Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласті — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці від давніх часів до сучасності. Тернопільська область — одна з 24-х областей України, розташована на споконвічних українських землях. Територія та географічні межі області визначені з її утворенням 27 листопада 1939 в тогочасній УРСР.
На півночі область межує з Рівненською, на сході — з Хмельницькою, на півдні — з Чернівецькою, на заході — з Івано-Франківською і Львівською областями.
У наш час Тернопільська область поділяється на 3 райони, 55 територіальних громад.
Період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
Початки адміністративно-територіального поділу належать до часів Київської Русі. Великий князь київський Володимир Святославич приєднав у кін. 10 ст. до своїх володінь нові землі західної території сучасної Тернопільщини, яка охоплює Західне Поділля, частину Східної Галичини і Південної Волині. Відтоді вона ввійшла до Давньоукраїнської держави.
Найдавнішими літописними «городами» на Тернопільщині є Микулинці, Теребовля, Шумськ, Кременець.
У час розпаду Київської Русі близько 1084 виникло удільне Теребовльське князівство. Воно займало центральну і південну частини сучасної Тернопільщини. Західна її частина входила до Звенигородського князівства. 1141 обидва князівства ввійшли на правах земель-князівств (волостей) у Галицьке князівство. У північній частині Тернопільщини в серед. 12 ст. постало Шумське князівство, яке 1170 опинилося під владою князя .
1199 вся територія Тернопільщини ввійшла до Галицько-Волинської держави. Новими центрами волостей, крім Теребовлі та Шумська, стали Збараж і Кременець.
Адміністративний поділ у 1349—1569 роках
Після того, як Галицько-Волинська держава 1349 припинила існування, за її землі розгорілася боротьба між Литвою, Польщею й Угорщиною. Польська корона захопила галицькі землі, а Велике князівство Литовське — Збаразьку і Кременецьку волості.
1372—1379 і 1385—1887 на території Східної Галичини існувало васальне від угорської корони державне утворення — так зване «Руське королівство». До нього належали також галицькі землі сучасної Тернопільщини, а від 1377 — і Кременеччина. Після ліквідації «Руського королівства» його територія відійшла до Польщі. 1387 на східногалицьких землях у Польській державі була створена окрема територіальна одиниця — «Королівство Русі», яке мало внутрішню автономію. Поділля, що охоплює південно-східну частину Тернопільщини, після 1363 увійшло до володінь литовських князів із роду Коріатовичів, котрі незабаром визнали себе васалами польського короля. 1395 цей край (округи Скала і Червоногород) разом з усім Поділлям був переданий у приватне володіння Спиткові з Мельштина.
1400—1430 Західне Поділля перебувало у Великому князівстві Литовському, а потім відійшло до Польського королівства. 1434 Сх. Галичина та Зх. Поділля остаточно були приєднані до Польщі. Більша частина Тернопільщини увійшла до і Теребовлянського староств (від 16 ст. — повітів) Галицької землі Руського воєводства. Західноподільські землі краю склали Подільського воєводства.
Волинське князівство, що існувало від 1387 в складі Литви, було ліквідоване 1452, його волості (староства) стали провінціями на правах приватних володінь. Кременецька волость відійшла до королівського домену, а Збаразька набула статусу княжої волості (васального князівства). 1463 зі Збаразького князівства виділилась окрема волость із центром у Вишнівці — приватне володіння князів Вишневецьких.
Магдебурзьке право
Більшість міст і містечок Тернопільщини 14–18 ст. мали маґдебурзьке право, згідно з яким здобували самоуправління. Управляв містом маґістрат — виборний орган на чолі з бургомістром; разом із війтом, якого призначав власник міста і який представляв судову владу, маґістрат становив міську адміністрацію.
Відповідно до Маґдебурзького права міста поділили на 3 категорії:
- отримали його від литовських князів, польських королів
- від магнатів-власників
- надане грамотами гетьманів після приєднанн до Московської держави, що, як правило, підтверджувало раніше отримане право.
За рівнем самоврядування міста поділли на маґістративні (привілейовані) й ратушні.
Ратушу наприкінці 18 століття мали майже всі міста краю.
Понад 50 міст Тернопільщини здобули маґдебурзьке право (повне чи обмежене) в такі роки:
- 1387 — Теребовля
- 1393[] — Бучач (повторно 1515)
- 1420 — Дрищів і Жуків
- 1438 — Крем'янець
- 1443 — Нараїв і Скала (нині Скала-Подільська)
- 1448 — Червоногород
- 1453 — Бедриківці
- 1485 — Золотники
- 1505 — Філіпковці (нині Пилипче)
- 1518 — Ягільниця
- 1519 — Язловець (підтвердження)
- 1520 — Заложці (нині Залізці)
- 1530 — Бережани і Борки (нині Великі Бірки)
- 1531 — Куропатники
- 1532 — Чортків
- 1539 — Підгайці
- 1542 — Озерна
- 1548 — Тернопіль та Устя-Зелене
- 1549 — Будзанів (нині Буданів) і Товсте (нині Заліщицького району)
- 1550 — Горожанка
- 1553 — Сухостав
- 1559 — Бариш і Гусятин
- 1564 — Копичинці
- 1568 — Андріїв (нині Новий Олексинець) і Попівці
- 1577 — Козлів
- 1578 — Золотий Потік і Хоростків
- 1595 — Микулинці
- 1600 — Скалат
- 1610 — Голгочі (нині Голгоча) і Струсів
- 1619 — Касперівці
- 1620 — Вербів
- 1621 — Лідихів
- 1629 — Борщів
- 1646 — Новий Бжезь (нині Збриж)
- 1689 — Зборів
- 1700 — Окопи
- 1720 — Гримайлів і Товсте (нині Гусятинського району)
- 1729 — Завалів
- 1766 — Заліщики
- 1767 — Мельниця (нині Мельниця-Подільська)
- 1778 — Почаїв
Багато містечок внаслідок несприятливих економічних факторів і нападів завойовників через деякий час втратили маґдебурґію.
Період Речі Посполитої
Після Люблінської унії 1 липня 1569 року всі землі Тернопільщини опинилися під фактичною владою Польщі у новоутвореній державі — Речі Посполитій. Територія нинішніх Збаразького, Кременецького, Лановецького, Шумського і північна частина території Підволочиського районів увійшла до Кременецького повіту Волинського воєводства. Воно було створене в складі Литви 1568 року, через рік перейшло безпосередньо під відання Корони Польської.
Частина Тернопільщини між Збручем і Стрипою на південь від лінії сіл Суходіл — Пробіжна — Угринь — Палашівка — Ріпинці, що нині обіймає територію Борщівського, Заліщицького, більшість території Чортківського, невелику територію Бучацького і Гусятинського районів, склала Червоногородський повіт Подільського воєводтства.
Територія нинішніх Бучацького, Монастириського, Підгаєцького і невелика частина Теребовлянського районів увійшли до Галицького повіту, а решта територія Тернопільщини склала Руського воєводства.
Згідно з Бучацьким мирним договором від 18 жовтня 1672 Поділля відійшло до Османської імперії. Територію Тернопільщини між Збручем і Стрипою на південь від лінії населених пунктів Гусятин-Гадинківці-Біла — Білобожниця — Джурин — Бучач опинилася під владою Порти і склала Чортківську нахію Подільського пашалику.
За умовами Карловицького мирного договору 16 січня 1699 року ці землі, як і все Поділля, знову відійшли до Речі Посполитої. Фактично Польща повернула їх собі після 1683 в результаті воєнних дій.
Період Австрійської імперії
5 серпня 1772 в Петербурзі між Австрією, Пруссією і Росією була підписана таємна конвенція про 1-й поділ Польщі, за якою Австрія захопила Галичину. Згідно з австрійсько-російською угодою 18 вересня 1773 Австрія зайняла також південну частину Кременеччини. Отже, територія Тернопільщини на північ від лінії сіл Білозірка—Москалівка—Верещаки—Шимківці—Колодне—Заруддя—Раковець—Бутин—Устечко—Башуки—Лопушне—Крутнів, включаючи їх, залишалася за Річчю Посполитою, а решта відійшла до Австрійської імперії.
На захоплених Австрією галицьких і буковинських землях було створено адміністративно-територіальну одиницю — коронний край «Королівство Галичини і Володимирії» з центром у Львові. У 1782 році він був поділений на округи («крайси», або «циркули»), які складалися з дистриктів. Територія Тернопільщини обіймали 3 округи — Бережанський, Заліщицький (від 1788 — ) і Тернопільський. Окремі населені пункти в західній частині нинішньої Тернопільської області входили до , і округів.
Деякий час зберігався поділ дистриктів на домінії. Кількість округів, дистриктів та їхні межі згодом не раз змінювалися. Адміністративну владу в округах і дистриктах здійснювали посадові державні службовці — старости, в домініях — мандатори. Низовою адміністративною ланкою була громада на чолі з війтом і становила окремий населений пункт. Містами управляли магістрати.
Частина території Тернопільщини на схід від лінії містечок Залізці-Зборів і р. Стрипи, що перебувала в імперії Габсбургів, за умовами Віденського () мирного договору 14 жовтня 1809 відійшла до Росії. Під її владою ця територія перебувала з весни 1810 до літа 1815. Указом російського імператора 15 червня 1810 тут було створено адміністративно-територіальну одиницю — «Тернопільський край» із центром у Тернополі, який отримав статус окружного міста.
Спочатку край поділявся на 2 округи — Тернопільський і Заліщицький, 1814 був утворений 3-й округ — Теребовлянський. Управляв краєм намісник, якого призначав . Згідно із заключним пактом Віденського конгресу 6 червня 1815 територія «Тернопільського краю» була повернена Австрії.
1867 Австрійська імперія стала дуалістичною й отримала офіційну назву Австро-Угорщина. Землі Тернопільщини, що перебували під владою Габсбургів, увійшли до австрійської частини монархії — провінції «Галицьке намісництво». Його територія була поділена на повіти (створені до 1867), адміністративну владу в яких здійснювали старости, а повіти — на гміни, що об'єднували 2 і більше сільських населених пунктів.
В австрійській частині Тернопільщини було 12 повітів: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Підгаєцький, Гусятинський, Скалатський, Теребовлянський, Тернопільський і Чортківський. Деякі населені пункти на заході краю входили до Бродівського, Золочівського, Перемишлянського, Рогатинського і Галицького повітів.
23 січня 1793 Австрія і Росія уклали угоду про 2-й, а в червні 1795 — про 3-й поділ Польщі. Територія Тернопільщини, що після 1772 залишалася під владою Речі Посполитої, була передана Російській імперії і включена до Волинського намісництва. У вересні 1797 ці землі ввійшли до Волинської губернії. Повіт поділявся на волості, а ті — на громади, що складалися з окремого сільського населеного пункту. Волосними центрами були Білозірка, Бірки, Великі Бережці, Великі Дедеркали, Вишгородок, Вишнівець, Кременець, Ланівці, Новий Олексинець, Почаїв, Шумськ.
Перша світова війна
З початком 1-ї світової війни в адміністративно-територіальному поділі Тернопільщини відбулися суттєві зміни. В серпні 1914 Сх. Галичину і ч. Буковини окупували війська Росії. Наступного місяця тут було створено воєнне генерал-губернаторство Галичини, до якого входили Львівська, Перемишльська, Тернопільська і Чернівецька губернії. Останні поділялися на повіти. В Тернопільській губернії їх було 15: Бережанський, Богородчанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинськмй (повітове управління — в Копичинцях), Заліщицький, Збаразький, Калуський, Підгаєцький, Скалатський, Станіславський, Теребовлянський, Тернопільський, Тлумацький і Чортківський. Тер. повітів була в межах часів Австро-Угорщини. Адміністративна влада належала губернатору і підлеглим йому начальникам повітових управлінь. Вся адміністрація складалася з військових і службовців, які прибули з російських губерній.
Після наступу австро-німецької армії влітку 1915 Тернопільська губернія існувала в межах 8 східних повітів, хоча воєнне генерал-губернаторство Галичини 23 листопада 1915 було ліквідоване. В результаті наступу російських військ на початку літа 1916 її територія відновилась у межах попередніх повітів (замість Тлумацького — Надвірнянський повіт). 3 липня 1916 було створено воєнне генерал-губернаторство області Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни, в складі Тернопільської і Чернівецької губерній.
У наступний період територія Тернопільської губернії зменшилася, в червні 1917 її західна межа проходила по лінії містечок Зборів-Козова-Підгайці-Монастириська-Коропець.
Влітку-восени 1917 австро-німецькі війська зайняли майже всю територію Тернопільської губернії, 7 грудня 1917 вона була ліквідована. В краї відновила діяльність австрійська адміністрація. Збаразький і Скалатський повіти, які російська армія втримала, до лютого 1918 були в підпорядкуванні волинського губернатора. В Кременецькому повіті під час війни адміністративно-територіальних змін не було, тільки восени 1917 його західну частину окупували німецькі війська.
Західно-Українська Народна Республіка
В результаті розпаду Австро-Угорщини і Листопадового Зриву 1918 на українських етнічних землях Галичини виникла українська держава, яка 13 листопада 1918 отримала назву Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Того дня був прийнятий «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії».
Територія ЗУНР поділялася на 3 воєводства — Львівське, Станіславське і Тернопільське, котрі складалися з повітів. У Тернопільському воєводстві центрами 19 повітів були Бережани, Бібрка, Борщів, Броди, Бучач, Гусятин, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів, Кам'янка-Струмилова, Перемишляни, Підгайці, Радехів, Рогатин, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Чортків. Територія повітів збережена у тих межах, що й за Австро-Угорщини.
В умовах польсько-української війни, яка розпочалася в листопаді 1918, створити цивільну адміністрацію воєводств не було змоги. Державному секретаріату ЗУНР безпосередньо підпорядковувалися повітові комісари. Значні повноваження мали воєнні коменданти військових округів. Після того, як польські війська захопили Львів, вищі органи державної влади ЗУНР переїхали в Тернопіль. Від 24 листопада до 31 грудня 1918 місто тимчасово було столицею республіки.
22 січня 1919 в Києві було прийнято Акт Злуки, який проголосив об'єднання двох українських держав у незалежну соборну Українську Народну Республіку (УНР). Наступного дня Трудовий конгрес України прийняв закон «Про форму влади в Україні», згідно з яким ЗУНР ставала ЗОУНР. Однак під час безперервної війни і постійної зміни політичної ситуації в Україні реальне возз'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу не відбулося. На початку липня 1919 внаслідок наступу польської армії територія ЗУНР обмежувалася невеликою частиною південної Тернопільщини між Збручем, Дністром і лінією міст Заліщики-Гусятин. Відступаючи під натиском переважаючих сил противника, УГА та керівництво ЗУНР 17-18 липня 1919 перейшли Збруч і вступили на Велику Україну.
ЗУНР як держава перестала існувати, хоч її уряд до 23 липня 1923 продовжував діяти в еміграції.
Період Другої Речі Посполитої
21 листопада 1919 був підписаний , згідно з яким край тимчас. й на правах території автономії залишався в Польській державі. Однак Рада послів держав Антанти 14 березня 1923 прийняла остаточне рішення про включення українських земель Східної Галичини до Польщі.
У липні-вересні 1920 під час польсько-радянської війни внаслідок захоплення ЧА третини території Східної Галичини існувало державне утворення більшовицької партії та радянського уряду Росії — Галицька Соціалістична Радянська Республіка (ГСРР), проголошена 15 липня 1920 декларацією Галревкому, який називав себе тимчасовим робітничо-селянським урядом Галичини. Галревком перебував у Тернополі. У ГСРР опинилися повністю 18 і частково 4 повіти колишньої Австро-Угорщини та ЗУНР, серед них — усі повіти на Тернопільщині. Адміністративну владу на місцях зосередили у своїх руках повітові, міські та сільські ревкоми. ГСРР припинила існування 21 вересня 1920 після вимушеного відступу більшовицьких військ зі Східної Галичини.
Територія Тернопільщини, що від 1793 перебувала під владою Росії, з проголошенням незалежності УНР 25 січня 1918 ввійшла до її складу. Тернопільщина з усією Волинню була визнана за Українською державою Брестським мирним договором від 9 лютого 1918 між УНР і країнами Четверного союзу. Через місяць УЦР прийняла закон про адміністративно-територіальний устрій України. Згідно з цим документом у складі землі Волинь створено Кременецький повіт. 1918-20 на території повіту постійно тривали воєнні дії, її займали німецькі, польські та більшовицькі війська, тому налагодити стабільну діяльність української державної адміністрації не було змоги.
У вересні 1920 Кременецький повіт окупувала польська армія. Від 21 вересня 1920 вся територія Тернопільщини опинилася під владою Польщі. Разом з іншими західноукраїнськими землями вона залишилась у Другій Речі Посполитій за умовами Ризького мирного договору від 18 березня 1921 між Польщею і радянською Росією й Україною.
У вересні 1921 польський уряд створив на території так званої Східної Малопольщі 6 воєводств, серед них — Волинське і Тернопільське. Воєводства складалися з повітів, а ті — з гмін, які об'єднували сільські громади. Тернопільське воєводство поділялося на 17 повітів, центрами яких були Бережани, Борщів, Броди, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів, Кам'янка-Струмилова, Копичинці, Перемишляни, Підгайці, Радехів, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Чортків. Північна частина Тернопільщини ввійшла до Кременецького повіту Волинського воєв-ва. Центрами гмін у тернопільській його частині були Великі Бережці, Білозірка, Великі Дедеркали, Вишгородок, Вишнівець, Катербург (нині Катеринівка), Колодно, Ланівці, Почаїв, Старий Олексинець, Угорськ, Шумськ. Окремі села на заході Тернопільщини належали до Галицького і Рогатинського повітів Станіславського воєводства.
Найзначніші адміністративно-територіальні зміни в повітах і гмінах сталися 1 квітня 1932. Адміністративну владу у воєводстві очолював воєвода, в повіті — староста, в місті — бургомістр, у гміні — війт, у селі — солтис.
Радянський період
Довоєнна доба
На початку 2-ї світової війни, після 17 вересня 1939 західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. 27 жовтня 1939 Народні Збори Західної України прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі УРСР. 1 листопада 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а 15 листопада 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про возз'єднання Зх. України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від 4 грудня 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед них — Тернопільська з центром у Тернополі.
В січні 1940 вона була поділена на 38 районів: Бережанський, Білобожницький, Борщівський, Буданівський, Бучацький, Великобірківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Гусятинський, Заліщицький, Заложцівський, Збаразький, Зборівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Катербурзький (з жовтня 1940 — Великодедеркальський), Козівський, Козлівський, Копичинецький, Кременецький, Лановецький, , Микулинецький, Монастириський, Новосільський, Підволочиський, Підгаєцький, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Теребовлянський, Товстенський, Устя-Зеленський (Усть-Зеленівський; з 11 листопада 1940 — Коропецький), Чортківський, Шумський. Тернопіль був окремою адміністративно-територіальною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.
Друга світова війна
У липні 1941 після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Спочатку на окупованих землях адміністративні функції виконували німецькі військові власті. Територію колишнього Тернопільського воєводства було приєднано 1 серпня 1941 до дистрикту «Галичина» Генеральної губернії Німеччини. Тут було відновлено поділ на повіти і гміни. На місці воєводства німці утворили Тернопільське, Бережанське і Чортківське окружні староства.
Територію Кременецького повіту Волинського воєводства гітлерівці долучили до генерального округу «Волинь і Поділля» райхскомісаріату «Україна», створеного 20 серпня 1941. На місці згаданого повіту німці утворили Кременецький ґебіт.
Повоєнна доба
Після того, як у липні 1944 РА повністю звільнила територія Тернопільщини від німецько-нацистських військ, було відновлено адміністративно-територіальний поділ довоєнного радянського періоду. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня 1946 перебували в Збаражі, а потім — у Чорткові.
З метою вдосконалення й ефективності управління всіма сферами життя області наприкінці 1950-х — на поч. 1960-х на Тернопільщині були здійснені суттєві адміністративно-територіальні зміни. В січні 1959 розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський. У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів. Таким чином скасовувались 21 район: Великобірківський, Великоглибочецький, Великодедеркальський, Вишнівецький, Гусятинський, Заліщицький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козівський, Козлівський, Копичинський, Лановецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський та Шумський.
Невеликі адміністративно-територіальні зміни в районах відбулися 1965—1966. У 1965 р. загальна кількість районів збільшилась до 14. Указом Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 було відновлено ще 2 райони: Монастириський та Тернопільський. У 1991 р. відновився Підгаєцький район.
Від середини 1940-х до кінця 1980-х в області зменшилась кількість насел. пунктів. Якщо в 1946 їх було 1704, 1958 — 1056, то в 1987 — 974. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з іншими селами або включення їх у межі міст чи смт 1946-67 на Тернопільщині припинили існування 202 населені пункти внаслідок переселення жителів. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.
Адміністративний поділ у 1991-2020 роках
Після проголошення 24 серпня 1991 державної незалежності України в області вдосконалено адміністративно-територіальний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого й інтереси жителів Тернопільщини. 6 грудня 1991 ВР України постановила створити Підгаєцький район. Відновлена діяльність багатьох сільрад, на карті області знову є чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.
У складі області:
- районів — 17;
- населених пунктів — 1057, в тому числі:
- міського типу — 35, в тому числі:
- міст — 18, в тому числі:
- міст обласного значення — 2;
- міст районного значення — 16;
- селищ міського типу — 17;
- міст — 18, в тому числі:
- сільського типу — 1022, в тому числі:
- сіл — 1021;
- селищ — 1.
- міського типу — 35, в тому числі:
У системі місцевого самоврядування:
- районних рад — 17;
- міських рад — 18;
- селищних рад — 17;
- сільських рад — 580.
№ п/п | Назва | Площа (км²) | Населення (осіб) | Адм. центр / Входження | Міст районного значення | Селищ міського типу | Сільських населених пунктів | Сільських рад | Адм. устрій |
Райони | |||||||||
1 | Бережанський | 661,00 | 20722 | м. Бережани | немає | немає | 56 | 25 | Адм. устрій |
2 | Борщівський | 1 006,00 | 65731 | м. Борщів | 1 | 2 | 70 | 42 | Адм. устрій |
3 | Бучацький | 802,00 | 62710 | м. Бучач | 1 | 1 | 57 | 37 | Адм. устрій |
4 | Гусятинський | 1 016,00 | 58502 | смт Гусятин | 2 | 2 | 61 | 39 | Адм. устрій |
5 | Заліщицький | 684,00 | 45541 | м. Заліщики | 1 | 1 | 53 | 35 | Адм. устрій |
6 | Збаразький | 863,00 | 56376 | м. Збараж | 1 | 1 | 75 | 36 | Адм. устрій |
7 | Зборівський | 977,00 | 40488 | м. Зборів | 1 | 1 | 90 | 42 | Адм. устрій |
8 | Козівський | 694,00 | 36877 | смт Козова | немає | 2 | 53 | 31 | Адм. устрій |
9 | Кременецький | 918,00 | 46240 | м. Кременець | 1 | немає | 68 | 38 | Адм. устрій |
10 | Лановецький | 632,00 | 28833 | м. Ланівці | 1 | немає | 52 | 26 | Адм. устрій |
11 | Монастириський | 558,00 | 26445 | м. Монастириська | 1 | 1 | 46 | 30 | Адм. устрій |
12 | Підволочиський | 837,00 | 41320 | смт Підволочиськ | 1 | 1 | 60 | 34 | Адм. устрій |
13 | Підгаєцький | 496,00 | 17781 | м. Підгайці | 1 | немає | 36 | 21 | Адм. устрій |
14 | Теребовлянський | 1 130,00 | 63865 | м. Теребовля | 1 | 2 | 75 | 41 | Адм. устрій |
15 | Тернопільський | 749,00 | 67077 (без міста Тернополя) | м. Тернопіль | немає | 2 | 56 | 38 | Адм. устрій |
16 | Чортківський | 903,00 | 43416 (з Чортковом) | м. Чортків | немає | 1 | 55 | 43 | Адм. устрій |
17 | Шумський | 838,00 | 33015 | Шумськ | 1 | немає | 60 | 32 | Адм. устрій |
Міста обласного значення | |||||||||
1 | Бережани | 5,80 | 17 130 | ||||||
2 | Кременець | 20,76 | 21 880 | ||||||
3 | Тернопіль | 59,00 | ▼216 575 | ||||||
4 | Чортків | 29,52 | 28 855 | ||||||
Міста районного значення | |||||||||
1 | Борщів | 2,66 | 11 251 | Борщівський район | |||||
2 | Бучач | 9,98 | 12 511 | Бучацький район | |||||
3 | Заліщики | 7,16 | 9 739 | Заліщицький район | |||||
4 | Збараж | 6,94 | 13 053 | Збаразький район | |||||
5 | Зборів | 6,00 | 7 339 | Зборівський район | |||||
6 | Копичинці | 35,40 | 7 003 | Гусятинський район | |||||
7 | Ланівці | 14,74 | 8 547 | Лановецький район | |||||
8 | Монастириська | 10,65 | 6 277 | Монастириський район | |||||
9 | Підгайці | 3,14 | 3 203 | Підгаєцький район | |||||
10 | Почаїв | 24,04 | 8 027 | Кременецький район | |||||
11 | Скалат | 5,73 | 4 042 | Підволочиський район | |||||
12 | Теребовля | 10,69 | 13 455 | Теребовлянський район | |||||
13 | Хоростків | 9,51 | 7 304 | Гусятинський район | |||||
14 | Шумськ | 5,19 | 5 010 | Шумський район | |||||
Тернопільська область | 13 823,00 | ▼1 075 435 | м. Тернопіль | 17 | 17 | 1 018 | 581 |
15 липня 2015 року створено першу в області об'єднану територіальну громаду — Скалатську — з адміністративним центром громади в місті Скалат Підволочиського району.
5 вересня 2015 року набув чинності Закон України № 676-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації проведення перших виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», за яким «об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону».
25 жовтня 2015 року відбулися перші вибори у громадах.
11 грудня 2015 року Тернопільська обласна рада затвердила перший перспективний план формування територій громад Тернопільської області.
12 червня 2020 року Кабінет міністрів України остаточно визначив адміністративні центри та затвердив території територіальних громад Тернопільської области.
Перелік громад
Діючі
Ліквідовані
№ | Громада | Центр | Дата створення | Дата ліквідації | Район(и) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Вікнянська сільська громада | с. Вікно | 13 травня 2019 року | 12 червня 2020 року | Гусятинський район |
2 | Дорогичівська сільська громада | с. Дорогичівка | 15 грудня 2017 року | 12 червня 2020 року | Заліщицький район |
3 | Колодненська сільська громада | с. Колодне | 12 серпня 2015 року | 12 червня 2020 року | Збаразький район |
4 | Коцюбинська сільська громада | с. Коцюбинці | 13 вересня 2016 року | 12 червня 2020 року | Гусятинський район |
5 | Млиновецька сільська громада | с. Млинівці | 20 травня 2019 року | 12 червня 2020 року | Зборівський район |
6 | Настасівська сільська громада | с. Настасів | 8 серпня 2018 року | 12 червня 2020 року | Тернопільський район |
7 | Новосільська сільська громада | с. Нове Село | 31 липня 2015 року | 12 червня 2020 року | Підволочиський район |
8 | Озерянська сільська громада | с. Озеряни | 29 липня 2015 року | 12 червня 2020 року | Борщівський район |
9 | Чернихівецька сільська громада | с. Чернихівці | 12 серпня 2015 року | 12 червня 2020 року | Збаразький район |
Примітки
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 551–583.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 19.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Тернопільської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 56.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 122–123.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 518—519.
- Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони[недоступне посилання з травня 2019]
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста[недоступне посилання з травня 2019]
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування[недоступне посилання з травня 2019]
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування[недоступне посилання з травня 2019]
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 6 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 6 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 6 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 квітня 2014.
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради[недоступне посилання з травня 2019]
- Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради[недоступне посилання з травня 2019]
- Перша в Україні об'єднана територіальна громада — на Тернопільщині [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 16 липня 2015
- Депутати схвалили перспективний план формування громад на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 11 грудня.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області»
- Віктор Шумада: «Сформовано першу територіальну громаду» / б. а. // Свобода. — 2015. — № 53 (17 лип.). — С. 1.
Посилання
- Тернопільська область [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Тернопільської області [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- (рос.)
Література
- Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
- Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 червня 1997 року) / Терноп. обл. держ. адм. Терноп. обл. рада; [Упоряд. М. В. Дудар; Післямова Гуцал П. З.]. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — 236, [1] с.
- Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
- Гуцал П. Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / Тернопілля'96: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
- Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25—29. — .
- Про зміни в адміністративно-територіальному устрої [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.] // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.
- Список літератури на сайті бібліотеки ТНПУ [ 21 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Адміністративно-територіальний поділ Тернопільської області на 1 жовтня 1958 р. – Тернопіль, 1959. – 68 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Тернопільської області: Довідник 1 верес. 1960 р./ Терноп. обл. Рада депутатів трудящих. Викон. ком. – Тернопіль: Обл. вид., 1960. – 90 с.
- Тернопільська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1983 року / Тернопіл. обл. Рада народ. депутатів; [упоряд.: М.В. Дудар]. – Львів: Каменяр, 1983. – 119 с.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 521–546.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 311–326. — 2000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrati vnij u strij Terno pilskoyi o blasti teritorialna organizaciya krayu na pevni administrativni odinici vid davnih chasiv do suchasnosti Ternopilska oblast odna z 24 h oblastej Ukrayini roztashovana na spokonvichnih ukrayinskih zemlyah Teritoriya ta geografichni mezhi oblasti viznacheni z yiyi utvorennyam 27 listopada 1939 v togochasnij URSR Na pivnochi oblast mezhuye z Rivnenskoyu na shodi z Hmelnickoyu na pivdni z Cherniveckoyu na zahodi z Ivano Frankivskoyu i Lvivskoyu oblastyami U nash chas Ternopilska oblast podilyayetsya na 3 rajoni 55 teritorialnih gromad Period Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstvaDokladnishe Terebovlyanske knyazivstvo ta Shumske knyazivstvo Pochatki administrativno teritorialnogo podilu nalezhat do chasiv Kiyivskoyi Rusi Velikij knyaz kiyivskij Volodimir Svyatoslavich priyednav u kin 10 st do svoyih volodin novi zemli zahidnoyi teritoriyi suchasnoyi Ternopilshini yaka ohoplyuye Zahidne Podillya chastinu Shidnoyi Galichini i Pivdennoyi Volini Vidtodi vona vvijshla do Davnoukrayinskoyi derzhavi Najdavnishimi litopisnimi gorodami na Ternopilshini ye Mikulinci Terebovlya Shumsk Kremenec U chas rozpadu Kiyivskoyi Rusi blizko 1084 viniklo udilne Terebovlske knyazivstvo Vono zajmalo centralnu i pivdennu chastini suchasnoyi Ternopilshini Zahidna yiyi chastina vhodila do Zvenigorodskogo knyazivstva 1141 obidva knyazivstva vvijshli na pravah zemel knyazivstv volostej u Galicke knyazivstvo U pivnichnij chastini Ternopilshini v sered 12 st postalo Shumske knyazivstvo yake 1170 opinilosya pid vladoyu knyazya 1199 vsya teritoriya Ternopilshini vvijshla do Galicko Volinskoyi derzhavi Novimi centrami volostej krim Terebovli ta Shumska stali Zbarazh i Kremenec Administrativnij podil u 1349 1569 rokahPislya togo yak Galicko Volinska derzhava 1349 pripinila isnuvannya za yiyi zemli rozgorilasya borotba mizh Litvoyu Polsheyu j Ugorshinoyu Polska korona zahopila galicki zemli a Velike knyazivstvo Litovske Zbarazku i Kremenecku volosti 1372 1379 i 1385 1887 na teritoriyi Shidnoyi Galichini isnuvalo vasalne vid ugorskoyi koroni derzhavne utvorennya tak zvane Ruske korolivstvo Do nogo nalezhali takozh galicki zemli suchasnoyi Ternopilshini a vid 1377 i Kremenechchina Pislya likvidaciyi Ruskogo korolivstva jogo teritoriya vidijshla do Polshi 1387 na shidnogalickih zemlyah u Polskij derzhavi bula stvorena okrema teritorialna odinicya Korolivstvo Rusi yake malo vnutrishnyu avtonomiyu Podillya sho ohoplyuye pivdenno shidnu chastinu Ternopilshini pislya 1363 uvijshlo do volodin litovskih knyaziv iz rodu Koriatovichiv kotri nezabarom viznali sebe vasalami polskogo korolya 1395 cej kraj okrugi Skala i Chervonogorod razom z usim Podillyam buv peredanij u privatne volodinnya Spitkovi z Melshtina 1400 1430 Zahidne Podillya perebuvalo u Velikomu knyazivstvi Litovskomu a potim vidijshlo do Polskogo korolivstva 1434 Sh Galichina ta Zh Podillya ostatochno buli priyednani do Polshi Bilsha chastina Ternopilshini uvijshla do i Terebovlyanskogo starostv vid 16 st povitiv Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva Zahidnopodilski zemli krayu sklali Podilskogo voyevodstva Volinske knyazivstvo sho isnuvalo vid 1387 v skladi Litvi bulo likvidovane 1452 jogo volosti starostva stali provinciyami na pravah privatnih volodin Kremenecka volost vidijshla do korolivskogo domenu a Zbarazka nabula statusu knyazhoyi volosti vasalnogo knyazivstva 1463 zi Zbarazkogo knyazivstva vidililas okrema volost iz centrom u Vishnivci privatne volodinnya knyaziv Vishneveckih Magdeburzke pravoBilshist mist i mistechok Ternopilshini 14 18 st mali magdeburzke pravo zgidno z yakim zdobuvali samoupravlinnya Upravlyav mistom magistrat vibornij organ na choli z burgomistrom razom iz vijtom yakogo priznachav vlasnik mista i yakij predstavlyav sudovu vladu magistrat stanoviv misku administraciyu Vidpovidno do Magdeburzkogo prava mista podilili na 3 kategoriyi otrimali jogo vid litovskih knyaziv polskih koroliv vid magnativ vlasnikiv nadane gramotami getmaniv pislya priyednann do Moskovskoyi derzhavi sho yak pravilo pidtverdzhuvalo ranishe otrimane pravo Za rivnem samovryaduvannya mista podilli na magistrativni privilejovani j ratushni Ratushu naprikinci 18 stolittya mali majzhe vsi mista krayu Ponad 50 mist Ternopilshini zdobuli magdeburzke pravo povne chi obmezhene v taki roki 1387 Terebovlya 1393 dzherelo Buchach povtorno 1515 1420 Drishiv i Zhukiv 1438 Krem yanec 1443 Narayiv i Skala nini Skala Podilska 1448 Chervonogorod 1453 Bedrikivci 1485 Zolotniki 1505 Filipkovci nini Pilipche 1518 Yagilnicya 1519 Yazlovec pidtverdzhennya 1520 Zalozhci nini Zalizci 1530 Berezhani i Borki nini Veliki Birki 1531 Kuropatniki 1532 Chortkiv 1539 Pidgajci 1542 Ozerna 1548 Ternopil ta Ustya Zelene 1549 Budzaniv nini Budaniv i Tovste nini Zalishickogo rajonu 1550 Gorozhanka 1553 Suhostav 1559 Barish i Gusyatin 1564 Kopichinci 1568 Andriyiv nini Novij Oleksinec i Popivci 1577 Kozliv 1578 Zolotij Potik i Horostkiv 1595 Mikulinci 1600 Skalat 1610 Golgochi nini Golgocha i Strusiv 1619 Kasperivci 1620 Verbiv 1621 Lidihiv 1629 Borshiv 1646 Novij Bzhez nini Zbrizh 1689 Zboriv 1700 Okopi 1720 Grimajliv i Tovste nini Gusyatinskogo rajonu 1729 Zavaliv 1766 Zalishiki 1767 Melnicya nini Melnicya Podilska 1778 Pochayiv Bagato mistechok vnaslidok nespriyatlivih ekonomichnih faktoriv i napadiv zavojovnikiv cherez deyakij chas vtratili magdeburgiyu Period Rechi PospolitoyiPislya Lyublinskoyi uniyi 1 lipnya 1569 roku vsi zemli Ternopilshini opinilisya pid faktichnoyu vladoyu Polshi u novoutvorenij derzhavi Rechi Pospolitij Teritoriya ninishnih Zbarazkogo Kremeneckogo Lanoveckogo Shumskogo i pivnichna chastina teritoriyi Pidvolochiskogo rajoniv uvijshla do Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva Vono bulo stvorene v skladi Litvi 1568 roku cherez rik perejshlo bezposeredno pid vidannya Koroni Polskoyi Chastina Ternopilshini mizh Zbruchem i Stripoyu na pivden vid liniyi sil Suhodil Probizhna Ugrin Palashivka Ripinci sho nini obijmaye teritoriyu Borshivskogo Zalishickogo bilshist teritoriyi Chortkivskogo neveliku teritoriyu Buchackogo i Gusyatinskogo rajoniv sklala Chervonogorodskij povit Podilskogo voyevodtstva Teritoriya ninishnih Buchackogo Monastiriskogo Pidgayeckogo i nevelika chastina Terebovlyanskogo rajoniv uvijshli do Galickogo povitu a reshta teritoriya Ternopilshini sklala Ruskogo voyevodstva Zgidno z Buchackim mirnim dogovorom vid 18 zhovtnya 1672 Podillya vidijshlo do Osmanskoyi imperiyi Teritoriyu Ternopilshini mizh Zbruchem i Stripoyu na pivden vid liniyi naselenih punktiv Gusyatin Gadinkivci Bila Bilobozhnicya Dzhurin Buchach opinilasya pid vladoyu Porti i sklala Chortkivsku nahiyu Podilskogo pashaliku Za umovami Karlovickogo mirnogo dogovoru 16 sichnya 1699 roku ci zemli yak i vse Podillya znovu vidijshli do Rechi Pospolitoyi Faktichno Polsha povernula yih sobi pislya 1683 v rezultati voyennih dij Period Avstrijskoyi imperiyiDokladnishe Ternopilskij okrug 5 serpnya 1772 v Peterburzi mizh Avstriyeyu Prussiyeyu i Rosiyeyu bula pidpisana tayemna konvenciya pro 1 j podil Polshi za yakoyu Avstriya zahopila Galichinu Zgidno z avstrijsko rosijskoyu ugodoyu 18 veresnya 1773 Avstriya zajnyala takozh pivdennu chastinu Kremenechchini Otzhe teritoriya Ternopilshini na pivnich vid liniyi sil Bilozirka Moskalivka Vereshaki Shimkivci Kolodne Zaruddya Rakovec Butin Ustechko Bashuki Lopushne Krutniv vklyuchayuchi yih zalishalasya za Richchyu Pospolitoyu a reshta vidijshla do Avstrijskoyi imperiyi Na zahoplenih Avstriyeyu galickih i bukovinskih zemlyah bulo stvoreno administrativno teritorialnu odinicyu koronnij kraj Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi z centrom u Lvovi U 1782 roci vin buv podilenij na okrugi krajsi abo cirkuli yaki skladalisya z distriktiv Teritoriya Ternopilshini obijmali 3 okrugi Berezhanskij Zalishickij vid 1788 i Ternopilskij Okremi naseleni punkti v zahidnij chastini ninishnoyi Ternopilskoyi oblasti vhodili do i okrugiv Deyakij chas zberigavsya podil distriktiv na dominiyi Kilkist okrugiv distriktiv ta yihni mezhi zgodom ne raz zminyuvalisya Administrativnu vladu v okrugah i distriktah zdijsnyuvali posadovi derzhavni sluzhbovci starosti v dominiyah mandatori Nizovoyu administrativnoyu lankoyu bula gromada na choli z vijtom i stanovila okremij naselenij punkt Mistami upravlyali magistrati Chastina teritoriyi Ternopilshini na shid vid liniyi mistechok Zalizci Zboriv i r Stripi sho perebuvala v imperiyi Gabsburgiv za umovami Videnskogo mirnogo dogovoru 14 zhovtnya 1809 vidijshla do Rosiyi Pid yiyi vladoyu cya teritoriya perebuvala z vesni 1810 do lita 1815 Ukazom rosijskogo imperatora 15 chervnya 1810 tut bulo stvoreno administrativno teritorialnu odinicyu Ternopilskij kraj iz centrom u Ternopoli yakij otrimav status okruzhnogo mista Spochatku kraj podilyavsya na 2 okrugi Ternopilskij i Zalishickij 1814 buv utvorenij 3 j okrug Terebovlyanskij Upravlyav krayem namisnik yakogo priznachav Zgidno iz zaklyuchnim paktom Videnskogo kongresu 6 chervnya 1815 teritoriya Ternopilskogo krayu bula povernena Avstriyi 1867 Avstrijska imperiya stala dualistichnoyu j otrimala oficijnu nazvu Avstro Ugorshina Zemli Ternopilshini sho perebuvali pid vladoyu Gabsburgiv uvijshli do avstrijskoyi chastini monarhiyi provinciyi Galicke namisnictvo Jogo teritoriya bula podilena na poviti stvoreni do 1867 administrativnu vladu v yakih zdijsnyuvali starosti a poviti na gmini sho ob yednuvali 2 i bilshe silskih naselenih punktiv Shidna Galichina v 1910 roci V avstrijskij chastini Ternopilshini bulo 12 povitiv Berezhanskij Borshivskij Buchackij Zalishickij Zbarazkij Zborivskij Pidgayeckij Gusyatinskij Skalatskij Terebovlyanskij Ternopilskij i Chortkivskij Deyaki naseleni punkti na zahodi krayu vhodili do Brodivskogo Zolochivskogo Peremishlyanskogo Rogatinskogo i Galickogo povitiv 23 sichnya 1793 Avstriya i Rosiya uklali ugodu pro 2 j a v chervni 1795 pro 3 j podil Polshi Teritoriya Ternopilshini sho pislya 1772 zalishalasya pid vladoyu Rechi Pospolitoyi bula peredana Rosijskij imperiyi i vklyuchena do Volinskogo namisnictva U veresni 1797 ci zemli vvijshli do Volinskoyi guberniyi Povit podilyavsya na volosti a ti na gromadi sho skladalisya z okremogo silskogo naselenogo punktu Volosnimi centrami buli Bilozirka Birki Veliki Berezhci Veliki Dederkali Vishgorodok Vishnivec Kremenec Lanivci Novij Oleksinec Pochayiv Shumsk Persha svitova vijnaZ pochatkom 1 yi svitovoyi vijni v administrativno teritorialnomu podili Ternopilshini vidbulisya suttyevi zmini V serpni 1914 Sh Galichinu i ch Bukovini okupuvali vijska Rosiyi Nastupnogo misyacya tut bulo stvoreno voyenne general gubernatorstvo Galichini do yakogo vhodili Lvivska Peremishlska Ternopilska i Chernivecka guberniyi Ostanni podilyalisya na poviti V Ternopilskij guberniyi yih bulo 15 Berezhanskij Bogorodchanskij Borshivskij Buchackij Gusyatinskmj povitove upravlinnya v Kopichincyah Zalishickij Zbarazkij Kaluskij Pidgayeckij Skalatskij Stanislavskij Terebovlyanskij Ternopilskij Tlumackij i Chortkivskij Ter povitiv bula v mezhah chasiv Avstro Ugorshini Administrativna vlada nalezhala gubernatoru i pidleglim jomu nachalnikam povitovih upravlin Vsya administraciya skladalasya z vijskovih i sluzhbovciv yaki pribuli z rosijskih gubernij Pislya nastupu avstro nimeckoyi armiyi vlitku 1915 Ternopilska guberniya isnuvala v mezhah 8 shidnih povitiv hocha voyenne general gubernatorstvo Galichini 23 listopada 1915 bulo likvidovane V rezultati nastupu rosijskih vijsk na pochatku lita 1916 yiyi teritoriya vidnovilas u mezhah poperednih povitiv zamist Tlumackogo Nadvirnyanskij povit 3 lipnya 1916 bulo stvoreno voyenne general gubernatorstvo oblasti Avstro Ugorshini zajnyatih za pravom vijni v skladi Ternopilskoyi i Cherniveckoyi gubernij U nastupnij period teritoriya Ternopilskoyi guberniyi zmenshilasya v chervni 1917 yiyi zahidna mezha prohodila po liniyi mistechok Zboriv Kozova Pidgajci Monastiriska Koropec Vlitku voseni 1917 avstro nimecki vijska zajnyali majzhe vsyu teritoriyu Ternopilskoyi guberniyi 7 grudnya 1917 vona bula likvidovana V krayi vidnovila diyalnist avstrijska administraciya Zbarazkij i Skalatskij poviti yaki rosijska armiya vtrimala do lyutogo 1918 buli v pidporyadkuvanni volinskogo gubernatora V Kremeneckomu poviti pid chas vijni administrativno teritorialnih zmin ne bulo tilki voseni 1917 jogo zahidnu chastinu okupuvali nimecki vijska Zahidno Ukrayinska Narodna RespublikaDokladnishe Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika V rezultati rozpadu Avstro Ugorshini i Listopadovogo Zrivu 1918 na ukrayinskih etnichnih zemlyah Galichini vinikla ukrayinska derzhava yaka 13 listopada 1918 otrimala nazvu Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika ZUNR Togo dnya buv prijnyatij Timchasovij osnovnij zakon pro derzhavnu samostijnist ukrayinskih zemel buvshoyi avstro ugorskoyi monarhiyi Teritoriya ZUNR podilyalasya na 3 voyevodstva Lvivske Stanislavske i Ternopilske kotri skladalisya z povitiv U Ternopilskomu voyevodstvi centrami 19 povitiv buli Berezhani Bibrka Borshiv Brodi Buchach Gusyatin Zalishiki Zbarazh Zboriv Zolochiv Kam yanka Strumilova Peremishlyani Pidgajci Radehiv Rogatin Skalat Terebovlya Ternopil Chortkiv Teritoriya povitiv zberezhena u tih mezhah sho j za Avstro Ugorshini V umovah polsko ukrayinskoyi vijni yaka rozpochalasya v listopadi 1918 stvoriti civilnu administraciyu voyevodstv ne bulo zmogi Derzhavnomu sekretariatu ZUNR bezposeredno pidporyadkovuvalisya povitovi komisari Znachni povnovazhennya mali voyenni komendanti vijskovih okrugiv Pislya togo yak polski vijska zahopili Lviv vishi organi derzhavnoyi vladi ZUNR pereyihali v Ternopil Vid 24 listopada do 31 grudnya 1918 misto timchasovo bulo stoliceyu respubliki 22 sichnya 1919 v Kiyevi bulo prijnyato Akt Zluki yakij progolosiv ob yednannya dvoh ukrayinskih derzhav u nezalezhnu sobornu Ukrayinsku Narodnu Respubliku UNR Nastupnogo dnya Trudovij kongres Ukrayini prijnyav zakon Pro formu vladi v Ukrayini zgidno z yakim ZUNR stavala ZOUNR Odnak pid chas bezperervnoyi vijni i postijnoyi zmini politichnoyi situaciyi v Ukrayini realne vozz yednannya UNR i ZUNR v yedinu derzhavu ne vidbulosya Na pochatku lipnya 1919 vnaslidok nastupu polskoyi armiyi teritoriya ZUNR obmezhuvalasya nevelikoyu chastinoyu pivdennoyi Ternopilshini mizh Zbruchem Dnistrom i liniyeyu mist Zalishiki Gusyatin Vidstupayuchi pid natiskom perevazhayuchih sil protivnika UGA ta kerivnictvo ZUNR 17 18 lipnya 1919 perejshli Zbruch i vstupili na Veliku Ukrayinu ZUNR yak derzhava perestala isnuvati hoch yiyi uryad do 23 lipnya 1923 prodovzhuvav diyati v emigraciyi Period Drugoyi Rechi PospolitoyiDokladnishe Ternopilske voyevodstvo 21 listopada 1919 buv pidpisanij zgidno z yakim kraj timchas j na pravah teritoriyi avtonomiyi zalishavsya v Polskij derzhavi Odnak Rada posliv derzhav Antanti 14 bereznya 1923 prijnyala ostatochne rishennya pro vklyuchennya ukrayinskih zemel Shidnoyi Galichini do Polshi U lipni veresni 1920 pid chas polsko radyanskoyi vijni vnaslidok zahoplennya ChA tretini teritoriyi Shidnoyi Galichini isnuvalo derzhavne utvorennya bilshovickoyi partiyi ta radyanskogo uryadu Rosiyi Galicka Socialistichna Radyanska Respublika GSRR progoloshena 15 lipnya 1920 deklaraciyeyu Galrevkomu yakij nazivav sebe timchasovim robitnicho selyanskim uryadom Galichini Galrevkom perebuvav u Ternopoli U GSRR opinilisya povnistyu 18 i chastkovo 4 poviti kolishnoyi Avstro Ugorshini ta ZUNR sered nih usi poviti na Ternopilshini Administrativnu vladu na miscyah zoseredili u svoyih rukah povitovi miski ta silski revkomi GSRR pripinila isnuvannya 21 veresnya 1920 pislya vimushenogo vidstupu bilshovickih vijsk zi Shidnoyi Galichini Teritoriya Ternopilshini sho vid 1793 perebuvala pid vladoyu Rosiyi z progoloshennyam nezalezhnosti UNR 25 sichnya 1918 vvijshla do yiyi skladu Ternopilshina z usiyeyu Volinnyu bula viznana za Ukrayinskoyu derzhavoyu Brestskim mirnim dogovorom vid 9 lyutogo 1918 mizh UNR i krayinami Chetvernogo soyuzu Cherez misyac UCR prijnyala zakon pro administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Zgidno z cim dokumentom u skladi zemli Volin stvoreno Kremeneckij povit 1918 20 na teritoriyi povitu postijno trivali voyenni diyi yiyi zajmali nimecki polski ta bilshovicki vijska tomu nalagoditi stabilnu diyalnist ukrayinskoyi derzhavnoyi administraciyi ne bulo zmogi U veresni 1920 Kremeneckij povit okupuvala polska armiya Vid 21 veresnya 1920 vsya teritoriya Ternopilshini opinilasya pid vladoyu Polshi Razom z inshimi zahidnoukrayinskimi zemlyami vona zalishilas u Drugij Rechi Pospolitij za umovami Rizkogo mirnogo dogovoru vid 18 bereznya 1921 mizh Polsheyu i radyanskoyu Rosiyeyu j Ukrayinoyu Mapa Ternopilskogo voyevodstva U veresni 1921 polskij uryad stvoriv na teritoriyi tak zvanoyi Shidnoyi Malopolshi 6 voyevodstv sered nih Volinske i Ternopilske Voyevodstva skladalisya z povitiv a ti z gmin yaki ob yednuvali silski gromadi Ternopilske voyevodstvo podilyalosya na 17 povitiv centrami yakih buli Berezhani Borshiv Brodi Buchach Zalishiki Zbarazh Zboriv Zolochiv Kam yanka Strumilova Kopichinci Peremishlyani Pidgajci Radehiv Skalat Terebovlya Ternopil Chortkiv Pivnichna chastina Ternopilshini vvijshla do Kremeneckogo povitu Volinskogo voyev va Centrami gmin u ternopilskij jogo chastini buli Veliki Berezhci Bilozirka Veliki Dederkali Vishgorodok Vishnivec Katerburg nini Katerinivka Kolodno Lanivci Pochayiv Starij Oleksinec Ugorsk Shumsk Okremi sela na zahodi Ternopilshini nalezhali do Galickogo i Rogatinskogo povitiv Stanislavskogo voyevodstva Najznachnishi administrativno teritorialni zmini v povitah i gminah stalisya 1 kvitnya 1932 Administrativnu vladu u voyevodstvi ocholyuvav voyevoda v poviti starosta v misti burgomistr u gmini vijt u seli soltis Radyanskij periodDovoyenna doba Na pochatku 2 yi svitovoyi vijni pislya 17 veresnya 1939 zahidnoukrayinski zemli zajnyala armiya SRSR Buli stvoreni timchasovi voyevodstva povitovi ta miski upravlinnya v selah silski komiteti yaki provodili politiku radyanskoyi vladi 27 zhovtnya 1939 Narodni Zbori Zahidnoyi Ukrayini prijnyali uhvalu pro vklyuchennya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR u skladi URSR 1 listopada 1939 pozachergova sesiya VR SRSR prijnyala zakon pro vhodzhennya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR a 15 listopada 1939 pozachergova sesiya VR URSR zakon pro vozz yednannya Zh Ukrayini z URSR Postanovoyu Prezidiyi VR URSR vid 4 grudnya 1939 v Zahidnij Ukrayini vprovadzhuvavsya isnuyuchij v URSR administrativno teritorialnij ustrij i stvoreno 6 oblastej sered nih Ternopilska z centrom u Ternopoli V sichni 1940 vona bula podilena na 38 rajoniv Berezhanskij Bilobozhnickij Borshivskij Budanivskij Buchackij Velikobirkivskij Velikoglibocheckij Vishniveckij Grimajlivskij Gusyatinskij Zalishickij Zalozhcivskij Zbarazkij Zborivskij Zolotnikivskij Zolotopotickij Katerburzkij z zhovtnya 1940 Velikodederkalskij Kozivskij Kozlivskij Kopichineckij Kremeneckij Lanoveckij Mikulineckij Monastiriskij Novosilskij Pidvolochiskij Pidgayeckij Pochayivskij Probizhnyanskij Skala Podilskij Skalatskij Strusivskij Terebovlyanskij Tovstenskij Ustya Zelenskij Ust Zelenivskij z 11 listopada 1940 Koropeckij Chortkivskij Shumskij Ternopil buv okremoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu Nizovoyu lankoyu stali silradi deputativ trudyashih yaki ob yednuvali 1 abo kilka silskih naselenih punktiv Druga svitova vijna U lipni 1941 pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni Ternopilshinu okupuvali nimecko nacistski zagarbniki Spochatku na okupovanih zemlyah administrativni funkciyi vikonuvali nimecki vijskovi vlasti Teritoriyu kolishnogo Ternopilskogo voyevodstva bulo priyednano 1 serpnya 1941 do distriktu Galichina Generalnoyi guberniyi Nimechchini Tut bulo vidnovleno podil na poviti i gmini Na misci voyevodstva nimci utvorili Ternopilske Berezhanske i Chortkivske okruzhni starostva Teritoriyu Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva gitlerivci doluchili do generalnogo okrugu Volin i Podillya rajhskomisariatu Ukrayina stvorenogo 20 serpnya 1941 Na misci zgadanogo povitu nimci utvorili Kremeneckij gebit Povoyenna doba Pislya togo yak u lipni 1944 RA povnistyu zvilnila teritoriya Ternopilshini vid nimecko nacistskih vijsk bulo vidnovleno administrativno teritorialnij podil dovoyennogo radyanskogo periodu U zv yazku z tim sho Ternopil buv majzhe povnistyu zrujnovanij oblasni organi vladi j upravlinnya do serpnya 1946 perebuvali v Zbarazhi a potim u Chortkovi Z metoyu vdoskonalennya j efektivnosti upravlinnya vsima sferami zhittya oblasti naprikinci 1950 h na poch 1960 h na Ternopilshini buli zdijsneni suttyevi administrativno teritorialni zmini V sichni 1959 rozformuvali Koropeckij i Skala Podilskij u berezni 1959 Bilobozhnickij Budanivskij Grimajlivskij Novosilskij Probizhnyanskij i Strusivskij U 1962 r pislya ukrupnennya silskih rajoniv zalishilos 9 rajoniv Takim chinom skasovuvalis 21 rajon Velikobirkivskij Velikoglibocheckij Velikodederkalskij Vishniveckij Gusyatinskij Zalishickij Zalozhcivskij Zolotnikivskij Zolotopotickij Kozivskij Kozlivskij Kopichinskij Lanoveckij Melnice Podilskij Mikulineckij Monastiriskij Pidgayeckij Pochayivskij Skalatskij Tovstenskij ta Shumskij Neveliki administrativno teritorialni zmini v rajonah vidbulisya 1965 1966 U 1965 r zagalna kilkist rajoniv zbilshilas do 14 Ukazom Prezidiyi VR URSR vid 8 grudnya 1966 bulo vidnovleno she 2 rajoni Monastiriskij ta Ternopilskij U 1991 r vidnovivsya Pidgayeckij rajon Vid seredini 1940 h do kincya 1980 h v oblasti zmenshilas kilkist nasel punktiv Yaksho v 1946 yih bulo 1704 1958 1056 to v 1987 974 Skorochennya trivalo perevazhno shlyahom ob yednannya malih sil i hutoriv z inshimi selami abo vklyuchennya yih u mezhi mist chi smt 1946 67 na Ternopilshini pripinili isnuvannya 202 naseleni punkti vnaslidok pereselennya zhiteliv Ob yednannya naselenih punktiv ta pereselennya zhiteliv ne zavzhdi buli vipravdanimi i docilnimi inkoli yih provodili vnaslidok politiki likvidaciyi tak zvanih bezperspektivnih sil Ponad 100 sil perejmenuvali j robili ce z ideologichnih motiviv z porushennyam istorichnih tradicij Administrativnij podil u 1991 2020 rokahBerezhanskij Borshivskij Buchackij Gusyatinskij Zalishickij Zbarazkij Zborivskij Kozivskij Kremeneckij Lanoveckij Monastiriskij Pidvolochiskij Pidgayeckij Terebovlyanskij Ternopilskij Chortkivskij Shumskij Pislya progoloshennya 24 serpnya 1991 derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini v oblasti vdoskonaleno administrativno teritorialnij podil zvazhayuchi na suchasni potrebi tradiciyi minulogo j interesi zhiteliv Ternopilshini 6 grudnya 1991 VR Ukrayini postanovila stvoriti Pidgayeckij rajon Vidnovlena diyalnist bagatoh silrad na karti oblasti znovu ye chimalo sil yaki ranishe buli vilucheni z obliku nizci naselenih punktiv poverneno istorichni nazvi U skladi oblasti rajoniv 17 naselenih punktiv 1057 v tomu chisli miskogo tipu 35 v tomu chisli mist 18 v tomu chisli mist oblasnogo znachennya 2 mist rajonnogo znachennya 16 selish miskogo tipu 17 silskogo tipu 1022 v tomu chisli sil 1021 selish 1 U sistemi miscevogo samovryaduvannya rajonnih rad 17 miskih rad 18 selishnih rad 17 silskih rad 580 p p Nazva Plosha km Naselennya osib Adm centr Vhodzhennya Mist rajonnogo znachennya Selish miskogo tipu Silskih naselenih punktiv Silskih rad Adm ustrij Rajoni 1 Berezhanskij 661 00 20722 m Berezhani nemaye nemaye 56 25 Adm ustrij 2 Borshivskij 1 006 00 65731 m Borshiv 1 2 70 42 Adm ustrij 3 Buchackij 802 00 62710 m Buchach 1 1 57 37 Adm ustrij 4 Gusyatinskij 1 016 00 58502 smt Gusyatin 2 2 61 39 Adm ustrij 5 Zalishickij 684 00 45541 m Zalishiki 1 1 53 35 Adm ustrij 6 Zbarazkij 863 00 56376 m Zbarazh 1 1 75 36 Adm ustrij 7 Zborivskij 977 00 40488 m Zboriv 1 1 90 42 Adm ustrij 8 Kozivskij 694 00 36877 smt Kozova nemaye 2 53 31 Adm ustrij 9 Kremeneckij 918 00 46240 m Kremenec 1 nemaye 68 38 Adm ustrij 10 Lanoveckij 632 00 28833 m Lanivci 1 nemaye 52 26 Adm ustrij 11 Monastiriskij 558 00 26445 m Monastiriska 1 1 46 30 Adm ustrij 12 Pidvolochiskij 837 00 41320 smt Pidvolochisk 1 1 60 34 Adm ustrij 13 Pidgayeckij 496 00 17781 m Pidgajci 1 nemaye 36 21 Adm ustrij 14 Terebovlyanskij 1 130 00 63865 m Terebovlya 1 2 75 41 Adm ustrij 15 Ternopilskij 749 00 67077 bez mista Ternopolya m Ternopil nemaye 2 56 38 Adm ustrij 16 Chortkivskij 903 00 43416 z Chortkovom m Chortkiv nemaye 1 55 43 Adm ustrij 17 Shumskij 838 00 33015 Shumsk 1 nemaye 60 32 Adm ustrij Mista oblasnogo znachennya 1 Berezhani 5 80 17 130 2 Kremenec 20 76 21 880 3 Ternopil 59 00 216 575 4 Chortkiv 29 52 28 855 Mista rajonnogo znachennya 1 Borshiv 2 66 11 251 Borshivskij rajon 2 Buchach 9 98 12 511 Buchackij rajon 3 Zalishiki 7 16 9 739 Zalishickij rajon 4 Zbarazh 6 94 13 053 Zbarazkij rajon 5 Zboriv 6 00 7 339 Zborivskij rajon 6 Kopichinci 35 40 7 003 Gusyatinskij rajon 7 Lanivci 14 74 8 547 Lanoveckij rajon 8 Monastiriska 10 65 6 277 Monastiriskij rajon 9 Pidgajci 3 14 3 203 Pidgayeckij rajon 10 Pochayiv 24 04 8 027 Kremeneckij rajon 11 Skalat 5 73 4 042 Pidvolochiskij rajon 12 Terebovlya 10 69 13 455 Terebovlyanskij rajon 13 Horostkiv 9 51 7 304 Gusyatinskij rajon 14 Shumsk 5 19 5 010 Shumskij rajon Ternopilska oblast 13 823 00 1 075 435 m Ternopil 17 17 1 018 581Administrativno teritorialna reforma v Ukrayini 2015 2020 15 lipnya 2015 roku stvoreno pershu v oblasti ob yednanu teritorialnu gromadu Skalatsku z administrativnim centrom gromadi v misti Skalat Pidvolochiskogo rajonu 5 veresnya 2015 roku nabuv chinnosti Zakon Ukrayini 676 VIII Pro vnesennya zmin do deyakih zakoniv Ukrayini shodo organizaciyi provedennya pershih viboriv deputativ miscevih rad ta silskih selishnih miskih goliv za yakim ob yednana teritorialna gromada vvazhayetsya utvorenoyu za cim Zakonom z dnya nabrannya chinnosti rishennyami vsih rad sho prijnyali rishennya pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad abo z momentu nabrannya chinnosti rishennyam pro pidtrimku dobrovilnogo ob yednannya teritorialnih gromad na miscevomu referendumi ta za umovi vidpovidnosti takih rishen visnovku peredbachenomu chastinoyu chetvertoyu statti 7 cogo Zakonu 25 zhovtnya 2015 roku vidbulisya pershi vibori u gromadah 11 grudnya 2015 roku Ternopilska oblasna rada zatverdila pershij perspektivnij plan formuvannya teritorij gromad Ternopilskoyi oblasti 12 chervnya 2020 roku Kabinet ministriv Ukrayini ostatochno viznachiv administrativni centri ta zatverdiv teritoriyi teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti Perelik gromad Diyuchi Gromada Centr Data stvorennya Rajon i 1 Bajkovecka silska gromada s Bajkivci 21 serpnya 2015 roku Ternopilskij rajon 2 Berezhanska miska gromada m Berezhani 21 listopada 2018 roku Ternopilskij rajon 3 Bilecka silska gromada s Bila 25 lipnya 2018 roku Ternopilskij rajon 4 Bilobozhnicka silska gromada s Bilobozhnicya 4 veresnya 2015 roku Chortkivskij rajon 5 Bilche Zolotecka silska gromada s Bilche Zolote 12 veresnya 2016 roku Chortkivskij rajon 6 Borsukivska silska gromada s Borsuki 13 veresnya 2016 roku Kremeneckij rajon 7 Borshivska miska gromada m Borshiv 30 chervnya 2016 roku Chortkivskij rajon 8 Buchacka miska gromada m Buchach Chortkivskij rajon 9 Vasilkovecka silska gromada s Vasilkivci 24 lipnya 2016 roku Chortkivskij rajon 10 Velikoberezovicka selishna gromada smt Velika Berezovicya Ternopilskij rajon 11 Velikobirkivska selishna gromada smt Veliki Birki 29 serpnya 2019 roku Ternopilskij rajon 12 Velikogayivska silska gromada s Veliki Gayi 21 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 13 Velikodederkalska silska gromada s Veliki Dederkali 14 veresnya 2016 roku Kremeneckij rajon 14 Vishnivecka selishna gromada smt Vishnivec 13 veresnya 2016 roku Kremeneckij rajon 15 Grimajlivska selishna gromada smt Grimajliv 2 veresnya 2016 roku Chortkivskij rajon 16 Gusyatinska selishna gromada smt Gusyatin 15 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 17 Zavodska selishna gromada smt Zavodske 11 serpnya 2015 roku Chortkivskij rajon 18 Zalishicka miska gromada m Zalishiki Chortkivskij rajon 19 Zalozecka selishna gromada smt Zalizci 14 veresnya 2016 roku Ternopilskij rajon 20 Zbarazka miska gromada m Zbarazh Ternopilskij rajon 21 Zborivska miska gromada m Zboriv 12 veresnya 2016 roku Ternopilskij rajon 22 Zolotnikivska silska gromada s Zolotniki 29 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 23 Zolotopoticka selishna gromada smt Zolotij Potik 23 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 24 Ivane Pustenska silska gromada s Ivane Puste Chortkivskij rajon 25 Ivanivska silska gromada s Ivanivka 17 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 26 Kozivska selishna gromada smt Kozova Ternopilskij rajon 27 Kozlivska selishna gromada smt Kozliv 23 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 28 Kolindyanska silska gromada s Kolindyani 29 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 29 Kopichinecka miska gromada m Kopichinci 30 lipnya 2018 roku Chortkivskij rajon 30 Koropecka selishna gromada smt Koropec 29 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 31 Kremenecka miska gromada m Kremenec Kremeneckij rajon 32 Kupchinecka silska gromada s Kupchinci 27 lipnya 2018 roku Ternopilskij rajon 33 Lanovecka miska gromada m Lanivci 24 travnya 2017 roku Kremeneckij rajon 34 Lopushnenska silska gromada s Lopushne 10 serpnya 2015 roku Kremeneckij rajon 35 Melnice Podilska selishna gromada smt Melnicya Podilska 20 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 36 Mikulinecka selishna gromada smt Mikulinci 12 serpnya 2015 roku Ternopilskij rajon 37 Monastiriska miska gromada m Monastiriska 22 serpnya 2018 roku Chortkivskij rajon 38 Nagiryanska silska gromada s Nagiryanka Chortkivskij rajon 39 Narayivska silska gromada s Narayiv 2 kvitnya 2019 roku Ternopilskij rajon 40 Ozernyanska silska gromada s Ozerna 12 serpnya 2015 roku Ternopilskij rajon 41 Pidvolochiska selishna gromada smt Pidvolochisk 30 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 42 Pidgayecka miska gromada m Pidgajci Ternopilskij rajon 43 Pidgorodnyanska silska gromada s Pidgorodne Ternopilskij rajon 44 Pochayivska miska gromada m Pochayiv 7 serpnya 2015 roku Kremeneckij rajon 45 Saranchukivska silska gromada s Saranchuki 10 serpnya 2017 roku Ternopilskij rajon 46 Skala Podilska selishna gromada smt Skala Podilska 17 lipnya 2015 roku Chortkivskij rajon 47 Skalatska miska gromada m Skalat 14 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 48 Skorikivska silska gromada s Skoriki 29 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 49 Terebovlyanska miska gromada m Terebovlya 29 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon 50 Ternopilska miska gromada m Ternopil 14 listopada 2018 roku Ternopilskij rajon 51 Tovstenska selishna gromada smt Tovste 22 listopada 2017 Chortkivskij rajon 52 Tribuhivska silska gromada s Tribuhivci 20 veresnya 2016 roku Chortkivskij rajon 53 Horostkivska miska gromada m Horostkiv 11 serpnya 2015 Chortkivskij rajon 54 Chortkivska miska gromada m Chortkiv 24 grudnya 2019 roku Chortkivskij rajon 55 Shumska miska gromada m Shumsk 24 lipnya 2015 roku Ternopilskij rajon Likvidovani Gromada Centr Data stvorennya Data likvidaciyi Rajon i 1 Viknyanska silska gromada s Vikno 13 travnya 2019 roku 12 chervnya 2020 roku Gusyatinskij rajon 2 Dorogichivska silska gromada s Dorogichivka 15 grudnya 2017 roku 12 chervnya 2020 roku Zalishickij rajon 3 Kolodnenska silska gromada s Kolodne 12 serpnya 2015 roku 12 chervnya 2020 roku Zbarazkij rajon 4 Kocyubinska silska gromada s Kocyubinci 13 veresnya 2016 roku 12 chervnya 2020 roku Gusyatinskij rajon 5 Mlinovecka silska gromada s Mlinivci 20 travnya 2019 roku 12 chervnya 2020 roku Zborivskij rajon 6 Nastasivska silska gromada s Nastasiv 8 serpnya 2018 roku 12 chervnya 2020 roku Ternopilskij rajon 7 Novosilska silska gromada s Nove Selo 31 lipnya 2015 roku 12 chervnya 2020 roku Pidvolochiskij rajon 8 Ozeryanska silska gromada s Ozeryani 29 lipnya 2015 roku 12 chervnya 2020 roku Borshivskij rajon 9 Chernihivecka silska gromada s Chernihivci 12 serpnya 2015 roku 12 chervnya 2020 roku Zbarazkij rajonPrimitkiUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 551 583 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 51 114 21 grudnya S 4 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Koropeckogo i Skala Podilskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 19 03 1959 Pro ukrupnennya deyakih rajoniv Ternopilskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 56 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 122 123 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 518 519 Regioni Ukrayini ta yihnij sklad Ternopilska oblast Rajoni nedostupne posilannya z travnya 2019 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Mista nedostupne posilannya z travnya 2019 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Mista oblasnogo pidporyadkuvannya nedostupne posilannya z travnya 2019 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Mista rajonnogo pidporyadkuvannya nedostupne posilannya z travnya 2019 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Selisha miskogo tipu nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 6 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 6 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 6 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2014 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Selishni radi nedostupne posilannya z travnya 2019 Regioni Ukrayini ta yih sklad Ternopilska oblast Silski radi nedostupne posilannya z travnya 2019 Persha v Ukrayini ob yednana teritorialna gromada na Ternopilshini 21 lipnya 2015 u Wayback Machine Sajt Ternopilskoyi ODA 16 lipnya 2015 Deputati shvalili perspektivnij plan formuvannya gromad na YouTube Telekanal INTB 2015 11 grudnya Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti Viktor Shumada Sformovano pershu teritorialnu gromadu b a Svoboda 2015 53 17 lip S 1 PosilannyaTernopilska oblast 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Ternopilskoyi oblasti 29 zhovtnya 2015 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi ros LiteraturaAdministrativno teritorialnij podil Ternopilshini v minulomu Ternopilska oblasna universalna naukova biblioteka Ternopilska oblast Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 chervnya 1997 roku Ternop obl derzh adm Ternop obl rada Uporyad M V Dudar Pislyamova Gucal P Z Ternopil ROMS K 1997 236 1 s Gucal P Administrativno teritorialnij podil Ternopilshini v minulomu Ternopilska oblast Administrativno teritorialnij ustrij Ternopil ROMS K 1997 S 226 236 Gucal P Ternopilshina administrativno teritorialnij podil vid H do HH stolit Ternopillya 96 Regionalnij richnik Ternopil Zbruch 1996 S 154 160 Gucal P Administrativno teritorialnij podil Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 25 29 ISBN 978 966 528 279 2 Pro zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi 16 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1997 11 S 173 Spisok literaturi na sajti biblioteki TNPU 21 lipnya 2018 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij podil Ternopilskoyi oblasti na 1 zhovtnya 1958 r Ternopil 1959 68 s Administrativno teritorialnij podil Ternopilskoyi oblasti Dovidnik 1 veres 1960 r Ternop obl Rada deputativ trudyashih Vikon kom Ternopil Obl vid 1960 90 s Ternopilska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1983 roku Ternopil obl Rada narod deputativ uporyad M V Dudar Lviv Kamenyar 1983 119 s Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 521 546 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 311 326 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6