледеніння 540 – 550  
інтергляціал 550 – 585  
зледеніння 585 – 600  
інтергляціал 600 – 800 MIS63
зледеніння 800 – 1300  
інтергляціал 1300 – 1550  

Центри зледеніння

Район найбільшого скупчення і найбільшої потужності льоду, звідки починається його розтікання. Зазвичай центр зледеніння пов'язаний з піднесеними, частіше гірськими регіонами. Так, центром зледеніння феноскандинавського льодовикового щита були Скандинавські гори. На території північної Швеції льодовик сягав потужності близько 2-2,5 км. Звідси він поширювався по Руській рівнині на кілька тисяч кілометрів до району міста Верхньодніпровськ (Україна). Під час плейстоценових льодовикових епох на всіх континентах існувало багато центрів зледеніння, наприклад, у Європі — Альпійський, Піренейський, Кавказький, Уральський; в Азії — Таймирський, Путоранський, Верхоянський тощо.

Див. також

Джерела

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  2. Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. (рос.)
  3. Pazynych V. The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Пазинич В. І як би ми жили без Дніпровського льодовика? [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Асеев А. А. Древние материковые оледенения Европы. — М. : Наука, 1974.

Посилання

  1. . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaledeninnya znachennya Zledeni nnya glyacial proces znachnogo zbilshennya ploshi lodovikiv pov yazanij zi zminoyu klimatu pid chas lodovikovogo periodu Cherguyutsya z periodami poteplinnya interglyacialami Zagalna harakteristikaZaledeninnya harakterni dlya antropogennogo periodu Todi voni vplivali na peresuvannya tvarin a z nimi narodiv pivnichnoyi chastini svitu sho buli mislivcyami V arheologiyi datuvannya kulturnogo sharu viznachayetsya nalezhnistyu do stadiyi abo mizhstadiyi zledeninnya Pid chas odnogo zi zledenin Riss vidomogo na teritoriyi kolishnogo SRSR yak Dniprovske zledeninnya pivdenna mezha lodovika prohodila teritoriyeyu Ukrayini a jogo yazik spuskavsya do nizhnogo Dnipra Pivdennishe vid lodovika sposterigavsya dlya yakogo harakterni rizki perepadi temperatur suhist ta silni vitri V cih umovah sformuvalisya stepovi biocenozi iz harakternoyu plejstocenovoyu megafaunoyu mamuti mastodonti pecherni levi tosho InterstadialiMizhstadiyi lodovika nazivayutsya interstadialami i vazhlivi dlya pov yazuvannya klimatichnih umov z vidpovidnim arheologichnim kulturnim statusom Pid chas interstadialiv klimatichni umovi buli podibnimi do teperishnih inodi bulo na dekilka C teplishe porivnyano zi sogodennyam Perehid vid zledeninnya do interstadialu yak pravilo buv rizkim serednya temperatura pidvishuvalas na 10 i bilshe C za dekilka stolit i navit desyatilit Perehid vid interstadialiv do zledenin jmovirno buv bilsh postupovim Prichini regulyarnogo ta periodichnogo cherguvannya zledenin ta interstadialiv dostemenno nevidomi Najchastishe ce pov yazuyut zi zminami rezhimu nadhodzhennya sonyachnoyi radiaciyi na rizni dilyanki zemnoyi poverhni cherez periodichni kolivannya parametriv zemnoyi orbiti cikli Milankovicha Perelik zledeninVidomi taki zledeninnya Zvorotnij glyacialnij perelik Nazva v Alpah Nazva v Pivnichnij Americi Nazva v Pivnichnij Yevropi Nazva v Britaniyi Interglyacial Zledeninnya Chas tis rokiv Morskij period Epoha interglyacial sogodennya 12 MIS1 Golocen 1 she Vyurm Viskonsin Weichsel abo Visla Devensian zledeninnya 15 70 MIS2 4 amp 5a d Plejstocen Sangamon Eemian Ipswichian intergyacial 110 130 MIS5e 2 ge Riss Illinoian Saale Wolstonian abo Gipping zledeninnya 125 200 MIS6 Yarmouth Holstein Hoxnian interglyacial 200 425 MIS7 3 6 Kansan Elster Anglian zledeninnya 240 455 Aftonian Cromerian interglyaciali 455 620 7 me Nebraskan Menapian Beestonian zledeninnya 620 680 Inshi periodi Plejstocenu Nazva Interglyacial Zledeninnya Period tis rokiv Morskij period Epoha interglyacial 470 540 Plejstocen zledeninnya 540 550 interglyacial 550 585 zledeninnya 585 600 interglyacial 600 800 MIS63 zledeninnya 800 1300 interglyacial 1300 1550 Centri zledeninnyaRajon najbilshogo skupchennya i najbilshoyi potuzhnosti lodu zvidki pochinayetsya jogo roztikannya Zazvichaj centr zledeninnya pov yazanij z pidnesenimi chastishe girskimi regionami Tak centrom zledeninnya fenoskandinavskogo lodovikovogo shita buli Skandinavski gori Na teritoriyi pivnichnoyi Shveciyi lodovik syagav potuzhnosti blizko 2 2 5 km Zvidsi vin poshiryuvavsya po Ruskij rivnini na kilka tisyach kilometriv do rajonu mista Verhnodniprovsk Ukrayina Pid chas plejstocenovih lodovikovih epoh na vsih kontinentah isnuvalo bagato centriv zledeninnya napriklad u Yevropi Alpijskij Pirenejskij Kavkazkij Uralskij v Aziyi Tajmirskij Putoranskij Verhoyanskij tosho Div takozhInterglyacial mizhlodovikovij period Interstadial poteplinnya poholodannya Lodovikova era Bagatorichna merzlotaDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Geologicheskij slovar pod red K N Paffengolc M Nedra 1973 ros Pazynych V The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Pazinich V I yak bi mi zhili bez Dniprovskogo lodovika 27 travnya 2016 u Wayback Machine ros Aseev A A Drevnie materikovye oledeneniya Evropy M Nauka 1974 PosilannyaDniprovske zledeninnya 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine ESU Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ